Реферат: Особливості організації дипломатичних прийомів

Зміст

Вступ

1.Характеристика дипломатичних прийомів

2.Організація обслуговування дипломатичних прийомів

3.Характеристика меню дипломатичних прийомів

Висновок

Списоквикористаної літератури

Вступ

Дипломатичнапрофесія — одна з найдавніших. Свідоцтва про мирта інші угоди трапляються серед давніх історичних пам'яток і написів.Міжнародні стосунки тоді мали епізодичний характер, адже уряди не хотіли, щобіноземні спостерігачі постійно перебували в їхніх країнах — чи представникидрузів, чи представники ворогів. Лише в XV ст. уряди вирішили мати постійні представництва в столицяхіноземних держав. Посли отримували загальні вказівки, які надавали їм повнусвободу дій для досягнення максимального успіху. Лише в окремих випадкахпрем'єр-міністр або міністр закордонних справ виїжджали за кордон для проведенняпереговорів

У даній роботіми будемо розглядати такий вид прйому, як «дипломатичним прийом».

Прийоми – цестаровинна форма підтримки контактів між людьми. Ділові прийомивикористовуються з метою встановлення та підтримки офіційних відносин. Сучасніправила їх підготовки і проведення, етикет поведінки гостей увібралибагатовікові традиції культури гостинності та застілля різних народів. Такіприйоми знайшли своє застосування у різних ділових сферах життя людей.Наприклад, дипломатичні прийоми – одна із загальноприйнятих і поширених формзовнішньополітичної діяльності урядів, міністерств закордонних справ,дипломатичних представництв. Нині установи та фірми, що займаютьсязовнішньоекономічною діяльністю, дедалі частіше використовують таку форму спілкування,як прийоми, для встановлення, розвитку й поглиблення ділових контактів,отримання інформації про стан справ у сферах бізнесу, які їх цікавлять,доведення до широкого кола осіб корисної інформації про себе.

1. Характеристикадипломатичних прийомів

Однією з формділового спілкування є прийоми. Це не що інше, як зібрання запрошених офіційнихпредставників держави, ділових осіб, партнерів, колег по службі, однодумців,друзів, просто знайомих у певному місці, в конкретний час, з певною метою.Розрізняють прийоми, пов’язані із запрошенням представників певних установ,організацій, фірм, їх організовують з метою розвитку ділових контактів ідружніх зв’язків та отримання додаткової інформації або проведення попередніхвиробничих консультацій.

У міжнароднійпрактиці склалась класифікація прийомів, яка носить деякою мірою умовнийхарактер. Особливо це стосується критерію офіційності. Так, прийом прийнятовважати офіційним, якщо на нього запрошені гості згідно з їхнімслужбовим статусом: чоловіки без дружин, а жінки — посадові особи або дипломати- без чоловіків. Організатори, однак, на свій розсуд можуть надати заходустатус офіційного, оскільки жінки (чоловіки), як відомо, розділяють старшинствосвоїх чоловіків (дружин). Таким чином, стосовно складу учасників прийомиподіляються на офіційні, неофіційні, змішані. Відповідно до часу проведеннярозрізняють денні та вечірні прийоми. Згідно з формою проведення прийомиподіляються на прийоми без розміщення за столом та з розміщенням.

 У неофіційнихдипломатичних прийомах беруть участь офіційні посадові особи, дипломати, атакож їхні дружини і чоловіки. До змішаних прийомів відносять прийоми, на якихприсутні офіційні посадові особи, дипломати, а також особи, які не мають ознакдипломатичного старшинства (видатні науковці, митці, представники ділових тарелігійних кіл тощо).

Ділові офіційніприйоми влаштовуються з нагоди національного свята, річниці, знаменної події,на честь перебування в державі іноземної делегації, при відкритті представництвфірми. Приводом для світських неофіційних прийомів можуть бути різноманітніподії: національні, місцеві, фахові свята, дні народження, весілля читеатральні прем’єри.

До будь-якогоприйому потрібно спеціально готуватися і тим, хто запрошує (господареві), ізапрошеним (гостям). Чим чисельніший прийом, тим раніше слід запросити гостей,щонайменше за 10 днів.

Прийоми, якіорганізовуються дипломатичними представництвами, сприяють встановленню,підтримці та розвитку контактів посольства з країною перебування. На такихприйомах іноземні дипломати пояснюють політику своїх країн, отримуютьінформацію про країну перебування, обмінюються думками щодо важливихміжнародних подій. Користь такого обміну інформацією залежить від досвіду тадипломатичного мистецтва кожного співрозмовника. На прийомі доводитьсязустрічатися і спілкуватися з великою кількістю людей різних прошарківсуспільства. Все це є продовженням службової діяльності, і до цього треба бутидобре підготовленим: подумати, з ким про що говорити, з ким познайомитися, когопредставити тощо. Більше того, потрібно буде відповідати на запитанняспіврозмовників, що зацікавлені отримати інформацію.

 До деннихприйомів належать прийоми типу «келих шампанського», «келихвина», «сніданок». Вечірніми прийомами вважаються прийоми типу«коктейль», «а-ля фуршет», «чай»,«жур-фікс», «обід», «вечеря»,«обід-буфет».

 Наприйомах типу «сніданок», «обід», «вечеря» гостейрозсаджують за столом у визначеному порядку. На прийомі типу«обід-буфет» розсадка вільна. Прийоми типу «коктейль»,«а-ля фуршет», «келих шампанського», «келих вина»проводяться стоячи.

