Реферат: Хозяйственное право

На тему: “Види суб’єктів господарського права”    

/>

/>

Завдання,права та обов'язки суб'єкта господарського права

Кожен з видів суб'єктів господарського правамає свої певні завдання. Підприємство здійснює виробничо-господарськудіяльність, банк — кредитну, розрахункову та іншу діяльність, орган державноївиконавчої влади — управлінську діяльність в економіці і т.ін. Правовою формою,в якій врегульовані завдання суб'єктів господарського права, є їх статутнігосподарсько-правові акти – установчі документи установчий договір і статут),статут державного та іншого підприємства, положення (про міністерство, продержавний комітет). Ви­ходячи із завдань, статутні акти врегульовують такіпоняття, як цілі і предмет діяльності суб'єкта господарського права (функціїщодо органів управління).

Підприємства згідно з законом мають право здійснюватибудь-які види законної господарської діяльності: виробни­чої,науково-дослідної, комерційної та ін. Всі підприємства є комерційнимиорганізаціями. Їх статутними цілями завж­ди виступає здійснення певноїгосподарської діяльності з метою одержання прибутку. Прибуток є основнимузагаль­нюючим показником фінансових результатів господарської діяльностіпідприємства (ст.ст.1,18 Закону «Про підприєм­ства в Україні», ст.1 Закону «Пропідприємництво»). Це є майно, яке у визначеному статутом порядку присвоює влас­ник(власники) підприємства.

Право визначати цілі і предмет діяльності підприємстваналежить його засновникам, які виходять при цьому з своїх підприємницькихможливостей. Закон дозволяє вносити в статут будь-яку кількість видів діяльності,не забороненої законом.

Юридичним засобом досягнення завдань і цілей суб'єктагосподарського права виступають його права, захист яких гарантуєдержава. Права суб'єктів визначаються господар­ським законодавством залежно відїх видів: права під­приємств, об'єднань підприємств, фінансових і посередниць­кихінститутів, органів державної виконавчої влади.

Права суб'єктів можна класифікувати відповідно до їхзмісту.

Засновницькі права грунтуються на загальній нормі права власності,згідно з якою власник «може використовувати майно для здійснення господарськоїта іншої, не забороне­ної законом діяльності» (ст.4 Закону «Про власність»). Цянорма деталізована статтями 5 та 6 Закону «Про підприєм­ництво» та ст.5 Закону«Про підприємства в Україні». Зас­новницькі права включають право на вільнийвибір заснов­никами підприємства видів діяльності, право на вибір органі­заційно-правовоїформи підприємства, право на прийняття рішення про створення підприємства,право змінювати у встановленому порядкуяк діяльність, так і форму підприємства.За загальним правилом ці та ішні засновницькі права належать власнику(власникам).

Права в галузі управління. Підприємства й інші суб'єкти господарського правасамостійно управляють своєю діяль­ністю та справами. Порядок здійснення управліннярегу­люється статутними актами згідно з принципами, визначе­нимизаконодавством. Основним з них є принцип поєднан­ня прав власника нагосподарське використання свого май­на з самоуправлінням трудового колективу.Власник здійснює свої управлінські права як безпосередньо (кооператив, ко­лективнепідприємство), так і через уповноважені ним орга­ни (державні підприємства,господарські товариства). Влас­ник і уповноважений ним орган в порядку,передбаченому статутними актами, можуть делегувати свої управлінські праваоргану управління.

До управлінських належать, зокрема, права:

— самостійно визначати структуру підприємства, тобто кількість і складйого структурних підрозділів, включаючи так звані відособлені підрозділи:філії, представництва, відділення тощо;

— приймати і змінювати статут, інші установчі документи;

— затверджувати положення про структурні підрозділи;

— формувати органи управління і контролювати 'їхдіяльність, призначати посадових осіб, визначати їх обов'язки тощо.

Склад і юридична природа органів підприємства залежатьвід того, до якої власності воно належить. Конкретно це питання визначаєтьсястатутними актами. Наприклад, підприємства — суб'єкти права колективноївласності — мають вищі керівні та виконавчі органи. Перший — це за­гальні збори(наприклад, загальні збори акціонерного това­риства) або конференція. Виконавчіфункції в таких підпри­ємствах здійснюють правління. Правління обирається влас­никамипідприємств на загальних зборах, які визначають і затверджують у статутіповноваження цього органу. Правлі­ння обирає з свого складу голову,заступників. Функції го­лови (заступників) можуть по черзі виконувати члениправ­ління. Керівники підприємств державної власності найма­ються(призначаються) уповноваженими органами згідно з контрактною системою.

