Реферат: Мария Монтессори

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">

ПЛАН

<span Arial",«sans-serif»; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: UK">

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">

<span Arial",«sans-serif»;mso-fareast-font-family: Arial;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">1.<span Times New Roman""> 

<span Arial",«sans-serif»; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: UK">Провідні положення теорії М.Монтессорі.

<span Arial",«sans-serif»;mso-fareast-font-family: Arial;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">2.<span Times New Roman""> 

<span Arial",«sans-serif»; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: UK">Дидактичний матеріал М.Монтессорі.

<span Arial",«sans-serif»;mso-fareast-font-family: Arial;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">3.<span Times New Roman""> 

<span Arial",«sans-serif»; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: UK">Практика дитячих будинків М.Монтессорі.

<span Arial",«sans-serif»;mso-fareast-font-family: Arial;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">4.<span Times New Roman""> 

<span Arial",«sans-serif»; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: UK">Підготовка вчителя до роботи у будинках М.Монтессорі.

<span Arial",«sans-serif»;mso-fareast-font-family: Arial;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">5.<span Times New Roman""> 

<span Arial",«sans-serif»; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: UK">Застосування Марією Монтессорі методу “педагогічного лікування”.

<span Arial",«sans-serif»;mso-fareast-font-family: Arial;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">6.<span Times New Roman""> 

<span Arial",«sans-serif»; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: UK">Будинки дитини М.Монтессорі.

<span Arial",«sans-serif»;mso-fareast-font-family: Arial;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">7.<span Times New Roman""> 

<span Arial",«sans-serif»; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: UK">Методи, які застосовуються у будинках дитини:

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">    а/ уроки:

-<span Times New Roman"">        

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family: «Times New Roman»;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">стислість;

-<span Times New Roman"">        

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family: «Times New Roman»;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">простота;

-<span Times New Roman"">        

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family: «Times New Roman»;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">об”єктивність;

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family: «Times New Roman»;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">б/ харчування;

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family: «Times New Roman»;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">в/ гімнастика імускульне виховання.

<span Arial",«sans-serif»;mso-fareast-font-family: Arial;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">8.<span Times New Roman""> 

<span Arial",«sans-serif»; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: UK">Виховання відчуттів.

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">9. Оцінка педагогічної системи МаріїМонтессорі.

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">          

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK">Марія Монтессорі<span Arial",«sans-serif»; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: UK"> (1870 – 1952 г.г.) – <span Arial",«sans-serif»; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:UK">видатнийіталійський  педагог, яка створила новупедагогіку, яка в свою чергунабула поширення в багатьох країнах світу, у томучислі і в Україні. Мету цієї педагогіки можна сформулювати таким чином: збудити в душі дитини людину, що дрімає вній.  45 років свого життя і діяльності присвятила Монтессорі організації будинківдитини, пропаганді наукової постановки справи суспільного виховання.

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family: «Times New Roman»;mso-ansi-language:UK">          Три провідні положення

<span Arial",«sans-serif»; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">характеризують<span Arial",«sans-serif»; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:UK"> сутьпедагогічної теорії М.Монтессорі:

<span Arial",«sans-serif»;mso-fareast-font-family:Arial;mso-ansi-language: UK">1.<span Times New Roman"">   

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family: «Times New Roman»;mso-ansi-language:UK">Виховання повинне бути вільне.

<span Arial",«sans-serif»;mso-fareast-font-family:Arial;mso-ansi-language: UK">2.<span Times New Roman"">   

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family: «Times New Roman»;mso-ansi-language:UK">Виховання повинне бути індивідуальне.

<span Arial",«sans-serif»;mso-fareast-font-family:Arial;mso-ansi-language: UK">3.<span Times New Roman"">   

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family: «Times New Roman»;mso-ansi-language:UK">Виховання повинне спиратися на дані спостереження за дитиною.

<span Arial",«sans-serif»; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:UK">       

<span Arial",«sans-serif»; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:UK">Забезпечення цих чинників– найголовніша задача виховання в будинках дитини.