 «Келихшампанського», як правило, починається о 12-й годині і триває близькогодини. Приводом для організації такого прийому може бути річниця національногосвята, від'їзд посла, перебування в країні делегації, відкриття виставки(фестивалю), підписання міжнародних договорів. Прийом проводиться в цьому жприміщенні, де відбувається урочистий захід, у спеціально обладнаній кімнаті,фойє.

«Келихвина» — прийом, аналогічний прийому типу«келих шампанського». Відрізняється від попереднього прийому назвоюта дещо розширеним асортиментом вин і закусок.

 Наприйомах типу «келих шампанського» і «келих вина» гостістоять, виняток може бути зроблений лише для літніх жінок. Гості в залірозміщуються хаотично, протокольне старшинство не дотримується. Форма одягу — діловий костюм. Ці типи прийомів відносять до розряду офіційних, на нихприсутні лише посадовці. Організаційно це найбільш прості форми прийомів, якіне потребують складної підготовки. Водночас вони вважаються найменш почесними.На прийомах такого типу слід знаходитися не менше 20 хвилин.

 Сніданок — один із найпоширеніших видів дипломатичних прийомів. Влаштовується зприводу приїзду і від'їзду послів, річниці договорів, інших ювілейних дат, начесть високих іноземних гостей, в порядку підтримання контактів МЗС іззакордонними представництвами тощо. Влаштовується між 12-ю та 15-ю годинами.Найбільш поширений початок сніданку о 12.30; 13-й годині. Сніданок триваєгодину-півтори, із них близько години гості проводять за столом і близько 30хвилин — за кавою, чаєм (кава, чай можуть бути подані за тим самим столом або увітальні). Форма одягу на сніданку — повсякденний костюм, якщо інший одягспеціально не вказаний у запрошенні.

Сніданокприйнято вважати офіційним прийомом. Розміщення здійснюється за протоколом.Оптимальна кількість гостей — 12, що дозволить їх розмістити за одним столом(число «12» вважається застільним). Якщо запрошених більше, можнапоставити паралельно два-три столи.

Під час візитівіноземних державних діячів влаштовують т.зв. «робочі сніданки», якправило, від імені міністра закордонних справ, тривалістю до однієї години.Такі сніданки розпочинаються о 8.00 або 8.30, у них бере участь обмеженакількість осіб. Захід проводиться без виголошення тостів. «Робочісніданки» мають діловий характер і є складовою робочої частини програмивізиту іноземного державного діяча.

У міжнароднійпротокольній практиці більш поширені вечірні прийоми, які до того ж вважаютьсябільш почесними й урочистими, ніж денні. Прийом типу «коктейль»починається між 17-ю та 18-ю годинами й триває до двох годин. На прийомі гостістоять Інколи влаштовують бар-буфет, де офіціанти пропонують напої бажаючим. Назапрошенні вказують час початку й закінчення прийому (17.00 — 19. 00, 18.00 — 20.00). Прихід і вихід гостей можливі в будь-яку годину зазначеного часу.Нормальним вважається перебування на прийомі від 45 хвилин — до 1,5 години.Перші гості збираються протягом 15-30 хвилин. Прихід на прийом на початку ізалишення прийому перед закінченням прийнято вважати виявом особливої пошани догосподарів. Перебування менше 45 хвилин без поважних причин може розцінюватисяяк демонстрація натягнутих стосунків улаштовувачу прийому.

Прийом типу «а-ляфуршет» (у перекладі з французької означає «на виделці»)проводиться в ті ж години, що і «коктейль». Відмінності — у форміобслуговування і значно ширшому асортименті закусок. Накриваються столи ззакусками, включаючи гарячі страви.

Столи накриваютьдовгими скатертинами (5-15 см до підлоги). Використовується посуд і столовіприбори. Столи з пригощенням розставляють вздовж стін. Прийом проходить стоячи.Гості самі підходять до столу, набирають закуски і відходять, даючи можливістьпідійти іншим присутнім. Урочистість прийому може бути підкреслена зазначенняму запрошенні особливої форми одягу.

З цією ж метоюперед закінченням прийому можна подати морозиво, шампанське, каву. Якщо прийомвлаштовується на честь високого гостя або з нагоди національного свята, у кінціприйому можлива організація невеликого концерту або показ фільму.

«Чай» — неофіційний прийом, який влаштовують, як правило,тільки для жінок. Влаштовують їх дружини міністрів закордонних справ, послівдля дружин послів. Прийом такого типу проводиться між 16-18 годинами.Тривалість — 1 — 1,5 години.

Для чаюнакривається один або кілька столів У деяких країнах, наприклад в Туреччині,такий вид прийняття влаштовується на честь високих гостей від імені керівнихдіячів країни. В англійському протоколі прийом такого типу отримав назву «fiveo'clock» (п'ять годин).

 «Жур-фікс»(з французької «фіксований день») — прийоми, які влаштовуютьдружини міністрів закордонних справ або послів у певні дні (неділю слідуникати) й години протягом усього осінньо-зимового сезону. Прийоми такого типуназивають ще «середи», «четверги», «п'ятниці»тощо (влаштовуються, наприклад, кожної останньої середи кожного місяця). Особи,які одержали запрошення на «жур-фікс», можуть приходити на нього бездодаткових запрошень до закінчення сезону, якщо не надійде особливеповідомлення. За часом проведення та характером частування «жур-фікс»не відрізняється від «чаю». На прийоми «жур-фікс» можутьтакож запрошуватись чоловіки. Інколи такі прийоми носять форму музичних талітературних вечорів. У наш час прийоми типу «жур-фікс» зновувідроджуються в багатьох країнах в оточенні дружин високопосадових чиновників ідипломатичних працівників.

