Реферат: Роль народного декоративно-прикладного мистецтва в естетичному розвитку учнiв

                     ВСТУПНА  ЧАСТИНА

1.1

      Назаняттях декоративним малюванням з першокласниками, вчитель повинен мати наувазі успіхи, які досягли учні в дитячих садах. На уроках малювання необхідноактивно залучати твори народного мистецтва, вивчати прийоми пензлевого розпису,розвивати естетичне сприйняття дітей.

    Змістдекоративної роботи в початкових класах значно ускладнюється. Вже в першомукласі на уроках декоративного малювання учні повинні отримати певні естетичнізнання :  про народну глиняну іграшку,про виразні прийоми розпису. Відбувається подальша систематизація умінь танавичок у створенні власних композицій узора.

          Впроцесі пед.керевництва дитячим декоративним мистецтвом

на уроках органічно вписуеться група методичних прийомів,які знаходять застосування в роботі з дітьми дитячого сада :  питально- відповідна бесіда про творинародного мистецтва; усне малювання, яке створює сюжет, котрій потрібневирішувати декоративними засобами; прийоми пензлевого розпису; використовуванняаплікаціі, як елемента, який організує декоративну композицію і як засібпізнання дійсності для декоративного узагальнення.

            Впідсумку на заняття зображувальним мистецтвом в молодших класах вчитель повиненприймати до уваги сенсорний та естетичний досвід, придбаний дитиною в дитячомусаду. Звідси активне залучання на уроки декоративної роботи природньогоматеріала для поширення досвіда учнів за спостереженням дійсності.

Вчитель повинен вміти з’єднати розвиток мислення тамовлення учнів молодших класів з естетичним пізнанням та художнім розвитком.Знайомство учнів навіть із звичайними художніми предметами повинно бутипривідом для серйозної розмови про сутність естетичного у мистецтві тадійсності, про становлення сучасного стилю та моди, про специфіку системизображувально- виразних засобів декоративно-прикладного мистецтва на рівні зіншими видами мистецтва.

                 ОСНОВНА   ЧАСТИНА

2.1       Значення народного декоративно-прикладного

                                   мистецтва

        Значення декоративного малювання в загальному прцесі навчання дужевелике, в особливості в перших класах, в яких діти вперше починаютьсистематично займатися малюванням під керівництвом вчителя. Вперших та вслідуючих класах учні, в процесі користуються олівцем та пензлем, отримуютьтехнічні навички, які поступово ускладнюються з кожним роком в міру того, якдіти оволодівають певною сумою навичок. Декоративне малювання при умовіправильно організованої планомірної роботи розвиває наряду з технічниминавичками, які мають, безумовно, велике значення в малюванні, і творчіздібності.

         Такимчином, декоративне малювання покликане для здійснення задач, які мають великезначення в навчанні малюванню :

 1) розвитоктворчих здібностей учнів, почуття кольору, ритму і композиції -  розміщення малюнку на площині.

  2)  розвиток технічних навичок.

            Зміст декоративного малювання — малювання узорів, які мають певнепризначення :  узор в смужці, узор впрямокутнику, узор в колі та інші. Малювання узорів починають з вправ, потімпереходять до узору :  запроваджуєтьсяпочаток ритму і ставиться задача організації поверхні узора шляхом введеннякольору. Малювання узорів потребує чергування однакових за формою та кольоромелементів, які складають ритм. Повторення однакових за формою та кольоромелементів можливі за умовою уважної та точної роботи. Діти поступово звикаютьдо того, що потрібне зрівнювати та встановлювати схожість та різницю міжповторюючимися елементами узора, визначати правильність у формі елементів(наприклад: прямокутник, коло, риска визначеної довжини та інше). В силу цьогодекоративне малювання становиться добрим засобом тренування рук та очей; вонорозвиває вміння координувати роботу руки та ока, які в подальшому набувають всебільше та більше значення в малюванні. Крім того, малювання узору потребуєвдумливого відношення та акуратності в праці.

