Реферат: Сутність, стадії та логіка розробки бізнес-плану
Київський НаціональнийЕкономічний Університет
ім.В. Гетьмана
Реферат
натему:
Сутність,стадії та логіка розробки бізнес-плану
Студентки 2 курсу
6508 спец., 15гр.,
ОднораловоїВалерії
Київ 2010
Зміст
Вступ
1. Поняття бізнес-плану і сферайого застосування
1.1 Сутність бізнес-плану
1.2 Цілі і завдання бізнес- планування
1.3 Принципи складання бізнес- плану
1.4 Структура і зміст бізнес- плану
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Впорядкованусхему дій по досягненню певної мети називають «планом», отже, планування єбезперервний процес пошуку нових шляхів і методів оптимізації цільових дій зарахунок нових можливостей. Так, керівництво будь-якого підприємства весь часвідчуває необхідність вибору. Воно повинне здійснити вибір оптимальної ціниреалізації, величини серії продукції, що випускається, приймати рішення вобласть кредитної і інвестиційної політики і багато що інше. Щоб забезпечитиможливість ухвалення економічно обґрунтованих рішень, на підприємствахпроводяться і аналізуються розрахунки альтернативних пропозицій і описуютьсяочікувані результати економічної діяльності. Що правда, керівники багатьохпідприємств (особливо невеликих) схильні вважати, що не слід витрачати час натак зване «формальне планування» (тобто детально фіксувати на папері всю схему дій),оскільки економічна ситуація так швидко міняється, що доводиться постійновносити зміни і доповнення до первинної схеми. Отже, ця частина керівниківвважає, що у швидкозмінних економічних умовах достатньо неформальногопланування, тобто такого планування, при якому все тримається в думці і немаєнеобхідності витрачати час на фіксацію (запис) своїх дій. Проте учені, а такожкерівники крупних підприємств відносять планування до діяльності вищого порядкуі вважають, що формальне планування надає багато користі:
допомагаєкерівництву підприємства мислити перспективно;
сприяєчіткій координації зусиль, що робляться підприємством;
формуєсистему цільових показників діяльності для подальшого контролю;
готуєпідприємство до можливих раптових ринкових змін;
демонструєвзаємозв'язок обов'язків всіх посадовців.
Отже,є сенс розробляти план навіть тоді, коли весь час змінюються не тількизовнішні, але і внутрішні умови реалізації плану, а саме плануванняперетворюється на безперервне коректування. Планування необхідне, якщо михочемо, щоб нормальна діяльність підприємства не була порушена ходом майбутніхподій. Можливість коректування планів повинна поєднуватися з необхідністюадаптації. Адаптація — безперервне пристосування підприємства до умов, що змінюються,- є ключовою проблемою планування.
Бізнес-планце елемент іміджу підприємства. Значно переконливіше виглядає компанія, про якувідомо, як вона розвиватиметься протягом найближчих років. Бізнес-план єневід'ємним елементом існування будь-якого підприємства, більш того, він неіснує формально, над цим документом йде постійна робота. Бізнес-планування цетворчий процес, що вимагає професіоналізму і мистецтва. Саме сам зміст іхарактер процесу бізнес-планування створює передумови для ефективної роботи підприємства(організації) і зменшує можливість негативних фінансових результатів.
Убільшості економічно розвинених країн само собою зрозуміло, що у кожногопідприємства (компанії) повинен бути бізнес-план. Це свідчить про те, що вкраїнах з ринковою економікою прийнято мати бізнес-план, тому відсутністьтакого у українських підприємств є в очах іноземних партнерів істотнимнедоліком, що відображає слабкий рівень менеджменту.
1. Поняття бізнес-плану і сфера йогозастосування
1.1 Сутьбізнес-плану
Бізнес-план— це документ, в якому дається опис основних розділів розвитку організації наконкурентному ринку з урахуванням власних і позикових фінансових джерел,матеріальних і кадрових можливостей і передбачуваних ризиків, що виникають впроцесі реалізації підприємницьких проектів[1].
У планіхарактеризуються основні аспекти комерційного підприємства, аналізуютьсяпроблеми, з якими воно стикається, і визначаються шляхи і методи їх рішення.Тому бізнес-план виступає одночасно як пошукова, науково-дослідна і проектнаробота.
