Реферат: Дослідження стійкості роботи об’єктів економіки в особливий період

Вступ

Одним із основних завдань Цивільної оборони є проведеннязаходів, що спрямовані на підвищення стійкості роботи об’єктів господарчоїдіяльності (ОГД) в умовах НС.

Стійкість роботи промислового об’єкту — здатність йогов умовах НС виробляти продукцію у запланованому обсязі та номенклатурі, а приотриманні слабких та середніх руйнувань або порушень зв’язків з кооперації тапоставок — відновлювати виробництво у мінімальні терміни.

Підвищення стійкості роботи ОГД у НС досягаєтьсяпередчасним дослідженням його стійкості та проведенням комплексу інженерно-технічних,технологічних та організаційних заходів, що забезпечують максимальне зниженнявпливу вражаючих факторів НС, в тому числі зброї масового ураження (ЗМУ) тастворення умов для швидкої ліквідації їх наслідків. Дослідження стійкостіроботи ОГД складається з всебічного вивчення умов, які можуть виникнути у НС, звизначенням їх впливу на виробничу діяльність та життєзабезпеченість робітниківта службовців.

Мета дослідження полягає у виявленні уразливих місць вроботі об'єкту у НС та у розробленні ефективних рекомендацій, які спрямовані напідвищення його стійкості.

Дослідження стійкості здійснюється силамиінженерно-технічного персоналу ОГД із залученням фахівців науково-дослідницькихта проектних організацій, що співпрацюють з даним підприємством. Організовує таочолює дослідження керівник підприємства — начальник ЦО об'єкту.

Процес планування та проведення дослідженняподіляється на три етапи: перший етап — підготовчий, другий — містить оцінкустійкості роботи об’єкту в умовах НС, на третьому етапі розробляються заходи,що підвищують стійкість об'єкту На першому етапі розроблюються провіднідокументи, що зумовлюють склад учасників дослідження та організується їхпідготовка. На другому етапі безпосередньо виконуються дослідження стійкостіроботи об'єкту у НС.

Під час дослідження визначаються умови захистуробітників та службовців від дії ЗМУ, оцінюється уразливість виробничогокомплексу від вражаючих факторів НС, зумовлюється характер можливих пошкодженьвід дії повторних вражаючих факторів, вивчається стійкість системи постачаннята кооперативних зв'язків об'єкту з підприємствами — постачальниками тазв'язків із споживачами, виявляються уразливі місця в системі управліннявиробництвом.

Дослідження стійкості здійснюютьрозрахунково-дослідницькі групи фахівців. Кожна група фахівців оцінює стійкістьпевних елементів виробничого комплексу, здійснює необхідні розрахунки тавизначає заходи щодо підвищення їх стійкості. На третьому етапі підбиваютьсяпідсумки проведених досліджень. Керівники розрахунково-дослідницьких группідготовлюють доповіді, де повідомляють про висновки та пропозиції стосовнопідвищення стійкості елементів виробництва, які оцінювалися.

Згідно результатам дослідження, розробляється планзаходів щодо підвищення стійкості роботи об'єкту у НС. Визначаються вартістьвпровадження заходів, джерела фінансування, сили та кошти, необхідні матеріали,терміни виконання та відповідальні особи.

Заходи щодо підвищення стійкості роботи ОГД в умовахНС здійснюються як у мирний час, так і при загрозі нападу агресору. В особливийперіод планується проведення тих заходів, виконання яких недоцільно у мирнийчас.

На кожному підприємстві, виходячи з його призначення,розташування та специфіки виробництва, заходи щодо підвищення стійкості можутьбути різними.


ЗАВДАННЯ

на курсову роботу з дисципліни “Цивільна оборона”

Тема:“Дослідження стійкості роботи об’єктів економіки в особливий період”.

Мета роботи: дати навички студентам по оцінці стійкостіОГД в особливий період.

Навчальні питання

1. Визначення можливих вражаючихфакторів ядерних вибухів, їхніх максимальних значень та оптимальних режимівзахисту виробничого персоналу на території СРЗ.

2. Оцінка інженерного захистуробітників та службовців СРЗ.

3. Визначення необхідних обсягів силта засобів для виконання ремонтно-відбудовчих робіт.

4. Визначення заходів щодо підвищеннястійкості ТДЦ СРЗ в особливий період.

