Реферат: Международный кредит

Выполнила студентка 2-го курса Донецкого железнодорожного транспорта.

Багрий Анна.

Зміст Вступ.....................................................................................................................1. Сутність міжнародного кредиту.....................................................................2. Функціїміжнародногокредиту......................................................................3. Рольміжнародногокредиту............................................................................4. Форми міжнародногокредиту........................................................................5. Кредитуванняекспорту і імпорту..................................................................6. Міжнародні валютно-кредитні організації...................................................7. Співробітництво України з міжнароднимифінансовими установами: проблеми таперспективи................................................................................ Висновок............................................................................................................. Список використаних джерел………………………………………………..ВСТУП

Зростанняролі і значення міжнародних валютно-кредитних відносин у розвит-ку світовоїекономіки та диверсифікації світогосподарських зв'язків наприкінці XXст. зумовлене кількома головними факторами.По-перше, поглибленням про-цесів інтернаціоналізації та транснаціоналізацїївиробництва і капіталу, усіх сфер господарського життя на рубежі IIі ІІІ тисячоліть. По-друге, глобалізацієюекономічного розвитку сучасного суспільства, необхідністю спільного розв'язанняусіма учасниками світового співтовариства гострих економічних, соціальних таекологічних проблем. По-третє, формуванням нової системи міжнародного поділуі кооперації праці внаслідок розпаду колишнього Радянського Союзу і створеннянових незалежних держав та в результаті суттєвих змін, що відбуваються вЦентральній і Південно-Східній Європі та в Китаї. По-четверте,домінуванням у системі світового господарства ринкових структур, інституцій таінструментів, розширенням ринкового поля світової економіки внаслідоквиникнення нових підсистем (emergindmarket).По-п'яте, карколомним зростанням фінансового сектора світової економіки таінших сегментів сфери послуг.

При розбудовівідкритої української економіки слід враховувати усі ці новітні процеси зогляду на те, що вже зараз третина валового внутрішнього продукту державиреалізується з допомогою зовнішньоекономічних зв'язків. Україна беребезпосередню участь у діяльності провідних міжнародних валютно-кредитних тафінансових організацій (МВФ, МБРР, ЄБРР). Крім того, запровадження у вересні1996 р. власної грошової одиниці — гривні — передбачає поступове включеннягрошово-фінансової системи України до світових валютно-фінансових ринків.

Міжнароднівалютно-кредитні відносини мають три головні виміри і проявляються в трьохголовних площинах. З одного боку, вони являють собою певну теоретичну систему,сукупність принципів і форм міжнародних валютно-кредитних відносин. З іншогобоку, валютно-кредитні та фінансові інструменти є важливими засобамиздійснення економічної політики, її координації у міжнарод-ному масштабі.Нарешті, валютно-кредитна сфера виступає важливим каналом залучення додатковихфінансових коштів до національної економіки, сприяє при-скореному обміну міжкраїнами та регіонами товарів і послуг, поліпшенню систе-ми розрахунків міжсуб'єктами світогосподарських зв'язків.

Міждержавні валютні і кредитні відносини якспорадичні явища були відомі порівняно давно. У процесі свогоісторичного розвитку вони зростали кількісно, удосконалювались їхні якісніхарактеристики, урізноманітнювалися форми.

Надзвичайно складним і недостатньовідпрацьованим в Україні є комплекс проблем, пов'язаних з платіжними тарозрахунковими балансами, з механізмом міжнародних розрахунків. Міжнароднийкредит, хоча і має свою давню історію, в даний час набуває небачених ранішемасштабів і форм. Вирішуючи питання рин-кової трансформаціїсвоеї економіки, здійснення радикальних структурних перетворень, Українапотребує залучення значної кількості кредитно-фінансових ресурсів.

