Реферат: Непрямі податки підприємства
Міністерство освіти і науки України
Національний університет кораблебудування
імені адмірала Макарова
кафедра фінансів
Курсова робота
на тему:
«Непрямі податки підприємства»
Виконала:
студентка гр. №3418
Шевцова Катерина
Перевірила:
Селікова Т.В.
Миколаїв, 2007
Зміст
Вступ
Розділ 1.Теоретичні основи непрямогооподаткування підриємств.
1.1. Податок «мито» таособливості його сплати
1.2. Сплата акцизного збору
1.3. Податок на додану вартість
Розділ 2.Аналіз фінансової діяльності ВАТ«Альфа»
2.1.Загальна характеристика тахарактеристика діяльності підприємства у 2003 році
2.2 Загальна оцінка фінансовогостану та платоспроможності підприємства за 2003 рік
2.3 Вплив ПДВ
Розділ 3.Напрями удосконалення фінансовогостану ВАТ «Альфа»
Висновок
Використана література
Додатки
Розділ1.Теоретичні основи непрямого оподаткування підриємств.
1.1 Податок «мито» та особливості його сплати
Мито є непрямимподатком, що стягується з товарів і транспортних засобів, які переміщуютьсячерез митний кордон країни. Це переміщення може бути зв'язане з увезенням,вивезенням або перевезенням транзитом товарів чи транспортних засобів. Цей податоквиконує фіскальну і регулюючу функції. Регулююча функція спрямована наформування раціональної структури імпорту та експорту, захист національноговиробника (мито на імпорт), заохочення або обмеження експорту (мито наекспорт). Міжнародна практика свідчить, що найбільш поширеним є мито на імпорт.
Платниками мита єфізичні та юридичні особи. Сплата податку здійснюється під час перетинумитного кордону. У кінцевому підсумку реальними платниками мита на імпорт(ввізне мито) є споживачі товарів, що імпортуються. Однак під час перетинумитного кордону мито сплачує суб'єкт господарювання за рахунок своїх оборотнихкоштів, що, зрозуміло, впливає на його фінансовий стан. На період від сплативвізного мита до реалізації споживачам товарів, що імпортуються, відбуваєтьсявідволікання (іммобілізація) оборотних коштів імпортерів.
На фінансовудіяльність імпортерів — суб 'єктів господарювання будуть справляти вплив:визначення об 'єкта оподаткування, розмір ставок податку, податкові пільги,терміни сплати ввізного мита.
Об'єктомоподаткування є митна вартість товару, що переміщується через митний кордон.Для визначення митної вартості товару, що імпортується, вартість товару увалюті, яка визначена укладеним контрактом, перераховується в національнувалюту України за курсом Національного банку надень подання митної декларації.
Користуються двомавидами ставок для обчислення суми мита:
— у відсотках домитної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон;
— у грошовому виміріна одиницю товару.
На підакцизні товаривстановлено ставки специфічного ввізного мита. Для більшості видів підакцизнихтоварів ставку ввізного мита встановлено в ЕКЮ (ЄВРО) з одиниці товарів, щоімпортуються. Ставки ввізного мита диференційовані за товарними групами, як іставки акцизного збору. Перелік товарів, що підлягають митному оподаткуванню,значно ширший, ніж перелік підакцизних товарів.
Стосовно стягненнямита діє розгалужена система пільг — від встановлення мінімальних пільговихставок залежно від країни-постачальника (на імпортні товари) абокраїни-покупця (на експортні товари) аж до повного звільнення від мита окремихтоварів.
Контроль застягненням мита здійснюють митні органи. За виконання ними своїх обов'язків інадання платникам відповідних послуг стягуються митні збори. Вони теж можутьбути встановлені у відсотках від митної вартості товарів, однак їх не слідототожнювати з митним податком.
1.2Сплатаакцизного збору
Акцизний збір є однимз найстаріших податків чинної податкової системи України. Термін«акциз» походить від латинського слова «accidere»– обрізати, накладати, встановлювати.
Акцизний збірвідноситься до непрямих податків і виступає податком на споживання. Великаувага, яка приділяється розвитку та використанню механізму акцизу, пов’язана іззручністю його для держави та певною непомітністю для споживачів. В цих умовахсаме акциз виступає основним різновидом непрямих податків, при якому об’єктомоподаткування є вартість товарів, які мають специфічну особливість (тютюновівироби, алкогольні напої тощо). В більшості країн саме тому формувалися акцизнігрупи, куди держава включала специфічні різновиди товарів або товарів, якіпов’язані із споживанням заможними верствами населення.
Платник акцизногозбору визначається статтею 2 Декрету Кабінету Міністрів України «Проакцизний збір». Ця стаття передбачає аналіз декількох категорій платниківакцизного збору.
І. Перша категоріяпов’язана із визначенням платників акцизного збору, які виробляють на територіїУкраїни товари, що відносяться законодавцем до підакцизних. Ця група платниківвключає до себе досить широкий спектр осіб, але, мабуть, в цьому випадку мова ійдеться саме про акцизний податок.
При цьому платників,які відносяться до цієї категорії, необхідно розподілити ще на дві підгрупи:
1) Першу підгрупубудуть складати суб’єкти підприємницької діяльності, їх філії, відділення таінші відокремлювані підрозділи — виробники підакцизних товарів та послуг намитній території України. Сюди ж треба віднести подібних виробників, щовиробляють підакцизні товари та послуги із давальницької сировини.
