Реферат: Культура Київської Русі

Питаннязбереження та розвитку української національної культури набувають особливоїваги в умовах реалізації завдань будівництва, культури незалежної України.Кожний народ нагромаджує в історії певний досвід і відливає його неповторнусистему культурних надбань. Практично кожна культура – і українська, моженайбільш наочно -  розвивається у логічному та змістовному діалозі з іншими.Українську культуру неможливо зрозуміти ігноруючи її зв’язки з античною,візантійською, російською, білоруською, польською, литовською, німецькою,єврейською, вірменською, та іншими. Тобто становлення та розвиток культуриУкраїни можливо висвітлити тільки з урахуванням контексту розвитку світовоїкультури та цивілізації.

В IX ст. виникає Давньоруська держава,яка об’єднала всі східнослов’янські і деякі неслов’янські племена. Ця культурабула не лише продовженням тенденцій матеріально-виробничого та духовногорозвитку попередніх часів, але й виявом якісних зрушень в житті східногослов’янства, пов’язаних із розкладом родового ладу та визріванням новихфеодальних відносин. Своєму виходу на світовий рівень давньоруська культура маєзавдячувати християнській релігії, яка стала офіційною державною релігією з 988р., коли князь Володимир прийняв хрещення сам і охрестив своїх підданих. Нова вірадопомагала утвердженню феодального ладу, зміцненню молодої державності,поліпшила міжнародні контакти Русі. Християнська церква забезпечила поширенняписемності та «книжності», спричинила появу визначених літературних пам’яток тамистецьких цінностей.


2.Релігія

Володимир Великийне тільки сам охрестився, але й старався зробити християнську віру віроюдержави. За наказом князя всі без виїмку мусили охреститися: «як  хто завтра неявиться на річці, багатий чи вбогий, бідний чи робітник, буде мені ворогом». Уперших часах дуже пильно нищили всюди ідолів давньої віри: «Це не боги, а дерево,- почав варяг-християнин, — сьогодні є, а завтра гниє; не їдять, не п’ють, неговорять, а зроблені вони руками з дерева. А Бог, якому служать греки. є один,що створив небо й землю, зорі й місяць, і сонце, і людину, і дав їй жити наземлі. А ті боги що зробили? – самі вони вироблені!» Володимир у перший день похрещенні наказав ідолів скидати, рубати і палити. Статую Перуна прив’язаликоневі до хвоста й скинули до Дніпра, дванадцять чоловік били його залізом.Кинули фігуру до ріки, й князь наказав: «Як де пристане, відбивайте його відберега, аж перейде пороги – тоді лишіть його» І Перун поплив Дніпром ізатримався далеко за порогами, на місці, що звалося пізніше Перунова Рінь. Івсе ж з приходом нової релігії вірування предків не зникло безслідно. Під личиною християнства ще протягом століть серед східних слов’ян зберігавсярелігійний дуалізм, або двовір’я, що полягало у дотриманні язичницьких запоходженням звичаїв та обрядів.

Церква справлялавеличезний вплив на культуру Київської Русі. Спорудження одного лише храму –славетної Софії Київської – є безпосереднім підтвердженням того, наскількивсеохоплюючим був вплив церкви на мистецтво. Розкішно прикрашений інтер’єр підтримувалимармурові колони. Напевно, краса цього храму християнського Бога здаваласяпросто сліпучою призвичаєним до скромних дерев’яних будівель киянам. Власне,саме таке враження мав справляти собор, позаяк у візантійській церкві добрерозуміли, що високе мистецтво, звернене до людських емоцій, часто кудиефективніше посилювало віру, ніж богослов’я, що апелює до розуму. З цією метоюцерква сприяла розвиткові мистецтв і ремесел.


3.Мистецтво

МистецтвоКиївської Русі – одне з найвизначніших і найсамобутніших явищ світовоїкультури. Художні досягнення цієї доби — те підґрунтя, що визначило подальшийрозвиток української культури.

3.1Архітектура

З прийняттямхристиянства почалося небувале піднесення архітектури.

Почалося мурованебудівництво, яке до того на Русі було рідкістю. Головним його видом стали такзвані культові споруди – церкви й собори. Більшість архітектурних пам’ятокцього періоду збереглися в Києві і в Чернігові. Візантійські зодчі розробилиособливу систему будування культових споруд,

Що поширилася іна наших землях. Вона дістала назву хрестово банної.

