Реферат: Застосування акредитиву в мiжнародних формах розрахункiв
ПланВступ
1.<span Times New Roman"">
Акредитивнаформа розрахунків за екпортно-імпортними операціями1.1.<span Times New Roman"">
Міжнародні розрахунки без помилок і затримок.1.2.<span Times New Roman"">
Види акредитивів, які використовуються у міжнароднійторгівлі.1.3.<span Times New Roman"">
Види акредитивів та їх класифікація.2.<span Times New Roman"">
Застосуванняакредитиву в міжнародних формах розрахунків на прикладі банку «Україна»Висновки(зауваження та пропозиції)
Список використаної літератури
Додатки
<span Times New Roman",«serif»; mso-fareast-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language: RU;mso-bidi-language:AR-SA"><div v:shape="_x0000_s1026">
Вступ.Формибезготівкових розрахунків розрізняються між собою видом застовуванихрозрахуноквих документів та порядком їх обігу.
Насьогоднішній день безготівкові розрахунки між господарюючими органами можутьздійснюватися в таких формах: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення,чеки, акредитиви, векселя.
Способиплатежів визначаються порядком та умовами виконання госпорганами своїх грошовихзобов’язань один перед одним.
Прикожній формі розрахунків можуть застосовуватися різні способи платежів, що даєможливість підприємствам виконувати свої грошові зобов’язання на більш вигіднихдля себе умовах.
Основнимивидами міжнародних банківських розрахуноквих операцій є акредитиви та інкасо.Найпоширенішою формою розрахунків в ринковій економіці є акредитиви, щопереважно застосовюється в іногородніх та міжнародних розрахунках за товари тапослуги, коли постачальник хоче забезпечити собі гарантію оплати.
Зогляду на необхідність розвитку міжнародної торгівлі в Україні, та як попередняумова започаткування цього процесу, вихід на світовий ринок резидентів,застосування загальноприйнятих в міжнародній практиці форм безготівковихрозрахунків набувають як ніколи великої важливості та значущості.
Узв”язку з цим і обумовлено вибір визначеної теми та її розгляд у запропонованійВам науково-дослідній роботі.
Першза все, метою виконня роботи був розгляд акредитиву як форми безготівковихміжнародних розрахунків, що проводиться у роботі через ознайомлення з йоготеоретичною сутністю та економічним підгрунтям використання.
Окрімтого, виконавці намагалися здійснити посильну спробу аналізу практичноговпровадження акредитивної форми розрахунків в міжнародних безготівковихопераціях.
Взаключній частині роботи запропоновано певні оцінки після детальногоознайомлення з акредитивом, його безпосереднім впливом нафінансово-господарську діяльність суб”єктів мікро- та макроекономіки.
<span Times New Roman",«serif»;mso-fareast-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language:RU;mso-bidi-language:AR-SA">1.<span Times New Roman"">
Акредитивнаформа розрахунків за експортноімпортними операціями.1.1. Міжнародні розрахунки без помилок і затримок.
Вітчизнянікомерційні банки, прилучаючись до міжнародного співробітництва, опановуютьрізні форми розрахунків, прийнятих у світовій банківській практиці. Все більшеуповноважених банків України (на сьогодні –близько вісімдесяти) самостійно встановлюютькореспондентські відносини з іноземними. І все ж сфера зовнішньоекономічноїдіяльності наших банків поки що одна з найменш розвинутих. Українське законодавство,яке регулює діяльність комерційних банків України щодо виконання операцій,пов'язаних із міжнародними розрахунками, містить нормативні акти, що у рядівипадків обмежують можливості здійснення таких операцій. З іншого боку, увітчизняній банківській практиці ще досить погано освоєні основніміжнародноправові положення, які регулюють окремі форми міжнароднихрозрахунків і значною мірою визначають характер міжбанківських взаємовідносин.
