Реферат: Проектування потокової лінії механічної обробки деталі і розрахунок її техніко-економічних показників
Міністерство освіти та науки України
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
Кафедра організації виробництва та управлінняперсоналом
КУРСОВАРОБОТА
По дисципліні«Організація виробництва»
натему: «Проектування потокової лінії механічної обробки деталі і розрахунок її техніко-економічних показників»
ХАРКІВ — 2007
Зміст
Вступ
1. Вихідні дані
2. Проектуванняпотокової лінії механічної обробки деталі
2.1. Особливостіта переваги потокового виробництва
2.2. Розрахуноктакту (τ) потокової лінії
2.3. Розрахуноккількості обладнання, його завантаження та ступеню синхронізації операційтехнологічного процесу
2.4. Вибіробладнання
2.5. Плануванняпотокової лінії
2.6. Побудоваграфіка-регламенту роботи потокової лінії
2.7. Розрахунокзаділів на потоковій лінії
2.7.1.Технологічний заділ
2.7.2.Транспортний заділ
2.7.3. Страховийзаділ
2.7.4. Оборотнийміж операційний заділ
2.8. Розрахунокосновних і оборотних засобів дільниці
2.9. Розрахунокамортизаційного фонду дільниці
2.10. Розрахунокштатів потокової лінії
2.10.1.Розрахунок чисельності основних робітників
2.10.2.Розрахунок чисельності допоміжних робітників
2.10.3.Розрахунок чисельності службовців
2.11. Розрахунокфондів заробітної плати
2.12. Розрахуноккошторису витрат на утримання та експлуатацію обладнання
2.12.1. Витрати наелектричну енергію
2.12.2. Витратина стиснуте повітря для промислових потреб
2.12.3. Витратина воду для технологічних потреб
2.12.4. Витратина утримання обладнання
2.12.5. Витратина планові ТОіР
2.12.6. Вартістьдопоміжних матеріалів
2.12.7. Амортизаційнівідрахування
2.12.8. Зносмалоцінного інструменту, інвентарю, пристосувань
2.13. Розрахуноккошторису загальновиробничих витрат
2.13.1. Витрати,пов’язані з управлінням виробництвом
2.13.2. Витратина електричну енергію для освітлення
2.13.3. Витратина пару для опалення
2.13.4. Витратина поточний ремонт будівель, споруд і передаточних пристроїв
2.13.5. Витратина амортизацію будівель, споруд і передаточних пристроїв
2.13.6. Витратина охорону праці і техніку безпеки
2.13.7. Витратипо винахідництву та раціоналізації
2.13.8. Іншівитрати
2.14.Калькулювання собівартості та ціни деталі
3. Розрахуноктехніко-економічних показників дільниці (потокової лінії)
Висновки
Список джерелінформації
Вступ
Потоковевиробництво – одна з найбільш ефективних та високоорганізованих форморганізації та проведення виробничого процесу на підприємствах. Воно являєсобою послідовне виконання необхідних для виготовлення виробу операцій напотоковій лінії.
Потоковевиробництво на Україні було деякий час одним з найбільш високорозвинених. Але внинішніх нестабільних умовах як сам верстатний парк так і способи виробництвапочинають морально застарівати. Це спричинено нестачею коштів на оновленняобладнання, розривом економічних зв’язків, станом економіки та іншимипричинами, пов’язаними із цими.
Ціллюцього проекту є проектування потокової лінії механічної обробки деталі і розрахунок її техніко-економічних показників, а зосновних завдань можна назвати такі:
· визначенняособливостей та переваг потокового виробництва;
· розрахуноккількості обладнання його завантаження та ступеню синхронізації операційтехнологічного процесу, вибір обладнання;
· плануванняпотокової лінії, побудова графіка-регламенту роботи потокової лінії ірозрахунок заділів на потоковій лінії;
· розрахунокосновних і оборотних засобів дільниці, а також амортизаційного фонду;
· розрахунокштатів потокової лінії, фондів заробітної плати, а також кошторисів витрат наутримання та експлуатацію обладнання та загальновиробничих витрат;
· калькулюваннясобівартості та ціни деталі і прибутку;
· розрахуноктехніко-економічних показників потокової лінії.
1. Вихідні дані
Приймається,що механічна дільниця виготовляє вироби типу втулка з вертикальним отвором ілисками з однієї сторони. Перелік технологічних операцій та характеристикаобладнання, що застосовується для механічної обробки, наведені в таблицях 1.1та 1.2.
Таблиця1.1
Переліктехнологічних операцій та характеристика обладнання
№ опе-рації Назва операції Обладнання Марка (орієнтовна) Оптова ціна, грн. Потужність двигуна, кВт Габарити, ммЗаймана площа, м2
1. Обробка отвору і торця 2Н135 11500 4 1030×825 4,25 2. Протяжка отвору 7Б55У 59800 17 4070×1600 26,05 3а. Токарна обробка 1И611П 66700 3 1820×970 8,83 3б. Токарна обробка 1Б24СБ-6К 167900 17 4330×1600 27,71 4. Фрезерування торцевою фрезою 6Р80 23000 3 1525×1875 14,3 5. Свердлення отвору Ø20 2Н125 9200 2,5 915×785 3,59 6. Слюсарна обробка Слюсарний верстат 4600 - 1000×800 4,1 7. Миття Мийка 6900 0,5 950×750 3,6 8. Термічна обробка Термопіч 13800 4 1020×950 6,2 9. Внутрішнє шліфування 3К227А 82800 4 5815×1900 24,07 10. Зовнішнє шліфування 3А-110В 71300 4,2 1880×2025 17,03В таблиці 1.1 Мз– мінімальний розмір оплати праці робітників на поточний період. В нинішньомуроці дорівнює 460 грн.
Таблиця 1.2 –Тривалість технологічних операцій
Показники Номер операції Розряд роботи ЗначенняРічний обсяг виробництва (Nр), шт./р.
54000,00Трудомісткість операції (tшт i), хв./шт.
1 3 7,46 2 5 2,32 3а 5 11,32 3б 5 4,42 4 6 6,04 5 3 4,06 6 2 2,98 7 1 2,12 8 4 6,00 9 6 9,94 10 6 5,08 Чиста маса деталі, кг/шт. 7,02 Норма витрат металу, кг/шт. (НВМ) 8,26 Трудомісткість виготовлення виробу, хв/шт. 3а 57,32 3б 50,42В таблиці 1.2 «№»- порядковий номер студента в журналі групи в даному випадку дорівнює 4. Длятого, щоб визначити норму витрат металу, використовуємо коефіцієнт витратметалу, який дорівнює 0,85. Трудомісткість виготовлення виробу одержуємопідсумувавши десять значень трудомісткості технологічних операцій.
2. ПРОЕКТУВАННЯ ПОТОКОВОЇ ЛІНІЇ МЕХАНІЧНОЇ ОБРОБКИ ДЕТАЛІ
2.1. Особливості та переваги потокового виробництва
Потоковевиробництво – це виробництво, при якому верстати розташовуються в послідовностітехнологічних операцій, установлених для деталей, оброблюваних на данійверстатній лінії; найвища форма організації виробництва однорідної продукції,що ґрунтується на принципах спеціалізації, прямоточності, паралельності,безперервності, пропорційності та ритмічності. Основу цього виробництвастановлять потокові лінії.
Потокова лінія —група робочих місць, об'єднаних єдиною технологією виробництва, де послідовноздійснюється процес обробки чи складання виробів одного або кількохнайменувань.
Однопредметніпотокові лінії — потокові лінії які створені для виготовлення однієї деталі чивиробу.
Багатопредметніпотокові лінії—технологічні лінії, створені для виробництва подібних законструкцією та технологією деталей або виробів.
Безперервно-пoтоковілінії — потокові лінії з безперервним рухом предметів праці
Перервно-потоковілінії — технологічні лінії, що передбачають різні зупинки предметів праці длявиконання робочих операцій.
Потокові лінії зрегламентованим ритмом — потокові лінії, де випуск продукції здійснюється череззаздалегідь визначені інтервали часу.
Потокові лінії звільним ритмом — багатопредметні технологічні лінії, для яких ритм визначаєтьсяособливостями продукту та розміром партії, що обробляється.
Конвеєрніпотокові лінії — потокові лінії, де переміщення предметів праці здійснюється задопомогою конвеєра.
Потокові лініїперіодичної дії — лінії, що передбачають чітко визначену зупинку конвеєра(технологічної лінії), для виконання виробничих операцій.
Автоматичніпотокові лінії — потокові лінії, оснащені сучасною робо-тизованою такомп'ютеризованою технікою. що забезпечують повну автоматизацію виробничихпроцесів.
Гнучкеавтоматизоване виробництво — це комплекс із кількох гнучких виробничих модулів,поєднаних автоматизованою системою управління, у якому технологічне обладнаннярозміщене в послідовності виконання технологічних операцій.
Перевагамипотокового виробництва перед традиційними є такі:
1) безперервністьпраці;
2) принциппаралельності;
3) легкопланувати процес виробництва;
4) ритмічнийвипуск продукції;
5) зменшеннячасу на виробництво.