Вихідні дані для виконання курсової роботи

Варіант 28

1.   

Потужність повітряного ядерного вибуху, що нанесено по місту, qв, кт

500 2.   

Потужність наземного ядерного вибуху, що нанесено по об’єкту “Б”, qн, кт

200 3.   

Радіус відхилення ядерних боєприпасів від крапки прицілювання, />, км

100 4.   

Відстань до геометричного центру міста до СРЗ, />, км

7,6 5.   

Відстань від об’єкта “Б” до СРЗ, />, км

60 6.   

Швидкість середнього вітру, Vв, км/год., Напрямок Нº

50,150º 7.    Кліматична зона І 8.    Кількість працюючих у ТДЦ І зміна/ ІІ зміна, чол. 249/240 9.    Кількість працюючих у пункті управління ОГД, чол. 5 10.   

Площа відсіку для тих, що вкриваються в існуючому сховищі ТДЦ, Sвкр, м2

50 11.   

Захисні властивості окремо розташованого сховища №2, hгр/hб, см

40/70 12.    Радіус евакуації виробничого персоналу ОГД та членів їхніх родин, км 18 13.    Величина балансової вартості основних виробничих фондів, (в умовних одиницях) 1820 14.   

Всього робітників та службовців на заводі, з них працюють у першій зміні, чол..

3015/1654 15.   

Кількість членів сімей робітників ТДЦ чол.

505

1. Зміст пояснювальноїзаписки: вступ, оцінка обстановки, що може складатися в наслідок застосуваннясупротивником ядерних ударів по місту й об’єкту “Б”, оцінка інженерного захистуробітників та службовців ОГД, визначення необхідних обсягів, сил та засобів длявиконання ремонтно-відбудовчих робіт, графічні додатки, висновки щодопідвищення стійкості ТДЦ в особливий період.

Текст пояснювальної записки повинний бути стислим ічітким. Варто обов’язково обґрунтовувати прийняті рішення з посиланням нанаявні літературу та матеріали для ухвалення рішення.

Записка та графічні додатки оформлюються увідповідності з вимогами ЄСКД та діючих державних стандартів.

2. Завдання затверджене на засіданнікафедри БЖД та Ц3,

протокол№          від                        200__р.

Література.

 

1. Літвак С.М., Михайлюк В.О. «Безпекажиттєдіяльності». Навчальний посібник. -Миколаїв. 2000р. — 208с.

2. Защита объектов народного хозяйства от оружиямассового поражения: Справочник под ред. Демиденко – К: Вища шк. 1989р. — 287с.

3. Михайлюк В.О., Пінін В.Г, Штейн П.В, Методичнівказівки до виконання курсової роботи «Дослідження стійкості роботиоб’єктів економіки в особливий період». Миколаїв. УДМТУ. 2002р. — 48 с.

Викладач Михайлюк В.О.

 

Студент   Атанасов Е.М.                                              Група 5417


2.1 Визначення можливих уражаючих факторівядерних вибухів та їх максимальних значень на території СРЗ.

Визначимо: – мінімальнувідстань від СРЗ до епіцентру повітряного ядерного вибуху при нанесенні ударупо місту

/>

/>

/>

- уражаючіфактори, та причини їх впливу на СРЗ від повітряного вибуху при завданні ударупо місту;

- уражаючимифакторами повітряного вибуху є ударна хвиля, світлове випромінювання,проникаюча радіація та електромагнітний імпульс, радіоактивне зараження приповітряному вибусі відсутнє.

Уражаючі фактори можутьвплинути на СРЗ, якщо радіус їхньої дії буде більше ніж відстань до епіцентрувибуху. Згідно таблиць радіус дії уражаючих факторів становитиме:

Вражаючі фактори

Радіус дії (км)

Ударна хвиля 11,5 Світлове випромінювання 15 Електромагнітний імпульс Декілька тис. м. Проникаюча радіація 3,5 Радіоактивне зараження відсутнє

Так як відстань від СРЗ до епіцентру становить 7,6 км,то вплинути можуть ударна хвиля, світлове випромінювання та ЕМІ.

- Уражаючіфактори, та причини їх впливу на СРЗ від наземного ядерного вибуху при завданніудару по об’єкту “Б”.

