Реферат: Адамівський курінь

В.Я.Тимофєєв.

АДАМІВСЬКИЙ
КУРІНЬ

Останнє десятиріччя ХХ ст. — перше десятиріччя ХХІ ст.

2008

*** * ***

Ця книга — про Адамівський курінь Українського козацтва, що діяв в
Білгород-Дністровському районі на Одещині в останньому десятиріччі ХХ
ст. — першому десятиріччі ХХІ ст.; про козаків та козачок, про людей
Адамівської громади, що в загальному громадському русі прокладали
свої, козацькі, шляхи до незалежної держави Україна. Історія куреня
подається через документальні джерела (газетні та журнальні статті,
протоколи, спомини самовидців, накази отаманів та рішення Козацьких
Рад та ін.), що надає їй ознаки академізму. Але за рядками документів
проглядають живі люди з їх пристрастями та інтересами, своєрідним
козацьким поглядом на події та на життя взагалі..

Адамівська громада — унікальна громада; на її території лише в
останні 20 років відбулися дві широкомасштабні (помітні) для України
події: створення асоціації кооперативів імені Тараса Григоровича
Шевченка (80-ті — 90-ті роки ХХ століття; на меті було трансформація її в
асоціацію вільних фермерів, а Адамівську громаду — в козацьку громаду)
та навчально-виховного закладу нового типу — Адамівської школи
козацько-лицарського виховання (90-ті роки ХХ століття — 10-ті роки ХХІ

століття; на меті було трансформація її в козацький ліцей)...

*** * ***

Тимофєєв Валерій Якович — педагог, теоретик козацько-
лицарського виховання; генерал-осавул Українського козацтва. Головний
редактор альманахів козацтва Південноукраїнського Задністров'я
«Козацький вісник» (1991-1998), «Козак» (1998-2001), «Річ про
Адамівську Січ» (2001-2003), «Річ про Буджацьку Січ» (2004-2006), «Річ
про Січ» (2007), «Козацтво Задністров'я» (2008). Нагороджений іменним
годинником від Президента України, козацькими нагородами; удостоєний
звання «Кращий освітянин України» в номінації «Народе мій завжди
буде» за створення навчального закладу нового типу — школи козацько-
лицарського виховання. Автор 20 монографій та близько 100 наукових і
науково-популярних публікацій з історії та історіографії сучасного
козацтва і козацької педагогіки. Працював директором школи, сільським
головою, в апаратах районної державної адміністрації та районної ради
на посадах начальника організаційного відділу.

Тимофєєв В.Я. Адамівський курінь. Останнє десятиріччя ХХ ст. — перше
десятиріччя ХХІ ст. Білгород-Дністровський. Видавництво «Отаман». 2008.

Чоловіче! Якщо ти нічого не створив своїми руками, своєю головою, то
можеш хоч тричі сповідати найчудовіші теорії та концепції, мати добре серце та
старанність на межі божевілля — все буде даремно і кінець кінцем піде прахом.

Справа в тому, що янголи-хранителі-провідники злітаються лише на
танок талановитих людських рук, інше їм нецікаве — інше вони вміють і самі...

Сучасне Українське козацтво — Всеукраїнське об'єднання козацьких
громадських організацій, які входять до єдиного реєстру та проводять свою
діяльність за планами, угодженими з Радою Українського козацтва. Діяльності
Українського козацтва присвячено декілька Указів Президентів України,
Національні програми розвитку.

Адамівський курінь — автономний осередок Українського козацтва, що
метою своєї діяльності обрав відродження козацької справи в сучасному її
варіанті...

В холі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації є стенд
із фотографіями з життя району. На одній з цих фотографій — засідання Ради
отаманів Адамівської школи козацько-лицарського виховання (до речі
козацька модель самоврядування моєї школи ще в 2001 році була визнана
однією з кращих на Україні). Ось що писав один з шкільних отаманів (Женя
Козубенко) в листі до козацької газети «Річ про Адамівську Січ»: «Мені
хотілося б розказати про один епізод з життя нашої школи і села. Багато років
тому наш директор школи почав організовувати Козацький Рух на селі. Скільки
було скептиків, які говорили, що голова сільради (Тимофєєв В.Я.) займається
дурницями, та й ми мало в що вірили. Але вдалося організувати загони,
почалося в школі козацьке життя, ми їздили на Великі Ради. Тепер про нашу
козацьку школу знає вся Україна!».

А починалося все з маленького осередку, в якому було лише три козака:
старший лейтенант Валерій Тимофєєв, старший сержант Валерій Гуцан та
лейтенант Віктор Гончаров.

ВІД АВТОРА

Моя діяльність на посадах керівника структури — державної (школа,
піонерський табір санаторного типу, сільська рада, організаційний відділ
районної державної адміністрації, організаційний відділ районної ради),
громадської (музична група, профспілкова організація — школи та відділу
освіти, партійна організація, козацький осередок, ветеранська
організація) та сімейної (дружина, троє дітей, домашнє господарство) -
співпала із двома великими періодами життя нашої країни — Неньки
України: етапом перебудови (у складі СРСР) та епохою розбудови
державності...

1980-ті. Дедалі очевиднішою ставала неможливість збереження без
істотних змін існуючих у СРСР порядків, що висувало на передній план
необхідність реформ у всіх сферах суспільного життя (процес оновлення
— перебудову). Цей процес був зумовлений багатьма чинниками. Одні з
них (симптоми системної кризи) підштовхували до радикальних змін у
суспільстві, інші — уможливлювали ці зміни, створювали сприятливі
засади для суспільних модифікацій. До таких чинників належали:

У міжнародній сфері: реальна загроза стадіального відставання: на
той час світ вступав у постіндустріальну стадію розвитку, а СРСР ще не
подолав індустріальної; загострення міжблокового протистояння,
ескалація гонки озброєнь, що підривали економіку та посилювали
соціальне напруження в державі; участь СРСР у безперспективній війні в
Афганістані, яка вела до міжнародної ізоляції Радянського Союзу,
значних матеріальних, демографічних та моральних втрат.

У політичній сфері: підміна справжнього народовладдя
формальним представництвом трудящих у Радах, обмеження їх
реальної влади, що зумовлювало відчуження народу від владних
структур, формування атмосфери пасивності, утриманства, абсолютного
пріоритету державних інтересів щодо особистісних; ігнорування
принципу розподілу влад, що призвело до невиправданої концентрації
влади, зловживання нею, обмеження демократичних засад; узурпація
значної частини законодавчих функцій виконавчою владою;
максимальне обмеження самостійності, одержавлення громадських
організацій, що блокувало розбудову та розвиток громадянського
суспільства; обмеження гласності й інформованості суспільства, що не
давало змоги громадянам об'єктивно оцінювати суспільні процеси,
здійснювати діалог з владою, гальмувало формування політичної
свідомості; зміцнення політичного монополізму КПРС, що посилювало
недовіру до влади, подвійну мораль.

У соціально-економічній сфері: затухаючий економічний розвиток,
падіння основних економічних показників, що призвело до прогресуючої
втрати економічних позицій СРСР на міжнародній арені та загострення
соціально-економічних проблем всередині держави (уповільнення темпів
зростання реальних доходів населення; загострення житлової проблеми;
падіння рівня охорони здоров'я тощо); розростання бюрократичного
апарату, яке вело до посилення відомчої роз'єднаності та збільшення

витратності виробництва; деформування структури розміщення
продуктивних сил, що ускладнювало економічне управління, погіршувало
екологічну ситуацію, загострювало протиріччя між регіонами; зрівнялівка
в оплаті праці; поглиблення кризи організації праці, яке мало наслідком
необґрунтовані фінансові витрати, розбазарювання сировини,
нераціональне використання робочої сили тощо; фізичне і моральне
старіння основних виробничих фондів, що унеможливлювало
технологічний процес, зумовлювало низький рівень продуктивності праці,
погіршення якості та конкурентноспроможності продукції на світових
ринках; загострення екологічних проблем, яке призвело до стрімкого
зростання техногенного навантаження на природу; спрощений підхід до
вирішення національного питання, що накопичувало міжетнічні
протиріччя; ускладнення демографічної ситуації, що знаходило свій вияв
у процесах депопуляції (зниженні природного приросту), старінні
населення, деформованій структурі робочої сили.

У духовній сфері: встановлення ідеологічного диктату в
гуманітарній сфері, що деформував духовний розвиток суспільства,
обмежував доступ до надбань світової культури; блокування розвитку
релігії, яке було суттєвим порушенням прав людини; посилення процесу
русифікації, що гальмувало розвиток мов народів СРСР, пригнічувало
національні культури та національну свідомість.

Широкомасштабні суспільно-політичні зміни уможливлювали такі
чинники: міжнародна розрядка, Гельсінський процес надали імпульсу
міждержавним контактам, започаткували обмін ідеями, що ставили під
сумнів засади комуністичного будівництва, чим суттєво підривали ідейну
монолітність радянського суспільства; прихід до влади в Радянському
Союзі нової політичної команди на чолі з М.Горбачовим, що створило
потенційну можливість розпочати реформи «згори»; накопичення
суспільством певного досвіду реформ (реформи М.Хрущова, О.Косигіна
тощо), що озброювало правлячу еліту навичками масштабного
суспільного реформування; дисидентський рух, який концентрував та
організовував опозиційні сили, зберігав прогресивні суспільні ідеали, був
стрижнем широкої народної опозиції, що в перспективі могла стати
гарантом незворотності реформаційного курсу, каталізатором
радикальних суспільних змін; наростання в країні невдоволення
існуючими порядками, моральна готовність частини суспільства до
реформ… Ось така ситуація склалася в країні на моєму тридцятому році
життя...

… Початок 80-х років ХХ століття. Я працюю одночасно учителем
біології, хімії та музики Адамівської школи, веду в цій ж школі позакласну
роботу з музики (хор, ансамбль, солісти), біології (Екологічний клуб
вихідного дня, учнівську наукову секцію — колись вона буде називатися
секцією Малої Академії Наук «Прометей») та радіотехнічний гурток (ще й
підробляю в селі ремонтом радіоапаратури); учителем хімії та біології
районної вечірньої школи та завідуючим Адамівським навчально-
консультаційним пунктом; художнім керівником Адамівського Будинку
культури (й підробляю в музичному кооперативі «Бродячі музиканти» -

граю на весіллях); веду екологічний гурток на районній станції юних
натуралістів (Шабо); веду громадську роботу — лектор громади «Знання»,
секретар партійної або(й) профспілкової організацій школи, голова
місцевої громади Спілки охорони природи, депутат сільської ради, член
різноманітних громадських та депутатських комісій; граю в колгоспній
команді з футболу лівим крайнім (за гру забиваю гол-два).

Освіта у мене вища — біологічний факультет Одеського державного
університету (окрім того — відділення народних інструментів Одеського
музичного училища, Київський геологорозвідувальний технікум,
Одеський фінансовий технікум, судноводійське відділення Одеського
морехідного училища рибної промисловості); раз на 3 роки я проходжу
перепідготовку за фахом при Одеському інституті удосконалення
учителів. Пізніше я отримаю освіту в Одеському сільськогосподарському
інституті (два факультети), Одеській державній морехідній академії.

Я — лейтенант запасу Збройних Сил СРСР (пізніше стану капітаном
запасу Збройних Сил України); заступник командира БУРВА з
політроботи (батарея управління ракетних військ та артилерії — три
взводи — розвідки, зв'язку, самохідна метеостанція; похідна кухня,
командирський БМП, 3 ЗИЛи, 4 офіцери, старшина, медбрат-фельдшер,
12 сержантів, 42 солдати, кухар) Білгород-Дністровської кадрованої
дивізії. Я проходжу офіцерську перепідготовку (командирські курси) раз
на рік (зимою) й періодично потрапляю на «розвороти» (на «скачки»)
дивізії (Широкий Лан, Тарутине).

У мене троє дітей, господарство: 45 «соток» городу — великий сад -
черешні, вишні, яблука, персики, сливи; виноградник — 350 корчів
європейських сортів — «Магарач», «Золотистий стійкий», «Молдова
нягре», «Сенсо», «Шасла», «Чауш» та ін. і 100 гібридних — «тисячний»,
«зейбель», «новаки» — «Ізабелла», «Лідія» (я маю небагато доброго вина
— сам його роблю), значну частину винограду з'їдає родина — так
підібрані сорти; ягідник — клубника, малина, аґрус; овочева ділянка -
цибуля, часник, картопля, помідори, огірки, перець — гіркий та солодкий,
баклажани, капуста; зелень — петрушка, салат, квасок, укріп; кожен рік
орендую ще 15 «соток» — саджаю кукурудзу; є кози, вівці, свині, корова з
бичком, кури, гуси, індики, качки; є спортивні велосипеди «Турист» (із
сім'єю подорожуємо на море), мотоцикл з коляскою, легковий
автомобіль. Я сам ріжу, колю, патраю, смалю, розбираю, знімаю шкіру,
стрижу вовну, шкирдямбую косою траву, сушу її на сіно, стогую, коли
треба, управляюсь із кіньми (щось привезти, боронувати, сковородити,
пахати), добудовую будинок, гараж, сараї, саж, проводжу водогін, роблю
паркан, вікна, двері, підлогу, грубу, лежанку.

Окрім того, я ще редагую домашню фотогазету (є фотоапарат та
всі «причандали» до нього), граю вдома на баяні, балалайці та гітарі,
пишу казки, з дітьми дивлюся кольоровий телевізор та зірки у телескоп,
пишу статті в газети й журнали, вивчаю самостійно різні науки, читаю
художню літературу та навчаюсь в аспірантурі.

Встаю раніше шостої години ранку, лягаю — після дванадцятої ночі.
Працюю, вважаю, багато, але грошей ніколи не вистачає.

Дружина — учитель математики й фізики, завуч школи, прийде час -
стане директором школи, депутатом сільської та районної рад; разом ми
ведемо домашнє господарство; вона готовить родині їсти, пере, шиє,
виховує наших малюків; малює олівцем та фарбами; інколи на вихідних
торгує на ринку надлишками продуктів домашнього господарства (яйця,
бринза, овочі, фрукти, виноград, м'ясо, вовна).

На літо ми беремо на вирощування шовкопряд — одну-три грени,
потім здаємо готову продукцію — кокони — в Татарбунарах на
приймальний пункт.

Допомагаємо восени-влітку батькам на городах (моїм — поливати та
копати картоплю, тестю та тещі — сапати кукурудзу).

Діти — учні школи, стануть студентами технікумів та вузів,
аспірантами (Одеського національного університету,

Південноукраїнського педагогічного університету, Одеської національної
морехідної академії); теж багато працюють в домашньому господарстві.

Їздимо на екскурсії — Одещина, Молдова, Київ, Західна Україна,
Москва, Ленінград.

Взагалі, я — типовий радянський сільський інтелігент, трьохжильний
та заморений...

В країні почалася «перебудова» освіти. Мене призначають
директором Адамівської школи. За рік до цього — покупка автомобіля,
чергові «скачки» — розворот дивізії — офіцерська форма.

На квітневому Пленумі ЦК КПРС було проголошено курс на
прискорення соціально-економічного розвитку країни. Почалася
горбачовська перебудова (трансформація радянського суспільства -
типова революція «згори») — інтенсифікація економіки, прискорення
науково-технічного прогресу, активізація «людського фактору»,
перебудова управління та планування, удосконалення структурної та
інвестиційної політики, підвищення організованості й дисципліни,
поліпшення стилю діяльності, обґрунтовані кадрові зміни. Перетворення
не були системними і стосувалися передусім економіки.

Я працював тоді вже другий рік директором школи: навчально-
виховна робота, кадри, господарські турботи, політзаняття з учителями,
виступи перед населенням (як лектор громади «Знання»), введення в
школах суспільно-корисної виробничої праці (наш колгосп
трансформувався в асоціацію кооперативів; школа увійшла в неї на
правах шкільного кооперативу; ми взяли в оренду частину
свинотоварного комплексу й учні 7-8 класів вирощували ремонтне
поголів'я свинок — майбутніх свиноматок).

Вивід радянських військ із Афганістану.

У лютому ХХVІІ з'їзд КПРС прийняв нову редакцію програми партії,
з якої було усунуто завдання побудови основ комунізму, проголошено
курс на удосконалення соціалізму. На Україні — уповільнений темп
розвитку; порівняно низький рівень активності населення; тривале
збереження при владі старої брежнєвської еліти; відсутність відвертого
насилля як засобу вирішення внутрішніх проблем.

Почалася ліквідація «білих плям» історії, ми запоєм читали
«Огонек», «Новий мир», «Октябрь», «Знамя», «Україна», «Літературна
Україна». Почала приходити в суспільство правда про добу визвольних
змагань, трагічні картини колективізації, сталінські репресії. Прогресуюче
звільнення слова, переважання емоцій над аргументами спричинили
значну політизацію громадян, наростаючу ідеологічну поляризацію
суспільства.

В квітні — Чорнобильська катастрофа. Символ граничної кризовості,
жорсткого випробуванням для гласності, суворого попередження
світовому співтовариству про наслідки можливої ядерної війни. Вона
підірвала довіру до радянської системи, пробудила усвідомлення
національних інтересів, спричинила підвищення активності та
організаційне згуртування політичних сил, похитнула авторитет СРСР на
міжнародній арені. З екологічної трагедії вона перетворилася на
потужний політичний чинник сучасного життя.

Виявилася безплідність утопічних надій керівництва СРСР на
швидке поліпшення життя звичними командними методами й тому
реформаційні акценти дедалі більше починали зміщуватися з
економічної сфери в політичну. На перший план вийшли два
принципових лозунги: «гласність» і «широка демократія», які суттєво
вплинули на подальший розвиток суспільних процесів.

Січневий Пленум ЦК КПРС: відновлення ролі Рад як органів
політичної влади; розвиток внутріпартійної демократії; демократизація
економічного управління; забезпечення міцної законності, захист
суспільства від зловживань влади; підвищення соціальної активності
народу та рівня участі громадян у житті суспільства; перетворення
профспілок на захисників інтересів трудящих.

Почалося активне оновлення кадрів, формування соціальної бази
перебудови (розвиток неформальних організацій — Народний союз
сприяння перебудови — Одеса — рішуче засудження існуючого режиму,
критика безгосподарності, створення позацензурної преси, організація
мітингів, зборів, демонстрацій).

Я перейшов працювати заступником головного лікаря піонерського
табору санаторного типу «Сперанца» (смт. Сергіївка), мене обрали
членом парткому об'єднання санаторно-курортних установ
Молдрадпрофу: налагодження виховної роботи табору, відкриття школи,
комплектування кадрами, контингент класів, тарифікація (школа
підпорядковувалася Суворовському райвно Молдавської РСР), ідейно-
патріотична та культурно-масова (художня самодіяльність) робота з
комуністами та комсомольцями ОСКУП, співпрацівниками «Сперанци».

ХІХ Всесоюзна конференція КПРС — курс на глибоке
реформування політичної системи (створення правової держави,
парламентаризм, розподіл влади).

У цей період пожвавилася діяльність неформальних організацій, які
виникали спочатку на основі спільних інтересів та потреб (музика,
екологія, культурологія, історія, фізичне удосконалення,
колекціонування). Діяльність цих об'єднань характеризували такі

особливості: стихійний процес формування; розбудова структур «знизу»
під впливом народної ініціативи; об'єднання громадян на основі спільних
інтересів та особистих стосунків; відсутність на початках чіткої
регламентації діяльності; обрання лідера на основі визнання його
авторитету та компетентності у відповідній сфері діяльності; консолідація
на основі демократичних засад; порівняно значний ступінь самостійності
та незалежності від державних та політичних структур. Згодом значна
частина цих організацій політизувалася: УГС, «Громада».

Тоді я очолив два об'єднання музикантів у Адамівці
(госпрозрахункове-кооператив «Бродячі музиканти» — Тимофєєв Валерій

клавішні, баян, Вронський Віктор — барабани, вокал, Лавриненко
Олександр — гітара, вокал, Коломійченко Леонід — гітара, вокал, Бондар
Володимир — гітара, вокал, Шаповал Юрій — барабани), (другий склад -
Тимофєєв Валерій — клавішні, вокал, Орзенко Сергій — гітара, вокал,
Антонюк Андрій — гітара, барабани, вокал, Куликов Руслан — клавішні,
Черненко Людмила — вокал) та одне у Софіївці (Тимофєєв Валерій -
клавішні, вокал, Орленко Сергій — гітара, вокал, Русин Микола — клавішні,
Негода Василь — барабани, Шевченко Юрій — оператор, Шевченко Тетяна

вокал). Співали ми й гострі політичні пісні («Дядя Миша»,
«Музкоманда»)...

Влада активно протидіяла політичним неформальним об'єднанням,
які тоді ще відчували дефіцит масової підтримки.

1989. І з'їзд Рад СРСР, який стимулював поглиблення процесу
перебудови. Заявили про себе народні фронти (Естонія, Латвія, Литва).

Установчий з'їзд Народного Руху України. Помірковані -
В.Яворівський, І.Драч, Д.Павличко, радикали — В.Чорновіл, Л.Лук'яненко,
М.Горинь. Міркування про демонтаж пануючої системи, заклики щодо
багатопартійної системи, скасування 6 статті Конституції СРСР,
створення з членів КПРС, які належали до РУХу, самостійної
Комуністичної партії України, Української селянської партії, ліквідація
КДБ, скасування загальної військової повинності, створення умов для
вільного підприємництва, запровадження в обіг власної грошової
одиниці, створення республіканської армії, флоту і служби безпеки,
можливість і необхідність захоплення влади, але мирним,
парламентським шляхом. Вузькість соціальної бази РУХу — 90%
представники інтелігенції.

Цей рік — початок на Україні багатопартійності, незалежний масовий
робітничий рух (виступ шахтарів). Поглиблювалося розмежування та
наростала консолідація опозиційних щодо влади сил.

Я вже працював другий раз директором Адамівської школи;
демократизація прийшла й до нас: анкетування, рейтинги учнів та
вчителів, участь батьків в управлінні шкільними справами, новий підйом
суспільно-корисної виробничої праці, Мала Академія Наук «Прометей»
(на обласному форумі МАН в Одеському державному університеті
делегація Адамівської школи була чисельнішою за делегації багатьох
районів області — Богданов Анатолій, Тимофєєва Світлана, Кульчицький
Дмитро, Граждан Оксана, Лазнян Ваня).

В Білгороді-Дністровському почав діяти осередок РУХу; на одній з
його акцій я познайомився із Петром Чернишуком — лідером осередку.

.А далі починається історія Адамівського Осередку Козацтва.

І. 1990-1998. ПЕРІОД САМОСТІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

… Нова соціальна верства — козацтво, яка відродилась як опозиція, як
виклик існуючій системі, як нова еліта, що небезпідставно претендує на роль
політичного лідера і владу.

1-Й ЕТАП. СІЧЕНЬ 1990 — ГРУДЕНЬ 1993. П'ЯТЬ КОЗАКІВ.

ЛИСТІВКА-КОЗАКІВКА
Прочитай та передай товаришу!

«Брати козаки (які ще не знають, або не пам'ятають, що вони козаки)! Нам
випадає шлях вспомнити в собі козацтво аби стати козаком, бо не бути їм не
можемо, не повинні ми. Батьківщина-Мати кличе нас, кличе нас Свята Покрова!
Вступайте до лав козацтва! Організовуйте козацькі осередки! Шукайте козаків-
побратимів в других осередках — об'єднуйтесь, у спільній діяльності наша сила!

Слава Україні! Слава козакам!»1

1. СІЧЕНЬ-БЕРЕЗЕНЬ 1990. КИЇВ КОЗАЦЬКИЙ.

.З початку січня по кінець березня 1990 року я навчався на
стаціонарних курсах резерву керівних кадрів освіти в Центральному
інституті удосконалення учителів (м. Київ). Лекції, семінари, написання та
захист курсових, публікації в центральній педагогічній пресі, практика в
кращих школах столиці УРСР (керівниками практики були легендарний
Є.Березняк — майор Вихор, заступник міністра освіти УРСР
В.Максименко) — все це тема для окремих споминів; а тоді., я в Києві
побачив козаків.

. На Україні було неспокійно: КПРС втрачала вплив, Пленум ЦК
КПРС вимушений був піти на відміну ст. 6 Конституції СРСР (керівна і
спрямовуюча роль КПРС у суспільстві); Народний Рух за перебудову
стрімко ради калізувався; мітинги, демонстрації (ОМОН в лютому ще
чіпав митінгуючих, в березні вже стояв спокійно); 21 січня — Ланцюг
соборності від Києва до Львова — відзначення роковин злуки УНР і ЗУНР
(і я в ньому стояв), далі — передвиборчі баталії, вибори до Верховної
Ради України та місцевих Рад народних депутатів. Курсанти ЦІУУ
голосували за місцем навчання в інституті; в більшості — за Л.Скорик; я
пройшов в депутати Адамівської сільської Ради.

Київ жив передчуттям великих перемін — подув (повіяв) вітер
перемін. Я чув, як хтось із викладачів-киян сказав: «Ось і прикраса-ліпка

1

Київ. Лютий 1990. Київські козаки. Площа перед Головпоштою — тепер Майдан.

над входом головпоштамту звалилася. Будуть зміни». Помер перший
секретар ЦК КПУ В.Щербицький. Хрещатиком йшла процесія, ми -
курсанти, керівники практики — стояли на площі Жовтневої революції біля
пам'ятника Леніна й В.Максименко сказав: «Значення Щербицького в
нашій історії велике...». (В.Щербицький — прихильник централізованої
партійно-державної тоталітарної влади, суворої підпорядкованості
республік центру, орієнтації економіки УРСР на союзний
народногосподарський комплекс. Займав угодовську позицію щодо
русифікації України в галузі освіти, культури, видавничої справи).

Ситуація в країні особливо загострилася: спад в економіці; валовий
суспільний продукт суттєво знизився; національний доход зменшився;
грошові доходи населення зросли, що спричинило небувалий тиск на
товарний ринок. Під впливом наростаючої кризовості у політичного
керівництва СРСР починають з'являтися думки щодо запровадження
надзвичайних умов, надзвичайних тимчасових заходів, що на практиці
означало відтягування, а за деякими напрямками і згортання реформ.
Багатьох налякав розмах діяльності демократичних народних рухів
(«розгул демократії»), політичні цілі яких у стрижневих питаннях стали
розходитися з інтересами владної еліти.

Після занять мчав на Хрещатик (до головпоштамту): біля фонтану
відбувалися словесні баталії між сторонниками та противниками
комуністів (там я побачив наших шестидесятників — В.Чорновола,
Л.Лук'яненка, М.Гориня, В.Яворівського, І.Драча, Д.Павличка); дивився;
слухав, слухав, слухав й тверезів, тверезів, тверезів.

ПАРТБАРИН

Партбарин
получит в срок
с приставкой «спец» (высокое уменье!):
жену, балетные манеры, «поплавок», отличия, паек, здоровье,

партбилет и мненья.
И мнением себя избавит от сомненья -
под льготы базу подведет...

Для (До) блеску полысеет, колхознику загнет,
а сельського учителя согнет и пнет.

Зарвется
и

в срок получит.

Срок?

Читатель,
Вас рифма подведет.
Звезду и бюст!

Хотя, от нас сие зависит.

ВОЛЯ И БОГ

Мы

много лет «учили жить» народ -
дурили.
Пришел расплаты час -
дерьмом нас обложили
и КПСС судили.

«Не знали мы,
не ведали!»

Ха-ха.
Да в нас
прогнили даже потроха!

«Вперед, робяты,
скопом в дерьмокрады!
Котлетки с рисом жри -
и больше не греши.

Спеши
замаливать грехи!
Бог добр, туды Его сюды...

Всегда мы веровали в Божью благодать.
И за собой не ведаем вины,
а в КПСС вступали только за чины,
ее такую мать.».

По всей стране и стон и плач -
мы судьи все -
и жертва и палач -

и потому -
я сам себя сужу -
и к высшей мере присужу -
к раскаянью.

За натурою я романтик; дійсність завжди ідеалізував; не бачив (а,
можливо, й не хотів бачити багна тоталітаризму); жив у своєму світові,
світові Червоних вітрил.

„.В КПРС вступив в Ленінградї на 19-му році життя (мав
рекомендації від керівництва школи, де працював учителем музики
перед армією); вступив осознано й вважав себе ідейним комуністом. В
армії був командиром відділення, заступником командира взводу. Після
армії пройшов школу інструктора з комсомолу політвідділу, заступника
командира частини (БУРВА — батарея управління ракетних військ та
артилерії) з політроботи кадрованої дивізії (місце дислокування — місто
Білгород-Дністровський), голови первинної профспілкової організації,
секретаря партійної організації та члена парткому об'єднання санаторно-
курортних установ Молдрадпрофу смт. Сергіївка (до речі, дружина
Ступака О.Т. тоді була головним бухгалтером райкому партії й
нещодавно казала, що пам'ятає мене самим молодим секретарем
первинної парторганізації), а в березні того київського року мені було 37 і
вже 7 років тому Тимофєєв В.Я. пройшов курс молодого директора.

.В Києві січня 1990 року я читав, в лютому слухав, в березні почав
питати. А питати я почав хлопців, що одягнені були в сценічні козацькі
костюми, мали папаху, люльку, шаблю, нагайку, вуса та оселедці.

Прадід мій — отаман-некрасовець, дід — козак-характерник, батько -
син козачий, полковник Радянської Армії, а я. ось тут й заговорили гени
козацькі. Хлопці посміялися й (тепер я знаю — це був Д.Сагайдак із
товаришами) відповіли так: «На, москалику, листівку-козаківку — читай!».
На жаль, оригінал не зберігся. Хтось із тернопільчан-курсантів випросив
її у мене. Але текст я переписав; потім переробив для наших умов (тоді
вважав, що козаки жили й живуть лише на Дунаї, а в Білгород-
Дністровському районі їх немає).

На жаль, подальші контакти із київськими козаками не відбулися -
почалася підготовка до випускних екзаменів (28 березня), захист «малих
дипломних» (я тоді вже друкувався, навчався в аспірантурі); заступник
Міністра освіти В.Максименко обіцяв допомогти із друкуванням великої
статті з проблем виховання (я її гарячкувато правив), а ще й вибори
23.03.1990 в Адамівці голови сільської ради (мене, як депутата,
телеграмою просили приїхати — я їздив на вибори) — все це на деякий
час відвернуло мою увагу від Хрещатика, а коли в кінці березня декілька
разів поспіль ходив туди — (завідуючий кафедрою ЦІУУ В.Маслов за
моєю заявою продовжив мені ще на 3 доби термін перебування в
гуртожитку — для роботи над статтею) — вже козаків не бачив.

В Києві я багато фотографував, відкрив для себе М.Булгакова,
Андріїв узвіз.

ИЗВОЗ

Завтра -
последняя декада марта.

Мне предстоит пройти
маршрут длиною в три рассвета
и через лето
к осени прийти...

Шестой этаж.
Под нами — Покровский монастырь.

Испуганные лики смиренных монахинь.

В окно по воскресеньям
колоколов трезвон -

сигнал.
К почтамту мчимся
Где митинг,
СНУМ, ОМОН.
Гримить Дмитро Павличко,
Покаявся Бочар,
і чарівна паличка -
Звертання «пан Гончар».

Кричат:
«Коммуну до гіляки!»
И вот без драки
Попали в забияки.

В национальные герои.

Когда народ захотел другой жизни -
он вышел на улицы и его не могли «успокоить»
ни МВД, ни КГБ, ни ОМОН, ни армия.
Значит, дело не в большевиках.
Дело в народе.
Обманутый хотел быть обманутым.
Сейчас не хочет.

Потом -
обманут другие.

Восходит солнце, и заходит солнце, и спешит к месту своему,
где оно восходит. Идет ветер к югу, и переходит к северу, кружится,
кружится на ходу своем, и возвращается ветер на круги свои.

Экклезиаст.

І. КОЛЕЧКО.

Взлетаю по ступенькам -
пятидесятая.
Направо — АсаїЗетіа -
аудитория тридцатая.

Звонок.
Утих резерв.
Звучат наук куранты.
Почти доктор учильных наук внушает курсантам:
«Обучение — это общенье
(записать определенье спешу),
где познаньем происходит управленье
(посмотрел. я уткнулся в конспект. я в конспекте поэму пишу.),
общественно-исторического опыта усвоенья.
(все внимают. вещает лектор. я ему ничего не скажу.

Промолчу.).

Тут декан
ковырнул ржавым ломиком юмора
(блеск традиций застольного Рюмера):
«Он один поднимает экран!»
Смех резерва послышался громкий.
(Как воспримешь ты юмор столь «тонкий»?
Я в смятеньи смотрю на Мишка -
Он страдальчески хмурит брови.)
Поднимаюсь с Петраркой вровень!
Счастлив я.

Спутаюсь по ступенькам -
пятидесятая,
вверху осталась
Academia -
аудитория тридцатая.

ІІ. TABULA RASA.

Я окунулся в Неизбежность,
я спрятал в Ней свои шаги.
Моя стареющая Нежность,
начни читать меня, начни!

Твоя любовь — самоотдача.
И счастлив я, в конце-концов,
что, счастья от других не пряча,
услышал светлый тихий зов.

Моя стареющая Повесть,
ты не отступишь от лица.
И прочитать твою холодность
никто не сможет до конца.

Я разглядел — и ты не скроешь,
не можешь скрыть, как март, Светла,
моя стареющая Повесть,
ты — без начала и конца.

Они идут, твои страницы,

они идут, и ты жива.
У них — задумчивые лица,
в них нет начала, нет конца.

Они тревожны, как сомненья,
как трепет тела, как слова.
Моя стареющая повесть,
Как март, Светла. Как март, Светла.

ІІІ. ЛЕПЕСТОК.

Дом

зашторенными окнами
взглянул.
Из окон гул:
нечистой силы бал
хлестнул девятый вал.

Здесь
Мастер
жил.

Любил
он

Маргариту.

Я замедляю шаги.
В дверях — Бегемот:
«Поди! Поди!
Ему не нужен ты.
Гонимый и больной

нашел покой
ваш Мастер
не у вас!..»

Беда пришла,
коль на защиту Мастера
от нас
нечистой силы рать
пришлося звать
чистейшей Маргарите.

Завтра -
последняя суббота марта.
Прошел я
маршрут длиною в три рассвета
и через лето
к осени пришел...

2. КВІТЕНЬ-ТРАВЕНЬ 1990. ПРОФОРІЄНТАЦІЯ Й ТРУДОВЕ

ВИХОВАННЯ КОЗАЧАТ.

На ІІІ з'їзді народних депутатів СРСР М.Горбачова обирають
президентом Радянського Союзу.

У Верховній Раді України утворилася парламентська більшість та
парламентська опозиція (І.Юхновський, О.Ємець, Д.Павличко, Л.Танюк,
В.Яворівський). Першим головою українського парламенту було обрано
В.Івашка, який до цього (замінивши В.Щербицького), очолював ЦК
Компартії України. З ініціативи Демократичного блоку було прийнято
Декларацію про державний суверенітет України.

На той час я був пошукачем наукового степеня кандидата
педагогічних наук при кафедрі педагогіки Одеського державного
університету (перший мій науковий керівник — завідуючий кафедрою
педагогіки професор Іван Іванович Кобиляцький помер й мене передали,
разом із зміною теми моєї дисертації, його наступниці — доценту
Олександрі Миколаївні Якубовській (померла в 2006 році) — дружині
директора Одеської радпартшколи (Якубовський Олексій Петрович);
потім директор радпартшколи, вже у часи Незалежної України, став
ректором Одеської філії Академії державного управління при
Президентові України; й тоді вже він, за порадою ректора Академії
Лугового, ще раз змінив тему моєї дисертації — «Виховна робота
державного службовця 9-10 рангу (голови сільської, селищної ради) із
населенням»).

Тоді ж тема моєї дисертації тоді була пов'язана із трудовим
вихованням та профорієнтацією, вже пройшли публікації в ЗМІ: «Вошли
в ассоциацию» («Школа и производство», Москва), «Учнівська молодь -
селу» («Радянська школа», Київ), «Предлагаю програму вывода
сельской школы из кризиса» («Педагогическая инициатива», Одеса), у
місцевій газеті «Советское Приднестровье», діяла в школі налагоджена

система суспільно-корисної виробничої праці, але щось мені муляло
душу — не було високої ідеї, яка б запалювала серця юні. Крім того, я
отримав листа від «класика закордонного бізнесу» — З.Тенненбойма
(автора книги «Прагматизація освіти», Швеція-Осло, 1991), який,
прочитавши мої опуси в радянських центральних ЗМІ, вирішив дати
директорові школи декілька порад по налагодженню роботи шкільних
кооперативів, але зауважив: «В сучасну епоху процвітають ті регіони, в
яких процвітають виробничі фірми. Виробничі ж фірми (базові
підприємства, шефи — розрядка моя) процвітають, якщо діти й підлітки
(підшефної школи — розрядка моя) вже в шкільні роки отримують
соціальний досвід життя духом й дисципліною виробничої фірми». Далі
він пише: «Хлоп'ята та дівчата, юнаки та юнки навчального закладу
повинні мати своє прибуткове виробництво, яке вони отримали в дар від
сусідньої фірми (шефів — розрядка моя). Не можна дітям дарувати
безпосередньо гроші, цукерки, працю дорослих, це дітям не на користь;
їм треба дарувати доступні дитячій праці госпрозрахунково-локальні
частини вже налагоджених виробництв і хай (паралельно навчанню) учні
там працюють й заробляють і на ремонт, і на прикрашення і на
збагачення свого навчального закладу і на кишенькові витрати і на
доплату кращим вчителям і на туристичні поїздки».

У нас було своє прибутково-локальне виробництво (частина
свинотоварного комплексу асоціації кооперативів — вирощували
ремонтне поголів'я свиней — майбутніх свиноматок); на ньому у нас був
ідеальний порядок: середньодобовий приріст ваги свинки становив 650
г.!; в асоціації ім. Шевченка — 248 г.?). Була в районній газеті стаття на
цю тему «Урок для родителей»; в статті ставилося питання: «Як же так
сталося, що діти зробили урок батькам?». Голові асоціації (Бурлай М.І.)
прийшлося давати пояснення; він сказав так: «Ми на це питання
намагалися відповісти на партійних зборах. Думки були різні. Але я
особисто вважаю, що справа у відмінно організованій роботі по уходу за
поголів'ям. Діти — молодці. Нам у них треба багато чому навчитися».
Завідуючий фермою (Охременко Ф.О. — вже покійний) сказав: «У дітей
нічого не пропадало. Все, що можливо, вони несли на ферму. На
пришкільній ділянці вирощували буряк, кормові гарбузи; поросяткам
перепадало кожен день снопик свіжого сіна. Крім того, слідкували за тим,
щоб сильніші поросята не заважали слабкішим; цих слабкіших
підкормлювали». Хто заважав дорослим так робити? Але на цьому
грунті з нами вже восени 1993 року не продовжили контракт. Своєрідна
конкуренція.

УПРАВЛЕНИЕ ПРОФОРИЕНТАЦИЕЙ В СЕЛЬСЬКОЙ ШКОЛЕ.

Из опыта работы директора школы.

Профессиональная ориентация в общеобразовательной школе — это
подготовка учащихся к труду и оказание им помощи в сознательном выборе
профессии. Для реализации задач профориентации необходима глубоко
разработанная система управления, которая снизила бы роль стихийного фактора.
Но управление, отмечала Н.К.Крупская, должно рассматриваться у нас «не по-

спецовски», не под углом зрения пригодности человека к той или иной профессии
или специальности, а «. с точки зрения всестороннего развития человека»
(Крупская Н.К. Пед. Соч. М. 1963, т.11 — с.542).

В данной статье сделана попытка обобщить накопленный опыт управления
профориентацией в Адамовской НСШ и базовом хозяйстве — ассоциации
кооперативов им.Т.Г.Шевченко (1984-1990) и указать возможные пути дальнейшей
работы в этом направлении.

Причины обращения коллективов школы и базового хозяйства к данной
проблеме в 1984 году следующие:

Низкая рентабельность хозяйства, как следствие — низкие заработки
колхозников, нищая школа.

Неналаженые быт и культурный досуг тружеников со всеми вытекающими
отсюда последствиями.

Текучесть кадров в хозяйстве, школе, на объектах культури.

Перед коллективами школы и базового хозяйства были поставлены
следующие задачи:

Приобщить учащихся к традициям крестьянства (через общий с
крестьянами труд — общественно-полезный и производительный), чтобы школьники
осознали и усвоили крестьянское отношение к труду, своему коллективу, товарищам
и свойственные трудовому человеку нравственные качества.

Обеспечить себя местными кадрами.

Переломить тенденцию обнищания хозяйства и оттока трудовых ресурсов.

Прийти в результате работы к ситуации конкуренции на места в трудовых
коллективах и престижности труда в сельськохозяйственном производстве для
выпускников нашей школы.

Был создан совет профориентации, который занялся координацией работы
педагогов и трудовых коллективов. В результате работы сложился следующий
механизм управления профориентацией:

Схема 1. Механизм управления профориентацией.

Информационное обеспечение.

Планирование.

Координация.

Контроль (учет) и коррекция.

Организация.

Профпросвещение
Совет Развитие интересов и склонностей і=> Ученик

профориентации 1 ^ Профконсультация

Профадаптация

I. Информационное обеспечение — получение информации о состоянии
процесса профориентации. Мы накапливаем следующую информацию:

профессиональные намерения учащихся школы;

потребность народного хозяйства, медицинского обслуживания,
образования, культуры и науки района, области в кадрах;

возможность приема абитуриентов в профессиональные учебные заведения;

осуществление профессиональних намерений выпускников школы.

II. Планирование. План совместной профориентационной работы школы и
базового хозяйства включает следующие направления работы:

деятельность совета по профориентации;

профессиональная ориентация в учебном процессе;

внеклассная работа с учащимися по профориентации;

совместная работа с базовым хозяйством;

организация ОППТ;

совместная работа с профессиональними учебными заведениями;

деятельность школьной библиотеки по профориентации.

Координацию профориентационной работы внутри школы и ассоциации,
между школой, ассоциацией и учебными заведениями осуществляет совет
профориентации.

Схема 2. Координация профориентационной работы.

СОВЕТ ПРОФОРИЕНТАЦИИ

Ј

Планирование профориентационной работы
Методическая работа
Проведение совместных заседаний ^
ШКОЛА і [> Совместные мероприятия по профориентации

Организация ОППТ 5-9 кл.
Организация инд. работы с учащимися ^
Трудоустройство учащихся
Отчеты по работе

Контроль (учет) и коррекция проводится с целью внесения необходимых
коррективов в процесс профориентации, совершенствования ее содержания,
методов, форм управления.

Организация профориентации — это система, состоящая из следующих
компонентов: профпросвещения, развития интересов и склонностей,
профконсультации, профадаптации.

Профессиональное просвещение. Мы формируем у школьников:

знания о социально-экономических и психофизиологических особенностях
профессий; об условиях выбора одной из них;

положительное отношение к профессиональной деятельности;

мотивированные профессиональные намерения.

Профконсультация. В этом направлении мы проводим следующую работу:

информируем школьников о каналах трудоустройства, требованиях к приему
на работу и учебу, возможностях освоения различных профессий, сроках
подготовки, системе оплаты труда, перспективах профессионального роста;

изучаем личность учащегося, его интересы, склонности, способности с целью
выявления их соответствия избираемой профессии;

корректируем выбор профессии учащимися; проводим его переориентацию
(если необходимо) на другую профессию;

выявляем состояние здоровья школьника, его психофизиологические
качества.

Особое внимание мы уделили развитию интересов и склонностей и
профадаптации и дали возможность ученику:

проявить познавательную деятельность, направленную на развитие
взаимоотношений с людьми, обществом;

приспособиться к сельськохозяйственному производству, новому
социальному окружению, условиям труда и особенностям конкретной
специальности.

В процессе производительного труда ученики производят продукцию, несут
полную ответственность за ее количество и качество и получают зарплату.

К.Маркс и Ф.Энгельс показали воспитательное воздействие труда на
человека. Они утверждали, что труд — достояние человека, условие его жизни и
всестороннего развития. Идею соединения обучения с производительным трудом
К.Маркс и Ф.Энгельс обосновали положением о том, что такое соединение

УЧЕБНЫЕ
ЗАВЕДЕНИЯ

АССОЦИАЦИЯ

выступает важным средством подготовки всесторонне развитой личности. «При
разумном общественном строе каждый ребенок с 9-летнего возраста должен стать
производительным работником так же, как и каждый трудоспособный взрослый
человек, должен подчиняться общему закону природы, а именно: чтобы есть, он
должен работать, и работать не только головой, но и руками» (Маркс, Энгельс, т.16
с.194).У нас сложилась следующая структура ОППТ:

Схема 3. Структура ОППТ.

1. Работы для школы. 1-9 кл.

Охрана природы. 1-9 кл.

Сбор вторсырья. 3-9 кл.

Работы по благоустройству. 5-9 кл.

Труд в сельском хозяйстве. 5-9 кл.

Труд в сфере обслуживания. 8-9 кл.

7. Промышленное производство (проект). 8-9 кл.

Педагогические требования, которыми мы руководствуемся в организации

ОППТ:

разъяснение учащимся и их родителям целей и задач ОППТ, педагогический
анализ всех успехов, трудностей и неудач;

создание нормальных условий для работы и отдыха учащихся. Вовлечение
их в общественно-политическую (создание музея села), культурно-массовую
(выступление школьной агитбригады, участие школьников в объединеном хоре,
драматическом кружке, танцевальном коллективе при Доме культуры) и спортивную
(матчи по футболу, баскетболу, волейболу между сборными командами ассоциации
и школы, в составе которой ученики и учителя) работу;

сочетание моральных и материальных стимулов (лучших учащихся-
производственников ассоциация награждает ценными подарками, бесплатными
туристическими путевками, грамотами);

предоставление широкой инициативы самим учащимся, развитие принципа
демократизма в УПБ.

Работы для школы (1-9 кл.): уборка классных комнат, кабинетов и мастерских,
уход за растениями в школьных помещениях, за участком школы, изготовление и
ремонт учебного оборудования и наглядных пособий, инструмента,
сельскохозяйственного инвентаря, участие в оснащении учебных кабинетов,
мастерских, спортивной, географической площадки, в ремонте школьной мебели и
хозяйственного инвентаря, в ремонте школы, мастерских, работы на школьном
учебно-опытном участке, уход за садом, выращивание продукции для столовой,
цветочно-декоративных растений, кормовых культур, сельськохозяйственное
опытничество.