Головною умовоюорганізації безперервно-потокових ліній (БПЛ) є забезпечення сувороїсинхронізації такту потокової лінії i тактів виконання (в безперервному режимі)всіх операцій, пов'язаних із цією лінією. Синхронізація здійснюється в дваетапи:
Попередня —виконується на стадії проектування потокової лінії (ПЛ). Вона здійснюєтьсязавдяки добору, розчленуванню та поєднанню операцій та їх окремих частин так,щоб забезпечити рівномірне завантаження робітників (устаткування), а такождобором обладнання з відносно однаковою продуктивною. Попередня синхронізаціязазвичай здійснюється з точністю до 10—15%.
Остаточнасинхронізація виконується під час налагодження БПЛ i передбачає повнуліквідацію перевантаження робочих місць за рахунок удосконалення технології,використання спеціального оснащення i пристроїв, підвищення механізації,автоматизації робіт, рівня кваліфікації робітників, їх продуктивності за рахунокматеріального стимулювання та іншими подібними шляхами.
2.2. Розрахунок такту (τ) потокової лінії
Такт потоковоїлінії – це проміжок часу, через який виходять з потокової лінії готові деталі.Такт потокової лінії можна ще візначити іншим формулюванням – як проміжок часуміж запуском у виробництво двох чергових виробів.
Такт потокової лінії визначається по формулі:
τ = />, (2.1)
де Фдоб – добовий фонд часу:(8х2)·60=960 хв., при 8-годинному
робочому дні в дві зміни;
Вр – регламентовані витрати часу на технічнеобслуговування
верстата, прийняти Вр=60 хв.;
Nдоб – добовапрограма випуску, шт.
Добова програма випуску розраховується по формулі:
/>, (2.2)
де Nр – задана річна програма випуску, шт.;
nрд – кількістьробочих днів в році.
Nдоб = 54000,00 / 252 = 214 шт.
τ = (960 – 60) / 214 = 4,20
2.3. Розрахунок кількості обладнання, його завантаження та ступенюсинхронізації операцій технологічного процесу
Розрахунок кількості обладнання для кожної операціїпроводиться по формулі:
/>, (2.3)
де nрi – розрахункове числоверстатів на і-тій операції, шт.;
tштi – штучний час на і-ту операцію, хв.;
τ – такт потокової лінії, хв./шт.
Округляємо nрi<sub/>до першого більшого або найближчого цілого числа –отримаємо прийняту кількість верстатів nпрi.
Завантаження обладнання ηзi визначаємо також для кожної i – оїоперації по формулі:
/> (2.4)
nр1= 7,46 / 4,20 =1,78
пnрi= 2 шт.
ηз1 = 1,78 / 2 = 0,89
Завантаження обладнання на окремих операціях неповинно перевищувати 85 – 90% для створення резерву обладнання з метоюзабезпечення безперебійної роботи потокової лінії. Якщо при розрахунках />виявиться вищим за 85 –90%, то слід збільшити кількість верстатів.
Для ефективної роботи обладнання на потоковій лінії необхідно,щоб завантаження обладнання на більшості операцій було вищим за 60 – 70%.Низьке завантаження допустиме лише на окремих операціях (найчастіше –свердлувальних, різьбонарізних, слюсарних і т.і.). Якщо завантаження обладнаннявиявляється на більшості операцій нижче 60 – 70%, то необхідно переглянутирічну програму випуску деталей і узгодити її з керівником проекту.
Таблиця 2.1(а) — Розрахунок обладнання на потоковій лінії
№ операції Назва операціїtштi, хв.
nрi,шт.
nпрi, шт.
ηзі, %
tштi/nпрi
Ступінь несинхро-нізації, Сі
1 Обробка отвору і торця 7,46 1,78 2 88,81 3,73 0,32 2 Протяжка отвору 2,32 0,55 1 55,24 2,32 -0,18 3а Токарна обробка 11,32 2,70 3 89,84 3,77 0,34 4 Фрезерування торцевою фрезою 4,42 1,44 2 71,90 3,02 0,07 5 Свердлення отвору Ø20 6,04 0,97 2 48,33 2,03 -0,28 6 Слюсарна обробка 4,06 0,71 1 70,95 2,98 0,06 7 Миття 2,98 0,50 1 50,48 2,12 -0,25 8 Термічна обробка 2,12 1,43 2 71,43 3,00 0,06 9 Внутрішнє шліфування 6,00 2,37 3 78,89 3,31 0,17 10 Зовнішнє шліфування 9,94 1,21 2 60,48 2,54 -0,10 Разом 57,32 - 19 - 28,83 0,00Таблиця 2.1(б) — Розрахунок обладнання на потоковій лінії
№ операції Назва операціїtштi, хв.
nрi,шт.
nпрi, шт.
ηзі, %
tштi/nпрi
Ступінь несинхро-нізації, Сі
1 Обробка отвору і торця 7,46 1,78 2 88,81 3,73 0,32 2 Протяжка отвору 2,32 0,55 1 55,24 2,32 -0,18 3б Токарна обробка 4,42 1,05 2 52,62 2,21 0,34 4 Фрезерування торцевою фрезою 6,04 1,44 2 71,90 3,02 -0,22 5 Свердлення отвору Ø20 4,06 0,97 2 48,33 2,03 0,07 6 Слюсарна обробка 2,98 0,71 1 70,95 2,98 -0,28 7 Миття 2,12 0,50 1 50,48 2,12 0,06 8 Термічна обробка 6,00 1,43 2 71,43 3,00 -0,25 9 Внутрішнє шліфування 9,94 2,37 3 78,89 3,31 0,06 10 Зовнішнє шліфування 5,08 1,21 2 60,48 2,54 0,17 Разом 50,42 - 18 - 27,26 0,00Середнє завантаження обладнання ηз серрозраховується по формулі:
/>, (2.5)
де m – число операцій.
Ступінь несинхронізації операцій розраховується поформулі:
/>, (2.6)
де /> – робочий такт на і-тій операції;
/> – середній робочий такт потокової лінії.
Середній робочий такт потокової лінії знаходиться поформулі:
/> (2.7)
По отриманих результатах будується графіксинхронізації операцій (рисунок 2.1) і графік завантаження обладнання (рисунок2.2).
/>
Рисунок 2.1(а) — Графік синхронізації операцій
/>
Рисунок 2.1(б) — Графік синхронізації операцій
/>
Рисунок 2.2(а) — Графік завантаження обладнання наопераціях
/>
Рисунок 2.2(б) — Графік завантаження обладнання наопераціях
По ступеню синхронізації операцій на потоковій лініївизначається тип потокової лінії, від якого залежить організація робіт та вибіртранспортних засобів.
Якщо на всіх операціях ступінь десинхронізації неперевищує />, то така лінія єсинхронізованою неперервною-потоковою. Якщо ж хоча б на одній операції ступіньдесинхронізації перевищує вказану величину, то таку лінію слід називати прямотоковою або несинхронізованою.
2.4. Вибір обладнання
Вибір обладнання на практиці здійснюється одночасно зпроектуванням технологічного процесу. При цьому найчастіше орієнтуються нанаявний склад обладнання. При виборі обладнання в проекті необхідно враховуватинаступне:
1) можливість установки іобробки деталі на верстаті. Для цього
зіставляються розміри деталі і основні розміриверстата. Для свердлувального верстата, наприклад, основним розміром є діаметр– найбільший діаметр свердлування. Для токарного верстата – висота центрів тавідстань між центрами. Радіус деталі не може перевищувати висоту центрів, адовжина деталі – відстань між центрами;
2) вартість верстата;потрібно використовувати обладнання з меншою ціною.
Вибір верстатів звичайно треба проводити попрейскуранту оптових цін на металорізальні верстати. В проекті можнаскористатися даними таблиці 1.1. Потім складається відомість обладнання напотоковій лінії (таблиця 2.2).
