Реферат: Корпоративний імідж: етапи його формування

МІЖРЕГІОНАЛЬНААКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

ІнститутСоціальних наук та самоврядування ім. Г. Алієва

КОНТРОЛЬНАРОБОТА

Натему:«КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ. ЕТАПИ ЙОГО ФОРМУВАННЯ»

Київ– 2009 р.

План

Вступ

1. Виникненнята визначення поняття «Імідж»

2. Елементи корпоративного іміджу

3. Основні етапи формування іміджукомпанії

Висновки

Література

Вступ

На сьогоднішній день Імідж єнайбільш досліджуваним явищем в сфері паблік рілейшнз. Цій темі присвяченавелика кількість робіт, але від цього вона не втрачає своєї актуальності. Анавпаки, підкреслює її значуще місце в свідомості людей, яких беспосередньо чиопосередковано стосується сфера паблік рілейшнз.

Довгий час компанії непіклувалися своїм іміджем. Для них головними моментами віступали збут товару таприбуток з цього. Лише зовсім недавно прийшло усвідомлення того, що міжпоняттями імідж компанії та її фінансовими статками є прямопропорційнійзв'язок.

Кінець 20-го сторіччя – час,коли компанії, корпорації та маленькі фірми відкрили для себе силу репутації.Зараз імідж визначають як одну із основних причин перемоги чи поразки в бізнесіта громадському житті. Ніхто не знає повного обсягу тих засобів, яківитрачаються на формування іміджа той чи іншої компаніі, особистості чи фірми.Та можна привести чимало прикладів, підтверджуючих той факт, що ці затратиоднозначно виправдані негативним ефектом стихійного формування іміджа. Особливезначення імідж має для великих та добре відомих організацій. Така організаціязавжди в полі зору громадськості та ЗМІ. Їй немає куди сховатись від нарікань інеможливо безслідно розчинитись в ринковій стихії. Саме тому великі організаціїзавжди працюють з громадською думкою. Люба велика та впливова організація маєзаслужити довіру громадськості, іншими словами, мати позитивний імідж. Швидкийріст конкуренції на ринкі товарів та послуг вже давно змусив керівників фірм такомпаній замислитись про те, як вони сприймаються громадськістю. Сьогодні нідля кого не секрет, що створення вірного іміджа допомогає покупцю сприйматидіяльність організації, чи товар, який виробляє фірма як дещо відмінне від іншиханалогічних продуктів, дещо краще. Позитивній імідж, таким чином, завждипрокладає дорогу позитивній репутації в більш ширших та вагоміших областях,таких як якість продукції.

Оскільки створеннясприятливого іміджа – одне з ключових моментів діяльності фірми в просуненнісвоєї продукції на ринок, не приходиться дивуватись, що ця значимість іміджадля успіху організації стимулює розвернуті дослідження на цю тему. Тема цієїконтрольної роботи присвячена саме розгляду основних понять та моментів вформуванні особистого іміджу фірми, компанії чи організації на етапі їхстворення.

Головною метою, під часнаписання цієї контрольної роботи, був детальний аналіз літератури, присвяченийцій темі, засвоєння отриманої інформації та подальше змістовне викладення сутіобраної теми.

В першому розділі розглянутіпершоджерела поняття «Імідж», його визначення.

В другому розділі акцентованаувага на основних елементах корпоративного іміджу.

І в останньому, третьомурозділі детально висвітлені саме етапи формування корпоративного іміджу.

Висновком виступаєузагальнення отриманої інформації, та виділення основних акцентів вибраної теми.

1. Виникненнята визначення поняття «Імідж»

Вперше важливість роботиорганізації над своїм образом, тобто іміджем, була усвідомлена в кінці 20-хроків 20 століття. Саме в 1927 році керівництво компанії AT&T вперше ввела посаду віце –президента компанії, відповідального за PR. Ним став Артур Пейдж. Він проклавновий шлях PR, працюючи над збереженням таукріпленням репутації компанії як добропорядочного та надійного членасуспільства. Пять принципів успішних корпоративних PR Пейджа на сьогоднішній день є такимиж актуальними, як і в 1930-х роках.

