Реферат: Банківська система України

Таврійська  державна  агротехнічна  академія

Кафедра   “Аналіз і фінанси”

Банківськасистема України

Виконала                          Пальцева С.В.

Перевірила                        Радченко Н.Г.

м. Мелітополь

2005р

Банківська система Україниочолюється та регулюється Національним банком України,який є головним її елементом.

Національний банк України є центральним банкомУкраї­ни, особливим центральним органом державного управління,юридичний статус, завдання, функції  повноваженняі принци­пи організації якого визначаються КонституцієюУкраїни, За­коном України «Про Національний банк України» та іншими законами України.

Національний банк має статутний капітал, що е державною власністю.Розмір статутного капіталу становить 10 мільйонів гривень. Розмір статутногокапіталу може бути змінений за рішен­ням Ради Національного банку. Джереламиформування статут­ного капіталу Національного банку є доходи його кошторису, апри необхідності — Державний бюджет України.

Відповідно до ст.; 4 Закону України «Про Національний банкУкраїни», Національний банк є економічно самостійним орга­ном, який здійснюєвидатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а увизначених цим законом випад­ках — також за рахунок Державного бюджету України.Націо­нальний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктомправа державної власності і перебуває у його пе­вному господарському віданні.Національний банк не відпові­дає за зобов'язаннями органів державної влади, аоргани дер­жавної влади не відповідають за зобов'язаннями Національного банку,крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання.Національний банк не відповідає за зобов'язан­нями інших банків, а інші банкине відповідають за зобов'язан­нями Національного банку, крім випадків, коливони добро­вільно беруть на себе такі зобов'язання.

Національний банк може відкривати свої установи, філії тапредставництва в Україні, а також представництва за її межами. Національнийбанк, його установи, філії та представництва ма­ють печатку із зображеннямДержавного Герба України та своїм найменуванням.

Національний банк України не має за мету одержання при­бутку.Плановані доходи та витрати Національного банку відоб­ражаються в кошторисійого доходів і витрат. Кошторис доходів та витрат повинен забезпечуватиможливість виконання Націо­нальним банком його функцій, встановлених КонституцієюУк­раїни та Законом України «Про Національний банк України». Національний банкза підсумками року у разі перевищення кошторисних доходів над кошториснимивитратами, затвердже­ними на поточний бюджетний рік, вносить до Державного бюд­жетуУкраїни наступного за звітним року позитивну різницю на покриття дефіцитубюджету, а перевищення витрат над дохода­ми відшкодовується за рахунокДержавного бюджету   України наступного за звітним року.

Планування і облік доходів та видатків, а також формування фондівта резервів Національне банку здійснюються згідно з положенням, щозатверджується Радою Національного банку України.

Національний банк України як суб'єкт правовідносин наді­ленийспецифічним правом — правом законодавчої ініціативи. Дане право закріплене у от.93 Конституції України. Особливо потрібно звернути увагу на те, що, відповіднодо ст. 56 Закону України «Про Національний банк України», Національний банквидає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які єобов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування,банків, підприємств, органі­зацій та установ незалежно від форм власності, атакож для фізич­них осіб. Нормативно-правові акти Національного банку ви­даютьсяу формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень,правил, що затверджуються поста­новами Правління Національного банку. Вони неможуть супе­речити законам України та іншим законодавчим актам України і немають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з за­коном пом'якшуютьабо скасовують відповідальність.

Нормативно-правові акти Національного банку підлягаютьобов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції Украї­ни та набираютьчинності відповідно до законодавства України. Нормативно-правові акти Національногобанку можуть бути оскаржені відповідно до законодавства України.

Використовуючи надане йому законом право, Національний банкУкраїни активно займається нормо творчою діяльністю, готуючи інструкції,положення, вказівки та інші документи нор­мативного характеру, і заповнює нимипрогалини в правовому середовищі функціонування банківської системи. За часісну­вання Національного банку України прийнято близько 600 до­кументівнормативного характеру. На сьогодні чинними є більш як 250.

Національний банк України регулює діяльність банківської системи вцілому, організовує і здійснює міжбанківські розра­хунки, має монопольне правона випуск в обіг грошей, уста­новлює курс грошової одиниці відповідно до-валютінших країн, створює та забезпечує діяльність державної скарбниці України.

Діяльність Національного банку України спрямована на за­безпеченняєдиної державної політики в галузі грошового обігу, кредитування, фінансуванняі розрахунків у господарстві.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про Національний  банкУкраїни», Національний банк підзвітний Президенту України та Верховній РадіУкраїни в межах їх конституційних повноважень.