Охрана природы (1-9 кл.): работа звеньев «зеленых патрулей» по выявлению
и проведению борьбы с вредителями сельскохозяйственных культур и зеленых
насаждений; выращивание посадочного материала деревьев и кустарников;
создание семенного фонда цветов для закладки цветников; сбережение зеленых
насаждений, которые заложены в прошлые годы, уход за ними; внутреннее и
внешнее озеление школы, ферм, полевого стана, гражданских учреждений; охрана и
привлечение диких полезных птиц, поделка кормушек и гнездовий; выявление и
охрана памятников природы, редких деревьев, кустов, цветов, участков
лекарственных растений; охрана редких и полезных для нашей местности животных;
сбор семян плодовых и декоративных деревьев и кустарников, лекарственного
сырья; очистка и посадка полезащитных насаждений.

Сбор вторсырья (3-9 кл.): сбор макулатуры и металлолома.

Работы по благоустройству (5-9 кл.): помощь в поддержке чистоты улиц,

парка.

Труд в сельском хозяйстве (5-9 кл.): работа школьного кооператива в составе
ассоциации кооперативов — уборка урожая, уход за посевами, выращивание
домашней птицы и молодняка сельскохозяйственных животных, работа на
животноводческих фермах по кормлению животных и уходу за ними.

Труд в сфере обслуживания (8-9 кл.): работа в торговле, в общественном
питании, в связи, коммунальном хозяйстве.

Промышленное производство (мастерские — проект — 8-9 кл.): создание
компьютерного центра ассоциации и обучение на его основе кооператоров,
школьников, управлению производством, маркетингу, менеджменту; автоматизация
основных процессов на производственных участках ассоциации и др. (там где это
сейчас возможно).

В 1988 году базовое хозяйство было преобразовано в ассоциацию
кооперативов им. Т.Г.Шевченко со следующей структурой:

Схема 4. Структура ассоциации кооперативов.

Мозговой центр
Тракторная бригада — зерно-мясо — СТФ, МТФ
Молоко Коптильный цех, Колбасный цех
корма — Тракторная бригада
«Пищевик»
овощи — Консервный цех
Промыслы
Пасека, Звероферма
Школьный кооператив, Теплицы
АТП
«Бытовик»
ДК, База отдыха, «Досуг»
ЖБК, Кирпичный цех
Внеш. торг. связи, Банк
Коммерческий центр

В соответствии с новыми условиями взаимодействия школы и базовим
хозяйством изменилась и структура управления профориентацией. Она сейчас
такова:

Схема 5. Структура управления профориентацией.

Директор школы -
зам. председателя СПО
Завуч

Организатор ОППТ
Уч. труда
Шк. библиотекарь
Ст. вож.

Председатель ассоциации -
председатель СПО

Специалисты ассоциации

Член комиссии содействия семье и школе

Член родительского комитета

Член депутатской комиссии по образованию

Медик

СОВЕТ ПРОФОРИЕНТАЦИИ

Классоводы Классные руководители Председатели кооперативов

Учителя-предметники

Классы 1-4 Классы 5-9

Ученик Ученик Кооператор

Деятельность школьника по ознакомлению Деятельность школьника по

с миром труда и выбором профессии. выбору и освоению профессии.

Совет профориентации объединяет, координирует и направляет усилия
педагогического и трудовых колективов на качественное улучшение
профессиональной ориентации учащихся. Совет:

формирует сознательное отношение к труду, установку на готовность
трудиться в сфере материального производства;

формирует активную жизненную позицию у профориентаторов-
общественников, стремление к овладению научными основами организации
профориентационной работы;

координирует работу по профориентации школы, базового хозяйства,
профессиональными учебными заведениями, учреждениями культуры,
профориентаторов-общественников;

планирует профориентационную работу;

осуществляет контроль за проведением профориентационной работы.

Итоги совместной работы школы и ассоциации по профориентации
следующие:

Обеспечили себя кадрами как в школе и объектах культуры и
здравоохранения, так и в ассоциации.

Переломлена тенденция обнищания хозяйства и школы и оттока рабочих
рук. Доходы ассоциации в 1988 году составили 1,2 млн. руб, в 1989 году — 1,5 млн.
руб. За счет ассоциации застроена улица Молодежная, закольцованы дороги с
асфальтовым покрытием по селам ассоциации, идет строительство детского
комбината, пристройки к школе, в перспективе — газификация сел.

Укрепляется материальная база школы. В 1989 году ассоциация кооперативов
выделила 20 тис. руб. на приобретение мебели, ТСО, спорткомплекса, достройку
помещений в школе. В 1990 году выделено 25 тис. руб. на приобретение
компьютерного класса.

Добились ситуации конкурса на рабочие места в кооперативах.

Теперь мы вступаем в этап совершенствования нашей работы, ставя перед
собой следующие задачи:

Формирование крестьянина-философа, с почтением и любовью
относящегося к земле-кормилице, понимающего, что «труд — отец богатства, а земля
— его мать» и через производительный труд — формирование личности.

Совершенствование планирования и координации профориентационной
работы, включение в районную систему профориентации.

Совершенствование структуры и механизма управления, где насущные
задачи:

совершенствование профориентационной работы с детьми,
ориентирующимися на профессии, не связанные с сельскохозяйственным
производством;

совершенствование работы с талантливыми детьми.

Совершенствование вышеуказанных аспектов управления позволит повысить
эффективность профориентационной работы с учащимися в новых условиях работы
села и позволит сделать еще один шаг к ситуации, когда школа становится учебным
цехом базового хозяйства.

Я вважав (та й дотепер вважаю), що праця селянина повинна
давати крила людині (хоча вона й важка, й непродуктивна, й ще
щось.), й формувати людину-селянина-философа — КОЗАКА, з
його неповторним світосприйманням та світотворенням, з його
особливим ставленням до природи, до Матінки-Землі, до
Батьківщини, до людей, взагалі до ідеї особистої свободи.

3. ЧЕРВЕНЬ-ВЕРЕСЕНЬ 1990. ЛЕНІНГРАД-ПЕТЕРБУРГ, НАРВА-ІВАН-

МІСТО. КАЗАКИ.

В кінці 80-х рр. ХХ ст. я здійснив декілька маршрутних поїздок до
хлопців, з якими проходив службу в лавах Радянської Армії: серпень
1988 — Григораш Леонід — саксофон, Онищук Федір — тромбон, Ковальчук
Юрій — гітара (Одеса та Одеська область), липень 1998 — Хохія Томазі -
труба (Кавказ), Тагієв Аслан — ударні (Чечня), Петров Володимир -
контрабас (Вологоград).

КАВКАЗ

Из города
тропинкой на Машук взбежал.
Присел.
Эльбрус сереброглавый
сурово глянул.
Середина лета

прохладой
овевает тело.
Головокружение
от близости к гению.

Странный человек

за спиной,
давно ушедший, но
живой.
Как я,
в родной стране -
изгой.

В стране воров и пьяниц.
Где все стараются найти в тебе
изъянец
и

в грязь втоптать
за то, что не такой.

Ладонь -
сухая -
на плече.

И гневный шепот
(ветра ропот?):
«Я не отмщен.
Под сению закона -
лжецы -
у трона.

В стране разбойный маскерад.
Сорви с них маски!»

«Я — не борец.
Я духом слаб.
Я, наконец,
подлец! — учитель я!
Я врал.
Мне в ад пора.»

«Уймись!
Не ной.
Черед идти на битву твой.
Иди.»

И я пошел.

Червень 1990 — Рубльов Леонід — гітара, Гудімов Сергій — гітара,
клавішні, Шмонін Олександр — вокал, Іванов Євген — вокал (Нарва,
Ленінград). Заходив до своїх улюблених майстрів слова:
Ф.М.Достоєвського, О.С.Пушкіна, О.О.Блока...

GROSE PITER

Летом,
бронзоволицый
от южного солнца
я

бреду под питерским дождем.

Незваным
ворвался к Федору Михайловичу.
Анна-берегиня
просила недолго гостить:
болен.
Уходя,
слышал, как бушевал он:

«Бесы,
бесы правят Россией!».
Оставалось немного до двадцать восьмого января.

Александра Сергеевича
видел спешащим на Черную речку.
Не знала Наталья Николаевна, что
оставалось немного до двадцать девятого января.

Александра Александровича
встретил у дома.

Тихо ходил он берегом канала:
в ссоре с Любовью Дмитриевной.

Мы помолчали,
глядя на желтые кувшинки.

Оставалось немного до седьмого августа.

Вышел к Медному на коне

и подумал:
«Ну почему, ну почему я
не смог остановить их?!»
Кто остановит нас,
Grose Piter?

И

можно ли
остановить ROK?

Перебуваючи в гостях у Рубльова (він мав фермерське
господарство на болотах між Нарвою та Нарвою-Йиесуу), я пройшовся
чистесеньким естонським містом Нарвою та заляпаним багнюкою,
засміченим російським Іван-містом. Прибалтам козаки не потрібні, вони
мають рицарів, а ось росіянам-українцям вони потрібні — хоча б
елементарний порядок навести.

У цей період дедалі організованішим і широкомасштабнішим стає
робітничий рух: страйки, мітинги — вимоги щодо відставки діючого уряду
та створення уряду національної довіри, деполітизації правоохоронних
органів, виведення парткомів з підприємств, націоналізація майна КПРС.
Непослідовне, половинчасте реформування народного господарства,
невміння партії вести політичну боротьбу в умовах конкурентності,
втрата партійним керівництвом контролю за процесом перебудови
зумовлювали посилення антикомуністичних настроїв у суспільстві та
появу руйнівних процесів у самій партії.

На червень 1990 року приходиться створення спілки козаків Росії
отаманом Олександром Гавриловичем Мартиновим. Спілка козаків Росії
має й дитячі козацькі підрозділи. Ось таборування одного з таких
підрозділів я бачив в Іван-городі в червні 1990 року. Зробив декілька
фотознімків, а потім ще довго стояв у воротах фортеці й дивився як
молоді російські казаки (були вони в одностроях, над табором майорів
трьохколірний прапор Російської імперії) розбивають намети,
розпалюють багаття та ін. Такий щем огорнув душу. Я чомусь тоді
вважав, що козаки можуть бути тільки десь там, у великих містах, у
столицях.

Після маршрутної поїздки до Нарви-Ленінграду я декілька місяців
працював над документом, що повинен був започаткувати в виховній
системі нашої школи елементи козацького виховання. На жаль, цей
проект тоді не вдалося реалізувати.

ВИХОВАННЯ ФІЗИЧНО ТА МОРАЛЬНО ЗДОРОВОГО ПОКОЛІННЯ
НА ТРАДИЦІЯХ КОЗАЦЬКОЇ ВЕРСТВИ НАСЕЛЕННЯ.

ПРОЕКТ.

Історія вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А
своє у нас — козацтво — спосіб життя вільної людини, яка із
зброєю в руках захищала своє право на свободу.

Держава живе й розвивається доти, доки в ній живе багатим духовним життям
школа. А для цього школа повинна стати осередком зустрічі дитинства із справді
загальнолюдським — дитинча має частіше зазирати у вічність — саме школа стоїть у
витоків духовності суспільства.

Історичні умови буття породили самобутній феномен — козацтво. Воно
втілювало в собі фізичне і духовне здоров'я, інтелектуальну силу, життєздатність,
оптимізм і енергію.

Це була об'єднана, згуртована, ідейно і духовно зцементована, суворо
дисциплінована сила, яка очолювала боротьбу проти чужоземних ворогів.

В сучасних умовах погіршення фізичного та психічного здоров'я молоді,
відходу суспільства від основ природовідповідного життя, необхідно повернутися
обличчям до надбання наших предків-козаків — системи виховання всебічно
розвиненої особистості молодого козака. В основу навчально-виховного процесу
школи такого типу необхідно покласти проблему „Школа козацького виховання -
основа становлення особистості козака-лицаря".

Система виховної роботи школи такого типу базується на ідеях козацтва.
Діяльність усіх джерел організованого впливу на виховний процес у школі
спрямований на творче продовження в сучасних умовах козацьких звичаїв і традицій,
вироблення в кожного учня прагнення розвивати в собі кращі людські риси козака-
патріота.

Козацька система виховання:

наймудріша, бо вона озброєна багатющими знаннями, виробленими
колективним генієм народу;

найавторитетніша, бо її істинність підтверджена багатовіковою масовою
практикою;

найідейніше, бо вона базується на заповідях народної моралі, націлена на
формування справжньої людини;

найпрогресивніша, бо вона завжди знаходиться на передньому краї боротьби
за розум, за світло знань, за перемогу Добра над Злом;

найбагатша, бо на її теренах протягом багатьох віків сумлінно працюють
мільйони вихователів.

Народні традиції, звичаї та обряди об'єднують минуле і майбутнє народу.
Практично прилучаючись до них, учнівська молодь убирає в себе філософський,
психологічний, ідейно-моральний і естетичний зміст, у неї формується козацька
самобутність, творче ставлення до дійсності...

Головна мета школи козацького виховання — формування в родині, школі і в
громадському житті козака-лицаря, палкого патріота, мужнього громадянина,
захисника рідної землі з яскраво вираженою свідомістю і самосвідомістю,
світоглядом і характером, високою мораллю і духовністю.

Основні завдання школи козацького виховання:

плекати фізично загартованих, із міцним здоров'ям, дужих тілом і духом
козаків і козачок;

формувати у підростаючого покоління високі козацькі якості, шляхетність,
моральні чесноти, почуття милосердя;

виховувати силу волі і силу духу, мужність і звитягу, уміння боротися зі злом і
перемагати його в будь-яких життєвих обставинах;

плекати віру, надію, любов, готовність творити добро і красоту в собі і в
довкіллі;

формувати здатність до альтруїзму, гармонійного поєднання особистих,
індивідуальних і загальнодержавних потреб та інтересів, відчувати себе невід'ємною
складовою частиною цілого і вічного — козацтва;

виховувати у підростаючих поколінь козацький характер, світогляд, історичну
пам'ять і свідомість;

готувати молодь до активної творчості, участі в розвитку культури,
духовності;

виховувати господарів рідної землі, творців держави, її захисників від ворожої
агресії, експансії;

сприяти оволодінню молоддю військово-спортивним мистецтвом козаків,
формуванню в неї, з урахуванням сучасних світових здобутків в галузі науки,
культури і техніки, творчих умінь продовження політичних, державних, економічних,
мистецьких і військових традицій козацтва.

Цикли

Цикли та напрямки виховання в козацькій школі.

Напрямки

КУЛЬТУРА
ТІЛО-

ВИХОВАННЯ

ДУХОВНА

КУЛЬТУРА

Козацька система здоров'я.

1 Формування у молодого козака міцного здоров'я, загартованості тіла й духу, уміння
досягати перемоги.

Козацька військова справа.

Відродження військово-спортивного мистецтва козаків: верхової їзди, стрільби з лука,
володіння списом, шаблею, іншими видами зброї, подолання природних перешкод,
керування човном, різних видів боротьби та протиборств.

Козацький родовід.

Організація досліджень молодими козаками свого родоводу; виховання родинних
цінностей, поваги до свого роду, бажання примножити його славу.

Козацькі традиції.

Відродження прогресивних козацьких традицій, служіння Батьківщині корисними
справами.

Козацька історія та культура.

Пізнання історії козацтва, досягнутих ними пріоритетів — ідейних, політичних,
наукових, культурних та ін.

Відродження козацьких мистецьких традицій: гуртового співу, танцю, дотепного
влучного слова, художнього розпису, художньої вишивки; козацьких знань: народної
медицини, астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії.

І

5

6

Козацька духовність.

7

Формування високої моралі, сили волі і сили духу; оволодіння основами козацької
філософії, ідеології, психології, характеру і світогляду.

Козацьке самоврядування.

Відродження моделі козацького самоврядування — Кола (Кругу) — де отаман — лише
перший серед рівних (безпосередня участь у прийнятті рішень, але й персональна
відповідальність за їх втілення в життя).

4. ЖОВТЕНЬ 1990. МУРАВЛЬОВКА — ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
ПОКРОВА. НАША ПЕРША КОЗАЦЬКА РАДА

(КОЗАКИ — ТИМОФЄЄВ В.Я., ГУЦАН В.Т., ГОНЧАРОВ В.Я.).

Поляризація і конфронтація політичних сил у республіці наростала,
сягнувши піку в осінньому протистоянні опозиції та влади: 100-тисячна
маніфестація у Києві, голодування студентів з 24 міст України (вимоги -
відставка уряду В.Масола, надання Декларації про державний
суверенітет України конституційної сили, оголошення нових виборів до
Верховної Ради на багатопартійній основі, заборонення відбування
військової служби громадянами України за її межами, націоналізація
майна КПРС та ВЛкСм на території республіки).

Відбувалася радикалізація РУХу; на своєму II з'їзді він суттєво
змінив політичні орієнтири (Від народного руху за перебудову — до
народного руху за відродження суверенітету України). Чітко визначилася
розстановка нових політичних партій України: на правому фланзі -
Українська християнсько-демократична партія (УХДП), Українська
Народно-Демократична партія (УНДП), Українська Республіканська
партія (УРП), у центрі — Українська селянсько-демократична партія
(УСДП), Партія зелених України (ПЗУ), Партія демократичного
відродження України (ПДВУ), на лівому фланзі — Спілка трудящих
України за соціалістичну перебудову (СТУ). КПУ налічувала 3 млн. осіб,
а 95% депутатів Верховної Ради УРСР на момент їхнього обрання були
комуністами.

Тоді ж через Петра Чернишука до мене потрапили два важливих
документа — Звернення Генеральної канцелярії Українського козацтва та
Клятва Українського козака на вірність Україні.

ЗВЕРНЕННЯ ГЕНЕРАЛЬНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

«ДЕ ВИ, ОНУКИ МОЇ?»

Нащадки славних лицарів України — козаків, де поділась відвага і воля ваша?
Невже забули, чиї ж ви онуки? Забули, як дерли прадіди ваші китайку на онучі?
Злазьте з печі, відривайтесь від спідниць, досить боки відлежувати! Згадайте славу
козацьку! Пора Україні служить!

Ми, нащадки козацького роду, піднялись з колін і заявили про себе на I
Всеукраїнській Великій козацькій Раді у вересні 1990 року.

Відтворене Українське козацтво є правонаступником козацтва України і
охоплює своєю діяльністю всю територію України. Сучасне Українське козацтво — це
сотні куренів, кошів по всій Україні. Це найщиріші почуття вільного братерства. Це
збереження історичної спадщини народу. Це виховання патріотів і гарт завтрашніх
воїнів Української армії. Це відновлення народних ремесел, впровадження
екологічно чистих виробництв, фермерства.

Козацтво — це душа України, її Надія, оберіг і майбутнє!

Вступайте в Українське козацтво! Хто в душі залишився козаком, того козацтво
України з радістю прийме до своїх лав.

КЛЯТВА УКРАЇНСЬКОГО КОЗАКА НА ВІРНІСТЬ УКРАЇНІ

Перед Богом нашим Всевишнім, Перед Святою Покровою, перед Українським
народом, ім'ям моєї Матері і Батька, святою землею нашою клянусь, що готовий
віддати Життя, захищаючи споконвічну свободу народу нашого рідного, дідівські
вікові порядки і звичаї, Самостійну Україну.

Присягаю, що буду стояти на смерть за свободу і незалежність України,
недоторканість її кордонів і до останнього подиху служити їй.

Якщо я порушу цю клятву, то нехай не прийме моє тіло Свята Українська
земля і буду я проклятий моїм народом во віки віків.

Слава Україні! Слава Українському Козацтву!

.Чотири рази на рік я намагався обов'язково приїхати до батьків в
Муравльовку Ізмаїльського району, що на Одещині: 3 березня (День
народження мами), 30 квітня -13 травня (День народження батька), на
Пасху та на Покрова (храмове свято села — козацької станиці). В цей рік
храмове свято готувалося з розмахом — центр старообрядства-
липованства та некрасівського козацтва на півдні України святкував
ювілей. Бесіди 14 жовтня цього року із земляками надихнули мене
почати збір документів та матеріалів з історії некрасівців. Історією
Муравльовки в свій час цікавився батько — Тимофєєв Яків Семенович -
офіцер Радянської Армії, вчитель історії, директор школи, голова
сільради. Був у нього синій зошит, в якому занотовував батько цікаві
факти з життя муравльовців. Зошит цей перейшов йому від одного з
перших директорів школи, а далі — мандрував по селу — від парторга
(Чирва В.В.) до голови сільради (Назаров І.Н.). Батько багато матеріалу
зібрав з історії Ізмаїльського району; він — один з авторів тому «Історія
міст і сіл України. Одеська область».

ПРАДЕД ЕФРЕМ

В тысяча девятьсот двадцать пятом, по весне
прадед Ефрем
(муравель-казак-липованин)
землю передал сыновьям-крестьянам
оставив кантер, сад марабелек,
плантацию новака, бабайки, гундер, куючку, матулу и вентеря,
шашку и шапку казацкую.

Было прадеду тогда пятьдесят.

К заутрене дед возвращался с лимана
(лиман снабжал рыбаков без обмана):
рыбешка к макачке, на юшку, на продаж
(в те годы ее продавали «за что дашь»).
Шаран на засолку.
За леи — обновку.
Бабка меняла чилим за гутули.
Дед штопал матулы.

К обеду
полили клетку картошки:
кирганского Антошки
дулап
воду давал.

Прадед по плесам ставил вентеря,
(дед с ним спорил, но зря:
подул горяк -
рыбацкий ветряк -
завтра будет рыба
к обеду).

Комары в камышах зудели весь день,
Собака хавалась в тень.

Лягушки заквакали.

Время вечери.
Крестились на образа размеренно.
Ели-пили умеренно.
Хлеб из печи -
молитву речи.
Борщ в чугунке на гарнушке,
юшка,

манджя, мундера из печки, маканка, макачка
(помидор, перец, краснопера иль щучка),
шаран, саламур, рак,
неразбавленный новак
и песня про казака,
который скакал через долину.
(Юный дед корчит потешную мину
и прадед дает ему «леща»).

Гришка, Ларька, Яшка и Грунька на печи пищат:
«Напрасно ты, казак, стремишься,
Напрасно мучаешь коня.
Тебе казачка изменила
Другому сердце отдала.»

Темно.
Спят.

Прабабка кладет пред иконой поклоны:
«Господи, помирать скоро
мне.

Прости рабу Божию — дай легкую смерть -
как бабке Фросе.

Храни Ефрема:
он по правде жил, не греша.
Бездельников не любил,
бездельников не растил.
Господи, храни Ефрема.»

Прадед прожил еще тридцать лет.

В неделю прадед, кряхтя,
лез за образа:

там хранил
заветные книги.

Читал вслух из Житий святых, из Псалтыря, пел из Восьмигласов да казацкие песни,
а потом писал в Часослове, карандаш мусоля:
«Лета 1923 у Тимофея Бахмутова Настасья народилась,
Светлана Федорова и Аверя Тимофеев венчались,
преставилась раба Божия Анна Давыдова,
седни туман зело густ был,
рыба вяло шля

в вентеря,
апосля обедни
солнце с кругами на небе,
видать, к землипотрясениям.»

Вот так жил прадед Ефрем и не мучили его мысли
о жизни смысле.
Он просто жил.

ПРАДЕД ДАВЫД

Как должен жить казак,
возрожденный к свету и счастью?

Душу — Богу!
Жизнь — Отчизне!
Серце — людям!
Честь — никому!

Станичное устройство: управа с канцелярией,
казацкое училище
да местный гарнизон.
Хозяйственные будни: земля под пашню, выпас,
под огороды, садики, под виноград «новак»;
лиман, где всем ватагам

определить по плесу,
всем улицам — кирганы
и — под полив — дулап.

Высокое — духовное -

Храм Божий -
староверовский;
Игнатия Заветы:
честь-воля
казака.

Семья:
бабуля, матушка
(отец погиб в турецкую),
детей охапка — пятеро,
а женка — половчаночка.

И праздник наш -
казацкий,
осенний — звонко-сабельный,
где атаман пред обчеством должон держать отчет.

Январь, год восемнадцатый.
Три сотни регулярных
на пять

казацких

шашек.

Нашел в архивах:
«Расстрелян за вооруженное сопротивление румынским войскам.

Население же Муравлевки-Дирекю в назидание перепорото плетьми».

Безбоязненно, красиво, стремительно -
жил прадед Давыд -
атаман станицы Муравлянки -
казак-муравель .

Перша наша Козацька Рада. Повертаючись з Муравльовки (а тоді
було два шляхи: 1. Вночі на потяг до станції Дзінілор й вранці в
Білгороді-Дністровському, далі в обід — автобусом в Адамівку. 2. Вночі на
транзитний автобус Суворове-Одеса й вранці в Білгороді-
Дністровському, далі автобусом в Адамівку), я розговорився в автобусі
на Адамівку із Гуцаном Валерієм; розповів йому про Покрову в
Муравльовці, про некрасівських, київських, івангородських козаків; про
відозву Генеральної канцелярії. Через декілька днів він до мене приїхав
із Гончаровим Віктором. Ми тоді довго розмовляли (засідання
відбувалося у мене в гаражі), пили молоде вино «Магарач», їли хліб із
бринзою. й вирішили створити козацький осередок. Розподілили ролі:
Гуцан В. невдовзі міняв постійну роботу в автопарці в місті на
підприємницькі харчі, мав змогу вільно пересуватись й взяв на себе
обов'язок зв'язатися із київськими (або, якщо вони є, одеськими)
козаками; Гончаров В., що знав більшість працівників колгоспу, повинен
був «залучати до справи тих, хто співчуває козацтву»; я повинен був
відпрацювати програмний документ нашого осередку. Жорсткі строки ми
не встановлювали; кожен працював в охотку.

Тоді ж козак Тимофєєв почав працювати над Скасками Казака-
Некрасовца.

5. ЛИСТОПАД 1990- КВІТЕНЬ 1991. СКАСКИ КАЗАКА-НЕКРАСОВЦА.

Важливою віхою став референдум. Намагаючись обмежитися
косметичними змінами, противники реформ добилися того, щоб на
референдум питання про майбутню долю країни було винесене в такому
формулюванні: «Чи вважаєте Ви необхідним збереження Союзу
Радянських Соціалістичних Республік як оновленої федерації
рівноправних суверенних республік, у якій повною мірою
гарантуватимуться права і свободи людини будь-якої національності?»
Український парламент вирішив занести до бюлетенів додаткове
питання: «Чи згодні Ви з тим, що Україна має бути в складі Союзу
радянських суверенних держав на засадах Декларації про державний
суверенітет України?» На перше питання «так» відповіли більше 70%, на
друге більше 80% громадян, що взяли участь у референдумі.

В Донбасі знову вибухає страйк; заворушення прокотилися по
країні, у ході яких висувалися як економічні, так і політичні вимоги.

Заворушення сприяли активізації президента СРСР. М.Горбачов
провів у Ново-Огарьово (під Москвою) зустріч з керівниками РСФСР,
України, Білорусії, Узбекистану, Казахстану, Азербайджану, Киргизстану,
Таджикистану, Туркменистану, яка стала спробою спільного пошуку
компромісної формули нового Союзного Договору. Але центр не встигав
за подіями.

Гуцан В. десь навесні встановив зв'язки із одеськими козаками -
Костянтином Янченком, Ігорем Власюком, Іваном Кобилкою,
В'ячеславом Лашкевичем, Леонідом Безклубим, Леонідом Тимчуком,
Сергієм Івашовим, Володимиром Насипайко (отаман — Леонід
Безклубий).

СКАСКИ КАЗАКА-НЕКРАСОВЦА
Народ желает казаками быть.

Девиз казаков: честь, слава, верность, православие;
любовь к Отечеству и — целомудрие.

Как жили и должны жить казаки, возрожденные к свету и счастью? Точно так
же, как преодолевать пропасть по тонкому качающемуся канату — БЕЗБОЯЗНЕННО,
КРАСИВО, СТРЕМИТЕЛЬНО И — ЭЛЕГАНТНО.

В чем тайна казачества? В богатырской силе. Вдохновенной стихийной жажде
вольносты и красоты. И удивительной непогрешимой уверенности в том, что у
казаков — все красиво. Песни. Танцы. Одежда. Походка, еле касающаяся земли.
Конь. Его убранство. Посадка в седле — небрежная, свидетельство высокого
искусства всадника, цепкая, нападающая. Звон шпор, вкрадчивый, стремительно-
соблазнительный. Гордый орлиный взгляд. Фуражечка, на голове чудом
держащаяся, заломленная набекрень, из-под которой вьется чубчик кучерявый,
развеваясь, вьется по ветру. Что не казачье — то некрасиво. Свирепая жестокость к

недругам и святая нежность ко всему сущему. Неизбывная память об ушедших,
любовь к Отечеству и беспрекословное послушание старшим. Гонимые,
преследуемые всеми царями и всеми пришельцами с Востока, Юга и Запада, но не
покоряющиеся. Правдивые, отчаянно храбрые и терпимые ко всем религиям и
нациям. Красота. Удаль. Мощь. Христианство. Вера в воскресение из мертвых — вот
вдохновляющая сила казаков. Ничего подобного история не знала. Казачество — это
рыцарская элита человечества. Оно могло народиться только в казачьем крае,
колыбели и спасителе всех народов мира.

Казачий быт исторически слагался под впечатлением троякого рода условий -
военной обстановки, хозяйственной деятельности и семейно-общественного уклада.
Каждая из этих групп явлений имела определенное значение и свои особенности.
Война требовала разрушений и жертв, хозяйство — производительного труда и
экономического роста, а семейно-общественные формы жизни — духовного
творчества и общественных устоев. Казак попеременно был то воином и жертвою,
то рабочим и хозяином, то семьянином и общественным деятелем.

СКАСКА 1. КОНДРАТИЙ БУЛАВИН.

Отряд под командованием князя Юрия Долгорукого прибыл на Дон для поимки
и возвращения прежним хозяевам беглых крестьян. Но ведь с «Дона выдачи нет!»
Казаки строжайше блюли этот закон и чуточку даже бравировали им: ты, мол, царь-
государь, правь в Белокаменной, а мы, казаки, — на вольном Дону. Свободные.
Дерзкие. Весельчаки. Задиры. Гордящиеся отчаянной храбростью своей. И
недовольство царскими притеснениями среди казаков накапливалось давно, но
непосредственным толчком к восстанию послужило деяние высокопоставленного
карателя, который приказывал «провинившиеся» станицы выжигать огнем, бить
казаков кнутом, резать губы и носы. Казаки возмутились и подняли бунт, который
возглавил атаман станицы Бахмутской сорокасемилетний Кондратий Булавин. Во
все концы Войска Донского он разослал «прелестные письма», призывая «атаманов-
молодцов, дорожных охотников, воров и разбойников с ним погулять, по чисту полю
красно походить, сладко попить и поесть, на добрых конях поездить». 9 октября 1707
года у реки Айдары в Шульгинском городке Булавин со своими «атаманами-
молодцами» окружил царский карательный отряд и полностью уничтожил. А самого
князя Юрия Долгорукого затолкал в мешок и бросил в воду. Но вскоре тут же, на
реке Айдаре, Булавин потерпел поражение от войск атамана Войска Донского
Лукьяна Максимова. Булавин скрылся в Запорожской Сечи, откуда с весны 1708
года начал организовывать новые отряды голытьбы для похода на Дон. 1 мая
захватил Черкасск, предал смерти атамана Лукьяна Максимова и пять
приближенных старшин. 9 мая на Круге Булавин избран войсковым атаманом. А 7
июля богатые казаки во главе с атаманом Ильей Зерщиковым напали на курень, где
находился Булавин, захватили и убили его. Петр І послал на подавление восстания
князя Василия Долгорукого (родного брата Юрия) с таким наказом: «Жечь городки
без остатку, а людей рубить, и заводчиков на колеса и колья, ибо сия сарынь кроме
жесточе не может быть унята». 7 тысяч казаков было уничтожено. Много дней и
ночей по Дону плыли виселицы с казненными казаками.

СКАСКА 2. ИГНАТ-КАЗАКИ.

Предки некрасовцев — донские казаки принимали активное участие в
булавинском восстании. И после того как сам К. А. Булавин был убит,
антифеодальная борьба крепостных крестьян, работных людей и голутвенного
(бедного) казачества не прекратилась. Ею руководил бывший атаман Есауловской
станицы Игнат Федорович Некрасов. В конце 1708 года карательные войска под
командованием князя В.В.Долгорукого нанесли поражение восставшим. Чтобы

спасти людей от поголовного уничтожения, Игнат Некраса увел булавинцев на
Кубань (до 1774 года Кубань была под властью турок — Крымское ханство) — 15 тысяч
воинов, а с семьями 65-70 тысяч человек.

Слава о храбрых степных рыцарях, казаках, в то время была известна далеко
за пределами Дона и Днепра. Среди природных воинов тюркских и монгольских
племен, населявших юг нынешних России и Украины, Крым и Кавказ, имя казака
было окружено легендой. Крымские татары хорошо знали казаков — часто с ними
воевали, но и часто были кунаками, и когда Некраса с горстью своих соратников,
отбиваясь от многочисленной армии Долгорукого, вошел в пределы Крымского
ханства, то был встречен с почестями.

Казакам отвели лучшие земли по Кубани. Барон Тотт: «Эта нация
эмигрировала из России и жила на Кубани. Ее возглавлял некий Игнат, более
дороживший своей бородой, чем свободой. Он ушел к хану со своей многочисленной
свитой, чтобы избежать жестокостей Петра Первого. Татары находили сходство в
словах: инат — настойчивый, упрямый по-татарски и Игнат — христианское имя,
откуда и получилось прозвище Игнат-Казак, так за ними и оставшееся. Казаки
сохранили христианство, а их знамена были украшены крестами. Они ели свинину и
возили в поход засушенные окорока и всюду их выставляли, чтобы наглядно
подчеркнуть магометанам, что они своей вере не изменили».

СКАСКА 3. МЫ ЦАРЯ ПЕРЕЖИЛИ.

Мы, некрасовцы, много горя видели. А наши предки, не приведи Господь,
сколько натерпелись от царизма. Царица Катярина свое войско посылала разорять
наши станицы. Сколько годов ее полковники розоряли да убивали нас, некрасовцев!
Нельзя было больше оставатися. Вот и надумали уходить. А тут войско царицы
окружило нас. Собрат ночью військо Игнат да повел всех. Уходили молчком, никто
не гутарил, слова громко сказать не смел. Женщины, дети, старики под охраной, кто
вброд, кто на каюках через плавни и Кубань шли. Шли так-то до Черного моря, по
плавням, камышам, а следом за казаками шло войско царицы. Ночью огня не жгли,
чтоб не могли заметить казакох войска Катярины. Если дите какое заплачет, то
матери приказывали бросить дите в воду. Женщины не хотели того делать,
закрывали рты младенцам, а они задыхались, умирали, так мертвых младенцех и
несли с собой. Были такие женщины, которые не топили своих детей и не закрывали
рты младенцам, когда они кричали, так таких женщин топили с детьми, чтобы не
выдать криком наших. Много народу потопло в плавнях Кубани. Что поделаешь?!
Нельзя было выдавать всех из-за младенца. Царица тогда побила б все наше
Войско Кубанское. Многие матери с ума сошли, когда детей бросали в воду и
топили. Пришли наши на Черное море, тут корабли Игнат приготовил. Сели на
корабли, побегли по морю. Тогда все войско проклятие послало царице. А пуще
казакох женщины Катярину и ее мужа — царя Ероху проклинали. Все землю
прикусили — клятву дали, чтоб не возвертаться в Расею до царя и цариц.

На море наших шторма застигла. Много народа погибло. Кто пошел за
Игнатом-сударем, тот живой остался. А кто за его братьями — все погибли. А мы -
царя вот пережили, потому что наши предки держались Игнатия Некрасы.

СКАСКА 4. КРУГ.

На майдане управление было свое, так повелось от Игната. Всему голова -
Круг. На Круг ходили все казаки. Исполнится парню 18 годов — он казак, должон
ходить на Круг. Сходятся все казаки. Первым приходит атаман, за ним — старики, а
потом казаки. Атаман посреди майдана сидит на стуле, старики вокруг него на
скамеечках. Женатые казаки становятся в круг наперед, а за ними бурлаки, а за

бурлаками женщины. Женщины тоже ходили на круг, только они дела не решали.
Круг выбирал войскового атамана, есаула на один год. Выберут их, они правят
станицей, а чтоб решать какое дело, атаман без Круга не мог. Идут казаки в поход -
собирается Круг, на нем выбирают походного атамана, полковников, есаула и другие
чины. Походным атаманом, полковником избирался казак, когда ему исполнится 40
лет, а есаулом — в 30 лет мог быть казак. В войсковые атаманы моложе 50 лет не
выбирали. Атаман без Круга ничего не делал. Приговорит круг, атаман исполняет.
Круг собрать мог только атаман, без его слова никто не имел «правов» кликать на
Круг. Вот только если атаман Войска поступил не по совести, не по закону, изменил
слову Игната, тогда любой казак мог собрать Круг. Такой Круг назывался
«Игнатовым кругом» (Кругом справедливого суда над атаманом), на нем учили
атамана, а могли и сверзить его. Вдарит казак в колокол, соберутся казаки, женщины
— все прибегали на такой Круг и атамана приводили. Какой казак в колокол звонил,
выходил посередь Круга и гутарил, что атаман завет нарушил или измену учинил
Войску. Выслухают его, а потом Круг шуметь начинает, кричат разное на атамана,
ругают его. Выйдет в Круг почтенный старик, спросит: «Атаманы-молодцы, все
славное Войско! Виноват атаман?» Все кричат: «Виноват!» — «Что будем делать,
атаманы-молодцы?» — «Поучать!» — все кричат и шапки бросают вверх. Тогда старик
гутарит: «Аминь!». Скажет так старик, значит, Круг приговорил. После того он
подходит до атамана, забирает у него насеку, гутарит: «Круг приговорил поучать
тебя, атаман».

Подходят до атамана охочие казаки, разденут его, положат на землю, дадут
ему плетей 30, а то и 50 — сколько Круг скажет. После учения атаман должон
одеться, поклониться Кругу на все четыре стороны, потом сказать: «Спаси, Христос,
что поучили, атаманы-молодцы! Простите меня, господа казаки, неразумного.» Когда
Круг прощает, то кричат: «Бог простит! Бог простит! Не греши боле!» Как круг
простит, тот старик, что отбирал насеку, возвернет ее атаману. Возьмет атаман
насеку, тут все казаки, что на Кругу бывают, валятся ему в ноги, просят: «Прости нас,
господин атаман, что поучали». Атаман всегда должон отвечать: «Бог простит! Бог
простит!" Не ответит так — его еще раз Круг учить будет. После учения атаман
правит Кругом. Другой раз он не станет неправду делать, а сделает — его поучат да
сверзят. А то еще Круг может и не простить.

А непрощенного Кругом мог убить каждый, потому что он бунтовщик, идет
супротив Войска, заветов Игната. Вперед всего на Кругу решали войсковое дело. Ну,
к примеру, куда поедут казаки рыбу ловить, сколько Войско должно платить налога,
какого старика поставить учителем, дьяком или в попы, кому из сирот помочь. Как
Круг все дела Войска решит, тогда начинают слушать жалобы, суд творить. Есаул
докладывает Кругу, в чем провинился казак или казачка. Атаман после есаула
спрашивает: «Атаманы-молодцы, как рассудите дело? — Называет по имени-
отчеству виноватого. — Наказывать или простить?» Когда Круг посчитает виноватым,
так кричат: «Наказать!», «Поучить!». А если Круг признает невиноватым или вина
малая, то кричат: «Простить!», «Помиловать!» Виноватого учат. Малая вина -
плетей десять, двадцать. Скажут старики, сколько плетей, есаул докладывает Кругу.
Примет Круг, тогда виноватого наказывают. Бьют охотники, атаман смотрит, чтобы
били все по праву, по одному месту два удара не делали, а то можно покалечить
казака. За большую повинность по 50, а то и по 100 плетей давали. По стольку
давали за измену мужа жене. Дадут 100 ударов, перенесет, так живой будет. За
измену жены, ее «в куль, да в воду». За большее преступление перед Войском, ну, к
примеру, убил кто кого, такого убивали без суда. А кто хотел убить, с ножом
бросался, такого на месте артельно били. Выживет — на Круг ведут. Приведут, Круг
его выдает тому, на кого он покушение делал. Обиженный, бывало, привяжет
виноватого за свой палец ниткой и домой ведет. Оборвет виноватый нитку, его бьют
все до смерти. Кому головой выдают, он хозяин: хочет — простит, хочет — убьет
виновного. Что хочет, то и делает. Приведет домой, нитку привяжет до забора, а сам

уходит в хату. В это время приходят родные виноватого. Они несут подарки, вино,
разное угощение, просят, молят, уговаривают обиженного. Ну, он долго не
соглашается, а потом прощает. Простит, тогда виноватый такой же казак, как все,
его пальцем никто не тронет. А кто украл у кого что, его за такое дело плетьми до
смерти бьют.

СКАСКА. 5. СМЕРТЬ ИГНАТА.

Гутарили люди, что царица Катярина хотела замуж пойти за Игната
Федоровича Некрасу, а он не хотел ее за себя брать. Катярина-то была царицей, а
Игнат — атаманом. Разных мнений они были. Игнату не понравилось, что Катярина
народ притесняла, казакох казнила, жить на Дону не разрешала людям, что от
притеснений бежали, за веру тоже притеснение делала. А Катярине не нравилось,
что Игнат-сударь автономию держит, людей до себя принимает. Вот раз на пиру
царица гутарит Игнату: «Не возьмешь меня замуж — я на тебя войной пойду!» Игнат
утешил ее, а себе на уме держит другое мнение. Призвал он до себя казакох, что за
ними шли, да сказал: «Кто со мной, тот и мой!» Казаки слово дали. Тогда он им
приказ дал: «Готовьтесь!» Катярина на радостях, что Игнат утешил ее, созвала пир.
Ну, пир идет. Все пьют, гуляют. Игнат царицу поит. Кончился пир.

Некраса остался с царицей вдвох. Уложил ее спать, а сам казакох призвал,
спрашивает их: «Готовы?» — «Готовы», — отвечают казаки. — «Раз готовы, пойдем на
Кубань». Утром встала Катярина, пытает: «А когда венчаться будем?» — «Не будем
венчаться, — отвечает Некраса. — Не могу свое мнение менять. Слово казакам дал».
— «Не будешь?» — «Нет!» — «Воевать будем!»

Началось. Царица войско свое собрала да на Игната пошла. А Игнат Некраса
погрузил всех на корабли и побег по Дону. Переправились через Дон, пошел на
Кубань. Пришел, а царица следом. Игнат переправился через Кубань. Царица
подошла с войском до берега, а Игнат стал на другом. Навели они друг на друга
пушки, палят. Сорок дней так-то бились. У царицы войско все прибывает и
прибывает. А тут салтан с войском прибег, стал на границе. Нет хода дальше Игнату
на Кубань. Собрал Игнат Круг и спрашивает: «Атаманы-молодцы, что будем делать?
Салтан дальше не пускает, а Катярина тоже с войском стоит». Круг зашумел: «Тут
останемся!» Остались! Некраса на Лабе крепость построил, станицы. Стали жить.
Катярина со своим не уходит, знай палит да палит в казакох через Кубань. Вот
Некраса тогда придумал. Зарядил пушку, навел на царицу, встал под пушку. А когда
за пушкой человек стоит, думает стрелять, то ругаться нехорошим словом нельзя.
Закон такой. Встал Игнат за пушку да заругался: «На вот тебе. мать твою!.. Я тебя
сейчас сыму с белого света!..» Сказал да стрельнул. А царица в это время тоже
стрельнула. Ядро в Игната-сударя попало и убило его. Не заругайся он, Катярине
никогда бы не убить Некрасы, он тайную силу имел. А как заругался, чародейную
силу потерял. Забыл об таком деле Игнат-батюшка!»

СКАСКА 6. ЗАПОВЕДИ Г.СКОВОРОДЫ ВЗРАСТИВШЕМУ ЕГО КАЗАЧЕСТВУ.

Сродность к воинству.

«И воином кто рожден, дерзай, вооружайся! С природою скоро научишься!
Защищай земледельчество и купечество от внутренних грабителей и внешних
неприятелей. Тут твое счастие и увеселение. Береги звание, как око. Что слаще
природному воину, как воинское дело? Закалывать обиду, защищать страждущую и
безоружную невинность, заступать общества основание — правду — сей есть его
пресладкий завтрак, обед и ужин. Не бойся: с Богом легко тебе будет нести голод,
жажду, холод, жар, бессонницу, кровокаплющие раны и самый страх смертный и
гораздо легче, нежели без него, противное ему, да уразумеешь, сколь сильная

природа. Сие воинское горе с Богом тебе будет во сто раз приятнее рангов и
доходов твоих. Ранг носить может всяк, но дело действительное делает один тот,
кто природный. Дело и без ранга дело, но ранг без дела ничто, а дело без Бога. Если
ж, звание Божие презрев, пойдешь вслед своих прихотей и посторонних советов, не
забудь проститься навек со всем утешением, хотя бы ты схоронился в роге
изобилия, и, боясь умереть телом, станешь всеминутно терпеть душевную смерть».

«Не понимаю, к чему иметь меч, если не то сечь, на что он выкован. И не
разумею, к чему носить тело, если щадить, на то терять, к чему кто им одет».

«Кто влечет к магниту сталь? Кто устремляет дорожный пламень вверх? Сей
есть Бог наш, всеми царствующий и всем все домостоящий».

Сродность к землепашеству.

«Слава Богу! Ты к сему родился затем, что иные к иному; а они рождены к
другому потому, что ты к сему. Божие сие царство есть: не спорь же. Прибирайся
пахать землю, заготовлять пищу для людей и скотов, водить стада или пчел, или что
твой Господь повелит. Не бойся самый в делании твоем труд будет для тебя
сладчайший, нежели благовонный воздух, чистые вод потоки, птиц пение, нежели и
самые трудов твоих плоды. Сего ожидает от тебя отечество твое. Если же не
повинуешься Господу, знай^что грусть загрызет душу твою среди золоченых палат и
заплачешь вспомнив поля зеленые. Рано скажешь: «Когда тот день пройдет?..» А
вечером скажешь: «Когда тот рассвет будет?..»

«Сие — то есть жить в телесном изобилии, а лишиться душевного утешения,
иметь Господа своего, висящего над очагами твоими и не покрывающего, будто
гнездо и птенцов своих, но бьющего по сердечным зеницам, как орел оленя,
сидящий на рогах его.»

СКАСКА 7. ЧТО ТАКОЕ КАЗАЧЕСТВО?

Что такое казачество, спрашиваешь ты меня, внучек? Просто так, в один миг,
не расскажешь. Нет, не только лампасы и лихость, и не алой черкески сукно, что
свободными складками льется, серебром отливая и чернью, и на сонце горя
газырями. Нет, не крымских барашков папаха, не нагайка с мудреною вязкой, что
подчас под горячую руку по спине непокорной гуляет. Не седло с дорогою насечкой и
не дедовской шашки каленый, вострый, иссиня-серый клинок, не отцова щербатая
пика и не дедов чекмень темно-синий.

