Реферат: Діагностика фінансового стану підприємства (Диагностика финансового состояния предприятия, на примере ООО "Рако-принт")

Діагностика фінансового стану підприємства

Зміст

Вступ

1.

Методологія визначенняфінансового стану підприємства

Діагностика прибутковості(рентабельності)

роботи підприємства

Аналіз наявності фінансовихресурсів

Аналіз платоспроможності таліквідності

2.

Діагностика фінансового станутовариства

з обмеженою відповідальністю “Рако-прінт”

Характеристика фінансовогостану ТОВ “Рако-прінт”

Визначення показниківфінансового стану

3.

Перспективи фінансового стануТОВ “Рако-прінт”

Фінансова стійкість підприємства

Прогнозування фінансового стану

Напрямки покращення фінансовогостану

підприємства

Висновки

Списоквикористаної літератури

Вступ

Моя курсова робота на тему “Діагностика фінансового станупідприємства”. Планується розглянути фінансовий стан товариства з обмеженоювідповідальністю “Рако-прінт”. Обрана саме така тема тому, що взагалі всіпідприємства сфери матеріального виробництва в умовах ринкової економікиздійснюють свою діяльність на засадах комерційного розрахунку, а здатністьпідприємства успішно діяти в умовах комерційного розрахунку знаходить своєвідображення у його фінансовому стані.

У ринкових умовах виключновелика роль діагностики фінансового стану підприємства. Це пов’язано з тим, щопідприємства набувають самостійність та несуть повну відповідальність зарезультати своєї виробничо-господарчої діяльності перед власниками,робітниками, банком та кредиторами. Також ринкові умови вимагають відпідприємств збільшення ефективності виробництва, конкурентоспроможностіпродукції та послуг на основі втілення досягнень науково-технічного прогресу,ефективних форм господарювання та керування підприємством, активізаціїпідприємства та інше. Отже роль діагностики фінансового стану достатньо велика.

Щоб забезпечити виживаємістьпідприємства в сучасних умовах керівничому персоналу необхідно перш за всевміти реально оцінювати фінансовий стан як свого так і існуючих потенційнихконкурентів.

Фінансовий стан – ценайважливіша характеристика економічної діяльності підприємства, вона визначаєконкурентоспроможність, потенціал у діловому співробітництві, оцінює, у якіймірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів уфінансовому та виробничому відношенні. Але, це і зрозуміло, одного вмінняреально оцінювати фінансовий стан не достатньо для успішного функціонуванняпідприємства та досягнення ним встановленої цілі. Фінансовий стан підприємства– це ступінь забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами дляздійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведеннягрошових розрахунків за своїми забов, язаннями.

У фінансовому станізнаходять відображення у вартісній формі загальні результати роботипідприємства, в тому числі і роботи з управління фінансовими

ресурсами, тобто фінансової роботи.

Найбільш зримо фінансовийстан підприємства визначається такими елементами його економічної діяльності:

-

прибутковість;

-

наявність власних фінансових ресурсів;

-

раціональне розміщення основних і оборотнихкоштів;

-

платоспроможність;

-

ліквідність;

-

інше.

І, якщо підприємство досягає у цих напрямках необхіднихпараметрів, то фінансовий стан такого підприємства стає стійким.

У першому розділі моєї роботи буде розглянутометодологічний підхід до визначення фінансового стану підприємства.

Далі, у другому розділі, буде дана оцінка фінансового стану ТОВ “Рако-прінт” за методологією,наведеною в першому розділі роботи.

Безпосередньо обґрунтування точки зору методів покращенняфінансового стану даного підприємства буде викладено у третій частиніданої курсової роботи.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Рако-прінт”.Статуний фонд товариства складає 26236 тисяч гривень. Прибуток підприємстваутворюється з надходжень від господарської діяльності. Майно товаристваскладається з основних засобів та обігових коштів. Товариство здійснює випускнаступних видів продукції:

-

етикетки дляпродуктових товарів;

-

етикетки длянапоїв;

-

різноманітнаполіграфічна продукція;

-

наклейки дляавтомобілів;

-

наклейки дляпопільничок;

-

етикетки танаклейки для не продуктових товарів;

-

іншапродукція.

