Реферат: Цінові обмеження для окремих видів діяльності
Чинне законодавствов Україні надає суб'єктам господарювання повну свободу у виборі ціновоїполітики: вони мають право самостійно вирішувати, за якою ціною реалізовуватитой чи інший товар, можуть здійснювати розпродажі та знижки на товар, щореалізується, а можуть і встановлювати нічні націнки на певну продукцію.
Разом із тим щодореалізації окремих видів товарів (послуг) законодавець зобов'язує підприємцівдотримуватися певних обмежень.
Перелік використаних документів
Державні фіксованіта регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, що значно впливають назагальний рівень і динаміку цін, на товари та послуги, що мають вирішальнесоціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво якихзосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище наринку.
Законом N 507установлено, що Кабінет Міністрів України уповноважений:
– забезпечуватиздійснення державної політики цін;
– визначати перелікпродукції, товарів та послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифина які затверджуються відповідними органами державного управління (за виняткомсфери комунікацій);
– визначатиповноваження органів державного управління у сфері встановлення і застосуванняцін (тарифів), а також щодо контролю за цінами (тарифами).
Повноваження, наданіКМУ, узгоджуються з Конституцією, стаття 116 якої покладає на цей органобов'язки щодо забезпечення цінової політики.
Керуючись наданимиповноваженнями, КМУ затвердив постанову N 1548, якою встановив повноваженнявідповідних органів у сфері регулювання цін. Зокрема, у цьому документівизначено повноваження органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономноїреспубліки Крим, обласних, Київської та Севастопольських міських державнихадміністрацій, виконавчих органів місцевих рад щодо регулювання цін і тарифівна окремі види продукції, товарів і послуг. Тому цілком справедливостверджувати, що наведений у постанові N 1548 перелік товарів, ціни на якіпідлягають регулюванню органами виконавчої влади і виконавчими органами міськихрад (лист Держкомпідприємництва від 14.03.2002 р. N 2-222/1432), є повним тавичерпним.
У свою чергу,місцеві органи влади, керуючись наданими повноваженнями, затвердили регіональнідокументи, спрямовані на регулювання цін і тарифів на товари та послуги,включені до зазначеного вище переліку.
Торгівля лікарськими засобами
Відповідно до абзацушостого п. 12 постанови N 1548 місцевим органам надано повноваження встановлюватиграничні торговельні націнки (надбавки) на лікарські засоби та вироби медичногопризначення, зазначені в переліку вітчизняних та імпортних лікарських засобів івиробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню, утаких розмірах:
– при реалізаціїнаселенню через аптечну мережу – не вище 35 % оптової ціни виробника (митноївартості) з урахуванням знижок;
– при придбаннідержавними та комунальними закладами охорони здоров'я за бюджетні кошти – невище 10 % оптової ціни виробника (митної вартості) з урахуванням знижок.
Це обмеженняпотрібно розуміти так.
1. Граничніторговельні націнки встановлюються тільки щодо лікарських засобів та виробівмедичного призначення, унесених до Переліку N 480/294.
Виходить, що приреалізації лікарських засобів вітчизняного та імпортного виробництва, невнесених до Переліку N 480/294, суб'єкти господарювання можуть застосовувативільні ціни і не дотримуватися зазначеного обмеження.
Однак, як показуєпрактика, не рідкі випадки, коли місцеві органи перевищують свої повноваження івстановлюють граничний рівень торговельної надбавки (націнки) не лише налікарські засоби та вироби медичного призначення, наведені в Переліку N480/294, а взагалі на всі лікарські засоби.
2. Головна проблема,що постає перед суб'єктами господарювання, які здійснюють торгівлю лікарськимизасобами та виробами медичного призначення, включеними до Переліку N 480/294,полягає у визначенні оптової ціни виробника.
Справа в тому, що насьогодні в чинному законодавстві відсутнє визначення оптової ціни виробника.Офіційні роз'яснення щодо порядку визначення цін на лікарські засоби викладенов листах Мінекономіки від 19.04.2002 р. N 32/5-5/342, від 16.10.2002 р. N32/5-5/955, від 13.01.2003 р. N 32/5-5/35.
