Реферат: Діагностика міжнародного економічного середовища Характеристика сутності і форм прямого інвестування

--PAGE_BREAK--Міжнародна фінансова корпорація була створена в 1956 р. з метою сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються, шляхом заохочення приватного бізнесу у виробничій сфері.
Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій засновано у 1988 р. з метою сприяння надходженню інвестицій у країни, що розвиваються.
Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів, створений у 1966 р., має на меті стимулювання приватних інвестицій шляхом улагодження конфліктів між іноземними інвесторами та місцевими підприємствами, установами, урядами.
Регіональні банки розвитку — регіональні банківські установи, які шляхом надання головним чином довгострокових кредитів на фінансування інвестиційної діяльності приватних фірм та міжнародних проектів, впливають на систему міжнародних валютно-фінансових відносин і процеси міжнародної торгівлі.
Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ – General Аgreement on Тariffs and Тrade):
1) договір, який було підписано у 1947 р.;
2) міжнародна організація, яка діє з 1948 р. на основі договору і виконує три функції: впливає на державну зовнішньоекономічну політику шляхом розробки правил міжнародної торгівлі; є форумом для переговорів, котрі сприяють лібералізації та передбаченості торговельних відносин; організує врегулювання спорів.
Всесвітня торговельна організація (ВТО – World Тrade Оrganization) — нова міжнародна організаційна структура, яка заснована на ГАТТ, результатах попередніх узгоджень, а також домовленостях, досягнутих під час Уругвайського раунду і почала діяти з 1 січня 1995 р. З метою підвищення статусу міжнародних торговельних правил, забезпечення відкритості торговельної системи Уругвайський раунд прийняв рішення, що ГАТТ стає постійним органом, який займається питаннями реалізації товарів, надання послуг та правами інтелектуальної власності, а Всесвітня торговельна організація буде втілювати в життя домовленості останнього раунду переговорів.
Міжнародна економічна інтеграція [6]
Міжнародна економічна інтеграція — вищий рівень розвитку МЕВ, для якого характерні:
·        синхронізація процесів відтворення в межах інтеграційного угруповання;
·        створення господарського комплексу з тісними взаємозв’язками економік, при збереженні національного пріоритету розподілу праці;
·        створення спільної інституціональної структури регулювання переважно наднаціонального типу (на принципах федералізму, з передачею частки функцій національного уряду створеним спільним органам управління);
·        узгоджена політика як у взаємних відносинах, так і у відносинах з іншими країнами, інтеграційними угрупованнями, міжнародними організаціями.
Рівень (глибина) економічної інтеграції залежить від її форми (рис. 8).
Стимулюючий вплив інтеграції на розвиток країн-учасниць виявляється в:
• зниженні або усуненні митних бар’єрів;
• уніфікації зовнішньоторговельного законодавства та документообігу;
• можливості узгодження інтересів та економічної політики;
• об’єднанні потенціалів країн-учасниць.
<imagedata src=«105098.files/image012.png» o:><img width=«233» height=«23» src=«dopb333139.zip» v:shapes="_x0000_i1033">
Вільний рух товарів
Рис. 8. Форми міжнародної регіональної економічної інтеграції
Діагностика і прогноз макросередовища [7]
В умовах командно-адміністративної економічної системи, коли ресурси виділялись за рознарядкою «згори», звідти ж «спускались» основні показники виробництва і плани поставок, вивчати зовнішнє середовище не було потреби. До речі, в умовах державної власності на ресурси і вироблену продукцію, навіть аналіз внутрішнього середовища нерідко проводився формально.
Із впровадженням в Україні змішаної економічної системи, без діагностики і врахування динаміки впливу зовнішнього середовища навіть сильні внутрішні сторони підприємства можуть не реалізуватися. Адже в умовах ринку власне фактори зовнішнього середовища визначають переважно успіх підприємства та, на жаль, вони найменше залежать від нього. В зовнішньому середовищі знаходяться ресурси. Там же перебувають клієнти і формується певна економічна атмосфера бізнесу.
