Реферат: Розрахунки й оптимізація характеристик систем електрозв’язку. (Расчёты и оптимизация характеристик систем электросвязи)

ДЕРЖАВНИЙКОМІТЕТ ЗВ’ЯЗКУУКРАЇНИ

ОдеськаНаціональна академія зв’язку

ім. О.С.Попова

Кафедра теоріїелектричного зв’язку

Курсова робота

з дисципліни:

Теоріяелектричного зв’язку

на тему:

Розрахунки йоптимізація характеристик

 системелектрозв’язку.

                              Виконав:

                                                                 студент групи ІМ-57

                                                                          Колесник С.М.

Одеса 2002

Вихідні дані до завдання на курсовуроботу .

Варіант Ц-22

Повідомлення неперервного джерела передається каналом зв’язку методомІКМ. У дискретному каналі зв’язку використовується завадостійке кодування. Дляпередачі неперервним каналом зв’язку з постійними параметрами й адитивним білимгаусовим  шумом використовується модуляція гармонічного переносника. 

Наведемо вихідні дані:

1. Джерело повідомлень заданехарактеристиками первинного сигналу b(t):

·  середнє значення дорівнюєнулю;

·  

2

  густина ймовірності миттєвих значеньРb — гаусовим розподіл (ГР), двостороннійекспоненційний розподіл (ДЕР) або рівномірний розподіл на інтервалі (-bmax,bmax)(РР);

·  середня потужністьсигналу  Pb=1.4 В  ;

·  коефіцієнт амплітуди Ka=6.5;

·  максимальна частотаспектра Fmax=9.5кГц .

2. Допустиме відношеннясигнал/шум на вході одержувача rвих.доп.=37дБ.

3. ІКМ перетвореннянеперервного сигналу в цифровий виконується з використанням рівномірногоквантування, допустиме відношення сигнал/шум квантуванняrкв.доп=40дБ.

4. Метод модуляціїгармонічного переносника ЧМ-4.

5. Спосіб прийому –некогерентний .

6. Енергетичний виграшкодування ЕВК=1.1дБ.

 

ЗМІСТ

            

                                                                                                              Стор.

         Вступ.                                                                                           6

1.  Структурна схема ЦСП.                                                             7

2.  Розрахунки параметрів АЦПі ЦАП .                                        10

3.  Розрахунки інформаційниххарактеристик джерела повідомлень і первинних сигналів.                                                                        12

4.  Розрахунок завадостійкостідемодулятора.                               14

5.  Вибір коректуючого  кодута розрахунок завадостійкості системи зв’язку з кодуванням.                                                                  16

6.  Розрахунки основнихпараметрів аналогової системи передачі.                                                                                                     18

7.  Розрахунки і порівнянняефективності систем передачі неперервних повідомлень.                                                                                20

8.  Висновки.                                                                                     24

Перелік посилань.                                                                        24     

Вступ.

Ціллю цієї курсової роботи являєтьсязакріплення знань основних положень курсу “Теорія Електричного зв’язку  ”,шляхом проведення розрахунків характеристик різних систем передачіелектрозв’язку та порівняння їх за допомогою розрахованих характеристик.

Одним із пунктів курсової роботиявляється підбір коректуючого коду. Використання коректуючих кодів, дозволяєзнаходити та виправляти помилки, що виникають в каналі, являється одним іззасобів підвищення якості передачі.   

В останньому пункті курсової роботи буде оцінено ефективність системзв’язку. Під ефективністю систем зв’язку розуміють степінь використання якихосьматеріалів, засобів, ресурсів, часу і т.д. В системах зв’язку основнимиресурсами можна вважати пропускну можливість каналу С, ширину смуги частот />, потужність сигналу />. Для оцінки степені їхвикористання проф. Зюко було запропоновано порівняння їх зі швидкістю передачіінформації R. Наведені ним коефіцієнти, щовикористовувалися при розрахункові курсової роботи, являються найважливішимитехнічними показниками систем передачі інформації.

1.   Структурна схема ЦСП.

Зобразимо структурну схему цифрової системи передачі неперервнихповідомлень.