Підзвітність означає:

1) призначення на посаду та звільнення з посади ГоловиНаціонального банку Верховною Радою України за поданням Президента України;

2) призначення тазвільнення Президентом Україні; поло­вини складу Ради Національного банку;

3) призначення та звільнення Верховною Радою України половини складуРади Національного банку;

4) доповідь Голови Національного банку Верховній Раді України продіяльність Національного банку;

5) надання Президенту України та Верховній Раді України двічі нарік Інформації про стан грошово-кредитного ринку в державі.

Крім того, відповідно до ст. 52 Закону України «Про Націо­нальнийбанк України», Національний банк та Кабінет Міністрів України проводять взаємніконсультації з питань грошово-кре­дитної політики, розробки і здійсненнязагальнодержавної про­грами економічного та соціального розвитку. Національнийбанк на запит Кабінету Міністрів України надає інформацію щодо монетарнихпроцесів. Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні.органивиконавчої влади на запит Націо­нального банку надають інформацію, що має впливна стан пла­тіжного балансу.

Національний банк підтримує економічну політику Кабіне­туМіністрів України, якщо вона не суперечить забезпеченню стабільності грошовоїодиниці України.

Голова Національного банку або за його дорученням одні; із йогозаступників можуть брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України зправом дорадчого голосу.

У засіданнях Правління Національного банку можуть брати участьчлени Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу.

Відповідно до чинних нормативних актів України, Націо­нальний банквиконує традиційні функції, характерні для банку, який очолює банківськусистему держави.

Проаналізуємо функції Національного банку Ук­раїни.

Центральний банк. Ця функція реалізуєтьсяНаціональним банком України відповідно до:

 ст. 99 Конституції України, де передбачено, щозабезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією Централь­ногобанку держави — Національного банку України;

ст., 100 Конституції України, де передбачено, що Рада На­ціональногобанку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює.контроль за її проведенням;

п. 11 ст. 7 Закону України «Про Національний банк Украї­ни», депередбачено, що Національний банк представляє інте­реси України у відносинах зцентральними банками інших країн, у міжнародних банках та інших кредитнихустановах, де міжна­родне співробітництво передбачено на рівніцентральних-банків;

п. 5 ст. 15 Закону України «Про Національний банк Украї­ни», депередбачено, що Національний банк України встанов­лює порядок надання ліцензійна ведення банківських операцій, а також інших ліцензій у випадках та запроцедурою, передбаче­них законом;

п. 9 ст. 7 Закону Україні; Про Національний банк Украї­ни», депередбачено, що Національний банк України веде Реєстр банків, їх філій тапредставництв, валютних бірж і фінансово-кредитних установ, здійснюєліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законамивипадках;

ст. 2 Закону України «Про Національний банк України», депередбачено, що Національний банк України є центральним банком держави таособливим центральним органом державно­го управління;

ст. 62 Закону України «Про Національний банк України», депередбачено, що Національний банк України у разі порушення комерційним банкомбанківського законодавства, проведення ризикових операцій, що загрожує їхплатоспроможності та інте­ресам вкладників і кредиторів, застосовує адекватнідопущено­му порушенню заходи впливу.

Емісійний центр. Ця функція реалізується Національним бан­комУкраїни відповідно до:

п. 1 ст. 15 Закону України «Про Національний банк Украї­ни», депередбачено, що Правління Національного банку Украї­ни приймає рішення проемісію валюти України та вилучення з обігу банкнот і монет;

ст. 34 Закону України «Про Національний банк України», депередбачено, що виключне право введення в обіг (емісія) гривні і розмінноїмонети, організація їх обігу та вилучення з обігу на­лежить Національномубанку;

положення про Банкнотну фабрику при Національному банку України,де передбачено, що Банкнотна фабрика є окремим підрозділом Національного банку,який займається вирішенням питань, пов'язаних з виготовленням національноївалюти.

Орган валютного регулювання та контролю. Ця функція реа­лізуєтьсяНаціональним банком України відповідно до:

п. 12 ст. 7 Закону України «Про Національний банк Украї­ни»., депередбачено, що Національний банк України здійснює відповідно до визначенихспеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядокздійснення платежів в іноземній валюті, організовує і здійснює валютнийконтроль за комерційними банками та іншими кредитними установами, які отрималиліцензію Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями;

ст. 44 Закону України «Про Національний банк України», депередбачено, що Національний банк діє як уповноважена дер­жавна установа призастосуванні законодавства Україні! про ва­лютне регулювання і валютнийконтроль. До компетенції На­ціонального банку у сфері валютного регулюванняналежить

 1) видання нормативних актів щодо ведення салютних опе­рацій;

2) видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю задіяльністю банків та інших установ, які отримали ліцензію На­ціонального банкуна здійснення операцій з валютними ціннос­тями;

3)  встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків таінших установ, що купують та продають іноземну валюту;

ст. 46 Закону України «Про Національний банк України», депередбачено, що Національний банк проводить дисконтну та девізу валютнуполітику і застосовує в необхідних випадках ва­лютні обмеження. Національнийбанк здійснює дисконтну ва­лютну політику, змінюючи облікову ставкуНаціонального бан­ку для регулювання руху капіталу та балансування платіжнихзобов'язань, а також коригування курсу грошової одиниці Ук­раїни до іноземнихвалют. Національний банк здійснює девізу валютну політику на підставірегулювання курсу грошової оди­ниці України до іноземних валют шляхом купівліта продажу іноземної валюти на фінансових ринках:

ст. 40 Закону України «Про Національний банк України», депередбачено, що для забезпечення внутрішньої і зовнішньої ста­більностігрошової одиниці України Національний банк має зо­лотовалютний резерв;

ст.11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему ва­лютногорегулювання і валютного контролю», де передбачено, що у сфері валютногорегулювання Національний банк:

здійснює валютну політику на підставі принципів загальноїекономічної політики України;

складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний ба­лансУкраїни; контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України лімітузовнішнього державного боргу України;

визначає ліміти заборгованості в іноземній валюті уповнова­женихбанків нерезидентам;

нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностейдля здійснення державної валютної політики;

видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішенняпро їх скасування:

визначає способи встановлення І використання валютних (обмінних),курсів іноземних валют, виражених у валюті Украї­ни, курсів валютних цінностей,виражених в іноземній валюті :; бо розрахункових (клірингових) одиницях;

ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему ва­лютногорегулювання і валютного контролю», де передбачено, що у сфері валютногоконтролю Національний банк:

здійснює контроль за виконанням правил валютних операцій натериторії України;

забезпечує виконання уповноваженими банками валютного контролю.

Орган банківського нагляду. Ця функція реалізуєтьсяНаціо­нальним банком України відповідно до:

п. 8 ст. 7 Закону України «Про Національний банк Украї­ни», депередбачено, що Національний банк України здійснює банківський нагляд;

ст. 15 Закону України «Про Національний банк України», депередбачено, то Правління Національного банку приймає рішен­ня про встановленняекономічних нормативів для банків;

ст. 58 Закону України «Про Національний банк України», депередбачено, що з метою захисту інтересів вкладників та креди­торів ізабезпечення фінансової надійності банків та інших фінансово-кредитних установНаціональний банк, відповідно до визначеного ним порядку, встановлює для нихобов'язкові еко­номічні нормативи. Ці нормативи мають забезпечувати здійснен­няконтролю за ризиками, пов'язаними з капіталом, ліквідністю, кредитамиакціонерам та інсайдерам (пов'язаним особам); на­данням великих кредитів,інвестиціями капіталу, а також за відсотковим та валютним ризиком;

ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність», депередбачено, що для захисту інтересів клієнтів та забезпечен­ня фінансовоїнадійності комерційних банків Національний банк встановлює для всіх комерційнихбанків обов'язкові економічні нормативи:

граничне співвідношення між розміром власних коштів бан­ку тасумою його активів;

показники ліквідності балансу;

розмір обов'язкових резервів, що розміщуються у Національ­номубанку України;

максимальний розмір ризику на одного позичальника.

Порядок розрахунку зазначених економічних нормативів визначаєтьсяНаціональним банком.

Банк банків. Ця функція реалізується Національним банкомУкраїни відповідно до:

ст. 7 Закону України «Про Національний банк України», депередбачено, що Національний банк України:

 1) виступає кредитором останньої інстанції для банків іорганізує: систему рефінансування;

2)  встановлює; для банків та інших фінансово-кредитних установамиправила проведення банківських операцій, бухгалтерсь-.1. кого облікуі звітності, захисту інформації, коштів та майна;

3)   організовує створення та методологічно забезпечує систе­мугрошово-кредитної і банківської статистичної-інформації та статистикиплатіжного балансу;

4)  визначає  систему, порядок; форми платежів, у тому числі уїж банками та фінансово-кредитнимиустановами;

ст. 40 Закону України «Про Національний банк1 України»,де передбачено, що Національний банк забезпечує здійснення міжбанківськихрозрахунків через свої установи, дає дозвіл на проведення міжбанківськихрозрахунків через прямі кореспон­дентські відносини комерційних банків та черезїх власні розра­хункові системи:'