«Обід»вважається найбільш почесним видом прийому. Офіційніобіди даються на честь глави держави, членів уряду, членів дипломатичного корпусу.Прийоми такого типу починаються між 19-ю та 21-ю годинами (але не пізніше), якправило, о 19.30 або 20.30.

Проводяться зрозміщенням гостей за столом. Форма одягу — лише вечірня: темний костюм,смокінг або фрак — для чоловіків, вечірній туалет — для жінок. У силу своговисокого статусу вимагає ретельної підготовки, професійного обслуговування.Обід триває дві-три години, а може й довше. Перед застіллям гостям пропонуютьаперитив. За столом гості сидять приблизно одну — півтори години, потім переходятьу вітальню, де ведуться бесіди. Сюди подають каву, чай. Третя частина обіду — десерт, гості повертаються до столу. В особливо урочистих випадках відразупісля обіду, на який запрошені особливо важливі особи, проводиться прийом«коктейль» або «а-ля фуршет» з ширшим колом гостей.Вітчизняний протокол передбачає влаштування державних та офіційних обідів відімені Президента України на честь глав іноземних держав, які відвідують нашудержаву з візитами.

Вечеряпочинається о 21-й годині і пізніше. Від обіду відрізняєтьсячасом початку і тим, що не подають перше блюдо — суп. Може передбачатиспеціальну форму одягу (смокінг або фрак для чоловіків, вечірню сукню дляжінок), якщо це обумовлено в запрошенні.

Обід-буфетпередбачає вільне розміщення за невеликими столамина 4-6 осіб. При цьому так, як на фуршетному прийомі, накриваються столи ззакусками, є буфети з напоями.

Гості берутьзакуски самостійно й за своїм бажанням сідають за один із невеликих столиків.

Це одна знайбільш демократичних форм вечірнього дипломатичного прийому, оскільки в іншихвипадках строге дотримання принципу розміщення за протокольним старшинством єодним із найважливіших правил, яке вимагає неухильного дотримання. Вільнарозсадка під час прийому такого типу не виключає дотримання дипломатичноготакту. Такі прийоми можуть влаштовуватися після концерту, у перервітанцювального вечора тощо. Обід-буфет менш офіційний, ніж обід. У тропічнихкраїнах такого роду прийняття часто проводяться на відкритому повітрі — наверанді або в саду.

Крім основних видів прийомів, існують і їхні різновиди.

Інодіпрактикується такий неформальний вид прийому, як бранч («brunch»).Він проводиться між сніданком і лан- чем (звідси й назва — перша буква взятавід «breakfast» — сніданок, інша частина слова утворена від«lunch») переважно у вихідні дні й на нього часто запрошують друзів зсім’ями. Це гарна можливість ближче познайомитися з колегами або партнерами увільній, дружній обстановці.

2. Організаціяобслуговування дипломатичних прийомів

Кожний прийомпотребує ретельної підготовки, вирішення великого колаорганізаційно-протокольних питань. Перш за все, узгоджується питання, від іменікого влаштовується протокольний захід. Залежно від цього визначається його виді характер, час і місце проведення, складається список запрошених осіб,розсилаються запрошення, складається план розміщення гостей за столом, якщойдеться про сніданок, обід або вечерю. Необхідно передбачити тривалість заходу(залежно від його характеру, традицій і звичаїв країни), вирішити, хто зустрічаєгостей біля входу, знайомить із розсадкою й супроводжує до зали. Важливо такожпередбачити місце, де господар, від імені якого проводиться прийом, зустрічаєгостей, хто і як представляє йому запрошених.

 Необхіднопроконсультуватися з місцевою владою щодо загального розпорядку, шляхівпід'їзду й виїзду автомобілів, їх стоянки. Якщо погодні умови несприятливі,необхідно потурбуватися, щоб гості при виході з автомобілів або при від'їздібули захищені від несприятливих погодних умов.

 Потрібносвоєчасно підготувати всю протокольну техніку: кувертні, розсадочні, плановікартки, а також картки меню з перекладом мовою країни гостя. Необхідно такожзавчасно вирішити, де і як буде подаватися аперитив і кава (якщо влаштовуютьсявечеря, обід або сніданок). Якщо прийом проводиться в резиденції посла абопосольстві, особлива увага надається підготовці приміщень, сервіруванню столів,інструктажу офіціантів, які будуть обслуговувати прийом.

Відповідальниймомент прийому — обмін тостами: необхідно заздалегідь продумати, хто і колибуде виголошувати тост із боку господарів, якою буде його зміст і тривалість.Нарешті, необхідно ретельно продумати схему (порядок проведення) прийому,процедуру прощання після завершення протокольного заходу.

Вибір виду прийому, часу та місцяпроведення.

Вибір видуприйому визначається, перш за все, подією, якій він призначений, та фінансовимиможливостями його організаторів. Також враховуються мета проведення заходу йпротокольні традиції країни перебування.

 Прийомможе проводитися в резиденції посла або посольстві. Якщо прийом влаштовуєтьсяпоза посольством, то обирається ресторан з гарною кухнею і високою культуроюобслуговування. В орендованому посольством приміщенні можуть вивішуватисядержавні прапори акредитуючої країни і країни перебування, портрети главдержав. В особливо урочистих випадках (прийом на честь глави держави) може бутизапрошений оркестр для виконання гімнів країни гостя і країни перебування. Натаких прийомах нерідко організуються концерти, виконується національна музика. Відповідной приміщення повинно відповідати формату прийому такого рівня.