Останнім часом істотно зростає значення міжнароднихвалютно-фінансових інститутів та фінансових центрів у координації тарегулюванні міжнародних валютно-кредитних відносин, гармонізації національноїта міжнародної економіч-ної і валютно-фінансової політики. Водночасслід мати на увазі, система міжнародних валютно-кредитних відносин єнадзвичайно динамічною, її окремі ланки та сектори зазнають відчутних змін,збагачується їх зміст, з'являються нові форми тощо.

1. Сутність міжнародного кредиту

Уміжнародних економічних відносинах будь-якої держави істотне значення маютькредитні відносини. Міжнародне запозичення і кредитування стало резуль-татомрозвитку, з одного боку, внутрішнього кредитного ринку найбільш розви-нутихкраїн світу, а з іншого відповіддю на потребу фінансування міжнародноїторгівлі. На міждержавному рівні потреба в кредитуванні виникає в зв'язку знеобхідністю покриття негативних сальдо міжнародних розрахунків. Як кредито-ріві позичальників виступають приватні підприємства (банки, фірми), державніустанови, уряди, міжнародні і регіональні валютно-кредитні і фінансовіорганізації.

Міжнародний кредит виник у XIV — XV ст. уміжнародній торгівлі, на зорі капіталістичного способу виробництва, особливопісля освоєння морських шляхів з Європи на Ближній і Середній Схід, а пізніше —в Америку й Індію, і був одним з «важелів» первісного нагромадження капіталу.Об'єктивною основою його розвитку стали вихід виробництва за національні рамки,посилення інтернаціоналізації господарських зв'язків, міжнародне у суспільненнякапіталу, спеціалізація і кооперування виробництва, НТР.

Будучирізновидом категорії «кредит» і опосередковуючи рух товарів, послуг, капіталів,міжнародний кредит зв'язаний з іншими економічними категоріями (прибуток, ціна,гроші, валютний курс, платіжний баланс і т.д.) і всією сукупністю економічнихзаконів ринку. Міжнародний кредит відіграє важливу роль у реалізації вимогосновного економічного закону, створюючи умови для одержання прибутківсуб'єктами ринку. Як елемент механізму чинності закону вартості міжнароднийкредит знижує індивідуальну вартість товарів у порівнянні з їхньою суспільноювартістю, наприклад, на основі впровадження імпортного устаткування, купленогов кредит. Міжнародний кредит зв'язаний із законом економії робочого часу, живоїй упредметненої праці, що сприяє збільшенню суспільного багатства за умовиефективного використання запозичених засобів.

Міжнародний кредит бере участь у кругообігукапіталу на всіх його стадіях: при перетворенні грошового капіталу у виробничийшляхом придбання імпортно-го устаткування, сировини, палива; у процесівиробництва у формі кредитування під незавершене виробництво; при реалізаціїтоварів на світових ринках. Міжнародний кредит у тісному зв'язку з внутрішнімбере участь у зміні форм вартості, забезпечує безперервність відтворення,обслуговує всі його фази. Різночасність окремих фаз відтворення, розбіжністьчасу і місця вступу в міжна-родний оборот реалізованої вартості і необхіднихдля цієї реалізації платіжних засобів, розбіжність валютного обороту з рухомпозичкового капіталу визначають взаємозв'язок міжнародного кредиту івиробництва.

Джерелами міжнародного кредитуслужать: що вивільняється тимчасово в підприємств у процесі кругообігу частинакапіталу в грошовій формі; грошові нагромадження держави й особистого сектора,мобілізовані банками. Міжнарод-ний кредит відрізняється від внутрішньогоміждержавною міграцією й укрупнен-ням цих традиційних джерел за рахунок їхньогозалучення з ряду країн. У ході відтворення на визначених ділянках виникаєоб'єктивна потреба в міжнародному кредиті. Це зв'язано з: кругообігом засобів угосподарстві; особливостями вироб-ництва і реалізації; розходженнями в обсязі ітермінах зовнішньоекономічних угод; необхідністю одночасних великихкапіталовнесень для розширення виробництва. Хоча міжнародний кредит опосередковує рух товарів, послуг, капіталів узовнішньому обороті, рух позичкового капіталу за національною границею відносносамостійно стосовно товарів, зробленим за рахунок позикових засобів. Цеобумовлено погашенням кредиту за рахунок прибутку від експлуатації введеного влад за допомогою позикових засобів підприємства, а також використанням кредитув некомерційних цілях.[3,6,7]

