Реферат: Експертиза якості та митне оформлення штучного хутра і виробів з нього
Зміст
Вступ
Розділ I: Стан ринку штучного хутра в Україні
1.1Проблеми насичення ринку України якіснимитекстильними товарами
1.2 Порівняльна характеристика класифікацій штучногохутра
1.3 Коротка характеристика споживних властивостейштучного хутра
1.4 Особливості митної політики України щодо ввезенняштучного хутра на територію України
Розділ II: Об’єкти та методи дослідження
2.1 Об’єкти дослідження
2.2Методи дослідження
Розділ III: Особливості товарознавчої експертизиякості штучного хутра
3.1Асортимент штучного хутра, яке переміщається черезмитний кордон України
3.2 Поняття експертизи якості непродовольчих товарів,зокрема штучного хутра
3.3 Аналіз нормативної документації, що регламентуєякісні показники штучного хутра
3.4 Аналіз результатів дослідження якості штучногохутра
3.5 Шляхи вдосконалення експертизи штучного хутра
Розділ VI: Митна політика України щодо ввезенняштучного хутра на територію України
4.1 Проблеми, які виникають під час ідентифікаціїштучного хутра
4.2 Митний контроль та митне оформлення штучного хутра при переміщеннічерез митний кордон України
4.3 Порядок нарахування мита та митних платежів
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Незміннийпідвищений попит населення на вироби з натурального хутра, що ще не цілкомзадовольняється, визначив проблему створення хутра, що імітує натуральне,штучним способом. Створення технології штучного хутра стало можливим завдякирозвитку виробництва хімічних волокон різних видів, структур та властивостей,розробці оригінального устаткування для виготовлення штучного хутра, хімікатіві барвників. Штучне хутро користується стабільним попитом у швейників,взуттьовиків і навіть мебельників. Саме дорожнеча та недоступність виробів знатурального хутра призвели до підвищеного попиту на вироби зі штучного хутра.
Незважаючи наіснуючу державну систему контролю якості, безпеки товарів і захисту правспоживачів, внаслідок розбалансування, припинення або суттєвого зниженняобсягів виробництва вітчизняної продукції, ринок України насичуєтьсянизькоякісними та недоброякісними товарами. Для об’єктивного оцінювання якостівітчизняних та імпортних товарів необхідні чітко визначені принципи та вимогидо експертизи товарів, які можуть зробити компетентний висновок про якістьпартії товарів. Але нажаль, до цього часу в Україні не існує доскональоїнормативної бази щодо досліджень та експертизи штучного хутра та виробів знього, тому питання, які розглядаються в даному дипломі є ще не вивченими.
Недосконалістьнормативної бази, яка регламентувала б критерії експертизи якості штучногохутра і виробів з нього, а також важливість правильного митного оформленнятаких експортних товарів роблять тему даної роботи актуальною. В ційроботі будуть також представлені шляхи вирішення існуючих проблем експертизиякості штучного хутра та його ідентифікації під час митного контролю, що і буденовизною даної роботи.
Впроцесі експертизи якості штучного хутра та виробів з нього дослідженнямпіддаються їх показники якості, які і стали об’єктами досліджень.
Середбагатьох економічних та соціальних проблем, які вирішуються у суспільстві,проблема якості набуває особливого значення. В ній знаходить вираженняефективність виробництва, ступінь задоволення потреб населення, розвитокзовнішньоекономічних зв’язків. Для об’єктивного оцінювання якості вітчизнянихта імпортних товарів необхідно проводити експертизу якості товарів, яка можедати компетентний висновок про якість партії товарів, які закуповуються,визначити їх вартість, походження, конкурентоспроможність, тощо. Тому завданнямцієї роботи буде визначення та дослідження показників якості штучного хутра тавиробів з нього, та визначення порядку проведення експертизи якості виробів зіштучного хутра.
Експертизаякості товарів як специфічний вид діяльності являє собою випробування,дослідження якості (споживних властивостей, нешкідливості, безпечності тощо,кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам договорупартії (або окремого товару) з поданням мотивованого, об’єктивного(незалежного), кваліфікованого висновку.
Виділенняцього напрямку експертної діяльності в самостійну галузь пов’язане з розвиткомпромислового виробництва товарів і ринкових відносин. Внаслідок цього виникланеобхідність глибокого дослідження товару як об’єкта комерційної діяльності іоцінювання властивостей товарів. Експертиза споживчих товарів (як товарна, такі товарознавча експертиза) передбачає вивчення і визначення основних споживнихвластивостей товарів, їх зміни в процесі виробництва, транспортування,зберігання, реалізації; відповідності визначених, передбачених заявкамипоказників вимогам нормативної документації.
Україна, яксуверенна держава, створила власну митну систему контролю за переміщеннямтоварів через митний кордон України і успішно здійснює митну справу, яка єскладовою частиною зовнішньоекономічної діяльності України. Важко перебільшитироль митних органів у боротьбі з організованою злочинністю та корупцією,особливо у сфері економіки, у протидії наркобізнесу та контрабанді.
Сировинна базадля виробництва штучного хутра в основному розміщена за межами України:Білорусь, Росія, Німеччина, Корея і т.д., тому значна кількість штучного хутраввозиться на територію України з-за кордону. Саме в цьому аспекті особливоважливим є дотримання порядку митного контролю та митного оформлення припереміщенні товарів через митний кордон України.