Для проведенняприйому з розсадкою бажано мати дві зали: одну для збору гостей, другу длябанкету. У першій залі (аванзалі) ставлять крісла, низькі столики, на які можнапокласти сигарети, розставити попільниці. Тут запрошені збираються до початкуприйому й приходу головного гостя. Столи накриваються в другому, основному заліприйому. При проведенні прийому без розсадки гостей можна обмежитися однієюзалою. Розміри приміщень, де влаштовуються прийоми, повинні відповідатикількості запрошених і можливостям обслуговування. При визначенні датиприйому слід враховувати, що прийоми не влаштовують у святкові та неробочі днів країні перебування, а також у дні національного трауру (у цьому випадкуприйоми, призначені раніше, відміняються). Не рекомендується влаштовувати денніприйоми з запрошенням гостей- мусульман у період Рамадану.

Найбільшпочесними видами прийомів, які підкреслюють важливість нагоди, з якої вонивлаштовані, з денних є сніданок, з вечірніх — обід. Вони зазвичай проводяться знагоди візитів високих гостей, а також у порядку повсякденної дипломатичноїдіяльності представництв. їх підготовка, однак, вимагає значних організаційнихзусиль і фінансових витрат, специфіка проведення (необхідність розсадки гостейзгідно із протокольним старшинством) примушує обмежувати число запрошених осіб.

Більш прості впідготовці та більш демократичні за характером проведення прийоми без розсадкитипу «коктейль», «а-ля фуршет», які отримали в останні рокишироке поширення в міжнародній протокольній практиці. Означені види прийомівдозволяють значно розширити коло запрошених — до кількох сотень осіб. Гостісамі обирають собі місце, мають можливість поспілкуватися з великою кількістюлюдей і встановити ділові контакти. Дипломатичними представництвами такі видиприйомів влаштовуються, наприклад, з нагоди національних свят.

Складання списку осіб, щозапрошуються па прийом

Один ізнайважливіших елементів підготовчої роботи. Визначається загальна чисельністьгостей, яка не повинна перевищувати нормальних можливостей обслуговування ірозмірів приміщення, де відбуватиметься прийом. Необхідно враховувати певнийвідсоток гостей, які в силу різного роду обставин не зможуть бути присутніми наприйомі, що враховується при складанні кошторису витрат на йогопроведення. На прийоми, що даються на честь високого гостя або іноземноїделегації, які перебувають з офіційним візитом, крім супроводжуючих його осіб(членів делегації) запрошують посла та старших дипломатичних співробітниківпосольства країни гостя. Також запрошують осіб, які спілкувалися з гостями підчас візиту. Якщо делегація гостей представлена подружніми парами (парою), то йофіційні особи приймаючої сторони на прийом запрошуються з дружинами. Якщоприйоми влаштовуються з нагоди ювілейних дат у двосторонніх відносинах, тозапрошення дипломатичного корпусу не передбачається. Іноземні дипломатиприсутні на прийомах, присвячених національним святам країн, а також напротокольних заходах, які проводяться дипломатичними представництвами в порядкуїх повсякденної діяльності.

Кожнепредставництво має власний список осіб, які запрошуються на прийоми, в якомууказані офіційні посадові особи, глави та члени персоналу дипломатичнихпредставництв, представники ділового світу, громадських організацій, культурнихта наукових кіл країни перебування тощо. Протокольні служби зовнішньополітичнихвідомств, дипломатичних представництв ретельно перевіряють ці списки, регулярноїх уточнюючи. Зокрема, при підготовці запрошення не буде зайвим уточнитиродинне становище, точну адресу запрошеної особи, переконатися, чи не змінивсяйого службовий статус. При цьому враховується ділова необхідність контакту зтією чи іншою особою, яку передбачається запросити. У деяких країнах дипломатамслід виявляти особливу обережність щодо запрошення представників опозиційнихпартій.

Підготовка та розсилка запрошень.

 Надипломатичні прийоми гостей запрошують за допомогою письмових запрошень. Кожнепредставництво має власну форму запрошень, як правило, двох типів. Бланкизапрошень першого типу виготовляються друкарським способом, а від руки в нихвписують прізвище особи, яку запрошують, її посаду, зазначають вид прийому,місце, дату (включаючи день тижня) та час проведення відповідно до конкретногозаходу. Усі ці дані можуть бути й надруковані, але це вважається меншввічливим. Запрошення першого типу використовуються установами, які частовлаштовують різні протокольні заходи, оскільки частково друковані запрошеннязавдяки своїй універсальності дешевші, ніж запрошення другого типу.

Кожен із прийомів складається з двох частин. Перша — зустріч,вітання і збір гостей, приватні й загальні розмови, попереднє ознайомленнязапрошених з їхніми місцями за банкетним столом, аперитиви (напої длявгамування спраги). Друга — банкет за столом з повним обслуговуванням, абофуршет.

Для проведення прийомів та банкетів необхідно мати двасуміжних зали: один — для прийому і збору гостей, інший — для банкету.

У залі для прийому і збору гостей (його називають щеаванзалом) ставлять декілька крісел, круглий столик, на який кладуть сигарети(в пачках або сигаретницях), сірники, сигари в коробках, ножиці для зрізаннякінців сигар, попільнички, ставлять канделябри з запаленими свічками.Приміщення прикрашають свіжими квітами в корзинах або високих вазах.