— Домогтися того, щобкерівництво компанії піддавало детальному аналізу свої відносини з суспільством.

— Створити системуінформування всіх співробітників про політику компанії та прийнятій в ніїповсякденної практики.

— Створити систему наданнятим співробітникам, що безпосередньо спілкуються з людьми, всієї необхідноїінформації, умінь та навиків, необхідних для того, щоб вони вели себе розумнота виховано по відношенню до клієнтів.

— Створити систему, щодозволятиме передавати керівництву компанії питання та критичні зауваження зісторони співробітників та громадськості.

— Заохочувати чесний та відкритийдіалог при обговоренні діяльності компанії в суспільстві.

В подальшому закономірностіформування корпоративного іміджа як найвагомішого фактора конкурентоздатносіорганізації були предметом уваги багатьох західних спеціалістів, таких якПитере Т., Уотермен Р., Блек С., Даніелс Д., Друкер П., Котлер Ф., Доти Д.,Едвард Бернейз, Френк Джефкинс та багато инших.

Незалежно від бажань як самоїорганізації, так і спеціалістів по звязкам з громадськістю, імідж – об`ективнийфактор, який відіграє значущу роль в оцінці любого соціального явища чипроцеса. Згідно з толковим словарем Вебстера, імідж – штучна імітація абопіднесення зовнішньої форми будь-якого об`єкта і, тим більше, людини. Він ємисленевим уявленням про людину, товар чи інститут, ціленаправленно формуючимсяв масовій свідомості за допомогою паблісіті, реклами чи пропаганди.

Згідно вільній енциклопедії Вікіпедії,поняття імідж походить від англійського image – «образ, зображення», пов`язане златинським словом imitary –«імітувати». Це штучний образ, що формується в громадській чи індивідуальнійсвідомості засобами масової комунікації та психологічного впливу. Вінстворюється з допомогою пропаганди чи реклами з ціллю формування в масовійсвідомості відповідного відношення до об`єкту. Може складатися як з реальних характеристик так із неіснуючих,присвоєних.

Дороти Д. в книзі «Паблісітіта паблік рілейшнз» дає розгорнуту та зрозумілу трактовку: «… це все і всі, щомає хоч яке-небудь відношення до компанії та товарів чи послуг, що та пропонує.Це витвір, що створюється як словами, так і образами, які дивним чиномзмішуються і перетворюються в єдиний комплекс.»

А ось відомий соціолог ЕрвінГоффманн дав наступне визначення цьомупоняттю: «Імідж – це мистецтво керувати враженнями».

«Скільки людей – стільки йпоглядів» — так стверджує прислів`я. Але у всих цих, на перший погляд, різнихвизначеннях є і спільне. Тому як би не трактували це поняття, імідж -це певнийобраз в свідомості.

В любій організації існуєімідж, незалежно від того хто над ним працює і чи працює взагалі. В останньомувипадку, імідж формується стихійно, і немає ніякої гарантії, що він будеадекватним та сприятливим для фірми. Та формування позитивного іміджу дляорганізації – процес більш вигідніший та менш трудоємкий, чим виправленнястихійно сформованого негативного образа.

Імідж завжди соціальнообумовлений, активно впливає на громадську думку, кардинально впливає нарезультати ділової активності.

Девід Огілві (засновниквеликого та відомого рекламного агенства) пояснює необхідність в стабільномуіміджі так: « торгова марка зі стабільною репутацією забезпечує постійний о`бємвиробництва та доходи, що ростуть із року в рік. Стабільна торгова марканадзвичайно живуча і ця якість дає з часом велику економію коштів. Організаціїзі стабільною репутацією забезпечують більш високі ціни на ринкі та хорошийзбут. Вони більш виносливіші. В конкурентній боротьбі цін вони виживають значнолегше, чим нестабільні марки. Вони мало чого втрачають з появою нових «зірок»та бистро відновлюють свій авторитет, як тільки елемент новизни нового товарупочинає слабнуть. Фірми зі стабільною репутацією дають кращий результат, чимвід них очікують. Вони приносять значущий прибуток на кожній вкладеній в нихгрошовій одиниці.

