Реферат: Організація структури управління маркетингом соціальної служби

Зміна соціально-економічних стосунків викликаєподальший розвиток концепції маркетингу, орієнтиром якого стає людина. Такимчином, еволюція маркетингу привела до виникнення його новітньої концепції — соціального маркетингу. Соціальний маркетинг логічно з'явився в ході розвиткумаркетингу і є подальшим перспективним етапом цього розвитку. Це обумовленорядом причин. При аналізі стадій розвитку маркетингу через проходження нимрізних концепцій стає очевидним, що спочатку фірми засновували свої ринковірішення головним чином на міркуваннях витягання прибули, потім вони сталиусвідомлювати стратегічну значущість задоволення купівельних потреб, внаслідокчого і з'явилася концепція маркетингу. На сучасному етапі при ухваленні рішеньбагато фірм думають і про інтереси суспільства, тобто керуються концепцієюсоціального маркетингу.

Соціальна сфера не має жорстких просторових ітимчасових рамок. Вона існує не сама по собі, не ізольовано, а в певномувзаємозв'язку з іншими сферами суспільства: матеріально-виробничою, політичною,культурно-духовною і системами природного порядку. Соціальна сфера, виражаючижиттєдіяльність в цілісному здійсненні, що має своїм результатом людини,соціальні групи, як би пронизує усі інші, оскільки в кожній з них діють люди,соціальні спільності. Умовою розвитку соціальної сфери є функціонування іншихсфер, оскільки в них продукуються матеріальні, духовні блага і цінності,реалізуються функції політичного управління суспільством.

1. Поняття, суть ікласифікація об'єктів соціальної сфери

Представляється, що як критерій, що дозволяєвідмежувати системні елементи від середовища, слід прийняти функцію кожного зних в створенні властивостей соціальної сфери. У такому разі до соціальноїсфери відносяться усі об'єкти і процеси, які беруть пряму, безпосередню участьу формуванні властивостей системи, пов'язаних з відтворенням і вдосконаленнямособи (групи) задоволенням її вітальних і вищих потреб. Їх взаємодія і створюєсоціальну сферу як систему з її якісними відмінностями. Матеріально-виробнича,політична і культурно-духовна сфери, опосередковано беручи участь у формуванніінтеграційних якостей, впливаючи на соціальну сферу через окремі компоненти, вцілому залишаються зовнішніми по відношенню до системи і тому відносяться досередовища. Вони пов'язані з нею мережею комунікацій, кожна з яких маєнеоднакове значення для функціонування соціальної сфери. До середовища слідвіднести і природнокліматичні умови, в яких функціонує соціальна сфера [6,с. 121-124].

Спираючись на ці міркування і враховуючи, що всоціальній сфері складаються і задовольняються потребі в благах, необхідних длясамореалізації творчого потенціалу людини, групи, розглянемо цю сферу яксистему, що має необхідний набір компонентів речового, процесуального, ідейногоі людського характеру. Взаємодія цих структурних одиниць повинна породжувативластиві цій системі якісні особливості. Віднесемо до таких соціальнуінфраструктуру і вироблювані нею продукти споживання, процеси освіти,медичного, соціального і побутового обслуговування, органи і інститутиуправління соціальною сферою, механізми і нормативну базу регулювання споживчоїповедінки населення, людини, групи [1, с. 78-79].

Кожен компонент соціальної сфери не можезрозуміти сам по собі. Його функція реалізується через діяльність людей, щозадовольняють тим самим свої потреби. Основою соціальної сфери є спільна діяльністьлюдей по відтворенню свого дійсного життя і соціальні стосунки, що виникаютьпри цьому, між суб'єктами цієї діяльності.

Компоненти соціальної сфери мають різну мірускладності знаходяться по відношенню один до одного в ієрархічній залежності іє похідними від соціальної сфери як цілісної системи. Їх специфіка, виникненняі існування обумовлюються головною функцією соціальної сфери — функцієюсоціального відтворення людей, як суб'єктів життєдіяльності і відтворенняструктур, соціальних інститутів, ресурсів життєзабезпечення соціальнихсуб'єктів.