Бізнес-пландопомагає вирішувати наступні основні проблеми, що виникають при створеннівласної справи:
визначитиконкретні напрями діяльності підприємства, його цільові ринки і місце на цихринках;
сформулюватидовготривалі і короткострокові цілі бізнесу, стратегію і тактику їх досягнення,а також визначити коло осіб, відповідальних за реалізацію наміченого;
зафіксуватисклад і показники товарів і послуг, які будуть запропоновані споживачам,оцінити відповідні виробничі і торгові витрати;
виявитивідповідність наявного персоналу підприємства і умов в мотивації його працівимогам, що пред'являються;
визначитисистему маркетингових заходів щодо дослідження ринку, реклами, стимулюванняпродажів, ціноутворення, каналам збуту і інше;
оптимізуватиорганізуючу структуру управління;
оцінитифінансове положення підприємства і відповідність наявних фінансових іматеріальних ресурсів, можливості досягнення поставленої мети;
виявититі труднощі, які здатні перешкодити виконанню бізнес-плану, і накреслити заходипо їх усуненню [3,4].
Отже, бізнес-план— це економічно обґрунтований аналітичний документ, що показує реальністьпланованої справи. При цьому масштаби планування можуть бути різні: розвитокпідприємства, напряму діяльності, нового виду продукції, нової системи оплатипраці і т.д.
Бізнес-план є ібагатоплановим управлінським інструментом. Він передбачає рішення стратегічнихі тактичних задач, що стоять перед підприємством, незалежно від йогофункціональної орієнтації, зокрема: організаційно-управлінська іфінансово-економічна оцінка стану підприємства; виявлення потенційнихможливостей бізнесу, аналіз сильних і слабких його сторін; формуванняінвестиційних цілей на планований період.
У бізнес-планіобґрунтовуються загальні і специфічні елементи функціонування підприємства вумовах ринку, вибір стратегії і тактики конкуренції, проводиться оцінкафінансових, матеріальних, трудових ресурсів, необхідних для досягнення метипідприємства.
Бізнес-планзабезпечує об'єктивне уявлення про можливості розвитку виробництва, способипросування товару на ринок, ціни, можливий прибуток, основніфінансово-економічні результати діяльності підприємства, виявляє зони небезпек,пропонує шляхи їх обмеження. Подібний план використовується незалежно від сферидіяльності, масштабів, виду власності, організаційно-правової форми компанії. Уньому знаходять своє рішення як внутрішні завдання, пов'язані з управліннямпідприємством, так і зовнішні, обумовлені, зокрема, взаєминами з іншими фірмамиі організаціями.
Завдяки бізнес-плануз'являється можливість поглянути на роботу підприємства як би з боку. Сампроцес розробки бізнес-плану, що включає детальний аналіз економічних іорганізаційних питань, постійно спонукає мобілізуватися.
У ринковій економіці бізнес-план є виключноефективним робочим інструментом як для новостворюваних, так і для діючихкомпаній у всіх сферах підприємництва. Бізнес-план спонукає ретельно вивчитикожен елемент передбачуваного ризикового ринкового заходу. Практично завжди вцьому процесі виявиться немало слабких місць і пропусків, усуненню яких неможна не приділити уваги[2].
Бізнес-плануваннязаймає все більш істотну частку у веденні підприємництва на сучасному рівні. Уділовому світі, що постійно перетворюється, для бізнесу відкривається зараз безлічнових можливостей. Бізнес-планування допомагає не втратити їх і використовуватидля перетворення і підвищення ефективності діяльності на ринку.
1.2 Цілі ізавдання бізнес-плану
Бізнес-план ставпринципово новим для української економіки документом. Основною метою йогорозробки виступає планування господарської діяльності підприємства нанайближчий і віддалені періоди відповідно до потреб ринку і наявностінеобхідних ресурсів. До інших цілей відносяться:
- визначеннябізнес-планом ступеня життєздатності і майбутньої стійкості підприємства,зниження ризику підприємницької діяльності;
- конкретизаціяперспектив бізнесу у вигляді системи кількісних і якісних показників;
- забезпеченнязовнішніх інвестицій.
