Реферат: Цивільна оборона

 ЦИВІЛЬНАОБОРОНА

Цивільна оборонаУкраїни є державною системою органів управління сил і засобів, створюваних дляорганізації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайнихситуацій техногенного, екологічного, природного і військового характеру.

Для реалізаціїправ людини по захисту її життя і здоров’я від небезпечних наслідківнадзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу держава, як гарант цього права,створила державну систему – Цивільну оборону України, увівши її в дію ЗакономУкраїни «Про Цивільну оборону України» від 3 лютого 1993 року знаступними змінами і доповненнями в Законі України «Про Цивільну оборонуУкраїни» від 24 березня 1999 року, а також Положенням Кабінету МіністрівУкраїни «Про Цивільну оборону України(1994р.)».

Заходи Цивільної оборонипоширюються на всю територію України, усі шари населення, а розподіл за обсягомі відповідальністю за їх виконання здійснюється за територіально-виробничоюознакою.

В даному розділідипломної роботи розглянуто шляхи і способи підвищення стійкості роботиоб’єктів.

Під сталістю об’єктарозуміють здатність його будівель і споруд, комунально-енергетичних мереж,верстатів та обладнання (тобто всього інженерно-технічного комплексу)протистояти впливові різних несприятливих факторів.

Під сталістю роботиоб’єктів господарювання (ОГ) розуміють його здатність випускати встановленівиди продукції у необхідних обсягах і номенклатура в умовах надзвичайнихситуацій мирного і воєнного часу, а при незначних і середніх руйнуваннях і причастковому порушенні зв’язків по кооперації і поставках відновлювати своєвиробництво в мінімально короткі терміни.

Для об’єктів галузей, якіне виробляють матеріальних цінностей (транспорт, зв’язок, торгівля тощо),сталість їх роботи передбачає здатність безперебійно виконувати свої функції.

Підвищення стійкостіоб’єкта досягається посиленням найбільш слабких (вражаючих) елементів і ділянокоб’єкта. Для цього на кожному ОНГ завчасно на основі досліджень планують іпроводять відповідні організаційні й інженерно-технічні заходи.

Досягнення науки ітехніки дозволяють реалізувати такі рішення, при яких підприємство буде стійкедо впливу дуже значних надлишкових тисків, однак це пов’язано з великимивитратами засобів і матеріалів і може бути виправдано лише при захистіунікальних, особливо важливих елементів об’єкта.

Заходи будуть економічнообґрунтовані, якщо вони максимально згоджені із завданнями, які розв’язуються вмирний час для забезпечення безаварійної роботи, поліпшення умов праці,удосконалення виробничого процесу.

Особливо велике значеннямає розробка інженерно-технічних заходів при новому будівництві, бо у процесіпроектування, як відзначалося раніше, у багатьох випадках можна домогтисялогічного поєднання загальних інженерних рішень із захисними ходами ЦО, щознизить витрати на їх реалізацію.

На існуючих об’єктахзаходи щодо підвищення стійкості доцільно проводити в процесі реконструкції чивиконання інших ремонтно-будівельних робіт.

Підвищення стійкостіроботи промислових об’єктів передбачає:

- захистробітників та службовців у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу;

- підвищенняміцності і стійкості найважливіших елементів і удосконалювання технологічногопроцесу;

- підвищеннястійкості матеріально-технічного постачання;

- підвищеннястійкості управління об’єктом;

- розробкузаходів щодо зменшення імовірності виникнення вторинних факторів ураження ізбитків від них;

- підготовкудо відновлення виробництва після ураження об’єкта.

Особлива увага повиннабути приділена забезпеченню укриттям всіх працюючих у захисних спорудженнях.

З цією метоюрозробляється план нагромадження і будівництва необхідною кількості захиснихспоруджень; у випадку недостачі сховищ, які відповідають сучасним вимогам, уньому передбачаються укриття робітників та службовців у швидкостворюваннихсховищах.

При проектуванні ібудівництві нових цехів підвищення стійкості може бути досянуто застосуваннямдля несучих конструкцій високоміцних і легких матеріалів.

