Реферат: Техніка і технологія торгівлі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РЕГІ  ім. СТЕПАНА ДЕМЯНЧУКА

 

 

 

 

shura19@yandex.ru

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота

з дисципліни “Техніка і технологія торгівлі”

 

 

 

 

 

 

 

 

/>Виконала:

/> /> /> /> /> /> /> /> /> />  

 

 

 

 

 

Перевірив:

/> /> /> /> <td/> /> /> /> />  

 

 

 

 

 

 

РІВНЕ — 2004

8. Обладнання та планування магазинів.

Основна проблема розробки планування магазина– наявність великого числа конфліктуючих факторів. Насамперед покупці повиннірухатися по магазину і купувати більше товарів, ніж вони планували.

Прирозташуванні товарів у торговому залі враховується кілька факторів:

·    оптимальне використання простору торгового залу,

·    оптимальне розташування товарних груп,

·    розташування основних і додаткових точок продажу,

·    способи уповільнення потоку покупців

1.   Оптимальне використання простору торгового залу.

Якправило, 40% площі торгової точки займає торгове устаткування (полки,холодильне устаткування, стелажі і т.д.), розташоване в залежності від формиприміщення максимально вигідно. Приблизно60% площі торгової точки необхідно залишати для руху покупців (забезпеченнявільного руху покупця по магазині, правила техніки безпеки і т.д.), щоб покупціпочували себе комфортно.

/> <td/> />
Існує кілька можливих варіантіврозташування торгового устаткування./> <td/> />
Мал.1. Типи розташування торгового устаткування усерединіторгового залу.

Розташування товарних груп.

Після визначення типу розташуванняустаткування в торговій точці, потрібно визначити ефективне розташуваннятоварних груп. При розташуванні товарних груп визначальними є два моменти:

vПріоритетність місця в торговому залі

v Поділ товарних груп на категорії в залежності від популярності серед постійних покупців Пріоритетністьмісця в торговому залі.

Відомо,що пріоритетні місця в торговому залі визначаються в залежності від потокупокупця, тобто від того шляху, що проходить більшість покупців. Товар найвищоїякості, самий широко рекламований і навіть самий популярний товар не будепродаватися, якщо його позиція в магазині підібрана невдало.

У магазині існує природний напрямок рухупокупців, що повинен визначатися ще на стадії проектування магазина:розташування входу, торгового устаткування в залі і кас. Рух потоку покупцівповинен бути розрахований заздалегідь і підібраний з максимальною вигодою,даючи на огляд покупцю якнайбільше товарів.

·    />80-90%покупців обходять усі точки продажу, розташовані по периметру торгового залу ілише 40-50% покупців обходять внутрішні ряди.

·    найбільше “гарячими" місцями при цьому єпочаток потоку покупця і зона кас.

На малюнку показана залежність продажів відруху покупців, тобто відсоток покупців, що, приходиться на кожен квадрат.

Біля кас покупець проводить час у черзі і нічим незайнятий. Тому зона кас є привабливої для тих товарів, що частіше іншихкупуються під вплив імпульсу (жувальні гумки, солодкості, напої і т.д.) Такождобре розташовувати в цій зоні газети і журнали – покупець може взяти їх дляперегляду і потім купити.

/>Отже, пріоритетні місця вторговому залі:

Таким чином, при розташуванні основних і додаткових точок продажу якого-небудь товару, необхідно задумуватися про поведінку покупців у торговій точці, існуючому розташуванні устаткування і конкурентів у залі, а також йти на нестандартні рішення. Правильно розміщений товар завжди буде давати виробнику і магазину максимальну вигоду.

Особливо гостро стоять проблеми, коли відбувається реконструкція магазинів,радянського періоду, тому що ви можете собі уявити — усередині міста нанайкращих місцях буває сама складна ситуація з нерухомістю. І часто беруть магазини, що вжеіснували. Як правило, більшість розрахована на заприлавочну форму торгівлі. Коли відбувається перехід насамообслуговування, то виникають проблеми з тим, що валиться внутрішня логістика магазину — адже вона теж була розрахована на прилавочну форму торгівлі, і через це виникають серйозніскладності. Плюс до цього треба додати таку річ: якщо ми маємо справу з убудовано-прибудованими магазинами, то додається проблема у вигляді несучих конструкцій, що уже реально існують і якіпрактично ніяк не можна перенести. Часто зустрічаються витягнуті магазини, щомають своєрідну форму через виступи, утворених під'їздами житлових будинків,несучими колонами. Виходить, що магазин уже спроектований, він починаєсвою діяльність будучи реально важко керованим.

Для витягнутих довгих приміщень переважнішерозміщення стелажів поперечне, а не подовжнє.Ми багато разів зіштовхувалисяна практиці з подовжнім розміщенням — у таких умовах дужепогано працюється. У деяких випадках, коли ми маємо справу з витягнутими магазинами, то кількість покупців різкозростає з настаннямсильної жари, сильного холоду чи дощу.  Але іноді магазини мають кутову форму.

