Реферат: Розробка мікропроцесорної системи управління та керування об'єктом на базі RISK AVR-мікроконтролера ATMega1281V-8AU

Завданняна курсову роботу

Розробитимікропроцесорну систему (МПС) управління та керування об’єктом на базі одно кристального RISKAVR-мікроконтролера (МК) ATMega1281V-8AU .

МПСскладатиметься з наступних елементів:

-  Система аналогового вводу інформації;

-  Система аналогового виводу інформації;

-  Система дискретного вводу інформації;

-  Система дискретного виводу інформації.

Крімтого МПС має в своєму складі елементи, що представлені в таблиці 1.1

Таблиця1.1 – Елементи МПС

Елемент Значення Зовнішня напруга живлення: Надають Тактова частота МК 4 МГц Організація виводу даних на рідинно-кристалічний модуль (РКМ) 4х20 Організація клавіатури 4х4 Інтерфейс спряження з ПЕОМ RS232 Ємність зовнішнього оперативного запам’ятовуючого пристрою (ОЗП) 8кБ

Параметрисистеми аналогового вводу представлені у таблиці 1.2

Таблиця1.2 – Параметри системи аналогового вводу

Параметр Значення Динамічний діапазон сигналу від датчиків 0 — 5 В; Несиметричні входи MUX ADC7, 0 Диференційні входи MUX ADC7-1 Джерело опорної напруги

VCC=5

Продовження таблиці 1.2 Параметр Значення Режим роботи АЦП одиночний Кількість опитування датчиків за 1 с 150

Параметрисистеми аналогового виводу представлені у таблиці 1.3

Таблиця1.3 – Параметри система аналогового виводу

Параметр Значення Розрядність вихідного ШІМ 10 Режим роботи ШІМ Phase correct PWM Подавлення гармонік фільтром 40 дБ/дек

Таблиця1.4 – Параметри систем дискретного вводу — виводу

Параметр Значення Кількість дискретних входів 4 Кількість дискретних виходів 3 Наявність гальванічного розв’язку сигналів Є

Вступ

Винахідмікропроцесора розв’язав суперечність між високим ступенем інтеграції, щозабезпечує напівпровідникова мікротехнологія, та великим числом різноманітнихвеликих інтегральних схем, що потрібні для створення достатньо широкого класуобчислювальної техніки. Мікропроцесор змінив характер проектування цифровихпристроїв. Замість розробки схем при використанні мікропроцесорів складаютьсяпрограми. Це прискорює проектування, забезпечується легкість внесення змін уроботу функціонального пристрою, що здійснюється шляхом заміни програми, яказберігається в ЗП, новою програмою.

Мікроконтро043Bеромназивається програмований мікропроцесор, який має вбудовані оперативнийзапам’ятовуючий пристрій, постійний запам’ятовуючий пристрій (ПЗП), портивведення та виведення інформації та може бути запрограмований для виконаннярізних операцій.

Мікропроцесорнасистема являє собою цифрову систему вводу, обробки та виводу інформації, щомістить у своєму складі мікроконтролер, модуль запам’ятовуючих пристроїв,пристрої аналогового та цифрового вводу-виводу, блок спряження із ПЕОМ та іншіпристрої, що забезпечують роботу того чи іншого модулю.


1.Розробка структурної схеми МПС

 

Вданій курсовій роботі розробляється система управління та керування об’єктом набазі одно кристального RISK AVR-мікроконтролера (МК) ATMega1281V-8AU, що складається з:

-  Системи аналогового вводу інформації;

-  Системи аналогового виводу інформації;

-  Системи дискретного вводу інформації;

-  Системи дискретного виводу інформації;

-  Клавіатура;

-  Індикація;

-  Зовнішній ОЗП;

Системааналогового вводу інформації призначена для прийому даних від зовнішніх джерелсигналів, корегування їх рівня для подальшої можливості перетворення у форму,що використовується у цифровій техніці. Для корегування рівня сигналів звичайновикористовуються дільники або підсилювачі.

Системааналогового виводу інформації призначена для перетворення даних з цифровогопредставлення у аналоговий сигнал, з подальшим активним фільтруванням сигналу,забезпечуючи тим самим точність перетворення.