Нажаль, через брак практичного досвіду у цій галузі як перед банками, так іїхніми клієнтами постає ряд серйозних проблем, що призводить до різного родупомилок і затримок у розрахунках. Ситуація ускладнюється ще й тим, щоукраїнські банки мають недостатню внутрішню інструктивнометодологічну базу.Іноземним підприємцям часто Важко визначити фінансове становище, надійність татехнічні можливості свого українського партнера. Але, використовуючирізноманітні форми акредитивів, експортери та імпортери можуть звести домінімуму труднощі та проблеми, які виникають у міжнародній торгівлі, а саме:
1.<span Times New Roman"">
Експортер має змогу, використовуючи акредитивну формурозрахунків, звести до незначних ризики, спричинені його поганою обізнаністю звимогами, стандартами нового освоюваного ринку збуту, політичною та економічноюстабільністю в країні імпортера; незнанням місцевих законів щодо розрахунків віноземній валюті, специфіки перевезення, страхування товару, оформленнядокументації на його ввезення та відправку.2.<span Times New Roman"">
Систематизувавши різноманітні ризики, яківиникають у експортерів та імпортерів у процесі зовнішньоекономічноїдіяльності, вважаємо, варто наголосити на тих передумовах, що впливають невибір контрагентами тієї чи іншої форми розрахунків. Це:
1.<span Times New Roman"">
Фінансова надійність експортера/імпортера.2.<span Times New Roman"">
Взаємовідносини: продавецьпокупець (агент із продажу,дочірнє підприємство, перша угода).3.<span Times New Roman"">
Політична та економічна стабільність країниімпортера.4.<span Times New Roman"">
Вид товарів.5.<span Times New Roman"">
Особливості даної галузі.6.<span Times New Roman"">
Сума угоди.Отже, саме акредитивну форму розрахунків можнапорекомендувати у випадках, коли між експортером та імпортером укладаються:
а)першаугода;
б)угоди навеликі суми;
в)угоди,пов'язані з кредитами на тривалі строки;
г)угоди зімпортерами із країн, які перебувають у важкому економічному становищі,відомих низькою культурою оплати та нестабільністю політикоекономічноїситуації;
д)угоди зрезидентами й країн, які потребують оформлення платежів виключно черезакредитиви.
1.2. Видиакредитивів, які використовуються у міжнародній торгівлі.
Такимчином, усвідомивши необхідність розвитку та подальшого вдосконаленняакредитивної форми розрахунків, проаналізуємо різноманітні види акредитивів(Таблиця 1.1.), які використовуються у міжнародній торгівлі.
Приздійсненні розрахункових операцій у формі документарного акредитива банки таїхні клієнти повинні керуватися «Уніфікованими правилами та звичаями длядокументарних акредитивів», розробленими та затвердженими Міжнародноюторговою палатою в редакції від 1993 року, публікація МТП № 500 (надалі –«Уніфіковані правила», або «правила»), та чиннимзаконодавством країни, яке регулює зовнішньоекономічну діяльність суб'єктівгосподарської діяльності.
В«Уніфікованих правилах» визначено:
•види акредитивів;
•спосіб та порядок їх виконання і передачі;
•зобов'язання та відповідальність банків;
•умови, яким повинні відповідати надані за акредитивом документи.
Крімтого, в цьому документі подаються тлумачення різних термінів, вирішуються іншіпитання, які виникають у практиці акредитивних розрахунків. «Уніфікованіправила» є складовою частиною кожного документарного акредитива, на щовказує примітка, яка обов'язково повинна міститися в акредитиві.
Визначення акредитива.
Акредитив,який використовується у розрахунках за зовнішньоторговельними угодами,незалежно від того, який він («документарний акредитив», «акредитив»,«акредитивний лист» тощо) – це одностороннє умовне грошове зобов'язаннябанкуемітента, видане ним за дорученням клієнтанаказодавця акредитива(імпортера) на користь його
<span Times New Roman",«serif»;mso-fareast-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language:RU;mso-bidi-language:AR-SA">Таблиця 1.1.Видиакредитивів та їх класифікація.
1.
За способом використання–<span Times New Roman"">
документарні (товарні);–<span Times New Roman"">
грошові (циркулярні)2.
За формою
–<span Times New Roman"">
документарні акредитиви;–<span Times New Roman"">
акредитивні листи3.
За способом повідомлення бенефіціара (експортера) про відкриття акредитива на його користь
а) прямо авізовані акредитиви; акредитиви, авізовані через авізуючий банк;
б) попередньо авізовані акредитиви
4.
За ступенем гарантованості оплати сум, які мають бути сплачені експортеру
–<span Times New Roman"">
відкличні;–<span Times New Roman"">
безвідкличні5.
За наявністю або відсутністю підтвердження за акредитивом з боку авізуючого або іншого банку
–<span Times New Roman"">
підтверджений;–<span Times New Roman"">
непідтверджений6.