Управлінськіфункції і повноваження мають також трудові колективи державних підприємств(ст.15 Закону «Про підприємства в Україні»). Реалізуються повноваження тру­довогоколективу згідно з статутом загальними зборами (кон­ференцією) або виборниморганом (рада підприємства, рада трудового колективу), члени якого обираютьсязборами (2/3 голосів) терміном на 2-3 роки.

Майнові права суб'єктів поділяються на загальні та спе­ціальні.

    Загальні майнові права підприємства, господарських об'­єднань врегульованіна підставі статей 20-30, 37 Закону «Про власність». До них можна віднестиправа:

— мати на підставі певного речового права (титулу) ос­новні фонди,обігові кошти, інші цінності, вартість яких відображується на самостійномубалансі підприємства. Згідно із законами, статутами підприємств та укладенимиугодами майно належить підприємствам, іншим суб'єктам на праві власності або направі повного господарського відання. Май­но державної власності закріплюєтьсяза державними підприємствами і належить їм на праві повного господар­ськоговідання;

— вести господарську та комерційну діяльність; бути у зв'яз­ку з цимпозивачем та відповідачем у суді, арбітражному суді, захищати свої майновіправа та інтереси від імені підприємства;

— розпоряджатися майном. Підприємство, якщо інше не передбачене йогостатутом, має право: продавати (обміню­вати) майно іншим організаціям, здаватив оренду, застав­ляти, надавати тимчасово у безоплатне користування, спи­суватизношені основні фонди з балансу';

— набувати на законних підставах майно. Підприємство відповідно досвого статуту має право купувати, орендува­ти, одержувати у будь-який іншийправомірний спосіб май­но (рухоме і нерухоме), використовувати його, поліпшува­тиі т.ін.

'Див.: пп. 40-49 Положення проорганізацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів від 3 квітня 1993 р.//Урядовий кур'єр.—1993.—22квітня.

  Похідними від зазначених та інших майнових прав єдого­вірно-майнові права підприємства. Це права укладати зас­новницькі,господарські договори та інші контракти (і нес­ти по них відповідальність);видавати закладні (застава) та інші фінансові зобов'язання; позичати гроші;інвестувати і реінвестувати кошти підприємства; одержувати рухоме і не­рухомемайно як гарантію оплати боргу та ін.

Крім розглянутих загальних прав, підприємства маютьспеці­альні майнові права у сфері випуску і обігу цінних паперів, акцій,облігацій підприємств, приватизаційних паперів, ощад­них, інвестиційнихсертифікатів, векселів. Ці права є спеці­альними, тому що обумовленіспеціальною правосуб'єктніс-тю підприємств як емітентів цінних паперів.Підприємство має право випускати і реалізовувати лише ті види цінних па­перів,які спеціально визначені законом. Зокрема, акціонерні товариства — акції,облігації; інші підприємства — облігації.

За аналогічною схемою систематизуються обов'язкипідприємств.

При заснуванні підприємства зобов'язані (законом) зат­верджувати(перезатверджувати) установчі документи; у вста­новленому законом порядкуреєструватись як суб'єкти підприємницької діяльності; на діяльність, щопідлягає ліцен­зуванню підприємства зобов'язані одержувати спеціальні дозволи(ліцензії).

У процесі господарювання закон зобов'язуєпідприємства:

— виконувати господарські зобов'язання, обумовлені дер­жавнимиконтрактами та державними замовленнями, інши­ми договорами;

— забезпечувати необхідну якість продукції, послуг,робіт;

— вести бухгалтерський облік (самостійні бухгалтерськібаланси) своєї роботи, надавати органам державної статис­тики передбаченузаконом звітність;

— своєчасно подавати податковим органам декларації просвої доходи, інші податкові документи, сплачувати податки, інші обов'язковіплатежі;

— не допускати недобросовісноїконкуренції, інших пору­шень антимонопольного законодавства, прав та інтересівспоживачів, будь-яких інших осіб.

Господарюючі суб'єкти маютьтакож обов'язки, передба­чені природоохоронним законодавством. Стаття 4 Закону«Про підприємництво» та стаття 31 «Про підприємства в Україні» зобов'язують їх:

— раціонально використовувати природні ресурси;

— охороняти навколишнє середовище від забруднення, іншого шкідливоговпливу;

— своїм коштом відшкодовувати витрати на відновлення та охоронуприродних ресурсів тощо.

За порушення своїх обов'язків підприємство несе майнову та іншувідповідальність, встановлену законом, а також пе­редбачену договорами.