Крім цього, зовнішнє середовище підприємства характеризується наступними особливостями:
— складністю (факторів безліч, до того ж вони перебувають в різних комбінаціях);
— взаємозв'язком і взаємообумовленістю факторів (зміна одного із них може викликати лавину змін інших);
— невизначеністю (стратегічні рішення приймають в умовах неповноти інформації про зовнішнє середовище: повну здобути неможливо);
— багатоваріантністю розвитку середовища (дуже важко спрогнозувати дію його факторів в стратегічному періоді);
— динамізмом і мінливістю (зміни в зовнішньому середовищі відбуваються достатньо динамічно, з наростаючою швидкістю).
Тому-то діагностика і прогнозування зовнішнього середовища повинна посідати центральне місце у формуванні стратегії підприємства. Цього потрібно невідкладно і серйозно вчитися українським спеціалістам, причому, як кажуть, на ходу.
Особливо це стосується макросередовища. По-перше, в недалекому минулому на нього мало хто зважав. Отже, будь-який досвід його аналізу відсутній. По-друге, воно анітрохи не залежить від зусиль підприємства; до нього слід адаптуватися. По-третє, його значний вплив на підприємство незаперечний.
Ні для кого не є секретом, що головною причиною жалюгідного становища українських підприємств стали грубі макроекономічні прорахунки, повільне і неефективне освоєння методів та інструментів державного регулювання економіки, а на місцях — невміння враховувати дію макросередовища, його факторів і параметрів.
У світовій економічній науці аналіз основних факторів макросередовища називають PEST-аналізом (від абревіатури назв основних елементів цього середовища: P — political and legal environment (політико-правове середовище); Е -economie environment (економічне середовище); S -sociocultural environment (соціокультурне середовище); T -technological environment (технологічне середовище).
Зважаючи на реалії, елементи макросередовища, що діють на підприємство як фактори, слід конкретизувати. Отже, предметом діагностики і прогнозування макросередовища мають стати його наступні елементи-фактори та їх складові:
Елементи-фактори макросередовища, що діагностуються і прогнозуються:
1. Стан економіки країни. Серед факторів даного елементу макросередовища найбільш відчутний вплив на підприємство можуть справляти:
а) обсяги ВНП, ВВП, національного доходу на душу населення;
б) фаза економічного циклу;
в) рівень зайнятості ресурсів, безробіття;
г) рівень інфляції;
д) участь у зовнішньоекономічній діяльності;
е) рівень тінізації національної економіки;
є) стан сукупного попиту та ін.
2. Політико-правові відносини. Фактори:
а) економічна система;
б) форми власності, розподілу і перерозподілу ВВП;
в) політична система;
г) законодавча база, ефективність законів і підзаконних актів у галузі економіки;
д) рівень лібералізації економічного життя;
е) політична стабільність тощо.
3. Ефективність державного регулювання економіки. Фактори:
а) уміле поєднання механізмів ринкового саморегулювання економіки з важе-лями її державного регулювання;
б) фіскальна політика держави, податкова система, стан держбюджету, стан державного боргу;
в) монетарна (грошово-кредитна) політика держави, регулювання грошової маси в обігу банківською системою, доступність кредитів, резерви і процентні ставки банків, обмінні курси, платіжний баланс країни;
г) антиінфляційна політика;
д) антициклічна політика;
е) зовнішньоекономічна політика держави;
є) контроль за дотриманням законів;
ж) уміле обмежене застосування адміністративних регуляторів економіки (дозволів, заборон, обмежень, норм).
4. Розвиток НТП. Фактори:
а) розвиток освіти і науки;
б) рівень інновацій;
в) технологічний рівень;
г) технічний рівень економіки.
5. Соціальний розвиток. Фактори:
а) рівень доходів населення;
б) рівень поляризації населення в доходах;
в) соціальний захист вразливих верств суспільства (безробітних, дітей, інвалідів, пенсіонерів, студентів, тощо);
г) встановлення певних соціальних параметрів: межі бідності, мінімальних обсягів зарплати, пенсій, стипендій, допомог;
д) індексація доходів;
е) рівень умов праці і техніки безпеки тощо.
6. Розвиток культури, ціннісні орієнтації в суспільстві. Фактори:
а) рівень освіченості та професійної підготовки населення;
б) розвиток всіх складових культури;
в) ціннісні орієнтації населення, традиції, менталітет.
