Реферат: Цивільна оборона
Міністерствоосвіти і науки УкраїниНаціональнийтранспортний університетКафедра екології ібезпеки життєдіяльностіКонтрольна роботаз дисципліниЦивільнаоборонаВиконала:
Студентка групи ТП-VІ-1з
Степаненко В.В.№зал. кн. 31215
Перевірив:
Викладач Харамда Г.М.
Варіант№ 15
Київ 2008План.
1. Визначення режимурадіаційного захисту для підприємства.
2.Розробка заходів по забезпеченню надійного захисту співробітників підприємствата населення у надзвичайних ситуаціях.
3.Особливості захисту співробітників та населення на радиактивно зараженіймісцевості.
1.Визначення режиму радіаційного захисту для підприємства.
При застосуванніпротивником ядерної зброї або при аваріях на радіаційно небезпечних об'єктах звикидом радіоактивних речовин, створюється велике радіоактивне зараженнямісцевості, в результаті чого виникає загроза ураження людей, порушеннявиробничої діяльності об'єктів суспільного господарства.
Радіоактивнезараження місцевості ускладнює організацію і проведення аварійно-рятувальнихробіт. Без вжиття заходів захисту неминучий вплив радіації на населення,особовий склад формувань, робітників і службовців у дозах, які можуть призвестидо їх ураження.
З метоювиключення масових радіаційних втрат і переопромінення населення, робітників іслужбовців, формувань ЦО понад встановлених доз, їх дії в умовах радіоактивногозараження суворо регламентуються і підпорядковуються режиму радіаційногозахисту.
Режимирадіаційного захисту – це порядок дій людей, застосування засобів і способівзахисту в зонах радіоактивного зараження, що передбачає максимальне зменшенняможливих доз опромінення. Додержання режимів радіаційного захисту виключаєрадіаційне ураження і опромінення людей понад встановлених доз опромінення.
Режимрадіаційного захисту (режим роботи) на об’єкті господарської діяльності вводитьсяу разі тривалого перебування людей у зонах радіоактивного зараження для того,щоб забезпечити виробничий процес на об’єкті та життєдіяльність населення,зберігаючи при цьому працездатність людей. Це досягається регламентацієюперебування людей у захисних спорудах, у виробничих і житлових будинках та навідкритій місцевості з урахуванням захисних властивостей будинків та споруд, атакож рівня радіації.
Режими захисту(режими роботи) розробляються заздалегідь (у мирний час) для дискретних значеньрівнів радіації, очікуваних на об’єкті, на території регіону, і є складовоюдокументів з управління виробничим процесом в умовах зараження.
Розроблено вісімтипових режимів радіаційного захисту для найбільш типових умов проживання (типівжитлових будинків), типів захисних споруд, які використовуються, та їхніхзахисних властивостей (коефіцієнти ослаблення випромінювання Косл.).
Типові режими №№1-3 розроблено для населення, що не працює.
Типові режими №№4-7 – для захисту працівників та службовців на об’єктах господарювання.
Типовий режим № 8– для формувань ЦЗ під час проведення аварійно-рятувальних робіт.
Режимрадіаційного захисту робітників і службовців на об’єктах господарськоїдіяльності включає три основних етапи:
1 етап — визначаєчас зупинки роботи об'єкту ( термін безперервного перебування людей в захиснихспорудах),
2 етап — визначаєтривалість роботи об'єкту з використанням для відпочинку робітників іслужбовців захисних споруд (працюють в цеху — відпочивають у сховищі або ПРУ),
3 етап — визначаєтривалість режиму захисту з обмеженим перебуванням людей на відкритіймісцевості ( не більше 2 год на добу). Працюють у цеху, відпочивають у житловихбудинках (вдома).
Режимирадіаційного захисту розроблені з урахуванням тривалості роботи кожної зміни 10-12годин.
Режими радіаційного захисту робітників і службовців при вахтовому методіроботи па місцевості, що заражена радіоактивними продуктами від ЛЕС, охоплюютьдва основних етапи:
I етап — укриття в загерметизованих приміщеннях на термін не менше 4 годин;
II етап — час роботи об'єкту вахтовим методом.
