Реферат: Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку

Індекс групи 26897-МБС-1П.І.Б. студента Даниловський Вадим Леонідович

Домашня адреса 284019,м.Івано-Франківськ, вул. Довга, 47, кв.75

Назва організаціїТзОВ“Інтерком” ЛТД
посада менеджервідділу реалізації

Контрольнаробота

здисципліни “

Гроші та кредит”

зспеціальності “Банківська і страховасправа”

За розділом навчального плану

Організація зовнішнього валютного ринку

П.І.Б.методиста Ємельянова Тамара Іванівна

ПЛАН.

TOC o «1-2» ОРГАНІЗАЦІЯ ЗОВНІШНЬОГО ВАЛЮТНОГОРИНКУ.… 2

Контрольнізавдання… 8

Завдання 1… 8

Завдання 2… PAGEREF _Toc464720174 h 10

Завдання 3… PAGEREF _Toc464720175 h 12

Списоквикористаної літератури… PAGEREF _Toc464720176 h 14

ОРГАНІЗАЦІЯ ЗОВНІШНЬОГОВАЛЮТНОГО РИНКУ.

Як зазначають А.В.Калина,В.В.Осокіна, “валютний ринок – це складова частина грошового ринку, дезустрічаються попит і пропозиція на валюту” [Калина, Осокіна.ЭТПХ,22].Зовнішній валютний ринок (ЗВР) – це найбільшийу світі фінансовий ринок, на якому здійснюються міжнародна торгівля та обмініноземних валют. ЗВР не є централізованим, він діє за допомогою багатьохустанов. Ділери та брокери, що беруть участь у ринковому процесі, встановлюютьзв’язок один з однимзавдяки телексам, телефонам та телефаксам. “Угоди з обмінуіноземної валюти на головних світових валютних ринках у Нью-Йорку, Токіо,Лондоні і Франкфурті становлять 200 млрд. дол. на день” [Фишер,712]. Існують іменші центри ЗВР.

Основними учасниками торговельних угод на ЗВР є великікомерційні банки, які в багатьох випадках виконують функції ділерів у ринковомупроцесі. В цій якості вони підтримують позицію двох чи більше валют, тобтомають внески, виражені в цих валютах. Наприклад, “Чейз Манхеттен Банк” маєвідділенння в Лондоні та Нью-Йорку. Відділення в Нью-Йорку володіє депозитами вфунтах стерлінгів у лондонському відділенні, а відділення в Лондоні –депозитами в доларах у Нью-Йорку. Кожне з цих відділень може надати вкладниковііноземну валютув обмін на місцевий внесок. На здійсненні цієї операції банк отримуєприбуток як ділер, продаючи іноземну валюту за “ціною продавця”, яка є дещовищою за “ціну покупця”, за якою банк придбаває валюту. Конкуренція між банкамиутримує розрив між “ціною покупця” та “ціною продавця” на рівні 1% для великихміжнародних ділових операцій.

Інодікомерційні банки виступають як брокери. В цих випадках вони не підтримуютьпозицію по певних валютах, а тільки зводять продавців і покупців. Наприклад,якась англійська фірма може попросити лондонський банк виступити в ролі брокерапри необхіднлому їй обміні доларів на фунти.

Крімкомерційних банків на ЗВР існує невелика кількість небанківських ділерів іброкерів. Комерційні банки використовують незалежних брокерів як посередниківпри укладенні значних гуртових угод між ними.

Основним засобомпроведення міжнародних обмінних операцій на ЗВР є телеграфні перекази.Припустимо, що деяка американська компанія продала мережі роздрібних крамниць уВеликій Британії партію медикаментів на суму 1000 доларів. Банк, на якийзамикаються операції цієї компаніїї, — це комерційний банк у Нью-Йорку. Цейбанк надішле телеграфне повідомлення лондонському банкові мережі роздрібноїторгівлі, повідомляючи про необхідність покласти на банківський рахунокнью-йоркського банку в його лондонському відділенні. Після цього нью-йоркськийбанк надає постачальникові кредит на еквівалентну суму в доларах. Переказгрошових коштів за допомогою телеграфа здійснюється на перший чи другий деньпісля купівлі чи продажу.

Другим засобомобміну на ЗВР є переказні векселі. В разі продажу партії медикаментів операціяможе бути організована таким чином. Передовсім британська торговельна компаніяотримає у своєму банку кредитного листа й перешле його американській фірмі –постачальнику. Одержання цього документу зобов’яже експортера виписатипереказний вексель на британський банк. Цей переказний вексель єрозпорядженням, подібним до банківського чеку, яке передбачає, що банкзобов’язаний сплатити експортерові певну кількість грошей. Експортер може потімпродати цей вексель комерційному банкові, отримавши натомість еквівалентнукількість доларів. Коли за цим векселем буде сплачено, комерційний банкодержить платіж у фунтах стерлінгів.

