Реферат: Функціональний підхід у промисловому маркетингу


Функціональний підхід у промисловому маркетингу


1 Функціональний підхід у сучасній маркетинговий системі

 

У сформованій у даний час ситуації на Україні неминуча гостра конкуренціявиробників, що використовують різні маркетингові дії, спрямовані на збутпродукції, застосування яких, немислимо без проведення об'єктивного аналізуконкурентоздатності пропонованої ринку продукції. Для цього недостатньовизначити тільки рівень якості товару, що є для споживача до визначеногомоменту обов'язковою характеристикою, хоча ще не гарантуюче придбання товарноїодиниці. Конкурентоздатним виявляється той продукт, що задовольняє потребипокупця оптимальним способом при максимальній відповідності ціни і якості.

За останні10...15 років виникли нові наукові напрямки, покликані вивчати функціонуваннямашин і здійснювати пошук шляхів, що забезпечують більш високу продуктивністьустаткування в експлуатації. При функціональному підході намагаються насампередз'ясувати, що необхідно споживачу, яку функцію для цього необхідно виконати іякі існують варіанти для цього шляхом проведення збору й аналізу інформації намісцях експлуатації машин.

Однак, споживачі продукції найчастішезвертаються до вивчення функціональних особливостей тоді, коли купують вироби,освоюють технологію їхнього застосування, вивчають експлуатаційні можливості.Внутрішній зміст технічної системи починає цікавити споживача тоді, коливиникає несправність, відмовляє та чи інша підсистема, з'являються відхиленнявід заданих вимог.

Серед основних факторів формуваннявартісних оцінок функціональних елементів технічної системи виділяють такігрупи факторів, як експлуатаційні, функціональні, техніко-експлуатаційні,конструкторсько-технологічні, організаційно-технологічні.

Кожна з перерахованих групфункціональних факторів при реалізації має свою специфічну спрямованість.Експлуатаційні фактори покликані характеризувати досліджувану технічну системув якості досягнення певних цілей, а саме — задоволення існуючої потреби, крімтого вони обумовлюють розмір витрат на їхню реалізацію. Автори існуючоїкласифікації наполягають на виділення в цій групі факторів ще дві підгрупи, щодозволяє робити більш ретельну розробку машини, що включає в себе не тількизосередження всього набору необхідних функцій у створювану машину, але ізабезпечення її надійності. При цьому перша підгрупа містить у собі показникипризначення, кількість виконуваних функцій, «режим і число циклівфункціонування, максимальні-можливі значення функціональних параметрів,діапазон виміру», а друга – “надійність, величину ресурсу, кратністьзастосування функціонального елемента і т.д.”. Дана група факторів є основополягаючою.Конструкторсько-технологічні, у свою чергу, спрямовані на дослідження технічноїсистеми, як об'єкт створення і виробництва. І, нарешті,організаційно-економічні характеризують умови створення виробництва йексплуатації.

Аналіз функціонування і прийняттяуправлінських рішень використовуються не тільки за рубежем, але й у нашійкраїні, хоча, як свідчать більшість вітчизняних джерел, відбуваєтьсянаціленість такого аналізу на сферу споживання. У результаті виникає ситуація,у якій фактори, що формуються в основному при створенні устаткування,відносяться до розряду некерованих.

У результаті можна зробити висновок,що наукові напрямки, що вивчають функціонування машин, склалися в сферіексплуатації устаткування унаслідок усезростаючої його одиничної потужності,складності і вартості, що вимагає нових підходів до забезпечення ефективностіфункціонування машин, і переслідують одну єдину мету — комплексне дослідженняфакторів, що впливають на функціонування, а також безупинне виявлення йусунення «вузьких місць» у роботі устаткування.

Як обґрунтування необхідностіфункціональної спрямованості промислового маркетингу можна використовуватинаступні фактори:

1) попит на машинобудівну продукціюне завжди обґрунтовано формується на основі запиту споживачів, що ємалоінформованими про продукцію, що готується до випуску і знаходиться впроцесі виробництва;

2) структура потреби в основномувизначається на основі побудови технологічних задач, тобто формуванні банкунеобхідних функцій;

3)вимоги до проектованого товарубазуються на технологічних задачах.