2. Функціїміжнародного кредиту

Міжнародний кредит у сфері міжнароднихекономічних відносин виконує наступні функції, що виражають особливості рухупозичкового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин. У їхньому числі:

а) Перерозподілпозичкового капіталу між країнами для забезпечення потреб розширеноговідтворення. Через механізм міжнародного кредиту позичковий капіталспрямовується в ті сфери, яким віддають перевагу економічні агенти з метоюзабезпечення прибутків. Тим самим кредит сприяє вирівнюванню національногоприбутку в середній прибуток, збільшуючи її масу.

б) Економіявитрат звертання в сфері міжнародних розрахунків шляхом використаннякредитних засобів (тратт, векселів, чеків, перекладів і ін.), розвитку іприскорення безготівкових платежів.

в) Прискоренняконцентрації і централізації капіталу завдяки використанню іноземнихкредитів. Кредит дає можливість розпоряджатися у відомих межах капіталом,власністю і працею інших країн. Пільгові міжнародні кредити великим компаніям іутруднення доступу дрібних і середніх фірм до світового ринку позичковихкапталів сприяють посиленню концентрації і централізації капіталу.

г) Регулюванняекономіки.

Значення функцій міжнародного кредитунерівноцінне і змінюється в міру розвитку національного і світовогогосподарства.

Виконуючи зазначені функції, міжнароднийкредит у той же час відіграє двоїсту роль в економіці країни. З одного боку, — позитивну, сприяючи при-скоренню розвитку продуктивних сил, безперервностіпроцесу відтворення і його розширенню, стимулюючи зовнішньоекономічнудіяльність країни, створюючи сприятливі умови для іноземних інвестицій, а такожзабезпечуючи безпере-бійність міжнародних розрахунків і валютних відносин. Зіншого боку, — негативну, загострюючи протиріччя ринкової економіки, щовиявляється у форсуванні надвиробництва товарів, перерозподілі позичковогокапіталу, посиленні диспропорцій суспільного відтворення і конкурентноїборотьби за ринки збуту, сфери додатка капіталу і джерела сировини. [4,6]

3. Роль міжнародного кредиту

Виконуючи ці взаємозалежні функції,міжнародний кредит відіграє двояку роль у розвитку виробництва: позитивну інегативну. З одного боку, кредит забезпечує безперервність відтворення і йогорозширення. Він сприяє интернационализации виробництва й обміну, поглибленнюміжнародного поділу праці. З іншого боку, міжнародний кредит підсилює диспропорціїсуспільного відтворення, стимулюючи стрибкоподібне розширення прибутковихгалузей, стримує розвиток галузей, у які не залучаються іноземні позиковізасоби. Міжнародний кредит використовується для зміцнення позицій іноземнихкредиторів у конкурентній боротьбі.

Границі міжнародного кредиту залежать відджерел і потреби країн в іноземних позикових засобах, зворотності кредиту втермін. Порушення цієї об'єктивної границі породжує проблему врегулюваннязовнішньої заборгованості країн-позичальниць. У їхньому числі — країни, щорозвиваються, Росія, інші держави СНД, країни Східної Європи і т.д.

Двояка роль міжнародного кредиту в умовахринкової економіки виявляється в його використанні як засобу взаємовигідногоспівробітництва країн і конкурентної боротьби.[4]

4.Форми міжнародного кредиту

4.1 Попризначенню:

-

- Комерційнікредити, що обслуговують міжнародну торгівлю товарами і послугами.