При будівництві іреконструкції промислових споруд необхідно застосовувати легкі, вогнестійкіпокрівельні матеріали, полегшені міжповерхові перекриття і сходові марші,підсилюючи їх кріплення до балок.

Обвалення цих матеріаліві конструкцій принесе меншу шкоду устаткуванню, ніж важких залізобетонних.

Заходи щодо підвищеннястійкості технологічного і верстатного устаткування повинні бути спрямовані назабезпечення його збереження для випуску продукції після надзвичайної ситуації.

Таке устаткування, атакож вимірювальні та випробувальні прилади, як правило, розміщуються увиробничих будинках і тому отримують пошкодження не тільки від впливу ударноїхвилі, але й від уламків елементів будівельних конструкцій, що обрушуються івторинних вражаючих факторів; надійно захистити їх практично неможливо.

Однак підвищити стійкістьустаткування можна, підсилюючи його найбільш слабкі елементи і створюючи запасицих елементів, окремих вузлів і деталей, матеріалів та інструментів для ремонтуі відновлення пошкоджень.

Важке устаткуваннярозміщують, по можливості, на нижніх поверхах виробничих будівель. Машини йагрегати великої цінності бажано встановлювати в будівлях, що мають полегшеніконструкції і конструкції, що повільно загоряються, обвалення яких не призведедо руйнування цих пристроїв.

Деякі види технологічногоустаткування доцільно розмістити поза будинками, на відкритому майданчику піднавісами; це виключить руйнування його уламками загороджених конструкцій.Велике значення має:

— міцне закріплення нафундаментах верстатів і установок, які мають велику висоту і малу площу опори;

— використання розтяжок ідодаткових опор підвищить їх стійкість до перекидання.

Прилади бажановстановлювати на закріплених підставках, тумбах, столах.

Особливо цінне йунікальне устаткування потрібно розміщувати в заглиблених підземних чиспеціально побудованих приміщеннях підвищеної міцності і на випадок виникненнянадзвичайних ситуацій розробити спеціальні індивідуальні енергогасильніпристрої.

Підвищення стійкості ітехнологічного процесу досягається:

— розробкою способівпродовження виробництва при виході з ладу окремих верстатів, ліній і навітьокремих цехів за рахунок переведення виробництва в інші цехи;

— розміщенням виробництваокремих видів продукції у філіях;

— шляхом зміни зразків,устаткування що вийшли з ладу,

— іншими; а такожскороченням числа використовуваних типів верстатів і приладів.

На випадок значнихруйнувань повинна бути передбачена зміна складних технологічних процесів більшпростими з використанням найбільш стійких типів устаткування іконтрольно-вимірювальних приладів, які збереглись. Необхідно заздалегідьрозробити можливі зміни в технології з метою заміни дефіцитних матеріалів,деталей і сировини на більш доступні.

На всіх об’єктахрозробляються способи безаварійної зупинки виробництва за сигналом «Повітрянатривога» («ПТ»).

У кожній змініпризначаються люди, які повинні відключати джерела живлення і технологічніустановки. Якщо за умовами технологічного процесу зупинити окремі ділянкивиробництва, агрегати печі і т. п. не можна, їх переводять на понижений режимроботи; ті, що спостерігають за безупинною роботою цих елементів, повинні бутизабезпечені індивідуальними укриттями, спорудженими в безпосередній близькостівід робочого місця.

Підвищення стійкостісистеми енергопостачання досягається проведенням як загальноміських, так іоб’єктових інженерно-технічних заходів.

Створюються дублюючіджерела електроенергії, газу, води і пари шляхом прокладання декількохелектро-, газо-, водо- і паропостачальних комунікацій та подальшого їхзакільцювання.

Інженерні й енергетичнікомунікації переносяться в підземні колектори, найбільш відповідальні пристрої(центральні диспетчерські розподільні пункти) розміщуються в підвальнихприміщеннях будинків чи у спеціально побудованих міцних спорудах.