2) Друга підгрупаплатників, яка входить до першої категорії, включає до себе нерезидентівУкраїни, що здійснюють виготовлення підакцизних товарів на митній територіїУкраїни. Така диференціація першої категорії платників податків, на наш погляд,вкрай необхідна, тому що розмежування між цими підгрупами виробниківпідакцизних товарів базується на неоднакових податкових режимах. Якщо першапідгрупа платників діє на території Україні відповідно до загальногоподаткового навантаження, до загальних та вичерпних норм національногоподаткового законодавства, то податковий режим другої підгрупи виробниківпідакцизних товарів та послуг деталізується статусом їх як нерезидентів і,відповідно до цього, цілою низкою міжнародних угод щодо оподаткування.
ІІ. Друга категоріяплатників акцизного збору охоплює осіб, що імпортують на митну територіюУкраїни підакцизні товари.
Розвиток українськогозаконодавства призвів до більш зручного підходу при закріпленні об’єктаоподаткування в ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизнийзбір». В цьому законодавчому акті зроблена спроба встановити зв’язок міжстаттею, що закріплює категорію платників акцизного збору, та об’єктівоподаткування і, відповідно до цього, виділено 3 різновиди об’єктаоподаткування акцизним збором
Треба підкреслити, щопри визначенні об’єкта оподаткування у випадку використання в якостідавальницької сировини підакцизних товарів, за які вже було виплачено акцизнийзбір, сума акцизного збору, яка підлягає сплаті за готові товари, зменшуєтьсяна суму раніше виплаченого акцизного збору. Здійснюється це тому, що приреалізації підакцизних товарів і продукції, виготовлених із давальницькоїсировини, вартість їх визначається ринковими цінами, що склалися на такі абоаналогічні товари і продукцію в даному регіоні за звітний період.
При цьомуоподатковуваний оборот, який і виступає, фактично, об’єктом, нараховується,виходячи з рівня фіксованих і регульованих цін або усереднених вільних цін ітарифів по підприємствам. Вони, в цьому випадку, включають фактичну собівартістьі прибуток на подібні товари. Стосується це обміну на території Українипідакцизних товарів власного виробництва, при їх передачі безкоштовно або зчастковою оплатою, а також реалізації на умовах комісії (консигнації).
При характеристиціоб’єкта оподаткування, деталізації обороту від реалізації підакцизних товарів,на наш погляд, необхідно розмежувати 2 групи товарів, які передбачають різніправові наслідки щодо виконання податкового обов’язку:
товари, що підлягаютьпозначенню марками акцизного збору;
товари, що непідлягають позначенню марками акцизного збору.
Акцизний збір є однимз непрямих податків, оскільки він включається в ціни товарів і сплачується вкінцевому рахунку покупцем, а не виробником товарів. Його відносять докатегорії специфічних акцизів, тобто стягнення податку провадиться за диференційованимиза окремими групами товарів ставками.
Акцизний збір бувуведений на Україні в 1992 р. Його запровадження переслідувало мету збільшитидоходи бюджету за рахунок оподаткування високорентабельних товарів непершоїнеобхідності, які споживаються здебільшого населенням з рівнем доходів вищесереднього.
Платниками акцизногозбору є всі суб’єкти підприємницької діяльності, які виробляють або імпортуютьпідакцизні товари, а також фізичні особи, котрі ввозять (пересилають)підакцизні речі на митну територію України. Розглянемо порядок визначенняплатників більш детально.
Платниками акцизногозбору відповідно до чинного законодавства в Україні є:
а) суб’єктипідприємницької діяльності, а також їхні відокремлені підрозділи — виробникипідакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницькоїсировини;
б) нерезиденти, якіздійснюють виготовлення підакцизних товарів на митній території Українибезпосередньо або через їхні постійні представництва;
в) будь-які суб’єктипідприємницької діяльності та юридичні особи, що не є суб’єктамипідприємницької діяльності, котрі імпортують на митну територію Українипідакцизні товари;
г) фізичні особи —резиденти або нерезиденти, які ввозять підакцизні речі або предмети на митнутериторію України, а також фізичні особи, котрі одержують такі підакцизні речі(предмети), переслані з-за митного кордону України у вигляді поштовихвідправлень чи несупроводжувального багажу, в обсягах або вартістю, що перевищуютьнорми безмитного провезення.
Об’єктомоподаткування акцизним збором є:
а) обороти зреалізації вироблених в Україні підакцизних товарів, у тому числі здавальницької сировини, способом їх:
продажу;
бартерного обміну;
безплатної передачітоварів або з частковою їх оплатою;
передачі для власногоспоживання та для своїх працівників;
промислової переробки(крім оборотів з передачі для виробництва підакцизних товарів);
б) товари, якіімпортуються на митну територію України, у тому числі:
у межах бартернихоперацій;
без оплати їхньоївартості чи з частковою оплатою.
Перелік підакцизнихтоварів, як правило, включає в себе предмети непершої необхідності тависокорентабельні товари, споживання яких держава намагається обмежити. Так, вУкраїні до них належать: алкогольні й тютюнові вироби, транспортні засоби,нафтопродукти.
Існують два видиставок за акцизним збором (АЗ): тверді (у фіксованому виразі на одиницю товаріву кількісному виразі, наприклад, в євро за 1тис. кг за бензином, у гривнях — заалкогольними і тютюновими виробами) та процентні.
Відповідно доіснування різних видів ставок за АЗ є і два неоднакових порядки визначення сумиакцизного збору.
