Реферат: Розробка технології та організації вирощування та збирання пшениці

--PAGE_BREAK--

    продолжение
--PAGE_BREAK--
    продолжение
--PAGE_BREAK--ТЗАГ = 420*70-46,4 = 303,6хв.
Кількість залишкових циклів:
ПЦЗАЛ = ТЗАЛ/tЦ 1.31
ПЦЗАЛ = 303,6/46,4 = 6,54
<imagedata src=«45919.files/image009.wmz» o:><img width=«252» height=«48» src=«dopb221301.zip» v:shapes="_x0000_s1030">  

                                                                               
Розрахунок режиму використання агрегату на загоні
Режим роботи агрегату залежить від технологічної операції, складу агрегату, способу його руху, побічної швидкості, технологічних і інших видів зупинок. Режим використання агрегату на загоні розробляємо в слідуючій послідовності.
Основні складові режиму роботи агрегату представляємо в таблицю 1.9.
Таблиця 1.9 Режим використання агрегату на загоні Елементи часу зміни
Повторність
Швидкість руху км/год.
Витрати часу, хв.
Площа обробітки, га
Примітка
а) Час нецикловий
 Заїзд, виїзд
 Переїзди
 Підготовчо-заключні роботи
 Зупинки за технологічних випадкових причин
 Технічне обслуговування агрегату в період зміни
 Фізіологічні причини
 Контроль якості
1
1
1
1
1
1
1
—
—
—
—
—
—
—
3
7
10
10
15
10
15
—
—
—
—
—
—
—
tЗ.В
tПЕР
tПЗ
tОГ
tТО
tФ
tЯК
Всього
70
tНЦ
б) Період одного циклу
 Робочий хід
 Поворот
 Технологічне обслуговування МТА
3
3
—
8,67
9,2
—
13,1
0,7
3
2,04
—
—
tРЦ
tПОВ
tТЕХОБСЛ
Всього за цикл
—
—
46,4
6,12
tЦ
в) Залишкові цикли
7
—
303,6
42,84
ТЗАЛ
Всього за зміну
—
—
420
48,96
ТЗМ
Нециклові елементи часу заносимо в таблицю 1.9. згідно рекомендації довідкової літератури.
Результат округляємо до цілого числа ПЦЗАЛ = 3
Площа обробітку за один прохід агрегату:
Stp = ЈP*βP/104 1.33
Stp = 1892*10,8/104 = 2,04 га/год.
Площа обробітку агрегатом за цикл розраховуємо як:
SЦ = Stр* ПРУФ1.34
SЦ = 2,04*3 = 6,12 га/цикл
Площу обробітку за залишкові цикли:
SЦЗАЛ = SЦ*ПЦЗАЛ 1.35
SЦЗАЛ = 6,12*7 = 42,84 га
Фактичний час зміни виражається формулою
TЗМФ = tЦ*(1+ПЦЗАЛ)*tНЦ 1.36
TЗМФ = 46,4*(1+7)*70 = 441,2 хв.
Продуктивність агрегату при відомому режимі роботи
Продуктивність агрегату за годину змінного часу при наявності режиму його роботи на протязі зміни розраховуємо:
WГЗ = (SЦ+SЦЗАЛ)/ТЗМФ 1.37
WГЗ = (42,84+6,12)/7,35 = 6,66 га/год
Коефіцієнт використання часу зміни розраховуємо як відношення ТР/ТЗМФ
ТР = tР*ПРУФ(1+ПЦЗАЛ) 1.38
ТР = 13,1*3*(1+7) = 314,4 хв.
τ = 314,4/441,2 = 0,71
1.4.7 Визначення фактичних затрат праці на одиницю виконаної роботи
Фактичні затрати праці на виконання роботи
ЗП = (mМЕХ+mg)*ТЗМФ/WЗМФ 1.39
де mМЕХ, mg – відповідно кількість механізаторів допоміжних робітників, люд.
ЗП = 1*7,35/48,96 = 0,15 люд.год./га
1.4.8 Витрати пального на одиницю виконаної роботи
gW = (GР*TР*GПОВ+TПОВ+GПЕР*TПЕР+G0T0)/WЗМ 1.40
де GР, GПОВ, GПЕР, G0– відповідно витрати пального при робочому ході, поворотах, переїздах, холостій роботі двигуни, кг/га
TР, TПОВ, TПЕР, T0– відповідно час зміни робочий, поворотів, переїздів, зупинок, год.