ст. 29 Закону України «Про банки і банківську діяльність», депередбачено, що Національний банк надає позички комер­ційним байкам при нестачікоштів для здійснення кредитних операцій і виконання взятих па себе зобов'язань;

положення «Про міжбанківські розрахунки в Україні», депередбачено, що Національний банк, відповідно до покладених на нього функцій,здійснює автоматизовану систему міжбанкі­вських розрахунків з використаннямпрогресивних технологій у банківській справі, до якої нині залучена банківськасистема України.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про Національний банкУкраїни» Національний банк для забезпечення виконання по­кладених на ньогофункцій здійснює такі операції;

1) надає кредити комерційним банкам та іншим фінансово-кредитнимустановам для підтримки ліквідності, за ставкою не нижче ставки рефінансуванняНаціонального банку та в поряд­ку, визначеному Національним банком;

2) здійснює дисконтні операції з векселями і чеками в по­рядку,визначеному Національним банком;

3) купує та продає на вторинному ринку цінні папери у по­рядку,передбаченому законодавством України;

4} відкриває власні кореспондентські та металеві рахунки узакордонних банках; веде рахунки банків-кореспондентів;

5) купує та продає валютні цінності з метою монетарногорегулювання;

6) зберігає банківські метали, а також купує та продає банківськіметали, дорогоцінне каміння та інші коштовності, пам'ятні та інвестиційнімонети з дорогоцінних металів на внут­рішньому і зовнішньому ринках безквотування і ліцензування;

7)  розміщує золотовалютні резерви самостійно або через бан­ки,уповноважені ним на ведення валютних операцій, виконує операції ззолотовалютними резервами України з банками, рей­тинг яких за класифікацієюміжнародних рейтингових агентств відповідає вимогам до першокласних банків ненижче катего­рії А;

8)   приймає на зберігання та в управління державні цінні папери йінші цінності;

9) видає гарантії і поруки, відповідно до положення, затвер­дженогоРадою Національного банку;

10) веде рахунок Державного казначейства України без оп­лати інарахування; відсотків;

11)  виконує операції по обслуговуванню державного боргу,пов'язані із розміщенням державних цінних паперів, їх пога­шенням і виплатоюдоходу за ними;

12)  веде особисті рахунки працівників Національного банку;

13)  веде рахунки міжнародних організацій;

14) здійснює безспірне стягнення коштів з рахунків своїх клієнтіввідповідно до законодавства України, за рішенням суду.

Національний банк має право здійснювати й інші операції, необхіднідля забезпечення виконання своїх функцій.

З метою підвищення надійності та стабільності банківської системиУкраїни, забезпечення захисту інтересів кредиторів, вкладників комерційнихбанків і згідно зі статтями 7, 15, 44 За­кону України «Про Національний банкУкраїни» та іншим чин­ним законодавством, Національний банк України визначивпорядок видачі комерційним банкам ліцензій на здійснення бан­ківськихоперацій..

Ліцензування — порядок видачі комерційним банкам, які з часуреєстрації Національним банком України набули статусу юридичної особи, дозволуна здійснення окремих чи всіх бан­ківських операцій, якщо умови діяльностікомерційних банків відповідають чинному законодавству України та нормативнимактам Національного банку України та якщо їх діяльність не загрожує інтересам їх клієнтів.

Комерційні банки (юридичні особи) мають право здійсню­ватиоперації тільки після отримання відповідної ліцензії Національного банкуУкраїни. Операції, зазначені в ліцензії, здійснюються в межах та порядку, щовизначені нормативними актами Національного банку України.

Філії комерційних банків здійснюють банківські операції згідно зПоложенням про філію та лише за умови наявності і в межах дозволу, наданогобанком — юридичною особою. Такий дозвіл має бути виписаний на бланкукомерційного банку, підпи­саний Головою Правління банку або його заступником ізасвід­чений печаткою банку.

Копія дозволу в триденний строк надається територіально­мууправлінню Національного банку України за місцем розта­шування філії таголовного банку — юридичної особи.

Здійснення банківських операцій без ліцензії Національно­го банкуУкраїни тягне за собою відповідальність згідно з вимо­гами чинногозаконодавства України та нормативних актів На­ціонального банку України.

Операціями банків, що підлягають ліцензуванню, вважаютьсябанківські операції, перелічені в статті 3 Закону України «Про банки ібанківську діяльність.

Національний банк України видає банкам ліцензію на здійсненнятаких банківських операцій:

1. Касове обслуговування клієнтів.

2.  Перевезення грошове-валютних цінностей та інкасація грошовихкоштів.

3.  Відповідальне збереження цінностей клієнтів банку.

