Реферат: Метеорологічне забезпечення ударів РКЗВ Смерч

--PAGE_BREAK--Від “ваг” шарів можна перейти до вагових функції. Графічне представлення вагових функцій зручно для оцінки впливу даної метеорологічної величини на політ снаряда на різних ділянках траєкторії і для порівняння різних “вагарень” функцій між собою.
На мал.2 представлені точні вагові функції rтt, що характеризують вплив температури повітря на політ снаряда при дальностях пуску 40000 і 50000 м. Закономірність зміни першої вагової функції (Дгц=40000м) свідчить, що “ваги” верхніх шарів траєкторії більше “ваги” нижніх шарів. Друга вагова функція ( Дгц=50000м) має вигин у протилежну сторону, отже, у цьому випадку “ваги” нижніх шарів траєкторії будуть більше “ваги” верхніх шарів.
Військовий метод визначення балістичного відхилення температури повітря передбачає заміну точної вагової функції наближеною ваговою функцією rнt. Наближені вагові функції звичайно складаються з двох-трьох прямолінійних відрізків. Заміна виробляється так, щоб площі, обмежені точною і наближеною вагарнями функціями, були б рівні по величині і протилежні за знаком. У цьому випадку помилка, що виникає внаслідок заміни точної вагової функції наближеної, будемо мінімально можливої.
Математичне вираження для обчислення балістичного відхилення температури повітря ΔТ має вид
<shape id="_x0000_i1035" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image027.wmz» o:><img width=«132» height=«55» src=«dopb332950.zip» v:shapes="_x0000_i1035">  (7)
де
Кіt — ваговий коефіцієнт і-го шару;
ΔtYi — середнє відхилення температури в шарі від поверхні землі до висоти Yi, ці значення беруться з бюлетеня “Метеосередний”.
Для розрахунку вагових коефіцієнтів застосовується вираження
<shape id="_x0000_i1036" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image029.wmz» o:><img width=«163» height=«29» src=«dopb332951.zip» v:shapes="_x0000_i1036">
де βі — кут нахилу і-го відрізка наближеної вагової функції до осі абсцис.

<shape id="_x0000_s1083" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» stroked=«f»><shape id="_x0000_s1056" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» stroked=«f»><shape id="_x0000_s1082" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» stroked=«f»><line id="_x0000_s1064" from=«37.1pt,76.9pt» to=«332.3pt,76.9pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1063" from=«296.3pt,76.9pt» to=«296.3pt,343.3pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1060" from=«310.7pt,76.9pt» to=«310.7pt,386.5pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1071" from=«37.1pt,269.7pt» to=«245.9pt,269.7pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1068" from=«209.9pt,269.7pt» to=«209.9pt,449.7pt» o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1057" coordsize=«5337,5546» o:allowincell=«f» path=«m,5546c492,5354,984,5162,1584,4682,2184,4202,3018,3378,3600,2666,4182,1954,4809,816,5073,408,5337,,5161,258,5184,218e» filled=«f»><line id="_x0000_s1061" from=«58.7pt,76.9pt» to=«58.7pt,206.5pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1070" from=«58.7pt,269.7pt» to=«58.7pt,406.5pt» o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1058" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» stroked=«f»><shape id="_x0000_s1066" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» stroked=«f»><shape id="_x0000_s1077" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» stroked=«f»><shape id="_x0000_s1065" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» stroked=«f»><shape id="_x0000_s1069" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» stroked=«f»><shape id="_x0000_s1059" coordsize=«5184,5328» o:allowincell=«f» path=«m,5328c148,4979,592,3800,886,3236v294,-564,568,-913,877,-1291c2072,1567,2392,1247,2739,968,3086,689,3440,434,3848,273,4256,112,4906,57,5184,e» filled=«f»><shape id="_x0000_s1076" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» stroked=«f»><shape id="_x0000_s1080" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» stroked=«f»><shape id="_x0000_s1079" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» stroked=«f»><line id="_x0000_s1078" from=«37.1pt,445.7pt» to=«425.9pt,445.7pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1053" from=«37.1pt,11.7pt» to=«37.1pt,362.8pt» o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1081" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» stroked=«f»><shapetype