/>


Рис. 1 Структурна схема ЦСП.

Призначення кожного блоку.

1)   джерело повідомлення призначено для подачі всистему цифрової передачі аналогового сигналу.

2)   АЦП призначений для перетворення неперервного(аналогового) сигналу в цифровий.

3)   кодер коректуючого коду призначений для підвищеннязавадостійкості  цифрової системи передачі, шляхом внесення в коди залишку.

4)   модулятор призначений для узгодження сигналу ізканалом зв’язку та для ущільнення каналу. Канал зв’язку – це сукупністьтехнічних засобів та середовища розповсюдження, що забезпечують при підключенніконечних абонентських приладів, передачу повідомлень будь-якого виду відджерела до одержувача за допомогою електрозв’язку.

5)   демодулятор призначений для знаходження потрібногосигналу в каналі зв’язку, та вилучення його (первинного сигналу ) з отриманого.

6)   канал зв’язку – середовище розповсюдженняелектричного сигналу.

7)   декодер коректуючого коду виправляє неправильнірішення демодулятора, використовуючи залишок прийнятих кодів, відновлюєпервинний код.

8)   ЦАП перетворює кодів комбінації в аналоговийсигнал.

9)   одержувач повідомлень приймає аналоговий сигнал ізсистеми цифрової передачі неперервних повідомлень.

 

Основні параметри, характеризуючі  кожний блок.

1. Джерелоповідомлень.

1)   

^

  епсилон — ентропія джерела HE(B) – мінімальнакількість інформації, що знаходиться в повідомленні В(t) ( прийнятомуповідомленні ) відносно B(t) (переданому повідомленню), при якому вони ще еквівалентні.

2)   коефіцієнт залишку джерела ǽ — це відношення, визначаюче яка доля максимально можливої при даному алфавіті ентропії невикористовується джерелом.

3)   продуктивність джерела, Rg – це сумарна ентропія повідомлень, переданихджерелом за одиницю часу.

4)   щільність ймовірності миттєвих значень сигналу P(b).

 

2.Параметри АЦП та ЦАП.

1)   частота дискретизації fд – мінімальна частота взяттявідліків, по якій можна відновити аналоговий сигнал з задовільною щільністю.

2)   інтервал дискретизації Т – максимальнийінтервал часу між відліками, при якому можна відновити сигнал по ним із заданоюточністю.

3)   число рівнів квантування L. До цих дискретних рівнів АЦПприрівнюються неперервні по амплітуді відліки первинного сигналу.

4)   крок квантування Δb – різниця між двомаближніми рівнями квантування.

5)   значимість війкового коду АЦП – число розрядівкодової комбінації на виході АЦП, якою кодуються рівні квантування.

 

3.Параметри кодера коректуючого коду.    

1)   значимість коректуючого коду – розрядністькодової комбінації коректуючого коду.

2)   число інформаційних символів кодової комбінаціїК.

3)   кратність помилок, що виправляються gи – максимальне число помилково прийнятих розрядів кодової комбінації коректуючого коду, які можуть бути виправленими.

 

4.Параметри модулятора та демодулятора.

Вид модуляції, способи прийому.

Параметром каналу зв’язку являється ширина смуги пропускання каналу. 

Часові діаграми сигналів на входах та виходах блоків зобразимо на рис.2

/> /> /> /> /> /> /> /> <td/> /> <td/> />

                                                                            

/> /> /> /> /> /> /> /> <td/> /> <td/> /> /> /> /> <td/> /> <td/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> <td/> /> <td/> />

Рисунок 2.

2.  Розрахунки параметрів АЦП та ЦАП.

 

1)   Зобразимо структурну схему АЦП.

/>


Рис.2 Структурна схема АЦП.

Опис роботи АЦП.

 

ФНЧ пропускає нижню частину сигналу, достатню для заданої точностівідновлення цього сигналу. Потім дискретизатор визначає миттєві значенняповідомлень через відрізок часу Δ, визначений згідно з теоремою Котельниковата потрібною точністю передачі інформації. Квантувач встановлює рівні,дозволені для передачі. Якщо значення відліку попадає в інтервал міждозволеними рівнями, то він округляється до найближчого дозволеного рівня.Кодер перетворює квантовані відліки в двійкові кодові комбінації, які відповідаютьрівням квантування.