Таблиця 2.2(а) — Відомість обладнання на потоковійлінії
Назва операції Модель верстата Габаритні розміри верстата, мм Кіль-кість верстатів Ціна, грн. Потужність двигунів, кВт одного верстата Всього одного верстата всьогоОбробка отвору і торця
2Н135 1030×825 2 11500 23000 4 8 Протяжка отвору 7Б55У 4070×1600 1 59800 59800 17 17 Токарна обробка 1И611П 1820×970 3 66700 200100 3 9 Фрезерування торцевою фрезою 6Р80 1525×1875 2 23000 46000 3 6 Свердлення отвору Ø20 2Н125 915×785 2 9200 18400 2,5 5 Слюсарна обробка Слюсарний верстат 1000×800 1 4600 4600 – – Миття Мийка 950×750 1 6900 6900 0,5 0,5 Термічна обробка Термопіч 1020×950 2 13800 27600 4 8 Внутрішнє шліфування 3К227А 5815×1900 3 82800 248400 4 12 Зовнішнє шліфування 3А-110В 1880×2025 2 71300 142600 4,2 8,4 Разом - - 19 - 777400 - 73,9Таблиця 2.2(б) — Відомість обладнання на потоковійлінії
Назва операції Модель верстата Габаритні розміри верстата, мм Кіль-кість верстатів Ціна, грн. Потужність двигунів, кВт одного верстата Всього одного верстата всього Обробка отвору і торця 2Н135 1030×825 2 11500 23000 4 8 Протяжка отвору 7Б55У 4070×1600 1 59800 59800 17 17 Токарна обробка 1Б24СБ-6К 4330×1600 2 167900 335800 17 34 Фрезерування торцевою фрезою 6Р80 1525×1875 2 23000 46000 3 6 Свердлення отвору Ø20 2Н125 915×785 2 9200 18400 2,5 5 Слюсарна обробка Слесарный станок 1000×800 1 4600 4600 – – Миття Мойка 950×750 1 6900 6900 0,5 0,5 Термічна обробка Термопечь 1020×950 2 13800 27600 4 8 Внутрішнє шліфування 3К227А 5815×1900 3 82800 248400 4 12 Зовнішнє шліфування 3А-110В 1880×2025 2 71300 142600 4,2 8,4 Разом - - 18 - 913100 - 98,92.5. Планування потокової лінії
Планування обладнання (розміщення верстатів на плані)необхідно виконувати таким чином: на лист міліметрівки наноситься сітка колон,яка характеризується кроком колон і шириною прогону. Рекомендується застосувативідстань між осями суміжних колон продовж прогону (крок колон) — 6, 12 метрів,а відстань між суміжними рядами колон (широту прогону) – 12, 15, 18, 24 метри.Найбільш поширеними є сітка колон />або/> метрів. Розміри колон />мм або />мм, ширина капітальноїстіни – 400 мм; ширина віконних прорізів – 3000 мм.
Планування в проекті слід починати з кута будівлі. Забазу відміру відстані береться вісь зовнішнього ряду колон. Для плануваннявикористовуються габарити верстатів, які представляють собою вигляд верстата наплані із зображенням його висувних частин. Габарити верстатів розміщені вспеціальних альбомах. Типові габарити верстатів приведені в [2].Користуючись типовими обрисами різних верстатів, можна отримати габаритипотрібного верстата.
Необхідно знати правила розміщення обладнання напотоковій лінії:
1) обладнання повинно бутирозставленим по ходу технологічного процесу, згідно з послідовністю виконанняоперацій;
2) рекомендується, якнайбільш раціональне, розміщення верстатів вздовж прогону в один, два і більшепаралельних рядів;
3) між паралельними рядамиверстатів потрібно передбачити і показати транспортні між операційні засоби;
4) всі відстані міжверстатами, верстатами і колонами, верстатами і транспортними засобами повиннібути взяті у відповідності до діючих норм[1,2];
5) при розміщенні верстатівне слід прагнути розміщати їх симетрично по ширині прогону. При невеликійкількості верстатів частина площі прогону може залишитися вільною (в проекті).На практиці вона буде зайнята другими потоковими лініями;
6) площа, яку займаютьверстати і проходи (виробнича площа дільниці) визначається із планування;
7) правильність розміщенняобладнання перевіряється порівнянням питомої виробничої площі іззапроектованого планування і нормами питомої площі для різних груп обладнання:
а) малі верстати – 5-9 м2;
б) середні – 10-16 м2;
в) великі – 18-60 м2
Питома виробнича площазнаходиться діленням площі дільниці на
кількість розміщених верстатів;
8) на плануванні повинні бутипоказані основні розміри, а також
лінія руху деталі між операціями технологічногопроцесу. Пік лінії вказує на те, що деталь оброблюється на даному верстаті.Кількість піків відповідає числу операцій. Якщо на операції встановленодекілька верстатів, то пік зображується лише до одного з них. Лінія руху деталіпоказує при правильному розміщенні обладнання на прямолінійність руху беззворотів і петлянь.
Планування потокової лінії наведено в додатку А.
Транспортні засоби на потоці повинні економити працюробітників. Потрібно вказати, які основні вимоги до них пред’являються.
Рекомендується на несинхронізованих лініях длясередніх і великих деталей застосовувати рольганг, ширина якого вибирається ввідповідності до розмірів деталі. Стандартна ширина роликів рольгангів складає:300, 400, 500, 650, 800, 1000 мм. Ширина рольгангу на 48 мм більше. Для малих деталей застосовується транспортер, який переміщується за сигналами з робочихмісць.
На синхронізованих лініях слід застосуватитранспортер.
При масі деталі більше 20 кг потрібно передбачити біля робочих місць підйомні засоби (електротельфери, кран-балки,пневматичні підйомники та інше). Умовні зображення транспортних засобівнаведені в [1,2].
2.6. Побудова графіка-регламенту роботи потокової лінії
За допомогою графіка-регламенту можливо визначитиступінь завантаження недовантажених робочих місць і час їх роботи впродовжперіоду обслуговування, виявити економічно оправдане використання робітників налінії і тим самим усунути простої, визначити внутрішньо лінійні і оборотнізаділи та побудувати графіки руху останніх (епюри оборотних заділів).
Важливе значення при встановленні режиму роботи лініїмає вибір періоду обслуговування лінії (Т0). Його збільшеннявикликає зростання між операційних оборотних заділів, в той же час зростаєможливість до загрузки верстатів другими роботами цеху, тому що відбудетьсяконцентрація простоїв верстатів у часі. Досвід ряду підприємств показує, щораціонально при великих деталях (масою більше 20 кг) встановлювати період обслуговування в межах 30 хвилин, при середніх – 1-2 години, при малих –4-8 годин. В даному проекті рекомендується будувати графік-регламент на періодобслуговування То = 2 години.
Побудовано графік-регламент роботи потокової лінії як наведенона рисунку 2.3.
Рисунок 2.3а
Графік-регламент роботи потокової лінії і епюриоборотних заділів
№ опе-раціїtшт, хв.
nпрi, шт.
/> години
Період обслуговування потокової лінії Т0, годин
Табельний № робітника 1 година 2 година 1 7,46 2 3,55№1
№2
2 2,32 1 1,10 №3 3а 11,32 3 5,39№4
№5
№6
4 6,04 2 2,88№7
№8
5 4,06 2 1,93№9
№10
6 2,98 1 1,42 №11 7 2,12 1 1,01 №12 8 6,00 2 2,86№13
№14
9 9,94 3 4,73№15
№16
№17
10 5,08 2 2,42№18
№19
Рисунок 2.3б
Графік-регламент роботи потокової лінії іепюри оборотних заділів
№ опе-раціїtшт, хв.
nпрi, шт.
/> години
Період обслуговування потокової лінії Т0, годин
Табельний № робітника 1 година 2 година 1 7,46 2 3,55№1
№2
2 2,32 1 1,10 №3 3б 4,42 2 2,10№4
№5
4 6,04 2 2,88№6
№7
5 4,06 2 1,93№8
№9
6 2,98 1 1,42 №10 7 2,12 1 1,01 №11 8 6,00 2 2,86№12
№13
9 9,94 3 4,73№14
№15
№16
10 5,08 2 2,42№17
№18
2.7. Розрахунок заділів на потоковій лінії
Для забезпечення безперервності роботи потокової лініїпоряд з іншими заходами необхідно створити ряд заділів. Внутрішньо лінійнізаділи на потокових лініях бувають: технологічними, транспортними, страховимита оборотними.
2.7.1. Технологічний заділ
Технологічний заділ (Зтехн) –загальна кількість деталей, що знаходяться в даний момент в процесі обробки навсіх операціях лінії:
/>, (2.8)
де т – кількість операцій на лінії;
пі – кількість робочих місць на кожній операції;
S – кількість одночасно оброблюваних деталей накожному робочому місці, S = 1.
Зтехн (а) = (2 + 1 + 3 + 2 + 2 + 1 + 1 + 2 + 3 + 2) * 1 = 19деталей;
Зтехн (б) = (2 + 1 + 2 + 2 + 2 + 1 + 1 + 2 + 3 + 2) * 1 = 18дететалй;
2.7.2. Транспортний заділ
Транспортний заділ (Зтр) створюєтьсядеталями, які знаходяться на потоковій лінії поміж робочими місцями:
/>, (2.9)
де р – розмір транспортної партії деталей.
При поштучній передачі деталей з операції на операціювеличина р = 1.
Зтр (а)<sub/>=(19 – 1) * 1 = 18
Зтр (б)<sub/>=(18 – 1) * 1 = 17
2.7.3. Страховий заділ
Страховий заділ (Зстр) створюєтьсяперед найбільш відповідальною (як правило, це найбільш трудомістка) операцією.Його величина встановлюється в розмірі 4-5% змінного завдання. Окрім цього,перед кожною операцією створюється 15-20 хвилинний страховий заділ деталей зметою створення можливості для незалежного початку роботи:
/>, (2.10)
де Зстр і – страховий заділ на і-тійоперації, штук;
пі – кількість верстатів на даній операції, штук;
tшті –трудомісткість операції, хвилин.