Томуметою цієї роботи буде: дослідити класифікацію та асортимет виробів зіштучного хутра, визначити показники якості товарів зі штучного хутра згідно знормативною документацією та методи дослідження цих показників в процесіздійснення експертизи якості, вивчити порядок проведення експертизи якостівиробів зі штучного хутра та митного оформлення цих товарів.
РозділI: Станринку штучного хутра в Україні
1.1 Проблеминасичення ринку України якісними текстильними товарами
Незміннийпідвищений попит населення на вироби з натурального хутра, що ще не цілкомзадовольняється, визначив проблему створення хутра, що імітує натуральне,штучним способом. Створення технології штучного хутра стало можливим завдякирозвитку виробництва хімічних волокон різних видів, структур та властивостей,розробці оригінального устаткування для виготовлення штучного хутра, хімікатіві барвників. Штучне хутро користується стабільним попитом у швейників,взуттьовиків і навіть мебельників. Саме дорожнеча та недоступність виробів знатурального хутра призвели до зростання попиту на вироби зі штучного хутра.
РинокУкраїні досить компактний, бо вітчизняні споживачі тільки починають розумітивсі переваги штучного хутра перед натуральним і попит на вироби зі штучногохутра ще не досить великий.
Працюютьвсього три вітчизняних виробники цієї продукції: Ясинська фабрика штучногохутра, фабрика в Жовтих водах (при паспортній продуктивності 3 млн. метрів урік торік зробила 4 млн.) і цех значно меншої потужності на швейній фабриціімені Рози Люксембург у Києві. По неофіційних відомостях, найбільший прибутоккиївська фабрика одержує саме від реалізації хутра. На хутряні виробництваКиєва і Жовтих вод прийшли інвестори, там встановлюється сучасне устаткування.Додаткову привабливість виробництво одержало в 1999 році з введенням Україноюобмежень на ввіз імпортного хутра.
Штучне хутро на трикотажній основі, що випускаєтьсяЗАТ “Роза”, м. Київ вже більше 30 років, по своїх технічних характеристикахвідповідає світовим стандартам. Для виробництва хутра використовуютьсяполіакрилонітрильні, поліефірні і шерстяні волокна різних модифікацій.Технологічна лінія по виробництву хутра оснащена устаткуванням провідних фірм:обробне устаткування фірм «Artos» і«Henz-Hergert» (Німеччина), «Springer-Vermont» (США);в'язальне устаткування фірми «Wildman Jakkard» (США); підготовче устаткування фірм «Temafa» і «KruppSchpinbau» (Німеччина), «Orteingha usAG» (Англія).
В 2003 році встановлена нова технологічна лінія по виробництву штучногохутра, що дозволило значно збільшити об'єм продукції, що випускається, а такожрозширити асортимент новими видами штучного хутра, що дозволяютьвикористовувати хутро для дублювання.
Виробничі потужності підприємства дозволяють випускати до 4 мільйонів м2хутра в рік. [52]
Застосування нових видів натуралізованих волокон дозволяють ВАТ “Фабрикаштучного хутра”, м. Жовті води випускати продукцію ідентичну натуральному хутрудиких тварин: тигр, леопард і ін.
Використання модифікованих волокон дозволяє проводити прекрасні обробні ідекоративні хутра, які не поступаються за якістю натуральній нірці, песцю ііншому дорогому хутру. Фахівцями освоєно більше 20 імітацій натурального хутратварин. У виробництві також широко застосовуються натуральні компоненти, такіяк овеча шерсть.
Колекція обновляється двічі на рік, і кожний сезон фабрика представляє наспоживацький суд 40 — 50 нових розробок хутра. Новинки фабрики є постійнимипереможцями міжнародних виставок в Києві, Москві, Парижі, Дюссельдорфі.
Фабрика є постійним законодавцем мод в області виробництва хутра натериторії СНД і перша зробила такі новації в області виробництва хутра, як:натуральна овчина на трикотажній основі, нанесення витисненого малюнка наворсову поверхню, технологія виробництва ворсових трикотажних тканин по типу«драп», «кашемір».
Більше 25% продукції фабрика експортує до Росії, Голландії, Німеччини.Ведуться переговори про початок продажу в США. В Україні основними замовникамицієї фабрики є підприємства «Юність», «Дана», «Арель». [51]
Непоганосебе зарекомендувало і нове підприємство в цій галузі ТД «РУНО», якепредставляє продукцію Луцького заводу синтетичних шкір, по праву визнану нетільки на внутрішньому ринку України, але і на всій території СНД.
Не дивлячись назначні успіхи, вітчизняні виробники не можуть задовольнити у повному обсязізростаючий попит населення держави на вироби зі штучного хутра. Якщо з питаньпошиття готових виробів українські підприємства цієї галузі ще можуть скластинепогану конкуренцію іноземним виробникам, то у виробництві штучного хутра вонине можуть сперечатися з Росією, Кореєю, а особливо з Білоруссю, яка по правувважається самим крупним виробником полотен та готових виробів зі штучногохутра в Європі.