Тепер про співвідношення торгових площ інеторгових приміщень. Тут ситуація залежить від конкретного міста, від того, щоне скрізь однаково складається ситуація зпостачальниками. Багато чого залежить від компактності — від відстані від магазина до постачальників. Є такі цікаві міста для торгівлі,як Одеса, де місто надзвичайно компактне(мається на увазі ті частини міста, де реально проживає більшість населення,крім приморської смуги, де знаходятьсямісця відпочинку і котеджі). У таких випадках можна скорочувати підсобніприміщення. Але бувають регіони, де постачання дуже щільно організовані або є засилляпостачальників — там, звичайно, скорочення підсобних приміщень невигідно іпередчасно.

Що стосується самого планування торговогозалу, то дуже важливо на моменті проектування усвідомлювати, що на вузьких ділянках не можна ні в якому разі ставити товари, на придбанняяких покупцю потрібен час. Вони погано працюють. Тому на ці місця кращепроектувати ті товари, що будуть купуватися імпульсно. У ряді випадків, якщо є можливість, можна купити дозвіл на те, щоб трошки винести фасад. Хоча б у форміеркерів. Викладення в цьому випадку буде працювати на дві сторони — вонабуде сприйматися і з залу і зовні.

Важливе виділення зон у магазині. Перша зона магазина може бути відведена під продукти, що умовно відносяться до «сніданку» і «здоровому харчуванню». Там розташовуються овочі-фрукти,мінеральна вода. В другий, як правило, знаходяться основні продукти харчування. І третя зона виділяється для кондитерських виробів,чаю-кави. Вона ж присвячена святам.

Важливо враховувати і досить високу роль магазина, як місце проведення дозвілля. Саме тому передбачитизону для просування товару ще на етапі проектування — надзвичайно важливо. Ми є прихильниками синхронізованих рекламних акцій. Акції повинні відбуватися синхронно, щоб буламожливість презентувати товар і за прилавком, якщо є заприлавочна форма торгівлі, і товар у вільному доступі.

Кілька слів про помилки при плануванні залу.Часто зустрічається така помилка: коли хочуть зробити магазин більш престижним,солідним, то роблять дуже серйозний перебір, виставляючи дорогі марки. Тімарки, що явно бувають не по кишені людям, що проживають на даній території.Ну, скажемо, якщо магазин знаходиться вмісці, де середня зарплата складає 300гривень, то на видному місці не варто ставити сир порядку 40-50гривень кілограм. Нічого крім негативного відношення покупців до даного магазина його керівництво не отримає.

Або ось ще дивнийприклад, свідками якого можна стати: знизу виставляються в морозильних камерахпельмені по 10 гривень кілограм, а зверху — коньяк по 700 за пляшку. Важкоуявити собі покупця, що у здоровому розумі купує пельмені по 10 гривень і потімзапиває їх елітним коньяком.

Відомий випадок, коли алкогольну секціюоформили дорогими матеріалами і винесли на вхід, і покупці відразу зробили висновок: «Все, дешевоїгорілки більше вже не буде». Продажі по алкогольному відділу стали надзвичайно низькими.

Узагалі, на етапі проектування, треба чіткоусвідомлювати, на яких людей розрахований магазин: подбати, щоб покупціпочували б себе в ньому досить упевнено. Покупець повинен себе почувати королем у магазині, і ніщо його неповинно дратуватичи принижувати. Не варто,наприклад, виставляти дитячі іграшки по 40 доларів у місцях, де покупці явно незможуть їх купити, і будуть почувати себе збитковимилюдьми.

Є дуже цікавий спосіб контролю: для того, щоб зрозуміти, чи правильнови зробили магазин і чи правильно у вас організовано викладення, досить укількох місцях сфотографувати ваш торговий зал. Якщо на фотографії ви бачитебезліч людей, що нахилилися або присіли (іноді на «контрольках» пошість чоловік одночасно сидять на корточках або стоять, нахилившись), це явнопоказує, що в магазині є серйозні помилки.

Ще один момент. Який дуже важливий для продовольчих і непродовольчихмагазинів: це точки дії, куди утягується покупець. Це так називані розпродажіпоблизу входу, це можуть бути рекламні акції, розпродажі. І необхідно, щоб ціточки сприяли проходженню покупців через весь магазин.

На стадії проектування точки повинна бути закладена основа. Там повиннабути проведена підводка — хоча б електрична. Крім того, повинні орієнтовновизначитися з частками викладення для товарних груп, щоб потім не буломіркувань, куди нам усі товари покласти. Треба обов'язково продумати маршрутипо переміщенню товарів у зал. Тому що проводити реконструкцію після початкуроботи магазина — дуже недоцільно. Якщо розташувати алкогольний відділ у місціруху візків, на яких товар буде доставлятися в зал, то вас, природно, очікуютьутрати — товар б'ється. Крім того, покупці не хочуть вибирати товар у томумісці, де будуть штовхатися вантажники.