Такі фірми користуютьсяособливим ставленням до себе оптовиків. І не тільки їх, а й всіх інших –розповсюджувачів, замовників, упаковщиків та інших.

Але слід пам`ятати, що дляформування позитивного іміджу вкрай важливо не тільки якість тієї інформації,що поширюється, але і її кількість. Якщо споживачу не вистачає якої-небудьінформації про компанію, він її домислить. Але не завжди ці прогалини,заповнюються так, як вам би цього хотілось.

Психологи стверджують, щоінформація отримана цілевою аудиторією про людину до зустрічі з нею,залишається базовою весь час спілкування з нею, і будь-яка інформація, яканадходить від цієї людини, буде сприйматись через призму тих установок, що булиотримані про неї раніше. Тому, для того щоб негативні установки потенційнихсоюзників не працювали проти вас, обовязково намагайтесь надати максимумінформації про вашу діяльність та обов`язково налагоджувати зворотній зв'язок з громадськістю.

Отож, чітко продуманий ідобре реалізований образ є головним ключем в досягненні перших щаблів врейтингах найуспішніших фірм, компаній чи організацій.

2. Елементикорпоративного іміджу

Барбара Джі, відомийамериканський спеціаліст по іміджу, автор книги «Імідж фірми», виділяє чотириелементи, з якими слід визначитись під час формування ефективного, всебічногоіміджа компанії:

1) Закладкафундамента.

2) Зовнішнійімідж.

- Якістьпродукта.

- Осяжний імідж– 5 відчуттів.

- Реклама.

- Громадськадіяльність.

- Звязки зіЗМІ.

- Звязки зінвесторами.

- Ставленняперсонала до роботі та його зовнішній вигляд.

3) Внутрішнійімідж.

- Фінансовепланування.

- Кадроваполітика компанії.

- Орієнтаціята тренінги співробітників.

- Программазаохочення співробітників.

4) Неосяжнийімідж.

- Купівельне«Я».

- Самоіміджпокупця.

Розглянемо більш детальнішекожен із цих елементів.

1) Фундамент.

Фундамент забезпечуєстворення, розвиток та збереження позитивного іміджу компанії. Для побудовифундаменту іміджа та репутації необхідно зробити 5 кроків. Перший крок –детальна ревізія ділових принципів, спираючись на які, ви можете розроблятиположення про цілі свого бізнесу. Далі необхідно висвітлити принципи та цілі впростому, короткому робочому варіанті філософії вашої корпорації. Наступнийкрок – визначення довгострокових задач. Необхідне чітке розуміння того шляху такінцевого результата до якого ви прагнете.

Після визначення вашихбажань, потрібно вирішити, якими стандартами повинні керуватися співробітники.Ці правила та стандарти, які є необхідними для досягнення поставлених цілей,краще всього сформулювати письмово. Вони повинні витікати з результатів ревізіїваших принципів і визначення цілей. Повне підпорядкування стандартам таправилам – метод, що допоможе зберегти в цілісності фундамент вашого новогоіміджа.

2) Зовнішнійімідж.

Програма формуваннязовнішнього іміджу складається з 7 елементів.:

- Якістьпродукта.

- Осяжнийімідж – 5 відчуттів.

- Реклама.

- Громадськадіяльність.

- Звязки зіЗМІ.

- Звязки зінвесторами.

- Ставленняперсонала до роботи та його зовнішній вигляд.

Якість продукта –найважливіший елемент створення хорошої ділової репутації. Реклама можепривернути до вас покупців, але міра задоволення споживачів товаром і послугамизалежить від їх якості. Жодна, навіть дуже добре профінансована, програмастворення іміджа не врятує товар низької якості.

Осяжний імідж — складаєтьсяіз сприймання вашого бізнесу покупцем за допомогою його 5 відчуттів. Йоговраження про вас складається з того, що він бачить, чує, відчуває, вдихає тайого тактильних відчуттів. До цого елементу відноситься все, починаючи відназви компанії та її девізу закінчуючи інтерьером офіса та вашим фірмовимбланком.