— — Фінансові кредити, використовувані для інвестиційнихоб'єктів, придбання цінних паперів, погашення зовнішнього боргу, проведеннявалютної інтервентції центральним банком.

-

- Проміжнікредити для обслуговування змішаних форм експорту капіталів, товарів, послуг(наприклад, у виді виконання підрядних робіт — «інжиніринг»). 4.2 По видах:

-

- Товарні (при експорті товарів з відстрочкою платежу).

-

- Валютні (видаваними банками в грошовій формі). 4.3 По техніці надання:

— — Наявні(фінансові) кредити, зачислювані на рахунок позичальника в його розпорядження.

Фінансові кредити— це кредити, засоби по яких позичальник має правовикористовувати за своїм розсудом без яких би то ні було обмежень. Вони, якправило, виходять і надаються без указівки цілей кредитування.

Фінансові кредити можуть бути також отриманідля фінансування наявних платежів по експортним (імпортним) контрактахпідприємстві й організації, для рефінансування банківських кредитів, щопогашаються достроково, а також для фінансування окремих операцій експортерів(імпортерів)

-

- Консорціональні кредити й ін.

У міжнародному страхуванні поширена практиканадання синдикованих кредитів. Синдиковані (консорціальні, від лат.consortium — участь) кредити — це кредити, надані двома і більшкредиторами, тобто синдикатами (консорціумами) банків одному позичальникові.Для надання синдикованого кредиту група банків-кредиторів поєднує на термінсвої тимчасово вільні засоби.

4.4 По валюті позики:

Міжнароднікредити у валюті або країни-боржника, або країни-кредитора, або третьої країни,або в міжнародних рахункових валютних одиницях (СДР, частіше в ЕКЮ, заміненихєвро з 1999р.).

4.5 По термінах:

-

- Надстрокові кредити (добові, тижневі, до 3-х місяців);

-

- Короткострокові кредити (до 1 року, іноді до 18 місяців);

-

- Середньострокові (від одного року до п'яти років);

-

- Довгострокові (понад п'ять років).

У ряді країн середньостроковими вважаютьсякредити до 7 років, а довгостроковими — понад 7 років. Короткостроковий кредитзвичайно забез-печує оборотним капіталом підприємців і використовується взовнішній торгівлі, у міжнародному платіжному обороті, обслуговуючи неторгові,страхові і спекулятивні угоди. Якщо короткостроковий кредит прологірується(продов-жується), він стає середньо- і іноді довгостроковим. У процесітрансформації короткострокових міжнародних кредитів у позички на більш тривалийтермін бере участь держава як гаранта. Для задоволення потреб експортерів уряді країн (Великобританії, Франції, Японії й ін.) створена за підтримкоюдержави спеціальна система середньо- і довгострокового кредитування експортумашин і устаткування. Довгостроковий міжнародний кредит (практично додесяти-п'ятнадцяти років) надають, насамперед, спеціалізованікредитно-фінансові інститути державні і напівдержавні. Він призначений, якправило, для інвестицій в основні засоби виробництва, обслуговує до 85%експорту машин і комплектного устаткування, нові форми МЕО (великомасштабніпроекти, науково-дослідні роботи, упровадження нової техніки).

4.6 По забезпеченню:

— - Забезпечені кредити.

Як забезпечення використовуються товари,товаророзпорядчі й інші комерційні і фінансові документи, цінні папери,векселі, нерухомість, інші цінності, іноді золото. Застава товару для одержаннякредиту здійснюється в трьох формах: тверда застава (визначена товарна масазакладається на користь банку); застава товару в обороті (враховується залишоктовару відповідного асортименту на визначену суму); застава товару в переробці(із закладеного товару можна виготовляти вироби, але передаючи їх у заставубанкові). Кредитор воліє брати в заставу товари, що мають великі можливостіреалізації, і при визначенні розміру забезпечення враховує кон'юнктурутоварного ринку.

