Реферат: Вивчення давньої літератури в школі на прикладі твору "Слово о полку Ігореві"
Вивченнядавньої української літератури в школі
їїестетичне значення
наприкладі геніального твору
«Словао полку Ігореві»
ЗМІСТ
1. Вступ. Літературна освіта в школі
Естетичнезначення давньої української літератури
Давньоукраїнськеписьменство
2. Урок №1
Тема: Давньоруськалітература, перлина українського ліро – епосу «Слово …». Історична основатвору.
3. Урок №2
Тема: «Слово пропохід Ігорю». Сюжет, особливості композиції. Мова твору. Роль пейзажу.
4. Урок №3
Тема: Основніобрази «Слова …». Ідея патріотизму.
5. Урок №4
Тема: Зв'язокпоеми «Слово…». З усною народною творчістю з героїчним епосом. Переклади«Слова…» сучасною мовою. Фольклорні мотиви.
6. Урок №5
Урок розвиткузв’язного мовлення
Тема: «Слово…» — велична пам'ятка генію нашого народу
7. Урок №6
Контрольна робота(тестові завдання по темі «Давня українська література».
8. Виховний захід присвячений Днюслов'янської писемності та культури
Література
ВСТУП.
Літературнаосвіта в школі.
Художнялітература як один із видів мистецтва – найпопулярніший і найдоступніший усім.Вона приносить радість людині, підносить його духовно. Сила впливу художньогослова полягає в правдивості моделювання різних сторін і граней у дійсності, маєгуманістичну основу. Засоби мистецтва слова виховують любов до Батьківщини, повагудо її мови, історії, звичаїв і традицій. Саме тому значення літератури в життілюдини – це естетичне виховання юних громадян України.
Літературнаосвіта повинна бути зорієнтована на виховання особистості національно свідомої,духовно багатої. «У природу не все типове прекрасне, мистецтві ж, безумовно,все, бо до звичайних елементів при сприйманні творів мистецтва додається ще йдумка про вміння художника, про організуючу силу», — писав А.В.Луначарський,пояснюючи вплив істинно художніх творів мистецтва на людину.
То чому ж одинучень, ледве прочитавши кілька сторінок, відкладає книгу вбік: нецікаво, нудно,а другий з насолодою читає історичні твори, захоплюючись патріотизмом івідданістю героїв. Як «розкрити» перед кожним учнем красу кожного твору? Якнавчити учня творчо мислити, творчо діяти? Адже реформування освіти вимагаєпо-новому підходити до навчання, бо, як свідчать наукові дослідження, учнівпотрібно навчити самостійно здобувати знання, щоб потім уміти адаптуватися всоціумі й творчо працювати
Розвитоктворчих навичокта здібностей учнів на уроках літератури
Постійнеудосконалення методів вивчення літератури в школі вимагає приведення їх увідповідність до вимог сучасності, потреб життя, прогресивного поступу науки ісуспільства.
Художня літературазбагачує емоційний світ учнів. Максим Рильський писав: « Література покликана влюдині ясним світом запалювати любов до краси. Адже кожний художній твірповинен навчити учня утверджувати благородні моральні риси, навчити жити, іучень має його сприймати як дивну, чудову музику». У 8–12 класах програма вводитьпослідовне читання й вивчення художніх творів на історично-літературній основіз розкриттям творчої характеристики кожного героя й огляду етапу розвитку літературиу контексті суспільного життя. Текстуальне вивчення одного чи кількох творів,монографічна тема передбачає багатоплановий розгляд твору, зокрема йогообразної системи, ідейно-естетичної та моральної проблематики, авторськоїпозиції, жанрових, композиційних, стилістичних і мовних особливостей.
Позакласнаробота
Зважаючи на те,що основний курс літератури в школі спирається на спрямоване вчителемпозакласне читання, програма визначає орієнтовний перелік творів длясамостійного позакласного читання і відводить спеціальні уроки для бесід наматеріалі прочитаного.
Урокипозакласного читання
Позакласнечитання – поняття досить містке. Воно включає в себе: ознайомлення з творами,рекомендованими програмою; розширене читання творів письменника, якийвивчається за програмою, з метою поглибленого сприймання його творчості таепохи.
На таких урокахдуже цікаво й своєрідно проявляються художні здібності учнів, їхній естетичнийсмак, своєрідне «бачення» твору.
Урокирозвитку зв’язного мовлення
Тісно пов'язанийз вивченням художніх творів і літературного процесу розвиток усного і писемногомовлення учнів, основні види якого визначає програма. Для виконаннярекомендуються такі завдання, які сприяють формуванню в учнів образного(художнього) і логічного (наукового) мислення, творчої уяви, естетичного почуття, критичних суджень прагнення доідеалу.Художня література в школі відіграєвелику роль у вихованні людини як громадянина України з притаманними йому мораллюта інтересами, високою культурою праці й поведінки. В.Гюго писав: «Література –це керівництво людського розуму над людським зростом». Саме вона володієвеликою силою емоційного впливу на національне виховання, яке становитьнайважливіший фактор формування особистості.
Таким чином, розвиток художніх засобів та навичок учнів на урокахлітератури сприяє глибшому розкриттю особистості учнів, формує їхній духовнийсвіт, утверджуючи гармонійність особистості.
ЕСТЕТИЧНЕЗНАЧЕННЯ ДАВНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вивчення давньоїукраїнської літератури в школі й надалі залишається епізодом у навчанні як длявчителів, так і для учнів.
З одного боку,наче й зрозуміло: не можна естетично загорітися від переживань та думок,віддалених у часі, бо з «переважної більшості літературних творів того часу длянас звітрився всякий аромат і всяке зачарування» (Й. Гейзінга, «ОсіньСередньовіччя»).
З іншого боку,єдине, на що здатний сучасник, — це раціоналізовано, з певною патріотичноюпрагматикою заглибитись у зміст давнього твору, що, може, полишить відчуттядоторку до антикваріату – не більше; чи, може, подивує думкою, що викличеякість актуальні асоціації.
Так, пройнятисяпочуттями у думками людей, які жили кілька віків тому, спробувати прожити їхнізахоплення й пристрасті, пройти їхній шлях пошуку – річ не проста, а то йнеможлива. Саме тому пам’ятки давньої української літератури не викликаютьінтересу в читацького загалу – навіть якщо сотні разів повторити, що це чималийетап у розвитку нашого письменства, що там – джерела багатьох літературнихтрадицій, наша художня та історична пам'ять…
То, може, взагалісучасній людині (зокрема вчителеві та учню) не дано збагнути естетичний смислта заряд давнього тексту, мати від нього задоволення?
На мою думку,пам’ятки давньої літератури можуть викликати естетичне відчуття, переживаннялише в тих, хто розуміється на мистецтві художнього слова, бо естетичніпереживання – це не емоція, спонтанний катарсис, наївна співмірність звисловленою у творі емоцією, а проникнення у художню структуру твору,розуміння, пізнання її. Словесні твори давнини естетичні не самі по собі, а можутьбути естетично реалізовані в художньому сприйманні читача. Отже, вирішальнезначення має його естетичний досвіт – та необхідна база, яка має можливістьзбагнути поетику тексту, відгукнутися на нього, незважаючи на те, що міжмоментом його створення і рецепцією читача лежать століття.