Для великих корпораційрекламна компанія являється засобом демонстрації публіці їх товарів та послуг.Вдала реклама дозволяє створити потужний імідж. На скільки добре рекламапередає унікальність вашої компанії? На скільки чітко вона повідомляє покупцямпро вашу відмінність від ваших конкурентів? Чи виникає між рекламою та їїглядачами емоційний зв'язок? На скільки вірно ви визначили свій ринок, щобстворити відповідний рекламний імідж? Окрім бюджета існує маса речей, яківизначають ефективність реклами.

Більшість з нас хотіли бзайматися бізнесом, співпрацювати з людьми, які користуються повагоюгромадськості. Громадська діяльність – невідємна частина програми по створеннюзовнішнього іміджа. Благодійні внески приносять користь не тільки нашомурайону, а і вам – ви укріплюєте емоційний зв'язок з громадськістю.

Взаємини компанії – неважливо, велика вона чи маленька – зі ЗМІ стає все більш і більш вагомішимелементом буль-якої іміджевої компанії. Безкоштовна реклама, якою васзабезпечують журналісти, може принести шкоду чи користь в залежності від того,чи вдалось вам встановити контакт зі ЗМІ, чи вчасно ви приготували прес-релізта інші матеріали, що полегшують роботу журналісту чи редактору.

І, на кінець, для багатьох керівниківкомпаній необхідною частиною по формуванню корпоративного іміджа сталивідношення з інвесторами. Включення інвесторів в програму створення іміджузначно полегшиться, якщо вдалось закласти міцний фундамент в інших ії розділах.Нажаль багато керівників не вважають за потрібне приділяти необхідний часстворенню сприятливого іміджа компаніїї в очах громадськості, а потімпропонують інвесторам наспіх складений пакет рекламних закладів. Але ніякийпакет не зможе залучити інвесторів в компанію, що має «дурну» репутацію в очахгромадськості.

Звертаючись до останньогоелементу створення зовнішнього іміджа — індивідуальність та зовнішній виглядспівробітника більш важливі, чим прийнято вважати у більшості компаніях. Нацьому будується перше враження покупця про компанію. Без гідного одягу вашоїкоманди не може йти мови про сприятливий зовнішній імідж.

3) Внутрішнійімідж.

А тепер давайте розглянемоте, що відбувається усередині компанії. В процесі розробки бюджету компаніїйого укладачам необхідне глибоке розуміння цілей і завдань, Це допоможе передбачитиреакцію покупців, сприйняття ними ваших товарів і послуг. Використовуеться технікавізуалізації (уяви). Така техніка надає можливість збільшити потенціал іміджу втій області ринку, для якої ви створюєте ваші товари і послуги. Програми постворенню внутрішнього іміджу зміцнюють моральний настрій співробітників і їх відданістькомпанії. До програм, що впливають на внутрішній імідж, відносяться:

— Кадрова політика компанії

— Орієнтація і тренінгиспівробітників.

— Програми заохоченняспівробітників.

Кадрова політика компаніївключає наступне: рівень заробітної плати, повноваження співробітника на тійабо іншій посаді, можливість підвищення, премії і внутрішні комунікації.

Орієнтація і тренінги персоналу— ключова ланка створення у співробітників уявлення про стандарти компанії.Тренінги дають персоналу знання і мотивацію, необхідні для демонстраціїкомпанії перед покупцями. Орієнтація і тренінги персонала визначають, наскількиефективно співробітники встановлюють емоційні зв'язки спочатку з компанією, апотім з покупцями, наскільки компетентно і професійно вони виконуватимуть своїобов'язки. І, нарешті, програми заохочення співробітників. Затрати на цейнайефективніший спосіб створення високої мотивації і морального настроюокупають себе більш ніж на 100%. Ці програми базуються на основній емоційнійпотребі людини — прагнення до відчуття своєї значущості і потреби в схваленні збоку оточуючих.

Ваш діловий імідж, перш завсе — сприйняття громадськістю вашої компанії. Ви можете поліпшити його шляхомпроведення занять із співробітниками, націлених на підвищення рівняобслуговування покупців, на створення високих стандартів роботи персоналу.