У результаті того, що в даний часпотреби покупців промислової продукції відрізняються в залежності від різнихфакторів, доцільно використовувати сегментацію техніко-технологічного оточеннядорівнює, як і в загальному маркетингу, під якою необхідно розуміти також поділринкового простору на певні групи — сегменти, для яких характерне зосередженняідентичних вимог до продукту у сфері застосування, конструкції, типуустаткування та інше.

Якщо розглядати конкретну фірму-виробникав цьому просторі, то для неї існує визначена його частина, що представляє дляцього продуцента найбільш прибуткові можливості, а для споживача, яка даєнайбільший ефект, іменована надалі, як техніко-технологічною нішею. У своючергу, техніко-технологічна ніша не обов'язково включає один сегмент, їх можебути необмежена кількість. Пошук своєї ніші на ринку є досить відповідальниммоментом у функціональному маркетингу, тому що від правильності цього крокузалежить подальша доля підприємства. Однак, конкретна ніша в ринковому просторіне є відособленою одиницею у вакуумному оточенні, вона звичайно перетинається зтехніко-технологічними нішами конкурентів. Тому пошук повинний виконуватисятакож шляхом виключення з власної ніші конкурентних з одночасним аналізомможливостей.

 


2 Реалізаціяінтересів споживача і виробника в показнику межової ціни

В умовах, коли ринок не випробуєдефіциту, вимоги споживачів невпинно ростуть і розвиваються, виникає протиріччяміж пропозицією виробника і попитом споживача, що полягає в тому, що останнійне займається порівнянням умов виробництва, а віддає перевагу тим товарам,вартість яких його влаштовує, при цьому не зважаючи на кількість витраченогочасу і ресурсів виробником для створення одиниці продукції і згодний фінансуватифункції, надані ресурсами, втіленими в реальну машину. Виходячи з цього виникаєгостра необхідність визначення такого показника, як межова ціна, у якомувизначаються вимоги, як споживача, так і виробника. Рівень граничної цінивизначається по наступній формулі:

/>,

де Ц.Ипред. — міжова ціна устаткування;

ЦА — продажна цінамашини-аналога;

F1 — функція залежностіціни устаткування від його маси;

F3 — функція залежностімаси устаткування від класифікаційних і функціональних показників призначення.

Аi і, Bi і,...,Di і — класифікаційні і функціональні показники призначеннядосліджуваного устаткування;

Аi а, Bi а,...,Di а — класифікаційні і функціональні показники призначеннямашини-аналога;

Qекс.и. — експлуатаційнапродуктивність досліджуваного устаткування;

Qекс.а.прив. — експлуатаційна продуктивність машини-аналога, приведена до показниківпризначення досліджуваної машини.

Показник експлуатаційної продуктивності,який використовується для визначення рівня межової ціни призначений длякомплексної оцінки якості експлуатації машини, що дозволяє визначити перелікрекомендацій з розробки, виробництву й експлуатації устаткування великогомашинобудування, і являє собою рівняння функціонування устаткування:

/>/>/>/>,

Ин                        Пт.у.                              Пу.е.

де Кт.і. — коефіцієнттехнологічного використання, що представляє собою частку робочого часу,протягом якого машина виконує своє основне технологічне призначення, іобумовлений шляхом розподілу величини часу безпосередньої роботи устаткування протягомодного робочого циклу на сумарний час роботи устаткування і виконаннядопоміжних технологічних операцій;

Кт. — коефіцієнт технічноговикористання, обумовлений шляхом відношення сумарного часу роботи устаткуваннядо сумарної величини часу безпосередньої роботи устаткування, на виконаннядопоміжних технологічних операцій, на усунення відмовлень і на технічнеобслуговування;

Кор. — коефіцієнт організаційноговикористання, обумовлений шляхом відношення календарного фонду часу за виняткомчасу на простої за організаційними причинами до загального фонду часу;

Ин — індекс призначення,що представляє собою сукупність тих показників, що покликані характеризуватипризначення машини і їм значення привласнюються на етапі проектування кожногоконкретного класу виробів у процесі розробки технічного завдання. Складовірозглянутого індексу на наступних етапах життєвого циклу машини є незмінними іявляють собою міцний фундамент, на якому провадиться формування будинкуконкурентноздатності продукції, та як при виборі товару виробничого призначенняспоживач починає відсівання невідповідних йому машин із запропонованогопереліку саме за показниками призначення. Таким чином, за рівень цього індексунесе повну відповідальність розроблювач машини і повинний поставитися до цьогопроцесу з усією відповідальністю, на підставі маркетингових досліджень вимогпотенційних споживачів;