Дана курсова роботавиконана згідно завдання (Додаток №1).

1.

Фінансовірезультати діяльності підприємства, як критерій досягнення поставленої мети

Сутність фінансовихрезультатів

у діяльності підприємства

Фінансовірезультати діяльності підприємства відображають мету підприємства взагалі, їїдоходність і є вирішальними для підприємства. Окрім керівництва підприємства іколективу організації фінансові результати діяльності цікавлять інвесторів,кредиторів, державні органи, в першу чергу податкову службу, фондові біржі.

Отже взагалі можна сказати, що ефективність виробничої, інвестиційної тафінансової діяльності фірми чи організації, чи підприємства відображається уфінансовому результаті.

Основні показникифінансових результатів

Під фінансовимрезультатом діяльності підприємства розуміється дієздатність підприємства фінансувати свою діяльність. Фінансовий результат підприємства – цесукупність показників, які відображають його дієздатність погасити свої борговізобов’язання.

Фінансова діяльність охоплює процеси формування, пересування тазабезпечення сохранності майна підприємства, контролю за його використанням.Фінансове становище є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансовихвідносин підприємства і тому визначається сукупністю виробничо-господарчихфакторів.

Від фінансових результатів діяльності підприємства складається йогофінансове становище, яке може бути стійким, нестійким та кризовим. Здатністьпідприємства своєчасно про ізводити платежі, фінансувати свою діяльність нарозширеній основі свідчать про його відмінний фінансовий стан.

Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективністьгосподарювання підприємства.

Основним фінансовим результатом діяльності підприємства є його прибуток

чи доход.

Доход – це виручка від підприємницької діяльності за врахуваннямматеріальних і прирівняних до них витрат. Практичне значення показника доходуполягає в тому, що він характеризує загальну суму коштів, яка поступає підприємствуза певний період.

Загальна величина доходу підприємства включає:

-

доход відреалізації продукції (робіт, послуг) – обчисляється як різниця між виручкою іматеріальними та прирівняними до них витратами у собівартості реалізованоїпродукції;

-

доход від реалізаціїматеріальних цінностей і майна (матеріалів, основних фондів, нематеріальнихактивів) – це різниця між ціною їх продажу і матеріальними витратами напридбання і реалізацію;

-

доход від позареалізаційних операцій (пайовіучасті у спільних підприємствах, здачі майна в оренду, цінних паперів, товарного кредиту,

надходженьабо витрат від економічних санкцій, тощо).

Прибуток – це та частина виручки, що залишається після відшкодування усіхвитрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.

Ріст прибутку создає базу для самостійного фінансування, розширення

виробництва, рішення проблем соціальних та трудових конфліктів. За рахунок прибутку виконується також частинаобов’язків підприємства перед бюджетом, банками та іншими підприємствами іорганізаціями.

Загальна величинаприбутку підприємства (валовий прибуток) має ті ж джерела, що і доход, тобтовона включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) матеріальнихцінностей і майна, позареалізаційних операцій.

Прибуток від реалізації є основною складовою загального прибутку. Вінобчислюється як різниця між обсягом реалізованої продукції (без врахуванняподатку) та її повною собівартістю.

П р = Q р – С,

де П р – прибуток від реалізованоїпродукції;

Q р – обсяг реалізованоїпродукції;

С – повна собівартістьреалізованої продукції.

Із загального(валового) прибутку сплачується податок. Величина, що залишилась, називаєтьсячистим прибутком.

Здається, що прибуток показує абсолютний ефект діяльності підприємства. Цетак, але він показує абсолютний ефект діяльності підприємства без врахуваннявикористаних при цьому ресурсів, тому він доповнюється показникомрентабельності.

Рентабельність – це відносний показник ефективності роботи підприємства. Узагальній формі він обчислюється наступним чином:

Р = П / В,

де Р – рентабельність;

П – прибуток загальний (валовий);

В – витрати.