Відповідно достатті 19 Закону України «Про захист національного товаровиробника віддемпінгового імпорту» Міністерство економіки та з питань європейськоїінтеграції України повідомляє, що 28 березня 2006 року закінчується строк діїостаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного таполотна ворсового, що класифікуються згідно з Державним класифікатором України«Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності» закодами УКТ ЗЕД 4304 та6001 походженням з Республіки Білорусь.Зазначені заходи були застосовані рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародноїторгівлі № АД-15/2001/52-54 від 23 лютого 2001 року «Про застосуванняостаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного таполотна ворсового походженням з Республіки Білорусь». [9]
1.2Порівняльна характеристика класифікацій штучного хутра
Насьогоднішній час в Україні існують декілька класифікацій штучного хутра, якібудуть представлені нижче.
Класифікаціявиробів зі штучного хутра, яка зазначена в нормативному документі наступна:
1. В залежності від призначення:
· для верхнього одягу;
· для головних уборів та оздоблення;
· для підкладки для верхнього одягу;
· для декоративних виробів ( ковдри,покривала, чохли, накидки та ін.);
· для меблів;
· для підкладки для взуття, шкіряної татекстильної галантереї;
· для іграшок.
2. В залежності від довжини та товщиниволокон, хутро буває з однорідною та різною структурою ворсу.
3. По зовнішньому виду та способу обробкихутро поділяють на:
· гладке;
· пістрявов’язане;
· жакардове;
· зі стрижкою;
· без стрижки;
· з обробкою ворсу під “каракуль”;
· з тисненням;
· з рисунчастим ефектом;
· з рисунчастою укладкою;
· з фасонною стрижкою ворсу.
4. По виду сировини виготовлення штучнехутро поділяють на:
· з синтетичних волокон;
· з синтетичних волокон в суміші знатуральними;
· з натуральних волокон в суміші зхімічними;
· з натуральних волокон. [40]
Щодо навчальної класифікації, то ознаки за якимикласифікують вироби зі штучного хутра наступні:
· призначення;
· зовнішнійвигляд;
· спосібобробки;
· за видомсировини.
З більш детальною класифікацією за цими показникамиможна ознайомитись вище.
За УКТЗЕД штучнехутро та вироби з нього відносяться до класу VIII (шкура та шкіра необроблені,шкіра, натуральне хутро та вироби з них; шорно-сідельні спорядження та упряж;дорожні речі, сумки та аналогічні товари; вироби з кишок тварин (крім кетгутуз натурального шовку), 43 групи (натуральне хутро та штучне; вироби з них),позиція 4304000000 (хутро штучне та вироби з нього).
Згідно зприміткою 5 до групи 43 Української класифікації товарів зовнішньоекономічноїдіяльності (УКТЗЕД), термін «штучне хутро» означає будь-які матеріали,що імітують хутро з вовни, волосу або інших волокон, наклеєних або нашитих нашкіру, тканину або інші матеріали, крім імітацій хутра, одержаних ткацтвом абов'язанням (вони в основному включаються до товарних позицій 5801 або 6001).Таке «штучне хутро» класифікується у товарній позиції 4304. [38]
Відповідно доПояснень ТН ЗЕД СНД у товарній позиції 6001 (Додаток А) класифікується ворсовеполотно (імітація хутра) виготовлене в'язанням, причому використовуютьсяпереважно такі способи виробництва:
1. Накруглов'язальній машині в'яжеться полотно, на якому за допомогою додатковоїнитки утворюються подовжені протягання петель; потім петлі розрізаються дляутворення ворсу та одержання оксамитової поверхні (Додаток Б).
2. На спеціальнійосновов'язальній машині в'яжуться лицьовими боками один до одного два полотна зоднією загальною ворсовою ниткою; потім обидва полотна розрізаються іодержуються два трикотажних полотна з розрізаним ворсом.
3. Текстильніволокна з чесаної стрічки вводяться в петлі трикотажного ґрунтового полотна підчас його утворення (довговорсові полотна). [39]
Ворсове полотно (імітація хутра), отриманешляхом введення ворсових ниток у вже готовий ґрунтовий текстильний матеріал(тканий, трикотажний машинного чи ручного в'язання, повсть, неткане полотно іт. д.), класифікується у товарній позиції 5802 (Додаток В). Ці тканинивідрізняються від ворсових тканин товарної позиції 6001 з рядами ланцюговихрядків на виворітному боці тканини тим, що вони мають властиві ряди неперервнихрядків, які проходять вздовж виворітного боку тканини (Додаток Б). Ворсовітканини, які імітують хутро класифікуються у товарній позиції 5801. [37]
В основі класифікації за УКТЗЕД покладено поділготових виробів та напівфабрикатів однакової природи (в даному випадкутваринного походження) з натуральної та штучної сировини та різного способувиробництва. Але можна зазначити, що в УКТЗЕД немає єдиної та детальноїкласифікації штучного хутра, а тим паче виробів з нього, що не дозволяє надавати їм більш детальну характеристику та може призводити до помилковоїкласифікації при переміщенні цих товарів через митний кордон України.
