Реферат: Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
Тема 3. Оцінка обстановки у надзвичайнихситуаціях.
1. Основні поняття і визначення.
Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, щостворює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людейі призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів,порушення виробничого або транспортного процесу чи задає шкоди довкіллю.
Надзвичайна ситуація – порушення нормальних умов життя ідіяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою,стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела ( може призвести) дозагибелі людей та (або) значних матеріальних втрат.
Класифікація надзвичайних ситуацій
1. Природні(стихійні):
- тектонічні (підземні);
- топологічні(надземні);
- атмосферні.
2. Біогенні:
- інфекційназахворюваність людей, сільськогосподарських тварин;
- масовеуражання сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками.
3. Техногенні:
- викидиРР;
- викидиОР;
- звибухами;
- зпожарами;
- транспортніаварії.
Метою класифікаціїНС є створення ефективного механізму оцінки події, що стала або може статися упрогнозований термін, та визначення ступеня реагування на відповідному рівніуправління.
2. Оцінка радіаційної обстановки при аваріях нарадіаційно-небезпечних об’єктах і при застосуванні сучасних засобів ураження.
Радіаційна обстановка – це обстановка, яка склалася натериторії підприємства (об’єкту), населеного пункту або територіїадміністративного району внаслідок застосування противником ядерної зброї абоаварії на атомній електростанції з викидом радіоактивних речовин. Це можепризвести до радіоактивного зараження місцевості і необхідності прийняттязаходів захисту населення.
Радіаційна обстановкахарактеризується рівнями радіації і розмірами зон радіоактивного зараження,які є основними показниками небезпеки для життя людей і роботи промисловихпідприємств (об’єктів).
Оцінка радіаційноїобстановки є обов’язковим елементом роботи начальників і штабів ЦО.
Оцінка радіаційноїобстановки це:
- визначеннямасштабів і характеру радіоактивного зараження (нанесення на карту зони, аборівнів радіації в окремих точках);
- аналізйого впливу на діяльність об’єктів, сил ЦО, населення;
- вибірнайбільш оптимальних варіантів дій, при яких виключається радіоактивнезараження.
Мета проведення оцінкирадіаційної обстановки – для прийняття заходів по захисту населення, якізабезпечують виключення або зменшення радіоактивного опромінення, а також длявизначення найбільш доцільних дій населення і формувань ЦО на зараженіймісцевості.
Радіаційнаобстановка може бути визначена двома методами: методом прогнозування і заданими радіаційної розвідки.
Метод прогнозуванняВихідні дані припрогнозуванні радіаційної обстановки:
- часядерного вибуху ( час аварії на радіаційно-небезпечному об’єкті);
- координатицентру ядерного вибуху (аварії);
- потужністьі вид ядерного вибуху;
- швидкістьі напрямок середнього вітру.
Що ще необхіднознати для оцінки радіаційної обстановки?
Для оцінки радіаційноїобстановки необхідно знати:
- значеннякоефіцієнтів послаблення радіації захисними спорудами де будуть перебувати люди(табл.16 стор.14, Губський);
- допустимідози опромінення населення і формувань ЦО на період перебування на місцевості,яка заражена радіоактивними речовинами (стор.50).
Суть методикипрогнозування зводиться до того, що визначається напрямок розповсюдження хмарирадіоактивних речовин і наносяться на карту (схему) можливі зони радіоактивногозараження.
Проводиться це в такійпослідовності:
/>По координатах наносять на карту центрядерного вибуху. В масштабі карти (плану) наноситься коло (зона можливогозараження в районі ядерного вибуху). Згідно з довідником для потужності вибухувід 100 до 1000 кт (кілотонн) при наземних вибухах радіус зони зараження врайоні вибуху дорівнює 3 км. Біля кола надписують характеристику ядерноговибуху. Наприклад 100-Н
8.1025.01 що означає: Вибух наземний, потужністю 100 кт, час вибуху 8 год. 10 хв.,число і місяць (25.01).
По азимутусереднього вітру, який отримується від метеослужби із центру вибуху проводитьсялінія напрямку середнього вітру. Вісь зони можливого радіоактивного зараженнямісцевості буде співпадати з проведеним напрямком середнього вітру.
До кола зониможливого радіоактивного зараження в районі вибуху проводять дотичні паралельніосі радіоактивного сліду. Під кутом 200 до дотичних проводять прямі,які є боковими межами зони можливого радіоактивного зараження місцевості.Зовнішні межі зон можливого радіоактивного зараження місцевості визначають задовідковими таблицями ЦО в залежності від виду і потужності ядерного вибуху, атакож швидкості вітру. Зовнішні межі зон наносять з врахуванням масштабу карти(плану).
При цьому прийнятомежі зони А наносити синім кольором, зони Б – зеленим, зони В – коричневим,зони Г – чорним.
/>
8 р/г
80 р/г
/> 200 240 р/г напрямок
800 р/г середн.
