Реферат: Міжнародні економічні відносини

Міністерствоосвіти та науки України

Житомирськийдержавний технологічний університет

Кафедраменеджменту

Контрольнаробота

зкурсу «Міжнародні економічні відносини»

Житомир

2010

Сутністьта мотивація міжнародного бізнесу. Приватний та державний бізнес

Українавже зробила серйозні кроки в світовому бізнесі, але для того, щоб зайняти таутримувати достойне місце в ньому, слід досконало орієнтуватись в міжнароднихділових операціях, тенденціях розвитку подій на фінансових ринках та ринкахвалют.

Глобальний характер сучасного бізнесу обумовленийнаступними факторами [3, с. 7]:

-     транспортні засоби стають більш швидкимиі нові товари швидко розповсюджуються по всьому світу;

-     зростають можливості системкомп'ютеризації і комунікацій, що дозволяє здійснювати контроль з великихвідстаней (бізнесом можна займатись не виходячи з офісу);

-     доступність та всеосяжність –– світовийбізнес регулюється відповідним законодавством країн, де він здійснюється, аледля кожної фірми певної країни існують широкі можливості для виходу на світовийринок.

Міжнародна підприємницька діяльність (міжнароднийбізнес, міжнародне підприємництво, світовий бізнес)стала в останній час об’єктом багатьох досліджень.С.Ф Покропивний визначає її як діяльність, що здійснюється черезнауково-технічну, виробничу, торговельну, сервісну та іншу взаємокориснуспівпрацю суб'єктів господарювання двох чи більше країн (міжнародних партнерів)[1, с. 51]. В іншому джерелі міжнародна підприємницька діяльністьвизначається як сфера виробничо-господарської діяльності, пов’язаної з міжнародноювиробничою і науково-технічною кооперацією, з експортом та імпортом товарів тапослуг [4, с.670]. Ще в іншому джерелі міжнародна підприємницька діяльністьвважається науково-технічним, виробничим, торговельним, сервісним та іншимспівробітництвом господарських суб’єктів двох або більше країн, що в сучаснихумовах пов’язано з міжнародною торгівлею товарами і послугами та міжнароднимрухом і використанням факторів виробництва [2, с. 40].

Головноюрушійною силою розвитку міжнародного бізнесу є економічні інтереси суб'єктівміжнародних відносин, які можна об'єднати у такі три групи: економічні інтересиокремих держав та їх підприємств, економічні інтереси міжнародних економічнихорганізацій, економічні інтереси інтеграційних об'єднань.

Економічніінтереси спонукають названих суб'єктів міжнародних економічних відносин дорозвитку міжнародного бізнесу, оскільки він дає можливість розширювати продажтоварів, отримувати доступ до нових технологій, джерел сировини та робочої силиі, як наслідок, одержувати більш високі прибутки.

Основна мета міжнародного бізнесу, як ібудь-якого бізнесу, що здійснюється всередині країни, –– отримання прибутку,однак йому притаманний ряд особливих характеристик [3, с. 8]:

1.   найбільш типовими для світового бізнесує міжфірмові операції, що здійснюються фірмами та їх підрозділами, які діють вдекількох країнах та взаємодіють між собою;

2.   він базується на можливості отриманняекономічних вигод виходячи з переваг міжнародних ділових відносин. Цяхарактеристика пов'язана з фактом, що збут товару в іншій країні абовиробництво певного товару має більше переваг, ніж така ж діяльні всерединікраїни).

Щоб стати міжнародною, фірма необов'язково має бути багатонаціональним підприємством та інвестувати коштибезпосередньо в операції на території інших країн, хоча багатонаціональнікомпанії обов'язково с міжнародними. Міжнародній фірмі достатньо займатисяекспортом чи імпортом товарів з інших країн.

Як правило, по відношенню до певногоринку країни залучення до світового бізнесу здійснюється двома шляхами: або наних виходять зарубіжні суб'єкти з пропозиціям про продаж чи купівлю, абовиробничі потужності підприємства перевищують потреби внутрішнього ринку і вононамагається вийти на зовнішній ринок самостійно. При цьому кожна з сторін переслідуєрізі цілі. Цілі, які спонукають українські та іноземні підприємства займатисьзовнішньоекономічною діяльністю в Україні, наведені в табл. 1.