Бізнес-планвраховує не тільки внутрішні цілі підприємства, але і зовнішні цілі осіб,зацікавленість в участі яких є у підприємця. Головним чином це інвестори.Бізнес-план є документом, що дозволяє оцінити доцільність вкладення грошовихкоштів (капітал) в проект, що розробляється. Науково обґрунтований бізнес-планє кількісним і якісним орієнтиром як для самого підприємця, так і для йогопартнерів і кредиторів. Багато банків не говорять про умови кредитування безнаявності бізнес-плану[9].
У сучаснійпрактиці бізнес-план виконує наступні функції:
- служить основою для розробкистратегії і тактики бізнесу;
- дозволяє проводити формуванняі реалізація планових програм для оцінки потенціалу розвитку нового напрямудіяльності, контролювати процеси, що протікають в рамках бізнесу;
- привертає ззовні грошові коштидля розвитку або реінжиніринга бізнесу;
- привертає до реалізаціїпланів бізнесу партнерів, які здатні вкласти в нього власний капітал аботехнологію, що є у них.
Бізнес-план,будучи невід'ємною частиною системи планування на підприємстві, є її окремоюланкою і не обмежується яким-небудь одним видом планування. Проте, йому все жтаки властиві у достатній мірі стійкі ознаки відповідно до завдань, що стоятьперед ним:
- бізнес-план неможе включати весь комплекс загальних цілей підприємства, а лише одну з них,ту, яка пов'язана з інвестиційним процесом (внутрішнім або зовнішнім).Бізнес-план – це завжди інвестиції (розвиток). Немає інвестицій – не може бутиі бізнес-плану (на відміну від інших видів планування, наприкладстратегічного);
- на відміну відстратегічного і тактичного плану, бізнес-план має чітко обкреслені тимчасовірамки, після закінчення яких окреслені планом мета і завдання повинні бутивиконані;
- у бізнес-планіфункціональні складові (план маркетингу, план виробництва та інше) на відміну відвсіх інших видів планів, є повноправними, рівноважними частинами структури [11].
1.3 Принципискладання бізнес-плану
Бізнес-план — цедокумент, на підставі якого інвестор або кредитор складають свою думку профірму і ухвалюють рішення про надання їй засобів. Тому при складаннібізнес-плану треба, перш за все, уявляти, кому він буде адресований:кредиторові або інвесторові, оскільки у цих двох груп кредиторів різні цілі, аотже, і різні принципи оцінки бізнес-плану. Кредитор, що надає позикові засоби напевний термін, хоче переконатися в тому, що фірма, що кредитується ним,достатньо надійна і він зможе вчасно отримати борг і відсотки, що належать поньому. Його мало цікавить, які розміри прибутку фірми в цілому, оскільки вінзацікавлений лише в тому, щоб отримуваний фірмою прибуток дозволяв їй виплатитиосновний борг і відсотки по ньому. Крім того, його інтереси охороняє кредитнийдоговір, який гарантує кредиторові першочергове відшкодування позики навіть уразі банкрутства фірми-боржника. Ризики інвестора набагато вищі. У багатьохвипадках він навіть ризикує втратити весь свій вкладений капітал. Тому длятого, щоб зважитися на такий ризик, інвестор повинен мати перспективу отриманнявисокої норми прибули [16].
Отже, при оцінцібізнес-плану кредитор аналізуватиме діяльність підприємства, перш за все, зпогляду його надійності і стійкості, а інвестор — з погляду його прибутковості.
Проте на кого бне був орієнтований план, він повинен легко читатися і бути добре оформленим.Рекомендується, щоб його розміри не перевищували в середньому 40 сторінок, аякщо матеріалів набагато більше, то слід подумати, що винести в додаток. В тойже час якщо об'єм бізнес-плану виходить набагато менше 40 сторінок, значить,його укладачі погано знайомі з принципами і технікою підготовки цього документа [21].