На відміну від УКТЗЕД, в товарознавстві існує доситьдетальний поділ штучного хутра та виробів з нього за різними класифікаційнимихарактеристиками :
1.За способомотримання:
1.1 Трикотажнештучне хутро, виробляється на трикотажних машинах наступними методами:
· вплетінняволокон чесальної стрічки в трикотажне полотно на круглотрикотажних машинах;
· виготовленнятрикотажу з довгими плюшевими петлями із ниток, при розрізанні і розчісуванніяких утворюється довгий ворс на круглофангових та круглов’язальних машинах;
· на основітрикотажу з підкладочною ниткою для начісування (футерний трикотаж) на машинахМТ.
1.2 Штучне хутрона тканій основі по способу закріплення ворсу в ґрунтовому полотні поділяєтьсяна:
· одноуточне;
· двохуточне;
· трьохуточне;
· чотирьохуточне.
1.3 Клейовештучне хутро отримують різноманітними способами:
· приклеюваннямворсу у вигляді завитків синелі на тканину та інші матеріали;
· приклеюваннямвертикального ворсу в електростатичному полі високої напруги (прогресивнийметод).
2. Сировина таматеріали для виготовлення штучного трикотажного хутра :
2.1 Сировина дляґрунту хутра:
· бавовняно-паперова;
· нітронова(поліакрилонітрильна);
· лавсанова(поліетилентерефталат);
· бавовняно-лавсанова;
· поліпропіленова;
· полівінілхлоридна.
2.2 Волокна дляворсу:
· лавсанові(поліетилентерефталати);
· капронові(поліконденсати капронової кислоти);
· нітронові(поліакрилонітрили);
· віскозні(ксантогенати целюлози).
2.3 Допоміжніхімічні матеріали:
· антистатичніматеріали;
· препаратидля апретування ґрунту хутра. [27]
Проаналізувавшивсі вищезазначені класифікації штучного хутра та виробів з нього можна прийтидо висновку, що найбільш повними є нормативна класифікація та товарознавчатому, що вони характеризують штучне хутро та вироби з нього за найбільш повнимспектром показників.
1.3Коротка характеристика споживних властивостей штучного хутра
Вимогидо виробів зі штучного хутра у пересічних споживачів наступні: вони маютьволоділи зносостійкістю, не м’ятися, бути досить легкими та добре зберігатитепло; добре і швидко чиститися і мати гарний зовнішній вигляд.
Штучнехутро володіє дуже високою стійкістю до стирання, задовільною стійкістю протизминання і гарним зовнішнього виглядом. Правильно використовуючи штучне хутро зурахуванням його позитивних властивостей, швейна промисловість може випускатиширокий асортимент гарних, елегантних і дешевих виробів, які користуютьсявеликим попитом у населення.
Більшдетальна інформація про головні споживчі властивості штучного хутра викладенанижче:
1. Стійкість достирання, яку ще можна називати зносостійкістю.
Штучнехутро застосовується в основному для виробництва одягу і в умовах експлуатаціїпіддається інтенсивному зношуванню. Стійкість штучного хутра до стирання, восновному, залежить від стійкості ворсу. Стійкість ворсу визначається природоюволокна, з якого виготовлений ворс, міцністю утримання ворсу в ґрунті,рівномірністю розподілу ворсу по поверхні ґрунту, видом обробки та ін.
Ворсштучного хутра сьогодні виготовляється, частіше за все з синтетичних волокон,які володіють цілим рядом переваг перед натуральними. Всі синтетичні волокнамають велику міцність на розрив, багато з них володіють високою стійкістю достирання (виключення складають поліакрилонітрильні волокна), які володіютьнайбільшим опором зі всіх волокон до багаторазових деформацій.
2. Зминання ворсу.
Підвпливом різних чинників ворсова поверхня змінюється. Відбувається зминанняворсу, його звалення і злам. В більшості випадків втрата зовнішнього виглядувиробів зі штучного хутра з ворсом назовні наступає значно раніше, ніжвідбувається повне руйнування ворсу від стирання.
Зминання- це властивість матеріалу зберігати протягом певного часу зміни форми післявидалення навантаження, що викликало деформацію.
Зминанняворсу штучного хутра характеризується зменшенням товщини під впливомнавантаження, що стискає його в площині, паралельній поверхні ґрунтовоїтканини. Це звичайно має місце під час експлуатації готового виробу. Зминаннязнижує якість штучного хутра, погіршує зовнішній вигляд виробів, зменшуєтеплозахисні властивості та ін. На теплозахисні властивості хутра значновпливає і об'єм ворсового покрову. При зминанні ворсу відбувається скороченняоб'єму ворсового покрову, внаслідок скорочення об'єму повітря, а отже,змінюється теплозахисна цінність хутра. Тому показник зминання ворсу є істотнимпри оцінці якості штучного хутра.
Величиназминання ворсу залежить від природи волокна, з якого вироблений ворс, товщинаелементарного волокна, профілю поперечного перетину волокна, кута нахилу ворсудо ґрунту і інших чинників.
Прививченні впливу природи волокна на зминання ряд дослідників приходять довисновку, що волокно вовни володіє найбільшою стійкістю проти зминання. Пружнівластивості волокна зумовлюються в значній мірі наявністю поперечних зв'язківміж головними поліпептидними ланцюгами макромолекули. Ці зв'язки відновлюютьпервинний стан волокна після деформації тому, що напруження, яке виникло придеформації діє на поперечні зв'язки і зняття деформуючого навантаженнясупроводжується зняттям напружень. Отже, одним з моментів, що зумовлює високупружність волокна, є сітчаста структура, що утворюється молекулярнимиланцюгами.