Вахтовий метод роботи — це цілодобова робота ОГД у 4 зміни. Дві зміни працюють наоб'єкті неперервно протягом 3-5 діб. Кожна зміна працює 6 годин і 6 годинвідпочиває у захисних спорудах на об'єктах. Після закінчення робіт (через 3-5діб) ці зміни вибувають на відпочинок на позаражену місцевість. На вахтузаступають наступні дві зміни.
Вахти можуть бути складені по-різномузалежно від рівня зараженості місцевості, працею в одну зміну і т. д. (вахтатривалістю один тиждень тощо).
Режими захисту розроблені для умов одно- абодвозмінної роботи об'єкту (підприємства) протягом 10-12 год на добу. Прирозробці режимів захисту враховувались дози опромінювання за час перебуванняробітників і службовців у захисних спорудах, виробничих, житлових іадміністративних будинках, а також при пересуванні із місць відпочинку наробочі місця, виходячи з того, що вони не перевищують межі допустимих величин.
Режими робітниківі службовців на CГД вводяться в дію рішенням НЦО об'єктів. На території населеногопункту або об'єкту господарювання режим вибирається:
— помаксимальному рівню радіації;
— по найменшомузначенню Кпосл. захисної споруди.
Тривалістьдодержання режиму радіаційного захисту і час припинення його дії встановлюєтьсяначальником ЦО населеного пункту (СГД) з урахуванням конкретної радіаційноїобстановки. Для вибору режиму радіаційного захисту необхідно знати:
— рівні радіаціїна території населеного пункту (СГД) на 1 год. після ядерного вибуху (аварії нарадіаційно небезпечному об'єкті);
— коефіцієнтипослаблення житлових приміщень, в яких проживає населення: дерев'яніодноповерхові будинки, кам'яні (блочні) одноповерхові будинки, багатоповерховікам'яні (блочні) будинки;
— коефіцієнтипослаблення ЗС (ПРУ), підвали одноповерхових дерев'яних кам'яних і блочнихбудинків, підвали багатоповерхових кам'яних і блочних будинків, сховища.
Режимирадіаційного захисту вибираються у наступній послідовності:
1) визначитирівень радіації на території населеного пункту (СГД) на 1 годину після ядерноговибуху (аварії на радіаційне небезпечному об'єкті);
2) вибратитиповий режим радіаційного захисту.
При ядернихвибухах ступінь радіоактивного зараження, а також форма і розмір районівзараження залежать від потужності і виду ядерного вибуху, метеорологічних умов,рельєфу місцевості, часу, що минув після вибуху, характеру грунту ірослинності.
2. Розробка заходів по забезпеченню надійного захистуспівробітників підприємства та населення у надзвичайних ситуаціях.
Організаційні іправові основи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій визначеніЗаконом України «Про захист населення і територій від надзвичайнихситуацій техногенного та природного характеру» N 1809-ІІІ від 8 червня 2000 року.
Захист населення– це створення необхідних умов для збереження життя і здоров’я людей унадзвичайних ситуаціях. До системи захисту населення і територій, щопроводяться в масштабах держави у разі загрози та виникнення надзвичайнихситуацій належать: інформація та оповіщення, спостереження і контроль, укриттяв захисних спорудах, евакуація, інженерний, медичний, психологічний,біологічний, радіаційний і хімічний захист, індивідуальні засоби захисту,самодопомога, взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях.
Інформаціята оповіщення.
Громадяни Україниу сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного іприродного характеру мають право на отримання інформації про надзвичайніситуації та заходи, що вживаються для ліквідації їх наслідків, забезпечення тавикористання засобів колективного і індивідуального захисту, відшкодуваннязаподіяних збитків і втрат внаслідок надзвичайних ситуацій, компенсацію зароботу в зонах надзвичайних ситуацій, соціально-психологічну підтримку тамедичну допомогу, медико-реабілітаційне відновлення в разі отримання важкихфізичних та психологічних травм.
