Реферат: Зовнішньоекономічні зв’язки в галузі "Фізична культура і спорт"

Зовнішньоекономічнізв’язки в галузі

«Фізичнакультура і спорт»

План

1. Суть зовнішньоекономічних зв’язків,основні принципи та методи їх регулювання.

2. Структура і склад зовнішньоекономічнихконтрактів.

3. Особливості зовнішньої торгівлісоціально-культурними послугами.

1.Суть зовнішньоекономічних зв’язків, основні принципи та методи їх регулювання

Зовнішньоекономічнізв’язки – це міжнародні економічні і торгово-політичні відносини, в сферу якихвходять обмін товарами, роботами, послугами, спеціалізація та коопераціявиробництва, науково-технічне співробітництво, надання економічного ітехнічного сприяння, створення спільних підприємств та інші форми економічногоспівробітництва.

Зовнішньоекономічнізв’язки являють собою систему економічних відносин, які виникають при русіресурсів усіх видів (товарів, робіт, послуг) як і між державами так і міжекономічними суб’єктами (регіональні господарюючі суб’єкти та ін.) різнихдержав.

Такі двостороннівідносини охоплюють усі сфери та галузі народного господарства. Не євиключенням у цьому відношенні і галузь «ФКіС».

Ефективністьорганізації зовнішньоекономічних зв’язків визначаться їх класифікацією, вякості базових основ якої виступають види і форми зовнішньоекономічнихзв’язків.

Вид ЗЕЗ – цесукупність зв’язків, які об’єднані одним загальним признакою.

В якостіосновних при знаків виступають: напрямок товарного потоку і структурнийпризнак.

За признакою«напрямок товарного потоку» визначаться рух товарів (робіт, послуг) з однієїкраїни в іншу і ЗЕЗ поділяються на експортні (вивіз продукту) та імпортні (ввізпродукту).

Структурнийпризнак визначає груповий склад ЗЕЗ. За цією признакою ЗЕЗ поділяються на зовнішньоторговельні,фінансові, виробничі та інвестиційні.

Форма ЗЕЗ спосібіснування конкретного виду зв’язку, зовнішній прояв його суті. Важливою формоюЗЕЗ являється торгівля. Розповсюдженими формами ЗЕЗ є також туризм інжинірингта ін.

У країнах зринковою економікою немає державної монополії зовнішньої торгівлі. Однакдержава регулює ЗЕЗ на основі таких основних принципів:

єдністьзовнішньої політики як складової частини зовнішньої політики держави;

єдність системидержавного регулювання зовнішньої діяльності і контролю за її здійсненням;

єдність митноїтериторії;

впровадженняекономічних заходів державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності;

рівністьучасників зовнішньоторговельної діяльності;

захист державнихправ і законних інтересів учасників у зовнішньоторговельній діяльності.

Державнерегулювання зовнішньоторговельної діяльності здійснюється застосуваннямадміністративних і економічних методів.

Одним із найрозповсюджених адміністративних методів є складання міжнародних договорів іпідписання в їх розвиток довгострокових погоджень.

Наприклад,увалено Погодження про співробітництво в області фізичної культури і спорту(терміном на 5 років з послідуючою пролонгацією) з Урядом ПАР, якимпередбачено:

обмінспортсменами, тренерами, спеціалістами;

спільні збори татренування спортсменів та команд;

міжнароднізустрічі та змагання спортивних команд і окремих спорт смів;

участь вчених іспеціалістів у семінарах, конференціях та симпозіумах з питань фізичноїкультури і спорту, фізкультурно-оздоровчої роботи серед населення;

співробітництвоу боротьбі із застосуванням допінгу, а також з проявом насильства на стадіонахі таке ін.;

співробітництвопередбачено здійснювати на наступних фінансових умовах:

транспортнівитрати – направляюча сторона;

витратипов’язані з розміщенням, харчуванням, пересуванням в межах держави, наданнятермінової медичної допомоги – приймаюча сторона (організація).

Економічніметоди державного регулювання ЗЕЗ:

митний тариф(митні тарифи для кожного виду товарів);

прямефінансування експортного виробництва;

зниженняподатків експортерів;

кредитуванняекспорту;

страхуванняекспорту.

