Реферат: Выборы как форма народного волеизъявления(Вибори як форма народного волевиявлення)

Київськийуніверситет туризму, економіки і права.

Реферат

                                          Натему:

 Вибори як форма народного волевиявлення.

 

Виконала: Прокопова Вікторія

25група юридичного факультету

денноїформи навчання

Київ 2002

План:

Вступ;

1. Поняттявиборів

2. Основні принципи виборів

3. Види виборів та виборчихсистем

3.1 Мажоритарна система

3.2 Пропорційна система

4. Виборчий процес і йогостадії

 

Вступ.

Ст. 5Конституції України визначає дві форми народовладдя – безпосередня (пряма) іпредставницька демократія. Безпосередня демократія пов’язана зі здійснюванимчерез різні форми прямим волевиявленням народу України, територіальної громадичи іншої визначеної законом спільноти громадян України.

Формибезпосередньої демократії – це способи і засоби безпосереднього здійсненнявлади народом або його частиною, які виключають передачу владних повноваженьорганам чи особам. Згідно зі ст. 69 Конституції України основними формаминародного волевиявлення є вибори та референдум.

Підвиборами в найбільш широкому значенні цього слова розуміють такий спосібформування керівних органів, що полягає в голосуванні визначених осіб. Шляхомвиборів формуються, наприклад, керівні статутні органи політичних партій тагромадських організацій, президіальні органи зборів, деякі органи державноївлади і органи місцевого самоврядування тощо.       

1. Поняття виборів

Найбільш поширеною формоюпрямого народовладдя є вибори, які на відміну від інших його форм — референдумів,плебісцитів, постійно і періодично застосовуються убільшості країн світу. Шляхом виборів формуютьсярізні органи публічної влади, як державніінституції — парламенти, посади глав держав,іноді уряди, судові органи,так і представницькі органи місцевого самоврядування.

У загальному вигляді вибори можна визначити якволевиявлення народу з метою формування органів державної влади або місцевогосамоврядування шляхом голосування.

За умов демократичного суспільства вибориза своєюсуттю — це прояв реальної волі народу, процес виявлення іздійснення такої волі. Суспільство як асоціація вільних та рівноправних людейдля підтримки свого оптимального функціонування йпостійного відтворення мусить певним чином самоорганізовуватись і структуруватися.Таким чином, за умов саме демократичного суспільства існує постійний ісамостійний напрям у його діяльності —періодичне формування владних структур, які б задовольняли інтереси й прагненнякожного члена суспільства, а також раціональнеіснування всього суспільства загалом. Волевиявленням народу задаєтьсянасамперед суспільний (або публічний) і політичний характер інституту виборів.

Зміст виборівяк політичного суспільно-правового інституту полягає в тому, що саме волеюнароду здійснюється конституювання та відтворення органів державної влади іорганів місцевого самоврядування. Це дає підстави характеризувати вибори якдержавотворчу функцію народовладдя.

За формою здійснення вибориможна розглядати як специфічну, врегульовану законом діяльність уповноваженихорганів і громадян, спрямовану на формування органів державної влади та органівмісцевого самоврядування. Здійснення виборів з юридичної точки зору требарозглядати як процес, найважливішою стадією якого є голосування.

Отже, вибори в Україні — це передбачена Конституцією та законамиУкраїни форма прямого народовладдя, яка є волевиявленням народу шляхом таємногоголосування щодо формування конституційного якісного і кількісного складупредставницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

В сучасному політичному процесі вибори мають багатоманітнесоціальне призначення, яке виражається через наступні суспільні функції:по-перше, вибори є важливим інструментом реалізації народного суверенітету;по-друге, вибори виступають водночас однією з форм здійснення праванаціонального суверенітету (прикладом цього може бути Закон України «Проособливості участі громадян України з числа депортованих з Криму у виборахдепутатів місцевих рад в Автономній Республіці Крим», який передбачає якзагальний, так і спеціальний порядок участі громадян кримськотатарської,болгарської, вірменської, грецької та німецької національностей у виборахдепутатів місцевих рад в Автономній Республіці Крим); по-третє, черезвибори як демократичну форму обрання представників народу забезпечуєтьсястабільність, поступовість і наступність існування влади; по-четверте,через вибори як форму відносно якісного відбору або своєрідного фільтру складупредставницьких органів забезпечується основа для ефективного функціонуваннядержавного механізму та органів місцевого самоврядування: саме періодичнівибори дають змогу позбутися непопулярних, хто скомпрометував себе, політиків;по-п'яте, вибори є одним із найважливіших способів формування і вираження суспільноїдумки.

2. Основні принципи виборів — це засади, на основі яких здійснюються вибори івідповідно до змісту яких вибори можна вважати реальним волевиявленням народу,формою прямого народовладдя.

