Реферат: Україна, як суб’єкт міжнародного економічного права
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯУКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПОДАТКОВОЇСЛУЖБИ УКРАЇНИ
РЕФЕРАТ
З КУРСУ «МІЖНАРОДНЕ ЕКОНОМІЧНЕ ПРАВО»
на тему:
Україна, як суб’єкт міжнародногоекономічного права
студентки групи ПБЗ-31
факультету правознавства
Сінокоп Н.М.
Ірпінь – 2006
ПЛАН
1. Україна як суб’єкт міжнародного економічного права.Сутність, принципи й особливості міжнародної економічної діяльності в Україні.
2. Суб’єкти міжнародної економічної діяльностіУкраїни. Правові форми українських та іноземних підприємств.
3. Види міжнародної економічної діяльності підприємствУкраїни.
4. Передумови виходу українських підприємств назарубіжні ринки. Пошук і вибір партнерів.
5. Харктеристика системи регулювання міжнародноїекономічної діяльності в Україні.
Україна яксуб’єкт міжнародного економічного права. Сутність, принципи й особливості міжнародноїекономічної діяльності в Україні
В 1991 році ВР України прийняла закон про зовнішньоекономічнудіяльність. Він заклав основу правового регулювання міжнародної економічноїдіяльності. Терміну МЕД в українській термінології відповідає ЗЕД.
Зовнішньоекономічна діяльність — діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктівгосподарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місцеяк на території України, так і за її межами;
Суб'єкти господарськоїдіяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненніЗЕД керуються такими принципами:
Принципом суверенітету народу України у здійсненні ЗЕД, що полягає у: виключному праві народуУкраїни самостійно та незалежно здійснювати ЗЕД на території України,керуючись законами, що діють на території України; обов'язку України неухильновиконувати всі договори і зобов'язання України в галузі МЕВ;
Принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у: праві суб'єктів ЗЕД добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки; праві суб'єктівзовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які не заборонені законами України; додержанні при здійсненні ЗЕД порядку,встановленого законами України; виключному праві власності суб'єктів ЗЕДодержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності;
Принципом юридичної рівностіі недискримінації, що полягає у: рівності перед законом всіх суб'єктів ЗЕД, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні ЗЕД;забороні будь-яких, крім передбачених законами дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічноїдіяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формамивласності, місцем розташування та іншими ознаками; неприпустимостіобмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів, крім випадків,передбачених цим Законом;
Принципом верховенства закону,що полягає у: регулюванні ЗЕД тільки законами України; забороні застосуваннядій місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів ЗЕД умовименш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України;
Принципом захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної
діяльності, який полягає у тому, щоУкраїна як держава: забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктівзовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на її території згідно із законами України; здійснює рівнийзахист всіх суб'єктів ЗЕД України за межами України згідно з нормамиміжнародного права; здійснює захист державних інтересів України як на їїтериторіі, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права;
Принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.
Суб’єктиміжнародної економічної діяльності України. Правові форми українських таіноземних підприємств
В 1991 році ВР Україниприйняла закон про зовнішньоекономічну діяльність. Згідно нього суб'єктамизовнішньоекономічної діяльності в Україні є:
фізичні особи
— громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, якімають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійнопроживають на території України;
— юридичні особи, зареєстрованіяк такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України(підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні таінші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми,торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи,кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші),в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власностііноземних суб'єктів господарської діяльності;
- об'єднання фізичних,юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно ззаконами України, але які мають постійне місцезнаходження на територіїУкраїни і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;
- структурні одиниці іноземнихсуб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно ззаконами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;
- спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і якімають постійне місцезнаходження на території України;
- інші суб'єкти господарськоїдіяльності, передбачені законами України.
— Україна в особі її органів,місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічнихорганізацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а такожінші держави, які беруть участь у господарській діяльності на територіїУкраїни, діють як юридичні особи.
