Реферат: Нацiональний Банк Украiни: статус i завдання

Індекс групи 26897-МБС-1П.І.Б. студента Даниловський Вадим Леонідович

Домашня адреса 284019,м.Івано-Франківськ, вул. Довга, 47, кв.75

Назва організаціїТзОВ“Інтерком” ЛТД
посада менеджервідділу реалізації

Контрольнаробота

з дисципліни “ОПЕРАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ ”

з спеціальності «Банківська і страхова справа»

За розділом навчального плану

«

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ:статус і завдання.»

П.І.Б. методиста ЄмельяноваТамара Іванівна
ПЛАН.

TOC o «1-1» ВСТУП.… PAGEREF_Toc464715717 h 2

1. СТАТУС НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ.… PAGEREF_Toc464715718 h 3

2. ЗАВДАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ.… PAGEREF_Toc464715719 h 4

3. НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНКУКРАЇНИ В 1991-1998 РОКАХ:
ПЕРШІ ПІДСУМКИ.… PAGEREF_Toc464715720 h 6

ВИСНОВКИ… PAGEREF_Toc464715721 h 7

Список використаної літератури… PAGEREF_Toc464715722 h 9

ВСТУП.

Національний банк України – найважливіша ланка всієї банківської системидержави. На відміну від багатьох інших відомств, які постали на грунті колишніхреспубліканських чи союзних, НБУ являє собою принципово нову структуру. З`явивишися відразу ж післяпроголошення незалежності, він став однією з її вагомих ознак.

“Национальний банк є емісійним центром держави, проводить єдину державнуполітику в сфері грошового обігу, кредиту, валютного регулювання, створенні тазміцненні національної грошової системи…Національний банк координує діяльністьбанківської системи в цілому і здійснює нагляд за діяльністю банків такредитних установ, проводить їх державну реєстрацію, ліцензування банківськихоперацій”[3;4].

НБУ забезпечує накопичення та зберігання золото-валютних запасів тарезервів держави, здійснює з ними операції. Він організує міжбанківськірозрахунки на базі Центральної розрахункової палати.

Діяльність НБУвзаємопов`язана з економічним розвитком України. Найважливішою метою НБУє створення грошово-кредитних механізмів, спроможних забазпечити стабільністьгривні – национальної грошової одиниці.

НБУ робить чималий внесок у формування фінансового ринку та ринку ціннихпаперів. Він створює умови для об`єктивного курсоутворення, захисту національної валюти тастабілізації гривні.

Про важливість діяльності центральних банків длявсієї національноїекономіки свідчить досвід, накопичений центральнимибанками у високорозвинених країнах. Взагалі, поява центральних банків – явищепорівняно нещодавнє. “Банк Англії і Банк Швеції, найстаріші з центральнихбанків, були засновані наприкінці ХVII ст., а Федеральна резервна система (Fed)– центральний банк Сполучених Штатів – тільки в 1913 р.” [4;491].

В Україні ж НБУ виник1991 року за умов розкладу платіжної системи і відсутності грошової готівки,позаяк гроші друкувалися в Росіі. Тоді треба було відірвати безготівковусистему платежів від Росіі, щоби уникнути перекачування грошових коштів,створити засоби обігу – т.зв. купонокарбованці. Так чи інакше НБУ виконав цізавдання, заклавши підвалини формування національної грошової системи вУкраїні.

1. СТАТУС НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУУКРАЇНИ.

Статус Національного банку України визначається насамперед КонституцієюУкраїни та Законом України «Про банки і банківську діяльність» від 20 березня1991 року. Національному банку присвячено розділ ІІ даного Закону.

Згідно зі ст.99 Конституції «забезпечення стабільності грошової одиниціє основною функцією центрального банку держави – Національного банку України» [1;43].

Ст. 100 Основногозакону передбачає: “Рада Національного банку України розробляє основні засадигрошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням. Правовийстатус Ради Національного банку України визначається законом” [1;43].

Банківська система є однією з підсистем фінансової системи України.Банківська система України є дворівневою і складається з НБУ та комерційнихбанків. НБУ разом зі своїми філіями становить перший рівень банківськоїсистеми.