Таблиця 1.Мотивиздійснення зовнішньоекономічної діяльності в Україні

Українські підприємства Іноземні підприємства Забезпечення потреби в товарах критичною імпорту (масло, какао, какао-порошок, бавовна тощо) Розширення ринку за рахунок залучення інших країн, в тому числі країн СНД Одержання доступу до валюти Отримання доступу до дешевших сировинних ресурсів Залучення зарубіжних технологій та спеціалістів Використання дешевої і достатньо кваліфікованої робочої сили Отримання додаткових матеріальних та фінансових ресурсів Отримання доступу до наукових розробок і «ноу-хау» Повніше насичення ринку якісними товарами, підвищення конкурентоспроможності підприємств Винесення шкідливого виробництва або застарілої технології за межі держави Збереження і збільшення зайнятості Розвиток експортної бази

Джерело:[3, с. 9]

Відмінності між різними країнамивимагають коригування практики бізнесу міжнародного підприємства у кожнійокремій країні. Наприклад, маркетинг продукції у Бразилії може вимагати іншогопідходу, ніж маркетинг тієї ж продукції в Німеччині; управління робітниками уСША може вимагати зовсім іншого вміння та навичок, ніж управління робітниками вЯпонії. Менеджери міжнародної компанії повинні враховувати ці відмінності,запроваджувати необхідні стратегії та варіанти політики, щоб вирішити пов’язаніз ними проблеми.

Напочатку нового століття світовий бізнес став настільки поширеним, що йоговважають феноменом сучасності і за прогнозами спеціалістів сфера світовогобізнесу буде мати подальший динамічний розвиток.

Напідставі розмежування суб'єктів господарювання за ознакою форм власностірозрізняють два типи міжнародного бізнесу: приватний і державний [5, с.11].Приватний бізнес здійснюють фізичні та приватні юридичні особи. Державнийбізнес здійснює держава та її представники. Зараз домінує тенденція допоступового збільшення питомої ваги приватного бізнесу. Звичайно є сфери, де приватнийсектор може працювати без державної участі. Однак, є традиційні сфери державноївідповідальності (оборона). Разом з тим держава має можливість забезпеченнясприятливих для державного сектору умов для здійснення міжнародного бізнесу. Зіншого боку, приватний бізнес має значні фінансові ресурси, мобільніші ніждержавні, він часто випереджає державний бізнес у технічних та технологічнихнововведеннях. Однак, для нього часто ускладнений доступ до таких сфер, якітрадиційно вважаються державними або ризики діяльності виявляються доситьвисокими.

Загалузево-технологічною і функціональною ознаками виокремлюють такі основні видиміжнародного бізнесу: промисловий, аграрний, будівельний, торговельний,транспортно-комунікаційний, фінансовий. В сучасних умовах найбільш швидкорозвиваються такі види міжнародного бізнесу як промисловий, торговий іфінансовий.

Одниміз напрямів вдосконалення взаємин між вітчизняними господарюючими суб'єктами таїх зарубіжними партнерами є розвиток міжнародного бізнесу в Україні. Адже всучасних умовах він охоплює науково-технічну, виробничу, торговельну, сервіснута іншу співпрацю фірм, підприємств, корпорацій та інших господарюючихсуб'єктів двох або більше країн.

Длябільш активного розвитку міжнародного бізнесу в Україні необхідніполітико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурніпередумови. Крім того, в умовах перетворень в економіці виникає потребазабезпечення нового оптимального поєднання підприємницької самостійності йініціативи, з одного боку, та обгрунтованого втручання відповідних державнихорганів у зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів міжнародного бізнесу –– зіншого боку. Скажімо, державні органи можуть сприяти створенню належноїкон'юнктури для розвитку міжнародного бізнесу, спонукати до більш активнихінвестицій у експорто-орієнтовані та імпортозамінні галузі, заохочувати доучасті в певних видах зовнішньоекономічної діяльності за допомогою пільговогооподаткування, митного контролю, оптимізації валютно-кредитної сфери тощо.

Згідноз чинним законодавством ринкова інфраструктура України сьогодні включає в себеаукціони, торгово-промислові палати, торгові доми, ярмарки, біржі (товарні,валютні, фондові, праці), страхові кампанії, аудиторські фірми, холдинговікомпанії тощо.

Удосконаленнята розвиток сучасних форм міжнародного бізнесу в Україні відбувається поряд зформуванням відповідних політико-правових, економічних, соціально-культурних таінфраструктурних передумов. Завдяки останнім наша держава досягла певнихпозитивних зрушень у розвитку таких форм міжнародного бізнесу як експорт-імпорттоварів і послуг, інвестиційна діяльність, спільне підприємництво.

