Реферат: Визначення потреб виробництвах у матеріалах

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «ОПЕРАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»

на тему: «Визначення потреб виробництвах у матеріалах»

Студентки 6 курсу, групи оооооо

Залікова книжка № оооооооо

ВИКЛАДАЧ доц. ооооо.

КИЇВ — 2009р.


ЗАВДАННЯ

з дисципліни «Операційний менеджмент» студенту о курсу ооІ, групи ооооооооо

Тема роботи: Визначення потреб виробництва у матеріалах

Варіант завдання: літера М, № 4 (Залікова книжка № оооооо

Завдання на роботу: Згідно з обраним варіантом визначити потреби у виробах на 5-й і 6-й місяці та спланувати розподіл потреб у матеріалах в часі за такими умовами:

Складальна схема виробу:

Вихідні дані:

Попередні місяці

Поточний місяць

Планові місяці

Елемент

Цикл виконання замовлення

Наявний запас

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

5

6

A

1

110

Попит на А

120

170

240

290

160

170

310

450

400

260

250

300

B

1

100

Замовлення А

215

306

C

1

200

D

2

50

E

1

100

F

2

150





Показники витрат

Показники витрат

Показники витрат

Місячні витрати на зберігання одиниці продукції, грн

25

Вартість найму та навчання одного робітника, грн

80

Погодинна тарифна ставка (в ос-новний робочий час), грн

8

Місячні втрати, обумовлені де-фіцитом одиниці продукції, грн

5

Витрати на звільнення одного робітника, грн

130

Запас готової продукції на початок січня, одиниць

240

Вартість одиниці продукції, отриманої за субпідрядом, грн на одиницю продукції

90

Трудомісткість одиниці продукції, нормо-годин

7

Резервний запас продукції, % від місячного попиту

10

Календарний графік виконання роботи:

Дата видачі завдання: 15.09.09

а) Ознайомлення з методикою і вихідними даними: 15.09.09–22.09.09;

б) Прогнозування …: 23.09.09–13.10.09;

в) Оформлення роботи: 14.10.09–19.10.09;

г) Термін закінчення i кінцева дата здачі роботи на перевірку: 14.10.09 (вівторок)

Підпис студента _______________________

Викладач __ Доц. оооооо.__


Зміст

Розділ 1. Прогнозування незалежного попиту

1.1 Визначення параметрів лінійного тренду

1.2 Прогнозування незалежного попиту випадкових споживачів

1.3.Розрахунок загального обсягу незалежного попиту

Розділ 2. Сукупне планування виробництва

2.1 Формулювання варіантів сукупного плану та розрахунки витрат за варіантами сукупного плану

2.2 Графічне порівняння варіантів сукупних планів та вибір оптимальної стратегії сукупного планування

Розділ 3. Планування потреб у матеріалах (MRP)

3.1 Основний план виробництва (MPS)

Список літератури


Розділ 1. Прогнозування незалежного попиту

Обсяг незалежного попиту складається з прогнозу попиту випадкових споживачів і твердих замовлень споживачів, які вже надійшли і відомі на момент планування. Таким чином, спочатку необхідно спрогнозувати попит випадкових споживачів, який виконується в такому порядку:

1. Обирається метод прогнозування.

2. Визначаються параметри тренду.

3. Прокладається тренд в минуле и майбутнє (статистичний ряд позбавляється циклічності та сезонності).

4. Обирається метод врахування сезонності (циклічності) та визначаються її параметри.

5. На основі трендових значень з урахуванням сезонних (циклічних) коливань складається прогноз на весь горизонт прогнозування.

1.1. Визначення параметрів лінійного тренду

У цій роботі використовується для прогнозування попиту метод лінійного тренду, який для опису функції використовує лінійну функцію

(1),

де Х – номер часового періоду (планового або прогнозовано) відносно базового.