Системидискретного вводу та виводу інформації являють собою системи прийому та видачісигналів дискретної форми сигналу, тобто цифрові сигнали. Для підвищенняточності сигналів та уникнення неоднозначності у інтерпретації даних необхідноввести у склад обох систем гальванічні розв’язки сигналів.

Структурнасхема МПС управління та керування об’єктом представлена у додатку А.


2.Розробка функціональної схеми МПС

Набазі структурної схеми, що представлена у попередньому розділі, була розробленафункціональна схема МПС управління та керування об’єктом.

Наданій схемі представлені більш детально всі вказані у завданні елементисистеми.

Дляузгодження максимальної вхідної напруги від датчиків, що підключені до несиметричнихвходів АЦП, з максимальною напругою, що він може обробити, використовуємодільник напруги та аналоговий буферний повторювач.

Припідключенні сигналів від датчиків до диференційних входів АЦП використовуватисьбуде пряме безпосереднє підключення.

Системааналогового виводу інформації складається з ШІМ, побудованого на базі таймера/лічильника Т1, та фільтру низьких частот Батерворта другого порядку.

Дискретнівходи та виходи оснащені гальванічним розв’язком сигналу на основі оптрону, щодозволяє виключити вирівнюючи струми та привести у відповідність номіналирівнів логічної одиниці та нуля, тим самим зменшити взаємний вплив окремихпристроїв, що мають різне енергопостачання.

МКмає двонаправлену мультиплексовану шину адреси/ даних, й для коректної роботиОЗП необхідно додатково під’єднати буферний регістр адреси, на якийпідключатимуться молодші розряди адреси.

Функціональнасхема МПС представлена у графічній частині курсової роботи.


3.Розробка принципової схеми МПС

 

3.1МК та його система тактування

Вданій курсовій роботі розробляється система управління та керування об’єктом набазі одно кристального RISK AVR-МК ATMega1281V-8AU.

ATmega1281V- малопотужний 8-розрядний. КМОП МК, виконаний на основі AVR-ядра зRISC-архітектурою. За рахунок виконання більшості інструкцій за один машиннийцикл досягає продуктивності 1млн. операцій за секунду при тактовій частоті 1 МГц.

AVRядро об’єднує великий набір інструкцій із 32 робочими регістрами загальногопризначення. Всі 32 регістра безпосередньо підключені до арифметико-логічногопристрою, що дозволяє вказати два регістри у одній інструкції та виконати її заодин цикл. Дана архітектура володіє більшою ефективністю коду й у 10 разівбільшою продуктивністю в порівнянні із CISC мікроконтролерами.

Окрімцього до складу МК входять наступні елементи:

Енергонезалежніпам’яті програм і даних:

— флеш- пам’ять розміром 128 кбайт із можливістю перезапису до10 тыс. разів.

— Опціональний загрузочний сектор з роздільними бітами захисту.

— Можливість самопрограмування програмою у загрузочному секторі

— Підтримка читання під час запису

— 4 кбайт ЭСППЗУ з можливістю перезапису до 100 тыс. разів

— 8 кбайт внутрішнього статичного ОЗП

— Зовнішній адресний простір ємністю до 64 кбайт

— Програмований захист коду програми

ІнтерфейсJTAG (сумісний із стандартом IEEE 1149.1)

Відміннівластивості периферійних пристроїв

— Два 8-разр. таймера-лічильника з окремим попереднім дільником та режимомпорівняння

— Чотири 16-разр. таймера-лічильника з окремим попереднім дільником, режимамипорівняння та захвату

— Лічильник реального часу з окремим генератором

— Чотири 8-разр. ШІМ-канали

— Шість ШІМ-каналів із програмованою розрядністю від 2 до 16 розрядів

— Модулятор виходу порівняння

— 8-канальный 10-розр. АЦП

— 2 програмованих послідовних УСАПП

— Ведущий/подчиненний послідовний інтерфейс SPI

— 2-пров. послідовний інтерфейс для побайтної передачі

— Програмований сторожовий таймер зі окремим вбудованим генератором

— Вбудований аналоговий компаратор

— Переривання й поновлення роботи по зміні стану виводів

Спеціальніособливості МК

— Сброс при подачі живлення

— Вбудований калібрований генератор

— Внутрішні та зовнішні джерела преривання

— Шість економічних режимів: холостий хід (Idle), зменшення шумів АЦП (ADC NoiseReduction), економічний (Power-save), понижена потужність (Power-down),черговий (Standby) та розширений черговий (Extended Standby)

Температурнийдіапазон: -40°C…+85°C

Градаціїпо швидкодії:

0- 4 МГц при 1.8 — 5.5В,

0- 8 МГц при 2.7 — 5.5В

Тактування МК відбувається за допомогою кварцевого резонатору, що генеруєчастоту 4Мгц.