/>/> вітру
100-Н Г В Б А
/>/>8.10 24.05 Зона надзви- В і с ь с л і ду
/>/> чайно небезпеч. Зона небезч. Зона сильного Зона помір.
зараження зараж. Д=4000р. рад.зараження зараження
Роботи припин. Д=1200р. Д=400р.
на 4 доби Роботи припиня- Роботи не зу- Д=40р.
ютьна 1 добу пиняють
/>Визначається час підходурадіаційної хмари до населених пунктів за формулою: tвип.= L
V де L – відстань від центру вибухудо населеного пункту, км, V – швидкість вітру км/год.
Цей метод дозволяєвизначити можливий ступінь радіаційного зараження: сильна, небезпечна, дуженебезпечна, помірна і до початку випадання радіоактивних опадів організуватизахист населення і особового складу формувань, а промислові об’єкти перевестина режим роботи в умовах радіоактивного зараження.
Метод радіаційної розвідкиВін застосовується в штабахЦО промислових підприємств (об’єктів) міст, районів, областей, а також увійськових частинах.
Вихіднимиданими виявлення радіаційної обстановки є рівні радіації і час їх виміру вокремих точках місцевості приладами радіаційної розвідки.Ці дані – основа для нанесення меж фактичних зон радіаційного зараження.Для цього накарті (схемі) відмічаються точки виміру рівнів радіації і біля кожної з нихвказується величина рівня, приведена до 1 год. після ядерного вибуху.
/>/>78р/г 6,7р/г
8.00 8.30
80р/г 6,9р/г
/>/>8.25 8.40
/>/>81р/г 7,8р/г
8.50 9.00
Проведення рівнів радіації через 1 годину післяядерного вибуху проводиться множенням виміряного рівня радіації на коефіцієнтперерахунку, який наводиться в табл.17.
Точки на карті з рівнями радіації, рівними абоблизькими до рівнів радіації на зовнішніх межах зо А, Б, В, Г через 1 годинупісля вибуху: 8, 80, 240, 800 р/г з’єднуються між собою плавними лініями такогокольору: зона А – синього, зона Б – зеленого, зона В – коричневого, зона Г –чорного.
Відомо, що протягом часу, який минув після ядерноговибуху, рівні радіації на зараженій місцевості зменшуються за законом спадурадіації, а це значить, що оцінити ступінь зараженості різних ділянок івизначити межі зон радіоактивного зараження можна тільки шляхом порівняннярівнів радіації, проведених до одного часу.
Штаби ЦО рівні радіації, що виміряні в різних точках ів різний час, розрахунками за допомогою таблиць приводять на 1 годину післявибуху і наносять межі зон радіоактивного зараження на карту. В точці виміру вчисельнику пишуть потужність випромінювання перераховану на 1 годину післявибуху, в знаменнику – час виміру.
Завдання, які вирішуються приоцінці
радіаційної обстановки
1. Визначення можливих дозопромінення при діях на місцевості, яка заражена РР.
2. Визначення допустимогочасу перебування людей на зараженій місцевості.
3. Визначення часу вводуформувань ЦО і тривалість роботи змін в осередку ядерного ураження.
4. Визначення можливихрадіаційних втрат.
3.Оцінкахімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах з витіканнямСДОР, а також при застосуванні хімічної зброї.
Хімічна обстановка – це обстановка, яка складається на територіїадміністративного району, населеного пункту чи об’єкту народного господарствавнаслідок викиду (виливу) СДОР, або застосування ворогом хімічної зброї, якаістотно впливає на боєздатність формувань ЦО, роботу підприємств,життєдіяльність населення і потребує вжиття заходів захисту.
Методика оцінки хімічної обстановки опрацьована штабомЦО України.
Мета. Вонапризначена для завчасного оперативного прогнозування масштабів зараження навипадок викидів СДОР в навколишнє середовище під час аварій (руйнувань) навиробництві і транспорті.
Є два способи оцінки хімічної обстановки:
- за формулами – математичнірозрахунки;
- за таблицями складенимивідповідно до основних видів СДОР.
Що таке оцінка хімічної обстановки?
Під оцінкою хімічної обстановки розуміють:
- визначення масштабів іхарактеру хімічного зараження приземних шарів атмосфери і місцевості;
- аналіз їх впливу нажиттєдіяльність населення, роботу об’єктів і дію формувань ЦО;
- висновки і заходи позниженню (запобіганню) можливих втрат, найбільш цілеспрямовані дії в данійситуації.
Завдання, які вирішуються при оцінці хімічноїобстановки:
- визначення розміріврайону аварії (умови виходу СДОР у навколишнє середовище, площу зараження,глибину і ширину зони зараження);
- визначення числапотерпілих людей;
- визначення стійкості СДОРв навколишньому середовищі;
- визначення допустимогочасу перебування людей в засобах захисту;
- визначення часу підходузараженого повітря і часу уражаючої дії СДОР;
- визначення зараженостісистем водопостачання, продуктів харчування та ін.