За базовий період (Х = 0) зручно обрати поточний період, останній перед першим прогнозуванням, (в цій роботі найзручнішим є 12 місяць); а і b це параметри тренду, які визначаються за даними статистичного ряду за формулами:


; (2),

де – значення статистичного ряду; – кількість значень статистичного ряду згідно із завданням.

Підставивши отримані значення а і b в рівняння тренду (1) та обравши відповідні значення Х, розрахували прогнозні значення попиту на наступні 6 місяців.

Таблиця 1

Розрахунок сум статистичних рядів по виробу А

Місяць

Х

X2

Y

X. Y

1

-11

121

320

-3520

2

-10

100

400

-4000

3

-9

81

500

-4500

4

-8

64

480

-3840

5

-7

49

440

-3080

6

-6

36

300

-1800

7

-5

25

260

-1300

8

-4

16

250

-1000

9

-3

9

300

-900

10

-2

4

370

-740

11

-1

1

520

-520

12

440

Суми

-66

506

4580

-25200

Виходячи з табл. 1 визначаємо параметри а і b для виробу А:

;

;

де N = 12 – кількість значень статистичного ряду (12 місяців).

Таким чином, рівняння тренду приймає вигляд

(3)

1.2 Прогнозування незалежного попиту випадкових споживачів

Для формування прогнозу попиту випадкових споживачів спочатку необхідно визначити показники тренду в минулому і майбутньому. Для цього в рівняння тренду (3) підставляємо значення X для відповідного місяця. Результати виконаних розрахунків для виробу А зведені в табл. 2 в колонку 4.

Наступний крок – це розрахунок методу прогнозування циклічності. У цій роботі скористаємося «наївним» методом, за яким спочатку розраховуються щомісячні індекси коливань на статистичному інтервалі, і, виходячи з мультиплікативності моделі, ці індекси переносяться на майбутні місяці, де визначаються прогнозні показники.

На статистичному інтервалі індекси коливань визначаються за формулою:

,

де і – порядковий номер місяця на статистичному інтервалі.

За такою формулою розраховуємо індекси для кожного місяця. Згідно з «наївним» методом індекси статистичного інтервалу переносяться у відповідні місяці прогнозного інтервалу і за ними обчислюються прогнози попиту в майбутніх місяцях.

Значення отримаємо у табл. 2.


Таблиця 2

Розрахунок прогнозованого попиту

Місяць, і

Х

Попит, Y

Тренд, Т

Сезонність, І

1

2

3

4

5

1

-11

320

382

0,84

2

-10

400

382

1,05

3

-9

500

382

1,31

4

-8

480

382

1,26

5

-7

440

382

1,15

6

-6

300

382

0,79

7

-5

260

382

0,68

8

-4

250

382

0,66

9

-3

300

381

0,79

10

-2

370

381

0,97

11

-1

520

381

1,36

12

440

381

1,15

1

1

319

381

0,84

2

2

399

381

1,05

3

3

499

381

1,31

4

4

479

381

1,26

5

5

439

381

1,15

6

6

299

381

0,79

Отримані прогнозні величини для виробу А вносимо в нижню частину колонки 3 табл. 2 і за ними будуємо графік руху попиту та відповідний тренд (рис. 1).


Рис. 1. Прогноз попиту на виріб А

1.3 Розрахунок загального обсягу незалежного попиту

У цьому розділі приводяться розрахунки загального обсягу незалежного попиту за місяцями планового горизонту. Для цього користуємося даними табл. 2 по незалежному попиту та вказані у завданні значення твердих замовлень. У табл. 3 показані розрахунки.

Таблиця 3

Розрахунок загального обсягу незалежного попиту

Місяць планового горизонту

1

2

3

4

5

6

Прогноз попиту

319

399

499

479

439

299

Тверді замовлення

110

140

Загальний обсяг незалежного попиту

319

399

499

479

549

439


Розділ 2. Сукупне планування виробництва

2.1 Формулювання варіантів сукупного плану та розрахунки витрат за варіантами сукупного плану

У цьому розділі визначаємо:

– виробничі завдання на кожний місяць планового горизонту;

– витрати для трьох варіантів сукупного плану, складених за чистими стратегіями, вибираємо з них оптимальний.