3.2Cистеми живлення МПС

Згідноіз завдання на курсову роботу живлення МПСпотребуе наступнізначення постійної напруги які нам надаються:

-  5 В для живлення мікросхем;

-  2 В для живлення МК;

-  5 В для використання в якості опорної напруги АЦП.

3.3Розробка блоку зовнішнього ОЗП

Запам’ятовуючіпристрої мікропроцесорних систем призначені для зберігання програм та даних.Основними характеристиками ЗП є їх розрядність, кількість комірок пам’яті,об’єм, організація, швидкодія та потужність споживання.

Вданій МПС є два різновиди пам’яті: зовнішня та внутрішня. Внутрішня – цепам'ять, що розташована безпосередньо у МК, а зовнішня – це мікросхемастатичної ОЗП необхідного об’єму.

Такяк МК має двонаправлену мультиплексовану шину адреси/ даних, для коректноїроботи ОЗП необхідно додатково під єднати буферний регістр адреси, на якийпідключатимуться молодші розряди адреси.

Згідноваріанта завдання на курсову роботу необхідно підєднати зовнішній ОЗП ємністю 8кБ.Для цього була обрана мікросхема пам’яті НМ6564 з організацією 8к х 8, а такожбуферний регістр адреси – 74НСТ573N.

Схемавключення зовнішнього ОЗП представлено на рисунку 4.4


/>

Рисунок3.1 — Схема включення зовнішнього ОЗП

3.4Розробка блоку клавіатури та індикації

Блокклавіатури використовується для вводу інформації за допомогою клавіш. Данаклавіатура являє собою матрицю з клавіш, розміром 4х4, що підключаєтьсябезпосередньо до портів МК.

Дляробото здатності клавіатури необхідно правильно с конфігурувати порти танаписати програму ініціалізації

Індикаціяявляє собою РКМ на базі контролера HD44780, з різними режимами виводу інформації. Згідно варіантазавдання режим виводу інформації становить 4х20, що реалізовується шляхомпрограмування МК.

Крімцього у РКМ є два можливі режими підключення до МК, а саме:

-  режим зовнішнього ОЗП та індикації;

-  режим тільки індикації.

Длянаших цілей вистачить підключення й у другому режимі, так як зберігатиінформацію немає потреби. Таким чином для підключення індикації необхідно 6виводів МК, що в подальшому будуть с конфігуровані належним чином.

3.5Організація виводу даних на РКМ

Багатофірм випускають рідинно-кристалічні індикатори (РКІ) із вбудованимиконтролерами, що полегшують реалізацію інтерфейсу РКІ та МК. Згідноз завдання на курсову роботу РКІ повинна бути реалізована наРКМ HD44780.

Даний РКМ задопомогою 14-контактного роз’єму обмінюється інформацією з керуючим МК.Останній в свою чергу посилає РКМ команди, що керують режимами його роботи, таASCII-коди символів, що будуть виводитись. В свою чергу, РКМ може посилатиAVR-мікроконтролеру за його запитом інформацію про свій стан й інформацію зісвоїх внутрішніх блоків пам’яті.

В даній курсовійроботі РКМ HD44780 буде використовуватись тільки як РКІ, тобто для йогопідключення та функціонування необхідно лише 6 виводів МК, через які будепроходити обмін інформацією.

3.6Система аналогового вводу інформації

Данасистема призначена для прийому та обробки інформації від зовнішніх датчиків.Обробка виконується за допомогою вбудованого аналогово-цифрового перетворювача(АЦП), входи якого можуть конфігоруватись як несиметричні, і як симетричні, прицьому на входи подаються різні рівні напруги.


