Реферат: Закупівельна та збутова логістика
Кафедра менеджменту
Контрольна робота
з дисціплінини
«Логістика»
Зміст
1. Закупівельна тазбутова логістика
2. Інформаційна логістика
Список літератури
/>/>/>1. Закупівельна та збутова логістика
Сучасне розуміння логістики пов'язане з реалізацією наступнихфункцій:
– координація попиту та пропозиції на конкретний товар примінімізації витрат обігу;
– підтримка на належному рівні взаємин фірми з конкретнимипостачальниками й клієнтами.
Таким чином, логістику не можна розуміти тільки, як процеспереміщення фізичних об'єктів, вона так само містить у собі способи й методикоординації взаємин компанії з її постачальниками й клієнтами в конкурентномусередовищі.
Система (сукупність) економічних, організаційних і правовихвзаємин, що виникають між підприємствами (організаціями) – постачальниками іспоживачами в логістичному процесі називається комерційними зв'язками.
Мета формування тієї або іншої системи взаємин – мінімізаціявитрат (витрат) обігу і одержання максимального прибутку. «Пропонуючи послугуклієнтові, фірма майже завжди діє у своїх інтересах. Надання додаткової послугиє умовою укладання і успішного виконання угоди, так само як і виробництвоосновного товару» – стверджує знаний фахівець у сфері логістики Т. Левітт.
Однієюз найважливіших форм комерційних зв’язків є надання логістичних послуг. Цепов’язано з усвідомленням багатьох компаній необхідності орієнтації у своїйдіяльності на кінцевого споживача, який вимагає не тільки своєчасності таточності, а й диктує умови, визначаючи склад та рівень якості послуг, щонадаються йому в постачально-збутовому процесі.
Узагальненопослуга означає чиюсь дію, що приносить користь, допомогу іншому, аробота з надання послуг, тобто задоволення чиїхось потреб, називається сервісом.
Усучасній практиці господарювання для визначення концепції обслуговуванняклієнтів використовують термін «логістичний сервіс».
Логістичний сервіс – це сукупність функцій і видівдіяльності всіх підсистем підприємства, що забезпечують зв’язок «підприємство-споживач»у розрізі кожного матеріального та інформаційного потоку за показниками номенклатури,якості, кількості, ціни, місця і часу постачання продукції відповідно до вимогринку.
Головною метою логістичного сервісу є забезпечення необхідногорівня задоволення вимог клієнта за якнайнижчих сукупних витрат, що передбачаєгарантоване отримання ним продукту відповідної якості, кількості та асортиментуу визначеному місці, у визначений час та за визначеною ціною.
У залежностівід етапу обслуговування виділяють такі види логістичних послуг:
– передпродажні(допродажні) логістичні послуги – включають визначення та планування політикивиробника товарів у сфері формування системи логістичного сервісу;
– логістичніпослуги під час продажу товарів – передбачають наявність товарних запасів наскладі, виконання замовлень (у т. ч. підбір асортименту, пакування, формуваннявантажних одиниць та інші операції), забезпечення надійності доставки, наданняінформації про пересування вантажів;
– післяпродажнілогістичні послуги – охоплюють гарантійне обслуговування, зобов’язаннярозглянути претензії покупців, проведення ремонтних робіт, підготовкуремонтного персоналу, постачання запасних частин, інфраструктуру сервісу,утилізацію старої продукції.
За сфероювикористання виділяють також:
– сервісспоживацького попиту, який включає послуги, що надаються на всіх етапах івизначають термін поставки, комплектність, якість, об’єм, готовність і частотупоставки, вантаження і розвантаження, безвідмовність та своєчасність, спосібзамовлення;
– виробничийсервіс,який передбачає надання послуг, спрямованих на ефективне використання продукціїта виявлення її можливостей (доробка та модифікація, усунення помилок,випробування, монтаж і наладка, організація експлуатації, навчання персоналу);
– сервісінформаційного обслуговування, який визначається об’ємом та різноманітністюінформації, що надається потенційному споживачу про продукцію фірми та їїсервісне обслуговування (рекламна діяльність, каталоги та прейскуранти,технічна документація, правила гарантії, експлуатаційна документація);
– фінансово-кредитнийсервіс,який полягає у наданні покупцю різноманітних варіантів оплати товару (оплата зафактом, у розстрочку, варіантність системи знижок і пільг, можливістьбанківських, комерційних, товарних та інших форм кредиту).
Класифікація логістичнихпослуг здійснюється і за функціональними ознаками: транспортні, експедиційні, пакувальні та інші.
Етапиформування системи логістичного сервісу на підприємствах:
1. Сегментація споживчого ринку (поділ споживачів на групи взалежності від виду логістичних послуг).
2. Визначення переліку найбільш значущих послуг шляхом проведенняопитування клієнтів.