4) Неосяжнийімідж.

Приємний, добрий, розуміючий,симпатичний. Розлад, роздратування, гнів, неприйняття. Всі ці слова описуютьвідчуття. Відчуття далеко не завжди вірно відображають реальність, проте, вони обовязкововпливають на наші думки. А думки, в свою чергу, визначають рішення про покупку.Таким чином, неосяжний імідж цілком будується на відчуттях. Саме від ньогозалежить, чи зможете ви встановити зв'язок з «Я» і емоційними струнами і вашихпокупців, і суспільства.

Кожна компанія прагне доформування позитивного іміджу. Будучи обізнані про механізм взаємодії окремихелементів плану по створенню іміджу, можна вести компанію до формування абозміцнення її позитивного іміджу. Проте дуже небагато керівників сумліннопрацюють над кожним із вищезазначених елементів іміджа. Добре продумавши тареалізувавши один із цих пунктів вони забувають або ігнорують важливість інших.Але, слід пам`ятати, що компанія зможе досягти успіху лише в тому випадку, якщовона концентруватиметься не тільки на реалізації найважливіших пунктів плану.Якщоостанні аспекти плану ігноруватимуться, загальний імідж і репутація компаніїможуть постраждати.

3. Основніетапи формування іміджу компанії

Будь-яка компанія проходитьпротягом свого життя чотири основні етапи:

1 етап — формування компаніїз прицілом на певний сегмент ринку;

2 етап — затвердженнякомпанії на захоплених позиціях і більш-менш стабільного існування;

3 етап – інноваційнадіяльность компанії з метою розширення ринку при стабільно міцному положенні назайманих позиціях (кульмінація існування компанії — «золотестоліття»);

4 етап — трансформація компанії,що наводить або до відмирання компанії (швидкому — наприклад, банкротству,повільному — стагнації), або до чергового інноваційного витка і відродження.

Вочевидь, що кожному етапуповинна відповідати своя іміджева політика, як зовнішня, так і (можливо, впершу чергу) внутрішня, покликана забезпечити максимальний прибуток на даномуетапі розвитку і підготувати «плацдарм» для благополучногопроходження наступного етапу. З позначених функцій іміджевої політики видно, щодля неї характерна деяка величина запізнювання — тобто, якщо ми почалиметушитися з приводу іміджу даного етапу, вже знаходячись на даному етапі, томи запізнилися з цією метушнею. Успішність проходження кожного подальшого етапувизначається адекватністю іміджевої політики попереднього етапу.

Виходячи з вищевикладеного,розумними є наступні кроки по формуванню і підтвердженню іміджу (внутрішнього ізовнішнього) компанії залежно від етапу розвитку останньої.

Перший етап. Компанія знаходиться устадії становлення, витрати на формування іміджу і загальну рекламу мінімальні.

Внутрішній імідж компанії наданому етапі також лише формується.

Основні завдання, якіпотрібно вирішувати в цей час усередині компанії:

— визначення термінових іперспективних цілей функціонування компанії і складання планів діяльності,

— сегментація ринкувідповідно до планів

— створення товарного знаку,логотипу компанії

— підбір і розставленняспівробітників, адекватних займаному місцю і загальним цілям компанії,

— розробка загального стилюкомпанії, концепції зовнішнього оформлення офісу,

— проведення маркетинговихдосліджень і складання прогнозів розвитку компанії за допомогою разовихзалучень експертів

— створення початкової базиданих реальних і потенційних клієнтів.

Зовнішній імідж в цей же час,через мінімальність витрат на рекламу, вимагає наступних дій:

— розсилка інформаційнихлистів про створення, цілі і загальну стратегію компанії потенційним партнерамі клієнтам,

— зовнішня реклама робитьупор на унікальність пропонованих компанією послуг або товарів, тим самим, визначаючимайбутню нішу компанії на ринку. В разі претензій компанії на певний сегментринку, реклама повинна зважати на специфіку даного сегменту, і, отже,підкреслювати якісність пропонованих компанією послуг. Товарний знак в данийперіод подається дуже ненавязчиво.