Кожен компонент соціальної сфери виконує певнуфункцію, що носить цілеспрямований характер. Інакше компонент випадає зсистеми, стає непотрібним. Функції обумовлюють елементи цілісної структури іматеріалізуються у рамках властивій соціальній сфері внутрішньої організації.

Найважливішим компонентом соціальної сфери єсоціальна інфраструктура. Під нею ми розуміємо стійку сукупністьматеріально-речових елементів, що створюють умови для задоволення усьогокомплексу потреб в цілях відтворення людини і суспільства. Соціальнаінфраструктура є полем взаємодії матеріально-речового середовища і соціальнихсуб'єктів і забезпечує умови для раціональної організації їх життя ідіяльності. По своїй внутрішній організації інфраструктура соціальної сфери єсистемою установ, підприємств і органів управління, що забезпечуютьефективність функціонування усіх інститутів соціальної сфери. При цьомурізноманітні потреби індивідів, сімей і суспільства в цілому задовольняютьсяшироким і різноманітним набором товарів і послуг [3, с. 18-22].

Соціальна інфраструктура можехарактеризуватися числом установ, організацій, що забезпечують процеси освіти,медичного, побутового і транспортного обслуговування, а також числом місць вних, об'ємом послуг. У аналізі функціонування соціальної інфраструктури важливісуб'єктивні оцінки людей достатності реально існуючої соціальної інфраструктурив конкретному регіоні або на конкретному підприємстві.

По рівню розвитку соціальної інфраструктуриякий визначається за допомогою соціологічного аналізу, можна судити про мірузадоволення потреб населення.

Процеси освіти, медичного, побутового,транспортного обслуговування, соціального захисту і так далі є сукупністюстатистично стійких актів соціальної взаємодії людей, що детермінує їх спосібжиття, умови соціального відтворення. Як і всякий процес, ця взаємодіяхарактеризується протяжністю у просторі та часі, послідовністю, безперервністю.Воно покликане служити двом взаємозв'язаним цілям: збереженню раніше накопиченоголюдського потенціалу, забезпеченню доступності послуг і створенню новихінституціональних передумов вдосконалення якісних характеристик соціальноговідтворення майбутніх поколінь, забезпеченню зростання потенціалу соціальноїсфери. Послуги соціальних установ формують соціальну екологію [6, с.131-132].

Система індикаторів може бути представленапоказниками, що характеризують:

-        потенціал галузі (забезпеченістькадрами різних галузей соціальної сфери, кількісні і якісні характеристикирезультатів освітньої діяльності, стан здоров'я громадян, житловогозабезпечення, соціального захисту, соціального обслуговування і тому подібне);

-        суб'єктивну оцінку міри задоволеностіпотреб індивідів, соціальних груп в житлі медичному і побутовомуобслуговуванні, освіті, культурно-духовному спілкуванні, політичній участі;

-        співвідношення платності ібезкоштовності послуг, державній і приватній приналежності підприємств, щовиробляють їх, міра доступності платних послуг різним групам і верствамнаселення.

Найважливішим компонентом соціальної сфери єлюди. Вони можуть бути представлені або описані як популяція — кількісними іякісними характеристиками населення країни, а їх соціальна диференціація — через причетність людей до тих або інших груп або шарів суспільства. При цьомустан здоров'я населення, його інтелектуальний потенціал, культурно-моральніцінності будуть оцінкою функціонування соціальної сфери, а місце людини групи всоціальній структурі — показником потенційних можливостей їх соціальноговідтворення [7, с. 111-114].

Управління — неодмінна внутрішньо властивасоціальній сфері властивість. Ця властивість має загальний характер і витікає звизнання, що людина є явище соціальне, завжди належить до певної громадськоїсистеми, класу, соціальної групи, які пред'являють до нього певні етичні,правові і інші вимоги, ставлять його вчинки у відомі рамки пануючих в німекономічних і громадських стосунків.