Згідно з неюголовний об’єм споруди у плані утворює хрест. Християнський храм був не лишеархітектурною спорудою певного призначення. Він мав глибокий символічний зміст,уособлював своєрідну модель Всесвіту, де панують лад і гармонія, де чіткаієрархія духовних сил зосереджена довкола головної – Творця всього сущого.Найдавніша пам’ятка архітектури цієї доби, що збереглася до наших днів, - Спаський собор у Чернігові, збудований князем Мстиславом у 1036 р. Це типовадавньоруська хрестово банна споруда, увінчана п’ятьма куполами. Усерединісобор прикрашають настінний живопис, декоративне різьблення та мозаїчнапідлога.

 Найвищогорозквіту мистецтво Київської Русі досягло за княжіння Ярослава Мудрого.Справжнім символом доби став славнозвісний Софіївський у Києві

Закладенийвеликим князем у 1037р. на місці розгрому печенігів.  Цей величезний храм маєскладну пірамідальну будову. Увінчують його тринадцять куполів. Інтер’єр СофіїКиївської – це гармонічний мистецький ансамбль, в якому злилися воєдиноархітектура, живопис та декоративне мистецтво. Таке явище, коли різні видимистецтва нерозривно пов’язані між собою, як формою, так і змістом, дісталоназву синтезу мистецтв.

3.2 Монументальнийживопис

Одне знайдавніших досягнень художньої культури Київської Русі – мистецтво  мозаїки.Технологія створень мозаїк була досить складною. Спочатку на стіну накладалиперший  підготовчий шар, на  нього накладали другий, на який наносили контуризображення. Потім накладали третій шар, швидко покривали зображення фарбами,доки розчин не закам’янів вдавлювали в нього кубики різнокольорової смальти.Смальту варили в спеціальних посудинах (тиглях),  домішуючи в розплавлене склобарвники – свинець, мінеральні фарби тощо.  Потім розливали на відшліфовануповерхню, а коли вона застигала – кололи на кубики. Кубики робили різногорозміру – з маленьких викладали обличчя, руки, ступні ніг, з більших – одяг,тло, предмети.

3.3 Іконопис

Визначнимздобутком мистецтва Київської Русі є іконопис, що живе й розвивається вже понадтисячу років. Без нього не можливо уявити українське образотворче мистецтво.Ікони були першими станкового живопису в Україні. Проте, ікона – це не простокартина. Це предмет релігійного культу, перед яким віруюча людина молиться. Засвідченням літописів, перші ікони потрапляли до Києва з Криму. Коли за веліннямкнязя Володимира у місті в 989-996 рр. було зведено Десятинну церкву, всінеобхідні для богослужіння предмети привезли з Корсуня(Херсонеса). Ікон добиКиївської Русі збереглося дуже мало. Кожна з них знаходиться за межами України– переважно у Москві та Санкт-Петербурзі.

3.4 Книжковамініатюра

Особливим видоммистецтва Київської Русі була книжкова мініатюра. Це невід’ємна складовамистецтва рукописної книги: написання тексту, художнього оформлення,виготовлення оправи. Загалом, середньовічна рукописна книга була надзвичайнодорогою річчю. Створення її потребувало багато часу. Відповідно до неї йставилися, як до святині. Князь Ярослав Мудрий – великий шанувальник книг –заснував при Софіївському  соборі в Києві бібліотеку. Найдавнішою рукописноюкнигою Київської Русі є «Остромирове євангеліє», написане в 1056 – 1057 рр. уКиєві дияконом Григорієм на замовлення новгородського посадника Остромира. Вній на окремих аркушах вміщено три мініатюри із зображенням євангелістівІоанна, Марка, Луки. Художникові, який дотримався усіх тогочасних канонів,вдалося створити яскраві психологічні образи, що свідчать по його неординарнийхист.