Природні умови, екологія. Фактори:
а) запаси і використання природних ресурсів: вугілля, нафти, газу, руди, лісів, водних ресурсів тощо;
б) клімат і ґрунти;
в) екологічні вимоги щодо захисту повітря, ґрунту і води від забруднення внаслідок економічної діяльності.
Демографія. Фактори:
а) чисельність і склад населення;
б) розподіл населення по території;
в) рівень народжуваності, смертності і природний приріст;
г) середня тривалість життя і середній вік працюючих;
д) співвідношення чоловіків і жінок;
е) демографічне навантаження;
є) механічний рух населення, міграції.
Дієвість профспілок. Фактори:
а) соціальне партнерство профспілок з роботодавцями і владою;
б) рівень профспілкових вимог щодо рівня і умов зайнятості;
в) вимоги профспілок щодо умов і захисту праці;
г) робота профспілок з оздоровлення працюючих і їх сімей.
Міжнародне становище. Фактори:
а) наявність військових конфліктів;
б) рівень діяльності міжнародних організацій з врегулювання міжнародний політичних і економічних зносин;
в) рівень діяльності зовнішньоекономічних відомств і вищих органів влади країни з врегулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Форс-мажорні обставини. Йдеться про фактори випадку, природні чи техногенні катаклізми, надзвичайні ситуації, які можуть суттєво вплинути на реалізацію стратегії: аварії, повені, пожежі, бурі, обледеніння тощо.
Теоретичне питання 47.Характеристика сутності і форм прямого інвестуванняяк стратегії виходу фірми на міжнародний ринок
Стратегія прямого інвестування [8]
Велика кількість підприємств, що ведуть зовнішню торгівлю, з часом засновують за кордоном власні виробничі філії для виготовлення товарів, споживаних на іноземному ринку. Цей спосіб виходу на зовнішній ринок передбачає інвестування капіталу в створення за кордоном власних складальних або виробничих підрозділів, забезпечуючи найбільш повне залучення підприємства до ЗЕД. У міру накопичення компанією досвіду експортної роботи і за досить великого обсягу такого зовнішнього ринку виробничі підприємства за кордоном дозволяють очікувати на значні вигоди. Основні риси цього способу:
— максимальні інвестиційні витрати та поточні грошові зобов’язання;
— максимальна відповідальність за результати діяльності;
— максимальний контроль за діяльністю;
— складна процедура виходу з ринку.
Створення закордонної виробничої філії є формою прямих інвестицій в економіку іноземної держави. Фірма може керуватися такими мотивами:
— вертикальна інтеграція, коли необхідний контроль над різними етапами проходження товару від стадії сировини до його розподілу. Товари і маркетинг досить складні і вимагають об’єднання ресурсів декількох країн;
— міждержавна раціоналізація виробництва, коли є істотні розходження у вартості робочої сили, капіталу, сировини. Виготовлення комплектуючих частин у країні-експортері, а складання здійснюється в іншій країні, де дешевша робоча сила;
— теорія життєвого циклу товару, коли він перебуває на різних стадіях життєвого циклу у різних країнах;
— державне стимулювання інвестицій, коли надаються певні пільги для іноземних інвесторів, що і мотивує їх до відкриття своїх філій або самостійних підприємств;
— політичні мотиви, коли інвестиції в економіку певної країни пов’язані з її політичними рішеннями щодо інших країн.
Одна з переваг такої стратегії полягає в тому, що підприємство може заощадити кошти за рахунок більш дешевшої робочої сили або сировини, за рахунок пільг, наданих іноземними урядами закордонним інвесторам, за рахунок скорочення транспортних витрат тощо. Створюючи робочі місця в країні-партнері, підприємство забезпечує собі тим самим сприятливіший клімат у цій країні. Застосовуючи стратегію прямого інвестування, підприємство налагоджує глибші відносини з державними органами, клієнтами, постачальниками і дистриб’юторами країни, на ринок якої воно виходить. Це дає можливість краще пристосовувати свої товари до місцевого маркетингового середовища.