2.Структура і склад зовнішньоекономічних контрактів

Зовнішньоекономічніконтракти містять:

Визначеннясторін. Зміст контракту починається з преамбули, в якій дається повне юридичненайменування сторін, які заключають договір. На першій сторінці контрактузавжди вказується його реєстраційний номер, місце і дата підписання.

Предметдоговору. В короткій формі визначається вид зовнішньоторговельної угоди, умовипоставок, визначення товару та його якість.

Ціна і загальнасума контракту. Ціна товару – це кількість грошових одиниць певної валютноїсистеми, які повинен заплатити покупець продавцю в тій або іншій валюті за весьтовар разом або за одиницю товару на погоджених умовах.

Термін поставкитовару – це часові періоди (календарні дати) протягом яких товари повинні бутидоставлені продавцем у встановлені контрактами географічні пункти.

Умовирозрахунків – це розділ, що містить погоджені сторонами умови розрахунків.Визначає спосіб і порядок розрахунків по контрактах, а також гарантії виконаннясторонами платіжних зобов’язань.

 Найбільшрозповсюдженими формами розрахунків є платежі готівкою:

чеками –повідкритому рахунку;

переводами

акредитивами –передбачає зобов’язання покупця відкрити до встановленого в контракті терміну впевному банку-емітенті акредитив на користь продавця, на певну суму;

інкасо – припосередництві двох банків-кореспондентів (один банк передає комплект документівна товар, інший – перераховує кошти.

Упаковка тамаркування товарів. Загальні та спеціальні вимоги.

Гарантіїпродавців – якості. Відповідності міжнародним стандартам, національні тагалузеві стандарти, а також технічні умови, які відповідають рівню якостітоварів.

Штрафні санкціїі покриття збитків – при просрочках термінів поставок, порушення зобов’язань.

Страхування — містить чотири основні параметри страхування: що страхується, від яких ризиків,хто страхує, на чию користь здійснюється страхування.

Форс-мажор –землетруси, повені, пожежі і т.п.

Арбітраж – приумові, якщо питання не може бути вирішено в двосторонньому порядку.

3.Особливості зовнішньої торгівлі соціально-культурними послугами

На відміну відзовнішньої торгівлі товарами, зовнішня торгівля соціально-культурними послугамив галузі ФКС має такі особливості:

По-перше– регулюється не на границі, а в середині країни відповідними положеннямивнутрішнього законодавства.

По-друге,соціально-культурні послуги виробляються та споживаються одночасно, у зв’язку зчим не підлягають зберіганню.

По-третє,галузі, які виробляють соціально-культурні послуги, в багатьох країнах світузнаходяться у повній або частковій власності держави або під її суворимконтролем. У зв’язку з цим виробництво і реалізація даних послуг, в тому числізовнішня торгівля ними, мають більший державний захист, ніж виробництво іреалізація матеріальних послуг та товарів.

По-четверте,зовнішня торгівля соціально-культурними послугами знаходиться у постійномувзаємозв’язку з торгівлею товарами і сильно впливає на неї.

По-п’яте,не всі види соціально-культурних послуг, на відмінувід товарів, можуть бути предметом зовнішньої торгівлі. Так, послуги, якіпризначені для особистого споживання, не завжди можуть бути залучені уміжнародний господарський обіг.

Торгівляпослугами визначаться Генеральною Угодою про торгівлю послугами (транспортні,зв’язку. Міжнародного туризму, викладацька, тренерська та змагальна діяльністьі т. ін.).

Усі способизовнішньої торгівлі соціально-культурними послугами галузі «ФКіС»використовується при проведенні великих міжнародних спортивних змагань.

В класифікаціюпослуг включно більше 160 видів послуг, які згруповані в 12 основних розділів:ділові послуги; послуги зв’язку; будівництво та інжинірингові послуги; послуги позахисту навколишнього середовища; фінансові (включаючи страхування);загальноосвітні послуги; послуги по охороні здоров’я та соціальні послуги;туризм; послуги з організації дозвілля, культури і спорту; транспортні послуги;інші послуги.