ДАВНЬОУКРАЇНСЬКЕПИСЬМЕНСТВО
«Слово о полкуІгореві»
Цядавньоукраїнська героїчна поема ХІІ ст., вершинне явище національної епічноїтрадиції й самого орнаментального стилю письменства Київської Русі, тіснопов’язана з попередньою і сучасною художньою словесністю та має вельми значнулітературну історію в часи наступні. Неповторна, найвідоміша пам'ятка давніх українців– того ж значення й подекуди звучання, що й епос французів «Пісня про Роланда»,німців «Пісня про Нібелунгів», англійців «Беовульф», іспанців «Пісня про могоСіда», грузинів «Витязь у тигровій шкурі», вірмен «Давид Сасунський», киргизів«Манас», японців «Повість про дім Тайра» тощо. Водночас «Слово о полку Ігореві»багатьма ланками сполучене з книжною і народною словесністю з найдавнішоїкняжої доби, зокрема традицією дружинної творчості. Поема вплинула на іншіписання (скажімо, фактичну вторинною є одна з перших пам'яток російськоїлітератури «Задонщина» — наслідування «Слова…»). Яку ж найзагальнішу стислухарактеристику можна дати художній словесності Київської Русі попередньої доби– тому грунтові, мистецьки вже не одноразово опрацьованому, на якому зросланаша визначна пам'ятка?
По-перше,українське художнє слово з давніх – давен функціонувало в фольклорній і власнелітературній системах. Вони не були замкненими, а активно взаємодіяли. Завдякицьому давньоукраїнське письменство є, наприклад, і свого роду документом «буттяфольклору», присутньому в ньому тією чи іншою мірою. У «Слові…», зокремазнайдемо компоненти голосів і заклять природних сил, міфофольклорні образи,символіку і тропи народнопоетичного типу.
По – друге,публікації й дослідження останніх десятиліть в Україні суттєво збагатилиуявлення про її художню словесність. У галузі літератури в обіг увійшланайдавніша пам'ятка – «Вересова книга». Вона, можливо, потребує додатковихдоказів своєї справжності, але в ХХ й ХІХ століттях із цього погляду скептичнооцінювали й «Слово…». «Вересова книга», ця українська «Одіссея», випаленастароукраїнським письмом («до кирилицею») на дубових дощечках. Ця збіркаепічних творів – літопис далеких предків, найповніше відображення українськоїпервісної міфології. Ще давніше є «Рукопис Войнича» — пам'ятка на пергаменті,що є посланням оріян хозарам. Присвячений полеміці з приводу язичницької вірипраукраїнців рукопис показує давність української мови, її лексики. Тож маємопідстави віднести початки давньоукраїнської літератури ще в дохристиянськічаси.
Вам слово, літописці й віщуни,
Часів далеких непідкупні свідки.
Вам вигадок не взяти анізвідки
В бувальщинах нових старовини.
Обмани і облуди нам доволі,
Хвали пустої і лихої долі!
Пройдемося сторінками сторіч.
За фальш та кривду –
Плата головами.
Тож розповідь про Ігореву січ
Почнемо, братія, щирими словами
М.Ю.Брайчевський
Світовалітература знає не так уже багато творів, які б захоплювали нові й новіпокоління, перетинали межі країн і материків, здобували все ширшу й гучнішуславу. Саме до таких пам'яток належить безсмертне «Слово о полку Ігореві» — героїчна, сповнена палкої любові до Вітчизни, до свого народу поетична пісня –заклик, що лине з глибини сивих віків й відлунює в наших серцях.
Земля і державапредків наших – Русь – у часи свого розквіту була великою й сильною,забудованою незліченними містами, населеною працелюбним людом – хліборобами –ратаями, ремісниками, рибалками, мисливцями. На сторожі їхньої мирної працістояли мужні воїни.
Через війни,пожежі, стихійні лиха, з багатьох інших причин давніх літописів дійшло до наснебагато. Від ХІ до Х Уст. Жоден з них, на жаль, не зберігся у первісномувигляді. Вони відомі тільки в уривках у складі пізніше написаних зводів. Але йкрупиці письмових творів, що дійшли до нас крізь віки, свідчать про високукультуру Русі ХІІ ст., про наявність кількох літературних шкіл, пробагатогранність жанрів. Твори Климента Смолятича, Кирила Туровського,Києво-Печерський патерик, повість об убієнні Андрія Боголюбського, повістьПетра Бориславина про Володимира Галицького, моленіє Данила Заточника, твориВолодимира Мономаха та інших авторів, відомих і безіменних, — всі вони чудовіза формою й змістом. Літописи велися в кожному місці, в кожному монастирі.Літописці працювали майже у кожного князя й навіть в простій церкві.
У першій половиніХІ ст… за часів Ярослава Мудрого в політичному житті Русі розпочався процесдроблення. Особливої гостроти він набув, коли Чернігівське князівствозакріпилося за Олегом Святославичем онуком Ярослава Мудрого – та йогонащадками. Саме Олега автор «Слова…» називає Олегом Гориславичем, вказуючи, щовід нього й таких як він князів «сеяшется и растяшеть уособицями» руська земля.Приблизно в цей самий час відокремилось і Галицьке князівство, закріпившись за«Ростиславичами».
Вже багато роківдослідники цієї видатної пам’ятки намагаються розгадати його таємниці. Одна зних – це авторство «Слова…».
Друга таємницятвору в часі його написання. Існує гіпотеза, що текст епосу датується 1185 –1187 рр. Цілий ряд дослідників датує його 1186 рік. Єдиний відомий нам текст«Слова…» був у складі збірника, що зберігся в бібліотеці вже закритогоСпасо-Ярославського монастиря.
Ідея національно– визвольної боротьби так гостро не ставилась в жодній слов'янській літературі.В кожний історичний період вона червоною ниткою проходила через усю світовулітературу. Починаючи саме зі «Слова о полку Ігоревім»
Урок №1
Тема. Давньоруська література,перлина українського ліро-епосу «Слово про похід Ігорів». Історична основатвору.
Мета. Ознайомити школярів здавньоруською перлиною українського ліро-епосу «Слово про похід Ігорів»,з'ясувати історичну основу твору, ідейно – тематичне спрямування; розвиватиувагу, спостережливість, культуру зв’язного мовлення, вміння грамотно викладатисвої думки, виважено їх обґрунтовувати; формувати кругозір, світогляд школярів;викликати в учнів гордість за славне минуле рідного краю, високий рівеньдавньої культури; прищеплювати повагу до творців героїчного епосу.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Теоріялітератури. Історичнаоснова твору, гіпотези авторства.
Обладнання. Міні-виставка «Видатніпам’ятки давньоруської літератури», текст «Слова…», учнівські малюнки до твору,історичні матеріали, дидактичний матеріал (тестові завдання).
ХІД УРОКУ
І. Організаційниймомент.
ІІ. Актуалізаціяопорних знань. Бесіда за питаннями.
Дайте визначеннялітопису як літературному жанру. В чому було призначення літописців ?
Пригадайтеважливі історичні події часів Київської Русі?
ІІІ.Оголошення теми, мети уроку.
Мотиваціянавчальної діяльності школярів.