На першому етапі існуваннякомпанії і створення її іміджу потрібно ретельно стежити за дотриманнямвідповідності обіцянок і їх реалізації. Краще пообіцяти скромні послуги, алегідно їх реалізувати, чим позначити широкий спектр, але забезпечити виконаннялише якоїсь частини обіцяного. Репутація новостворюваної компанії повиннасповна відповідати приказці: «Бережи честь змолоду», оскільки данийетап лише готує компанію до подальшої популярності.

Ймовірно, можна використовуватиі скандал — негативне враження теж запам'ятовується надовго (навіть натриваліший термін, ніж позитивне), проте, іміджмейкер, в даному випадку, маєбути вельми досвфдченим саме в області «розкручування» скандалу,оскільки закони розвитку скандалу вельми складні. І такий спеціаліст має матидостатньо сил стримувати цей слабоконтрольований процес. Навряд чиновостворювана звичайна компанія може собі дозволити оплачувати послуги дорогихіміджмейкерів, тому простіше і дешевше йти від звичного позитивного іміджу. Тимбільше, що можливість залишити про себе скандальну славу, на жаль, є вбудь-якої, навіть найпозитивнішої компанії.

Відповідно до позитивноїустановки повинно формуватися і поведінка персоналу компанії. Причому, наданому етапі компанія ще може собі дозволити розкіш відбирати персонал поповедінці, а не насаджувати правила ділової етики протистуючим ветеранамкомпанії, що ставлять себе набагато вище всього колективу через заслуги уминулому. Дотримання принципів діловоїетики вельми важливе в процесі спілкування з клієнтом, оскільки служить длянього (клієнта) найбільш достовірним підтвердженням дійсного іміджу компанії.Перше враження від спілкування із співробітниками компанії вельми складно (ідорого) виправити. Звідси — особливий підхід до найму персоналу, що безпосередньоспілкується з клієнтом.

Вітчизняний клієнт (особливов регіонах) ще настільки невибагливий, що з великою вдячністю сприймаєшанобливе до себе відношення, але вже настільки освічений, що украй нервовореагує на «совковий» підхід до своєї персони.

Другий етап. Компанія захопила певну нішуна ринку і затвердилася в ній.

Компанія може дозволити собізбільшити витрати на загальну рекламу і на імідж-рекламу.

Внутрішній імідж компанії вцей час включає роботу над:

Впровадженням і зміцненнямтрадицій компанії серед співробітників для створення корпоративного духу — цевельми важлива частина іміджу компанії, якій, на жаль, приділяеться мало уваги напострадянському просторі де звикли до текучості кадрів. Слідує, проте,врахувати, що для того, щоб новий співробітник усвідомив свої службовіобов'язки і вийшов «на робочу потужність» потрібний певний час. Вочевидь,що постійна ротація кадрів дорого обходиться компанії, яка ніколи не зможе досягтиоптимальної продуктивності праці і загальної ефективності роботи.

Цінних співробітників можна«закріпити» на місцях високою оплатою праці, але, по-перше, завждиможе знайтися інша компанія, здатна «перекупити» фахівця, а по-друге,набагато дешевше і надійніше закріплювати співробітників (при розумній заробітнійплаті) на ментальному рівні, що забезпечується включенням співробітника втрадиції компанії, створення у працівника психологічної установки «загальноїсправи». Людина, незалежно від психотипа, істота суспільна. Це варто всіляковикористовувати в цілях укріплення коллектива компании.

Наявність фірмових значків зторгівельним знаком у співробітників (форми, в крайніх варіантах), спільневідзначення свят, під час яких роздаються премії найбільш успішнимспівробітникам, гнучка система матеріальних і моральних заохочень, увага доособистих свят (дню народження, наприклад), виділення особливих свят компанії(день створення, і так далі) — все це дозволяє співробітникові відчути себепотрібним в даному колективі і, зі свого боку, змусить прагнути відповідатицьому колективу.

