Реферат: Методика вивчення ліричного твору в школі (на матеріалах лірики Г. Гейне)

Міністерство Освіти України

Криворізький Державний Педагогічний Університет

Кафедра літератури


Курсова робота

Методика вивчення ліричного твору в школі

(на матеріалах лірики Г.Гейне)

Студентки

Факультету іноземних мов

                                                    Кривий Ріг

2007р.


ЗМІСТ

                                       

ВСТУП

Глава 1.Методичні особливості вивчення ліричних творів у 9 класі.

Глава 2.Методична розробка уроків затворчості Генріха Гейне в 9 класі.

2.1 Місце творівГейне  у шкільній програмі з зарубіжної літератури.

2.2 Розробкауроків по творчості Генріха Гейне.

Висновки.

Списоквикористаних джерел.


ВСТУП

 

Ліричні твори мають дуже давню історію. Вперше вони з’явились ще у VI-VII ст. до н.е. Але ще й досі не існуєєдиного методу, за допомогою якого вивчення ліричних творів буде не такимскладним. Вивчення лірики викликає багато труднощів тому, що не великі зазмістом  твори несуть у собі багатий духовний світ поета .І ця ситуаціяпояснюється естетичною не підготовленістю до сприйняття ліричного твору, невмінням отримувати естетичну насолоду від його звучання, мови, не розумінняспецифіки лірики як літературного роду. Лірика є вираженням думок, почуттів,переживань автора.Щоб зрозуміти ліричний твір, треба увійти в непростий світавторських емоцій та фантазій.      

  Труднощі сприйняття ліричного твору обумовлені ще й тим, що мова поезіїв більшій мірі умовна, ніж мова прози, адже в житті ніхто не говорить віршами.

Уже багато років науковці намагаються знайти методи, за допомогою якихсприймання учнями  ліричних творів матиме найкраще результати. Складністьполягає у тому, що емоційно забарвлений твір кожний учень сприймає по своєму, укожного виникають свої почуття, емоції, думки. І тому дуже важко передбачити за допомогою яких з багатьох методів вдасться захопити дітей вивченням лірики.Над вирішенням цієї проблеми працюють багато науковців  з яких можна виділитиМірошніченко Л.Ф. [5;c291], Черниш Т.М. [10;c.23], Нестерчук Н.Ф. [7;c19], Зеленський О.Ф. [3;c.33].

В  їхніх роботах можна відмітити велику різноманітність методів длявивчення ліричних творів.

Актуальність дослідження полягає у тому, що досі вивчення ліричних творів  науроках літератури викликає багато труднощів.Перед вчителем постає проблема якнайглибше розкрити зміст твору, щоб донести учням найглибші почуття, які авторза допомогою свого твору намагався передати, щоб учні не залишилися байдужимидо ліричних творів і щоб подальше вивчення лірики не викликало у них труднощів.

Непростим завданням є навчити відчувати і бачити красу в звучанні, вритмомелодиці вірша, в його композиції, строфічній будові, ритмічних повторах.

Обєктом дослідження є процес вивчення ліричнихтворів у школі.

Предметом являються специфічні особливості  вивчення ліричних творів Генріха Гейнена уроках літератури.

Гіпотеза: чи сприятиме застосування різноманітних методів кращому вивченню ліричнихтворів за таких умов:

- дотриманняіндивідуальних та вікових особливостей учнів;

- застосуванняновітніх методик викладання літератури;

- використаннянестандартних форм уроку;

- урахуванняжанрових особливостей у процесі вивчення лірики Г.Гейне.

Мета дослідження виявити за допомогою яких методів буде найкраще проходитививчення ліричних творів на уроках з зарубіжної літератури.

Мета, об’єкт, предмет та гіпотеза дослідження курсової роботи обумовиливирішення наступних задач:

- проаналізуватиі розкрити поняття «лірики»;

- виявитирізноманітність методів щодо вивчення ліричних творів;

- виявитиособливості творчості Г.Гейне.

В роботі використовувалися наступні методи дослідження:

— теоритичні методи дослідження;

— емпіричні методи дослідження (розробка плану-конспекту уроку);

Експерементальна база роботи –СШ№20 м. Кривогу Рогу.


Розділ.1.        

 

Методичніособливості вивчення ліричних творів у 9 класі.

 

 Лірика – особливий рід літератури, де людина зображуєтьсяздебільшого у сфері внутрішнього життя. На  відміну від епічного тадраматичного, ліричний образ спочатку впливає емоційно – на почуття, настрої, авже потім – на думки читача. Одна з основних ознак ліричного твору — відображенняжиття через сприйняття його ліричним “я”. Якщо в основі епічного твору – зображенняоб’єкту, то лірика пов’язана з вираження суб’єкта. Ліричні твори –найсуб’єктивніші витвори мистецтва.