Для ознайомлення гостей з їхніми місцями за столом в аванзаліна видному місці ставлять зменшений макет основного столу, на якому розміщуютькартки з зазначеними прізвищем, ім’ям та по батькові кожного гостя в томупорядку, що відповідає місцям за банкетним столом. У центрі столу кладутьстрілку, яка показує напрямок, в якому розташований стіл і послідовністьрозміщення місць, починаючи від вхідних дверей.

Якщо бенкет одночасно проводиться у кількох залах, у кожномуз яких є по кілька столів, рекомендується інша система попередньогоознайомлення гостей з їхніми місцями. В аванзалі на стенді, розміщеному навидному місці, вивішують список учасників прийому, зазначають прізвище, ім’я тапо батькові кожного з них, номер залу або його назву, номер стола і місця. Тутже на стенді гості зможуть ознайомитися зі схемою розташування банкетних залів,столів у кожному з них та номерами своїх місць.

Перед запрошенням гостей до банкетного залу в аванзалі їмпропонують аперитиви для втамування спраги та збудження апетиту. Ізбезалкогольних напоїв пропонують соки, мінеральні столові води, газовану водуабо охолоджену воду з льодом. Солодку воду не подають, бо вона знижує апетит.

Кращими соками для аперитиву вважають лимонний,грейпфрутовий, гранатовий, виноградний (із несолодких сортів винограду). Ізвино-горілчаних напоїв як аперитив пропонують вермут (вважається, між іншим,кращим напоєм для аперитиву), шампанське (сухе або напівсухе), природнінатуральні вина — біле або червоне, а також коньяк і горілку.

Розрізняють три види аперитиву: одинарний, комбінований ізмішаний. Одинарним називається аперитив, який має лише один вид напою,наприклад, тільки вермут або шампанське. Комбінований — два і більше видівнапоїв, розлитих у чарки, келихи, зокрема, вино, коньяк або горілка. Змішаніаперитиви — це спеціально приготовані суміші різних напоїв, наприклад,несолодкі коктейлі.

Аперитиви подають гостям на невеликих підносах, накритихсерветками. Часто до них як закуску пропонують нарізаний шматочками лимон, маслини,мигдаль чи інші горішки. Нерідко під кінець прийому гостям подають коктейль абоаперитив, а потім каву.

Схемирозсадки та форми столів, які використовуються при проведенні дипломатичнихприйомів.

Для прийомів зрозсадкою обираються столи різної форми. При цьому треба враховувати, щомінімальний простір для одного гостя за столом — 70 см. Комфортним дляпроведення неофіційного прийому вважається круглий стіл, який створює атмосферунеофіційності та невимушеності. За таким столом жодний із гостей не здаєтьсяголовуючим і жодний не опиниться з краю, що особливо важливо, коли на прийоміприсутні жінки. Для прийомів, у яких бере участь десять осіб, потрібен круглийстіл діаметром 2,20 м; для двадцяти осіб -діаметром 4,50 м; для тридцяти осіб — діаметром 6,50 м. Перевагою круглого столу є й те, що гостям за ним зручноспілкуватись між собою, але якщо їх не більше 12 (діаметр стола в цьому випадкумає бути 2,70 м). Зауважимо, що число 12 вважається застільним числом. За стілне прийнято садити тринадцять осіб. З чотирнадцятьма запрошеними особами єризик, що, якщо один гість не прийде, господиня потрапить у складну ситуацію,оскільки гостей буде тринадцять.

 Заовальним столом почесне місце може знаходитись у центрі або з боків. Квадратнийстіл використовують, якщо число учасників прийому кратне чотирьом. В іншомувипадку гості отримають неоднаковий простір за столом, що може сприйматись ниминеоднозначно. Наприклад, для двадцяти осіб потрібен стіл зі стороною 4,20 м;для 28 осіб — зі стороною 6,30 м.

 За прямокутнимстолом можливі дві конфігурації розміщення. При «французькому»розміщенні почесні місця знаходяться в центрі столів, при«англійському» — за торцями. При «французькому» розміщенніза кожною довгою стороною прямокутного столу повинна розміщуватись непарнакількість осіб. Для 10-12 осіб потрібен стіл довжиною від 3,20 м на 1 м ширини.У першому випадку за довгими сторонами столу буде сидіти по п'ять осіб, удругому — по п'ять осіб за довгими сторонами і по одній -за короткими. Длядвадцяти учасників прийому потрібний стіл розміром 6,50 м х 1,50 м, за торцямистолу сидітиме по одній особі. Для 30 осіб необхідний стіл розміром 10 м х 2,10м, за торцями столу сидітиме по два учасника прийому.

 При«англійському» розміщенні число гостей за довгими сторонами прямокутногостолу може бути як парним, так і непарним. При цій конфігурації розміщення,якщо число гостей 15 і більше, виникає два центри розмови, тоді як при«французькому» розміщенні гості, які знаходяться в кінці столу,ризикують залишитися поза рамками бесіди, яка відбувається в центральнійчастині столу. Використання такої схеми розсадки дозволить попередити ситуацію,коли запрошені вважали б за образу надане їм місце в кінці столу. Британськусхему розсадки прийнято використовувати, коли учасників прийому не більше 22 — 24 осіб. При більшій кількості запрошених буде занадто велика відстань міжгосподарями.

 Дляорганізації офіційних дипломатичних прийомів можливе використання довгогопрямокутного столу; одного круглого, квадратного або овального столу; кількакруглих, квадратних або овальних столів. В останньому випадку стіл для почеснихгостей може розміщуватись у центрі або окремо від інших столів, не виділяючисьвід інших столів своїми розмірами. Бувають випадки, коли столи розставляються увигляді літер «П», «Ш», «Т», у вигляді гребінця,колосу тощо, що дозволяє прийняти велику кількість гостей.