ІУ.Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
Вступнеслово вчителя.
У глибину віківсягає історія могутньої слов'янської держави, оспіваної в давньоруських билинахі літописах. Київська Русь уже в кінці Х ст… стала найбільшою державоюсередньовічної Європи і займала величезний простір від Ладозького і Онезькогоозер до Дунаю, від Карпат до Волги.
Високим бувміжнародний авторитет давньоруської столиці, яку літописець Нестор назвав«матір'ю міст руських». За часів князювання Ярослава Мудрого (1019 -1054) Київстав одним із світових політичних і культурних центрів, мав найтісніші зв’язкиз різними країнами. Улюблений син Ярослава Всеволод одружився з Марією, дочкоювізантійського імператора Костянтина Мономаха. Дочка Всеволода Євпраксія сталадружиною германського імператора Генріха ІV .
Найвище піднесеннясхіднослов’янської держави припало на першу половину XI ст., невдовзі досяглаапогею і руська література, яка стала важливим чинником у духовному розвиткусуспільства.
Чим пояснюєтьсятакий швидкий культурний і літературний розвиток Київської Русі?
Насамперед,загальним піднесенням економіки Руської держави, раннім розвитком торгівлі іремесла, а також швидким зростанням давньоруських «градів», тобто інтенсивногоміського будівництва. Розвивались такі міста як Чернігів, Полоцьк, Галич,Смоленськ, Ростов, Володимир. 1037 рік Ярослав побудував у Києві чудовийСофіївський собор – головний храм Київської Русі, монументальну спорудубездоганних форм і пропорцій, з великим смаком прикрашену фресками і мозаїками.
Прийняттяхристиянства та загально високий рівень культури Київської Русі посилилипотребу в писемстві. Книги були великою цінністю. Писали їх на пергаменті –спеціально обробленій телячій шкірі – великими літерами, так званим уставом, декожна літера виводилась чіткими прямими лініями. Процес написання ішов дужеповільно, був дорогим, вимагав високої кваліфікації та навичок. Так написана йнайдавніша книга, що дійшла до наших днів.
Письменникидавньої літератури були активними діячами своєї епохи, більшість з них своєюневтомною працею над словом, своїм високим ідейним горінням створювали міцніпередумови для розвитку української літератури XIX – XX ст… (Звертається увагана міні – виставку «Видатні пам’ятки давньоруської літератури).
Історичнаоснова «Слова…».
Історичноюосновою (не темою) «Слова…» є невдалий похід Новгород-сіверського князя ІгоряСвятославича на половців на весні 1185 року. Цю історичну подію поет відтворивв епічно-ліричному плані, піднісши як найвищий принцип долю Руської землі ізасуджуючи князів за їх незгоди, за ставлення особистого над загальним.Доісторичної оповіді автор додав мотиви снів, плачів, реакції природи на долюгероїв, монологи князів. Автор згадує свого попередника – співця Бояна, який вXI ст… прославляв князів, і зв’язує Бояна Вересового внука, з давнім дохристиянськимспівом божеств та обіцяє співати в його стилі й об'єднати давню й теперішнюславу. Після описів підготовки до походу, до триденного бою і поразки Ігоря,автор «Слова….» з'ясовує причини, які довели до неволі Руську землю.
Тема: зображення Київської Русі удругій поливі XII ст…
Ідея : заклик до єдності князів
Основна думка:тільки в єдності – сила
Жанр: Слово – це урочистаораторська промова
Авторство«Слова…»:
Автору «Слова…»,зважаючи на все, судилося залишиться невідомим. Цей твір набув широкоївідомості лише наприкінці XVIII ст., коли він потрапив до рук відомого збирачастарожитностей графа А.І.Мусіна-Пушкіна.
Ідейно — художній зміст «Слова…»
Повість розкажепро надії, пов’язані з невдалим походом весною 1185 року Новгород –Сіверськогокнязя Ігоря Святославича, його брата Всеволода, сина Володимира та племінникаСвятослава Ольговича проти войовничих степових кочівників – половців.
Ігор рушає впохід; загрозливі віщування. Ігор підготував військо до виступу проти ворога.Його бажання – відстояти рідну землю від набігу кочівників.
Князя підтримуєбрат Всеволод.
Виступ у похідРуських воїнів проти половців збігався із затемненням сонця. Але це не зупинилоІгоря.
Сон і золотеслово Святослава. У Києві Святослав бачить незрозумілий, смутний сон, щопопереджувало його про біду.
Невідомий поетописує і втечу Ігоря, та те як половці пустилися за ним в погоню, але нездогнали його. Ігор летів птахом і щасливо дістався у Новгород. І тоді зраділався Україна.
Робота надзмістом твору.
На запитання вчителяучні відшукують у тексті відповідь – цитату, виразно її зачитують.
З якою промовоюзвертається автор до читача?
Як у поеміхарактеризується пісенна творчість Бояна ?
Яка прикметаперешкоджала руху Ігоря?
Що свідчить пронеминучість битви?
В чому полягаламета походу Ігоря і його дружини?
Чим закінчилисяперша битва Ігоря з половцями?
Як на ваш погляд,чи отримали русичі насолоду від перемолот?
Який сон бачивСвятослав?
Яке золоте слово«зронив» князів?
Короткеповідомлення учня 8-го класу
Понад вісімстоліть тому, в 1187 році було створено «Слово…». Плин століть не заглушив йогопоетичного звучання й не стер фарб. Інтерес до «Слова…» не тільки не зменшився,а набуває все ширших та ширших розмахів.
Любов добатьківщини надихала автора «Слова…». Вона начебто водила його рукою. Вона ж зробилацей твір безсмертним – однаково зрозумілим і близьким людям, які дійсно люблятьсвою батьківщину, свій народ.
V.Закріплення вивченого матеріалу.
Завданняучням.
Встановітьвідповідність між поняттями.
Мусін — Пушкін таємниця
«Слово…» поема
Князь Ігор рукопис
Жанр половці
Автор пам’ятка
Більше тисячі дослідження
VI. Підбиттяпідсумків уроку.
Інтерактивнавправа «Мікрофон».
Продовжітьречення
«Судячи звідомостей про твір, одержаних на уроці, ця тема здається мені….»
Скластисамостійно тестові завдання до даної теми.
VII.Оголошення результатів навчальної діяльності.
VIII.Домашнє завдання.
Скласти план, дотвору, короткі повідомлення про мову поеми.
Урок №2
Тема. «Слово про похід Ігорів».Сюжет, особливості композиції. Мова твору. Роль пейзажу.
Мета. Ознайомити учнів із сюжетомта особливостями композиції давньоруської пам’ятки; розкрити багатство лексики«Слова …», її образність народність; розвивати навички виразного читання,переказування й коментування сюжету «Слова…»; формувати естетичний смак ушколярів; виховувати відчуття патріотизму, захоплення художнім словом.
Тип уроку. Комбінований.
Теоріялітератури. Сюжет,композиція.
Обладнання Ілюстрації до твору зпейзажами, малюнки учнів, дидактичний матеріал (тестові завдання).
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
1. Орієнтовний план змісту «Слова….»
Вступ
1. Роздумиавтора про засоби поетичної оповіді.
2. Зачин.