3.6.1Підсистема аналогового вводу інформації з несиметричними входами

Такяк АЦП із несиметричними входами може приймати та опрацьовувати напругу, щознаходиться в діапазоні від 0 до рівня зовнішньої опорної напруги, котрастановить +5В, так як й напруга з датчиків, згідно варіанту, може подаватись в діапазонівід 0 до +5В,

 

3.6.2Підсистема аналогового вводу інформації із симетричними входами

Дляформування даної системи використовується АЦП, входи якого включені симетрично,тобто попарно, для передачі інформації від датчиків до МК для подальшої їїобробки.

При виконанніреальної задачі може постати необхідність у усередненні результату перетворенняАЦП, тобто видачі сигналу з АЦП через певну кількість виконаних перетворень.

Розрахуємокількість перетворень АЦП (КОАЦП) при частоті опитування датчиків (fд),що становить />. Для цього скористаємосьнаступною формулою:

/>

деfАЦП – часота роботи АЦП, 62,5кГц;

Кt– кількість тактів перетворення, 14 тактів.

/>

Такимчином видача результату перетворення сигналів з датчиків буде виконуватись черезкожні 30 циклів АЦП. Проте необхідно пам’ятати, що перше перетворення приодиночному режимі роботи АЦП займатиме на 12 тактів більше, під час якихвиконується ініціалізація АЦП.

3.7Система аналогового виводу інформації

Данасистема призначена для перетворення та виводу інформації у аналоговому вигляді.Складається вона із цифро-аналогового перетворювача (ЦАП) реалізованого на базіШІМ. В свою чергу останній реалізується на базі таймера лічильника МК Т1.

Намнеобхідний 10-розрядний ШІМ, отримаємо його при 10 режимі роботи Т1.Максимальне значення (ТОР), що прийматиме лічильник, розраховується занаступною формулою:

ТОР=2N-1

ТОР=210-1=1023

Колистан лічильника, що зберігається у регістрі, TCNT1, збігається із змістомрегістру OCR1, на виводі ОС1 МК встановлюється рівень лог. 0, таким чином завершуючиімпульс ШІМ-сигналу. Лічильник продовжує рахувати до максимального значенняТОР, після чого змінює напрямок руху. Як тільки стан лічильника знову співпадеіз змістом регітру OCR1, на виводі ОС1 МК встановлюється рівень лог. 1.

Частотаповторювання лічильних циклів fШІМ складає:

/>

Якщоприйняти, що стан регістру OCR1 дорівнює Z, тоді час одного періоду імпульсусигналу tн складатиме 2Z. Виходячи із цього, коефіцієнтом заповненняN-розрядного ШІМ-сигналу g можна керувати за допомогою змісту регістру OCR1:

/>

Такимчином, коефіцієнт заповнення прямо пропорційний складу Z регістру порівнянняOCR1. Середнє арифметичне UМ вихідноїнапруги Т/С1 на виході ОС1 МК, що отримується при проходженні ШІМ-сигналомфільтру нижчих частот, може бути розраховано за наступним рівнянням:

/>

де/> — рівеньлогічної 1;

/> — рівеньлогічного 0;

g– коефіцієнт заповнення прямокутних імпульсів напруги Z.

Сигнал,що отримується з виходу ЦАП, необхідно профільтрувати для отриманнядостовірного сигналу постійної напруги. Для цього використовується активнийфільтр низьких частот Баттерворта другого порядку, що дозволяє подавляти 40Дб/дес. Схема фільтру Баттерворта другогопорядку представлена на рисунку 4.4

/>

Рисунок3.2 — Схема фільтру Баттерворта другого порядку


Розрахунокпараметрів схеми.

Дляфільтру Баттерворта другого порядку час запізнювання сигналу (tv) становить0.228Tg, а тривалість фронту (ta) – 0.342Tg, час зворотного значенняграничної частоти /> - нормована величина. Викидскладає 4,3%, час встановлення сигналу дорівнює 3Тg .

Підсиленняпостійної напруги схеми фільтра низьких частот приблизно рівно />. Воно має негативнезначення, оскільки базується на інвертуючій схемі ОП.

Длярозрахунку параметрів фільтру низьких частот необхідно задати номіналиконденсаторів С1 та С2 і розрахувати опори R1 та R2 згідно з наступнимиформулами.