2)   Зобразимо структурну схему ЦАП.

/>


    

 

Рис.3 Структурна схема ЦАП.

Опис роботи ЦАП.

 

Кодові комбінації, що надійшли, декодер перетворює в квантованупослідовність відліків, тобто в АІМ- сигнал, який детектується ФНЧ.

3) Визначення інтервалу дискретизації Тд та частотидискретизації fд.

  Для того, щоб ФНЧ не вносив лінійних спотворень в неперервний сигнал,граничні частоти смуг пропускання ФНЧ повинні відповідати умові :

                                />                     (2.1)

Для того, щоб ФНЧ не були надто складними, відношення граничних частотвибирають із умови:  />                     (2.2)

Граничні частоти смуг затримки ФНЧповинні відповідати умові:                                                                                   />               (2.3)

Підставляючи нерівності 2.3 та 2.1 в рівняння 3отримаємо:

/>
/>       />     />    , де     />

/> — частотадискретизації.

Тепер знайдемо інтервал дискретизації     /> ,де /> — частота дискретизації.

/>

   4) Визначимо  L,n, та Тб .

   Для визначення числа рівнів квантування використаєм формулу:

/>   (2.4)

5) Знаючи допустиме відношення сигнал/шум квантування і коефіціентамплітуди первинного сигналу (Ка) виведемо з формули (2.4) допустимечисло рівнів квантування:

/> (2.5)

  Переведемо rкв.допз дБ врази по формулі:

/>

 rкв.доп=100,1*40=10000

Підставимо у формулу (2.5) числове значення, отримаємо:

/>=147.19

Визначимо значність двікового коду АЦП n=log2L, є ціле число. Тому  число рівнів квантування L вибирається як ціла степінь числа 2, приякій    /> .         />  ,    /> .

Число рівнів квантування L=256, значність двійкового коду n=8 .

     Визначимо тривалість двійкового символу навході АЦП:

/>

 

 Розрахуємо відношення сигнал/шумквантування /> при розрахованнихпараметрах АЦП. Відношення сигнал/шум квантування знаходиться по формулі:

/>,

 де L — число рівнівквантування, Ка — коефіцієнт амплітуди.    />

Переведемо rкв.допз раз у дБ

/>

rкв.доп=10lg 20695.57=43.15 дБ

   

  6) Розрахуємо допустиму ймовірність помилки двійникового символу (r.доп) на виході ЦАП., яка знаходиться за формулою:

/>

 де/> - середнє значення потужності шума хибнихімпульсів на вих. ЦАП

          Db – крок кватування;

          n — довжина двійникового коду АЦП

/> можемо визначити за формулою:

/>

де     de — середня потужність завади на вході приймача;

         />в. – середня потужність шуму квантування;

Визначемо ці величиниза формулами:

/>/>                /> ;        

та

/>/>                   />;

де      rвсередняпотужність сигнала;

          rвих – відношення сигнал/шум на віході (допустимо, що rвих = rвих.доп)

rкв. — відношення сигнал/шум квантування (rкв = 20695.57)

   Т.я. первиннийсигнал b(t) перетворенийу цифровий, приймаються значення від (lmin, lmax), і крок квантування визначаеться за формулою:

/>

У сигналів з середнім значенням bmin =bmax. Значення bmax визначається по формулі:

/>

 bmax= 9.5*Ö1.4 =11.24, відл.

/>

Db=2*11.24 / 256 = 0.087 B

Знайдемо de2 та eкв2 : (rвих=100,1*3.7=5011.87)

de2= 1.4 / 5011.87 =0.279 мВт

eкв2 = 1.4 / 20695.57= 0.067 мВт

Звідси eх.і.2 = 0.279 — 0.067 =0.212 мВт

Згідно формули (2.6) виразимо rдоп :

/>;

rдоп =3 * 0.212*10-3 / (0.087)2 * (49 – 1) = 0.31*10-6;

3.   Розрахунки інформаційних характеристик джерела повідомлень і первиннихсигналів.