Это все — только внешнее, внучек, и не раз оно в жизни менялось, приходя и в
веках исчезая. Не пойми меня накривь, голуба, — есть и в этом особая прелесть, и
беречь это надо с любовью. Но не в этом вся суть — как в орехе золоченом, что с
елки свисает: не одна ведь на нем позолота, ведь ее соскрести и не в шутку; ну, а
суть-то в зерне, в сердцевине, в том, что кроется под скорлупою. Так и здесь:
соскреби позолоту, загляни-ка на дно, да поглубже, и внимательно, взглядом
орлиным, приглянись-ка, родной, к сердцевине. Что ж отыщешь ты в недрах
глубоких, что нутро тебе скажет в ответ? А ответит оно тебе словом, словом легким,
как сон, как пушинка, но которое трудно дается, разве только трудами да кровью.
Это слово — СВОБОДА, за это наши древние пращуры бились и своею соленою
кровью напоили ковыльные степи. Вот за чем, за какою заморской, красоты
неописанной, Птицей устромлялись на Дикое Поле от жестокого гнета крестьяне, из
походов далеких драгуны, из Литвы недовольные шляхтой, от мурзы узкоглазый
татарин. Вот за что казаки умирали, заслоняя своею же грудью, а о жизни своей и
не мысля. Вот что гнало людей на чужину, где над небом сиял полумесяц, — на
турецкую вел на сторонку свое войсько Некрасов Игнатий — за полками полки да
обозы, все за той же заморскою Птицей. И еще своим виглядом орлиным ты
отыщешь заветное слово — СПРАВЕДЛИВОСТЬ. Не к сердцу ль казачьему приросло

оно, слилось, застыло? Произвол — незнакомое слово. СПРАВЕДЛИВО, ПО
ПРАВДЕ, ПО-БОЖЬИ — так решали присудом народным, так по совести дело
рядили. Против Кривды стеной восставали, поднимался Степан да Кондратий — не
за прибыль, не личное благо, а за Правду, за общее дело! Так вставали зловещею
тучей. сатанисты, так потом, от стыда заалевшись, с головою, опущенной долу,
принимали колючую Правду от Бояна в плененной столице. И хотя уберечь не
сумели, передав чужакам на рассправу, но в душе-то казачьей, я верю, заодно были
все с Митрофаном.

Слово ВЕРНОСТЬ кровавою нитью пронизало историю нашу. Слово
ВЕРНОСТЬ спиною широкой подпирало державные стены. Не отцы ль наши шарили
пикой по степям на далеких границах? Не одиннадцать разве дубовых, в медь
окованных, было ворот — у князей по далеким границам? Кто держал там
бессменную стражу? Русь от ворога оборонял? Верность крепкая, верность до
гроба, но. и сами ее ожидали. И уж если вставала щетиной наша грива — так видно
недаром.

Це лише деякі Скаски. Взагалі їх більше.

6. ТРАВЕНЬ 1991. ПРОГРАМНИЙ ДОКУМЕНТ НАШОГО ОСЕРЕДКУ.

Відмова М.Гобачова підтримати проект переходу до ринку,
підготовлений комісією Шаталіна-Явлінського, криваві події у Вільнюсі
засвідчили наростаючу схильність горбачовського керівництва до союзу
з консерваторами. На !V з'їзді народних депутатів СРСР намітився
поворот від демократії до політики «міцної руки». Команду Горбачова
покинули Е.Шеварнадзе та О.Яковлев. Ускладнила ситуацію заміна
Голови Ради Міністрів СРСР М.Рижкова на прем'єр-міністра В.Павлова.
Спад виробництва, темпи грошової емісії посилювали соціальне
напруження в суспільстві. На тлі тотального спаду основних економічних
показників зростають грошові доходи населення України. Проте їх
поглинала інфляція.

Петро Чернишук передав нам Програму, Звернення Українського
Чорноморського козацтва та адресу офісу одеських козаків (отаман -
Л.Безклубий).

Збори Чорноморського козацького товариства проходили тоді
кожний четвер о 19.00 за адресою — м.Одеса, вул.Пастера 9, Український
театр (в приміщенні театру ляльок), товариство Української мови
«Південна громада». В Одесу декілька разів їздив я, декілька разів -
Гуцан В.

ПРОГРАМА-ЗВЕРНЕННЯ
УКРАЇНСЬКОГО ЧОРНОМОРСЬКОГО КОЗАЦТВА

27.04.1991

Одесити, будьте хазяями — Українським народом, а не «унікальною
общностю». Унікальною тільки тим, що її унікально мордують «вітці міста» (отцы
города) в усі віки.

1. Україні — таможню, власні гроші, свою армію — негайно!

Уряд — який би рішуче відстоював інтереси трудящої інтелігенції, селянства,
робітників, армії трудящих.

Вибори в трудових колективах, серед фермерства та в інших установах,
обранням виборщиків, а не в «номенклатурно-торгашеских» округах злодійської
партдиректорії. Скрізь по Україні старий менеджмент повинен бути змінений. Геть
партноменклатурно-пікейні жилети!

Згідно козацького Звичаю — зброю трудовим сім'ям, як віковічну українську
традицію, запозичену пізніше іншими народами. Як гарантія проти сучасного та
майбутнього тоталітаризму.

Козацтво за конституційний контроль народної конституції України, а не за
владу. І присягне тільки їй, а не уряду. Конституції єдиної, незалежної України — бути!

Негайний 4-ох річний мораторій на будь-яке переселення Москвою людей на
Україну.

Геть антинародний закон на підвищення цін! Все майно, земля негайно
рівноакцієво, без викупу — народу. Народу, який є незалежно від національності,
народом України.

Все, що номенклатура монополією торгівлі хапонула за останні 5 років у нас
— повернути дітям з дитбудинків, чорнобильцям, інвалідам, престарілим,
шахтарським сім'ям, дітям одиноких матерів.

Люд сам, як власник, повинен вирішувати, як йому хазяйнувати. Артільно з
конкурсним пери одичним переобранням менеджменту, чи осібно (фермерські сім'ї).

Геть 100% держзамовлення! Гроші трударю, а не посереднику!

Ринок трударям-власникам!

Єднайтеся в козацтві. Захищайте власність від злодіїв. Беріть тим самим
Україну під захист. Не давайте поширюватися геноциду, спрямованому на знищення
українства на своїй власній землі.

Захистить майбутнє дітей наших, козаки! Воля, а чи смерть!

Од козацтва рукою наказний Л.Безклубий.

ПРОГРАМА УКРАЇНСЬКОГО ЧОРНОМОРСЬКОГО КОЗАЦТВА. ПРОЕКТ
(Одещина, Південь України, в розвиток Декларації незалежної й єдиної України)

01.05.1991

Створювати козацькі громади по селах-станицях Чорноморського козацтва
(паланки) потягом люду, ту землю плекаючих та на ній живущих.

Козак, праця його, й заступництво землі тієї, здобутку рук його -
захищається волею його, козацькою волею гордої й незалежної людини.

Козацтво має на меті вирішувати сходом-колом відвід землі, контролювати
угіддя мисливські, зони відпочинку. Бази на їх територіях мають обслуговувати їх і
дітей їхніх, чи бути закриті.

Підприємства на територіях козацьких паланок мають надавати кошти в
станичну Раду на відшкодування забрудненості земель.

Разом із Загальноукраїнським козацтвом добиватись відновлення права
мати сім'ям козаків, які увійшли в реєстр паланковий — зброю. Як паланка, що
входить до Українського Чорноморського козацтва.

Кольори козацького строю (одягу) на свята, згідно запорізько-чорноморської
традиції — чорно-жовті.

Боротися проти московсько-обласного 100% держзамовлення.

Протистояти порушенню мораторію на заселення Півдня України в межах
своєї паланки неукраїнськими сім'ями. Не створювати тим самим міжнаціонального
напруження в умовах продовжуючого неправого перерозподілу власності
Українського народу.

Вважати всіх, хто прописаний на Україні, незалежно від національності,
оборонцем майна України та її громадянином.

Розвивати підсобні підприємства приватно-козацького чи артільного
рівнопаєвого козацького господарювання з перевиборністю періодично адміністрації
артілі на конкурсній основі.

Самим, спираючись на міське козацтво, переробляти й реалізувати
продукцію по договірним цінам.

Виходити на спільні підприємства, підсобні з трудовими колективами, де є
робочий контроль.

Збирати бібліотеку історії козацтва в своїй паланці.

Засновувати літні оздоровчі козацькі військово-трудові табори-Січі для
молоді, спільно з городовим Чорноморським козацтвом, з метою відродження
традицій і духовності українського козацтва. Козака гордої непокори совісті од
повоювання основи майбутньої здорової козацької сім'ї та громади в паланці.

Створювати козацькі музеї історії села-станиці та його побуту.

Започаткувати духовно-хазяйські зв'язки з іншими успішно діючими
козацькими господарствами.

Створити при паланках ансамбль хорунжих-джур, які опанували б кінний
стрій та його бойову традицію «Гопак» (вольтажировка бою біля возів), старовинний
національний рукопаш козаків українських «Спас», двоголосий козацький спів й
малиб, виїзд на представництво та на свято гостей вшановувати згідно звичаю.

Виходити на регіональні державно-хазяйські рівні з метою повноцінного
функціонування козацької громади.

Боротися проти приниження українства на півдні та фактичного
перетворення його на людсько-сировинний придаток зонально-номенклатурного
менеджменту прозахідно-східної орієнтації московського центру.

Відновити кургани, заборонивши розкопки. Поставити, як колись, фігури
Землі-Матері України з заповітним стосом в руках. Впорядкувати занедбані козацькі
могили на старих кладовищах сіл-станиць.

На своїй землі є один тільки гріх — робити зле добрим людям та бути бідним.

Нехай сприяє та хранить нас Покрова пресвятої Богородиці, заступниця
козацька. Множить зусилля Братства нашого, овіяні тисячолітнім звичаєм народу
України.

Наказний отаман Л.Безклубий (помер 27.01.2008)

Друга наша Козацька Рада. Програмний документ нашого
осередку був готовий вже в середині травня. Ми — три В (Тимофєєв В.,
Гончаров В., Гуцан В.) зібралися у мене, щоб обговорити текст. Відразу
ж домовилися, що наступне засідання проведемо в Авидівці у Гончарова
В. (й далі — по черзі — Адамівка, Авидівка, Благодатне). Програмний
документ — так сказано: це був рукопис з двох сторінок, у якому
засвідчені мета існування нашого осередку, завдання, які ми
переслідуємо в нашій козацькій діяльності й методи цієї діяльності;
вказані були напрямки роботи й додавалися декілька пунктів заходів.

ПРОГРАМНИЙ ДОКУМЕНТ АДАМІВСЬКОГО ОСЕРЕДКУ КОЗАЦТВА.

Історія вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас — козацтво — спосіб життя вільної
людини, яка із зброєю в руках захищала своє право на свободу.

Мета Відродження козацької справи в її сучасному варіанті; популяризація звичаїв,

існування

традиціи та життєвих принципів козаків.

1 Адамівського

козацького

осередку.

Завдання,
які

переслідує
Адамівський
козацький
осередок
в своїй
діяльності.

Методи
діяльності.

Напрямки

Відродження національного козацького духу, створення структур, які разом із
державою працювали б над розбудовою стабільного, безпечного, соціального
суспільства.

Виховання наступних поколінь в дусі козацького лицарства, відданості
рідному народові; відродження козацьких лицарських традицій в справі
військово-патріотичного виховання молоді.

Підтримка козацького відродження на Задністров'ї — історичній батьківщині
Чорноморського (Кубанського) козацтва.

Створення Січей як осередків розвитку козацьких форм господарства та
таборового вишколу молоді.

Охорона та захист навколишнього середовища.

Методи:

Використання технологій козацького навчання і виховання, які спрямовані на
пробудження козацького світосприймання. Надання допомоги в опрацюванні і
організації власної системи зміцнення здоров'я.

Створення умов з метою утвердження гідності особистості козака та козачки.
Застосування технологій козацької етнознавчої роботи.

Ознайомлення з архівними матеріалами, вивчення стародруків; організація
дослідницьких пошуків.

Формування готовності козаків до захисту держави.

Надання козаку та козачці наукової і методичної допомоги в справі організації
самонавчання, самоосвіти, самовиховання, у формуванні козацьких поглядів,
переконань та ідеалів.

1. Козацька система здоров'я. Розробка та впровадження в практику життя

2

3

роботи та козаків козацької системи здоров'я.

заходи. 2. Козацька військова справа. Оволодіння козаками сучасної військової

спеціальності; практичні знання в галузі володіння історичною зброєю козаків.

Козацький родовід. Вивчення козаками свого родоводу.

Козацькі традиції. Впровадження в практику повсякденного життя козаків
історичних традицій.

Козацька історія та культура. Вивчення козаками історії козацтва та культурних
надбань.

Козацька духовність. Впровадження в практику роботи козацького осередку
надбань козацької духовності (мораль, мистецтво, релігія).

Козацьке самоврядування. Вивчення та впровадження в практику роботи
козацького осередку основ козацького самоврядування (осучаснених).

2

7. ЧЕРВЕНЬ-ЛИПЕНЬ 1991. РЕСПУБЛІКАНСЬКА ЕКСПЕДИЦІЯ.

В Києві відбувся Установчий з'їзд Всеукраїнської організації
солідарності трудящих (ВОСТ), на якому, поряд з економічними, були
висунуті й політичні вимоги: вихід України із складу СРСР, розпуск КПРС,
припинення урядом УРСР усіх фінансових відрахувань до центру,
розпуск Верховної Ради УРСР.

В школу надійшло положення про Республіканську туристсько-
краєзнавчу експедицію «Козацькими шляхами». На його основі я
підготував наказ по школі, ознайомив класоводів, класних керівників,
вихователів та учителів й почалася робота.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО РЕСПУБЛІКАНСЬКУ ТУРИСТСЬКО-КРАЄЗНАВЧУ
ЕКСПЕДИЦІЮ «КОЗАЦЬКИМИ ШЛЯХАМИ».
Інформаційний збірник Міністерства народної освіти УРСР, 1991, №12, червень.

В ознаменування 500-річчя українського козацтва Міністерство народної освіти
УРСР, Спілка піонерських організацій України, Республіканська станція юних туристів
Міністерства народної освіти УРСР та дитяча газета «Перемена» оголошують
Республіканську туристсько-краєзнавчу експедицію «Козацькими шляхами», яка буде
проходити в рамках руху учнівської молоді України за збереження і примноження
традицій, звичаїв, обрядів народу «Моя земля — земля моїх батьків».

Мета і основні завдання експедиції.

Республіканська туристсько-краєзнавча експедиція «Козацькими шляхами»
проводиться з метою активізації краєзнавчої роботи серед школярів та учнівської
молоді в республіці; залученні піонерських та інших об'єднань дітей та учнівської

2

Козацький інформаційний вісник. №1, жовтень 1991. Адамівка.

молоді до вивчення історичного минулого українського народу; виховання в учнів
патріотичних та інтернаціональних почуттів; виявлення та пропагування пам'яток,
пов'язаних з історією українського козацтва.

Час і місце проведення.

Експедиція триває з березня 1991 року по березень 1992 року. Туристські
походи та подорожі, інші пошукові заходи проводяться на території України та за її
межами

Учасники.

До участі в експедиції запрошуються учні, загони, дитячі та юнацькі
об'єднання, котрі щиро зацікавлені в дослідженні та вивченні козацької спадщини.
Пошукові похідні групи утворюються в загальноосвітніх школах, професійно-
технічних училищах, позашкільних установах, піонерських, інших дитячих та
юнацьких організаціях.

Маршрути експедиції.

Маршрут «Сторінки козацької слави».

Коли, де, чому виникли перші козацькі поселення, укріплення? Чим займалися
козаки, хто і чому становив ядро козацького війська? Хто очолював козацьке військо
в різні роки? Як склалася їх доля? Чим відзначилось козацтво у боротьбі з
іноземними поневолювачами? Як було організовано козацьке військо?

Маршрут «Побут та традиції козацтва».

Що і як використовували козаки в повсякденному житті? Які в них були зброя і
військове спорядження? Як будувались козацькі укріплення? Як шанували своїх
героїв, плекали історію козацтва? Хто і як доніс до нас відомості про українських
козаків і їх правду?

Маршрут «Козацькі забави».

Які пісні, думи, балади, легенди, приказки та прислів'я складені про козаків?
Які військові пісні співали в козацькому війську? Як вони проводили свій вільний час,
гартували волю і мужність, оволодівали військовою майстерністю?

На ці та інші питання учасники експедиції знайдуть відповіді під час своєї
пошукової діяльності.

! дучи маршрутами експедиції, учасники проводять походи по місцевостям,
пов'язаних з козацтвом; самостійно розробляють і описують туристські маршрути по
Україні, де пролягали козацькі шляхи; обстежують історичні місця, пов'язані з
діяльністю козаків на Україні (о.Хортиця, місця боїв, козацьких рад, поселень, могил
тощо); збирають усні перекази про часи козаччини, матеріали, які розкривають
духовне життя наших славних предків, етнографічні особливості народів, що
мешкають на Україні; записують самобутні козацькі пісні, розповіді, думи, легенди,
прислів'я, казки, обряди, сказання козаків; вивчають історію створення літературних,
художніх творів про козаків.

Підведення підсумків і нагородження.

Матеріали пошукової діяльності експедиційних загонів поповнюють експозиції
шкільних або місцевих краєзнавчих музеїв, сприяють створенню нових експозицій.

Для підведення підсумків участі у туристсько-краєзнавчій експедиції в редакцію
республіканської газети «Перемена» надсилаються донесення про виконану роботу.
Звіти та донесення пишуться у довільній формі, по можливості ілюструються
малюнками, фотографіями. Звіти приймаються до 1 квітня 1992 року.

На основі звітів та донесень підводяться підсумки і визначаються групи-
переможці.

Переможці нагороджуються безкоштовними путівками в Республіканський
табір юних туристів (Закарпатська область) влітку 1992 року, грамотами Міністерства

народної освіти УРСР та дипломами Республіканської станції юних туристів
Міністерства народної освіти УРСР.

Представники загонів, що взяли найбільш активну участь в експедиції, будуть
запрошені Спілкою піонерських організацій України до участі у підсумковому зборі на
легендарній Хортиці влітку 1992 року.

Організаційне та методичне керівництво експедиції здійснюють міські, обласні
та Республіканська станція юних туристів.

НАКАЗ №47
по Адамівській восьмирічній школі
від 12 червня 1991 року
«Про участь колективу школи в Республіканській туристсько-краєзнавчій

експедиції «Козацькими шляхами»

«Згідно Положення про Республіканську туристсько-краєзнавчу експедицію
«Козацькими шляхами»

НАКАЗУЮ:

В ознаменування 500-річчя українського козацтва колективу школи взяти
активну участь у Республіканській туристсько-краєзнавчій експедиції «Козацькими
шляхами», яка проходить в рамках руху учнівської молоді України за збереження і
примноження традицій, звичаїв, обрядів народу «Моя земля — земля моїх батьків» та
направлена на активізацію краєзнавчої роботи серед школярів та учнівської молоді в
республіці; залучення піонерських та інших об'єднань дітей та учнівської молоді до
вивчення історичного минулого українського народу; виховання в учнів патріотичних
та інтернаціональних почуттів; виявлення та пропагування пам'яток, пов'язаних з
історією українського козацтва.

Заступнику директора школи з навчально-виховної роботи Лавриненко П.М.
розробити та затвердити основні заходи — пошукова діяльність: походи по
місцевостям, пов'язаних з козацтвом; туристські маршрути по Україні, де пролягали
козацькі шляхи; історичні місця, пов'язані з діяльністю козаків на Україні (о.Хортиця,
місця боїв, козацьких рад, поселень, могил тощо); усні перекази про часи козаччини,
матеріали, які розкривають духовне життя наших славних предків, етнографічні
особливості народів, що мешкають на Україні; самобутні козацькі пісні, розповіді,
думи, легенди, прислів'я, казки, обряди, сказання козаків.

Затвердити перелік основних маршрутів експедиції:

«Сторінки козацької слави» — загін 8 класу. Відповідальний — класний
керівник.

Коли, де, чому виникли перші козацькі поселення, укріплення? Чим займалися
козаки, хто і чому становив ядро козацького війська? Хто очолював козацьке військо
в різні роки? Як склалася їх доля? Чим відзначилось козацтво у боротьбі з
іноземними поневолювачами? Як було організовано козацьке військо?

Б. «Побут та традиції козацтва» — загін 7 класу. Відповідальний — класний
керівник.

Що і як використовували козаки в повсякденному житті? Які в них були зброя і
військове спорядження? Як будувались козацькі укріплення? Як шанували своїх
героїв, плекали історію козацтва? Хто і як доніс до нас відомості про українських
козаків і їх правду?

«Козацькі забави» — загін 6 класу. Відповідальний класний керівник.

Які пісні, думи, балади, легенди, приказки та прислів'я складені про козаків?
Які військові пісні співали в козацькому війську? Як вони проводили свій вільний час,
гартували волю і мужність, оволодівали військовою майстерністю?

Експедицію завершити 1 березня 1992 року. Звіти загони здають до 10
березня 1992 року заступнику директора з навчально-виховної роботи.

5. Підсумковий звіт заступником директора з навчально-виховної роботи
здається в редакцію республіканської газети «Перемена» до 1 квітня 1991 року.

Директор школи В.Я.Тимофєєв».3

Гуцан В. привіз з Одеси Статут УЧПГК (отаман — Л.Безклубий).
Назву УЧК одеські козаки змінили на УЧПГК. Ми почали працювати над
статутом нашого осередку.

СТАТУТ УКРАЇНСЬКОГО ЧОРНОМОРСЬКОГО
ПОДУНАЙ-ГУЛЯЙПІЛЬСЬКОГО КОЗАЦТВА (ТОВАРИСТВА)
в м. Одесі та Одеській області

1. Головні засади.

Українське Чорноморське Подунай-Гуляйпільське козацтво в м. Одесі та в
Одеській області (далі — УЧПГК, або Товариство) є добровільною, самодіяльною,
самоконтрольованою регіональною громадською організацією, яка реалізує
громадсько-культурні, національні та економічні права і свободи її членів.

УЧПГК є спадкоємцем Чорноморського козацького війська-лицарського
ордену, що існував протягом 1787-1791 років у Північно-Західному Причорномор'ї
України і спирається на пракозацькі традиції, започатковані з 1245 року.

Товариство у своїй діяльності керується Звичаєм українського козацтва, що
викладено у цьому Статуті, законодавством УССР та, враховуючи міжнародні
правові норми, демократичний напрямок котрим, свого часу дав Звичай українського
запорізького козацтва, скупи Вкраїнської.

УЧПГК має на меті відродження традицій і духу українського козацтва
серед українства Одеси, Одеської області та Півдня України, сприяння
національному відродженню України, виховання національної гідності у юнацтва,
відновлення суверенітету України.

Для реалізації поставленої мети і виконання своїх завдань УЧАГК, як
юридична особа, здійснює історично-пошукову, культурно-просвітню, господарсько-
виробничу, виробничу, видавничу та іншу діяльність.

2. Будова Товариства.

2.1. Головною управою УЧПГК є Козацьке Коло, яке збирається раз на рік,
обирає Старшинську (Малу) Раду та дає наказ отаманові на період обрання. Мала
Рада продовж року є виконавчим і розпорядчим органом Товариства і збирається не
рідше разу на тиждень.

До Малої Ради входять: отаман, військовий осавул, суддя, писар,
підскарбій та хорунжий. Обираються на рік, 22 грудня. Отаман ні за яких обставин не
може бути обраний на наступний термін, навіть незначним старшиною Тільки через
рік Звичай дозволяє те чинити. Дозволяється використовувати бувшу старшину
радниками (військовими товаришами). Одмовитися від того вони не можуть.

Отаман та підскарбій відають фінансовими справами УЧПГК, а решта
Малої Ради, згідно Звичаю, контролює цю їхню діяльність (тобто є ревізійною
комісією Товариства). За річний стан фінансів Мала Рада (старшина) звітує перед
Козацьким Колом.

З окремих питань, посеред року, може бути скликана Загальна Рада за
ініціативним звертанням 10 чоловік Товариства (не має значення, козаків, кандидатів

3

Козацький інформаційний вісник. №1, жовтень 1991. Адамівка.

чи джур) до Старшинської Ради. Старшина не має права відмовити у скликанні
Загальної Ради.

Рекомендації Загальної Ради для Старшинської не є обов'язковими, але
старшина несе відповідальність перед Колом за дії, чинені після Загальної Ради.

Все майно Українського Чорноморського Подунай-Гуляйпільського козацтва є
власністю у рівній мірі всіх членів (козаків) УЧПГК згідно Реєстру, незалежно від
терміну освячення на козака.

2.3. Товариство поділяється на Паланки. До Товариства можуть бути долучені
Паланки на правах автономії.

3. Членство у Товаристві. Права та обов'язки членів УЧПГК.

Чоловіки з 18 років, які проживають на Півдні України, поділяють головні
засади Статуту, додержуються козацького Звичаю, та юнаки з 16,5 років, — можуть
стати членами (козаками) Товариства після півторарічного випробувального терміну,
а до того перші є кандидатами, а другі — джурами.

Висвячення на козаків відбувається під час Кола. По тому прізвище козака
заноситься до Реєстру. До числа кандидатів та джур УЧПГК зараховує отаман.
Справами кандидатів відає військовий осавул, а юнацтва — хорунжий. Отаман своїм
рішенням представляє кандидатів та джур до посвяти в козаки.

Діти та дружина козака, після посвяти його та занесення в Реєстр, набувають
козацького стану продовж всього часу перебування козака в Товаристві.

Козаки (члени Товариства) можуть обирати і бути обраними до старшини,
можуть претендувати на відповідну частину майна Товариства, а також мають право
на «Привілей козацького родоводу».

Кандидати в козаки (неповнолітні) та джури (юнацтво) у рівній мірі з
козаками користуються усім майном Товариства, мають рівне з козаками право
приймати участь в усій діяльності УЧПГК і рівне право голосу при виборах старшини
та розв'язанні інших питань.

Кандидати та джури не мають права бути обраними до Старшинської ради та
претендувати на частку майна Товариства.

Козаки, кандидати та джури повинні приймати участь у реалізації завдань
УЧПГК, а також спілкуватися між собою у козацькому гурті не рідше ніж двічі на
тиждень.

Членство та кандидатство у Товаристві припиняється:

а) за особистим бажанням (чи переривається за потребою);

б) при втраті козацької гідності, несплаті внесків та неспілкуванні з козацькою
громадою;

в) при порушенні козацького Звичаю козаком, кандидатом, джурою. Таке
питання може бути порушене Характерною Радою, отаманом за розглядом
Військового судді перед Загальною Радою.

Питання про припинення (чи перерву) членства, а також про відшкодування
частки майна козакові, що залишає Товариство також вирішується Загальною Радою.

Може бути обрана Характерна Рада (стариків), яка за порушення Звичаю
скасовує отамана (Чорною Радою) будь-коли подовж року.

4. Деякі повноваження органів УЧПГК. Порядок зміни та доповнень Статуту.

До повноважень Загальної Ради входить розгляд пропозицій Малої Ради,
зокрема про дообрання чи переобрання одного із старшин.

Мала Рада приймає рішення за згодою, керуючись наказом Кола отаману
на рік, данім козацьким Звичаєм, власним сумлінням, здоровим глуздом та чинним
Статутом.

При незгоді вирішальне слово за отаманом, як чинником делегованої волі

Кола.

Зміна, або доповнення Статуту можуть бути схвалені лише Колом. Чинний
Статут приймається Загальною Радою.

Коло веде козак, що заслугував шану і довір'я на протязі року й обраний на те
дійство на початку Кола.

Старшина, що переобирається, своїх повноважень на Колі вже не має, а також
позбавляється права голосу на цьому Колі.

Отаман на період його повноважень (протягом року) є законним
представником УЧПГК і виступає від його імені без довіреності.

5. Кошти Товариства.

Товариство є колективним власником усього свого майна, в тому числі
готівкових і безготівкових грошових коштів.

Кошти Товариства складаються:

з внесків членів, кандидатів та джур;

з одрахувань від виробничо-комерційної, видавницької та іншої
госпрозрахункової діяльності;

з пожертвувань від громадян та організацій України, а також іноземних
громадян, організацій, фірм.

Козаки, кандидати та джури сплачують внески щомісячно в розмірі,
встановленому Малою Радою на рік. З квітня 1991 року внесок становить 2
карбованці на рік з козака, кандидата, джури.

Розпорядником коштів Товариства є отаман з підскарбієм. Фінансові
операції розпорядники узгоджують із Старшинською Радою.

У випадку скасування Українського Чорноморського Подунай-
Гуляйпільського козацтва, майно Товариства підлягає розподілові ліквідаційною
комісією поміж козаками, незалежно від дня посвяти (занесення в реєстр).

6. Припинення діяльності УЧПГК.

Діяльність Товариства може бути припинено:

за рішенням Козацького Кола;

Офіційна діяльність УЧПГК може бути припинена:

за Постановою Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної
Республіки.

Схвалений Загальною Радою УЧПГК 27 червня 1991 року.

Юридична адреса УЧПГК (тимчасова) м. Одеса, вул. Пастера 15, Янченко К.А.

8. СЕРПЕНЬ-ГРУДЕНЬ 1991. ПУТЧ.

Влітку до Білгорода-Дністровського завітав голова Дворянського
зібрання півдня України світлійший князь Володимир Владиславович
Аргутинський-Долгорукий.

За благословенням керівництвом міста (адміністративного — мер
В.Артеменко, духовного — благочинний Ф.Абрамов) на засіданні, де
зібралися небайдужі до долі Батьківщини люди, було прийнято рішення
про заснування Білгород-Дністровського осередку елітарного
Благородного зібрання, обрано оргкомітет.

А в цей час в СРСР… Значну загрозу для противників реформ
становило призначене на 20 серпня 1991 року підписання нового
Союзного Договору, який передбачав федеративні засади державного
устрою. За цих обставин вони вирішили вдатися до політичного реваншу,
здійснивши 19-21 серпня 1991 року державний переворот. Момент був
переломним і це чудово розуміли протидіючі сили. Демократичним
силам вдалося не тільки встояти, а й за підтримки народних мас
перемогти заколотників. Ці події зумовили суттєві зміни в державному і
суспільному житті країни, надзвичайно посиливши відцентрові тенденції
в СРСР. За цих умов прийняття Верховною Радою України 24 серпня
1991 року Акту про незалежність було цілком закономірним. Зважаючи
на обставини, президія Верховної Ради за короткий час прийняла
принципово важливі постанови: про департизацію державних органів,
установ та організацій; про власність Компартії України та КПРС на
території України; про припинення діяльності КПУ. Ці рішення стали
свідченням краху перебудови в СРСР, розвалу Радянського Союзу.

.В дні перед початком путчу я доопрацьовував основні документи
шкільної організації українських піонерів (Джура), готувався до
традиційної серпневої районної та шкільної педагогічних рад.

В день путчу був у школі. Перед початком навчального року, як
завжди, підготовка до тарифікації, розподіл донавантаження, прийом на
роботу «нових» учителів, господарські турботи. Дивились із завгоспом
паркан; біжить Катющева Тамара Валентинівна (учитель математики):
«В Москві переворот!». Було морально й фізично погано, розумів — це
кінець комуністичному режиму. Що далі?

19 число — це день отримання вчителями зарплатні. Після обіду
поїхав в город; отримав на вчителів гроші, привіз в Адамівку, роздав.
Тільки й розмов було про ГКЧП.

ОСНОВНІ ДОКУМЕНТИ ПРО КОЗАЦЬКУ ШКОЛУ «ДЖУРА».

«Шаблями наші предки володіли краще, ніж пером,
тому в історії' згадки про героїчні діяння українців залишили
іноземці, але хай краще пишуть вони про наші звитяги, аніж
ми про їхні...

1. Козацька школа. Концепція.

Щоб стабільно прогресувати у своєму розвитку, а не тільки вижити, людство
має зробити істотні кроки від технократичної цивілізації до гуманістичної; від культури
споживання до культури творення; від владного творення (агресія, насильство тощо)
до творення гуманного, звеличеного, мудрого. Первинне — це поступ народного
(фізичного, душевного, духовного), у нас воно — козацьке; й тому саме в контексті
розв'язання глобальних проблем людства, освіти, людини козацьким повинно бути
навчання-виховання.! ншими словами, загальноосвітня школа має бути перетворена
на таку інституцію, яка б готувала не тільки грамотну, а й культурну, народно
зорієнтовану та духовно розвинену людину.

Основним чинником соціальної зрілості особи є зокрема козацька духовність.
Найкращі умови для організованого плекання козацької (лицарської) духовності може
надати школа й сім'я, далі виробничий колектив та громада.

Основна проблема школи козацької (лицарської) духовності — полягає в тому,
щоб за допомогою системи навчально-виховного впливу домогтися відтворення
відповідності між теоретичною моделлю виховання козака та її практичним втіленням
в життя — формування громадянина-лицаря-козака.

Освітньо-виховний ідеал школи такого типу — особистість козака-лицаря,
мудрого і волелюбного громадянина з народною свідомістю, гуманними цінностями,
культурою мислення і перспективами духовного самовдосконалення.

Завдання школи такого типу:

Народна свідомість як причетність особи до непересічності спільноти
козаків-лицарів.

Людинолюбна спрямованість і позитивне сприйняття людини людиною
(козака козаком).

Культура поведінки як кодекс вчинку, еталон нормотворення козака.

Духовне життя — як внутрішній розвиток (віра, надія, любов) лицаря.

Мудрість козацька як поєднання в особистості народності, здібностей,
моралі і духовно-естетичної розвиненості.

Практичне значення школи такого типу — поява саморозвивального зразкового
козацького навчально-виховного закладу, який збагатить освітянську ниву досвідом
лицарського виховання та стане наочним зразком нової сучасної школи.

2. Ідеалізація.

Пріоритетним завданням козацької системи виховання є формування в молоді
ідеалів — найважливіших компонентів духовності особистості. В сучасних умовах
необхідно за ідеал обирати людей, які відстоювали свободу, захищали гідність і
честь, по-лицарськи служили рідній батьківщині — були ідеалом лицарського
служіння — П.Сагайдачний, І.Сірко, Б.Хмельницький, Т.Шевченко (курінний отаман
Петербургського Кошу козацтва), М.Драгоманов, В.Вернадський, М.Грушевський.

Народ споконвіку культував лицарський дух; на лицарських традиціях
формувалася еліта нації, яка боролося за свободу народу. Коли в значній частині
наших співвітчизників занепадав дух, не вистачало сили волі, бракувало віри в свої
сили і можливості перемоги над ворогом, тоді історична необхідність породжувала
українське козацтво.

Історія вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас козацтво -
спосіб життя вільної людини, яка із зброєю в руках захищала своє право на свободу.

3. Співвідношення виховання-навчання. Народне (козацьке) виховання.

Наше завдання — відновити історичну козацьку пам'ять, виховати людину, яка
здатна побудувати і саму себе, і своє гідне життя.

Освіта — це специфічна галузь суспільного життя, найважливіша передумова
вирішення основних завдань суспільства, формування кадрів для економіки,
державного і політичного устрою, для усіх сфер розвитку суспільства. На основі
освіти формується і всебічно розвивається особистість, її основні якості.

Рівень освіти — мірило рівня кваліфікації і культури будь-якого суспільства,
важливий показник прогресивності його розвитку. Найважливішою закономірністю
розвитку системи освіти є єдність його структурних елементів: навчання і виховання.
В системі освіти виховання відіграє провідну роль, а навчання є тільки засіб
виховання. Навчання, відірване від виховання і без опори на нього розвиває тільки
розум, накопичує знання і не може дати позитивних результатів. Лише поєднання
навчання і виховання особистості формує у неї навички самостійного мислення і
оволодіння культурою мислення, розвиває і зміцнює всі духовні здібності і її
характер, формує світогляд особистості, її моральні норми і соціальну позицію.

Козаки створили самобутню і ефективну систему освіти і виховання — козацьку
— втілення якої в життя забезпечує виховання фізично здорових, морально чистих і
по-лицарськи мужніх та сильних духом громадян.

4. Цикли та напрямки козацького виховання в шкільній організації «Джура».

Цикли Напрямки

Козацька система здоров'я

Культура тіловиховання

Козацька військова справа

Козацький родовід

Козацькі традиції

Духовна культура 5 Козацька історія та культура

Козацька духовність

Козацьке самоврядування

5. Основні заходи.

Пошукова діяльність: походи по місцевостям, пов'язаних з козацтвом;
туристські маршрути по Україні, де пролягали козацькі шляхи; історичні місця,
пов'язані з діяльністю козаків на Україні (о.Хортиця, місця боїв, козацьких рад,
поселень, могил тощо); усні перекази про часи козаччини, матеріали, які розкривають
духовне життя наших славних предків, етнографічні особливості народів, що
мешкають на Україні; самобутні козацькі пісні, розповіді, думи, легенди, прислів'я,
казки, обряди, сказання козаків.

«Сторінки козацької слави».

Коли, де, чому виникли перші козацькі поселення, укріплення? Чим займалися
козаки, хто і чому становив ядро козацького війська? Хто очолював козацьке військо
в різні роки? Як склалася їх доля? Чим відзначилось козацтво у боротьбі з
іноземними поневолювачами? Як було організовано козацьке військо?

«Побут та традиції козацтва».

Що і як використовували козаки в повсякденному житті? Які в них були зброя і
військове спорядження? Як будувались козацькі укріплення? Як шанували своїх
героїв, плекали історію козацтва? Хто і як доніс до нас відомості про українських
козаків і їх правду?

«Козацькі забави».

Які пісні, думи, балади, легенди, приказки та прислів'я складені про козаків?
Які військові пісні співали в козацькому війську? Як вони проводили свій вільний час,
гартували волю і мужність, оволодівали військовою майстерністю?»4

Третя наша Козацька Рада почалася дещо нервово в Авидівці у
Гончарова В.: дружина Віктора, вважаючи, що ми прийшли «сообразить
на троих», «поперла» на нас; між нею та хазяїном вийшла перепалка й
ми перебралися на вулицю. Я зачитав текст положення про дитячу

4 Козацький вісник. №2, березень 1992. Адамівка.

шкільну організацію «Джура» та оголосив проект козацького
інформаційного вісника. Прийняли ми їх до виконання троголосно.
Вирішили надалі збиратися в Адамівці у школі.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОЗАЦЬКИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВІСНИК.

Козацький інформаційний вісник Адамівського Козацького Осередку (далі
Вісник) — є рукописний (друкований) орган осередку неформальної організації
козаків, що мешкають та здійснюють козацьку діяльність на території Адамівської
сільської ради. Він являє собою лист аркушу альбомного формату А4 з текстом на
обох сторінках.

Назва органу:

Козацький інформаційний вісник.

Адамівський Козацький Осередок.

№ 1 ЖОВТЕНЬ 1991

Вісник видається нерегулярно (по мірі необхідності), але не рідше одного
разу за півріччя.

Структура Вісника:

Новини Адамівського Козацького Осередку.

Б. Новини козаччини на Одещини, в країні.

Новини козаччини за кордоном.

Г. Історія козацтва.

Всі члени Адамівського Козацького Осередку повинні хоча би раз в рік
надавати матеріали до Вісника для друку.

Кошти на виготовлення чергового Вісника беруться з каси Адамівського
Козацького Осередку (АКО) у кількості, що визначається редактором Вісника та
затверджуються Радою АКО.

Були прийняті Закони «Про громадянство України» (жовтень), «Про
державний кордон України» (листопад).

1 грудня відбувся Всеукраїнський референдум. Понад 90%
громадян, які взяли в ньому участь, висловилися за незалежність
України; водночас було обрано Президента республіки — Л.Кравчука
(61% голосів).

Появу на політичній карті світу незалежної України зумовила низка
чинників.Зовнішні чинники: поразка соціалістичного табору в «холодній
війні», порушення світового балансу сил у зв'язку з розпадом
соціалістичної системи; помітне погіршення соціально-економічної та
політичної ситуації в СРСР; втрата центром контролю за подіями на
місцях; синхронне посилення відцентрових тенденцій у союзних
республіках; поразка путчу, тимчасова деморалізація консервативних
сил; намагання Росії зберегти домінуючу роль у післяпутчовий період.
Внутрішні чинники: існування в Україні системи формально легітимних
органів державного управління; бажання київської номенклатури
звільнитися з-під опіки центру; певна стабільність українського товарного
ринку; активізація націонал-демократичного крила політичних сил
республіки; післяпутчеве посилення відцентрових настроїв у суспільній
думці; дотримання політичного нейтралітету армійськими

формуваннями, небажання правоохоронних органів виступити проти
власного народу; багатовікова боротьба народу за створення власної
незалежної держави.

На початковому етапі державотворення в Україні перебіг цього
процесу значною мірою визначали такі чинники: непідготовленість
українського суспільства до державотворчих дій; успадкована від
колишнього СРСР деформована структура народногосподарського
комплексу; значний, але незбалансований природно-ресурсний
потенціал; недосконала організація державної влади в республіці;
незавершеність розподілу функцій між законодавчою, виконавчою і
судовою гілками влади; певне дистанціювання Заходу після
формального визнання незалежності України.

22.12.1991 року в Одесі відбулося Коло Українського
Чорноморського козацтва (Громади); отаман — Л.Безклубий. Від
Адамівського осередку козацтва були В.Тимофєєв та В.Гуцан. В
програмі: 1.Посвята козаків на Святій могилі (Усатове). 2.Коло
Української Чорноморської козацької Громади. 3.Покладання квітів на
місце поховання козаків-Чорноморців, визволителів міста від турецьких
загарбників. 4.Святковий концерт. Новим отаманом УЧПГК обрали
В.Лашкевича.

9. СІЧЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 1992. ДЖУРА.

Низкою постанов Верховна Рада затвердила державним гімном
мелодію М.Вербицького «Ще не вмерла Україна», синьо-жовте знамено
— державним прапором, а тризуб — малим гербом України.

З метою виходу з рубльової зони на території республіки було
започатковано обіг купонів багаторазового використання.

Розгорнувся процес реструктурування Збройних сил України:
зменшення чисельності військ, суттєве скорочення озброєнь.

Продовжувалася розбудова досить стрункої і зваженої системи
управління, проте майже з самого початку свого функціонування вона
стала давати збої. Механізм влади або ж пробуксовував при прийнятті
рішень, або гальмував практику реформування, або не забезпечував
належного соціального захисту населення, або самоусувався від
керівництва господарськими процесами. Внаслідок цього замість
цивілізованого і демократичного розподілу влад виникло двовладдя, а
згодом три центри влади — Президент, Верховна Рада та Уряд.

Найслабкішою ланкою в трикутнику протистояння центрів влади
був уряд, який не мав достатньої самостійності та свободи дій, але в
критичні моменти перетворювався на головного винуватця; ставав
своєрідним політичним громовідводом для зняття соціального
напруження. Верховна Рада 12 скликання (весна 1990 — весна 1994) за
час свого функціонування змінила чотири уряди — В.Масола (травень-
жовтень 1990), В.Фокіна (листопад 1990-жовтень 1992), Л.Кучми

(жовтень1992-вересень 1993), Л.Кравчука-Ю.Звягільського (вересень
1993-червень 1994).

Жорстке протистояння лягло в основу відносин між Президентом і
Верховною Радою. Український парламент, надавши Президентові
значні повноваження для практичного державотворення, одразу почав їх
обмежувати.

Протистояння Президент — Верховна Рада мало місце не тільки в
центрі, а у регіонах, де воно набуло форми конфлікту між місцевими
радами та органами місцевої державної адміністрації. Останні були
створені навесні 1992 року відповідно до Закону України «Про
представника Президента України» та Положення «Про місцеву
державну адміністрацію», затвердженого Указом Президента України. В
Білгород-Дністровському районі на цю посаду було призначено
М.С.Адирова.

Отже, на початковому етапі державотворення в процесі розбудови
та становлення владних структур визріла криза, яка виявилася в низці
негативних тенденцій: у цей час не вдалося ефективно і зважено
здійснити розподіл владних повноважень; роздвоєність виконавчої гілки
влади (Президент — уряд) надзвичайно ускладнювала управління і
заважала працювати; загальна невизначеність у розподілі владних
функцій і повноважень зумовлювала тотальну безвідповідальність на
всіх рівнях; послідовна протидія Верховної Ради не дала змоги створити
сильну виконавчу владу, необхідну в умовах перехідного періоду.

Білгород-Дністровський райвиконком зареєстрував господарчий
кооператив «Рюрик» (керівник князь Аргутинський-Долгорукий) при
Дворянському зібранні півдня України. «Дворяне й крестьяне» отримали
за рішенням сесії 74 гектарів землі (на землях колгоспу «Знамя Леніна»)
й розпочали господарювати. Прибуток, які вони отримають, повинен
буде піти на будівництво Дому престарілих.

Від одеситів (отаман — В.Лашкевич) отримали Статут УК
(Українського козацтва).

В 1991/1992 навчальному році (у зв'язку із подіями, що тепер
називаються ГКЧП) ми почали працювати над створенням шкільної
української піонерської дитячої організації, яка поступово повинна була
трансформуватися в патріотичну дитячу організацію «Джура» (з
елементами козацького виховання). На жаль, процес ефективної
трансформації не було завершено у звязку із моїм переходом на посаду
голови Адамівської сільської ради. Але це буде лише в 1993 році, а поки
що ми, педагогічний колектив, працюємо над установчими документами,
атрибутикою майбутньої української піонерської «Джури».

Було вирішено, що «джурята» будуть носити синьо-жовті галстуки
(один з тих перших галстуків ще до сьогодні є у мене — висить разом із
козацьким загоновим прапорцем на стіні мого робочого кабінету в
райдержадміністрації-райраді). Пошила ці галстуки класовод класу, який
вступав до «Джури», Даниленко Юлія Семенівна (вже покійна). Був
розроблений текст урочистої обіцянки українського піонера-«джури» й в
травні 1992 року нашім першім українським піонерам-«джурятам» перед

традиційним вогнищем на стадіоні було пов'язано жовто-сині галстуки
(Вронська Мар'яна, Коваль Олександр, Ігнат Лариса, Біляєв Сергій.).

НаЧетвертій нашій Козацькій Раді (проводили її в школі)
затвердили положення про шкільну організацію «Джура».

.Народна мудрость говорить: якщо хочеш прожити 50 років -
саджай сад, 100 роков — будуй будинок, 1000 роков — виховай сина. Тому
народ, що бажає зберегти себе в історії, повинен піклуватися про
виховання своїх синів, підкріплюючи це виховання матеріальною базою:
тим же садом, колодязем, будинком...

Початок 90-х роков ХХ століття: розпад Союзу, крушіння правлячої
ідеологічноі машини.