Інформування таоповіщення у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій єосновним принципом усієї системи заходів захисту і забезпечуються шляхомзавчасного створення і підтримки у постійній готовності загальнодержавної тарегіональних систем централізованого оповіщення населення.
Організаціясвоєчасного оповіщення, це — завдання органів цивільної оборони. Завиваннясирени, переривчасті гудки підприємств і сигнали транспортних засобів означаютьпопереджувальний сигнал «Увага всім!». За цим сигналом потрібно увімкнутирадіо, радіотрансляційні і. телевізійні приймачі для прослуховування терміновихповідомлень.
У мирний часпередається інформація про аварії на атомній електростанції чи на хімічнонебезпечній ділянці, повідомлення про можливий землетрус чи повінь, штормовепопередження.
З метоюсвоєчасного захисту населення і територій від надзвичайних ситуаційтехногенного і природного характеру, запобігання і реагування на них відповіднимицентральними і місцевими органами виконавчої влади створена і підтримується впостійній готовності система спостереження і контролю за станом довкілля ізабрудненням харчових продуктів, продовольчої сировини, фуражу і води радіоактивнимиі хімічними речовинами, мікроорганізмами та іншими органічними агентами.
Для забезпеченнязахисту населення і територій від надзвичайних ситуацій передбачаєтьсяпроведення комплексу організаційних та інженерно-технічних заходів, зокрема:
Укриттяв захисних спорудах.
Укриття населенняв захисних спорудах – це комплекс заходів із завчасним будівництвом захиснихспоруд, а також пристосуванням наявних приміщень для захисту населення тапідтримання їх у готовності до використання. Створення фонду захисних спорудзабезпечується шляхом комплексного освоєння підземного простору міст інаселених пунктів для укриття населення в разі виникнення надзвичайнихситуацій, обстеження і взяття на облік підземних і наземних будівель і споруд,що відповідають вимогам захисту, дообладнання підвальних та інших заглибленихприміщень, будівництва заглиблених споруд, пристосованих для захисту,будівництва окремих сховищ і протирадіаційних укриттів, масового будівництва вперіод загрози виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природногохарактеру найпростіших сховищ і укриттів.
Захисні спорудиза своїм призначенням поділяються на сховища, протирадіаційні укриття інайпростіші укриття – щілини.
Евакуація.
В умовахнеповного забезпечення захисними спорудами в містах та сільських населенихпунктах, що мають об'єкти підвищеної небезпеки, основним засобом захистунаселення є евакуація і розміщення його в зонах, які є безпечними дляпроживання людей і тварин.
Евакуація – цеупорядковане виведення чи вивезення людей з об’єктів чи населених пунктів,перебування в яких стає небезпечним для життя. Основна мета евакуації –забезпечення безпеки кожної людини і всіх. Евакуації підлягає населення, якепроживає в населених пунктах, що знаходяться у зонах можливого катастрофічного затоплення,можливого небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, врайонах виникнення стихійного лиха, аварій та катастроф. Також евакуаціїпідлягають цінності, документація та архівні матеріали.
Евакуаційнізаходи передбачаютьзавчасну розробку планів евакуації, підготовку зон і районів розміщення длянормальної життєдіяльності евакуйованого населення; підготовку всіх видівтранспорту; створення необхідних структур і органів управління на періодевакуації; проведення комплексу заходів для охорони громадського порядку іпідтримання організованості серед населення.
Практичніевакуаційні заходи здійснюються в разі: загальної аварії на атомнійелектростанції; всіх видів аварій зі СДЯР, наслідки яких загрожують життю іздоров'ю людей, що проживають у зоні можливого ураження; загрозикатастрофічного затоплення місцевості; масових лісових і торфових пожеж, щозагрожують населеним пунктам; катастрофічних землетрусів та інших геофізичнихта гідро-метеоявищ з тяжкими наслідками; із районів бойових дій.
Евакуйованіпостійно проживають у заміській зоні до особливого розпорядження.
Інженернийзахист.