TПОВ = tПОВЦ*(1+ПЦЗ) = 2,1*(1+7) = 16,8 хв. = 0,28 год.
gW = 22*5,23+13*0,28+11*0,166+2*0,75/118,96 = 2,49 кг/год.
Витрати на паливо-мастильні матеріали розраховуємо користуючись формулою:
 СПММ = ЦП*gW 1.41
де ЦП – комплексна ціна палива, грн./кг
СПММ = 2,49*1,5 = 3,73 грн./га
1.4.9 Оплата праці механізаторів
Витрати коштів на плату за працю при роботі агрегату розраховуються:
 СПР = (ЗМЕХ*mМЕХ*КМЕХ+ЗОБС*mОБС*КОБС)/WЗМФ 1.42
де ЗМЕХ, ЗОБС – тарифні ставки механізаторів та допоміжних робітників, грн./зм.
mМЕХ, mОБС – кількість механізаторів та допоміжних робітників, що обслуговують агрегат, чол..
КМЕХ, КОБС – коефіцієнти, що враховують додаткову зарплату та відрахування на страхування механізаторів та допоміжних робітників.
СПР = 1*8,08*1,65/48,96 = 0,272 грн./га
Експлуатаційні витрати на одиницю виконаної роботи розраховуємо згідно формул 1.14, 1.15, 1.16, 1.17, враховуючи фактичну продуктивність.
ИШ = 0,69+0,059+0,79+3,73+0,272 = 5,54грн./га
Результати розрахунків зводимо в таблицю 1.10.
Таблиця 1.10 Експлуатаційні показники вибраного агрегату
Марка складових МТА
Робоча ширина захвату, м
Швидкість руху, км/год.
Продуктивність, га/год.
Витрати пального, кг/га
Затрати праці, люд.год./га
Коефіцієнт використаного часу зміни
Експлуатаційні витрати, грн../га
Коефіцієнт слідоутворення
Трактор
С.-г. машина
Згінка
Т-150
СЗТ-3,6
С-11У
10,8
8,67
6,66
8,49
0,15
0,71
5,54
0,077
1.4.10 Контроль якості роботи агрегату
Контроль і оцінку якості роботи з внесення мінеральних добрив проводять при настроюванні агрегатів, періодично, у процесі виконання роботи, а також при прийманні-здачі після закінчення робіт.
При настроюванні агрегатів контролюють відповідність заданої і фактичної дози внесення.
<imagedata src=«45919.files/image011.wmz» o:><img width=«144» height=«52» src=«dopb221302.zip» v:shapes="_x0000_s1031">Правильність установки дози визначають за формулою:
1.43
де QU – подача добрив до пристрою, що розкидає, кг/хв.
V – швидкість руху агрегату, км/год.
В – робоча ширина розкидання, м,
Кількість добрив визначають прокручуванням машини на стаціонарі чи в русі з відключеним пристроєм, що розкидає, і встановленим регулятором дози висіву на задану дозу. Включають на короткий час живильний транспортер для заповнення добривами висівної щілини. Після цього підстилають чи підвішують під висівну щілину брезент і протягом 1 хв. прокручують механізм, а висіяні в брезент добрива зважують.
При значному відхиленні фактичної дози висіву від заданої змінюють висоту відкриття висівної щілини до розмірів, що забезпечують задану дозу висіву добрив.
Контролюють обрану швидкість агрегату на ділянці довжиною не менш 50 м. Ширину розкидання визначають не менш ніж по 15-20 вимірам. Виміри роблять рулеткою. Потім знаходять середню величину захоплення машини.
При необхідності нерівномірність розподілу добрив визначають по загальній і робочій ширині розкидання. Для цього використовують листи розміром 0,5х0,5х0,05 м, що розставляють у три поперечних ряди на всю ширину розкидання з відстанню між рядами не менш 5 м.
Зібрані з листів добрива зважують і отримані результати заносять у відомість.
Після визначення нерівномірності висіву добрив регулюють органи машини, що розкидають.
Відповідність заданої дози внесення добрив фактичної контролюють у процесі роботи.