/>                             (4.6)

/>                                                                (4.7)

/>                                                   (4.8)

Прицьому V0 являється найбільш достовірним підсиленням постійної напруги фільтра,а1 и b1 – коефіцієнти фільтра, що дорівнюють 1,4142 та 1,0000 відповідно.

Привиборі С1 та С2 необхідно дотримуватись наступої умови:

/>                                                      (4.9)


Характеристикифільтра Баттерворта др TCNT1угого порядку при V0=-1 представлено у таблиці 4.1

Таблиця4.1 — Характеристики фільтра Баттерворта другого порядку

Резрешение,

разряды

Tint, мкс

1LSB,

мВ

Аt max,

мВ

V(TP) fшим, Гц fg max, Гц

ta, мс

tv, мс

10 15 2,5 1,25 0.000383 32,55 4,56 84,96 98,57

Обираємономінал С1, що становитиме 122,2нФ, та розрахуємо С2 згідно формули (4.9).

/>

/>

/>

Згідноіз номінальним рядом Е192 номінал конденсатора С2 становитиме 252нФ.

Розраховуємозначення R2 згідно із формулою (4.6):

/>

Найближчезначення із ряду Е192: />

Значеннярезистору R3 розраховуємопо формулі (4.8):

/>

Найближчезначення із ряду Е192: />

Значеннярезистору R1 розраховуємопо формулі (4.7):

/>

Найближчезначення із ряду Е192: />

3.8Система дискретного вводу-виводу

Системидискретного вводу та виводу інформації являють собою системи прийому та видачісигналів дискретної форми сигналу, тобто цифрові сигнали. Для підвищенняточності сигналів та уникнення неоднозначності у інтерпретації даних необхідноввести у склад обох систем гальванічні розв’язки сигналів.

Уякості гальванічного елемента використано оптрон АОД130, що являє собою пару:фотодіод та світло діод, що розташовані в одному чотирьох контактному корпусі.


4.Розробка програмного забезпечення

Згіднозавдання на курсову роботу необхідно розробити програму ініціалізації МК дляроботи із усіма пристроями, що входять до складу системи.

Дляцього, по-перше, необхідно сконфігурувати регістри портів вводу-виводу навиконання операцій, що були зазначені для них, під час розробки принциповоїсхеми. Конфігурування відбувається шляхом встановлення та скидання необхіднихбітів у регістрах PORTх (рядки 25-38) та DDRх (рядки 39-50), а також читаннямстану виводів портів через регістр PINx.

По-друге,сконфігорувати регістри вводу-виводу, що відображають внутрішнє налаштуванняпериферійних пристроїв МК, а саме АЦП, таймера-лічильника Т1, зовнішнього ОЗП,модуля USART.

Дляконфігурування АЦП необхідно встановити регістри ADCSRA та ADMUX (рядки 4-7, 52-57).

Дляконфігурування таймера-лічильника Т1, щоб він працював як ШІМ, необхідносконфігурувати регістри TCCR1A, TCCR1B, TCCR1C (рядки 13-15, 73-87).

Дляконфігурації роботи із зовнішнім ОЗП використовуються регістри XMCRA, XMCRB(рядки 8, 9, 58-63).

Дляконфігурування модуля USART використовуються UCSR0A, UCSR0B, UCSR0C (рядки10-12, 64-72).