Тепер уявіть собі наше становище, керівників шкіл, в ті роки: кадри
побігли зі школи, фінансування пішло з місцевих бюджетів, ми
намагаємось налагодити хоча б якусь виховну роботу в школі, причому
на голому ентузіазмі, без навіть моральної підтримки з боку, бо, мабуть,
лише у школі люди розуміли, що починаємо втрачати ціле покоління.

У школі в ті роки почали платити за класне керівництво копійки,
відмінили педагогічний стаж старшої піонерської вожатої — педагогу, який
більше за інших працював з дітьми, оголосили школу поза політикою (і
поза державою також).

Опам'ятавшись від шоку (ідеологічного; фінансового — інфляція,
зниження реального рівня зарплати, затримка з виплатою зарплати на
півроку), педагоги почали шукати альтернативні форми виховної роботи:
альтернативні комуністичним, бо якщо держава відмовилася від
комуністичної ідеології, то і державна школа не мала права її сповідати:
в іншому випадку вчитель зобов'язаний був покинути державну школу -
ми ж хотіли в школі працювати.

В країнах демократії існує цілісна система формування лідерів
різного рангу. Ця система не обходиться без дитячих організацій — лідер
виростає тут, подальше він лише шліфується. Така сама система
існувала в СРСР: жовтенята — піонери — комсомольці — комуністи.

Необхідність в наших умовах такої системи розуміємо і ми,
педагоги Адамівської школи, і тому намагаємось створити дитячу
організацію — як символ її — жовто-блакитний націонал-піонерський-
«джурятський» галстук.

Відбувається земельна реформа: колгоспник повинен стати
господарем землі — і він стане ним — і як тепер може почувати себе на
селі піонерська організація, яка все-таки асоціюється з ідеологічною
платформою комуністів, що заперечують приватну власність на землю, а
таких, що відмовились би від землі на селі, не виявилося! Тому
піонерська організація в масштабах країни тихо вмерла.

Це усвідомило педагогічне керівництво — ліквідувало посаду
піонерської вожатої і ввело посаду педагога-організатора.

Але дитяча організація в школі повинна бути — вважає педагогічний
колектив Адамівської школи і тому, розглядаючи на засіданні
педагогічної ради питання про стан навчально-виховної роботи у школі,
ми звернули увагу на виховний потенціал Кодексу буття Українського

козацтва, куди входять Кодекс лицарської честі, Кодекс лицарської
духовності та Заповіді милосердя. До речі, молодіжна організація
Українського козацтва — „Січ" — була в ці роки єдиною альтернативою
СПОУ (піонерам). Кодекс буття забезпечує формування та виховання
такого духовного стану молоді — молодих громадян України, козаків, яке
в народі збереглось як розуміння козацького духу, того особливого
соціального положення українського козацтва в суспільстві, яке служило
опорою народу і державі протягом віків — й ми за основу виховання
молоді в нашій громаді обрали козацьку педагогіку (з тексту виступу
директора Адамівської школи на сесіїї сільської ради).

11 травня 1992 року директор Адамівської восьмирічної школи
Тимофєєв В.Я. направив Подання до Адамівської сільської ради такого
змісту: «На теренах незалежної України поширюєься національне
Відродження: функціонують національно налаштовані громадські
організації — РУХ, Вільне козацтво України; створюються товариства, які
пропагують відродження національних традицій, зокрема, товариства, які
об'єднують дітей та молодь.

Наш педагогічний колектив та свідомі, національно налаштовані
батьки вважають, що українська Адамівська неповна середня школа не
повинна стояти осторонь від національного Відродження і має приймати
активну участь у цьому процесі.

У школі працює дитяча козацька організація у складі учнів 7,8
класів. Згідно із Статутом Всеукраїнської дитячої незалежної організації
«Джура», прошу зареєструвати Адамівський осередок Всеукраїнської
дитячої незалежної організації «Джура», який буде діяти на території
Адамівської сільської ради.

Мета діяльності організації — виховання національно-налаштованих
українців, громадян незалежної України.

Статут місцевого осередку дитячої організації «Джура» додаєм».

Відповідь сільської ради від 25.07.1992 року не забарилась: «В
ответ на ваше обращение сообщаем, что Всеукраинская детская
независимая организация «Джура» в Министерстве юстиции Украины не
зарегистрирована и поэтому в регистрации Адамовского осередку этой
организации вам отказано: письмо юридического отдела Белгород-
Днестровского районного совета №153 от 19.07.1992 года».

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ШКІЛЬНУ ТА КЛАСНУ КОЗАЦЬКУ ОРГАНІЗАЦІЮ
УКРАЇНСЬКИХ ПІОНЕРІВ «ДЖУРА»

Козацька шкільна організація — масова самодіяльна козацька організація дітей,
підлітків та юні, зміна й резерв Адамівського Осередку Козацтва.

За дорученням Адамівського Осередку Козацтва повсякденною діяльністю
козацької шкільної організації керує представник Адамівського Осередку Козацтва в
особі керівника школи.

Козацько-лицарське виховання козацька шкільна організація здійснює в тісній
єдності зі школою, у співдружності з сім'єю, разом з профспілковими, творчими,
спортивними, оборонними та іншими громадськими організаціями й державними
установами.

Головні завдання козацької шкільної організації — формування в родині, школі і
громадському житті козака-лицаря, палкого патріота, мужнього громадянина
Української держави, захисника рідної землі з яскраво вираженою українською
національною свідомістю і самосвідомістю, світоглядом і характером, високою
мораллю і духовністю.

Козацька шкільна організація виховує в дітей любов до знань і відповідальне
ставлення до навчання, прищеплює інтерес до науки й техніки, культури й
мистецтва, сприяє їхньому всебічному розвиткові. Козацька шкільна організація
виховує в козачатах, джурах, молодих козаках громадську активність і колективізм,
вирощує їх свідомими патріотами України, чесними, сміливими, здоровими й
життєрадісними.

Діяльність козацької шкільної організації визначається такими головними
принципами:

суспільно-політичною спрямованістю у формі національно-свідомого
ставлення до рідної Неньки-України;

добровільністю вступу до організації й активною участю в її справах;

самодіяльністю козачат, джур та молодих козаків у поєднанні з педагогічним
керівництвом;

врахуванням вікових та індивідуальних особливостей;

романтикою, зацікавленістю, грою в козацькому житті;

безперервністю й систематичністю в діяльності козацької шкільної організації.

Головні завдання організації, її вимоги до кожного козачати, джури та молодого

козака відтворено в Девізі, Урочистій обіцянці та Законах шкільної козацької
організації.

1. Девіз, Урочиста обіцянка, Закони, символіка та ритуали.

Девіз козацької шкільної організації.

На заклик: «Слава козаку!» — козача, джура, молодий козак відповідає: «Слава
Україні!»

Урочиста обіцянка кандидата до лав шкільної козацької організації.

«Я, (прізвище, ім'я), вступаючи до лав шкільної козацької організації, перед
лицем своїх товаришів урочисто обіцяю: гаряче любити свою Батьківщину; жити,
вчитись і боротись за процвітання Неньки-України; завжди виконувати Закони
шкільної козацької організації».

Закони, за якими живе козацька шкільна організація.

Люби свою Батьківщину, материнську мову, Неньку Україну. Шануй віру і
звичаї свого народу.

Май свою національну і людську гідність, будь готовим захищати слабших,
турбуватися про молодших.

Шляхетно стався до дівчинки, жінки, матері, бабусі; оберігай їх честь і гідність.

Слухай накази отамана, поважай старших та поради наставників.

Будь вірним українській національній ідеї, принципам української національної
моралі і духовності.

Відстоюй повну свободу і незалежність особистості, народу, держави.

Кріпи свій характер і волю, будь терплячим і дисциплінованим.

Будь хоробрим і відважним, мужнім і невтомним.

Понад усе цінуй козацьку честь.

Будь лицарем до супротивника, зневажай жорстоких і лихих.

Будь ревним охоронцем рідної природи.

Бережи традиції Адамівського Осередку Козацтва, охороняй пам'ятки історії і
культури свого народу.

Символіка та ритуали.

Козацька шкільна організація має прапор прямокутної форми розмірами 2:1 (на
одній стороні полотнища — по центру — білий мальтійський хрест, оторочений
золотавою стрічкою; на другій стороні — емблема козацької шкільної організації з
девізом), загони — такого ж характеру загонові прапорці.

Кожний козача, джура та молодий козак носить козацькі відзнаки — шеврон
Адамівського Осередку Козацтва, значок (нагрудний знак) козацької шкільної
організації, молоді козаки — шеврони з відзнаками.

Рукостискання та салют — дружнє козацьке вітання. Салютом вітають козаків,
козацький та військовий стрій.

У дні святкування козацьких свят та в інші державні свята козацька шкільна
організація виходить разом із дорослими на демонстрації, урочисто відзначають
козацькими парадами й походами, лінійками й вогнищами, зборами й мітингами ці
знаменні події.

Кожний загін та курінь борються за право носити ім'я уславленого козацького
ватажка, гетьмана, кошового, чиє життя — приклад для дітей.

Члени козацької шкільної організації мають єдину форму — білу сорочку та
темні штани для хлопців (білу сорочку та темну юбку для дівчат) із козацькими
відзнаками.

***

До козацької шкільної організації приймаються діти у віці від 10 років і можуть
перебувати у ній до 15 років.

Питання про прийом до козацької шкільної організації вирішується на зборі
загону в індивідуальному порядку відкритим голосуванням. Біля Державного Прапору
України та Загонового прапору той, хто вступає, дає Урочисту обіцянку, старший
джура вручає йому козацьку відзнаку — значок, шеврон. Козацька шкільна організація
заохочує членів, рої, загони, курені за успіхи у навчанні, праці і громадській роботі -
Почесними грамотами рад козацьких організацій, заносять до Книги пошани
козацьких організацій.

До козачат, джур, молодих козаків, які порушили Закони, застосовують
стягнення: обговорення на зборі рою, загону, куреню, зауваження, догану або
попередження і, як крайній засіб, виключення з організації.

2. Структура козацької шкільної організації.

Шкільний курінь є основою шкільної козацької організації.

Дурень складається із класних загонів, загони — з роїв.

Для організації різнобічної роботи з козачатами, джурами та молодими
козаками курінь може створювати різноманітні козацькі об'єднання: клуби, козацькі
штаби, пости, команди, застави, стани, дозори, гурти та ін.

Шкільний курінь.

Найвищий орган куреню — козацьке коло. Вона вирішує і організовує
найважливіші козацькі справи.

Курінне козацьке коло відкритим голосуванням обирає колективний орган
козацького самоврядування — курінну козацьку раду, кількістю не менше трьох
чоловік, на чолі з отаманом. До ради куреню можуть бути обрані дійсні козаки.

Рада куреню керує роботою козацьких шкільних загонів, козацьких застав,
постійних і тимчасових об'єднань козачат, джур та молодих козаків за місцем
проживання, секцій та клубів, організовує життя в зонах козацької дії, проводить
вибори й навчання козацького активу, дає рекомендації для вступу до Адамівського
Осередку Козацтва; готує і проводить огляди й змагання, загальні збори й лінійки,
конкурси і рейди, зльоти і свята, мітинги, недільники, походи та екскурсії.

Класний загін.

Козацький класний загін створюють в курені, який нараховує не менше як 20
козачат. Загін, як правило, об'єднує козачат, які навчаються в одному класі.

За рішенням ради куреню козацькі загони можуть створюватися за місцем
проживання козачат. Ці загони входять до складу куреню, працюють під керівництвом
ради куреню.

Загін домагається того, щоб кожен козача, джура, молодий козак завжди й
скрізь був вірний Девізові, виконував Урочисту обіцянку та Закони, сумлінно вчився,
брав активну участь у житті загону, а також клубу чи об'єднання за інтересами.

Найвищий орган загону — коло. На колі козачата, джури й молоді козаки
колективно вирішують справи загону й роїв, обирають раду загону, приймають у
козачата, рекомендують гідних до Адамівського Осередку Козацтва.

Раду загону на чолі з отаманом обирають відкритим голосуванням на колі
загону.

Рада загону — організатор життя загону, вона формує рої, планує роботу
загону, створює редколегію загонової газети, дає і перевіряє козацькі доручення.

Рої формуються у складі 5-8 чоловік за принципом дружби, товаришування,
спільних інтересів дітей.

У рої козачата оволодівають різноманітними вміннями й навичками, вчаться
самостійно проводити козацькі справи, колективно працювати і цікаво відпочивати.
Рой обирає ройового.

Козаченята.

Виховання козаченят є одним з найважливіших доручень Адамівського
Осередку Козацтва козацькій шкільній організації.

Козацький шкільний загін — колективний наставник козаченят, він направляє до
козаченят виховників і організаторів роботи за інтересами.

Рада куреню створює штаб роботи з козаченятами.

Козацькі курені і класні загони створюють козаченятський стан в 1-4 класах
для підготовки молодших школярів до вступу в козацьку організацію. Козачата
допомагають козаченятам добре вчитися, жити в дружбі й працювати в колективі,
привчають їх виконувати правила козаченят. Козаченятський стан поділяється на
застави. В кожній заставі 5-6 козаченят. Стан та застава мають прапорці.

Правила козаченят.

Шануй і маму і тата, завжди працюй завзято. Люби рідну країну, що зветься
Україна. Турбуйся про молодших, жіноцтво поважай. Будь сильним, справедливим,
скромним і правдивим і рідну Батьківщину завжди захищай.

За волю, за віру, за честь України я буду невтомно стоять до загину. Нехай
небезпека чатує навколо, та друзів своїх я не зраджу ніколи. А недруги наші нехай
пам'ятають — у чеснім бою козаки не втікають. Чи горе навколо, чи радість буяє, козак
добрим людям завжди помагає.

3. Керівництво шкільною козацькою організацією.

Для здійснення практичної діяльності шкільної козацької організації
Адамівський Осередок Козацтва створює раду шкільної козацької організації, яка
керує діяльністю козацької шкільної організації.

Повсякденне керівництво козацькою шкільною організацією, залучення й
об'єднання зусиль широкої громадськості у вихованні козачат, джур та молодих
козаків — відповідальний і почесний обов'язок Адамівського Осередку Козацтва.

СТАТУТ

Адамівського осередку дитячої організації «Джура»
І. Загальні положення.

1. Дитяча організація національно-духовного відродження Українського
козацтва є основною позакласною формою оборонно-масової роботи, початкової

військової та фізичної підготовки, ідейно-політичного, морально-психологічного та
національно-духовного виховання учнівської молоді за місцем проживання.

Дитяча організація «Джура» Українського козацтва (Адамівський осередок) є
добровільною, незалежною, позапартійною громадською організацією, яка здійснює
свою діяльність згідно з Конституцією України і чинним законодавством України.

Дитяча організація є історико-патріотичною організацією, створення для
об'єднання дітей з метою їх виконання в дусі традицій і звичаїв Українського
козацтва.

Мета, основні завдання.

Метою діяльності організації є:

виховання в дітей глибоких і твердих національно-патріотичних переконань,
підготовка молоді до творчої праці, до військової служби та захисту своєї
Батьківщини України шляхом залучення широкого загалу молоді до оборонно-
масової та військово-спортивної роботи;

формування і виховання у молоді високих морально-психологічних та
морально-бойових якостей: мужності, сміливості, рішучості, відваги, стійкості,
наполегливості, дисциплінованості і ініціативності на теренах відновлених
національних козацьких педагогічних традицій;

виховання духовно та фізично розвиненого юного покоління суверенної
України на історично сформованих засадах козацького світогляду та способу життя;

виховання нових поколінь України в дусі відданості Батьківщини та її народу
на основі відродження національних і загальнолюдських духовних і моральних
цінностей.

Завданнями організації є:

виховання в дітей історичної свідомості, активної громадської позиції,
національної гідності і самосвідомості, любові до своєї Батьківщини-України,
готовності захищати свій рідний край;

опанування козацької культурної спадщини, гри на козацьких музичних
інструментах, козацького танцю, козацьких пісень і дум, вивчення козацького
живопису, розпису й опорядження козацьких церков і житла, звичаїв і ритуалів,
традицій, свят;

оволодіння художніми промислами, козацькими способами життя й
господарювання на землі, в саду, на пасіці, у тваринництві та інше;

переймання козацьких забав та військових ігор, традиційних козацьких видів
фізичної культури та спорту, зокрема різних видів єдиноборств, верхової їзди,
бойового танцю «Гопак» та багатьох інших, з метою гартування козацького духу й
тіла;

осягання секретів козацької кухні, козацької медицини, знахарства;

зміцнення та розвиток дружби між дітьми та юнацтвом різних регіонів України.

Членство в організації.

Членом організації може стати кожен хлопчик та дівчинка віком від 6 до 18
років (зваживши на те, що виховуватися дівчатка і хлопчики будуть за окремими
програмами), які люблять Україну, хочуть добре знати її історію та культуру, давнє
минуле, які поділяють ідеали Українського козацтва і вимоги цього Положення.

Прийом до організації здійснює первинний осередок-курінь на загальному
зібранні за згодою батьків та після проходження певного курсу козацької підготовки і
знайомства з заповідями, їх правами та обов'язками, деякі знання з історії козаків,
імена їх героїв тощо.

Припинення членства в організації відбувається добровільно або за ухвалою
куреню, як покарання за несумісні з цим статутом дії.

4. Члени організації діляться на козачат (хлопчики) та лель (дівчатка) віком 6-
10 років, джур (хлопці) та дан (дівчата) віком 10-15 років, молодих козаків (хлопці) та
берегинь (дівчата) віком 15-18 років.

!V. Права і обов'язки членів організації.

Член організації має право:

вирішального голосу при розгляді будь-яких питань;

обирати і бути обраним до козацької старшини всіх рівнів;

брати участь в усіх заходах організації;

виносити на розгляд козацької громади будь-які питання;

критикувати будь-яку особу й будь-який орган козацького товариства;

звертатися з заявами, скаргами до будь-якого вищого органу;

одержувати будь-яку інформацію про діяльність своєї організації та її окремих
осіб, вимагати звіту й дострокового переобрання в разі потреби.

Член організації зобов'язаний:

бути патріотом своєї Батьківщини, готувати себе до захисту вільної, соборної
і демократичної України;

признавати Статут і дотримуватися його вимог;

брати активну участь в роботі організації;

зразково навчатися, пройти певний курс підготовки з питань козацької науки;

брати активну участь в роботі організації;

невтомно працювати над вдосконаленням себе як людини і козака;

постійно бути організованим і ініціативним, швидко і точно виконувати накази
козацької старшини, мати охайний зовнішній вигляд, суворо дотримуватися
дисципліни і правопорядку;

свято дотримуватися кодексу лицарської честі;

бути принциповим і вимогливим з питань збереження навколишнього
середовища, приймати активну участь в заходах щодо його збереження».5

ПРОГРАМА

діяльності дитячої організації національно-духовного відродження «Джура»

Адамівського осередку.

«Козачата, джури, молоді козаки.

«Мій рідний край». Вивчення історії рідного краю.

«Гей ви, хлопці, славні запорожці». Вивчення історії Запорозького козацтва.

«Духовні цінності Запорозьких козаків».

«Козацькому роду нема переводу» Відродження військово-спортивного
мистецтва Українського козацтва.

«Козацькими стежками». Туристично-краєзнавча робота.

«Від козацьких забав до олімпійських вершин».

«Відмінним навчанням, підготовкою до захисту Батьківщини продовжимо
подвиг батьків».

«Слава козацька не вмре, не загине». Відродження народних мистецьких
традицій.

Лелі, дани, берегині.

«Хата моя, біла хата».

«Рідна мати моя, ти ночей не доспала». Пісні моєї мами.

«Ой у лузі червона калина».

«І на тим рушничкові». Навчання жіночої майстерності.

5 Козацький вісник. №4, березень 1993. Адамівка.

5. «До глибин народної медицини»6.

Від одеситів (отаман — В.Лашкевич — помер у 2001) отримали
Програму УЧПГК.

ПРОГРАМА

УКРАЇНСЬКОГО ЧОРНОМОРСЬКОГО ПОДУНАЙ-ГУЛЯЙПІЛЬСЬКОГО КОЗАЦТВА.

Трударі Одещини — Ви господарі землі своєї, заводів, фабрик та комунальної
власності. Все загальнонародне повинно бути розділено порівну між громадянами
Незалежної України без викупу. Рівні стартові умови в ринковому змаганні!
Антинародну владу Одещини — у відставку! Колишні партапаратні діячі повинні бути
замінені. Хай не мітять у капіталісти, яких обзивали падалью загниваючою.
Козаччина — Ваш захист. В козацькім способі життя та господарювання порятунок
українства та Української держави. Так жили предки наші тисячоліття. Українство
міста Одеси та області єднайтесь в козацтві! В гурті славнім тім лицарським.

Уряд України повинен бути захисником трудящих від мафії паразитів, ряди
яких зросли значно за часи більшовицької «Перестройки»-обдиралівки.

Адміністрація в трудових колективах та серед фермерства повинна
обиратися волею колективу, а не в «номенклатурно-торгашеських» округах
злодійської партдиректорії. Геть хапуг від загальнонародного добра!

Чорноморське козацтво за контроль Конституції України і присягне їй, а не
уряду комуністо-демократів, які б'ються між собою за панування над трударями.

Уряд України хай поверне українців додому, а не німцями заселює землі

наші.

Згідно козацького Звичаю — зброю трудовим сім'ям, як віковічну традицію
українського народу, як гарантію проти сучасного та майбутнього тоталітаризму.

Все те, що партноменклатура монополією влади хапонула в нас за останні 7
років і до того, повернути дітям дитбудинків, чорнобильцям, інвалідам, престарілим.

Створювати Чорноморські козацькі Громади на Одещині потягом люду
трудящого.

Козак, праця його й заступництво землі тієї, здобутку рук його — захищається
волею його, козацькою волею гордої, незалежної людини.

Самим, співпрацюючи з городовим козацтвом, реалізовувати
сільгосппродукцію.

Засновувати літні оздоровчі козацькі військово-трудові табори-Січі.

Створювати музеї козацької слави. Збирати бібліотеки по історії козаччини.

Виходити на державно-хазяйські рівні, з метою повноцінного
функціонування козацької Громади. Спиратися в тому на Всеукраїнське козацтво.

Боротися проти приниження українства на Півдні України та фактичного
перетворення його на людсько-сировинний придаток товарно-брокерського
менеджменту.

Відновити святі Кургани землі нашої, заборонивши розкопки. Поставити, як
коли фігури Землі-Матері України з Заповітним Стосом в руках. Впорядкувати
занедбані козацькі могили на кладовищах сіл-станиць.

Кольорі козацького Строю (одягу) на свята, згідно Запорізько-
Чорноморської традиції, чорно-жовті.

Створити при Паланках ансамбль хорунжих-джур, які опанували б кінний
стрій та його бойову традицію Гопак (вольтажировка біля возів), старовинний
національний рукопаш Спас, двоголосий козацький спів та малиб, виїзд на
представництво та на свята, гостей вшановувати згідно звичаю.

Ринок трударям-власникам!

На своїй землі є один тільки гріх — робити зле добрим людям та бути бідним.

6 Козацький вісник. №2, березень 1992. Адамівка.

Нехай сприяє та хранить нас Покрова Пресвятої Богородиці нашої, овіяні
тисячолітнім Звичаєм народу України.

02.03.1992 р. Отаман УЧПГК Лашкевич В.

Збори Українського Чорноморського козацтва: м. Одеса вул. Пастера 15,
Український театр, ТУМ «Південна Громада» — кожний четвер з 19 до 21. Адреса для
листів: м.Одеса вул. Ген.Петрова 15 кв.11, Власюку Ігору.

10. ЛИПЕНЬ-ГРУДЕНЬ 1992. КЛЕЙНОДИ.

21.08.1992 року відбулася 17 сесія Адамівської сільської ради ХХІ
скликання, яка розглянула питання «Про організацію роботи з
національного виховання у Адамівській неповній середній школі».

Рішення сесії:

«Заслухавши та обговоривши доповідь директора Адамівської
неповної середньої школи Тимофєєва Валерія Яковича, сесія відмічає,
що педагогічним колективом школи проводиться потрібна робота з
виховання національно-свідомих громадян незалежної України.

Створена дитяча громадська організація «Джура» (українські
піонери), яка працює на засадах виховання громадянина України,
патріота, захисника Вітчизни.

Ведеться велика військово-патріотична, спортивно-туристська
робота, у якій задіяно більшість школярів середнього та старшого віку.
Роботу цю проводять вчителі Галицький С.П., Галицька Н.П., Буравицька
Р.М., Катющев Є.М., Потужна В.О. та директор школи офіцер запасу
Тимофєєв В.Я.

Налагоджено зв'язок із штабом дивізії та частинами, які
дислоковані на Софіївському танкодромі. Проведено зустрічі з воїнами,
які є шефами школи, з школярами проводять на полігоні збори,
проводиться «Зарниця». Шкільна збірна із спортивного туризму вже
кілька років займає призові місця на районних змаганнях, належним
чином ведеться спортивна робота.

Але є й недоліки: план роботи дитячої організації «Джура»
поверховий, не відповідає у повній мірі завданням її роботи, здебільшого
має декларативний характер, у виховній роботі школи національне
виховання існує само по собі, воно не є органічною складовою шкільної
системи виховання, відірване від найбільш цікавих форм виховання:
військово-спортивного та спортивно-туристського.

У зв'язку з цим сесія №17 Адамівської сільської ради ХХІ скликання
від 21 серпня 1992 року ВИРІШИЛА:

Розробити Положення про національне виховання учнів
Адамівської неповної середньої школи. До 01.01.1993 року. Відп.
директор школи Тимофєєв В.Я.

Привести план виховної роботи школи та класних керівників у
відповідність із Положенням про національне виховання школярів
України. До 01.01.1993 року. Директор школи.

У планах та практичній роботі звернути особливу увагу на
національно-патріотичне виховання в процесі проведення найбільш
цікавих форм виховання: військово-спортивного та туристсько-
спортивного. Постійно. Педколектив.

У серпні 1993 року у порядку контролю заслухати питання
національного виховання учнів Адамівської неповної середньої школи на
сесії Адамівської сільської ради. Відп. директор школи, голова сільської
ради».

5 вересня 1992 року на Софіївському полігоні на Малому
козацькому колі було засновано Дунайське козацтво (потім воно
отримало назву Задністрове земляцтво). Засновники організації -
офіцери Київської (Білгород-Дністровської) 180 дивізії — Ю.Ломовцев,
Ю.Корнєв, Некрасов, Пронін, Г.Антонов, Ю.Харчук, М.Слепухін.
Отаманом обрано Кучера Володимира Вікторовича. В ЗМІ пройшов ряд
публікацій на цю тему.

Від одеситів (отаман — В.Лашкевич) отримали опис Козацьких
Клейнодів та 14-рік.

ЧОТИРНАДЦЯТИРІК
(козацький звичаєвий кодекс)

Народ кожен пильнується оком Господнім. Гріхи наші гноблять нащадків
наших. Справою Божою єсть посполітеє діло козацьке за віру Христову, за
волю та рідну землю. Корогви наші — то тінь Покрови Богородиці. Доля народу
— козацька доля. Коли супостати рабують народ — встають козаки за долю
батьків, жінок та дітей своїх. Юдиним та фарисеям не панувати на нашій землі.
Праведне діло для рук козацьких. Не купімося на нові підманки, бо за ласою
слідом — нове ярмо.

ЗАВІТИ

Починай справу з молитвою Божою та іменем Божим. Не злися, коли щось
не вийшло. Мабуть до діла готовий не був. Споможеш, як будеш готовим до
найтяжчого. Проси у Бога і дасть тобі силу, коли справа угодна для Бога. Нема на
світі такого, щоб не корилося праведним людям.

Євангелію віруй, а не попам. Між Богом та козаком посередник один -
Христос, а заступниця нашому роду — Богородиці Покрова.

Не обіцяй і не клянися. Бо людина — то тріска в потоці життя. Не все
залежить від наших бажань. Краще вір справі, аніж словам.

Перед Богом всі люди рівні. Не гноби ні татарина, ані ляха і сам також не
гнись. Корися в поході Старшині та козацькій громаді, бо ця покора для тебе ярмо,
а скупині — то є заручина волі.

У козака сила лише в своїй землі. В чужому краї є сила лиш проти полону.

Лишнього не хапай. Не всяке добро на добре. Всього на світі з'їсти не
вдасться, — то ж бо тримайся посту. В походах посту немає.

Коли просять, — помагай, — і коли не просять, а треба. Не відказуй навіть
ворогам.

Родину свою шануй, бо то твоя втіха та рай на землі. Нема на світі
притулку, окрім сім'ї.

Козак має зброю пильнувати, як око своє. І ще більше. Здоровіє другим
коротити можеш тільки тоді, коли честі твоїй рятунку нема. Коли ж честь свою
ставиш вище громади, — складай свою зброю.

Як не можеш козакові відрядити зі справи рівно з своєю долею, тоді
козака наймитом не займай. Бо справа не піде на лад і совість свою загубиш.

Умій слухати. Слухай все до кінця. Отамана не перебивай. Гаси
дратування та злість. Мовчання від розуму. Втрачай слова, як найдорожчий скарб.

Заповіт із чужого досвіду.

Заповіт із набитих гуль.

Пам'ятай: один вірний шлях на землі — терпіння. Найвеличніші перемоги
на світі — це перемоги над власним «Я».7

НаП'ятій нашій Козацькій Раді затвердили основну атрибутику
Адамівського Осередку Козацтва.

ОСНОВНА АТРИБУТИКА (КЛЕЙНОДИ) АДАМІВСЬКОГО ОСЕРЕДКУ КОЗАЦТВА.

І. ПРАПОР.

Священний символ товариства. Прямокутне полотнище кольору морської
хвилі (розмірами довжини до ширини 2:1). На одній стороні Мальтійський білий
хрест, оторочений золотисто-жовтою стрічкою; на другій стороні — нашитий напис -
Адамівський Осередок Козацтва. Полотнище закріплене на дерев'яному держаку
довжиною 2,5 метра, навершиєм якого є тризуб.

ХОРУГВА.

Символ Адамівського Осередку Козацтва. Являє собою прямокутне полотнище
(довжина до ширини — 1,5:1) кольору морської хвилі, оторочене золотисто-жовтою
стрічкою, на дерев'яному держаку з перекладиною. На лицьовій стороні -
Мальтійський білий хрест, по периметру напис — Адамівський Осередок Козацтва.

БУНЧУК.

Знак Стану отамана. Виготовлений з кінського волосу. Має чотири частини
(пряди — Адамівський стан, Авидівський стан, Благодатненський стан, Софіївський
стан) та мідне навершиє із хрестом.

!V. КОМИШИНА.

Знак перебування отамана. Завдовжки 3 метра, закінчується прапорцем, що
подібний до прапору Адамівського Осередку Козацтва, але вп'ятеро менший.

V. ШЕВРОН.

Нарукавний знак козака. На лівому рукаві — загальнокозацький, на правому -
осередковий. Осередковий являє собою Мальтійський щит кольору морської хвилі,
оторочений золотисто-жовтою стрічкою, по центру — Мальтійський білий хрест,
оторочений золотисто-жовтою стрічкою, по периметру напис — Адамівський Осередок
Козацтва. Нижче шеврону — прямокутний шеврончик кольору морської хвилі,

18 Козацький вісник. №10, березень 1996. Адамівка.

оторочений золотисто-жовтою стрічкою, з написом «Адамівський стан», «Авидівський
стан», «Благодатненський стан», «Софіївіський стан».8

11. СІЧЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 1993. КОЗАЦЬКЕ ТІЛОДУХОВИХОВАННЯ.

Невдоволення народних мас діяльністю Президента та Верховної
Ради невпинно наростало і досягло свого піку в червні 1993 року. Під
тиском шахтарських страйків було прийнято рішення про проведення 26
вересня цього ж року референдуму з питань довіри Президентові та
Верховній Раді.

Від одеситів отримали Козацькі Заповіді (отаман — Ігор Власюк).

КОЗАЦЬКІ ЗАПОВІДІ.

Козацтво — братерство людей, об'єднане особливим станом душі та моралі.
Козаки — народ, має свою культуру, і сторію та пам'ять. Славне минуле Козацтва,
справи та заповіти предків, дають нам право з гордістю сказати: «Слава тебе,
Господи, що ми козаки!» У козацтві спільне завжди було вище від особистого. Козаки
завжди служили рідній землі — Святій Україні Русі, своєму Народові та своєї Державі.
Козаки! Ми — нащадки та наступники першопроходців Українських Козаків минулих
епох.

ЧЕСТЬ ТА ДОБРЕ ІМ'Я ДЛЯ КОЗАКА ДОРОЖЧЕ ЖИТТЯ. Бережи честь з
молоду. Достойність зберігати в будь-який обставини. Май волю визнати свої
помилки. Якщо треба, побори себе сам. Поважаючи інших, не принижуй себе. Не
заздри іншим та не тримай зла в серці своєму. Не будь занадто гордим; та навіть в
згадках не допускай, що ти вище інших козаків. Нікого не навчай звисока, подивись
для початку на себе. Бажай добра іншим, але без лесті. Май широку душу. Удари
долі зустрічай стійко. Вчинивши ганебну справу, май силу волі приймати крайнє
рішення.

КОЗАКІ ВСІ РІВНІ В ПРАВАХ, ПАМ'ЯТАЙ: «НЕМА НІ КНЯЗЯ, НІ РАБА, А
УСПІХ БОЖИЙ!» Козаки рівні як в правах, так і в відповідальності за свої справи,
незалежно від суспільного стану, освіти чи минулих заслуг. Рішення, прийняті на Раді
— закон для всіх. Козаку ніхто не має права забрати його слова, окрім командира в
строю. Любий козак може бути обраний на любу посаду. Для збереження єдності
Козацтва козак не повинен бути в політичних партіях.

ПО ТОБІ СУДЯТЬ ПРО ВСЕ КОЗАЦТВО ТА НАРОД ТВІЙ. Не допускай
паршивих справ та утримуй від них інших. Будь чесним та правдивим, не бійся
постраждати за Правду. Нехай не зваджують тебе ні користь, ні хабарництво. Уникай
нецензурних слів. Пам'ятай: паршиві слова ще в ХІІІ ст. придумали вороги нашого
народу для приниження наших Матерів та Віри. Будь прикладом в своєму житті,
захисти ображеного, допоможи потребуючому, нагодуй голодного, не дай впасти
слабому духом та тілом. Не піддавайся згубним пристрастям. Не захоплюйся
спиртним, тютюном не на користь тобі, ні оточуючим.

СЛУЖИ ВІРНО СВОЄМУ НАРОДУ, А НЕ ЗЛОДІЯМ. Козацтво своєю
головною ціллю бачить служіння народу та Батьківщині задля їхнього благополуччя,
а не своїй користі та славі. Козак за це готовий пролити кров свою, та не учинити собі
сорому та подібного йому!

18 Козацький вісник. №10, березень 1996. Адамівка.

ТРИМАЙ СЛОВО, СЛОВО КОЗАКА ДОРОГЕ. Козак! Пам'ятай, що кожне
твоє слово — це слово твого народу, слово Козацтва. Сказавши слово — не впіймаєш.
Говори, та не промовляйся, бо просто сказане не просто слухають. Стійкість честі в
слові.

ШАНУЙ СТАРІЙШИН, ПОВАЖАЙ СТАРІСТЬ. Пам'ятай! Без згоди старійшин
ні одне важливе рішення Отамана не може бути виконано. Влада старійшин — не від
сили, а від авторитета та мудрості. Прислухайся до слів бувалих і уникнеш багато
помилок. Кожного старішого вважай своїм Батьком, а стару козачку — Матір'ю.

ТРИМАЙСЯ ВІРИ ПРЕДКІВ, РОБИ ВСЕ ПО ЗВИЧАЯМ СВОГО НАРОДУ.
Якщо сумніви торкнулися твоєї душі і ти не знаєш, як діяти, — дій по звичаю свого
народу та Вірі предків. Пам'ятай! Козацький звичай завжди скріпляв сім'ю та все
Козацтво.

САМ ЗАГИНЬ, А ТОВАРИША ВИРУЧИ. Так було завжди у козаків.
Взаємодопомога — основа козацького братерства. Як ти глянеш в очі матері
товариша, якого міг спасти, а не спас?!

ЛЮБИ ТРУД. НЕ БУДЬ БЕЗДІЛЬНИК. Кожний козак має робити все, щоб
його сім'я та він жили в достатку, але не тягни руку з криком «Дай!» Живи своєю
працею. Презирай лінощі. Кожна справа має «горіти» в твоїх руках.

БЕРЕЖИ СВОЮ СІМ'Ю, СЛУЖИ ЇЙ ПРИКЛАДОМ. Сім'я — святиня шлюбу.
Ніхто не має права вмішуватися у сім'ю без її прохання. Сім'я — основа козацького
товариства. Голова сім'ї — Батько, з нього питають за все. Батько! Добийся в сім'ї
авторитету та взаємопорозуміння. Виховуй своїх дітей чесними, сміливими, добрими,
чутливими, безкомпромісними в боротьбі зі злом, відданими Батьківщині. Виховай їх
козаками. Дай дітям відповідну освіту. Козак має оберігати жінку, захищати її честь та
гідність. Цим ти забезпечиш майбутнє свого роду. Козак не має права втручатись в
жіночі справи. Поважай своїх батьків.

КОЗАКОМ ПОТРІБНО НАРОДИТИСЬ! КОЗАКОМ ПОТРІБНО СТАТИ!
КОЗАКОМ ПОТРІБНО БУТИ!»9

НаШостій нашій Козацькій Раді затвердили Положення про
Козацьке Тілодуховиховання.

КОЗАЦЬКЕ ТІЛОДУХОВИХОВАННЯ — ОСНОВА ФІЗИЧНОГО ТА МОРАЛЬНОГО

ЗДОРОВ'Я НАЦІЇ

«Козак був здоровий, вільний від хвороб, в сто років
тільки в силу брався. Тому жив і весело, і довго».

Д.Яворницький.

У козаків виховання юнаків — майбутніх воїнів — було підпорядковане
фізичному розвиткові та загартуванні. Козаки досить ефективно вміли
використовувати оздоровчі сили природи та гігієнічні фактори для оздоровлення і
загартування людей. Під впливом регулярних дій зовнішнього середовища (сонця,
повітря, води) відбувалося поступове пристосування організму до змін, що сприяло
профілактиці різноманітних захворювань, зміцненню здоров'я та повноцінному
довголіттю.

Все в їх житті характеризувалося різноманітністю, збалансованістю та
повноцінністю і разом з тим простотою та помірністю: сонце, повітря, вода, їжа,
народна медицина та ін. Взагалі козаки дивились на простоту і помірність як на одну
з важливих і необхідних умов перемог в боротьбі з ворогами: тільки той, хто переміг
себе, свої надлишкові потреби, спроможний перемогти недруга. Головна ознака

18 Козацький вісник. №10, березень 1996. Адамівка.

козацтва — простота, різноманітність і помірність — забезпечувала високу
працездатність і міцне здоров'я.

Таким чином, систематичне виконання фізичних вправ разом з ефективною
системою загартування (фізичного та психічного) виховали той тип козаків, які легко
переносили спрагу та голод, спеку та холод і були надійними захисниками народу.

В школі є сенс згрупувати напрямки цього типу виховання (Система здоров'я:
фізична культура, система козацького тіловиховання, основи здоров'я; Військова
справа: козацьке військове мистецтво, початкова військова підготовка; Козацький
родовід; Козацькі традиції; Козацька культура) в цикли — Культура тіловиховання та
Духовна козацька культура задля ефективного використання потенціалу козацького
способу життя.

Цикли та напрямки козацького тілодуховиховання

Цикли Напрямки

І Культура тіловиховання 1 Система здоров'я:

1. Фізична культура

2. Система козацького тіловиховання

3. Основи здоров'я

2 Військова справа:

1. Козацьке військове мистецтво

2. Початкова військова підготовка

Духовна козацька культура 3 Козацький родовід

4 Козацькі традиції

ІІ

5 Козацька культура

Напрямки

Напрямки, форми роботи з козацького тілодуховиховання

І ІІ ІІ IV

Режим праці та

відпочинку;

ведення

здорового

способу життя;

раціональне

харчування

Систематичне
заняття

фізкультурою та
спортом

Загарту-
вання: сонце,
повітря, вода

Психотренінг:

козацьке

характерництво

Вікові групи Форми

Козачата Класна

Фізична культура та основи здоров'я. Природознавство.

А. КОЗАЧАТА / УЧНІ 1-4 КЛАСІВ /
І. КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ:

1. Система здоров'я. Здоровий спосіб життя. 2. Козацька військова справа.
Військово — патріотичне виховання.

Беруть участь у бесідах про значення занять фізичними вправами і прогулянок
на повітрі для зміцнення свого здоров'я, про те, як готуватися до праці й захисту
Батьківщини «Турбота про здоров»я людини", «Щоб бути до праці готовим, треба бути
завжди здоровим», «Кожний знає, що режим необхідний всім», «Козачата — чисті,
охайні хлоп'ята».

Виконують вправи основного комплексу гімнастики; учаться шикуватися,
танцювати; виконують вправи для правильної постави; займаються рухливими
іграми, лижною підготовкою, бігають на ковзанах; пізнають правила ігри та елементи
спортивної етики; учаться погоджено колективно діяти. Проводять нескладні
спортивні змагання /«Веселі старти»/, берусь участь у деяких загальношкільних
спортивних змаганнях, у простих воєнізованих іграх /«Сокіл»/; у секції загальної
фізичної підготовки, спортивних секціях школи і позашкільних установ. Здійснюють
прогулянки, екскурсії, одно-триденні туристські походи по рідному краю. Опановують
елементарні туристські навички і беруть участь у змаганні з основ туристської техніки
/«Козацьке таборування» — укладання рюкзака, розкидання намету, подолання
перешкод/. Привчаються тримати в чистоті свою спортивну форму, одяг, стежити за
чистотою тіла; привчаються раціонально користуватися сонцем, повітрям, водою;
закріплюють знання та навички гігієни і санітарії; привчаються тримати в чистоті й
порядку місця своїх спортивних занять.

Самостійне складають режим дня і контролюють його виконання, стежать за
чистотою та порядком у приміщеннях; регулярно під керівництвом старших
займаються ранковою гімнастикою, а в проміжках між навчальними заняттями і в
процесі виконання домашніх завдань — проводять фізкультхвилинки. Виконують
обов'язки чергових по класу. Організовують і проводять нескладні змагання-конкурси
по спорту й туризму. Виконують обов'язки фізоргів, капітанів команд, чергових по
спортивному залу й спортивних майданчиках, допомагають учителеві в прогулянках і
походах по рідному краю.

Засуджують порушення занять фізичною культурою, випадки невиконання
правил санітарії та гігієни в школі, вдома, у дворі, на спортивних майданчиках;
засуджують недбале ставлення до спортивного інвентаря та обладнання.

Козацьке здоров'я. Спортивні гуртки.

Клуб «Січ». Козацьке таборування.

Фізична культура та основи здоров'я. Біологія.

Козацьке здоров'я. Козацьке військове мистецтво. Спортивні гуртки.

Клуб «Січ». Козацьке таборування.

Фізична культура та основи здоро'вя. Біологія.

Козацьке здоров'я. Початкова військова підготовка. Спортивні гуртки.
Клуб «Січ». Козацьке таборування.

Позакласна
Позашкільна
Класна
Джури Позакласна

Позашкільна
Класна
Молодики Позакласна
Позашкільна

В процесі уроків і позакласних заходів учні 1-4 класів знайомляться з
прикладами з життя, праці й боротьби козаків за своє визволення, за зміцнення і
захист України.

II. ДУХОВНА КУЛЬТУРА:

3. Родовід. Родинно-сімейне виховання. 4. Традиції. Моральне виховання.

Привчаються виконувати Правила для учнів 1-4 класів, Правила козачат,
Кодекс буття козаків. Вчаться додержувати моральних принципів і правил; беруть
участь у бесідах на моральні теми: «Про ставлення до Батьківщини і різних народів»,
«Про ставлення до праці, людей праці», «Про товариство і дружбу», «Про колективізм»,
«Про доброту, чуйність і скромність», «Про чесність і вміння додержувати слова», «Про
справедливість», «Про ставлення до старших, молодших і ровесників», «Про
непримиренність до зла і байдужості».

Дізнаються про рідний край, про життя дітей України та інших країн. Беруть
участь у бесідах про нашу Батьківщину, про повагу до всіх національностей: «Ми
ростемо, росте країна», «Кожний день і кожний час країна думає про нас» та ін.

Зустрічаються з ветеранами війни і праці. Проводять екскурсії по рідному
краю, виконують завдання шкільного краєзнавчого музею. Дивляться та обговорюють
фільми про героїв війни, про видатних учених і людей праці. Проводять збори й
ранки: «Про нашу Батьківщину», «Жити — Батьківщині служити». Організовують
конкурси, виставки виробів, фотографій, малюнків «Тобі, країно рідна», читають казки,
загадки, прислів«я народів різних країн. Беруть участь у шкільних святах.

Поглиблюють уявлення про колективізм. Читають статті, твори художньої
літератури про справді товариські стосунки в дитячих колективах і розповідають про
них на зборах. Учаться самостійно проводити збори, колективні ігри; намічають план
роботи на кілька днів, на тиждень, дбають про спільні інтереси колективу, виявляють
ініціативу, відповідальність за доручену справу, стараються не підвести свій клас,
загін. Вчаться діяти і працювати спільно, робити макети, виготовляти аплікації,
матеріал для. лічби, навчальні посібники, іграшки для дитячого садка; беруть участь
у збиранні макулатури. Виявляють взаємну вимогливість і повагу один до одного.

Дістають перші уявлення про гуманні відносини людей у суспільстві, читають і
обговорюють оповідання про доброту, доброзичливість, справедливість.
Намагаються доброзичливо і чуйно ставитися до людей, справедливо оцінювати свої
вчинки і вчинки товаришів, подавати посильну допомогу навколишнім. У міру своїх
сил допомагають сїм'ям ветеранів війни та праці, проводять волонтерську роботу.
Дбають про молодших братів і сестер, грають з ними, відводять їх у дитячий садок.
Читають казки, показують фільми дітям дитячого садка, організовують для них
концерти художньої самодіяльності, показують п'єси в тіньовому та ляльковому
театрах.

Організовують роботу „книжкової лікарні» в класній та шкільній бібліотеках, у
бібліотеці дитячого садка. Уважно ставляться до батьків, допомагають їм у домашніх
справах. Готують саморобні подарунки батькам до свят.

Учаться складати розпорядок дня і неухильно його виконувати, правильно
використовувати свій вільний час.