Згідно статті 6 Закону «Про банки і банківську діяльність» «Національнийбанк України (…) є власністю України, юридичною особою. Його статутзатверджується Президією Верховної Ради України» [2;203]. НБУ єпідзвітним Верховній Раді. У відповідності до ст. 93 Конституції Українита ст. 7 вищезгаданого Закону НБУ має право законодавчої ініціативи.

Ст.85, п.18 Конституції України відносить до повноважень Верховної РадиУкраїни «призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національногобанку України за поданням Президента України; призначення та звільненняполовини складу Ради Національного банку України» [1;34].

За ст. 8 Закону «Про банки і банківську систему» НБУ є:

-

2. ЗАВДАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ.

Завдання НБУ тісно пов`язані з його статусом, насамперед цевиявляється в тому, що він, як центральний банк країни, здійснюєгрошово-кредитну політику, використовуючи відповідні інструменти.

“Національний банк ведеРеспубліканську книгу реєстрації банків, валютних бірж та іншихфінансово-кредитних установ. Комерційні банки України та іноземні банки можутьздійснювати банківські операції тільки після реєстрації в Республіканськійкнизі реєстрації банків” [3; 5-6].

НБУ представляєінтереси України у відносинах з центральними банками інших країн, міжнароднимибанками та фінансово-кредитними організаціями.

В Україні, як і в іншихцивілізованих державах, виключно Національному банку належить право здійснюватиемісію (тобто запровадження в обіг грошей), а також національних грошовихзнаків (банкнотів, монет). Для друкування банкнотів в Україні створено власнубанкнотну фабрику. Мережа регіональних управлінь НБУ здійснює забезпеченняекономіки готівковими грошима на замовлення комерційних банків.

Іншим завданнім НБУ євизначення валютної політики. НБУ проводить валютне регулювання, визначажєпорядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, організовує і здійснюєвалютний контроль, а також забезпечує виконання уповноваженими банками функційщодо здійснення валютного контролю.

Ще одне завдання НБУполягає в контролі за виконанням комерційними банками банківського законодавства,додержанням економічних нормативів, встановлених НБУ, та власних нормативнихактів.

Важливим завданням НБУє надання комерційним банкам кредитів, що мають на меті підтримку стабільностібанківської системи та розширення її кредитних можливостей. Комерційні банкивикористовують кредити, надані Національним банком для задоволення своїхтимчасових потреб і длдя кредитування цільових програм, пов`язаних з реорганізацією і модернізацієювиробництва, розвитком окремих галузей народного господарства та структурноюперебудовою економіки України.

НБУ здійснює наданнякороткострокових кредитів комерційним банкам через аукціон. Це забезпечуєстворення рівноправних умов доступу комерційних банків до централізованихкредитних ресурсів. Крім того, в Україні запроваджено ломбардний кредит.

Наступне важливе завдання НБУ– організація і здійснення через банківську систему касового обслуговуваннядержавного бюджету України. На Національний банк покладено виконання операцій здержавними цінними паперами. “У 1993 році в Україні запроваджено новий механізмкасового обслуговування державного бюджету, який виключає автоматизмкредитування державних витрат. Фінансування за рахунок бюджету здійснюється вмежах наявних коштів” [3;6-7]. Щодо кредитів уряду, то їх НБУ може надаватиза рішенням Верховної Ради України на загальних засадах.

Ст. 14 Закону “Пробанки і банківську діяльність” передбачає, що “Національному банкузабороняється фінансування дефіциту державного бюджету” [2;205].

Зпочатку 1994 р. НБУ запровадив автоматизовану систему міжбанківськихрозрахунків з використанням прогресивних технологій у банківській справі. Дляфункціонування цієї системи в Автономній республіці Крим та в областях створенорегіональні розрахункові палати, що утворюють єдину державну мережу розрахунковихпалат. Її найвищою інстанцією є Центральна розрахункова палата в м.Києві. Дляобслуговування цієї системи застосовується комплекс програмно-технічнихзасобів, які забезпечують обмін електронними документами, їх перевірку, аналізта захист від несанкціонованого втручання.