Ще одним рядом чинників розвитку соціальноїсфери є чинники, які специфічні саме для розвитку соціального. Тут мається наувазі передусім вплив соціально-демографічних, національно-етнічних ісоціально-психологічних характеристик соціальної сфери.

Взаємозв'язок і взаємовплив соціальної сфери іїї середовища може мати як постійний, так і випадковий характер. Переплетеннянеобхідних і випадкових взаємодій надають їх проявам імовірнісний характер.

Отже, можна виділити наступні групи чинниківсоціального розвитку:

-        економічні, пов'язані з рівнемсоціально-економічного розвитку країни і кожного конкретного регіону;

-        політичні, суть і вплив соціальноїполітики на підвищення потенціалу соціальної сфери;

-        правові, обумовлюючі законодавчінорми і право відношення в області регулювання соціальних стосунків;

-        культурні системи моральних ікультурно-духовних цінностей, що визначають дію, норм і традицій, пануючих всуспільстві, їх регіональних особливостей на соціальні стосунки;

-        природнокліматичні, підкреслюючиособливості природного місця існування населення і екологічну ситуацію врегіоні і життя населення, що впливають на стандарти і образ;

-        соціально-демографічні, такі, щовраховують чисельність населення по соціальних групах і їх віковий склад,народжуваність і смертність, міграцію, зайнятість, професійно-кваліфіковануструктуру;

-        соціально-психологічні, представляючиособливості прояву в соціальних стосунках настроїв, переживань, очікуваньнаселення, їх спрямувань, особових і групових установок.

Управління соціальною сферою зв'язане зобробкою великих за об'ємом і складних по структурі потоків інформації. Накожному рівні управління соціальною сферою відповідно до розподілу функцій івирішуваних завдань, повноважень, відповідальності, компетенції вирішуєтьсяпитання і про інформаційне забезпечення, час обробки даних, терміни ухваленнярішень.

Традиційно інструменти маркетингу існували длятого, щоб пропонувати покупцеві товари і послуги. У 1970 році виникла ідеявикористання маркетингу, щоб допомогти людям придбати хороші звички, якіпослужать їм довгу службу і будуть корисні для суспільства в цілому. Новезастосування маркетингу дістало назву соціального маркетингу.

В більшості випадків мета соціальногомаркетингу — сприяти поліпшенню життя окремої людини і суспільства в цілому.Наприклад, відмова від куріння корисна для здоров'я колишнього курця і йогосім'ї, а також скорочує витрати на охорону здоров'я, що вигідно державі. Сюди жможна віднести знижену продуктивність праці у курців. Коли ж людина не отримуєпрямої вигоди для себе, наприклад стаючи донором соціальний маркетинг акцентуєувагу на моральному задоволенні від здійснення добрих справ [8, с.216-218].

Соціальний маркетинг використовувався, щобспонукати людей скоротити споживання жирів, є більше овочів, фруктів ізлакових, кинути палити, боротися з симптомами підвищеного кров'яного тиску,практикувати «безпечний секс» для запобігання поширенню СНІДУ,вступати в ряди донорів, а також робити інші корисні речі. Соціальний маркетингмає велике значення і поза сферою охорони здоров'я і планування сім'ї. Соціальниймаркетинг ефективно застосовувався за кордоном особливо в країнах, щорозвиваються, в ході кампаній по плануванню сім'ї, вакцинації, годуваннюгрудьми і так далі. Соціальний маркетинг може бути ефективно використаний врішенні широкого круга проблем, не обов'язково пов'язаних з охороною здоров'я іплануванням сім'ї, наприклад, в обговоренні питань збереження енергії і воднихресурсів, охорона довкілля.

Програма соціального маркетингу не схожа нарекламну кампанія громадських послуг, так само як і комерційний маркетингвідрізняється від реклами в засобах масової інформації. Реклама — часто кориснаі навіть основна частина маркетингових програм, це один з інструментів, якийвикористовують для досягнення бажаного результату. Головне для соціального ікомерційного маркетингу — облік якості продукції, її вартості, місця їїрозподілу і поширення.

