Реферат: Товарознавча експертиза якості жіночого шкіряного взуття вітчизняного виробництва на матеріалах магазину "Каблучок" м. Полтави

УКООПСПІЛКА

Полтавськийуніверситет споживчої кооперації України

кафедратоварознавства і експертизи непродовольчих товарів

КУРСОВАРОБОТА

Натему: «Товарознавча експертиза якості жіночого шкіряного взуття вітчизняноговиробництва на матеріалах магазину «Каблучок» м. Полтави».

Студента IV курсу

спеціальності 6.050301

„Товарознавство і

комерційна діяльність”

групи

Полтава2007

ЗМІСТ

Стор.

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Класифікація жіночого шкіряноговзуття……………………………………5

2. Номенклатура показників якостіжіночого шкіряного взуття………………8

3. Вивчення споживних властивостейвзуття………………………………….11

4. Вивчення дефектів жіночогошкіряного взуття…………………………….16

5. Організація та порядок проведенняекспертизи жіночого шкіряного взуття..23

6. Оформлення результатів експертизи………………………………………..27

Висновки та пропозиції………………………………………………………….29

Список використаноїлітератури………………………………………………31

Додатки…………………………………………………………………………...33

ВСТУП

У гардеробісучасної жінки взуття займає провідне положення і є предметом першої необхідності.Воно призначене для захисту ніг людини від несприятливих дій зовнішньогосередовища – холоду, надмірного нагріву, вологості, пилу, грязі, механічнихпошкоджень, а також служить предметом прикраси людини.

Поки існуєвзуття, доти буде актуальною проблемою контролю його якості. На сучасному етапірозвитку економіки України особливого значення набуває необхідність створенняцивілізованого ринку взуття, який поки що характеризується як неблагополучний зточки зору наявності високоякісних, максимально адаптованих до потребспоживачів взуття.

Якість продукції(включаючи новизну, відсутність дефектів при виконанні, надійність вексплуатації) є одним з найважливіших компонентів завоювання й утриманняпозицій на ринку. Тому підприємства приділяють особливу увагу, забезпеченнювисокої якості продукції, установлюючи контроль на всіх стадіях виробничогопроцесу, починаючи з контролю якості використовуваної сировини і матеріалів ізакінчуючи визначенням відповідності випущеного продукту технічнимхарактеристикам і параметрам не тільки в ході його іспитів, але й вексплуатації.

Створенняконкурентного середовища на ринку товарів, підвищення їх якості,конкурентоспроможності та надійності являється необхідним кроком для підвищенняжиттєвого рівня населення і забезпечення товарами народного вжитку, щовідповідає його запитам, являється одним із найважливіших завдань, які сьогодністоять перед промисловістю і торговими організаціями. Значну роль у вирішенніцього завдання призвані зіграти контроль якості і експертиза товарів, якіповинні стати складовою частиною державної політики формування вітчизняногоринку і його управління.

Якість взуття маєвирішальне значення на конкретному ринку взуття. Визначення факторів, щовпливають на конкурентоспроможність даного товару, зокрема його споживчівластивості, безпечність, відповідність нормативним документам, умовамдоговорів, за якими воно закуповувалося, є необхідною складовою функціонуваннясучасних спеціалістів.

Тому, на розглядданих актуальних питань і направлена ця курсова робота. Метою курсової роботинамічена товарознавчаекспертиза якості жіночого шкіряного взуття вітчизняного виробництва наматеріалах магазину «Каблучок» м. Полтави.

Для розкриттятеми роботи, необхідно теоретично і практично дослідити такі основні завдання:

· Провестикласифікацію жіночого шкіряного взуття;

· Визначитиноменклатуру показників якості жіночого шкіряного взуття;

· Проаналізуватиі вивчити споживні властивості взуття;

· Вивчитидефекти жіночого шкіряного взуття;

· Організуватипорядок проведення експертизи жіночого шкіряного взуття;

· Оформитирезультати експертизи;

· Зробитита обґрунтувати висновки та практичні пропозиції щодо удосконалення якостіжіночого шкіряного взуття;

1. КЛАСИФІКАЦІЯ ЖІНОЧОГО ШКІРЯНОГОВЗУТТЯ

Незважаючи на те, що в даний час існує багато класифікацій взуття,таких наприклад як, стандартна класифікація, класифікація взуття за ДКПП(Державний Класифікатор Продукції та Послуг), навчальна класифікація та інші, в даній курсовій роботі буде розглянута остання. Таким чином шкіряне взуття занавчальною класифікацією поділяють [3-8]:

1. По призначенню :

- побутове (масове і модельне);

- спортивне;

- спеціальне;

- медичне;

2. По конструкції верху:

- чоботи прикрійні (голінище і перед, з'єднані швом);

- витяжні;

- черевики з відрізною союзкою, круговою;

- " конвертом" з застібкою;

- напівчеревики звичайна;

- типу мокасин;

- з перфорованим верхом (сандалети);

- туфлі різноманітного покрою з різнимиприкрашеннями;

- чобітки які мають прикрашення, часто застібку;

- напівчобітки (з більш коротким голенещем).

3. По матеріалу низу взуття буває на підошві:

- шкіряній ;

- з пласт-шкіри;

- гуми (монолітної, пористої, шкіроподібної і транспорентної);

- із пластмас;

- із каучуку;

4. По методу кріплення низу взуття ділять на:

- клейове;

- рантове;

- сандальне;

- інші;

5. По висоті каблука буває:

- взуття на низькому (до 25 мм.);

- на середньому (26-45 мм.);

- високому (46-70мм.);

- і особливо високому (більше 70 мм) каблуці.

6. По кольору верху взуття випускають:

- чорне;

- кольорове;

- коричневе;

- яскраве (сине, червоне, зелене, жовте);

- світле;

- біле;

- комбіноване;

7. По способу кріплення на нозі :

- на шнурках;

- кнопках;

- застібці-блискавка

- інше.

8. Розміри шкіряного взуття:

- в метричній системі (21,5-27,5);

- в штихмасовій (33-42,5);

9. Повноти шкіряного взуття:

- з 1 по 9 повноти;

Фасон взуття визначається його силуетом, формою і розміром носка –вузький і широкий, тупий і гострий, овальний і граневий, а також формою,шириною і висотою каблука.

Модель взуття визначається формою і розміщенням деталей верху,характером оздоблень.

По складності моделі взуття підрозділяють на масове і модельне.

Масове взуття виготовляється по типових нескладних моделях. Воно буваєзвичайного стандартного покрою з перфорацією на окремих деталях; фігурногопокрою.

Основні типи масового (повсякденного) взуття: туфлі-лодочки,напівчеревики на шнурках і ремінцях з пряжками.