Виходячи з потреб державної грошово-кредитноїполітики, НБУ має право купувати або продавати цінні папери, випущені чигарантовані Кабінетом Міністрів України, якщо вони надійшли на відкритий ринок.

Згідно ст. 15 Закону“Про банки і банківську діяльність” “Національний банк разом з комерційнимибанками здійснює обслуговування державного боргу, виконуючи операції, пов`язані з розміщенням державних позик, їхпогашенням та виплатою процентів по них” [2;205].

НБУ є єдиним зберігачемдержавного золото-валютного запасу, дорогоцінних металів і дорогоціннихкаменів.

НБУ взаємодіє зКабінетом міністрів України з питань грошово-кредитної політики, сприяєреалізації економічних програм уряду, якщо це не суперечить забезпеченнюстабільності валюти України.

“Національний банк іУряд України проводять взаємні консультації щодо дій, які ними плануються, зпитань термінів випуску цінних паперів, погашення державного боргу зурахуванням їх впливу на стан банківської системи, а також приіоритетів єдиноїдержавної грошово-кредитної політики” [3;7].

3. НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ В 1991-1998 РОКАХ: ПЕРШІПІДСУМКИ.

Дії Національного банкуперших років незалежності продиктовані тогочасними економічними обсавинами татогочасною державною політикою.

На перший поглядвирішення Нацбанком своїх завдань у перші роки незалежності виглядає невірним,адже саме тоді інфляція у країні перейшла в гіперінфляцію. Виправданням длятодішнього керівництва НБУ на чолі з В.Матвієнком та В.Гетьманом може бути хібате, що їхні дії були обумовлені не далекоглядними розрахунками, а необхідністюнегайно реагувати на поточні проблеми.

Вагомим здобутком НБУперших років незалежності є створення в Україні банківської системи. Протеукраїнські комерційні банки через обмеження, накладені на них Нацбанком, так іне стали інвестиційними центрами, а залишилися виключнофінансово-розрахунковими інститутами.

Досить успішно НБУпровів грошову реформу. Але важко вважати досягненням жорстке утриманнявалютного курсу з вересня 1995 до серпня 1998 років. Досить дорога українськагривня мала такий самий курс, як німецька марка. За звичай країни, щорозвиваються, мають дешевшу валюту, схильну до інфляційних процесів, що можнабачити на прикладі Чехії, Болгарії, Польщі. На думку деяких спостерігачів,ситуація з вартістю гривні, яка була доброю для обивателя, рядовогогромадянина, загальмувала розвиток банківської системи. Певна інфляціянеобхідна для розвитку банків, вона дає первісну можливість для накопиченнягрошових мас.

Суворе підтриманняНацбанком курсу гривні далося взнаки і підприємствам. Для штучного підтриманнявисокого курсу гривні НБУ встановив надзвичайно високі облікові ставки. Втім,висока облікова ставка за низької інфляції і стабільного обмінного курсуавтоматично обмежує можливості кредитування. Позаяк гроші є надзвичайнодорогими, кредити можна отримати тільки під високий процент, тожпідприємство-позичальник практично не має можливості їх повернути. Отже, цеспричинило брак інвестиційних ресурсів у країні. Гроші обігали виключно у сферіпоточних розрахунків. Відповідно і банки не мали широкого поля діяльності. Всеце – результат хибного виконання Нацбанком своїх завдань.

ВИСНОВКИ

Національний банк України здійснює керівництво всією кредитною системоюкраїни, він покликаний регулювати кредит і грошовий обіг, контролювати йстабілізувати рух обмінного курсу національної валюти, згладжувати своїмвпливом перепади в рівні ділової активності, цін і зайнятості, стимулювати зростання національноїекономіки на здоровому фінансовомугрунті. Національний банк виступає вякості агента уряду. Він консультує уряд в таких областях, як управління національним боргом, валютна йкредитно-грошова політика. Крім того, він є представником уряду в фінансових операціях останнього. Основним завданнямНацбанку є розробка й проведення кредитно-грошової політики.