Для обчисленняакцизного збору за товарами, ставки яких встановлено у відсотках, необхідновиявити базу оподаткування. Для вітчизняних товарів база оподаткуванняобчислюється, виходячи з їхньої вартості, за встановленими виробникоммаксимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку надодану вартість та акцизного збору. У разі імпорту підакцизних товарів базаоподаткування визначається, виходячи з їхньої вартості, за встановленимиімпортером максимальними роздрібними цінами на товари, котрі він імпортує, безподатку на додану вартість і акцизного збору (але не менше митної вартості такихтоварів з урахуванням сум увізного мита без податку на додану вартість таакцизного збору).
Сума акцизного збору,якщо ставка встановлена у відсотках, обчислюється для вітчизняних товарів заформулою
А = С × О: 100,
де А — сума акцизногозбору; С — ставка акцизного збору;
О — обсяг реалізації за максимальними роздрібними цінами, що не включає АЗ іПДВ.
Для імпортних товарівдана величина розраховується за наведеною вище формулою для вітчизнянихтоварів, якщо встановлені максимальні роздрібні ціни вище митної вартості зурахуванням суми мита. Коли ж дані ціни нижче митної вартості з урахуваннямсуми мита, застосовується така формула:
А = С × (МВ + М): 100,
де А — сума акцизногозбору; С — ставка акцизного збору; МВ — митна вартість товару; М — сумамита.
Установленнямаксимальних роздрібних цін на підакцизні товари здійснюється виробниками абоімпортерами цих товарів через декларування таких цін у центральному органіДержавної податкової служби України або центральному органі Державної митноїслужби України. Декларація повинна бути подана виробником чи імпортеромпідакцизних товарів відповідно до центрального органу Державної податковоїслужби України або центрального органу Державної митної служби України непізніше ніж за п’ять календарних днів до моменту запровадження встановлених удекларації максимальних роздрібних цін.
Сума АЗ, підрахованаза процентною ставкою не може бути меншою за 1/3 суми АЗ на відповідний товар,обчисленою за твердими ставками.
У суб’єктапідприємницької діяльності, що здійснює роздрібну торгівлю підакцизнимитоварами, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, умісці торгівлі такими товарами на видноті повинні бути розміщені засвідченівиробником або імпортером копії чинних декларацій про максимальні роздрібніціни на підакцизні товари, що були подані їх виробником або імпортером доцентрального органу Державної податкової служби України або центрального органуДержавної митної служби України.
Акцизний збір зтоварів, ставки за якими визначені у фіксованих сумах (в євро, або в гривнях),обчислюється, виходячи з натуральних показників відповідного товару вкількісному виразі.
У разі застосуванняставки акцизного збору в гривнях сума податку обчислюється за формулою
А = С × К,
де А — сума акцизногозбору; С — ставка акцизного збору;
К — кількість товару, визначена у фізичних одиницях виміру, встановленихвідповідним законом.
У разі застосуванняставки акцизного збору в євро сума податку обчислюється за формулою
А = С × Є × К,
де А — сума акцизногозбору; С — ставка акцизного збору;
Є — курс гривні до євро; К — кількість товару, визначена у фізичних одиницяхвиміру, встановлених відповідним законом.
При цьому завітчизняними товарами для визначення акцизного збору сума в європерераховується у валюту України за курсом Національного банку України наперший день кварталу, який залишається незмінним протягом кварталу, а затоварами, що ввозяться в Україну, — на день митного оформлення товарів.
1.3Податок на додану вартість
Одним з основнихджерел формування Державного бюджету України є податок на додану вартість. Начастку ПДВ у доходах Державного бюджету припадає близько 35 %.
Податок на доданувартість — один з основних непрямих податків в Україні. Сутність ПДВ полягає втому, що він є частиною новоствореної вартості, яка стягується з покупців увигляді цін на товари і послуги, що продаються (надаються) на кожному етапі їхвиробництва і продажу.
Податок на доданувартість — це податок, що стягується з покупців у вигляді надбавки до ціни натовари, роботи, послуги, які їм продаються, а сплачується в бюджет продавцямицих товарів, робіт та послуг.
Відповідно до законівУкраїни платниками ПДВ є всі юридичні та фізичні особи, які здійснюють відсвого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України,незалежно від форм власності та господарювання.
До платників ПДВналежать:
• особи, якщо обсягвиконуваних ними операцій, що підлягають оподаткуванню з продажу товарів(робіт, послуг) протягом будь-якого періоду за останні 12 календарних місяців,перевищує 3600* неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• особи, які ввозять(пересилають) товари на митну територію України або отримують від нерезидентароботи (послуги) для їх використання чи споживання на митній території України,за винятком фізичних осіб, що не зареєстровані як платники податку, у випадках,коли такі особи ввозять (пересилають) товари (предмети) в обсягах, що неоподатковуються згідно із законодавством;
• особи, якіздійснюють на митній території України підприємницьку торговельну діяльність заготівку незалежно від обсягів продажу, за винятком фізичних осіб, що здійснюютьторгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленомузаконодавством;
• особи, які намитній території України надають послуги, пов'язані з транзитом пасажирів абовантажів через митну територію України;
• особи, які несутьвідповідальність за внесення податку в бюджет за об'єктами оподаткування назалізничному транспорті, що визначені в порядку, встановленому КабінетомМіністрів України;
• особи, які надаютьпослуги зв'язку і здійснюють консолідований облік доходів і витрат, пов'язанихз наданням згаданих послуг і отриманих іншими особами, які підпорядковані такимособам.