Фінляндія в 1963 р., Італія, Уругвай,Португалія (у середині 70-х рр.) використовували міжнародні кредити під заставучастини офіційних золотих запасів, що оцінюються по середньоринковій ціні.Країни, що розвиваються, (особливо на початку 80-х років) стали ширшепрактикувати депонування золота під заставу отриманих іноземних кредитів дляпогашення своєї зовнішньої заборгованості. Однак позички під заставу золота неодержали великого поширення в силу «негативного заставного застереження»,характерної для багатьох міжнародних кредитів. Сутність її полягає внаступному: якщо позичальник надасть додаткове забезпечення по інших кредитах,то кредитор може зажадати подібного ж забезпечення по даній позичці. Отже, якщокраїна одержить кредит під заставу золота, у неї можуть зажадати золотогозабезпечення раніше отриманих позичок. Тому деякі країни воліють продаватизолото. Оскільки застава є способом забезпечення зобов'язання за кредитноюзгодою, то кредитор має право при невиконанні боржником зобов'язання одержатикомпенсацію з вартості застави.

— - Бланкові кредити.

Бланковий кредитвидається під зобов'язання боржника погасити його увизначений термін. Звичайно документом по цьому кредиті служить соло-вексель зодним підписом позичальника. Різновидами бланкових кредитів є контокоррент іовердрафт.

4.7 В залежності від категоріїкредитора:

— - Фірмові (частки) кредити.

Фірмовий(приватний) кредит надається експортером іноземному імпортерові у видівідстрочки платежу (від двох до семи років) за товари. Він оформляєтьсявекселем або по відкритому рахунку. При вексельному кредиті експортер виставляєперекладний вексель (тратту) на імпортера, що акцептує його при одержаннікомерційних документів Кредит по відкритому рахунку заснований на угодіекспортера з імпортером про запис на рахунок покупця його заборгованості позавезених товарах і його зобов'язанні погасити кредит у визначений термін (усередині або у кінці місяця). Такий кредит застосовується при регулярнихпостачаннях і довірчих відносинах між контрагентами.

До фірмових кредитів відноситься такожавансовий платіж імпортера. Купівельний аванс (попередня оплата) є не тількиформою кредитування іноземного експортера, але і гарантією прийняття імпортеромзамовленого товару (наприклад, криголама, літака, устаткування й ін.), що важкопродати.

— - Банківські кредити.

Банківські міжнародні кредити— це надання банком у тимчасовеко-ристування частини власного або прирівняного капіталу, здійснюване у формівидачі позичок, обліку векселів і ін., надаються банками експортерам іімпортерам, як правило, під заставу товарно-матеріальних цінностей, рідшенадається незабезпечений кредит великим фірмам, з якими банки тісно зв'язані.Загальноприйнято створювати банківські консорціум, синдикати, пули длямобілізації великих кредитних ресурсів і розподілу ризику. Банки експортерівкредитують не тільки національних експортерів, але і безпосередньо іноземногоімпортера кредит покупцеві активно розвивається з 60-х рр. Тут виграєекспортер, тому що вчасно одержує інвалютний виторг за рахунок кредиту,наданого банком експортера покупцеві, а імпортер здобуває необхідні товари вкредит.

Великі банки дають акцептний кредит у форміакцепту тратти. При цьому акцептант стає безпосереднім платником за векселем,але за рахунок засобів боржника (трасата). На акцептному ринку акцептованіперекладні векселі в різних валютах вільно продаються.

Банківський кредит у міжнародній банківськійпрактиці застосовується в різних формах: форфейтинг, факторинг, кредитпокупцеві, у тому числі кредитна лінія, лізинг. Дані форми нижче розглянутідокладніше.

-

- Брокерські кредити.

Брокерський кредит— проміжна форма між фірмовим і банківським креди-тамиброкери запозичають засоби в банків, роль останніх зменшується.

-

- Урядові кредити.