Види міжнародної економічної діяльності підприємствУкраїни
В 1991 році ВР України прийняла законпро зовнішньоекономічну діяльність. Цей закон передбачає такі види міжнародноїекономічної діяльності:
— експорт та імпорт товарів,капіталів та робочої сили;
- надання суб'єктамизовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктамгосподарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних,страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких,брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових,аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і не забороненізаконами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктамигосподарської діяльності суб'єктам ЗЕД України;
— наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземнимисуб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;
- міжнародні фінансові операціїта операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;
- кредитні та розрахунковіоперації між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарськоїдіяльності; створення суб'єктами ЗЕД банківських, кредитних та страховихустанов за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбаченихзаконами України;
- спільна підприємницькадіяльність між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарськоїдіяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм,проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, та за її межами;
— підприємницька діяльність натериторії України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау,торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземнихсуб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктівзовнішньоекономічної діяльності за межами України;
— організація та здійсненнядіяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій,симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються накомерційній основі, за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі натериторії України за іноземну валюту у передбачених законами Українивипадках;
— товарообмінні (бартерні)операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі міжсуб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктамигосподарської діяльності;
— орендні, в тому числілізингові, операції між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктамигосподарської діяльності;
— операції по придбанню, продажута обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківськомувалютному ринку;
- роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарськоїдіяльності як на території України, так і за її межами; роботи іноземнихфізичних осіб на контрактній оплатній основі з суб'єктами зовнішньоекономічноїдіяльності як на території України, так і за її межами;
— інші види зовнішньоекономічноїдіяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.
Передумови виходу українських підприємств назарубіжні ринки. Пошук і вибір партнерів
Вихід на зарубіжні ринки можнарозглядати в багатьох аспектах, але при цьому слід мати на увазі, він сам пособі не повинен бути самоціллю, а передумовою тривалого закріплення назарубіжних ринках і головне реалізацією певних конкурентних переваг.
Україна в економічному розуміннідосить невелика країна, і тому для входу в світове господарство повинна обратипріоритетні напрями прикладення своїх ресурсів. Відповідно до ситуації, щосклалась на разі в Україні виділяється кілька пріоритетних напрямів виходу назарубіжні ринки і отже і залучення до міжнародного поділу праці. Ці напрямивідповідають відповідним політико-економічним групам, що мають певну вагу уукраїнському суспільстві.
Перша – це група, сфера інтересівякої лежить у галузі сільського господарства та пов’язаних з них галузейпереробної промисловості. Хоча її реальна влада за часи незалежності значнозменшилась, особливо після останніх виборів, проте вона залишається впливовою.Застосовує концепцію Аграрно-промислового розвитку. Ця група вважає необхіднимдосягнення таких умов: 1. Недопущення введення приватної власності на землю.(Тут слід вбачати не ідеологічні причини, а те, що сільське господарствознаходиться в глибокій борговій ямі, і приватизація землі може підірвати вплив аграрноголобі через перехід власності в руки кредиторів). 2.Інтергація з Росією,Білорусією та іншими республіками колишнього СРСР (Знову ж таки не ідеологіявизначальна, а конкурентоспроможність вітчизняного сільського господарства вЄвропі нульова, а кол. СРСР є непоганим ринком при певному рівніпротекціонізму). 3. Проведення м’якої фіскальної та валютної політики. Темпидевальвації гривні слід прив’язати до російського рубля. 4. Ліквідація боргівс/г бажано просто через списання.
Друга група – представники ВПК тамашинобудування. Зараз реально нарощують політичну вагу. Засадиконкурентоспроможності сформульовано у програмі “Рух на випередження”. 1.Якомога швидша інтеграція у європейські структури, участь у міжнароднихорганізаціях з метою зняття обмежень на зовнішню торгівлю України. Ініціаторвступу в ГАТТ/СОТ. Поки, що для цієї галузі шлях в Європу лежить через ринкиАфрики, Південної Америки, Азії. 2. Створення фінансово-промислових груп зпідприємствами Європи. Можливе залучення в ці структури російських партнерів,але це тимчасово, оскільки в майбутньому посилюватиметься тиск на відривУкраїни від російського впливу (перехід у іншу зону впливу). 3. Групазацікавлена у відносно стабільній валюті, через експортну орієнтацію бажана їїпомірна девальвація. Бажано введення податкових пільг для іноваційнихпідприємств і створення технополісів.