При відомій довжині гону дозу висіву можна контролювати числом проходів агрегату. При відхиленні фактичної дози від заданої її регулюють зміною висоти відкриття дозуючої щілини.
Фактичну дозу перевіряють перед початком роботи висівом добрив у брезент. Для цього завантажену машину для внесення з виключеними робочими органами протаскують 3...4 м з таким розрахунком, щоб добриво в кузові досягло краю падаючого транспортера. Після цього відключають розкидаючі диски, а під туконаправником підв'язують брезентове полотно. Відзначивши вішкою вихідне положення агрегату з включеним падаючим транспортером, проїжджають 30...40 м.
<imagedata src=«45919.files/image013.wmz» o:><img width=«156» height=«72» src=«dopb221303.zip» v:shapes="_x0000_s1032">Висіяне в полотнину добриво зважують і розраховують фактичну дозу по формулі:
1.44
де q – кількість добрив, висіяна на пройденому шляху, кг;
В — прийнята ширина робочого захоплення машини, м;
L — довжина пройденого шляху за час висіву добрив м.
Якість обробки поворотних смуг і відсутність огріхів між проходами контролюють візуально при проході оброблюваної ділянки по діагоналі.
Таблиця 1.11 Оцінка якості внесення добрив Показник
Спосіб виміру
Градація нормативів
Бал
Відхилення від дози внесення, %
Включають механізм, що подає, для заповнення висівної щілини. Після цього підстилають чи підвішують брезент і протягом 1 хв. машину прокручують. Висіяні добрива зважують. Операцію повторюють не менш 3 разів.        
До ±5
До 10
Більш 10
3
2
0
Нерівномірність висіву добрив, %
Листи розставляють на ширину робочого захоплення агрегату. Добрива, зібрані з кожного листа, зважують, і результати заносять у відомість. Операцію повторюють не менш 3 разів
До 10
До 25
Більш 25
3
2
1
Перекриття стикових проходів, % від ширини захоплення
Відзначають ширину першого проходу вішкою не менш 3 разів, виміром визначають ширину другого проходу
До 3
До 5
 Більш 5
3
2
0
Оцінка якості внесення добрив приведена в таблиці 1.11. Комісія перевіряє обсяги, якість виконаних робіт і складає акт.
1.4.11 Охорона праці
До роботи допускаються особи, що мають посвідчення на право керування машиною, добре знають конструкцію агрегату і регуліровки, правила технічного обслуговування, правила виконання технологічного процесу і пройшли інструктаж по техніці безпеки при роботі на агрегаті.
Під час роботи і технічного обслуговування присутність по сторонніх осіб на агрегаті забороняється. Міняти робочі органи і підтягувати кріплення дозволяється тільки при зупиненому двигуні і при наявності відповідних підставок.
Особливо звертається увага на охорону праці при виконанні робіт з шкідливими матеріалами.

2 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
2.1 Аналіз стану організації робіт по забезпеченню БЖ та екологічності виробництва при вирощуванні озимої пшениці
Перелік нормативних документів по БЖ для господарств системи АПК визначений «Переліком нормативних документів по БЖ, що діють у системі Агропрома України в основному в господарствах».
Проведений аналіз дає можливість встановити наступні недоліки по питанню, що розглядається.
Головними фахівцями і керівниками підрозділів не виконуються наступні пункти положення, виявлені при аналізі стану праці:
-         не забезпечуються здорові і безпечні умови праці, не дотримуються діючі правила і норми по охороні праці;
-         не забезпечується проведення паспортизації санітарно-гігієнічного стану виробничих ділянок охорони праці і санітарно-оздоровчих заходів;
-         не проваджуються прогресивні технологічні прийоми механізації процесів заправки сівалок семенами, що забезпечують безпеку праці;
-         не застосовуються заходи для впровадження стандартів сучасних досягнень науки і техніки і передовий досвід на охороні праці;
-         при виконанні робіт з хімічного захисту при вирощуванні пшениці не всі працівники забезпечені спецодягом і ЗІЗ;
-         при механічній обробці грунту регулювання робочих органів машин проводиться не на спеціалізованих площадках:
-         не складаються маршрути пересування техніки з однієї ділянки на іншу. Допускаються до керування тракторами, експлуатації електроустановок, вантажопідйомних машин і інших агрегатів і машин особи, що не досягли необхідного віку і не мають відповідних посвідчень;
-         не забезпечується санітарне обслуговування працюючих відповідно до діючого нормами і правилами;
-         не позначаються і не обладнуються спеціальні місця для короткочасного відпочинку;
-         невчасно проводиться огляд технічного стану використовуваних тракторів, сільськогосподарських машин і устаткування, блокувальних пристроїв і проходження технічних оглядів транспортних засобів і інших самохідних машин.