Платіжнийвексель може бути оплачено негайно або в певний момент у майбутньому –наприклад, за 30, 60 чи 90 днів. Якщо експортер виписує вексель, що підлягаєоплаті за 90 днів, а наявні кошти потрібні йому негайно, він зможе зновузвернутися по допомогу до комерційного банку. В цьому разі комерційний банкпридбає вексель з урахуванням дисконтної ставки, що відбиває переважну ставкувідсотку.

Якщокомерційний банк, викупивши вексель, не хоче тримати його 90 днів, він можевдатися до наступного кроку. Цей банк може зв’язатися з британським банком, наякий виписано вексель, і викликати підтвердження, що даний вексель будеоплачено своєчасно. По одержанні підтвердження вексель позначається як“акцептований вексель” і стає банківським акцептом, який може бути реалізованона відкритому ринку цінних паперів, як це відбувається з іншимикороткотерміновими цінними паперами – казначейськими векселями уряду,комерційними цінними паперами і т.і.

Крім телеграфних переказів іпереказних векселів невелика частка фінансових операцій на міжнародних ринкахзабезпечується власно валютою і дорожними чеками. Уявимо, що американськийтурист збирається в подорож до Франції. Він може звернутися до ділера, якийспеціалізується на торгівлі іноземною валютою, або до свого банку і обмінятивалюту США на французьку. Банк або ділер від цієї операції отримує прибуток зарахунок різниці в “ціні продавця” й “ціні покупця”, що за своїм характеромсхоже з вилученням прибутку при здійсненні значних угод, що вимагають обмінубанківськими вкладами. Проте при здійсненні невеликих валютних операцій такарізниця в ціні становить у середньому 4-5 %, як це прийнято при здійсненнівеликих фінансових операцій на ЗВР.

Туристи й мандрівникивважають, що дорожні чеки безпечніше за валюту. Вирушаючи до Франції,американець може придбати дорожні чеки, деноміновані чи в доларах, чи то уфранках, в американському комерційному банку або в компанії “Америкенекспресс”. Власник французького готеля, що бере дорожні чеки компанії “Америкенекспресс” у вигляді плати за послуги, депонує їх у місцевому банку, отримуючикредит у франках незалежно від того, в якій валюті обчислена вартість чеку.Французький банк згодом одержить долари або відповідну кількість франків в“Америкен експресс”.

Ділери і брокери на ЗВРволодіють поточною інформацією про зміни обмінних валютних курсів. Іншігосподарські агенти, чия потреба в цих знаннях менш оперативна, можуть отримативідповідну інформацію із газет та телебачення.

Курси більшості валютподаються як кількість гривень, необхідних для придбання 1 одиниці іноземноївалюти.

Для більшості валютповідомляється тільки один курс – обмінний курс по касових операціях. Він застосовуєтьсядля торговельних угод, які буде укладено впродовж не більше, як 48 годин. Крімтого, багатьох іноземних валют подаються також обмінні курси по терміновихопераціях. Термінова угода – це контракт між банком і його клієнтом, за якимгривні обмінюватимуться на потрібну валюту в якийсь певний день за курсом,визначеним сьогодні. Різниця в обчисленні обмінних курсів по касових операціяхі обмінних курсів по термінових операціях в будь-який обраний момент часу відбиваєіснуючу різницю між ринковими нормами відсотку в порівнюваних країнах.

Як відомо,процеси міжнародної торгівлі пов`язані насамперед з імпортом та експортом товарів, а такожобміном послугами. Але, крім того між країнами відбувається рух капітальнихкоштів. Угоди, пов`язані з купівлею-продажем фінансових активів, а також зміжнародною практикою наданя та одержання кредитів і позик, називаютьсяопераціями по рахунках руху капітальних коштів.

Придбання фінансових активівУкраїни іноземними покупцями, а також позики в іноземних банках і небанківськихджерелах українськими фірмами та окремими громадянами являють собою припливгрошових коштів в Україну.Подібні операції відомі як приплив капіталу.Придбання іноземних активів підприємствами і громадянами України, а такожпозички, що можуть бути надані банками України та іншими небанківськимиджерелами іноземним фірмам і громадянам, являють собою відплив грошових коштівз економіки України, тобто використання їх за межами України. Такі операціїназиваються відпливом капіталу.