Повсякденне взуття випускається в наступному асортименті: чобітки,напівчобітки, черевики, напівчеревики.

Модельне взуття – це нарядне, легке, еластичне взуття яке носять вособливо святковій обстановці. По асортименту ця група включає перш за всежіночі туфлі-лодочки на високому каблуці з різними оздобленнями. Виготовляютьїх з високоякісних матеріалів по більш складних і різноманітних моделях іщільною обробкою. Модельне взуття випускається 1, 2, 3 груп складності.

Чобітки – це різновидність чобіт з щільним обляганням ноги в областіголінища або з пристосуванням для закріплення на нозі.

Напівчобітки – відрізняються від чобітків меншою висотою голінища: небільше 20 см.

Черевички – закривають тильну поверхню стопи з берцями, і пристосуваннямдля втримання їх на нозі.Можуть бути з союзкою, пряжками, застібкою-блискавка.

Напівчеревики – взуття з берцями не вище кісточок, що закривають тильнучастину стопи. За видом крою заготовки і застібки вони мають багато спільного зчеревиками.

Туфлі – взуття з верхом не повністю закриваючим тильну поверхню стопи. Для туфель характерний складний покрій ідекоративна обробка.

Сандалі – взуття сандального методу кріплення, без підкладки, з перфорацією і просічками, з одним чи двомаременями і набійкою.

2. НОМЕНКЛАТУРА ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІЖІНОЧОГО ШКІРЯНОГО ВЗУТТЯ

Результативністьоцінювання конкурентоспроможності значною мірою залежить від обґрунтованостікласифікацій взуття – об’єднання в одне угрупування видів, конструкцій імоделей взуття ідентичного призначення і умов використання, що єальтернативними об’єктами вибору окремими типами споживачів.

Кожна зпідібраних груп взуття буде характеризуватися відповідними домінуючимивластивостями (теплозахисними, водозахисними, естетичними), показники якихповинні відповідати певному рівню для віднесення взуття саме до цієї групи. Зарештою показників проводиться порівняльна оцінка зразків.

У відповідність зГОСТ 4-12 «Взуття. Номенклатура показників» нормуються наступні показники (табл…2.1) [14-16].

Таблиця 1

Номенклатурапоказників якості взуття

Найменування показника якості Позначення показника якості Найменування властивості, що характеризується

1. Функціональні показники 1.1 Довговічність 1.1.1 Гарантійний термін шкарпетки (експлуатації) взуття, дні ----- Міцність 1.1.1.1 Міцність ниткових кріплень деталей заготовок взуття, Н/см (кгс/см), по ГОСТ 9290 Р Міцність 1.1.1.2 Міцність кріплення деталей низу, Н (кгс) Н (см) кгс(см), ГОСТ 9292, ГОСТ 9134, ГОСТ 9290 ----- Міцність 1.1.1.3 Міцність кріплення каблука, Н (кгс) ----- Міцність 1.1.1.4 Загальна і залишкова деформація піднесення і задника, мм ----- Формостійкість п'яточної частини, шкарпетки 1.2 Забезпечення функції руху 1.2.1 Втомна міцність каблуково-тім'яної ділянки взуття, цикли ----- ----- 1.2.2 Зчеплення підошви з опорною поверхнею при ходьбі Фрикційні властивості підошви (опір) 2. Ергономічні показники 2.1 Фізіологічні показники 2.1.1 Маса, кг (г) ----- ----- 2.1.2 Гнучкість, Н/см (кгс/см) ----- ----- 2.2 Антропометричні показники 2.2.1 Формостійкість системи матеріалів, що імітують верх взуття, % ----- ----- 2.3 Гігієнічні показники 2.3.1 Водопроникність взуття в динамічних умовах, мін ----- Гігієнічність

2.3.2 Паропроникність системи матеріалів, що імітують верх взуття, мг/см2ч

----- Гігієнічність 2.3.3 Вологопоглинання системи матеріалів, що імітують верх взуття, % Х Гігієнічність 2.3.4 Питомий поверхневий електричний опір системи матеріалів, що імітують верх і низ взуття, Ом

Рs

Гігієнічність 2.3.5 Об'ємний питомий електричний опір системи матеріалів, що імітують верх і низ взуття, Ом см

Рv

Гігієнічність

2.3.6 Поверхнева щільність електричних зарядів системи матеріалів, що імітують верх і низ взуття, К/м2

σ Гігієнічність

2.3.7 Сумарний тепловий опір взуття, м2К/Вт(м2ч С/ккал)

Рсум

Теплозахисні властивості 3. Естетичні показники 3.1 Силует, бали ----- Зовнішній вигляд 3.2 Зовнішній вигляд ----- Зовнішній вигляд 3.3 Внутрішня обробка ----- Зовнішній вигляд

Показникивластивостей оцінюються органолептичним методом з у рахуванням особливостейконструкції взуття – застосованих матеріалів, фурнітури, методів кріплення,фасонів копилів і каблуків тощо. Доцільно застосовувати 10-балову систему:

1-2 бали –найнижча оцінка;

3-4 бали – нижчесередня і середня оцінка;

5-6 балів – вищесередня і добра оцінка;

7-8 балів – добраоцінка;

9-10 відміннаоцінка.

Відносніпоказники, що оцінюються відповідно до норм, можуть бути виражені у відсоткахабо частках одиниці. Незалежно від застосованої шкали (1, 10 чи 100) показникиоцінюються згідно з наведеною 10-ти баловою шкалою, а оцінка записується вчастках одиниці.

Для кожної групивластивостей розробляються окрема таблиця. Усі показники в групі і всі групивластивостей приймаються як різнозначущі, хоча в окремих випадках для показниківі їх груп можуть застосовуватися обґрунтовані коефіцієнти вагомості. Тодікомплексний показник якості Кпя буде розраховуватися як середнязважена величина.

3.ВИВЧЕННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ВЗУТТЯ

У комплексі«Одяг, взуття та предмети особистого вжитку» значне місце належить взуттю,найважливішою функцією якого є захист стопи людини від дії різних чинниківзовнішнього середовища – ударів, нерівностей ґрунту, низьких і високихтемператур, вологи, пилу, бруду тощо. Важко переоцінити й естетичну функцію,особливо нарядного модельного взуття [6-10].

Потребиспоживачів на взуття постійно зростають і змінюється їх характер. На даний часу зв’язку зі зміною умов праці,побуту та відпочинку, а також культурно-освітнього рівня споживачів вимоги довзуття стають дедалі різноманітними. Споживач потребує взуття не лише дляповсякденного або домашнього вжитку, а й для виконання різних видів робіт,активного відпочинку, для заняття спортом, вихідне, нарядне, а залежно відсезонного призначення та кліматичних умов експлуатації – взуття різнихконструктивних особливостей.

