Реферат: Геометричні фігури на площині та їх площі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ЛУБЕНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА № 3

І-ІІІ СТУПЕНІВ

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

ГЕОМЕТРИЧНІ ФІГУРИ НА ПЛОЩИНІ ТА ЇХ ПЛОЩІ

Виконала: учениця 5-Б класу

Німець Євгенія

Лубни 2007

Вступ

Даний реферат охоплює геометричні фігури, що розглядаються в планіметрії — розділі геометрії, в якому вивчають фігури на площині, тобто, так би мовити, у двовимірному світі.

Основними геометричними фігурами на площині є точка і пряма. Я дам їх визначення, як також визначення кута, трикутника, квадрата ,чотирикутника, ромба, паралелограма, трапеції, многокутника. Пригадаю, як визначали площі згаданих фігур у часи античності та сучасні методи обчислення площ.

Точка і пряма

Як вже було зазначено, точка і пряма є основними геометричними фігурами на площині. Математично, точкою на площині є об’єкт, два плоскі виміри якого (x і y ) прямують до нуля. Тобто, це об’єкт, що має плоскі координати x і y, але не має розмірів, тобто довжини і ширини, тобто це „існуюче ніщо”. Як би я не загострювала кінчик олівця, в надії нанести на площину математичну точку — в мене нічого не вийде. Реально нарисована точка матиме цілком реальні (хай навіть менше 0,1 мм!) розміри по x та по y. Таке визначення точки у математиці було зроблено для спрощення розрахунків.

Як правило, всяку геометричну фігуру прийнято вважати складеною з точок. Тому прямою на площині (рис.1) є геометричне місце точок, один з вимірів якого (скажімо довжина) рівний нескінченності, а інший — ширина, прямує до нуля. Для порівняння, відрізок ( рис 2), як частина прямої, яка складена з усіх точок прямої, що лежать між двома її точками, має нульову ширину при цілком певній довжині, скажімо 15 см чи 5 м. Півпрямою , або променем ( рис.3) називають частину прямої, яка складається з усіх точок цієї прямої, що лежать по один бік від даної на ній точки. Промінь також вважають проведеним у нескінченність в один бік.

Аналогічно попередньому, яким тонким не був би кінчик мого олівця, я не зможу накреслити математичну пряму, відрізок чи промінь — вони матимуть цілком певну ширину.

а

рис.1

А В

Рис. 2.

Рис.3

Кут

Кутом ( рис.4) називається фігура, що складається з двох різних півпрямих із спільною початковою точкою, яка називається вершиною кута, а півпрямі — сторонами кута.

Рис.4

Очевидно, що до фігур, зазначених вище, поняття площі незастосовне .

Плоскі геометричні фігури

Чотирикутником взагалі є фігура, складена з чотирьох точок і чотирьох відрізків, які послідовно їх сполучають. Чотирикутник називають опуклим, якщо він розміщений в одній півплощині відносно прямої, яка містить будь-яку його сторону. На рисунках 5 і 6 показано опуклий та неопуклий чотирикутники.

Рис.5 Рис.6

Сторони чотирикутника, що виходять з однієї вершини, називають сусідніми сторонами, а сторони, які не мають спільного кінця — протилежними сторонами.

Прямокутник (рис.7) — це чотирикутник, у якого всі кути прямі.

b

а

Рис. 7.

Як бачимо з рис.7, геометри античності спочатку розбивали прямокутник на квадратики, які були одиницями площі (поняття метр і метр квадратний з’явилось пізніше) і підраховували їх кількість. Тепер використовується формула S прям. = аb .

Квадрат — це прямокутник, у якого всі сторони рівні (рис.8).

а

Рис.8

Можна також розбити квадрат на n одиниць площі і знайти їх суму, проте ми користуємося формулою S квад. = а 2 .

Паралелограм — це чотирикутник, у якого протилежні сторони паралельні (рис.9).

h

а

Рис.9

Площа паралелограма визначається як добуток його сторони на висоту, проведену до цієї сторони: S парал. = аh .

Ромб — це паралелограм, у якого всі сторони рівні (рис.10).

h

а

Рис.10

Площа ромба визначається так само як і площа паралелограма.

Трапецією називається чотирикутник, у якого тільки дві протилежні сторони паралельні (рис.11).

b

h

а

Рис.11

Площа трапеції дорівнює добутку півсуми її основ на висоту:

Кругом називається геометричне місце точок площини, що лежать від даної точки на відстані, не більшій за дане число R, яке називається радіусом круга (рис.12).

R

Рис.12

Площа круга визначається рівністю: , де π — число Архімеда, яке рівне відношенню довжини кола до його діаметра, причому вказане відношення є однаковим для будь-якого кола. Не буду зупинятися на виникненні числа π, оскільки багато чого, пов’язаного з його походженням не ясно і дотепер. Доведено ірраціональність числа π. За допомогою комп’ютерів отримані мільйони десяткових знаків цього числа. Перші знаки його такі: π = 3,14159265358…

Трикутником є фігура, що складається з трьох точок і трьох прямих, що їх з’єднують. Розрізняють прямокутні та косокутні трикутники (рис.13, 14)

с

b с b

h

γ

а а

Рис.13 Рис.14

Оскільки прямокутний трикутник можна розглядати як половину прямокутника, то площа прямокутного трикутника рівна .

Взагалі, площа будь-якого трикутника може бути визначена як половина добутку його сторони на висоту, проведену до цієї сторони. За рис.14 запишемо: . Існують інші формули для визначення площі трикутника, наприклад (див. рис.14). Можна також довести формулу Герона для площі трикутника:

де р — півпериметр трикутника, а саме .

Якщо плоска фігура зображена в системі координат (x, y ), то площа будь-якої з них може бути представлена у вигляді визначеного інтеграла. Дана тема вивчається в 11-му класі середньої школи, тому поки що я не буду її торкатися. За допомогою визначеного інтеграла знаходять площі опуклих і не опуклих криволінійних плоских фігур.

Для площ n -кутників багатьма великими цього світу виведені спеціальні формули, запам’ятати які не завжди легко. Тому я зазвичай, застосовую інший метод обчислення площ багатокутників: всякий n -кутник може бути розбитий на певну кількість простіших фігур, формули площ яких я пам’ятаю.