3. Основначастина.
а. похід Ігоря
б. спів провеликого Святослава
в. поверненняІгоря на Руську землю.
III.Мотивація навчальної діяльності школярів.
Вступне слововчителя.
Ніхто не скажепро художній твір краще, ніж самцей художній твір. Насьогоднішньому уроці ми спробуємо насолодитися красою поетичного словадавньоруської пам’ятки, перлини українського ліро – епосу «Слово про похідІгорів».
IV.Актуалізаціяопорних знань. Вікторина «Хто з героїв»
Завдання: заподаною цитатою визначити, кому з героїв вона належить або кого стосується.
1. «Тоді …ізронив злоте слово, із сльозами змішане…». (Святослав)
2. «…Хочуголову свою положити або напитися шоломом з Дону».(Ігор)
3. «…своївіщії персти нажівії струни накладає, — і вони самі князям славу розкотали».(Боян)
4. «…Біжитьсірим вовком». (Гзак)
- Проблемнезапитання.
Хто може вважатитвір «Слово…» більше «своїм» — російський, український чи білоруський народ? Чиварто «ділити» твір?
V.Оголошення теми, мети уроки.
VI.Основний зміст уроку.
1. Роль пейзажу в розгортанні сюжету поеми.
Природа – дійоваособа в «Слові…»
Природа відіграєважливу роль у розвитку подій у творі. Автор, уважний спостерігач природи,наділяє її людськими думками, почуттями. В поемі простежується глибоке знанняавтором степової природи. Ігор хвалить Дінець, що той «сторожив його», коливін ховався в зарослях річки, й чутливі гоголі й чайки попереджали пронаближення людей.
Злиття природи здіями людей, її дійова активність – перед битвою з половцями криваві зорісвітло оповідають: чорні хмари з моря йдуть; земля гуде, ріки мутно течуть,прах понад полями несеться; після поразки русичів – широкий сум іде по Русі.
Значна увагаутворі приділяється значимості сонця – елемента природи. Сонце співпричетне досправ дійових осіб поеми.
Передчуттям трагічногорезультату походу князя Ігоря разом з сонцем сповнена вся природа.
2. Бесіда за питаннями
- Чомулюдина і природа тісно пов’язані між собою?
- Чому навашу думку, поет в поемі наділяє природу людськими якостями?
3. Зауваження що до прочитання твору.
На перший погляд,усе просто і зрозуміло, особливо в перекладі, але майже кожне слово міститьякусь таємницю.
Короткіповідомлення учнів про мову твору учня 8 класу.
Все багатстводавньоруської літературної мови Київської Русі з особливою силою виявляється,звичайно, не в перекладах, а в оригінальних творах, прикладом чого може бутимова «Слова…». Так, автор «Слова…» — високо освічена людина, яка володіла прекраснимизнаннями всіх родовідних князів, їхніх стосунків і їхнього особистого життя –дає дуже багатий на художні засоби, в тому числі й почерпнуті з народноїтворчості, твір. Фразеологія «Слова…» тісно пов’язана з народною поезією. Мовапоеми – українська, з Сіверським діалектичними особливостями. Щось стосуєтьсяприналежності мови твору до однієї з східнослов’янських, то ще на початку XXст… Іван Франко писав: «Темні місця «Слова…» та і загалом вся мова мають усобі ще одну важну признаку яка вказує на українство їх автора, на його повневолодіння тодішньою українською мовою».
4. Робота з підручником.
Учні виписуютьцитати які характеризують події за допомогою пейзажу (затемнення сонця, таінше).
VII.Закріплення вивченого матеріалу.
Проведення тестовогоопитування
1. Елементприроди, до якого Ярославна звертається як до людини, як до своєрідного вищогопокровителя:
а) Дону;
б) Сонця;
в) хмар;
г) моря.
VIII.Підсумок уроку
Заключне завданняучням.
Яким вам бачитьсямісточок від ідеї «Слова…» до сьогодення і в майбутнє?
IX. Домашнєзавдання.
Дібрати цитати дохарактеристики образів Руських князів
Урок №3
Тема:«Образи у «Слові о полкуІгоревім». Ідея патріотизму.
Мета: дати характеристику образампам’ятки давньоукраїнської літератури, розкрити їх сутність,символіко-міфологічне значення; розкрити втілення в образах твору ідеїпатріотизму, встановити зв'язок із фольклором; розвивати й удосконалювативміння аналізувати й зіставляти образи, уміння виразного читання, аналізутворів музичного та зображувального мистецтв; виховувати пошану та любов додавньоукраїнської літератури, до рідної землі; патріотизм, активну громадянськупозицію.
Обладнання: тексти «Слова о полкуІгоревім», роздатковий матеріал, ілюстрації художників до твору, виставкавидань «Слова …».
Тип уроку: комбінований.
«Слово»–неоповідання,
цероздуми
наддолею рідної землі.
О.С.Орлов
Усіобрази твору підпорядковані
єдиномуідейному задумові
становлятьскладну й водночас
стрункусукупність засобів його
вираження.Образи «Слова»
відзначаютьсявеликою
художньоюмісткістю, виразністю.
С.П.Пінчук
ХІД УРОКУ:
І.Організаційний момент
Для організаціїроботи учнів об’єднує в чотири роботи групи.
ІІАктуалізація опорних знань
2.1. Усний журналза планом
План:
1. Похідкнязя Ігоря – необачна авантюра.
2. Початокпоходу.
3. Битва.
4. Полон івтеча.
2.2. Методом«Закінчи речення» перевіряючи знання, які учні отримали на минулому уроці, проісторичну основу, історію відкриття, особливості композиції та жарту «Слова…».Завдання перевіряють керівники груп.
Закінчиречення
1. «Слово…»- пам’ятка доби… стилю.
2. «Слово…»присвячене походу…
3. …передвіщалозагибель війська.
4. Композиціяскладається зі…
5. Особливостікомпозиції — …
6. Жанртвору — …
7. «Слово…»виявив на початку 90-x XVІІІ ст. …
8. Оригіналне зберігся, тому що…
9. «Слово…»вперше видано у… році.
10. Авторствоточно (не доведено, доведено).
11. Головнадумка твору – …
Відповіді:
1. Орнаментального.
2. Новгород-северськогокнязя Ігоря на половців 1185 р.
3. Затемненнясонця.
4. Вступу,основної частини, закінчення.
5. Недотриманняхронології.
6. Ліро-епічнапоема.
7. О.Мусін-Пушкін.
8. Згорівпід час пожежі в Москві 1812 р.
9. 1800 р.
10. Недоведено.
11. Єднаннякнязів заради спасіння руської землі.
ІІІ. Мотиваціянавчальної діяльності
Учитель: Сьогодні ми продовжимо роботунад літературним шедевром доби орнаментального стилю. Тема нашого уроку –«Образи у «Слові о полку Ігоревім». Ідея патріотизму». Під час роботи вам требабуде знайти відповідь на проблемне питання:
«Образ Руськоїземлі – це окремий образ «Слова …» чи узагальнене втілення всіх образів твору»?
IV. Робота надтемою уроку.
1. Слово учителя.