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family: «Times New Roman»;mso-ansi-language:UK">       Спираючись на дані фізіології, антропометричні характеристики дітей від3 до 7 років, вік, який М.Монтессорі визначає як «творчий», оскільки саме вцьому віці складаються  і зміцнюються всіголовні сили і функції організму, педагог ставить задачу знайти засоби, щобполегшити дитині її складну внутрішню роботу психічного пристосування,духовного зростання.

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family: «Times New Roman»;mso-ansi-language:UK">       Свій метод М.Монтессорі  характеризуєяк «науковий… по своїй суті і по своїй меті; це подальший ступінь прогресу,вихід з області фізіології, спроба застосувати те, що зроблене гігієною уобласті фізичного розвитку, до розвитку психічного».

<span Arial",«sans-serif»;mso-bidi-font-family: «Times New Roman»;mso-ansi-language:UK">      Техніка методу Марії Монтессорі витікає з природного фізіологічного іпсихічного розвитку дитини і направлена на виховання м'язів, виховання відчуттів і розвиток мови.

       Укнизі «Метод наукової педагогіки, яка була застосована до дитячого виховання в Будинкахдитини» Монтессорі підкреслює, що педагогічний метод спостереження заснованийна волі дитини, яка може бути обмежена лише інтересами колективу. Звідси робитьсявисновок про те, що в дитині слід пригнічувати те, що може образити або нашкодитиіншому, що носить характер грубих і неввічливих вчинків. Вся решта проявів, вякій би формі вони не виражалися, повинні дозволятися і завжди поважатися.

      Педагог в Будинках дитини Марії Монтессорі – спостерігач іекспериментатор. Він фіксує всі зміни, які відбуваються у фізіологічному іпсихічному розвитку дітей, поволі направляє його, помічаючи паростки нового вжитті дітей, в потрібних випадках приходить на допомогу.

      Педагогічні ідеї М.Монтессорі своєю новизною і гуманістичноюспрямованістю  захопили розум і душіпедагогів різних країн. З її абсолютно незвичайним досвідом знайомляться,вивчають праці, які видані в Римі, інших містах Італії, в багатьох країнахсвіту. В першу чергу широке поширення набула в  перші  два десятиліття нашого століття книгаМонтессорі «Метод наукової педагогіки, вживаний до дитячого виховання в будинкахдитини». Вона була перекладена на англійську, німецьку, французьку, російську,українську і інші мови народів миру.

     Широке розповсюдженняі застосування знаходить дидактичнийматеріал  М.Монтессорі, він стає учбовимматеріалом не тільки в роботі з дітьми, але й в підготовці вихователів на численнихкурсах, так званих «монтессорієвок».

       Практика  будинків дитини М.Монтессорі розповсюджуєтьсяне тільки в Європі, але і в США, Канаді, Індії, Японії, набуває міжнародногозначення.

       УУкраїні  до 1917 року системаМ.Монтессорі також одержала визнання. Її досвід освітлювався в педагогічних журналах(Київського товариства народних дитячих садів), видавалися її книги, зпрактикою будинків дитини знайомилися видатні діячі дошкільного виховання тогочасу  (Н.Д.Лубенец, С.Ф.Русова і ін.).

      Н.Д.Лубенец пропагувала метод Монтессорі в Україні через журнал «Дошкільне виховання», де  вона виступила з аналізом положень її методу.С.Ф.Русова – в лекціях перед студентами Фребелівського жіночого педагогічногоінституту, який функціонував в Києві аж до революції і потім ввійшов складовою частиноюв Інститут Соціального виховання (нині Національний педагогічний університетімені М.П.Драгоманова). У своїй книзі «Дошкільне віховання», виданій в 1918році,  С.Ф.Русова аналізує методдошкільного виховання Монтессорі в розділі «Сучасні дитячі садіння”.

       Уроки становлення радянської школи, суспільного дошкільного виховання в Росії іУкраїні застосовувалася система Монтессорі, зокрема, поширена вироблена неютеорія вільного виховання, зберіглася практика підготовки педагогів по їїметоду. З початку 30-их років  ідеїМонтессорі були піддані забуттю, піддавалися критиці, як «буржуазні,реакційні», несумісні з новою системою виховання. Належна оцінка і повернення зновдо системи Монтессорі відбувається в 60-ті роки завдяки праці А.П.Усової «Сенсорневиховання дошкільників» (Москва, 1963г.), в якому система Монтессоріаналізується з позиції сучасної дошкільної педагогіки в аспекті сенсорноговиховання.