Задоволенняпопиту населення у якісному взутті залежить не тільки від збільшення обсягуйого виготовлення, від правильного формування асортименту та рівня йогоякості, який оцінюється самим покупцем, що безпосередньо відбивається на попитіна конкретні види виробів, але і вчасним проведенням експертизи якості в разунеобхідності.

У сучасних умовахринок наповнюється широким асортиментом взуття, особливо шкіряного. Длячоловічого і жіночого модельного взуття та особливо модного найвагомішимистають естетичні властивості. Взуття цих двох груп повинне відрізнятися відповсякденного новизною й оригінальністю фасону та моделі, високоякіснимиматеріалами, високим рівнем виконання технологічних операцій у процесівиготовлення, модного фурнітурою тощо.

Процес оцінюванняконкретних показників споживчих властивостей виробів має проводитися зурахуванням специфічних вимог до них, що визначаються умовами реальноїексплуатації того чи іншого виду взуття. Експертиза якості взуття неможлива безвивчення його властивостей та проведення необхідних досліджень.

До споживнихвластивостей взуття належать естетичні, ергономічні властивості та надійність.

Естетичнівластивостівзуття визначаються такими чинниками:

а) фасоном, тобтоформою носково-пучковою частини та каблука, відповідністю цих показниківсучасному стилю;

б) моделлю, тобтохарактером крою заготовки, наявністю різноманітних декоративних елементів, їхвидами, оригінальністю, новизною;

в) видомматеріалів, що використовуються на зовнішні і внутрішні деталі заготовки,характером обробки лицьової поверхні. Колір матеріалу верху взуття повинен бутисучасним і відповідати естетичним смакам;

г) видом ікольором матеріалу підошви, який повинен гармоніювати зі всією конструкцієюзаготовки;

д) виразністю,яскравістю й охайністю нанесення маркування.

Ергономічнівластивості– це насамперед зручність у користуванні взуттям.

Зручність – складний комплекспоказників, на який впливають внутрішня форма та розміри виробу, а також маса,жорсткість переду задника, пружність підноска, гігієнічні властивості – волого-і теплозахисні, здатність до вологовіддачі, мала забруднюваність і легкечищення. Крім того взуття не повинне шкідливо впливати на ноги, що можевиникнути у зв’язку з широким використанням полімерних матеріалів.

Внутрішня форма ірозміри взуття залежать від форми і розмірів затяжних копилів. У процесірозробки копилів враховують результати масового обміру основних параметрівстопи споживачів у різних регіонах, ступінь допустимого стискування стопивзуттям. При навантаженні стопи збільшується в довжину на 1 – 3 мм, ширину – на 1 – 7 мм, в обхваті в пучках – на 4 – 12 мм. Тиск на тильну поверхню стопи повинен бути мінімальним.

На внутрішнюформу та розміри взуття значно впливає товщина і жорсткість матеріалів верху.Під час проектування взуття з тонких гнучких матеріалів (наприклад шкірхромового дублення) внутрішні поперечні розміри (об’ємні) дещо зменшуютьпорівняно з обхватом стопи. Навпаки, для взуття з верхом із юхти поперечнірозміри проектуються з припуском, порівняно з розміром стопи оскільки їїзаготовка гірше облягає ногу, а саме взуття, як правило, одягають на товстішкарпетки і панчохи.

Із внутрішньоюформою і розміром пов’язані й зовнішні розміри параметрів взуття, їх форма ізовнішній вигляд. Хоча внутрішня форма і розміри обґрунтовані, однак буваютьвипадки, коли втручається мода. Залежно від її напрямків і коливаньвідбувається відхилення форми та розмірів носкової частини від норми – сильнозвужена і витягнута або сильно розширена. П’ятково-геленочна частинауніфікована, тобто має досить визначену форму і розміри для взуття одного виду,розміру, повноти.

Форма п’ятковоїчастини взуття залежить від висоти каблука. За даними Ю.П. Зибіна, висотапідйому п’ятки стопи у взутті повинна бути в межах 20 – 40 мм. Відсутність каблука (набійки) допускається лише в спортивному взутті, для повсякденного взуттяце недопустимо, оскільки можливий розвиток плоскостопості. Крім того, привеликому підйомі п’яткової частини (більше 40 мм) значне навантаження припадає на передню частину стопи, тобто на її схил, що може призвести дойого опускання.

Маса і жорсткістьвзуття визначають загальні енерговитрати під час ходіння, а отже, втому людини.При підвищеній жорсткості зменшується контакт взуття з опорною поверхнею,знижуються амортизаційні властивості. Під час експлуатації жорсткого взуття з’являютьсябольові відчуття від тертя та інші неприємні ефекти.

Одночасно змаксимальною гнучкістю конструкції шкіряне взуття повинне мати жорсткі задникита пружні підноски. М’які задники для взуття недопустимі, оскільки вониосідають і зношуються. Без жорстких задників виготовляють окремі видиспортивного взуття та дорожні туфлі.

На зручністьвзуття впливає характер застібки, а також фрикційні властивості його низу.Взуття не повинне ковзатися. Ковзання спостерігається у взутті з підошвами зполімерних матеріалів непористої структури з гладкою, не рифленою поверхнею [8].

Серед комплексугігієнічних властивостей, що визначають температуру і вологістьвнутрівзуттєвого простору, тобто мікроклімат взуття, необхідно відзначитиволого обмін. Взуття, з одного боку, повинне сприяти виходу поту назовні, а зіншого – мати вологозахисні властивості.

Для взуттявесняно-осіннього і зимового призначення, зокрема юхтових чобіт, напівчобіт ічеревиків, надзвичайно важливими є волого- і теплозахисні властивості.

Під теплозахиснимивластивостями розуміють здатність взуття чинити опір надмірній тепловіддачі відстопи у зовнішнє середовище. Ці властивості залежать від наявності повітрянихпрошарків, які утворюються в результаті застосування матеріалів високо пористоїструктури або за рахунок конструкції. Високі теплозахисні властивостіхарактерні для взуття, в якому для вкладних устілок використовують фетр абоповсть, для між підкладок під деталі для верху – сітчасті матеріали, а дляпідошов – гуми пористої структури.

Матеріали дляутеплення взуття, особливо весінньо-осіннього призначення, повинні мативологозахисні властивості. Пористі гумові підошви, що не поглинають вологу,мають переваги над підошвами зі шкіри.