Зстр 1 = (20 / 7,46) * 2= 5,36
Зстр 2 =
8,62Зстр 3а =
5,30Зстр 3б =
9,05Зстр 4 =
6,62Зстр 5 =
9,85Зстр 6 =
6,71Зстр 7 =
9,43Зстр 8 =
6,67Зстр 9 =
6,04Зстр 10 =
7,87
2.7.4. Оборотний міжопераційний заділ
Оборотний міжопераційний заділ (Зоб)створюється поміж суміжними операціями внаслідок їх різної трудомісткості(продуктивності). Його величина розраховується на основі графіка-регламентуроботи потокової лінії. Для того, щоб розрахувати міжопераційні оборотні заділиміж суміжними операціями, період обслуговування Т0розподіляють на часткові періоди часу t0, впродовж яких надвох суміжних операціях працює незмінна кількість верстатів.
Максимальну величину оборотного заділу, що зновуутворюється (якщо результат виходить зі знаком плюс) або витрачається (якщо результатвиходить зі знаком мінус) для кожного відрізку часу t0визначаємо поформулі:
/>, (2.11)
де пі, пі+1 –кількість верстатів, працюючих одночасно, відповідно, на попередній тапослідуючих операціях протягом часу t0.
Розраховані величини заділів наносяться в прийнятомумасштабі на ординати графіка-регламенту, які знаходяться між відповіднимисуміжними операціями (рисунок 2.3).
Зоб1-2= 1,1(2/7,46-1/2,32) *60 = -10
Зоб1-2ʼ = (1,55-1,10)(2/7,46-0) *60 = 5
Зоб1-2ʼʼ = (2,00-1,55)(1/7,46-0) *60 = 5
Ʃ Зоб1-2 ≈ 0,00
Зоб2-3а= 1,1(1/2,32-3/11,36) *60 = 11
Зоб2-3аʼ = 0,29(1/2,32-3/11,36) *60 = -3
Зоб2-3аʼʼ = 0,61(-2/11,36) *60 = -8
Зоб3а-4= 0,51(3/11,36-1/6,04) *60 = 3
Зоб3а-4ʼ = 0,61(2/11,36-1/6,04) *60 = 1
Зоб3а-4ʼʼ = 0,88(3/11,36-2/6,04) *60 = -4
Зоб4-5= 0,965(2/6,04-2//>4,06) *60 = 12
Зоб4-5ʼ = 0,085(1/6,04-2/4,06) *60 = -2
Зоб4-5ʼʼ = 1,035(1/6,04) *60 = -10
Зоб5-6= 0,965(2/4,06-1/2,98) *60 = 9
Зоб5-6ʼ = 0,455(-1/2,98) *60 = -9
Зоб6-7= 1,42(1/2,98-1/2,12) *60 = -8
Зоб6-7ʼ = 0,41(1/2,98) *60 = 8
Зоб7-8= 1,01(1/2,12-2/6*60) = 7
Зоб7-8ʼ = 0,15(-2/6) *60 = 3
Зоб7-8ʼʼ = 0,99(-1/6) *60 = -10
Зоб8-9= 0,86(2/6-3/9,94) *60 = 2
Зоб8-9ʼ = 0,13(2/6-2/9,94) *60 = 1
Зоб8-9ʼʼ = 1,14(1/6-2/9,94) *60 = -3
Зоб9-10= 0,73(3/9,94-2/5,08) *60 = -4
Зоб9-10ʼ = 0,31(3/9,94-1/5,08) *60 = 7
Зоб9-10ʼʼ = 1,27(2/9,94-1/5,08) *60 = -3
Зоб2-3б= 1,1(1/2,32-2/3,16) *60 = 1
Зоб2-3бʼ = 1(1/2,32-1/4,42) *60 = 12
Зоб2-3бʼʼ = 0,9(-1/4,42) *60 = -13
Зоб3б-4= 0,88(2/4,42-2/6,02) *60 = 11
Зоб3б-4ʼ = 0,78 (1/4,42-2/6,02) *60 = -5
Зоб3б-4ʼʼ<sub/>= 1,12(1/4,42-1/6,02) *60 = -6
2.8. Розрахунок основних і оборотних засобів дільниці
Основні засоби – це засоби виробництва, що берутьучасть у процесі виробництва довгий час.
Оборотні засоби – це предмети праці, що беруть участьу виробництві один раз, при цьому їхня вартість входить у собівартістьпродукції.
Порядок розрахунку основних фондів по групахнаступний.
Для будівель:
ВБ=1,2*S*ВS, (2.12)
де ВБ – вартість будівель,грн.;
1,2 – коефіцієнт, який враховує частку іншої площіцеху, що припадає на дільницю;
S –площа дільниці (із планування), вирахувана із внутрішньої частини будівлі, м2;
ВS – вартість 1 м2 виробничої площі (приймаємо 250 грн./м2).
ВБ(3а)= 1,2 * 257 * 250 = 77100 грн.
ВБ(3б)= 1,2 * 262 * 250 = 78600 грн.
Вартість споруд і передаточних пристроїв умовноприймаємо на дільниці в розмірі 3-5% від вартості будівлі дільниці.
Вспоруд(3а) = 77100 * 0,05 = 3855 грн.
Вспоруд(3б) = 78600 * 0,05 = 3930 грн.
Для робочих машин та обладнання:
Врм=1,15*1,1*/>, (2.13)
де Врм – вартість робочих машинта обладнання дільниці, грн.;
1,15 – коефіцієнт, який враховує витрати натранспортировку і монтаж обладнання;
1,1 – коефіцієнт, який враховує вартість міжопераційноготранспорту;
/> - сумарна вартість верстатів.
Врм(а) = 1,15 * 1,1 * 777400 = 983411 грн.
Врм(б) = 1,15 * 1,1 * 913100 = 1155071,5 грн.
Вимірюючі і регулюючі пристрої, лабораторне обладнанняскладає 3-8% вартості робочих машин та обладнання дільниці, транспорт – 5%,інструмент та інвентар – 2-5%.
Вартість оборотних засобів дільниці складає 50%вартості основних фондів.
Влаб(а)= 983411 * 0,06 = 59004,66 грн.
Влаб(б)= 1155071,5 * 0,06 = 69304,29 грн.
Втрансп(а)= 983 411 * 0,05 = 49170,55 грн.
Втрансп(б)= 1155071,5 * 0,05 = 57753,57 грн.
Винстр(а)= 983411 * 0,03 = 29502,33 грн.
Винстр(б)= 1155071,5 * 0,03 = 34652,15 грн.
ВОФ(а)= 77100+3855+983411+59004,66+49170,55+29502,33=1202043,54грн.
ВОФ(а)= 78600+3930+1155071,5+69304,29+57753,57+34652,15=1399311,51грн.
В ОС(а) = 1202043,54 * 0,5 = 601021,77 грн.
В ОС(б) = 1399311,51 * 0,5 = 699655,76 грн.
2.9. Розрахунок амортизаційного фонду дільниці
Амортизація – процес переносу вартості основних фондіву плині терміну їхньої служби на вартість виготовленого товару й акумуляція їїв амортизаційному фонді.
Норми амортизаційних відрахувань наведені у таблиці2.3.
Таблиця 2.3а — Розрахунок амортизаційного фондудільниці
Група основних фондів Вартість Амортизаційні відрахування Норма амортизації, % Сума амортизації, грн. Будівлі 77100 2 1542,00 Споруди і передаточні засоби 3855 2 77,10 Робочі машини і обладнання 983411 6 59004,66 Вимірюючи пристрої 59004,66 10 5900,47 Транспорт 49170,55 10 4917,06 Інструмент, інвентар 29502,33 10 2950,23 Разом 1202043,54 - 74391,51Таблиця 2.3а — Розрахунок амортизаційного фондудільниці
Група основних фондів Вартість Амортизаційні відрахування Норма амортизації, % Сума амортизації, грн. Будівлі 78600 2 1572,00 Споруди і передаточні засоби 3930 2 78,60 Робочі машини і обладнання 1155071,5 6 69304,29 Вимірюючи пристрої 69304,29 10 6930,43 Транспорт 57753,57 10 5775,36 Інструмент, інвентар 34652,15 10 3465,22 Разом 1399311,51 - 87125,89Квартальні амортизаційні відрахування визначаються ввідсотках від вартості основних фондів по групах (нормах амортизаційнихвідрахувань).
Основні фонди підрозділяються на наступні групи:
1) група 1 – будівлі, споруди, їх структурнікомпоненти і передаточні засоби;
2) група 2 – транспортні засоби, включаючи вантажні талегкові автомобілі, меблі, конторське обладнання; побутові електромеханічніпристрої та інструменти;
3) група 3 – інші основні фонди, що не ввійшли до груп1, 2, 4 (робочі машини та обладнання);
4) група 4 – інформаційні системи, включаючиелектронно-обчислювальні та інші машини для автоматичної обробки інформації; периферійніпристрої до них; системи зв’язку, включаючи мобільний.
Квартальні норми амортизаційних відрахуваньвстановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондівна початок звітного кварталу в наступних розмірах:
1) група 1 – 2%;
2) група 2 – 10%;
3) група 3 – 6%;
4) група 4 – 15%.
