Реферат: Економічна статика і динаміка. Основні завдання кон'юнктурних досліджень

Зміст

1. Поняття рівноваги в економіці, економічна статика ідинаміка

2. Види економічних процесів

3. Зміст і види економічної кон'юнктури

4. Основні завдання кон'юнктурнихдосліджень

Література

1. Поняття рівноваги в економіці,економічна статика і динаміка

Світова економікачи економіка будь-якої країни є системою із складними зв'язками і взаємодією. Яксистема економіка перебуває у постійному русі. Кожний окремо взятий суб'єктгосподарської діяльності є самостійним елементом економічних взаємовідносин,для якого важливо мати певні уявлення про функціонування цієї системи, їїнапрямки та розвиток.

Особливістюлюдського мислення є те, що кожне з природних явищ (у тому числі й економічних)сприймається у статичному ракурсі, зафіксованому на визначений момент часу. Протевивчення розвитку системи потребує порівняння багатьох моментів.

Порівняння стануекономічної системи прийнято називати динамікою процесу. Оцінкадинамічного процесу і становить основу кон'юнктурних досліджень.

Будь-яка конкретнасоціально-економічна дійсність мінлива, різноманітна і складна. У цьому мипостійно переконуємося. Саме така її особливість і створює труднощі длянаукової оцінки і практичної реалізації тих або інших уявлень про економічнудійсність.

Шляхомрозчленування економічної системи на однорідні елементи, що піддаються аналізу,можна послідовно змоделювати поведінку всієї системи. Окремий її елемент, якийможна охопити визначеним уявленням про його поведінку, прийнято називати обріємпізнання.

Таким чином, під економічноюстатикою слід розуміти таку теорію і практику, яка розглядає економічніявища позачасовою зміною. Навпаки, економічна динаміка вивчає економічніявища у процесі їхньої зміни за часом.

Методикон'юнктурного аналізу становлять сполучну ланку в уявленнях про статичніелементи економічної системи (суб'єкти господарювання, держави, власності тощо)і їх поведінку в економічній системі та за часом.

Для аналізуекономічної кон'юнктури дуже важливе значення має поняття стану системи. Длястатики основною категорією аналізу об'єкта є категорія незмінності,тотожності. З цією категорією пов'язана концепція статичного стану рівновагиекономіки.

Для динамікиосновною категорією є зміна, розходження елементів системи, і вона можевикористовувати категорію динамічної рівноваги. Але чи існує рівновагаекономіки взагалі?

Під станомрівноваги економіки розуміють спроможність економічної системи повертатисяу вихідний стан після впливу на неї зовнішніх, випадкових або нових,нехарактерних для системи збурень.

При цьомувважається, що середні кон'юнктурні показники коливаються навколо деякогосереднього свого значення, що і визначає точку рівноваги. Вже саме цевизначення розкриває сутність коливання економічних процесів.

Проте економічнасистема є частиною більшої системи людського буття, тому, як підтверджуєісторичний досвід, говорити про рівновагу економіки як про її незміннувластивість не можна.

Крім того, складнаекономічна структура дає змогу говорити про локальну (часткову) рівновагу, щоспричиняє несподівані і значні зміни економічної структури, появу новихстаціонарних станів. Процеси такого роду прийнято називати становленням.

У процесахстановлення поведінка економіки перестає бути строго детермінованою. У нійперіодично виникають потенційно нові точки рівноваги. При цьому обрій пізнаннярізко звужується, методика кон'юнктурних змін зазнає значних змін, а станекономічної рівноваги постійно порушується. Існують дві основні точки зору настан локальної нерівноваги.

Перша припускає,що при виході з рівноваги в економіці виникають сили, які повертають її упопередній (минулий) рівноважний стан, а друга — що стан нерівноваги єхарактерним для економіки. Вона припускає дві можливості виходу із нього:

якщо збуренняневелике, економічна система самостійно повертається у вихідний стан;

якщо збурення велике,економіка не зможе повернутися у вихідний стан.

За останньої умовив економічній системі неминуче виникнуть численні структурні зміни,непрогнозовані за тимчасовим чинником, і сама система рухатиметься до новоїрівноваги. Саме така точка зору пояснює всі види економічних процесів. Станрівноваги економіки не є статичним, скоріше варто говорити про динамічнурівновагу економіки.

2. Види економічних процесів

Викладене вищепереконує в тому, що методика кон'юнктурних досліджень залежить від характеру івиду економічних процесів. Розглянемо найзагальнішу класифікацію видівекономічних процесів.

Залежно віддинаміки розвитку їх прийнято поділяти на еволюційні й хвилеподібні. Еволюційніє неповторними і необоротними, тобто це процеси від однієї локальної рівновагидо іншої. Вони підкреслюють динаміку нерівноваги в економіці.