Здатністьматеріалів для взуття до газо- і повітрообміну не має великого значення,оскільки вона забезпечується за рахунок конструкції, тобто нещільногоприлягання до ноги, наявності перфорацій, просічок.

Надійність взуття полягає взбереженості, довговічності, ремонтопридатності.

Збереженість – незмінність властивостей взуттяв процесі транспортування і зберігання.

Довговічність характеризується терміномексплуатації до повного фізичного або морального зношування. Під фізичнимзношуванням розуміють неможливість товару задовольняти потреби споживачавнаслідок пониження рівня споживних властивостей матеріалів або кріплень, щовходять у конструкцію виробу. Моральне зношування – непридатність взуття дореалізації через застарілі фасони або модель, сировинний матеріал або їхпоєднання.

Довговічністьвзуття залежить від конструкції в цілому і окремих деталей верху, низу,зносостійкості матеріалів, з яких викроєні деталі, комбінацій матеріалів, щозастосовуються, міцності клейових, ниткових, гвинто-цвяхових та інших швів. Надовговічність впливають деякі приховані дефекти.

Ремонтопридатністьвзуттяпереважно залежить від методу кріплення низу. Ремонт є малоефективним, якщопідошва у взутті сандального методу кріплення відірвалася, зруйнувалися обтяжкиплатформи при строчечно-клейовому методі кріплення та розірвалися кріплення прибортовому методі кріплення тощо.

Для визначеннянадійності і довговічності окремих елементів взуття розроблено системупоказників.

Споживнівластивості взуття формуються в процесі розробки конструкції і моделі, залежатьвід точності виконання технологічних операцій, ретельності обробки взуття, утому числі й маркування. Проте зручність і довговічність взуття залежитьнасамперед від тих матеріалів, з яких вони виготовлені. Саме вони визначають ізовнішній вигляд взуття. Таким чином, експертизу якості шкіряного взуття проводятьза комплексом одиничних показників.

4.ВИВЧЕННЯ ДЕФЕКТІВ ЖІНОЧОГО ШКІРЯНОГО ВЗУТТЯ

Класифікаціядефектів.Залежно від характеру і мети діяльності дефекти розподіляються і групуються зарізними ознаками.

За характеромвпливу на якість взуття розрізняють дефекти функціональні і зовнішньоговигляду. Функціональні дефекти позначаються на функціях і надійності взуття, адефекти зовнішнього вигляду впливають на естетичні властивості [6-8].

За ступенемвпливу на якість дефекти оцінюють як критичні, значні й незначні. Критичнимивважаються дефекти, наявність яких не дозволяє використовувати взуття запризначенням. Такими є дефекти, неприпустимі для певної групи взуття. Наприкладзначна деформація деталей, особливо носків і задників, сильно виражені горбикиі виступи скріплювачів на устілці, відставання і розшарування деталей, складкина підкладці, механічні пошкодження.

До значнихвідносять дефекти, які істотно впливають на рівень функціональності ідовговічності взуття, помітно погіршують зовнішній вигляд. Розміри і ступіньвираженості таких дефектів обмежуються стандартами.

Незначні дефекти впливають лише назовнішній вигляд. Вони виявляються при огляді взуття, але малопомітні приносінні. Якщо в стандартах такі дефекти не названі серед допустимих, то вониповинні бути усунені.

Знання дефектівсеред визначених груп полегшує сортування взуття.

За характеромрозташування дефекти розподіляють на поодинокі (відособлені), місцеві йрозповсюджені.

За можливістювиявлення дефекти бувають явні і приховані. Для виявлення явного дефекту внормативних документах передбачені відповідні правила, методи та засоби.Приховані дефекти виявляються в процесі експлуатації взуття. Для їх виявленняпередбачено гарантійні терміни носіння.

За можливістюкількісного вираження дефекти бувають вимірювані й не вимірювані. Вимірюванідефекти виражаються одиницями довжини або площі.

Для прийняттярішення за результатами контролю якості розрізняють дефекти усувні і неусувні.До усувних відносяться дефекти, усунення яких технічно можливе й економічнодоцільне.

За стадіямивиникнення дефекти розподіляються на перед виробничі, що виникають примоделюванні і проектуванні (неправильний вибір копилів за розмірами, повнотамиі фасонами, нераціональна конструкція взуття), виробничі і після виробничі, щовиникають на стадіях транспортування, зберігання і реалізації взуття.Визначення стадій і причин виникнення дефектів дозволяє керувати якістю,обґрунтувати пропозиції щодо її підвищення.

Основні причинивиникнення дефектів такі: не технологічність конструкції, недоброякісністьматеріалів, незадовільна робота устаткування, порушення технологічного йорганізаційного режиму, правил пакування, транспортування й зберігання.

Нетехнологічність конструкції виявляється в розриві заготовок під час формуванняабо знімання взуття з копилів, утворення складок надлишків підкладки,руйнування швів, що з’єднують настрочені берці з союзкою, під час носіннявзуття.

Наявністьдефектів матеріалів і деталей пояснюється недостатнім контролем, наявністюприхованих дефектів. Порушення технології може виявлятися у невиконанніпередбачених операцій, порушенні нормативів і режимів виконання. Незадовільнаробота устаткування також є причиною численних дефектів складання заготовок,кріплення деталей низу, опорядження. Різноманітні дефекти можуть виникати черезпорушення організаційного режиму: неузгодженості швидкості руху конвеєра іпропускної спроможності устаткування, несвоєчасного забезпечення матеріалами,вузлами і фурнітурою згідно зі зразками-еталонами, порушення режиму роботитощо.

Для вивченнядефектів найдоцільніше розглянути їх у логічній послідовності за стадіямивиникнення.

Дефектирозкроювання матеріалів, обробки деталей і складання заготовок.Неправильно викроєна деталь – викроювання деталі безврахування напряму мінімальної тягучості і наявність неприпустимих дефектівматеріалів.

Невідповідністьконтуру деталей шаблону – відхилення ліній контуру деталей від контору шаблону,нерівні краї деталей, задирки.

Непарністьоднойменних деталей – розбіжності між деталями за товщиною, щільністю, мереєю, відтінкомкольору, іншими ознаками.

Деформаціякраїв деталей– зміни параметрів країв деталей заготовки в наслідок їх неправильної обробки.

Неправильнорозташовані (з’єднані) деталі – зміщення деталей заготовки і оздоблень при їх взаємномурозташуванні перед кріпленням: перекіс, різна довжина, ширина і висота в паріносків, союзок, берців, язичків, задників тощо.

Неправильнаперфорація –зміщення, не наскрізна або неточно виконана перфорація на деталях верхупорівняно з шаблоном.

Неправильнонанесений візерунок – зміщення або нечітке нанесення візерунка на деталі.