Для врахування амортизаційних відрахувань нанематеріальні активи використовується лінійний метод впродовж термінувикористання, але не більше 10 років.
2.10. Розрахунокштатів потокової лінії
2.10.1. Розрахунок чисельності основнихробітників
Явочну кількість основних робітників (пяв)визначаємо із графіка регламенту (рисунок 2.3) по робочих місцях з врахуваннямсуміщення професій. Найбільший табельний номер робочого місця дорівнює явочнійкількості робітників в одну зміну. Спискова кількість робітників (псп)буде дорівнювати:
псп=/>, (2.14)
де квик – коефіцієнт виконанняробочого часу (квик=0,88-0,91);
т –число змін (в проекті т=2).
пяв(а)= 19 раб.
пяв(б)= 18 раб.
псп(а)= 19/0,91*2 = 42 чел.
псп(б)= 18/0,91*2 = 40 чел.
2.10.2. Розрахунок чисельності допоміжнихробітників
Явочна кількість допоміжних робітників може бутивизначена наступними методами:
1) по точках обслуговування (транспортні робітники);
2) по нормах обслуговування (наладчики, ремонтніробітники та інші);
3) у відсотках від чисельності основних робітників(укрупнений метод).
В проекті дільниці необхідно визначити лише деякікатегорії допоміжних робітників, яких можна закріпити за даною потоковоюлінією. Розрахунки зводимо до таблиці 2.4.
Явочне число допоміжних робітників(слюсарів-ремонтників і наладчиків (пяв)) визначається заформулою:
/>, (2.15)
де О – число об’єктівобслуговування, штук;
NО – нормаобслуговування, штук/чол. у зміну;
т–число змін.
Норма обслуговування для наладчиків на одногоробітника звичайно знаходиться в межах 5-8 верстатів в зміну.
В проекті явочну кількість слюсарів-ремонтників можнаприйняти в розмірі 2 чоловіка в зміну.
Контроль якості на таких потокових лініях звичайновиконується після кінцевої операції і тому лінію обслуговує контролер в зміну.
Спискова чисельність допоміжних робітників звичайновизначається в цілому по цеху, а тому в проекті достатньо навести розрахунковуформулу і обмежитися встановленням явочного числа робітників.
Таблиця 2.4а — Чисельність допоміжних робітників
Професія Назва об'єктів обслуговуван-ня Число об'єктів обслуговуван-ня Норма обслуговуван-ня на одного робітника Явочне число допоміжних робітників Наладчик верстати 19 6 7 Слюсар-ремонтник верстати – – 4 Контролер потокова лінія – – 2 Разом - - - 13Таблиця 2.4а — Чисельність допоміжних робітників
Професія Назва об'єктів обслуговуван-ня Число об'єктів обслуговуван-ня Норма обслуговуван-ня на одного робітника Явочне число допоміжних робітників Наладчик верстати 18 6 6 Слюсар-ремонтник верстати – – 4 Контролер потокова лінія – – 2 Разом - - - 122.10.3. Розрахунок чисельності службовців
Чисельність службовців встановлюється виходячи зштатного розкладу цеху. Для дільниці приймемо:
1) 1 змінний майстер на 20-25 основних робітників;
2) 1 технолог-нормувальник;
3) 1 нарядчик у зміну;
4) 1 прибиральник у зміну.
2.11. Розрахунок фондів заробітної плати
Річний фонд заробітної плати основних виробничихробітників (/>) з урахуванням всіхнарахувань на заробітну плату, а також доплат і додаткової заробітної плативизначається за формулою:
/>, (2.16)
де п – число операцій, штук;
tшті – штучний час(норма часу) на виконання і-тої операції, хв./шт.;
Счі – годинна тарифна ставка робітника на і-тійоперації, грн./год.;
Nр –річний обсягвиробництва деталі, шт./рік;
Кд – коефіцієнт, який враховує розмір доплат ідодаткової заробітної плати (Кд=1,25);
Кв – коефіцієнт, який враховує розмір всіх нарахувань назаробітну плату (соціальне страхування, пенсійне страхування, фонд зайнятостіта інші фонди).Приймається у відповідності з діючими в поточному роцінормативами нарахувань.
Годинну тарифну ставку і-того розряду (Счі)потрібно приймати в залежності від мінімальної місячної заробітної плати (МЗ),галузевого коефіцієнта (Кгал), розмір якого длямашинобудування знаходиться в межах 2,5-2,84, а також місячного фонду робочогочасу, який в середньому дорівнює 176 годин, і тарифного коефіцієнта (КТі).Годинна тарифна ставка визначається за допомогою наступної формули:
/> (2.17)
Тарифні коефіцієнти приймаються у таких розмірах: 1-йрозряд – 1,0; 2-й – 1,2; 3-й – 1,35; 4-й – 1,5; 5-й – 1,7; 6-й – 2,0.
За згодою керівника проекту можуть бути використанідіючі годинні тарифні ставки машинобудівних підприємств, що діють на моментпроектування.
Счі 1 = (460*2,5*1,0)/(22*8) = 6,53 грн.
tшт1/60 = 7,46/60 = 0,12 н-ч/дет.
tшт1/60*Сч1= 0,12*6,53 = 0,78 грн.
Розрахунки по всіх останніх варіантах наведені утаблиці нижче.
Таблиця 2.5
Номер операціїtшті/60
Розряд роботиСчі
tшті/60*Счі
1 0,12 3 8,82 1,10 2 0,04 5 11,11 0,43 3а 0,19 5 11,11 2,10 3б 0,07 5 11,11 0,82 4 0,10 6 13,07 1,32 5 0,07 3 8,82 0,60 6 0,05 2 7,84 0,39 7 0,04 1 6,53 0,23 8 0,10 4 9,80 0,98 9 0,17 6 13,07 2,16 10 0,08 6 13,07 1,11Ʃtшті/60*Счі 3а
10,41Ʃtшті/60*Счі 3б
9,13/>(а) = 10,41 * 54000 * 1,25 *1,3827 = 971588,72 грн.
/>(б) = 9,13 * 54000 * 1,25 *1,3827 = 852123,44 грн.
Середньомісячну заробітну плату одного робітникавизначаємо по формулі:
/>, (2.18)
де Зсер – середньомісячназаробітна плата одного робітника, грн./міс.;
/> - річний фонд заробітної плати основних робітниківбез нарахувань на зарплату, грн./рік;
Кпр – коефіцієнт, який враховує розмір премії із фондуматеріального заохочення (Кпр=1,25);
12 – число місяців в році;
псп – спискова чисельність основних робітників, чол.
Зсер (а) = (562140 * 1,25) / (12 * 42) = 1394,2 грн./мес.
Зсер (б) = (493020 * 1,25) / (12 * 40) = 1283,9 грн./мес.
Для оплати праці допоміжних робітників, як правило,використовується почасова форма оплати праці, тобто їх заробіток залежить відвідпрацьованого часу. При плануванні річного фонду заробітної плати почасовиківвикористовується плановий бюджет робочого часу, який визначається по формулі:
Троб=Чрд*tзм*Квик, (2.19)
де Троб – річний бюджетробочого часу, год./рік;
Чрд – число робочих днів у рік;
tзм –довготривалість робочої зміни (tзм=8 год.);
Квик – коефіцієнт використання робочого часу (Квик=0,91).
Троб = 252 * 8 * 0,91 = 1835 год./рік
Річний тарифний фонд заробітної плати допоміжнихробітників (/>) визначаємо по формулі:
/>=Троб*/>*/>, (2.20)
де /> –середня годинна ставка допоміжних робітників, грн./год.;
/> – спискова чисельність допоміжних робітників, чол.
/>(а) наладчика = 1835 * 13,07 * 7 = 167884,15 грн.
Доплати і додаткову заробітну плату, річний фондзаробітної плати та середньомісячну зарплату для допоміжних робітниківвизначаємо аналогічно розрахункам по основних робітниках.
Розрахунки зводимо до таблиці 2.6.
Таблиця 2.6а
Розрахунок фондів заробітної плати допоміжнихробітників
Найменування професії Розряд робітника/>, грн./год.
Чисельність, чол.Троб,
год.
/>, грн./рік
Доплати і додаткова зарплата,% Нарахування на зарплату, % Річний фонд зарплати, грн./рік Середньомісячна зарплата, грн./міс. Наладчик 6 13,07 7 1835 167884,15 25 38,37 290166,77 3454,37 Слюсар-ремонтник 5 11,11 4 1835 81547,40 25 38,37 140944,49 1677,91 Контролер 4 9,80 2 1835 35966,00 25 38,37 62162,74 740,03 Разом – – 13 – 285397,55 – – 493273,99 5872,31Таблиця 2.6а
Розрахунок фондів заробітної плати допоміжнихробітників
Найменування професії Розряд робітника/>, грн./год.
Чисельність, чол.Троб,
год.