Учаться додержувати порядку, дисципліни, організованості в школі, вдома, в
громадських місцях. Проводять ігри-заняття з правил дорожнього руху: «Знай
правила дорожнього руху, як таблицю множення», " Ми — пасажири", «Як поводитися
на вулиці», «Мій шлях до школи», " Дорожні знаки і покажчики".

Дістають перші уявлення про взаємозв'язок зовнішньої і внутрішньої культури.
Засвоюють правила ввічливості, точності, акуратності, охайності. Беруть участь у
заняттях з культури поведінки: «Чарівні слова», «Поважай свій і чужий час», «Друзі
Мойдодира», «Охайність та акуратність в одязі», «Як поводитися в театрі й кіно», «Ми
йдемо в гості», «Як ми проводимо перерви». Організовують під керівництвом джур,
учителів заняття-ігри: «Екскурсія по школі», «Подорож по місту чемних», «Прогулянка

по алеї дбайливих». Учаться приязно вітатися з учителями, працівниками школи,
знайомими, товаришами, виявляти ввічливість і увагу до навколишніх. Засвоюють
правила культури поведінки в школі, на вулиці, в громадських місцях.

Учаться долати труднощі у процесі засвоєння нових знань, виконання
домашніх завдань, трудових і громадських доручень, не втрачати надії при невдачах.
Прагнуть переборювати свої примхи, впертість, капризи, лінощі, поєднувати особисті
інтереси з інтересами, справами колективу. Учаться розуміти справжній зміст понять
«можна» ї «не можна», «треба» і «не хочу», виконувати важку, нецікаву, але потрібну
для колективу роботу, а також виявляти настирливість у змаганнях, оглядах,
співпереживати радість перемоги і гіркоту невдач.

Хлопчики й дівчатка засвоюють позитивний досвід дружніх, поважливих
стосунків у школі й поза школою, учаться переборювати скованість і настороженість
у спілкуванні, допомагають одне одному; разом відзначають дні народження,
поздоровляють із святом; дістають початкові уявлення про моральні відносини
членів сім'ї, беруть участь у бесідах про сім'ю, про мам і тат, бабусь та дідусів: «Сім'я,
в якій я живу»,«Як ми проводимо вихідний день», і т.п.; дбайливо ставляться до своїх
батьків і членів сім'ї.

Читають у газетах, книжках оповідання, вірші про конкретні приклади
непримиренності в боротьбі з порушеннями правил поведінки, норм дружби і
товариськості. Учаться розуміти зміст і виступати на зборах проти наклепництва,
жадібності, забіякуватості. Учаться не обходити погані вчинки товаришів, брати
посильну участь в удосконаленні дійсності.

5. Козацька культура. Художньо — естетичне виховання.

Учаться помічати прекрасне в тому, що їх оточує: звертають увагу на красу
шкільного приміщення, на рослини, які прикрашають школу, розглядають картини й
виставки творчіх робіт учнів. На екскурсіях учаться помічати красу міського й
сільського пейзажів, спостерігають за виглядом і забарвленням неба в різні години, в
різні пори року, а також за різним станом погоди. Вивчають вірші про природу і
працю, вчаться розуміти поетичні образи, виразність означень і інтонацій,
намагаються використати їх у власній мові.

Беруть участь у бесідах про прочитані книжки, теле і кінофільми. Здобувають
початкові знання про спектаклі, теле і кінофільми як твори мистецтва. Знайомляться
з кращими творами образотворчого мистецтва в музеях і на виставках; по
репродукціях, діапозитивах, записах. Слухають записи музичних творів. Колективно
переглядають кіно і телефільми, слайди, репродукції про рідний край, про тварин,
школу, ровесників, про працю дітей.

Дають загальні емоційні оцінки художнім творам; ілюструють прочитані книжки,
побачені спектаклі й фільми, прослухані музичні твори. Розповідають про свої
найцікавіші „зустрічі з музикою". Знайомляться з пам«ятниками культури і народного
мистецтва, з місцевими майстрами-умільцями прикладного мистецтва, спостерігають
за їх роботою. Шефствують над пам'ятниками культури поблизу школи.

Малюють на вільні теми, на музичних заняттях розучують пісні, займаються
хореографією, беруть участь в іграх-танцях, у рольових іграх-виставах; у художніх і
музичних школах розвивають свої здібності. Розучують пісні й танці, виступають на
ранках, у шефів, у дитячих садках і сімейних вечорах з читанням віршів,
інсценіровками байок, шарад, епізодів з казок і художніх творів. Майструють іграшки з
природного матеріалу /жолудів, качанів кукурудзи, горіхів, шишок та ін./, картону ,
пластиліну, вчаться акуратно виготовляти їх; роблять аплікації, займаються
вишиванням, випилюванням, випалюванням по дереву, Із пап'є-машє виготовляють
персонажів, роблять прикраси до новорічної ялинки та інших свят. Випробовують
свої сили в створенні казок, написанні віршів.

У класі, коридорах, удома і на вулиці підтримують чистоту й порядок. Беруть
участь у художньому оформленні приміщень. Гарно оформляють зошити,

суперобкладинки підручників і книжок, закладки для них, стежать за їх збереженням.
Вирощують квіти, розводять квітники. Скромно й акуратно вдягаються, звертають
увагу на охайність одягу. Беруть участь у бесідах: „Гарні і негарні вчинки“, „Чим гарні
люди навколо нас“, „Наш дім“ та ін.

Аналізують гарні і негарні вчинки. Переглядають і обговорюють малюнки,
карикатури, фільми, де висміюються неохайність і нечепурність зовнішнього вигляду
школярів. Учаться помічати недоліки в поведінці, зовнішньому вигляді негативних
героїв казок, байок, оповідань та інших художніх творів.

Б. ДЖУРИ / УЧНІ 5 — 6 КЛАСІВ/
І. КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ

І. Система здоров'я. Здоровий спосіб життя.

Розширюють свої уявлення про значення фізичної культури, спорту, туризму в
житті, праці та захисту Батьківщини. Організовують і проводять змагання та свята
спорту й туризму, бесіди про фізичний розвиток і загартування організму: „Твоє
здоров'я — багатство Батьківщини“, „Спорт у житті видатних людей“, „Сонце, повітря і
вода — наші краці друзі“, „Туризм — кращий відпочинок джур та дан“, „Роби зарядку
кожний день — зникнуть утома, млявість, лінь“. Дізнаються із газет, журналів, радіо й
телебачення про змагання, про визначні досягнення спортсменів. Переглядають та
обговорюють фільми на спортивні теми. Колективно відвідують спортивні змагання.
Читають популярну літературу про спорт, туризм, про загартування організму, про
відомих спортсменів.

Додержують режиму дня, харчування та сну, правил особистої гігієни та
громадської санітарії; роблять ранкову гімнастику, проводять загартувальні
процедури. Займаються гімнастикою, легкою атлетикою, спортивними іграми,
лижною підготовкою. Прагнуть одержати спортивні розряди. Закріплюють навички
правильних постав, дихання, рухів; учаться виконувати гімнастичні, акробатичні,
стройові й танцювальні вправи, освоюють техніку легкоатлетичних видів спорту /біг,
стрибки, метання/, техніку пересування на лижах, техніку ігрових видів спорту.
Беруть участь у виутрішкільних змаганнях та спартакіадах /Старти надій/.
Виступають за спортивну честь школи на районних, міських, обласних змаганнях.
Регулярно відвідують спортивні секції школи і позашкільних установ, секції загальної
фізичної підготовки. Тренують дворові команди і секції на приз „Золота шайба“,
»Шкіряний м'яч", «Білий човен», «Веселі старти» та ін. Готуються до туристських
походів, учаться виконувати в них обов'язки членів групи, загону, дбайливо
ставитися до природи. Здійснюють походи вихідного дня та багатоденні походи по
рідному краю. Навчаються орієнтуватися на місцевості, розбивати бівуак, готувати
їжу; регулярно навчаються в шкільному туристському гуртку або туристському гуртку
при Центрі дитячої творчості, станції юних туристів; учаться надавати першу медичну
допомогу. Організовують і проводять туристські зльоти школи, змагання по
туристській технікі та орієнтуванню на місцевості, козацькі таборування. Учаться
вести краєзнавчу, пошукову роботу. Організовують конкурси та змагання гри «Сокіл» і
беруть в них участь. Допомагають в організації, підготовці та проведенні різних
спортивних заходів, у проведенні рухливих ігор з молодшими школярами, виконують
обов'язки капітанів команд, помічників тренерів, командирів груп, спортивних суддів,
членів бюро секцій, спортивних і туристських гуртків; обов'язки відповідальних за
інвентар та обладнання, за спортивні споруди; працюють фізоргами і туроргами
класів.

Не порушують занять фізичною культурою, спортом і туризміом, правил
санітарії та гігієни в школі, вдома, у дворі, на спортивних майданчиках, чистоті та
порядку на місцях спортивних занять, в одязі та інвентарі.

Козацька військова справа. Військово-патріотичне виховання.

Беруть участь у роботі пошукових загонів; вивчають життя і діяльність героя,
чиє ім'я носить загін, проводять збори на тему: «Що значить любити Батьківщину», «В
дружній сім'ї», " Дорогою подвигів батьків" та ін. Організовують ранки і свята
«Пам'ятай тих, хто легендою овіяний», «Про мужність юних». Проводять уроки
мужності. Оформляють альбоми, стенди, виставки «Наші земляки — герої», «Край мій?
моя ти Батьківщина», «Пам'ятай їхні імена», «Природа наюгі краю», «Наше
листування». Шефствують над вулицями, які носять імена героїв, борців за свободу і
незалежність. Листуються із школярами других краін. Дивляться та обговорюють
патріотичні фільми. Проводять збори на теми „3 чого починається Батьківщина", «Про
любов великих людей до своєї Батьківщини».

II. ДУХОВНА КУЛЬТУРА

Родовід. Родинно-сімейне виховання. 4. Традиції. Моральне виховання.

Знайомляться з конкретними прикладами високоморальних відносин людей;

беруть участь у бесідах «Про дисципліну праці, „Про безкорисливість вчинку“,
»Відданість та взаємна вимогливість у дружбі", «Про принциповість та щирість», «Про
силу колективної думки», «Боротьба з брехнею та обманом», «Непримиренність до
відхилень від моральних норм колективу», «Працювати на совість», «Точність, ре-
тельність і результативність праці». Учаться на ділі бути вірними своєму слову,
обіцянкам, зобов'язанням. Розширюють свої знання про Україну, про її героїв,
учаться наслідувати їх приклад. Проймаються почуттям любові до рідної природи, до
народу України. Знайомляться з найважливішими фактами та подіями з історії
Батьківщини, дізнаються про традиції народу в минулому і тепер, беруть участь у
суспільно корисній праці на допомогу школі, місту /селу/, рідному краю.

Беруть активну участь у справах колективу класу, загону, школи, виявляють
ініціативу, самостійність, творчість. Знайомляться з головними завданнями
загальношкільного колективу на семестр та канікули. Планують завдання, справи
класу, загону. Беруть участь у розвідуванні корисних справ для школи, міста,
кооперативу. Знайомляться з подвигами героїв, роботою кращих учнів, привчаються
наслідувати їхній приклад. Набувають уміння наказати товаришеві і підкоритися йому
в трудових справах, громадській роботі, вчаться правильно реагувати на
зауваження та оцінки громадської думки загону, класу. Розподіляють громадські
доручення між усіма членами колективу, систематично обговорюють самозвіти про їх
виконання. Обговорюють матеріали газет, журналів, творів художньої літератури,
дивляться фільми на теми «Важко одному — під силу загону», «Чесно жити — народу
служити». В суспільно корисній діяльності вчаться надати допомогу товаришу і
прийняти ії.

Поглиблюють уявлення про гуманні відносини людей у суспільстві.
Допомагають учителям у роботі з козачатами. Шефствують над загоном козачат,
дитячим садком. Вчаться робити добрі вчинки і справи «по секрету». Проводять збори
«Я там, де потрібніший людям», «Ти не один на свїті», «Мої батьки і я». Уважно
ставляться до рідних, піклуються про них. Закріплюють і розширюють набуті в
молодших класах навички шанобливого ставлення до батьків і старших, поваги до
ровесників. Привчаються оцінювати свої вчинки і вчинки товаришів по совісті і
справедливості. Ведуть роботу розвідників корисних копалин. Поздоровляють
мешканців мікрорайону школи, ветеранів зі святами. Вступають у шкільне товариство
ЮДПД. Беруть участь в охороні природи, зелених насаджень, птахів. Стають
членами товариства охорони природи. Беруть участь у роботі шкільного лісництва.

Усвідомлюють необхідність дисципліни і самодисципліни як єдності
старанності й ініціативи, підлеглості й самостійності. Додержують правил поведінки в
шкалі, вдома, на вулиці, в громадських місцях, у таборі. Виконують доручення
колективу на совість. Дивляться та обговорюють кінофільми, передачі про правила

поведінки в громадських місцях, правила дорожнього руху. Створюють ігротеки
настільних ігор з правил дорожнього руху.

Поглиблюють уявлення про єдність зовнішньої і внутрішньої культури
поведінки. Закріплюють навички ввічливого поводження з молодшими і старшими,
уміння уважно слухати, ввічливо слухати, відповідати, не перебивати інших під час
розмови, не гарячитися, відстоючи свою точку зору. Стежать за правільністю мови,
добиваються її виразності. Дбають про свій зовнішній вигляд. Тримають у чистоті та
охайності свою шкільну форму і верхній одяг. Допомагають молодшим оволодівати
навичками культурної поведінки. Навчають малюків, молодших братів та сестер
правил культурної поведінки. Стежать за поведінкою молодших у квартирі, у дворі,
на вулиці, в кінотеатрі. Створюють наочні посібники з правил культурної поведінки.

Дістають перші уявлення про прийоми самовиховання, про складання
особистої програми самовиховання. Оформляють куточки під девізом „Тим, хто
працює над собою", «Станемо кращими», добирають оповідання про те, як
працювали над собою великі люди, поради щодо самовиховання. Стараються
об'єктивно оцінювати свої сильні сторони, бачити недоліки і знаходити шляхи їх
усунення, прислухатися до зауважень товаришів і дорослих. Проводять збори «Вони
були першими», «Будьмо гідними імені героя», «Герої серед нас», «Про мене і про
тебе», «Я і мої справи», «Боротися і шукати, знайти і не здаватись». Мобілізують свої
вольові зусилля на подолання труднощів в оволодінні знаннями, навичками
громадської роботи. Учаться протистояти аморальним вчинкам ровесників,
відвертати товариша від негідних дій та вчинку. Виступають на захист
справедливості, захищають слабших, молодших за віком, учаться приймати
самостійні рішення в складних умовах, у громадській роботі, колективних іграх.

Розширюють та закріплюють позитивний досвід спілкування між хлопчиками й
дівчатками в навчанні, громадській роботі, творчості, відпочинку, спорті,
переборюють негативізм, скованість і настороженість у спілкуванні з ровесниками
іншої статі; активно беруть участь у підготовці та проведенні бесід про дружбу і
товариство між хлопчиками й дівчатками «Хлоп'ятка — дівчатка, дівчатка — хлоп'ятка,
нам всім подружитися час», організовують колективний перегляд і обговорення
кінофільмів та спектаклів для дітей; шефствують над молодшими, допомагають
вихователям дитячих садків, грають з малюками, піклуються про них; розширюють
знання та уявлення прео моральний ідеал сім'ї, про значення для дітей і батьків
міцної, дружньої, щасливої сім'ї, про сімейні ролі чоловіка й жінки, про наступність
поколінь; чуйне ставляться до рідних і близьких.

Беруть участь у класних і козацьких зборах, присвячених справам, стосункам у
дитячому колективі; обговорюють випадки недодержання Правил для учнів,
невиконання Законів козачат. Допомагають товаришам уникнути недоліків у
поведінці, подолати нерішучість, пасивність, сором'язливість, дратливість, прагнуть
зрозуміти, розібратися в причинах та мотивах вчинків ровесників. Випускають
сатиричні стінні газети та бюлетні «Не проходьте мимо», "їжачок", «Колючка» та ін.
Обговорюють фільми і спектаклі, матеріали газет, в яких засуджуються бездушність,
упертість, прагнення до удаваного геройства, показної активності, спроба
протиставити себе колективу. Учаться самокритичності, об'єктивності в оцінці заслуг і
недоліків товаришів та своїх особистих.

5. Козацька культура. Художньо-естетичне виховання.

Пізнають красу рідного краю, привчаються самостійно бачити прекрасне на
екскурсіях та в походах, роблять зарисовки, фотознімки. Знайомлячись з художніми
творами, з оповіданнями з історії України про самовіддану працю народу, засвоюють
поняття про прекрасне в житті й праці. Звертають увагу на оформлення міста,
сучасного селища, села. Колективно обговорюють побачене в музеях, на виставках,
екскурсіях на виробництво.

Читають і обговорюють рекомендовану художню та науково-популярну
літературу про різні види мистецтва. Колекціонують художні листівки, репродукції,
значки, марки. Знайомляться за оригіналами, кіно, телефільмами, репродукціями і
фотографіями з творчістю видатних художників, скульпторів, архитекторів.
Добирають репродукції для уроків та бесід, для шкільної картинної галереї.
Слухають розповіді про мистецтво, музичні передачі по радіо, телебаченні;
відвідують театри, кіно, концерти, музичні вечори для школярів, художні музеї,
виставки, архитектурні та скульптурні нам'ятки, музейні заповідники. Колективно
обговорюють побачене в музеях, на виставках, екскурсіях, переглянуті спектаклі,
кіно і телефільми, прослухані концерти. Знайомляться з творами сучасних
письменників, поетів, художників, музикантів рідного краю, з працями творчих
колективів, випускають стінні газети, присвячені їхній творчості. Вивчають пам'ятники
історії та культури рідного краю і охороняють їх.

Вивчають напам'ять вірші, уривки з прозових та драматичних творів.
Працюють у гуртках малювання, ліплення, прикладного мистецтва, фото і
кінолюбителів, художнього читання, в шкільних оркестрах, у різних колективах
художньої самодіяльності; беруть участь у тижні музики, кіно, театру, в дитячих
художніх виставках, у загальношкільних конкурсах на краще виконання пісень і
танців; загонових пісні, вірша, оповідання; виступають у спектаклях лялькового та
тіньового театрів. Малюють з натури на теми з навколишнього життя, на теми
літературних і музичних творів; знайомляться з графічним оформленням книжок, зі
шрифтовими працями; застосовують здобуті знання під час оформлення стінгазет,
класних куточків, тематичних альбомів та щоденників у козацькому загоні;
придумують малюнки для нескладних вишивок; працюють над заданими
композиціями. Влітку в козацьких загонах виконують розучені в школі вірші, пісні,
танці; впровадять з молодшими сюжетні ігри, ставлять спектаклі, беруть участь у
конкурсі образотворчого мистецтва.

Беруть участь в оформленні класу й школи, вдома допомагають прибирати
кімнату, двір, намагаючись внести красу в домашній побут. Розводять квіти й
доглядають за ними, беруть участь в організації та проведенні Свята квітів. Слухають
бесіди про красиве в природі й мистецтві, про красиві вчинки та красу поведінки
людей, красу їхньої праці. Художньо оздоблюють виготовлені іграшки, макети,
муляжі, беруть участь в оформленні різних виставок. Беруть участь в операції «Живи,
книго». Організовують змагання, огляди за краще збереження підручників, книжок.

Засуджують недбале ставлення до книжок, випускають «блискавки», стінні
газети. Слухають розповіді, бесіди, що дають початкове уявлення про основні
елементи доброго смаку в літературі, мистецтві, в костюмі, манері поведінки.
Переглядають кіно й телепередачі, фільми, відвідують спектаклі ТЮГів та лялькових
театрів, слухають радіопередачі, в яких засуджують негідну поведінку і утверджують
норми етики. Складають та розігрують маленькі п'єси, сценки, діалоги та

монологи, в яких засуджується негарна поведінка. Проводять у підшефних класах з
козачатами сюжетно-рольові ігри про красу поведінки. Читають літературу, діляться
своїми враженнями про вчинки героїв, їхній зовнішній та внутрішній вигляд.

В. ДЖУРИ /УЧНІ 7-8 КЛАСІВ/

І. КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ

1. Система здоров'я. Здоровий спосіб життя. 2. Козацька військова справа.
Військово-патріотичне виховання.

Організовують і проводять бесіди, лекції та вечори. Присвячені фізичній
культурі, спорту, туризму; зустрічаються з відомими спортсменами, спортивними
суддями, тренерами, лікарями. Дізнаються з газет, журналів, радіо й телепередач
про змагання, про визначні досягнення українських і зарубіжних спортсменів.

Переглядають та обговорюють кінофільми на спортивні теми. Колективно відвідують
спортивні змагання. Читають популярну літературу про спорт, туризм, про
загартування організму, про відомих спортсменів.

Учаться складати правильний режим занять фізичною культурою, спортом,
туризмом. Добирають вправи для спеціалізованої зарядки відповідно до вибраних
видів спорту.

Виробляють правильну поставу та координацію. Займаються гімнастикою,
легкою атлетикою, лижною підготовкою, спортивними іграми; регулярно займаються
вибраними видами спорту й туризму в секціях та гуртках школи, Будинків творчості,
дитячо-юнацьких спортивних шкіл та станцій юних туристів. Беруть участь у
проведенні шкільних спартакіад та естафет, виступають за честь школи в районних,
міських та обласних змаганнях. Готуються та складають норми атестації, прагнуть
одержати юнацькі спортивні розряди, активно беруть участь у заняттях дворових
команд та секцій, у змаганнях «3олота шайба», «Шкіряний м'яч», „Білий човен",
«Сніжинка», в змаганнях «Старти надій». Ведуть краєзнавчу, пошукову роботу в
місцевих і далеких туристських походах та екскурсіях, подорожах і експедиціях.
Удосконалюють туристську техніку. Беруть участь у шкільних, районних, міських та
обласних зльотах і змаганнях юних туристів. Активно зберігають рідну природу.
Ведуть роботу за завданням шкільного музею. Учаться основних правил цивільної
оборони. Беруть участь у конкурсах та змаганнях гри «Сокіл».

Виконують вимоги особистої та громадської гігієни, підтримують чистоту й
порядок на своєму робочому місці в класі. Учаться надавати першу медичну
допомогу потерпілим. Оволодівають навичками самоконтролю в ході спортивних
занять.

Проводять зарядку та фізкультхвилинки з молодшими школярами. Здійснюють
спортивне суддівство змагань у класі й школі. Ведуть роботу старост спортивних
секцій, громадських інструкторів по спорту, фізоргів класів, капітанів команд,
спортивних організаторів роботи з козачатами. Організовують і проводять шкільні
спартакіади; походи по рідному краю, туристські зльоти та змагання. Як інструктори
допомагають учителеві фізвиховання, класним керівникам, учителям, туристському
організаторові школи проводити заняття в туристсько-краєзнавчих гуртках школи.
Обладнують спортивні майданчики та стежать за утриманням інвентаря, за
чистотою майданчиків. Беруть участь в організації роботи спортивно-трудового й
туристсько-трудового табору школи; проводять збори, бесіди, показові спортивні
виступи молодших школярів. Створюють громадську думку, спрямовану проти
порушень занять фізичною культурою, спортом і туризмом, проти порушень
спортивної етики, випадків невиконання правил гігієни та санітарії, не допускають
неохайного ставлення до спортивного інвентаря.

ІІ. ДУХОВНА КУЛЬТУРА

3. Родовід. Родинно-сімейне виховання. 4. Традиції. Моральне вихвання.

Вивчають зміст і усвідомлюють значення моралі. Знайомляться з єдністю прав,
свобод і обов'язків громадян. Словом і ділом, своїм особистим прикладом
утверджують норми моралі. Визначають конкретні шляхи втілення моральних знань у
дії та вчинки. 3'ясовують на уроках, бесідах і диспутах такі поняття, як
громадянський обов'язок перед Батьківщиною, активна життєва позиція, моральний
ідеал. Проводять класні години, збори на теми «Тобі до всього справа», «Слово
кріпи справами своїми». Беруть участь у бесідах і диспутах «Наступає твоя
громадянська зрілость», «Правда від усього дерожча». Слухають лекції на теми
«Мораль і право», «Закон і совість». Читають і обговорюють статті в журналах та
газетах на морально-етичні теми. Учаться аналізувати конкретні факти і явища
повсякденного життя, робити моральний вибір у різних життєвих ситуаціях. Беруть

активну участь у громадському і трудовому житті класу, школи, міста /села/, вико-
нують доручення, завдання органів учнівського самоврядування.

Працюють у туристсько-краєзнавчих гуртках, ходять у походи, виконують
слідопитську роботу, вивчають минуле, сучасне і майбутнє свого міста /села, району,
області/, дізнаються про життя і діяльність видатних земляків. Беруть участь в
охороні природи рідного краю та його культурно-історичних пам'ятників. Створюють
шкільні краєзнавчі музеї, виставки, кутки; складають адьбоми та фотомонтажі на
теми «Моя Батьківщина», «Наш край», «Наше село», беруть участь у грі «Сокіл».
Виступають з концертами художньої самодіяльності, беруть участь у початковій
військовій підготовці допризовної молоді, беруть участь в урочистих проводах юнаків
у Армію України, у шануванні ветеранів; проводять зустрічі з колишніми
випускниками школи, нині солдатами Армії України, під девізом «Спасибі тобі,
солдат!; проводять у школі свята, присвячені Армії України. Вивчають особливості
життя і побуту різних народів, переписуються з учнями других країн, прводять заочні
змагання з ними, збори, обмін делегаціями; організовують заочні мандрівки по
Україні. Підтримують зв'язок з зарубіжними друзями. Проводять збори » Бійці
згадують минулі дні, "Іхній подвиг живий", «Бійці невидимого фронту», беруть участь
у вечорах «Ми славимо подвиг ваш», «Дочки України», «Країна моя, доля моя».
Випускають усні журнали «Ради життя на землі», «Візьми собі за приклад героя», «Чи
знаєш ти героїв свого краю?».

Нагромаджують досвід колективних відносин. Беруть участь у різних формах
урочної та позаурочної роботи, сприяють утвердженню в класному колективі
відносин ділової залежності й відповідальності. Беруть активну участь в усіх
колективних справах класу, школи. Керують козацькою громадою, працюють
вожатими в загонах козачат, беруть активну участь в учнівському самоврядуванні,
організовують колективне самообслуговування. Учаться співробітничати, виконувати
та організовувати колективні справи і керувати ними. Готують та проводять збори,
колективно обговорюють свою роботу, намічають плани, розподіляють доручення,
критично оцінюють зроблене, приймають рішення, контролюють їх виконання.
Беруть активну участь у бесідах і диспутах на теми «Відвага, щирість, спайка,
завзяття, у кожного іскорка, разом багаття!», «Яким я хотів би бачити свого
товариша?», «Щоб мати друга, треба бути ним», " У дружбі — сила".

Засвоюють основні принципи гуманізму, учаться додержувати їх у відносинах
з дітьми. Удосконалюють своє уявлення про добро і зло, мужність і 6лагородство,
формують моральний ідеал. Спостерігають за поведінкою людей у різних життєвих
ситуаціях, пізнають їх почуття і переживання, порівнюють їх зі своїми, розвивають у
собі здатність уходити в становище іншої людини, співпереживати, співчувати,
поділяти чужі радість і горе. Беруть участь у волонтерській та шефській роботі;
закріплюють благородні звички поведінки щодо людей, нагромаджують досвід
чуйності й душевної чулості. Піклуються про батьків, членів сім'ї, учителів і знайомих;
турбуються про хворих друзів, відвідують їх, подають їм необхідну допомогу;
оточують увагою людей похилого віку, малюків та інвалідів, уміло подають посильну
допвмогу навколишнім. Вчаться бути добрими і великодушними в спілкуванні з
учителями школи.

Проводять збори на теми «Найкраща посада бути на землі людиною», «Людей
нецікавих на світі немає», «Умій відчувати поряд із собою людину», «Школяр — друг
природи, друг звірів і птахів», беруть участь у бесідах і диспутах на теми «Що залишає
людям кожний твій прожитий день?», «Що означає жити по совісті?», «Честь і людська
гідність. Чим вони відрізняються від самолюбства?», «Добра справа дорожча від
багатства». Беруть участь в операціях «Подаруй людині радість», «Добрі справи
людям». Беруть участь у десантах «Зелена аптека», «Озеленимо наше місто».
Виробляють навички й звички правильноі поведінки в школі, громадських місцях та
вдома. Допомагають учительському колективу та органам учнівського
самоврядування запроваджувати в життя єдині вимоги до учнів. Беруть участь у

бесідах про Правила для учнів, аналізують факти з життя класу, школи.
Конкретизують вимоги до поведінки на основі типових Правил для учнів. Пропагують
Правила для учнів, роз'яснюють своїм товаришам доцільність їх суворого виконання.
Готують тематичні класні збори «Правила для учнів — закон шкільного життя», беруть
участь у бесідах і диспутах «Для чого потрібна людині дисциплінованість?»,
«Організуй себе!», «Мистецтво керувати собою», «Поведінка наодинці із самим собою»,
«Красота починається з порядку». Активно беруть участь у шкільному й класному
чергуванні, в рейдах «З фотоапаратом по школі», у патрулях щодо охорони
громадського порядку в школі й за її межами; організовують допомогу козакам.
Оформляють тематичні стенди, газети, кутки, готують радіопередачі на теми «Можна
і не можна», «Що ми побачили в нашій школі».

Усвідомлюють визначальну роль внутрішньої краси людини і її культури.
Учаться відрізняти моральну красу людини від зовнішньої красивості, внутрішнє
благородство — від вишуканих манер, розширюють свої знання про правила етикету,
застосовують їх у повсякденному житті. Привчають себе бути втриманим у стосунках
з людьми, виробляють вміння бути уважними слухачами та цікавими
співрозмовниками. Розвивають у собі почуття міри, уміння знаходити межу розумного
в поведінці, побуті, одязі. Удосконалюють свій смак, з належною повагою ставляться
до смаків, звичок інших людей. Слухають лекції про культуру поведінки, про
виховання смаку. Учаться культури танцю. Збагачують свій словниковий запас,
звільняються від слів-паразитів. Стежать за змістом і чистотою своєї мови. Беруть
участь у бесідах, диспутах і вечерах на теми «Про культуру справжню й удавану», «В
чому краса людини?», «В людини має бути все прекрасне: і обличчя, і одяг, і душа, і
думки», «Що означає бути сучасним?», «Бути, а не здаватися», «Про скромність і про
гордовитість», " Почуття і речі", «Немає більшої розкоші, як розкіш людського
спілкування», «Ніщо не коштує нам так дешево і не ціниться так дорого, як
ввічливість», «Час, смак, стиль, мода».

Організовують книжкові виставки з добором відповідної літератури,
оформляють стенди, кутки, газети на теми «Наші смаки», «Етика поведінки»,
«Ставлення до природи — показник твоєї культури».

Організовують вечори відпочинку, бали, карнавали, учаться додержувати
звичаїв гостинності.

Морально вдосконалюють свою особистість, намічають конкретну програму
самовиховання, гартують волю, учаться керувати собою. Вчаться бачити за
конкретними вчинками вияви певних якостей особистості. Вивчають біографії
великих людей, героїв війни та праці, на їх прикладі вчаться виховувати в собі країщі
риси людини. Розвивають свої здібності, навчаються в гуртках, секціях, клубах.
Працюють у підшефному загоні: керують гуртками, виступають з доповідями,
проводять бесіди й збори, передають свої трудові вміння та навички молодшим;
виховуючи їх, виховуються самі. Учаться відстоювати свою точку зору, терпеливо
переконувати товаришів, відверто зізнаватися в своїх помилках. Проводять збори на
теми «Про шляхи, що ведуть до мужності», «Твоя програма самовиховання»,
«Мужність виховується з дня в день у наполегливому подоланні труднощів».

Беруть участь у бесідах «Воля та праця людини дивниї дива творять», «Хочу, треба -
ось де виявляється твій характер», «Що означає знайти себе?», «Чому говорять:
неробство та лінь псують людину», «Як перемогти слабості та недоліки свог
характеру», оформляють стенди, кутки, газети, готують радіопередачі «Для тих, хто
працює над собою», «Великі люди про самовиховання», «Словник мораі».

На основі спільної діяльності розширюють позитивний досвід моральних
відносин між юнаками й дівчатами; дістають виразні уявлення про фізичні й
психолічні особливості підлітків, а також про особливості їхньої поведінки;
виробляють нетерпимість до легковажних поглядів на любов та дружбу, грубість та
цинізм у стосунках між статями, юнаки ввічливо та дбайливо ставляться до дівчат і
жінок; готують бесіди, диспути, обговорюють статті, книжки, кінофільми й вистави, в

яких порушуються питання взаемовідносин юнаків і дівчат; розширюють та
поглиблюють уявлення та знання про сім'ю і її функції, про роль та значення сім'ї для
особи й суспільства, про демографічну політику держави, про моральну красу й
моральне обличчя сім'ї; знайомляться з основними положеннями законодавства про
шлюб і сім'ю.

Засуджують аморальні вчинки людей, борються з негативними явищами в
житті. Виражають непримиренне ставлення до зла й жорстокості, ненависть до
всякого виду приниження людей. Виступають проти виявів егоїзму й утриманства,
байдужості й пристосовництвом. Виявляють високу вимогливість до себе, до своїх
друзів і товаришів, до всіх членів колективу, непримиренність до будь-яких порушень
норм співжиття; виступають з критикою і самокритикою. Ведуть непримиренну
боротьбу з грубістю, лихослів'ям, курінням. Активно вступають у боротьбу із
споживацьким ставленням до життя, рослинного та тваринного світу. Беруть участь у
рейдах щодо перевірки порядку в класах, у школі, у дворах жилих будинків, у
підліткових клубах. Не дозволяють ровесникам зневажливо ставитися до старших,
ображати молодших, робити аморальні вчинки в школі, вдома, в громадських місцях.

Беруть участь у класних зборах: „Бій байдужості", „Обережно! Міщанство і
вульгарність", у бесідах і диспутах: „Щастя в боротьбі: з ким і за що?", „Як
протистояти міщанству?", „Чим відрізняється справжня дружба від кругової поруки?"
та ін.

Оформляють стенди, вітрини, бюлетні й стінгазети: „Вікна сатири", „Не
проходьте мимо", „Крокодил".

Активно беруть участь в русі школярів за охорону тваринного й рослинного
світу, створюють бригади охорони природних багатств.

5. Козацька культура. Художньо-естетичне виховання.

Пізнають прекрасне в навколишній дійсності: в природі й місті, в сучасних
технічних спорудах, у найновіших машинах. На екскурсіях спостерігають за працею
майстрів. Свої враження про прекрасне в житті й праці передають у малюнках,
фотографіях, аматорських фільмах, у творах. Читають і обговорюють твори
літератури й мистецтва, учаться оцінювати їх, відстоювати свою думку, переконливо
обґрунтовувати її. Беруть участь в експедиціях школярів, виконують завдання музеїв
з вивчення творів народної творчості, пам'яток історії та культури рідного краю,
монументального сучасного мистецтва.

Знайомляться з Основами законодавства про охорону історичних пам'яток;
відвідують музеї, виставки, картинні галереї; знайомляться з архітектурою, з
прикладним мистецтвом та народною творчістю; збирають літературно-краєзнавчий
матеріал; випускають бюлетні, альбоми, присвячені майстрам мистецтв.
Знайомляться з життям і творчістю видатних художників, композиторів та
письменників; читають книжки про мистецтво; беруть участь у створенні малих
картинних галерей, у роботі клубів за художніми інтересами. Переглядають та
обговорюють фільми, присвячені проблемам мистецтва й етики. Слухають музичні
твори в записах, по радіо й телебаченню, роблять до них ілюстрації. Зустрічаються з
майстрами мистецтв. Допомагають молодшим школярам розвивати почуття й
розуміння прекрасного в природі, навколишній дійсності, у стосунках між людьми,
бачити зв'язок літератури, музики й живопису.

Працюють у факультативах художнього циклу, гуртках з різних видів мистецтв
та художнього конструювання. Поглиблено займаються одним з видів мистецтва,
беруть участь у художній самодіяльності. Малюють на основі спостереження, з
пам'яті і з натури; беруть участь у конкурсах. Оволодівають умінням говорити точно й
виразно. Беруть участь у дитячих художніх виставках, влаштовують їх обговорення;
керують у школі художніми гуртками. Проводять конкурси, фестивалі, обговорення,
конференції, присвячені культурі й мистецтву; є членами жюрі різних конкурсів
художньої самодіяльності; беруть участь у заняттях клубів за художніми інтересами.

Беруть участь у художньому оформленні школи та шкільної ділянки.
Намагаються скромно й зі смаком одягатися. Знайомляться із зразками сучасного
одягу на виставках, у будинках моделей, організовують зустрічі з модельєрами.
Беруть участь у козацьких зборах. Диспутах, присвячених проблемам естетики („Що
означає бути красивим?"; показують молодшим, як можна із смаком одягатися.

Випускають стінні газети, що критикують вияви міщанства, грубості,
неохайності та негарної поведінки. Проводять диспути, збори: „Міщанин сьогодні,
який він?", „Про смаки сперечаються", „Про вульгарність і несмак".

Г. МОЛОДИКИ ( УЧНІ 9 — 11 КЛАСІВ )
І. КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ

1. Система здоров'я. Здоровий спосіб життя. 2. Козацька військова справа.
Військово-патріотичне виховання.

Організовують і проводять вечори, бесіди, лекції та конференції про спорт і
туризм, зміцнення здоров'я, загартовування, про важливість фізичного виховання
для формування гармонійно розвиненої особи; зустрічаються з відомими
спортсменами, тренерами, спортивними суддями, спортсменами, медичними праців-
никами та працівниками фізичної культури й спорту.

Постійно стежать за розвитком фізичної культури, спорту й туризму в нашій
країні та за рубежем по газетах і журналах, радіо й телебаченню. Переглядають та
обговорюють кінофільми на спортивну тематику, відвідують спортивні змагання;
читають спеціальну й художню літературу про спорт, туризм, фізичний розвиток лю-
дини, про видатних спортсменів, тренерів і спортивних суддів, про те, яке місце
займають фізична культура, спорт і туризм у житті багатьох видатних людей.

Складають самі правильний режим дня, план занять фізичною культурою,
спортом і туризмом, та додержують їх. Суворо додержують правил особистої та
громадської гігієни і санітарії. Удосконалюються у вибраному виді спорту, прагнуть до
досягнення високих результатів, відстоюють спортивну честь колективу на
загальношкільних змаганнях. Беруть участь у спортивних змаганнях, спартакіадах
школи, захищають честь колективу школи на районних, міських, обласних змаганнях;
складають норми комплексу «Козацьке здоров'я», виконують нормативи спортивних
розрядів у вибраних видах спорту. В школі й у позаурочний час удосконалюють
техніку виконання вправ у спортивній гімнастиці, легкій атлетиці, лижній підготовці,
удосконалюють техніку й тактику в спортивних іграх. Беруть участь у Всеукраїнських
експедиціях по місцях революційної слави Козацтва; виконують нормативи на значок
« Юний турист » і на спортивні розряди по туризму. Ведуть краєзнавчу і пошукову
роботу згідно із завданнями туристських гуртків та шкільних музеїв. Оволодівають
початковою військовою підготовкою. Беруть участь у роботі гуртків та секцій
військової справи, у змаганнях та конкурсах, які входять до гри «Джура». Беруть
участь у роботі оборонно-масових гуртків та секцій ДТСААФ, в олімпіаді ПВП,
табірних зборах. Подають першу медичну допомогу, запобігають спортивному
травматизму, удосконалюють навички самоконтролю в процесі занять спортом.

Проводять роботу інструкторів на громадських засадах за вибраними видами
спорту з молодшими школярами та підлітками, організовують і проводять з ними
зарядку, фізкультхвилинки. Допомагають готувати молодших школярів і підлітків до
складання норм комплексу «Козацьке здоров'я».

Організовують будівництво спортивних споруджень на шкільній території та в
дворах, стежать за дисципліною, порядком і чистотою на спортивних майданчиках.
Проводять заняття в туристських гуртках; організовують походи, екскурсії з
молодшими школярами та підлітками по місцях слави Козацтва; працюють по-
мічниками керівників походів — молодшими інструкторами по туризму.

Організовують і проводять туристські зльоти та змагання. Проводять роботу гуртків і
секцій військової справи.

Організовують і проводять змагання та конкурси, що входять в ігри «Джура» та
«Сокіл», олімпіаду ПВП. Особистим прикладом показують молодшим школярам та
підліткам правильне ставлення до фізичної культури, спорту й туризму, до
громадської санітарії та гігієни.

ІІ. ДУХОВНА КУЛЬТУРА

3. Родовід. Родинно-сімейне виховання. 4. Традиції. Моральне виховання.

Вивчають питання Програми та Статуту Українського козацтва, рішень Рад
Українського козацтва та Молодої Січі про виховання молоді; поглиблюють уявлення
про принципи й норми загальнолюдської моралі; засвоюють суть основних етичних
категорій. Готують і проводять конференції на теми: «Норми загальнолюдської
моралі» та ін. Пишуть реферати, твори, роблять огляди матеріалів преси з питань
моралі: «Сенс життя—в чому ти його бачиш?», «Про почуття громадського
обов'язку», «Образ молодого робітника в художній літературі», «Твоя перепустка в
завтра—твої сьогоднішні справи», «Що означає будувати життя і влаштовуватися в
ньому?». Засвоюють вимоги загальнолюдської моралі про необхідність особистого
практичного внеску кожної людини в розбудову держави та громади. Аналізують
конкретні факти і явища повсякденного життя; виявляють принципи та норми
загальнолюдської моралі в передових колективах фабрик, заводів, установ,
знайомляться з моральною атмосферою цих колективів, їх прогресивними рухами та
починаннями, пізнають суть ставлення до суспільства, колективу, праці; вчаться у
трудових колективів створювати високоморальні стосунки в шкільному колективі. Ке-
руються принципами морального кодексу в навчанні, праці, у взаємовідносинах з
людьми.

Беруть участь у Всеукраїнському поході по місцях слави козацтва, здійснюють
експедиції по рідному краю і країні, разом з козацькою організацією шефського
підприємства вивчають минуле, сучасне і майбутнє свого краю (міста, села, району,
області), зустрічаються з ветеранами воєн і праці. Беруть участь в охороні природи
рідного краю та примножують її багатства, створюють шкільні краєзнавчі музеї,
виставки, кімнати бойової слави, беруть участь у воєнно-спортивній грі «Джура».
Беруть активну участь у воєнній початковій підготовці допризовної молоді. Ор-
ганізовують урочисті проводи випускників школи у Армію України, шанування
ветеранів; проводять зустрічі з колишніми випускниками школи, нині солдатами, під
девізом «Спасибі собі, солдат!». Проводять у школі дні й фестивалі дружби,
присвячені школярам зарубіжжя. Продовжують вивчати бойові подвиги учасників
руху Опору. Вивчають особливості життя та побуту різних народів, переписуються із
зарубіжними учнями, проводять заочні змагання, обмінюються делегаціями.

Проводять козацькі збори, організовують лекції, диспути, виставки на героїко-
патріотичні теми. Організовують шкільні вечори: «Моя Вітчизна—Україна», «Це
потрібно живим», «Чи готовий ти до захисту Батьківщини?», «Герої не вмирають»,
«Про тих, хто вистояв і переміг», «Ніхто не забутий, ніщо не забуто», «Бути
солдатом, офіцером Збройних Сил України —висока честь» і т. п. Організовують
читацькі конференції за книгами про військовослужбовців. Створюють кіноклуби
старшокласників «Служу Україні». Беруть участь у збиранні коштів на спорудження
пам'ятників воїнам-героям, допомагають споруджувати ці пам'ятники. Несуть почесну
варту біля Вічного вогню.

Знайомляться із змістом моральних норм, у яких виражений принцип
колективізму; підготовляють та проводять бесіди: «Яким я хочу бачити свій
колектив?», «Що дає колектив мені—що йому?», «Принцип колективізму—могутня
зброя і сила трудящих людей!» Проводять козацькі збори: «Якими нормами живе
наш колектив?», «Чому важливо берегти честь колективу та виховувати в собі риси

колективіста?» Аналізують життя в колективі, складають портрети свого класного та
шкільного колективів (дружба й товариство в колективі, взаємна вимогливість і
допомога, традиції колективу). Переглядають та обговорюють кінофільми, спектаклі,
книжки, статті про товариськість і дружбу; роблять висновки про те, кого можна
вважати справжнім товаришем; в чому суть приятельських, товариських і дружніх
стосунків; що зміцнює та що послаблює дружбу; чи може егоїст бути товаришем,
другом; чим дружба відрізняється від кругової поруки; від чого залежить тривалість
дружби; чи можуть дружити люди, різні за характером, різні за переконаннями.
Проводять збори: «Чого ми навчаємо молодших товаришів та який досвід передаємо
їм?», «Про шефську роботу нашого класу». Проводять для молодших школярів та
підлітків бесіди про колективізм, дружбу і товаришування; допомагають їм
установлювати товариські стосунки, організовувати діяльність, згуртовувати
колектив. Виявляють ініціативу та відповідальність у колективних справах класу,
школи.

Пізнають суть гуманізму як норму способу життя, активно утверджують його
своїми діями та вчинками. Виявляють, у чому полягає гуманістична суть Конституції
України. Проводять бесіди, організовують. лекції на теми: «Гуманізм—принцип
моральний і політичний», «Людина — вінець усього живого», «Людина — це звучить
гордо». У доповідях, бесідах і повідомленнях використовують матеріал про
гуманістичну суть сучасного українського суспільства. Добирають з художньої
літератури, періодичної преси конкретні факти й приклади ставлення до людини в
суспільстві розвинутого гуманізму. Аналізують і виявляють гуманістичний смисл
своїх прав та обов'язків (право на середню освіту та ін.). Переглядають та
обговорюють кінофільми й спектаклі, радіо- й телепередачі, присвячені проблемі
гуманізм — антигуманізм. Навчаються гуманістично розв'язувати конфліктні ситуації.
Добирають літературу, вирізки з газет та журналів з проблеми любити людство й
любити людину, використовують їх у диспуті «Любити людство—легко, любити
людину—важко». Обговорюють і розв'язують питання; чи вміємо ми берегти гідність
людини, свою особисту гідність; критикуємо людину чи її ставлення до навчання,
праці, людей; оцінюємо людину чи її справи; боремося з людиною чи за людину та
інші. Проводять козацькі збори: «Критика — допомога. Критика — зброя»,
«Вимогливість до людини — повага до неї». Керуючись принципом «людина людині
— друг, товариш і брат», прагнуть бути скромними, уважними, ввічливими із
старшими, ровесниками, молодшими. Проводять для молодших товаришів бесіди
про гуманізм, самі показують приклад гуманних стосунків. Запозичують досвід у
трудових колективах.