За валютою платежу
–<span Times New Roman"">
у національній валюті бенефіціара (експортера);–<span Times New Roman"">
у національній валюті імпортера;–<span Times New Roman"">
у третій валюті7.
За характером платежу у зв'язку з можливістю/ неможливістю здійснювати часткові поставки продукції
–<span Times New Roman"">
подільні;–<span Times New Roman"">
неподільні8.
За місцем та суб'єктом виконання
–<span Times New Roman"">
виконуються банкомемітентом у країні імпортера;–<span Times New Roman"">
виконуються авізуючим або підтверджуючим банком, який знаходиться у країні бенефіціара (експортера);–<span Times New Roman"">
виконуються за участю третього банку9.
Залежно від виду зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання (експорту чи імпорту товарів та послуг)
–<span Times New Roman"">
акредитиви на імпорт–<span Times New Roman"">
акредитиви на експорттранзитні акредитиви
10.
За способом виконання
–<span Times New Roman"">
шляхом платежу за пред'явленням;–<span Times New Roman"">
шляхом акцепту;–<span Times New Roman"">
шляхом платежу з відстрочкою;–<span Times New Roman"">
шляхом негоціації–<span Times New Roman"">
обмежені;–<span Times New Roman"">
необмежені11.
Залежно від наявності депонованих грошових коштів у підтверджуючому банку
–<span Times New Roman"">
покриті;–<span Times New Roman"">
непокриті12.
Залежно від наявності других бенефіціарів
–<span Times New Roman"">
переказні (трансферабельні);–<span Times New Roman"">
непереказні13.
Спеціальні форми акредитивів
–<span Times New Roman"">
компенсаційні акредитиви;–<span Times New Roman"">
зустрічні акредитиви;–<span Times New Roman"">
резервні акредитиви («стендбай»);–<span Times New Roman"">
відновлювані акредитиви;–<span Times New Roman"">
револьверні акредитиви;–<span Times New Roman"">
акредитиви з червоною смугою–<span Times New Roman"">
фінансова модель;–<span Times New Roman"">
комерційна модель;–<span Times New Roman"">
кумулятивні;–<span Times New Roman"">
некумулятивні;–<span Times New Roman"">
чисті;;–<span Times New Roman"">
документарні <span Times New Roman",«serif»;mso-fareast-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language:RU;mso-bidi-language:AR-SA">контрагентаза контрактом бенефіціара (експортера). За цим грошовим зобов'язанням банк,який відкрив акредитив (банкемітент), повинен здійснити
бенефіціару платіж (негайно або з відстрочкою) чиакцептувати тратти бенефіціара та сплатити їх в строк. Або він можеуповноважити інший банк здійснити такі платежі, акцепт або негоціацію траттбенефіціара за умови надання ним документів, передбачених в акредитиві, такожякщо виконані інші умови акредитива.
<span Times New Roman",«serif»;font-weight:normal">1.3.Види акредитивів та їх класифікація.
<span Times New Roman",«serif»">
<span Times New Roman",«serif»">1. За способомвикористання акредитиви поділяються на документарні (товарні) та грошові(циркулярні):
а)документарні (товарні) використовуютьсядля розрахунків за товари та послуги при наданні обумовлених в акредитивідокументів;
б)грошові (циркулярні) – це такі акредитиви,виплата за якими не обумовлена наданням документів.
2. За формою акредитиви поділяються на документарніакредитиви та акредитивні листи.
Убільшості країн терміни «документарнийакредитив » та «комерційнийакредитивний лист „– синоніми. Але, наприклад, у Сполучених ШтатахАмерики, Великобританії та Китаї, а також у закордонних відділеннях найбільшихбанків Англії та США технологічні процеси та можливості акредитивних листівсуттєво відрізняються від запропонованих документарними акредитивами. Розрахункиу формі акредитивних комерційних листів повинні бути погоджені сторонами уконтракті купівліпродажу.
Особливістьакредитивних комерційних листів у тому, що вони направляються не банку вкраїні продавця, а безпосередньо бенефіціару. При цьому банк у країні продавцяможе використовуватися лише як проміжна інстанція. Бенефіціар післявідправлення товару та отримання усіх необхідних, передбачених у акредитивномулисті, документів може або передати їх банку, вибраному на свій розсуд, абонаправити для сплати безпосередньо банку, який виписав акредитивний лист.