– Розкриваючи зміст подій, щоописані в «Слові…», автор розповідає про поведінку окремих людей, їхні вчинки,наводить їхні висловлювання, з чого поступово вимальовуються образи героїв.Людські характери змальовані скупо, але в кожному підкреслено найприкметнішурису особи: в Ігоря – хоробрість, у Святослава – мудрість, у Ярославни –вірність.
Розкриті цівластивості в найхарактерніших для даного героя обставинах: воїна – у битві,політика – у промові, жінки – в очікуванні повернення коханого.
2. Робота в групах.
– Зараз вам пропонуєтьсяпопрацювати в групах. Ваше завдання – за планом, користуючись текстом «Слова…», дати характеристику образу.
1 група – Зима
2 група – Весна
3 група – Літо
4 група – Осінь
Відповідьоцінюється за кольором:
Червоний – відмінно;
Зелений – добре;
Синій – задовільно.
Відповідно докількості кольорів, (кожен учень рахує смужки),
якщо переважаєчервоний – 1 група,
якщо переважаєзелений – 2 група,
якщо переважаєсиній – 3 група.
Завдання:
1 група(червоний)
— комп’ютером(списати самостійно тести)
2група (зелений)
— робота зтестами, що дав учитель
3група (синій)
— робота звчителем
1. Відзначитиза кольором риси характеру.
2. Скластикольорову веселку.
Образ Ігоря
План
Головний геройтвору.
Як виступає впохід, які якості виявляє?
Як поводиться підчас битви (+ якості), його досягнення.
Ставлення до Всеволода та воїнів під час поразки.
Ставлення донього князів.
Авторська позиція(+ цитати).
ОбразСвятослава
План:
1. «…Грізний, великий» Святослав, перемогти героя.
2. СонСвятослава.
3. Йогопромова, її ідея.
4. Головніякості князя.
5. Авторськеставлення (+ цитати).
6. Висновок.
ОбразЯрославни
План:
1. Єдинийжіночий образ, справжнє ім’я.
2. Їїдушевний стан (+ цитати).
3. Плачгероїні (уривок напам’ять – переспів Т.Шевченка).
а) до когозвертається;
б) з якимпроханням;
в) які художнізасоби використані автором.
4. Якимирисами характеру наділена (вірність, активна життєва позиція, патріотизм)?
5. Ставленняавтора до Ярославни.
6. Значенняобразу для української літератури.
Образ природи
План:
1. Описиприроди (+ художні засоби, які використовує автор):
а) затемненнясонця;
б) передзагибеллю руського війська;
в) після битви;
г) як допомагаєІгореві під час утечі.
2. Образибогів стародавніх слов’ян.
3. Значенняобразу природи, висновок.
3. Перевірка виконаної групамироботи, аналіз образів.
Презентація
Характеристикаобразу Ігоря
1) Відповідьучнів на 1 і 2 пункти плану.
2) Аналізрепродукції картини І.Глазунова «Князь Ігор»:
- Якевраження справляє на вас картина?
- Якікольори використовує автор? Чому?
- Якісимволи ви побачили на картині?
3) Розповідьучнів про те, як відбувається битва, якості, що виявляє князь Ігор, йогодосягнення (звертання до ілюстрації С.Кобуладзе до «Слова …». Битва зполовцями).
4) Аналізкартини В.Васнєцова «Після побоїща Ігоря Святославича з половцями». (Мибачимо, що художник зобразив поле після битви. Йому важливо було показати величпочуттів руських воїнів, які віддали свої життя за рідну землю. Хто падає безсил на труп свого ворога, в хто, вмираючи, широко розкинув свої могутні руки,намагаючись і мертвим тілом прикрити, захистити рідну землю.)
5) Прослуховуванняарії Ігоря з опери Бородіна «Князь Ігор», аналіз:
- Які рисихарактеру виділяє герой?
- Щовідчуває у складний для батьківщини момент?
6) Розкриттяучнями 4-7 пунктів плану.
Характеристикаобразу Святослава
1) Аналізучнями образу Святослава за планом.
2) Порівняльнахарактеристика Ігоря й Святослава (на дошці записуються риси характеру, якіназивають учні).
Характеристикаобразу Ярославни
1) Представленняроботи групи за 1, 2 пунктами плану.
2) Виразнечитання плачу Ярославни в переспіві Т.Шевченка, його аналіз.
3) Обговореннягравюри В.А.Фоворського «Плач Ярославни»:
- Якиймомент зображено?
- Якийнастрій передається?
4) Методом«ПРЕС» обговорюється питання:
Чомухристиянка у тяжку хвилину звертається до сил природи, що є уособленняязичеських богів?
5) Аналізобразу Ярославни за 4-6 пунктами плану.
6) Порівняльнийаналіз ілюстрацій І.Я.Білібіна та Р.Бєлоусова «Ярославна»
- Який стангероїні передає митець?
- Які рисигероїні найважливіші для художника?
- Як він змігце відобразити?
Характеристикаобразу природи
1) Представленняроботи групи за планом.
2) Прослуховуванняопису природи перед битвою, що провіщує поразку, у виконанні Кисельова (допершого пункту плану).
Характеристикаобразу автора
Фронтальна бесіда.
- Чивідчуваємо ми присутність автора? Як само?
- Як авторвисловлює своє ставлення до героїв? (Через епітети та символічно-метафоричніобрази птахів, тварин. Автор відкрито звинувачує князів у міжусобиці тазакликає їх до об’єднання й боротьби за рідну Русь.)
V. Підсумокуроку, оцінювання
- Якоюспільною рисою наділені всі герої «Слова …»?
- Який зобразів твору вас найбільше вразив? Чому?
VI. Домашнєзавдання
- Написатитвір-мініатюру на тему «Чи є місце патріотизму наш
- Урок№4
Тема: Зв'язок поеми «Слово пропохід Ігорів» з усною народною творчістю, з героїчним епосом. переклади«Слова…»
Мета: Розкрити учням жанровуприроду слова, його зв'язок з усною народною творчістю; досліди фольклорнімотиві у творі; розвивати вміння аналізувати ідейний зміст твору, при цьомуграмотно висловлювати свої думки, спостереження; раціонально використовуватинавчальний час; формувати кругозір школярів; виховувати в учнів любов дорідного краю, прагнення зняти і зберігати народні надбання.
Тип уроку. Лекція з елементами бесіди.
Теоріялітератури. Героїчнийепос.
Обладнання. Репродукції до «Слова…»,учнівські малюнки, історичні матеріали, дидактичні матеріали.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент.
II. Оголошення теми і мети уроку.
III. Мотивація навчальної діяльності школярів.
Вступне слововчителя.
Чомупонад два століття (саме стільки «Слово…» відоме широкому колу читачів) усізахоплюються цим твором? Мабуть, не лише через глибоко патріотичну ідею,приваблюючи образи, чітку композицію. Перш за все, приваблює чудова поетичнамова, її образність, влучність, метафоричність. Спостереження автора над світомприроди такі тонкі та влучні, що створюють ефект присутності. Тож перекинемомісточок до сердець і таланту наших славних пращурів. Нам є чого в нихповчитися, незважаючи на незмірно вищий інтелектуальний, інформаційно –технічний рівень.
Актуалізаціяопорних знань.
Інтелектуальнагра «Так чи ні?»