Так, Мінекономікивідзначає, що при вирішенні цього питання суб'єктам господарювання необхідновраховувати вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансовузвітність в Україні» від 16.07.99 р. N 996-XIV і Положення (стандарту)бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом від 20.10.99 р. N 246,згідно з яким придбані запаси зараховуються на баланс підприємства за первісноювартістю, що включає, крім інших фактичних витрат, суми, сплачувані згідно здоговором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків.
І далі Мінекономікиуточнює, що формування фіксованих (регульованих) цін аптечні заклади маютьздійснювати шляхом застосування граничних торговельних надбавок до фактичноїціни продажу виробника, що є оптовими цінами виробників, зафіксованими вбухгалтерських документах.
З аналогічнимроз'ясненням виступала також Держінспекція з контролю за цінами (лист від27.02.2004 р. N 32/5-5/303), яка стверджувала, що граничну торговельну надбавкуслід розраховувати від фактичної відпускної ціни виробника, що можевідрізнятися від оптової ціни.
Забігаючи наперед,зауважимо, що донедавна наведені вище роз'яснення не відповідали вимогам абзацушостого п. 12 постанови N 1548, в якому зазначено, що торговельна націнкаобчислюється саме виходячи з оптової ціни виробника. Адже терміни «первіснавартість» і «оптова ціна виробника» – це абсолютно різні поняття.
Із цього питаннябули також і підтвердження із судової практики (див. постанову ВГСУ від20.07.2004 р. N 8/185-1907, оглядовий лист ВГСУ від 16.12.2004 р. N 01-8/3273).Аргументи ВГСУ зводилися до такого:
«Як було встановленосудом першої інстанції, позивачем в обґрунтування факту порушення відповідачемрівня граничної торговельної надбавки покладено закупівельну ціну товару, щопідтверджується розрахунками суми необґрунтовано отриманої виручки танакладними на отримання товару від продавця. Відповідач же нараховуєторговельну націнку від оптової ціни виробника, яка зазначена в накладнихпостачальника (продавця товару) та яка відрізняється від відпускної ціни,зазначеної в тих же накладних».
У результаті суддійшов висновку, що встановлення граничного рівня торговельної надбавки налікарські засоби та вироби медичного призначення у відсотковому відношенні самедо оптової ціни виробника (митної вартості) є правильним, оскільки іншіграничні тарифи і порядок їх визначення законодавчо не встановлено.
Таким чином,торговельну націнку в розмірі 35 % на лікарські засоби та вироби медичногопризначення слід застосовувати до оптової ціни виробника такої продукції. Утому випадку, якщо товар проходить через декількох оптових покупців, коженоптовик у своїй накладній на відпуск товару має зазначити оптову ціну виробникалікарських засобів.
До речі, аптечнізаклади при відпуску лікарських засобів та виробів медичного призначеннязастосовують накладну спеціальної форми N 06332 (щодо лікарських засобівімпортного виробництва – форми N 2810), в якій зазначають серію, найменуваннята характеристику медпрепарату, виробника, оптову ціну виробника, торговельнунацінку та відпускну ціну на товар з урахуванням націнки. І саме оптова цінавиробника, зазначена в накладній на відпуск лікарських засобів та виробівмедичного призначення, і є для аптечного закладу базою для застосуванняторговельної націнки і відповідно формування роздрібної ціни.
Розглянемо декількаприкладів.
Приклад 1
Відпускна цінавиробника лікарського засобу – 10 грн. Оптовий постачальник застосовує до цьогопрепарату торговельну націнку в розмірі 20 %, тобто ціна постачальника – 12грн. за упаковку. Аптека встановила на цей лікарський препарат торговельнунацінку 35 %.