Хоча більшість маркетингових програмфінансуються державними установами або некомерційними організаціями, діячісоціального маркетингу можуть звертатися в компанії, які заохочують діяльність,корисну для суспільства і вигідну для себе. Наприклад, страхові компаніїзацікавлені в протипожежній безпеці, охороні праці, відмові від куріння і іншихзмінах поведінка, яка скоротить число нещасних випадків, і, таким чином позбавлятькомпанії від необхідності платити страховку. Деякі пивні і лікеро-горілчанізаводи стимулюють кампанії по підвищенню безпеки руху, щоб продемонструватисвою цивільну відповідальність і зменшити прагнення уряду і громадськостіухвалити закони про продаж і розпивання спиртних напоїв.

Соціальний маркетинг частково вплинув натрадиційний підхід до зміни поведінки. У минулому в основному використовувалисянапучення з боку громадськості, шкільні курси і реклама громадських послуг.Людям швидше розповідали про правильну поведінку, чим про важливість і легкістьйого зміни. Соціальний маркетинг створює цілий ряд інструментів і концепцій дляреалізації програм соціальних змін. В той же час глибоко шанується правокожного індивіда вирішити, чи приймати ці зміни.

Передусім потрібно визначити, в чому полягаєпроблема, на кого і як вона впливає. Визначення проблеми — це початок усієїпрограми соціального маркетингу. Прорахунки на цьому етапі можуть звестинанівець усі наступні зусилля [14, с. 51-55].

Неповне визначення проблеми веде до спрощенихі неефективних програм. Фахівець з соціального маркетингу повинен чітковизначити і зрозуміти проблему. Часто для цього буває треба опитати безлічлюдей які можуть вплинути на її рішення і які мають до неї відношення.

Необхідно усвідомити проблему з точки зорулюдини або групи людей, на яких націлена програма соціального маркетингу.

Визначення проблеми формує вибір цільовихаудиторій. Потрібно розділити потенційну аудиторію відносно однорідні підгрупиі вибрати одну або декілька груп як основа для розробки програми соціальногомаркетингу.

Фундаментальні рішення залежать від цілейфахівців з соціального маркетингу і/або спонсорів. Якщо кампанія соціальногомаркетингу фінансується державою (як багато), то завдання соціальногомаркетингу — охопити самі неблагополучні шари суспільства. Хоча це можуть бутиі інші шари, але головне — щоб вона принесла користь [7, с. 118-119].

Треба добре зрозуміти вибрану цільовуаудиторію. На цьому етапі фахівці з соціального маркетингу проводять особистіінтерв'ю з членами групи, спостереження і дослідження для того, щоб кращеупізнати її інтереси, відношення до пропонованої зміни поведінки, причини, пояких група може не захотіти змінити поведінку.

Ефективний план соціального маркетингу повиненскладатися з такою ж ретельністю, як і будь-який чисто комерційниймаркетинговий проект. Насправді, адже програми соціального маркетингу частенькозакликають людей здійснювати які-небудь зміни, наприклад, кинути палити абозмінити звичне відношення до їжі, тому план соціального маркетингу має бутиретельно продуманий і виконаний. План соціального маркетингу повинен включатичотири обов'язкові компоненти а саме: новий продукт і/або модель поведінка,пропонована замість колишніх; «ціна» цієї зміни; де і яким чиномлюдина може отримати цей продукт, інформацію або будь-які інші пропонованізасоби; які заходи слід зробити для підтримки конкретного плану маркетингу.

У плані також мають бути реалістично відбитібажані результати зміни поведінки, часові рамки, і те, яким чином ці результатиоцінюватимуться. Важливо розробити усеосяжний план, оскільки скоординовані дії,спрямовані на чітко певну цільову аудиторію, набагато ефективніші, ніж однамасова кампанія для усіх і кожного [6, с. 94-96].

Фахівцям з соціального маркетингу слідсерйозно обдумати, яку саме зміну поведінки запропонувати людям.