Інший варіантрозміщення за прямокутним столом («англійське» розміщення) наприйомі, де присутні офіційні особи та їхні жінки/чоловіки. Господар ігосподиня сидять за торцями столу один напроти одного (схема 4,5).

/>

/>

Однак, притакому розміщенні чергування чоловік-жінка можливе лише тоді, коли за столомсидить 6, 10, 14, 18, 22 тощо особи. Якщо учасників прийому 8, 12, 16, 20 тощо(число, кратне чотирьом) для чергування чоловік-жінка необхідно зміститигосподиню на одне місце (схема 6).

/>

Варіантрозміщення за столом П-подібної форми на прийомі, де присутні офіційні особи таїхні жінки/чоловіки. Господар і господиня сидять один напроти іншого (схема 8).

/>

Варіантрозміщення за столом П-подібної форми на прийомі, де присутні офіційні особи таїхні жінки/чоловіки. Господар і господиня сидять поруч. Напроти господарівнікого не садять (схема 9).

/>

3. Харктеристика менюдипломатичних прийомів

При складанніменю необхідно враховувати смаки гостей, їхні культурні й релігійні традиції.Треба пам'ятати, що деякі гості з релігійних мотивів або через стан здоров'яможуть потребувати спеціальну їжу. Наприклад, мусульмани та особи юдейськоговіросповідування не їдять свинини, а також продуктів, до складу яких входитьсвинина. Гостю індуїстської віри не слід пропонувати яловичину. Серед гостейзустрічаються вегетаріанці. Тому варто заздалегідь з'ясувати дієтологічніобмеження гостей. На відповідних кувертних картках може ставитися малопомітнийзнак, який дозволить офіціанту не переплутати, які блюда можна подавати даномугостю.

На прийомі, якийвлаштовує дипломатичне представництво, варто включити в меню національністрави, приготовлені особливим, специфічним для цієї країни способом. Такимблюдом може бути десерт із фруктів, якими відома ця країна. Жестом особливоїповаги до іноземної делегації вважається включення в меню блюд, традиційних длякраїни гостя. Не буде помилкою поцікавитися, якій кухні віддає перевагупочесний гість. Як правило, отримана відповідь — «жодних особливихпобажань». Однак, якщо в гостя є проблеми зі здоров'ям, протокольна службаповідомляє про це приймаючу сторону.

При організаціїдипломатичних прийомів загальноприйняті правила подачі блюд та сервіруваннястолу дотримуються неухильно (чергування блюд, відповідність напоїв закускамтощо). Сучасна міжнародна практика еволюціонує в бік спрощення прийомів:обмежується подача спиртних напоїв, занадто дорогих блюд. Водночасспостерігається намагання організаторів прийомів надати протокольним заходамнаціональний колорит.

Для прийомів зрозсадкою друкуються меню на одинарних або подвійних аркушах, які розкладаютьсяна столах. Меню для офіційних заходів може містити елемент державної символіки,зазначення, з якого приводу або на чию честь дається прийом.

На прийоміприйнято використовувати посуд високої якості: кришталь, порцеляну, срібло.Живі квіти на столах і у вітальні створюють атмосферу святковості й комфорту.Інколи квіти підбирають так, щоб вони відповідали кольору національного прапоракраїни високого гостя.

Для чіткого йорганізованого проведення прийому заздалегідь продумується його сценарій.Передбачається місце зустрічі гостей господарями в аванзалі. Виділяютьсяспівробітники для зустрічі гостей біля під'їзду або у вестибюлі. Розподіляютьсяобов'язки співробітників організації, яка влаштовує прийом. Це особливо важливодля прийому типу «коктейль» або «а-ля фуршет». Представникигосподарів повинні вельми коректно виявляти увагу гостям (підтримувати бесіду,знайомити з присутніми, пропонувати пригощення, наливати напої) з тим, щоб небути занадто надокучливими. Якщо прийом, крім безпосереднього пригощення,передбачає організацію концерту, виставки, показ кінофільму тощо, необхіднопотурбуватися про їх органічне включення в загальний сценарій заходів.

Меню, час ічерговість подачі окремих блюд, графік перерв у ході обслуговування длявиступів із промовами й тостами заздалегідь узгоджуються з обслуговуючимперсоналом. Для успішного проведення відповідального прийому й обслуговуваннягостей доцільно запросити кваліфікованого метрдотеля або доручити цю справупідготовленій особі.

Під час урочистого прийому (обід, вечеря тощо) за столомподають 3—4 види різних вин, до кожної страви — своє. При влаштуванні прийомівпотрібно знати і дотримуватися таких правил:

— келихи не наповнюють доверху, а лише до половини або недоливають на два сантиметра до верхнього краю;

— вино ніколи не пропонують до апельсинів та іншихцитрусових, до солоного або копченого м’яса чи риби, суто овочевих страв, яєцьі шоколаду;

—вино повинно бути потрібної температури:

— шампанське і шипуче вино — 5—6 °С;

—біле вино — 12 °С, червоне — 16—18 °С;

—сухе вино подають до солодкого;

—солодке вино — перед міцним;

—дешеве — перед дорогим і вишуканим.

Щоб смак червоного вина був кращим, воно повинно постояти прикімнатній температурі та не менше години без корка, нагрівають його поступово,щоб не зашкодити смаку й аромату.