id="_x0000_t19" coordsize=«21600,21600» o:spt=«19» adj="-5898240,,,21600,21600" path=«wr-21600,,21600,43200,,,21600,21600nfewr-21600,,21600,43200,,,21600,21600l,21600nsxe» filled=«f»><path arrowok=«t» o:extrusionok=«f» gradientshapeok=«t» o:connecttype=«custom» o:connectlocs=«0,0;21600,21600;0,21600»><shape id="_x0000_s1075" type="#_x0000_t19" o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1074" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» stroked=«f»><shape id="_x0000_s1073" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» stroked=«f»><shape id="_x0000_s1072" type="#_x0000_t19" o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1067" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» stroked=«f»><shape id="_x0000_s1055" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» stroked=«f»><shape id="_x0000_s1054" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» stroked=«f»><shape id="_x0000_s1062" coordsize=«2016,2736» o:allowincell=«f» path=«m,2736c840,1596,1680,456,2016,e» filled=«f»><line id="_x0000_s1085" from=«209.9pt,505.45pt» to=«310.7pt,505.45pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1084" from=«37.1pt,505.45pt» to=«209.9pt,505.45pt» o:allowincell=«f»><img width=«580» height=«652» src=«dopb332952.zip» v:shapes="_x0000_s1056 _x0000_s1082 _x0000_s1064 _x0000_s1063 _x0000_s1060 _x0000_s1071 _x0000_s1068 _x0000_s1057 _x0000_s1061 _x0000_s1070 _x0000_s1058 _x0000_s1066 _x0000_s1077 _x0000_s1065 _x0000_s1069 _x0000_s1059 _x0000_s1076 _x0000_s1080 _x0000_s1079 _x0000_s1078 _x0000_s1053 _x0000_s1081 _x0000_s1075 _x0000_s1074 _x0000_s1073 _x0000_s1072 _x0000_s1067 _x0000_s1055 _x0000_s1054 _x0000_s1062">   <img width=«369» height=«12» src=«dopb332953.zip» v:shapes="_x0000_s1085 _x0000_s1084">  

Рис.2. Вагові функції, що характеризують вплив температури повітря в межах усієї траєкторії.
3.3 Заміна точної вагової функції наближеної
Розглянемо порядок розрахунку вагових коефіцієнтів. При заміні точної вагової функції наближеної, що складає з трьох відрізків (див.мал.21), координати крапки 1: r1=0,437, Y1=4700 м; крапки 2: r2=1,0, Y2=7050 м; крапки 3: r3=1,0, Y3=Ys=6807 м.
Застосовуючи вираження (8), одержимо
<shape id="_x0000_i1037" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image033.wmz» o:><img width=«473» height=«205» src=«dopb332954.zip» v:shapes="_x0000_i1037">
Аналогічним способом розраховані вагові коефіцієнти для інших дальностей пуску. Їхнє значення в залежності від дальності геодезичної до цілі Дгц зведені в таблиці вагових коефіцієнтів (додаток 2). У цій таблиці коефіцієнти К1t позначені величинами К7бюл, К2t — величинами К8бюл.
Значення висот Y1 i Y2 приведені в таблиці висот входу в бюлетень “Метеосередний” (додаток 1) у виді залежностей Y1=Y7=f(Дгц) та Y2=Y8=f(Дгц).
Додаток 1 і 2 містять значення висот входу в бюлетень “Метеосередний” Yi і вагових коефіцієнтів Kiбюл тільки для дальностей 40000 до 55000 м. Зазначені величини для всіх дальностей пусків поміщені в Тимчасових таблицях стрільби 300-мм реактивними снарядами 9М55ДО, ВТС № 087 (1).
Математичне вираження для розрахунку балістичного відхилення температури повітря в межах повної траєкторії при варіанті заміни точної вагової функції наближеної, представлені на мал. 2, має вид
<shape id="_x0000_i1038" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image035.wmz» o:><img width=«483» height=«53» src=«dopb332955.zip» v:shapes="_x0000_i1038"> (9)

Послідовність визначення балістичного відхилення температури повітря в межах повної траєкторії ∆Т:
1.По дальності, найближчої к дальності геодезичної до цілі Дгц, визначають по таблиці висот входу в бюлетень “Метеосередній” (додаток 1) висота входу в бюллетень Y7 та Y8; по таблиці вагових коефіцієнтів ( додаток 2) – коефіцієнті <shape id="_x0000_i1039" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image037.wmz» o:><img width=«130» height=«32» src=«dopb332956.zip» v:shapes="_x0000_i1039">.
2.По бюлетеню «Метеосередній» знаходять шляхом лінійної інтерполяції з округленням до 1оС середнє відхилення температури повітря ∆τY7 та ∆τY8, відповідні шарам з висотами Y7 та Y8.
3.По формулі (9) визначають значення ∆Т.