У великій науковій літературі на тему про те,чому люди сприймають нововведення, підкреслюється важливість п'яти важливихчинників. Нові ідеї, моделі поведінки, продукти приймаються з найбільшоювірогідністю в тих випадках, коли можна ясно уявити їх позитивний результат, атакож коли «нове» сумісно з реальним життям людей, вони можуть це легко«спробувати» і оцінити переваги запропонованої перед тим, що булораніше. Фахівці з соціального маркетингу прагнуть оптимально спроститипропоновану ними зміну поведінки, зробити його найбільш дохідливим і легким зтим, щоб воно з найбільшою вірогідністю було прийняте цільовою аудиторією.

Поняття визначення місця має на увазі вплив насприйняття людей і їх відношення до того, що їм пропонують. Метою фахівця зсоціального маркетингу є спонукання людей до зміни їх поведінки шляхомвизначення місця цієї зміни в позитивному сенсі (як сприятливе) [3, с.217-219].

Тоді як типові програми соціального маркетингунацілені на впровадження і прийняття ідей (як наприклад, цінність відмови відкуріння, здача донорської крові, освоєння прийомів надання першої допомоги — штучного дихання і масажу серця), вони спираються не лише на пропагандаабстрактних ідей, які іноді важко уловити. Навпаки, при всякій нагоді фахівці зсоціального маркетингу прагнуть запропонувати людям який-небудь конкретний(відчутний) продукт за допомогою якого можна спонукати людину змінити поведінкуі зробити це найлегше і ефективно.

Відбір, розробка і пропаганда продуктів,сприяючих змінам, часто відрізняє соціальний маркетинг від інших підходів догромадськості, цілком і що повністю спираються на засоби реклами [8, с.119-121].

У загальних рисах вартість продуктувизначається витратами на його придбання. Поняття вартості включає час,витрачений на ходіння магазинами, амортизацію автомобіля, зусилля при виборікупівлі, вартість зберігання, використання, ремонту і, кінець кінцем,утилізації купленого продукту.

У контексті соціального маркетингу вартість вїї грошовому вираженні часто не враховується, проте вартість, виражена не вгрошах, а у витраченому часі, зусиллях, психологічному стресі, може бути дужевисока.

Маркетинговий підхід має на увазі отриманнялюдьми чогось замість старого — придбання продукту або прийняття нової моделіповедінки — тоді як вони сподіваються поліпшити своє життя, або, принаймні, незробити її гірше, ніж було раніше. Фахівці з соціального маркетингу часто неможуть удаватися до зниження ціни, оскільки в грошовому вираженні змінаповедінки зазвичай дорівнює нулю — наприклад, щоденний прийом аспірину, щознижує ризик інсульту. Дійсно здорове живлення часто обходиться дешевше, ніжнездорове, а відмова від куріння швидше економить гроші, чим навпаки.«Витрати» для людини в цьому випадку часто виражаються в зусиллях ізподолання власну інерцію і зміні давно сталих звичок [7, с. 94-96].

Для зменшення цих витрат фахівці з соціальногомаркетингу застосовують два широкі підходи. По-перше, вони можуть підвищитиреальну цінність пропонованого продукту. Використання сучасних методівпланування сім'ї дозволяє робити проміжки між вагітностями, що покращуєздоров'я жінки і її дітей. Це безумовна цінність. По-друге фахівці зсоціального маркетингу можуть спробувати підвищити значущість прийняття новоїмоделі поведінки шляхом зменшення фактичних і / або реальних витрат.

У ціноутворення можуть також бути включеніпевні умови платежу, що згодом зменшують грошову вартість.

Виробник продукції потребує того, щоборганізувати один або декілька каналів для її поширення, для доставки готовогопродукту від місця виробництва до споживача. Деякі програми соціальногомаркетингу пропонують продукти, покладаючись на їх безпосереднє фізичнеотримання споживачами. Наприклад, програми зарубіжного маркетингу, щорекламують користування контрацептивами прагнуть зробити цю продукцію найбільшдоступною для цільових споживчих груп шляхом поширення її через всілякі канали[11, с. 19-23].