Повідомлення неперервного джерела перетворюється в первинний аналоговий сигнал b(t) за звичай без втрати інформації,тому розрахунки ін формаційних характеристик джерела будемо проводити дляпервинного сигналу.

 

1) Епсилон-ентропіярозраховується за формулою:

/>            />                (3.1)

h(B)-диференційна ентропія
/> — умовна ентропія.

Диференціальнаентропія залежить від виду розподілу імовірності P(b) та дисперсії сигналу />. Так, якза умовою задано гаусів  розподіл, то

/>   біт/відлік                (3.2) 

Так як середнє значення первинногосигналу дорівнює нулю, то />. Так якпомилка відтворення на виході системи передачі є гаусовою, то умовну ентропіюзнайдемо за формулою :

/>                        (3.3)

де /> -дисперсіяпомилки відтворення.

Підставимо формули 3.3 та3.2 в формулу 3.4, одержимо вираз для визначення епсилон-ентропії, при цьому переведемо дБ в рази

/>          (3.4).

Підставивши числові значення,одержимо:

/>біт/відлік

2) Коефіцієнтнадлишку джерела обчислюється за формулою:

/>ǽ=/>, де/> — епсилон-ентропія джерела;

/> - максимальноможливе значення />, що досягаєтьсяза нормального розподілу імовірності сигналу b(t)  та тій самій дисперсії сигналу />.

/>, де /> />раз

/> біт/відлік

З вище розрахованого отримуємо ǽ=/>

3) Продуктивністьджерела />, яку називаютьепсилон-продуктивністю, обчислюють за умови, що відліки беруться через інтервалКотельникова, по формулі : 

/> ,де /> — максимальна частотаспектра первинного сигналу /> ,  />кГц.

/>  біт/с

/> біт/с.

Причини надлишковості джерела :

Під надлишковістю розуміють щосьлишнє. Надлишковими в джерелі вважаються ті повідомлення, які переносять малу,а іноді і нульову кількість інформації. Час на їхню передачу затрачується, аінформації передається мало.

Присутність надлишковості означає, що частину повідомлень можна і непередавати по каналу зв’язку, а відновити на прийомі по відомим статистичнимзв’язкам.

Основними причинами надлишковості являються :

1.      Будь-які імовірностіокремих повідомлень.

2.      Присутність статистичнихзв’язків між повідомленнями джерела.

 

Вимоги до пропускної можливості каналузв’язку.

 

Найбільше значення швидкості Rпередачі інформації по каналузв’язку при заданих обмеженнях називають пропускною можливістю каналу, якавимірюється в [біт/с] :

/> 

Під заданими обмеженнями розуміють тип каналу (дискретний абонеперервний ), характеристики сигналів та завад. Пропускна можливість каналузв’язку характеризує потенційні можливості передачі інформації. Вони описані вфундаментальній теоремі теорії інформації, відомій як основна теорема кодуванняК.Шенона. Для дискретного каналу вона формулюється слідуючим чином: якщопродуктивність джерела /> менше пропускноїможливості каналу С, тобто /> , тоіснує спосіб кодування (перетворення повідомлень в сигнал на вході ) тадекодування ( перетворення сигналу в повідомлення на виході каналу ), при якомуімовірність помилкового декодування дуже мала.

Пропускна можливість каналу, як граничне значення безпомилковоїпередачі інформації, являється одною з основних характеристик будь-якогоканалу. Знаючи пропускну можливість каналу та інформаційні характеристики повідомлень(первинних сигналів) можна передавати по заданому каналу.

4. Розрахунок завадостійості демодулятора.

Імовірність помилки двійкового символу для ФМ-2 при оптимальномукогерентному прийомі обчислюється за формулою:

/> , де

h — відношення енергії сигналу, що затрачуєтьсяна передачу одного двійкового символу Ec допитомої  потужності шуму N0.

/> ;

/>.

Результати розрахунків імовірність помилкидвійкового символу заносимо в таблицю 1.

Таблиця 1.