Еволюційніпроцеси — це неповторні, або необоротні, процеси, якіза відсутності різких сторонніх впливів набувають постійного напрямку тавизначеної тенденції до зростання або зниження показників (наприклад, тенденціядо збільшення кількості населення, обсягу виробництва тощо).

/>

Рис. 1. Еволюційний процесс.

/>

Рис. 2. Хвилеподібний процес

Точки А (q1; t1) і В (q2; t2) характеризуютьне тільки різноманітні значення обсягів у різні періоди часу, а й різні збігиобставин, що ніколи не повторюватимуться.

Хвилеподібні — це повторювані, або оборотні, процеси, за яких однакові значенняпоказників можуть бути досягнуті в різні періоди часу з однаковими абоподібними супутніми збігами обставин.

Рис.2 показує, щодинаміка розвитку процесу коливається навколо певного середнього значення q.

Економічнийрозвиток країни в цілому є необоротним процесом. Він характеризує головнимчином перехід від однієї стадії до іншої, а умови зміни цього переходу постійнозмінюються. Народногосподарський процес, якщо розглядати його у всійскладності, є необоротним.

Проте група йогоекономічних елементів, таких як ціни, заробітна плата, рівень безробіття тощо,відображає хвилеподібні оборотні спрямування. Вони пояснюють коливання, якимпритаманний у цілому необоротний еволюційний розвиток народного господарства.

Хвилеподібніпроцеси описують стан періодичного відхилення системи від середнього значеннярівноваги.

Ці процесихарактеризуються повторюваністю й оборотністю. Еволюційні й хвилеподібніпроцеси можуть зазнавати коливальних збурень постійного (хвилеподібного) івипадкового характеру.

Для кон'юнктурногоаналізу велике значення має напрямок розвитку економічного процесу. На думку Н.Кондратьєва, процес може мати підвищувальний і знижувальний характер.

Сам характерпроцесу підкреслює становище економічних суб'єктів господарювання у певнійекономічній системі в конкретний момент часу. Необоротний знижувальний процес векономіці прийнято називати ентропією економіки. Прискорена ентропіяхарактеризує її стагнацію.

Для правильногорозуміння змісту кон'юнктури важливе значення мають кількісні й якісніхарактеристики економічних процесів. Кількісні характеристики свідчать прокількісні зміни у динаміці економічних процесів, виражених за допомогоюрізноманітних систем виміру: зміна обсягу, ваги, довжини тощо.

Проте на практицінайчастіше окремі явища змінюються таким чином, що не мають числової оцінки чиобсягу і не зводяться до кількісних змін. Тоді ми говоримо про якісніхарактеристики, для оцінки яких використовуємо категорії «більше»,«менше», «добре», «погано» та інші порівняльніпоняття.

Статистична наукав основному оперує кількісними характеристиками рівноважних динамічнихпроцесів, але вже не спроможна виміряти динаміку нерівноваги. На відміну віднеї кон'юнктурні дослідження охоплюють кількісні й якісні оцінки усіхдинамічних станів економіки.

3. Зміст і види економічноїкон'юнктури

У сучасномурозумінні кон'юнктура характеризується сукупністю обставин, виявлених завдякиринку, від якихзалежать процеси піднесення або спаду напругиекономічного розвитку і які відбивають їх.

Кон'юнктуравідображає збіг обставин, від яких залежить і завдяки яким виявляється успіхгосподарської діяльності. Питання полягає в тому, щоб якомога точнішевизначити, про які саме обставини йдеться і як визначити сприятливість чинесприятливість їх збігу.

Загальніколивальні зміни в економіці складаються з окремих хвильових напрямківелементів системи. При цьому між коливальними змінами окремих елементів єтісний прямий або зворотний зв'язок. Наприклад, зростання виробництвапризводить до зниження зайнятості, і навпаки.

Підвищувальнатенденція одних елементів обов'язково породжує знижувальну тенденцію інших,оскільки в системі діє правило загальної рівноваги, якщо процеси маютьоборотний характер.

Для оцінкитенденції економічного процесу (напрямків кон'юнктури) необхідне порівняння якмінімум двох елементів.

Якщо напрямокхарактеризуватиметься як підвищувальний, спостерігається сприятливакон'юнктура, і навпаки.

У табл.1 наведенонабір показників, що характеризують різноманітний стан кон'юнктури.

Таблиця 1. Умовніпоказники кон'юнктури

Показник, елемент економічного процесу І момент II момент

Відношення моментів,

характер кон’юнктури

1. Кількісні показники: середній рівень цін, ум. гр. од. 80 90 112 1.1обліковий відсоток 4 5 25 1.2 торговий оборот, ум. гр. од. 900 1000 111 1.3 приріст виробництва чавуну, тис. т 100 114 114 1.4 приріст видобутку вугілля, тис. т 10 15 150 1.5 приріст виробництва бавовняних тканин, млн кв. м 50 25 50

2. Якісні показники: стан товарного ринку

стан фондового ринку

млявий

млявий

пожвавлення

кризовий

поліпшення

поліпшення

Під економічноюкон'юнктурою розуміється напрямок і ступінь зміни економічних процесів наоснові зіставлення їхніх окремих елементів у динаміці. Залежно від економічногосуб'єкта прийнято виділяти кон'юнктуру світового ринку, народногосподарськукон'юнктуру і кон'юнктуру її елементів (галузеву, регіональну, територіальнутощо).