Інші програми соціального маркетингу не маютьсправи з конкретною продукцією, але потребують взаємодії з різними групами іагентствами для виконання своєї програми. Ідея провести кампанію по відмові відкуріння вимагає координації дій з іншими співчуваючими організаціями для виборумісць проведення тренінгів і організації попутних заходів, щоб притягнутиякомога більше учасників.

Інформаційний або пропагандистський компонентпрограми соціального маркетингу може включати рекламу, зв'язки з громадськістю,забезпечення пабліситі, особистий контакт і інші способи популяризації. Рекламав засобах масової інформації зазвичай є важливим засобом для пояснення сенсупрограми соціального маркетингу [8, с. 118-123].

Має бути вибрана відповідна аудиторія, підготовленівідповідні повідомлення які потім слід регулярно транслювати в найбільшефективній формі в засобах масової інформації, щоб досягти потрібної аудиторії.

Багато ефективних програм соціальногомаркетингу визнають переваги використання різних засобів комунікації, якіпосилюють і привертають увагу до повідомлень.

Кожен елемент інформаційно-пропагандистськогохарактеру має бути ретельно продуманий і випробуваний заздалегідь на вибірковійцільовій аудиторії. Якщо яка-небудь складність виявлена заздалегідь, сумнівнеповідомлення можна виправити або замінити.

Навіть коли матеріали фактично правильні, вонидаремні, якщо цільова аудиторія не здатна їх легко зрозуміти і застосовувати.Хоча використання картинок полегшує розуміння, їх також слід застосовувати з обережністю.

Результати програми соціального маркетингутакож повинні ретельно відстежуватися, щоб визначити міру їх виконання(остаточна оцінка). Більшість програм соціального маркетингу фінансуютьсяурядовими установами і некомерційними організаціями і мають обмежені бюджети.

Оцінка витрат і результатів виконання програмдопоможуть вибрати напрям подальшої діяльності в області соціального маркетингуі визначити як найбільш, так і найменш ефективні способи її здійснення [7, с.118-119].

Соціальний маркетинг наочно демонструє своїможливості для посилення ефективності змін в суспільстві. Оскільки це відносноновий підхід, лише небагато людей отримують спеціальну підготовку для занятьсоціальним маркетингом. Більшість фахівців в цій області мають досвід роботи вохороні здоров'я, освіті, засобах масової комунікації, соціальній політиці і, вокремих випадках, в маркетингу. Усі вони зайнялися соціального маркетингом зтим щоб надавати людям більш скоординовану, цілеспрямовану і ефективну допомогув застосуванні нових навичок поведінки. У міру розвитку програм соціальногомаркетингу, в цій області з'являтиметься все більше досвідчених професіоналів[6, с. 241-241].

Останні досягнення в медицині, технологіїдіагностики, охороні довкілля і пропаганді здорового способу життя відкриваютьможливості передачі нової цінної інформації обраним цільовим аудиторіям іширокій публіці. З появою нових наукових відкриттів соціальний маркетинг можезіграти свою роль в інформуванні і спонуканні людей змінити свою поведінку усвіті, що міняється.

Висновки

Мета соціального маркетингу — сприятиполіпшенню життя окремої людини і суспільства в цілому. Соціальний маркетингможе бути ефективно використаний в рішенні широкого круга проблем, необов'язково пов'язаних з охороною здоров'я і плануванням сім'ї, наприклад, вобговоренні питань збереження енергії і водних ресурсів, охорона довкілля.

Програма соціального маркетингу не схожа нарекламну кампанія громадських послуг, так само як і комерційний маркетингвідрізняється від реклами в засобах масової інформації. Реклама — часто кориснаі навіть основна частина маркетингових програм, це один з інструментів, якийвикористовують для досягнення бажаного результату. Головне для соціального ікомерційного маркетингу — облік якості продукції, її вартості, місця їїрозподілу і поширення.

Визначення проблеми — це початок усієїпрограми соціального маркетингу. Прорахунки на цьому етапі можуть звестинанівець усі наступні зусилля. Визначення проблеми формує вибір цільових аудиторій.Потрібно розділити потенційну аудиторію відносно однорідні підгрупи і вибратиодну або декілька груп як основа для розробки програми соціального маркетингу.