/>, грн./рік
Доплати і додаткова зарплата,% Нарахування на зарплату, % Річний фонд зарплати, грн./рік Середньомісячна зарплата, грн./міс. Наладчик 6 13,07 6 1835 143900,70 25 38,37 248714,37 2960,89 Слюсар-ремонтник 5 11,11 4 1835 81547,40 25 38,37 140944,49 1677,91 Контролер 4 9,80 2 1835 35966,00 25 38,37 62162,74 740,03 Разом - – 13 – 261414,10 – – 451821,60 5378,83Розряди допоміжних робітників:
1) наладчик – 6-й розряд;
2) слюсар по ремонту обладнання – 5-й розряд;
3) контролер – 4 розряд.
Спрощений розрахунок фондів заробітної платислужбовців виконується множенням місячного окладу по штатному розкладу на 12місяців.
Орієнтовні розміри окладів:
1) змінний майстер – 600 — 780 грн.;
2) технолог-нормувальник – 580 — 700 грн.;
3) нарядчик – 480 — 500 грн.;
4) прибиральник – 420 — 460 грн.
Середньомісячна заробітна плата названих категорійпрацівників враховує також премії із фонду матеріального заохочення (ізприбутку) в розмірі 10-25%.
Таким чином фондзаробітної платні службовців складе:
Для змінного майстра: ФЗПзм = 690 * 12 * 1,1 = 9108 грн.;
Для технолога-нормувальника: ФЗПт-н = 640 * 12 * 1,1= 8448 грн.;
Для нарядчика: ФЗПн= 490 * 12 * 1,1 = 6468 грн.;
Для прибиральника: ФЗПп = 440 * 12 * 1,1 = 5808 грн.
ƩФЗПслуж = 9108 + 8448 + 6468 + 5808 =29832 грн.
Розрахунок загального фонду заробітної плати подільниці потрібно оформити у вигляді таблиці 2.7.
Таблиця 2.7а — Загальний фонд заробітної плати подільниці
Категорії працівників Тарифний фонд зарплати, грн.Доплати і
додаткова зарплата
Річний фонд зарплати, грн. Середньомісячна зарплата, грн. % грн. Основні виробничі робітники 562140 25 140535 971588,72 1394,2 Робітники, зайняті обслуговуванням виробництва 261414,1 25 65353,53 493273,99 5872,31 Службовці 27120 10 6780 29832 621,5 Разом 850674,10 212668,53 1494694,71 7888,01Таблиця 2.7а — Загальний фонд заробітної плати подільниці
Категорії працівників Тарифний фонд зарплати, грн.Доплати і
додаткова зарплата
Річний фонд зарплати, грн. Середньо-місячна зарплата, грн. % грн. Основні виробничі робітники 493020 25 123255 852123,44 1283,9 Робітники, зайняті обслуговуванням виробництва 261414,1 25 65353,53 451821,6 5378,83 Службовці 27120 10 6780 29832 621,5 Разом 781554,10 – 195388,53 1333777,04 7284,232.12. Розрахуноккошторису витрат на утримання та експлуатацію обладнання
2.12.1. Витрати на електричну енергію
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від15.08.2005 №745 «Про перехід до єдиних тарифів на електричну енергію, щовідпускається споживачам» та постановою НКРЕ від 18.05.2007 №673 роздрібнітарифи на електроенергію для споживачів (крім населення) з урахуваннямграничних рівнів при поступовому переході до формування єдиних роздрібнихтарифів для споживачів на території України наведені у таблиці 2.8.
Таблиця 2.8 — Роздрібні тарифи для споживачівенергії з урахуванням ПДВ, які вводяться в дію з 1 червня 2007 року
Споживачі І клас напруги – 27,5 кВ і вище Крім того, ПДВ Разом з ПДВ ІІ клас напруги – до 27,5 кВ Крім того, ПДВ Разом з ПДВ Всі споживачі, крім населення та населених пунктів, міського електричного транспорту, коп./кВтгод 26,44 5,29 31,73 35,29 7,06 42,35Річна спожита кількість електричної енергії навиробничу програму може бути приблизно визначена по формулі:
/>, (2.21)
де Nд – сумарна потужність двигунів дільниці, кВт;
Фрд – дійсний річний фонд часу роботи обладнання,год./рік;
Ко – коефіцієнт одночасної роботи обладнання (Ко=0,7);
Кв – коефіцієнт, який враховує втрати електроенергії вмережі (Кв=0,9);
ηз – коефіцієнт середнього завантаження обладнання (ηз=0,75);
ηд – коефіцієнт корисної дії двигунів та іншогообладнання (ηд=0,9).
Дійсний річний фонд часу Фрд роботиобладнання обчислюється по формулі:
Фрд=Фреж — tТоіР, (2.22)
де Фреж –річний режимний фондчасу, год.;
tТоіР – витратичасу на технічне обслуговування і ремонт обладнання (tТоіР=10 — 15%Фреж).
Річний режимний фонд часу визначається по формулі:
Фреж=Чрд*пзм*tзм, (2.23)
де Чрд – число робочих днів урік;
пзм – число змін (пзм=2);
tзм – тривалістьробочої зміни (tзм=8 годин).
Фреж= 252 * 2 * 8 = 4032 часов
Фрд = 4032 * 0,90 = 3628,8 часов
Qвл (а) = (73,9 * 3628,8 * 0,7 * 0,75)/ 0,9 *0,9 = 173812,8 грн.
Qвл (б) = (98,9 * 3628,8 * 0,525) / 0,81= 232612,8 грн.
З ээ(а)=173812,8 * 0,4235 = 73609,72 грн.
З ээ(б)=232612,8 * 0,4235 =98511,52 грн.
2.12.2. Витрати на стиснуте повітря дляпромислових потреб
Кількість верстатів, що мають пристрої з пневматичнимизажимами, складає від 30% до 50% загальної кількості верстатів дільниці.
Витрати на стиснуте повітря (Всп)визначаємо по формулі:
Всп=Ссп*/>, (2.24)
де Ссп – вартість 1 м3 стиснутого повітря (0,02 грн./м3);
/> – річна кількість спожитого стиснутого повітря, м3/рік,яка визначається по формулі:
/>=/>*Фрд*qсп, (2.25)
де /> –кількість верстатів з пневмозажимами, шт.;
qсп – витратистиснутого повітря які здійснює один верстат в годину (qсп=0,9 м3/год.).
/>(а) = 19 * 0,3 * 3628,8 * 0,9 = 18615,74 м3/год
/>(б) = 18 * 0,3 * 3628,8 * 0,9 = 17635,97 м3/год
Всп (а) = 18615,74 * 0,02 =372,32 грн.
Всп (б) = 17635,97 * 0,02= 352,72 грн.
2.12.3. Витрати на воду для технологічнихпотреб
Витрати на воду для технологічних потреб визначаємо поформулі:
Втв=Ств*Qтв, (2.26)
де Ств – вартість 1 м3 технічної води (Ств=1,05 грн./м3);
Qтв – річнапотреба в технічній воді, м3, яка визначається по формулі:
/>, (2.27)
де qтв – годинні витрати технічної води на одинверстат (qтв=0,05 л/год.);
/> – питома вага верстатів в загальній кількостіверстатів, які потребують охолодження водою (/>=15-30%).
Qтв<sub/>=(0,05 * 3628,8 * 15 * 0,75)/100 = 20,41 м3
Втв = 1,05 * 20,41 =21,43 грн.
2.12.4. Витрати на утримання обладнання
Витрати на утримання обладнання приймемо в розмірі 5%від його вартості.
Зсоа = 777400 * 0,05 = 38870 грн.
Зсоб = 913100 * 0,05 = 45655 грн.
2.12.5. Витрати на планові ТОіР
Витрати на планові ТОіР (окрім капітального ремонту)спрощено розраховуємо по формулі:
ВТОіР=Qрс*Сг*Фрд*ηз, (2.28)
де Qрс – сума одиниць ремонтної складності всіхверстатів;
Сг – питомі годинні витрати на ТОіР одиниці ремонтноїскладності (Сг=0,015-0,02 грн./год.).
ВТОіР (а)<sub/>= 19 * 0,015 * 3628,8 * 0,75 = 775,66 грн.
ВТОіР (б)<sub/>= 18 * 0,015 * 3628,8 * 0,75 = 734,83 грн.
2.12.6. Вартість допоміжних матеріалів
Вартість допоміжних матеріалів можна прийняти врозмірі 50 грн. в рік в розрахунку на один верстат.
Вдм (а)<sub/>= 19 * 50 = 950 грн.
Вдм (б)<sub/>= 18 * 50= 900 грн.
2.12.7. Амортизаційні відрахування
Амортизаційні відрахування беремо із таблиці 2.3.
Ауео (а) = 59004,66 * 4 = 236018,64грн.
Ауео (б) = 69304,29 * 4 = 277217,16грн.
2.12.8. Знос малоцінного інструменту,інвентарю, пристосувань
Знос малоцінного інструменту, інвентарю, пристосуваньприйняти із розрахунку 300 — 500 грн. в рік на одного основного виробничогоробітника.
З(а) = 300 * 42 = 12600 грн.
З(б) = 300 * 40 = 12000 грн.
Результати розрахунків зводимо до таблиці 2.9.