Приклад 2. Від метеостанції надійшов бюлетень “Метеосередній”: “Метео 1112-12082-0090-50510-0252-104104-0451-094205-0851-084306-1251-064306-1651-074207-2051-084207-2451-094107-3051-104108-4000-104008-5000-104009-6000-093910-8000-113812-1000-123814-12-113815-14-103816-18-073915-22-053913-26-044012-30-044010-2727”.
Визначити балістичне відхилення температури повітря в межах повної висоти траєкторії, якщо Дгц=54990 м.
Рішення:
1.По додатку 1 знаходимо для Дгц=54990 м » 55000 м висоти Y7=1000 м та Y8=12600 м; по додатку 2 знаходимо коефіцієнти <shape id="_x0000_i1040" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image039.wmz» o:><img width=«169» height=«32» src=«dopb332957.zip» v:shapes="_x0000_i1040">.
2.По бюлетеню “Метео 1112” знаходимо для Y7=1000 м середне відхилення температури повітря ∆τY7=7oC, для Y8=12600 м ∆τY8=11oC.
3.Визначаймо по формулі (9)
<shape id="_x0000_i1041" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image041.wmz» o:><img width=«412» height=«41» src=«dopb332958.zip» v:shapes="_x0000_i1041">
У функціонал управління дальністю вводять поправку на балістичне відхилення температури в межах АУТ. Точна вагова функція <shape id="_x0000_i1042" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image043.wmz» o:><img width=«33» height=«40» src=«dopb332959.zip» v:shapes="_x0000_i1042">, яка характеризує вплив температури повітря на снаряд в межах АУТ, (дивись мал.3). Її аналіз вказує, що вплив температури повітря на снаряд в нижніх шарах АУТ більш, ніж у верхніх. Це пов’язано з тім що швидкість снаряда в нижніх шарах АУТ менш, але час прибування в нім відповідно більше, ніж в верхніх шарах. Точну вагову функцію заміняють наближеною <shape id="_x0000_i1043" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image045.wmz» o:><img width=«33» height=«45» src=«dopb332960.zip» v:shapes="_x0000_i1043">, що складається з двох відрізків 0-1 і 1-2.При цьому варіанті заміни n=2; β1>0; Y1<Ya; Y2=Ya.
<shape id="_x0000_s1089" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1099" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1134" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1086" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><line id="_x0000_s1087" from=«109.1pt,8.1pt» to=«109.1pt,288.9pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1133" from=«109.1pt,257.45pt» to=«461.9pt,257.45pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1096" from=«109.1pt,27.85pt» to=«418.7pt,27.85pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1095" from=«418.7pt,27.85pt» to=«418.7pt,287.05pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1094" from=«353.9pt,27.85pt» to=«353.9pt,287.05pt» o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1088" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1092" coordsize=«6192,5184» o:allowincell=«f» path=«m,5184c240,4596,480,4008,864,3456,1248,2904,1704,2352,2304,1872,2904,1392,3816,888,4464,576,5112,264,5904,96,6192,e» filled=«f» strokeweight=«3pt»><shape id="_x0000_s1093" coordsize=«4896,5184» o:allowincell=«f» path=«m,5184c2040,3024,4080,864,4896,e» filled=«f» strokeweight=«3pt»><line id="_x0000_s1131" from=«130.7pt,217.95pt» to=«130.7pt,239.55pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1128" from=«137.9pt,200.05pt» to=«137.9pt,236.05pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1127" from=«145.1pt,192.85pt» to=«145.1pt,221.65pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1125" from=«152.3pt,180.3pt» to=«152.3pt,223.5pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1124" from=«159.5pt,173.1pt» to=«159.5pt,209.1pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1122" from=«166.7pt,160.55pt» to=«166.7pt,203.75pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1120" from=«173.9pt,155.2pt» to=«173.9pt,198.4pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1119" from=«181.1pt,148pt» to=«181.1pt,191.2pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1118" from=«188.3pt,142.65pt» to=«188.3pt,185.85pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1117" from=«195.5pt,135.45pt» to=«195.5pt,178.65pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1116" from=«202.7pt,128.25pt» to=«202.7pt,171.45pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1114" from=«224.3pt,110.35pt» to=«224.3pt,153.55pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1113" from=«231.5pt,103.15pt» to=«231