Вражаючі фактори

Радіус дії (км)

Відстань до епіцентру (км)

Вплив на СРЗ

Ударна хвиля 6,4 60 – Світлове випромінювання 5,2 60 – Електромагнітний імпульс Декілька тис. м 60 – Проникаюча радіація 3,2 60 – Радіоактивне зараження 200 60 +

Від наземного вибуху дієтільки радіоактивне зараження тому, що за умовами вісь сліду пройде крізь СРЗ,а довжина сліду перевищує відстань до епіцентру.

- Розмірнадмірного тиску />на відстані 7,6км, тому СРЗ може опинитися в зоні слабких руйнувань осередку ядерного вибуху.

На СРЗ можливо очікувати такіруйнування виробничих будівель та захисних споруд:

- Сховищаруйнувань не матимуть;

- Промисловіспоруди з важким металевим каркасом – не матимуть;

- Промисловіспоруди з легким каркасом – слабкі руйнування;

- Цеглянібудівлі – середні руйнування

- Дерев΄янібудівлі мають – сильні руйнування.

За допомогою таблиць визначимо межі стійкості до впливу УХбудівлі ТДЦ СРЗ

Вид руйнувань

/>

Слабке 20-30 Середнє 30-40 Сильне 40-50

Виробничий процес у цехуповинен не зупинятися при слабких руйнуваннях тобто при />.

Можлива зупинка виробництва,але силами об’єкту виробничий процес можливо відновити при середніх руйнуванняхтобто при />.

Так як на СРЗ очікуютьсяруйнування (середні, сильні), то необхідно проводити дослідження стійкості довпливу ударної хвилі.

Визначимо величини світловогоімпульсу та наслідки його дії:

Максимальна величинасвітлового імпульсу 

/>516 кДж/м2.

За розрахунковой ленійкой ЦО, R пожеж дорівнює 7,8 км.  

При даному світловомуімпульсі існує можливість спалаху усіх матеріалів які перераховані у таблиці.

Визначимо вплив щільностібудови на поширення пожеж на території СРЗ

/>

Згідно до характеристики СРЗ Sб=25000 м2, Sт=102100 м2

/>=24,5 %

Так як на СРЗ можливоутворення суцільної пожежі існує необхідність проведення протипожежних заходів.

Визначимо масштаби, ступіньрадіоактивного зараження та його вірогідні наслідки.

Зони радіоактивного зараженнянаступні розміри:

Зона

А

Б

В

Г

L(км)

200 83 50 26

b(км)

18 8,4 5,3 2,8

При таких розмірах СРЗ можеопинитися на кордоні зони В, на вісі сліду.

Визначимо потужність дози натериторії СРЗ на 1 годину та 10 годин після вибуху. Згідно таблиць,

/>,

/>.

Можливо максимальна дозаопромінювання виробничого персоналу при знаходженні його на відкритіймісцевості за час від моменту випадіння радіоактивних опадів до повного розпадурадіоактивних речовин визначимо за залежністю:

/>,

t – момент випадіння радіоактивних опадів,

Ptрівень радіації на цей момент.

Час початку випадіння опадіввизначимо

/>.

Потужність дози на цей момент/>.

/>

Доза опромінення персоналуОГД за термін роботи може бути

/>

Доза опромінення в умовахданого радіоактивного зараження перевищує однократно припустиму дозу (Дпр=50Р) що потребує захисту робітників та службовців ОГД.

За таблицями “Типові режимирадіаційного захисту робітників та службовців” за вхідними даними

- Потужністьдози на момент випадіння опадів />;

- Коефіцієнтослаблення радіації будівель /> (дляТДЦ);

- Коефіцієнтослаблення захисних споруд /> (длякласу А-4);

Треба виконувати наступнупослідовність дотримання режиму:

Режим 7-Б-3. Загальний терміндотримання режиму захисту 7 діб. Термін зупинки роботи СРЗ та укриттяробітників та службовців у сховищі – 7 годин.

Термін роботи СРЗ з обмеженимперебуванням людей на відкритій місцевості протягом кожної доби до 1-2 годин –6,7 діб.

Визначимо забезпеченістьперсоналу ТДЦ і членів їх сімей засобами колективного (ПРУ) у заміській зоні тазасобами індивідуального захисту.