     Хотілося б детальніше зупинитися на тих основних поняттях, яківикористовувала Марія Монтессорі.

     «Наукова педагогіка, — писала Монтессорі, -  це щось невизначене. Про що лише говорять, алечого ще немає  насправді. Можна сказати,що до самого останнього часу це була лише інтуїція, лише натяк на науку, яканеобхідно повинна визначитися. Серед експериментальних і позитивних наук,наукова педагогіка повинна зайняти своє певне місце».

      Читаючи праці М.Монтессорі  можназробити висновок про те, то підготувати вчителя у дусі експериментальних наук –задача не з легких. Коли вчитель знайомиться навіть найдетальнішим чином зантропометрією і психометрією, створюється тільки штучний механізм, не більше. Тобто,якщо підготувати вчителя до експерименту таким шляхом, то все залишиться тількив межах теорії. А у вчителі потрібно виховати швидше дух, ніж механічну майстерність ученого, тобто напрям підготовкиповинен йти швидше у бік духу, аніж у бік механізму.

       Аленедостатньо підготувати вчителя, потрібно ще підготувати і школу.

        Длятого, щоб створити наукову педагогіку, необхідно, щоб школа давала простірвільним і природним проявам особи дитини, — в цьому і полягає істотна сторонареформи.

       Ніхтоне стане стверджувати, що цей принцип вже зміцнився в педагогіці і в школі.Деякі педагоги висувають ідеї і невизначені вимоги свободи дитини, але істиннепоняття свободи насправді ще не відоме вчителям. Свободу вони часто уявляютьсобі так, як її розуміють маси в своїх повстаннях проти тирана і рабства або в іншому,але все-таки обмеженому значенні: соціальна свобода завжди означає часткове звільнення:звільнення країни або думки. Поняття ж свободи, яка покликана надихатипедагогіку, універсально, включає багато компонентів.

       Отже, підготовка викладача повинна йти рука об руку з перетвореннямсамої школи: підготувавши вчителів до спостереження і познайомивши їх зекспериментальним методом, потрібно, щоб вони в школі могли спостерігати іпроводити досліди. Тому основним в науковій педагогіці повинна бути свободаучня, яка давала б можливість безпосереднім проявам його особи. МаріяМонтессорі сказала: «Якщо нова педагогіка повинна з'явиться в результатівивчення особи дитини, то це вивчення вироблятиметься тільки таки способом, приякому воно полягатиме в спостереженні над вільною дитиною».

        Взагалі, дуже важливо встановити метод, техніку  і від їх застосування чекати результату, якийповинен цілком витікати з досліду. Одна з особливостей дослідницької науки в тому, щоб приступити до досліду безупереджених думок щодо випадкових результатів експерименту. Наприклад, якщо ми проводимодослідження розвитку голови у школярів у зв'язку з різними ступенями їхрозумового розвитку, то однією з перших умов цього досліду було б незнання до початкуексперемента, які з досліджуваних учнів найбільш розвинені і які найвідсталіші.Це необхідно тому, що упереджена думка, ніби найрозвиненіші повинні володіти  розвиненішим черепом, неминуче вплинула б нарезультати дослідження.  «Хто ставитьексперименти, — писала Монтессорі, — той повинен протягом них бути вільний від всякихупереджень і частково навіть від забобонів науки. Якщо ми хочемо побудуватиекспериментальну педагогіку, необхідно відректися від колишніх вірувань і упошуках істини дотримуватися лише методу».

         Немає сумнівів,  що потрібновиходити не з яких-небудь догматичних переконань на психологію дитинства, а зметоду, який дав би дитині можливість розвинути повну свободу. Лише тоді можнабуде спостерігати безпосередні прояви його індивідуальної природи і будувати наних висновки істиної наукової психології дитини.