.5pt,146.35pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1112" from=«238.7pt,103.15pt» to=«238.7pt,139.15pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1108" from=«245.9pt,97.8pt» to=«245.9pt,133.8pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1109" from=«253.1pt,90.6pt» to=«253.1pt,126.6pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1107" from=«260.3pt,85.25pt» to=«260.3pt,121.25pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1105" from=«267.5pt,85.25pt» to=«267.5pt,114.05pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1104" from=«274.7pt,78.05pt» to=«274.7pt,106.85pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1091" from=«353.9pt,27.85pt» to=«353.9pt,42.25pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1090" from=«353.9pt,27.85pt» to=«404.3pt,27.85pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1098" from=«346.7pt,33.2pt» to=«389.9pt,33.2pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1097" from=«339.5pt,40.4pt» to=«368.3pt,40.4pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1100" from=«332.3pt,45.75pt» to=«346.7pt,45.75pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1106" from=«281.9pt,78.05pt» to=«281.9pt,92.45pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1102" from=«289.1pt,72.7pt» to=«289.1pt,87.1pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1101" from=«296.3pt,72.7pt» to=«296.3pt,79.9pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1115" from=«209.9pt,142.65pt» to=«217.1pt,142.65pt» o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1103" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1121" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1123" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1132" type="#_x0000_t19" o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1130" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1135" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><line id="_x0000_s1129" from=«238.7pt,212.6pt» to=«310.7pt,212.6pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1126" from=«224.3pt,185.65pt» to=«238.7pt,214.45pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1111" from=«137.9pt,103.15pt» to=«202.7pt,103.15pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1110" from=«202.7pt,103.15pt» to=«209.9pt,117.55pt» o:allowincell=«f»><img width=«611» height=«407» src=«dopb332961.zip» v:shapes="_x0000_s1089 _x0000_s1099 _x0000_s1134 _x0000_s1086 _x0000_s1087 _x0000_s1133 _x0000_s1096 _x0000_s1095 _x0000_s1094 _x0000_s1088 _x0000_s1092 _x0000_s1093 _x0000_s1131 _x0000_s1128 _x0000_s1127 _x0000_s1125 _x0000_s1124 _x0000_s1122 _x0000_s1120 _x0000_s1119 _x0000_s1118 _x0000_s1117 _x0000_s1116 _x0000_s1114 _x0000_s1113 _x0000_s1112 _x0000_s1108 _x0000_s1109 _x0000_s1107 _x0000_s1105 _x0000_s1104 _x0000_s1091 _x0000_s1090 _x0000_s1098 _x0000_s1097 _x0000_s1100 _x0000_s1106 _x0000_s1102 _x0000_s1101 _x0000_s1115 _x0000_s1103 _x0000_s1121 _x0000_s1123 _x0000_s1132 _x0000_s1130 _x0000_s1135 _x0000_s1129 _x0000_s1126 _x0000_s1111 _x0000_s1110"> 

Мал. 3. Заміна точної вагової функції впливу температури повітря у межах АУТ приближеної (r1=r2=1,0) Вагові коефіцієнті дорівнюють:
<shape id="_x0000_i1052" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image051.wmz» o:><img width=«334» height=«73» src=«dopb332962.zip» v:shapes="_x0000_i1052">
Відповідно,

<shape id="_x0000_i1053" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image053.wmz» o:><img width=«388» height=«91» src=«dopb332963.zip» v:shapes="_x0000_i1053"> (10)
Такім чином, балістичне відхилення температури повітря в межах АУТ ∆Та дорівнює середньому відхиленню температури повітря в шарі від поверхні землі до висоти Y1. Висота Y1=f(Ya)=f(Дгц), вона позначена в додатку 1 величиною Y9.
Послідовність визначення балістичного відхилення температури повітря в межах АУТ:
1.По дальності, найближче до геодезичній дальності до цілі Дгц, визначаємо з додатку 1 висотуY9.
2.По висоті Y9 визначаємо з бюлетеня “Метеосередній” <shape id="_x0000_i1054" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image055.wmz» o:><img width=«48» height=«37» src=«dopb332964.zip» v:shapes="_x0000_i1054"> і приймаємо його в якості ∆Ta
Приклад 3. В умовах приклада 2 визначить ∆Ta.
Рішення:
1.З додатку 1 знаходимо для Дгц=54990 м »55000 м Y9=1450 м.
2.З бюлетеня “Метео 1112” визначаємо для Y9=1450 м ∆τY9=7oC.
3.∆Tα=∆τY9=7oC.
