Реферат: Модульная система
Доклад
з педагогіки на тему:
“Модульна система навчання”
виконала студенткапсихологічного факультету, гр. ПС-222002 р.
План
1. Поняття про навчальний модуль;
2. Сутністьмодульно-розвиваючого навчання:
а) модульний процес і структуранавчального модуля;
б) змістова характеристика етапівнавчального модуля;
в) контроль знань і самостійної роботистудентів.
3. Прогресивнасистема оцінювання успішності студентів.
1. Поняттяпро навчальний модуль
Модуль (modulus) – міра. У педагогіці модуль – це функціональний вузолнавчально-виховного процесу. Модульне навчання – це пакетнауково-адаптованих програм для індивідуального вивчення, що забезпечуєнавчальні досягнення студентів з різним рівнем попередньої підготовки. Навчальниймодуль – це система занять у вигляді сукупності систем знань, нормцінностей. Це поетапне відкриття студентом під впливом викладача цієї системи уході пошукової пізнавальної активності.
Модульне навчання зародилосяв кінці 60-х років у англомовних країнах. Принцип його полягав у тому, щостудент більш самостійно може працювати із запропонованою йому індивідуальноюнавчальною програмою, яка включає цільовий план дій, банк інформації іметодичне керівництво щодо досягнення поставлених дидактичних цілей.
Основні принципи модульності:
- Наявність самостійної групиідей (знань), якими оволодівають студенти за допомогою дидактично доцільнихзасобів.
- Формування самостійноспланованої, цілісної одиниці навчальної діяльності, яка сприяла б досягненнюстудентом чітко визначених цілей. Складаються автономні порції навчальногоматеріалу для студентів. За умов модульності студент дістав право вибору шляхівіндивідуального навчання.
Чимвідрізняється модуль від кроку?
Крок – цечастина матеріалу від програмного навчання. Модуль – це частина матеріалу звідповідним ростом знань. Так пропонується семестровий лекційний курсрозподілити на 10-12 модулів. Наприклад, викладач з сестринської справи складаєалгоритм практичного навичка “Приготування і застосування дезінфікуючихрозчинів”, повинен починати з правил математики (скласти рівняння).
Реалізаціяпринципу модульності забезпечує оптимізацію психосоціального росту студента івикладача.
2. Сутність модульно-розвиваючого навчання
Змістмодульно-розвиваючого навчання визначається цілісною системою змістовихмодулей, що зафіксована у модульній програмі того або іншого навчального курсу.
Принципи формування модульних програм:
1. Цільове призначення інформаційного матеріалу;
2. Поєднання комплексних інтегруючих і окремих дидактичних цілей;
3. Повнота навчального матеріалу в модулі;
4. Відносна самостійність елементів модуля;
5. Реалізація зворотного зв’язку;
6. Оптимальна передача інформаційного і методичного матеріалу.
Умови модульно-розвиваючого навчання:
1. Зменшення щоденногонавчального навантаження (замість 5-7 предметів вивчають 2-3, максимум 4).
2. Впроваджено гнучкий розкладі скорочено заняття до 30 хв. – 3 міні-модуля. Міні-модуль (30 хв.) — Матеріал, що має смислову і логічну завершеність кожного.
Навчальнатехнологія, адаптована до основних завдань старшої школи тапсихолого-фізіологічних особливостей учнів, називаємо модульно-рейтинговою.
Модульнийпроцес і структура навчального модуля: Основним дидактичним засобом реалізації модульної програми повинністати міні-підручники.
Контрользнань і самостійної роботи студентів:Адміністрація вищих навчальних закладів в США ретельно контролює набуття знаньстудентами, їх рівень, участь в аудиторній (самостійній) роботі, успішністьтощо. Оскільки система вищої освіти відмінно комп’ютеризована, контрольнавчального процесу досить досконалий і миттєвий. Комп’ютерне тестуваннязаймає:
- поточне –5-10 хв.
- проміжне – 15-20 хв.
Щотижнястуденти виконують письмові тести а завданням викладача, щомісячно письмоветестування по 30-50 хв. (зараховують 3 кращі результати з 4-х тестів), а вкінці семестру – фінальний (підсумковий) екзамен або залік з письмовим тестом(2-3 години).
3. Прогресивна система оцінювання успішності студентів.
В СШАвикористовуєть система “балів якості знань”. Оцінка А+ (4 – “блискучізнання!”); А (дорівнює 3,8-3,9); А/В+ (3,6-3,7) і т.д.
Сумарнийсеместровий бал за пройдений курс (предмет) виводиться, приблизно, таким чином.По-перше, встановлюється загальна академічна активність і успішність студента(у відсотках); по-друге, відповідно до набраної кількості відсотків викладачвиставляє студенту фінальну (підсумкову) оцінку за пройдений курс (предмет).