Увиробництві штучного хутра для ворсу застосовуються такі синтетичні волокна,такі як лавсан, капрон, нітрон, та ін. Поліефірне волокно лавсан володієвисокою стійкістю до зминання, яка перевищує стійкість до зминання іншихсинтетичних волокон. При нормальній вогкості поліефірні волокна володіютьвисокою стійкістю до зминання, як і шерстяні, а при підвищеній вогкостізминання поліефірного волокна значно нижче, ніж шерстяного.
Питаннявпливу форми поперечного перетину на зминання не цілком вивчене, однак деякідослідники вважають, що волокно з круглим поперечним перерізом важче згинаєтьсяпід дією навантаження, чим волокно з плоскою і стрічкоподібною формоюпоперечного перерізу, але після зняття навантаження волокно з круглим перерізомбуде володіти меншим пружним відновленням і залишається більш зім'ятим. [19]
3. Забруднюваність та очищення штучного хутра.
Великим недоліком білого або забарвленого в світлі тони штучного хутра є швидказабруднюваність ворса у виробах при носінні за рахунок прямого зіткнення зносіями бруду (рукава, манжети), відкладення на поверхні (верх плечей),вдавлювання пилу (спинка, подоли), а також за рахунок частинок бруду, щопереносяться дощем і снігом.
Більшевсього забруднюється ворс з сумішей орлону і дайнеля, нітрону і капрону. Слідзазначити, що кольоровий ворс забруднюється менше, чим білий.
Ступіньочищення штучного хутра з ворсом з нітрону і капрону найвища. Ворс штучногохутра з суміші орлону і дайнелю очищається дещо гірше, чим ворс з нітрону ікапрону. Значно важче піддається очищенню ворс з лавсану і суміші вовни знітроном.
Такимчином, ворс штучного хутра з лавсану і суміші вовни з нітроном після очищеннязалишається більш забрудненим порівняно з ворсом з інших волокон.
Повторнізабруднення і очищення поступово збільшують різницю у відображенні світла відповерхні зразків. Особливо це помітно у ворсі з лавсану і вовни з нітроном.
Практичноможна вважати, що штучне хутро з ворсом з лавсану після третього циклу забрудненняі очищення не придатне для подальшого носіння, оскільки коефіцієнт відображеннясвітла від поверхні зразка після третього очищення наближається до коефіцієнтавідображення світла після первинного забруднення.
Томуштучне хутро з ворсом з лавсану можна рекомендувати для пошиття виробів, які впроцесі експлуатації зазнають очищення не більш двох разів (наприклад, пальтадля дорослих, розраховані для носіння один-два сезони).
Приповторних очищеннях штучного хутра з ворсом з нітрону різниця у відображеннісвітла при збільшенні кількості циклів ”забруднення – очищення” майже неспостерігається. Це стосується і кольорового ворсу з капрону. Ці види штучногохутра можна використовувати для виготовлення дитячого одягу, який необхідночасто чистити. [21]
4.Захисні властивості штучного хутра є комплексним показником, який в своючергу складається з декількох показників:
· повітропроникність;
· водопроникність;
· водовідштовхування;
· водопоглинання;
· морозостійкість.
Дляхарактеристики якості штучного хутра, його теплозахиснихвластивостейвелике значення має повітропроникність. Показникомповітропроникності матеріалу служить кількість повітря, що проходить черезматеріал в одиницю часу при певному тиску. Величина повітропроникностіштучного хутра залежить від його товщини, висоти і густини ворсового покрову,густини ґрунту та природи волокна у ворсовому покрові.
Підводопроникністю розуміють властивість матеріалу пропускати водупри певному тиску. Водопроникність вимірюють кількістю води (в мл), щопроходить в годину через 1 см² матеріалу. Опір матеріалу проникненню водина його протилежну сторону називають водовідштовхуванням. Вонохарактеризується висотою стовпа води, яку матеріал, що зазнає випробування можевитримати, не пропускаючи на зворотню сторону воду у вигляді вільно падаючихкрапель.
Водопоглинаннятрикотажного хутра визначають за допомогою спеціального дощувального приладу. Морозостійкістьтакож є важливим показником якості хутра, оскільки вироби з нього носять вхолодну погоду і це чи не найперший показник, після естетичних властивостей,який цікавить споживача. [19]
1.4Особливості митної політики України, щодо ввезення штучного хутра на територіюУкраїни
Відповідно доЗакону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту вУкраїну» Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі — Міжвідомчакомісія) на своєму засіданні 14 травня 1999 року розглянула заяву українськоговиробника ВАТ «Фабрика штучного хутра» про порушення та проведенняспеціального розслідування щодо імпорту до України хутра штучного та полотнаворсового походженням з Білорусі, Латвії, Литви, Китаю, Польщі, РосійськоїФедерації, США, Угорщини, а також про застосування спеціальних заходів стосовнозростання імпорту з цих держав.
Відповідно дозаяви товар, імпорт якого до України нібито заподіює значну шкоду або загрожуєзаподіянням значної шкоди, є хутро штучне та полотно ворсове іноземногопоходження.