3.4 Визначення балістичного вітру в межах пасивного ділянки траєкторії снаряда
  Балістичний вітер в межах ПУТ є вирахуваний однаковий на всіх висотах в межах ПУТ вітер, якій викликає таке ж відхилення снаряду по дальності і напрямку, як і перемінний з висотою дійсний (реальний) вітер в межах ПУТ. Балістичний вітер в межах ПУТ розраховують як і балістичне відхилення температури повітря, як средневиваженою величину з урахуванням вагових коефіцієнтів шарів траєкторії.
Вплив подовжнього Wx і бокового Wz вітру на політ снаряду в межах ПУТ розрізняються незначно. У зв’язку з цім і вагові функції подовжнього <shape id="_x0000_i1055" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image057.wmz» o:><img width=«39» height=«31» src=«dopb332965.zip» v:shapes="_x0000_i1055"> і бокового <shape id="_x0000_i1056" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image059.wmz» o:><img width=«39» height=«31» src=«dopb332966.zip» v:shapes="_x0000_i1056"> вітру мають незначні відмінності і при визначенні слагающих балістичного вітру в межах ПУТ можуть бути осереднені.
Точні вагові функції подовжнього (бокового) вітру <shape id="_x0000_i1057" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image061.wmz» o:><img width=«123» height=«39» src=«dopb332967.zip» v:shapes="_x0000_i1057"> заміняються наближеними. При їх заміні керуються рекомендаціями, викладеними раніше. При варіанті заміни точної вагової функції <shape id="_x0000_i1058" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image063.wmz» o:><img width=«64» height=«39» src=«dopb332968.zip» v:shapes="_x0000_i1058"> наближеної <shape id="_x0000_i1059" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image065.wmz» o:><img width=«73» height=«41» src=«dopb332969.zip» v:shapes="_x0000_i1059">, представленому на малюнку 4,   n=3; β1>0; β2>0; β3=180o; Υ1<<Υs; Υ2>Υs; Υ3=Υs. При такої апроксимації, використовуючи вираження (8), здобудемо формули для обчислення вагових коефіцієнтів:
<shape id="_x0000_i1060" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image067.wmz» o:><img width=«355» height=«101» src=«dopb332970.zip» v:shapes="_x0000_i1060">
Формули для визначення подовжньої і бокової слагаючей балістичного вітру в межах ПУТ при цьому мають вид:
<shape id="_x0000_i1061" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image009.wmz» o:><img width=«12» height=«23» src=«dopb332941.zip» v:shapes="_x0000_i1061"><shape id="_x0000_i1062" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image069.wmz» o:><img width=«335» height=«73» src=«dopb332971.zip» v:shapes="_x0000_i1062">, (11)
де Wx(z)Y1 — подовжня (бокова) слагаюча середнього вітру у межах шару 0…Y1;
Wx(z)Y2 — подовжня (бокова) слагаюча середнього вітру у межах шару 0…Y2.
<shape id="_x0000_s1194" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1136" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><line id="_x0000_s1144" from=«353.9pt,62.4pt» to=«353.9pt,321.6pt» o:allowincell=«f» strokeweight=«1.5pt»><shape id="_x0000_s1159" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1169" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1146" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1138" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1153" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1192" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1137" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><group id="_x0000_s1140" coordorigin=«3600,5081» coordsize=«7056,5616» o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1191" type="#_x0000_t19" coordsize=«21600,20136» o:allowincell=«f» adj="-4507700,,,20136" path=«wr-21600,-1464,21600,41736,7817,,21600,20136nfewr-21600,-1464,21600,41736,7817,,21600,20136l,20136nsxe» strokeweight=«2.25pt»><path o:connectlocs=«7817,0;21600,20136;0,20136»><shape id="_x0000_s1189" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><group id="_x0000_s1175" coordorigin=«5904,9112» coordsize=«1728,576» o:allowincell=«f»><group id="_x0000_s1163" coordorigin=«4608,8208» coordsize=«1584,576» o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1148" coordsize=«4896,5040» o:allowincell=«f» path=«m,5040c261,4908,970,4654,1564,4249,2158,3844,3012,3318,3567,2610,4122,1902,4619,544,4896,e» filled=«f» strokeweight=«2.25pt»><oval id="_x0000_s1139" o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1147" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1149" coordsize=«4896,5184» o:allowincell=«f» path=«m,5184c2040,3024,4080,864,4896,e» filled=«f» strokeweight=«2.25pt»><shape