Перед усім слід відрізняти рентабельність застосованих ресурсів ірентабельність продукції.

Рентабельність застосованих ресурсів, залежно від охоплення останніх можеобчислюватися як:

-

рентабельність виробничих фондів;

(Р в) – рентабельність виробництва;

Р в = П з / К о * 100,

де П з – загальний валовий прибуток підприємства за рік;

К о – середня величина основнихвиробничих фондів і оборотних коштів підприємства за рік;

-

рентабельність сукупних активів(Р а) – характеризує ефективністьвикористання всього наявного майна підприємства;

Р а = П з / К а * 100,

де К а – середня сума активів балансу підприємства;

-

рентабельність власного (акціонерного) капіталу (Р в)– показує ефективність використання активів, створенихза рахунок власних коштів:

Р в = П ч / К в * 100,

де П ч – чистий прибуток за врахуванням сплати процентів за кредит;

К в – власний капітал.

Величина власногокапіталу дорівнює сумі активів (за даними балансу) за мінусом всіх борговихзобов’язань.

-

рентабельність продукції характеризує ефективність витратна її виробництво і збут:

Р п = П р / С р * 100,

де П р – прибуток від реалізації за певний період;

С р – повна собівартість реалізованоїпродукції.

Отже за допомогою наведених вище показників можна отримати загальну уявупро фінансовий стан підприємства.

Вплив маркетинговоїстратегії підприємства

на фінансовийрезультат

Сутьмаркетингової діяльності заключається у формуванні реальної величини попиту, увпливі на споживача для пробудження його до придбання товару, у розробціреальних програм дій організацій на конкретному ринку.

Головний принцип маркетингу – орієнтація на споживача та його потреби, їхформування та максимальне задоволення. Реалізація цього принципу у всіх сферахвиробничо-господарської діяльності втілюється через менеджмент, основні функціїякого – планування, організація, реалізація, контроль.

При дослідженні організації як цілісної соціально-економічної системиспіввідношення маркетингу та менеджменту розглядається як частина цілого.

Вказанерозграничення має формальну сторону.

Функціїмаркетингу заключаються у дослідженні і формуванні його засобами

організаційно-економічних умов здійснення виробничихпроцесів, забезпечуючи

їхнепрерівність, зниження витрат і рівень ефективності, достатній для

розвиткуорганізації.

Вказані особливості дозволяють розглядати маркетинг як важну умову ісуттєвий резерв антикризового керування.

Отже висновком вищесказаного є те, що обрана маркетингова стратегіяпідприємства має достатньо великий вплив на фінансовий результат діяльностіпідприємства.

Взагалі треба відмітити, що в даний момент відсутня достовірна інформаціящодо українського ринку маркетингових комунікацій. Разом з тим є очевидним, щокожна організація повинна мати відповідний рівень розвитку маркетингу, особливоу кризових ситуаціях, щоб своєчасно реагувати на зміни зовнішньої середи,ринкової ситуації та оказувати певне воздействіє на ринок.

Діагностикафінансового стану

Безпосередньо оцінка або діагностика фінансового стану та фінансовоїстійкості підприємства є важливим елементом управління.

Прибуток (доход) і рентабельність як основні показники фінансових результатівне можуть повністю характеризувати фінансовий стан підприємства і можливітенденції його зміни, потрібні інші показники.

До основного джерела інформаційного забезпечення діагностики фінансовогостану підприємства відносять бухгалтерський баланс підприємства (форма №1).Співвідношення між окремими групами активів і пасивів балансу мають важливеекономічне значення і використовуються для оцінки і діагностики фінансовогостану підприємства. Це співвідношення можна розглянути у різних аспектах, але основнимипоказниками з отриманих будуть ті, що характеризують ступінь заборгованості,ліквідності та активності підприємства.

Отже – ступінь заборгованості обчислюється шляхом ділення борговихзабов, язань на активи підприємства:

К заб = К б / К а,

де К заб – коефіцієнт заборгованості;

К б – боргові забов, язанняпідприємства;

К а – сукупні активипідприємства.