Граничний розмірторговельної націнки (35 %) аптечний заклад застосовує до оптової цінивиробника цього лікарського засобу (10 грн.), а не до відпускної ціни оптовогопостачальника (12 грн.). Отже, роздрібна ціна на цей препарат не можеперевищувати 10 грн. х 1,35 = 13,5 грн.
Приклад 2
Умови цього прикладуаналогічні до умов прикладу 1. Крім того, пільговим категоріям населеннялікарські засоби відпускаються зі знижкою 5 %.
При відпуску аптекаминаселенню лікарських засобів, ціни на які підлягають державному регулюванню,безоплатно або на пільгових умовах мають застосовуватися торговельні надбавки,установлені на регіональному рівні в межах 35 % оптової ціни виробника (митноївартості) (лист Міністерства охорони здоров'я України «Щодо розміру граничноїнадбавки при формуванні цін на ліки за пільговими рецептами» від 26.03.2002 р.N 18.1237/16-11).
Розрахуємо для цієїситуації роздрібну ціну на лікарський препарат зі знижкою:
13,5 – (13,5 х 0,05)= 12,82 грн.
Останні зміни щодо лікарських засобів
Чинною редакцієюабзацу шостого п. 12 постанови N 1548 передбачено, що граничні торговельнінацінки на лікарські засоби та вироби медичного призначення, зазначені вПереліку N 480/294, застосовуються до оптової ціни виробника (митної вартості)з урахуванням знижок.
Чому ми вирішилиповернутися до цього питання? У попередній редакції цього абзацу, до якогонещодавно внесено зміни постановою КМУ від 11.05.2006 р. N 660, були відсутніслова «з урахуванням знижок».
Тому такеформулювання дозволяло трактувати цю норму таким чином: при наданні знижок напродукцію, що реалізується виробником чи оптовим продавцем, граничнаторговельна надбавка в розмірі 35 % все одно застосовувалася до оптової цінивиробника. Інакше кажучи, наявність або відсутність торговельної знижки ніяк невпливала на порядок застосування граничної торговельної надбавки, яку необхіднобуло застосовувати до відпускної ціни виробника лікарського засобу. Саме цієїпозиції дотримувався ВГСУ, на підтвердження чого див. постанови ВГСУ від20.07.2004 р. N 8/193-9/110-1251 і від 26.10.2004 р. N 5/38.
Разом із тимзауважимо, що Держкомісія з контролю за цінами дотримувалася іншої думки тавважала, що торговельні надбавки необхідно застосовувати до оптової цінивиробника за вирахуванням знижок (лист від 16.10.2002 р. N 32/5-5/950).
Таким чином, післятого як до абзацу шостого п. 12 постанови N 1548 було внесено зміни постановоюКМУ від 11.05.2006 р. N 660 і його текст було доповнено словосполученням «зурахуванням знижок», ситуація докорінно змінилася. Тепер граничні торговельнінадбавки на лікарські засоби слід застосовувати до оптової ціни виробника завирахуванням наданих знижок.
Приклад 3
Відпускна цінавиробника на лікарський препарат – 25 грн. При придбанні цього лікарськогозасобу в кількості понад 100 одиниць виробник надає знижку в розмірі 3 %.
При реалізаціїлікарського препарату виробник застосовує знижку в розмірі 75 грн. (2500 х0,03).
Відпускна цінавиробника з урахуванням знижки становить:
2500 грн. – (2500 х0,03) = 2425 грн.
Таким чином, дооптової ціни виробника з урахуванням знижки (2425 грн.) усі наступні продавціцього лікарського засобу встановлюватимуть граничні торговельні надбавки. Разоміз тим у накладній на відпуск лікарського засобу постачальником буде зазначенооптову ціну 2500 грн., а ціна продажу становитиме 2425 грн.
Розглянуті вищеситуації стосувалися придбання та встановлення торговельних надбавок довітчизняних лікарських засобів і виробів медичного призначення. У тому випадку,якщо придбаваються імпортні лікарські засоби, граничні торговельні націнкизастосовуються до митної вартості. Визначення митної вартості товарів та їїскладові встановлено МКУ та Законом про єдиний митний тариф. Так, митна вартість– це заявлена декларантом вартість товарів, що переміщуються через митнийкордон України, яка зазначається у ВМД. Отже, при встановленні торговельноїнацінки на імпортні лікарські препарати слід орієнтуватися на вартість товарів,заявлену у ВМД.