Конкуренція міжохочими отримати кредит, характерна для сучасної епохи бізнесу, примушуєпідприємців подумати і про презентабельність документа: зовнішньому вигляді,обкладинці, малюнках, фотографіях і інше. Бізнес-плани підприємств, для описудіяльності яких використовуються складні технічні терміни, повинні включатиглосарій термінів для необізнаного читача. Одним з найважливіших принципівскладання бізнес-плану є вимога, згідно якій його укладачі повинніорієнтуватися не на товар або послугу, вироблювані їх підприємством, а навибраний ними ринок і задоволення потреби споживача. Що, наприклад, набуваєспоживач, купуючи підручники? Він набуває не товар «книги», а знання або шляхдо знань. Саме на цьому слід сфокусувати увагу в бізнес-плані. При цьому требапідкреслити, які переваги отримає споживач, набуваючи даного товару абопослугу, в порівнянні з придбанням товарів або послуг конкурентів. Чи буде цевиграш в часі або в грошах, або потреба буде задоволена більш повно, користуватисятоваром буде зручніше або економніше, а надана послуга буде більш комплексною?Якщо є можливість, треба обов'язково підкреслити унікальність, але знову ж такине товару, а підприємства: володіння патентами і секретами виробництва,наявність на підприємстві людей рідкісних професій або талантів, унікальнувигідність місцеположення і т.п. Принципи оцінки підприємства, що дісталися намвід планової економіки, на перше місце ставили основні фонди: насиченістьтехнікою, її новизну і інше. У ринковій же економіці при оцінці підприємстванайпильніша увага приділяється людському чиннику: хто є власником підприємства,з кого складається команда менеджерів, який їх професійний рівень, якамотивація їх діяльності і чому, нарешті, вони зібралися разом на даному підприємстві.Це і є ті питання, які потенційний інвестор в першу чергу задає собі, починаючипрацювати з бізнес-планом, що зацікавив його. Прямі і непрямі вказівки нависоку ефективність персоналу менеджерів підприємства повинні з'являтися нетільки в спеціальному розділі, але і, в міру можливості, в інших розділахбізнес-плану. Якщо підприємець береться за складання бізнес-плану, то вінзобов'язаний показати в нім реалістичну, підкріплену розрахунками картину того,чого може досягти підприємство при відповідному фінансування. Бізнес-планповинен переконати кредиторів в поворотності кредитів, виплаті відсотків внеобхідні терміни і обіцяти їм першокласні гарантії, а інвестора — переконати увисокому прибутку на вкладений капітал і її отриманні в можливо короткі терміни[8].
1.4 Структура ізміст бізнес-плану
Опис фірми
Для кредиторівважливо отримати якомога більше відомостей про підприємство (фірму), тому вонивиявляють велику цікавість до його (її) історії. Їх, як правило, цікавить все:чи почали підприємці нову діяльність або ж купили готове підприємство (фірму),чи розширюють вони виробничу діяльність або відбрунькувалися від крупнішоїматеринської фірми. Повинні бути вказані статус фірми (акціонерне товариство,товариство з обмеженою відповідальністю і т. п.), дата і місце, підстави(реєстрації) фірми, її власники і управлінський персонал зі всіма змінамиперерахованих позицій за останні п'ять років. Вітається навіть виклад досягненьі аналіз помилок (зрозуміло, поправних) фірми за весь або осяжний період їїдіяльності [15].
Опис бізнесу
На початкуосновного розділу бізнес-плану дається короткий опис бізнесу: напрямидіяльності (виробництво, торгівля, послуги); стан галузі в цілому, і як данафірма вписується в галузь, і яке місце в ній займає; хто є споживачемрезультатів діяльності фірми; чи є бізнес сезонним, чи орієнтований він навиробництво невеликої кількості високоякісних товарів (послуг) або на масовевиробництво дешевих. Тут же зазвичай стисло висловлюються цілі бізнес-плану:які кошти хоче отримати підприємець, на які цілі і в які терміни, якаочікується прибуток від вкладень.
Укладач плануповинен пояснити, чому він упевнений в успіху фірми і її прибутковості. Цейрозділ дає ще один шанс звернути увагу інвесторів на найпривабливіші рисиданого конкретного підприємства (фірми).