Під часпроектування і експлуатації споруд та інших об'єктів господарювання, наслідкидіяльності яких можуть шкідливо вплинути на безпеку населення та довкілля,розробляються і здійснюються заходи інженерного захисту з метою запобіганнявиникненню надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру:
— врахування підчас розроблення генеральних планів проявів небезпечних і катастрофічних явищ;
— раціональнерозміщення об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням можливих наслідківїхньої діяльності у разі виникнення аварії;
— спорудженнябудинків, будівель і споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданимирівнями безпеки та надійності;
— розроблення іздійснення заходів безаварійного функціонування об'єктів підвищеної небезпеки;
— організація будівництвапротизсувних, протиповіневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних таінших споруд спеціального призначення;
— реалізаціязаходів санітарної охорони території.
Радіаційнийі хімічний захист.
Радіаційнийта хімічний захист передбачає виявлення та оцінювання радіаційної та хімічноїобстановки, організацію та проведення дозиметричного і хімічного контролю,розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобамиіндивідуального та колективного захисту, організацію і проведеннязнезаражування.
Заходирадіаційного і хімічного методу забезпечуються: завчасним накопиченням іпідтриманням у готовності засобів індивідуального захисту, приладівдозиметричного і хімічного контролю, якими забезпечуються насамперед особовийсклад формувань, які беруть участь в аварійно-рятувальних та інших невідкладнихроботах, а також персонал радіаційно і хімічно небезпечних об'єктів інаселення, яке проживає в зонах небезпечного зараження та біля них; терміновимвпровадженням засобів, способів і методів виявлення та оцінювання масштабів інаслідків аварії на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах; створеннямзасобів захисту і приладів дозиметричного і хімічного контролю; підготовкоюоб'єктів побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведеннясанітарної обробки людей та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту;завчасним створенням, пристосуванням та використанням засобів колективногозахисту населення від радіаційного та хімічного ураження, організацією допомогинаселенню в придбанні в особисте використання засобів індивідуального захисту ідозиметрів.
Медичнийзахист.
Длязапобігання ураженню людей або зменшення його ступеня, своєчасного наданнямедичної допомоги постраждалим, забезпечення епідемічного благополуччя в зонахнадзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру необхідно проводититакі заходи: планування і використання наявних сил і засобів закладів охорониздоров'я незалежно від форм власності й господарювання; розгортання в умовахнадзвичайної ситуації необхідної кількості лікувальних закладів; завчаснезастосування профілактичних медичних препаратів та санітарно-епідеміологічнихзаходів, контроль якості харчових продуктів, продовольчої сировини, питної водиі джерел водопостачання, стану атмосферного повітря та опадів, стану довкілля,санітарно-гігієнічної та епідеміологічної ситуації; завчасне створення іпідготовку медичних формувань, медичного персоналу та загальне медико-санітарненавчання населення, накопичення медичних засобів захисту, медичного таспеціального майна і техніки, навчання населення способів надання першоїмедичної допомоги; недопущення впливу на здоров'я людей шкідливих факторів навколишньогосередовища та наслідків надзвичайних ситуацій.
Біологічнийзахист.
Захист відбіологічних засобів ураження включає своєчасне виявлення чинників біологічногозараження, залежно від їх виду і ступеня ураження, проведення комплексуадміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальнихпротиепідемічних та медичних заходів.
Біологічнийзахист передбачає своєчасне використання колективних та індивідуальних засобівзахисту, запровадження режимів карантину та обсервації, знезаражування осередкуураження, необхідне знезаражування людей та тварин, своєчасну локалізацію зонибіологічного ураження, проведення екстреної та специфічної профілактики,додержання протиепідемічного режиму населенням, підприємствами, установами таорганізаціями.
Для забезпеченняреалізації державної політики у сфері захисту населення і територій віднадзвичайних ситуацій створена єдина державна система з питань запобігання іреагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, якаскладається із територіальних і функціональних підсистем. Державними органамиуправління у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій єКабінет Міністрів України, МНС України, інші спеціально уповноважені центральніоргани виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевогосамоврядування.