— - Змішані кредити, за участюприватних підприємств (у тому числі банків) і держави.

-

- Міждержавні кредити міжнародних фінансових інститутів.

Міждержавні кредитинадаються на основі міжурядових угод. Міжнародніфінансові інститути обмежуються невеликими кредитами, що відкривають доступпозичальникам до кредитів приватних іноземних банків.

З 80-х рр. активно розвивається проектнефінансування (кредитування) разом з декількома кредитними установами (іноді до200) без залучення засобів з державного бюджету.

4.8 По об'єктах кредитування:

— - Інвестиційні кредити (по експорту товарівінвестиційного призначення)

— - Неінвестиційні кредити (по експорту сировини, палива,матеріалів, споживчих товарів).

4.9 По джерелах:

-

- Внутрішнє кредитування.

КредитуванняВнешекономбанком або іншими вітчизняними банками зов-нішньоторговельнихорганізацій.

-

- Іноземне кредитування.

Це кредитні операції зовнішньоторговельногохарактеру між вітчизняними й іноземними банками і фірмами, у тому числі зколективними банками колишніх країн — членів СЕВ: Міжнародним банкомекономічного співробітництва (МБЕС) і Міжнародним інвестиційним банком (МІБ).

-

- Змішане кредитуваннязовнішньої торгівлі.

Усі ці форми тісно взаємозалежні йобслуговують усі стадії руху товару від експортера до імпортера, включаючизаготівлю або виробництво експортного товару, перебування його в шляху і наскладі, у тому числі за кордоном, а також використання товару імпортером упроцесі виробництва і споживання. Чим ближче товар до реалізації, тимсприятлівіше, як правило, для боржника умови міжнародного кредиту.

4.10 Лізинг

Лізинг— угода про оренду спонукуваного інерухомого майна терміном від трьох до п'ятнадцяти років. На відміну відтрадиційної оренди об'єкт лізингової угоди вибирається лизингоодержувачем, ализингодатель здобуває устаткування за свій рахунок. Термін лізингу коротшетерміну фізичного зносу устаткування. Після закінчення терміну лізингу клієнтможе продовжувати оренду на пільгових умовах або купити майно по залишковійвартості. У світовій практиці лизингодателем звичайно є лізингова компанія, ане комерційний банк.

Лізингові операції стають усе більш важливоюформою міжнародної торгівлі машинами й устаткуванням. Лізинг — один зрізновидів орендних операцій, при яких не відбувається передачі юридичногоправа власності споживачеві товару. Шляхом періодичних відрахувань засобіворендодавцеві протягом терміну договору він оплачує право тимчасовогокористування товарами. Лізинг має на увазі попередню покупку устаткуванняспеціальним кредитно-фінансовим суспільством — лізинговою компанією, що потімвступає безпосередньо в прямі відносини зі споживачем що здається внаем товару.Як правило, об'єктом таких операцій є різне устаткування, засоби транспорту,ЕОМ і т.д. Витрати по страхуванню лізингових операцій лягають на орендаря.

Оренда виступає своєрідною формою одержаннякредиту й у багатьох випадках істотно полегшує просування продукції експортерівна зовнішні ринки. Зі звичайним товарним кредитом лізинг зближають умовипроведення орендних операцій. Орендар урятований від необхідностімобілізовувати грошові кошти. Оплата оренди виробляється вроздріб, протягомусього періоду використання устаткування. Однак метою лізингу є не одержанняправа власності на товар, а придбання права використовувати його споживчіякості.

Збільшення обсягу орендних операцій уміжнародній торгівлі вимагає залучення значних фінансових засобів. Тому невипадково великі комерційні банки багатьох країн активно беруть участь уфінансуванні лізингових компаній, що потім переходять часто в їхню власність.