Лірика -  один із трьох, поряд з епосом та драмою, родів художньоїлітератури, в якому форми естетизованих переживань осмислюється сутністьлюдського буття, витворюється нова духовна дійсність, розбудована за законамикраси. У ліриці першорядне значення надається виражальним значенням емоційнимстаном, тобто – ліризм. Лірика має свою якість, визначувану конкретним змістомпевної доби та панівними у ній стильовими струменями, естетичними вподобаннямитощо і водночас – ментальною свідомістю кожного етнічного середовища  терміном«лірика» позначають також певний віршовий твір або сукупність творів, щовідповідають високим естетичним критеріями, переважно невеликих за обсягом, алемістких за полісемантичних смислом, окреслюваних своїми  формотворчими гранямиу багатьох жанрах [12;c.403].

Лірика (від грецького lira – струнний ліричний інструмент, під акомпанемент якого стародавні  грекиспівали пісні) – один із трьох основних літературних родів, у якому навколишнядійсність зображують шляхом передачі почуттів, настроїв, переживань, емоційліричного героя чи автора [14;c.287].

Гегель писав, що в епосі авторові алегрує змістом відмінний від ньогогерой, а в ліриці центральним персонажем  є сам творець і перш за всевиявляється ліричне “я”.

Але ліричне “я” не завжди тотожне авторові. Авторхудожній двійник реальної особистості письменника.

Форми вираження авторської свідомості  у ліричному творі можуть бутирізні: образ автора, ліричний герой, ліричний персонаж.

Образ автора – це персоніфікована в окрему дійову особу, але відчутна в ставленні дозображуваного та в доборі художніх засобів  особистості письменника. Цеособистий кут зору, погляд на змальоване  чи виражене.

Ліричний герой – друге ліричне “я“ поета, його художній  “двійник”, образтієї людини, думки  і переживання якої висловлює автор. Ліричний герой єблизькою авторові людиною, це певною мірою і авторська особа ,і разом  і  з тим– узагальнюючий характер.

Ліричний персонаж-або герой рольової лірики – введений у текст ліричного творуперсонаж, від імені якого висловлюються думки, переживання, почуття автора.Ліричний персонаж явно відмінний від самого автора.

Характерною ознакою ліричного твору є ліризм-емоційне переживання подійта явищ, сердечність, схвильованість естетичного  сприйняття.[7; с.6].

Характер ліричного героя розкривається через внутрішні суб’єктивні події,тобто почуття, переживання, настрої, думки, що є реакцією ліричного суб’єкта нате, що відбувається  з ним або довкола нього. Про все це розповідає автор і всеце становить ніби подієву канву, його сюжет. Дослідники називають сюжет композицією. Вона включає до свого складу нетільки послідовність викладу думок і настроїв, вираження емоцій і вражень,зміну, перехід від одного чутливого образу до іншого, тобто  в його динаміку, ай всю зовнішню  і внутрішню організацію твору .

Аналізуючи віршотвір, треба розрізняти композицію образно-тематичну йкомпозицію віршову.

Почуття, переживання ліричного героя матеріолізуються в образній системітвору. Образом в ліриці є почуття і думки людини (любов, ненависть, кохання,гнів, образа, хвилювання, радість ).

Проте всі ці образи обертаються навколо двох образів – образу-почуття іобразу — думки,  які прийнято називати тематичними ліричними образами. Предметний, матеріальний світ, що нерідко замальовується у поезії не буває самодостатнімобразом. Їх треба розглядати  як такий, що породжує у поета певні думки, викликаєякісь переживання.

Тематичний образ може розвиватися трьома способами:

1.Зіставлення двох тематичних образів.

2.Розвиток  і трансформація центрального образу.

3.Логічний роздум.[ 1; с.14].

Зачин і кінцівка вірша – важливі структурні елементи йогообразно-тематичної композиції.

Головне завдання віршотвору – створити потрібне емоційне тло длясприймання поезії, налаштувати читача на потрібний лад .

Не менш важливим композиційним елементом ліричного твору  є кінцівка.Вона являє собою висновок, що постає в результаті роздумів ліричного героя, завершення розвитку його почуттів.

Аналіз тематичних образів невіддільний від аналізу віршової організації(композиції ). Вона включає до свого складу :

— віршовий розмір;

— довжину вірша (рядка):

а) короткі, середні, довгі рядки;

б)однакові чи різні ;

в)упорядковане чи вільне чергування рядків;

— строфічна організація вірша :

а)строфічна чи астрофічна структура ;

б)перехідні строфічні форми; нетотожні форми

— наявність чи відсутність рим; способи римування;

— інтонаційно-ритмічна організація мови :

а)вірш  куплетний, пісенний, романсний ;

б)говірний;

в)декламований;

— специфічний віршовий синтаксис.