Лістингпрограми

№ Мітка Команда Операнди Примітка 1 .nolist 2 .include «С:\Kursovoy\PMS_Kursovoy \»m1281def.inc" 3 .list ;--Содержимое регистров 4 .equ ADCRS = 0b10000101 ;ADEN=1 — АЦП включ., ADSC=0, ;ADATE=0 (одиночный режим), ADIF=0, ;ADEN=0, ADFPS[2..0]=101 (делитель; частоты на 32) --> рабочая частота; АЦП=2МГц: 32 = 62,5кГц 5 .equ ADMX0 = 0b00000000 ; несимметричный вход ADC0, внешнее; опорное напряжение № Мітка Команда Операнди Примітка 6 .equ ADMX6 = 0b00000110 ; несимметричный вход ADC6, внешнее; опорное напряжение 7 .equ ADMX3_1 = 0b00010011 ; симметричный входы ADC3-1, внешнее; опорное напряжение 8 .equ XMCR_A = 0b10000001 ;SRE=1 (разрешена работа с вн. ОЗУ), ;SRL[2..0]=0 (один сектор), ;SRW[11..00]=0001 (один такт ожидания) 9 .equ XMCR_B = 0b00000100 ;XMBK=0, биты 6-3 зарезервир ;XMM[2..0]=100 (выводы РС[7..4] могут; свободно использоваться как порты ВВ) 10 .equ UCSRA = 0b00100000 ; регистр А управления USART 11 .equ UCSRB = 0b00000010 ; регистр B управления USART 12 .equ UCSRC = 0b00100110 ;UMSEL[01..00]=00 (асинхр. режим; работы), UPM[01..00]=10 (проверка на; четность), UCSZ[01..00 (8-ми битный; формат посылок)] 13 .equ TCCRA = 0b00110010 ;COM1A[1..0]=00 отключен вывод ;OCR1A, COM1B[1..0]=11 OCR1B при; прямом счете на выходе равен 1, при; инверстном счете — 0, COM1C[1..0]=00; отключен вывод OCR1C, ;WGM[11..10]=10 определяет 10 режим; работы 14 .equ TCCRB = 0b00010010 ;WGM[13..12]=10 определяет 10 режим; работы, CS[12..10]=010 источник; тактового сигнала (clk_IO/8) 15 .equ TCCRC = 0b00000000 ; регистр управления Т1 ;--Рабочие регистры 16 .def t0 = r16 ; регистру r16 присвоить имя t0 17 .def t1 = r17 ; регистру r176 присвоить имя t10 ;--Начало 18 .cseg ; начало сегмента кода 19 .org 0 20 rjmp Initial ; переход к подпрограмме Initial № Мітка Команда Операнди Примітка ;--Инициализация МК 21 Initial: ldi t1, low(RAMEND) ; инициализация 22 out SPL, t1 ; младшего и старшего байтов 23 ldi t1, high(RAMEND) ; указателя 24 out SPH, t1 ; стека

;--Конфигурация портов ввода-вывода

;--Включаем подтягивающие резисторы и задаем начальное значение выводов

25 ldi t0, 0x00 ; для порта А не требуются 26 out PORTA, t0 ; подтягивающие резисторы 27 ldi t0, 0b00111111 ; для выводов PB5-0 включить 28 out PORTB,t0 ; подтягивающие резисторы 29 ldi t0, 0b11110000 ; для выводов PС7-4 включить 30 out PORTC,t0 ; подтягивающие резисторы 31 ldi t0, 0b11000000 ; для выводов PD7, PD6 включить 32 out PORTD,t0 ; подтягивающие резисторы 33 ldi t0, 0b11111101 ; для всех выводов портаЕ, кроме РF1, № Мітка Команда Операнди Примітка 34 out PORTЕ,t0 ; включить подтягивющие резисторы 35 ldi t0, 0xFF ; для всех выводов порта F 36 out PORTF,t0 ; включить подтягивющие резисторы 37 ldi t0, 0b11100000 ; для выводов порта PG7-5 38 out PORTG,t0 ; включить подтягивющие резисторы ;--Конфигцрируем выводы портов (режим работы) 39 ldi t1, 0xFF ; выводы РА 40 out DDRA, t1 ; определить как выходы 41 ldi t1, (1<<DDB7)|(1<<DDB6) ; выводы РВ7, РВ6 определить как 42 out DDRB,t1 ; выходы, остальные — как входы 43 ldi

t1, (1<<DDC3)|(1<<DDC2)|

(1<<DDC1)|(1<<DDC0)

; выводы РС3-0 определить как выходы 44 out DDRC,t1 ; остальные – как входы 45 ldi

t1, (1<<DDD5)|(1<<DDD4)|

(1<<DDD3)|(1<<DDD2)|

(1<<DDD1)|(1<<DDD0)

; выводы PD6, PD7 определить как

; входы

46 out DDRD,t1 ; остальные выводы – как выходы 47 ldi t1, (1<<DDE1) ; вывод РЕ1 установить как выход, 48 out DDRE,t1 ; остальные как вход 49 ldi

t1, (1<<DDG4)|(1<<DDG3)|

(1<<DDG2)|(1<<DDG1)|

(1<<DDG0)