За характеристиками СРЗіснуючі ПРУ в заміській зоні вміщують 80 % робітників, службовців та членів їхсімей. За величинами радіуса евакуації /> визначимонеобхідну групу ПРУ, це П-4 для робітників та службовців на 249∙0,2=49,8місць (300 – більша зміна ТДЦ) та П-5 для членів сімей на 505∙0,2=101місце.

За характеристиками СРЗзабезпеченість ЗІЗ робітників та службовців на 90 %, а членів сімей на 60 %.Оскільки у ТДЦ працює /> осіб. Тонеобхідно забезпечити протигазами в кількості 489∙0,1=48,9 шт. Членівсімей необхідно додатково забезпечити 505∙0,4=202 шт. протигазів.

Визначимо впливелектромагнітного імпульсу

За потужністю повітряноговибуху (qв) та мінімальною відстанню відепіцентру вибуху до СРЗ (/>)визначимо очікувану у ТДЦ вертикальну складову напруженості електричного поля:

/>,

де Ев – вертикальна складованапруженості, В/м;

     k – коефіцієнт асиметрії відносного наземного вибуху. За вихідними данимиприймаємо k=0,5.

/> В/м

Визначимо максимальнуочікувану напруженість, що наведена у вертикальних частинах електричних ліній,які підводять живлення до електродвигунів обладнання турбодизельного цеху:

/>, В,

де UВ – напруженість наводок, В;

     lв =2 м за характеристикою ТДЦ – довжина вертикальної частинипровідника;

     η =2 – коефіцієнт екранування кабелю, за характеристикоюТДЦ.

/> В

За характеристикою ТДЦмаксимально допустиме робоче напруження у мережі

/> В.

Так як наведена напруженістьменьше ніж припустиме напруження, стійкість цеху забезпечено.


2.2 Оцінка інженерного захисту виробничогоперсоналу СРЗ1. 2.2.1 Оцінказабезпеченості захисту виробничого персоналу СРЗ і ТДЦ за місткістю існуючихсховищ.

Визначимо кількістьробітників та службовців у найбільшій робочій зміні.

За вихідними даними на СРЗпрацює 3015 осіб, з них працює у І зміні – 1654 осіб. 3015-1654=1361 осіб у ІІзміні. Таким чином, найбільша робоча зміна

- На заводів цілому І, N=1654 осіб;

- Тільки уТДЦ також І зміна N=249осіб.

За характеристиками ОГДіснуючі сховища вміщують:

- Ті, щостоять окремо – Nп= 480 чол

- ВбудованіNп= 370 чол

- Пристосованімають загальну площу для тих, що переховуються 245 м2. Принормі n= 0,5 м2/чол ці сховищавміщують 245/0,5=490 чол.

В цілому на СРЗNп=480+370+490=1340 осіб.

- Втубодизельному цеху при наявності площі для тих, що переховуються Sп=50 м2, Nп=50/0,5=100 осіб.

З цього можна зробитивисновок про недостатність місткості існуючих на СРЗ сховищ для укриттянайбільшої працюючої зміни:

- На заводів цілому 1654-1340=314 місць.

- Втурбодизельному цеху 249-100=149 місць.

2. 2.2.2 Оцінкасвоєчасного укриття виробничого персоналу за розташуванням сховищ СРЗ.

Згідно характеристики СРЗвбудовані та пристосовані сховища розташовані під будівлями цехів, ті що стоятьокремо розташовані на відстані 30-50 м від цехів, сховище №2 розташовано навідстані 370 м.

Згідно до вимог відноснорозташування сховищ вони повинні бути розташовані в межах радіусу збору Rз=400 для багатоповерхових будинків таRз=500 м для одноповерхових. Оскількиіснуюче розташування сховищ знаходиться у цих межах своєчасність укриттявиробничого персоналу СРЗ забезпечена.

3. 2.2.3 Оцінка сховищСРЗ за захисними властивостями

Визначимо коефіцієнт захисту(kз) від дії проникаючої радіації длясховища №2 за залежністю:

/>,

де kр=2– коефіцієнт умов розташування сховища (для тих, що стоятьокремо в районі забудови);

     m – кількість захисних прошарків m=2 (бетон та грунт);

     hi – товщина захисного прошарку, hб =70 см, hгр =40 см;

     di – товщина захисного прошарку половинного ослаблення дозипроникаючої радіації за додатком №2, dб=10 см, dгр=14,4 см.