Там, де прокладаннякомунікацій у траншеях чи тунелях неможливе, здійснюється закріпленнятрубопроводів за естакад, щоб уникнути їх зрушення чи скидання; самі естакадизміцняються установкою розтяжок у місцях поворотів і розгалужень.

Стійкість системелектропостачання об’єкта підвищують, підключаючи його до декількох джерелживлення, віддалених одне від одного на відстань, що виключає можливість їходночасного ураження одним ядерним вибухом.

На об’єктах, що маютьтеплові електростанції, обладнують пристосування для роботитеплоелектроцентралі (ТЕЦ) на різних видах палива, уживають заходів щодостворення запасів твердого і рідкого палива, його укриття і посиленняконструкцій сховищ горючих матеріалів.

У мережахелектропостачання проводять заходи щодо переведення повітряних лінійелектропередач на підземні.

Для стійкого і надійногопостачання підприємств газом, необхідно передбачити його подачу в газові мережіоб’єктів від газорегуляторних пунктів (газороздавальних станцій), а на випадоквиходу з ладу останніх влаштовувати обвідні лінії – байраси.

При будівництві нових чиреконструкції старих газових мереж по можливості повинні створюватисязакільцьовані системи.

Усі вузли і лініїгазопостачання бажано розміщувати під землею (заглиблення комунікацій значнозменшує імовірність їх ураження ударною хвилею ядерного вибуху і інших засобівнападу, а крім того значно знижує можливість виникнення вторинних факторівураження).

Підвищення стійкостісистем газопостачання досягається захистом джерел тепла і заглибленнямкомунікацій у грунт.

Якщо на об’єктіпередбачається будівництво котельні, її доцільно розміщувати в спеціальнійбудівлі, яка стоїть окремо. Будинок котельні повинен мати полегшене перекриттяі легке стінове заповнення.

Заходи по підвищеннюстійкості системи каналізації розроблюють окремо для зливових, промислових ігосподарських зливів.

На об’єкті обладнують неменше двох виводів з підключенням до міських каналізаційних колекторів ідодатково обладнують виводи для аварійних скидань неочищених вод у прилеглі дооб’єкта яри та інші природні заглиблення.

Одним із найважливішихзаходів по забезпеченню сталого, безперервно на всіх етапах управління унадзвичайних ситуаціях є розподіл всього персоналу об’єкта на дві групи:працююча зміна і відпочиваюча. До того ж створюються дві-три групи управління(за кількістю змін), які, крім керівництва виробництвом, повинні бути готовібудь-якої миті, взяти на себе організацію і керівництво проведення РІНР.

Особливе значення маєсталість виробничих та господарських зв’язків з постачанням об’єкта всімавидами енергії, водою, парою, газом; з транспортних послуг; з поставоксировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів та ін.

Підвищення сталостіматеріально-технічного постачання забезпечується створенням запасів сировини,матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, палива.

Розміри незменьшуванихзапасів визначають для кожного об’єкта залежно від можливості їх накопичення,важливості подукції, яка випускається, визначених термінів переходу навиробництво продукції в умовах надзвичайних ситуацій.

Стабільно працюючепідприємство повинно бути здатним безперебійно випускати продукцію за рахунокнаявних запасів до відновлення зв’язку з поставок або до одержання необхідноговід нових постачальників.

Зменшення ймовірностівиникнення вторинних факторів ураження і збитків від них досягається завчаснимплануванням і проведенням відповідних профілактичних заходів.

На об’єктах, пов’язаних звипуском чи зберіганням горючих і СДОР, плани таких заходів розробляються і вмирний час.

У них враховуютьсяхарактер і масштаби можливих аварій, визначаються заходи по врятуванню людей іматеріальних цінностей, шляхи і способи ліквідації наслідків, прядок діїспеціалізованих пожежних та рятувальних команд.

На об’єктах, технологічніпроцеси яких пов’язані із застосуванням пожежнонебезпечних, вибухонебезпечних іСДОР, визначається необхідний мінімум їх запасів.

Зберігання таких речовинна території підприємства організовуються у захищених сховищах; зайві запасививозяться у заміську зону.