(Відпові дідавати лише слова ми «Так» чи «Ні» кожна правильна оцінюється в один бал.Проводити за методикою літературного диктанту.)
1. Боян – це«Соловій години дивньої» (так .)
2. КнязьІгор хоче напитися шоломом води з Волги (ні)
3. «Чорніїтучі з моря йдуть, хотять прикрити чотири сонця» — це гіпербола? (ні)
4. Гзак іКончак допомогли Ігорю втекти з полону (ні)
5. Всеволодславно загинув у битві з половцями (так)
6. Воїникнязя Ігоря — християни( так)
7. КнязьСвятослав взяв в полон Кобяка (так)
8. КнязьСвятослав перед звісткою про поразку Ігоря бачив поганий сон (так)
9. ДружинуВсеволода звали Глибіна (так)
10. Ярославнахоче чайкою полетіти на Чорне море, щоб побачити свого судженого (ні)
11. «Земліраді, городи веселі», тому що повернувся Ігор (ні)
12. Головнадумка «Слова…» — уславлення краси рідної природи.(ні)
IV. Сприйняттяй засвоєння учнями навчального матеріалу.
Жанроваприрода твору.
Зв'язок «Слова…»з фольклором виявляється передусім у його народності. Провідні ідеїспівзвучності думкам, прагненням і настроям
народних мас,сповнені закликами до захисту країни, до єдності, до мирної праці, і все це ідевід народу, від його гуманізму і патріотизму. У поемі відчувається використаннядвох фольклорних жанрів: «плачу» і пісенних прославлянь – «слов».
У«Слові…» зберігається й тісний зв'язок з фактами. Ми виразно бачимо йогоісторичність, документальність. І в той же час ці факти, подані в ліричномусприйняті автора який і не видає свого вимислу за дійсність. Коли автор«Слова…» передає бесіду Ігоря з Дінцем, він не вважає, що ця бесіда мала місцев справжньому житті, природа поетично, а не зовсім реально оживає в «Слові…».
Епічність«Слова…» особлива: вона перебуває по сусідству з книжними елементами. Авторськіміркування, звернення
до слухачів, всеце безумовно риси «книжної» природи поеми. Але з нею гармонійно поєднана і інша- фольклорна стихія. Ця стихія знайшла своє зображення в «словах» і особливу вплачах пам’ятки (плач Ярославни, плач матері Ростислава ), в пісенній символіці(князь) - це сонце. Фольклорними є також і образи вовка, тура, соколів,з кими порівнюються герої «Слова…» .
За всіма ознаками,перед нами – героїчний епос.
Епос –літературний рід, у творах якого основним способом зображення подій, явищ, людей є розповідьта опис.
VI. Осмисленняматеріалу.
Дати відповідь напоставленні запитання.
1. Як же самавтор називає «Слово…»?
2. Чи є утворі розповідь? Доведіть свою думку на прикладі з твору.
3. Який жанрпоеми?
Робота з текстом.
- Щоспільного у «Слові…» з народною піснею? (відповідь підтвердити цитатами зтворів.
Повідомленняучнів про переклади «Слова…»
Короткеповідомлення учениці 8-Б класу Кравець Ілони.
Історіяперекладень «Слова…» багата талановитими іменами – цей пам’ятник нібипритягував найкращі поетичні сили країни. Після перекладу І.Сєрякова 1807 роців Харькові було опубліковане віршоване перекладення «Слова…», що його здійснивнаш земляк видатний просвітитель, поет, перекладач і архітектор О.О.Паліцен. наУкраїни над перекладом «Слова…» ритмічною прозою працював 1809 – 1813 рокахВ.В.Капніст. протягом минулих двох століть вийшло багато перекладів цьоговидатного літературного пам’ятника, серед яких твори В.А.Жуковського (1819),Л.Мея (1850), А.Н.Майкова (1870), Н.А.Заболоцького (1946), І.Шкляревського(1980).
Коротекповідомлення учениці 8класу.
Глибокознав і любив «Слово…» Тарас Шевченко. 1854 року перебуваючи на заслані, поетзвертався до друзів з проханням надіслати йому оригінальний текст славетноїпам’ятки, зауважуючи при цьому: «Перевода читати не втну». Він був незадоволений тодішніми перекладами і мріяв зробити свій. Але здійснити цей задумТ.Шевченко міг тільки після заслання і то не повністю – переклав лише двауривки: «Плач Ярославни» та «Битву при Каялі».
УІІ.Закріплення матеріалу.
- Назвітьхто з російський поетів робив переклад «Слова…» ?
- Назвітьперших перекладачів «Слова…» українською мовою.
- Що вам відомопро Шевченка – перекладача?
- У чомуполягає основна цінність «Слова…»
VIII.Домашнє завдання.
1. Вивчитинапам'ять«Плач Ярославни» у Шевченківському переспіві.
2. Підготуватисьдо написання твору на тему: «Слово про Ігорів
3. Урок№5
Тема: Розвиток зв’язного мовлення.«Слово про похід Ігорів» — велична пам'ятка генію нашого народу ».
Мета: Перевірити знання текстуучнями і їх уміння добирати відповідний матеріал до коротких повідомлень таписати твори; розвивати увагу, логічне мислення, спостережливість, пам'ять,уміння акумулювати здобуті знання, раціонально використовувати навчальний час;формувати кругозір учнів; виховувати любов до праці, до свого краю, вчитишанувати і берегти пам’ятки минулого.
Тип уроку. Урок розвитку зв’язногомовлення.
Теоріялітератури. Тип,стиль.
Обладнання. Підручник, учнівськіповідомлення.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент.
II. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
III. Мотивація навчальноїдіяльності.
IV. Актуалізація опорних знань.
1. Пригадайте,які вам відомі типи мовлення.
2. Які визнаєте стилі мовлення.
3. У якомустилі написана поема
4. Який типмовлення вам найбільше імпонує.
V. Основний зміст уроку.
Минуле вабить настаємницями забулих цивілізацій та нерозгаданими письменами. Вони зберігаютьпам'ять про гучні бенкети та криваві бої, про невідомі народи та про могутніхвластителів, про те, як багато століть тому люди також жили, страждали, любилий вмирали. І ось тому дорогими для нас є нечисленні пам’ятки давньослов’янськоїписьменності, в яких оживає наше не легка історія й найбагатіша культура:«Повість врем'яних літ», «Слово о полку Ігоревім»…
Вони – нібимаяки, що вказують нам путь з глибини віків. Їхнє світло ніколи не згасалотому, що поруч обов’язково знаходились люди, які були готові піддержуватисвітле та чисте полум’я і не боялися опектися…
Повідомленняучнів
Білокур.А.,Кулішир.О. Історія твору.
Середнайвідоміших пам'яток історії, й літератури епохи Київської Русі особливе місце
належить твору «Словопро похід Ігорів», який є перлиною українського героїчного епосу.