         Будучиасистенткою університетської психіатричної клініки в Римі, М.Монтессорі частовідвідувала психіатричні лікарні для дослідження хворих і підбору їх дляклінічних демонстрацій перед студентами. Зацікавившися недорозвиненими дітьми,Монтессорі познайомилася із спеціальним методом виховання, винайденим ЕдуардомСегеном. Вона проникала ідеєю (поширеною в той час в медичному середовищі) застосування  «педагогічного лікування» (фактично, це було поєднанняметодів педагогіки і медицини) до різних форм хвороб таких як глухота, параліч,ідіотизм, рахіт і т.д.

       Напочатку своєї роботи над недорозвиненими дітьми, з 1898 по 1900 рік,М.Монтессорі почала застосовувати методи своєї теорії. Вона писала: «Я відчула,що методи, які я до них застосовувала, не містять в собі нічого специфічного. Япереконана, що в них полягають тільки раціональніші принципи, ніж що були входу раніше. Це відчуття зробилося моєю керівною ідеєю. Після того, як язалишила школу для дефективних дітей, мало-помалу я дійшла переконання, що ціметоди, якби вони були застосовані до нормальних дітей, дали б дивовижнірезультати для розвитку їх індивідуальності».

         ПізнішеМ.Монтессорі приступила до глибокого вивчення так званої виправної педагогіки,потім записалася слухачкою в університет на філософське відділення для того,щоб познайомитися з «нормальною» педагогікою і принципами на яких вона побудована.Все це дало можливість їй зрозуміти, чому відчували розчарування, і так частовідмовлялися від роботи вихователі недоумкуватих дітей: пануючий забобон, нібивихователь повинен стати на рівень свого вихованця, природно, веде до того, що вчительнедоумкуватих дітей впадає в стан повного смутку і апатії. Він пам'ятає, щовиховує дитину нижчого інтелекту, і тому не може досягти успіху; те ж буває звихователями маленьких дітей, коли вони вважають, що виховують немовлят, іпрагнуть опуститися до їх рівня, пропонуючи їм іграшку, а нерідко і дурнірозмови. Натомість потрібно уміти «збудитив душі дитини людини, що дрімає в ній».

         У тому ж дусівисловлювався із цього приводу і Сеген. Читаючи описи його терплячих спроб,М.Монтессорі зрозуміла, що на першому місці його дидактичного матеріалу (як вінйого застосовував) знаходиться духовний елемент.В заключенні своєї книги Сеген писав, що все досягнуте у вихованні можепропасти, якщо не буде для цього підготовлений вчитель. На його думку,необхідно перш за все, щоб вчитель був красивий, володів приємним голосом і щобвін  найуважнішим чином піклувався просвою зовнішність і робив все можливе, щоб викликати до себе симпатію у дітей.Окремі жести, відтінки голосу вчителя, на думку Сегена,  повинні бути розраховані з такою ж турботою, зякою це роблять великі драматичні артисти, тому що він повинен підкорити крихкі душі і виховати в них любов до краси іжиттєрадісність.

        Напідставі всього прочитаного М.Монтессорі створила власний метод навчаннячитанню і каліграфії. Їй вдалося навчити за допомогою нього  декількох недорозвинутих  дітей з притулків для божевільних читати ікаліграфічно правильно писати настільки добре, що їх потім відправили на іспитв народну школу разом з «нормальними» дітьми, причому вони цілком успішновитримали його. М.Монтессорі після цього сказала: «…в той час, як всізахоплювалися успіхами недоумкуватих, я дошукувалася причин, що затримализдорових і щасливих дітей школи на такому низькому рівні, що на випробуванні зними могли змагатися нещасні вихованці».

       Виправдавши на досвіді свою віру в метод Сегена, Монтессорівідсторонилася від активної роботи над відсталими дітьми. Їй хотілося випробуватиметоди для відсталих дітей над «нормальними» дітьми першого елементарногокласу.

       Інженер Едуард Таламо, головний директор римського «Суспільства дешевихквартир», запропонував М.Монтессорі зайнятися організацією дитячих будинкових шкіл (дитячих садів). Його задум полягав в тому,щоб зібрати всіх маленьких дітей ( у віці від 3 до 7 років) мешканців одноговеликого будинку, і передати їх веденню однієї вчительки, яка б жила в цьому ж будинку.Незабаром при цих будинках, за задумом Таламо, повинно було бути заснованоблизько  16 шкіл. Цей новий вид школи назвали«Будинком дитини». Під такою назвою6 січня 1907 року в Римі на Via del Masi, 58 і була  відкрита перша школаМарії Монтессорі, яка знаходилася під особистою відповідальністю і керівництвомМ.Монтессорі.