3. Ранжування послуг, що ввійшли до переліку за значенням.
4. Визначення стандартів послуг для окремих сегментів ринку.
5. Оцінка логістичних послуг за рівнем сервісу та витрат.
6. Встановлення зворотнього зв’язку з клієнтами.
У західної комерційній практицівироблений ряд «правил» або рекомендацій, які не тільки істотно полегшуютькомерційні взаємини, але й усталюють стан виробництва, створюють умови длявиживання в конкурентній боротьбі. Це є своєрідним кодексом, який характеризуєетичні норми партнерства.
Він може бути сформульований так:в основі успішної підготовки й виробництва продукції за інших рівних умов,лежать гарні відносини між підприємцями, з одного боку, та кредиторами,постачальниками й клієнтами з іншої сторони.
Принципи, що покладені в основукодексу партнерства [9]:
1. Вести себе з постачальникамитак само, як із клієнтами фірми.
2. Не забувати демонструвати наділі спільність інтересів.
3. Знайомити постачальників іклієнтів зі своїми завданнями й бути в курсі їх ділових операцій.
4. Проявляти готовністьдопомогти у випадку виникнення проблем у партнерів.
5. Дотримуватися прийнятих насебе зобов'язань.
6. Ураховувати в діловійпрактиці інтереси партнерів.
7. Підтримувати стабільніконтакти в діловому світі.
2. Інформаційна логістика
Логістична система на макро- імікрорівні розпадається на ряд структур, які можна представити у виглядігоризонтальних підсистем, що забезпечують організацію руху матеріальногопотоку: підприємство – посередницькі структури – споживач; закупівлі – виробництво– збут. У рамках цих підсистем перебувають структурні елементи функціональногохарактеру – складське господарство, транспорт, виробництво, послуги,інформація. Окремі структурні елементи об'єднуються за допомогою логістики всистему з єдиними цілями та завданнями. Потоки інформації і є тимизв'язувальними «нитками», на які нанизуються всі елементи логістичної системи.
Інформаційний потік – упорядкована множина повідомлень, щоциркулюють у логістичній системі, між логістичною системою та зовнішнімсередовищем, яка необхідна для управління потоковимпроцесом. Існує в різних формах (мовній, на паперових або магнітних носіях і т.ін.).
Інформаційна логістика організує потік інформації, щосупроводжує матеріальний потік, і є тією важливою для підприємства ланкою,котра повязує постачання, виробництво і збут [9].
Потрібновідмітити, що елемент «інформація» при детальному розгляді сам розгортається вскладну систему, що складається із окремих підсистем.
Інформаційналогістична система підприємства, як і будь-яка інша система, повинна мати деякусукупність інтегральних якостей і складатися з упорядоченно зв'язанихелементів.
Інформаційнілогістичні системи складаються із двох підсистем функціональної і забезпечення.
Функціональнапідсистема пов’язана з вирішенням функціональних завдань: управліннязапасами, планування, управління транспортом тощо.
Підсистемазабезпечення, у свою чергу, містить у собі наступні елементи: технічнезабезпечення, інформаційне забезпечення, математичне забезпечення
Логістичніінформаційні системи повинні забезпечувати всебічну інтеграцію всіх елементів управлінняматеріальним потоком, їх оперативну і надійну взаємодію.
Логістичніінформаційні системи підрозділяють на три групи:
– планові;
– диспозитивні(або диспетчерські);
– виконавчі(або оперативні).
Цігрупи відрізняються як своїми функціональними, так і підсистемами забезпечення.Їх функціональні підсистеми відрізняються складом розв'язуваних завдань. Підсистемизабезпечення можуть відрізнятися всіма своїми елементами, тобто технічним,інформаційним і математичним забезпеченням.
Плановіінформаційні системи. Ці системи створюються на адміністративномурівні управління і слугують для прийняття довгострокових рішень стратегічногохарактеру. Серед розв'язуваних завдань можуть бути наступні:
– створенняй оптимізація окремих ланок логістичного ланцюга;
– управління(загальне) запасами;
– плануванняматеріально-технічного забезпечення;
– управліннярезервами й інші завдання.
Діапозитивніінформаційні системи. Ці системи створюються на рівні управлінняокремим підрозділом (складом або цехом) і слугують для забезпеченняналагодженої роботи логістичних систем. Тут можуть вирішуватися наступнізавдання:
– детальнеуправління запасами (місцями складування),
– розпорядженнятранспортом;
– відбірвантажів по замовленнях і їх комплектування, облік відправляємих вантажів іінші завдання.
Виконавчіінформаційні системи. Створюються на рівні адміністративного абооперативного управління.
Упланових інформаційних системах використається в основному, стандартнепрограмне забезпечення.