 Смислове навантаження поетичного слова посилюється ритмом, мелодикою. Звідси слово вірша виразне, більшвпливове  в естетичному й емоційному плані. Тому для поезії найбільш прийнятнимє аналіз «від першого слова до останнього», оскільки такий підхід дастьможливість виявити внутрішню структуру твору, природу його художньої організації,частину втіленої в тексті художньої інформації.[9; с.302 ].

У ліричному вірші спостерігається композиційна упорядкованість словесногоматеріалу і його розчленування. Аналізуючи структуру ліричного твору, важливоне просто відмітити ,із яких строф він складається, скільки їх, а установити їх взаємозв’язок, показати, як поступово в кожній строчці реалізуєтьсяавторський задум, як вони взаємопов’язані тематично, синтаксично і інтонаційно.

Композиційна єдність ліричного твору  досягається допомогою центральногообразу  або центральної деталі.

Роботу над порівнянням ліричних творів варто проводити у два етапи:

1)Дослідження своєрідності образно-тематичної композиції, що включає  всебе аналіз таких елементів:

а)назви(що вона визначає: жанр, тему, головний тематичний образ,обставини, без яких зміст твору бути не зовсім зрозумілим)

б)характер зачину(яка його роль у підготовці читача до сприйманняскладної специфічної інформації твору)

в)особливості розвитку у вірші провідного тематичного образу, засоби йоготворення. Розвиток тематичного образу може мати такі типи:

— зіставлення двох образів, діалектично взаємопов’язаних;

— розвиток  і трансформація одного центрального образу;

— логічні роздуми;

— своєрідність закінчення вірша ;

2)Вивчення віршової композиції, котра включає в себе :

— віршовий  розмір, довжину вірша;

— співвіднесення  синтаксичного і ліричного членування мови: співпаданнясинтаксичного  і метричного членування мови; співпадання синтаксичного відрізкамови  чи  її розходження, поява внутрішньовіршових пауз і перенесеннянезакінченої синтагми в наступний рядок;

— строфічну організацію вірша ;

— специфічний віршовий синтаксис: синтаксичний паралелелізм віршів істроф, організована система повторів;

— наявність чи відсутність рим, способи римування.

— інтонаційно – ритмічну  організацію вірша.[2; с.16].

Кожний учень по – своєму сприймає ліричні твори. На відміну від епічнихта драматичних, ліричний твір викликає в учнів суб’єктивні почуття та асоціації,і це залежить насамперед від їхнього особистого досвіду. Щоб не зруйнуватиперші почуття, які виникли в учнів під час сприйняття ліричного твору ,і надатиїм у неспрямованого  розвитку  та поетичної  забарвленості, важливо визначитисистему методичних прийомів яка:

— забезпечить зацікавленість твором;

— передасть настрій, яким пройнятий вірш;

— відкриє почуття і переживання поета, особливості його світосприйняття

— допоможе визначити особливості композиції, збагнути поетичну ідею,головні мотиви, усвідомити, що таке  ліричний герой, образи лірики, побачитипоета та зрозуміти його неповторне художнє слово;

— навчить виразного читання поезії.

Зацікавленість учнів ліричними творами, їхнє вміння виразно читативажливо підтримувати і в позакласній роботі. Це можуть бути такі заходи: вечорипоезій, читання віршів біля пам’ятника поета, під час зустрічі з митцем,прослуховування віршів у виконанні самого поета, проведення конкурсів на кращечитання поезій, екскурсій на природу, відвіданням літературних музеїв. Тількиобізнаність самого вчителя, закоханість у поезію, вміння читати її не лише науроках відгукнеться в серцях його учнів. Упродовж усього життя, у щасливі  йтяжкі хвилини звертатимуться вони до улюблених  поетичних рядків, якіпідтримають, сповнять  надією, пробудять почуття радості й любові.


Розділ. 2.

 

2.1. Місцетворів Г.Гейне у шкільній програмі з зарубіжної літератури.