Недостатнєтиснення матеріалу – відмінність кольору, глибини і яскравості тиснення заготовки.

Пропуск стібка – відсутність стібка, тобтопереплетення котушкової і шпульної ниток у місці проколу деталей голкою.

Повторний шов – повторення частини шва, щопогіршує зовнішній вигляд і знижує міцність деталей.

Зміщеннястрічки –проходження строчки в неустановленому місці.

Звалюваннястрічки –зміщення строчки на край настрочуваної деталі.

Співпаданнясуміжних строчок – перетинання паралельних строчок, що знижує міцність деталей і погіршуєзовнішній вигляд.

Невтягнутастрічка –недостатня щільність з’єднання деталей внаслідокслабкого натягу ниток.

При з’єднаннідеталей на швейних машинах можуть виникнути петлі, вузли, зморшкуватістьдеталей по лінії стрічки, відтяжка строчок, перекіс і неправильність строчок,просічка матеріалу деталей строчкою, відтяжка строчок, перекіс інесиметричність блочків, звалювання окантовки з обстрочених деталей, виступанняпідкладки по верхньому канту.

При безнитковихметодах складання заготовки можуть виникнути такі дефекти: розплавленнязварювання деталей, наскрізний пробій деталей по лінії з’єднання, просічкаматеріалу по лінії тиснення, нерівні (рвані) краї деталей, розшаруванняклейового шва, відшарування лицьового покриття, нечітке тиснення строчки інерівномірне розташування імітуючої строчки від краю деталей.

Дефектиформування заготовок. Неправильно вклеєний підносок – перекіс і різна довжинапідносків у парі, м’який підносок, що втрачає форму, нерівності на поверхніноска, загнуті всередину краї підноска.

Виляганнякраїв підноска – наявність видимого краю підноска на союзці.

Неправильновклеєний задник – невідповідність висоти задника нормативам, різна висота задників упарі, різна довжина крил у задника, місцеве відставання деталей верху відзадника, не приклеєна підкладка, м’які задники, нерівності на поверхні деталі,що закриває задник, розведені крила задника, вилягання країв задника.

Поганеформування п’яткової чи носкової частини – наявність горбиків, зморшок,складок по грані сліду.

Неправильненадягання заготовки на копил є причиною таких дефектів: перекіс заднього зовнішньогоременя (шва), перекіс переднього ременя або шва, що з’єднує напівсоюзки,перекіс і різна ширина відкритої носкової частини літніх туфель, зміщення шийкипереда відносно осьової лінії сліду взуття, різна висота берців, халяв,задників і задинок у парі, несиметричність декоративних прикрас.

До дефектів формуваннязаготовок також відносять: розриви і тріщини на деталях верху і підкладки,зморшки на деталях верху, зморшки і складки на підкладці, забрудненняпідкладки, нерівності на обтягнутих платформах і каблуках, неправильна і різнау парі форма носків і п’яткової частини.

Дефектикріплення деталей низу. Недостатня стійкість геленкової частини може бутивикликана застосуванням недоброякісних, вкорочених геленків або таких, що невідповідають профілю геленкової частини копила.

Виляганняграні устілки – наявність видимої грані устілки на боковій поверхні верхувзуття.

Деформаціясліду підошви– зміна форми сліду підошви відносно форми сліду копила.

Невідповідністьпростилки –невідповідність форми або розмірів простилки заповнюваному нею заглиблення.

Горбики і западини – на поверхні устілки,опуклість або ввігнутість підошви, нерівномірне простилання сліду внаслідокнеправильності.

Виляганняскладок затяжного пруга – деформація підошви на ділянках складок.

Строчіння повзпорізки –розташування строчки поза заглибленням по контуру підошви. Підошва, устілка аборант перебиті строчкою – пошкодження деталей внаслідок надмірної частотистібків.

Щілини міждеталями низу– помітні з боку урізу ділянки нещільного з’єднання деталей.

Відхиленняходової поверхні каблука від горизонтальної площини – зазор між гранню каблука ігоризонтальною площиною.

Неправильноскуйовджений затяжний пруг – скуйовдження вище грані сліду у вигляді зі знятим лицьовимшаром на деталях верху вище грані підошви.

Зміщенняпідошви –неправильне накладання підошви на слід взуття перед кріпленням.

Не приклеєнапідошва(каблук, набійка) – місцеве розшарування деталей низу.

Звуженийкрокуль –неповне закривання фронтальної поверхні каблука язичком (кроку лем) підошви.

Спалюванняверху –порушення цілісності або зниження міцності заготовки внаслідок термічногоруйнування по лінії дотику з напів-матрицями прес-форми при кріпленні підошвиметодом пресової вулканізації. Западини раковини – заглиблення на поверхнідеталей.

Пузир (булька) – закрита порожнинавсередині або на поверхні деталей низу.

Недолив – ділянка на різних частинахдеталей низу взуття литтєвого методу кріплення, на яких відсутній використанийдля лиття матеріал.

Задирка – надлишковий об’ємматеріалу, витисненого з прес-форми.

Недопресовка – нечіткість контурів івізерунка деталей низу внаслідок недостатньої товщини або пластичностізаготовки з полімерного матеріалу або гумової суміші під час пресуванняпуансоном.

Різна довжина,товщина, ширина підошов – різниця в лінійних розмірах підошов на ідентичних ділянкахпари взуття.

Деформаціяранта –зміна форми ранта за висотою, шириною, контуром. Вкорочення ранта –недостатня протяжність швів, що прикріплюють рант до губи і підошву до ранта,не досягаючих рівня граней каблука. Неправильно з’єднані кінці ранта –наявність щілин, напусків і деформації кінців ранта.

Неправильнепристрочування підошов – викривлення строчки, нерівномірна частота стібків, вузли,петлі й обрив ниток, повторна строчка, не втягнута строчка тощо.

Скупченістьскріплювачів– часте розташування скріплювачів (цвяхів, гвинтів), що знижує міцність деталейнизу. Недостатнє втоплення голівок цвяхів – виступання цвяхів над площиноюповерхні підошви.

Нерівномірнерозташування скріплювачів – різна відстань між центрами скріплювачів по лініїкріплення.

Виступаючіскріплювачі– наявність виступаючих кінців скріплювачів над поверхнею устілки.

До дефектівцвяхового методу кріплення також відносяться: не проходження цвяхів черезустілку, проходження повз устілки або потрапляння в край устілки, слідиповторного кріплення, додаткове кріплення.

Неправильнекріплення каблука – непарність каблуків за розмірами (висотою, шириною, довжиною),кольором і відтінком, зміщення відносно грані сліду.