3.5 Народнатворчість

Поряд ізстародавніми писемними традиціями, що продовжували розвиватися в календарній тародинній обрядовості, виникає новий фольклорний жанр – білини, що уславлювализахисників рідної землі, народних героїв. Цей різновид героїчного епосу стаєпровідним у народній творчості епохи Київської держави, але згодом утворилисвоєрідний релігійний дуалізм. Наприклад, стали збігатися в часі давні звичаїзустрічати весну з Великоднем, русальні обряди – з християнською Трійцею, святоКупала – з  днем Івана Хрестителя, Коляда – з Різдвом Христовим. Про високийрівень музичної культури князів свідчать твори давньоруської літератури,графічні сюжети книжкових мініатюр, фрески, тощо. Імена тогочасних співцівМитуси та Ора згадуються в Іпатіївському та Галицько-Волинському літописах, аім’я легендарного Бояна – в літературній пам’ятці культури Київської Русі«Слово о полку Ігоровім».  Боян співав для київських князів удекламаційно-речитативній манері, акомпануючи собі на гуслях. Особливо шанувалина Русі музику дзвонів. Ії колоритний перегук супроводжував християнські свята,збирав народ  на віче.

 Отже, музичнакультура Київської держави за короткий історичний проміжок сягнула високогорівня розвитку. Вона розвивалася на поліетичній   основі, під впливом досягненьєвропейської музичної культури, водночас не втрачаючи власної самобутності.


Висновок

Київська Русь,об’єднавши східних слов’ян під владою київських князів, успадкувала духовнітрадиції своїх попередників і мала тісні стосунки з багатьма сусідніминародами.

З офіційнимприйняттям християнства, культурний розвиток України-Русі піднявся на новийщабель. Сталися якісні зміни у світогляді русичів, розпочалося їхнє відродженняв європейський культурний світ через опанування писемності, розвиток освіти йестетичних  традицій візантійської культури, для якої були характерні урочистість, шляхетність, пишність, витонченість. Поряд з народним активнорозвивається професійне мистецтво, релігійна і світська література, архітектурай монументальний живопис, іконопис, хорова та інструментальна музика.

Епоха КиївськоїРусі – золотий вік розвитку духовної культури, цілісність якої забезпечувалиєдина мова, релігія, ментальність.

Ментальність (відлат. Розум, мислення) – сукупність світоглядних і поведінкових настанов індивідаабо соціальної групи, що формується на глибинному психологічному рівні.

У часи тривалогозанепаду, спричиненого монголо-татарською навалою, традиції Київської Русізберігались в культурних осередках Галицько-Волинського князівства. Саме воностало опорою українства тоді, коли Київ втратив минулу велич. Тут утворилосясередовище для проникнення нових західноєвропейських ідей, що збагатиливізантійську основу культуру русичів. Невід’ємною частиною розвиткуєвропейської культури середніх віків є вітчизняна культура польсько-литовськогоперіоду, яка була тісно пов’язана з європейським Відродженням (Ренесансом).

Долучалися доренесансного процесу й вітчизняна культура. Проте умови для її розвиткусклалися не вельми сприятливі: землі України-Русі були поділені між Польщею,Литвою та Угорщиною, зазнавали спустошливих набігів татарських орд.

Високі духовнітрадиції княжої доби живили патріотичними ідеями середовище русько-українськоїеліти під час Реформації.

Реформація(відлат. Перетворення) – боротьба народів європейських країн проти католицькоїцеркви у  XVI ст.

Отже, тривалеіснування давньої культури України на перетині різних культурних шляхівзумовило її самобутність і розвиток, як складової загальноєвропейської культури


Списоквикористаної літератури:

 

1.  В.М. Шейко «Історія українськоїкультури»

2.  І. Крип’якевич «Історіяукраїнської  культури»

3.  Л.М. Масол, С.А. Никало «Художня культура України»

4.  О. Субтельний «Україна»


ПЛАН

1.  Вступ

2.  Духовний розвиток КиївськоїРусі. Релігія.

3.  Мистецтво:

 Архітектура

 Монументальнийживопис

 Іконопис

 Книжковамініатюра

 Народнатворчість

4. Висновок


Міністерствотранспорту та зв’язку України

Державнийдепартамент з питань зв’язку та інформації

Одеськанаціональна академія зв’язку ім. О.С. Попова

Докладз предмету:Українська та зарубіжна культура.

Натему: «Культура Київської Русі»

Виконала:Гудз Олена Володимирівна

Перевірила:Бурцева Лідія Олексіївна

Одеса2008

еще рефераты
Еще работы по культуре и искусству