Опис товару абопослуги
У цьомумаленькому, але важливому розділі підприємець повинен розповісти про продукціюсвого підприємства (фірми): описати її фізичні властивості, пояснити, якіпотреби задовольняють його товари або послуги, що відрізняє даний товар абопослугу від інших, що є на ринку, які його (її) переваги і недоліки і що виграєспоживач, набуваючи саме цього товару або послуги. Важливо вказати в даномурозділі, яку інтелектуальну власність має в своєму розпорядженні підприємець:патенти, ліцензії, секрети виробництва.
Інвестор відчуєінтерес до підприємства (фірмі), якщо побачить, що вироблюваний ним (нею) товарабо послуга мають унікальні властивості, наприклад істотні переваги в ціні абоспоживчих якостях. Такі переваги позначаються в світовій комерційній практиціспеціальним терміном «унікальність товару». Якщо таких переваг немає, то цевеликий мінус для підприємства (фірми) і укладачам бізнес-плану слідпоклопотатися про їх розробку.
Виробничий(організаційний) план
Основною метоюскладання виробничого плану є доказ потенційним партнерам здатностіпідприємства (фірми) якісно і в строк виготовлювати товар (послугу), тобтоефективності підприємства (фірми). Було б помилкою вважати, що інвестори наслово повірять обіцянкам, що навіть документуються, повернення грошей зприбутком. Насправді будь-який серйозний інвестор особисто вивчає і оцінюєорганізацію виробництва на підприємстві (фірмі), управлінські методи іуправлінський персонал.
Але ступіньінтересу стороннього вкладника несумірний з цікавістю власника підприємства(фірми). Тому роль виробничого плану в бізнес-плані залежить від орієнтаціїостаннього або на зовнішніх інвесторів, або на внутрішні потреби. Залежно відцього виробничий план може бути схемним або розгорненим.
Ступіньдеталізації виробничого плану пов'язаний також з характером виробництва: чимвище технологічна складність виробничих процесів, тим докладніше виробничийплан.
Зазвичайвиробничий план включає розділи з описом технології виробництва, ресурсівпідприємства (фірми) і менеджменту.
Технологіявиробництва
У цьому розділіукладачі бізнес-плану розповідають про процес розробки продукту (товару,послуги або технології), особливо нового, і його результатах у виглядіотриманих патентів, ліцензій, товарних знаків. Тут же можна розповісти пропідрозділ підприємства, що займається розробкою нових товарів і технологій, інавіть про окремих винахідників — авторів цікавих розробок. Можна також описативиробничий процес: послідовність операцій, особливості виробництва(екологічність, безпека, екстремальні умови), структуру витрат виробництва,перспективу їх зниження і організацію сервісу. Зовнішні чинники, що роблятьвплив на виробничу діяльність. До їх числа відносяться: доступ до економічнихресурсів, постачальники, клієнти, зміни в технології, а також зміни удержавному і місцевому законодавстві.
Ризики
У цьому розділіпідприємець показує інвесторові, наскільки його бізнес ризикований і які заходиприйняті по захисту від ризиків. Для цього дається повний ранжируваний перелікризиків, властивих даній галузі бізнесу, визначається вірогідність кожного зних, дається оцінка збитків у разі їх настання, встановлюється допустимийрівень збитків, нижче за який ризики не приймаються до уваги, і визначаються організаційнізаходи по профілактиці і нейтралізації ризиків. Перераховуються також всі видистраховок з вказівкою назв страхових компаній, номерів страхових полісів,термінів і умов страховки.
Ресурси
Як правило, вбізнес-планах розглядаються матеріальні і людські ресурси підприємства.
До матеріальнихресурсів (фондам) відносяться виробничі приміщення, транспортні засоби, машиниі устаткування, сировина і матеріали, запаси готової продукції. У контекстібізнес-плану розглядаються місцеположення підприємства, наявність транспортноїі комунікаційної інфраструктур, виробничі площі, кількість і технічний рівеньустаткування.
Найбільшуцікавість для кредиторів і інвесторів представляє аналіз людських ресурсів, іперш за все управлінського апарату. Цей розділ розкриває зацікавленим особам,хто персонально стоїть за даним бізнесом. Багато інвесторів починають своєзнайомство з бізнес-планом саме з цього розділу, вважаючи, що, як би принадніне були ідеї, викладені в документі, успіх підприємства залежатиме від того, хтоїх утілює в життя.