Удиспозитивних інформаційних системах можливість пристосувати стандартний пакетпрограм нижче. Це викликано рядом причин, наприклад:
– виробничийпроцес на підприємствах складається історично й важко піддається істотнимзмінам при стандартизації;
– структураоброблюваних даних істотно розрізняється в різних користувачів.
Увиконавчих інформаційних системах на оперативному рівні управліннязастосовують, як правило, індивідуальне програмне забезпечення.
Інформаційнілогістичні системи повинні бути взаємно інтегрованими на основі вертикальноїта горизонтальної інтеграції.
Вертикальнаінтеграція – забезпечення зв'язків між плановою, диспозитивною тавиконавчою системами.
Горизонтальнаінтеграція – забезпечення звязків між окремими комплексами завдань удиспозитивній і виконавчій системах за допомогою горизонтальних інформаційнихпотоків.
Перевагиінтегрованих інформаційних систем:
– зростаєшвидкість обміну інформацією;
– зменшуєтьсякількість помилок в обліку;
– зменшуєтьсяобсяг виробленої «паперової роботи»;
– сполучаютьсяраніше розрізнені інформаційні блоки.
Припобудові логістичних інформаційних систем на базі ЕОМ необхідно дотримуватисянаступних принципів [2]:
1.Принцип використання апаратних і програмних модулів. Під апаратним модулемрозуміється уніфікований функціональний вузол радіоелектронної апаратури,виконаний у вигляді самостійного виробу. Модулем програмного забезпечення можнавважати уніфікований, деякою мірою самостійний, програмний елемент, що виконуєпевну функцію у програмному забезпеченні.
Дотриманняпринципу використання програмних і апаратних модулів дозволяє: забезпечитисумісність обчислювальної техніки й програмного забезпечення на різних рівнях управління;підвищити ефективність функціонування логістичних інформаційних систем; знизитиїх вартість; прискорити їх побудову.
2.Принцип і поетапного створення і розвитку системи.
3.Принцип чіткого встановлення місць стику.
Умісцях стику матеріальний і інформаційний потік переходить через границіправочинності і відповідальності окремих підрозділів підприємства або черезграниці самостійних організацій.
4.Принцип гнучкості системи з погляду специфічних вимог конкретного застосування.
5.Принцип прийнятності системи для користувача в діалозі «людина – машина».
Слідвідмітити, що інформаційна інфраструктура, що формується на основі сучасних,швидкодіючих ЕОМ та відповідного програмного забезпечення, перетворюєінформацію з допоміжного (обслуговуючого) фактору в самостійну продуктивнусилу, яка здатна за короткий термін підвищити продуктивність праці тамінімізувати витрати виробництва.
Список літератури
1. Антошкіна Л.І, АмелькінВ.І, Шило К.М. Логістика. Курс лекцій: навч. посібник. – Донецьк:Юго-Восток, 2008. – 203c.
2. Беспалов Р.С. Транспортнаялогистика: новейшие технологии построения эффективной системы доставки. – М.;СПб.: Вершина, 2008. – 382 с.
3. Гурч Л.М. Логістика:навч. посіб. для студ. ВНЗ / Міжрегіональна академія управління персоналом. – К.:Персонал, 2008. – 555 с.
4. Кальченко А.Г., Логістика:навч. посіб. / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана. –К.: КНЕУ, 2006. – 472 с.
5. Крикавський Є.В., Чухрай Н.І.Логістика: компендіум і практикум: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.:Кондор, 2009. – 340 с.
6. Ларіна Р.Р. Логістика:Навч. посіб. / Донецький держ. ун-т управління. – Донецьк: ДонДУУ, 2006. – 277 с.
7. Окландер М.А.Логістика: підручник для студ. ВНЗ. / Одеський держ. економ. ун-т. – К.: Центручбової літератури, 2008. – 346c.
8. Смолка А.О.Логістика: навч.-метод. посібник для студ. спец. «Менеджмент організацій» та «Економікапідприємства» / Державна академія житлово-комунального господарства. – К.:ДАЖКГ, 2008. – 148с
9. Таньков К.М, ТридідО.М., Колодизєва Т.О. Виробнича логістика: Навч. посіб. для студ. вищ.навч. закл. / Харківський національний економічний ун-т. – 2. вид., переробл. –Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. – 352 с.
10. ТридідО.М., Азаренкова Г.М., Мішина С.В., Борисенко І.І. Логістика: навч. посібник.– К.: Знання, 2008. – 566 с.
11. Цейтлин Л.М,Райко Д.В. Логистика: учеб. пособие для студ. экон. спец. /Национальный технический ун-т «Харьковский политехнический ин-т». – Х.: НТУ «ХПИ»,2007. – 148 с.
12. Чухрай Н.І.,Патора Р.А., Лялюк А.М. Маркетинг і логістика у вищомунавчальному закладі: монографія / Волинський національний ун-т ім. ЛесіУкраїнки. – Луцьк: Вежа, 2008. – 324 с.