Дефектиопорядження.Вихопини під час фрезерування і шліфування урізу підошов і каблуків. Хвилястістьурізу – заглиблення на окремих ділянках урізу, що порушують плавність лінійконтуру.

Виступанняграні устілкиза грань підошви – звуження на окремих ділянках або вкорочена підошва щодограні устілки внаслідок неправильного фрезерування урізу або накладанняпідошви.

Різна ширинаранта (поличкипідошви) – різниця в ширині ділянки ранта (підошви), вступаючих за грань сліду,на ідентичних ділянках півпари, невідповідність контура підошви контуру сліду.

Неправильнеопорядження урізу (сліду) підошви – нерівномірне нанесення воску (фарби), недостатнєполірування, наявність воску (фарби) на деталях верху.

Інші дефектиопорядження– розтріскування, крихкість, липкість, матовість, відлущування опоряджувальногошару, не видалені забруднення, плями від воску, фарби, клею на деталях верху іпідкладки, не розпрасовані складки і зморшки, опіки деталей, порушення рисункумерії, невідповідність розмірів вкладних устілок розмірам взуття, складки ігорбики на вкладних деталях, несиметричність розташування цих деталей.

Дефектипакування, транспортування і зберігання взуття. Неправильнекомплектування пари взуття – відмінність півпар за розміром, повнотою та іншимиознаками.

Після виробничимидефектами можуть також бути: деформація взуття, підноска і задника, механічніпошкодження деталей, плями корозії на металевих деталях і фурнітурі, плями відплісняви, крихкість, плями та інші.

5.ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ ЖІНОЧОГО ШКІРЯНОГО ВЗУТТЯ

До магазину«Каблучок», який знаходиться по вулиці Грушевського 10, надійшла партіяжіночого шкіряного взуття з Дніпропетровської взуттєвої фабрики, в такому асортименті:15 пар туфлів жіночих модельних, 15 пар туфлів літніх, 20 пар чобітків наремінцях. Дана партія товару виявилася підмоченою, і керівництво магазинуподало заяву до Полтавської ТПП (торгово-промислова палата), що знаходиться повулиці Коцюбинського 6, на проведення експертизи (додаток А).

Для отриманнядостовірних і об’єктивних результатів, товарнуекспертизу проводять у три етапи:

- підготовчий;

- основний;

- заключний.

Кожному етаповіхарактерні специфічні особливості, засоби, методи та способи, раціональнийвибір яких передбачає успіх експертизи, її кінцевий результат. Через цедоцільно розглянути кожний етап окремо [2-5].

Підготовчийетап

Перед початкомпроведення експертизи розглядають підстави для її проведення, які і визначаютьмету та завдання експертизи.

На підготовчомуетапі експертизи одержують документи про призначення експертизи:

- заяву напроведення експертизи, яка оформлюється замовником (в даному випадкукерівництво магазину «Каблучок»);

- наряд напроведення експертизи (додаток Б).

У заявці напроведення експертизи мають бути необхідні дані, на підставі яких правильноідентифікується товар, а також його виробник, одержувач, дата відправки таодержання, номери супроводжувальних документів. Крім того замовник визначаємету та завдання, які ставляться перед експертом. У заявці зазначаються дата таномер виклику експерта, а також дані про виклик постачальника, об’єм товарної партії та методдослідження.

Заявка повиннабути підписана керівником і головним бухгалтером. Підписи звіряються дійсноюпечаткою. Заявка може бути передана у письмовій чи усній формі. В даномувипадку вона була передана в письмовій формі за допомогою факсу.

Другим документомпро призначення експертизи є наряд на проведення експертизи. Наряд видаєтьсяекспертові і є документом, який підтверджує право на проведення експертизи.Наряд видається керівником експертної організації, чи уповноваженою особою.

У нарядізазначається номер, дата надходження заявки, дата початку експертизи,організація-замовник, її адреса, телефон, прізвище та посада представників, якіберуть участь у проведенні експертизи, його постачальник, а також завданняекспертові, яке визначається метою та завданням експертизи. Наряду присвоюєтьсяномер, відповідний номер в «Журналі реєстрації заявок».

Видачею нарядуекспертна організація підтверджує правоздатність призначення експерта. Дляпроведення товарної експертизи призначення експерта повинно здійснюватися встроки, погоджені із замовником. Факт видачі наряду реєструється в журналі абоінформація вводиться в комп’ютернусистему.

Після закінченняекспертизи на зворотному боці наряду проставляються години роботи експерта відповіднодо умов оплати за експертні послуги. Зворотний бік завіряється представникомзамовника. Оформлений таким чином наряд експерт дає в експертну організацію.

Основнийетап

Початком йоговважають прибуття експерта до замовника експертизи чи збір робочої групи дляпроведення експертної оцінки.

- письмовузаяву про виклик експерта;

- товаросупровіднідокументи: товарно-транспортні накладні, сертифікати, свідоцтво про якість,рахунок фактури та інші документи, що мають інформацію про товар, який підлягаєтоварній експертизі;

- завіренукопію виклику постачальника, якщо він викликався;

- прийомніакти, акти незгод між постачальником та одержувачем;

- актипервинної експертизи (якщо такі є);

- комерційніакти; акти відбору проб;

- договіркупівлі-продажу чи постачання; інші необхідні технічні чи нормативні документи.

На всіхдокументах, що подані для проведення експертизи, експерт робить запис«пред’явлено експерту», ставить підпис і номер наряду.

Експерт повиненуважно вивчити усі подані документи, проаналізувавши й оцінивши вірогідністьінформації, що в них є. одним із способів установлення достовірності інформаціїє зіставлення інформації, яка є в різних документах, а також на маркуванні.Така перевірка та зіставлення різних документів називається перехресноюперевіркою.

Експертна оцінка– найважливіша складова частина основного етапу. При проведенні експертизиексперт керується інструкцією про проведення експертизи та іншими нормативнимидокументами.

Експертизапроводиться особисто експертом чи групою експертів. При проведенні експертизивсі результати експертної оцінки та інша інформація, необхідна для складанняакта експертизи, записується експертом у робочий зошит.

При оцінці якостітоварів експерт повинен погодити номенклатуру показників із замовником. Зазвичай,при експертній оцінці застосовується номенклатура показників, регламентованихстандартами чи ТУ. Тому після визначення дійсних значень показників якостіексперт установлює їхню відповідність регламентованим значенням чи зразкам,еталонам. При виявленні невідповідності дефектів експерт повинен показати це вробочому зошиті, а потім в акті, навіть коли це не передбачено метоюекспертизи.