Торгівля деякими продовольчими товарами
Відповідно до п. 12постанови N 1548 місцевим органам надано право регулювати (встановлювати)граничні торговельні надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) натакі види продовольчих товарів, як:
– борошно;
– хліб іхлібобулочні вироби;
– макаронні вироби;
– крупи;
– цукор;
– яловичина, свининаі м'ясо птиці;
– ковбаси варені;
– молоко;
– сир;
– масло тваринне таолія рослинна.
Нагадаємо, що праварегулювати ціни на продовольчі товари місцеві органи набули з 24.07.2003 р. узв'язку з прийняттям постанови КМУ від 24.07.2003 р. N 1150. До цього часу вонитакого права не мали (виняток становило дитяче харчування, на якеобладміністрації могли встановлювати граничні рівні рентабельності йторговельні надбавки).
Однак на відміну відлікарських засобів та виробів медичного призначення, щодо яких постановою N1548 встановлено граничний розмір торговельної націнки, для перелічених вищевидів продовольчих товарів таку «верхню» планку не встановлено. Користуючисьнаданими повноваженнями, місцеві органи відповідними розпорядженнямивстановлюють граничні націнки на зазначені продовольчі товари.
Мабуть, серед усіхвидів продовольчих товарів особливий інтерес викликає регулювання цін на хліб іхлібобулочні вироби. Тому з метою запобігання повсюдному зростанню цін на хлібі хлібобулочні вироби місцеві органи, отримавши на це певні повноваження,поспішили прийняти відповідні рішення (розпорядження), спрямовані нарегулювання цін на ці товари.
Чим цікаві цідокументи?
По-перше, не всіґатунки хліба та хлібобулочних виробів можуть піддаватися державномурегулюванню.
До цього спискупотрапили так звані «соціально значущі сорти хліба». Цей вислів, який нещодавноз'явився в нашому лексиконі, з часом перетворився на спрощену назву«соціальний» хліб. Які ґатунки хліба належать до цієї категорії?
Практично в кожномурегіоні місцеві органи влади обрали індивідуальний підхід до вирішення цьогопитання.
Наприклад, у Києві(згідно з рішенням Київської міської державної адміністрації, Територіальноговідділення Антимонопольного комітету України від 24.01.2005 р. N 4/646) допереліку продукції, що підлягає державному регулюванню, включено:
– хліб іхлібобулочні вироби з борошна пшеничного першого та другого ґатунків тажитнього;
– хліб і булочнівироби із суміші борошна пшеничного першого і другого ґатунків (із кількістюборошна пшеничного вищого ґатунку не більше 50 відсотків);
– хліб іхлібобулочні вироби для діабетиків.
У Миколаївськійобласті згідно з розпорядженням обласної адміністрації від 30.08.2004 р. N394-р до цієї категорії віднесено хліб білий першого ґатунку (формовий) та хліб«Дарницький» формовий.
Однак у деякихрегіонах перелік ґатунків «соціального» хліба місцеві органи виклали доситьдетально. Наприклад, в Автономній Республіці Крим (постановою Ради міністрівАРК від 27.01.2006 р. N 17) до таких ґатунків належать:
– хліб із борошнапшеничного першого ґатунку, хліб із суміші борошна пшеничного вищого та першогоґатунків із вмістом борошна першого ґатунку понад 51 % (крім ґатунків«домашній», «обідній», «степовий», «південний», «губернський», «обліпиховий»);
– хліб із сумішіборошна пшеничного першого та другого ґатунків (крім ґатунків «поживний»,«пшеничний», «кишинівський», «селянський»);
– хліб із борошна пшеничногодругого ґатунку (крім ґатунку «білий» формовий);
– хліб із сумішіжитнього та пшеничного борошна (крім ґатунків «карельський», «скіфський»,«бородинський», «вілинський», «осінній», «бадьорість», «елітний», «житнійцілющий новий», «житній обійний поліпшений», «особливий», «житній поліпшений»,«стаханівський», «асорті», «кминний», «московський», «пікантний»,«володимирський», «єлісаветградський», «столичний», «монастирський»,«ароматний», «Дарія», «український новий»).