Суб'єктам господарської діяльності України можнапорекомендувати погоджуватися на розрахунки за акредитивними листами лише заумови, якщо акредитивні листи виписуватимуться банкамикореспондентамиНаціонального банку України та іншими першокласними іноземними банками,платоспроможність яких не викликає сумніву, а також з урахуванням того, щотака форма розрахунків здійснюватиметься обома сторонами на принципахвзаємності. В іншому акредитивні листи відповідають документарним акредитивам.Вони можуть бути, як і акредитиви, відкличними або безвідкличними,підтвердженими, трансферабельними, передбачати право часткової виплативказаної в акредитивному листі суми. Підтвердження акредитивного листа“може бути здійснене тільки банком, який виписав цей лист, тобто підтвердженняне має того змісту, який воно може мати при підтвердженні документарногоакредитива банком країниекспортера або якимось іншим банком.
3. За способом повідомлення бенефіціара про відкриттяакредитивана його користь акредитиви поділяються на:
а)прямо авізовані та авізовані через авізуючий банк;
б)попередньо авізовані.
Прямоавізовані акредитиви банкемітент* направляє безпосередньо бенефіціару безвтручання іншого банку. Бенефіціар у свою чергу повинен звертатися з вимогамидо закордонного банку, що його обслуговує. Ця форма авізування має ряд недоліків,характерних при розрахунках. Перш за все бенефіціар не має необхідних умов дляконтролю справжності акредитива, більше того, це ускладнює процес з'ясуванняплатоспроможності банкуемітента.
Акредитиви, які направляються безпосередньобенефіціару, тобто без втручання іншого банку, використовуються підробникамидокументації навіть щодо банків, які є досить надійними та мають досконалутехнічну базу. Експортер, котрий бажає захистити себе від подібної практики,повинен вимагати авізований акредитив або підтверджений банком у його власнійкраїні.
Авізованийакредитив – це акредитив, за яким банкемітент звертається з дорученням доіншого банку (авізуючого), щоб сповістити бенефіціара про відкриття акредитивабез будьякого зобов'язання з боку авізуючого банку.
Акредитив із попереднім авізо –це акредитив,за яким банкемітент звертається з дорученням до іншого банку (авізуючого), щобпопередньо сповістити бенефіціара про відкриття акредитива без будьякогозобов'язання як із боку авізуючого банку, так і з боку банкуемітента.
4. За ступенем гарантованості оплати сум, які маютьбути сплачені експортеру, акредитиви поділяються на відкличні та безвідкличні.
Відкличнийакредитив – це акредитив, який може бути в будьякий час зміненим абовідкликаним (анульованим) банкомемітентом за дорученням імпортера, що доручивбанкуемітенту відкрити цей акредитив, без обов'язкового повідомленнябенефіціара.
Оскільки відкличний акредитив не створює додатковихзобов'язань імпортера в частині оплати куплених ним товарів, експортери невважають його достатньою гарантією і у зовнішньоторговельних розрахунках вінвикористовується досить рідко. У випадку, коли імпортер та експортер усе жтаки дійдуть згоди щодо використання у міжнародних розрахунках відкличногоакредитива, останній може бути використаний як інструмент, який завдяки своїйпростоті, точності та невеликій вартості порівняно з безвідкличним акредитивомзабезпечить:
•платіж у встановлені терміни, роблячи зручнішим управління грошовими ресурсамипродавця;
•контролювання банком розпоряд жень продавця, що стосуються документів провідправку товару.
Юридичне зобов'язання банкуемітента, який відкрив безвідкличний акредитив, не можепереглядатися у межах встановленого терміну дії без згоди всіх заінтересованихсторін (покупця, його банку та продавця). Встановлюється юридичний зв'язок, зодного боку, між покупцем та банком, а з іншого – між банком та експортером.Однак слід зазначити, що у цій конструкції відсутній прямий зв'язок міжпокупцем та продавцем. Справді, лише торговельний контракт пов'язує їх танакладає зобов'язання на експортера за поставку товару, а на імпортера – заоплату цього товару.
5. За наявністю або відсутністю підтвердження заакредитивом з боку авізуючого або іншого банку акредитиви поділяються напідтверджені та непідтверджені.