Фундаментальні рішення залежать від цілейфахівців з соціального маркетингу і/або спонсорів. Якщо кампанія соціальногомаркетингу фінансується державою (як багато), то завдання соціальногомаркетингу — охопити самі неблагополучні шари суспільства. Хоча це можуть бутиі інші шари, але головне — щоб вона принесла користь.

Ефективний план соціального маркетингу повиненскладатися з такою ж ретельністю, як і будь-який чисто комерційниймаркетинговий проект. У плані також мають бути реалістично відбиті бажанірезультати зміни поведінки, часові рамки, і те, яким чином ці результатиоцінюватимуться. Важливо розробити усеосяжний план, оскільки скоординовані дії,спрямовані на чітко певну цільову аудиторію, є ефективнішими чим одна масовакампанія для усіх і кожного.

Поняття визначення місця має на увазі вплив насприйняття людей і їх відношення до того, що їм пропонують. Метою фахівця зсоціального маркетингу є спонукання людей до зміни їх поведінки шляхомвизначення місця цієї зміни в позитивному сенсі.

Відбір, розробка і пропаганда продуктів,сприяючих змінам, часто відрізняє соціальний маркетинг від інших підходів догромадськості, цілком і що повністю спираються на засоби реклами.

У контексті соціального маркетингу вартість вїї грошовому вираженні часто не враховується, проте вартість, виражена не вгрошах, а у витраченому часі, зусиллях, психологічному стресі, може бути дужевисока.

У ціноутворення можуть також бути включеніпевні умови платежу, що згодом зменшують грошову вартість.

Інформаційний або пропагандистський компонентпрограми соціального маркетингу може включати рекламу, зв'язки з громадськістю,забезпечення пабліситі, особистий контакт і інші способи популяризації. Рекламав засобах масової інформації зазвичай є важливим засобом для пояснення сенсупрограми соціального маркетингу.

Результати програми соціального маркетингутакож повинні ретельно відстежуватися, щоб визначити міру їх виконання(остаточна оцінка). Більшість програм соціального маркетингу фінансуютьсяурядовими установами і некомерційними організаціями і мають обмежені бюджети.

/>/>/>Списоквикористаної літератури

1.    Ансоф И. Стратегическое управление: Сокр. пер. с ан1. Шоу Р., Меррик Д.Прибыльный маркетинг. Окупается ли ваш маркетинг? — К.: Companion Group, 2008.– 496 с.

2.    Кунявский М.Е., Кублин И.М., Распоров К.О. Управление маркетингом промышленногопредприятия. – М., 2004. – 516 с.

3.    3.Гордон Д. Маркетинг и управление брендом. – М.: Альпина Бизнес Букс,2007. – 174 с.

4.    Хейс Дж. Управление маркетингом: опыт и проблемы. – М.: Альпина БизнесБукс, 2004. – 2005 с.

5.    Крюков А.Ф. Управление маркетингом. Учебное пособие. – М.: КноРус, 2008.– 512 с.

6.    Моисеева Н.К., Конышева М.В. Управление маркетингом. Теория, практика,информационные технологии. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 684 с.

7.    Шарков Ф.И. Управление маркетинговыми коммуникациями (интегрированныйподход). – М.: Академический проект, 2006. – 256 с.

8.    Строков В.А. Управление маркетингом на предприятии. Учебное пособие. –М.: ХОРС-2, 2004. – 239 с.

9.    Коротков А.В. Управление маркетингом. Гриф МО РФ. – М.: Юнити, 2005. –463 с.

10.   Федосеев И.В.Управление маркетингом. Учебный курс. – М.: Март, 2006. – 208 с.

11.   Белл Д.Управление маркетингом: опыт и проблемы. Выпуск 2. Инструменты рекламы. – М.:Альпина Бизнес Букс, 2005. – 180 с.

12.   Бурцева Т.В.Управление маркетингом: Учебное пособие для ВУЗов. – М.: Экономистъ, 2005. –223 с.