ПТ.У. — комплекснийпоказник технічного рівня, що складає з тих показників, що покликаніхарактеризувати тільки сугубо технічну сторону, що включає в себе технічнийрівень експлуатації проекту розроблювача. У їхнє число прийнято відносититільки ті показники з загальної їхньої сукупності, що характеризують машину івідображають рівень якості її виготовлення і технічний рівень використаннясамого проекту. У випадку збігу порівнюваних машин споживач при ухваленнірішення про покупку показників, що входять до складу індексу призначення,подальший добір устаткування продовжує саме за показниками технічного рівня, заякий відповідає виготовлювач машини;

Пу.е. — показник рівняексплуатації, величина якого характеризує наскільки повно й ефективно длявласного виробничого процесу споживач використовує ті параметри і властивостімашини, що були закладені в неї проектувальником і виготовлювачем на попередніхетапах життєвого циклу. Таким чином, у випадку спостереження низької віддачімашини проти очікуваної при відповідному високому рівні індексу призначення іпоказника технічного рівня винуватцем є тільки сам споживач.

Виходячи з утвердження існуючоїметодики, маса будь-якого устаткування знаходиться у функціональній залежностівід класифікаційних і функціональних показників призначення, а саме лінійних,силових, теоретичних, продуктивних і інших, і виражається функцією F3.

Аналіз публікацій, спрямованих навизначення маси різних видів устаткування через виведення її функціональноїзалежності від функціональних і класифікаційних параметрів призначення,свідчать про незаперечний факт, що багатьом авторам удалося досягти поставленоїмети шляхом побудови шукаючої функції через мультиплікативне вираження, що,крім теоретичної обґрунтованості, забезпечує ще і досить висока відповідністьрозрахункових результатів із практичними спостереженнями, що говорить промаксимальну придатність даного методу для використання в реальних виробничихумовах.

Однак, необхідно зробити істотнезауваження, яке полягає в тому, що найбільш вагомі показники призначення, щороблять істотний вплив на масу устаткування, незалежно від його класу і виду,можуть бути виявлені тільки на етапі остаточного визначення емпіричної формули,то найбільш компетентні дослідники в даній області наукової діяльності радятьпроводити аналіз цієї залежності спочатку в загальному виді, не прив'язуючийого ні до якого-небудь конкретного устаткування. Виходячи з цього, вищевказанаформула в мультиплікативній формі має наступний вид:

/>,

де КМ — коефіцієнтпропорційності, що визначає вплив якості виконання проекту на масу устаткування;

Z1,...,Zn — показники ступеня, інакше названі коефіцієнтами регресії, що визначаютьвагомість впливу відповідних показників призначення на масу досліджуваного видуустаткування.

Процес визначення емпіричнихзалежностей, у тому числі і розглянутому виді, здійснюється протягом семи,виконуваних у строгій послідовності, етапів. На початковому етапі, насампереднеобхідно визначити кінцеву прикладну мету, для якої й організоване виконаннявсіх намічених робіт. На момент, коли реалізовані цілі поставлені, а виконавцямзрозуміла суть виконуваних задач, є можливість переходу до другого етапу, щоскладається в зборі статистичних даних і інформації, необхідних для виконанняпоставлених цілей і проведення необхідного аналізу. Наступним етапом єпроведення кореляційного дослідження, що дозволяє виявити існування хоча бякогось зв'язку, навіть незначно вираженої, між досліджуваними величинами, щовідразу ж на первісній стадії аналізу дозволить переконатися і визначитися, щовиконувані роботи мають теоретичну основу і математичний фундамент. Якщо такийзв'язок знайдений, то на четвертому етапі можна переходити до опису класуфункцій, у рамках яких буде здійснюватися подальший пошук і дослідженнязалежностей. По-п'яте, аналізується мультиколлініарність перемінних і проводитьсядобір тих з них, що є найбільш інформативними. По-шосте, виконується оцінканевідомих параметрів, що входять у досліджуване рівняння статистичного зв'язку.І, у результаті, при підведенні підсумків проведеного процесу необхіднопроаналізувати точність отриманого рівняння. У випадку недостатньої точності чиневідповідності її необхідній величині, необхідно переглянути весь процес щераз з метою виявлення помилок. Однак, якщо і вони не виявлені, то тодівводиться поправочний коефіцієнт, що перекриває погрішність розрахунків.