       7квітня того ж 1907 року в кварталі S-Lorenzo був відкритий дитячий будинок. 4 листопаду в Римі був відкритийще один будинок дитини, але вже не в робочому кварталі, а в новому будинкубуржуазного типу.

    Хотілося б привести, як приклад, Регламент«Будинку дитини»:

     « Римське суспільство дешевих квартир затверджуєв своєму будинку «Будинок дитини»: у ньому можуть збиратися всі дітидошкільного віку сімей мешканців.

       Головне призначення будинку дитини – в  наданні піклування дітям, якого батькіи неможуть їм дати, бо повинні іти на роботу.

     У будинку дитини звертається увага навиховання, гігієну, на фізичний і етичний розвиток дітей шляхом вправ, якінеобхідні у  їх віці.

      При будинку дитини повинні знаходитися:керівник, лікар і наглядач. Заняття у  будинкудитини розподіляє керівник.

     У будинок дитини приймаються всі дітимешканців  у віці від 3 до 7 років.

      Батьки, які хочуть  користуватися будинком дитини, не платятьнічого, але вони зобов'язуються виконувати наступні вимоги:

<span Times New Roman",«serif»;mso-ansi-language:UK">-<span Times New Roman"">        

Посилати в певну годину своїх дітей в будинокдитини чисто вимитими і в охайному одязі з фартухом;

<span Times New Roman",«serif»;mso-ansi-language:UK">-<span Times New Roman"">        

 Виявляти  повагу і шанування до вчительки і всіх осіб,що перебувають при будинку дитини;  допомагати вчительці уі виховані  дітей. Не менше разу на тиждень матері можутьрозмовляти з вчителькою, повідомляючи їй відомості про домашнє життя дитини, і одержувативід неї потрібні поради і вказівки.

З будинку дитинивиключатимуться:

<span Times New Roman",«serif»;mso-ansi-language:UK">-<span Times New Roman"">        

діти, що з'явилися брудними і невмитими;

<span Times New Roman",«serif»;mso-ansi-language:UK">-<span Times New Roman"">        

ті, які являться невиправними;

<span Times New Roman",«serif»;mso-ansi-language:UK">-<span Times New Roman"">        

діти, батьки яких не виявляють належноїповаги особам, що перебувають при будинку дитини, або які своєю поганоюповедінкою підривають виховну роботу установи.»

       Будинки дитини вирішили багато суспільнихі педагогічних проблем, що здавалися раніше утопічними; вони внесли свою часткув справу перетворення сучасного будинку: вони близько торкнулися  важливої сторони соціального питання, якастосується інтимного і сімейного життя народу.

       У будинкахдитини М.Монтессорі застосовувала до «нормальних» дітей методи вихованнянедорозвинених. Вона писала: «Якщо можлива паралель між недорозвиненою інормальною дитиною, то саме в періоді раннього дитинства, коли дитина,позбавлена передумов розвитку, і дитина, яка ще не розвинулася, можуть бути додеякої міри зіставлені між собою».

     Дійсно, зовсім маленька дитина ще не має упевненої координаціїмускульних рухів, звідки – невпевнені рухи ніг, невміння виконувати найпростішірухи повсякденного життя (застібати плаття, надягати колготки і т.д.). Органичуття ще недосить розвинені, мова примітивна і містить дефекти характерні дляцього віку. Трудність зосередження уваги, загальна нестійкість і т.п. – все це риси,що ріднять нормальну дитину з дитиною недорозвиненою. Отже, — робила висновкиМ.Монтессорі, — прийоми, що зробили можливим розвиток духовної особи недорозвиненоїдитини, можуть сприяти розвитку дитини взагалі. Багато дефектів у дітей,наприклад, дефект мови, виникають тільки через те, що дитину надають самій собів період, який є найважливішим для її розвитку — від 3 до 6 років, колискладається і зміцнюється весь організм.