Об'єктомоподаткування при нарахуванні ПДВ є обороти з продажу продукції, товарів,виконання робіт і надання послуг. При цьому при продажу товарів об'єктомоподаткування є обороти не лише з продажу товарів власного виробництва, а йкупованих. При продажу робіт об'єктом оподаткування є вартість виконанихбудівельно-монтажних, ремонтних, науково-дослідних та інших робіт, у тому числіробіт, виконаних господарським способом. При продажу послуг об'єктомоподаткування є вартість послуг, наданих автотранспортом,вантажно-розвантажувальних, зв'язку, побутових, рекламних та ін. Крім того, доскладу об'єктів оподаткування ПДВ належать такі обороти:
• з продажу товарів(робіт, послуг) без сплати їх вартості в межах підприємства для потреб власногоспоживання, витрати на які не відносяться на собівартість виробництва, а такождля своїх працівників;
• з передачі товарів(робіт, послуг) без сплати їх вартості в обмін на інші товари (роботи,послуги);
• з передачібезоплатно або з частковою оплатою товарів (робіт, послуг) іншим підприємствамчи громадянам;
• з реалізаціїпредметів застави, ураховуючи їх передачу заставоутримувачу при невиконаннізобов'язання, забезпеченого заставою.
Згідно із ЗакономУкраїни «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування єтакі операції платника:
• продаж товарів(робіт, послуг) на митній території України, у тому числі операції, пов'язані зоплатою вартості послуг за угодами оперативної оренди (лізингом) і передаваннямправа власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашеннякредиторської заборгованості заставодавця;
• ввезення(пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг),що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митнійтериторії України, у тому числі операції, пов'язані з ввезенням (пересиланням)майна за угодами оренди (лізингу), застави та іпотеки;
• вивезення(пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг(виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.
Водночас до об'єктівоподаткування не належать такі операції:
• випуск, розміщеннята продаж за грошові кошти цінних паперів, емітованих (випущених в обіг)суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України,Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування, у тому числіприватизаційні, компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати таін.;
• сплата орендних(лізингових) платежів за умовами угод фінансової оренди (лізингу) або орендижитлового фонду, що є основним місцем проживання орендаря;
• передавання майна взаставу позикодавцю (кредитору) згідно з договором позики та його поверненнязаставодавцю після завершення дії договору;
• надання послуг із страхуванняі перестрахування, передбачених Законом України «Про страхування»,соціального і пенсійного страхування;
• випуск, обіг іпогашення державних лотерейних білетів, випущених в обіг з дозволу Міністерствафінансів та Міністерства з питань європейської інтеграції України; виплатигрошових виграшів, призів і винагород; продаж непогашених поштових марокУкраїни, конвертів і листівок з непогашеними поштовими марками України, крімколекційних марок, листівок і конвертів для філателістичних потреб;
• надання послуг зінкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення іповернення грошових коштів згідно з угодами позики, депозиту, вкладу,страхування або доручення; надання, управління і перевідступлення фінансовихкредитів, кредитних гарантій і банківських поручництв особою, що надала такікредити, гарантії або поручництва;
• торгівля за грошовікошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій зінкасації боргових вимог та факторингу (факторингові операції);
• оплата вартостідержавних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органамивиконавчої влади і місцевого самоврядування, обов'язковість отримання (надання)яких встановлюється законодавством, у тому числі плата за реєстрацію, отриманняліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита;
• виплати заробітноїплати, пенсій, стипендій, субсидій, дотацій, інші грошові або майнові виплатифізичним особам за рахунок бюджетів або соціальних чи страхових фондів упорядку, встановленому законом; виплати дивідендів у грошовій формі або у форміцінних паперів (корпоративних прав), надання брокерських, дилерських послуг зторгівлі або управління цінними паперами та деривативами на фондових і товарнихбіржах, створених у порядку, передбаченому законами України «Про цінніпапери і фондову біржу» та «Про товарну біржу»;
• передаванняосновних фондів як внеску до статутного фонду юридичних осіб для формування їхцілісного майнового комплексу в обмін на їх корпоративні права;
• оплата вартості фундаментальнихдосліджень, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, якіздійснюються за рахунок Державного бюджету України;
• безоплатнепередавання об'єктів з балансу платників податків усіх форм власності на балансіншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, щоздійснюється згідно з рішенням органу державної влади або місцевогосамоуправління, якому підпорядкований такий платник податків або така юридичнаособа.
Розрахунок базиоподаткування здійснюється за операціями з продажу товарів, виконання робіт,надання послуг.
При продажу товарів(робіт, послуг) база оподаткування визначається виходячи з їх договірної(контрактної) вартості, визначеної за вільними (регульованими) цінами(тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, іншихзагальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ,що входить у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законодавством України зпитань оподаткування.
У разі продажутоварів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштамив межах бартерних (товарообмінних) операцій, натуральних виплат у рахунокоплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платникомподатку, передавання товарів (робіт, послуг) для невиробничого використання вмежах балансу платника податку, витрати, які не належать до валових витратвиробництва (обігу) і не підлягають амортизації, база оподаткуваннявизначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайніціни.
Для товарів, яківвозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, базоюоподаткування є договірна (контрактна) їх вартість, але не нижча від митноївартості, зазначеної у ввізній митній декларації, з урахуванням витрат натранспортування, завантаження, розвантаження та страхування до пункту перетинумитного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та іншихвидів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, акцизнихзборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів),за винятком ПДВ, які входять у ціну товарів (робіт, послуг), згідно ззаконодавством України з питань оподаткування. Визначена вартістьперераховується у гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банкуУкраїни, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань.
Для готовоїпродукції, виготовленої на території України з давальницької сировининерезидента, у разі її продажу на митній території України базою оподаткуванняє договірна (контрактна) її вартість з урахуванням акцизного збору, ввізногомита, а також інших загальнодержавних податків, зборів (обов'язкових платежів),за винятком ПДВ, що включаються в ціну такої продукції згідно із законодавствомУкраїни з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується у гривні завалютним (обмінним) курсом
Національного банкуУкраїни, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань.