Порядок прямого пошуку полягає внаступному. Спочатку потрібно вибрати для кожного з параметрів А, B,..., Dпочаткові передбачувані значення Z1, Z2,..., Znразом з деяким початковим збільшенням DZ. Потім за статистичними даними зурахуванням обраних значень Z1, Z2,..., Znза наступною формулою визначаються величини Kмi ірозраховується коефіцієнт варіації:

/>,

де      Км — середнєзначення Кмi за вибіркою розглянутої бази даних;

m — кількість кранів у вибірці.

Наступним кроком є замінаякого-небудь значення Zi з набору Z1, Z2,., Znна величину і, відповідно, визначення нового значення Квар.Якщо значення Квар не зменшиться, іспиту піддається величина. Востаточному підсумку, по мінімуму коефіцієнта варіації визначається деякийлокальний оптимум.

Описаний процес повторюється завизначеним алгоритмом для кожного з параметрів А, B,..., D окремо, а також длясполучення цих параметрів, що складає серію спробних кроків. Нові оцінкипараметрів Z1, Z2,..., Zn утворять деякийвектор у просторі параметрів, що задає напрямок, який веде до зменшення Квар.Уздовж цього напрямку здійснюється ряд робочих кроків доти, поки при будь-якійзміні значень Z1, Z2,..., Zn зменшеннявеличини коефіцієнта варіації виявиться неможливим. В області близької дооптимуму для більшої точності величина DZ може бути зменшена. Неможливістьподальшого скільки-небудь істотного зниження значення Квар при малихDZ указує на те, що досягнуть оптимум.

Що стосується вибору початковогозбільшення відзначимо, що вибір DZ=0.3 вважається розумним компромісомміж занадто великим початковим розміром кроку, що прийдеться, можливо, зменшитиперш, ніж почне зменшуватися величина Квар, і занадто малим розміромкроку, що може привести до великих витрат часу, тому що буде потрібно зробитидуже багато малих кроків.

Для виключення можливості перебуванняпомилкових оптимумів можна порекомендувати проводити описаний процеснеодноразово, щораз задаючи нові, істотно відмінні, початкові значення Z1,Z2,..., Zn.

До достоїнств даної методикивизначенню функціональної залежності можна віднести найбільш високу точність упорівнянні з іншими способами, легкість опису, а, у випадку, застосуванняпрограмного пакета і швидкість проведення процесу.

Методом, аналогічним визначенняфункціональної залежності маси устаткування від його показників призначення, єможливість виведення рівняння, що описує залежність ціни устаткування від йогомаси, тобто функцію F3:

/>,

де х — показник ступеня, що визначаєвагомість впливу маси устаткування на його ціну;

ДОў м — коефіцієнтпропорційності, що визначає вплив величини маси на ціну устаткування.

Таким чином, підставивши формули і урівняння, що описує визначення граничної ціни аналізованого устаткування,одержимо остаточний вид даного вираження, яке можна використовувати длябудь-якого класу устаткування:

/>,

Виходячи з вищенаведених доводів,можна зробити висновок про те, що рівняння є в даний час найбільш зручним дляопису економічної сторони досліджуваного устаткування, тому що воно відображаєне тільки ціну машини, але і показує ступінь впливу найбільш важливихпоказників призначення на її рівень, а також значимість якості і надійностімашини при проведення процесу ціноутворення. Крім того, даний показник дозволяєв одному рівнянні привести у відповідність і в порівнюваний вид продукціюрізних фірм.


3 Застосування функціонального підходу в маркетингу приоцінці рівняконкурентоспроможності продукції промислового призначення

Таким чином, конкурентноздатністьявляє собою оптимальну відповідність ціни і якості аналізованої продукції. Крімтого, якщо ґрунтуватися на висновках, отриманих на базі проведених досліджень,то в даний час більш придатного показника для характеристики товару виробничогопризначення, що випускається, чим гранична ціна, не існує, тому що при йогорозрахунку й аналізі визначається той максимальний рівень ціни, що покриває усівластивому устаткуванню якості й експлуатаційні властивості. Крім того, цейпоказник є, можна сказати, порогом конкурентноздатності, через який недоцільнопереходити, якщо фірма дійсно вийшла чи виходить на потенційний ринок з метоюзадоволення існуючих потреб і реалізацією товару для забезпечення прибутковостій ефективності свого виробництва. Отже, рівень межової ціни можна взяти занульову величину конкурентноздатності продукції, тому що за її межами товарстає неконкурентоспроможним, з чого випливає, що даний показник може служитиеталоном для порівняння ціни аналізованої машини з властивими їй технічнимихарактеристиками.