У міжнародній практиці розрізняють експортнийі імпортний лізинг. Угода, у якій лізингова компанія купує устаткування внаціональної фірми, а потім надає його в оренду за кордон орендареві,називається експортним лізингом. Призакупівлі устаткування в іноземної фірми і наданні його в оренду вітчизняномуорендареві угода називається імпортнимлізингом.

Відповідно до правил МВФ зобов'язання, щовипливають з оренди, не включаються в обсяг зовнішньої заборгованості держави,тому міжнародний лізинг у багатьох країнах знаходить державну підтримку.[4,7]

4.11 Факторинг

Факторинг— це форма кредитування, що виражається вінкасіруванні дебіторської заборгованості клієнта (покупка спеціалізованоюфінансовою компанією або банком усіх грошових вимог експортера до іноземногоімпортера в розмірі до 70 — 90 % суми контракту до настання терміну їхньоїоплати). Факторингова компанія кредитує експортера на термін від 30 до 120днів. Завдяки факторинговому обслуговуванню експортер має справу не зрозрізненими іноземними імпортерами, а з факторинговою компанією. При цьомусума виплачується негайно або в міру погашення заборгованості. Найбільшрозповсюджена форма — короткострокове кредитування.

Факторингова компанія звільняє експортера відкредитних ризиків, а виходить, і від витрат по страхуванню кредиту. Стягуючиборги з покупця і приймаючи на себе ризик по кредиту, факторингова компаніявиконує функції експортного відділу промислової фірми, комерційного банку істрахової компанії одночасно. Ця форма кредитування для експортера краща,оскільки до посередника (факторові) переходять облік і стягування боргу знеакуратного платника. Така форма особливо вигідна для фірм із невеликимекспортним оборотом, дозволяючи їм уникати кредитних ризиків на незасвоєнихринках. Вартість факторингового кредиту включає відсоток за користування їм,комісію за бухгалтерське обслуговування, інкасірування боргу й інші послуги.Вона вище, ніж вартість звичайної банківської позички. У процентному відношеннідо розміру фактично виданих позикових засобів вона може досягати 20%. Вартовраховувати, що до неї входить не тільки оплата одержуваного кредиту, але іціна інших послуг. Крім того, вартість факторингового обслуговування залежитьвід виду послуг, фінансового становища клієнта і т.п. При визначенні плати зафакторинг варто виходити з прийнятого сторонами відсотка за кредит і середнійтермін перебування засобів у розрахунках з покупцем.

Таким чином, система факторингу розширюєможливості експортерів по наданню короткострокових фірмових кредитів.

До посередництва факторингових компанійзвичайно прибігають продавці споживчих товарів — меблів, текстилю, одягу,взуття, нескладного промислового устаткування. На цих ринках вартість окреміпартії товарів відносно невелика і заборгованість, як правило, невисока. Усе цевідповідає умовам факторингу.

Діяльність факторингових компаній тіснозв'язана з комерційними банками. Важливе значення тут має не тільки кредитнапідтримка комерційного банку, але і мережа його відділень, знання банкомкредитоспроможності покупців. Тому факторингові компанії нерідко входять уфінансові групи, очолювані комерційними банками. [2,4,7]

4.12 Форфейтинг

Форфейтирування— форма кредитування експорту банком або фінансовоюкомпанією (форфейтором) шляхом покупки ними на повний термін без обороту напродавця на заздалегідь обговорених умовах векселів (тратт), інших борговихвимог по зовнішньоторговельних операціях. Форфейтор може тримати їх у себе абопродати на міжнародному ринку. Тим самим експортер передає форфейторукомерційні ризики, зв'язані з неплатоспроможністю імпортера. У результатіпродажу портфеля боргових вимог спрощується структура балансу фірми-експортера(знижується дебіторська заборгованість), скорочуються терміни інкасації вимог,бухгалтерські й адміністративні витрати. В обмін на придбані цінні папери банквиплачує експортерові еквівалент їхньої вартості наявними за виняткомфіксованої дисконтної ставки, премії (forfait), стягнутої банком за прийняттяна себе ризику несплати зобов'язань, і разового збору за зобов'язання купитивекселя експортера.