Якщо К заб > 0,5, то сильно зростає ризик щодо сплати боргів.

Аналіз заборгованості, оцінка співвідношення зобов’язань дозволяє з,ясувати, наскільки раціональною є структура капіталу і величину ризику дляінвесторів і кредиторів.

Потенціальні можливості підприємства розрахуватися з боргамихарактеризується коефіцієнтом забезпеченості боргів:

К з. б. = К в / К б,

де К з. б. – коефіцієнт забезпечення боргів;

К в – власний капітал.

Якщо К з. б. = 1, то це значить, що підприємство може сплатити борги

власнимкапіталом.

Ліквідність підприємства.

У ринковій економіці, коли можлива ліквідація підприємства унаслідокїхнього банкрутства, одним із найважливіших показників фінансового станупідприємства є ліквідність.

Термін «ліквідність» (від латинского liquidus– рідкий,текучий) у буквальному значенні слова означає легкість реалізації, продажі,перетворення матеріальних цінностей у кошти.

Таким чином ліквідність підприємства – це можливість використовувати йогоактиви в якості наявних коштів або швидко перетворювати їх в такі.

Під ліквідністю підприємства розуміється його здатність розраховуватися зісвоїми зобов’язаннями за рахунок наявних активів, що можуть бути використанідля погашення боргів. Такі активи називаються ліквідними засобами.

Повсякденна робота підприємства по управлінню ліквідністю спрямована насамозбереження організації, умовою якого висткпає безперебійне виконаннязабов, язань перед постачальниками, покупцями та іншими клієнтами. Зорганізаційної точки зору вона припускає дотримання співвідношень окремих групі статей пасивів і активів балансу, зафіксованих у відповідних показниках. Такіпоказники наведені нижче.

Ліквідність підприємства, як його здатність оперативно перетворювати активиу платіжні засоби для оплати короткострокових зобов’язань виражається двомаосновними показниками:

-

коефіцієнтомпоточної ліквідності;

-

коефіцієнтомтермінової ліквідності.

Коефіцієнтпоточної ліквідності (К п. л.) – обчислюється відношенням поточних активів ікороткострокових зобов’язань:

К п. л. = К а. п. / К б. к.,

де К а. п. – поточні активи підприємства;

К б. к. – короткостроковізобов’язання.

Якщо К п. л. < 2, то ліквідність підприємства невисока і воно має певнийфінансовий ризик. При надто високому К п. л. (більше 3 – 4) може виникнутисумнів у ефективності використання поточних активів.

Коефіцієнт термінової ліквідності (К т. л.) – це відношення активів високоїліквідності до короткострокових зобов’язань, тобто

К т. л. = К а. л. / К б. к.,

де К а. л. – поточні активи високої ліквідності.

Не можна плутати понять “ліквідність” підприємства і “платоспроможність”підприємства.

Платоспроможність – це здатність підприємства сплачувати кошти за своїмизобов’язаннями, що вже настали і потребують негайного погашення, за рахунокнаявних грошей на банківських рахунках, або у готівці. Для того, щобпідтримувати підприємство у платоспроможному стані, фінансова служба повиннадбати про те, щоб його чисто грошові активи відповідали потребам щоденнихплатежів. Вважається, що у підприємствах на розрахунковому рахунку має бутизалишок коштів, який дорівнює різниці між кредиторською заборгованістю всіхвидів і поточною дебіторською заборгованістю на користь підприємства.

Фінансова активність підприємства характеризується такими показниками, яксередній період оплати дебіторської, кредиторської заборгованості таоборотність товарно-матеріальних запасів.

Середній період оплати дебіторської заборгованості покупцями продукціїпідприємства обчислюється за формулою:

t д = К д * Д к / П пр,

де t д – середній період оплати дебіторської заборгованості покупцями,днів;

К д – заборгованість покупців(дебіторська заборгованість);

Д к – кількість календарних днів,у періоді, за який обчислюється показник;

П пр – обсяг продаж зарозрахунковий період.