Таким чином, з вищесказаного можнаприйти до висновку, що з'являється можливість нового функціонального підходу довизначення рівня конкурентноздатності, шляхом відношення граничної ціни допродажної ціни устаткування. Аналітично вищесказане можна записати в такийспосіб:

/>,

де Цпрод.И. — рівеньпродажної ціни досліджуваного устаткування.

Підставивши уже виведене рівнянняграничної ціни в загальному виді з метою дотримання послідовності виведеннярівняння, у вираження, отримаємо:

/>,

Якщо привести вираження у вид, щочитається, то воно буде мати наступне формулювання:

/>.

Однак, за умови, що мультиплікативнаформа є найбільш строгим способом вираження функціональних залежностейбудь-якого виду, у тому числі і продажній ціні від маси, а останньої відфункціональних і класифікаційних показників призначення, тоді формула припідстановці в неї вираження перетвориться в наступне:

/>.

Формула дає повне представлення простан технічного й економічного рівня досліджуваного товару і машини-аналога, атакож дозволяє визначити розходження між цими порівнюваними товарами, івідображає зіставлення їхній споживчих вартостей. Отриманий у такий спосібкомплексний показник конкурентноздатності, К по своїй суті моделює добір машин укількісному вираженні, що дозволяє при цьому привести їх у найкращувідповідність шляхом сполучення баз порівняння, а саме умов використання таінше.

Даний ефект досягається за рахунокзаміни у формулі міжової ціни експлуатаційної продуктивності аналога напоказник експлуатаційної продуктивності аналога, приведений до показниківпризначення досліджуваної машини, тобто, інакше кажучи, цією дією обидвіодиниці устаткування приводяться до одного класу споживачів, що для промисловоїпродукції дуже важливо, у результаті того, що у випадку невідповідностіпоказників призначення рівню відповідної потреби, то сегменту ринку, депереважає визначений клас устаткування, користувачу прийдеться випробуватидодаткові витрати, у яких він не зацікавлений. Таким чином, дане відношенняявляє собою поправочний коефіцієнт коректування баз порівняння. А показникинадійності машин, у свою чергу, мають у приведеній формулі реальні значення,властиві кожному з них, і, тим самим, об'єктивно оцінюються. Що стосуєтьсяфактичних величин показників призначення машини-аналога і досліджуваногоустаткування, то вони порівнюються при підстановці в мультиплікативневираження.

Однак, у даній методиці немає чіткогоугрупування технічних і економічних показників конкурентноздатності, щоутрудняє процес розрахунку, аналізу результатів і виявлення «вузького місця»виробу. З цією метою виникає необхідність у представленні формули у наступномувиді:

/>/>/>.,

IТ.П.                                         IЭ.П.

Таким чином, у формулі вираження,укладене в перші квадратні дужки, описує технічну сторону товару, тобто:


/>,

Визначений у такий спосіб комплекснийпоказник конкурентноздатності за технічними параметрами дозволяє виявити іпроаналізувати одну з найбільш важливих проблем, що складає у визначенніступеня задоволеності існуючої потреби аналізованим устаткуванням у порівнянніз машиною-аналогом за твердими технічними параметрами. При проведеннірозрахунків по формулі підвищується точність аналізу технічних характеристикмашинобудівної продукції за рахунок більш повного і ретельного аналізу якості інадійності устаткування. Це відбувається в результаті того, що в процесірозрахунку з'являється можливість відмовитися від залучення експертів до оцінкитехнічних параметрів досліджуваної продукції промислового призначення, що, усвою чергу, не тільки підвищує точність, тому що при використанні експертнихоцінок спочатку в методиці розрахунку запрограмована погрішність, щоскладається в більшості випадків у розбіжності думок різних груп фахівців, іспрощує процес аналізу, але і прискорює його за рахунок економії часу не тількина проведенні ранжирування параметрів, але і на пошук компетентних експертів.