; выводы PG7-5 установить как входы 50 out DDRG,t1 ; остальные как выходы 51 nop ;--Инициализация АЦП 52 ldi t1, ADMX0 ; записать в регистр ADMUX значение 53 ldi XL, ADMUX ; соответствующее необходимому режиму 54 st X, t1 ; работы мультиплексора АЦП 55 ldi t1, ADCRS ; записать в регистр ADCSRA значение 56 ldi XL, ADCSRA ; соответствующее необходимому режиму 57 st X,t1 ; работы АЦП № Мітка Команда Операнди Примітка ;--Инициализация работы с внешним ОЗУ 58 ldi t1, XMCR_A ; сконфигурировать регистр А 59 ldi XL, XMCRA ; управления 60 st X, t1 ; внешним ОЗУ 61 ldi t1, XMCR_B ; сконфигурировать регистр В 62 ldi XL, XMCRB ; управления 63 st X, t1 ; внешним ОЗУ ;--Порт USART 64 ldi t1, UCSRA ; сконфигурировать регистр А 65 ldi XL, UCSR0A ; управления 66 st X, t1 ; модулем USART 67 ldi t1, UCSRB ; сконфигурировать регистр B 68 ldi XL, UCSR0B ; управления 69 st X, t1 ; модулем USART 70 ldi t1, UCSRC ; сконфигурировать регистр C 71 ldi XL, UCSR0C ; управления 72 st X, t1 ; модулем USART № Мітка Команда Операнди Примітка ;--Инициализация ШИМ 73 ldi t1, TCCRA ; сконфигурировать регистр А 74 ldi XL, TCCR1A ; управления 75 st X, t1 ; таймером-счетчиком Т1 76 ldi t1, TCCRB ; сконфигурировать регистр В 77 ldi XL, TCCR1B ; управления 78 st X, t1 ; таймером-счетчиком Т1 79 ldi t1, TCCRC ; сконфигурировать регистр С 80 ldi XL, TCCR1C ; управления 81 st X, t1 ; таймером-счетчиком Т1 82 ldi t0, 0x07 ; установка коеффициента 83 ldi XL, ICR1H ; пересчета ТОР 84 st X, t0 ; равного 85 ldi t0, 0xFF ; ТОР=2^(N-1), где 86 ldi XL, ICR1L ; N=11, т.е. 87 st X, t0 ; ТОР=2047 ;--Инициализация ЖКИ 88 initLCD_1: ldi t0,$20 ;4-битный интерфейс, 1-строка, шрифт-5х7 точек 89 initLCD_2: ldi t0,$0C ; включить дисплей, выключить курсор 90 initLCD_3: ldi t0,$01 ; очистить дисплей и установить курсор в начальную позицию 91 nop 92 ret

Висновок

Вданній курсовій работі була розроблена система управління та керування об’єктомна базі одно кристального RISK AVR-мікроконтролера ATMega1281V-8AU, що складається з:

-  Системи аналогового вводу інформації;

-  Системи аналогового виводу інформації;

-  Системи дискретного вводу інформації;

-  Системи дискретного виводу інформації;

-  Клавіатура;

-  Індикація;

-  Зовнішній ОЗП;

-  Інтерфейс зв’язку з ПЕОМ.


Списоквикористаних джерел

1. Евстифеев А.В. Микроконтроллеры AVR семейства Mega.Руководство пользователя. – М.: Издательский дом «Додэка-ХХІ», 2007. – 592с.:ил.

2. Голубцов М.С., Кириченкова А.В. Микроконтроллеры AVR: от простого к сложному. Изд.2-е, испр. и доп. – М.:СОЛОН-Пресс, 2004. – 304с.

3. Трамперт В. Измерение, управление и регулирование с помощью AVR микроконтроллеров.: Пер. с нем. – К.: «МК-Пресс», 2006. –208с.

4. Микропроцессоры: В 3 кн. Кн. 2. Средства сопряжения.Контролирующие и информационно-управляющие системы: Учеб. для втузов/В.Д.Вернер, Н.В. Воробьев, А.В. Горячев и др.; Под. ред. Л.Н. Преснухина. – М.:Высш. шк., 1986. -383 с.: ил.

5. http://atmel.ru/Articles/Atmel17.htm

6. http://tehdoka.ru/BP/mst.php

7. http://www.gaw.ru/html.cgi/txt/interface/rs232/

еще рефераты
Еще работы по коммуникациям и связям