По-друге, назазначені вище ґатунки хліба переважно в усіх регіонах України встановленограничний розмір торговельної націнки в розмірі 10 % до оптової ціни виробника.
Перерозподілторговельних надбавок між оптовими та роздрібними підприємствами торгівліздійснюється за погодженням сторін. Наявність такого застереження врегіональних документах зобов'язує кожного продавця знати оптову цінувиробника.
Фактично це означає,що на всьому шляху товару від виробника до кінцевого споживача його вартістьможе підвищитися не більше ніж на 10 %. При цьому виходить, що на розмірграничної торговельної націнки не впливає, через скільки посередників пройшовтакий товар: чи то він потрапив відразу від виробника до кінцевого споживача,чи то до цієї схеми «вклинилося» декілька оптовиків.
У будь-якому з цихвипадків торговельна надбавка на хліб не повинна бути більшою, ніж Цінавиробника х 0,1. Урешті-решт, максимальна ціна реалізації розраховується так:Ціна виробника х 1,1.
Ураховуючи, щопрактично в усіх регіональних документах міститься застереження, що привстановленні торговельних надбавок враховано оптову надбавку та суму ПДВ, цінавиробника береться з урахуванням ПДВ.
Крім того, понадрівень торговельних надбавок до ціни можуть включатися транспортні витрати відстанції (порту, пристані) виробника продукції до станції (порту, пристані)першого покупця, а також транспортні витрати у випадках вивезення покупцемтовару автомобільним транспортом безпосередньо зі складу виробника, за виняткомвнутрішньоміських перевезень.
Пасажирські перевезення та звільнення від ПДВ
У деяких випадкахдержавне регулювання не тільки спрямоване на обмеження у виборі ціновоїполітики, а пов'язане з порядком оподаткування окремих операцій.
Одним із прикладів єнадання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом.
Як відомо,відповідно до пп. 5.1.13 Закону про ПДВ операції з надання послуг з перевезенняосіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту,тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до йогокомпетенції, визначеної законом, звільняються від оподаткування.
Розглянемо, якіумови для застосування цієї пільги передбачені цим пунктом.
По-перше,транспортний засіб, що використовується при перевезенні вантажів, не повиненбути таксомотором.
По-друге,пасажирські перевезення здійснюються в межах одного населеного пункту. Так, донаселених пунктів належать: міста, селища міського типу, населені пунктисільської місцевості.
І по-третє, тарифина послуги з перевезення пасажирів має бути врегульовано органом місцевогосамоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.
Відповідно до п. 13постанови N 1548 Раді міністрів АРК, обласним, Київській та Севастопольськіймісцевим державним адміністраціям, виконавчим органам Львівської та Криворізькоїміських рад надано повноваження щодо регулювання (встановлення) тарифів наперевезення пасажирів і вартість проїзних квитків у міському пасажирськомутранспорті – метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі (який працює узвичайному режимі руху).
І крім того,повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад визначено уст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.97 р. N 280/97-ВР.Так, зокрема, до їх повноважень належать установлення в порядку та межах,визначених законодавством, тарифів на транспортні послуги, що надаютьсяпідприємствами та організаціями комунальної власності відповідноїтериторіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань ізпідприємствами, установами та організаціями, що належать до комунальноївласності.
Спираючись назазначені документи, де визначено їх повноваження, місцеві органи владиприйняли відповідні розпорядження, в яких установлено тарифи на перевезенняпасажирів і вартість квитків у міському транспорті, що працює у звичайномурежимі руху.