Свідомо виконують правила поведінки. Проводять лекції, бесіди на теми:
«Дисципліна в нашому суспільстві—це явище моральне і політичне» (А. С.
Макаренко), «Дисципліна колективу та дисципліна в колективі»; диспути:
«Дисципліна» — свобода чи необхідність?»,. «Дисципліна та самодисципліна».
Пропагують Правила для учнів, зразки дисциплінованості; утверджують у школі
традиції дисциплінованої поведінки; добиваються підвищення дисципліни серед
ровесників, молодших школярів та підлітків.

Засвоюють суть єдності внутрішньої та зовнішньої культури. Вивчають норми
та правила культури спілкування з людьми; з художньої літератури, газет та журналів
добирають матеріали і проводять заняття на теми: «Історія розвитку етикету»,
«Гуманізм—принцип загальнолюдської культури поведінки», «Про єдність
внутрішньої та зовнішньої культури», «Учіться володіти собою»». «Будьте
великодушні», «Про ввічливість, скромність та послужливість», «Такт і делікатність»,
«Точність і пунктуальність», «Міміка, жест, тон, мова — основа естетичного стилю».
Вчаться слухати, розмовляти, заперечувати, переконувати та сперечатися. Стежать
за своїм зовнішнім виглядом, вчаться бути елегантними. Проводять бесіди, лекції,
диспути: «В людині все повинно бути прекрасним», «Чого ніхто не повинен бачити»,
«Час, смак, стиль», «Про смаки сперечаються». Вносять культуру та естетику в

повсякденне життя; розширюють свої уявлення про естетику побуту, культуру
поведінки в сім'і, в місцях розваг, праці й відпочинку; пізнають та застосовують
правила гостинності, поздоровлення, листування; правила бути глядачем і слухачем;
навчаються культурі танцю; беруть участь в організації та проведенні вечорів
відпочинку, розумного й цікавого дозвілля в школі та її мікрорайоні. Додержують
культури поведінки в школі, у виробничому та громадському житті. Пропагують норми
культури поведінки серед молодших школярів та підлітків, навчають їх організовано,
відповідно до правил громадського співжиття, проводити своє дозвілля, у всіх
сферах життя додержувати засвоєних правил культури поведінки.

Розширюють свої уявлення про способи самовиховання моральних якостей.
Приймають особисті плани самовдосконалення та виконують їх. Дискутують на теми:
«Ким бути та яким бути?», «Робити життя—з кого?», «Чи можна змінити свій
характер?», «Як виховувати в собі риси справжньої людини?», «Як стати врівні з
віком?», «Твій ідеал — який він?», «Подвиг— це надзвичайність чи будні?», «В житті
завжди е місце подвигам»..Систематично обговорюють характеристики на кожного
члена колективу (що нового з'явилось у поведінці, як ставиться до навчання, праці,
громадського життя, до колективу, до себе і людей, які якості в собі виробляє);
дають принципову оцінку своєї поведінки та поведінки товаришів. Добирають
приклади складних моральних ситуацій, обговорюють шляхи їх розв'язання,
обмінюються, з товаришами досвідом, як керувати своїми бажаннями, вчинками,
створюють громадську думку навколо позитивних вчинків та дій.

Розвивають і поглиблюють дружні й товариські стосунки, прагнуть уносити в
них душевну чулість і благородство, моральну красоту й естетику, будують їх, ви-
ходячи з правильних уявлень про мужність та жіночність; поважають людську гідність
і честь кожного, діють відповідно до цих етичних принципів; тонко розуміють
особливості почуттів і переживань юнаків та дівчат; виявляють чутливість та
делікатність до почуттів товаришів і подруг; пізнають взаємозв'язок любові й духовної
культури людини; вчаться цінувати дружбу й любов, керувати своїми почуттями,
виявляти непримиренність до хамства, непристойності, вульгарності або легковаж-
ності у взаєминах, активно беруть участь у підготовці та проведенні диспутів і бесід з
питань взаємин статей, підготовки молоді до сімейного життя. Обговорюють статті,
книжки, кінофільми, спектаклі з даної проблематики, наслідують у житті моральний
ідеал сім'ї, внутрішньосімейних стосунків.

Борються з фактами порушень правил громадського співжиття, з виявами
бездуховності, цинізму, з пияцтвом та хуліганством, нетовариським ставленням до
дівчини, жінки, з виявами несправедливості й черствості, кар'єризму, нечесності,
дармоїдства. Створюють «Козацький прожектор», оформляють «Вікна сатири» та
вітрини «Не проходьте мимо». Допомагають постам і групам сприяння громадського
контролю; запобігають аморальним вчинкам навколишніх, допомагають виправитися
тим, хто їх допускає. З принципових позицій оцінюють негідні загальнолюдського
способу життя дії та вчинки, виявляють причини та добиваються їх усунення як у
шкільному й класному колективах, так і в навколишній дійсності. Проводять диспути,
бесіди: «З якими труднощами зустрічаємося в житті? Як з ними боремося?», «Що
допомагає та що заважає мені й моїм товаришам наслідувати принципи морального
кодексу?», «Вчинки, які завдають шкоди колективу, особистості», «Чого я не хочу
брати на майбутнє?», «Куріння та пияцтво—чи тільки особиста справа?» та інше.
Створюють негативну громадську думку навколо випадків аморальності.

5. Козацька культура. Художньо-естетичне виховання.

Вивчають основи естетики та мистецтвознавства, переконуються в тому, що в
основі мистецтва лежить наполеглива творча праця. Розширюють знання про
мистецтво, його суть і роль у формуванні світогляду, про естетичні ідеали та
художній смак; спостерігають за красою трудової діяльності кращих виробничників,
пізнають естетику праці, вчаться красиво, натхненно працювати. Сприймаючи красу

природи, праці людини, сучасної міської культури, передають свої враження в різних
видах творчих робіт—малюнках, фотографіях, віршах і т. п.

Знайомляться з багатонаціональною естетичною культурою українського
народу на лекціях, концертах, зустрічах з майстрами мистецтв. Слухають лекції та
читають літературу про сучасне українське і зарубіжне мистецтво. Відвідують театри,
музеї, картинні галереї, виставки, знайомляться з пам'ятками мистецтва. Слухають
та аналізують музичні твори композиторів, виконання сучасних українських та
зарубіжних музикантів, вчаться правильно оцінювати сучасну естраду й джазову
музику. Вивчають класичну й сучасну хореографію. Дивляться та обговорюють
телепередачі, присвячені питанням естетики; роблять огляди книжок з
мистецтвознавства, читають і обговорюють кращі твори сучасної вітчизняної та
зарубіжної літератури різних жанрів; беруть участь у конкурсах пісні, музики, танцю
та інших видів художньої самодіяльності. Стежать за обговоренням новинок
художньої літератури на сторінках газет, журналів.

Обговорюють нові спектаклі, кінофільми, радіо й телепередачі. Вчаться
самостійно аналізувати художні твори, розбиратися в творчих методах і стилях;
беруть участь в охороні та впорядкуванні парків, музейних заповідників, пам'яток
культури, народної творчості. Беруть участь у фольклорних експедиціях, у пошуковій
роботі, знайомляться з фондами краєзнавчих музеїв, місцевих бібліотек, архівів,
приватних зібрань та колекцій.

Удосконалюють свої знання, уміння та навички в улюбленому виді художньої
творчості, навчаються в мистецтвознавчих гуртках, на факультативах художнього
циклу, у клубах любителів мистецтв. Пишуть твори, пов'язані з історією театру, кіно,
живопису, музики, архітектури; розкривають різноманітні зв'язки різних видів
мистецтв; самостійно проводять мистецтвознавчі та літературознавчі дослідження,
вивчають критичну літературу.

Організовують виставки репродукцій та фотографій видатних творів мистецтв,
випускають класні літературні журнали, плакати, альбоми, стінні газети, присвячені
окремим майстрам та художнім колективам. Проводять агітпоходи, концерти
художньої самодіяльності в сільських школах.

Керують у школі художніми гуртками, організовують шкільні університети
культури, концерти, фестивалі та дні мистецтв, вечори дружби народів, конкурси;
беруть участь у лекціях-концертах, музичних вікторинах, фестивалях. У своєму та
підшефному класах, у бібліотеках організовують і проводять літературно-музичні
вечори, пов'язані з пам'ятними датами життя різних діячів мистецтв. Працюють
екскурсоводами в місцевих та шкільних музеях, пропагують естетичні й
мистецтвознавчі знання, а також художні твори у своєму та підшефному класах, у
бібліотеках, ЖЕКах, на виробничих підприємствах; оволодівають мистецтвом
розповіді, умінням добирати факти, працювати самостійно. Організовують виставки
дитячої творчості в школі й на шефському підприємстві, в ЖЕКах.

Пояснюють молодшим школярам, що красиве в людини, в її праці, побуті;
допомагають художньо оформити інтер'єри, створювати альбоми, монтажі, картинні
галереї. Розбивають квітники і клумби на шкільній ділянці, в мікрорайоні школи, за
місцем проживання. Утверджують норми загальнолюдського етикету, проводять
заняття з молодшими школярами з культури поведінки, проводять бесіди про красу
праці.

Слухають лекції, доповіді про сучасне мистецтво. Самостійно аналізують
ідейно-художній зміст творів. Роблять огляди книжок в галузі естетики; переглядають
і обговорюють діафільми, альбоми та інші матеріали, присвячені естетиці.

Виступають на диспутах, обговореннях спектаклів, кіно- й телепередач. Беруть
участь у боротьбі з міщанством та вульгарністю в побуті, у взаєминах між юнаками та
дівчатами, у спілкуванні. Випускають бюлетені, газети, плакати, що висміюють
вульгарні смаки та моди».10

10

Козацький вісник. №5, жовтень 1993. Адамівка.

12. ЛИПЕНЬ 1993. НОВІ ЧЛЕНИ ОСЕРЕДКУ.

НаСьомій нашій Козацькій Раді затвердили текст заяви про
вступ до Адамівського осередку Козацтва, ритуал посвяти та прийняли
до Адамівського осередку козацтва нових членів — Редька Анатолія,
Завацького Дмитра. Тепер нас п'ять козаків.

ТЕКСТ ЗАЯВИ
про вступ до Адамівського Осередку Козацтва

Я, П. І. по Б. прошу прийняти мене кандидатом (дійсним членом) до
Адамівського Осередку Козацтва. Святий козацький звичай беззастережно поділяю і
буду виконувати в козацькому товаристві на користь козацькій громаді та народові
України.

РИТУАЛ

посвяти в козаки Адамівського Осередку Козацтва

Діють: отаман, священик, полковники, осавули, обозний, кандидат-козак.

Стіл, покритий скатеркою. За столом стоятьотаман, священик, полковники,
осавули. На столі — хліб-сіль, вікона Матері Божої, Євангеліє, Кодекси, обітниця.
Осавули тримають прапори та Січ.Отаман з перначем.

Отаман: Шановно громадо! Запрошуємо до молитви. Просимо всіх встати.

Священик (отаман) зачитує «Отче наш» і благословляє посвяту.

Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться ім'я Твоє, нехай прийде
царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліба нашого
насущного дай нам сьогодні. І прости нам провини наші, як і ми прощаємо
винуватцям нашим. І не введи нас у випробування, але визволи нас від лукавого. Бо
твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь!

Полковник: Наше козацьке товариство поповнюється сьогодні новими
товаришами. До козацької громади запрошується (прізвище, ім'я).

Кандидат підходить до вікони.Полковник, який тримає вікону, каже:
Перехрестися тричі, козаче, до образу Покровительки нашого роду козацького
Пресвятої Богородиці.Кандидат хреститься тричі.

Осавул, який тримає Кодекси та обітницю: Підійди до обітниці. Клади долоню
лівиці своєї на святе письмо. Читай Кодекси та обітницю.

Кандидат зачитує Кодекси людського буття Українського козацтва та
обітницю, поклавши ліву руку на Євангеліє, а правицею взявши текст:

1. Кодекс лицарської честі Українського козацтва, який включає такі основні
якості особистості:

любов до батьків, вірність у коханні, дружбі, побратимстві, товаришуванні,
ставленні до Батьківщини, рідного народу;

готовність турбуватися про молодших, зокрема дітей, усіх літніх людей і
людей похилого віку;

підкреслено шанобливе ставлення до матері, дівчини, жінки, бабусі;

непохитна вірність ідеям, принципам народної моралі, національним і
загальнолюдським цінностям;

відстоювання свободи і незалежності особистості, народу, держави, єдності і
соборності українських земель;

прагнення роботи пожертвування на будівництво храмів, навчально-виховних
закладів, просвітних установ, пам'яток історії та культури;

готовність проявляти принциповість і непримиренність до зла, аморальності і
наступальність у боротьбі з ними;

здатність цілеспрямовано й систематично розвивати фізичні і духовні сили,
зокрема непохитну силу волі і непоборну силу духу, можливості свого організму,
займатися самопізнанням і самовдосконаленням;

уміння скрізь і всюди чинити шляхетно, виявляти доброчинність, лицарські
чесноти, глибоку історичну пам'ять, національну гідність і гордість;

турбота про розвиток національних традицій, звичаїв, обрядів, бережливе
ставлення до рідної природи, землі, примноження її багатств;

прагнення внести якнайбільший особистий внесок у підвищення добробуту
рідного народу, його матеріального і духовного рівня.

Кодекс лицарської звитяги Українського козацтва:

готовність боротися до загину за волю, честь і славу України;

нехтувати небезпекою, коли справа стосується життя рідних, друзів,
побратимів, долі Матері-України;

презирство і ненависть до ворогів, прагнення визволити рідний край від чужих
заброд-завойовників;

уміння доводити наукову неспроможність ворожих ідей і теорій, спрямованих
на послаблення Української держави, на приглушення національної свідомості і
самосвідомості, та встановлення національної несправедливості і нерівноправності;

здатність відстоювати в будь-яких обставинах життя рідну мову, культуру,
мистецтво, духовні традиції, гідність і гордість свого та інших народів;

героїзм, подвижництво в творчій праці і в бою в ім'я свободи і незалежності
України;

відстоювання свого права бути господарем на рідній землі, володарем
національних багатств, готовність нікому не давати на поталу своєї материзни і
дідизни;

здатність і готовність займатися постійно, в тому числі і в години можливого
лихоліття, народотворчою і націотворчою діяльністю, будівництвом і зміцненням
Української держави.

Заповіді милосердя, які українські козаки залишили своїм нащадкам -
сучасному Українському козацтву як дорогоцінний морально-духовний спадок:

готовність допомагати найслабшим, найбеззахиснішим — дітям, створювати
умови для їхньої радості, попереджувати їхні страждання, замінювати їм у разі
необхідності батька і матір, брата і сестру;

всебічна допомога сиротам, вдовам, бабусям і дідусям, турботливе
ставлення до безпомічних, постійна їх матеріальна підтримка;

надання допомоги хворим, інвалідам, потерпілим від злих людей, стихійних
сил природи та іншого;

здатність до співчуття, жалю до людей, які потрапили в біду;

готовність допомагати будь-якій людині, щиро розділити з нею журбу,
страждання, горе, зробити все для того, щоб їй стало легше.

Обітниця (урочиста обіцянка козака Українського козацтва): Перед
Богом нашим Всевишнім, перед Святою Покровом, перед українським народом
обіцяю: захищати свободу народу нашого рідного, вікові порядки та звичаї,
Самостійну Україну! Присягаю: стояти за свободу і незалежність України,
недоторканість її кордонів! Слава Україні! Слава Українському козацтву!

Осавул: Роби на згадку відтиск гулого пальця правої руки на обкладинці
Євангелія.

Кандидат робить відтиск гулого пальця.

Осавул: Козаче, до прапора!

Кандидат підходить до прапора, стає на коліно, цілує прапор.

Осавул: Нахили голову, козаче. Покриємо тебе тінню нашого прапора, як
оберегом.

Покриваєкандидата-козака прапором.

Осавул — кандидату-козаку: До Січі!

Кандидат-козак підходить доосавула, той кладе йому на ліве плече рушник.
Виймає шаблю, кладе поверх рушника на ліве плече лезом зовні. Каже: Тепер і від
нині ти рівний серед рівних, вільний серед вільних в сім'ї козаків! Вручаєкозаку-
кандидату шаблю, лезом зовні в руки.Осавул каже: Цілуй козацьку зброю.Козак-
кандидат цілує.Осавул каже: Слава козаку!Козак підіймає шаблю вгору і каже:
Слава козакам! Слава Україні!

Осавул: До обозу!

Обозний даєкозаку хліб-сіль (шматочок) й каже: Треба буде — допоможемо!
Треба буде — поділимось!

Отаман (священик): проповідь на козацьку тему (Чотирнадцятирік -
козацький звичаєвий кодекс):

Народ кожен пильнується оком Господнім. Гріхи наші гноблять
нащадків наших. Справою Божою єсть посполітеє діло козацьке за віру
Христову, за волю та рідну землю. Корогви наші — то тінь Покрови
Богородиці. Доля народу — козацька доля. Коли супостати рабують народ -
встають козаки за долю батьків, жінок та дітей своїх. Юдиним та
фарисеям не панувати на нашій землі. Праведне діло для рук козацьких. Не
купімося на нові підманки, бо за ласою слідом — нове ярмо.

ЗАВІТИ:

Починай справу з молитвою Божою та іменем Божим. Не злися, коли щось
не вийшло. Мабуть до діла готовий не був. Споможеш, як будеш готовим до
найтяжчого. Проси у Бога і дасть тобі силу, коли справа угодна для Бога. Нема на
світі такого, щоб не корилося праведним людям.

Євангелію віруй, а не попам. Між Богом та козаком посередник один -
Христос, а заступниця нашому роду — Богородиці Покрова.

Не обіцяй і не клянися. Бо людина — то тріска в потоці життя. Не все
залежить від наших бажань. Краще вір справі, аніж словам.

Перед Богом всі люди рівні. Не гноби ні татарина, ані ляха і сам також не
гнись. Корися в поході Старшині та козацькій громаді, бо ця покора для тебе ярмо,
а скупині — то є заручина волі.

У козака сила лише в своїй землі. В чужому краї є сила лише проти полону.

Лишнього не хапай. Не всяке добро на добре. Всього на світі з'їсти не
вдасться, — то ж бо тримайся посту. В походах посту немає.

Коли просять, — помагай, — і коли не просять, а треба. Не відказуй навіть
ворогам.

Родину свою шануй, бо то твоя втіха та рай на землі. Нема на світі
притулку, окрім сім'ї.

Козак має зброю пильнувати, як око своє. І ще більше. Здоровіє другим
коротити можеш тільки тоді, коли честі твоїй рятунку нема. Коли ж честь свою
ставиш вище громади, — складай свою зброю.

Як не можеш козакові відрядити зі справи рівно з своєю долею, тоді
козака наймитом не займай. Бо справа не піде на лад і совість свою загубиш.

Умій слухати. Слухай все до кінця. Отамана не перебивай. Гаси
дратування та злість. Мовчання від розуму. Втрачай слова, як найдорожчий скарб.

Заповіт із чужого досвіду.

Заповіт із набитих гуль.

Пам'ятай: один вірний шлях на землі — терпіння. Найвеличніші перемоги
на світі — це перемоги над власним «Я».

Після проповідікозак підходить досвятого отця, той благословляєкозака.

Козак підходить доотамана.

Отаман: Клади, козаче, лівицю до лоба, щоб не розбив тобі лоба. «Хрестить»
його перначем й говорить:Хай тебе біс не бере! Йди собі з Богом!

Отаман командує: Віддайте шану козаку нашого козацького товариства
шаблевим вінком!

Козак проходить крізь шаблевий вінок.

Отаман: Панове козаки! Слава Богу, що ми козаки! Слава козакам! Слава
Україні!.

Всі: Слава! Слава! Слава!

13. СЕРПЕНЬ-ЖОВТЕНЬ 1993. РИТУАЛ ПОСВЯТИ В КОЗАЧАТА.

НаВосьмій нашій Козацькій Раді затвердили ритуал посвяти до
дитячої козацької організації.

СЦЕНАРІЙ ПОСВЯТИ В КОЗАЧАТА (ДЖУРИ ТА ДАНИ)

Стіл, покритий скатеркою. За столом стоять полковники, осавули. На столі -
хліб-сіль, вікона Матері Божої, Євангеліє, обітниця. Осавули тримають прапори та
Січ. Отаман з перначем.

Отаман: Шановно громадо! Запрошуємо до молитви. Просимо всіх встати.

Священик зачитує «Отче наш» і благословляє посвяту.

Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться ім'я Твоє, нехай прийде
царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліба нашого
насущного дай нам сьогодні. І прости нам провини наші, як і ми прощаємо
винуватцям нашим. І не введи нас у випробування, але визволи нас від лукавого. Бо
твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь!

Полковник: Наше джурове та данове товариство поповнюється сьогодні
новими товаришами. До козацької (дівочої) громади запрошується (прізвище, ім'я).

Хлопець (дівчинка) підходить до вікони.Полковник, який тримає вікону, каже:
Перехрестися тричі, синку (донько), до образу Покровительки нашої роду
козацького Пресвятої Богородиці. Хлопець (дівчинка) хреститься тричі.

Осавул, який тримає обітницю: Підійди до обітниці. Клади долоню лівиці своєї
на святе письмо. Читай обітницю.

Хлопець (дівчинка) читають обітницю, поклавши ліву руку на Євангеліє, а
правицею взявши текст.

Осавул: Роби на згадку відтиск гулого пальця правої руки на обкладинці
Євангелія.

Осавул: Синку (донько), до прапора!

Хлопець (дівчинка) підходять до прапора, стають на коліно, цілують прапор.

Осавул: Нахили голову, хлопче (донько). Покриємо тебе тінню нашого
прапора, як оберегом.

Покриває хлопця (дівчинку) прапором.

Осавул — дівчині: До Берегині!Осавул — хлопцю: До Січі!

Дівчинка підходить доБерегині. Та кладе їй рушника на ліве плече й
виголошує: Хай Матінка-Україна тебе благословляє!

Гілочкою верби б'є по рушникові на плечі тричі, виголошуючи: Будь здорова, як
вода! Будь гнучкою, як верба! Будь багата, як земля!

Хлопчик підходить доосавула, той кладе йому на ліве плече рушник. Виймає
шаблю, кладе поверх рушника на ліве плече лезом зовні. Каже: Тепер і від нині ти
рівний серед рівних, вільний серед вільних в сім'ї козаків! Вручає хлопцю шаблю,
лезом зовні в руки.Осавул каже: Цілуй козацьку зброю. Хлопчик цілує.Осавул каже:
Слава джурі! Хлопчик підіймає шаблю вгору і каже: Слава козакам! Слава Україні!

Осавул: До обозу!

Обозний дає хлопцю (дівчинці) хліб-сіль (шматочок) й каже: Треба буде -
допоможемо! Треба буде — поділимось!

Хлопчик (дівчинка) підходять до святого отця, той благословляє їх.
Хлопчик (дівчинка) підходять до отамана.

Отаман: Клади, синку (донько), лівицю до лоба, щоб не розбив тобі лоба.
«Хрестить» його (її) перначем й говорить: Хай тебе біс не Бере! Йди собі з Богом!

Отаман командує: Віддайте шану джурі (дані) козацького товариства
шаблевим вінком!

Джура (дана) проходить крізь шабельний вінок.

Отаман: Панове козаки! Слава Богу, що ми козаки! Слава козакам! Слава
Україні!

Всі: Слава! Слава! Слава!

14. ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 1993. ВИХІД З ПІДПІЛЛЯ. РЕЄСТРАЦІЯ.

У листопаді 1993 року Кабінет Міністрів затвердив програму
«Освіта» («Україна ХХІ століття») щодо кардинальної реконструкції всієї
системи освіти, яка передбачала: децентралізацію управління освітою;
диференціацію, гуманізацію, індивідуалізацію навчально-виховного
процесу; безперервність освіти та варіативність навчальних планів і
програм; переорієнтація сфери освіти на пріоритетний розвиток
особистості й створення для цього відповідних умов у сіспільстві.

У процесі реформування всіх ланок освіти наголос було зроблено
на: деідеологізації й демократизації навчального процесу; зв'язку освіти
з національною історією, культурою і традиціями; забезпеченні свободи
творчості педагогам-новаторам; урізноманітненні системи навчальних
закладів з метою врахування інтересів і нахилів підростаючого покоління,
а також реальних потреб суспільства (поява гімназій, ліцеїв, колегіумів,
навчально-виховних комплексів); поступовому приведенні у відповідності
мови навчання в школах до етнічного складу населення. Але очікуваних
кардинальних змін у системі освіти не відбулося. Я вважав, що
спрацював особистий фактор.

10.11.1993 року відбулася 24 сесія Адамівської сільської ради ХХІ
скликання, яка розглянула заяву голови сільради Сердюк Т.В. про
складання повноважень. Сесія не прйняла рішення. Засідання було
продовжено 14.11.1993 року.

14.11.1993 року продовжилася 24 сесія Адамівської сільської ради
ХХІ скликання, яка розглянула питання «Про хід виконання рішення №1
17 сесії Адамівської сільської ради ХХІ скликання від 21.08.1992 року
«Про організацію роботи з національного виховання у Адамівській
неповній середній школі» та знову розглянула заяву голови сільради
Сердюк Т.В.

Рішення по першому питанню:

«Заслухавши та обговоривши доповідь голови постійної
депутатської комісії Адамівської сільської ради з питань освіти, культури,
медичного та торгівельного обслуговування Бараш Л.А. та інформацію

директора школи Тимофєєва В.Я., сесія Адамівської сільської ради
відмічає, що робота по вихованню національно свідомого громадянина
України у школі покращалася — є Положення про національне виховання,
змістовний план роботи дитячої організації «Джура», виконуються
виховні плани роботи школи та класних керівників, але: виховання
школярів ведеться із деяким націоналістичним відхиленням, що
фіксується батьками та зустрічає супротив деяких школярів (про це
свідчить вивішування школярами 9 класу червоних прапорів на димарі
кочегарці та у лісосмугі на початку села, що у першому випадку є
порушенням правил безпеки — висота димаря — близько 30 метрів).

З цього приводу сесія Адамівської сільської ради вирішила:

Звернути увагу директора школи Тимофєєва В.Я., що виховувати
громадянина України треба, але не виховувати націоналіста у поганому
розумінні цього слова, особливо враховуючи, що громадська думка
засуджує РУХ «Спасибі РУХу за розруху».

Зобов'язати директора школи Тимофєєва В.Я. привести виховні
плани роботи класних керівників та школи у відповідність з
нормативними вимогами Міністерства освіти України. До 01.01.1994
року. Директор школи.

Провести широку роз'яснювальну роботу серед батьків, школярів
про необхідність дотримуватися державної символіки у громадянському
житті громади. Постійно. Педколектив, сільська рада.»

Рішення по другому питанню:

«Рекомендувати на посаду голови Адамівської сільської ради
директора Адамівської школи Тимофєєва В.Я.» Цим рішенням засідання
сесії було продовжено 17.12.1993 року.

17.12.1993 року 24 сесія Адамівської сільської ради ХХІ скликання
обрала головою сільради Тимофєєва В.Я.

«Виписка з протоколу №5 від 17 грудня 1993 року.

1. Вибори голови виконкому.
СЛУХАЛИ:

Заступника голови районної ради Марунченко В.Д. про розділення
сільських рад, Адамівської та нової — Софіївської. На підставі рішення
обласної сесії народних депутатів й Верховної Ради України, тому
необхідно обрати головою Адамівської сільської ради з числа депутатів
Адамівки, Авидівки, Благодатного.

Виступили: Охременко Ф.Г., Мальков А.В., Позднякова В.В.

Мальков А.В. запропонував кандидатуру депутата Адамівської
сільської ради, директора Адамівської НСШ Тимофєєва В.Я.

В голосуванні прийняли участь 11 депутатів.

За Тимофєєва проголосували: за — 7 депутатів, проти — 4 депутата.

Вирішили: Обрати головою виконкому Адамівської сільської ради
народних депутатів Тимофєєва Валерія Яковича».

20.12.1993 року засновники Адамівського Осередку Козацтва
(Тимофєєв В.Я., Гуцан В.Т., Гончаров В.Я.) зробили Подання до
сільради на реєстрацію організації.

22.12.1993 року на Козацькій раді в Одесі отаманом УЧПГК обрали
В'ячеслава Лашкевича. Від АОК були присутні Тимофєєв В.Я., Гуцан В.Т.

27.12.1993 року засновники АОК (Тимофєєв В.Я., Гуцан В.Т.,
Гончаров В.Я.) отримали Довідку Адамівської сільради про регістрацію
Адамівського Осередку Козацтва.

2-Й ЕТАП. СІЧЕНЬ 1994 — ГРУДЕНЬ 1995. ДОКУМЕНТАЦІЯ.

… У споминах я свідомо залишаю за кадром педагогічну та
господарську діяльність в школі (з точки зору директора-
адміністратора), громадську діяльність в селі (депутатські комісії,
художня самодіяльність, спорт) та ін. (у тому числі й приватне
життя), а лише зосереджуюсь на головному — діяльності
Адамівського Осередку Козацтва (АОК)...

15. СІЧЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 1994. КОЗАЦЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ.

Вищий законодавчий орган України — Верховна Рада — дістався в
спадок від Української РСР. Її було обрано ще навесні 1990 року і аж до
весни 1994 року депутати Верховної Ради дванадцятого скликання
визначали перебіг законодавчого процесу. У цьому були свої позитивні
та негативні моменти. Позитивні — забезпечувалися спадкоємність та
керованість суспільного розвитку на початковій фазі реформ, існувала
база для розгортання державотворення. Негативні — більша частина
депутатів Верховної Ради займала консервативну позицію і гальмувала
створення правового поля для демократичних перетворень.

На початку року Україна вивезла зі своєї території всю тактичну
ядерну зброю.

Верховна Рада ліквідувала місцеві державні адміністрації і
повернула державну владу на місцях радам народних депутатів та їхнім
виконкомам.

На районному рівні — протистояння Адирова М.С. та Майстра В. І.
На першій сесії районної ради із перевагою лише в 6 голосів переміг
Майстро В.І.

Посилилося протистояння партій, поглибився розкол між
Президентом та Верховною Радою. Спробою вирватися із цієї кризи
стало нове радикальне рішення щодо проведення в першій половині
1994 року дострокових виборів Верховної Ради і Президента України.

До Верховної Ради було обрано 338 депутатів. У її складі
налічувалося 9 депутатських груп і фракцій. Головою українського
парламенту було обрано О.Мороза.

Із семи кандидатів у Президенти України (В.Бабич, Л.Кравчук,
Л.Кучма, В.Лановий, О.Мороз, І.Плющ, П.Таланчук) на виборах здобув

перемогу Л.Кучма, за кандидатуру якого в другому турі проголосувало
понад 52% виборців; за Л.Кравчука — 45%.

Доробок українського парламенту тринадцятого скликання містить:
значне розширення правової бази реформ; перехід до організації роботи
депутатів на постійній основі, зростання професійного рівня
депутатського корпусу; прийняття нової Конституції України; посилення
контролюючих функцій вищого законодавчого органу.

Однак і на цьому етапі відчувалися серйозні протиріччя між гілками
влади, незбалансованість їхніх повноважень. Особливо помітною була
слабка позиція Кабінету Міністрів. Як і в попередній період, цей
виконавчий орган лишався найнестабільнішим — один за одним пішли у
відставку уряди В.Масола (червень 1994-березень 1995), Є.Марчука
(березень 1995-травень 1996), П.Лазаренка (травень 1996-липень 1997).
Далі Кабінет Міністрів очолили В.Пустовойтенко (липень 1997-грудень
1998), В.Ющенко (з грудня 1999).

З 17 грудня 1993 року я працюю головою Адамівської сільської
ради.

Україна готується до виборів депутатів всіх рівнів та Президента
України. Кандидати в депутати Одеської обласної та Верховної Рад
«мотаються» по району — беруть участь у передвиборчому марафоні -
проводять зустрічі з виборцями, головами сільських рад (за Законом про
вибори сільські голови формують територіальні виборчі комісіі). Десь у
кінці 1993 року заїхав до Адамівської сільської ради Петро Чернишук
(тоді голова Білгород-Дністровського осередку РУХу та кандидат у
депутати Верховної Ради). Ми розмовляли з ним про особливості
тогорічних передвиборчих баталій і якось непомітно перейшли до
питання про мою національну приналежність. Я — липованін-
старообрядець (липовани — нащадки донських козаків-некрасівців, які
оселилися на Дунаї після розгрому царськими військами повстання
Кіндрата Булавіна). Петро дав мені адресу канцеляріі паланкового
козацького товариства і вже через кілька днів я розмовляв про справи
козацькі з Леонідом Городецьким (паланковим отаманом).

.На той час в місті та районі розпочинали громадську роботу такі
козацькі організації:

1.Задністрове козацьке земляцтво. Група вищих офіцерів
Білгород-Дністровської дивізії (начальник штабу дивізії Токарєв А.Є,
комендант залоги — Слєпухін М.О., командири полків Корнєв Ю.М., Кучер
В.В., Ломовцев Ю.О., офіцери Некрасов Г.М., Глущенко 1.1., Пронін А.І.,
Антонов Г.В. та ін.) створила козацьке земляцтво — складову частину
Всесвітньої спілки козаків.

В ЗМІ («Правда» — Москва, «Голос України» — Київ, «Юг» — Одеса,
«Советское Приднестровье» — Білгород-Дністровський) пройшла серія
публікацій (із неоднозначною оцінкою — від «відродження моральних
традицій козацтва» до «зради та дискредитації високого звання

українського офіцера») щодо діяльності Задністрового козацького
земляцтва.

Ю.Корнєв (до речі, учасник ліквідації наслідків землетрусу у
Спитаці), у приватній бесіді зі мною наголошував на необхідності
приділенню уваги питанню підбору кадрів для роботи із козаками:
«.провідниками й розповсюджувачами козацького духу можуть бути
лише козаки, добре освічені, з високим інтелектом, які віддані справі
відродження козацтва, а не випадкові люди із низьким освітнім рівнем,
що у нас тепер спостерігається — у цьому випадку — амбітні нікчеми та
невигласи дискредитують козацьку ідею».

На початку 90-х років почалося скорочення Збройних Сил; було
розформовано дивізію, офіцерів-козаків звільнено з армії; багато хто з
них виїхав за межі Одещини. Але ще в 1996 році маленький осередок
Задністрового козацького земляцтва працював в місті; до його отамана
Слєпухіна М.О. зверталася рада отаманів козаків Петербурга. Я мав
декілька розмов із Миколою Олексійовичем (справжній козацький
полковник, фізично дужий, із козацьким світосприйняттям, але, як
громадянин, розгублений у вихорі подій утвердження незалежності
України) — штабом земляцтва було розроблено цікаві документи -
«Ідеологія козаччини» та «Стратегія козацтва»; ці документи отаман
Слєпухін передав мені для ознайомлення, творчої переробки та
створення ідеологічного фундаменту діяльності Адамівського Осередку
Козацтва.

2.Буджацьке Січове козацьке військо — складова частина
кооперативу «Рюрик» при Дворянських зборах півдня Одещини.
Засновники БСКВ — Устименко Б.І., Деордиця І.М., князь Аргутинський-
Долгорукий В.В., Токарєв А.Є., Бойчев В.В., Дмитренко В.В., Кучер В.В.,
Зуєв О.І., Мисюк В.С., Харчук Ю.І. Першим отаманом обрали пана
Деордицю, наступним — князя.

Пан Харчук сказав: «Із закриттям Задністрового козацького
земляцтва — козацька ідея в Задністров'ї не вмерла — оскільки землі
Буджаку потребують захисту» (почалась війна у Придністров'ї — прім.
авт.).

Щодо особливостей діяльності БСКВ та співробітництва із
Адамівським Осередком Козацтва я мав довгі розмови із Борисом
Івановичем Устименком (особливості українського національного
виховання фізично, психічно й морально здорового покоління; прийде
час, Борис Іванович подарує моїм батькам — вони у мене педагоги -
свою книгу «Тридцять два румби»; ця книга бути слугувати посібником
щодо виховання громадян України для педагогів моєї рідної школи на
Ізмаїльщині — Муравльовській); Іваном Матвійовичем Деордицею
(практичні аспекти виховання учнівської молоді через активну участь,
зокрема, в науковій діяльності — МАН — з його благословіння я почав
впроваджувати цю форму роботи в науково-пошуковій діяльності моїх
учнів; до речі, Іван Матвійович порекомендував тему дипломної під час
мого навчання в ОСГІ — багатофакторний-багаторічний дослід. Пан

Деордиця, безперечно, був непересічною людиною. Наше спільне
болгарське походження та знання мови дозволяло мені розуміти
більшість аспектів його фундаментальної теорії виховання школяра
шляхом наукової діяльності. На жаль, райвно та міськвно, дезорієнтовані
боротьбою із учителями-новаторами, не звернули належної уваги на
його ідеї практичного селянсько-землеробського формування
особистості фермера, селянина-філософа, а ця проблема була мені
близька на початку 90-х); Володимиром Владиславовичем Аргутинським-
Долгоруким (духовно-моральні аспекти діяльності козацтва -
відродження особистості, як феномену державної людини-козака; його
слушна порада щодо необхідності особливої уваги до таких аспектів
духовного виховання, як мистецтво, релігія, наука; знання козаками хоча
би основ філософії релігії та свободомислення); Олегом Івановичем
Зуєвим (ідея вивчення підвалин національного менталітету українця
задля розуміння місії сучасного козацтва); Владиславом Семеновичем
Мисюком (ідея практичної реалізації Всесвітнього братства козаків на
засадах Морального Кодексу Козацького Буття); моїм земляком Василем
Васильовичем Бойчевим (маючи якості характерника, вважав за
необхідним розвивати в козаків ці здібності, підсилюючи тим життєдайну
силу Природи).

У складі осередку було багато впливових та знаних осіб, але
позиція керівництва стосовно других осередків козацтва в районі (курс на
ізоляцію та елітаризм) не дала БСКВ можливості консолідувати та
очолити (за своєю інтелектуальною потенцією) козацький рух; до того ж
вона була незалежною обласною організацією і не входила до лав
Українського козацтва — на той час єдиної у країні козацької організації
Всеукраїнського масштабу — це позбавило бСкв підтримки впливових
національно налаштованих кіл. Діяли осередки в Сараті (Іванов С.І.),
Тарутино, Арцизі, Татарбунарах, Кіл ії, Ізмаїлі, «.але тамтешні
полковники, крім саратського Сергія Іванова, майже нічого не зробили
для відродження козацтва» (Б.Устименко).

Така ситуація прослідковувалась (й дотепер є) в більшості
козацьких громадських структур: потенціал дозволяє робити багато
корисних справ, але відсутність елементарної організаційної роботи
(потрібен «апаратчик-чиновник» козацького напрямку), своє (у кожного)
бачення перспектив й незмога досягнути злагоди у діях (де два козака -
там три гетьмана; до того ж «приватизація» значної кількості козацьких
організацій «вічними» отаманами) зводить нанівець зусилля старшини,
кожен з яких — творча особистість, фахівець високого гатунку у своїй
сфері.

В ті роки до Білгорода-Дністровського приїздив Гетьман
Українського козацтва В.Мулява, який мав зустрічі з керівництвом БСКВ
та Білгород-Дністровської паланки.

Смерть І.Деордиці, В.Бойчева, В.Мисюка, князя Аргутинського-
Долгорукого, виїзд за межі району А.Токарєва, В.Дмитренка, В. Кучера,
О.Зуєва, Ю.Харчука, відхід від активної діяльності Б.Устименка призвело
до припинення діяльності БСКВ.

3.Білгород-Дністровське паланкове товариство козаків-
пасічників, яке й дотепер очолює Городецький Л.Г.

Найактивнішими членами паланки були — Берлізов А.М.,
Костецький Є.П., Марин Г.М., Сердцевич Д.О., Панаїт Ф.М., Денисов І.І.,
Денисов Ю.І., Соловенко В.І., Сидоренко В.П., Чумаченко В.Д., Швачка
П.І., Відман І.В., Смаглій П.І., Хоменко Є.В., Вітряк М.К. Згодом до
пасічників приєдналися Майстро А.І., Якименко В.М., Лелеченко І.А.,
Білоусенко П.І., Вітряк М.М., Вітряк Б.М., козаки Адамівського куріня
Тимофєєв В.Я., Гуцан В.Т., Гончаров В.Я., Завацький Д.О., Редько А.І.,
Гамар І.В., Гречко Л.В. ...

В ці роки на енергію та бажання козаків робити справи милосердя
звернула увагу влада — ми почали взаємодіяти: отримали приміщення
під канцелярію, перукарню, почали переобладнання колишнього банно-
прального комбінату, готували документацію для відкриття ринку
„Козацький привіз", будівлі козацької церкви...

Від В.Чорновола (першого Гетьмана Українського козацтва) група
козаків паланки отримала перші козацькі нагороди — Хрести з мечами.
Першим в паланці цей Хрест отримав Л.Городецький.

Для розвитку козацтва у Білгород-Дністровському (місті та районі)
Леонід Григорович зробив дуже багато. Він налагоджував роботу куренів
по селах (цих курінів на 1998 рік було 7), завозив малозабезпеченим
верствам населення вугілля за цінами вдвічі нижче комерційних, відкрив
перукарню, яка обслуговувала пенсіонерів, інвалідів, організував пункт
самозабезпечення козаків продуктами харчування, зокрема, там
реалізувався якісний мед, дешевший, ніж на ринку і ще багато реальних
справ.

Л.Городецький очолив і приймав безпосередню участь у роботі з
забезпечення козаків одностроєм: через Міністерство оборони України
та речову службу Одеського військового округу обозна служба паланки
придбала офіцерські мундири кольора морської хвилі. Такими ж
мундирами було забезпечено джур та дан Адамівської школи.

Була придбана ритуальна козацька зброя, бунчуки, перначі,
виготовлені прапори та корогви. Розроблені козацькі ритуали -
прийняття до козацтва, освяти зброї, козацьких святинь та ін. Паланка
почала співпрацювати з православними священнослужителями (отець
Федір Абрамов, отець Павел). Був свій козацький капелан — отець
Микола.

Чому пану Городецькому вдалося налагодити практичну
діяльність? Колишні офіцери-керівники, приходячи до влади у
громадській козацькій організації, намагаються «керувати-командувати»,
а Леонід, працюючи багато сам, втягував за собою у працю братів-
козаків. Керівник громадської організації повинен набагато більше
віддавати громаді, ніж отримувати; лише тоді структура буде дієвою,
лише тоді будуть бачити в тебе отамана, лише тоді підуть за тобою.

Є в пана Городецького риса характеру, яка підводила його при
зустрічі із шахраями, заважала більш ефективно працювати паланці -

довірливість (хоча, довірливість характерна більшості справжніх козаків).
Ось про цю рису пан Леонід казав так: «Краще я обмануся, ніж із самого
початку буду підозрювати людину». Ще одна риса — забувати зло, яке
йому зробили особисто. Але, можливо, дещо й потрібно було б
пам'ятати.

Початок роботи головою Адамівської сільської ради (освоєння азів
організаційної роботи у владі), розширення кола спілкування (сільські
голови, районне керівництво, міські козаки — Задністрового земляцтва,
БСКВ, паланки) — допомогли (в плані налагодження практичної роботи та
підготовки теоретичного фундаменту) нашому куреню.

НаДев'ятій нашій Козацькій Раді затвердили Правила поведінки
Козака на Раді.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ КОЗАКА НА РАДІ.

«Козацькі заповіді.

Козацтво — товариство, об'єднане особливим станом душі та свідомості,
моральності та моралі.

Козаки — соціальна верства народу, яка має свою культуру, історію та пам'ять.
Славне минуле Козацтва, справи та заповіді предків дають нам право з гордістю
сказати: «Слава Тобі, Господи, що ми козаки!»

В козацтві спільне завжди було вище від особистого. Козаки завжди служили
рідній землі — Святій Україні, своєму Народові та своїй Державі! Ми — нащадки та
наступники першопрохідців — козаків минулих віків!

Понад усе в Козацтві були КОЗАЦЬКА ВОЛЯ та НАРОДОПРАВСТВО.

1. Честь та добре ім'я козака дорожче за життя.

Бережи честь з молоду. Достойність зберігати в будь-яких обставинах. Май
волю визнати свої помилки. Якщо треба, побори себе сам. Поважаючи інших, не
принижуй себе. Не заздри іншим і не тримай зла в своєму серці. Не будь занадто
гордим, і навіть в думках не допускай, що ти вище інших козаків. Ніколи не навчай
звисока, подивись для початку на себе. Бажай добра іншим, але без лесті. Май
широку душу. Все, що дарує доля, зустрічай стійко. Вчинивши ганебну справу, май
силу волі прийняти крайнє рішення.

2. Козаки всі рівні в правах. Пам'ятай: «Нема ні князя, ні раба, а усе раби

Божиї!»

Козаки рівні як в правах, так і в відповідальності за свої вчинки незалежно від
суспільного стану, освіти та минулих заслуг. Рішення, прийняті на Раді — закон для
всіх. У козака ніхто не має права забрати його слово, окрім командира в строю.
Кожен козак може бути обраний на будь-яку посаду. Для збереження єдності
Козацтва козак не повинен бути в політичних партіях.

3. По тобі судять про все козацтво та народе твоїм.

Не роби ганебних справ та утримуй від них інших. Будь чесний та правдивий,
не бійся постраждати за правду. Нехай не зваджують тебе ні користь, ні
хабарництво, ні нечесні прибутки, ні миттєва слава. Не піддавайся згубним страстям.
Уникай поганих слів. Пам'ятай: погані слова ще в ХІІІ ст. придумали вороги нашого
народу для приниження Матерів наших та Віри. Будь прикладом в своєму житті,
захисти ображеного, допоможи потребуючому, нагодуй голодного, не дай впасти
слабкому духом та тілом.

4. Служи вірно своєму народу, а не вождям.

Козацтво своєю головною метою бачить служіння народу та Батьківщині,
їхньому добробуту, а не для своєї користі та слави! Козак завжди повинен бути
готовий за це покласти на вівтар перемоги своє життя. «Не учини собі кумира та
подобі йому!»

Тримай слово — слово козака дорого.

Козак! Пам'ятай, що кожне твоє слово — це слово твого народу, слово Козацтва. А
випустиш слово — не спіймаєш. Говори, та не промовляйся, бо просто сказане — не
просто слухають. Стійкість честі в слові.

Шануй старійшин, поважай старість.

Пам'ятай! Без згоди старійшин не одне важливе рішення отамана не може
бути виконане. Влада старійшин не від сили, а від авторитету та мудрості.
Прислухайся до слів бувалих і уникнеш багато помилок. Кожного старійшину вважай
за свого Батька, а стару козачку — за Матір.

7. Тримайся віри предків, роби все за звичаями свого народу.