2.2.Змістзанять з декоративно-прикладного мистецтва.

                  Педагогічна цінність пізнання народного та декоративно-прикладногомистецтва пояснюються слідуючими важливими причинами: твори цих видів мистецтвадозволяють виховувати у школярах певну культуру сприйняття матеріального світу,сприяють формуванню естетичного відношення до дійсності, допомогають глибжепізнати художньо-виразні засоби інших видів зображувального мистецтва.

             Предметний світ, оточуючий людину, змінюється незви-чайно швидко:виробництво товарів у різних країнах подвоюється приблизно кожні 15 років.

             Необхідно практично спрямовувати художні нахили шко-ляра так, щоб  це допомогло в організації житла, одягу,розкривати естетичне значення твору декоративно-прикладного мистецтва минулихепох і сучасного часу. Знайомство школярів з декоративною образністю, особливоу творчості народних майстрів, сприяє розвитку у них естетичного відношення додійсності. Джерела декоративної виразності народного мистецтва в уміннімайстрів естетично осмислювати природу.

                 Значення творів декоративного - прикладного мистецтва для формування художнього смаку обумовлюється ще йтим, що в них специфічно переломлюються виразні засоби інших видівзображувального мистецтва — живопису, графіки, скульптури, архітектури. Так, вросійских художніх лаках ( лакова мініатюра) переважає живописний початок. Томуі в техниці розпису цих виробів зберігаються такі живиписні прийоми, якподмальовок та лессіровки, які надають особливу звучність та виразністьколористичній гамі розпису. В деяких видах декоративно- прикладного мистецтва -  кераміці, художньої обробці дерева, каменю,кістки та рогу -  переважають скульптурніякості ( наприклад, всесвітньо відома богородська дерев’яна іграшка). Миповинні допомогти дітям зрозуміти художній задум твору, пояснити основніпринципи декоративно- прикладного мистецтва, яке виявляеться поперше внеобхідності взаємозв’язку форми предмету з його функциональним призначенням,по- друге в співвідношенні форми та матеріалу, і по- третє — форми  та прикрас.

              Приклади орнаментальних композицій, які виконані майстрами в різнихматеріалах із застосуванням різної техніки обробки форми предмета дозволяєвчителю просто та зрозуміло познайомити молодших школярів з єдністю естетичногота функціонального в створюванні художньої речі, виділити прийоми декоративногоузагальнення, пояснити, що кожна річ створюється для людини і живе в тісномувзаємозв’язку з іншими речами. Людина з розвиненим  художнім смаком здатна розуміти і цінитистильову єдність предмету, відчувати зв’язок декоративного мистецтва зестетичними вимогами свого часу, або минулих епох. Тому так важливо розвиватиздатність учнів бачити річ у зв’язку з іншими речами та потребами людини.  

                  

        

                  

  

       

2.3

         Різноманітні сюжети селянського та міського побуту майстри писали увільній пензлевій манері. Сучасні майстри успадкували вибіркові традиційнімотиви :  квіти, коні, птахи ( див. мал.1). Вибір виробів був значно мінливим та розширеним. Розпис виконується маслянимифарбами по дереву та кольоровому фону.

       Пружнівітки та букети, складені із яскравих декоративних кольорів, надають цим речамнезабутній облік. Майстер наносить легкі, впевнені мазки, не удаваючись додокладного контуру.

     Вся  композиція візерунка  будується кистю.Прийоми декоративної розподілки кольорів - розанів та купавок - відпрацьовувались на протязі багатьох десятиліть.