Як агент уряду в фінансових справах Нацбанк дає йому поради, управляєдеякими депозитними рахунками й фондамиуряду, від імені уряду випускає й вилучає з обігу гроші, управляє національнимиінвалютними резервами і виступає від імені уряду на міжнародному валютномуринку, є депозитарієм золота й управляє державним боргом (випускає державніоблігації, сплачує проценти по них, погашає їх).

Національний банк допомогає урядові визначити найліпший момент длявипуску облігації, їхню ціну, доходність та інші характеристики, щозабезпечують привабливість випуску для інвесторів, місце, де ліпше розміститиоблігації. Для успішного виконання цього завдання банк повинен мати точну й своєчасну інформацію про станекономіки, рух кредитних ресурсів тощо. Проте деколи Нацбанкові доводитьсяприймати рішення ще до того, як статистика підтвердить передбачувану подію.Тому він проводить власні дослідження,результати яких звичайно публикуються.

НБУ управляє державними депозитами (навіть якщо вони розміщені вкомерційних банках). Майже всі урядові видатки й доходи проходять по рахункахНаціонального банку. Він також має рахунок для вкладення урядових доходів вцінні папери (звичайно самого ж уряду) та рахунок, на якому перебуваютьінвалютні запаси.

НБУ випускає гроші й розподіляє їх між комерційними банками, вилучає зобігу застарілі банкноти й монети. Новігроші видаються комерційним банкам по заявах, що відбивають їхні потреби вготівці, шляхом дебетного запису на рахунках комерційних банків в Нацбанку.

Ще одним обов’язком Національного банку, якагенту уряду є контроль і захист обмінного курсу національної валюти. Банк маєпрво купувати й продавати золото, срібло, інвалюту, відкоривати рахунки вцентральних банках інших країн, виступати в якості агенту іноземних центральнихбанків і в якості депозитарія їхніх активів.

Щоби торгувати валютою, Нацбанк повинний мати валютні рахунки вцентральних банках відповідних країн. Коли уряд вирішує здійснити інтервенцію на валютному ринку з метою змінити обміннийкурс національної валюти або утримати його від падіння, Нацбанк знімає зінвалютного рахунку певну суму й купує на неї національну валюту, змінюючи втакий спосіб баланс попиту й пропозиції. І навпаки, Нацбанк скуповує інвалюту,якщо прийнято рішення уповільнити зростання обмінного курсу національноївалюти. В першому випадку вторгнення лімітуеться наявністю національної валютина урядових рахунках, у другому – наявністю інвалюти.

Національний банк також виступає в ролі депозитарія, зберігача золота,що належить державі, він купує й продає золото, використовуючи інвалютнийрахунок.

Одне з найважливіших завдань Національного банку — управляти державнимборгом, тобто цілеспрямовано змінювати ту його частину, яка представленадержавними облігаціями. Управління державним боргом має бути погоджено з цілямиуряду, з фіскальною політикою. З одного боку, неможна залишити уряд безготівкових коштів, а з другого – одержання їх може бути пов’язано з необхідністю послабити боротьбу проти бюджетного дефіцитута, відповідно, з падінням довір’я до національної валюти.

Списоквикористаної літератури

1.

’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р.– К.: Преса України, 1997. – 80 с.

2.

Закон України “Про банки і банківськудіяльність”.//Калина А.В., Кощеев А.А. Работа современного коммерческогобанка: Учеб. – метод. пособие. – К.: МАУП,1997. – 224 с. – с.200-214.

3.

4.

еще рефераты

Еще работы по банковскому делу и кредитованию

Реферат по банковскому делу и кредитованию

Банкiвська система Украiни

29 Августа 2013

Реферат по банковскому делу и кредитованию

Банковская система

29 Августа 2013

Реферат по банковскому делу и кредитованию

Цели и задачи управления банковскими рисками на кредитном рынке

29 Августа 2013

Реферат по банковскому делу и кредитованию

Основные операции коммерческих банков и риски банковской деятельности

29 Августа 2013