За період t д платіжні вимоги підприємства до покупців перетворюються угроші. Його скорочення економічно вигідне.

Середній період оплати кредиторської заборгованості постачальникам –визначається співвідношенням:

t к = К к * Д к / М,

де t к – середній період оплати кредиторської заборгованостіпостачальникам, днів;

К к – заборгованістьпідприємства постачальникам;

М – обсяг закуцпки сировини іматеріалів за розрахунковий період.

Скорочення t к не є сприятливим для підприємства, оскільки потребуєдодаткових коштів.

Оборотністьтоварно-матеріальних запасів обчислюється як відношення обсягу продаж довеличини запасів

N об = П пр / М з,

де N об - оборотність товарно-матеріальних запасів запевний період (рік, квартал);

М з – середня величина запасівза той же період.

Можна зробити висновок, що найбільш зримо фінансовий стан підприємствавизначається такими елементами чи показниками:

-

прибутковість;

-

рентабельністьроботи підприємства;

-

наявність власнихфінансових ресурсіув;

-

платоспроможність;

-

показникомприбутковості власного капіталу;

-

показником валовоїприбутковості продажу товарів;

-

коефіцієнтомфінансової незалежності;

-

ліквідність;

-

прибутковістьвласного капіталу;

-

інші.

Тож,якщо підприємство досягає у цих напрямках необхідних параметрів, то

фінансовіий стан такого підприємства стає стійким.

Важливийвплив на фінансовий результат роботи підприємства має розробка

фінансового плану підприємства. Фінансовий планпідприємства складається на кожний поточний рік з поквартальним відокремленнямза двома розділами: перший – надходження; другий – витрати із загальним їхпідсумком за кожний квартал. У першому розділі спочатку зазначаються залишкигрошових коштів на початок розрахункового року. Потім до них додаються кошти,спрямовані у відповідних кварталах на збільшенні власного капіталу і реалізаціютоварів на умовах тримісячного кредиту. Другий розділ може охоплювати кошти,призначені для збільшення товарних запасів у певному кварталі, щоквартальноїзакупівлі товарів, покриття щорічно відновлюваних постійних витрат,щоквартальну виплату відсотків за користування кредитом, придбання виробничогоустаткування, платежів по банківській заборгованості у зазначеному кварталі,тощо. Причому фінансовий план будь-якого суб,єкта господарювання формується здотриманням вимоги, відповідно до якої надходження коштів має перевищуватипоквартальні витрати (платежі).

2. Діагностика фінансовогостану товариства з обмеженою відповідальністю «Рако-прінт»

Основним iнформацiйним джерелом для проведення аналiзуслужить баланс підприємства. Баланс — це основний iнструмент дляпроведення діагностики фінансового стану. Фінансовий стан підприємствахірактерезується розміщенням і використанням засобів підприємства. Цяінформація представляється у балансі організації.

Баланс складається iз активiв i пасивiв. Активи включаютьвсе майно реальне i фiнансове, якимволодiє підприємство, в тому числi грошову готiвку, цiннi папери,комп«ютерне обладнання, тощо.

Отже діагностикафінансового стану підприємства базується на даних балансу. Баланс має двічастини:

-

актив,який показує напрямки розміщення коштів (капіталу);

-

пасив,який характерезує джерела коштів (капіталу).

Активи включають фізичне, грошове і нематеріальне майно,яке у балансі поділяється на дві групи:фіксовані і поточні активи.

Фіксовані активи – це майно створене за рахунокдовгострокових івнвестицій, передусім основні фонди, незавершене будівництво,нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення та інші.

Поточні активи – включають мобільні елементи майна зкоротким терміном обігу (до одного року).

Пасиви балансу поділяються на дві групи:

-

власнийкапітал (кошти);

-

«чужий»капітал, у різних формах заборгованості (забов, язання).

Власний капітал складається з статутногофонду (капітал) та акумульованого (нерозподілений між власниками тапрацівниками) прибутку, який утворюється від діяльності підприємства.