Безвідкличний акредитив може бути авізованийбенефіціару через інший банк без будьякої відповідальності з боку авізуючогобанку. Разом з тим безвідкличний акредитив за дорученням банкуемітента можебути підтверджений іншим банком (безвідкличнийпідтверджений акредитив). Банк, який підтвердив акредитив, зобов'язанийперед бенефіціаром своєчасно здійснити обумовлені акредитивом платежі. Томупідтвердженим може бути тільки безвідкличний акредитив.
Таким чином, підтверджений безвідкличний акредитив– це акредитив, за яким банкемітент звертається з проханням до іншого банку(досить часто – до авізуючого банку) взяти безпосередню участь в операціїшляхом надання свого власного зобов'язання до безвідкличного зобов'язаннябанкуемітента. Між продавцем та підтверджуючим банком встановлюється новийюридичний зв'язок, який дає змогу експортеру скористатися двома банківськимизобов'язаннями, які доповнюють одне одного. Підтверджуючий банк зв'язаний ізбанкомемітентом. Останній повинен здійснити рамбурс на банк, який робитьпідтвердження, якщо той здійснив платіж. Безвідкличний підтверджений акредитивдає експортеру ту перевагу, що перед ним відповідає не тільки банкемітент, алей банк, який підтвердив акредитив. Останній бере на себе ті ж зобов'язання, щой банкемітент. Якщо акредитив підтверджено іншим банком, експортер отримуєдодаткові гарантії від деяких ризиків, які не можуть бути забезпеченібанкомемітентом (наприклад, ризиків, пов'язаних із забороною в країніімпортера виплати іноземної валюти за торговельним зобов'язанням).
Банки, які підтверджують акредитиви, як правило,страхують себе від зазначених ризиків, вимагаючи при підтвердженні відбанкуемітента негайного перерахування коштів у рахунок покриття прийдешніхплатежів за акредитивом, а це призводить до заморожування коштів імпортера наперіод від відкриття акредитива до виплати коштів за ним. Враховуючи це, українським імпортерам доцільно уникатипідтверджених акредитивів. За нормальних умов торгівлі підтвердженняакредитивів вимагається експортером лише у тому випадку, коли він не дужедовіряє банкуемітенту.
Англійські банки та банки деяких інших державпрактикують відкриття у себе безвідкличних акредитивів з одночасним їхпідтвердженням. При цьому мається на увазі, що експортер у даному випадкуотримує додаткові гарантії, однак таке підтвердження не має нічого спільного з»Уніфікованими правилами" та практикою більшості країн. Відповіднодо «Уніфікованих правил» безвідкличний акредитив, підтвердженийбанкомемітентом, може розглядатися просто як безвідкличний акредитив. Тому якщо український експортер хоче отриматидодаткові гарантії за акредитивом, він повинен вказати в контракті, яким банком(своєї або третьої сторони) цей акредитив повинен бути підтверджений.
Якщо уповноважений банк не є кореспондентом банкуемітента, в платіжних умовах контракту доцільновказувати рамбурсуючий банк, який розташований у країні валюти платежу та єкореспондентом цього уповноваженого банку. При використанні рамбурснихінструкцій акредитив повинен містити інформацію про те, що рамбурс здійснюєтьсязгідно з «Уніфікованими правилами» для «BanktoBank»рамбурсів за документарними акредитивами, розробленими та затвердженимиМіжнародною торговою палатою, (публікація МТП № 525).