        Марія Монтессорі, слідуючи своїм методам, рекомендувала лікарю, який знаходивсяпри будинку дитини, робити кожній дитині раз на рік вимірювання голови ( двохголовних діаметрів голови)  об”ємагрудей; ваги і зроста.

       Такожвона радила керівнику школи збирати відомості з бесід з матерями про  батьків і їх звички, про розміри заробітку івитрат і т.п. На підставі всього цього складати історію кожної сім'ї.

        Алеповернімося до методів, які застосовувала М.Монтессорі в будинках дитини. Методспостереження М.Монтессорі включає  методичні спостереження морфологічногорозвитку дітей. Основа цього методу – свобода учнів в їх мимовільних,безпосередніх прояви. Маючи це на увазі, М.Монтессорі звернула увагу на навколишнє середовище, на обстановку імеблювання класу.

       Головним нововведенням в меблюванні школиМ.Монтессорі стало скасування парт. Замість них були замовлені широкі столина  восьмигранних ніжках, по їх довгійстороні поміщалося по двоє-троє учнів. Були також замовлені дерев'яні, легкі  витончені стільці,  дерев'яні крісла з широкими ручками. Ще одне зприладдя школи – умивальники, настільки низькі, що ними могли користуватисянавіть трирічні малюки. Чорні дошки були підвішені так низько, щоб їх було виднонавіть найменшим дітям; при кожній дошці — скринька з крейдою і ганчірочкою.Столики, стільці і крісла в школі М.Монтессорі були дуже легкі і легкопересувалися, цим самим, надаючи дитині право вибирати найзручніше для нього положення.Дитина могла розташовуватися, як їй зручно і як їй хочеться – що саме по собі єзовнішньою ознакою свободи і хорошим виховним засобом.

        Дисципліна в свободі – ось інший  важливий принцип будинків дитиниМ.Монтессорі. Поняття «дисципліна» в цьому випадку відрізняється від звичайноприйнятого. Раз дисципліна заснована на волі, значить, вона повинна бутиактивною. У будинку дитини М.Монтессорі учня називали дисциплінованим, коли вінумів володіти собою і вільно розпоряджатися собою, слідуючи тому або іншомужиттєвому принципу. Там дитина вчилася рухатися, а не сидіти нерухомо, такимчином, вона готувалася не до школи, а до самого життя. Тобто з дитинивироблялася людина самостійна і така, що легко справляється з повсякденнимжиттям.

       М.Монтессорі писала: «Ми повинні пригнічувати в дитині все, що можеобразити або нашкодити іншій людині або що носить характер грубого і неввічливого вчинку. Все інше – не тількидозволяється, але й повинно  завжди поважатися».

       Першіпрояви особи необхідно оберігати і шанувати свято і благоговійно. А для цьогонеобхідно не затримувати мимовільних рухів дитини і не нав'язувати їй чужоїволі. При цьому, не маються на увазі даремні або шкідливі вчинки, які необхіднопригнічувати і знищувати.

       Мета будинківдитини – дисциплінувати для діяльності, для праці і добра, а не длянерухомості, пасивності і слухняності. М.Монтессорі говорила: «Не можна бутивільним, не будучи самостійним». Тому перші активні прояви індивідуальної свободиз дитячих років повинні направлятися таким чином, щоб у дитини поступововироблялася самостійність.

      У віці 3-х років дитина могла б багато в чому проявлятисвою самостійність і свободу. Всяка педагогічна міра, придатна для вихованнямаленьких дітей, повинна полегшувати дітям шлях до самостійності. Потрібно учитиходити дітей без сторонньої допомоги, бігати підійматися і опускатися посходах, підбирати упущені речі, самостійно одягатися, митися, вимовляти виразнослова і точно висловлювати свої бажання. Потрібно розвивати в дітях уміння домагатися своїх цілей і прагнень. Всеце необхідно для вироблення самостійності і незалежності в дітях. Але якщо дитиначого-небудь не робить, то вона, очевидно, не знає, як це робити. Обов”язок вчителяпо відношенню до дитини, згідно теорії М.Монтессорі, полягає в тому, щобдопомогти їй оволодіти всіма корисними для цього засобами.