        Цікаво  розібрати  прийоми, за допомогою яких народний майстершвидко та впевненно наносить квітковий узор. Розан і купавка виражаютьнайголовніші ознаки, яки присущі багатьом квітковим рослинам, — віночок ізпелюстків, яскраво виражений центр квітки та інші. Декількома невпевненимиколовими рухами пензля майстер визначає силует квітки у формі кола. Яскраві тащільні за кольором, ці різнокольорові круги швидко наносяться на поверхнюприкрашаємого предмета таким чином, що зараз же становиться зрозумілимкомпозиційний задум квіткового розпису. Круги для розана робляться побільше,для купавки — поменше. Цей початковий етап роботи над композицією розписумайстра називають подмальовком, або замальовком.

             Слідуючий етап -  визначенняцентра квітки. У розана  центр малюють всередині квітки. У купавки він зміщується вліво, або вправо. Визначнупривабність квітам надають пелюстки, виконані напівкруглими дужками. Щоботримати дужку, її починають прописувати кінчиком пензля, а потім сильнимнажимом.

              Завершальний етап розпису — оживка, або лінійна розділка плями. Вгородецькому розпису вона виконується частіше за все белілами. За допомогоюелементарних засобів декоративного рішення : силуета, лінії та ритму - досягається естетична значимість виробу.

        Завдання для учнів будуються так, щоб навіть на першому ступенюзнайомства учнів з прийомами народного розпису не було прямого наслідування.

    Декоративні мотиви різних прикрас нижегородських ізб виконувалисьособливими прийомами різьби. Це рельєфна, глуха різьба. Місцеві майстриназивають її корабельною, або долбленою.

            Рослинний         орнамент      являвся     головним мотивом глухої різьби. Серед віток, квітів розміщувались фантастичніособи :  птах Сірін, русалка — берегиня,леви ( див. мал. 2,3,4).

           Якщо школа знаходиться у невеликому містечку, де ще збе -

реглися дерев’яні будинки з різьбою, можна піти наекскурсію, щоб діти уважно роздивилися дерев’яне мереживо та оцінилимайстерність різчиків.

2.4.

            При вивченні полхов-майданського розпису відчиняється своєрідний світнародного мистецтва. Дерев’яні точені гриби, матрьошки, свистульки, солонкипокриває яскравий, буйний розпис із крупних квітів та листків вперемішку ізгронами ягід смородини та винограда. Зустрічаються в розпису і сільськіпейзажі, птахи та тварини (див.мал.5).

                В  розпису  переважають чисті, локальні тона.Змішуя жовту з синьою, отримують насиченийзелений колір, алая із жовтою -  даютьчервоний.

                   Визначну чарівність та завершеність розпису надає уміле    

 використовування прийомів лесіровки (накладання одного прозорого кольрового шару на інший ). Цей прийом особливопомітен в самому відомому та самобутньому розпису -  квіти з наводкою.

                 Колорит  майданських  виробів ,   особлива      манера народногописьма, приваблюють багатьох.

                Після  вправ,  в яких діти познають прийоми полхов -  майданського розпису, можна рекомендувати використовувати враження від виробівмайданцев для самостійної роботи учнів над композицією узора, який прикрашаєтарілочку, або круглу салфетку, при цьому вчитель повинен пояснити особливостіузора в колі, який компонується інакше, ніж у полосі чи в квадраті.

2.5

             Казковий світ народної іграшки особливо близкий дітям :  коні, барашки, свині, качечки не можутьзалишити їх байдужими. Цікаво спостерігати реакцію молодших школярів на народнііграшки в міській школі.  Бо саме вумовах сучасного міста діти відірвані від природи, вони рідше бачать свійскихтварин. Яке захоплення написане на обличчах учнів, коли в класі на столівчителя з’являється веселе, яскраве іграшкове глиняне стадо. Димковську іграшкуне можна поплутати з іншими ліпними народними іграшками, дякуючи її колориту,простоті та нехитрості образу. Це, перш за все, сніжної  білизни фон, на якому написан простий узоргеометричного характеру: кружки, крапки, полоски. Як і городецькі майстри,димковські наносять узор у вільній пензлевій манері. Вони полюбляють насиченийколір:  червоно-алий, малиновий, синій,золотисто-жовтий, фіолетовий, особливо святково сяючі на білому фоні іграшок(див.мал.6). Вже при першому знайомстві дітей з димковскою іграшкою вчительпрагне роз’яснити дітям її естетичну цінність, акцентуя зв’язок форми ізматеріалом, узора — з формою предмета.