Щоденні операції на ЗВР, якімають відношення до рахунків руху капітальних коштів, набагато перевищують засвоїми масштабами операції по поточних рахунках зовнішньоторговельних операцій.

Важливим засобом економічноїполітики держави є валютна інтервенція на ЗВР. При цьому зміна курсунаціональної валюти дозволяє державі так чи інакше маніпулювати сукупнимпопитом. Якщо якийсь уряд свідомо і цілеспрямовано зменшує курс валюти своєїкраїни, дозволяючи їй знецінюватися відносно інших іноземних валют, це означає,що уряд проводить девальвацію своєї валюти. Девальвація покликана стимулюватисукупний попит, так само, як це відбувається при знецінення валюти, викликаномуринковою стихією і ринковими силами. Якщо ж якийсь уряд вирішує підвищитивалютний курс, дозволяючи збільшити вартість своєї валюти відносно інших, цесвідчить, що уряд проводить ревальвацію своєї валюти. Ревальвація будеобмежувати сукупний попит так же само, як його стримує підвищення вартостівалюти під впливом ринкових сил. Такі економічні параметри, як реальні нормивідсотку і темпи економічного зростання, здатні негайно змінити поточнийобмінний валютний курс.

Уряд може маніпулюватиобмінним валютним курсом, купуючи або продаючи національні грошові одиниці наЗВР. Інтервенція на ЗВР здійснюєтьсяНаціональним банком.

Розглянемо механізмдевальвації гривні. Припустимо, що Національний банк України здійснюєдевальвацію гривні щодо долару США. Щоби здійснити продаж гривень, НБУвстановить зв`язок з ділером, який спеціалізується на торгівлі іноземною валютою,пропонуючи угоду з придбання доларів. На ці долари НБУ придбаває деноміновані вдолари активи, що приносять прибуток у вигляді відсотків. Ці активи НБУ додаєдо тих декількох мільярдів доларів активів, деномінованих в іноземних валютах,які НБУ має на своєму платіжному балансі.

НБУ розплачується запридбані іноземні девізи, виражені вдоларах, за допомогою телеграфного переказу в банк ділера. Таким чином, НБУобмінює грошові зобов`язання, виражені в гривнях, на активи, деноміновані вдоларах. У платіжному балансі України по зовнішньоторгових операціях такийзахід буде подано як зростання резервних активів уряду України.

Тепер розглянемо ревальваціюгривні. В разі реальвації НБУ активно скуповує долари на ЗВР. Процесревальвації асиметричний процесові девальвації з тою лише відмінністю, що придевальвації гривні НБУ може забезпечити його необмежену пропозицію, позаяк самеНБУ здійснює емісію гривень, а в разі ревальвації гривні відповідний продажіноземної валюти має спиратися на якесь її джерело. Де ж його шукати ?

Передовсім, можна знизитирівень активів, розміщених в іноземних девізах. Якщо НБУ компенсує іррегулярнийпродаж відповідним закуповуванням її в інших випадках, цілком можливо створитиз цією метою достатній резервний запас іноземної валюти.

Якщо резерви іноземноївалюти вичерпуються, НБУ може звернутися до інших джерел. Одне з них – такзваний “своп” – угода з якимось іноземним центральним емісійним банком. Засвоєю суттю “своп”-угода – це взаємний міждержавний короткотерміновий кредит,що передбачає закупку іноземної валюти на ринку касових операцій з наступним(деякому визначеному майбутньому) її зворотнім викупом на ринку терміновихугод.

Інший спосіб відшуканняпотрібних коштів полягає у продажу цінних паперів, розміщених в іноземнівалюти. Альтернативою цьому може служити продаж спеціальних прав запозичення(СПЗ) – особливого виду синтетичної міжнародної валюти, яку випускаєМіжнародний Валютний фонд з 1970 року. СПЗ застосовується лише в операціях міжнаціональними банками держав, що входять до МВФ.

Існує спосіб відділити одневід одного заходи в межах внутрішньої грошово-кредитної політики і механізмивалютної інтервенції на ЗВР. Цей метод, що має назву “стерилізація”, полягає впоєднання кожного продажу активів, деномінованих в іноземній валюті, на ЗВР зрівною за величиною закупкою на відкритому ринку цінних паперів всерединікраїни і, відповідно, поєднання кожної закупки на ЗВР з рівним за величиноюпродажем на ринку внутрішньому. Хоча стерилізація дозволяє ізолювати й виключитивплив операцій на ЗВР від грошово-кредитних заходів внутрішнього характеру, їївплив на стан обмінних валютних курсів разом з валютною інтервенцією не дужевелике – принаймні, менше, ніж то забезпечує валюна інтервенція сама по собі.