Боргові забов, язання у балансі поділяються надовгострокові і короткострокові.

Баланс товариства з обмеженоювідповідальністю «Рако-прінт» наведений у додатку 2. Баланспідприємства составлений на 1 січня 2001 року.

В процесi аналiзу балансупідприємства використовують наступнi методи:

1. Метод п о р i в н я н ь,який позволяє визначити причини i ступiнь дiї динамiчних змiн i вiдхилень по статтях на лiквiднiсть банку i прибутковість

його операцiй, атакож визначити резерви пiдвищеннядоходностi останнiх.

2. Метод г р у п у в а н н я дозволяє шляхом систематизацiїданих балансу розiбратись в сутi явищ i процесiв, що аналiзуються.

Так, з точки зору формуванняджерел i їх вкладень рахунки балансу подiляються на активнi, пасивнi i активно-пасивнi. Проводяться також групування рахункiв балансуз точки зору видiлення власних iзалучених коштiв, довгострокових i короткострокових фiнансових вкладень, видiвдоходiв, витрат i прибутку. Статтi можуть бути згрупованi по ступенюлiквiдностi, рiвню доходностi, рiвню вартостi.

3. Метод к о е ф i ц i є н тi в дозволяє виявити кiлькiсний взаємозв«язок мiж рiзними статтями, роздiлами чи групамистатей балансу.

Таким чином визначаеться:

— питома вага певної статтiчи груп статей в загальному об»ємi активу /пасиву/ чи в вiдповiдномуроздiлi;

— активнi балансовi рахункиможуть спiвставлятися iз аналогiчними рахунками балансiв за попереднiй перiод;

— спiввiдношення активних i пасивних статей з єдинимистроками операцiй являють собою коефiцiєнти лiквiдностi.

Останній метод використовується найчастіше усучасній практиці.

Характеристикафінансового стану ТОВ «Рако-прінт»

Отже головним фінансовим результатом діяльності будь-якогопідприємства є прибуток від його діяльності. Прибуток, але це може бути ізбиток, якщо діяльність підприємства не ефективна, є кінцевим, підсумковимрезультатом руху коштів підприємства.

Рентабельність – відносний показник ефективностіроботи даного підприємства.

Отже разом прибуток та рентабельність роботипідприємства є найважливішими показниками, що характерезують його фінансовийстан.

Прибуток можна охарактерезувати, як, з одного боку– основу формування фйондів підприємства і забезпечення у кінцевому підсумкуфінансової стійкості. З

іншого боку - прибуток це найважливіше джерело доходівдержавного, місцевого

бюджетів.

Однорзначно важливопри з, ясуванні факторів забезпечення фінансової стійкості підприємствавраховувати не тільки обсяги й приріст прибутку, але й рівень рентабельності, знати скільки прибуткуодержано на одну грошову одиницю виробничих фондів.

На величину прибуткуі рівень рентабельності впливає багато факторів, а вони, в свою чергу, єузагальнюючими показниками використання на підприємстві матеріальних, трудовихта фінансових ресурсів.

Основні фінансовіпоказники діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Рако-прінт»у 2000-2001 році надані у таблиці 1, ці показники загальним чиномхарактерезують фінансовий стан даного товариства.

Таблиця1

Основніфінансові показники діяльності ТОВ «Рако-прінт»

за період 2000-2001 роки

Показник

Рік

2000

2001

1. Виручка (валовий доход) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за вирахуванням державного регулювання цін, ПДВ та акцизного збору, грн.

24500

38240

2. Балансовий прибуток (збиток), грн.

4936

5868

3. Всього по активах балансу, грн.

174988

190316

4. Всього забов, язань, грн.

100649

100913

5. Статутний фонд, грн.

26236

6. Нерозподілений прибуток, грн.

2680

Отже за даниминаведеними у таблиці 1 маємо, що валовий доход ТОВ «Рако-прінт» у2001 році складає 38240 гривень, що більше ніж у 2000 році на 13740 гривень. Втому числі виручка від реалізації продукції по бартеру складає у 2000 році 2500гривень, у 2001 році 1050 гривень.