Створення загального стилюофісу компанії — відповідно до традицій компанії, особливостей діяльності і їїсучасним фінансовим можливостям. Це не настільки великі затрати, як можездатися на перший погляд. Спершу достатньо дотримуватись загальної чистоти на службовій площі.Стиль приміщень повинен відповідати функціям і узгоджуватися із загальнимстилем — наприклад, якщо велика частина меблів в компанії чорного кольору, то інові меблі мають також бути витримані в цій гаммі (якщо не планується повнеоновлення). Колір підлогового покриття має бути одним і тим же на службовійплощі (за винятком особливих приміщень — типа складських і так далі). Кабінетправління має бути витриманий в загальному стилі компанії.

Практично, від інших офіснихприміщень кабінет дирекції повинен відрізнятися лише табличкою на дверях (навідміну від радянських «начальників», що любили прикрашати своїкабінети килимами всіх відтінків і меблями, що були б більш доречнішими вбудуарах). Двері в приміщення мають бути забезпечені функціональнимитабличками, виконаними в єдиному стилі. Нормальне положення дверей — закрите.Коридор, в якому один за одним з кабінету в кабінет прогулюються співробітникистворює несприятливе враження про компанію у відвідувача і відволікає відроботи самих співробітників компанії. Окремого оформлення вимагає кімната дляклієнтів – її загальний стиль може відповідати іншим приміщенням офісу, алескрізь мають бути в доступній кількості свіжі рекламні матеріали компанії, якіі на місці поглянути цікаво, і з собою узяти приємно.

Активізація маркетинговихдосліджень, створення прогнозуючих і інноваційних дослідницьких структур прикомпанії — необхідна умова переходу компанії до наступного етапу розвитку.

Зовнішній імідж компанії вцей же час направлений на наступне:

— підкреслення в рекламістабільності діяльності компанії

— постійний зв'язок (у томучислі зворотна — для аналізу ефективності) з існуючими клієнтами — розсилки досвят, повідомлення про створення нових напрямів, список нових послуг і ін.

— реклама технологій компаніїв рекламних виданнях (жовті, золоті, фіолетові сторінки, довідники,енциклопедії домашнього господарства і так далі),

— початок соціальної реклами,підкреслення турботи компанії про різні верстви населення, про екологію і томуподібне. Одночасно ця реклама може використовуватися для апробації інноваційноїдіяльності компанії;

— активне використаннятоварного знаку, логотипу, слоганів компанії у всіх видах іміджевої діяльності,

— початок зв'язків згромадськістю компанії — презентації, дні відкритих дверей, добродійнірозпродажі, і так далі.

Третій етап: «Золоте століття» компанії.

Розширення соціальної реклами.Позитивний і благотворно впливаючий на клієнтів імідж «батька нації»,або лице «добродійника» — що ближче, що більше відповідаєвнутрішньому іміджу компанії і її завданням. При цьому в іміджі просліджуютьсяінноваційні моменти, що органічно вписуються в загальний стиль, але що несуть«зерно змін» — підготовка до 4 етапу.

Внутрішній імідж компаніїпов'язаний з:

— стимулюванням інноваційноїдіяльності, для чого персонал активно задіюється в різних підвищенняхкваліфікації, перепрофілюванні, конкурсах проектів і ін.,

— відкриттям філій компанії врегіонах: вимоги до іміджу філії відповідають основним принципам іміджу центру,але зважають на місцеву специфіку (далеко не все, що популярно в Києві, будеадекватно сприйнято на периферії)

— створенням пробних новихнапрямів діяльності (практичне вживання напрацювань дослідницьких підрозділів),що вписуються в загальний стиль компанії (і що активно подаються саме в цьомуключі), так і абсолютно новаторські (тут можливі дві дороги: подача нового якдобре забутого старого, зв'язок з традиціями і так далі, або реклама самеінновацій. Виглядати це може таким чином: «Це те, що ще ніхто не робив, непропонував, ми — перші, а запорука успіху — наше довге і успішне… існування на вітчизняному/зарубіжному/регіональномуринку». В першому випадку вибір напрямку діяльності визначається попереднімидослідженнями принципів ринку, менталітету потенційного клієнта, особливостейрегіону). А ось у новаторських напрямах — розробка іміджу йде по всіх тихкроках, які були позначені вище (в даному випадку, створення новаторськогонапряму слід розглядати, як відкриття нової компанії),

— постійна підтримка прямогоі зворотного зв'язку з клієнтами.