id="_x0000_s1145" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><line id="_x0000_s1150" from=«418.7pt,66.1pt» to=«418.7pt,325.3pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1143" from=«109.1pt,64.1pt» to=«447.5pt,64.1pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1152" from=«346.7pt,82.15pt» to=«397.1pt,82.15pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1151" from=«361.1pt,74.95pt» to=«404.3pt,74.95pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1154" from=«339.5pt,87.5pt» to=«382.7pt,87.5pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1156" from=«332.3pt,107.25pt» to=«361.1pt,107.25pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1158" from=«325.1pt,119.8pt» to=«339.5pt,119.8pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1155" from=«346.7pt,100.05pt» to=«353.9pt,100.05pt» o:allowincell=«f» strokeweight=«2.25pt»><line id="_x0000_s1157" from=«332.3pt,112.6pt» to=«353.9pt,112.6pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1162" from=«289.1pt,157.45pt» to=«289.1pt,179.05pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1166" from=«274.7pt,170pt» to=«274.7pt,198.8pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1190" from=«159.5pt,259.7pt» to=«159.5pt,274.1pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1188" from=«166.7pt,252.5pt» to=«166.7pt,274.1pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1186" from=«173.9pt,247.15pt» to=«173.9pt,268.75pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1185" from=«181.1pt,239.95pt» to=«181.1pt,261.55pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1180" from=«188.3pt,234.6pt» to=«188.3pt,256.2pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1179" from=«195.5pt,227.4pt» to=«195.5pt,256.2pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1173" from=«209.9pt,222.05pt» to=«209.9pt,243.65pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1178" from=«202.7pt,227.4pt» to=«202.7pt,249pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1172" from=«217.1pt,214.85pt» to=«217.1pt,236.45pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1187" from=«267.5pt,166.1pt» to=«267.5pt,194.9pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1161" from=«281.9pt,164.65pt» to=«281.9pt,193.45pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1160" from=«296.3pt,152.1pt» to=«296.3pt,173.7pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1167" from=«260.3pt,182.55pt» to=«260.3pt,211.35pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1168" from=«224.3pt,209.5pt» to=«224.3pt,238.3pt» o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1171" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><line id="_x0000_s1184" from=«109.1pt,239.95pt» to=«181.1pt,239.95pt» o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1174" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><line id="_x0000_s1183" from=«181.1pt,247.15pt» to=«181.1pt,304.75pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1182" from=«181.1pt,239.95pt» to=«238.7pt,239.95pt» o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1170" type="#_x0000_t19" o:allowincell=«f» strokeweight=«2.25pt»><shape id="_x0000_s1181" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1193" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><img width=«591» height=«425» src=«dopb332972.zip» v:shapes="_x0000_s1136 _x0000_s1144 _x0000_s1159 _x0000_s1169 _x0000_s1146 _x0000_s1138 _x0000_s1153 _x0000_s1192 _x0000_s1137 _x0000_s1140 _x0000_s1141 _x0000_s1142 _x0000_s1191 _x0000_s1189 _x0000_s1175 _x0000_s1176 _x0000_s1177 _x0000_s1163 _x0000_s1164 _x0000_s1165 _x0000_s1148 _x0000_s1139 _x0000_s1147 _x0000_s1149 _x0000_s1145 _x0000_s1150 _x0000_s1143 _x0000_s1152 _x0000_s1151 _x0000_s1154 _x0000_s1156 _x0000_s1158 _x0000_s1155 _x0000_s1157 _x0000_s1162 _x0000_s1166 _x0000_s1190 _x0000_s1188 _x0000_s1186 _x0000_s1185 _x0000_s1180 _x0000_s1179 _x0000_s1173 _x0000_s1178 _x0000_s1172 _x0000_s1187 _x0000_s1161 _x0000_s1160 _x0000_s1167 _x0000_s1168 _x0000_s1171 _x0000_s1184 _x0000_s1174 _x0000_s1183 _x0000_s1182 _x0000_s1170 _x0000_s1181">      

Мал. 4.Варіант заміни точної вагової функції впливу подовжнього (бокового) вітру в межах ПУТ наближеної, що складається з відрізків (r2=r3=1,0)
Вагові коефіцієнті К1Wx(z) позначені в додатку 2 значенням К5бюл коефіцієнти К2Wx(z)=К5бюл.
Висоти входу у бюлетень Y1 та Y2 приведені у додатку 1, вони мають номери Y5, Y6 відповідно.