Особливо це стосується елітних вин, що вимагають уваги. Сам процесвибору доставляє покупцям насолоду. І якщо в цей момент вас штовхають, товідбувається суцільне розчарування.

Крім того, зіштовхуються з таким об'ємним викладенням, що товарипочинали падати під ноги, коли покупець брав один предмет. Таке викладення непрацює.

Якщо ви помітите неефективність використання торгових площ, магазинпрацює неефективно, то провиною цьому, як правило, є розміщення товарних груп,а не викладення. З цим прорахункам більше всього зіштовхувалися в регіональнихмережах — там стратегічний момент упускається, відбуваються втрати.

Наприклад, ми зштовхнулися з тим, як з однієї сторони стелажа стоялишоколадні цукерки, а з іншої сторони стелажа — туалетні йоржики. Вони красивонад цим усім піднімаються. Або елітний алкоголь стоїть поруч із сосками длямалят і шоколадними цукерками.

До речі, розмовляючи з багатьма людьми, з'ясували, що вони усе щевважають, що перехід на формат самообслуговування веде до серйозного підняттяцін...

Отже, у процесі планування магазинів, для більш ефективної організація торгового простору, необхідно: 1. Звернути увагу на деякі важливі особливості реконструкції магазинів. А саме на:

— Роль фасаду і можливості його використання.

— Особливості реконструкції убудовано-прибудованих магазинів радянського періоду.

— Особливості реконструкції промислових об'єктів при розміщенні в них торгових підприємств.

— Співвідношення торгових і неторгових площ.

— На підходи для залучення пішоходів і автомобілістів.

2. Плануючи торговий зал, важливо грамотно організувати зони для просування товару. А також:

·  Вивчити недоліки, що найчастіше зустрічаються при плануванні торгового залу.

·  Прагнути до комплексного придбання.

·  Вивчити можливості вхідної зони.

·  Правильно розмістити товари, що визначають імідж магазина.

·  Оцінити можливості організації найкоротшого маршруту для покупців.

·  Просувати магазин і постачальників.

3.   Важливим моментом є ефективна взаємодія з компаніями, що здійснюють проектування і постачання устаткування. Сюди входить:

ü Підготовка завдання.

ü Оцінка і добір варіантів.

При розробці і застосуванні стандартів для мереж магазинів ключовими моментами є:

Ø Концентрація ресурсів на пріоритетних напрямках.

Ø Своєчасність.

Це дає наступні переваги:

vзниження витрат при функціонуванні магазинів;

vмінімізацію втрат, зв'язаних з некваліфікованою роботою співробітників.

vусунення негативного ефекту від поділу операцій, втрат інформації в компаніях з різною організаційною структурою.

vУдосконалювання процедури адаптації співробітників.

vСпрощення централізованого аналізу і контролю.

vМожливість здійснювати оптимальне планування торгових залів різної конфігурації (при реконструкції існуючих магазинів).

vПоліпшення планування і торгового устаткування для нових магазинів.

vЕфективне використання торгових площ.

vВикористання передового досвіду, можливість порівняння.

Для ефективної організації торгового простору необхідно звернути увагу на деякі мережні стандарти і правила:

Ø  На асортимент;

Ø  На принципи організації торгового простору.

Ø  На підтримку запасу і порядку в залі протягом дня.

Ø  На сезонні і святкові зміни.

Ø  На розміщення і викладення товарів.

Ø  На нормативи місця для груп товарів.

Ø  На ваше торгове устаткування.

Ø  На розробку програм лояльності і методи стимулювання продажів.

Важливим моментом є оптимізація асортименту:

ü Робота з товарними групами.

ü Співвідношення марок для різних груп покупців.

ü Правила виділення товарів-лідерів.

ü Правила добору і введення нових марок.

ü Методика аналізу й оптимізації асортименту.

Не можна ігнорувати правила і можливість розміщення рекламних матеріалів у магазинах.

 

38. Правила продажу алкогольних напоїв.

ПРАВИЛА торгівлі алкогольними напоями (ЗАТВЕРДЖЕНІ постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 р. N 854).

Ці  Правила  визначають  основні  вимоги   до   роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним,  коньяком, шампанським, вином ігристим (далі — алкогольні  напої)  і  спрямовані  на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торгівельного обслуговування.

Алкогольні напої — продукти, одержані шляхом спиртового бродіння   цукровмісних   матеріалів  або  виготовлені  на  основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2  відсотка об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису і кодування товарів під кодами 22 04,  22 05, 22 06, 22 08. 

Торгівля  алкогольними  напоями — діяльність з продажу  алкогольних  напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно  від  форми  розрахунків,  у  тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах  громадського харчування.

Торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані  підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи   (секції)   підприємств   з універсальним асортиментом продовольчих товарів, підприємства чи спеціалізовані відділи (секції) магазинів споживчої кооперації, а також підприємства громадського  харчування.

Ці  правила  поширюються  на всіх суб'єктів господарської діяльності  на території України незалежно від форм власності, які зареєстровані в   установленому порядку і мають ліцензію на  право роздрібної торгівлі  алкогольними  напоями,  отриманий згідно з вимогами законодавства.