Опис товару, що єоб'єктом спеціального розслідування:
— хутро штучне тавироби з нього (далі — хутро штучне), які класифікуються згідно з Державнимкласифікатором України «Українська класифікація товарівзовнішньоекономічної діяльності» та «Товарної номенклатуризовнішньоекономічної діяльності» та мають код 4304;
— полотнатрикотажні ворсові (включаючи довговорсові полотна) та полотна махрові (далі — полотно ворсове), які класифікуються згідно з Державним класифікатором України«Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності» та«Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності» та мають код6001. [4]
Відповідно дост.1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінговогоімпорту» терміни вживаються в такому значенні:
1) антидемпінговізаходи — попередні або остаточні заходи, що застосовуються відповідно доцього Закону під час або за результатами антидемпінгового розслідування;
2) антидемпінговемито (попереднє або остаточне) — особливий вид мита, що справляється у разіввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об'єктом застосуванняантидемпінгових заходів (попередніх або остаточних);
3) демпінг — ввезення на митну територію країни імпорту товару за цінами, нижчими відпорівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкодунаціональному товаровиробнику подібного товару.[2]
Відповідно дост.13 Закону України «Про Єдиний митний тариф» Антидемпінгове митозастосовується:
— відповідно доЗакону України «Про захист національного товаровиробника від демпінговогоімпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які єоб'єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику;
— у разівивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою заціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на моментцього вивезення, якщо таке вивезення заподіює шкоду.
Відповідно дост.15 Закону України «Про Єдиний митний тариф» особливі види мита справляютьсяна підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних абоспеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України «Про захист національноготоваровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національноготоваровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосуванняспеціальних заходів щодо імпорту в Україну».
У разі, якщоімпорт товару є об'єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальнихзаходів, преференції не встановлюються або зупиняються чи припиняються органом,який їх установив.[1]
Рішенням від11.02.2000 р. № АД-1/2000 Міжвідомчої комісії було порушено антидемпінговерозслідування, щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсовогопоходження з Республіки Білорусь та відповідно до рішення 11.10.2000 р. №АД-10/2000/52-40А Міжвідомчої комісії були застосовані попередні антидемпінговізаходи щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового походження зРеспубліки Білорусь.
Під часрозслідування Міністерством встановлено, що скарга подана ВАТ «Фабрикаштучного хутра» вважається поданою національним товаровиробником.
Оскільки, згідноз даними, отриманими від компетентних органів України та скаржника, буловстановлено, що сукупне виробництво ВАТ «Фабрика штучного хутра»подібного до товару, який імпортується з Білорусі, становить більш 50 % відвсього обсягу його виробництва в Україні, таким чином, ВАТ «Фабрикаштучного хутра» є належним скаржником та визначається як національнийтоваровиробник. Незастосування заходів захисту внутрішнього ринку віддемпінгового імпорту товару з Республіки Білорусь заподіє суттєвої шкодинаціональному товаровиробнику. При цьому Міністерство робить висновок, що зурахуванням зазначеного не має непереборних обставин для незастосуванняостаточних антидемпінгових заходів. Таким чином, застосування заходів захистувнутрішнього ринку від демпінгового імпорту в Україну хутра штучного та полотнаворсового походженням з Республіки Білорусь є в національних інтересах України.
В ходіантидемпінгового розслідування було встановлено, що у період розслідування (з 1січня 1999 року по 31 грудня 1999 року) в Україну ввозилося хутро штучне таполотно ворсове походженням з Республіки Білорусь та з інших країн, імпорт якихне був визначений скаржником як такий, що заподіює шкоду.
Міністерствомбуло проведено дослідження імпорту товару, що є об'єктом розслідування зРеспубліки Білорусь на підставі відповідних критеріїв:
· системакласифікації та кодування товарів;
· методивиробництва;
· сировина,що використовується для виробництва;
· фізичніхарактеристики;
· вимогипокупця (споживача);
· вимогиДержстандарту;
· використаннякінцевим споживачем,
та встановлено,що хутро штучне та полотно ворсове, вироблене національним товаровиробником, єподібними до хутра штучного та полотна ворсового, яке ввозиться в Україну зРеспубліки Білорусь.
У процесі цьогоантидемпінгового розслідування, на підставі даних органів виконавчої владиУкраїни та скаржника, було встановлено, що протягом періоду розслідуваннявідбувалось зростання в абсолютних величинах обсягів демпінгового імпорту вУкраїну товару (код ТН ЗЕД 4304 та 6001) походженням з Республіки Білорусь. Прицьому темпи зростання відповідно I кварталу 1999 року становили:
II кв. 1999 р. — 39,49 %;
III кв. 1999 р. — 42,60 %;
IV кв. 1999 р. — 41,20 %.
Встановлено, що вперіод розслідування імпорт хутра штучного та полотна ворсового походженням зРеспубліки Білорусь здійснювався в значних обсягах, займаючи значну частку вспоживанні на внутрішньому ринку України, а саме 13,98 %. Було досліджено тавстановлено, що протягом періоду розслідування та з 1997 року по 1999 рікспостерігається суттєве зменшення ціни за одиницю товару, що є об'єктом цьогоантидемпінгового розслідування походженням з Республіки Білорусь. В періодрозслідування ціна за одиницю товару, що імпортувався з Республіки Білорусь,була в середньому на 39,38 % меншою за середню ціну подібного товару, якийвиробляється національним товаровиробником. Темпи зменшення ціни за одиницютовару (код ТН ЗЕД 4304 та 6001), що є об'єктом розслідування, є значними тастановили відповідно до 1997 р.:
1998 р. — 14,52%;
1999 р. — 47,95%.