Таким чином, значення слагаючих балістичного вітру в межах ПУТ здійснюється за формулами

<shape id="_x0000_i1069" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image075.wmz» o:><img width=«307» height=«76» src=«dopb332973.zip» v:shapes="_x0000_i1069"> (12)
Послідовність визначення слагаючих балістичного вітру в межах ПУТ:
1.По дальності, найближчій до Дгц, визначаємо за допомогою додатку 1 висоти входу в бюлетень “Метеосередній” Y5, Y6, за допомогою додатку 2 визначаємо вагові коефіцієнті К5бюл та К6бюл.
2.Для висот Y5, Y6 знаходимо з бюлетеня “Метеосередній” дирікційні кути αWyi=5,6 і швидкості WYi=5,6 середнього вітру.
3.Розраховуємо кути вітру за формулою
<shape id="_x0000_i1070" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image077.wmz» o:><img width=«216» height=«47» src=«dopb332974.zip» v:shapes="_x0000_i1070"> (13)
4.                З таблиці розкладання вітру на слагаючі (додаток 3) знаходимо слагаючі середнього вітру WxY5, WzY5, WxY6, WzY6.
5.                Розраховуємо слагаючі балістичного вітру в межах ПУТ по формулах (12).
Приклад 4. В умовах прикладу 2 визначити слагаючі балістичного вітру в межах ПУТ, якщо αгц=49-00.
Рішення:
4.З додатку 1 для Дгц=54990 м » 55000 м знаходимо висоти входу в бюлетень “Метеосередній” Y5=1800 м та Y6=13950 м.
5.По додатку 2 знаходимо значення вагових коефіцієнтів <shape id="_x0000_i1071" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image079.wmz» o:><img width=«234» height=«39» src=«dopb332975.zip» v:shapes="_x0000_i1071">.=55000 м.
6.По бюлетеню “Метео 1112” визначаємо дирікційний кут направлення і швидкість середнього вітру для висот Y5, Y6.
7.Визначаємо кути вітру за формулою(13):
8.Розраховуємо слагаючие балістичного вітру в межах ПДТ по формулах (12).
Приклад 4. В умовах приклада 2 визначити слагаючие балістичного вітру в межах ПДТ, якщо aгц=49-00.
Рішення:
1. По додатку 1 для Дгц=54990 м » 55000 м визначаємо висоти входу в бюлетень “Метеосередний” Y5=1850 м, Y6=13950 м.
2. По додатку 2 знаходимо значення вагових коефіцієнтів К5бюл=-0,15, К6бюл=1,15 для Дгц=55000 м.
3. По бюлетені “Метеосередний” визначаємо дирекційний кут напрямку і швидкість середнього вітру для висот Y5, Y6:
aWY5=42-00, WY5=7 м/с; aWY6=38-00, WY6=16 м/с4.
Обчислюємо кути вітру по формулі (13):
АW5=49-00 — 42-00 = 7-00
AW6=49-00 — 38-00 =11-00
5. По таблиці для розкладання вітру на складові (додаток 3) знаходимо слагаючі середнього вітру:
WХY5=-5,2 м/с; WZY5=+4,7 м/c;
WХY6=-6,5м/с; WZY5=+14,6 м/c.
6. Використовуючи формули (12), розраховуємо слагаючі балістичного вітру в межах ПДТ:
Wпх=-0,15*(-5,2)+1,15*(-6,5)=-6,7 м/с
Wzх=-0,15*4,7+1,15*14,6=-16,1 м/с.
3.5 Визначення балістичного вітру в межах ділянки польоту бойових елементів Особливістю метеорологічної підготовки при застосуванні касетних снарядів є необхідність визначення балістичного вітру на ділянці польоту бойових елементів.
Швидкість польоту бойових елементів змінюється незначно, у верхніх шарах траєкторії руху бойових елементів вона трохи менше, ніж у нижніх. Відповідно час перебування бойових елементів у верхніх шарах буде більше, ніж у нижніх. У зв'язку з цим вітер однієї і тієї ж величини в шарах рівної товщини у верхніх шарах ділянки польоту бойових елементів зносить бойові елементи по дальності і напрямку на більшу відстань у порівнянні з їхнім зносом у нижніх шарах. Цю закономірність підтверджує вагова функція впливу подовжнього (бічного) вітру на політ бойових елементів rrWex(z) (рис 5). Її аналіз показує, що “ваги” нижніх шарів менше, ніж “ваги” верхніх.