Працівники суб'єкта господарської діяльності, які безпосередньо  здійснюють зберігання та продаж алкогольних напоїв, повинні мати  спеціальну  професійну освіту (підготовку):  знати асортимент і якісні характеристики напоїв,  ознаки браку,  правила підготовки напоїв до продажу, принципи їх розміщення і викладення; правила зберігання та терміни реалізації напоїв;  правила роботи з реєстраторами  розрахункових  операцій,  порядок   розрахунків   з покупцями;  види торговельного обладнання, інвентарю і правила користування ними;  правила санітарії і гігієни; правила техніки безпеки, правила пожежної безпеки  тощо.      

Суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити стан приміщень для роздрібної торгівлі алкогольними напоями згідно із санітарно-технічними,  санітарно-гігієнічними, технологічними, протипожежними та іншими нормами. Суб'єкт господарської діяльності повинен мати торговельне приміщення   (будівлю) площею не менш як 20 кв. метрів, обладнане відповідним торгівельно-технологічним устаткуванням (вітрини, прилавки, пристінні гірки тощо), охоронною і протипожежною сигналізацією, з достатнім  освітленням,  опаленням  і  вентиляцією,  а у випадках, передбачених  законодавством, забезпечити умови для застосування реєстраторів розрахункових операцій,  зберігання  матеріальних цінностей.

Алкогольні напої повинні надходити до торговельної мережі з накладними,   товарно-транспортними накладними, а також сертифікатами відповідності  державної системи сертифікації або свідоцтвами про визнання чи їх копіями,    засвідченими постачальником.

Суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити згідно із статтями 18 та 19 Закону України «Про захист прав споживачів» надання споживачам необхідної, доступної та достовірної і своєчасної інформації про товари, а також на вимогу споживачів — додаткової інформації про наявність сертифіката  відповідності,  документи, що підтверджують якість та ціну товару.

Режим  роботи спеціалізованих магазинів, спеціалізованих відділів, секцій встановлюється суб'єктом господарської діяльності за погодженням з органами місцевого самоврядування.

Суб'єкту господарської діяльності, який здійснює роздрібну торгівлю  алкогольними напоями, забороняється приймати для продажу та зберігання алкогольні напої від юридичних і фізичних осіб, які не мають ліцензії на виробництво або на право імпорту чи оптової торгівлі алкогольними напоями.

Роздрібна торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим забороняється.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями забороняється:

o  у приміщеннях та на території дошкільних, навчальних закладів і закладів охорони здоров'я;

o  у приміщеннях спеціалізованих торговельних підприємств, які здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних підприємств;

o  у місцях проведення спортивних змагань;

o  в інших місцях, визначених органами місцевого самоврядування;

o  з торговельних автоматів;

o  з рук та у невизначених для цього місцях.

Продаж  алкогольних напоїв громадянам, які не досягли 18-річного віку,  забороняється. В разі виникнення сумніву щодо віку покупця продаж  алкогольних напоїв здійснюється за умови пред'явлення документа, що засвідчує його вік.

Не дозволяється здійснювати продаж алкогольних напоїв працівниками    суб'єкта господарської діяльності, яким не виповнилося 18 років.

Зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць, вироблених в  Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством. Порядок запровадження марок акцизного збору регулюється законодавством.

Пакування, маркування, транспортування, приймання, зберігання, продаж алкогольних напоїв здійснюються відповідно до вимог, передбачених законодавством та нормативними документами.

Алкогольні напої повинні бути марковані в доступній для споживача формі згідно із законодавством про мови. На  лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) горілки та лікеро-горілчаних виробів зазначаються:

— загальна та власна назви виробу;

— найменування виробника;

— знак для товарів і послуг;

— географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування підприємства;

— вміст спирту (% об.);

— місткість посуду;

— штриховий  код  повинен  бути  нанесений  на  видиму  сторону етикетки  або  контретикетки,  чи  пляшки (іншого посуду);

— вміст цукру (якщо це регламентується нормативними документами);

— позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва).

На видимій стороні етикетки або контретикетки, або корка, або пляшки  (іншого посуду) повинні бути зазначені дата виготовлення виробу, код підприємства та номер ліцензії на виробництво.

На лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого   посуду)  продукції  виноробства  зазначаються: 

Ø назва держави;

Ø найменування підприємства та його місцезнаходження;

Ø знак для товарів і послуг;

Ø назва продукції;

Ø місткість посуду;

Ø вміст спирту (% об.);

Ø вміст цукру (крім сухих вин, шампанських, ігристих вин та коньяку) (% мас.);

Ø дата виготовлення (на видимій стороні етикетки або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду);

Ø позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва);

Ø штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки або  контретикетки,  або пляшки (іншого посуду);

Ø наявність  ароматизаторів, барвників (у разі їх використання).