Таблиця 2.9а
Кошторис витрат на утримання і експлуатацію обладнання
Найменування статей витрат Сума, грн. Витрати на електричну енергію 73609,72 Витрати на стиснуте повітря для промислових потреб 372,32 Витрати на воду для технологічних потреб 21,43 Витрати на утримання обладнання 38870 Витрати на планові ТОіР 775,66 Вартість допоміжних матеріалів 950 Амортизаційні відрахування 236018,64 Знос малоцінного інструменту, інвентарю, пристосувань 12600 Разом 363217,8Таблиця 2.9а
Кошторис витрат на утримання і експлуатацію обладнання
Найменування статей витрат Сума, грн. Витрати на електричну енергію 98511,52 Витрати на стиснуте повітря для промислових потреб 352,72 Витрати на воду для технологічних потреб 21,43 Витрати на утримання обладнання 45655 Витрати на планові ТОіР 734,83 Вартість допоміжних матеріалів 900 Амортизаційні відрахування 277217,16 Знос малоцінного інструменту, інвентарю, пристосувань 12000 Разом 435392,66Витрати на утримання і експлуатацію обладнаннярозподіляються на собівартість окремих виробів пропорційно сумі тарифноїзаробітної плати основних виробничих робітників:
ВВУЕО =
сума витрат на утримання і
експлуатацію обладнання, згідно кошторису
*100%, (2.29)тарифний фонд заробітної плати
основних виробничих робітників
де ВВУЕО – відсоток витрат наутримання і експлуатацію обладнання.
ВВУЕОа = (363217,8 / 562140) * 100 = 64,61%
ВВУЕО б = (435392,66 / 493020) * 100 = 88,31%
2.13. Розрахунок кошторису загальновиробничих витрат
2.13.1. Витрати, пов’язані з управлінням виробництвом
В цій статті враховуємо заробітну плату службовцівдільниці, а також всі нарахування на неї цієї категорії працівників.
Фонд заробітної платні службовців зі всіманарахуваннями та доплатами для обох варіантів складає 29832 грн. за рік.
2.13.2. Витрати на електричну енергію для освітлення
Кількість електроенергії, що витрачається дляосвітлення, визначаємо по формулі:
/>=Трос*S*qе, (2.30)
де Трос – річне число годиносвітлення (Трос=2700 годин);
S –площа дільниці, м2;
qе – питомівитрати електроенергії на освітлення 1 м2 площі (прийняти рівними0,015 кВт*година плюс 5% на чергове освітлення).
/>(а)= 2700 * 257 * 0,015 * 1,05 = 10928,93 кВт*час
/>(б)= 2700 * 262 * 0,015 * 1,05 = 11141,55 кВт*час
Розрахунок грошових витрат визначається по формулі:
/>=/>*Сел, (2.31)
де Сел – вартість 1 кВт*години.
/>(а)= 10928,93 * 0,4235 = 4628,40 грн.
/>(б)= 11141,55 * 0,4235 = 4718,45 грн.
2.13.3. Витратина пару для опалення
Витрати на пару для опалення визначаються виходячи знорми її витрачання на 1 м3 виробничого приміщення та тарифів натеплову енергію. Вартість теплової енергії (Вте) визначаємоза формулою:
Вте=S*h*Троп*qп*іп*Цте, (2.32)
де S – площа дільниці, м2;
h –висота приміщення, м (дорівнює h = 5-8 м);
Троп – річна тривалість опалювального сезону, годин;
qп – норма витратипари в годину на нагрівання 1 м3 приміщення до температури +20ºС(дорівнює 0,00037 т/годину);
іп –тепловміст 1 т пари, Гкал/т (дорівнює 0,75 Гкал/т);
Цте – тариф на теплову енергію, грн./Гкал (дорівнює 50грн./Гкал).
Троп = (17+30+31+31+28+31+15) * 24 = 4392 години
Вте(а)= 257 * 8 * 4392 *0,00037 * 0,75 * 50 = 125290,58 грн.
Вте(б)= 262 * 8 * 4392 * 0,00037 *0,75 * 50 = 127728,14 грн.
2.13.4. Витрати на поточний ремонт будівель, споруд іпередаточних пристроїв
Витрати на поточний ремонт будівель, споруд і передаточнихпристроїв приймаємо в розмірі 1-2% від їх вартості.
В рем (а) = 80955 * 0,01 = 809,55 грн.
В рем (б) = 82530 * 0,01 = 825,3 грн.
2.13.4. Витрати на амортизацію будівель, споруд і передаточнихпристроїв
Витрати на амортизацію будівель, споруд і передаточнихпристроїв визначаємо по таблиці 2.3.
А буд (а) = 1619,1 * 4 = 6476,4 грн.
А буд (б) = 1650,6 * 4 = 6602,4 грн.
2.13.5. Витрати на охорону праці і техніку безпеки
Витрати на охорону праці і техніку безпеки визначаємоукрупнено в розмірі 15-30 грн. на одного працюючого.
ВОТіТБ (а)<sub/>= (42 + 12 + 4) * 15 = 870 грн.
ВОТіТБ (б)<sub/>= (40 +10 + 4) * 15 = 810 грн.
2.13.6. Витрати по винахідництву та раціоналізації
Витрати по винахідництву та раціоналізації приймаємо врозмірі 25-40 грн. на одного працюючого.
Ввинах. (а) = 58 * 25 = 1450 грн.
Ввинах.(б) = 54 * 25 = 1350 грн.
2.13.7. Інші витрати
Інші витрати визначаємо в розмірі 5% від суми витрат попопереднім статтям.
На основі проведених розрахунків складаємо кошторисзагальновиробничих витрат у формі таблиці 2.10.
Таблиця 2.10а — Кошторис загальновиробничих витрат
Найменування статей витрат Сума, грн. Витрати, пов'язані з управлінням виробництвом 29832 Витрати на електричну енергію для освітлення 4628,40 Витрати на пару для опалення 125290,58 Витрати на поточний ремонт будівель, споруд і передаточних пристроїв 809,55 Амортизація будівель, споруд і передаточних пристроїв 6476,4 Витрати на охорону праці і техніку безпеки 870 Витрати по винахідництву та раціоналізації 1450 Інші витрати 8467,85 Разом 177824,78Таблиця 2.10б — Кошторис загальновиробничих витрат
Найменування статей витрат Сума, грн. Витрати, пов'язані з управлінням виробництвом 29832 Витрати на електричну енергію для освітлення 4718,45 Витрати на пару для опалення 127728,14 Витрати на поточний ремонт будівель, споруд і передаточних пристроїв 825,3 Амортизація будівель, споруд і передаточних пристроїв 6602,4 Витрати на охорону праці і техніку безпеки 810 Витрати по винахідництву та раціоналізації 1350 Інші витрати 8593,31 Разом 180459,6Загальновиробничі витрати розподіляються насобівартість окремих виробів пропорційно сумі тарифної заробітної платиосновних виробничих робітників і сумі витрат на утримання і експлуатаціюобладнання:
ВЗВВ=
сума загальновиробничих витрат згідно кошторису *100% (2.33) тарифний фонд заробітної плати основних виробничих робітників + витрати на утримання і експлуатацію обладнання /> /> /> /> />де ВЗВВ – відсоток загально виробничихвитрат.
ВЗВВ (а) = (177824,78 * 100) /(562140 + 363217,8)= 19,22%
ВЗВВ (б) = (180459,6 * 100) /(493020 + 435392,66) = 19,43%
2.14. Калькулювання собівартості та ціни деталі
Калькуляцію (розрахунок) собівартості звичайноскладають на одну деталь (таблиця 2.10).
Таблиця 2.11 — Калькуляція собівартості та ціни деталі
Найменування статті калькуляції Сума, грн. Варіант А Б Основні матеріали 16,52 16,52 Транспортно-заготівельні витрати 0,5 0,5 Зворотні відходи -0,45 -0,45 Разом за відрахуванням зворотних відходів 16,57 16,57 Основна заробітна плата виробничих робітників 12,91 11,32 Додаткова заробітна плата виробничих робітників 1,03 0,91 Відрахування на соціальні потреби 5,33 4,68 Витрати на утримання та експлуатацію обладнання 8,34 10,0 Загальновиробничі витрати 4,08 4,14 Інші виробничі витрати 0,97 0,95 Разом виробнича собівартість 49,23 48,57 Адміністративні витрати 4,25 4,26 Витрати на збут 0,98 0,97 Разом повна собівартість 54,46 53,81 Прибуток 10,89 10,76 Оптова ціна підприємства 65,36 64,57 Податок на добавлену вартість 13,07 12,91 Відпускна ціна 78,43 77,48Порядок розрахунку статей витрат наступний.
Вартість основних матеріалів (ВОМ)визначається по формулі:
ВОМ=НВМ*ЦМ, (2.34)
де НВМ – норма витрат металу,кг/шт.(таблиця 1.2);
ЦМ – ціна придбання металу без податку на добавленувартість, грн./кг.
ВОМ = 8,26 * 2,0 = 16,52 грн.
Транспортно-заготівельні витрати прийняли в розмірі 3- 5% від вартості основних матеріалів.