У деяких випадках українські банки можутьпідтверджувати акредитиви банківкореспондентів, які мають стабільне фінансовестановище та з якими вже є позитивний досвід співпраці у різних галузяхбанківської діяльності. Такі акредитиви можуть підтверджуватися у межахлімітів та правил, встановлених банком. При цьому під правилами підтвердженняакредитивів мається на увазі дотримання таких умов:
·<span Times New Roman"">
при акредитивах на експорт як виконуючий банкнеобхідно вказувати уповноважений український банк;·<span Times New Roman"">
рамбурсні інструкції повинні передбачати якнайшвидшенадання уповноваженому банку Покриття. Тобто банкемітент при відкриттіакредитива мусить надати право дебетувати свій рахунок в українському банку,якщо такий є, або право рамбурса на один із банківкореспондентів (з якимукраїнський банк має позитивний досвід співробітництва), або повиненперерахувати попередньо валютне покриття;·<span Times New Roman"">
при акредитивах на імпорт (для оперативнішоговиконання акредитивної операції) українським банкам, при отриманніпідтвердження за конкретним акредитивом від зарубіжного банкукореспондента,необхідно керуватися законодавством конкретної країни, яке регулює здійсненняекспортноімпортних операцій.Так, згідно з практикою роботи ряду іноземнихбанків (зокрема швейцарських та англійських) до надання їхнього підтвердженнянеобхідно не тільки депонувати кошти за акредитивом у підтверджуючомуіноземному банку, але й підписати заставну угоду. Ліберальнішим стосовноцього є валютне законодавство Німеччини. При взаємодії з найнадійнішимиукраїнськими банками такі авторитетні німецькі банки, як Дойчебанк, Комерцбанку ряді випадків надають своє підтвердження за відкритими українськими банкамиакредитивами навіть без грошового покриття, що свідчить про досить тісне співробітництвоукраїнських та німецьких банків у цьому напрямі. Непідтверджений акредитив – це акредитив, який не містить зазначеноговище зобов'язання. У цьому випадку авізуючий банк обмежується тількиавізуванням експортера щодо відкриття акредитива та платить лише у тому випадку,коли банкемітент (банк імпортера) перерахує йому відповідну суму.
6. За валютою платежу акредитиви поділяються на такі,що сплачуються:
•у національній валюті бенефіціара,
•у національній валюті імпортера,
•у третій валюті.
Якщо за акредитивом платіж передбачено у іншійвалюті, ніж валюта, в якій відкрито акредитив, у його умовах повинен чіткозазначитися курс перерахунку з валюти акредитива у валюту платежу, якийнеобхідно використовувати при здійсненні виплат з акредитива.
7. За характером платежу у зв'язкуз можливістю (неможливістю) здійснювати часткові поставки продукції акредитивиподіляються на подільні та неподільні.
Подільнимакредитивом передбачається виплата експортеру відповідно до контракту сумпісля кожної часткової поставки.
Неподільнимакредитивом передбачається, що уся сума, яка належить експортеру, будесплачена після завершення поставок або після останньої часткової поставки.Такий акредитив використовується зазвичай при постачанні окремими партіямиобладнання, технологічно тісно пов'язаного, тобто коли непоставка однієї абокількох партій, робить неможливим використання обладнання, яке надійшло раніше.Неподільний акредитив, таким чином,захищає інтереси покупця (імпортера).
8. За місцем та суб'єктом виконання акредитивиподіляються на такі, що:
а)виконуються банкомемітентом у країніімпортера,
б)виконуються авізуючим або підтверджуючимбанком, який знаходиться у країні бенефіціара (експортера),
в)виконуються за участю третього банку.
У тих випадках, коли виконуючим банком єбанкемітент, строк дії акредитива закінчується у країні банкуемітента, іакредитив сплачується тільки після отримання та перевірки документів,необхідних для розкриття акредитива.
У випадку, коли виконуючим банком є авізуючий банк,можливі декілька видів оплати документів залежно від того, який спосіб оплатизазначено в умовах контракту.
9. Залежно від виду зовнішньоекономічної діяльностісуб'єктів господарської діяльності (експорту чи імпорту товарів та послуг)акредитиви поділяються на акредитиви на імпорт та акредитиви на експорт:
а) акредитиви на імпорт – використовуютьсядля розрахунків за імпортовані іноземними фірмами товари та надані послуги івідкриваються українськими банками за дорученням українських фірмімпортерів.
б) акредитиви на експорт – використовуютьсядля розрахунків за експортовані інофірмами товари та надані послуги івідкриваються іноземними банками за дорученням іноземних фірмімпортерів.
У розрахунках за український експорт акредитививідкриваються, як правило, іноземними банками з авізуванням їх черезукраїнські банки. Найвигіднішим у цьому випадку є призначення виконуючим банкомуповноваженого українського банку.
При розрахунках за імпорт доцільно використовуватиакредитиви, якими передбачено платіж в українському банкуемітенті протидокументів, що надходять від іноземного експортера. Це дає змогу запобігтиможливому заморожуванню валютних коштів суб'єктів господарської діяльностіУкраїни та банків на рахунках в іноземних банках для наступних платежів заакредитивами.