Термін витримки марочних вин та позначення «Марочне», вік коньячних спиртів марочних коньяків і коньяків спеціальних назв повинні бути зазначені на кольєретці.

На пляшках  з  колекційними  винами та коньяками повинні бути наклеєні   додаткові ярлики із зазначенням «Колекційне (колекційний), додатково витримане  (витриманий) в колекції ___років».

На шийку пляшки з колекційним вином повинна бути наклеєна кольєретка із зазначенням року урожаю винограду, з якого виготовлене вино.

На етикетках пляшок з вином контрольованих за походженням назв  обов'язково повинен бути напис «Вино  контрольованих за походженням назв», а на контретикетках — схематичне зображення території району, де виготовлене вино, із позначенням виноградних ділянок.

На пляшці з вермутом повинна бути контретикетка або додаткова етикетка,  на якій зазначаються дані про основний склад напою і погоджені з Міністерством охорони здоров'я рекомендації щодо його вживання.

На пляшки з усіма видами продукції виноробства можуть бути наклеєні  контретикетки, які містять додаткову інформацію про напої.

Етикетки на алкогольні напої, які реалізуються в підприємствах громадського харчування, повинні бути марковані штампом (печаткою) цього підприємства.

Не дозволяється продаж алкогольних напоїв у пляшках (іншій тарі) без етикеток або чіткого маркування, з наявними ознаками бою (тріщини, сколювання шийки, пошкодження закорковування тощо), у негерметично закоркованих пляшках, з наявністю сторонніх і завислих частинок або каламуті, осаду, з простроченим терміном придатності, якщо це не передбачено стандартом.

Продаж колекційних вин з осадами, що швидко осідають і не створюють муті, дозволяється, якщо це передбачено стандартом.

Продаж горілки та лікеро-горілчаних виробів здійснюється виключно у передбаченій діючими стандартами скляній тарі, бляшанках із харчового алюмінію, а також у сувенірних пляшках та художньо оформленому посуді із скла  чи глазурованої кераміки місткістю  0,05  л, 0,1 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,33 л, 0,37 л, 0,375 л, 0,4  л,  0,45  л,  0,5  л,  0,61 л, 0,7 л, 0,75 л, 1,0 л і більше.

Продаж виноробної продукції здійснюється виключно у передбаченій діючими стандартами скляній тарі, а також у сувенірних пляшках, художньо   оформленому посуді із скла, глазурованої кераміки або дерева, упаковці типу «Tetra-Pak» місткістю  0,05  л,  0,1 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5  л,  0,61  л,  0,7  л,  0,75  л,  1,0  л  і більше. Продаж вин виноградних натуральних сухих здійснюється також у тарі (посуді) місткістю від 100 до 500 л, виготовленій з матеріалів, дозволених для контакту з алкогольними напоями, і у такому випадку передбачені пунктом 14 вимоги щодо маркування виноробної продукції не   застосовуються. 

Установлені цим пунктом вимоги до місткості тари (посуду) не застосовуються до алкогольних напоїв імпортного виробництва.

Алкогольні напої зберігаються у спеціальних приміщеннях, відомості про   місцезнаходження яких заносяться до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Приміщення для зберігання алкогольних напоїв повинні добре   вентилюватися, не мати стороннього запаху, бути непроникними для прямих променів світла, обладнані охоронною сигналізацією. Алкогольні напої розміщуються в приміщеннях для зберігання за групами, видами, марками.

Закорковані пляшки з алкогольними напоями зберігають у горизонтальному положенні з метою запобігання висиханню корку, а пляшки з іншою укупоркою — у вертикальному положенні.

Алкогольні  напої зберігають при температурі:

ü горілку та горілку особливу  -  від  -5  градусів  С  до  +25 градусів С;

ü лікеро-горілчані вироби — від +10 градусів С до +20  градусів С і відносній вологості повітря не більш як 85 відсотків;

ü вино — від +8 градусів С до +16 градусів С (напівсолодке, напівсухе — від -2 градусів С до +8 градусів С);

ü коньяк — не менш як +5 градусів С.

У торгівельному залі на відповідному торгівельному обладнанні повинні бути виставлені алкогольні напої у повному асортименті, наявному у суб'єкта господарської діяльності.

Алкогольні напої розміщують за групами, видами і марками на пристінних гірках, столах, прилавках.

Перед продажем алкогольних напоїв продавцем обов'язково перевіряється їх якість за зовнішнім виглядом (прозорість, колір, інші ознаки, які піддаються перевірці без відкупорювання одиниці пакування).

Суб'єкт господарської діяльності повинен забезпечити інформування споживача про роздрібні ціни на алкогольні напої за допомогою ярликів цін (цінників) на зразках напоїв, що перебувають у продажу. На ціннику чітко зазначається назва напою, місткість, ціна  за  одиницю товару у грошовій одиниці України. На зворотному боці цінника повинен бути  підпис  особи,  відповідальної  за визначення ціни, і дата, скріплені печаткою або штампом суб'єкта господарської діяльності. Для  підприємств  системи  споживчої кооперації, крім  розташованих  у  містах,  наявність печатки або штампа не є обов'язковою.