/>

Згідно характеристики СРЗсховища що стоять окремо мають kз=3000 (окрім сховища №2). Сховище №2 за розрахунком має kз=1766,4

Розрахункова стійкість сховищдо ударної хвилі дорівнює для тих, що стоять окремо />.

- вбудовані/>;

- пристосовані/>.

Захисні характеристики сховищза /> відповідає вимогам чиннихнорм до класу А-4 (/>).

Перекриття сховища №2 за kз=1766,4 не відповідає вимогам чиннихнорм (вимоги до класу А-4 kз=1000).

Зробимо розрахунок згіднозавдання на підвищення коефіцієнта захисту сховища №2 до kз=2048 згідно до методичної вказівкишляхом створення додаткового прошарку грунту на перекритті цього сховища

К= 2048=Кдод ·к

К= 2048/1766,4=1,15

Кдод= 1,15=2hгр/14,4=0,2

Hгр=0,2·14,4=2,88 см.

таким чином, додатковий шар грунту повиненбути 2,89 см.

4. 2.2.4 Оцінка системжиттєзабезпечення вбудованого сховища ТДЦ

Система повітропостачання

Щільність забудови згідно розрахунку складає 24,5 %тобто у НС на СРЗ можливо утворення суцільної пожежі. В таких умовах системаповітропостачання повинна мати 3 режими вентиляції.

Проведемо розрахунок потреби повітря для сховища у ІІрежимі вентиляції. Сховище розташовано у І кліматичній зоні. Потреба повітрядля тих, що переховуються

/>,

де/> – кількість людей, щопереховуються за винятком тих, що працюють на електроручних вентиляторах (ЕРВ);

     />=2 м3/год∙чол– норма повітря на людину у ІІ режимі для І кліматичній зони;

     наЕРВ працюють />= 4 чол.

/> м3/год.

На тих, що працюють на ЕРВ

/>,

де/>=10 м3/год∙чол– норма на повітря на одного, що працює на ЕРВ

/> м3/год.

Необхідна кількість повітря за режимом ІІ визначається

/> м3/год.

Розрахунок потреби повітря за І режимом вентиляціївиконується за формулою

/>,

де/>=10 м3/год∙чолнорма подачі повітря на одну людину для ІІ кліматичної зони

/> м3/год.

За характеристикою сховища ТДЦ, в ньому встановленокомплект повітропостачання ФВК-1, який здатен забезпечити І та ІІ режимивентиляції.

Визначимо необхідну кількість комплектів ФВК-1

/>,

де/>– продуктивність одногокомплекту ФВК у режимі фільтровентиляції (ІІ). За характеристикою сховища />=232 м3/год

/>комплект

У зв’язку із можливістю виникнення суцільних пожежтреба забезпечити ІІІ режим вентиляції. Тому доцільно доповнити системуповітропостачання регенеративнойустановкой РУ-150/6, та газовим фільтром ФГ-70

Система водопостачання

Система водопостачання сховища ТДЦ в цілому відповідаєвимогам БНіП (має 2 джерела живлення з міської мережі та з річки,закільцьована, прокладено на глибині 1,2м, аварійний запас води створено укількості 730 л)

Необхідна кількість аварійного запасу води, л

/>,

де/>=5л/добу – норма аварійногозапасу води на людину, що переховується у сховищі;

     />=2 доби – мінімальнийтермін життєзабезпечення людини.

/> л.

Існуючий аварійний запас води не відповідає вимогам,тому необхідно створити додатковий запас води у кількості 1000-730=270 л.

Система каналізації

Система каналізації за характеристикою сховища ТДЦ має2 роздільних сполучення господарсько-фекальна та зливна, відсутній аварійнийрезервуар для збору стічних вод та запасні місткості для збирання нечистот.

Необхідний об’єм аварійного резервуара для зборустоків

/>

де/>=2 л/чол∙добу – нормастоків на людину.

/> л.

З метою усунення недоліків у системі каналізації требадоповнити систему каналізації аварійним резервуаром ємністю 400л тазапасними місткостями для збору нечистот.

Система електропостачання

За характеристикою СРЗ сховище забезпеченоелектроенергією від 2-х джерел (ГЕС та ТЕЦ). Система закільцьована, кабелізаглиблені у землю (h=0,7 м), аварійне джерело від групової захищеної ДЕСна окремих ділянках відсутні пристрої автоматичного відключення електричноїмережі. У сховищі відсутні засоби аварійного освітлення (акумуляторнісвітильники та ін.)