Одним із видів імпортних акредитивів є транзитні акредитиви. Вони можутьавізуватися, підтверджуватися та виконуватися уповноваженими банками задорученням іноземних банківкореспондентів, які відкривають ці акредитиви вінших країнах. Як правило, транзитні акредитиви авізуються за рахунокіноземного банкуемітента, який також сплачує комісійні та інші витратиавізуючого банку. Підтвердження та виконання транзитних акредитивів доцільноздійснювати тільки в особливих випадках, наприклад, за умови надання уповноваженому Українському банку з бокубанкуемітета попереднього валютного покриття.
10. За способом виконання акредитиви поділяються наакредитиви, які виконуються:
а)шляхом платежу за пред'явленням;
б)шляхом акцепту;
в)шляхом платежу з відстрочкою;
г)шляхом негоціації.
Платіж запред'явленням здійснюється, як правило, авізуючим або підтверджуючимбанком у країні експортера при наданні відповідних фінансових та комерційнихдокументів. Такий спосіб виконання акредитива дає змогу експортеру отриматиплатіж одразу після надання відповідних документів до банкуплатника.
Акредитиви, які виконуються шляхомакцепту.
При акцептуванні акредитива надається такожвексель. Незалежно від того, на кого виставлено вексель, банкемітент, а занеобхідності – підтверджуючий банк зобов'язуються акцептувати та здійснитиплатіж у зазначений строк.
Перший варіант, найсприятливіший для експортера:авізуючий або підтверджуючий банк після пред'явлення необхідних документів уйого «касах» акцептує тратту.
Другий варіант: акцепт банкомемітентом,який акцептує тратту після отримання документів та визнання їх відповідно доумов акредитива.
Третій варіант, найменш сприятливий дляекспортера: акцепт наказодавцем.
Акредитиви, які виконуються шляхомплатежу з відстрочкою.
Вибір між відстроченим платежем та акцептомобумовлюється головним чином звичаями та законодавством країниекспортера.Наказодавець може уникнути оплати мита та митних зборів на цінні папери рядукраїн, якщо вибрав відстрочений платіж замість акцепту. При цьому способівиконання платежу банкемітент та підтверджуючий банк (якщо акредитивпідтверджений) зобов'язуються здійснити платіж у визначений термін.
Акредитиви, які виконуються шляхомнегоціації.
За такої форми виконання акредитива(використовується у США, Китаї та англомовних країнах) банкемітент зобов'язуєтьсяплатити експортеру за пред'явленням або шляхом акцепту, але передбачаєтьсятакож можливість негоціації. Як правило, банкемітент відправляє листа безпосередньона адресу бенефіціара, де передбачається:
·<span Times New Roman"">
термін дії для негоціації у країні бенефіціара;·<span Times New Roman"">
уточнення про добропорядність («bona fide»),за яким банкемітент зобов'язується платити пред'явнику акре дитива з доданимидо нього оформленими належним чином документами.На практиці банкемітент для передачі акредитивабенефіціару досить часто використовує послуги банкукореспондента, якомувідводиться допоміжна роль при пересиланні акредитива та засвідченні підписів,зазначених в акредитиві, і який не отримує повноваження на здійсненняплатежів. При виконанні акредитива бенефіціару не обов'язково звертатися добанку, який передав цей акредитив, за винятком випадку, коли банкемітентобмежив негоціацію визначеним банком (за акредитивом
«restricted»).
11. Залежно від наявності депонованих грошових коштіву підтверджуючому банку акредитиви поділяються на покриті та непокриті.
Покритимивважаються такі акредитиви, при відкритті яких банкемітент попередньо надає урозпорядження виконуючого банку валютні кошти (покриття) у сумі акредитива настрок дії зобов'язань банкуемітента з умовою можливості їх використання длявиплат за акредитивом.
Валютне покриття може надаватися шляхом:
•кредитування на суму акредитива кореспондентського рахунка виконуючого банку убанкуемітенті або іншому банку;
•надання виконуючому банку права на списання всієї суми акредитива зкореспондентського рахунка, відкритого у нього банкомемітентом у моментотримання акредитива до виконання;
•відкриття банкомемітентом у виконуючому банку депозитів покриття або страховихдепозитів.
Непокритимивважаються такі акредитиви, при виставленні яких банк не депонує коштиклієнта на окремому рахунку і відповідно не надає попередньо у розпорядженнявиконуючого банку валютні кошти (покриття).
12. Залежно від наявності другихбенефіціарів акредитиви поділяються на переказні (трансферабельні) танепереказні.