2.2 Характеристика причин і утрат від виробничих травм
У таблиці 2.1 приведені дані травматизму за останні три роки.
Таблиця 2.1 — Травматизм у господарстві
Найменування
Досліджувані роки
2001
2002
2003
Кількість нещасних випадків
7
5
6
Летальний результат
—
—
—
Інвалідність:
І
II
ІІІ
—
—
1
—
—
—
—
—
—
Видужання
6
5
6
Організаційні
1
1
2
Технічні
2
2
3
Санітарні
1
1
1
Психофізіологічні
—
1
1
Характеризуючи нещасні випадки, що пройшли за останні три роки видно, що випадків зі смертельним результатом не було. Спостерігається одержання травм робітниками легкої ваги, і потерпілим видавалися бюлетені не більше ніж на 6 днів.
Основними причинами травматизму є:
-         недостатнє навчання робітників безпечним методам роботи, відсутність безпечних умов праці;
-         несвоєчасне проведення інструктажів;
-         неправильна організація праці і відпочинку працюючих. Порушення тривалості зміни;
-         не повною мірою забезпечується механізація транспортних і вантажно-розвантажувальних робіт;
-         не забезпечується захист працюючих від шкідливих факторів, особливо при хімічній обробці пшениці.
2.3 Проектні рішення по забезпеченню рівнів безпеки праці і екологічності виробництва до нормативних значень
Таблиця 2.2 — Загальний перелік пропонованих заходів на 2-004 рік
Заходи, методи, прийоми, принципи, засоби захисту
Відповідальні посадові особи
Строки виконання
Передбачувані витрати, грн.
Очікуваний соціальний ефект
1 Організаційно-керівні
Введення додаткових
годин інструктажу
Інженер з ТБ
Протягом
року
Поліпшення
знань з ОТ
Встановлення нових плакатів з ТБ
Інженер з ТБ
Протягом
року
35
Поліпшення забезпе­ченості робітників спецодягом та ЗІЗ
Головний
інженер
Протягом
року
200
Поліпшення умов праці
2 Забезпечення безпеки будівель та споруд
Установка скла
Нач.цеху
До 01.08
120
Поліпшення
безпеки
праці
Очищення зливних і каналів
Нач. цеху
До 01.08
87
Установка громовідводів
Головний інженер
Протягом
року
220
Приведення до норми пожежних щитів
Головний
інженер
Протягом
року
180
3 Забезпечення безпеки устаткування та машин
Установка захисних огорож на частини машин та механізмів, які обертаються
Нач. цеху, бригадир
Протягом року
320
Зменшення травматизму
Установка надійних стопорних пристроїв на двері кабін тракторів та на зчіпку тракторів і машин
Бригадир
До 01.03
140
Розробка та упровадження механізму блокування запуск двигуна включеною передачею
Головний інженер
Протягом року
240
Приведення у відповідність до вимог гальмових систем тракторів
Бригадир
МТП
До 01.03
150
Приведення до норми електропроводки в цеху
Нач. цеху
До 01.08
50
Нанесення захисного забарвлення на машини і обладнати сигналізацією
Бригадир
36
4 Забезпечення безпеки технологічних процесів
Забезпечення робітників спецодягом та ЗІЗ (рукавички гумові, чоботи гумові, шлем бавовняний, респіратор)
Головний інженер
До 01.05
450
Зменшення захворювань
робітників
Забезпечення тракто­рів аптечками
Бригадир
До 01.05
150
Зменшення захворювань
робітників
Упровадження механізованих способів завантаження агрегатів
Годовний інженер
Протягом року
300
Полегшення умов праці
Проектування та будівля спеціальних площадок для регу­лювання сільськогосподарської техніки
Годовний інженер
До 01.05
350
Виготовлення та освоєння безпечних інструментів та інвентарю
Головний механік
Протягом року
100
    продолжение
--PAGE_BREAK--