З метою усунення недоліків у системіелектропостачання, треба доповнити її місцевими засобами аварійного освітлення(від акумуляторів).

Система опалювання забезпечується від заводськоїкотельної.

Система зв’язку у характеристиці не визначена, вона повиннамати телефонний зв’язок та гучномовці.

5. 2.2.5 Розрахунокпотреби ТДЦ у додатковому сховищі

З метою забезпечення захисту найбільшої працюючоїзміни ТДЦ треба побудувати додаткове сховище на 149 осіб. Так якпідвальне приміщення ТДЦ позичено, треба побудувати сховище, що стоїть окремо,клас сховища, відповідно до вимог ДБН повинен бути А-4 (/>,kз=1000) район розташуванняповинен бути в межах радіусу збору Lmax=400 м, Lmin=Nтдц=25 м.

Об’ємно-планувальні рішення сховища.

Сховище повинне мати:

a. Основні приміщення

- Приміщеннядля тих, що переховуються для розташування 149 осіб.

- Пунктуправління на 10 осіб, які працюють у ПУ ТДЦ.

- Згідно ізнормами ДБН у приміщенні для тих, що переховуються, необхідно передбачити місцедля санітарного посту площею 2 м2.

- Медичнийпункт повинен бути у сховищах з кількістю тих, що переховуються 900 осіб ібільше.

b. Допоміжні приміщення

- Фільтровентиляційнеприміщення.

- Балконнна.

- Приміщеннядля збереження продуктів.

- Тамбур(тамбур-шлюз повинен бути у сховищах з кількістю тих, що переховуються 300 ібільше).

- Захищенадизельелектростанція (у зв’язку із наявністю пункту управління).

- Електрощитова.

- Санітарнийвузол.

- Станціяперекачування стічних вод.

Сховище повинно мати не меншдвох входів з протилежних сторін сховища та одного аварійного виходу. Розмірдверних отворів 0,8 м (один вхід на 200 чол)

Розрахунок площі основнихприміщень:

- Приміщеннядля тих, що переховуються, м2

/>,

де />=149 чол– кількість тих, що переховуються у сховищі;

     />=0,5м2 – норма площі підлоги приміщення на одну людину, що переховуєтьсяу двохярусному сховищі;

     />=2 м2 – площа санітарних постів (один пост на 500 осіб, але не менше1 посту на сховище).

/> м2

- Пунктуправління, м2

/>,

де />=2 м2– норма площі підлоги приміщення на одну людину, що працює у ПУ

/> м2

- Загальнаплоща основних приміщень

/> м2

- Необхіднакількість місць для лежання у двохярусному сховищі повинно бути 20 % відкількості усіх місць, тобто 30. Кількість місць для сидіння 149-30=119.

Розрахунок площі допоміжнихприміщень:

- Приміщеннядля збереження продуктів

/> м2

- Усі іншідопоміжні приміщення

/>,

де />=0,15 м2 – норма площі підлогиінших допоміжних приміщень на одну людину, що переховується при наявностірегенеративного обладнання.

/> м2.

- Загальнаплоща допоміжних приміщень

/> м2.

Визначення необхідної висотиприміщень сховища:

- Загальнаплоща сховища:

/> м2;

- Об’ємприміщень сховища, м3:

/>,

де />=1,5 м3/чол– норма об’єму на одну людину згідно вимог ДБН

/>м3;

- Висотаприміщень сховища

/> м

Розрахункова висота невідповідає вимогам норм (2,15-2,9 м у двохярусному сховищі). Тому приймаємо />=2,15 м


 2.3 Визначення необхідних обсягів, сил ізасобів щодо виконання ремонтних та відбудовних робіт на ОГД

Обсяг РВР визначається за формулою

/> (тис. грн.)

деG – відносна величина збитку. Так як для ТДЦ очікуютьсясередні руйнування, збиток може скласти 10 % вартості основнихпродуктивних фондів. Тобто приймаємо G=0,1.

       F– балансова вартість основних виробничих фондів F==1820 тис.грн.

Таким чином, W=0,1∙1820=182 тис.грн.