В ходіантидемпінгового розслідування було досліджено та встановлено, що в періодрозслідування обсяги виробництва національного товаровиробника на кінецьперіоду розслідування скоротились на 53,23 % у порівнянні з обсягамивиробництва на початку періоду розслідування.
Причому темпискорочення обсягів виробництва в 1999 році порівняно до:
1997 рокустановили 32,26 %;
1998 рокустановили 41,59 %.
Використаннявиробничих потужностей національним товаровиробником на кінець періодурозслідування скоротились на 44,06 % у порівнянні з використанням виробничихпотужностей на початку періоду розслідування.
В періодрозслідування скоротилися обсяги продажу товару, що є об'єктом розслідування.Темпи скорочення обсягів продажу національним товаровиробником стосовно I кв.1999 року становили:
II квартал 1999р. — 84,00 %;
III квартал 1999р. — 46,60 %;
IV квартал 1999р. — 46,80 %.
В ходірозслідування було досліджено та встановлено, що протягом періоду розслідуваннянаціональний товаровиробник не отримував прибутків від виробництва та продажуподібного товару. Виробництво подібного товару було збитковим.
В періодрозслідування значно знизився коефіцієнт ліквідності подібного товару. Темпипадіння ліквідності товару стосовно I кв. 1999 року становили:
II квартал 1999р. — 1,85 %;
III квартал 1999р. — 19,23 %;
IV квартал 1999р. — 59,26 %.
Таким чином, вперіод розслідування та в порівнянні з 1997 та 1998 рокамифінансово-економічний стан національного товаровиробника значно погіршився.Зокрема, скоротилися обсяги виробництва та продажу товару національнимвиробником, зменшився коефіцієнт ліквідності товару, крім того, виробництвонаціонального товаровиробника стало збитковим. Зазначене свідчить про наявністьпрямих фактів нанесення шкоди національному товаровиробнику від демпінговогоімпорту товару, що є об'єктом розслідування.
Таким чином,спостерігається прямий причинно-наслідковий зв'язок між наявністю фактівздійснення в значних обсягах демпінгового імпорту в Україну хутра штучного таполотна ворсового походженням з Республіки Білорусь та нанесення шкоди національномутоваровиробнику.
Виходячи звищезазначеного, враховуючи інтереси національного товаровиробника,національних споживачів, національні інтереси України, а також з метою сприяннядобросовісної конкуренції на внутрішньому ринку хутра штучного та полотнаворсового, Міжвідомча комісія вирішила:
1. Застосуватиостаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну хутра штучного таполотна ворсового походженням з Республіки Білорусь. Зазначені остаточніантидемпінгові заходи застосовуються шляхом справляння остаточногоантидемпінгового мита щодо імпорту в Україну:
1.1 хутраштучного та виробів з нього, які класифікуються згідно з Державнимкласифікатором України «Українська класифікація товарівзовнішньоекономічної діяльності» за кодом 4304;
1.2 полотна трикотажноговорсового (включаючи довговорсові полотна) та полотна махрового, якікласифікуються згідно з Державним класифікатором України «Українськакласифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності» за кодом 6001.
2. Встановити, що:
2.1. остаточні антидемпінгові заходизастосовуються шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінговогомита щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового, зазначених упідпункті 1.1, 1.2 цього рішення;
2.2. застосування остаточнихантидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотнаворсового, зазначених у підпункті 2.1, 2.2 цього рішення, починається з днянабрання чинності цього рішення;
2.3. остаточні антидемпінгові заходизастосовуються терміном на п'ять років для усунення шкоди, завданоїнаціональному товаровиробнику демпінговим імпортом;
2.4. розмір ставки остаточногоантидемпінгового мита для:
— товару,зазначеного в пункті 2.1, — 179,70 відсотків;
— товару,зазначеного в пункті 2.2, — 53,29 відсотків;
2.5. остаточне антидемпінгове митосправляється у відсотках до митної вартості товару, зазначеного у підпункті 1.1, 1.2 цього рішення. Митна вартість цього товару розраховуєтьсявідповідно до базисних умов поставки CIF — кордон України;
2.6. сплата остаточного антидемпінговогомита здійснюється у готівковій або безготівковій формах;
2.7. остаточне антидемпінгове митосправляється митними органами України за ставкою та на умовах, встановлених цимрішенням про застосування остаточних антидемпінгових заходів. Остаточне антидемпінговемито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язковихплатежів), у тому числі мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляютьсяпри імпорті в Україну товарів;
2.8. 10 кг хутра штучного та (або) полотна ворсового, зазначених у пункті 2.1, 2.2 цього рішення, ємаксимальною партією, яка без сплати остаточного антидемпінгового мита можеввозитися (пересилатися) на митну територію України.