Менеджери/власники
У цьому розділіне тільки поіменно перераховується весь управлінський персонал, але іпояснюється, чому ці люди зібралися разом, яка мотивація їх спільноїдіяльності. Окремо розглядаються такі групи, як: активні інвестори, що надалипідприємству капітал, консультації або експертизу; співробітники на ключовихпостах (директори по виробництву, маркетингу, кадрам, фінансам і інші.);юрисконсульт; члени Ради директорів, в число яких крім власних директорівзазвичай включають відомих в кругах бізнесу діячів; консультантів з інших фірм,зокрема юридичних, банків, бірж, університетів і т.п. [15]
Організаційнасхема управління підприємством показує, як взаємодіють служби, хто і чимзаймається, як здійснюються координація і контроль за різними видамидіяльності. Банкіри і інвестори обертають на цю особливу увагу, оскільки із-заорганізаційної плутанини нерідко терплять крах навіть самі багатообіцяючіпроекти. У малих підприємств, тільки починаючих свою комерційну діяльність, організаційнаструктура, природно, нескладна, але і в ній повинні бути закладені основи дляїї подальшого зростання і ускладнення. У будь-якому випадку повинна бутизабезпечена тісна зв'язка між розробкою організаційної схеми і рештою частинбізнес-плану: у схемі повинні знайти віддзеркалення стратегія і методи,викладені в інших розділах. Кадрова політика і стратегія повинні дати уявленняпро філософію, якою керується фірма при вирішенні кадрових питань, що в значніймірі визначає обличчя фірми, оскільки робить вплив на її довготривалуефективність. Тут розглядаються умови підбору і найму персоналу, розміри іструктура винагороди і інші форми стимулювання персоналу, включаючи участь вприбутках.
Маркетинговийплан
У цьому розділіфірмі необхідно роз'яснити потенційним партнерам, як вона має намір впливати наринок і споживача, щоб забезпечити збут своєї продукції. Залежно від товару,регіону, розміру бізнесу і інших чинників маркетинг-план може виглядатипо-різному, але, як правило, в нім містяться наступні розділи: маркетинговастратегія; аналіз ринку; ціноутворення, система просування товару.
Маркетинговастратегія
Цей розділповинен будуватися виходячи з самого поняття маркетингової стратегії, щоозначає планування і організацію сил і засобів підприємства (фірми) івикористання їх в найбільш вигідних і перспективних напрямах. У цьому розділіпідприємець деталізує цілі маркетингу з продажу конкретних товарів (послуг),визначає ринки, на які його підприємство (фірма) орієнтуватиметься, основнісегменти ринків по кожному окремому виду товарів/послуг, тактику конкурентноїборотьби, бюджет маркетингу і т.д. Після цього визначається конкретнамаркетингова стратегія для досягнення сформульованої мети.
Аналіз ринку
Цей розділповинен починатися з аналізу стану галузі, до якої відноситься данепідприємство (фірма). Хороший аналіз галузі виявляє основних конкурентів іпоказує гостроту конкуренції, сильні і слабкі сторони конкурентів, а також їхпередбачувану дію на дане підприємство (фірму). Результати порівняльного аналізуконкурентів часто бувають представлені у вигляді таблиць або діаграм. Інодіспецифіка ринку дозволяє на основі аналізу не тільки виявити справжніхконкурентів, але і дати прогноз розвитку конкуренції в майбутньому. Крімконкурентів на розвиток ринку роблять вплив і інші зовнішні чинники, такі якдержавне регулювання, політика постачальників, політичне положення в країні ігромадська думка. Якщо якийсь з цих чинників грає для даного виробництваособливо важливу роль, то його слід розглянути докладним чином. Тут також можебути розрахований передбачуваний об'єм продажів підприємства (фірми), при цьомуокремо по періодах з урахуванням сезонності продажів; товарам і послугам;групам споживачів. По кожному з вказаних критеріїв доцільно розрахувати часткуринку і зробити не один, а декілька варіантів розрахунків і прогнозів:консервативний, найбільш вірогідний і оптимістичний.