Економісти розбігаються впоглядах щодо впливу стерилізованої інтервенції на економічну систему вдовгострокових часових інтервалах – чи буде збезпечено хоча б невеликий впливподібних заходів, чи від їх здійснення не слід очікувати жодних наслідків? Водному вони солідарні: стерилізація як економічний інструмент, що забезпечуєвиключення взаємовпливу операцій на ЗВР і кількості грошей, що перебувають вобігу на внутрішньому ринку, — це тонка і досить не проста справа.

Існують і інші засоби впливуна обмінний валютний курс. Уряд може запроваджувати спеціальні митні тарифи,різноманітні квоти на імпортні товари та інші протекціоністські заходи,спрямовані на обмеженгня імпорту, що зменшує пропозицію гривень по поточнихрахунках зовнішньоторгових операцій і сприяє зростанню вартості гривні. Такожуряд може субсидувати експорт зі своєї країни, розраховуючи в такий спосібзбільшити попит на національну грошову одиницю по поточних рахункахзовнішньоторгових операцій.

Щеодним способом впливу на обмінний валютний курс може бутизапровадження валютних обмежень, тобто урядових заходів, що обмежують абожорстко регламентують права громадян обмінювати валюту своєї країни наіноземну. Метою системи валютних обмежень є скорочення зовнішнього оборотукапіталу, що здатно позитивно вплинути на чистий попит руху капітальних коштів.

Валютні обмеження, яківзагалі забороняють доступ громадян якоїсь країни на ЗВР без спеціальногодозволу уряду, означають перехід в іншу якість – в цьому разі прийнято вважати,що валюта такої країни неконвертована. Такими заходами правлячі кола узурпуютьмонополію участі в операціях на ЗВР. Почасти вони продають іноземну валюту заштучно заниженим курсом для фінансування бажаних для цих урядових органівпроектів, тоді як для інших цілей такі операції проводяться, виходячи із штучнозавищених обмінних курсів валют.

Всі ці засоби і методи –протекціоністські заходи, експортні субсидії, валютні обмеження інеконвертованість валюти накладають величезні додаткові витрати. Вони руйнуютьекономіку, привносячи дисбаланс у відносні ціни на різноманітні товари іпослуги, а також позбавляючи ці економічні системи переваг вільної міжнародноїторгівлі.

Контрольні завданняЗавдання 1

Вибрати вигідніший варіант депозитного вкладу підприємства«Альфа» в комерційний банк «Бета» (табл. 1), якщо банку пропонує два способинарахування процентів: перший – нарахування процентів поквартально, другий –щомісячно. Ставки проценту диференційовані в залежності від способу.Нарощування процентів буде враховувати інфляцію шляхом індексації ставкипроценту. Підприємство хоче покласти на депозит деяку суму грошей терміном наодин квартал (квітень-червень поточного року). Визначити також ефективну ставкуоперацій по кожному способу та купівельну спроможність накопичених грошовихкоштів.

Таблиця 1.

№ п.п.

Показники

Одиниці виміру

Дані

1.

Сума строкового депозиту

Тис. грн.

180

2.

Номінальна річна ставка проценту на депозит при нарахуванні % щоквартально

%

16

3.

Номінальна річна ставка проценту на депозит при нарахуванні % щомісячно

%

15

4.

Процент інфляції, що фактично склався в обліковому періоді, щомісячний

%

3

Розв’язок:

åвкл = 180 тис. грн.

квартальний процент – 16 % річних

місячний процент – 15 % річних

інфляція – 3 % місячних

Помісячно: індекс інфляції – 1,03 в місяць,

Процент = 15:12 = 1,25 %

Індекс інфляції = <img src="/cache/referats/3383/image002.gif" v:shapes="_x0000_i1025"> в

квартал

åвклна кін. терм.= 180000<img src="/cache/referats/3383/image004.gif" v:shapes="_x0000_i1026"><img src="/cache/referats/3383/image004.gif" v:shapes="_x0000_i1027">3 = 180000<img src="/cache/referats/3383/image004.gif" v:shapes="_x0000_i1028">

Купів. спроможність =<img src="/cache/referats/3383/image006.gif" v:shapes="_x0000_i1029">

Поквартально: Процент = 16: 4 = 4 (%) в квартал

Індекс інфляції =1,09 в квартал

åвклна кін. кварт..= 180000<img src="/cache/referats/3383/image004.gif" v:shapes="_x0000_i1030"><img src="/cache/referats/3383/image004.gif" v:shapes="_x0000_i1031"><img src="/cache/referats/3383/image004.gif" v:shapes="_x0000_i1032">

Купів. спроможність =<img src="/cache/referats/3383/image008.gif" v:shapes="_x0000_i1033">

Висновок:підприємству вигідніше поставити кошти на депозит з поквартальним нарахуваннямвідсотків, адже сума доходу більша на 806 грн.