При цьому базаоподаткування визначається прямим методом за формулою
БО = (С + П) + МЗ +АЗ + ІП,
де С — собівартість,грн; П — прибуток, грн; МЗ — митні збори, грн; A3 — акцизний збір, грн; ІП —інші податки, що включаються в ціну, грн.
При продажу ввезених(придбаних) товарів база оподаткування обчислюється за формулою
БО = ( MB + ТВ + СВ + IB) + МЗ + A3 + ІП, (4.2)
де MB — митна вартість, грн; ТВ — транспортні витрати, грн; СВ — витрати зістрахування до пункту перетину митного кордону України, грн; IB — інші витрати (брокерські, агентські, комісійні), грн. Відоподаткування ПДВ звільняються такі операції:
• продаж вітчизнянихпродуктів дитячого харчування молочними кухнями та спеціалізованими магазинамиі куточками, які виконують функції роздавальних пунктів, у порядку і запереліком продуктів, встановленими Кабінетом Міністрів України;
• продаж (передплата)і доставка періодичних видань друкованих вітчизняних засобів масовоїінформації; продаж учнівських зошитів, підручників і навчальних посібниківвітчизняного виробництва;
• надання згідно зпереліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, послуг з отримання вищої,середньої, професійно-технічної і початкової освіти закладами освіти, що маютьспеціальний дозвіл (ліцензію) на надання таких послуг, і послуг з виховання йосвіти дітей у будинках культури в сільській місцевості, дитячих музичних іхудожніх школах, школах мистецтв;
• продаж товарівспеціального призначення для інвалідів за переліком, встановленим КабінетомМіністрів України;
• надання послуг здоставки пенсій і грошових допомог населенню;
• надання послуг зреєстрації актів громадянського стану державними органами, уповноваженимиздійснювати таку реєстрацію згідно із законодавством;
• продаж лікарськихзасобів і виробів медичного призначення, що зареєстровані в Україні увстановленому законодавством порядку, у тому числі надання таких послугаптечними установами;
• надання послуг зохорони здоров'я згідно з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України,закладами охорони здоров'я, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на наданнятаких послуг;
• продаж путівок насанаторно-курортне лікування і відпочинок дітей у закладах за переліком,встановленим Кабінетом Міністрів України. (Зазначена пільга не поширюється напродаж путівок нерезидентам);
• надання в порядкута в межах норм, встановлених Кабінетом Міністрів України, таких послуг:
— з утримання дітей удошкільних закладах, школах-інтернатах, кімнатах-розподільниках установМіністерства внутрішніх справ України;
— з утримання осіб упритулках для старих та інвалідів, харчування та облаштування на нічліг осіб,які не мають житла, у спеціально відведених для цього місцях;
— з харчування дітейу школах, професійно-технічних училищах і громадян в установах охорониздоров'я;
• надання послуг зпоховання будь-яким платникам податку за переліком Кабінету Міністрів України;
• продаж абопередавання у власність новозбудованого житла фізичним особам для йоговикористання як місця проживання;
• подання благодійноїдопомоги — безоплатного передавання товарів (робіт, послуг) благодійним фондамі організаціям з метою їх безпосереднього використання в благодійних цілях.
Не звільняються відоподаткування операції з подання благодійної допомоги у вигляді товарів (робіт,послуг), що оподатковуються акцизним збором, цінних паперів, нематеріальнихактивів і товарів (робіт, послуг), призначених для використання впідприємницькій діяльності, перелік яких визначається Кабінетом МіністрівУкраїни;
• оплата вартостіфундаментальних досліджень, науково-дослідних та дослідно-конструкторськихробіт, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України;
• безкоштовнепередавання продукції (робіт, послуг) власного виробництва допоміжнимисільськими господарствами і лікувально-виробничими трудовими майстернями(цехами, дільницями) будинкам-інтернатам і територіальним центрам зобслуговування самотніх громадян похилого віку (пенсіонерів) за умови, що такепередавання здійснюється для забезпечення власних потреб зазначених закладів;
•надання в сільськіймісцевості сільськогосподарськими товаровиробниками послуг з ремонту шкіл,дошкільних закладів, інтернатів, закладів охорони здоров'я і матеріальної допомоги(у межах одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць на однуособу) продуктами харчування власного виробництва і послуг з обробки землібагатодітним родинам, ветеранам праці й війни, реабілітованим громадянам,інвалідам з дитинства, одиноким особам похилого віку, особам, що постраждаливнаслідок Чорнобильської катастрофи, школам, дошкільним закладам, інтернатам,закладам охорони здоров'я;
• надання в сільськіймісцевості сільськогосподарським товаровиробникам під час польових робіт послугіз забезпечення харчуванням механізаторів і тваринників продуктами власноговиробництва в польових їдальнях та ін.;
• наданнябібліотеками, що перебувають у державній і комунальній власності, платнихпослуг фізичним та юридичним особам;
• продаж та безкоштовнепередавання приладів, обладнання, матеріалів науковим установам таорганізаціям, вищим навчальним закладам III IV рівнів акредитації, внесеним до Державного реєстру науковихорганізацій, яким надається підтримка держави за умови використання їхвинятково для власних потреб, та ін.
Звільнення відоподаткування ПДВ перелічених операцій не поширюється на операції зпідакцизними товарами.
До об'єктівоподаткування ПДВ для його розрахунку застосовують дві ставки: нульову або 20%.