Зведемо задані дані у табл. 4.

Таблиця 4

Вихідні дані для сукупного планування

Показники

Місяці

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Загалом

Незалежний попит

319

399

499

479

549

439

2684

Місячна кількість робочих днів

22

20

21

21

20

21

125

Місячні витрати на зберігання одиниці продукції

25 грн на одиницю продукції на місяць

Місячні витрати, обумовлені дефіцитом одиниці продукції

5 грн на одиницю продукції на місяць

Вартість одиниці продукції, виготовленої по субпідряду

90 грн за одиницю продукції

Витрати на найм і навчання одного робітника

80 грн на одного робітника

Витрати на звільнення одного робітника

130 грн на одного робітника

Трудомісткість одиниці продукції

7 нормо-годин на одиницю продукції

Погодинна тарифна ставка (в основний робочий час)

8,00 грн за годину

Запас на початок першого (стартового) місяця (січня)

240 одиниць

Резервний запас

10% місячного попиту

До складання планів розрахуємо чисті місячні обсяги виробництва продукції, які визначають місячні виробничі завдання (табл.5). Для цього розрахуємо резервні запаси. Створення резервних запасів необхідно для зменшення ймовірності невиконання замовлень випадкових споживачів, оскільки на початок місяця детальної інформації про їх попит завжди не вистачає. Резервний запас розраховується за відсотком до прогнозованого попиту (у даній роботі – 10%), який встановлюється підприємством по статистичним даним. Потім розраховуємо місячні виробничі завдання виходячи з незалежного попиту, резервного запасу і запасу на початок місяця. Після цього визначаємо запас на кінець поточного місяця, який водночас є запасом на початок наступного місяця. Зазначимо, що в процесі планування резервні запаси ніколи не використовуються, тому запас на кінець місяця завжди дорівнює резервному запасу поточного місяця.

Таблиця 5 Виробничі завдання

Показники

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Запас на початок місяця

240

32

40

50

48

55

Незалежний попит

319

399

499

479

549

439

Резервний запас

32

40

50

48

55

44

Виробниче завдання

111

407

509

477

556

428

Запас на кінець місяця

32

40

50

48

55

44

Розрахуємо 3 варіанти сукупного плану.

План 1: Обсяги виробництва відслідковують місячні виробничі завдання, що досягається виключно варіацією чисельності робітників повністю зайнятих тільки в основний робочий час 8-годинного робочого дня. Реалізація такої стратегії передбачає щомісячне додаткове наймання або звільнення робітників, що можливе лише за погодженням з профспілковою організацією.

Розрахунки наведемо у табл. 6.

Таблиця 6

Розрахунок витрат за планом 1

Показники

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Всього

Виробниче завдання

111

407

509

477

556

428

Трудомісткість виробничого завдання

776

2849

3563

3339

3892

2996

Місячна кількість робочих днів

22

20

21

21

20

21

Місячний фонд робочого часу одного робітника

176

160

168

168

160

168

Планова чисельність робітників

4

18

21

20

24

18

Додаткове наймання робітників

14

3

4

Витрати на найм

1120

272

356

1748

Звільнення робітників

1

6

Витрати на звільнення

130

780

910

Пряма оплата праці

6210

22792

28504

26712

31136

23968

139322

Загальні витрати, грн

141980,57

План 2: Незмінний темп виробництва відповідає такому, який забезпечує виконання виробничого завдання планового горизонту (за 6 місяців). Змінний обсяг запасу готової продукції, можливий дефіцит запасу. Чисельність робочих, які зайняті тільки в основний робочий час, – фіксована і визначається виходячи з середньої потреби в робітниках, яка забезпечує виконання виробничого завдання планового горизонту, тобто:

Слід відзначити, що для задоволення очікуваного попиту в цьому варіанті використовуються резервні запаси.