 

У своєму дослідженні ми використовувала шкільну програму з зарубіжноїлітератури за загальною редакцією Д.С. Наливайка [6; с.64]. За цією програмою творчістьГ.Гейне вивчається у 9 класі. На вивчення усього матеріалу виділяється тригодини. За цей час необхідно розглянути і проаналізувати вірші зі збірки “Книгипісень” (“Чому троянди немов неживі ”,”Коли розлучаються двоє” ,”Не знаю щостало зо мною…”,”Вечірні промені ясні “,”Вмирають люди і роки”,” Хотів би я вслово єдине…”), також необхідно вивчити біографію Г. Гейне — німецького поета – романтика, а також визначити головні теми його творчості: любов – першооснова життя,змалювання природи як засіб бачення і пізнання світу та власної душі. Відносноцієї програми можна розробити план – конспект уроків на такі теми:

№ Тема уроку Завдання 1 Співець нещасного кохання Г.Гейне Вивчити творчій і життєвий шлях   Г.Гейне, розкрити поняття романтизму, початок аналізу усяких віршів. 2 «Чому троянди немов не живі…» Аналіз віршів Г.Гейне, розвиток у учнів образно — асоціативного мислення. 3 « Книга пісень» — видатне явище німецького романтизму. Аналіз поезії Г.Гейне, знаходження в ній ознак романтизму.

По закінченню вивчення творчості Генріха Гейне учні повинні оволодітиміцними знаннями, які повинні відповідати державним вимогам до рівнязагальноосвітньої підготовки учнів. По-перше вони повинні знаходити прикладиконкретного втілення ознак романтизму  в поезіях Г.Гейне та ілюструвати їхцитатами  з тексту. По – друге має вміти пояснювати, що поезія “Не знаю щосталось зо мною…” має фольклорні витоки (німецька народна легенда про Лореляй).І найголовніше виразно читати  і аналізувати поезії Гейне.

 

  2.2.розробка уроків за творчістю Генріха Гейне.

 

План –конспект уроку

Тема:Співець нещасливого кохання Г. Гейне

Його метою завжди залишалося б

 олюднення світу, духовне

збагачення життя.

Мета:розкрити особистість Генріха Гейне і розширити знання учнів про творчій шляхписьменника, підготувати до сприйняття його поезії, показати багатюще розмаїттяпочуттів, думок митця; вчити читати і розуміти поезію; виховувати почуттяпрекрасного, вміння співпереживати, прагнення до самовдосконалення.

Обладнання: портрет Г.Гейне, виставка книг письменника та література про нього, аудіо запис мелодії” Pondo Veneziano ”.

Тип уроку: урок – лекція

                                  Хід роботи

1.Організаційний етап.

2.Етап підготовки учнів до активного сприйняття нового матеріалу.

Вчитель:”Кожна людина –це всесвіт, що з неюнародився  і з нею помирає; під кожним кам’яним надгробком поховано цілу всесвітню  історію ”- говорив Генріх Гейне.Але чи помирає “Всесвіт”кожного? ”Всесвіт” Генріха Гейне, як і багатьохвеликих митців, відбився у його поезіях  і залишився на довгий час. Сьогодні миз вами спрбуємо зрозуміти, яким був “всесвіт” великого німецького поета–романтика Генріха Гейне

(Вчитель вмикає музику, на фоні якої учні розповідають про життєвий шляхпоета)

Перший учень.

На зелених берегах величного Рейну там, де в нього впадає швидка річкаДюссель, розкинулось  місто Дюссельдорф. У цьому місті на Бюлькерштрассе, 33 вмаленькому двоповерховому будиночку 13 грудня 1797року народився хлопчик, якогоназвали Гаррі — майбутній поет Генріх Гейне. В сім’ї він був старшим ізчотирьох дітей ,їхній батько Самсон Гейне, колишній офіцер гвардії торгувавтканинами. Але в комерції йому не щастило ,і родина постійно зазнаваламатеріальних нестатків. Батько Гейне був дуже лагідною, доброю, привітною. Старшийсин палко любив його. Вже на схилі життя, через 25 років після  смерті батька, Генріх писав у своїх “Мемуарах” :”З усіх людей я нікого так не любив на ційземлі, як його. Не  минуло жодної ночі, щоб  я не думав  про мого покійногобатька  і прокидаючись уранці, й досі часто чую звук його голосу, як відлуннямого сну.”

Мати майбутнього поета, Бетті Гельдерн, дочка відомого лікаря, булаосвідченою жінкою, багато читала і прагнула, щоб діти стали освідченими,культурними людьми.

Маленький Гаррі любив казки, легенди, народні пісні, які він чув одстарої неньки. Інколи наслухавшись страшних історій про зачарованих принців, про привидів  і занедбані таємничі рейнські палаци, хлопчик спекотноголітнього дня вилазив на підвіконня, про щось мріяв і, траплялося, засипав.Перелякана мати – адже дитина могла випасти з вікна-навшпиньки приходила досина і хапала його на руки. Прокинувшись Генріх засмучено казав: ”Нащо ти менебудиш, мамо? Мені снилися чарівні сни, птахи співали ніжні мелодії, а яскладав до них слова.”