Ціноутворення
При аналізіціноутворення в бізнес-плані розглядається загальний підхід фірми до ціновоїполітики, її цінова стратегія. Найбільш поширені варіанти зазвичай включаютьпринцип ціноутворення залежно від якості продукції — чим вище якість, тим вищеціна; витрат виробництва — чим вони нижчі, тим відповідно нижче ціна; цінконкурентів.
Будь-яка фірма,що претендує на залучення зовнішнього фінансування, повинна провести попереднєдослідження щодо можливої реакції споживачів на підвищення або пониження ціни(розрахувати еластичність попиту за ціною), а також розглянути комплексзаходів, які слід прийняти у разі зміни цін конкурентів. При визначенні ціновоїстратегії зазвичай виходять з цілей фірми, тому для різних фірм або різнихстадій життєвого циклу товару цінова політика може і повинна бути різною. Привиході на нові ринки для залучення покупців встановлюються занижені ціни. Новийтовар добре відомої фірми, навпаки, може претендувати на вищі гени протягомперіоду, коли він знаходиться поза конкуренцією. Ціна може бути підпорядкованадосягненню абсолютно конкретного завдання, вираженій в конкретній цифрі нормиприбутку або термінів окупності витрат і т.д.
Системапросування товарів/послуг
Сюди відносятьсярозробка оптимальних схем логістики (питання транспортування і складування),створення каналів збуту (магазинів, фірм-посередників, дилерської мережі) іметодів стимулювання продажів, організація післяпродажного обслуговування,рекламна кампанія і формування громадської думки. При описі методівстимулювання продажів підприємець повідомляє майбутніх інвесторів, що є йогофірмовим стилем, чи використовує він товарний знак, чи організовує ярмарки івиставки, чи здійснює продаж в розстрочку і інше. В області післяпродажногообслуговування в бізнес-плані повинні бути викладені схема гарантійногообслуговування, приведені розрахунки середньої вартості ремонту і запаснихчастин, а також середні терміни ремонту. Щодо рекламної кампанії фірми требаповідомити в плані, скільки коштів виділяється на рекламу, які види рекламивикористовуються фірмою і чи є зв'язок між витратами на рекламу і прибуткомфірми.
Фінансовий план
Тут ми підійшлидо самого, ймовірно, складному розділу бізнес-плану.
У фінансовомуплані все викладене в попередніх розділах словами знаходить цифровий вираз, щодозволяє оцінити вигідність підприємства (фірми) в конкретних категоріяхефективності.
Фінансовий план,як ніякий інший розділ бізнес-плану, важливий не тільки для потенційнихінвесторів, але і для внутрішнього використання, тому слід відноситися зособливою ретельністю до його складання і постійно його оновлювати. Фінансовіаспекти вимагають особливих знань, перш за все знань бухгалтерського обліку іаналізу, тому для його підготовки, якщо підприємство (фірма) настільки мало, щоу нього (її) немає свого бухгалтера (фінансової служби) або він (вона)недостатньо кваліфікований, часто запрошуються фахівці з фірм по бухгалтерськомуобліку і фінансовому менеджменту. У зарубіжній практиці склалися достатньочітко формалізовані вимоги до підготовки фінансового плану, які включаютьпевний набір фінансових планових і звітних документів і розрахунок беззбитковоїдіяльності підприємства (фірми). На жаль, українська система бухгалтерськогообліку і аналізу відрізняється від систем, прийнятих в більшості зарубіжнихкраїн (хоч і між системами різних країн існують деякі відмінності), проте,перехід, що почався в Україні, на міжнародну систему обліку повинен спроститивзаєморозуміння в багатьох питаннях бізнесу, включаючи підготовкубізнес-планів. Багато українських банків вже повністю перейшли на нову систему,інші знаходяться на підході до неї. [14]
У справжньомудослідженні будуть приведені вимоги до складання фінансового розділубізнес-плану виходячи з міжнародних вимог.
До планових ізвітних форм, згаданих вище, відносяться:
- оперативніплани (звіти) за кожен період і по кожному товару і ринку;
- плани(звіти) про доходи і витрати по виробництву товарів/послуг, які показують, чиотримує підприємство (фірма) прибуток або терпить збитки від продажу кожного зтоварів;
- план(звіт) про рух грошових коштів показує надходження і витрачання грошей впроцесі виробничої діяльності підприємства(фірми);
- балансовийзвіт, що підводить підсумок діяльності.