Крім того, при використанні даногометоду аналізу споживчих властивостей продукції спостерігається чітконалагоджений механізм формулювання переліку параметрів, що роблять істотнийвплив на рішення про покупку. Дана ситуація складається у результаті того, що уформулі цей добір відбувається автоматично, тому що в неї включаються тільки тіхарактеристики машини, чисельні значення яких безпосередньо відображаються навеличині експлуатаційної продуктивності, величину якої кожен потенційнийспоживач прагне максимізувати, тому що існує прямо пропорційна функціональназалежність між нею і передбачуваним прибутком користувача.

Як що в даному випадку аналізупідлягає продукція промислового призначення, що здобувається покупцем з метоюодержання прибутку від подальшого її використання, то це обґрунтування єактуальним. Крім того, у число аналізованих параметрів входять усі показники призначення,що характеризують споживчі можливості, необхідні для досягнення вищепоставлених цілей. Визначення значимості кожного з показників призначення такожзапрограмовано в рівнянні споконвічно і виражається у виді ступенів, щовідображають мультиплікативну залежність.

Однак, у вираженні не враховуєтьсявплив на рівень конкурентноздатності «м'яких» параметрів. Хоча естетичнівластивості продукції, навіть промислового призначення, відіграють немаловажнуроль при ухваленні рішення про покупку того чи іншого продукту праці, особливоу випадку збігу в запропонованих увазі споживача зразків “твердих” параметрів.Для їхньої оцінки в даному випадку необхідно використовувати методику,запропоновану М.Г.Долинською. Тільки при оцінці вищевказаних параметрів необхідноврахувати той факт, що вони не мають чисельних значень, тому для їхньогоаналізу необхідно використовувати десятибальну шкалу, значення за якою кожномуіндивідуальному параметру привласнюються на підставі проведеного маркетинговогодослідження ринку й опитування потенційних споживачів. Тоді з'являєтьсяможливість визначення конкурентноздатності товару за “м'якими” технічнимипараметрам:

/>,

де Iт.м.п. — груповийпоказник конкурентноздатності за “м'якими” технічними параметрами;

qИт.м.п., q Ат.м.п — одиничні показники конкурентноздатності за “м'якими” технічними параметрами.

Причому, визначення цих показниківздійснюється на підставі порівняння “м'яких” параметрів досліджуваногоустаткування машини — аналога зі зразком, що символізує потребу потенційнихспоживачів, чисельні значення якого дорівнюють максимальному значенню, тобтодесятьом балам.

На підставі цього формула приймаєнаступний вид:

/>,

деIт.ж.п. — груповий показник конкурентноздатності за жорсткими технічними параметрами.

Тоді проміжний варіант рівняння будевиглядати в такий спосіб:

/>,

Однак, вираз не дозволяє повною міроюпровести необхідний аналіз технічної сторони, незважаючи на внесені виправленняі коректування. Це відбувається, у результаті того, що формула аналогічнометодикам, розглянутим у попередніх розділах, не дає можливості, у випадкунизького рівня конкурентноздатності, виявити без особливих зусиль і істотнихвитрат часу «вузькі місця» у функціонуванні аналізованого устаткування і, щоособливо важливо, винуватця їхнього виникнення.

Для усунення цього недоліку вираженнянеобхідно представити в розгорнутому виді:


/>,

На даному етапі, при обліку розробокЛ.А.Юрченка, представлених у виді виразу, і згруповані в загальному виді незалежно від класу і типу аналізованого устаткування за умови, що показники Аiі Сi символізують показники призначення, Вi — показникитехнічного рівня, а Di — рівень експлуатації, то рівняння приймаєнаступний вид:

/>,

Згруповані показники в першихквадратних дужках являють собою індекс призначення, у других — показниктехнічного рівня, а відповідно, у третіх — показник, що характеризує рівеньексплуатації.

При проведенні деяких математичнихдій і при обліку того, що в індексі призначення показники СiA і СiИ,узяті з рівняння експлуатаційної продуктивності, є приведеними, тобто маютьоднакові чисельні значення, а, крім того, при проведенні розрахункуконкурентноздатності продукції приймається, що обидві машини, як аналізована,так і аналог, будуть використовуватися тим самим споживачем, вираження приймаєвид:

/>,

Для остаточного уявлення комплексногопоказника конкурентноздатності за технічними параметрами припустимо, що всі«м'які» параметри машини закладаються при її проектуванні, тобто розроблювачем,що, у принципі, обґрунтовано теоретично і практично, тоді

/>,

Вираз, укладений в перші квадратнідужки, групує показники призначення і являє собою індекс призначення, а вдругих — показники технічного рівня.