До темного м’яса і м’яса дичини підходить червоне вино, добілого м’яса, риби і птиці — біле. Біле вино можна подавати також до закусок,легкої їжі з м’яса і риби, сиру, раків.

Курятину чи варену телятину подають з білим або рожевимвином, інші м’ясні страви, а також сир і приготовані з нього блюда, — зчервоним, гострі сорти сиру — з червоним портвейном.

Напівсухі червоні вина подають до страв із дичини, баранини,телятини. До біфштексу і свинини смакує кріплене червоне, а до закусок (рибних,м’ясних, салатів) — сухе біле і рожеве вино.

До супу алкогольні напої переважно не подають — тількимінеральну воду, хоча в деяких країнах до рибного бульйону пропонують сухевино, а до грибного супу — суху мадеру.

Десертне вино (напівсухе, солодке, лікер і шампанське)подають до десерту. До вершкового підходить солодка мадера або портвейн. Здесертом із ягід добре поєднується солодке біле вино, портвейн, ягідний абофруктовий лікер, кріплене плодово-ягідне вино.

Горілку й віскі подають до жирних, солоних, пряних страв,пиво — до солоної риби, гострого сиру й різних м’ясних страв. У разі шведськогостолу пиво і мінеральну воду пропонують до холодних закусок. Коньяк подають докави.

Усі алкогольні напої прийнято подавати в фабричному посуді,крім домашніх вин, які подають у графинах. Горілку теж можна подавати в скляномуабо кришталевому графині. Пляшки з вином та іншими напоями відкорковують накухні, за винятком шампанського. Вино після довгого витримування можна відкритиза святковим столом у колі друзів, близьких людей. Вино подають на стіл упляшці з етикеткою, в графині або закритому жбані для вина, шампанське — успеціальному відерці з льодом. Відкривають його, не виймаючи з відерця. Кінцемсерветки накривають корок і притримують його великим пальцем лівої руки. Правоюрукою звільняють корок від дротяного кріплення, а лівою, захищеною серветкою,повільно його вивертають. Перед останнім поворотом корок потрібно трохивідхилити вбік. Пляшку при цьому тримають нахиленою, щоб із неї міг вийтивуглекислий газ.

Наливаючи в чарку, пляшку тримають рукою на рівні етикетки так,щоб вказівний палець був на шийці. Наливають вино повільно, щоб не здійнявсяможливий осад, а шийка пляшки не спиралася на край келиха. Наповнивши чарку,пляшку піднімають, трохи повертаючи, щоб вино не капнуло на стіл абоскатертину.

Напої наливають через праве плече людини, що сидить. Якщо донаступного гостя неможливо підійти з правого боку, йому наливають лівою рукою,а його сусіду — правою. Із повної пляшки господар спочатку наливає трохи вина всвою чарку. Цей звичай бере початок з тих часів, коли замість пробкивикористовували рослинну олію. Той, хто пригощав, після видалення шару оліїнаповнював спершу свою чарку, потім — гостей. Це було яскравим підтвердженнямтого, що продукт якісний і господар не має наміру комусь нашкодити. У наш частаким чином підтверджується запобігання потраплянню шматочків корка в чаркигостей.

Господар столу, наливши трохи собі, наповнює чарки жінкам,потім — чоловікам. Можна наливати і по черзі, в останню чергу — собі. Вином ігорілкою наповнюють чарки тоді, коли вони стоять. Лише вузький високий келихдля шампанського беруть у руки. Якщо ви обслуговуєте себе самі, візьміть келиху ліву руку, а правою налийте вино. Келих тримають за ніжку великим, вказівнимі середнім пальцями, а безіменний і мізинець торкаються основи келиха.

Вино наливають знову лише тоді, коли чарка порожня. Наливатив недопиту чарку образливо, так як гість може це розцінити як примус.Ввічливість завжди протистояла примусу і насиллю. Гостя можна лише м’якопопросити допити вино, але в жодному разі не наливати і не відмовляти. Якщо вине хочете, щоб вам наливали спиртне, варто сказати: «Дякую, я не п’ю»або «Щиро дякую, мені досить», відмову не потрібно підтверджуватиприкриванням рукою чарки чи келиха. У цьому випадку найправильніше рішення — недопивати напій.

Чарку гостя, який вийшов на деякий час із-за столу, ненаповнюють. На чоловіків покладається обов’язок, щоб бокали дам були вчаснонаповнені. До цього часу не було прийнято, щоб жінки в товаристві чоловіківсамі наливали собі вино. Якщо сусід по столу неуважний, то жінка може попроситийого наповнити їй чарку. На прийомі гостей вдома напоями відає господар, він жеі наповнює келихи. Якщо вино домашнє і подане в графині або в жбані — гістьможе наливати і сам.

Під час уживання напоїв гості не розмовляють. Якщо в цей часдо вас звернулися із запитанням, спочатку слід поставити чарку на стіл і лишепісля цього відповісти.

Напої типу коньяку, лікеру, рому тощо п’ють повільномаленькими ковтками, залпом можна випити лише горілку.

Коктейлі готують із декількох марок вина і міцних напоїв,додаючи сік та інші приправи. П’ють коктейль через соломинку.

/>Меню на випадок,якщо Ваш гість дотримується дієти.

Серед гостейможуть бути вегетаріанці, люди, які дотримуються дієти, не вживають алкоголю,споживають малокалорійну їжу або не їдять ті чи інші страви з релігійнихміркувань чи за медичними приписами.