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці  здійснюється в підприємствах громадського харчування і в спеціалізованих відділах підприємств (які мають статус підприємств громадського харчування) з універсальним асортиментом продовольчих чи/та непродовольчих товарів.   Спеціалізованим підприємствам громадського харчування дозволяється здійснювати продаж вин виноградних натуральних сухих на розлив з тари (посуду) місткістю від 100  до 500 л, виготовленої  з  матеріалів, дозволених для контакту  з  алкогольними  напоями.

Забороняється торгівля алкогольними напоями на розлив у підприємствах громадського  харчування  за  відсутності  належних санітарно-гігієнічних умов та обладнання (забезпеченість проточною питною водою, посудом, мірними місткостями, одноразовим посудом тощо, наявність умов для миття посуду) та   інших вимог, передбачених законодавством.

Забороняється під час продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці мити посуд у тазах, відрах тощо. Перед використанням посуд необхідно промивати чистою проточною водою чи за допомогою спеціальних пристроїв.

Посуд для відпуску алкогольних напоїв, мірні ємкості, інший інвентар, торгівельно-технологічне обладнання повинні утримуватися в  чистоті  відповідно  до санітарних правил, затверджених в установленому порядку.

Забороняється повторне використання одноразового посуду.

Забороняється під час продажу алкогольних напоїв на розлив у підприємствах громадського харчування змішувати напої різних видів і марок,  крім виготовлення коктейлів. Технологічні, калькуляційні картки на коктейлі погоджуються із санітарно-епідеміологічною службою, затверджуються   керівником підприємства, бухгалтером та скріплюються печаткою.

Наповнення мірних ємкостей (колб, циліндрів тощо) проводять до мірної  позначки (риски) відповідного об'єму, при цьому мірні ємкості повинні знаходитися на горизонтальній поверхні. Мірою місткості повинен бути посуд, який має шкалу або відмітки  з  нанесеними  цифровими  значеннями  місткості та тавро державної повірки.

Підприємства громадського харчування повинні мати прейскуранти цін на алкогольні напої, де зазначаються назва напою, вміст  пляшки, ціна за пляшку, ціна за 50 та 100 мілілітрів напою у грошовій одиниці України.

Прейскуранти на алкогольні  напої підписуються керівником та бухгалтером   суб'єкта господарської діяльності, скріплюються печаткою і повинні бути доступні для ознайомлення споживача.

Під час продажу алкогольних напоїв продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

У разі виявлення недоліків, фальсифікації алкогольних напоїв, продажу їх неналежної якості споживач має право вимагати від суб'єкта господарської діяльності:

· заміни на аналогічний товар належної якості;

· заміни на товар іншого виду, марки з відповідним перерахуванням купівельної ціни;

· повернення коштів;

· відшкодування заподіяних йому збитків та шкоди в порядку, передбаченому законодавством.

Алкогольні  напої належної якості обміну та поверненню не підлягають.

Суб'єкти господарської діяльності (юридичні та фізичні особи), які мають право на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, та їх працівники зобов'язані  дотримуватись Законів України «Про захист прав споживачів», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», цих Правил, Порядку заняття торгівельною діяльністю і правил торгівельного обслуговування населення.

За їх порушення працівники несуть відповідальність згідно із законодавством.

Ці Правила, а також  виписки  із статей 18 і 19 Закону України «Про захист прав споживачів» повинні знаходитися в торгівельному залі магазина, відділу, секції, підприємства громадського харчування в доступному для ознайомлення  споживачів місці.

Контроль за дотриманням цих Правил здійснюється посадовими особами органів виконавчої влади у межах їхньої компетенції та в установленому порядку.

 

 

 

 

 

70. Організація перевезення товарів автомобільним транспортом.

Складнаекономічна ситуація в нашій країні, жадає від працівників автомобільноготранспорту підвищеної уваги при вирішенні питань організації і управлінняавтомобільними перевезеннями. При вирішенні цих серйозних задач виникає необхідністьпідвищення точності планування, аналізу й економічної оцінки роботи як великихтранспортних систем, так і окремих автомобілів. Тільки на основі точнихрозрахунків і аналізу можлива розробка раціональних ресурсозберігаючих схемперевезення вантажів. Вірне економічне рішення є запорукою успішного розвиткуавтотранспортного підприємства й одержання ним стабільного прибутку.

Перевезення вантажів автомобільним транспортом є складним виробничим процесом, що складається з ряду операцій, що утворюють загальний технологічний процес. Процес доставки вантажу відвідправників до одержувачів складається з трьох основних елементів:

·    навантаження вантажу наавтомобільний засіб у пунктахвідправлення;

·    переміщення вантажуавтомобільним засобом відпунктів відправлення до пунктів призначення;

·    вивантаження вантажу з рухомого складу в пунктах призначення.