ВТ-З<sub/>= 0,03 * 16,52 =0,5 грн.
Вартість зворотних відходів (ВЗВ)визначаємо по формулі:
ВЗВ=(НВМ-МЧ)*КБВ*ЦВ, (2.35)
де МЧ – чиста маса деталі, кг;
КБВ – коефіцієнт, що враховує безповоротні втратиматеріалу (металу) (прийняти КБВ=0,85-0,9);
ЦВ – ціна відходів, грн./кг (ЦВ=10-20%від ЦМ).
ВЗВ = (8,26– 7,02) * 0,9 * 0,4 = 0,45 грн.
Вартість зворотних відходів віднімаємо від вартостіосновних матеріалів.
Основна заробітна плата виробничих робітників (ЗПосн)визначається по формулі:
ЗПосн=Кд*/>, (2.36)
де Кд — коефіцієнт, що враховуєрівень доплат (Кд=1,04 – 1,24);
т –число операцій технологічного процесу;
Рі – розцінка на і-тій операції, грн./шт.
Розцінку на і-ій операції розраховуємо по формулі:
/> (2.37)
Розрахунок розцінки на і-тій операції наведено втаблиці 2.5. Звідти також береться сумарне значення цього показника по всіхопераціях для варіантів А та Б. Враховуючи це, можна одразу перейти дорозрахунку основної заробітної плати:
ЗПосн а = 10,41 * 1,24 =12,91 грн.
ЗПосн б = 9,13 * 1,24 = 11,32 грн.
Додаткова заробітна плата виробничих робітниківскладає 8 — 10% від основної заробітної плати, а відрахування на соціальнестрахування – % від суми основної і додаткової заробітної плати відповідно здіючими в поточному році нормативами нарахувань.
ЗПдоп а = 12,91 * 0,08 = 1,03 грн.
ЗПдоп б = 11,32 * 0,08 = 0,91 грн.
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання (ВУЕО)визначаються по формулі:
/> (2.38)
ВУЕО (а) = (64,61 * 12,91) /100 = 8,34 грн.
ВУЕО (б) = (88,31 * 11,32) / 100 = 10,0 грн.
Загальновиробничі витрати (ЗВВ) визначаються заформулою:
/> (2.39)
ЗВВ а = 19,22 * (12,91 + 8,34) / 100 = 4,08 грн.
ЗВВ б = 19,43 * (11,32 + 10,0) / 100 = 4,14 грн.
Інші витрати складають до 2% від виробничоїсобівартості.
Адміністративні витрати прийняти в розмірі 20% відсуми тарифної зарплати виробничих робітників та витрат на утримання таексплуатацію обладнання.
Витрати на збут прийняти в розмірі 2% — 5% виробничоїсобівартості.
Повна собівартість складається із суми виробничоїсобівартості, адміністративних витрат і витрат на збут.
Прибуток можна прийняти в розмірі 10 — 20% повноїсобівартості деталі.
Оптова ціна деталі дорівнює сумі повної собівартостіта прибутку.
Податок на добавлену вартість складає 20% оптової цінипідприємства.
Відпускна ціна є сума оптової ціни підприємства таподатку на добавлену вартість.
Всі ці процентні розрахунки проведені для двохваріантів А і Б, та вказані у таблиці 2.11.
3. Розрахунок техніко-економічних показників дільниці (потоковоїлінії)
Більша частина кількісних показників уже буларозрахована в попередніх розділах проекту. Деякі показники, особливо групаякісних показників, вимагає додаткових розрахунків. Так, річну програму ввартісному вираженні визначаємо множенням оптової ціни деталі на річну програмувипуску в штуках. Аналогічно річну програму в нормо-годинах визначаємомноженням сумарної трудомісткості виготовлення деталі на річну програму їївипуску в штуках.
Продуктивність праці (ПП) подільниці визначаємо по формулі:
/>, (3.1)
де Nрг – річний випуск продукції, грн.;
ппр – загальна чисельність працюючих на дільниці, чол.
ПП (а) = 4235177,98 / 59 = 73020,31 грн./чел.
ПП (б) = 4184132,32 / 54 = 77483,93 грн./чел.
Випуск продукції з 1 м2 виробничої площі (ВS) в грн./м2 визначаємо по формулі:
/>, (3.2)
де S – загальна площадільниці, м2.
ВS(а) = 4235177,98 / 257 = 16479,29 м2
ВS(б) = 4184132,32 / 262 = 15969,97 м2
Випуск продукції з одного робочого місця (Врм)визначається по формулі:
/>, (3.3)
де прм – загальна кількістьробочих місць, одиниць.
Врм (а) = 4235177,98 / 19 = 222904 ед.
Врм (б) = 4184132,32 / 18 = 232452 ед.
Фондовіддача (Фв) визначається поформулі:
/>, (3.4)
де ВВФ – загальна вартістьвиробничих фондів, грн.
Фв (а) = 4235177,98 / 1803065,31 = 2,35
Фв (б) = 4184132,32 / 2098967,27 = 1,99
Фондомісткість продукції (ФМ)визначається як:
/> (3.5)
ФМ (а) = 1 / 2,35 = 0,43
ФМ (б) =1 / 1,99 = 0,5
Фондоозброєність праці (ФОП)визначається по формулі:
/> (3.6)
ФОП (а) = 1803065,31 / 58 = 31087,33 грн.
ФОП (б) = 2098967,27/ 54 = 38869,76 грн.
Рентабельність виробництва (Р) визначається як:
/>, (3.7)
де Пр – сума прибутку, грн.
Ра = (588219,16 / 1803065,31) * 100 = 32,62%
Рб = (581129,49 / 2098967,27) * 100 = 27,69%
Розрахунки приводяться для двох варіантів А і Б.
Всі розраховані техніко-економічні показники потоковоїлінії зведено у таблицю 3.1.
Таблиця 3.1- Техніко-економічні показники потоковоїлінії
Найменування показників Чисельна величина (А) Чисельна величина (Б) 1 2 3Кількісні показники
Річна програма випуску деталей, шт./рік 54000 54000 Товарна продукція, грн. 4235177,98 4184132,32 Трудомісткість річного випуску, нормо-годин 0,73 0,77 Вартість основних фондів, грн. 1202043,54 1399311,51 Вартість оборотних засобів, грн. 601021,77 699655,76 Вартість виробничих фондів, грн. 1803065,31 2098967,27Виробнича площа, м2
257 262 Кількість верстатів, шт. 19 18 Число працюючих, чол. 59 54 у тому числі: основних робітників 42 40 допоміжних робітників 13 10 службовців 4 4 Річний фонд заробітної плати, грн. 1494694,71 1333777,04 у тому числі: основних робітників 971588,72 852123,44 допоміжних робітників 493273,99 451821,6 службовців 29832 29832 Повна собівартість деталі, грн. 54,46 53,81 Прибуток: на деталь, грн. 10,89 10,76 на річну програму, грн. 588219,16 581129,49Якісні показники
Продуктивність праці (виробіток на одного працюючого), грн./чол. 73020,31 77483,93Випуск продукції з 1 м2 виробничої площі, грн./м2
16479,29 15969,97 Випуск продукції з 1 робочого місця, грн./ роб. місце 222904 232452 Фондовіддача, грн./грн. 2,35 1,99 Фондомісткість, грн./грн. 0,43 0,5 Фондоозброєність праці, грн./чол. 31087,33 38869,76 Рентабельність виробництва, % 32,62 27,69висновки
Вданому курсовому проекті проведене проектування потокової лінії механічної обробки деталі і розрахунок їїтехніко-економічних показників для двох варіантів розрахунку: з використаннямверстату 3а та верстата 3б. При виконаннікурсового проекту була використана навчально-методична література та нормативно-довідкові дані.
Результатом проведених розрахунків стало отриманняякісних показників виробництва. Для даного випадку для кожного з варіантів вонидуже різнопланові. Але найбільш важливий показник – рентабельність –красномовно говорить за те, щоби зупинитися на використанні верстату 3а.
Список джерел інформації
1. М.Е. Егоров. Основы проектирования машиностроительныхзаводов. – 6-е изд., испр. и доп. – М.: Высш. школа, 1969 – 464с.
2. С.М. Мерков.Проектирование участка механического цеха.
3. Организация и планированиемашиностроительного завода // уч. пособие под ред. И.М. Разумова – 3-е изд.,перер. и доп. – М.: «Машиностроение», 1974 – 597 с.
4. Организация, планирование и управлениена приборостроительных предприятиях // уч. пособие под ред. В.А. Мищенко и Н.И.Погорелова – Киев УМК ВО, 1992 – 400 с.
5. Перерва П.Г., Погорелов Н.И.Маркетинг машиностроительной продукции // уч. пособие под ред. Погорелова Н.И.,Киев, ИСМО МО Украины, 1997 – 176с.
6. Типовая система техническогообслуживания и ремонта металлорежущего оборудования. М.: ЭНИМС, 1987 – 672 с.
7. Економіка та організаціяпраці // уч. посібник за ред. Перерви П.Г., Погорєлова М.І.,Х.: НТУ «ХПІ», 2006 – 587 с.