       Щостосується нагород і покарань в будинках дитини, то М.Монтессорі писала наступне:«Людина, дисциплінована свободою, починає усвідомлювати ту істинну і єдину своюнагороду, яку ніхто не може відняти у нього, — зростання його людських сил івнутрішню свободу душі».

       Як покараннязастосовувалася ізоляція дитини від решти дітей, але так, щоб вона могла бачитицих дітей. Ізольованій дитині давалися всі іграшки і предмети, які вона хотіла,його оточували турботою. Така ізоляція, за відомостями М.Монтессорі, майжезавжди заспокійливо діяла на дитину: «Не знаю, що відбувалося в душі цихізольованих дітей, але  метаморфози зними завжди відбувалися повні і міцні. А згодом вони гордилися тим, щонавчилися працювати, поводитися як слід і більше інших проявляти ніжність іприхильність до мене  і до вчительки».

        Отже, встановивши, що при дотриманні режиму свободи діти можуть проявлятисвої природні схильності, керівнику неохідно перейти від спостереження до експерименту. Чим краще, в цьомувипадку, вчителька підготовлена по експериментальної психології, тим легше їй будевести урок.

       Першоюі головною властивістю уроку повинна бути стислість.Друга характерна особливість уроків в школі М.Монтессорі – це простота, в уроці не повинне бутинічого, окрім абсолютної істини. Третя якість уроку – це об'єктивність, на уроці особа вчителя повинна відступати на другийплан, даючи місце тільки предмету, до якого потрібно привернути увагу дитини.Основним керівництвом для ведення такого уроку повинен служити методспостереження, що включає і свободу дитини. Керівник повинен дотримувати двох умов, по-перше, не можна сильнотиснути на дитину, повторюючи урок, і, по-друге, не можна давати відчути дитині,що вона помилилася або не зрозуміла, тому що цим порушиться її природний стан,який необхідний вчителю для  психологічних спостережень.

        Щостосується харчування дитини, то згідно Монтессорі.  щоб успішно керувати розвитком дитини,було  б корисно надати школі право піклуватися  про дитяче харчування.

       Харчуваннямаленьких дітей  повинно бути багатежирами і цукром: перші служать запасними речовинами, другий сприяє утвореннютканин, будучи допоміжним засобом при їх навчанні. Що стосується способуприготування їжі, то треба подавати продукти в подрібненому вигляді, оскільки дитинане має ще можливості цілком добре прожовувати їжу, а шлунок її ще не в змозіподрібнювати її сам. Після 3,5 років дозволяється давати м'ясо. Також заправило в будинках дитину  буловстановлено, що діти повинні їсти тільки у встановлений час 2 рази на день:близько дванадцяти – поживний обід і легка закуска – в 4 години. Вдома дитинаповинна харчуватися 2 рази: вранці і ввечері, причому вечірня їжа або вечеряповинна бути дуже легка, щоб дитину можна було незабаром покласти спати.

       Під гімнастикоюі мускульним вихованням в будинках дитини М.Монтессорі малися  на увазі вправи, мета яких полягала в тому,щоб приходити на допомогу  нормальномурозвитку фізіологічних рухів, таких як: ходьба, дихання, розмова, особливо привихованні відсталих або тих, які мають які-небудь вади дітей. При цьому дітейпривчали вільно виконувати рухи, необхідні для різних життєвих ситуацій:роздягання: одягання, застібання гудзиків, зав'язування шнурків, перенесення речей і т.п. Якщоколи-небудь, — писала М.Монтессорі, — спеціальна гімнастика є необхіднимдопоміжним засобом для дитини, то у віці від 3 до 6 років – найсприятливішийдля її застосування період.

         Пристосування,які існували в будинках дитини – це круглі сходи (з не прямими, а зігнутими поспіралі сходинками); сходинки і майданчик, мотузяна драбинка для стрибків вдовжину, вгору і вниз і ін. Також існували ігри: маятник (розвиває кінцівки,хребет, а також окомір у дитини), нитка ( визначає правильність ходьби дитини)і ін.

         Під вільноюгімнастикою малася на увазі гімнастика без спеціальних інструментів. Вонапідрозділялася на два типи: обов'язкову гімнастику (маршировка із співом) івільні ігри (у які діти звичайно між собою грають).