Оригіналтвору відкрив граф А.Мусін-Пушкін, відкупивши його в архімандрита Спасо –Ярославського монастиря Йоілля 1791 році і видав друком у Петербурзі 1800 роціпри співпраці знавців палеографії М.Малиновського і М.Бантиша – Каменського.Сам рукопис і більшість друкованих примірників «Слова…» згоріли під часМосковської пожежі 1812 року брак оригінального списку викликав уже на початкуXIX ст… появу так званих
скептиків, яківважали «Слово…» пізнішим фальсифікатом (О Сенковський, М.Каченовський,І.Давидов, І. Беліков). До новіших скептиків належали французькі славісти(Л.Леже і А.Мазон.), останім часом переважає думка про безпідставність усіхзакидів сфальшування, до цього чимало спричинилися різні знахідки. Ще 1818 роціК.Калайдович знайшов у Псковському Апостолі 1307 рік приписку запозичену з«Слова…», 1829 рік Р.Тимковський видав список «Задонщини», що буланаслідуванням або, як писав М.Спиранський, плагіатом «Слова…».
Черезвідомі політичні умови у дослідах над «Словом….» вели російські вчені. Зважившищо мова, якою написано твір, в основі давньоруська мова, поему зараховують досвоєї літератури українці, білоруси і росіяни. Проте ніхто поважних учених незаперечує, що поема постала в Україні і що багато її мовних і поетичних засобівмають яскраво український характер. У 1920 роках М.СКрипних домагався визнатиприналежність «Слова…» лише до української літератури.
Качура Максима«Руська земля» у «Слові…»
Центральнимобразом «Слова…» є не Ігор і не Ярославна, а Руська земля. Для кожної зісторичних осіб, про яких розповідається у «Слові…», Київська Русь, ріднаБатьківщина є не просто головним образом поеми, а головним сенсом їхньогожиття, адже жоден з них не усвідомлює особистого щастя без доброботу та свободиБатьківщини. Любов до рідної землі супроводжує усі дії персонажів твору, їхнідумки та вчинки. Автор поеми також майстерно описав природу рідного краю.
«Слово…» — дивовижна пам'ятка давньої літератури, яка вражає нас своєю художньоюдовершеністю.
VI. Засвоєння матеріалу.
Самостійна роботаучнів.
Написання творуна тему «Слово про Ігорів похід» — велична пам'ятка генію нашого народу».
VII.Підготуватись до контрольної роботи.
Урок №6
Тема: Контрольна робота по темі«Давньоруська література, «Слово о полку Ігореві»».
Мета.За допомогою запропонованихзавдань виявити в учнів рівень знань, умінь та навичок з вивченої теми,закріпити їх; розвивати увагу, пам'ять, спритність, рішучість, кмітливість,уміння акумулювати отриманні знання і застосовувати їх під час виконання завдань;виховувати наполегливість, старанність, силу волі, пунктуальність, інтерес донаслідків власної праці.
Тип уроку. Контроль, корекція знань тавмінь.
Обладнання. Тестові завданняіпитання для контролю за темою.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент.
II. Оголошення теми, мети уроку.
Мотиваціянавчальної діяльності учнів.
III. Пояснення вчителя щодо виконання тематичної контрольної роботи.
Контрольна роботавиконується за варіантами та рівнями. Оцінюється відповідно за рівнями.
Початковийрівень ( закожне питання – 1 бал)
Середнійрівень (закожне питання – 1 бал), але відповідь дається в короткому викладі.
Достатнійрівень –відповідь дається на одне з питань, яке оцінюється від 0 – 2 бали.
Високий рівень – учні пишуть твір –мініатюру на одну з поданих тем, який оцінюється від 0 – 4 балів.
I. варіант
початковийрівень
1. Дума –це:
а) художній твірусного погодження про вигадані та фантастичні події;
б) невеликий заобсягом оповідний художньо – публіцистичний твір, у якому зображено дійсніфакти, події й конкретних людей;
в) великийпісенно – розповідний твір, переважно героїчного змісту.
2. Спів – плачЯрославни у творі «Слово…» порівнюється з :
а) соловейком;
б) жайворонком;
в)зозулею;
г) шумом вітру.
3. Місто, деперебувала Ярославна, очікуючи свого коханого Ігоря:
а) Суздаль;
б)Путивль;
в)Новгород;
г)Київ.
Середнійрівень
4.Як ви вважаєте,чи можна із певненістю зазначити, що автор «Слова…» — уважний спостерігачприроди.
5. Чи можнавважати, що твір невідомого автора пов'язаний з фольклором.
6. Порівняєтеповедінку Ігоря під час першої битви і наступної.
Достатнійрівень
7. Висловітьсвої припущення стосовно того, як автор «Слова…» ставиться до князя Ігоря.Наведіть переконливі аргументи.
8. Чому, наваш погляд «Слово…», вважається найдорожчим художнім надбаннямсхіднослов’янських народів.
9. Дослідіть,яким чином образи Руських князів тісно пов’язані з основним замислом автора утворі, розкриттям його центральної ідеї – заклику до єднання.
Високийрівень
10. «Воїни –захисники рідної землі у «Слові…»»
11. «Любов довітчизни – одна з найбільших людських чеснот».
12. Моєставлення до князя Ігоря, героя поеми «Слово…».
2. варіант.
початковийрівень
1. Від якоговорога захищав князь Ігор землю Руську
а) хазарів;
б)печенігів;
в)половців;
г)варягів.
2. Князь якийпротиставляється Ігорю
а)Всеволод;
б)Ярослав;
в)Святослав;
г)Володимир.
3. День тижня,коли князь Ігор вперше виступив проти ворога
а)понеділок;
б)субота;
в)п’ятниця;
г) четвер
Середнійрівень
4.Як за допомогоюприроди автор твору намагається передати лихі часи, страждання горе русичів.
5. Прокоментуйтедумку про те, що в поемі відчувається використання фольклорних жанрів.
6. Дослідіть, яку «Слові…» зображена військова дружина Ігоря.
Достатнійрівень
7. Як на вашудумку, хто є автором «Слова…»? Висловіть свої припущення.
8.Чим пояснититой факт, що автор «Слова…» не намагається подібно літописцю дати послідовнийопис походу Ігоря, а фіксує лише найдраматичніші його моменти.
9. Доведіть, щоневдалий похід Ігоря пояснюється не стільки його особистими якостями, скількиісторичними подіями.
Високий рівень
10. «Золоте словоСвятослава – основна думка «Слова…»
11. За що народуславлює своїх захисників.
12. Чого вчитьцей чудовий твір невідомого автора.
IV.Підсумок уроку
V. Домашнє завдання.
Підготувати міні-доповідьпро епізоди життя Тараса Шевченка.
Уснийжурнал присвячений Дню слов'янської писемності та культури
Мета: вшануватипам'ять славнозвісних просвітителів слов'ян – Кирила та Мефодія; познайомитиучнів з історією виникнення письма, з'ясувати витоки нашої мови, її місце середінших слов'янських мов; виховувати повагу доісторичного минулого, почуттяповаги до слов'янських учителів, інтерес до вивчення мов.
Тип заняття: уснийжурнал.
Вступне слововчителя: сьогоднішню нашу зустріч ми вирішили провести у формі усного журналу.З цією метою учні 8 класу були поділені на групи, кожна з яких отримала своєзавдання, опрацювала його, підібрала цікавий матеріал, і підготувала своюсторінку для створення колективного журналу. Кожна група обрала своїх ведучих,які представлять результати своєї пошукової роботи.