3. Заборонити ввезення на митнутериторію України хутра штучного та полотна ворсового, зазначених у підпункті 1.1, 1.2 цього рішення, без сплати остаточного антидемпінговогомита крім випадків, зазначених у підпункті 2.8 цього рішення.
На виконаннярішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 14.09.99 № СП-8/1999«Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну хутраштучного та полотна ворсового походженням з Республіки Білорусь, КитайськоїНародної Республіки (у тому числі з Тайваню, Гонконгу, Макао), РосійськоїФедерації та Угорської Республіки» зі змінами, внесеними рішеннямМіжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 27.07.2000 N СП-4/2000/52-40«Про внесення змін до деяких рішень Міжвідомчої комісії з міжнародноїторгівлі»
Установлено, що:
1. Спеціальніліцензії видаються на імпорт в Україну:
1.1. Хутраштучного та виробів з нього (далі — хутро штучне), які класифікуються згідно зДержавним класифікатором України «Українська класифікація товарівзовнішньоекономічної діяльності» та Товарною номенклатуроюзовнішньоекономічної діяльності та мають код 4304 та
1.2. Полотнатрикотажного ворсового (включаючи довговорсові полотна) та полотна махрового(далі — полотно ворсове), які класифікуються згідно з Державним класифікаторомУкраїни «Українська класифікація товарів зовнішньоекономічноїдіяльності» та Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності тамають код 6001 походженням з Республіки Білорусь, Китайської НародноїРеспубліки (у тому числі з Тайваню, Гонконгу, Макао), Російської Федерації таУгорської Республіки, зазначених у пункті 5.3 рішення Міжвідомчої комісії зміжнародної торгівлі від 14.09.99 N СП-8/1999 (із змінами).
2. Річний обсягспеціальної квоти на хутро штучне та полотно ворсове становить 1026 тонн, утому числі хутра штучного 266 тонн, полотна ворсового 760 тонн. При цьому,річний обсяг спеціальної квоти хутра штучного та полотна ворсового з РеспублікиБілорусь не може перевищувати 925 тонн, у тому числі хутра штучного 240,5тонни, полотна ворсового 684,5 тонни; з Китайської Народної Республіки (у тому числіз Тайваню, Гонконгу, Макао) — 22 тонни, у тому числі хутра штучного 5,7 тонни,полотна ворсового 16,3 тонни; з Російської Федерації — 67 тонн, у тому числіхутра штучного 17,4 тонни, полотна ворсового 49,6 тонни; та УгорськоїРеспубліки — 12 тонн, у тому числі хутра штучного 3,1 тонни, полотна ворсового8,9 тонни.
3. Перший рікзастосування спеціальних заходів тривав з 29 вересня 1999 року до 30 червня2000 року. Другий та третій роки застосування спеціальних заходів починаються,відповідно, 1 липня 2000 року та 1 липня 2001 року, а закінчуються, відповідно,30 червня 2001 року та 30 червня 2002 року. Останній рік застосуванняспеціальних заходів починається 1 липня 2002 року, а закінчується 21 травня2003 року.
4. Річний обсягспеціальної квоти розподіляється на два піврічні періоди. У кожний піврічнийперіод не може бути видано спеціальних ліцензій на імпорт хутра штучного таполотна ворсового більше ніж 60 відсотків річного обсягу спеціальної квоти.
5. Термін діїспеціальної ліцензії на митній території України — 90 днів від дати їїпідписання, за винятком випадків, коли закінчується відповідний річний періодабо термін, зазначений у підпункті 5.4.13 рішення Міжвідомчої комісії зміжнародної торгівлі від 14.09.99 № СП-8/1999.[5]
Враховуючи зверненняТОВ «ФІМ» (м. Жовті Води) — виробника хутра штучного та полотнаворсового щодо продовження строку дії спеціальних заходів, а також матеріалиМіністерства промислової політики і Міністерства економіки та з питаньєвропейської інтеграції України, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі(далі — Комісія) розглянула звіт Міністерства економіки та з питаньєвропейської інтеграції (далі — Міністерство) про результати проведенняпроцедури перегляду спеціальних заходів стосовно імпорту в Україну хутра штучногота полотна ворсового походженням з Республіки Білорусь, Китайської НародноїРеспубліки (у тому числі з Гонконгу (Сянгану), Макао (Аоміню), Тайваню),Російської Федерації та Угорської Республіки (далі — країни експорту). Зарезультатами цього розгляду Комісією встановлено, що наведені у звітіінформація та докази свідчать про відсутність умов, які є необхідними дляпродовження строку застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Українухутра штучного та полотна ворсового. Відповідно до Закону Комісія вирішилаприпинити з 22.05.2003 року застосування спеціальних заходів щодо імпорту вУкраїну хутра штучного (код УКТ ЗЕД 4304 00 00) та полотна ворсового (код УКТЗЕД 6001) з країн експорту, запроваджених рішенням Комісії від 14.09.99 №СП-8/1999. [6]
Міністерство економіки та з питаньєвропейської інтеграції України повідомило, що 28 березня 2006 рокузакінчується строк дії остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту вУкраїну хутра штучного та полотна ворсового, що класифікуються згідно зДержавним класифікатором України «Українська класифікація товарівзовнішньоекономічної діяльності» за кодами УКТ ЗЕД 4304 та 6001походженням з Республіки Білорусь. [8]