Приведемо розрахунки у табл. 7.

Таблиця 7

Розрахунки за другим варіантом сукупного виробничого плану

Показники

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Всього

Запас на початок місяця

240

348

338

247

176

16

Місячний фонд робочого часу одного робітника

176

160

168

168

160

168

Місячний фонд робочого часу

2992

2720

2856

2856

2720

2856

Планове виробництво продукції

427

389

408

408

389

408

Незалежний попит

319

399

499

479

549

439

Запас на кінець місяця

348

338

247

176

16

-15

Дефіцит готової продукції

15

Місячні витрати, обумовлені дефіцитом продукції

75

75

Резервний запас

32

40

50

48

55

44

Надлишок виготовленої продукції

317

298

197

128

Вартість зберігання надлишку продукції

7913,21

7452,50

4927,50

3202,50

23495,71

Пряма оплата праці

23936

21760

22848

22848

21760

22848

136000

Загальні витрати, грн

159570,71

План 3: плановий темп виробництва відповідає найменшому місячному виробничому завданню на протязі планового горизонту при фіксованій чисельності робітників, зайнятих в основний робочий час 8-ми годинного робочого дня. У разі перевищення попиту найменшого місячного виробничого завдання використовується субпідряд. Чисельність робітників визначають виходячи з найменшого місячного виробничого завдання планового горизонту таким чином:


.

.

Таблиця 8

Розрахунки за третім варіантом сукупного плану виробництва

Показники

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Всього

Виробниче завдання

111

407

509

477

556

428

Місячний фонд робочого часу одного робітника

176

160

168

168

160

168

Місячний фонд робочого часу

704

640

672

672

640

672

Планове виробництво продукції

101

91

96

96

91

96

Надлишок виготовленої продукції

Субпідрядне виробництво продукції

10

316

413

381

465

332

Вартість продукції, виготовленої по субпідряду

930,57

28401,43

37170,00

34290,00

41811,43

29880,00

172482,43

Пряма оплата праці

5632

5120

5376

5376

5120

5376

32000

Загальні витрати, грн

204482,43

2.2. Графічне порівняння варіантів сукупних планів та вибір оптимальної стратегії сукупного планування

Побудуємо графіки планового виробництва по кожному варіанту сукупного плану на весь горизонт планування. Для цього побудуємо табл. 9.

Таблиця 9

Дані для побудови графічних даних

Показники

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Місячна кількість робочих днів

22

20

21

21

20

21

Робочі дні зростаючим підсумком

22

42

63

84

104

125

Планове виробництво зростаючим підсумком за планом 1

111

518

1027

1504

2060

2488

Планове виробництво зростаючим підсумком за планом 2

427

816

1224

1632

2021

2429

Показники

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Планове виробництво зростаючим підсумком за планом 3

101

192

288

384

475

571

Наведемо графік для трьох варіантів сукупного плану на рис. 3.

Рис 3. Планові обсяги виробництва зростаючим підсумком за варіантами сукупного плану.

Побудуємо підсумкову порівняльну табл. 10.


Таблиця 10

Порівняння варіантів планів

Стаття витрат

План 1

План 2

План 3

Витрати по найму робітників

1748,17

0,00

0,00

Витрати на звільнення робітників

910,00

0,00

0,00

Вартість зберігання надлишку продукції

0,00

23495,71

0,00

Місячні втрати від дефіциту продукції

0,00

0,00

0,00

Вартість продукції, виготовленої за субпідрядом

0,00

0,00

172482,43

Оплата надурочної роботи

0,00

0,00

0,00

Пряма оплата праці

139322,40

136000,00

32000,00

Загальні витрати

141980,57

159495,71

204482,43

Проаналізувавши таблицю порівняння варіантів планів, видно, що найоптимальніший є перший план, де обсяг виробництва відслідковує незалежний попит варіацією чисельності робітників. Це можна пояснити тим, що вартість навчання та звільнення порівняно невелика, а кількість робітників, що потрібно звільнювати/набирати мала. Не набагато перевищують сукупні витрати в плані 2, в якому змінним є обсяг запасу готової продукції. 3 варіант з використанням субпідряду потребує великих загальних витрат. Одна з ключових причин – висока вартість одиниці продукції, виготовленої за субпідрядом.