Гортаючи сторінкинашого усного журналу, ви дізнаєтесь, про виникнення письма в східних слов'ян,про великих просвітителів братів Кирила та Мефодія, про створення слов'янськоїабетки, витоки нашої мови та проведемо невелику вікторину.
З історіївиникнення письма
Виникнення письмамає надзвичайно важливе значення в історії будь — якого народу. Це одне знайістотніших знарядь культури, яке в просторі й часі розширює функціонуваннямови. Проблема виникнення письма у східних слов'ян дуже складна й досі нерозв’язана. Протягом багатьох років учених цікавлять такі питання: коли і якнародилася слов'янська письменність, слов'янська абетка й чи мали наші предкидо цього якісь інші писемні знаки.
Тривалий часпобутувала думка, що наша писемність з'явилися лише після хрещення Русі, коли зВізантії та Болгарії прийшли на Русь богослужебні книги. Проте у багатьохмісцях, де колись селилися наші пращурі, особливо в Північному Причорномор’ї,археологи не раз знаходили на кам’яних плитах, надгробках, амфорах таємничі,незрозумілі знаки. Але питання про існування писемності в ті давні часизалишається відкритим і нині.
Дослідникивважають, що слов'яни мали примітивне письмо ще в першій половині першого тисячоліття.Пізніше слов'яни стихійно користувалися грецькими буквами. Свідчення пронаявність писемності у східних слов'ян можна знайти в арабських географів таісториків. Але, на жаль ніяких тогочасних писемних відомостей до нас не дійшло.
І так було до тихпір, поки великими просвітителями слов'ян – братами Кирилом і Мефодієм – не бувстворений алфавіт.
Хто ж вони,слов'янські вчителі Кирило та Мефодій?
Славнозвісніпросвітителі, творці слов'янської абетки, проповідники
християнства,перші перекладачі грецьких духовних книг виданих слов'янською мовою. Народилисябрати у Фесалоніках (Греція) у родині військового начальника. За тих часівлюдність у цьому місті
складалася наполовину з греків, на половину зі слов'ян. Їхня мати була грекиною, а батько –болгарином, тому брати з дитинства добре знали як грецьку, так і мовусолунських слов'ян.
Два різновидислов'янських писемних знаків.
Існує дварізновиди старослов'янських писемних знаків: кирилиця і глаголиця. У науцітривалий час вважалося, що будь-яке письмо у своїй основі являє собою культурненаслідування. Спираючись на цю «непохитну наукову істину», учені XIX – XX ст. намагалисяу такий же спосіб вивести глаголицю з якогось ще більш давнього письма:давньоєврейського, готського, арменського, рунічного, грузинського.
Нарешті вченівимушені були визнати, що глаголиця не схоже на жодне інше письмо й скоріш завсе цілком винайдена солунськими братами Кирилом і Мефодієм.
Спорідненістьслов’янських мов
Зіставленняслов'янських мов з іншими показало, що слов'янські мови належать доіндоєвропейської мовної сім'ї. Слов'янські мови генетично споріднені між собою.Спільність походження виявляється як у лексичному складі, так у фонетичнійсистемі та граматичній будові. Про структурну близькість слов'янських мов виразносвідчить їхній словниковий склад. Переважна більшість слів з однаковим абоподібним звучанням має однакове або споріднене значення у тих слов'янськихмовах, у яких ці слова зберігаються.
Українська мовасеред східнослов'янських
Українська мова –державна мова нашої країни. За даними перепису 1989 року в складі її населенняяке становило 51,4мл.чол., налічувалося 37,4 мл.українців. рідною мовоюукраїнську вважали 32,8 мл.чол. із них. Поза межами України українська мова вусній формі поширена в Росії, Молдавії, Чехії, Румунії, Сербії, Хорватії,Угорщині, Канаді, Австралії.
Сучаснаукраїнська літературна мова пов'язує свою історію з конкретною датою – виданням«Енеїди» Котляревського 1798 році. Знаменита поема стала першим друкованимтвором, написаним живою народною мовою в супереч тогочасній традиціїкористуватися в писемній практиці книжною українською мовою.
Як ми говоримо
У нашій школі всіучні знають, що такеукраїнська літературна мова, але вони користуються нею хібащо тільки на уроках української мови та літератури, та й то з великимитруднощами. Тому вирішили наші учні провести невелике дослідження і встановити,яких же помилок в усному мовлені наших учнів найбільше.
Наводимовам тільки невеликий перелік слів: ізвіняюсь, опять, начало, одьожа, пришли,встріли, сразу, время, форточка, короче, пашлі, перемена, сходні, шо, як діла,всьоравно, вобшем, канєшно, гоніш, блін, тупо, столова, кофе, каклєта, дєвки,пацани, прикід, обіжаця, замучений, бабахнув, прівет, потом, всєгда.
Вікторина
А зараз давайте перевірмо,якими ви були уважними при читанні нашого журналу. Для цього ми проведемоневеличку вікторину.
1. Хто єтворцями слов'янської абетки?
2. Денародилися брати?
3. Які є дварізновиди слов'янських писемних знаків?
4. З якогочасу кириличний алфавіт застосовується в літературі?
5. Коли іхто надрукував першу В Україні книгу
Використана література
1. Грушевський М. Історія українськоїлітератури: В6т., 9кн. – К., 1993. – Т.ІІ
2. Махновець Л. Про автора «Слова ополку Ігоревім». К.,-1989. «Слово о полку Ігореве»: Комлексные исследования. – М. 1988.
3. Словарь-справочник «Слово о полкуИгореве»(Сост.В.Виноградова) – Вип. 1-6.-М.-Л., 1965-1977.
4. Півтора Г. Пролема авторства «Слова ополку Ігоревім»// Українська мова та література. – 1998. – Ч. 4.
5. Берека А., Берека Д. Виховне значенняприроди, зображеної у «Слові о полку Ігоревім» // Рідна школа. – 1996. — №3. –С. 29 – 30.
6. Бройтман С.Н. К вопросу о субъектно-образнойструктуре «Слова о полку Игореве.».- М., 1990- Т.44. – С. 363-369.
7. Гладышева Л. Вещие образы великого«Слова …» К 800-летию «Слова о полку Игореве» // Подъём. – 1985. — №8. –С.123-130.
8. Джерела пружно б'ють: Хрестоматія зукраїнської літератури для 9 класу / Уклав Б. Срепашин. – К.: Освіта, 1995. –С. 34 – 49.
9. Ерёмин И.П. Лекции и статьи поистории древней русской литературы. – Л.: Изд.-во Ленинградского ун-та, 1987. –С. 99-132.
10. Орлов А.С. Слово о полку Игореве. –М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1946. – 216с.
11. Охріменко П.П. ІгорСвятославович як герой «Слова о полку Ігоревім» і як історична особа // Укр…мова і літ. В школі. – 1985. — №8. – С. 18-19.
12. Пінчук С.П. Слово о полкуІгоревім. Критичний нарис. К.: Вища школа, 1973. – 130с.
13. Степашин Б. Українськалітература: Підручник для 9 класу. – 5-те вид. – К.: Освіта, 1997. – С. 28-34.
14. Франко І. Історія українськоїлітератури // Збір. Творів: У 50 т.- Т.40. – К., 1983.