Звичайно,найбільшого розвитку в умовах ринкових перетворень набула експортно-імпортнадіяльність українських підприємств. Завдяки лібералізації механізмуінтернаціонального співробітництва істотно розширилося коло його учасників, якізабезпечили торгівлю товарами з більш як 120 країнами світу. При цьому найбільшінтенсивно товарообмін здійснюється з підприємствами Росії, Німеччини,Білорусі, КНР та деяких інших країн [5, с.19].

Позитивнізрушення були досягнуті в галузі експорту-імпорту послуг. Причому обсягекспорту послуг більш як удвічі перевищував обсяг їх імпорту. Найбільшиминашими партнерами щодо експорту-імпорту послуг були Росія, США, Великобританія,Німеччина. У загальному обсязі експорту-імпорту послуг найбільша часткаприпадає на транспортні послуги. В структурі експорту транспортних послугпровідне місце посідають послуги трубопровідного транспорту. За ними йдутьпослуги морського, залізничного, повітряного транспорту. В структурі імпортутранспортних послуг найбільша частка припадає на послуги залізничноготранспорту. Крім транспортних, певного розвитку набули послуги зв'язку, будівельні,страхові, фінансові, комп'ютерні, ліцензійні та інші ділові послуги, послуги вгалузі культури та відпочинку тощо. Хоча їх питома вага в експорті поки щонезначна, проте вони відіграють помітну роль у розвитку міжнародного бізнесу вУкраїні.

В Україніможна визначити певні тенденції щодо розвитку міжнародного бізнесу.По-перше, найактивнішу підприємницьку діяльність на території Українирозгортають партнери з промислово-розвинутих країн, капітал якиххарактеризується високою мобільністю. По-друге, спільні підприємствастворюються, головним чином, на двосторонній основі і заради здійсненняпромислової діяльності. По-третє, малий обсяг стартових іноземних інвестицій,оскільки зарубіжні партнери почувають себе невпевнено на малознайомомуукраїнському ринку. По-четверте, більшість зарубіжних фірм, особливо малих тасередніх, орієнтуються на швидку віддачу невеликих інвестицій та комерційнувигоду від разових операцій, нерідко спекулятивного характеру. По-п'яте,зосередження міжнародної підприємницької діяльності у науково-технічних та промислово-виробничихцентрах України [2, с. 48].

Доситьперспективними є економічні зв'язки України з країнами СНД і Східної Європи.Адже в свій час саме з цими країнами наша держава мала найтісніші економічнівзаємозв'язки. Відновити і зміцнити їх сьогодні найлегше, оскільки кожна ізсторін відчуває потребу в цьому. З огляду на це, керівництво країни вживаєзаходів щодо їх відновлення на основі ефективного ринкового механізмуекономічної взаємодії. Не менш перспективним напрямом розвитку міжнародногобізнесу є спільне підприємництво з країнами, що розвиваються. Ринки країн, щорозвиваються, практично відкриті для українських підприємств. Розвиткувзаємовигідних економічних зв'язків з країнами, що розвиваються, може сприяти іта обставина, що багатьом з них доводиться вирішувати ті ж самі проблеми, що їхвирішує сьогодні Україна.

Якщоговорити про перспективи розвитку міжнародного бізнесу в Україні, найбільшзагально, то він буде визначатися, головним чином, загальним рівнемекономічного розвитку країни, реальними результатами здійснюваних реформ,істотним оновленням структури суспільного виробництва і розвитком експортногопотенціалу.

Міжнародні стандарти для системи управління безпекоюланцюга постачань

Внаш час настала необхідність в принципово новому і більш ефективномузастосуванні логістичних підходів, використовуючиміжнародні організаційно-технічні стандарти. Кілька років тому було створено міжнародністандарти, що відображають системні вимоги до управлінню ланцюгами поставок(таблиця).

ISO 28000:2007 встановлює вимоги до системи забезпеченнябезпеки, включаючи ті аспекти, що мають вирішальне значення для забезпеченнябезпеки ланцюга постачань. Управління безпекою пов'язано з багатьма іншимиаспектами управління бізнесом. Згадані аспекти включають в себе всі видидіяльності, що контролюються або вплив на які може створити організації, яківпливають на безпеку ланцюга постачань. Ці інші аспекти повинні розглядатисябезпосередньо там де вони впливають на безпеку управління, включаючитранспортування цих товарів по всьому ланцюжку постачань.

Таблиця2.Перелікчинних стандартів ISO в галузі управління безпекою ланцюга постачання

Позначення стандарту ISO Назва (англ.) Назва (укр.)