У ст. 71 Конституції визначається, що вибори до органівдержавної влади та місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основізагального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Виборцям гарантується вільневолевиявлення. Принципи вільних виборів є загально визнаними у світі і відповідаютьміжнародним стандартам чи ознакам демократичних режимів. Проголошення цихпринципів на конституційному рівні робить їх обов'язковими для всіх видіввиборів, виключаючи можливість порушення будь-якого з цих принципів або усіхпринципів одночасно.

Поряд із цими загальними принципамив кожному із базових виборчих законів України встановлюються додаткові принципивиборчого процесу. Виборчий процес здійснюється, зокрема, на засадах: вільногоі рівноправного висування кандидатів, гласності і відкритості, рівностіможливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії; неупередженостідо кандидатів з боку державних органів, установ і організацій, органівмісцевого самоврядування; свободи агітації.

Принципи загального, рівного іпрямого виборчого права притаємному голосуванні визнані універсальними принципами демократичних виборів вУкраїні.

Принцип загальності виборчого праваозначає, що активне виборче правогромадян, тобто право обирати, відповідно до ст. 70 Конституції мають усі громадяни України, які на деньголосування досягли 18-ти років, за винятком осіб, визнаних судом недієздатними.Здійснення виборчого права зупиняється для осіб, які за вироком судуперебувають у місцях позбавлення волі. Виборче право є універсальним для всіхвидів виборів в Україні.

На відміну від нього пасивневиборче право громадян, тобто право бути обраним, залежить від виду виборів.Так, відповідно до ст. 76 Конституції та ст. З Закону «Про вибори народнихдепутатів України”, народним депутатом може бути обраний громадянин України,який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає вУкраїні протягом останніх п’яти років.Не може бути обраний депутатом громадянин, який має судимість за вчиненняумисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленомузаконом порядку.

Президентом, відповідно до ст. 103 Конституції, може бутиобраний громадянин України, який досяг тридцяти п’яти років, має право голосу,проживає в Україні протягом останніх десяти перед днем виборів років та володієдержавною мовою. Одна й та сама особа не може бути обрана Президентом більш якна два строки підряд.

        Принципрівності виборчого права передбачає, що всі громадяни України беруть участьу виборах на рівних засадах. Це означає, що всі виборці мають однаковукількість голосів і кожний має рівну з іншими вагу, тобто кожний виборецьвпливає на результати виборів однаково.

Рівність голосів на виборах вУкраїні забезпечується, зокрема, утворенням виборчих округів з приблизнооднаковою кількістю виборців, тобто за єдиними нормами представництва окремодля кожного виду виборів, створення рівних можливостей для кандидатів під часїх реєстрації виборчими комісіями, при проведенні передвиборної агітації тощо.

При цьому здійснення громадянамиУкраїни права обирати і бути обраними не залежать від їх раси, кольору шкіри,політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного чи соціальногопоходження, майнового стану, місця проживання, мови або інших ознак. Як відомо,раніше в Україні виборці завжди мали по одному голосу, незалежно від видувиборів. Відтепер становище змінилось. На виборах народних депутатів України,наприклад, кожний виборець має два голоси — по одному в одномандатному та багатомандатномузагальнодержавному виборчих округах. На виборах Президента України коженвиборець має один голос.

 Принцип прямоговиборчого права визначаєправо громадян обирати кандидатів на виборах безпосередньо. Конституцієюпередбачаються прямі вибори народних депутатів України, Президента України,депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласнихрад та сільських, селищних, міських голів.

Принцип таємності голосування означає, що контроль за волевиявленням виборців недопускається. Зміст його полягає в гарантіях повної свободи волевиявлення. Врамках виборчого законодавства це досягається тим що кожний виборець голосуєособисто; голосування за інших осіб не допускається. Виборчий бюлетеньзаповнюється голосуючим у кабіні або в кімнаті для таємного голосування. Призаповненні бюлетеня забороняється присутність будь-кого, крім голосуючого.Виборець, який не має можливості заповнити бюлетень особисто, може запросити вкабіну для таємного голосування іншу особу за своїм розсудом, крім членіввиборчої комісії, кандидатів, які балотуються, їхніх довірених осіб, а такожуповноважених осіб, представників партій, виборчих блоків партій, що берутьучасть у виборах.

3. Видивиборів та виборчих систем.

Залежно від підстав можнарозрізняти кілька класифікацій видів виборів.

За територіальною ознакою виборибувають:

1)загальнонаціональні (загальнодержавні), які здійснюються на території всієїкраїни: вибори до Верховної Ради України, вибори Президента України;

2) місцеві(іноді їх називають локальними, комунальними, адміністративними): вибори допредставницьких органів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських,районних у містах, районних, обласних рад та сільських, селищних, міськихголів).