Податок на додану вартістьнульовою ставкою обчислюється для таких операцій:
• продаж товарів, щобули вивезені (експортовані) платником податку за межі митної територіїУкраїни, у тому числі операції з поставки для заправки або постачання морських(океанських) і повітряних суден, що використовуються для навігаційноїдіяльності, платних перевезень пасажирів чи вантажів та ін.;
• продаж робіт(послуг), призначених для використання і споживання за межами митної територіїУкраїни, у тому числі операції з надання нерезидентам в оренду морських чиповітряних суден, які використовуються на міжнародних маршрутах або лініях;
• надання послуг зпередавання авторських прав, ліцензій, прав на використання торговельних марокта інших юридичних і економічних знань, з організації реклами і публічнихзв'язків за межами України, культурної, спортивної, освітньої діяльності замежами України, з туризму на території України, у разі їх продажу за межамиУкраїни безпосередньо або за посередництвом нерезидентів із застосуваннямбезготівкових розрахунків (надання послуг з туризму резидентам на митнійтериторії України безпосередньо особою, що здійснює туристичну діяльність, абочерез її агентів, що не є резидентами, оподатковується податком за ставкою 20%);
• продаж товарів(робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, розташованими на територіїУкраїни в зонах митного контролю (безмитних магазинах), відповідно до порядку,встановленого Кабінетом Міністрів України;
• продаж товарів(робіт, послуг) власного виробництва, за винятком підакцизних товарів,посередницької та рекламної діяльності, грального бізнесу, підприємствами,заснованими Українським товариством глухих і майно яких є їх повною власністю,іншим платникам податків. Зазначена норма поширюється тільки на підприємства,де частка працюючих інвалідів за попередній звітний рік не менше 50 % загальноїкількості працюючих, а фонд їх оплати праці за той самий період не менше 40 %загальних виплат на оплату праці, що включається до складу валових витрат;
• продажсільськогосподарськими підприємствами-товаровироб-никами всіх форм власності тагосподарювання переробним підприємствам молока та м'яса за живою вагою та ін.
Не дозволяєтьсязастосовувати нульову ставку податку до операцій з вивезення (експорту) товарів(робіт і послуг), якщо такі операції звільнені від оподаткування на митнійтериторії України.
У випадках, щовиключають застосування нульової ставки, для розрахунку ПДВ до базиоподаткування застосовується ставка 20 % і роз-
рахована сума податкувключається в ціну товарів (робіт, послуг), що продаються.
У цьому разі ПДВрозраховується за формулою
/>
де 20 — ставкаподатку.
Обчислений заформулою (4.3) ПДВ додається до вільної (регульованої) ціни, у результаті чогоутворюється ціна продажу.
При продажу будь-якоїпродукції (товарів, послуг) продавець — платник ПДВ обов'язково виписуєподаткову накладну встановленої форми у двох примірниках із зазначенням в нійназви продавця — платника податку, покупця, найменування, кількості й вартостітовару, що продається, послуг без ПДВ, суми ПДВ і загальної суми коштів, якіпідлягають сплаті з урахуванням податку.
При звільненні відоподаткування у випадках, визначених законом, у податковій накладній робитьсязапис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний підпункт Закону України«Про податок на додану вартість».
Податкова накладнаскладається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двохпримірниках.
Оригінал податковоїнакладної видається покупцеві, а копія залишається у продавця товарів(виконавця робіт, надавача послуг).
Для операцій, щооподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податковінакладні.
Податкова накладна єзвітним податковим і водночас розрахунковим документом.
Платники податкуповинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченогозаконодавством для зобов'язань зі сплати податків.
Право на нарахуванняподатку і складання податкових накладних надається виключно особам,зареєстрованих як платники податку.
Для фізичних осіб, незареєстрованих як суб'єкти підприємницької діяльності, які ввозять(пересилають) товари (речі) на митну територію України в обсягах, що підлягаютьоподаткуванню згідно із законодавством України, оформлення митної деклараціїприрівнюється до подання податкової накладної.
Податкова накладнавидається в разі продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) покупцеві найого вимогу. У будь-якому разі видається товарний чек, інший розрахунковий чиплатіжний документ, що підтверджує передавання товарів (робіт, послуг) та/абоприйняття платежу із зазначенням суми податку.
Податкова накладна невиписується, якщо обсяг разового продажу товарів (робіт, послуг) не перевищує20 грн, а також при продажу транспортних квитків та виписуванні готельнихрахунків. При цьому підставою для збільшення суми податкового кредиту єтоварний чек (інший платіжний або розрахунковий документ).
У разі ввезення(імпортування) товарів документом, що засвідчує право на отримання податковогокредиту, вважається відповідно оформлена митна декларація, яка підтверджуєсплату ПДВ.
Платники податкуповинні вести окремий облік з продажу та придбання щодо таких операцій:
• які підлягаютьоподаткуванню за ставкою 20 % та звільнених від оподаткування;
• вартість яких невключається у валові витрати виробництва (обігу) або не підлягає амортизації, утому числі операцій з ввезення (імпорту) та вивезенню (експорту).
Зазначений облікведеться у спеціальних книгах, форма і порядок заповнення яких встановлюютьсяцентральним податковим органом України.
Загальна сума ПДВ, щонарахована (одержана) платником податку і включена в ціну товару (робіт,послуг), що продається в звітному (податковому) періоді, є податковимзобов'язанням платника податку.
Датою виникненняподаткових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, щоприпадає на податковий період, протягом якого раніше відбувається будь-яка зподій:
• дата зарахуваннякоштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку якоплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів(робіт, послуг) за готівку — дата їх оприбуткування в касі платника податку, ав разі її відсутності — дата інкасації готівки в банківській установі, щообслуговує платника податку;
• дата відвантаженнятоварів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує фактвиконання робіт (послуг) платником податку.