<shape id="_x0000_s1195" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><line id="_x0000_s1205" from=«353.9pt,48.15pt» to=«353.9pt,307.35pt» o:allowincell=«f» strokeweight=«1.5pt»><shape id="_x0000_s1209" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1196" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1210" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1221" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><group id="_x0000_s1198" coordorigin=«3600,5081» coordsize=«7056,5616» o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1220" type="#_x0000_t19" coordsize=«21600,20136» o:allowincell=«f» adj="-4507700,,,20136" path=«wr-21600,-1464,21600,41736,7817,,21600,20136nfewr-21600,-1464,21600,41736,7817,,21600,20136l,20136nsxe» strokeweight=«2.25pt»><path o:connectlocs=«7817,0;21600,20136;0,20136»><shape id="_x0000_s1219" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1223" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><group id="_x0000_s1216" coordorigin=«5904,9112» coordsize=«1728,576» o:allowincell=«f»><group id="_x0000_s1211" coordorigin=«4608,8208» coordsize=«1584,576» o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1207" coordsize=«4896,5040» o:allowincell=«f» path=«m,5040c261,4908,970,4654,1564,4249,2158,3844,3012,3318,3567,2610,4122,1902,4619,544,4896,e» filled=«f» strokeweight=«2.25pt»><oval id="_x0000_s1197" o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1206" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1204" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><line id="_x0000_s1208" from=«418.7pt,51.85pt» to=«418.7pt,311.05pt» o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1214" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1215" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1222" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1203" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f» strokecolor=«white»><shape id="_x0000_s1202" coordsize=«4896,5184» o:allowincell=«f» path=«m,5184c2040,3024,4080,864,4896,e» filled=«f» strokeweight=«2.25pt»><line id="_x0000_s1201" from=«109.1pt,48.15pt» to=«440.3pt,49.85pt» o:allowincell=«f»><img width=«611» height=«406» src=«dopb332976.zip» v:shapes="_x0000_s1195 _x0000_s1205 _x0000_s1209 _x0000_s1196 _x0000_s1210 _x0000_s1221 _x0000_s1198 _x0000_s1199 _x0000_s1200 _x0000_s1220 _x0000_s1219 _x0000_s1223 _x0000_s1216 _x0000_s1217 _x0000_s1218 _x0000_s1211 _x0000_s1212 _x0000_s1213 _x0000_s1207 _x0000_s1197 _x0000_s1206 _x0000_s1204 _x0000_s1208 _x0000_s1214 _x0000_s1215 _x0000_s1222 _x0000_s1203 _x0000_s1202 _x0000_s1201">  

Мал. 5. Заміна точної вагової функції впливу подовжнього (бічного) вітру на ділянці польоту БЭ наближеної.
При розробці військового способу визначення балістичного вітру на ділянці польоту бойових елементів точну вагову функцію rrWex(z) замінили наближеної rнабWex(z), що складається з двох відрізків: 0-1 і 1-2. Заміна зроблена так, щоб площі ув'язнені між точною і наближений ваговими функціями, були рівні по величині і протилежні за знаком. При виконанні цієї умови помилка, що виникає внаслідок заміни точної вагової функції наближеної, буде мінімальною.
При такому варіанті аппроксімації вагарні коефіцієнти рівні:
К1=(tgb1-tgb2)Y1=(r1/Y1-0)Y1=r1=1,0;
К2=tgb2Y2=0.
Математичне вираження для визначення балістичного вітру при n=2 вище приведених К1 і К2 буде мати вид
<shape id="_x0000_i1076" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image084.wmz» o:><img width=«357» height=«59» src=«dopb332977.zip» v:shapes="_x0000_i1076">                                (14)
т.е. балістичний вітер у межах ділянки польоту бойових елементів WeYp дорівнює середньому вітру WY1 у шарі від поверхні землі до деякої висоти Y1=f(Yp).
Висота відкриття касетної бойової частини складає близько 4000м при пусках снарядів на мінімальну дальність і приблизно 4800 м при максимальній дальності, тобто вона змінюється в невеликому діапазоні. У зв'язку з цим і висота Y1 змінюється незначно в межах від 4450 до 4600 м.
Висота Y1 позначена в додатку 1 величиною Y10.
При визначенні балістичного вітру на ділянці польоту бойових елементів його визначають не у векторній формі, а у виді які складаються:
<shape id="_x0000_i1077" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image086.wmz» o:><img width=«132» height=«83» src=«dopb332978.zip» v:shapes="_x0000_i1077">                                                                             (15)
Послідовність визначення складаючих балістичного вітру на ділянці польоту бойових елементів <shape id="_x0000_i1078" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«104710.files/image088.wmz» o:><img width=«140» height=«40» src=«dopb332979.zip» v:shapes="_x0000_i1078">
    продолжение
--PAGE_BREAK--