За об’єктом, що передбачає органи або посади, до якихвходять або на які обираються представники народу, вибори можна класифікуватияк:

       1)   вибори парламенту — вибори до Верховної РадиУкраїни;

       2)    вибори напосаду Президента України;

3) виборипредставницького органу територіальної автономії — вибори Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

4) виборипредставницьких органів самоврядування міських, сільських, селищних, міських,районних у містах, районних, обласних рад;

5)    вибори на посади сільських, селищних,міських голів.

За часомпроведення вибори поділяють на:

1) чергові. Вибори, що проводяться в період закінчення строку повноважень(легіслатури), передбаченого Конституцією і законами України для функціонуванняпевного виду виборного органу або посади;

2) позачерговіабо дострокові. Вибори, що проводяться в разідострокового припинення строку повноважень, передбаченого Конституцією Україниі законами України для функціонування певного виду виборчого органу або посади;

3) повторні. Вибори, що проводяться у випадках, коли вибори у виборчому окрузівизнані недійсними або такими, що не відбулися;

5) вибори, щопроводяться в разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці.

Закількісною ознакою участі виборців вибори бувають.

1) загальними,основними, коли в них за законом мають право братиучасть всі виборці держави;

2) частковими(додатковими), коли поповнюється склад Верховної РадиУкраїни, місцевих рад в разі дострокового вибуття деяких депутатів, абовизнання виборів недійсними.

З оглядуна правові наслідки вибори поділяють на:

1) дійсні — це вибори, проведені у порядку,визначеному Конституцією України і відповідному виборчому законі;

2) недійсні — вибори, в ході яких малимісце порушення виборчого законодавства, які вплинули на підсумки виборів.

За порядком визначення результатіввиборів розрізняють такі виборчі системи:

1)мажоритарна;

2)пропорційна;

3) змішана.

 

 

3.1 Мажоритарна система є найстарішою серед виборчих систем. Назва їїпоходить від французького majorite, що означає „більшість“. Мажоритарноювважається система визначення результатів виборів, завдяки якій депутатськімандати (один або кілька) від округу одержують тільки ті кандидати, якіотримали встановлену законом більшість голосів, а усі інші кандидати вважаютьсяне обраними.

Залежно від того, як визначаєтьсябільшість голосів, необхідна для обрання кандидата, розрізняють:

   1) мажоритарну систему відносної більшості;

   2) мажоритарну систему абсолютної більшості;

   3) мажоритарну системукваліфікованої більшості.

    

Мажоритарна система відносноїбільшості (або простої більшості, або»перший обирається на посаду") є найпростішою різновидністюмажоритарної системи. За умов її запровадження обраним вважається кандидат,який отримав найбільшу кількість голосів виборців. Ця система доситьрезультативна.

Недоліком мажоритарної системивідносної більшості є те, що вона не дає можливості враховувати інтереси всіхвиборців округу, бо кандидат може бути обраним абсолютною меншістю виборців,хоча і відносною їх більшістю на момент голосування, за таких умов голосивиборців, що голосували проти обраного кандидата, пропадають. Ця система такожфактично анулює середні і малі партії.

На противагу означеній мажоритарнасистема абсолютної більшості для обрання кандидата вимагає зібрати більшеполовини голосів виборців, тобто діє формула 50 %+ 1 голос.

Перевага означеної системи — вона враховує інтереси більшості виборців, хочаголоси виборців, поданих проти, знову ж втрачаються. Недоліком системи є її нерезультативність. Голосування за цією системою передбачає, як правило, повторнеголосування або повторні вибори.

Мажоритарна система кваліфікованоїбільшості передбачає, що обранимвважається кандидат (або список кандидатів), які отримали певну, кваліфікованубільшість голосів виборців. Кваліфікована більшість встановлюєтьсязаконодавством і, як правило, перевищує більшість абсолютну.

 

 

3.2 Другим видом виборчих систем є пропорційнасистема.

При пропорційній системідепутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості голосіввиборців, зібраних кожною з них у межах виборчого округу. При застосуванні цієїсистеми округи завжди багатомандатні.

 

За впливом виборців на розташуваннякандидатів у списку для голосування розрізняють наступні види пропорційноїсистеми:

1) зжорсткими списками;

2) зпреференціями;

3) знапівжорсткими списками.

При застосуванні жорсткихсписків виборець голосує за список партії, що він обирає, в цілому. Увиборчому бюлетені вказуються тільки назви, емблеми партій, іноді певнакількість перших кандидатів у партійних списках.

При застосуванні системи преференцій(в перекладі означає «перевага») виборець не просто голосує за спискипартії, що обирає, а й робить помітку навпроти номеру того кандидата вкандидатському списку від партії, якому він віддає свій голос. Таким чином,обирається той, хто отримав найбільше число преференцій.