Зовнішній імідж компанії нацьому етапі передбачає:

— зменшення витрат назагальну рекламу, оскільки товарний знак компанії вже «говорить сам засебе»,

— початок рекламної кампаніїінноваційних проектів компанії,

— активна участь в суспільномужитті: публічні заходи різного рівня — рівень і спрямованість цих заходіввідповідає стилю і іміджу компанії

— розширення соціальноїреклами: добродійність, підтримка в якості «отца-благодетеля»якої-небудь гуманітарної організації — університету, театру, лікарні. Народвважає компанію невід'ємною частиною власного духовного життя. Якщо вийде — зробити принцип непричетності до політики доброю старою традицією компанії. Втой же час, ясно, що перехід від 3 до 4 етапу в нашій країні, як правило,пов'язаний з владними структурами (явними або таємними). Четвертий етап можна не розглядатиокремо, оскільки, якщо компанія розвернулася в інноваціях, то весь циклзапускається знову.

Висновки

Підсумовуючи вищезазначене,слід відмітити, що, безперечно, імідж відіграє важливу роль в діяльностікомпанії. Він може бути як позитивним, так і негативним, над ним можуть активнопрацювати спеціалісти, а може бути і стихійним, формуватися сам по собі. Але,без сумніву, він має великий вплив на подальшу долю компанії. Адже від того,якої думки про вас громадськість, залежить і ваша конкурентоспроможність.

На сьогоднішній день малопросто бути, потрібно бути найкращим, щоб стати і якомога довше затриматисьприбутковою компанією та не затонути в бурхливому вирі ринкових відносин. Аджез швидким розвитком суспільства, швидким темпом росте і кількість товарів тапослуг. Стає набагато тяжче виділитись з маси та затриматись в полі зоругромадськості. Бути цікавою їй. Тут і з’являється потреба в нових засобахвпливу на свідомість. Одним із таких і став імідж. Дана робота присвячена темісаме корпоративного іміджу. Було дане визначення поняття «імідж», розглянутірізні джерела та різні трактовки. Приведені історичні дані початку роботи надформуванням іміджу – з чого все розпочалося. Описані думки психологів, щодопопередньої інформації про компанію та силу її впливу. Розглянуті елементиіміджу – з чого він складається, чи на чому базується. І в останньому розділідані 4 етапи формування іміджу, в яких чітко прописано, що і як потрібноробити, чому більше приділяти уваги перебуваючи на певному етапі розвиткукомпанії.Слід пам’ятати, що добре продуманий, та досконало реалізований план поформуванню іміджу компанії, в результаті на 100% виправдовує кожну вкладену в нього грошову одиницю.

Але й не слід забувати проте, що ніякі грошові вклади в формування іміджу, не врятують ту компанію, щонадає не якісні послуги, чи пропонує не якісні товари. Тому в умовах жорсткоїконкуренції необхідно притримуватись і відповідного рівня якості, щобзалишатися на плаву.

Література

1. АлешинаИ.В. Корпоративный имидж.-Маркетинг,1998.

2. Ахтямов Т.М.,Шкардун В.Д. Оценка и формирование корпоративного имиджа предприятия. — Маркетинг в России и за рубежом, 2001.

3. Блажнов Е.А.Паблик рилейшнз. Учебное пособие. — М., 1994

4. Джи Б. Имиджфирмы. Планирование, формирование, продвижение. — СПб.: Издательство «Питер»,2000.

5. Дороти Д.Паблисити и паблик рилейшнз.- М.: Информационно-издательский дом«Филинъ»,1996.

6. КоролькоВ.Г. Основи паблік рілейшнз. «Ваклер», 2001р.

7. Почепцов Г.Г.Имиджелогия. Ваклер, Рефл-бук, 2004 г.

8. Почепцов Г.Г.Паблик рилейшнз для профессионалов. — М.: Ваклер, 1999.

9. Фрайзер П.Сайтэл.Современные паблик релейшнз. – М.: Издательский Дом «Инфра – М», 2002.