Якщо сумніви торкнулися твоєї душі і ти не знаєш, як діяти — дій за звичаями
свого народу та Віри предків. Пам'ятай! Козацький звичай завжди кріпив сім'ю,
товариство, Козацтво.

8. Сам загинь, а товариша виручи.

Так було завжди у козаків. Взаємовиручка — основа козацького братерства. Як
ти глянеш в очі матері товариша, якого міг врятувати, але не врятував?

9. Люби працю, не будь бездіяльним.

Кожний козак має робити все, щоб він та його сім'я жили в достатках, але не
тягни руку з криком «Дай!». Живи своєю працею. Зневажай лінощі. Кожна справа має
«горіти» в твоїх руках.

10. Бережи свою сім'ю, будь їй прикладом.

Сім'я — святиня шлюбу. Ніхто не має права втручатися в життя сім'ї без її
прохання. Голова сім'ї — Батько, з нього питають за все. Батько! Добийтесь в сім'ї
авторитету та взаєморозуміння. Виховуй своїх дітей чесними, сміливими, добрими,
чуйними, безкомпромісними в боротьбі зі злом, відданими Батьківщині. Виховуй їх
козаками. Дай дітям відповідну освіту. Козак має оберігати жінку, захищати її честь та
гідність. Поважай своїх батьків.

Козаком треба народитися! Козаком треба бути! Козаком треба стати!»11

16. ЛИПЕНЬ-ГРУДЕНЬ 1994. ДОБРОВІЛЬНА КОЗАЦЬКА ДРУЖИНА.

Після обжинків розвернули роботу по створенню добровільної
козацької дружини Адамівської сільської ради та на сесії затвердили її
список. Причина створення — після Придністровської війни багато зброї
залишалося на руках у молдавських волонтерів; вони почали грабувати
прикордонні райони України; у нас — красти свиней на свинотоварному

18 Козацький вісник. №10, березень 1996. Адамівка.

комплексі. Козацька дружина через збройний супротив повинна була
покласти край цьому явищу.

«СПИСОК

членів народної добровільної козацької дружини Адамівської сільської ради

Тимофєєв Валерій Якович — голова сільської ради, шеф дружини.

Козаченко Олександр Іванович — отаман дружини.

Маринеску Микола Костянтинович — заступник отамана.

Редько Анатолій Сидорович — отаман Благодатненського стану.

Чеботюк Олександр Миколайович — отаман Авидівського стану.

Рибальченко Віктор Петрович — отаман Адамівського стану.

Білоус Василь Іванович — Адамівський стан.

Козубенко Феодосій Іванович — Благодатненський стан.

Козубенко В'ячеслав Олександрович — Благодатненський стан.

Гончаров Віктор Якович — Авидівський стан.

Лавриненко Юрій Іванович — Адамівський стан.

Подолько Сергій Миколайович — Адамівський стан.

Козаченко Олександр Антонович — Авидівський стан.

Деревенча В'ячеслав Ілліч — Благодатненський стан.

Одорожа Ігор Федорович — Благодатненський стан.

Лазаренко Дмитро Степанович — Благодатненський стан.

Макаренко Федір Васильович — Благодатненський стан.

Макаренко Сергій Федорович — Благодатненський стан.

Редько Сергій Анатолійович — Благодатненський стан.

Харченко Олександр Іванович — Авидівський стан.

12

Куликов Руслан Костянтинович — Адамівський стан».12

НаДесятій нашій Козацькій Раді затвердили Положення про
народну добровільну козацьку дружину Адамівської сільської ради та
прийняли в козаки нових членів: Козаченка Олександра Івановича,
Маринеску Миколу, Чеботюка Олександра, Лавриненка Юрія.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО АДАМІВСЬКУ ДОБРОВІЛЬНУ КОЗАЦЬКУ ДРУЖИНУ

«1. Загальні положення.

1.1. Адамівська добровільна козацька дружина (далі АДКД) з охорони
громадського порядку створюється на добровільних засадах з метою сприяння
органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, а також посадовим
особам у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень та злочинів,
захисті життя та здоров'я громадян, інтересів суспільства та держави, від
протиправних посягань, а також у рятуванні людей та майна під час стихійного лиха
та інших надзвичайних ситуацій.

2.1. Правовою основою діяльності АДКД є Конституція України, закони України,
акти Президента України і Кабінету Міністрів України, рішення місцевих державних
адміністрацій та органів місцевого самоврядування з питань охорони громадського
порядку, боротьби із злочинністю та адміністративними правопорушеннями.

3.1. Адреса АДКД: Одеська область, Білгород-Дністровський район, село
Адамівка, сільська рада, тел. 76-3-42, 76-3-33.

12

Козацький вісник. №5, жовтень 1993. Адамівка.

2. Основні завдання АДКД.

Основними завданнями АДКД є:

У сфері громадського порядку — надання допомоги органам внутрішніх
справ у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні
адміністративним проступкам і злочинам.

Інформування органів та підрозділів внутрішніх справ про вчинені, або ті,
що готуються, злочини, місце зосередження злочинних угруповань.

Сприяння органам внутрішніх справ у виявленні і розкритті злочинів,
розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави, підприємств, установ,
організацій, громадян від злочинних посягань, участь у забезпеченні безпеки
дорожнього руху та боротьби з дитячою бездоглядністю та правопорушенням
неповнолітніх.

У разі виникнення надзвичайних ситуацій — надання невідкладної
допомоги особам, які потерпіли від нещасних випадків чи правопорушень; участь у
рятуванні людей і майна, підтримання громадського порядку.

3. Права АДКД.

Для виконання своїх завдань АДКД та його члени мають право:

Брати участь у забезпеченні охорони громадського порядку та державного
кордону разом з працівниками органів внутрішніх справ; вживати разом з
працівниками органів внутрішніх справ заходів до припинення адміністративних
правопорушень і злочинів; представляти і захищати інтереси своїх членів у
державних органах та на підприємствах, в установах, організаціях, навчальних
закладах; взаємодіяти з іншими органами громадської самодіяльності; вносити до
органів самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми
власності пропозиції щодо запобігання адміністративним правопорушенням і
злочинам, виникненню причин та умов, що сприяють їх вчиненню; АДКД проводить
свою діяльність під контролем органів внутрішніх справ.

Спільного з працівниками органів внутрішніх справ патрулюванням і
виставленням постів на вулицях, майданах, залізничних вокзалах, в місцевих
розташуваннях підприємств, участі в забезпеченні охорони громадського порядку під
час проведення масових заходів, погодження у випадках, передбачених законом та
виконавчими органами місцевих рад.

Брати участь у здійсненні заходів правоохоронних органів, спрямованих на
боротьбу з окремими видами правопорушень.

Структура АДКД і територія, в межах якої проводиться його діяльність.

АДКД створена у складі штабу АДКД та трьох станів — Адамівського,
Авидівського та Благодатненського. Діє АДКД на території Адамівської сільської
ради.

Умови і порядок прийняття громадян до складу АДКД і вибуття з нього.

До складу АДКД приймаються громадяни України, які досягли 18-річного
віку, виявили бажання брати участь у зміцненні правопорядку та здатні за своїми
діловими, моральними якостями і станом здоров'я виконувати на добровільних
засадах взяті на себе зобов'язання.

Члени АДКД можуть брати участь у забезпеченні правопорядку після
проходження відповідальної правової та спеціальної підготовки в органах внутрішніх
справ та одержання в органах місцевого самоврядування посвідчень.

Не можуть бути членами АДКД особи, які порушують громадський порядок,
особи судимість з яких не знята або не погашена в установленому Законом порядку,
раніше засуджених за умисні злочини, хворі на хронічний алкоголь, або наркоманію,
визнані в судовому порядку недієздатними чи обмежено дієздатними та інші особи у
випадках, передбачених законами України.

Громадяни приймаються до складу АДКД та виключаються з нього за їх
заявою.

У разі вчинення членом АДКД діяння, несумісного з подальшим
перебуванням його у складі АДКД, або несумлінного ставлення до виконання своїх
обов'язків члена АДКД може бути виключено із складу формування рішенням
загальних зборів за поданням виконавчого органу.

6. Обов'язки членів АДКД.

Члени АДКД зобов'язані:

Брати активну участь в охороні громадського порядку, припиненні
адміністративних правопорушень і злочинів та запобігання їм.

Під час виконання обов'язків з охорони громадського порядку мати
особисте посвідчення і бути в затвердженої форми одягу (козацький однострій).

Доставляти до органу внутрішніх справ, штабу АДКД осіб, які вчинили
адміністративні правопорушення, з метою його припинення, встановлення особи
правопорушника, складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Надавати у межах наданих їм прав допомогу народним депутатам України,
працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування у їх
законній діяльності, якщо в цьому їм чиниться протидія або загрожує небезпека з
боку правопорушника.

6. Права членів АДКД.

Члени АДКД під час виконання своїх обов'язків з охорони громадського
порядку після обов'язкового пред'явлення посвідчення члена АДКД мають право:

Вимагати від громадян піддержання правопорядку, припинення
адміністративних правопорушень і злочинів.

У разі виникнення підозри у вчиненні адміністративних правопорушень і
злочинів перевіряти у громадян документи, що посвідчують їх особу.

Разом з працівниками органів внутрішніх справ затримувати та доставляти
до органів внутрішніх справ осіб, які виявили злісну непокору законним вимогам
членів АДКД і не виконують вимоги щодо припинення адміністративного
правопорушення.

Складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Входити до клубів, кінотеатрів, інших громадських місць і приміщень за
згодою власника, чи уповноваженого ним органу для переслідування
правопорушника, який переховується, або припинення адміністративних
правопорушень, чи злочинів.

У невідкладних випадках використовувати транспортні засоби, що
належать підприємствам, установам, організаціям або громадянам, крім
транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв
іноземних держав.

Під час виконання обов'язків члена АДКД використовувати за власним
бажанням свій або інший приватний транспортний засіб за згодою власника або
особи, у володінні якої він перебуває.

Застосувати в установленому законами порядку заходи фізичного впливу,
спеціальні засоби індивідуального захисту та самооборони. Перевищення

повноважень із застосуванням сили, а також спеціальних засобів тягне за собою
відповідальність згідно із законом».13

В Одесі на Раді отаманом УЧПГК обрали Андрія Сидоренко. Від
АОК були присутні Гуцан В., Завацький Д.

17. СІЧЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 1995. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА.

Було опубліковано Указ Президента України Л.Кучми «Про
відродження історико-культурних та господарських традицій Українського
козацтва». Цей Указ надав нам наснаги та сили. Ми його обговорили на
Радах станів (Адамівського, Авидівського, Благодатненського) та
прийняли рішення форсувати процес підготовки основних документів
Адамівського Осередку Козацтва (АОК).

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ «ПРО ВІДРОДЖЕННЯ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИХ ТА
ГОСПОДАРСЬКИХ ТРАДИЦІЙ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА»

«Враховуючи історичну роль козацтва у становленні української державності, а
також з метою відродження традицій та звичаїв Українського козацтва постановляю:

Схвалити громадські ініціативи щодо державної підтримки дальшого
розвитку і діяльності організацій Українського козацтва, які об'єднують громадян
України, що відносять себе до козаків, спрямовані на:

відродження історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій
Українського козацтва;

відновлення в установленому порядку історичних назв населених пунктів,
місцевостей, об'єктів соціально-культурного та іншого призначення, пов'язаних з
історією Українського козацтва;

використання в установленому порядку атрибутики та символіки Українського
козацтва;

створення відповідно до законодавства України козацьких селянських
(фермерських) господарств і колективних сільськогосподарських кооперативів,
садівницьких товариств, промислів тощо;

піклування про пам'ятки історії та культури Українського козацтва, здійснення
у відповідних пам'ятних місцях природоохоронних заходів та сприяння науковій
роботи.

Міністерствам та іншим центральним органам державної влади України,
Уряду Автономної Республіки Крим, головам обласних, Київської та
Севастопольської міських Рад сприяти розвитку Українського козацтва, в тому числі
здійсненню його статутної діяльності.

Рекомендувати органам, уповноваженим управляти майном, що перебуває у
державній власності, вирішувати питання щодо виділення приміщень організаціям
Українського козацтва.

Міністерству культури України, Міністерству України у справах молоді і
спорту здійснювати заходи щодо проведення фестивалів козацької творчості,
спортивних змагань, створення козацьких художніх самодіяльних колективів та
фізкультурно-спортивних секцій.

Міністерству оборони України, Штабу Цивільної оборони України,
Національній гвардії України та Державному комітету у справах охорони державного

13

Козацький вісник. №5, жовтень 1993. Адамівка.

кордону України розглянути у тримісячний строк питання щодо укомплектування
окремих військових формувань призовниками з організацій Українського козацтва.

Кабінету Міністрів України розробити у місячний строк заходи щодо
наукового опрацювання матеріалів з історії Українського козацтва, поетапного
відродження його історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій.

Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

м. Київ, 4 січня 1995 року №14/95. Президент України Л.Кучма».14

В березні АОК отримав Реєстраційне свідоцтво №2 Про реєстрацію
Адамівською сільською радою дитячої громадської організації «Січ»,
мета діяльності якої — виховання патріота, національно налаштованого
громадянина України, морально та фізично здорового. На жаль, в ці роки
в школі роботу з козацько-лицарського виховання не змогли ми
розвернути — заважали господарські турботи — почався процес
перманентного ділення КСХП ім. Т.Шевченка, зміни його лідерів та ін.
Все це відволікало козаків від роботи із резервом.

НаОдинадцятій Нашій Козацькій Раді прийняли в козаки нових
членів: Рибальченка Віктора, Козаченка Олександра Антоновича.

Були надруковані методичні рекомендації педагогічним колективам
закладів освіти України по відродженню історико-культурних та
господарських традицій Українського козацтва. Ці матеріали ми
використали в основних документах.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИМ КОЛЕКТИВАМ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ
УКРАЇНИ ПО ВІДРОДЖЕННЮ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИХ ТА ГОСПОДАРСЬКИХ

ТРАДИЦІЙ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА
(Інформаційний збірник Міністерства освіти України, 1995, №11, червень)

«Початок національного виховання в суверенній Україні активізував процес
цілеспрямованого і систематичного виховання підростаючого покоління на історико-
культурних та господарських традиціях рідного народу. Надаючи великого значення
цьому питанню, Президент України Л.Кучма 4 січня 1995 року видав Указ «Про
відродження історико-культурних та господарських традицій українського козацтва»,
де передбачується цілий комплекс заходів, в яких задіяні міністерства та інші
центральні органи державної виконавчої влади України, Уряд Автономної Республіки
Крим, виконкоми обласних, міських та районних Рад народних депутатів.

Для педагогічних колективів закладів освіти України цей Указ Президента
України є настановою і програмою оновлення змісту виховної роботи з учнівською та
студентською молоддю в процесі викладання основ наук та в позакласній виховній
роботі. Кожен викладач, учитель, класний керівник, вихователь, керівник гуртка,
клубу чи секції, тренер має внести до своїх планів навчальної та виховної роботи
відповідні зміни та доповнення. Перш за все, це стосується викладачів, вчителів
історії України, географії України, етнографії і фольклору, української літератури,
музики, образотворчого мистецтва, фізичного виховання, допризовної підготовки, а
також класних керівників, керівників гуртків і клубів історико-краєзнавчого
спрямування.

18 Козацький вісник. №10, березень 1996. Адамівка.

Первинність історико-культурних та господарських традицій народу, а
водночас і українського козацтва, їх діалектична єдність із загальнолюдською
культурою є вихідним принципом при визначенні змісту освіти і виховної діяльності
навчально-виховного закладу. Заклади освіти України є провідним фактором
прилучення молоді до національної культури і традицій.

Запорозьке козацтво — гордість української нації. Його ідейно-моральний
потенціал — це ядро козацької духовності, яке є невичерпною скарбницею
громадянського загартування підростаючих поколінь. Значна частина сучасної
молоді має про нього поверхове і спрощене уявлення. Насправді воно є не тільки
військовим, а й соціальним, політичним, педагогічним, культурно-історичним,
державним явищем. У своїй діяльності молодіжні козацькі осередки керуються
національною ідеологією, філософією, світоглядом та іншими складовими
духовності. У цій справі допоможуть фольклорні джерела, історичні документи,
зокрема, козацькі літописи, наукові праці про героїку козаччини М.Костомарова,

Антоновича, М.Грушевського, М.Аркаса, Д.Яворницького, Д.Дорошенка, І.Огієнка,
І.Крип'якевича, О.Апанович, художні твори Т.Шевченка, П.Куліша, Б.Грінченка,
А.Чайковського, О.Олеся, Б.Лепкого, поетів В.Симоненка, Л.Костенко, І.Драча,
Д.Павличка та ін.

Фундаментальний напрямок роботи — дослідження кожним юним козаком,
гуртами, загонами славної історії українського козацтва, від його зародження до
зміцнення в епоху П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, І Мазепи. Величезний виховний
потенціал має вивчення героїчного життя, подвижницької діяльності, високого
військового мистецтва гетьманів, кошових отаманів, керівників повстань -

Наливайка, І.Сірка, Т.Федоровича, І.Богуна, М.Кривоноса, І.Мазепи, П.Орлика,
П.Полуботка, П.Калнишевського, І.Гонти, М.Залізняка та ін. У кожному регіоні
України, в кожному освітньому закладі доцільно скласти конкретні програми вивчення
козацького визвольного руху, козацького краєзнавства.

Викладачам, вчителям історії України слід пам'ятати, що відроджуючи козацькі
традиції та звичаї важливо, щоб учні, студенти передусім успішно оволодівали
історією народовладдя, становлення і розвитку республіканських структур влади,
адміністративно-військового ладу, демократичного і гуманістичного управління,
законодавства, тобто української козацької державності.

Викладачам та вчителям допризовної військової підготовки, фізичної культури,
тренерам, керівникам туристсько-спортивних гуртків і секцій необхідно врахувати, що
одним із основних напрямів втілення в життя козацької педагогіки є дослідження і
практичне відродження військово-спортивного мистецтва наших предків. Сучасну
молодь захоплює військова стратегія і тактика козаків, їхнє озброєння, майстерність у
будівництві фортець, стаціонарних і рухомих (пересувних) військових таборів тощо.
Доцільно, щоб вони практично вивчали й опановували козацькі військово-прикладні
види спорту: стрільбу з лука, володіння списом, шаблею, іншими видами козацької
зброї, верхову їзду, різні види боротьби, плавання, подолання природних перешкод,
кермування човном. При цьому, необхідно максимально дотримуватись вимог і
правил техніки безпеки. Відродження традицій фізичного загартування козаків
забезпечить зміцнення здоров'я молоді, значною мірою підірване наслідками
Чорнобильської аварії на ЧАЕС, екологічною кризою.

Викладачам, вчителям біології і праці, керівникам гуртків і клубів
натуралістичного спрямування, класним керівникам і батьківській громадськості на
високий теоретичний і практичний рівень слід поставити пізнання і відродження
традицій козаків як мудрих хліборобів, умілих орачів, господарів землі, обере гачів і
примножувачів рукотворних скарбів рідного краю, його природних багатств. Учні
сільських профтехучилищ, середніх і старших класів шкіл, випускники разом із
батьками, родичами, односельчанами, краянами можуть прилучатися до організації
ведення фермерських господарств, оволодіння господарською винахідливістю,
кмітливістю, творчою ініціативою, підприємливістю, діловитістю козаків. Необхідно

всіляко стимулювати самостійну, чесну трудову діяльність учнів та студентів у таких
господарствах, створення ними госпрозрахункових трудових об'єднань, майстерень,
асоціацій, організацію молодіжно-козацьких господарств різного профілю. Не варто
забувати, що козаки були чудовими городниками і садівниками, скотарями і
пасічниками, займалися рибальством і мисливством, розводили свійських тварин.

Викладачі і вчителі української мови та літератури, музики, образотворчого
мистецтва, художньої праці, хореографії, керівники гуртків та клубів естетичного
спрямування мають направляти свою діяльність на відродження козацьких
мистецьких традицій, зокрема, потребують практичного відродження козацькі
мистецькі традиції кобзарства, лірництва, гуртового співу, танцю, дотепного влучного
слова, а також ремесел і промислів — бондарства, гончарства, ковальства,
лимарства, чинбарства, різб'ярства тощо. З цією метою доцільно організувати
різноманітні мистецько-трудові об'єднання, майстерні, залучати до цієї роботи
народних майстрів, спеціалістів.

Особливої уваги заслуговує вивчення і застосування на практиці козацьких
знань народної медицини, астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії, а також
пізнання козацької ідеології, філософії, світогляду, моралі, етики, характеру,
правосвідомості як вищих проявів українського національного духу.

Міністерство освіти України рекомендує всім педагогічним колективам закладів
освіти України спланувати з урахуванням регіональних особливостей, традицій
освітніх закладів, роботу на виконання Указу Президента України від 4.01.1995 року
«Про відродження історико-культурних та господарських традицій українського
козацтва» та обговорити це питання на науково-методичних радах, комісіях,
засіданнях методичних об'єднань вчителів, учнівських та батьківських зборах.

У процесі роботи по відродженню історико-культурних та господарських
традицій українського козацтва науково-педагогічним колективам навчальних
закладів, педколективам необхідно поєднати досягнення сучасної педагогічної науки
та традицій українського козацтва.

Заступник міністра В.П.Андрущенко».15

18. ЛИПЕНЬ-ГРУДЕНЬ 1995. БЛОК ДОКУМЕНТІВ АДАМІВСЬКОГО

ОСЕРЕДКУ КОЗАЦТВА.

НаДванадцятій нашій Козацькій Раді затвердили блок
документів Адамівського Осередку Козацтва: Положення, Статут,
Програму, Заходи, Символіку; прийняли в козацтво нових членів:
Деревенчу В'ячеслава, Одорожу Ігоря, Макаренка Федіра.

БЛОК ДОКУМЕНТІВ АДАМІВСЬКОГО ОСЕРЕДКУ КОЗАЦТВА.

1. ПОЛОЖЕННЯ ПРО АДАМІВСЬКИЙ ОСЕРЕДОК КОЗАЦТВАМ

Адамівський Осередок Козацтва (далі — АОК) — об'єднання громадян
України, що проживають на території Адамівської сільської ради та відносять себе до
козаків.

Мета існування АОК — відродження козацької справи в її сучасному варіанті;
популяризація звичаїв, традицій та життєвих принципів козаків.

18 Козацький вісник. №10, березень 1996. Адамівка.

Завдання, які переслідує АОК:

Відродження національного козацького духу, створення структур, які разом із
державою працювали б над розбудовою стабільного, безпечного, соціального
суспільства.

Виховання наступних поколінь в дусі козацького лицарства, відданості
рідному народові; відродження козацьких лицарських традицій в справі військово-
патріотичного виховання молоді.

Підтримка козацького відродження на Задністров'ї.

Створення Січей як осередків таборового вишколу молоді.

Охорона та захист навколишнього середовища.

Напрямки роботи АОК:

Козацька система здоров'я. Розробка та впровадження в практику життя
козаків козацької системи здоров'я.

Козацька військова справа. Оволодіння козаками сучасної військової
спеціальності; практичні знання в галузі володіння історичною зброєю.

Козацький родовід Вивчення козаками свого родоводу.

Козацькі традиції. Впровадження в практику повсякденного життя козаків
історичних традицій.

Козацька історія та культура. Вивчення козаками історії козацтва та
культурних надбань.

Козацька духовність. Впровадження в практику роботи козацького осередку
надбань козацької духовності (мораль, мистецтво, релігія).

Козацьке самоврядування. Вивчення та впровадження в практику роботи
козацького осередку основ козацького самоврядування (осучаснених)16.

2. СТАТУТ АДАМІВСЬКОГО ОСЕРЕДКУ КОЗАЦТВА

1. Загальні положення.

Адамівський Осередок Козацтва (далі — АОК) є добровільною, незалежною,
позапартійною, громадською організацією, яка здійснює свою діяльність згідно
міжнародними актами по захисту прав людини, своїми історичними традиціями,
Конституцією України, чинним законодавством і цим статутом.

Діяльність АОК будується на принципах добровільності, рівноправності,
самоврядування, законності та гласності.

Діяльність АОК розповсюджується на територію Адамівської сільської

ради.

АОК взаємодіє з державними установами та громадськими організаціями,
що сприяють відродженню українського козацтва як на Україні, так і за її межами,
розвиває співробітництво з козацькими громадами всього світу.

Місцезнаходження керівних органів АОК:

Штаб АОК — Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Адамівка,
вулиця Комсомольська 4, тел. 76-3-28.

Штаб Адамівського стану АОК — Адамівська сільська рада Білгород-
Дністровського району Одеської області, тел. 76-3-42, 76-3-33.

Штаб Авидівського стану АОК — Авидівська початкова школа Білгород-
Дністровського району Одеської області, тел. 76-3-40.

Штаб Благодатненського стану ОАК — Благодатненська початкова школа
Білгород-Дністровського району Одеської області, тел. 76-3-40.

16 Козацький вісник. №9, жовтень1995. Адамівка.

2. Мета, завдання, діяльність АОК.

Метою діяльності АОК є відродження козацької справи — сприяння захисту
економічних, політичних здобутків української нації, людської гідності, популяризації
національних звичаїв, традицій та козацьких життєвих принципів.

АОК вирішує такі завдання:

сприяє відродженню України як суверенної держави, її Збройних Сил, які
створені як з оборонною метою, так і для підтримання порядку в державі;

сприяння вихованню наступних поколінь у дусі національного козацького
лицарства, відданості рідному народу;

проведення заходів з охорони та захисту навколишнього середовища;

підтримка національно-культурного розвитку українців за межами України;

проведення роботи із створення козацьких Січей і поселень як осередків
розвитку традиційних форм господарювання і навчання молоді на засадах козацьких
традицій;

боротьба проти впливу наслідків тоталітарної системи на життя різних верств
населення України, а також проти утворення всіляких тоталітарних структур.

Напрямки діяльності АОК. АОК сприяє відродженню і розвитку:

національного духу;

української мови;

збереженню духовних скарбів і здобутків української нації;

національних козацьких одностроїв і атрибутики, традицій та обрядів;

усної народної творчості і кобзарства;

традиційних козацьких військових умінь (козацької боротьби «гопак»,
володіння конем, тощо);

народної медицини, харчування і характерництва (характерник — народний
цілитель);

народної педагогіки;

дослідження історії України, популяризації та розвитку духовних надбань та
культури;

народних промислів;

вільного господарювання;

ефективних форм захисту навколишнього середовища.

АОК в порядку, передбаченому чинним законодавством:

координує роботу станів (Адамівського, Авидівського, Благодатненського),
всіляко підтримує їхню діяльність;

пропагує українську історію і культуру, сприяє встановленню історичної
правди про козацтво та його участь в державному, політичному, економічному
розвитку України;

сприяє увічненню козацької слави, збереженню і відновленню пам'яток історії
і культури козацтва;

організовує козацькі табірні збори і проводить фольклорно-етнографічні
експедиції, присвячені вивченню і розвитку духовних традицій українського землі;

організовує і проводить культурно-просвітницькі походи на конях, човнах та

інше;

здійснює виробничу, господарчу діяльність;

проводить спортивні змагання з козацьких військових умінь;

організовує і проводить конференції, семінари, симпозіуми, виставки з питань
діяльності АОК;

здійснює видавничу діяльність;

організовує і підтримує дитячі та юнацькі козацькі організації, школи і табори,
проводить виховну роботу серед молоді;

проводить роботу по створенню козацьких січей і поселень, де
запроваджуються традиційні форми сільського господарювання і народних
промислів;

сприяє становленню історичних назв міст, сіл, вулиць, майданів, збереженню
і відновленню пам'яток культури українського козацтва;

співпрацює з військовими організаціями України з питань діяльності АОК та з
питань участі АОК у підготовці юнаків до служби у Збройних Силах України.

3. Членство в АОК. Права і обов'язки членів.

Членство в АОК може бути індивідуальним і колективним.

Індивідуальними членами АОК можуть бути громадяни України, особи
чоловічої статі будь-якої національності і соціального походження з 18-річного віку,
які пройшли випробувальний термін 1 рік, є активними прихильниками відродження і
розвитку козацтва, здорового способу життя, визнають статут і сплачують членські
внески.

Прийом у члени АОК проводиться на Радах згідно до козацьких звичаїв за
письмовою або усною заявою кандидата.

Колективними членами АОК можуть бути трудові колективи підприємств,
установ, організацій, громадські об'єднання, які сприяють реалізації ідей і завдань
АОК та підтримують його матеріально.

До колективних членів АОК приймає Рада АОК на підставі рішень
трудових колективів підприємств, організацій, установ.

Стани АОК вирішують свої внутрішні справи самостійно, але у
відповідності із статутом АОК.

Члени АОК мають право: вирішального голосу на козацьких Радах;
обирати і бути обраними в керівні органи АОК; брати участь у всіх заходах АОК;
виносити на розгляд козацьких Рад. Будь-які питання стосовно діяльності АОК;
отримувати інформацію про заходи АОК; користуватись майном АОК у
встановленому порядку; носити однострій АОК з обладунком.

Обов'язки членів АОК: дотримуватись вимог статуту; брати активну участь
у роботі АОК; підтримувати дії та почини АОК морально і матеріально; виконувати
рішення керівних органів АОК; узгоджувати свої дії із Штабом; зберігати і розвивати
козацькі традиції, оберігати честь і гідність козацького імені, зміцнювати єдність АОК;
піклуватись про дітей, ростити покоління здорових морально і фізично; сплачувати
вступні і членські внески, розмір яких встановлюється Радою АОК.

Припинення членства в АОК можливе: за власним бажанням; в разі
порушення цього статуту, а також за діяльність, яка завдала шкоду авторитету АОК.
Рішення про виключення приймається Радою АОК чи стану, після чого може бути
оскаржене до козацького суду. Рішення про виключення колективних членів
приймаються Радою АОК.

4. Структура і органи управління АОК.

Первинним осередком АОК, який створюється за територіальним
принципом або за одним з напрямків діяльності АОК є стан (сотня, курінь).

Сотні (курені) можуть об'єднуватись в полки (паланки), товариства (коші).

АОК складається із станів (в перспективі — із сотень, полків, товариств
(куренів, паланок, кошів)) згідно з сучасним адміністративно-територіальним поділом.

Сотні, полки, товариства (курені, паланки, коші) входять в склад АОК на
правах колективних членів або його структурних одиниць.

Керівні органи АОК складаються з Козацької Ради, Ради Отаманів станів і
Штабу.

Найвищим органом самоврядування АОК є Козацька Рада, яка
складається із членів АОК (делегатів) і скликається не рідше ніж один раз на рік.
Представництво, час і місце проведення Козацької Ради, а також порядок денний
визначає Рада Отаманів станів, в окремих випадках — Штаб. Козацька Рада є
повноважною, якщо на ній присутні не менше 2/3 членів, (обраних делегатів).

Козацька Рада може скликатися позачергово по вимозі 1/3 станів, або
одного з вищих органів АОК (Ради Отаманів станів, Штабу).

Козацька Рада: визначає і затверджує основні принципи, стратегію,
завдання і напрями діяльності АОК; затверджує статут, вносить в нього зміни і
доповнення; обирає отамана АОК (голову Ради Отаманів станів), Штаб, контрольно-
ревізійну комісію і Суд честі строком на 1 рік; утворює Раду почесних козаків АОК
(січові діди); заслуховує звіт отамана АОК про роботу Штабу і звіт контрольно-
ревізійної комісії; розглядає рішення Штабу в найважливіших справах господарчого,
фінансового і спірного характеру; затверджує кошторис витрат; визначає
повноваження Ради Отаманів станів; затверджує положення про членські внески,
Суд козацької честі, молодіжні організації АОК, козацьку старшину, символіку, строї,
ревізійні комісії і інші положення, вносить до них зміни.

У період між Козацькими Радами керівництво діяльністю АОК здійснює
Рада Отаманів станів, яка збирається не рідше, ніж раз на три місяці і підзвітна
Козацькій Раді.

Рада Отаманів станів:

Складається з Головного Отамана АОК, Отаманів станів, Старшини АОК
(членів Штабу), (отаманів Товариств, Полків, Сотень — Кошів, Паланок, Куренів).
Виступає законним представником інтересів АОК. Звітує перед Козацькою Радою
АОК. Заслуховує звіти Головного Отамана про роботу Штабу за минулий період.
Приймає рішення про скликання позачергової Козацької Ради АОК. Затверджує
структурні зміни в Штабі. Має право накладати вето на накази Головного Отамана чи
його заступника, якщо вони суперечать рішенням Козацької Ради і чинному
законодавству, або на прохання одного з об'єднань АОК і передавати їх на остаточне
вирішення Козацькою Радою (рішення приймається простою більшістю голосів).
Може висловлювати недовіру Головному Отаману і ставити питання перед
Козацькою Радою АОК про його переобрання (рішення приймається простою
більшістю голосів).

Виконавцями рішень Козацької Ради АОК є Головний Отаман АОК,
Отамани станів, Штаб.

Головний Отаман АОК:

Обирається терміном на один рік Козацькою Радою АОК в день свята Покрови
Пречистої Богоматері; обраному Головному Отаману Козацька Рада АОК доручає
відзнаку (булаву, пернач), як символ влади. Може обиратися не більше як на три
строки поспіль. Представляє інтереси Козацької Ради на всіх рівнях органів влади і в
міжнародних організаціях, у взаємовідносинах з державними установами,
громадськими і міжнародними організаціями, громадянами, з іншими організаціями.
Діє без довіреності від імені АОК. Організовує виконання рішень Козацької Ради АОК
и Ради Старійшин (Штабу). Організовує і проводить засідання Штабу. Підписує
рішення Козацької Ради АОК і Штабу. Підписує всі фінансові документи і ділові
листи, визначає своїм наказом коло осіб, які мають право підпису, особисто
контролює роботу Писаря, Скарбника і всього Штабу. Організовує діяльність АОК і
Штабу у відповідності з цим Статутом та чинним законодавством. Несе повну
відповідальність за діяльність Штабу перед Козацькою Радою АОК. Видає на
виконання статутних завдань розпорядження, обов'язкові для виконання АОК.
Вносить на затвердження Козацької Ради, а при потребі на засідання Штабу (Ради
Старійшин) кандидатів до Штабу і клопочеться перед цими органами про звільнення
з посади тих членів Штабу, які не справляються з покладеними на них обов'язками,
зловживають посадовим становищем або заплямували себе в моральному плані.

Писар (Начальник Штабу) — Заступник Головного Отамана виконує
обов'язки Головного отамана АОК у разі його відсутності, або за наказом Головного
Отамана АОК. Обраному Писарю Козацька Рада АОК доручає пернач, як символ
влади.

У відсутності Головного Отамана АОК або для виконання певної роботи
Головним Отаманом призначається Наказний Отаман.

Штаб (Канцелярія):

Виступає законним представником інтересів АОК. Координує роботу станів та
об'єднань АОК. Приймає рішення з поточних питань, якщо вони не віднесені до
компетенції вищих органів АОК. Готує всі необхідні документи і матеріали. Виносить
на розгляд Козацької Ради АОК і Штабу проект кошторису витрат і програму заходів
АОК. Веде загальний реєстр АОК. Самостійно формує, в межах виділених коштів,
штат працівників АОК, самостійно розподіляє страховий фонд і фонд заробітної
плати. Проводить облік об'єднань та осередків АОК, видає їм відповідні посвідчення
про права та привілеї. Підзвітний Козацькій Раді АОК.

Ревізійна Комісія АОК:

Ревізує діяльність АОК. Ревізійна Комісія обирається Козацькою Радою в
кількості 3 чоловік строком на один рік (старшина не може входити до складу
Ревізійної Комісії). Перевіряє роботу Ради Отаманів, Штабу, здійснює контроль за
надходженням і витратою коштів і матеріалів, правильністю ведення документації.
Підзвітна тільки Козацькій Раді АОК. Роботу куренів і об'єднань перевіряють власні
комісії.

Повноваження інших органів АОК визначаються окремими положеннями
які затверджуються рішеннями Ради Отаманів.

Вищим органом стану (Товариства, Полку, Сотні — Коша, Паланки,
Куреня) є Рада, яка збирається не рідше одного разу на рік.

Рада Стану, Товариства, Полку, Сотні/Коша, Паланки, Куреня вирішує всі
питання самоврядування, розпоряджається коштами та майном, обирає строком на
один рік отамана, писаря, суддю, осавула, обозного, хорунжого, скарбника, іншу
козацьку старшину.

В разі потреби у об'єднаннях може створюватись Мала Рада.

Рада має право висунення учасників товариства на вибори до місцевих,
районних, обласних, республіканських органів влади і управління.

Козаки можуть об'єднуватись в рамках АОК в цехи за напрямками
діяльності (кобзарі, художники, гончарі, ковалі, бджолярі і т.п.) і в земляцтва, при
цьому дотримуючись статуту.

5. Кошти і майно АОК.

АОК має кошти на банківських рахунках та своє майно.

Кошти АОК складаються з:

Членських внесків від колективних членів та індивідуальних членів.
Відрахувань від прибутків створених власних підприємств і організацій. Банківського
кредиту на виконання статутних завдань. Надходжень від проведення культурно-
масових, спортивних і інших заходів, лотерей, лекцій, виставок, видавничої
діяльності, пожертвувань членів АОК. Добровільних пожертвувань, заповітів та інших
внесків приватних осіб, установ, підприємств та організацій України та з-за кордону.
Інших надходжень, які не суперечать закону.

Кошти АОК використовуються у відповідності з чинним законодавством на
проведення заходів, передбачених статутом, організаційно-господарські потреби та
утримання штатного апарату.

Майно АОК складається із будівель, споруд, основних засобів
виробництва, підприємств, засобів транспорту і зв'язку, жилого фонду, культурних і
історичних цінностей та іншого.

5.5. Право розпоряджатися коштами та майном АОК належить Раді Отаманів
АОК, яка несе відповідальність за своєчасне надходження коштів та їх правильне
використання.

6. Правовий статус АОК.

АОК та стани є юридичними особами, що можуть мати рахунки в банках,
печатки, штампи, емблеми та іншу символіку, яки затверджуються Козацькою Радою
та реєструються у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Виступає позивачем і відповідачем в судах і арбітражах.

АОК не несе відповідальність за кошти і майно станів (товариств, Полків,
Сотень — Кошів, Паланок, Куренів) чи Січей.

АОК, Стани, Товариства, Полки, Сотні (Коші, Паланки, Курені), а також Січі
керуються у своїй діяльності цим Статутом.

Доповнення і зміни до Статуту вносяться Головним Отаманом АОК,
Отаманами станів, Штабом з наступним затвердженням Козацькою Радою АОК.

7. Припинення діяльності АОК.

Діяльність АОК може бути припинена в разі реорганізації або ліквідації за
рішення Козацької Ради АОК, якщо за це проголосувало більше 2/3 членів
(делегатів), або в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

ліквідація АОК проводиться у встановленому порядку ліквідаційною
комісією, призначеною Козацькою Радою АОК.

В разі припинення діяльності АОК його майно та кошти за рішенням
ліквідаційної комісії направляються на цілі, передбачені статутом, або

17

використовуються в установленому порядку.

3. ПРОГРАМА ДІЯЛЬНОСТІ АДАМІВСЬКОГО ОСЕРЕДКУ КОЗАЦТВА

1. Мета.

Враховуючи унікальність козацтва як соціального явища світового масштабу,
воно несе в собі неосяжний національно-духовний, морально-виховний і військово-
патріотичний потенціал; що козацтво є наша українська форма демократії та
державності, форма військового устрою; що структура організації козацтва легко
вписується в адміністративний устрій України і підкріплює його, МЕТОЮ козацького
руху є розбудова української держави через духовне об'єднання та мобілізацію
енергії народу на економічне процвітання і підняття добробуту людей на світовий
рівень. Адамівський Осередок Козацтва складова козацтва.

2. Принципи організації діяльності.

Козацьке товариство розбудовується і діє на принципах: добровільності;
широкої демократії, узгодженості із законами України; високої духовності;
самофінансування і самозабезпечення; патріотизму і відданості національним
традиціям, національній ідеї; розподілу козацтва на дві великі частини: реєстрового і
нереєстрового.

110

Козацький вісник. №5, жовтень 1993. Адамівка.

До реєстрового козацтва відносяться ті козаки, які задіяні у виконанні
службових обов'язків. За це вони платні не отримують, а тільки користуються
моральними та деякими матеріальними пільгами.

Нереєстрове козацтво не задіяне у виконанні службових обов'язків і
займається господарською діяльністю, культурою, спортом, духовним вихованням.

Організаційною формою реєстрового козацтва є Отаманський стан
(Добровільна Козацька дружина). На цей стан покладаються всі завдання
територіальної оборони. Крім того, такий стан несе високу ідейно-виховну функцію,
як по відношенню до молоді, так і всього населення.

Спираючись на осередки на виробництві, організаціях, на базі Товариства
сприянні обороні України створюються територіальні організації (стани). Вони
використовуються як добровільні козацькі народні дружини для допомоги місцевій
владі, міліції у підтримці громадського порядку. Тому вони використовують стани-
пункти громадського порядку і контролюють всі криміногенні райони населених
пунктів. За це козаки повинні користуватись пільгами, які обумовлені законними
актами Верховної Ради, місцевих рад і захищені соціально Положенням про
добровільну народну козацьку дружину (ДНД).

3. Джерела фінансування.

Поки нема закону про козацтво, для виконання такого завдання як
допризовна підготовка, вишколені табори, спортивні змагання, рятівні команди
використовуються кошти з узгодженням таких міністерств, як Міністерство освіти,
Міністерство молоді та спорту, МНС — та частина заходів, яка співпадає з планами
цих міністерств й може бути профінансована за їх рахунок.

Для цього Штаб ініціює заходи, розробляє кошторис, узгоджує з відповідними
управліннями і проводить заходи спільно з цими управліннями.

При функціонуванні ДНД АОК виділяються кошти з місцевого бюджету.

Охоронна діяльність. Для організації охоронної діяльності засновується
АОК охоронна фірма (засновником виступає Рада отаманів). Назначається директор.
Розробляється пакет необхідних документів для отримання ліцензій через
управління державної охорони.

Укладаються договори. Кожен козак-охоронець здає заліки (в УДСО), отримує
спеціальне посвідчення. Організацією охоронної служби займаються досвідчені
офіцери ЗСУ, МВД, СБУ, НГУ, Прикордонних військ. На базі охоронної фірми
формується Осавульський стан.

Самозабезпечення. Кожен козак має однострій по встановленим зразкам
за свій кошт, купляє дозволену зброю для себе. Це справа його честі. Як правило,
козак дає клятву-присягу в повній екіпіровці.

Самофінансування. Всі козаки повинні платити внески. На підприємствах,
господарствах різних форм власності за бажанням колективу чи керівництва
створюються козацькі організації. Отаманом, як правило, призначається-обирається
керівник підприємства, який дбає про заробітну плату своїх козаків, перераховує їх
членські внески (за заявою козака) у відповідну канцелярію (штаб), спонсоруючи
заходи. Утворення власних підприємств, як козацьким осередком так і АОК.
Утворення інформаційно-маркетингового центру для обслуговування Асоціації
підприємств, власниками яких є окремі козаки, для забезпечення потоку товарів. При
цьому передбачається процент на рахунок осередку. Створення інтелектуально-
мозкового штабу. Національно свідомі кадри серед науковців підприємств
підбираються шляхом клопіткої індивідуальної роботи. Розробляється банк ідей.
Дозріла ідея переводиться в бізнес-план, який втілюється в життя і приносить
дівіденти. Кредитна спілка створюється для самокредитування козаків, козацьких
підприємств, заходів.

Утворення Штабу. 01-03. 1996

Проведення засідання Штабу (Ради отаманів). Щомісячно

Проведення Козацької Ради.

Індивідуальна робота з становими отаманами і старшиною,

вивчення організаційної документації. щомісячно

Організація штабної роботи в станах. Організація зв'язку. 03-05.1996

3. Діяльність АОК.

Діяльність АОК проводиться і організується канцеляріями (штабами) за
напрямками:

Організаційному — створити монолітну, дисципліновану, мобільну і ефективну
структуру організації.

Духовно-ідеологічному — укріпити козацький дух, підняти свідомість членів
організації, їх національну гордість, проводити християнську мораль, прищепити
членам організації почуття гідності і честі козака, а також братолюбства.

Фінансово-господарському — забезпечити діяльність організації, привчити
козака до господарювання на своїй землі, економічно захистити членів організації.

Військово-патріотичному — оволодіння навиками військового мистецтва,
володіння зброєю, виховання любові до Батьківщини, її історії.

Молодіжному — втілити у виховний процес систему козацької педагогіки та
психології, яка передбачає вирощування здорового покоління, сильного духом і
тілом, з високою свідомістю і мораллю. Діяльність охоплює як чоловіче населення,
так і жіноче.

5. Кінцевий результат виконання Програми.

В результаті цієї діяльності маємо створити масову організацію на території
сільської ради, на яку спирається влада в державотворенні. Це зробити реально
можливо, бо в душі кожного українця живуть козацькі гени. Організувати, створити
систему господарств, підприємств, організацій різних напрямків діяльності.
Підвищення добробуту козаків через надання робочих місць, підвищення платні.
Очищення масової культури від впливу низько духовних нашарувань — проведення
культурних заходів в дусі національних традицій і кращих творів. Залучення жіноцтва
до відродження національних традицій мистецтва, обрядів, ремесел тощо. Боротьба
з бідністю і безкультурністю. Охорона навколишнього середовища.18

4. ЗАХОДИ

щодо виконання Програми діяльності Адамівського Осередку Козацтва

№ Заходи

Терміни

Відповідальні

Організаційна робота.

О

О, П

Щопівроку О, П

Остання субота О, П

О, П

Установлення контактів з командуванням підрозділів ЗСУ, НГУ, 01-06.1996
МВС, МНС, Прикордонних військ, Митниці

О, П, Об, Бу

6

18 Козацький вісник. №10, березень 1996. Адамівка.

8

11
12

Проведення методичних зборів з отаманами станів, писарями, Щоквартально
обозними (на базах станів)

Проведення методичних зборів з осавулами. Щоквартально

Проведення методичних зборів з бунчужними та хорунжими. Щоквартально

Складання загального реєстру організаційно-штатної
структури АОК.

До 04.1996

13

Підготовка пакету документів (Положень, Програм, Статуту та До 04.1996
ін.) для станових товариств.

Відпрацювання із писарями порядку та механізму присвоєння До 07.1996
козацьких звань та нагород.

Відпрацювання організаційно-штатної структури реєстрового До 12.19996
та нереєстрового козацтва АОК, системи управління,
членства, порядку проходження служби.

14 Смотри станів АОК.

15

16

Організація територіальних роїв Отаманського стану з
утворенням ДНД АОК.