 Пропорційна система з жорсткими спискамимає свої переваги: при голосуванні обирається передусім політична платформа іпрограма майбутньої діяльності партії; дана система найпростіша за формоюздійснення і найдешевша.

4.  Виборчий процес і його стадії.

Виборчий процес — це врегульована законом специфічна діяльністьуповноважених органів і громадян, спрямована на формування якісного ікількісного складу органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Розрізняють кілька стадій (етапів)виборчого процесу:

 Перша стадія — “проголошення абопризначення виборів” Новою Конституцією України передбачаються як передумовипроведення виборів — проголошення від-повідно до календарної дати тапризначення виборів залежно від їх виду.

          Другастадія — затвердження абоутворення виборчих одиниць. Ними виступають виборчі округи і виборчі дільниці.Виборчі округи бувають територіальними та національно-територіальними.

Залежно від кількості місць, якімають бути заповнені в одному виборчому окрузі. Існує два типи виборчихокругів:

одноманітні,де лише на одне місце проводяться вибори у всьому виборчому окрузі, а також багатомандатні,  де обирається кілька депутатів.

 

Виборчі дільниці — це виборчі одиниці, що об'єднують  виборців за загальним місцем голосування.Нині, відповідно до нового виборчого законодавства, зазнав певних змінзагальний порядок утворення виборчих дільниць. Вони утворюються окружнимивиборчими комісіями за поданням Київської, Севастопольської міських рад,районних рад, міських рад у межах території виборчих округів, а у разівідсутності таких подань — на підставіпропозицій відповідних міських голів або голів рад.

Третя стадія — утворення виборчих органів,на які закон покладає керівництво всім виборчим процесом. Залежно від країни ціоргани мають різні назви (комісії, бюро, президії).

До Центральної виборчоїкомісії входять 15 членів комісії, які призначаються на посади таприпиняють свої повноваження Верховною Радою України за поданням ПрезидентаУкраїни. Члени Центральної виборчої комісії зі свого складу обирають голову,заступника голови та секретаря комісії.

Четверта стадія виборів — це складання списків виборців — стадія реєстрації виборців.Призначення реєстрації виборців — встановити до процедури голосування на виборах колоосіб, що мають право голосу.

Залежно від того, як реєструютьсявиборці для участі у виборах, прийнято розрізняти два види реєстрації: — публічна (обов'язкова) іособиста (добровільна).

До списків виборців включаються всігромадяни України, яким на день виборів виповнюється 18 років та які на моментскладання списку постійно проживають на території відповідної виборчої дільниціі мають право голосу. За відсутності точних відомостей про дату (місяць і день)народження громадянина вважається, що він народився 1 січня відповідного року.

До списку виборців вносяться ім'я,по батькові, дата народження, місце проживання виборця. Прізвища виборцівзазначаються у порядку, зручному для проведення голосування.

Однією із найважливіших стадійвиборчого процесу є стадія висування і реєстрації кандидатів на виборчі посади.Світова практика висунення кандидатів визначає кілька способів висуненнякандидатів:

—                   самовисунення;

—                   висуваннягрупами виборців;

—                   висуванняполітичними партіями або іншими громадськими об'єднаннями.

Шоста стадія виборчого процесу передбачає доведення передвиборчоїагітації.

У день виборів агітація закандидатів забороняється

Найголовніша, сьома стадіявиборчого процесу — стадія голосування.

За Законом голосування провадитьсяв день виборів або в день повторного голосування на виборах.

Восьма стадія, виборів включає підрахунок голосів і визначеннярезультатів виборів, а також підбивання підсумків виборів.

 Кінцеві загальні результати виборіввстановлюються Центральною або територіальними виборчими комісіями іпублікуються в офіційній пресі.

Висновок.

Соціальне призначення виборів полягає в тому, що:

1.     Вибори є вихіднимпринципом організації державного механізму та системи місцевого самоврядування.За їх допомогою, зокрема, формуються парламент – Верховна Рада України; представницький орган Автономної Республіки Крим тапредставницькі органи місцевого самоврядування;заміщується пост Президента України та посади сільських, селищних, міськихголів.

2.     За їх допомогою народвизначає своїх представників в органах державної влади та органах місцевогосамоврядування, наділяє їх мандатом на здійснення у визначених Конституцієюмежах своїх суверенних прав.

3.     Вибори відіграютьвизначальну роль у формуванні політичної еліти тощо.

Література:

КонституцияУкраины

Коментар до Конституції України, В. Ф. Бойко, ІЗВРУ.К.:1998.

В. Ф. Погорілка, Конституційне право України, Науковадумка К.:1999;

В.В. Кравченко, Конституційне право України,Навчальний посібник К.:2000;

еще рефераты
Еще работы по конституционному (государственному) праву зарубежных стран