Методи оцінки хімічної обстановки:
Оцінку хімічної обстановки проводять методомпрогнозування і за даними розвідки.
Вихідні дані для оцінки хімічної обстановки:
- характеристика об’єктуаварії (обвалований, не обвалований);
- час аварії, тип ікількість СДОР;
- ступінь укриття ізараженості людей, об’єкту;
- топографічні особливостімісцевості;
- реальні метеоумови(температура повітря, грунту, напрямок і швидкість вітру, його вертикальнастійкість);
- склад, розміщення іможливості різних підрозділів по ліквідації наслідків аварії.
При завчасному прогнозуванні масштабів зараження увипадку аварії приймається викид із максимальної по об’єму одиночної ємності,метеоумови: інверсія, швидкість вітру 1 м/с, t=200С.
Для прогнозування масштабів зараження після аварії –беруть конкретні дані, реальні метеоумови.
При оцінці хімічної обстановки в першу чергу наносятьна карту місце аварії на об’єкті, кількість викинутого СДОР і зонурозповсюдження зараженого повітря.
Зона можливого зараження хмарою СДОР обмежена колом,півколом, сектором, які мають кутові розміри (¡) і радіус, рівний глибині зараження “Г”. Центрспівпадає із джерелом зараження.
Зона фактичного зараження має форму еліпса. Зображеннязони фактичного зараження на карту не наноситься в зв’язку з можливимипереміщеннями хмари СДОР при зміні напрямку вітру.
Зона можливого зараження має такий вигляд:
/>/>При швидкості вітру по прогнозу V<0,5 м/с – (коло)
r=Г
/>
/>При швидкості вітру за прогнозом V=0,6-1 м/с –(півколо)
А=2700
r=Г
/>
При швидкостівітру за прогнозом r
/>/>V>1 м/с –(вигляд сектора) ·
А=2700
4. Оцінкаінженерної і пожежної обстановки.
Під інженерною обстановкою розуміють сукупність наслідків дій стихійних лих,аварій (катастроф), а також первинних і вторинних уражаючих факторів ядерноїзброї, інших сучасних засобів ураження, в результаті яких має місце руйнуваннябудинків, обладнання, комунально-енергетичних об’єктів, засобів зв’язку ітранспорту, мостів, гребель, аеродромів та ін.
Під пожежною обстановкою розуміють сукупність наслідків стихійних лих, аварій(катастроф), а також первинних і вторинних уражаючих факторів ядерної зброї,інших сучасних засобів ураження і перш за все запалювальних засобів, врезультаті яких виникають пожежі, які впливають на стійкість роботи об’єктівнародного господарства і життєдіяльності населення.
Що таке оцінка інженерної обстановки?
Оцінка інженерної обстановки включає:
1. Визначення масштабів іступені руйнувань елементів об’єкту в цілому, ступені руйнувань будинків,об’єктів та ін., в тому числі захисних споруд для укриття працюючих іслужбовців, розміри зон завалів, об’єму інженерних робіт, можливості об’єктовихі приданих формувань по проведенню (РіНР) рятувальних робіт та іншихневідкладних робіт.
2. Аналіз їх впливу настійкість роботи окремих елементів і об’єкта в цілому, а також життєдіяльністьнаселення.
3. Висновки про стійкістьокремих елементів і об’єкту в цілому до дії уражаючих факторів і рекомендаційпо її підвищенню, пропозиції по здійсненню РіНР.
Вихідними даними для оцінки інженерної обстановки є:
1. Дані про найбільшвірогідні стихійні лиха, аварії (катастрофи), про противника, його намірах іможливостях використання ЗМУ та інших сучасних засобів ураження, їххарактеристик, а також характеристик захисних споруд для укриття особовогоскладу.
Оцінка пожежної обстановки включає:
1. Визначення масштабу іхарактеру (виду) пожежі, швидкості і напрямку пожежі, площі зон задимлення ічас зберігання диму.
2. Аналіз їх впливу настійкість роботи окремих елементів і об’єкту в цілому, а також життєдіяльністьнаселення.
3. Висновки про на стійкістьокремих елементів і об’єкту в цілому до загорання і рекомендації по їїпідвищенню, пропозиції по вибору найбільш доцільних дій пожежних підрозділів іформувань ЦО по локалізації її і припиненню пожежі, евакуації при необхідностілюдей із зони пожежі.
Оцінка пожежної обстановки виконується на основіспівставлення даних прогнозу і пожежної розвідки.
Вихідними даними для прогнозування пожежної обстановкиявляються:
1. Відомості про найбільшможливі стихійні лиха, аварії (катастрофи), дані про пожежо- івибухонебезпечність об’єкту і його елементів, навколишнього середовища,особливо лісів, населених пунктів, метеоумови, рельєф місцевості, наявністьрізних перешкод, вододжерел, тощо, а також про противника, його наміри іможливості використання ядерної зброї і запалювальних речовин.