І фактично можнастверджувати, що наявність таких регіональних документів про встановленнятарифів на перевезення пасажирів є не чим іншим, як регулюванням тарифівмісцевими органами на такі послуги.
Інакше кажучи, якщопідприємство надає послуги з перевезення пасажирів за тарифами, установленимимісцевими органами, можна говорити, що ці тарифи в цьому регіоні врегульованотакими органами.
Отже, при виконанніцих вимог підприємство, що надає послуги з перевезення пасажирів у межах міста,може скористатися пільгою з ПДВ.
Особливостіобліку дотацій
Одним із видівдержавного регулювання є встановлення обмежень у застосуванні цін і тарифів. Утаких випадках підприємство свідомо погоджується на збитки (несе витрати),замість чого з державного або місцевого бюджету підприємству виділяють певнісуми коштів у вигляді дотацій на фінансування конкретних заходів.
У податковому облікусуми дотацій та субсидій із фондів загальнообов'язкового державного соціальногострахування чи бюджетів, отримані платником податків, включаються до складувалових доходів на підставі пп. 4.1.6 Закону про податок на прибуток. Причомувалові доходи підприємство відображатиме на дату отримання дотацій та субсидійна рахунках підприємства (пп. 11.3.5 Закону про податок на прибуток). Удекларації з податку на прибуток суми дотацій та субсидій одержувачі бюджетнихкоштів відображають по рядку 01.6 «Інші доходи».
Що стосуєтьсявитрат, понесених підприємством під час здійснення «дотаційної» діяльності, товони відображатимуться у складі валових витрат на підставі пп. 5.2.1 Закону проподаток на прибуток.
У Законі про податокна прибуток виділено категорію платників, в яких дотації та субсидії невключаються до валових доходів. Це стосується неприбуткових організацій, визначенихв абзацах «а», «б», «в», «г», «д» пп. 7.11.1 Закону про податок на прибуток, щомають ознаку неприбутковості 0001 – 0004, 0005-0008 і 0014, 0009 і 0010, 0011,0012.
Для цих групнеприбуткових організацій дотації та субсидії, отримані з державного і місцевогобюджетів, державних цільових фондів, благодійна, гуманітарна і технічнадопомога, що надається таким неприбутковим організаціям відповідно до умовміжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною РадоюУкраїни, звільняються від оподаткування. У Звіті* неприбуткових установ таорганізацій такі суми відображають у першій частині (рядки 1.3.5, 2.5, 3.1.3,3.2.3, 4.3, 5.3).
Виняток становлятьдотації на регулювання цін, що надаються таким неприбутковим організаціям абочерез них їх одержувачам з метою зниження рівня таких цін. Стосовно такихкоштів для всіх неприбуткових організацій не передбачено звільнення відоподаткування. Суми таких доходів неприбуткові організації відображають удругій частині Звіту по рядку 10.
У бухгалтерськомуобліку дотації належать до коштів цільового фінансування, облік яких ведетьсяна рахунку 48 «Цільове фінансування». По кредиту рахунка 48 відображають коштицільового призначення, отримані підприємством для фінансування окремих заходів,по дебету – використані суми за певними напрямками, визнання їх доходом, атакож повернення невикористаних сум. Аналітичний облік коштів цільовогофінансування та цільових надходжень, їх витрачання здійснюють за їхпризначенням і джерелами надходження.
Дотації та субсидії,отримані підприємствами, у бухгалтерському обліку відображаються в порядку,установленому П(С)БО 15.
Цільове фінансуваннявідповідно до п. 16 П(С)БО 15 не визнається доходом доти, доки не з'явитьсяпідтвердження того, що його буде отримано та підприємства виконає умови щодотакого фінансування. Отримане цільове фінансування визнається доходом протягомтих періодів, в яких було понесено витрати, пов'язані з виконанням умовцільового фінансування.
Цільове фінансуваннядля компенсації витрат (збитків), понесених підприємством, і фінансування длянадання підтримки підприємству без установлення умов його витрачання навиконання в майбутньому певних заходів визнаються дебіторською заборгованістю зодночасним визнанням доходу.