Наведемо остаточний план сукупного виробництва.

Таблиця 11

Остаточний план сукупного виробництва

Показники

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Всього

Місячна кількість робочих днів

22

20

21

21

20

21

125

Незалежний попит

319

399

499

479

549

439

2684

Виробниче завдання

111

407

509

477

556

428

2488

Планова кількість робочих(план1)

4

18

21

20

24

18

План виробництва

110,9

407

509

477

556

428

2488

Надурочне виробництво продукції

Субпідрядне виробництво продукції

Запас на початок місяця


Розділ 3. Планування потреб у матеріалах (MRP)

3.1 Основний план виробництва (MPS)

Для складання MRP-графіку необхідно скласти Основний виробничий план (MPS) на травень і червень місяці планового горизонту. При цьому врахуємо, що прогноз попиту завжди має припадати на перший тиждень кожного місяця, а тверді замовлення на 3 тиждень у травні та 2 тиждень у червні. Наведемо план у табл. 12.

Таблиця 12

Основний план виробництва на травень та червень

Тижні травня

Тижні червня

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

Прогноз попиту на А

439

299

Тверді замовлення на А

110

140

3.2 Планування потреб у матеріалах у часі за методом «Партія за партією»

Приймаємо за плановий період один тиждень. У кожному місяці – 4 тижня, 2 перші тижня січня – заморожена зона. Для MRP наявний запас на початок планового періоду відповідає найраннішій загальній потребі відповідного елементу.

Метод «партія за партією» заснований на припущенні, що виробнича потужність або пропускна спроможність відповідної виробничої або постачальної ланки необмежена і час виконання замовлення (LT) не залежить від обсягу замовлень.

Розпочинаємо з першого місяця, на який відомо незалежний попит на виріб А – 17 тиждень.

Незалежний попит на А на початок 5 місяця складає 439 одиниць. Ця кількість і буде загальною потребою для виробу А на початок 17 тижня.

Існує запас по виробу А. Це 110 одиниць і його потрібно витратити у першу чергу. «Чиста потреба» є різницею між «Загальною потребою» і наявним запасом, тобто 439 – 110 = 339 одиниць. У свою чергу, це означає, що виробництво повинно закінчитись на 16-му тижні і в перший день 17-го тижня буде задоволена «Чиста потреба» у 339 виробів, що дасть змогу відвантажити усі 439 виробів зовнішнім клієнтам.

Зважаючи на те, що для виготовлення виробів А необхідний час LT = 1 тиждень, замовлення на виготовлення необхідно розмістити на початку 16-го тижня (рядок «Планова видача замовлення»).

Аналогічно, заповнюються рядки MRP-графіка для виробу А у наступних тижнях з урахуванням того, що надалі наявного запасу більше немає.

Аналогічно складаємо графік для першого рівня дереву виробу і для другого, враховуючи кількість вузлів, що входять у вищестоячу ланку.

Кінцевий календарний графік MRP наведений у табл. 13.


Таблиця 13

MRP-графік, побудований за методом L4L


Список літератури

1. Операційний менеджмент: Методичний посібник до виконання розрахунково-графічної роботи для студентів, які навчаються за спеціальністю «Менеджмент організацій». / Уклад. Корж М. А. К., 2009. – 32 с. Ел. версія.

еще рефераты
Еще работы по менеджменту