4.  Ведення рахунків клієнтів (резидентів) у грошовій оди­ниціУкраїни.

5. Ведення рахунків банків-кореспонденті в (резидентів) у грошовійодиниці України.

6.  Проведення операцій з касового виконання Державного бюджетуУкраїни, в тому числі ведення бюджетних рахунків клієнтів та рахунків державнихпозабюджетних фондів.

7. Проведення операцій з касового виконання місцевого бюд­жету,ведення бюджетних рахунків клієнтів та рахунків місцевих позабюджетних фондів.

8.   Надання та отримання кредитів на міжбанківському  ринку.

9.   Кредитування юридичних І фізичних осіб та фінансовий лізинг.

10. Факторинг.

11.Вкладення коштів у статутні  фонді: Інших юридичних осіб.

12. Залучення депозитів юридичних осіб.

13. Залучення депозитів фізичних осіб.

14.  Емісія цінних паперів.

15. Ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) віноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України.

16  Неторговельні операції з валютними цінностями.

17 Ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів танерезидентів) в іноземній валюті.

18.  Ведення кореспондентських рахунків банків (нерези­дентів) угрошовій одиниці України.

19- Відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банкахУкраїни в іноземній валюті та здійснення операцій за ними.

20. Відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерези­дентах)в іноземній валюті та здійснення операцій за ними.

21.  Залучення та розміщення іноземної валюти на валютно­му ринкуУкраїни. •

22.   Залучення та розміщення іноземної валюти на міжна­роднихринках.

23.  Валютні операції на міжнародних ринках.

24.   Операції з банківськими металами на валютному ринку України.

25. Операції з банківськими металами на міжнародних рин­ках.

26.   Фінансуваннякапітальних вкладень за дорученням влас­ників або розпорядників інвестованихкоштів.

27. Видача поручительств, гарантій та інших зобов'язань за третіхосіб, що передбачають їх виконання у грошовій формі.

28.  Купівля, продаж цінних паперів та операції з ними.

29.  Управління грошовими коштами та цінними паперами задорученням клієнтів.

30. Купівля, продаж державних цінних паперів та операції з ними.

У разі створення комерційного банку із стовідсотковою уча­стюІноземного капіталу Правління Національного банку Украї­ни, враховуючи досвідроботи, наявність спеціалістів відповідної кваліфікації, технічні умови дляздійснення банківських опе­рацій, може прийняти рішення щодо видач; такому банкуліцензії на здійснення банківських операцій у національній та іноземнійзакотах, не враховуєш при цьому вимоги щодо терміну функ­ціонування банку.

Таким же чином може поступити Правління Національного банку у разістворення нового комерційного банку внаслідок реорганізації банку, що мавліцензію на здійснення  певних бан­ківських операцій. Ліцензія на здійсненнябанківських операцій при цьому видасться у межах ліцензії банку, щореорганізувався.

У разі якщо діючий банк бажає отримати ліцензію на роз­ширеннясвоєї діяльності, він повинен; крім вище переліченого, дотримуватисяобов'язкових умов .

Комерційний банк для отримання ліцензії на здійснення банківськихоперацій подає до Національного банку України документи, передбачені положеннямНаціонального банку Ук­раїни від 06.05.98 року «Про порядок видачі банкамліцензії на здійснення банківських операцій». Це такі документи:

клопотання банку про видачу ліцензії на здійснення банківськихоперацій;

бізнес-план банку на перші три роки його діяльності;

відомості, що підтверджують високий професійний рівень  керівниківвідповідних підрозділів, які повинні відповідати кваліфікаційним  вимогамНаціонального банку України;

відомості про забезпеченість банку необхідним банківськимобладнанням, комп'ютерною технікою та комунікаційними засо­бами, щовідповідають вимогам Національного банку України;

відповідні внутрішні положення банку, що регламентують здійсненняним банківських операцій, а також інші документи.

Банки, що створюються і готові до діяльності, на яку вони бажаютьотримати ліцензію, разом із документами, які пода­ються для їх реєстрації,можуть подавати клопотання (з пере­ліком операцій, які банк бажає виконувативідповідно до його бізнес-плану) про отримання ліцензії та передбаченіНаціональ­ним банком України документи.

Література:

1.Карманов Є. В. Банківське правоУкраїни – Харків, 2000, с. 63-80

2.Сас Б. Незалежність Центральногобанку// Банківська справа, 2001, №6, с. 21-25

3.Султан Х. М., Руда О. Оцінка новогоЗакону України «Про Національний банк України» в контексті автономіїцентральних банків// Економіст, 2000, №3, с. 71-79