/>, дБ

/>, разах

Р 2 1.585 0.0389 3 1.995 0.0235 4 2.512 0.0127 5 3.162 0.0059 6 3.981 0.0024 7 5.012 0.00076 8 6.309 0.00019 9 7.943 0.000034 10 10 0.0000039

Так як в каналі зв’язку не використовується завадостійке кодування, топрипустима імовірність помилки символу на виході демодулятора дорівнює значенню/> , найденому при розрахункупараметрів ЦАП. Визначимо потрібне співвідношення сигнал-шум для системипередачі без кодування />, приякому />. Рдоп=/>

/>

Рис.5 – Завадостійкістьсистем передачі без завадостійкого кодування та з ним.

З графіка визначаємо />

Розрахуємо необхідне відношення сигнал-шум на вході демодулятора

/>

/>

5. Вибір коректуючого коду тарозрахунок                                                        завадостійкостісистем зв’язку з кодуванням.

Коректуючи коди дозволяють підвищитизавадостійкість і завдяки цьому зменшити необхідне відношення сигнал-шум навході демодулятора для заданої ймовірності помилки прийнятих сигналів.Величина, що показує в скільки разів (на скільки децибел) зменшується необхідневідношення сигнал-шум на вході демодулятора завдяки використанню кодування,називається енергетичним виграшем кодування (ЕВК).

Широке розповсюдження дісталициклічні коди Боуза-Чоудхурі-Хоквінгема (БЧХ). За параметрами вони близькі додосконалих кодів і разом з тим вимагають відносно простих схем кодерів тадекодерів. У кодів БЧХ основні параметри пов’язані співвідношеннями :

/>   ,                                                             (5.1)

де k- число інформаційних символів, а m- найменше ціле, за якого задовольняється співвідношення

/>                                                                (5.2)

Вибираючи коректуючий код, я зупинився на кодові з довжиною n=108 та кратністю помилок що виправляються /> Знаючиці параметри розрахуємо k та n:

/>,

/>,

/>,

/>,

/>.

Якщо в каналі зв’язку без кодування для забезпечення заданоїймовірності помилки необхідне відношення сигнал-шум />,а в каналі зв’язку з кодуванням — />, то ЕВКбуде визначатися

/>або />                         (5.3)

Під декодування з виправленням помилок імовірність помилкового декодуваннякодових комбінацій />визначається заумови, що число помилок у кодовій комбінації на вході декодера q перевищує кратність помилок, що виправляються />  [1, формула (5.15) ]:

/>,                                                               (5.4)

де />                                            (5.5)

-    імовірність помилкикратності q;

/>

                                                               (5.6)

-    число сполучень із n по q;

р- імовірність помилки двійкового символу на вході декодера, розрахунокякої для гауссового каналу зв’язку з постійними параметрами розглянутий урозділі 4.

Для переходу від імовірності  />доймовірності двійкового символу на виході декодера />достатньоврахувати принцип виправлення помилок декодером: декодер заборонену кодовукомбінацію замінює найближчою дозволеною. Тому, якщо число помилок у комбінації/> , але />, то в результатідекодування комбінація буде містити />помилок (/> — кодова віддаль). Оскількипомилки біль високої кратності менш імовірні, то остаточно можна вважати, що впомилково декодованій комбінації є   /> помилковихсимволів. У коректуючих кодів кодова віддаль /> .Знайдемо її для даного випадку:

               />

              />

              />

Оскільки при помилковому декодуванні кодової комбінації />символів із n помилкові, то перехід від />до />виконується за формулою

/> .

Розрахувавши імовірність помилки заносимо результати в таблицю2 та награфік [рис.5.частина 4 даної к. Р.].

Таблиця 2.

/>

Без коду />

З кодом />/>

2 0,0389 0,0139 3 0,0235 0,0056 4 0,0127 0,000825 5 0,0059 0,000033 6 0,0024 0,00000572 7 0,00076 0,000000002 8 0,00019 0,0000000000022775 9 0,000034 - 10 0,0000039 -

Побудувавши другий графік визначаємо значення />та />

Тривалість імпульсу з кодуванням: /> ,підставимо значення

/>

Відношення сигнал-шум: /> />.