Якщо вам невдалося заздалегідь з’ясувати особливості дієти гостя і Ви не знаєте, якійстраві він віддає перевагу, краще всього в таких випадках мати про запаспродукти, щоб вийти із неприємного становища, якщо таке виникне. Бажанопередбачити в меню овочі і фрукти, м’ясо різних видів тварин, безалкогольнінапої — морси, мінеральну воду, соки, лимонад.

Якщо вампропонують страви або напій, яких ви не вживаєте, можна відмовитися від них,сказавши: «Ні, дякую». Не варто пояснювати присутнім причину вашоївідмови від страви. Відмовляючись від страви, яку пропонує офіціант, неголосноскажіть йому: «Ні, дякую» — або заперечно похитайте головою. Якщо вивідмовляєтесь від напою, достатньо вказівним пальцем торкнутися краю бокала.

Особливостістрав для меню під час деяких видів прийомів

«Келихшампанського»

Під час такогоприйому зазвичай подається шампанське, але можлива також подача вина, соків таінших безалкогольних напоїв. Закуска не обов'язкова, але не буде помилкоюзапропонувати її гостям. Напої та легкі закуски розносять офіціанти(співробітники з числа обслуговуючого персоналу). Закуски — легкі, вживанняяких не вимагає столових приборів: цукерки, фрукти, бутерброди-канапе.

Меню сніданку

Меню сніданкускладається з урахуванням існуючих у країні традицій та звичаїв і, як правило,включає холодні закуски, гарячі рибні та м'ясні страви, десерт. Подавати насніданок перші страви (супи) не прийнято, але подача їх не буде помилкою, якщосніданок починається о 14-й годині. Перед сніданком гостям пропонують аперитив(соки, безалкогольні напої). Під час сніданку можлива подача сухих винограднихвин, а на закінчення — шампанського, кави, чаю. До кави можлива подача коньяку,а до чаю — лікеру. Мінеральна вода і соки подаються протягом усього сніданку.

Згідно ізнормами західного етикету міцні напої — горілка, віскі, джин -на деннихприйомах не подаються. Водночас вітчизняні фахівці з етикету допускаютьподавання міцних напоїв під час денних прийомів.

«Робочі сніданки»

Під час прийомутакого типу подають холодні закуски, гарячі рибні та м'ясні страви, десерт. Знапоїв пропонують води, соки, чай, каву.

Прийом типу «Коктейль»

Під час такогоприйому офіціанти розносять напої та холодні закуски, які не вимагають столовихприборів: бутерброди — канапе, кондитерські вироби, фрукти, горішки. Можутьвикористовуватися міні — виделки, дерев'яні або пластмасові палички. На прийоміподаються коктейлі, налиті в келихи.

Прийом типу «Чай»

подаютьсякондитерські та булочні вироби, десертні й сухі вина, соки, мінеральна вода.Закуски (канапе з ікрою, рибою, сиром) подаються за чаєм рідко, а якщо йподаються, то в невеликій кількості.

Прийом типу «Обід»

Меню обідувідповідно до місцевих традицій складається з двох-трьох холодних закусок,першої, гарячої рибної та гарячої м'ясної страв. Напої такі ж, що й насніданок.

Висновок

Найпоширенішоюформою ділового протоколу є прийоми, основи організації яких необхідно знати якбізнесменам, підприємцям, так і менеджерам будь-якого рівня.

Влаштовуютьсяприйоми у зв'язку із завершенням якої – небудь видатної події, в честь прибулоїна фірму іноземної делегації чи високого гостя, а також у запланованомупорядку. Прийоми мають діловий характер, проводяться з метою поглиблення ірозширення ділових контактів, продовження переговорів, здобуття новихпартнерів, одержання необхідної інформації, презентації-своєї продукції,реклами тощо. Прийоми — це інструмент ділових стосунків.

Від місця, депроводиться прийом, залежить характер зустрічі гостей. В будь-якому випадкупотрібно уточнити шляхи під'їзду, паркування і виїзду автомобілів, передбачитиприкриття при виході з машин у негоду. При проведенні денних прийомів господаріповинні стояти біля входу і зустрічати гостей.

Зустріч двохделегацій неминуче пов'язана з розсадженням по автомашинах, і знання правилрозсадження, прийнятих в міжнародній протокольній практиці, необхідне кожномучлену делегації, їх зобов'язаний знати і водій, і перекладач, і глава делегації,і його дружина.

Дипломатичнийетикет – це сукупність правил і норм поведінки дипломатів та офіційних осіб підчас різних офіційних і неофіційних заходів.
Дипломатичні прийоми — одна із загальноприйнятих та поширених формзовнішньополітичної діяльності урядів, міністерств закордонних справ,дипломатичних представництв та дипломатів.

Прийомипроводяться на відзначення важливих подій або влашто-вуються з нагодипроведення різних офіційних заходів.
Основні види дипломатичних прийомів: «келих шампанського», «келихвина», «сніданок». Вечірніми прийомами вважаються прийоми типу«коктейль», «а-ля фуршет», «чай»,«жур-фікс», «обід», «вечеря»,«обід-буфет».

організаціядипломатичний прийом меню

Список використаноїлітератури

1.Л. М. Мостова, О. В. Новікова. Організація обслуговування на підприємствахресторанного господарства. Навчальний посібник. – К: Ліра-К, 2010. – 388с.

2. http://pidruchniki.com.ua/19991130/etika_ta_estetika/diplomatichniy_protokol_ta_etiket_-_sagaydak_o_p

3.www.djerelo.com/index.php?option=com_content&task=view&id=8428&Itemid=216