Мрійливий  і задумливий, хлопець у 12 років написав свого першого вірша.Вчився Генріх у початковій школі, а згодом у Дюссельдорфському католицькомуліцеї.В цю пору він захоплювався книжками, читанням. Серед його улюбленихкниги про Дон Кіхота, Робінзона Крузо, Гуллівера.  Читає він і драми  своїхвеликих співвітчизників Шиллєра, Гете.

Другий учень

Коли Генріху минуло 17 років, постало питання про його майбутнє. Батьки, захоплені романтичною біографією Наполеона, спочатку мріяли про військовукар’єру для сина. Але згодом на сімейній раді було вирішено зробити з Генріхакомерсанта. Його віддають в науку до багатого банкіра, який зразу побачив, що“у хлопця нема ніякого хисту до наживу.”  Тоді Генрі посилають  у Гамбург  додядька мільйонера, який пообіцяв зробити з племінника купця. Але торгівельнісправи не цікавили юнака.

Упевнившись, що комерсанта з хлопця не буде, дядько погоджуєтьсядопомогти  йому здобути вищу освіту.

Гейне  вчиться на юридичному факультеті в університеті Бонна, потімГеттінгена, Берліна. Він ретельно вивчає літературу, історію, народнутворчість, філософію .

Ще в дядьковому домі Генріх палко закохався в Амалію, свою двоюріднусестру ,і надто страждав через її погодливе і зневажливе ставлення до нього ідо віршів, які він склав  тільки для неї.

Третій учень

Амалія віддала перевагу багатому землевласнику, а не Гейне. Темарозбитого серця наповнює цілий цикл віршів під назвою “Страждання юності”.  Бажаючина власні очі побачити життя рідної країни, молодий поет 1824 року пішкиздійснює подорож Німеччиною. Блукаючи лісами  і долинами, серед диких скель тадзвінких струмків, юнак милувався блакитним небом і білими хмарами, вдихавпахощі квітів і трав. Краса природи зачаровувала його вразливу душу.

(Учні читають вірші “Це він казковий давній ліс !...”, ”Співали пташкиголосні…”

Але настрій поета затьмарювався, коли він бачив тяжке життя народу. 

Четвертий учень

У 1825 році Гейне закінчує університет. П’ять років він жив у різнихмістах Німеччини. Весь цей час Гейне шукає собі якоїсь посади, намагаєтьсявлаштуватися то адвокатом, то викладачем університету. Але скрізь уже знаютьйого твори,  в яких він виступає проти  реакції. І письменник не знаходитьроботи. Більше того за ним стежить поліція, йому загрожує в’язниця.

1 травня 1831 року Гейне назавжди покинув рідну країну і виїхав доФранції. Його друзями стали Жорж Санд, Бальзак, Дюма, Шопен .

У цей час здоров’я Гейне почала підточувала страшна хвороба,  пов’язана із захворюванням спинного мозку, яка з роками прогресувала і зрештою прикувалапоета до “матрацової могили. Вісім останніх років свого життя Гейне зазнаючиневимовних фізичних страждань, пролежав у ліжку. Але продовжував писати.Напівсліпий, нерухомий, письменник правою рукою піднімав повіку одного ока, щобхоч трохи бачити, а лівою на широких аркушах паперу виводив величезні літери.Тяжка хвороба і нескінченні фінансові труднощі не зламали поета. Він бувнадзвичайно мужньою і водночас дотепною людиною, до останньої хвилини жартував.

Помер Гейне 17 лютого 1856 року. Його останні слова були:”Писати! Паперу, олівець!”

Вчитель, виконуючи волю Гейне, його  поховали на Монмартському кладовищів Парижі. З того часу і до наших днів французи з великою любов’ю доглядають могилу великого  поета, твори якого на його батьківщині ще у  ХХ ст. за років фашизму булизабороненими.

Мало кого в світі залишають байдужими вірші Гейне. Чимало його творівпоклали на музику композитори  Берліоз, Шопен, Чайковський. Серед них іМ.Лисенко, завдяки якому пісня на  слова Гейне “Коли розлучаються двоє”сприймається нами як українська народна пісня.

Український поет ХХ століття Максим Рильський присвятив німецькомуромантикові Г.Гейне вірш.

                                   ГЕЙНЕ

Арлекін з трояндою в руці

Йде серед буйного карнавалу.

Щоки й чоло у смішній муці,

А в очах далекий відблиск жалю.

Правда, смішно вірити й любить,

Правда, смішно з квітів милуватись?