 

6.Розрахунок основних параметрів аналогової системи передачі.

 

Для вибору індексу частотної модуляції ми повинні порівняти значення />та />, де />,                                              (6.1)

 /> — коефіцієнт амплітуди,

/> - припустиме відношення сигнал-завада на виходідемодулятора.

При частотній модуляції виграш знаходимо за формулою

/>,                                                           (6.2)

де /> — індекс частотноїмодуляції,

/> — коефіцієнт розширення смуги частот при ЧМ.

/>,

/>,

/> — виграш демодулятора за умови, що />перевищує порогове відношеннясигнал-завада />.

Залежність />при будь-яких />, включаючи область границі,описується виразом, отриманим на основі імпульсної теорії границі [3, с.74..80] 

/>

,                 (6.3)
Будуємо графіки залежностей/> для значення/>, отриманого вище, тазначень /> і /> [рис.5]. За отриманими залежностями визначаю значення />, за якого />дорівнює заданому />, а />знаходиться в області аботрохи вище порога. На відповідній кривій вкажемо точку відповідну заданому />.

Таблиця 3.

/>, дБ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

/>, ЧМ2

0,733 2,257 5,656 11,85 20,45 29,69 38,13 45,54 52,22 58,49

/>, ЧМ0

/>, ЧМ4

2,93 9,02 22,61 47,37 81,77 --- --- --- --- ---

/> , ЧМ(-2)

0,733 2,257 5,656 11,85 20,45 29,69 38,13 45,54 52,22 58,49

/>, ЧМ6

6,59 20,3 50,88 106,57 --- --- --- --- --- ---

/> — ширина спектру ЧМ сигналу.

/>

/>/>

Знайдемо смугу пропускання каналу зв’язку :

/>,                         (6.4)

звідси отримуємо вираз для />

/>

/>

Рис.6 Графік залежності /> від />

Зобразимо структурнусхему аналогової системи передачі методом ЧМ.

/>


                                                                                           

                                                                                                  

Рис. 7 Структурнасхема аналогової системи передачі методом ЧМ.

7. Розрахунки та порівняння ефективностісистем                                           передачі неперервнихповідомлень.

Швидкість передачіінформації R можна прийняти рівною продуктивності джерела /> тому, що при тій якостівідновлення повідомлення, яке має місце в розрахованій системі зв’язку, втратиінформації малі.

/> .

Знайдемо />на входідемодулятора (передача з кодуванням ), підставимо значення в формулу:

/>.            (7.1)

Знайдемо />на виходідемодулятора (передача без кодуванням ), підставимо значення в формулу:

/>,         (7.2)

Розрахуємо енергетичну ефективність для аналогової передачі

/>.                     (7.3)

При передачі сигналів аналогової модуляції ширина спектру сигналіввизначається формулою

/>,                                                  (7.4)

де /> — індекс частотноїмодуляції.

/>

/> — максимальна частота спектру.

Підставимо значення в (7.4)

/>.

При передачі сигналів дискретної модуляції мінімальна можлива ширинаспектру сигналів визначається межею Найквіста при ОФМ-2

/> ,                                                                       (7.5)

де М-число позицій сигналу (М=2),

    /> - тривалість двійковогосимволу на вході модулятора.

Якщо в системі передачі відсутнє завадостійке кодування, то значення /> дорівнює тривалостідвійкового символу /> на виході АЦП абокодера простого коду якщо ж використовується завадостійке кодування, то

/> ,                                                                   (7.6)

де n та k – параметрикоректуючого коду.

/> ,   />,/>

/>

Знайдемо />, якщо повідомлення, щопередається не підлягає завадостійкому кодуванню.

Знайдемо /> , якщо використовуєтьсязавадостійке кодування

/>.

Розрахуємо частотну ефективність />:

При використанніаналогового виду модуляції

/>.

При використаннізавадостійкого кодування

/>.

Не використовуючи завадостійкекодування

/>.

Розрахуємо пропускнуможливість для варіанта аналогової передачі та двох варіантів цифровоїпередачі  — з завадостійким кодуванням та без нього, використовуючи наступнуформулу

/> ,                                                               (7.7)

де /> — відношення потужностейсигналу та шуму в смузі F.