У разі продажутоварів (валютних цінностей) чи послуг з використанням торговельних автоматівабо іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності касового апарату,який контролюється уповноваженою фізичною особою, датою виникнення податковогозобов'язання вважається дата виймання з таких торговельних апаратів чиподібного устаткування грошової виручки.
Датою виникненняподаткових зобов'язань при ввезенні (імпортуванні) товарів є дата оформленняввізної митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що належить досплати. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг)є дата списання коштів з поточного рахунка платника податку за оплату робіт(послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт(послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася раніше.
Крім продажупродукції, товарів, виконання робіт, надання послуг за відпускними цінами зурахуванням ПДВ його платники купують товари, отримують послуги також зурахуванням цього податку, що використовуються у виробництві і вартість якихвключається у валові витрати, а також купують основні фонди і нематеріальніактиви, що підлягають амортизації.
Суми ПДВ, що сплачені(нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з оплатою товарів,робіт, послуг, вартість яких входить у валові витрати виробництва і основніфонди або нематеріальні активи, що підлягають амортизації, є податковимкредитом. На суму податкового кредиту платник має право зменшити податковезобов'язання звітного періоду.
Загальну сумуподаткового кредиту можна визначити за формулою
/>
де X ПДВт, X ПДВ., X ПДВна—сума ПДВ, що сплачена платником у звітному періоді, у складі вартості придбанихвідповідно товарів (робіт, послуг), основних фондів та нематеріальних активів,грн.
Не дозволяєтьсявключати в податковий кредит будь-які витрати зі сплати податку, які не маютьпідтвердження податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпортіробіт (послуг) — актом приймання робіт (послуг) або банківським документом,який засвідчує перерахування грошових коштів в оплату вартості таких робіт(послуг).
Датою виникненняправа платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої зподій:
• дата списаннякоштів з банківського рахунка платника подат-ку в оплату товарів (робіт,послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) при розрахунках звикористанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
• дата отриманняподаткової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів(робіт, послуг).
Для операцій зввезення (пересилання) товарів (виконання робіт, надання послуг) датою сплатиподатку є дата оформлення ввізної митної декларації, а для бартерних(товарообмінних) операцій — дата здійснення заключної (балансуючої) операції,що відбулася після першої з подій (дата відвантаження товару чи дата йогооприбуткування).
Суми податку, щопідлягають сплаті в бюджет чи відшкодуванню з бюджету, визначаються як різницяміж загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-якимпродажем товарів (виконання робіт, надання послуг) протягом звітного пері-оду,і сумою податкового кредиту за звітний період.
Розрахунок сумподаткового зобов’язання, податкового кредиту і суми податку, що підлягаєсплаті в бюджет чи поверненню з нього, платники здійснюють у податковійдекларації, яка складається з вступної частини та трьох розділів: податковізобов’язання; податковий кредит; розрахунки з бюджетом за звітний період.
Особи, які непідпадають під визначення платників податку у зв’язку з обсягамиоподатковуваних операцій, що не перевищують 3600 неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян протягом будь-якого періоду за останні 12 календарних місяців,у тому числі особи, зареєстровані як платники податку за власним бажанням, атакож особи, зареєстровані як платники податку на підставі того, що здійснюютьторгівлю за готівку або зареєстровані як новостворені, до податкового періоду,в якому ними досягається зазначений обсяг оподаткування операцій, подаютьподаткову декларацію з ПДВ за скороченою формою. Ця декларація подається допершого звітного періоду, в якому платником податку досягнуто обсягоподаткування операцій у розмірі 3600 неоподатковуваних мінімумів доходівгромадян.
За правильністьрозрахунку податку, своєчасне подання декларації до податкового органу тасплати суми податку в бюджет відповідальність несуть його платники.
У разі недонарахуванняПДВ на його платників накладається фінансова санкція в розмірі 5 % нарахованоїсуми податку. За такі самі порушення впродовж року після попередньої перевіркифінансова санкція збільшується, але не повинна перевищувати 25 % нарахованоїсуми.
За неподання чинесвоєчасне подання до податкових органів податкової декларації, іншихнеобхідних для розрахунку податку документів з його платників додатковостягується штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За несвоєчасну сплатурозрахованої суми ПДВ з його платників стягується пеня в розмірі 120 %облікової ставки НБУ, що діяла на день перевірки, за кожний день прострочення зсуми недоплати.
Якщо платник податкудо початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє фактзаниження податкового зобов'язання і погашає суму недоплаченого податку, тоштрафні санкції за це правопорушення до такого платника не застосовуються.
Розділ 2.Аналізфінансової діяльності ВАТ «Альфа»
2.1.Загальнахарактеристика та характеристика діяльності підприємства у 2003 році
ВАТ “Альфа” заснованев 1964 році як цех від іншого заводу. В 1965 році завод був підпорядкованийміністерству верстатобудування та інструментальної промисловості СРСР. З цьогочасу завод налагодив масовий випуск різців токарних напаяних, збірних, фрезкінцевих, наборів слюсарно – монтажних інструментів.
Акціонуванняпідприємства почалось в 1995 році. На 1 листопада 1996 року на аукціонахпродано 43% акцій. Статутний фонд становить 56442 гривень. Чисельністьробітників становить 245 чол.
Метою діяльності ВАТ„Альфа“ є отримання прибутку за рахунок наукової, виробничої та підприємницькоїдіяльності.