У випадку, якщо показникконкурентноздатності за технічними параметрами приймає значення менше заодиницю, тобто Iт.п<1, то аналізований товар уступає затехнічними і якісними характеристиками товару конкурента, а це викликаєнеобхідність підвищення індексу призначення, залучаючи при цьомупроектувальника і розроблювача, або індексу, що характеризує технічний рівеньвиготовлення, і при цьому розроблювач повинен внести деякі зміни в проектімашини, а виготовлювач крім втілення їх у виробництві, повинен удосконалити сампроцес виготовлення, підвищивши при цьому якість і надійність машини. ЯкщоIт.п.>1,то за технічними характеристиками досліджувана машина перевершує аналог. І,нарешті, якщо Iт.п.=1, то за технічними параметрами ці два видиустаткування, хоча і виготовляються різними продуцентами, є ідентичними, і припридбанні одного з них споживач у функціональному аспекті нічого не виграє впорівнянні з тим випадком, якби він зробив інший вибір.

Вираз, укладений в другі квадратнідужки, рівняння описує економічну сторону товару, тобто, говорячи аналітично,одержимо:

/>,

Однак, як було відзначено в другомурозділі, за ствердженням багатьох вчених і підтвердженням цього на практиці, описуючиекономічну сторону виробу тільки продажною ціною, допускається великапогрішність, величина якої дорівнює експлуатаційним витратам за весь термінвикористання товару, що особливо важливо для машинобудівної продукції, тому щовона здобувається з метою довгострокової експлуатації.

Як було з'ясовано в другому розділі,у даний час прийнято, щоб уникнути вище описуваної погрішності, заміняти прирозрахунку показника конкурентноздатності за економічними параметрами продажноїціни на ціну споживання, що включає крім першої складової ще й експлуатаційнівитрати за весь термін експлуатації. Однак, у такому випадку, виникаютьтруднощі у визначенні останньої складової показника ціни споживання, урезультаті того, що аналізу підлягає довгостроковий період експлуатації машини.З цією метою краще використовувати такий показник, як собівартість виробленнятоварної продукції використовуваною машиною, значення якої мається на кожномупідприємстві-виробника останньої, тоді вираз приймає вид:


/>,

де СА і СИ — собівартість вироблення товарної продукції експлуатованою машиною, відповідно,аналога і досліджуваної;

Тслужби А, Сслужби И — термін служби машини-аналога і досліджуваного устаткування.

Однак, якщо залишити визначеннягрупового показника конкурентноздатності за економічними параметрами у видівиразу, то в якості його недоліку можна відзначити відсутність обліку впливуфункціональних можливостей аналізованого устаткування на зниженняексплуатаційних витрат. Щоб уникнути одержуваної погрішності необхідно формулупредставити в наступному виді:

/>,

де V — загальний обсяг продукції,вироблений аналізованими машинами протягом року.

У виразі доцільно брати однаковівеличини обсягу виробництва з метою проведення максимально об'єктивногоаналізу, тобто в такий спосіб проводиться приведення у відповідність варіантів.Однак, при такому розрахунку виявляється неврахованим такий важливий показник,як термін служби машини, що характеризує її зносостійкість і до деякої міринадійність. Щоб уникнути цієї помилки отриманий показник річних експлуатаційнихвитрат необхідно помножити на термін експлуатації, тоді вираження приймаєостаточний вид:

/>,

При аналізі групового показникаконкурентноздатності за економічними параметрами існує прямо пропорційназалежність між рівнем цього показника й економічним ефектом, тобто, якщозначення цього показника спостерігаються в розмірі, більшому одиниці, тонапрошується висновок про більш вигідні умови, пропонованих споживачудосліджуваної машини. Якщо Iэ.п.<1, то це свідчить про наявністьтакої ж ситуації, але для машини-аналога, і, якщо Iэ.п. =1, те цеозначає, що економічні параметри обох видів продукції знаходяться на однаковомурівні.