Скільки років, скільки вже стоїть

Люди вміють їсти й цілуватись

Він сміється, щоб не заридать,

Він  плига під звуки сарабанди-

Та  нікому б не здолав оддать

Арлекін кривавої троянди!

— Хто головний герой вірша М. Рильського?

— Хто такий Арлекін?

-У якому рядку дається пояснення, чому Арлекін сміється/

— Чому автор змальовує Арлекіна  з трояндою в руці?

Вчитель

Гейне відноситься до романтиків? Хто такі романтики? Назвіть особливостіромантизму?

(Відповіді учнів)

Вчитель

Романтизм – це художній метод, який відбився не лише у творах літератури, а й увитворах малярів.Розгляньте репродукцію картини німецького художника  — романтика Каспара Давіда Фридріха.

— Що свідчить про те, що автор картини –романтик?

— Яким є герой картини?

— Що він бачить? Про що мріє?

— Чи не нагадує герой цієї картини Генріха Гейне? В чому?

— Що доводить нам те, що Г.Гейне –романтик?

Вчитель

Так. Гейне –романтик, саме тому епіграфом до нашого уроку є слова І.Маннапро те, що “його метою завжди залишалосяб олюднення світу, духовне збагачення життя”

І справді його поезія спонукають нас бути чутливими, люблячими, вонизбагачують нас і сприяють нашому духовному зростанню.

Домашнє завдання: вибрати  вірші, що найбільше сподобалися, й пояснити, щосаме вплинуло на ваш вибір.

                             План –конспект уроку

          Тема:  “Чому троянди немов не живі”

                            …розповісти можна прозою; повідомити можна

                               гарною  публіцистичною мовою.Але викликати

                               захоплення, але змуситизавчити, затвердити на

                               все життя думку можуть тількивірші

                                                                                     М.Асєєв

Мета:ознайомити учнів з творами Гейне; розвинути образно асоціативне мислення учнів,виховати почуття прекрасного.

Обладнання: збірник віршів, портрет Гейне.

Тип уроку: урок аналізу твору.

                                             Хід роботи

1.Організаційний  етап

2.Підготовка до сприйняття.

Слово  вчителя: Поету дана чутлива душа  й відкрите серце, якісприймають  сприймають найнепомітніші рухи живої природи та людських почуттів.За словами видатного німецького романтика Г. Гейне, поет бачить сам і прагнебачить “Діброви, ще дрімають в оболонці жолудя ”,- бачить сам і прагне, щоб цепобачив і відчув його читач. 

— Які асоціації викликає у вашій  уяві троянда?

(відповідь учнів)

 Вчитель .  А тепер  уявіть , що всі природні  кольори  та пахощі зникли.Людина дивиться на різнобарв’я світу і не бачить його, прислухається –і не чує голосів  живого довкілля…

Виразне читання вірша.”Чомутроянди немов неживі…”

                   Чому троянди немов неживі,

                   Кохана, скажи мені ?

                  Чому, скажи, в зеленій траві

                   Фіалки такі мовчазні?

                     

                  Чому так гірко дзвенить і співа

                   Жайворонком блакить?

                  Чому всвоєму диханні трава

                   Тління і смерть таїть?

                 

                   Чому холодні сонце  поля

                   В задумі похмурій мина?

                   Чому така пустельна земля

                   І сіра мов труна?

         

                   Чому мене, мов безумця, в пітьму

                   Моя печаль  жене?

                  Скажи, коханамоя, чому

                   Покинула мене ти ?

— Які образи мають вмирання живої природи?

-Чому зникнення кольорів  і звуків починається з квітів ?

-Які саме кольори  і звуки зникли?

-Доберіть до образів вірша епітети, які вживає автор:

                  — троянди

                   — сонце

                   — фіалка

                   — земля

— Доведіть, що погляд поета простежує спочатку зміни  у живій природі, потім –у всесвіті, востаннє –у власній  душі.

-У яких рядках вірша пояснюється, чому природа, всесвіт і душа ліричногогероя  втратили радість  буття?

-Чи легко жити на світі людям, які щирі  у своїх захопленнях?

Доведіть свою думку.

Учні роблять висновки за допомогою вчителя.

Ліричний герой вірша Г.Гейне  відвертий і щирий у своїх почуттях, а томуі душа його вразлива та ніжна. Трагедію кохання він сприймає як світовукатастрофу. Всі образи, що пов’язані з коханою, асоціюються в уявленні поета зісмертю. Автор поступово зображує зміни, які відбувалися у природі , всесвіті, душі ліричного героя .