При доставці вантажу виникає також необхідністьвиконання різних інших робіт, зв'язаних із транспортним процесом (прийманнявантажу у відправника вантажу і здача його вантажоодержувачу, супровід і охорона вантажу під часперевезення, оформлення товарно-транспортних документів і т.д.). Весь комплексзв'язаних із транспортним процесом робіт, виконуваних з моменту прийманнявантажу в пункті відправлення до моменту здачівантажу в пункті призначення, називається транспортно-експедиційною роботою.

У залежності відмісця виконання транспортно-експедиційні роботи можуть бути комплексними імісцевими.

Комплексні охоплюють усі види операцій змоменту одержання вантажу у відправника домоменту здачі його одержувачу.

Місцевірозділяються на операції, виконувані по місцеві відправлення,у дорозі проходження і по місцю прибуття.

Транспортно-експедиційна робота може виконуватисяяк самими відправниками вантажу і вантажоодержувачами, так і спеціальнимиорганізаціями, що спеціалізуються на транспортній логістиці.

Ціль транспортно-експедиційної роботи, виконуваної підприємствами й організаціямиавтомобільного транспорту, — організація доставки вантажу від складіввідправників до складів одержувачів зі звільненням вантажовласників (відправників і одержувачів) відневластивих їм функцій, зв'язаних із процесомперевезення — одержання вантажу в пункті відправлення, охорона вантажу на шляху проходження, здачавантажу в пункті призначення.

Основними показниками транспортно-експедиційноїроботи для спеціалізованих транспортно-експедиційних підприємств і організацій є: кількість виконанихтранспортно-експедиційних послуг (операцій); завезення і вивіз вантажу (увідправленнях і тоннах); експедиція і супровід вантажу (у тоннах і операціях);вантажно-розвантажувальні роботи, яка характеризується кількістю завантажених івивантажених тонн.

Організація перевезень вантажів полягає у встановленні порядку підготовки івиконання перевезень, керівництва, обліку іконтролю, системи документообігу, системи розрахунків за перевезення вантажів іт.д.

Від рівня організації перевезень залежить якістьперевізного процесу, тобто схоронність вантажів, своєчасність (надійність) іекономічність перевезень, зручність користування системою перевезень.

Взаємини між відправникамивантажу і вантажоодержувачами регулюються основнимидіючими нормативними актами і відбиваються в договорах на перевезення вантажу,що укладаються між автотранспортними організаціями ізамовниками автомобільного транспорту.

Перевезення вантажів повинні здійснюватися прикількісному обліку обсягуперевезеного вантажу, тобто робота рухомого складу повинна враховуватися в тоннах і тонно-кілометрах.

Централізовані перевезення.

На автомобільному транспорті розрізняють двіформи організації перевезень товарів – децентралізовані і централізовані. Придецентралізованих перевезеннях вантажоодержувачі замовляють рухомий склад вавтотранспортних підприємствах самостійно організовують вивіз вантажу для своїхпідприємств без узгодження черговості  перевезень з відправниками вантажу(постачальниками вантажів). Одержувачі вантажів самостійно виконуютьвантажно-розвантажувальні роботи, маючи для цього визначений штат вантажників,експедиторів і агентів з постачання.

Перевагидецентралізованих перевезень товарів полягають в тому, що підвищуєтьсясвоєчасність і надійність необхідних перевезень, недоліки – у зниженнівикористання рухомого складу в зв'язку з тим, що організацією перевізногопроцесу займаються вантажоодержувачі, а не автотранспортне підприємство,збільшується число вантажників і експедиторів, збільшується непродуктивнівитрати, підвищується собівартість перевезень і ін.

Централізованіперевезення вантажу почалися в 1951 році з ініціативи Главмосавтотранса.Організація централізованих перевезень будівельних вантажів у Москві дозволилапідвищити рівень механізації вантажно-розвантажувальних робіт, збільшитипродуктивність рухомого складу, знизити собівартість транспортування,прискорити доставку вантажів споживачам. В даний час тільки в будівельнихорганізаціях централізовано перевозиться близько 60 % вантажів. Широкепоширення одержали централізовані перевезення цегли, бетону, розчину,залізобетонних виробів, кисню, нафтопродуктів, чорних металів, а також завезеннявантажів на залізничні станції і вивіз зі станцій.

Основнимиознаками централізованих перевезень товарів є:

üвиконання перевезень вантажів з повнимтранспортно-експедиційним обслуговуванням;

üвиконання постачальником, як правило, всього обсягуперевезень по закріпленій клієнтурі;

üукладання договору на перевезення вантажу повідправницькому принципу;

üстрогий розподіл обов'язків між клієнтурою йавтотранспортним підприємством;

üздійснення всіх розрахунків за перевезення зістороною, що уклала договір.

Прицентралізованих перевезеннях товарів обов'язки сторін розподіляються:навантаження вантажів на заводах, складах і базах здійснюється постачальником,транспортування вантажів і їхнє експедирування – транспортним підприємством,вивантаження вантажів – вантажоодержувачем.