До складу сил тазасобів захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій входятьвідповідні сили та засоби центральних і місцевих органів виконавчої влади,підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності ігосподарювання, а також добровільні рятувальні формування.
Для ліквідаціїнаслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру можутьзалучатися частини та підрозділи Збройних Сил України.
Громадяни Україниу сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного іприродного характеру зобов'язані дотримуватись заходів безпеки, не допускатипорушень виробничої дисципліни, вимог екологічної безпеки, вивчати основніспособи захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій,надання першої медичної допомоги потерпілим, дотримуватись відповідних вимог уразі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
Фінансуваннязаходів щодо попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідківздійснюється за рахунок коштів державного бюджету обласного та місцевихбюджетів, коштів підприємств, установ і організацій, незалежно від формвласності і господарювання, а також добровільних пожертвувань фізичних іюридичних осіб, інших не заборонених законодавством джерел.
3. Особливості захисту співробітників та населення нарадиактивно зараженій місцевості.
Приаварійному викиданні в атмосферу радіоактивних речовин можливі такі видирадіоактивного впливу на співробітників та населення:
а) зовнішнєопромінення при проходженні радіоактивної хмари;
б) внутрішнєопромінення при вдиханні радіоактивних аерозолів і інгаляційна небезпека);
в) контактнеопромінення внаслідок радіоактивного забруднення шкіри і одягу;
г) зовнішнєопромінення, зумовлене радіоактивним забрудненням поверхні землі, будівель, спорудта ін.;
д) внутрішнєопромінення при використанні забруднених продуктів харчування і води.
Розрахунковідані та результати прямих вимірювань рівня радіації і дози опромінення маютьбути основою для вжиття заходів захисту співробітників та населення відзовнішнього і внутрішнього опромінення, в тому числі профілактичне застосуваннястабільного йоду. Основою розробки заходів захисту населення в умовахрадіоактивного забруднення при ядерній аварії є рекомендації Міжнародногоагентства з атомної енергії (МАГАТЕ) 1988 р., а також норми радіаційної безпекиУкраїни (НРБУ—1997).
Враховуючирівень радіації, а також прогноз можливих аварійних викидів радіоактивнихречовин та метеорологічні дані, приймається рішення про проведення такихтермінових і невідкладних заходів захисту в умовах ранньої фази радіаційноїаварії:
—укриття населення;
—обмеження перебування населення навідкритій місцевості;
—евакуація у разі загрози здоров'ю;
—проведення йодової профілактики;
—тимчасова заборона вживання продуктівхарчування і води із зони радіоактивного забруднення.
Крімцих заходів у період ранньої і пізньої фази проводяться довгострокові заходи:
—тимчасове відселення;
—евакуація — переселення на постійнемісце проживання;
—обмеження вживання води і продуктівхарчування забруднених радіоактивними речовинами;
—заходи захисту при виробництвіпродукції тваринництва, рослинництва і лісогосподарської діяльності;
—дезактивація території і будівель;
—інші заходи: гідрологічні,протиповіневі, обмеження лісокористування, полювання, рибної ловлі, перебуванняу полі при проведенні сільськогосподарських робіт.
Критеріємдля прийняття рішення про заходи захисту населення на ранній і середніх фазахпісля аварії є дози зовнішнього і внутрішнього опромінення з установленимидвома рівнями радіаційного впливу — нижнім і верхнім — згідно з рекомендацієюМАГАТЕ і НРБУ—1997.
Якщонаявні заходи захисту не забезпечують безпеки населення, необхідно проводитийого евакуацію.
Щобреально оцінити можливість проведення евакуації, необхідно враховувати: періодроку, погодні умови, стан доріг, наявність транспорту, кількість населення, якепідлягає евакуації, місця для евакуації, наявність житлових приміщень та ін.
Зметою зменшення впливу іонізуючого опромінення на людей всі заходи мають бутиспрямовані на зменшення потрапляння радіоактивних речовин в органи дихання,травлення і на поверхню тіла.