/> , де />-спектральна щільність потужності шуму, звідси

/> , підставимо значення та розрахуємо пропускнуможливість для аналогової передачі />.

Для цифрової передачібез завадостійкого кодування

/>.

Для цифрової передачііз завадостійким кодуванням

/>.

Розрахуємо інформаційну ефективність дляаналогової передачі та цифрової передачі із завадостійким кодуванням та безнього

/> ,                                                                           (7.8)

/>,

/>,

/>

Параметри: />   ,    />

Будуємо графік граничної залежності />таточками відкладаємо ефективність трьох варіантів передачі (див. Рис. 8).

/> — з аналоговою передачею

/> — без кодування

/> — цифрової передачі з кодуванням

/>

Рис.8 Залежність /> .

З малюнка 8 видно, що ефективність реальних систем істотно нищеграниці Шеннона. Характер обміну між /> та /> залежить від виду модуляції(сигналу) та коду. Завадостійкість АМ відносно низька і ймовірність передачіможе бути підвищена лише підвищенням потужності сигналу. Межа завадостійкостівиражена слабо. В системах ЧМ висока завадостійкість може бути досягнутазбільшенням ширини спектру сигналу, тобто за рахунок частотного залишку. Всистемі ЧМ різко виражений поріг завадостійкості. Поріг в системі ЧМ призвичайному способі прийому наступає приблизно при рівності пікових значеньсигналу та завади, що значно вище теоретичного. Це означає, що при великомурівні завад реальна завадостійкість одержувача ЧМ значно нище потенційної.Відповідно з’являється можливість вдосконалення схеми одержувача знизити порігзавадостійкості і тим самим збільшити дальність зв’язку при тій самій потужностіпередавача. Ця задача особливо актуальна для супутникових та космічних системзв’язку. Для зниження порогу при ЧМ використовують різні схеми слідкуючихдемодуляторів в тому числі схему зі зворотнім зв’язком по частоті,синхронно-фазовий демодулятор та демодулятор із слідкуючим фільтром.Мінімальний (допустимий) поріг завадостійкості досягається в схемі оптимальногодемодулятора. Ефективність системи ЧМ значно підвищується за рахуноккоректуючих кодів. Використання коректуючих кодів дає можливість підвищеннявірності передачі повідомлення або при заданій вірності підвищити енергетичнуефективність системи. При досконалій елементній базі затрати на реалізаціїкодуючи та декодуючих пристроїв значно скоротилися, тим часом коли вартістьенергетики каналу практично не змінилась. Таким чином “ціна”енергетичного виграшу за рахунок кодування може бути значно менше “ціни” того жвиграшу, отриманого за рахунок збільшення енергетики каналу (потужності сигналуабо розмірів антен).

8. Висновки.   

В даній курсовій роботі було проведено розрахунок цифрової системипередачі, а потім її характеристики були зрівняні з характеристикамианалогової. Усі розрахунки наведено у відповідних пунктах.

В ЦСП (вид модуляції ФМ-2) відношення /> навході демодулятора дорівнює 427851,14 1/с та при виборі коректуючого коду всистемі з завадостійким кодуванням, було вибрано код (108,80).

Основні порівняння між ЦСП з завадостійким кодуванням, ЦСП беззавадостійкого кодування, та аналогової системи передачі з модуляцією ЧМ-2, булинаведені в розділі 6 даної курсової роботи. 

Перелік посилань.

1.Теорія передачі сигналів:Підручник для вузів / А.Г. Зюко та др. – М.: Радіо та зв’язок ,1986.

2. Панфілов І.П., Дирда В.Ю. Теоріяелектричного зв’язку: Підручник для технікумів, — М.: Радіо та зв’язок, 1991

3. Розрахунки та оптимізаціяхарактеристик систем електрозв’язку: методичний посібник / відп. редактор В.Л.Банкет. –Одеса 1995

4. Конспект лекцій по ТЕС :. 1999

еще рефераты
Еще работы по радиоэлектронике