Перевагицентралізованих перевезень товарів: поліпшується використання рухливого складуавтомобільного транспорту за рахунок скорочення простоїв у пунктах навантаженняі вивантаження вантажів, збільшення тривалості роботи, збільшення коефіцієнтавикористання пробігу і вантажопідйомності; поліпшується експедирування вантажіві спрощується документація на відпустку й одержання вантажів і оплату заперевезення; розрахунки з автотранспортним підприємством робить постачальниктоварів, якому дозволяється включати вартість транспортування, навантаження йекспедирування в рахунки за продукцію, що відпускається; скорочується числообслуговуючого персоналу, необхідного для організації перевезень у результатізменшення числа експедиторів, тому що експедирування вантажів здійснюють водії,за винятком перевезень особливо коштовних товарів; створюються умови дляукрупнення відправлень вантажів і застосування автопоїздів, комплексноїмеханізації вантажно-розвантажувальних робіт і спеціалізованого рухливого складу;з'являється можливість постійного поліпшення перевізного процесу.Автотранспортне підприємство, виступаючи в ролі організатора централізованихперевезень, впливає на постачальників і одержувачів вантажів у питанняхполіпшення стану рухливих шляхів, механізації вантажно-розвантажувальних робіт,більш раціональному складуванні товарів, кращої підготовки вантажів доперевезення; збільшується продуктивність праці водіїв за рахунок роботи на тихсамих маршрутах і перевезення тих самих товарів; скорочується тривалістьпроцесу перевезення вантажів; знижується собівартість транспортування й ін.

Донедоліків організації централізованих перевезень товарів варто віднестизниження надійності перевезень для деяких «невигідних» споживачів інеобхідність, у деяких випадках, зміни порядку збутових організацій.

Дляорганізації централізованих перевезень товарів необхідна підготовча робота, щополягає у вивченні розміру вантажопотоку, його структури, особливостіперевезень вантажів, стану під'їзних колій, засобів механізаціївантажно-розвантажувальних робіт, виборі найбільш раціонального типу рухомогоскладу, виявленні способів збільшення коефіцієнта використання пробігу,визначенні методів оперативного планування і управління перевезень і ін.

Інтермодальні перевезення.

Вданий час вантажовласники пред'являють до перевізників вимоги по поліпшеннюякості перевізного процесу: дотриманню швидкості перевезення на всьому маршрутіпроходження, терміну доставки товару до місця призначення у встановлений час,схоронності перевезеного товару і його корисних властивостей, інформацію промісце перебування товару на шляху транспортування, пред'явлення вантажовласникусупутніх послуг (експедирування, митні операції, фасовка, затарювання,пакетування й ін.).

Найбільшвисокою формою організації перевезень, що задовольняє цим вимогам, єінтремодальні перевезення. Вони дозволяють операторам перевезення інтегровановикористовувати всі кращі переваги кожного виду транспорту і запропонуватиспоживачам продукцію високої якості і прийнятні ціни. В економічно розвитихкраїнах даний напрямок розвитку транспортних систем є пріоритетним, завдякичому щорічний ріст таких перевезень складає 3-5%.

Інтермодальніперевезення – це змішані перевезення «від дверей до дверей», підготовлювані івиконувані під єдиним керівництвом одного центра. Її організатор на всіх етапахрозробки і здійснення перевізного процесу цілеспрямовано погоджує дії всіхсторін, що беруть участь у ньому: вантажовласників, перевізників і перевізнихкомплексів — в інтересах прискорення перевезення товарів і зниження сукупнихвитрат на їх перевезення.

Основнимиознаками інтермодальних перевезень (метод інтеграції перевізного процесу) є:

участьу перевезенні щонайменше двох видів транспорту;

наявністьдоговору між «центром» і вантажовласником про перевізника вантажу «від дверейдо дверей», у якому передбачається відповідальність «центру» за схоронністьвантажу і терміни його перевезення, а також розмір тарифної плати за веськомплекс послуг, наданих «центром» вантажовласнику (наскрізний тариф).

Переваги:

більшраціональне використання наявних транспортних потужностей;

більшощадлива витрата енергії;

підвищеннянадійності перевезень і ін.

 

 

 

 

 

Література

1.   Шершеневич Г. Курс торгового права. — Спб., 1908. — Т. 1.

2.   Шмиттгофф К. Экспорт: право и практикамеждународной торговли. — М., 1993.

3.   Леви М., Вейтц Б. А.: Основы розничной торговли. –СПб.: Изд-во Питер, 1999. – 448 с.

4.   Рамазнов И. А.: Мерчендайзинг в розничном торговомбизнесе.  – М.: Изд-во Деловая литература, 2002. -  336 с.

5.   К.И. Плужников Транспортное экспедирование – М.:Росконсульт, 1999

6.   А.И. Воркут Грузовые автомобильные перевозки – К.:Высшая школа, 1986

7.   В.Н. Дегтяренко, В.В. Зимин, А.И. КостенкоОрганизация перевозок грузов. – М.: «Издательство Приор», 1997

еще рефераты
Еще работы по маркетингу