Протипожежні заходи щодозахисту об’єктів від впливу надзвичайних ситуацій повинні бути спрямовані настворення умов, які забезпечують мінімальний ризик виникнення пожеж, щовиникають у наслідок прямої дії світлового випромінювання, загорянь, які можутьбути викликані дією ударної хвилі, а також на обмеження розповсюдженню вогню іна створення необхідним умов для ліквідації пожеж.

Під час реконструкціїстарих та ліквідації нових об’єктів необхідно передбачити протипожежні розриви,які б забезпечували умови для маневру пожежних сил і засобів у період гасіннячи локалізації пожеж, зведення спеціальних протипожежних резервуарів з водою таштучним водойм.

Для попередження пожеж убудівлях і спорудах повинні застосовуватися вогнестійкі конструкції,вогнезахисна обробка горючих елементів, спеціальні протипожежні перешкоди.

У сховищахвибухонебезпечних речовин (стиснутих газів, легких рідин, твердих ВР) слідустановлювати пристрої, які б локалізували руйнівний ефект вибуху: викидні панелі,вікна і фрамуги, що самі відчиняються; різного роду клапани-відсікачі.

У приміщеннях де можливезараження СДОР, установлюють автоматичні пристрої нейтралізації, які при певнійконцентрації отруйних речовин починають розбризкувати нейтралізуючу рідину.

На об’єкті повинен бутизабезпечений надійний захист людей більшою за кількістю працюючої зміни відусіх видів надзвичайних ситуацій. Це досягається укриттям робітників таслужбовців у сховищах; якщо їх не вистачає, будуються бомбосховища із спрощенимобладнанням.

Об’єкт переводиться намінімально необхідне споживання електроенергії, газу, пари і палива. На об’єктізалишаються тільки персонал та обслуговуючі підрозділи, які необхідні длязабезпечення виробничої діяльності робочої зміни і керівництва усімпідприємством. З території об’єкта вивозять в укриття особливо важливіматеріальні цінності та документацію.

Вводиться в діюцілодобова система управління об’єктом і всіма його підрозділами безпосередньона об’єкті і в заміській зоні. Установлюється оперативне чергування.Перевіряється наявність та справність обладнання на пунктах управління ЦОоб’єкта і розгортаються усі види зв’язку.

Дуже важливим показникомсталості роботи об’єкта є готовність його у найкоротші терміни після ураженнявідновити випуск продукції.

У результаті об’єкт можезазнати повних, сильних, середніх чи слабких руйнувань.

Під час повних абосильних руйнувань налагодити заново виробництво в умовах ведення війнипрактично буде неможливо.

При одержані об’єктомслабких чи середніх руйнувань відновлення виробництва цілком реальне. Томуплани і пректи, як правило, розробляються у двох варіантх – на випадокодержання об’єктом середніх і слабких руйнувань.

Для цих умов визначаютьхарактер та обсяг першочергових відновлювальних робіт.

При визначенні часупроведення відновлювальних робіт необхідно враховувати можливістьрадіоактивного зараження об’єкта, а у випадку застосування хімічної зброї – часдії ОР.

Таким чином, досвідпоказує, що на тих об’єктах, де завчасно проведені відповідні інженерно-технічнізаходи, спрямовані на підвищення опірності цих об’єктів до впливу вражаючихфакторів надзвичайних ситуацій, збитки виявляються значно менші, а термінивведення в дію значно коротші, ніж у решти.

Заходи по забезпеченнюсталості роботи об’єкта передусім повинні бути спрямовані на захист робітниківі службовців.

Основні вимоги, щовизначають сталість, шляхи і способи підвищення сталості економіки країни вцілому і окремих об’єктів, викладені в нормах проектування інженерно-технічнихзаходів Цивільної оборони (ІТЗ ЦО).

Норми – перелікобов’язкових вимог, які ставляться в інтересах ЦО до проектування і будівництвамісць-ОГ – це керівництво для завчасної підготовки в інженерному відношенніміст та об’єктів до захисту від зброї масового знищення (ЗМЗ) і від негативноговпливу СЛАК.

еще рефераты
Еще работы по военной кафедре