Особливістюцільового фінансування у вигляді капітальних інвестицій є те, що воновизнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об'єктівінвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумінарахованої амортизації цих об'єктів. У цьому випадку можна використовуватитранзитний рахунок 69 «Доходи майбутніх періодів». І хоча в П(С)БО 15 нічого незазначається про необхідність застосування цього рахунка, на його використаннінаполягає начальник Управління методології бухгалтерського обліку МінфінуУкраїни В. М. Пархоменко (див. статтю «Квартальний фінансовий звіт» у журналі«Вісник податкової служби України», 2005, N 15, с. 101).
Розглянемо порядоквідображення в обліку операцій, пов'язаних з відпуском аптечними закладамилікарських засобів пільговим категоріям населення.
Приклад 4
Аптечним закладомреалізовано лікарські засоби пільговим категоріям населення на суму 18000 грн.Покупцями сплачено 50% вартості лікарських засобів, а решта 50% – відшкодованоз бюджету.
N з/п Зміст господарської операції Бухгалтерський облік Сума, грн. Податковий облік дебет кредит ВД ВВ 1 Надійшли гроші від реалізації лікарських засобів 301 702 9000* 9000 – 2 Відображено заборгованість бюджету 377 48 9000 – – 3 Відображено дохід від цільового фінансування 48 718 9000 – – 4 Отримано кошти з бюджету 311 377 9000 9000 –Докладніше зпорядком отримання та використання коштів, одержаних як дотації, можнаознайомитися у статті «Дотації та субсидії: кому надають і як обліковують»(див. «Податки та бухгалтерський облік», 2005, N 45).
І останні новини
Постановою КМУ від11.05.2006 р. N 660 до постанови N 1548 унесено зміни, відповідно до яких:
– скасовано заставніціни на скляну тару. Нагадаємо, що згідно з п. 3 постанови N 1548 праворегулювання таких цін було надано Раді міністрів Автономної Республіки Крим,обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям. Томупри скупці склотари в населення необхідно було враховувати заставні ціни,установлені відповідними рішеннями місцевих органів влади (якщо, звичайно, такірішення по регіону було прийнято). Виходить, що у зв'язку зі скасуванням цихповноважень скупка скляної тари в населення здійснюватиметься за вільнимицінами;
– місцеві органивтратили повноваження на встановлення граничного рівня оптових і роздрібних цінна яловичину, свинину та м'ясо птиці (абзац тридцять другий п. 12 постанови N1548). Звертаємо увагу: йдеться виключно про скасування повноважень місцевихорганів на встановлення граничного рівня цін на зазначену продукцію, а неграничних торговельних надбавок до оптової ціни виробника (митної вартості) наяловичину, свинину і м'ясо птиці (абзац двадцять дев'ятий п. 12 постанови N1548 залишився без змін).
Ці зміни набуличинності з 11.05.2005 р.
Список літератури
1. Конституція –Конституція України від 28.06.96 р.
2. Закон N 507 – ЗаконУкраїни «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.90 р. N 507-XII.
3. Постанова N 1548 –постанова КМУ «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади івиконавчих органів міських рад з регулювання цін (тарифів)» від 25.12.96 р. N1548.
4. Перелік N 480/294 –Перелік вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичногопризначення, ціни на які підлягають державному регулюванню, затвердженийнаказом Міністерства охорони здоров'я України та Мінекономіки України від03.12.2001 р. N 480/294.
5. Горицкая Н.Г.Бухгалтерский учёт и финансовая отчётность в Украине с 2000 года: Практическоепособие. – К.: ООО Редакция газеты “Бухгалтерия”, “Налоги и Бизнес” 2000 р. –256 с
6. Бутинець Ф.Ф.Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник. – Житомір: ЖІТІ, 2001.– 576с.
7. Бухгалтерськийфінансовий облік / за редакцією Ф.Бутинця – Житомир: ЖІТІ, 2001р. — 672с.