Кількість робочої сили, необхідної для виконання РВР,визначимо із залежності

/>,

деN – норма виробітку на одного працівника за рік. Завихідними даними N=7000 грн.

/>чол.

Час, необхідний для виконання РВР, визначається заформулою

/> при />,

деТ – директивний час, необхідний для виконання РВР, встановленийвідповідним міністерством, год.;

       R1 – кількість робочої сили,яка виділяється для виконання РВР, чол., приймемо 290 чол. (чисельністьнайменшої робочої зміни);

       12– тривалість робочої зміни воєнного часу, год.

/> років.

Потреба в матеріалах, виробах, устаткуванні дляпроведення РВР визначається за формулою

/>,

де/> – норма витрат матеріалів,виробів, устаткування (будівельне, сантехнічне, технологічне устаткування,електротехнічні матеріали за довідковими нормами) на 1 млн. грн. />=0,6 (см. Алексеева“Планирование финансовой деятельности предприятия”)

/>

Рівень задоволення потреб ОГД у матеріалах, виробах,устаткуванні визначається за формулою

/>,

деQ2 –кількість матеріалів, що збереглися і можуть бути використаними для виконанняРВР за видами робіт, %. Q2=(F∙0,6)0,9=1790000∙0,6∙0,9=966600

/>

Для проведення РВР необхідно 26 особи, яківиконають РВР за 0,1 років. Рівень задоволення потреб ОГД у матеріалах 900 %.


2.4 Визначення заходів щодо підвищеннястійкості турбодизельного цеху СРЗ в особливий період

№ п/п

Назва заходу

Час проведення

1.    Зруйнувати дерев’яну прибудову біля будівлі ТДЦ МЧ 2.    Ввести режим радіаційного захисту робітників та службовців ПТ 3.    Побудувати в заміській зоні ПРУ групи П-2 для робітників на 149 місць та П-4 для членів сімей на 101 місце МЧ 4.    Додатково забезпечити протигазами ГП-7 робітників та службовців в кількості 59 од., членів сімей протигазами в кількості 202 од. МЧ 5.    Розведення мереж електропостачання у будівлі цеху виконати під землею МЧ 6.    Створити додатковий шар ґрунту товщиною 2,89 см на перекритті сховища №2 МЧ 7.    Систему повітропостачання сховища ТДЦ доповнити регенеративной установкой РУ-150/6, та газовим фільтром ФГ — 70 МЧ 8.    Створити у сховищі ТДЦ додатковий запас води у кількості 270 л МЧ 9.    У системі каналізації встановити аварійний резервуар об’ємом 400 л та запасні місткості для зберігання нечистот МЧ 10.    Систему електропостачання сховища ТДЦ доповнити місцевими засобами аварійного освітлення (від акумуляторів) МЧ 11.    Встановити на мережі електропостачання сховища прилади автоматичного відключення МЧ 12.    Побудувати додаткове сховище, що стоїть окремо для укриття більшої робочої зміни ТДЦ класу А-4 на 149 місць з ПУ МЧ 13.    Створити ремонтно-відновлювальні бригади з робітників цеху та запаси відновлювальних матеріалів МЧ 14.    Винести з цеху балони з киснем та ацетиленом ЗН 15.    Змінити гас для промивання деталей на водний розчин хромпіку ЗН 16.    Розташувати керівний склад цеху в ПУ сховища ЗН 17.    Перевести душову в режим пункту санітарної обробки ЗН 18.    Розташувати цехові крани по краях прогонів цеху та закріпити їх ПТ 19.    Розмістити ІЗП біля унікального обладнання ЗН 20.    Укрити унікальне обладнання ІЗП ПТ 21.    Вивести з цеху електрокари та укрити їх ПТ 22.    Встановити на електричній мережі прилади автоматичного відключення МЧ 23.    Обладнати ТДЦ фільтровентиляційною системою МЧ 24.    Підготувати світломаскування цеху МЧ 25.    Організувати очищення території від сміття МЧ 26.    Укомплектувати щити з протипожежним інвентарем МЧ 27.    Укомплектувати зведену команду до повних норм МЧ 28.    Приведення до готовності сховищ ЗН 29.    Укриття людей у сховищах ПТ

Примітка.МЧ – мирний час, ЗН – загрозі нападу, ПТ – Повітряна тривога

еще рефераты
Еще работы по военной кафедре