Позначення національного стандарту України

(у разі наявності)

ISO 28000:2007 Specification for security management systems for the supply chain Технічні умови на системи управління безпекою ланцюга постачання

ДСТУ ІSO 28000:2008

(очікується видання)

ISO 28001:2007 Security management systems for the supply chain — Best practices for implementing supply chain security, assessments and plans — Requirements and guidance. Системи управління безпекою ланцюга постачання. Найкраща практика запровадження безпеки ланцюга постачання, оцінка та плани. Вимоги та настанови

ДСТУ ISO 28001:2009

(введення з 01.01.2012)

ISO 28003:2007 Security management systems for the supply chain — Requirements for bodies providing audit and certification of supply chain security management systems. Системи управління безпечністю ланцюга постачання. Вимоги до органів сертифікації (реєстрації) систем управління безпечністю ланцюга постачання

 

ISO 28004:200 Security management systems for the supply chain — Guidelines for the implementation of ISO 28000 Системи управління безпечністю ланцюга постачання Настанови щодо застосування ISO 28000.

 

Джерело:складено на основі [57]

ISO 28000:2007 поширюється на всі організації, незалежно відрозміру, від невеликих до багатонаціональних, щодо виробництва, обслуговування,зберігання або транспортування на будь-якому етапі виробництва або поставок,щодо:

а) створення, впровадження, підтримки і поліпшення системиуправління безпекою;

б) забезпечення відповідність із заявленою політикоюзабезпечення безпеки;

в) демонстрації цієї відповідності іншим.

ISO 28001:2007 містить вимоги та вказівки щодо організації уміжнародних ланцюжках поставок для:

• розроблення і забезпечення безпеки в ланцюгах постачання;

• створення і документування мінімального рівня безпеки вланцюжку поставок або його окремому сегменті;

• сприяння у використанні критеріїв, викладених Всесвітньоюмитною організацією, стандартів і відповідних національних програм безпекиланцюжка поставок.

Крім того, ISO 28001:2007 встановлює певні вимоги додокументації, яка б встановлювала результати перевірки.

ISO 28003:2007 містить принципи і вимоги до органів, які провадять аудиті сертифікацію ланцюжка постачань систем управління безпекою відповідно досистеми управління ISO 28000.

Вона визначає мінімальні вимоги, що висуваються до органу з сертифікаціїта його аудиторів, визнаючи необхідність дотримання конфіденційності при аудитіта сертифікації клієнта.

Вимоги до ланцюжка постачань систем управління безпекою, можуть походитиз різних джерел, і ISO 28003:2007 був розроблений для надання сприяння в сертифікаціїсистеми управління безпекою ланцюга поставок, які відповідають вимогам ISO28000.

ISO 28003:2007

• забезпечує узгоджене керівництво з акредитації органів з сертифікаціїдля застосування ISO 28000;

• визначає правила, що застосовуються для аудиту і сертифікації системиуправління безпекою ланцюга поставок;

• забезпечує клієнтам необхідну інформацію і впевненість у порядкупроведення сертифікації.

ISO 28004:2007 містить загальні рекомендації щодо застосування ІСО28000:2007, пояснює основні принципи ISO 28000 і розкриває типові процеси длякожної вимоги стандарту ІСО 28000 з метою полегшення розуміння і використанняISO 28000. ISO 28004:2007 не створює додаткових вимог до зазначених в ISO28000.

 

Список використаної літератури

 

1. Економікапідприємства: Підручник / За ред. С.Ф. Покропивного. ––К.: КНЕУ. –– 2000. ––с.51-57

2.Кукурудза І. І. Міжнародна економіка: Матеріали до лекційта семінарів. — Черкаси: РВВ Черкаського держ. ун-ту, 2000. — 186 с.

3.Світовий бізнес: Навчальний посібник /За редакцією проф. Ф.Ф. Бутинця. ––Житомир: ПП «Рута», 2004. –– 498 с.

4. Экономика предприятия:Учебник для вузов / Л.Я. Аврашков, В.В. Адамчук, О.В. Антонова и др.; Подред. проф. В.Я. Горфинкеля, проф. В.А. Швандера. –– 2-е издание перераб. и доп.–– М.: Банки и биржи, ЮНИТИ. –– 1998. –– с.670-703

5.Павлюк К.В., Павлюк С.М. Сутність і роль державно-приватного партнерства всоціально-економічному розвитку держави // Наукові праці КНТУ, Економічнінауки. –– 2010. –– № 17. –– с. 9-20.