Третя група – з орієнтацією насировинний експорт (яскравий приклад металурги). Фактично панувала доостаннього часу, але її політика зазнала краху.
Четверта група – виробники товарівнародного споживання. Поки що в стадії формуваня. Зараз експортні інтересиносять спорадичний характер.
Харктеристикасистеми регулювання міжнародної економічної діяльності в Україні
Особливістю сучасного регулюваннязовнішньоекономічної діяльності України є різноманітність метгодів. Сукупністьтаких регулюючих заходів обєднуються в загальну категорію зовнішньоекономічноїполітики держави. Державна зовнішньоекономічна політика – це сукупністьзаходів, що спрямовані на досягнення країною певних переваг на ринку і водночас на захист власного ринку.
В своїй зовнішньоекономічній політиціУкраїна застосовує тарифні і нетарифні методи регулювання.
Тарифніт методи включаютьвстановлення експортного та імпортного тарифу, які призвані регулювати експортта імпорт відповідно.
Україна також застосовує і нетарифніметоди, тобто методи адміністративного впливу. Метою їлх встановлення єрегулювання зовнішньоекономічної діяльності та дотримання міжнароднихзабовязань країни.
На систему зовнішьоекономічногорегулювання України певним чином впливають міжнародні договори та організації.Найбільш яскравим прикладов є WTO. України з метою прискоренняпроцесу вступу до цієї організації повинна адаптуватися до встановлених неюправил.
Головним документом, шо регламентуєзовнішньоекономічну діяльність в Укарїні є Закон про зовнішньоекономічнудіяльність прийнятий в 1991 році. Цей закон визначив коло фізичних та юридичнихосіб, що мають право займатися цим видом діяльності та заклав основизовнішньоекономічного законодавства України.
В 1992 році було введено в дію ЗаконПро єдиний митний тариф України. Цей документ юридично закріпив основи митногорегулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
В 1991 році було введено в дію Митнийкодекс, який заклав правові та економічні основи митної справи в Україні.
В 1994 році прийнято закон “Пропорядок проведення розрахунків в іноземній валюті”, який регламентує порядок,строки, та форми оплати зовнішньоторгівельних операцій субєктамизовнішньоекономічної діяльності.
ЦІєї сфери стосується ряд указівпрезидента України. Введено в дію міжнародні правила Incoterms90.
Всі ці заходи спрямовані наприведення законодавства україни у відповідність з принципами та правиламиГАТТ.
До складу державних органів, щоздійнюють регулювання ЗЕД в Україні можна віднести: Міністерство економіки,Державна митна служба, Міністерство фінансів, Кабінет міністрів, НБУ, ВерховнаРада.
Список використаної літератури:
1. Бабанін О. Деякі проблеми розвиткузовнішньої торгівлі України // Зовнішня торгівля. — 2000. — № 1.
2. Державнерегулювання економіки: Підруч. для ВНЗ. — 2-ге вид. / За ред. І.P. Михасюка. — К., 2000.
3. Новицький В.Є. Міжнародна економічнадіяльність України: Підручник.-К.: КНЕУ, 2003. — 948 с.
4. Кириченко А.А. Внешняя торговля Украинына пороге третьего тысячелетия // Внешняя торговля. — 1999. — № 1-2.
5. Кириченко О.А. Деякі аспекти входженняУкраїни у світову господарську систему // Економіка України. — 1997. — № 7.
6. Кириченко О.А. Стан, тенденції таперспективи зовнішньоекономічної діяльності України // Зовнішня торгівля. — 1998. — № 1.
7. Основи конституційного права України:підручник / Авт. кол.: М.И. Козюбра, А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков (кер.) таінші; За ред. В.В. Копєйчиковаю-К.: Юрінком Інтер, 2001.- 288с.