І, нарешті, важлива характеристика прямого інвестування полягає в тому, що здійснюючи його, підприємство зберігає повний контроль над своїми капіталовкладеннями і, отже, може розробляти такі установки у сфері виробництва і маркетингу, які будуть відповідати її довгостроковим завданням у міжнародному масштабі.
Однак це і найбільш ризикована форма організації ЗЕД — всі ризики інвестування підприємство бере на себе. Адже має місце певний контроль з боку уряду іноземної держави, особливо в питаннях вивезення прибутку, орендної плати тощо. Потенційно можливі націоналізація інвестиції, військові перевороти, жорсткі урядові обмеження тощо.
Прямі іноземні інвестиції поділяються на декілька основних форм (рисунок 9).
<img width=«12» height=«51» src=«dopb333140.zip» v:shapes="_x0000_s1028"> <img width=«12» height=«51» src=«dopb333140.zip» v:shapes="_x0000_s1027"> <img width=«12» height=«51» src=«dopb333140.zip» v:shapes="_x0000_s1026">

<shapetype id="_x0000_t202" coordsize=«21600,21600» o:spt=«202» path=«m,l,21600r21600,l21600,xe»><path gradientshapeok=«t» o:connecttype=«rect»><shape id="_x0000_s1047" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1043" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1044" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1045" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1046" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1042" from=«109.1pt,57.1pt» to=«109.1pt,93.1pt» o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1041" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1040" from=«58.7pt,150.7pt» to=«58.7pt,186.7pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1039" from=«58.7pt,186.7pt» to=«94.7pt,186.7pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1038" from=«173.9pt,143.5pt» to=«173.9pt,172.3pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1037" from=«289.1pt,150.7pt» to=«289.1pt,172.3pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1036" from=«411.5pt,129.1pt» to=«411.5pt,186.7pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1035" from=«382.7pt,186.7pt» to=«411.5pt,186.7pt» o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1034" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1033" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1032" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1031" from=«101.9pt,201.1pt» to=«101.9pt,244.3pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1030" from=«209.9pt,201.1pt» to=«209.9pt,244.3pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1029" from=«353.9pt,201.1pt» to=«353.9pt,251.5pt» o:allowincell=«f»><img width=«563» height=«92» src=«dopb333141.zip» v:shapes="_x0000_s1047 _x0000_s1043 _x0000_s1044 _x0000_s1045 _x0000_s1046 _x0000_s1042 _x0000_s1041 _x0000_s1040 _x0000_s1039 _x0000_s1038 _x0000_s1037 _x0000_s1036 _x0000_s1035 _x0000_s1034 _x0000_s1033 _x0000_s1032 _x0000_s1031 _x0000_s1030 _x0000_s1029">
Рис.9.Систематизація прямих іноземних інвестицій
Інвестиція – це спосіб розміщення (використання фінансових та інших економічних активів продуктивним шляхом, який забезпечує збереження або примноження вартості активів і додатковий чистий дохід (прибуток)).
Міжнародні, або іноземні інвестиції – це спосіб розміщення капіталу (активів) однієї країни в іншій країні.
Фактори динаміки міжнародних інвестицій полягають:
·        у посиленні диверсифікації між рівнями економічного розвитку та його структурі в різних країнах, що впливає на темпи та структуру міжнародної торгівлі та інвестицій;
·        у поширенні інновацій та високих технологій, що стає вирішальним фактором інвестування та змін структури глобальної економіки;
·        у розвитку економічних інтеграційних союзів, що призводить до збільшення взаємного руху товарів та капіталів у рамках інтеграційних угрупувань;
·        у багатосторонніх угодах, які сприяють іноземним інвестиціям;
·        у стимулюванні інвестицій на регіональному та багатосторонньому рівнях.
Мотиви інвестицій формуються під впливом сукупності факторів, перш за все очікуваної прибутковості та ступеня ризику.
Ризик – це ймовірність відхилення досягнутого результату інвестицій від запланованого. Чим вищий очікуваний прибуток, тим більший ступінь ризику його досягнення, і навпаки – за високого ризику здійснення інвестицій очікуваний дохід має бути адекватно високий.
    продолжение
--PAGE_BREAK--