              Для практичної работи після бесіди про димковську іграшку півника — каталкувибирають не випадковою. Щоб розвинути у дітей свідоме відношення до створеннядекоративних речей на основі переробки реальної форми, ефективніше за все заоснову взяти образ, який викликає у дітей визначні емоції. Півник -  найулюбленіший герой багатьох казок.

                Знайомство з народньою іграшкою і перші уявлення учнів про декоративнезображення звірів та птахів в ліпці закріплюються на прикладі іграшок — свистулек з послідуючим розписом.

              Кожен  з учнів може уявно створитиобрази дійсних птахів або звірів ( уявлення пам’яті ). Об свистульці — свині,коні — качалці у дітей не має готових уявлень. Щоб скласти ескіз таких іграшокдитині потрібно переробляти свої уявлення пам’яті.

               Розглядаючи з дітьми народні глиняні свистульки, потрібно  

звернути увагу на зміни зовнішнього обліку птаха,або звіра, щоб іграшкой можна було користуватися як свистком.

            Вчителю   слід ознайомитиучнів   з деякими прийомами ліпки народної іграшки.

2.6

              Орнамент  як  невід’ємний    елемент     художньо- образного рішення  роздивимось наприкладі двох видів глиняної іграшки — сучасної філімонівської та опошнянської( див. мал. 7 ).

                  В розфарбовці філімонівськоїіграшки (Тульська область)

домінують інтенсивний червоний та малиновий кольори,які горять ще яскравіше від сусідства темно- синього та зеленого. Орнаментрозпису простий :  вузькі рисочки -  полоски, де-не-де ялинкові вітки, абографічний древній символ сонця — розетки, круги, ромби, характерні длявишивання, розпису  та різьби прялок.Простий та легкий узор добре сполучається із витонченими видовженими формамифілімонівських свистульчек.

                Колорит опошнянської іграшки ( Полтавська область ) обумовлентехнологією розпису посуду в цьому центрі народних промислів. Майстри тут дужедобре вміють виявляти виразні можливості блискучих глазурей, вільно нанестиузор на глиняни фігурки.

                     Узор в роспису філімонівської та опошнянської іграшок не можливо уявитипоза пластичної об’ємної форми глиняних виробів. Зображений поза предмета, вінвтратив би естетичний смисл та виразність як елемент художнього образу.

                   Як свідчить дослід роботи з учнями молодшихкласів, народна  глиняна іграшка завждинесе велике естетичне задоволення дітям. Через іграшку народний майстер залучуєдитину до мистецтва. Цей вид народного мистецтва чинить вплив на сучасність.

2.7

                       Більше 70 років тому назад вхудожню майстерню під Москвою привезли із Японії фігурку іграшкового лисогодідуся — фукуруму. Лялька розкривалася, в ній знаходилося ще декілька фігур,вкладених одна в одну. Іграшка всім сподобалась. І наші майстри вирішилизробити свою дерев’яну ляльку. Перша матрьошка складалася із восьми фігур.Зображувала вона дівчинку в хустці та сарафані, з чорним півнем у руках.

       Матрьошкироблять в Полховськом майдані, Семенові, Загорську. Велике значення дляхудожнього завершення малюнка має контурка, тобто тонкий малюнок чорною фарбою( див. мал. 8 ).                                                                                  

              Відчуття  злиття розпису з тугою,точеною формою матрьошки особливо емоціонально діти зможуть пережити, якщо науроках праці вони отримать білі заготовки із дерева та розпишуть їх відповидносвого замислу. Про таку радість складання художнього виробу кажуть роботи,виконані семеновськими учнями.