Троянда  символізує у вірші  кохання, тому вона і нежива, що поряд немаєкоханої. Троянда справді  має багато поетичних значень, людина, котра бачить уцій квітці не лише вишуканий подарунок і не  вважає за смішне, ”вірити й любити, з квітки милуватись, мабуть, відчуває у ній поряд з природною красою безлічпоетичних значень. Які ж поетичні значення запам’яталися вам? Які асоціаціївикликає у вас ця квітка зараз? Чи змінилися  ваші уявлення про неї?

Домашнє завдання: намалювати  троянду і на кожній пелюстці написатипоняття, яке може символізувати квітка.

                                 

                                             План – конспект  уроку

Тема:”Книга пісень”- видатне явище німецькогоромантизму.

Мета: навчитизнаходити приклади конкретного втілення ознак романтизму в поезіях Г.Гейне;виховати вміння виразного читання; розвинути уміння аналізу ліричних творів; підвестипідсумок, щодо пройденого матеріалу.

Обладнання : збірка віршів Г.Гейне

Тип уроку: підсумкове  заняття

                                       Хід роботи

1.Організаційний етап

2.Перевіка домашнього завдання

3.Етап до активного сприйняття

Вступне слово вчителя:

“Книга пісень”-найвідоміша збірка поета.Вона складається з чотирьохрозділів:”Cтраждання юності”,”Ліричнеінтермецо”,”Знову на батьківщині”,”Північне  море “.Ранні вірші, що увійшли дороздумів “Cтраждання  юності”  і   “Ліричне  інтермецо”, присвячені романтичним любовним переживанням, частотрагічним.Кохана  до якої звертається   ліричний герой ,-створіння небесноїкраси, але з холодним серцем.Вона доводить своєю байдужістю закоханого дорозпачу.Вірш “Не знаю, що сталося зі мною …”входить до розділу “Знову  набатьківщині “Це другий  вірш у розділі.Після нього ліричний герой збіркипоступово змінює своє сприйняття коханої  й самого кохання.

Учень

Історія створення вірша.

Переважна більшість віршів збірки написана в дусі народних  пісень. Цимпояснюється і її назва “Книга пісень”.До найславетніших гейневськихпоетичнихобробок належить вірш про Лорелей (“Не  знаю,  що сталось зо мною”   )прекрасну чарівницю, фею, яка сиділа на скелі і своїм співом причаровувалачовнярів. Зачарований  її дивовижним  голосом, човняр забув про свій човен ізагинув у хвилях Рейну. Ця старовинна рейнська легенда приваблювала романтиків,її віршовані обробки  зустрічаються  у К.Брентано, Й.Ейхендорфа, О.Г.фонЛебен, яка  мала не фольклорний, а літературний характер.Ії творцем бувнімецький романтик К.Брентано, автор вірша   “Лоре-Лей”. Назва твору означала йодну із скель на Рейні ,і “ духа скелі “-сирену, яка приворожувала, вабила досебе  плавців, а потім губила їх.

У вірші Гейне образ Лорелей втрачає демонічні  риси  і тлумачиться яксимвол  згубної  сили кохання.Лорелей не винна у загибелі рибалок, як кохана не винна у муках закоханого. Винне саме кохання – почуття складне тазагадкове.

Учень читає вірш”Не знаю, що сталося  зо мною”

Вчитель. Як би ви визначили тему вірша і його ідею?

(Учні відповідають)

Вчитель підводить підсумок на основі учнівських відповідей.

Під пером Гейне відомий сюжет про Лорелей набуває нового звучання. Поетнаписав вірш про трагічну силу кохання, а уособленням згубних чар цьогозагадкового почуття і є Лорелея. Цей образ у центрі уваги автора:”красуня накручі …Сидить у самоті” і приваблює увагу човнярів своїм співом і золотом кіс. АлеЛорелей не винна у загибелі рибалки. Винне саме кохання –почуття складне тазагадкове .Це відкриття епохи Романтизму. Це відкриття, яке у вірші робитьГейне.

Вірш Гейне “Не  знаю, що сталось зо мною “ жанром -балада , свідченням чого єліро – епічний характер, відтінок фантастичності  та майже драматична напруженість.

(Вчитель читає вірш знову)

Вчитель: Чи можливо відчути схвильованість поета? Чим вона викликана? Як ви гадаєте, чи сумує автор?

— Які думки, спогади й переживання переповнюють поета? Чому  на вашу думку, він створює цейвірш?

— Що вам більше до вподоби: пряме вираження почуттів автора чи розчиненняїх поетичному образі?