Томунеобхідно:
—на підставі інформації про радіаційнуобстановку підрозділами радіаційної розвідки формувань цивільного захисту івідділу з питань НС та цивільного захисту населення нанести дані радіоактивногозабруднення господарства (села) на карту-схему;
—визначити необхідну кількість людей,робочих змін, тривалість їх роботи, враховуючи допустимі дози опромінення іфактичний рівень радіації та умови перебування людей у приміщеннях, техніці наполі;
—інформувати населення про станрадіаційної обстановки та небезпеку радіаційного опромінення;
—розробити, впровадити іконтролювати дотримання населенням режимів поведінки;
—обмежити перебування людей навідкритій місцевості; розмістити людей в житлових, виробничих приміщеннях чизахисних спорудах;
—провести герметизацію житлових івиробничих приміщень, дверей, вікон, димарів, вентиляційних отворів на часрозсіювання радіоактивних речовин у повітрі й формування радіоактивногозабруднення території;
—провести йодову профілактику;
—захистити органи дихання підручнимизасобами;
—використовувати засоби індивідуальногозахисту органів дихання і шкіри, виходячи з приміщень, під час проведенняпольових робіт, догляду за тваринами й обслуговування техніки;
—евакуювати населення;
—регулювати доступ у районзабруднення;
—організувати санітарну обробкунаселення при забрудненні шкіри й одягу радіоактивними речовинами вищевстановлених норм;
—провести дезактивацію поверхневогозабруднення радіоактивними речовинами продуктів харчування (обмивання,видалення поверхневого шару);
—воду використовувати із захищених джерелводопостачання, на робочих місцях запас води має бути по 3 л на людину на час робочоїзміни;
—продукти використовувати згерметичних складських приміщень, погребів, із щільно закритих діжок,герметичної скляної і металевої тари;
—харчову продукцію з присадибнихділянок, з лісу і рибу використовувати, тільки попередньо перевіривши нарадіоактивне забруднення;
—свіжі овочі та фрукти перед вживаннямв їжу старанно промити водою, з капусти зняти три-чотири верхні листки;
—бажано перевести населення,насамперед дітей, на харчування продуктами привезеними з чистих територій;
—періодично проводити дезактиваціювнутрішніх поверхонь житлових і виробничих приміщень, обмітати стелю і стіни,протирати меблі,
—пилососити або вибивати на вулицікилими, доріжки, матраци, ковдри, верхній одяг, проводити вологе прибирання вприміщеннях;
—провести дезактивацію будівель,присадибних ділянок, колодязів, доріг, залучивши для цього формуванняцивільного захисту.
Віндивідуальній аптечці АІ-2 є йодистий калій — радіозахисний препарат № 2, щознаходиться в пеналі білого кольору в гнізді № 6. Доросле населення маєприймати протягом перших 5—7 діб щоденно по одній таблетці (це 0,125 г), а дітидо двох років — по 1/4 таблетки (0,03 г) йодистого калію. Якщо таблеток йодистогокалію немає, можна вживати три — п'ять крапель 5 %-го розчину йоду на склянкуводи, дітям до двох років одну-дві краплі. 100 мг стабільного йоду захищаютьпротягом 24 год.
Література.
1. АтамашокВ. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. — М.:Высшая школа, 1986.
2. ВладимировВ.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональнойобстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. — М., 1989.
3. ГубськийА. І. Цивільна оборона. — К., 1995.
4. ДеміденкоГ.П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. — К., 1996.
5. ДепутатО. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка.Підручник. 2-ге вид., доп. — Львів: Афіша, 2001.
6. Дія населенняв надзвичайних ситуаціях. РІДЦО і НС. — К., 1997.
7. Організаціяпроведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах. — М.,1990.
8. Попередженнянадзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. — К.,1997.
9. Справочникпо гражданской обороне. Кол.авторов. — M.; Воениздат, 1978.
10. Справочные данные очрезвычайных ситуациях техногенного, природного и экологического характера. В3-х частях. — М., 1990.
11. Стеблюк М.І. Цивільнаоборона: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 487с.
12. Управление гражданскойобороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. — М.: Воениздат, 1986.