Загальна академічна активність студента (у відсотках):
1. Відвідування лекцій – 5%;
2. Відвідування семінарів, практичних та лабораторних занять – 25%;
3. Комп’ютерні або письмові тести (за завданням викладача) – 15 %;
4. Три кращих результати щомісячних письмових тестів – 10 % + 10% +10% = 30%
5. Фінальний екзамен або залік із письмовим тестом – 25 %%
Загалом – 100%.
Ганна Віватпропонує 1-бальну шкалу оцінювання знань і вмінь. Пр оцінюванні знань за10-бальною шкалою чіткіше можна буде показати відмінність між добрими і дужедобрими знаннями, між просто роботою і роботою-творчістю. 1 і 2 бали оцінюванняза 10-бальною шкалою вважатимуться оцінками негативними і відповідатимуть нинішнійоцінці “2”. Один (1) бал пропонуємо виставити при повному небажанні вчитись, адва (2) бали – при недостатньому рівні навчання.
Три,чотири, п’ять балів відповідатимуть нинішній оцінці “3”. Три бали отримуєстудент, який виявляє невеликі знання з предмета. Чотири бали – ученьстарається, але через невеликі здібності не може сягнути вищого рівня. П’ятьбалів ставлять учням, які працюють над собою, але підходять до роботи нетворчо, не можуть навести свої приклади, зробити узагальнення.
Шість і сімбалів відповідатимуть нинішній “4”. Шість балів відповідає “4-“. Сім балівпропонуємо виставити за добру відповідь, але не досконалу. Вісім, дев’ять баліввиставляють на місці нинішній “5”. Балами вісім і дев’ять можна оцінювативідповіді дуже добрі та бездоганні. Десять балів – оцінка за талановитівідповіді.
В.Паламарчук пропонує 12-бальну систему оцінювання знань, умінь і навичок учнів.Автор статті обгрунтовую глибоку кризу 5-бальної шкали. Вчителі прагнутьзафіксувати крок уперед учня в рамках незграбної офіційної 5-бальної системиоцінювання. Це – доповнення у вигляді знаків “+” і “-”. В результаті із5-бальної системи виходила 15-бальна. Але практика зразу ж показала, що трибали (“1-”, “1+”, “2-”) ніколи і ніким не вживалися. Так стихійно виробилася12-бальна система.
І. Драч –автор статті “Психолого-педагогічні аспекти втілення модульно-рейтинговоїсистеми” знайомить читачів з основними принципами організації втіленнярейтингової системи оцінювання знань з дисципліни “Основи інформатики та ОТ”:
· Встановлена максимальнакількість балів з дисципліни (100 балів);
· Визначена максимальнакількість балів з кожного модуля дисципліни;
· Визначена максимальнакількість балів з кожного виду контрольних завдань;
· Встановлення відповідностіотриманих балів традиційній 5-бальній шкалі:
“5” – 91-100%;
“4” – 76-90%;
“3” – 60-75%;
“2” – менше 60%.
* визначені умовипроведення заліку: залік проводиться у письмовій формі, максимальна кількістьбалів за залік – 20 балів.
Джерела
1. А. В. Фурман, О.І. Кулагін. Школа розвитку: непізнані граніфундаментальної ідеї. Рідна школа, 1994 р., № 6. С.26 -32
2. П.А. Юцівицене. Принципи модульного обучения. Советскаяпедагогика, 1990. №1. С 55-60
3. А. В. Фурман. Принцип модульності в освітній практиці: два рівнівтілення. Рідна школа. 7-8, 1995 р.
4. П.А. Юцівицене. Создание модульніх программ. Советская педагогика,1990, №2, с 55-60
5. М.В. Гриньова. Впровадження модульного принципу навчання. Ріднашкола. 1993, № 7. С 50-51
6. Вестник высшей школы, 1988, № 2, с 4.
7. А. В. Фурман, О.І. Кулагін. Школа розвитку: непізнані граніфундаментальної ідеї. Рідна школа. Січень, 2000 р.
8. В А. В. Фурман, О.І. Кулагін. Школа розвитку: непізнані граніфундаментальної ідеї. Рідна школа, 1994 р., № 6. С.26.
9. В. Паламарчук. 12-бальна система. Рідна школа. Січень 2001. С.39-43.
10. Особливості вищої освіти США№1 2000р.
11. Г. Віват оцінювання знань івмінь учнів у загальноосвітній школі. Рідна школа, квітень 2000 р.
12. Зварич. Проблемаудосконалення контролю і оцінки знань студентів. Рідна школа, квітень 2000 р.
13. П. Сікорський. До проблемпереходу на 12-бальну систему оцінювання. Рідна школа, лютий, 2001. С 3-8.
14. І.І. Драч.Психолого-педагогічні аспекти втілення модульно-рейтингової система. Проблемиосвіти. Науково-методичний збірник, випуск 22, с. 57-61.