Предметом діяльностіє :
виробництво слюсарно– монтажних, металорізальних інструментів для машинобудівних підприємств,підприємств різноманітних галузей народного господарства, майстерень ремонтногопрофілю, сільськогосподарських підприємств, транспорту, а також власниківлегкових автомобілів;
реалізація на основіотриманого прибутку соціальних і економічних потреб працівників, створеннябезпечних умов праці;
збереження надоговірній основі мобілізаційних потужностей;
виробництво тареалізація товарів народного споживання;
надання послуг іншимюридичним особам та населенню;
зовнішньоекономічнадіяльність;
комерційна,посередницька, торгова та інші види господарської діяльності, не забороненічинним законодавством.
Товариство єюридичною особою від дня його державної реєстрації.
Майно Товаристваскладається з основних засобів та обігових цінностей, а також цінностей,вартість яких відображена в балансі Товариства.
Товариство маєсамостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків,печатку зі своєю назвою, фірмову марку та торговий знак.
Прибуток Товаристваутворюється з надходжень від господарської діяльності після покриттяматеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. Збалансового прибутку Товариства вносяться передбачені законодавством Україниподатки та інші платежі до бюджету.
Чистий прибуток,одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженніТовариства.
За рішенням загальнихзборів Товариство створює :
а) резервний(страховий) фонд;
б) фонд оплатидивідендів.
Фонд оплатидивідендів створюється за рахунок чистого прибутку Товариства.
Кошти з фондусплачуються акціонерам пропорційно до загальної вартості належних їм акцій.
Товариство здійснюєоперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, а також ведестатистичну звітність та подає її у встановленому порядку та обсязі органамдержавної статистики.
Для аналізу основнихпоказників, які характеризують діяльність підприємства в поточному 2003 році доцільно скласти таку таблицю:
Таблиця 1
Техніко-економічнахарактеристика ВАТ ”Альфа”
Показники Одиниця виміру 2002 2003 Відхилення Темп росту, % I. Продукція 1.1.Обсяг промислової продукції (послуг) в оптових цінах без ПДВ та акцизного збору в діючих цінахТис.
грн.
631,8 957,0 325,2 51,5 1.2.Зміна залишків незавершеного виробництваТис.
грн.
16,9 33,7 +16,8 99,4 II. Фінансові результати 2.1. Балансовий прибуток (збиток)Тис.
грн.
(3) (87) 2.2.Собівартість виготовленої продукціїТис.
грн.
748 1030,3 282,3 37,7 2.3. Виручка від реалізації продукції (товарів, послуг)Тис.
грн.
853 1111 258 30,2 III. Основні фонди 3.1. Річна вартість основних фондівТис.
грн.
3562,2 3388,7 -173,5 -4,8 IV. Праця 4.1. Чисельність штатних працівників основної діяльності (середня) Чол. 207 189 -18 -8,7 4.2. Фонд оплати праціТис.
грн.
177 249 72 40,7 V. Ефективність виробництва 5.1. Фондовіддача 0,18 0,28 0,10 55,5 5.2. Фондомісткість 5,64 3,54 -2,1 -37,23 5.3. Фондоозброєність 17,21 17,93 0,72 4,18За 2003 рік випущенотоварної продукції (в оптових цінах ) на 957 тис. грн., що на 325,2 тис. грн.більше обсягу 2002 року. Разом з тим збільшилось незавершене виробництво на16,8 тис. грн. Реалізовано продукції на 1111 тис. грн., що на 33,2% більшереалізації минулого періоду.
Від всієїгосподарської діяльності в 2003 році підприємство отримало збитків на суму 87тис. грн. Якщо порівняти цей результат з результатом минулого року, то можнасудити про погіршення фінансового стану підприємства, а саме про збитковістьвиробництва. Все це свідчить про не конкурентоспроможність продукціїпідприємства, що пов’язано з великими матеріальними витратами на їївиробництво, а також про незадовільну роботу відділів збуту та маркетингу.
Собівартістьвиготовленої продукції збільшилась на 282,3 тис. грн. (37,7%). Як стверджуютьспеціалісти підприємства, якість продукції, що виготовляється, досить високоїякості, але через велику ціну (яка обумовлена високим рівнем собівартостіпродукції) інструменти не користуються попитом. Про це свідчить і дуже високийрівень фондомісткості, яка набагато перевищує нормативне значення. Хоча накінець звітного періоду вона знизилась, відбулось це головним чином за рахунокзбільшення випуску продукції. Підприємству доцільно було б продати частинуосновних засобів, оскільки вони вже застарілі, та на отриману суму закупитинове обладнання, більш досконале. Показники фондовіддачі менше нормативу, щорекомендується спеціалістами (в межах 3). Тобто на одиницю фондів приходитьсяменше одиниці продукції (на початок та кінець періоду відповідно 0,18 та 0,28).
В 2003 році впорівнянні з відповідним періодом 2002 року чисельність всього персоналузнизилась на 8,7%, а фонд оплати праці збільшився на 40,7%. Через нестачукоштів у підприємства та відсутність замовлень воно було змушено звільнити 18працюючих.
Таким чином,результати аналізу основних показників діяльності підприємства за 2003 ріксвідчать про незадовільне становище підприємства. Це обумовлено недостатнімзабезпечення виробництва власними обіговими коштами, несвоєчасністюрозрахунків, великою заборгованістю підприємства перед постачальниками табюджетом.
Необхідно діяльністьпідприємства орієнтувати на розширення зв’язків із зарубіжними партнерами, щодасть змогу за рахунок надходження валютних коштів поліпшити і стабілізуватифінансовий стан підприємства.