Операції по форфейтингу розвилися на базі такназиваного безобігового фінансування, що з'явилося наприкінці 50-х років уЗахідній Європі. У США цей метод менш розвинутий і відомий як«рефінансування векселів».

Техніка і фінансові інструменти,використовувані в операціях по форфейтингу, аналогічні тим, що застосовуютьсяпри традиційному обліку торговельних векселів банками. Відмінність полягає втім, що векселедавець, тобто експортер, не несе при форфейтинге ніяких ризиків,у той час як при звичайному дисконті векселя відповідальність за його несплатуборжником відповідно до вексельного законодавства багатьох країн зберігаєтьсяза ним у будь-якому випадку.

Угоди по форфейтингу дозволили значноподовжити терміни кредитування експортером покупця на умовах вексельногокредиту, довівши їх до п'яти, а іноді восьми і більш років, оскільки прийняттяна себе ризику солідним банком-форфейтером підвищує зацікавленість інвесторів утривалому приміщенні своїх засобів. Джерелом засобів для банків, що берутьучасть у форфейтингових операціях, служить ринок євровалют. Тому дисконтнаставка по форфейтингу тісно зв'язана з рівнем відсотка по середньостроковихкредитах на цьому ринку. Основними валютами угод є: марка ФРН ~ 50%,американський долар — 40% і швейцарський франк — 10%.

Форфейтирування, як правило,застосовується при постачаннях машин, устаткування на великі суми з тривалоюрозстрочкою платежу (до 5 -7 років)

Механізм форфейтирування полягає внаступному:

Форфейтор (тобто банк або фінансова компанія)здобуває у експортера вексель з визначеним дисконтом, тобто за винятком усієїсуми відсотків або частини їх.

Розмір дисконту залежить відплатоспроможності імпортера, терміну кредиту, ринкових процентних ставок уданій валюті.

Форфейтирування дорожче для експортера, чимбанківський кредит.

Форфейтирування — це форма трансформації комерційного векселя вбан-ківський вексель.

Тому що форфейтирування припускає перехідусіх ризиків по борговому зобов'язанню до його покупця (тобто до форфейтору),він вимагає звичайно гарантію першокласного банку країни, у якій функціонуєборжник (покупець устаткування).

У більшості країн платіж по борговомузобов'язанню може бути зроблений через кілька днів після закінчення термінуплатежу по ньому. Для того щоб зробити виправлення на це положення, форфейторызвичайно при розрахунку розміру дисконту додають кілька днів до фактичногочисла, що залишається до терміну платежу. Це так називані пільгові дні. [2,4,7]

4.13 Вексельний кредит

Вексельнийкредит — це кредит, оформлюваний шляхом виставляння переклад-ного векселяна імпортера, що акцептує його після одержання товаросупроводжу-вальних іплатіжних документів. Термін вексельного кредиту залежить від виду товару.Постачання машин і устаткування звичайно кредитуються на термін до 3 — 7 років.При експорті сировини і матеріалів надаються короткострокові вексельні кредити.

Використання векселя як засіб звертання і платежу вміжнародних розрахунках зв'язане з тим, що частина зовнішньоторговельногообороту зді

еще рефераты

Еще работы по международным экономическим и валютно-кредитным отношениям

Реферат по международным экономическим и валютно-кредитным отношениям

Экономические проблемы Содружества Независимых государств

29 Августа 2013

Реферат по международным экономическим и валютно-кредитным отношениям

Основные формы внешнеэкономических связей Украины

29 Августа 2013

Реферат по международным экономическим и валютно-кредитным отношениям

Промышленно-финансовые группы (ПФГ) в Украине

29 Августа 2013

Реферат по международным экономическим и валютно-кредитным отношениям

Особенности развития ТНК на современном этапе

29 Августа 2013