Завдання 2

Комерційнийбанк надав виробничому підприємству кредит у відповідній сумі строком до шестимісяців на протязі двох періодів: до першого липня та першого серпня поточногороку (табл. 2).

Згідно кредитного договору погашення кредиту проводилосьшляхом застосування термінових зобов

’язань,оформлених так: 25-го числа кожного місяця, починаючи з вересня поточного рокуповертати основну суму боргу рівними сумами; проценти за користування кредитомсплачувати щомісячно.

Розрахувати потік платежів, які надійдуть банку відпозичальника на протязі терміну дії кредитного договору.

Таблиця 2.

№ п.п.

Показники

Одиниці виміру

Дані

1.

Загальна сума кредиту, в тому числі

Тис. грн.

800

2.

На 1 липня

Тис. грн.

450

3.

На 1 серпня

Тис. грн.

350

4.

Ставка проценту за кредит (% річних)

%

40

Розв’язок.

01.07.– 450 тис. грн.

01.08.– 350 тис. грн.

<img src="/cache/referats/3383/image010.gif" v:shapes="_x0000_i1034">}видача

40 % — річних

Процент

=<img src="/cache/referats/3383/image012.gif" v:shapes="_x0000_i1035">

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

Основна сума позики

200000 грн.

25.09.

200000 грн.

25.10.

200000 грн.

25.11.

200000 грн.

25.12.

Процент за позику

15287 грн. 67 коп.

31.07.

27178 грн. 08 коп.

31.08.

24986 грн. 30 коп.

30.09.

18849 грн. 32 коп.

31.10.

11835 грн. 32 коп.

30.11.

5260 грн. 27 коп.

25.12.

Завдання 3

Виробничепідприємство звернулось у комерційний банк за одержанням довгостроковогокредиту для фінансування капітального будівництва

.

Було розроблено проект кредитного договору, депередбачено наступні фінансові умови:

—

кредитування здійснюватиметься по кредитній лінії рівнимисумами, що будуть перераховуватись на спеціальний позичковий рахунокпозичальника на дату — перше квітня на протязі трьох років;

—

повернення кредиту буде здійснюватись в розстрочкупевними сумами теж на дату — перше квітня на четвертий, п’ятий та шостий рік;початком відліку часу для фінансових розрахунків є дата надходження черговоїсуми кредиту.

Використовуючи показник чистоїприведеної вартості потоку платежів і чистий приведений дохід, визначитивигідність операції для кредитора. Ставку дисконтування скорегувати на процентінфляції.

Задані умови і показники:

1.

Сумакредиту,

всього — 1410 тис. грн.

в т. ч.

на 1.04 першого року — 470 тис. грн.

на 1.04 другого року — 470 тис. грн.

на 1.04 третього року — 470 тис. грн.

2. Сума, яку повинен повернути позичальник.

Всього: — 2264 тис. грн.

в т. ч.

на 1.04 четвертого року — 724 тис. грн.

на 1.04 п’ятого року — 760 тис. грн.

на 1.04 шостого року — 780 тис. грн.

1.

Процентнаставка на ринку для визначення

коефіцієнту дисконтування — 12 %

2.

Прогнозний річний процент інфляції

для корегування процентної ставки

на ринку (ставки дисконтування) — 4%

Розв’язок.

дисконт = 12 %

інфл.= 4 % — річних

інд.I= 1,04

Фінансування капітальногобудівництва буде більш вигідним для кредитора, адже він отримає грошовий потікбільше на 257 474 грн., ніж розміщення ресурсів під дисконт 12 %, навіть зврахуванням тампів інфляції.

Для того щоботримати таку суму грошового потоку банку необхідно в I рік видати кредит більше на37 749 грн., в II рік — на 64 045 грн. і в IIIрік — на78 099 грн.

Список використаної літератури

1.

Про Банк та банківську діяльність // Законодавчі інормативні акти з банківської діяльності. — 1996,1997 і нові випуски.

2.

Деньги, кредит, банки: Справочное пособие / Кол. автровпод рук. Г.И. Кравцовой. — Минск: Миркавання, 1994.

3.

Жуков Е.Ф. Общая теория денег и кредита. — М.: Банки ибиржа, 1995.

еще рефераты

Еще работы по банковскому делу и кредитованию

Реферат по банковскому делу и кредитованию

Нацiональний Банк Украiни: статус i завдання

29 Августа 2013