        Під виховною гімнастикою малися на увазівправи, які складають частину інших шкільних занять: обробка землі, догляд зарослинами і тваринами. Іншу частину виховної гімнастики складають координованірухи для розвитку спритності в пальцях.

      Гімнастика дихання служила в будинках дитинидля регулювання дихальних вправ, тобто була направлена на постановкуправильного дихання у дітей.

      Гімнастика губ, зубів і язика ставиласобі за мету навчити правильним рухам губи і язик під час вимовляння деякихосновних приголосних звукосполучень; вона сприяла зміцненню і гнучкості мускул,від яких ці рухи знаходяться в залежності. Іншими словами, ця гімнастикаготувала органи до правильної мови.

        Ручна праця, в будинках дитиниМ.Монтессорі, відрізняється від ручної гімнастики тим, що мета останньоївправляти руку, а першої – виконувати певну роботу, що являється суспільнокорисним заняттям. Одна служить для вдосконалення індивіда, інша – длязбагачення навколишнього життя, але обидві тісно зв'язані, оскільки той, хто удосконаливруку, може виконувати корисну роботу.

       Уобласті експериментальної педагогіки одне з найголовніших місць належить вихованню відчуттів. Вправи  по вихованню відчуттів, для того, щоб досягтисвоєї мети  повинні не стомлювати, а займатидитину; у цьому і є головна трудність у виборі дидактичного матеріалу, оскількивідомо, що психометричні інструменти сильно виснажують енергію, викликаючи тимсамим у дитини нудьгу і стомлюваність. Тому необхідно бути дуже уважним припідборі матеріалу для виховання відчуттів у дитини. М.Монтессорі пропонуваларізні дидактичні матеріали, які не дратували і не викликали напруги у дітей.

        Метавиховання відчуттів – загострити  сприйняттяпредметів шляхом повторення вправ.

        Алеяк не бажано в основу понять покласти виховання відчуттів, все ж таки спочатку слід вчити дитину асоціювати мову ізсприйняттям. Для цього Марія Монтессорі проходила з дітьми три періоди:

1.<span Times New Roman"">   

Асоціація сенсорного сприйняття з назвою. Наприклад, ми показуємо дитині два кольори:червоний і синій. Показуючи червоний колір, говорили тільки: це червоний, апоказуючи синій, — це синій. Потім кольорові круги клалина стіл так, щоб дитина весь час їх бачила.

2.<span Times New Roman"">   

Розпізнавання предмету по назві.Дитині говорять: дай мені синє, дайчервоне.

3.<span Times New Roman"">   

Запам'ятовування назви предмету.Показуючи предмет,  питали дитину, якого він кольори, і дитинаповинна відповісти: червоний, синій.

        М.Монтессорі писала: «Відмінність вреакціях відсталих і нормальних дітей на дидактичний матеріал визначається тим,що один і той же дидактичний матеріал в застосуванні до відсталих дітей робитьможливим виховання, нормальним же дітям дає поштовх до самовиховання».

        Особливості техніки виховання Марії Монтессорі полягають в розподілістимулів: починати треба з небагатьох, сильно контрастуючих стимулів іпереходити до декількох стимулів одночасно в поступовій градації їх до всебільш тонких і непомітних.

          Поміру розповсюдження методу М.Монтессорі в різних країнах, у тому числі і вУкраїні, виникають різні педагогічні оцінки суті її методики роботи з дітьми, використаннядидактичного матеріалу, можливості застосування її методу в практиціорганізації дитячих садів і шкіл початку ХХ сторіччя. Багато педагогів ( Н.Д.Лубенец,С.Ф.Русова і ін.) вивчали її праці, давали їм оцінки, показували, що її методиможливо застосовувати в практиці українських дитячих садів.

           Н.Д.Лубенец проаналізувала системуМонтессорі в зіставленні з методикою Ф.Фребеля, чий педагогічний досвід іметодика виховання маленьких дітей привертають увагу педагогів і в даний час.

           С.Ф.Русова аналізує практику будинків дитинив книзі  «Дошкільне виховання”.

            Багато педагогів дають оцінк

еще рефераты
Еще работы по педагогике