Експертнедослідження проводиться суцільним чи вибірковим методом. При суцільному методіексперт має право обмежуватися оглядом частини товару, навіть якщо ця частинабільша. При вибірковому методі експерт повинен зробити вибірку чи об’єднанупробу відповідно до вимог нормативних документів (стандартів, ТУ, методиктощо). Вибірка товарів чи проба повинна бути не меншою встановленої кількості,але може бути більшою.

Після проведенняекспертної оцінки починається третій заключний етап експертизи.

Заключнийетап

Заключний етап –це один із найбільш відповідальних етапів, у якому роблять підсумки всієїраніше проведеної роботи. Метою цього етапу є аналіз і оцінка одержанихрезультатів, а також їхнє документальне оформлення. Результати експертизиможуть бути оформлені як акт експертизи чи в іншій формі відповідно до записів,зроблених експертом у робочому зошиті під час проведення експертизи.

Більш детальнішепро складання акту експертизи можна розглянути в шостому питанні даної курсовоїроботи, а саме «оформлення результатів експертизи».

6.ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКСПЕРТИЗИ

Після проведенняекспертом роботи, результатом експертизи став акт експертизи, який складаєтьсяна бланках єдиної форми (додаток В) з додатком (додаток Г).

Примірникакта-оригіналу експертизи має бути складений експертом власноруч абонадрукований чітко, без виправлень та скорочень (за винятком загальноприйнятих) [1-6].

За згодою іззамовником акт експертизи може бути складено українською, російською мовами,або будь-якою іншою мовою.

Акт експертизиабо висновок повинні складатися з трьох основних частин:

- загальної(протокольної);

- констатуючої;

- заключної.

У пунктахзагальної (протокольної) частини акта експерт зазначає відомості, згідно з найменуваннямпункту. За відсутності необхідних даних по конкретному пункту він незаповнюється, про що в констатуючій частині акта робиться відповідний запис.

У констатуючійчастині актаекспертизи слід зазначити: описаний хід вивчення пред’явлених документів;аргументовано викладені методи та фактично встановлені результати експертизитощо; поставлені дати, а за необхідності і години початку та закінченняекспертної оцінки.

Констатуючачастина підписується експертами та представниками організацій, які берутьучасть у проведенні експертизи. При незгоді останніх із змістом цієї частинивони повинні підписати його, посилаючись на особливу думку, яку викладенописьмово і додано акта експертизи. У випадку відмови представників підписуватита зазначити особливу думку експерт має право оформити акт експертизи без їхніхпідписів, зробивши при цьому відповідний запис в акті.

Загальну таконстатуючу частину експертизи перевіряють представники зацікавлених сторін,які присутні при експертизі. Якщо при перевірці вони знайдуть помилки чинеточності, то мають право вимагати від експерта їхнього виправлення.

Надалі експерт немає права вносити зміни без згоди цих осіб у загальну та констатуючу частини.

Висновок за результатами експертизиексперт оформляє самостійно. При цьому зацікавлені сторони не повинні бутиприсутні, щоб не впливати на об’єктивність експерта. До висновку висуваютьсятакі вимоги: об’єктивність, достовірність та обґрунтованість. Експерт повиненпроаналізувати та об’єктивно оцінити результати експертизи, аргументувати дануоцінку, що і обумовлює достовірність висновків. У висновку експерт повиненвідповісти на поставлені питання, сформулювати висновки.

При оформленні висновкуексперт повинен вказати найменування документів, дату та номер їхньогозатвердження, якщо під час експертизи ці документи були використані.

Висновок має бутискладений експертом коротко, конкретно та обумовлено, виходячи з безперечних таоб’єктивних даних. Чіткість викладення попереджує надалі необхідністьдодаткових пояснень експерта. Висновок повинен кореспондуватися з констатуючоючастиною акта експертизи.

Отже, товари (15пар туфлів жіночих модельних, 15 пар туфлів літніх, 20 пар чобітків на ремінцях),які були відправлені керівництвом магазину «Каблучок» на експертизу, зависновком експерта відповідають вимогам стандарту та ТУ, і можуть бути допущенів роздрібну торговельну мережу для подальшої їх реалізації потенційнимспоживачам.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Дана курсоваробота була написана матеріалах магазину «Каблучок» та на матеріалах, які булиотримані за допомогою літературних джерел та власних досліджень. В роботі булипоставлена мета – вивчення товарознавчої експертизи якості жіночого шкіряноговзуття вітчизняного виробництва, і завдання – провести класифікацію жіночогошкіряного взуття, визначити номенклатуру показників якості жіночого шкіряноговзуття, проаналізувати і вивчити споживні властивості взуття, вивчити дефектижіночого шкіряного взуття, організувати порядок проведення експертизи жіночогошкіряного взуття та оформити результати експертизи.

При проведеннікласифікації жіночого шкіряного взуття, було встановлено, що єдиноїкласифікації немає. Тому, в даній роботі, серед багато численних класифікаційвзуття, для детальної характеристики була обрана навчальна. В порівнянні зіншими класифікаціями, вона менша за кількістю класифікаційних ознак, і більшвживана в процесі вивчення курсу «Товарознавства і експертизи непродовольчихтоварів».

Щодо номенклатурипоказників якості жіночого шкіряного взуття, можна сказати, що кожна зпідібраних груп взуття характеризується відповідними домінуючими властивостями(теплозахисними, водозахисними, естетичними), показники яких повиннівідповідати певному рівню для віднесення взуття саме до цієї групи. За рештоюпоказників проводиться порівняльна оцінка зразків.

Вивчивши дефекти,можна зазначити, що в залежності від того на якій стадії вони виникли, їхподіляють на такі групи: дефекти матеріалів, виробничі, транспортування ізберігання. Томупідприємства повинні приділяти особливу увагу, забезпеченню високої якостіпродукції, установлюючи контроль на всьому процесі товаропросування, починаючиз контролю якості використовуваної сировини і матеріалів і закінчуючиреалізацією продукції.

В результатіекспертизи якості жіночого шкіряного взуття, яка проводилася експертом, зазаявкою керівництва магазину «Каблучок», було встановлено, що партія взуття,яка надійшла з Дніпропетровської взуттєвої фабрики, була без дефектів,незважаючи на те, що вона була підмочена.

Таким чином, длятого, щоб це не повторювалося, керівництву магазина можна запропонувати те, щобвони уважніше ставилися до процесу постачання товарів, а також до самого видутранспорту – він повинен бути найоптимальнішим. Також не завадило б даномупідприємству запросити на роботу досвідченого товарознавця, який би міг визначатиякість продукції не звертаючись інший раз до експертів, і не витрачаючи прицьому зайвих коштів на проведення експертизи.

СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексеев Н.С. и др.Теоретические основы товароведения непродовольственных товаров: Учебное пособиедля студентов ВУЗов. — М.: Экономика, 2001, 295с.

2. Байдакова Л.И.Товароведение обувных и пушно-меховых товаров. — М.: Экономика, 1990, 351с.

3. Безбородов С.С.Актуальные проблемы повышения качества товаров. Требования к качеству товаров:Лекция. — Орел, ОКИ, 1993, 14с.

4. Безбородов С.С.,Дорофеева В.И. Методические пособия по подготовке и оформлению дипломных,курсовых, контрольных работ (проектов), отчетов по практике и рефератов. — Орел, ОКИ, 1988, 61с.

5. Васильев В.А. идр. Коммерческое товароведение и экспертиза: Учебное пособие для ВУЗов. — М.:Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997, 135с.

6. Л.Г.Войнаш, Л.І. Байдакова, Д.І. Козьмич та ін. Товарознавство непродовольчихтоварів. Частина 2 К.: НМЦ «Укоопосвіта» 2004. – 532 с.

7. Иванов М.Н. и др.Товароведение обувных товаров. — М.: Экономика, 1990, 363 с.

8. М.К.Кушнір, Н.П. Тихонова Товарознавство непродовольчих товарів. Частина ІІІ.Товарознавство взуттєвих товарів. К.: .: НМЦ «Укоопосвіта» 2001. – 266 с.

9. Павлин А.В.,Мирошников Е.А. Товароведение обувных товаров.: Учебное пособие длятовароведных факультетов ВУЗов. — М.: Экономика, 1983, 248с.

10. Справочникобувщика. Проектирование обуви, материалы. Под ред. А.Н. Калиты. М.:Легпромбытиздат, 1988

11. ГОСТ23251 Взуття. Терміни і визначення.

12. ГОСТ23554.0 Експертні методи оцінки якості промислової продукції. Основніположення.

13. ГОСТ23554.1 Експертні методи оцінки якості промислової продукції. Організація іпроведення експертної оцінки якості промислової продукції.

14. ГОСТ23554.2 Експертні методи оцінки якості промислової продукції. Обробкаекспертних оцінок якості.

15. ГОСТ28371 Взуття. Визначення сортності.

16. ГОСТ 4.12Взуття. Номенклатура показників.

17. ГОСТ 7296Взуття. Упаковка. Маркування. Транспортування і зберігання.

ГОСТ 9289 Взуття.Правила приймання

Додаток АДо торгово-промислової палати

м. Полтава

З А Я В К А

Магазин «Каблучок» просить здійснититоварознавчу експертизу на предмет визначення якості жіночогошкіряного взуття

Оплатугарантуємо.

Керівник магазину Моргун А.Л.

гол. бухгалтер Конрад М.М.

ПЕЧАТКА

Додаток Б

ПОЛТАВСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА

адреса: вул. Коцюбинського 6. телефон: 8(0532)52-32-02 факс:8(0532)55-12-31 Дата надходження заявки«10» квітня 2007 р.

НАРЯД № 356

Дата видачі «10» квітня 2007 р.

Експерт Чепура Григорій Іванович

Замовник: магазин «Каблучок»

Адреса вулиця Грушевського 10 телефон8(0532) 53-66-55

Товар (країна, найменування, кількість): Україна, 15 партуфлів жіночих модельних, 15 пар туфлів літніх, 20 пар чобітків на ремінцях

Місце знаходження товару: магазин «Каблучок»

Завдання експертизи: визначення якості жіночого шкіряноговзуття

Печатка Керівник підрозділу Палати:Якушев Д.М.

Експерт Чепура Григорій Іванович

Додаток В

ПОЛТАВСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВАПАЛАТА

адреса: вул. Коцюбинського 6.телефон 8(0532)52-32-02факс 8(0532)55-12-31

Дата надходження заявки «10»квітня 2007 р.

серія 12 № 235621 АКТ ЕКСПЕРТИЗИ № 356

1. Дата складання 11.04.2007р. Місце складання м. Полтава, магазин «Каблучок»

3. Акт складений експертом Чепура Григорій Іванович

4. Наряд № 356 від 10 квітня 2007р.

Експертиза проведена за участю представників:

Організація Посада Прізвище та ініціали магазин «Каблучок» керівник магазину Моргун А.Л. гол. бухгалтер Конрад М.М.

5. Для експертизи пред'явлено: найменування товару 15 партуфлів жіночих модельних, 15 пар туфлів літніх, 20 пар чобітків на ремінцях

Кількість (в одиницях виміру 1.): 50 пар. Кількістьзгідно документів: 50 пар

6.Завдання експертизи: Провести експертизу якості жіночогошкіряного взуття

7.Вантажоодержувач: магазин «Каблучок»

8.Постачальник (країна, інофірма): Дніпропетровськавзуттєва фабрика

9.Вантажовідправник:Дніпропетровська взуттєва фабрика

10. Виробник товару:Дніпропетровська взуттєва фабрика

11.Надані документи: рахунок фактури 3647/07

12. Контракт /договір № 5643/2 дата12. 03. 2006р.

13. «Експертизою встановлено» (констатуюча частина акта):

При експертизі якостіжіночого шкіряного взуття (15 пар туфлів жіночих модельних, 15 пар туфлівлітніх, 20 пар чобітків на ремінцях) фактично дефектів не виявлено. Перевіркаякості встановлювалася органолептичним методом.

Продовження п. 13 див. у «Додатку до експертизи» на ___аркушах,

який є невід'ємною частиною акта.

Продовженнядодатку В

З викладенням розділів 1-13 акта згодні:

Представники: керівникмагазину Моргун А.Л. Підпис ПІБ

гол. бухгалтер Конрад М.М. Підпис ПІБ

14. Висновок експерта: експертизою встановлено, що втоварах, які були представлені магазином «Каблучок», дефекти відсутні.

Дата початку експертизи товару 11.04.2007 р.

Дата закінчення експертизи товару 11.04.2007р.

Експерт Чепура Григорій Іванович

Акт зареєстрований (назва ТПП): Полтавськоюторгово-промисловою палатою

Дата 11.04.2007 р.

Акт без автентичної

печатки недійсний

М.П.

Додаток Г

серія 00 № 000000

Додаток до акта експертизи №____ від_________

(є невід'ємною частиною акта)

13. «Експертизою встановлено»:______________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дата початку експертизи товару _________________

Дата закінчення експертизи товару _________________

Експерт _______________

Акт зареєстрований (назва ТПП): _____________________________

Дата _______________________

З викладенням пункту 13 згодні:

Представники _______________________

_______________________

Акт без автентичної

печатки недійсний

М.П.

еще рефераты