                        Зустрічі дітей із дерев’яною іграшкою-  мактрьошкою

  допоможутьоживити і позакласну роботу. Одним із застосувань може послугувати проведення дитячогосвята — конкурса “ Малюємо хоровод матрьошок ”. Мета свята в тому, щоб вчитель,залучая учнів старших класів, організував групу учнів молодших класів веселогоі

гарного змагання в малюнках на асфальті, щоб хороводбув нарядним та гарним.

2.8

                       Розписні жовті підноси, якірадують око своєю грою яскравих фарб, благородним блиском лакованої поверхні,виразністю вільного кістевого розпису, по праву відносяться до числанайцікавіших виробів декоративно-прикладного мистецтва.Талант народних майстрівперетворює скромні вироби домашнього побуту в

нарядні прикраси житла. Батьківщина цих подносів-село Жостево.

                           Сьогодні високооцінюється вклад майстрів Жостово в розвиток і збереження декоративної системиписьма, заснованної на поетичному відчутті природи. Творчість різних майстрівзбагачує

єдиний стиль жостоковського мистецтва ( див.мал.9).Змінивсяхарактер письма, але техніка та технологія виробництва в багатьом збереглася.

                       Живопис на підносах масляними фарбамипочинається з підмальовка.Слідуючими шарами фарб митець виділяє темні та світлімісця розпису, будує об’єм, уточнює форми зображення. Всі формиоконтуріваються  тугою линією креслення.Розписаний піднос

сушать, потім його борти прикрашають мілкиморнаментом (уборною).

                 Жостовські підноси прикрашаються вільно тадекоративно                       написаними квітковими зображеннями- барвистимибукетами, вінками та гирляндами, широко покладеними на чорний або кольоровийфон.Крупні квіти окружаються більш    меншими  і

зв’язуються між собою гнучкими стеблями та листям.

           Розпис підносів  являється також відображеннямцього цікавого  і своєрідного квітковогостилю. На його формування, мабуть, впливав і розпис  фарфора, і квіткові узори в прикрашаннітканин. Зображення квітів та фруктів отримали більшу узагальненість, лаконізмта яскраву красочність.

                Дітям, для          більш       емоційного      сприйняття, потрібно розповідати іпоказувати на прикладі порівняння ( наприклад Хохлому та Жостов); а такожвикористовувати схематичну таблицю ритмічного рішення композиції в колі.

                 Після такого пояснення діти захоплено пишуть свої ескізи

підносів.На партах у всіх затоніровані підноси.Кцьому уроку учні повинні вільно володіти пензлем (за допомогою системи завданьна основі народного мистецтва).Спочатку вони малюють замальовки, після-визначають композицію у вигляді кольорових плям; і лише потім починаютьпромальовувати деталі.  

2.9

               Твори Хохломи дуже полюбляють Прості по формі дерев’яні чашки, мискирадують око багатим узором.То по золотому

фону в’ється орнамент із трав та ягід, то на чорномуабо червоному полі, наче виходячи з глибини, мерехтять золоті листя кудріни.Хох-  

ломськой орнамент існує не одну сотню років; розвиваючись, вінзберігає свої традиційні основи.Хохлома- один із древніх російських художніхпромислів, який несе в собі характерні риси народної культури.

                          Хохломський розписназивають пламенним та золотим. В цьому є конкретна характеристика таперекази: полум’яна тому, що основний в розпису червоний колір і тлму, щорозфарбований посуд гартується у полум’ї гарячої пічки.А золота вона відтого, що проста по матеріалу посуда блищить, як золота. Для