Балансовий прибутокданого товариства складає у 2000 році 4936 гривень, а у звітному 2001 роцізафіксований прибуток у рорзмірі 5868гривень.

Отже,як висновок, можнасказати, що товариство у 2001 році в порівнянні з 2000 роком працювало краще.

Визначимо відноснийпоказник ефективності діяльності товариства – показник рентабельності:

Р = П / В,

Р = 5868/20800 =0,282

Розрахунки показника рентабельності проведені заданими балансу. З таблиці 1 балансовий прибуток за 2001 рік становить 5868гривень. За даними звіту профінансові результати витрати за 2001 рік становлять 20800 гривень. Отжепроводячи розрахунки за наведеною вище формулою маємо, що рентабельністьпідприємства у 2001 році становить 0,282.

Визначенняпоказників фінансового стану

Тож користуючись балансомтовариства з обмеженою выдповідальністю «Рако-прінт» визначимоосновні показники фінансового стану, це: заборгованість, ліквідність таактивність підприємства.

Розглянемо спочаткуліквідність товариства з обмеженою відповідальністю «Рако-прінт».

Коефіцієнт абсолютної(поточної) ліквідності (К п. л.) характерезує миттєву готовність підприємства погаситисвою заборгованість на день пред, явлення тих чи інших претензій з бокукредитора:

К п. л. = К а. п. / К б. к.,

К п. л. = 14439 / 90063 =0,16

Цей коефіцієнт розрахованийза даними балансу 2000 року (Додаток 1). Хочу відмітити, що у 2000 році коефіцієнтпоточної ліквідності становив 0,4. Далі хочу зазначити, що ліквідністьпідприємства вважається значною, якщо коефіцієнт поточної ліквідності становитьне нижче ніж 0,2-0,25. Тож ліквідність ТОВ «Рако-прінт» є не достатня(К п. л. < 0,25; 0,16 < 0,25), у 2000 році коефіцієнт ліквідності бувбільший ніж у звітному 2001 році ( 0,4 > 0,16). Тож можна відмітитипогіршення фінансового стану товариства з обмеженою відповідальністю«Рако-прінт» за коефіцієнтом поточної ліквідності у 2001 році.

Визначимо для оцінкифінансового стану ТОВ «Рако-прінт» коефіцієнт забезпеченості власнимиоборотними коштами, який характерезує наявність власних оборотних коштів упідприємства, необхідних для його господарської діяльності.

К з. о. к. = (власні засоби– основні засоби та інші позаоборотні активи) / (запаси і затрати + грошовікошти)

К з. о. к. = (84403 – 83616)/ (27261 – 14439) = 0,061

У 2000 році коефіцієнт забезпеченості власними оборотнимикоштами становив 0,2. Норматив цього коефіцієнту становить 0,1. Якщо заіснуючими даними отриман коефіцієнт вище ніж 0,1, то забезпеченість власнимиоборотними коштами вважається достатньою. За отриманими даними отриманкоефіцієнт нижчий ніж 0,1. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотнимикоштами за звітний період становить 0,061, і це говорить про дуже низькузабезпеченість товариства власними обортними коштами.

Для оцінки фінансового стануТОВ «Рако-прінт» також знадобиться визначити коефіцієнтзаборгованості.

К заб. = К б / К а,

К заб. = 90063 / 14439 =6,23

Якщо К заб. >0,5, то різко зростає ризик щодо сплати боргів, тож за

визначиними обчислиними дагними ризик щодо сплати боргівдуже великий, можна сказати критичний (К заб. = 6,23).

Отже за визначиними коефіцієнтами фінансовий стан даноготовариства у критичному стані.

Наступним етапом роботи є визначення перспективфінансового стану товариства з обмеженою відповідальністю “Рако-прінт”.

3.

Перспективи фінансового стану ТОВ«Рако-прінт»

Фінансовастійкість підприємства

У країнах з

еще рефераты