Важливимелементом фінансового плану є аналіз беззбиткової комерційної діяльностіпідприємства (фірми), який може бути проведений двома способами: звикористанням формули або за допомогою побудови графіка.
Докладний аналізкоефіцієнтів, що розраховуються на основі фінансових документів, якіприводяться у фінансовому розділі бізнес-плану, і методика їх розрахункувикладені в спеціальній літературі по підготовці бізнес-план [18].
Висновок
Сучасні темпи зміни і нарощування об'ємівзнань настільки великі, що планування є єдиним шляхом реального прогнозуваннямайбутніх проблем і можливостей. Планування забезпечує також основу дляухвалення ефективних управлінських рішень. Коли відомо, чого організація хочедосягти, легше знайти найбільш відповідні дії. Планування сприяє зниженнюризиків при ухваленні рішень. Ухвалюючи обґрунтовані планові рішення,керівництво зменшує ризик помилок, обумовлених помилковою або недостовірноюінформацією про можливості підприємства або про зовнішню ситуацію. Плануванняслужить для формулювання і досягнення ключової мети в рамках організації.
Але помилковим було б розглядати складений бізнес-планякраз і назавжди задану стратегію діяльності. При використанні жорсткозафіксованих параметрів може легко бути втрачена актуальність конкретноїрозробки. Бізнес-планування дозволяє продумувати нові варіанти поведінкибізнесу на основі проаналізованих сценаріїв. Тому універсальних рекомендаційнемає і бути не може. Бізнес-план, мабуть, єдиний офіційний документ, щодопускає таке велике варіювання в своєму складанні і застосуванні. Длябудь-якого бізнес-плану обов'язковими, на думку більшості авторів, є тількиплан маркетингу, план виробництва, фінансовий і організаційний плани, при цьомуостанній винен пронизувати всі перераховані розділи. У всьому іншому коженбізнес-план залежить від величезної кількості чинників, основною з яких – сампідприємець, з його цілями, професіоналізмом і спрямованістю на успіх. Прицьому важливо пам'ятати, що планування саме по собі не гарантує успіху, алевоно може забезпечити немало важливих і сприятливих чинників для йогодосягнення.
Список використаної літератури
1. Акіліна О.В., Пасічник В.Г. Основи підприємництва(навчально-методичний комплекс): Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2006. – 176 с.
2. Баринов В.А. Бизнес-планирование: Учеб. пособие. — М.:ФОРУМ; ИНФРА-М, 2003. – 419 с.
3. Барроу Колін, Барроу Пол, Браун Роберт. Бізнес-план. –К.: Знання, 2002. – 286с.
4. Воронкова Т.Є. Бізнес-планування. К: Київський ін-тінвестиційного менеджменту, 2001. – 176 с.
5. Должанський І.З., Загорна Т.О. Бізнес-план: технологіярозробки: Навч. посіб. – К.: ЦУЛ, 2006. – 384 с…
6. Зарубинский В.М. Бизнес-планирование развитияпредприятия (фаза планирования) //Финансовый менеджмент, 2005. — №1. – С.41-57.
7. Зінь Е.А., Турченюк М.О. Планування діяльностіпідприємства: Підручник. – К.: ВД “Професіонал”, 2004. – 320 с.
8. Петров К.Н. Как разработать бизнес-план. Практическоепособие с примерами и шаблонами – М.: Диалектика, 2006 г. – 336 с.
9. Покропивний С.Ф., Соболь С.М., Швиданенко Г.О.,Дерев'янко О.Г. Бізнес-план: технологія розробки та обґрунтування: Навч. посіб.— 2-ге вид., допов. — К.: КНЕУ, 2002. – 379 с.
10. Сергеев А.А. Экономическиеосновы бизнес-планирования. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 462 с.
11. Тарасюк Г.М.,Бізнес-план: розробка, обгрунтування та аналіз: Навч. посібник.– Ж.: ЖДТУ, 2006.–420с.