Відповідно доособливостей аналізу виділяється загальна та спеціальна кон'юнктура.

Розглядаючикон'юнктуру народного господарства, ми, звичайно, вивчаємо зміну характерурозвитку окремих її галузей і одержуємо загальну кон'юнктуру кожноїгалузі, що входить до складу народногосподарського комплексу. Проте придослідженні кон'юнктури окремої галузі або регіону вивчаються зміни їїелементів.

Така кон'юнктураназивається спеціальною і поділяється на просту і диференційну.

Проста спеціальнакон'юнктура характеризує ступінь зміни елементів певної галузі або регіону вконкретний момент порівняно з попереднім моментом. Така кон'юнктура рівнозначназагальній кон'юнктурі, і порядок її дослідження аналогічний.

Наприклад,виробництво бавовняних тканин поточного року знизилося порівняно з попереднімроком на 50%. У цьому випадку можна говорити про знижувальну просту кон'юнктурув галузі.

Дещо інакшеформується диференційна кон'юнктура. Тенденція розвитку окремих галузей можебути однаковою (знижувальною або підвищувальною), проте ступінь їх напруги можебути різним. Зростання цін, обсягу виробництва може спостерігатися в усіхгалузях, проте темп зростання істотно відрізнятиметься.

Тоді говорять продиференційну кон'юнктуру. Іншими словами, диференційна кон'юнктура — це простакон'юнктура окремої галузі, але взята у порівнянні або відношенні до простоїкон'юнктури іншої галузі. Кон'юнктура конкретного товарного ринку нерозвивається ізольовано. Вона пов'язана із загальногосподарською кон'юнктурою ікон'юнктурою інших товарних ринків.

4. Основні завдання кон'юнктурнихдосліджень

Основна метакон'юнктурного аналізу випливає із самого визначення кон'юнктури — виявлення імоделювання тенденцій та закономірностей розвитку ринку. Для її досягненнянеобхідно послідовно вирішити такі завдання:

визначити об'єкткон'юнктурного аналізу;

зібрати йопрацювати кон'юнктурну інформацію про об'єкт дослідження і пов'язані з нимекономічні процеси;

оцінитиособливості стану досліджуваного ринку, виявити поведінку суб'єктів, що діютьна ринку;

оцінити йпроаналізувати потенціал та основні пропорції ринку;

виявити основнітенденції розвитку ринку, його коливання, сезонність і циклічність.

Переліченізавдання орієнтовані на повну характеристику стану ринку в цілому, а також урозрізі окремих його елементів і складових. Останні два завдання відбиваютьрізноманітні сторони одного процесу — динаміки розвитку ринку.

Зазначені завданнязосереджують у собі як етапи реалізації методики кон'юнктурного аналізу, так ісаму методику. Загалом етапи кон'юнктурного аналізу можна поділити на два рівніреалізації.

На першомуздійснюється аналіз ринкової кон'юнктури з характерними для неї масштабами ітипологією ринку, поведінкою основних суб'єктів, головними пропорціями,динамікою й усталеністю ринку. На другому етапі здійснюється спроба побудуватимодель ринкових взаємозв'язків і спрогнозувати ринкову ситуацію.

Другий етап єнайскладнішим щодо об'єктивності оцінок, перший — з погляду трудомісткостіаналізу. Взагалі суб'єктивність кон'юнктурного аналізу — явище закономірне,оскільки дослідження, як правило, проводяться в інтересах якоїсь однієї зісторін, що взаємодіють.

Визначення ступеняоб'єктивності у кон'юнктурному аналізі можливе за умов незалежного дослідження,коли аналізується діяльність усіх основних суб'єктів ринкових відносин.

Література

1. Авдулов П.В., Гойзман Э.И., КутузовВ.А. и др. Экономико — математические методы и модели для руководителя. М.: Экономика, 2008

2. Акофф Р. Планирование будущегокорпорации. — М.: Прогресс, 2007

3. Ансофф И. Стратегическоеуправление. — М.: Экономика, 2008.

4. Багриновский К.А., Рубцов В.А. Моделии методы прогнозирования и долгосрочного планирования: Учеб. пособие. — М., 2009.

5. Л.П. Владимирова. Прогнозированиеи планирование в условиях рынка: Учебное пособие. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Издательский Дом «Дашков и К», 2009. — 308 с.

6. Гальчинський, Наєць В.,Семиноженко В. Україна: реалії та інноваційний розвиток. — К., 2008.

7. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Разработкауправленческого решения. — М.: ТОО НПЦ «Крылья», 2008.