Домашнє завдання: Вивчити на пам’ять вірш .”Не  знаю, що сталось зо мною…”            


Висновки

Результатом роботи стало підтвердження висунутої нами гіпотези, яказаключається у тому, що за допомогою різноманітних методів вивчення ліричнихтворів буде проходити проходити набагато результативніше і цікавіше, якщо:

- дотриманняіндивідуальних та вікових особливостей учнів;

- застосуванняновітніх методик викладання літератури;

- використаннянестандартних форм уроку;

- урахуванняжанрових особливостей у процесі вивчення лірики Г.Гейне.

У процесі написання курсової роботи  була опрацьована і проаналізовананаучно — методична література, з якої було визначено у чому полягаєособливість лірики як літературного роду.

У першому розділі були розглянуті головні вимоги, що висуваються щодовивчення ліричних творів і головне завдання вчителя, яке полягає у тому, щобзацікавити учнів вивченням ліричних творів. Основним чинником є на власномуприкладі показати любов до лірики, проводити різноманітні екскурсії та зустрічіз поетами. Це пробуджує зацікавленість у учнів і породжує гарні результати увивчені лірики.

У другому розділі було розглянуте місце лірики Г.Гейне у державнійпрограмі з зарубіжної літератури і з урахуванням поставлених у ній вимог, щодовивчення ліричних творів були складені конспекти уроків  з вивчення лірики Г.Гейне  у 9 класі. У складанні конспектів  ураховувались: попередній досвідучнів; їх вікові особливості.А також використовувались різноманітні методививчення ліричних творів, за допомогою яких вчителеві вдається навчити учнівпроникати у глибину почуттів, емоцій які передає автор у своїх віршах, тож дужеважливо зацікавити учнів  творчістю  поета ,   навчити їх сприймати, розумітиі отримувати естетичну насолоду від вивчення ліричних творів. Ефективністьвиконання цього завдання  залежить від наступних чинників: обізнаностівчителя   з життєвим і творчим шляхом поета, вміння виразно читати вірші, ставлення вчителя до творчості цього  поета  до вірша що вивчаються , обсягузнань з теорії літератури та володіння методикою вивчення ліричного твору. Дотримуючисьусіх цих вимог можна досягти дуже продуктивних результатів.  


Список використаних джерел

1. БузуланГ.В. – Комплексне вивчення // Заруб. літ. в навч. закл. – 2000 — №9 — с.50

          2. ГрадовськийА.В.До аналізу лірики // Заруб. літ. в навч. закл. -  2004р.-№1- С.14-15

3. Зуєнко М.О.Стильовий аналіз ліричних творів // Всесвітня літ. в середн. навч. закл.України – 2006р. — №1.-С.16-19.

4. ЗеленськийО.Ф. Життєвий шлях Г.Гейне.//Зар.літ.-2004р.-№1-С.33-35.

5. Мацапура В.І.Розкривати секрети художньої майстерності поета. //Всесвітня   літ. в середн.навч. закладах  України -20006р.- № 1 – С.11-16.

6. МірошніченкоЛ.Ф. Методика викладання світової літератури. – К. «Вища школа» -2007р.-С.291-316.

7. Наливайко Д.С.– Прграма для загольно – освітніх навч. закл. з зар. літ. – с.64

8. Немиришин П.І.Аналіз віршів Гейне. //Вікно в світ. -1999р.-№3- С.156-161.

9. Нестерчук С.А.матеріали до вивчення творчості Г.Гейне. // Заруб. літ. в навч. закл.України.-2000р.-№10-С.19-21.

10. НиколаенкоО.М. – відчути пульс життя через «Оголене серце поета» //Всесвітня   літ. всередн. навч. закладах  України — 2006р. — № 1 – С.21-32.

11. Орлова О. В.Асоціативний аналіз вірша Г.Гейне. // Вікно в світ.-1999р.-№3-С.171-176.

12. Пасічник Є.А.Методика викладання української літератури в навчальних закладах України. — К.,2000р.-С.302-310.

13. Ситченко А.Л.Навчально – технічна концепція аналізу: Монографія – К., 2004 – с.173 – 191.

14. Токмань Г.Л.Методика викл. укр… літ. в старшій школі – К.: Міленіум 2002 – с.223 -  270.

15. Чернишин Т.М.Різні підходи до аналізу лірики Г.Гейне. // Зар. літ.-2004р.-№10-С.23-27.

16. ШалагіновБ.Б. Лірика ранньої класики .//Всесвіт.літ.-2004р.-№9.-С.45-48.

17.Літературознавчий словник під редакцію Гром’як Р.Т.  – В.Ц. Академія – К. –1997 – с.403 – 404.

18. Теоріялітератури під ред… С.П. Головка – К. «Либідь» — 2001 – с.284 – 287.

еще рефераты
Еще работы по литературе: зарубежной