З урахуванням вищевказанихвиправлень, втілених у формулах і, рівняння, що описує комплексний показникконкурентноздатності машинобудівної продукції, приймає наступний вид:

/>,

Однак, для представлення комплексногопоказника конкурентноздатності машинобудівної продукції в остаточному видінеобхідно врахувати вплив нормативних параметрів на її рівень, як це пропонуютьбагато авторів:

/>,

При аналізі рівняконкурентноздатності, розрахованого за формулою, необхідно враховувати, щоекономічний зміст даного показника складається у визначенні розходження міжспоживчими собівартостями порівнюваних товарів промислового призначення. Увипадку, якщо К>1, то це свідчить про те, що досліджуванеустаткування перевершує машина-аналог. Це підтверджує той факт, що ваналізованому товарі досягнуто кращим образом відповідність ціни і якості, чиму продукції конкурента. Виходячи з цього, основні дії продуцента повинні бутиспрямовані на максимальне використання виробничих потужностей, постійневивчення і дослідження ринку, а також вимог потенційних споживачів з метою продовженняроботи з удосконалювання виробленого устаткування і доведення йоговідповідності потребам до максимуму, що спричинить за собою ріст або підтримкуіснуючого рівня конкурентноздатності, а отже, уплине на зміну величинисукупного прибутку в позитивну сторону.

У випадку, якщо К<1, необхіднопроаналізувати всі складові рівняння, тому що це говорить про низький рівеньконкурентноздатності досліджуваного товару, що спричинить за собою втратучастки ринку. Тому в залежності від того, яке “вузьке місце” буде виявлено впроцесі аналізу рівняння необхідно почати відповідні міри. Якщо низькимпредставляється індекс призначення, то це свідчить о недоліках проекту машини інеобхідності залучити її розроблювача до виправлення всіх знайдених недоліків.У випадку низького індексу, що характеризує технічний рівень виробу, вважаєтьсянеобхідним переглянути весь виробничий процес і притягти до відповідальностівиготовлювача, та як це сигнал про низьку якісну сторону продукту і йогонадійності. І, нарешті, якщо причиною низької конкурентноздатності є економічніпараметри, то при відповідному переліку функціональних і класифікаційниххарактеристик, а також рівні якості і надійності, властивому досліджуваномутовару, необхідно зробити коректування або продажної ціни або експлуатаційнихвитрат.

При рівній конкурентноздатності,тобто К=1, напрошується висновок про взаємозамінність досліджуваногоустаткування і машини-аналога, а, отже, для споживача немає принципової різниціпри ухваленні рішення про покупку між цими двома товарами. Відповідно до цього,необхідно поліпшити або технічну сторону машини, або знизити економічніпоказники.

Викладена вище методика розрахункуконкурентноздатності, пристосована для проведення дослідження продукціїпромислового призначення, створює передумови для підвищення точності розрахункуданого показника за рахунок більш повного і ретельного аналізу якості інадійності досліджуваного класу продукції. Крім того, з'являється можливістьвиявлення не тільки «вузького місця» у функціонуванні машини при їїексплуатації у випадку низького рівня конкурентоздатності, але і винуватцявиникнення, а також відмовитися від залучення експертів для оцінки «твердих»технічних параметрів аналізованого продукту праці, що, у свою чергу, значноспрощує і прискорює процес дослідження.


Література

1. Коваленко Г.А.Конспект лекций по курсу „Менеджмент машиностроительногопроизводства“. — ДГМА, 2005. — 68 с.

2. Косвинов В.А. Определениепоказателей материалоемкости вероятностно-статистическими методами. — М.:Стандарты и качество, 1998. — 210 с.

3. Лифиц И.М. Теория и практикаоценки конкурентоспособности товаров и услуг. — 2-е изд. доп. и испр. — М.:Юрайт — М, 2004. — 224 с.

4.  Мартыненко Н.М. Технологияменеджмента: Учебник для студентов высших учебных заведений. — К.: МП»Леся", 1997. — 800 с.

5.  Методика определения предельной ценына машины и оборудование производственного назначения. — Краматорск: НКМЗ,2004. — 10 с.

6. Нємцов В.Д.,Довгань Л.Є., Сініон Г.Ф. Менеджмент організацій: Навч. посібник. – К: ТОВ“УВПК “ЕксОб”, 2001. — с.

7.  Производственный менеджмент: Учебникдля вузов / С.Д. Ильенова, А.В. Бандурин, Г.Я. Горобцов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА,2001. — 583 с.

еще рефераты
Еще работы по маркетингу