Хохломи характерні дві різновидностіорнамента: розпис верховий та під фон.Малюнки верхового розпису наносятьсямазками пензля на поверхню фона, утворюючи легкий ажурний узор.К їх числувідносяться: трав’яний розпис з червоними та чорними травками, гілочками такустиками.Розпис під фон має золотистий силуетний малюнок, оточений чорним абочервоним фоном. Його виконування починається з нанесіння контурних обрисівмотивів, а потім зафарбовується навколишній фон.В роботу з дітьми,інколи, понавчанню традиційним прийомам письма включаються самі майстрихудожньгопромисла.Таку турботу про естетичне виховання дітей труднопереоцінити. Від уважних дитячих очей не вислизне і те, як тримає майстер пензель, якимбуває нажим в пензлі, коли пишеться листок,і коли наноситься штриховка в розписукудріна.В учнів виховуваються дивні почуття об’ємної форми  та почуття композиційних схем розташування наній орнамента.В таких умовах природньо і прсто відбувається передача досвіду тазнань, діти починають розуміти, що мистецтво та праця невіддільні одне відодного.

2. 10

             

    

     Чарівнемистецтво палєшан виникло на основі древньоросійського живопису.Умовністькольору, ювелірна оздоба деталей твореним золотом, казковий характер розпису таорнаментальна її трактовка типові для древньоросійськогоживопису.Виблискуючи, немов дорогоцінне каміння, вироби із чорного лака не можнасплутати ні з чим.Кольорові плями зображення, сплавлені в дивну гармонію, мерцаютьіз глибин чорного оксамитового фону. Палехська мініатюра відрізняєтьсярізномаїттям сюжетів на фольклорні,історичні і сучасні теми.

            Майстри   лаковоїмініатюри успішно розробляють   композиціїна  теми російських народних казок, легенд.

                       Працюючи               з          вчителями     у   школі,  автор    неодноразово  був присутній на уроках, колиучням демонстрували слайди, які розкривали красоту творів образотворчогомистецтва. Кожен раз вражає сила естетичного впливу світлових картин на учнів.Так було і на уроці, який знайомив учнів другого класу з творчістю палєшан. Наекрані, спалахуя яскравими барвами, заміщували одна одну казкові картини:”Пушкінські казки”,” Садко “ та багато інших.

                         Кожен учень-глядач залишається в класі неначенаодинці з виникненним зненацька перед ним чарівним зображенням.Нічого незаважає уважно роздивитися  яскравукартинку.Вчитель не квапить дітей, учні самі захочуть розповісти, що особливоїх вразило  в художньому рішенні  відомих   казок (див.мал.11 ).Колиулягуться перші враження учнів, вчитель може повідомити невеличкі відомості ізхудожнього життя палєшан.

                  ЗАКЛЮЧНА   ЧАСТИНА

     Роль  народногодекоративно-прикладного мистецтва в естетичному розвитку учнів дуже велика:

1) розвиток творчих здібностей дитини

               Розфарбовуючи малюнок, дитина починаєбільше відчувати колір (вона помічає найважливіший колір, який характеризує тойчи інший малюнок; чи гармонують кольори між собою); вчиться правильнорозміщувати зображення на площині.

2) розвиток технічних навичок

              Дитина   оволодіває   різними  прийомами       малювання розписів, в залежності від їх виду.

3) виховання інтересу до зображувальної діяльності.

               Якщо  вчитель  зможе  правильноорганізувати роботу  на уроках — дитинадійсно зацікавиться не тільки цим видом діяльності, а й мистецтвом взагалі.Бонародне декоративно-прикладне мистецтво найцікавіше та найближче до дитини (особливо, якщо це не тільки папер, а й різні предмети, які можнарозфарбовувати).Тому в дитини виникає інтерес, заохоченість та бажанняпрацювати.

               І  якщо вчитель дійсно змігзацікавити дітей цим видом мистецтва, то він може вважати, що майже зацікавивдітей мистецтвом  взагалі.         

  

                       ЛІТЕРАТУРА :

Ростовцев Н.Н. “Методика  викладання  зображувального 

                              мистецтва в  школі “, М, Просвещение,

                               1980

Шпікалова Т.Л. “ Народне мистецтво на уроках декоратив-

                               ного  малювання “, М; Просвещение,1979.

          

     

еще рефераты
Еще работы по педагогике