Приведення статутів станів у відповідність із статутом АОК.

2. Фінансово-господарська робота.

17

Розробити і втілити в життя „Систему самозабезпечення і

самофінансування козацьких підрозділів".

Організувати Асоціацію козацьких підприємств.

Забезпечити регулярність поступлення членських внесків.

Організація централізованого виготовлення посвідчень.

Організація Кредитної Спілки.

22

Організація економічного координаційного центру по
створенню банку ідей і втілення їх в життя.

23 Створити і налагодити роботу господарчого двору.

Щоквартально
До 08.1996

До 12.19996.

О, отамани
станів

Об

Щомісячно
09.1996
12.1996
До 09.1996

До 12.1996

24

Створити Благодійний фонд соціально-економічного захисту До 01.1997
АОК.

О, П

О, П, Ос
О, П, Бу, Хо
П

О, П
О, П
О, П

О, П
О, П

О, П, отамани та
писарі станів

До 12.1996

До 07.1996

Об

П, Ск

Ск

Об

Об
Об

7

Проробити питання створення козацької церкви на території Протягом 1996- О, П, Бу

1998

25

26

27

Залучити колективними членами громадські організації АОК Протягом 1996 О, П

підприємства на території Адамівської сільської ради.

Розробити та затвердити кошторис прибутків-витрат АОК на

рік.

організаціи-колективних членів.
3. Духовно-ідеологічна робота.

28

29

Підбір священика і організація його призначення на посаду
капелана АОК.

свят.

30 Організувати в АОК козацький творчий колектив.

31 Створення прес-центру і друкованого органа АОК.

32 Створити жіноче товариство АОК.

33 Організувати збір матеріалу з історії козацтва Задністров'я.

34

35

36

свят.

Заснування архіву фотокіновідеоматеріалів проведених
заходів, підбірку друкованих матеріалів.

Скласти реєстр пам'яток історії козаччини на території
Адамівської сільської ради.

37 Створити музей історії козаччини АОК.

01.1996 й надалі О, П, Ск
щорічно до 12.

Розробити Положення про членські внески з фізичних осіб та 12.1996

До 03.1997

Відпрацювання плану-графіка участі в проведенні релігійних До 02.1996 й

З 1996

Відпрацювання плану-графіка участі в проведенні державних До 02.1996 й

До 03.1998

38

Адамівської сільської ради.
4. Військово-патріотична робота.

39

40

41

Провести облік військовозобв'язаних, відставників та

запасників в АОК.

До 06.1996

Організовувати військово-патріотичні збори-таборування на Щопівріччя

базі станів.

Провести реєстр місць козацької (солдатської) слави на
території Адамівської сільської ради.

П, Ск

О, Бу

П, Бу

надалі щорічно

Протягом 1996 П, Бу

Протягом 1996 О, П

Протягом 1996 О, П

Старшина АОК

П, Бу

надалі щорічно

З 1996 йнадалі П, Бу
постійно

Протягом 1996 П, Бу

П, Бу

Протягом 1996 Бу

П

П

42

43

46

47

Встановити контакт з ветеранськими організаціями сільської 01.1996 й надалі П, Бу

ради і узгодити плани роботи.

технічних видів спорту.

44 Організувати Отаманський стан АОК.

45 Розробити систему безпеки.

Підготовити проекти Положень про козацьку військову

підготовку.

Мати постійний контакт з керівництвом народної освіти і
цікавитися на якому рівні викладається історія козаччини.

щорічно

Організувати й разом з ТСОУ провести змагання з військово- 05 щорічно

06.1996

До 12.1996

Постійно

П, Бу

О, П

Протягом 1996 О, П

П, Бу

Старшина

5. Роботазмолоддю.

48

49

50

51

52

53

54

Втілення в практику роботи ЗОШ на території Адамівської З 1996

сільської ради козацько-лицарського виховання молоді.

Організація спортивних клубів з національних видів бойових З 1997
мистецтв. Проведення зборів.

Зустрічі в навчальних закладах з вихованцями. Допомога Постійно

матеріальна та духовна.

З участю молодіжних козацьких організацій започаткувати З 09.1996

дослідження „Звичаєве право козаччини і Конституція Пилипа

Орлика".

При діючих станах АОК утворити при школах Адамівської
сільської ради школи козачат та джур (Січ).

Старшина

Бу

Старшина

Організація оздоровчих спортивних таборів разом із Щорічно в 05-08 Старшина
керівництвом навчальних закладів, відділів освіти, фізкультури
і спорту.

Організація краєзнавчих туристичних походів шкільної молоді Щорічно в 05-08 Старшина
разом з відділами освіти, фізкультури і спорту.

П, Бу

З 1996/1997 н.р. О, П. Бу

Примітки: Отаман — О, Писар — П, Обозний — Об, Бунчужний — Бу, Осавул
Ос, Хорунжий — Хо, Скарбничий — Ск. 19

19

Козацький вісник. №11, жовтень 1996. Адамівка.

5. СИМВОЛІКА АДАМІВСЬКОГО ОСЕРЕДКУ КОЗАЦТВА

І. ПРАПОР.

Священний символ товариства. Прямокутне полотнище кольору морської
хвилі (розмірами довжини до ширини 2:1). На одній стороні Мальтійський білий
хрест, оторочений золотисто-жовтою стрічкою; на другій стороні — нашитий напис -
Адамівський Осередок Козацтва. Полотнище закріплене на дерев'яному держаку
довжиною 2,5 метра, навершиєм якого є тризуб.

ХОРУГВА.

Символ Адамівського Осередку Козацтва. Являє собою прямокутне полотнище
(довжина до ширини — 1,5:1) кольору морської хвилі, оторочене золотисто-жовтою
стрічкою, на дерев'яному держаку з перекладиною. На лицьовій стороні -
Мальтійський білий хрест, по периметру напис — Адамівський Осередок Козацтва.

БУНЧУК.

Знак Стану отамана. Виготовлений з кінського волосу. Має чотири частини
(пряди — Адамівський стан, Авидівський стан, Благодатненський стан, Софіївський
стан) та мідне навершиє із хрестом.

!V. КОМИШИНА.

Знак перебування отамана. Завдовжки 3 метра, закінчується прапорцем, що
подібний до прапору Адамівського Осередку Козацтва, але вп'ятеро менший.

V. ОДНОСТРОЙ.

Однострой — уніфікована форма одягу козака. Літній варіант — козацький
кашкет з малиновим околишком та кокардою (Тризуб на фоні білого Георгіївського
хреста); біла (або захисного кольору) офіцерська рубаха навипуск (з коротким або
довгим рукавом) з погонами, шевроном; брюки кольору морської хвилі із малиновими
лампасами; чорні туфлі. Зимовий варіант — мундир кольору морської хвилі (брюки з
малиновими лампасами) з золотими погонами; папаха (чорна, сіра) з кокардою;
плащ-пальто захисного кольору з золотими погонами; чорні чоботи. При параді -
ритуальна зброя на портупеї.

VL ШЕВРОН.

Нарукавний знак козака. На лівому рукаві — загальнокозацький, на правому -
осередковий. Осередковий являє собою Мальтійський щит кольору морської хвилі,
оторочений золотисто-жовтою стрічкою, по центру — Мальтійський білий хрест,
оторочений золотисто-жовтою стрічкою, по периметру напис — Адамівський Осередок
Козацтва. Нижче шеврону — прямокутний шеврончик кольору морської хвилі,
оторочений золотисто-жовтою стрічкою, з написом «Адамівський стан», «Авидівський
стан», «Благодатненський стан», «Софіївіський стан».

VN. РИТУАЛЬНА ЗБРОЯ.

Ритуальна зброя — зброя, яку козак носить при параді. Це — козацька шабля
(до 100 см завдовжки), ніж-колодач (до 45 см завдовжки); носяться в чохлах (піхвах)
на портупеї.

В Одесі отаманом УЧПГК обрали Дмитра Тимошенка. Від АОК були
присутні Гуцан В.Т., Завацький Д.О.

3-Й ЕТАП. СІЧЕНЬ 1996 — БЕРЕЗЕНЬ 1998.
НАЛАГОДЖЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ.

.Життя наше, в кращому випадку, досить заплутана штука:
тут є добро й зло, здоровий розум й дурість, себелюбні спонукання
й великодушшя; а тому, певно, нам завжди приносить радість
співчуття й, так сказати, родинна підтримка собрата-смертного; й
коли будь-чиє життя, хоча б найхимерніше, виявляє якесь
прагнення вгору, а не лише поступки призначеним сторонам натури,
правдивий опис його може не тільки тішити, але й надихати інших.
Нехай навіть в ньому не буде прикладів людської величі — все ж
воно по-людськи хвилює вас; нехай навіть не звершилось в ньому
героїчне діяння, а той, про кого йде мова, лише блукав з гріхом
пополам по грані добра та зла, часом прикро-сумно оступаючись,
все одне, вже сам важкий шлях його є щось святе.

19. СІЧЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 1996. ПРОГРАМА ПЕРЕТВОРЕННЯ
АДАМІВСЬКОЇ ГРОМАДИ В КОЗАЦЬКУ ГРОМАДУ.

.Газети писали про початок подій тих років в Адамівці: «Мирно,
спокійно, продумано вершиться, можливо, найголовніша революція в
селянському житті».

Не було мирно.

В кінці 80-х років ХХ століття колгосп ім. Шевченка Білгород-
Дністровського району було трансформовано в асоціацію кооперативів.
Допомагали розробити документацію вчені з Одеського
сільськогосподарського інституту. Вже коли я вчився там, говорив про
Адамівські події із професором Харьковським. Три голови колгоспів
пішли на такий експеримент у Одеській області — А.Дикусар (вбили
чоловіка у 90-х роках), М.Миндру з Кам'янки (Герой Соціалістичної праці
— у 90-х відправили його у відставку, але через три роки запросили знову
головувати; вже покійний) та наш М.Бурлай (зараз голова приватного
підприємства).

Газети писали: «Дикусар, Миндру, Бурлай. Що пов'язує прізвища
цих командирів сільгоспвиробництва? Схожість долі. Вони першими
побачили необхідність реформ на селі, на свій страх та ризик виступили
першопрохідцями й поплатились за це».

.Почалася реформа на селі. Держава перевела із складу
колгоспних земель 20% площі до земель резерву, які повинні були
використати на організацію селянських фермерських господарств.
Селяни заворушилися — так всю землю переведуть у резерв; без землі
зостанемось. «Фермери» з міста почали отримувати землю під селянські
(фермерські) господарства; земля ця не оброблялася, заростала
бур'янами. Потім мені, як голові сільради, прийшлося й судитися, й
умовляти «хазяїв» про повернення землі — так ми повернули 72 гектара -

не дали «прихватизувати» ту землю, що колись батьки наші в 1946 році
до колгоспу здали.

Вирішили колгоспники (творча група на чолі із головою — Бурлай
М.І.) трансформувати асоціацію кооперативів у асоціацію фермерських
господарств. Провели роз'яснювальну роботу, сесію сільської ради (я
був тоді депутатом), загальні збори, на яких розпустили колгосп й
працівники звернулися до районної ради із проханням перевести їх у
фермери; колгоспні пенсіонери звернулися із заявами про виділення їм
до 2-х гектарів на ведення особистого підсобного господарства; із такими
заявами звернулися й ми, працівники соціальної сфери.

Районна рада знайшла масу порушень в рішеннях сесії, загальних
зборів; ці рішення частково було відмінено сесією районної ради,
частково через суди.

Весну-літо народ мітингував; почалися порушення технологічної,
трудової дисципліни в господарстві; частина колгоспників почала
звинувачувати голову колгоспу у спланованому розвалі колгоспу,
створенні «підпільних» кооперативів; на чергових загальних зборах
М.І.Бурлай, не витримавши обвинувачень, положив ключі на стіл.
Ініціативна група провела збори; головою обрали В.М.Вронського. Газети
писали: «Помилка М.І.Бурлая у тактичному прорахунку. Захопившись
перспективами розвитку господарства, він недостатньо чітко роз'яснював
свої позиції трудівникам. Колектив вважав, що голова не займається
виробництвом; реформи, які він проводить, нікуди не ведуть».

Відбулися ще декілька сесій сільської ради; фермерами стали
Бурлай М.І. та декілька десятків працівників колгоспу, соціальної сфери;
землю під особисте підсобне господарство отримали всі працівники
соціальної сфери; пройшла «розпайовка» асоціації кооперативів ім.
Шевченка, виник кооператив «Мрія» (голова М.І.Бурлай).

Через декілька років почалася «земельна революція» в кооперативі
ім. Шевченка; ініціативна група намагалася повернути до головування
М.І.Бурлая. Пройшла серія загальних зборів трудового колективу.
Більшість механізаторів та частина тваринників підтримали М.І.Бурлая;
районна рада та більшість пенсіонерів колгоспу — В.М.Вронського. З
колгоспу вийшла на фермерські хліба група керівників середньої ланки
на чолі з головним агрономом А.О.Кульчицьким.

Ще через декілька років чергова криза розколола КСХП ім.
Шевченко на кооперативи ім. Шевченка (голова Г.Ф.Даниленко), «Едем»
(голова В.М.Вронський), Благодатненський «Фенікс» (голова
В. О. Козубенко).

Все ясніше було видно, що громада в глибокій кризі: люд наче
оскаженів — усі намагалися вхопити-видерти шматочок (шматище)
загал ьноколгосп ного (кооперативного) добра. Йшов перерозподіл
власності.

Ось у такій обстановці я працював головою сільської ради (потім
сільським головою).

Козаки нашого осередку вважали, що лише зміни у свідомості
місцевого люду (прийняття за першооснову буття Адамівської громади

Кодексу буття козацтва) дозволять вийти з моральної кризи. Ми почали
працювати над створенням Програми виходу Адамівської громади з
моральної (духовної) кризи.

Я помітив таку закономірність — якщо погано справи йдуть у
господарській діяльності громади (причиною цього, як правило, є
моральні проблеми) — включаються Божі сили, які спрямовують
зусилля духовних керманичів громади (в селі це, як правило,
вчителі) й, через дітей (школярів), дорослі отримують духовний
поштовх до виходу з кризи. Таким духовним поштовхом було
створення в кінці 90-х років в Адамівці школи козацько-лицарського
виховання, знаної потім по всій Україні...

Це буде потім, а зараз я — сільський голова громади; громади, яка,
з безліччю моральних та матеріальних проблем, застрягла в багнюці
перманентного ділення.

Отримали від одеських козаків проект нової редакції Статуту
Українського козацтва. Проробили його. На радах станів обговорили.
Хлопці зробили висновок, що стара редакція Статуту демократичніша.
Вирішили нічого не міняти в статутних документах.

Тоді ж надійшли документи, що підписав головний отаман
Українського козацтва П.Бровко — «Перелік заходів 1996-2005 рр.». На їх
основі ми розробили свої:

ПЕРЕЛІК ЗАХОДІВ

по дослідженню і сприянню відродженню історико-культурних традицій
козацтва на території діяльності Адамівського Осередку Козацтва

Необхідне
(цільове
фінансуванн
я допомога з
боку

держави,
громадських
організацій
та фондів) за
рівнем цін на
1996 рік

РОЗДІЛ І. Розвиток наукових досліджень історії та культурних традицій козацтва

Дослідження та реєстрація козацьких АОК разом із Нижньо-

но

1999

1996-

пам'яток культури. Дністрянською постійно

За умови

залучення

цільового

Установи, відповідальні Термін
№ Найменування заходів за реалізацію окремих виконан

заходів ня

діючою археологічною

експедицією Інституту фінансуванн

народознавства я.

України.

РОЗДІЛ !V. Створення і розвиток історико-культурних заповідників та музеїв. Охорона пам'яток історії та
культури козацтва. Розвиток туристичної мережі.

Створення та розробка нових
туристично-екскурсійних маршрутів,
турів, походів тощо за козацькою
тематикою.

Розробка концепції створення музеїв
козацької слави в районі.

Організація туристично-краєзнавчих
експедицій по місцях, пов'язаних з
історією козацтва та місцях сучасного
розселення нащадків козаків в районі.

АОК разом із
туристичними
організаціями всіх
форм власності в
районі.

АОК разом із відділами
освіти, культури РДА.

АОК разом із
туристичними
організаціями всіх
форм власності.

Проведення районного конкурсу на
кращу екскурсію за козацькою
тематикою.

АОК разом із відділом
культури РДА.

РОЗДІЛ V. Дослідження і розвиток культурних традицій козацтва.

Відновлення історичних назв населених
пунктів, пов'язаних з історією козацтва.

АОК разом із відділом
культури РДА.

1996-
2005

1996-
1998

Постійно

1998

1996-
2000

За рахунок

бюджетних

коштів та

коштів

туристичних

організацій.

Необхідне
залучення
коштів РДА.

За рахунок
різних
джерел
фінансуванн
я та

комерційної
діяльності.

За рахунок
бюджетних
коштів та
спонсорських
внесків.

За рахунок

бюджетних

асигнувань

місцевих

органів

влади.

Проведення щорічних свят козацького
мистецтва.

Проведення районних науково-
практичних семінарів «Культурні традиції
козацтва в контексті національної
системи виховання».

Участь районних козацьких колективів у
Всеукраїнському фестивалі народного
мистецтва «Хортиця».

АОК разом із відділом
культури РДА.

АОК разом із відділом
освіти РДА.

АОК разом з відділом
культури РДА.

Щорічно
1996-
2005

Періоди
чно

1996-
2005

1996-
1998,

2000

За рахунок
місцевого
бюджету та
позабюджетн
их

надходжень.

За рахунок
бюджету
відділу освіти
РДА.

За рахунок
місцевого
бюджету з
залученням
коштів

підприємств і

комерційних

структур.

Мине декілька років й інспектор Міністерства освіти України
полковник УК П.Бровко буде інспектувати Білгород-Дністровський район,
а я — головний спеціаліст відділу освіти райдержадміністрації -
доповідати йому про те, як ведеться в районі робота з козацько-
лицарського виховання.

В аспірантурі змінили тему моєї дисертації — «Виховна робота з
населенням державного службовця 9-10 рангу (голови сільської-
селищної ради)», в зміст її увійшов розділ «Виховання фізично та
морально здорового покоління на засадах козацького лицарства» (була
тема «Державно-громадське управління освітою на місцевому рівні -
модель районного відділу народної освіти у сільському районі» — я був
зарахований до резерву районної державної адміністрації на посаду
начальника відділу освіти).

СПІВБЕСІДА

«Поступаючий до аспірантури Тимофєєв Валерій Якович пройшов співбесіду
за спеціальністю 13.00.01 «Теорія та історія педагогіки». Показав добрі знання з
педагогіки та психології.

Особливий інтерес виявив до проблеми виховної роботи з населенням в
межах сільської (селищної) ради. Був прикріплений до кафедри педагогіки Одеського
державного університету для написання кандидатської дисертації з жовтня 1996

року. Розробляє проблему «Зміст, форми та методи виховної роботи державного
службовця 9-10 рангу (голови сільської та селищної ради) з населенням».

Вважаю, що Тимофєєв В.Я. може бути допущений до складання вступних
іспитів до аспірантури.

Даю згоду бути науковим керівником.

Кандидат педагогічних наук, доцент Якубовська О.М.»

ВІДГУК

на реферат «Зміст, форми та методи виховної роботи державного службовця
9-10 рангу (голови сільської та селищної ради) з населенням»
Тимофєєва В.Я., голови Адамівської сільської ради
Білгород-Дністровського району Одеської області

В рефераті обґрунтовується актуальність теми, дається ступінь її розробки у
теоретичному та практичному плані.

У ч.1 «Основні напрямки виховної діяльності голови місцевої ради»
аналізується процес виховної діяльності голови місцевої ради, розкривається ступінь
вивчення цієї проблеми в працях вітчизняних та закордонних вчених, обґрунтована
необхідність пошуку такої системи форм та методів виховної роботи з населенням,
яка б розв'язала головну проблему: підготовку фахівця-управлінця, бо лейтмотивом
всієї роботи голови місцевої ради є виховання людини, здатної до саморозвитку і
самовдосконалення. Голова місцевої ради є головним вихователем громади.

У ч.2 розглядаються педагогічні основи майстерності державного службовця 9-
10 рангу (голови місцевої ради) як вихователя населення.

Розглядаючи особливості та структуру виховної роботи голови місцевої ради,
автор підкреслює, що виховання населення конкретизується через систему виховних
завдань, принципів, напрямків. Аналізуючи їх, він наголошує, що у виховній роботі з
населенням голова місцевої ради використовує практично весь спектр виховних
методів: переконання, позитивного впливу, вправ, заохочення, осуду, вимоги,
контролю за поведінкою, переключення, покарання; більшість засобів та основні
форми (індивідуальну, групову, колективну, масову).

Аналізуючи соціально-психологічні основи майстерності як вихователя голови
місцевої ради, автор стверджує, що виховний вплив голови ради залежить від його
морально-психологічних якостей та педагогічної майстерності, яка потребує великого
досвіду, знань специфіки роботи, ерудиції та психологічної готовності здійснювати
виховну роботу у громаді. Вказує, що здатність виховувати виявляється в результаті
уяснення мети дії та засобів її здійснення, усвідомлення успіхів та недоліків,
прагнення до самовдосконалення. Розкриваючи проблему формування умінь та
навичок виховної роботи, автор подає докази, що на успіх виховної роботи голови
ради впливає попередня теоретична підготовка, вміння та навички. Для утворення
вмінь та навичок виховувати не досить одного знання, потрібне тренування.

У ч.3 автор дає основні положення сучасної концепції виховної роботи з
населенням державного службовця 9-10 рангу (голови сільської та селищної ради),
вказує оптимальні шляхи підготовки голови ради як вихователя, критерії
результативності його виховної роботи.

У висновках вказується, що виховання населення головою ради в побуті, на
виробництві, в громадському житті стає важливим фактором морального та
розумового розвитку соціуму.

Кандидат педагогічних наук, доцент Якубовська О.М.

ВИХОВНА РОБОТА З НАСЕЛЕННЯМ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ 9-10 РАНГУ
(ГОЛОВИ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ-ОТАМАНА КОЗАЦТВА ГРОМАДИ)
ПРОГРАМА ВИХОДУ АДАМІВСЬКОЇ ГРОМАДИ З МОРАЛЬНОЇ (ДУХОВНОЇ) КРИЗИ

Душу — Богові! Життя — Батьківщині! Серце — людям! Честь — нікому!

Замість вступу.

Доки Україна мала козацтво, доти вона була або незалежна, або
автономна.

Оволодіваючи козацькою духовністю і вступаючи до лав козацтва, українці
ставали славним і звитяжним братством лицарів волі, чесних власників, палких
патріотів і повноправних господарів рідної землі. Це був не лише вільнолюбний
військовий орден, що постійно стояв на чатах своєї материзни і дідизни, охороняв
рідну мову, культуру, духовність, етнічну територію від ворожих навал. Козаки були
землеробами і хліборобами, митцями і вченими, культурними і державними діячами,
тим соціальним станом, який на своїх могутніх раменах зберігав і плекав українську
націю, державу. Козацтво було невичерпним джерелом української еліти, яка
виконувала історичну націотворчу і державотворчу місію.

Видатні козацькі державотворчі, гетьмани, полковники, кошові отамани
С.Наливайко, П.Сагайдачний, І.Сірко, І.Богун, Б.Хмельницький, І.Виговський,
М.Кривоніс, І.Мазепа, П.Калнишевський завжди залишалися в національній
свідомості як високі взірці відваги і звитяги, синівської любові, вірного служіння
інтересам Матері-України.

Історична доля вибрала для українства найбільш адекватну його природі
козацьку форму і сама в козацькому способі життя українській національній
психології дала власний розвиток. І результати, рятівні для нації, не забарилися.
Високого рівня розвою набули козацька філософія, ідеологія, мораль, характер,
світогляд, національна свідомість і самосвідомість. Видатні вчені, державні діячі
багатьох країн світу Г.Боплан, Й.Гердер, Вольтер, Кромвель, П.Халебський,
Ж.Шерер та ін. захоплювалися героїзмом і витривалістю, військовою доблестю і
демократичними засадами життя козаків. Іноземці часто називали Україну
«Козацькою республікою», «Країною козаків», «Козацькою землею», а українців -
«козацькою нацією».

Для всіх народів світу козацтво стало найбільшим символом волелюбства,
незламності національного духу українців. Козацько-лицарські традиції завжди були і
будуть могутньою силою, яка з'єднує весь український народ. Ідеї, цінності козацтва
становлять серцевину історичної естафети наступності і спадкоємності поколінь
нашого народу, є золотим фондом сучасної національної ідеології державотворення.

І. Основні принципи виховання громади.

Сучасне Українське козацтво, спираючись на історичний досвід
українського народу, враховуючи надбання людства, пропонує цілісну
програму побудови нового українського суспільства, яке б ґрунтувалося на
першочерговості національних інтересів України, на її рівноправному
входженні до сім'ї цивілізованих народів, на створенні для кожної людини
можливості забезпечити власною чесною працею гідний рівень життя собі та
своїй родині. Козацтво пропонує реальний шлях до добробуту і благополуччя,
стабільності, реального зміцнення державності, встановлення політичного та
економічного суверенітету України, зміцнення її міжнародного авторитету.

За основу виховання в громаді ми обрали -

КОДЕКСИ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА:
1. КОДЕКС ЛИЦАРСЬКОЇ ЧЕСТІ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА,

що включає такі основні якості особистості:

— любов до батьків, вірність у коханні, дружбі, побратимстві, товаришуванні,
ставленні до Батьківщини, рідного народу;

готовність турбуватися про молодших, зокрема дітей, усіх літніх людей і
людей похилого віку;

підкреслено шанобливе ставлення до матері, дівчини, жінки, бабусі;

непохитна вірність ідеям, принципам народної моралі, національним і
загальнолюдським цінностям;

відстоювання свободи і незалежності особистості, народу, держави, єдності і
соборності українських земель;

прагнення роботи пожертвування на будівництво храмів, навчально-виховних
закладів, просвітних установ, пам'яток історії та культури;

готовність проявляти принциповість і непримиренність до зла, аморальності і
наступальність у боротьбі з ними;

здатність цілеспрямовано й систематично розвивати фізичні і духовні сили,
зокрема непохитну силу волі і непоборну силу духу, можливості свого організму,
займатися самопізнанням і самовдосконаленням;

уміння скрізь і всюди чинити шляхетно, виявляти доброчинність, лицарські
чесноти, глибоку історичну пам'ять, національну гідність і гордість;

турбота про розвиток національних традицій, звичаїв, обрядів, бережливе
ставлення до рідної природи, землі, примноження її багатств;

прагнення внести якнайбільший особистий внесок у підвищення добробуту
рідного народу, його матеріального і духовного рівня.

2. КОДЕКС ЛИЦАРСЬКОЇ ЗВИТЯГИ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА,

який декларує:

готовність боротися до загину за волю, честь і славу України;

нехтувати небезпекою, коли справа стосується життя рідних, друзів,
побратимів, долі Матері-України;

презирство і ненависть до ворогів, прагнення визволити рідний край від чужих
заброд-завойовників;

уміння доводити наукову неспроможність ворожих ідей і теорій, спрямованих
на послаблення Української держави, на приглушення національної свідомості і
самосвідомості, та встановлення національної несправедливості і нерівноправності;

здатність відстоювати в будь-яких обставинах життя рідну мову, культуру,
мистецтво, духовні традиції, гідність і гордість свого та інших народів;

героїзм, подвижництво в творчій праці і в бою в ім'я свободи і незалежності
України;

відстоювання свого права бути господарем на рідній землі, володарем
національних багатств, готовність нікому не давати на поталу своєї материзни і
дідизни;

здатність і готовність займатися постійно, в тому числі і в години можливого
лихоліття, народотворчою і націотворчою діяльністю, будівництвом і зміцненням
Української держави.

3. ЗАПОВІДІ МИЛОСЕРДЯ,

які українські козаки залишили своїм нащадкам — сучасному Українському
козацтву як дорогоцінний морально-духовний спадок:

готовність допомагати найслабшим, найбеззахиснішим — дітям, створювати
умови для їхньої радості, попереджувати їхні страждання, замінювати їм у разі
необхідності батька і матір, брата і сестру;

всебічна допомога сиротам, вдовам, бабусям і дідусям, турботливе
ставлення до безпомічних, постійна їх матеріальна підтримка;

надання допомоги хворим, інвалідам, потерпілим від злих людей, стихійних
сил природи та іншого;

здатність до співчуття, жалю до людей, які потрапили в біду;

готовність допомагати будь-якій людині, щиро розділити з нею журбу,
страждання, горе, зробити все для того, щоб їй стало легше.

ІІ. Виховання фізично та морально здорового покоління на засадах козацького

лицарства.

Історія вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А
своє у нас — козацтво — спосіб життя вільної людини, яка із
зброєю в руках захищала своє право на свободу.

Держава живе й розвивається доти, доки в ній живе багатим духовним життям
школа. А для цього школа повинна стати осередком зустрічі дитинства із справді
загальнолюдським — дитинча має частіше зазирати у вічність — саме школа стоїть у
витоків духовності суспільства.

Історичні умови буття породили самобутній феномен — козацтво. Воно
втілювало в собі фізичне і духовне здоров'я, інтелектуальну силу, життєздатність,
оптимізм і енергію.

Це була об'єднана, згуртована, ідейно і духовно зцементована, суворо
дисциплінована сила, яка очолювала боротьбу проти чужоземних ворогів.

В сучасних умовах погіршення фізичного та психічного здоров'я молоді,
відходу суспільства від основ природовідповідного життя, необхідно повернутися
обличчям до надбання наших предків-козаків — системи виховання всебічно
розвиненої особистості молодого козака. В основу навчально-виховного процесу
школи такого типу необхідно покласти проблему „Школа козацького виховання -
основа становлення особистості козака-лицаря".

Система виховної роботи школи такого типу базується на ідеях козацтва.
Діяльність усіх джерел організованого впливу на виховний процес у школі
спрямований на творче продовження в сучасних умовах козацьких звичаїв і традицій,
вироблення в кожного учня прагнення розвивати в собі кращі людські риси козака-
патріота.

Козацька система виховання:

наймудріша, бо вона озброєна багатющими знаннями, виробленими
колективним генієм народу;

найавторитетніша, бо її істинність підтверджена багатовіковою масовою
практикою;

найідейніше, бо вона базується на заповідях народної моралі, націлена на
формування справжньої людини;

найпрогресивніша, бо вона завжди знаходиться на передньому краї боротьби
за розум, за світло знань, за перемогу Добра над Злом;

найбагатша, бо на її теренах протягом багатьох віків сумлінно працюють
мільйони вихователів.

Народні традиції, звичаї та обряди об'єднують минуле і майбутнє народу.
Практично прилучаючись до них, учнівська молодь убирає в себе філософський,
психологічний, ідейно-моральний і естетичний зміст, у неї формується козацька
самобутність, творче ставлення до дійсності...

Головна мета школи козацького виховання — формування в родині, школі і в
громадському житті козака-лицаря, палкого патріота, мужнього громадянина,
захисника рідної землі з яскраво вираженою свідомістю і самосвідомістю,
світоглядом і характером, високою мораллю і духовністю.

Основні завдання школи козацького виховання:

плекати фізично загартованих, із міцним здоров'ям, дужих тілом і духом
козаків і козачок;

формувати у підростаючого покоління високі козацькі якості, шляхетність,
моральні чесноти, почуття милосердя;

виховувати силу волі і силу духу, мужність і звитягу, уміння боротися зі злом і
перемагати його в будь-яких життєвих обставинах;

плекати віру, надію, любов, готовність творити добро і красоту в собі і в
довкіллі;

формувати здатність до альтруїзму, гармонійного поєднання особистих,
індивідуальних і загальнодержавних потреб та інтересів, відчувати себе невід'ємною
складовою частиною цілого і вічного — козацтва;

виховувати у підростаючих поколінь козацький характер, світогляд, історичну
пам'ять і свідомість;

готувати молодь до активної творчості, участі в розвитку культури,
духовності;

виховувати господарів рідної землі, творців держави, її захисників від ворожої
агресії, експансії;

сприяти оволодінню молоддю військово-спортивним мистецтвом козаків,
формуванню в неї, з урахуванням сучасних світових здобутків в галузі науки,
культури і техніки, творчих умінь продовження політичних, державних, економічних,
мистецьких і військових традицій козацтва.

Цикли

Цикли та напрямки виховання в козацькій школі.

Напрямки

Козацька система здоров'я.

КУЛЬТУРА

І ТІЛО-

ВИХОВАННЯ

ДУХОВНА

КУЛЬТУРА

1 Формування у молодого козака міцного здоров'я, загартованості тіла й духу, уміння
досягати перемоги.

Козацька військова справа.

Відродження військово-спортивного мистецтва козаків: верхової їзди, стрільби з лука,
володіння списом, шаблею, іншими видами зброї, подолання природних перешкод,
керування човном, різних видів боротьби та протиборств.

Козацький родовід.

Організація досліджень молодими козаками свого родоводу; виховання родинних
цінностей, поваги до свого роду, бажання примножити його славу.

Козацькі традиції.

Відродження прогресивних козацьких традицій, служіння Батьківщині корисними
справами.

Козацька історія та культура.

Пізнання історії козацтва, досягнутих ними пріоритетів — ідейних, політичних,
наукових, культурних та ін.

Відродження козацьких мистецьких традицій: гуртового співу, танцю, дотепного
влучного слова, художнього розпису, художньої вишивки; козацьких знань: народної

І

медицини, астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії.

Козацька духовність.

6 Формування високої моралі, сили волі і сили духу; оволодіння основами козацької
філософії, ідеології, психології, характеру і світогляду.

Козацьке самоврядування.

7

Відродження моделі козацького самоврядування — Кола (Кругу) — де отаман — лише
перший серед рівних (безпосередня участь у прийнятті рішень, але й персональна
відповідальність за їх втілення в життя).

ІІІ. Роль лідера громади (голови сільської ради). Виховання дорослого

населення громади.

Лідер повинен набагато більше віддавати громаді, ніж
отримувати; лише тоді структура буде дієвою, лише тоді
будуть бачити в тобі отамана, лише тоді підуть за тобою...

У світі спостерігається перехід від державного управління до державно-
громадського управління суспільством. Це пов'язано із загальною тенденцією до
автономізації регіонів.

Цим же щляхом йде і Україна. Тому сьогодні дуже важливо виробити спільні
державно-громадські підходи до створення нової моделі цілісної системи управління
суспільством на місцевому рівні, якій були б властиві демократизм, гуманізм,
гнучкість, динамізм, мобільність, здатність до самоорганізації і розв'язати її головну
проблему: підготовку фахівця-управлінця місцевого органу влади — державного
службовця 9-10 рангу (голови сільської, селищної ради), який є визначальною
фігурою життя громади на місцевому рівні — координатором співробітництва органів
державного управління та місцевого (громадського) самоврядування, головним
вихователем громади.

Суспільство збільшує попит на демократичного і гуманістично зорієнтованого
голову місцевої ради, який би гармонійно поєднував у собі духовний, психічний,
фізичний розвиток, самопізнання з пізнанням природи буття людини, всесвіту,
суспільства, був би спроможним розвивати творчі здібності свої і навколишніх,
співпрацювати з людьми різних філософських, політичних, релігійних поглядів, у
своїй роботі використовував би комплекс методів виховання, а не тільки один -
покарання.

Сучасна підготовка голів рад до виховної роботи з населенням не дає
можливості осмислити навколишній і внутрішній світ людини, не спонукає до
саморозвитку, до повного розкриття творчого потенціалу особистості.

Тому необхідно озброїти голів місцевих рад знаннями, вміннями, навичками
щодо теорії та практики змісту, форм та методів виховної роботи з населенням; це
допоможе виховати мислячу, духовно здорову творчу особистість, здатну вирішувати
проблеми сьогодення і майбутнього у житті громади.

Ретроспективний погляд на права, обов'язки та повноваження сільського
голови свідчить, що лейтмотивом всьої його роботи є (як це не дивно!) виховання
гармонійно розвиненої, високоосвіченої, соціально активної й національно свідомої
людини, що наділена глибокою громадянською відповідальністю, високими
духовними якостями, є носієм кращих надбань національної та світової культури,
здатної до саморозвитку і самовдосконалення. Велике значення мають моральні

чесноти голови (вплив на моральну атмосферу в громаді), психологічні якості
(яструб-голуб), знання, вміння, навички, досвід практичної роботи.

Голова ради є головним вихователем соціуму, який його висунув на цю посаду.
Естетичні смаки голови, спосіб життя, фізичне, психічне, духовне здоров'я, світогляд,
активність, культура праці, політична, естетична, правова культура, культура
поведінки та спілкування, вміння застосувати знання у практичній діяльності,
моральні почуття і риси особистості, сімейне життя тощо — є потужним виховуючим
потенціалом, який може бути позитивним в разі переважання позитивних рис, або й
навпаки.

Крім опосередкованого виховного впливу голова ради повинен вести й
безпосередню виховну роботу серед населення сам і залучати сім'ю, найближче
соціальне оточення — формальні й неформальні об'єднання, громадські організації,
засоби масової інформації, школу, заклади культури, релігійні об'єднання тощо,
стрижнем якої є національна ідея (в її козацькому варіанті), яка відіграває роль
об'єднуючого, консолідуючого фактору у суспільному розвиткові, спрямованого на
вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості, як громадянина
своєї держави. Національний характер виховання полягає у формуванні козака-
громадянина України незалежно від його етнічної приналежності.

Гуманістичний характер виховання передбачає побудову його змісту й форм
на основі глибокого розуміння природи виховуваних, їх індивідуальних рис і
можливостей, поваги до особистості, турботи про їх гармонійний розвиток,
встановлення взаємин співробітництва.

Підвалини підготовки фахівця-керівника-козака закладає загальноосвітня
школа, як фахівець він формується у вищій школі, але як керівника-вихователя вища
школа його не готує, а досвід керівництва (зокрема, державного службовця 9-10
рангу), голова сільської ради набуває методом випробувань та похибок, що
неприпустимо!

Тому мистецтву керувати (і виховувати!) необхідно голову ради вчити!

Виховання населення конкретизується через систему виховних завдань, що є
загальними для всього суспільства в цілому:

забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей,
суспільних та власних інтересів;

відхід від уніфікації в процесі виховання, від орієнтації на «усереднього»
виховуваного;

формування національної свідомості і людської гідності (козацькі якості),
любові до рідної землі, родини, свого народу, бажання працювати задля розквіту
держави, готовність її захищати;

виховання правової культури: поваги до Конституції, законодавства України,
державної символіки, знання та дотримання законів;

забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків,
старших, культури та історії рідного народу;

формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови;
виховання духовної культури особистості та створення умов для вільного
формування нею власної світоглядної позиції;

утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості,
милосердя, патріотизму, доброти та інших доброчинностей;

культування кращих рис української ментальності — працелюбності,
індивідуальної свободи, глибокого зв'язку з природою, толерантності, поваги до
жінки, любові до рідної землі;

формування почуття господаря й господарської відповідальності,
підприємливості та ініціативи, підготовка до життя в умовах ринкових відносин;

забезпечення повноцінного розвитку людини, охорона й зміцнення її
фізичного, психічного та духовного здоров'я;

формування соціальної активності та відповідальності особистості через
включення виховуємих у процес державотворення, реформування суспільних
стосунків;

забезпечення високої художньо-естетичної культури, розвиток естетичних
потреб і почуттів;

вироблення екологічної культури козака, розуміння необхідності гармонії його
відносин з природою;

прищеплення глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями індивідуальної
свободи, правами людини та її громадською відповідальності;

спонукання виховуємих до активної протидії проявам аморальності,
правопорушень, бездуховності, антигромадській діяльності.

Виховання населення здійснюється за такими принципами:

Єдність національного і загальнолюдського — формування національної
свідомості, любові до рідної землі і свого народу; оволодіння українською мовою,
використання всіх її багатств і засобів у мовній практиці, прищеплення шанобливого
ставлення до культури, спадщини, традицій і звичаїв народів, що населяють Україну,
оволодіння надбаннями світової культури.

Природовідповідальність виховання — врахування у процесі виховання
багатогранної і цілісної природи людини, вікових, індивідуальних особливостей
(психологічних, національних, релігійних).

Культуровідповідальність виховання — органічний зв'язок з історією народу,
його мовою, культурними та прогресивними родинно-побутовими і релігійними
традиціями, з народним мистецтвом, традиціями і культурами інших народів світу,
забезпечення духовної єдності, наступності та спадкоємності поколінь, зв'язок
виховання з життя.

Активність, самодіяльність і творча ініціатива населення, утвердження
життєвого оптимізму, розвиток позитивного мислення.

Демократизація виховання — розвиток різноманітних форм співробітництва і
встановлення довір'я між вихователем і виховуємим, повага до суверенітету
особистості, розуміння її запитів та інтересів.

Гуманізація виховання — пріоритет завдань самореалізації особистості
виховуємого, створення умов для вияву обдарованості і талантів, формування
гуманної особистості, щирої, людяної, доброзичливої, милосердної.

Безперервність і наступність виховання — досягнення цілісності і наступності у
вихованні, перетворення його у процес, що триває впродовж усього життя людину.

Єдність навчання і виховання — розвиток і формування особистості,
опанування нею національної і світової культури здійснюються як єдиний процес, що
передбачає набуття знань, вироблення ставлень та цінностей, які в кінцевому
рахунку обумовлюють світогляд та ідеали козака.

Диференціація та індивідуалізація виховного процесу — врахування у виховній
роботі рівнів фізичного, психічного, соціального, духовного, інтелектуального
розвитку виховуємих, стимулювання активності, розкриття творчої індивідуальності
кожного.

Гармонізація родинного і суспільного виховання — виховний всеобуч
населення, об'єднання і координація виховних зусиль усіх суспільних інститутів.

Реалізація основних завдань і принципів виховання здійснюється у ряді
пріоритетних напрямів:

Патріотичне виховання — формування патріотичних почуттів означає
вироблення високого ідеалу служіння народові, готовності до трудового та героїчного
подвигу в ім'я процвітання української держави. Воно покликане формувати
громадянина-патріота-козака, готовність у будь-який час стати на захист
Батьківщини, оволодівати військовими і військово-технічними знаннями, спонукати до

Бесіди, А) Громадське Похвала,

особистого* доручення

Просьба, Повсяк- Якщо є

денне спо

бесіди про

-ження, ного

фізичного вдосконалення, а також вивчати бойові традиції та героїчні сторінки історії
українського народу, його Збройних Сил.

Правове виховання — формування правової культури — прищеплення поваги до
прав і свобод людини і козака-громадянина, Конституції, державних символів (Герба,
Прапора, Гімну); знання й дотримання у поведінці Законів України; активна протидія
особам та установам, що порушують закони, завдають збитків державі, зазіхають на
територіальну цілісність і незалежність України.

Моральне виховання — прищеплення й розвиток моральних почуттів,
переконань і потреби поводити себе згідно з моральними нормами, що діють в
суспільстві. Опанування духовною культурою людства, нації, найближчого
соціального оточення. Наслідування кращих моральних зразків своєї родини,
українського народу, загальнолюдських моральних цінностей.

Цілісний процес виховання передбачає художньо-естетичну освіченість і
вихованість особистості. Виховуючи естетичні погляди, смаки, які ґрунтуються на
народній естетиці та на кращих надбаннях цивілізації, національне виховання
передбачає вироблення умінь власноручно примножувати культурно-мистецьке
надбання народу, відчувати й відтворити прекрасне у повсякденному житті.

Трудове виховання — формування творчої, працелюбної особистості-козака,
умілого господаря, що володіє відповідними навичками та вміннями, професійною
майстерністю, на основі сучасних знань про ринкову економіку може самостійно
віднайти застосування власним здібностям у системі виробництва, науки, освіти.

Фізичне виховання — утвердження здорового способу життя як невід'ємного
елемента загальної культури особистості. Повноцінний фізичний розвиток
особистості козака-лицаря, формування його фізичних здібностей, зміцнення
здоров'я, гармонія тіла і духа, людини і природи — основа фізичного виховання.

Екологічне виховання — передбачає формування екологічної культури
особистості, усвідомлення себе частиною природи, відчуття відповідальності за неї
як за національне багатство, основу життя на землі, залучення виховуємих до
активної екологічної діяльності, нетерпиме ставлення до тих, хто завдає шкоди
природі.

Структура (методи, засоби) виховної роботи голови ради з населенням.

А. Безпосередній вплив:

Заохоченн

Методи

Переко- Позитивного Вправ

Осуду

(покарання

нання

прикладу

(привчення)

)

Допоміжні методи

Вимоги

Контролю
за Пере-

поведінко конання
ю

я

Способи

Збори,

Вечори,

Диспути

Б)видатних

діячів,

літературни
х героїв,
Конфе- земляків.

спілкування,

належним

чином

організован

а

Подяка,

Нагороди,

Дошка
пошани,

Книга

Заува-
ження,

Виговор,

Штраф

(ув'яз-
нення).

тактовна

вказівка,

розпоряд

стере-

ження, інд.

факти
однобіч

виконання

звіт

захоп-

ренції,
Ранки.

практична пошани.

діяльність.

перед
товари-
шами

про ви-
конання
доручень
, роботи.

доручень. лення

одним

видом

діяль-
ності.

* Основні якості особистості голови ради, що мають виховний вплив на
населення: патріотизм, світогляд; політична, правова, екологічна культура; естетичні
смаки; культура поведінки та спілкування; моральні почуття і риси особистості;
культура праці, вміння застосувати знання у практичній діяльності; активність; спосіб
життя, фізичне, психічне, духовне здоров'я. сімейне життя тощо.

Б. Опосередкований вплив (на керівників, неформальних лідерів, мікрогрупи,
колектив в цілому) через: сім'ю; дошкільний заклад; найближче соціальне оточення -
формальні й неформальні об'єднання; громадські організації; засоби масової
інформації; школу; заклади культури; релігійні об'єднання; правоохоронні органи.

Світ переходить від державного до громадсько-державного управління
через державно-громадське.

Необхідно виробити державно-громадські підходи до створення моделі
системи управління суспільством на місцевому рівні і розв'язати її головну проблему:
підготовку фахівця-управлінця-козака-отамана-голову сільської ради.

Сучасна система вдосконалення професійної кваліфікації голів місцевих рад
не спонукає до повного розкриття творчого потенціалу особистості. Систему
необхідно реформувати.

Лейтмотивом всієї роботи голови місцевої ради є виховання козака,
здатного до саморозвитку і самовдосконалення. Голова ради є головних
вихователем соціуму.

Мистецтву керувати (і виховувати) необхідно голову ради вчити.

В літературі цьому питанню приділяється необхідна увага. Ряд авторів
стверджує необхідність того, що керівник ради повинен бути не тільки організатором,
а вихователем громади, усією своєю працею і поведінкою виправдовував довір'я
народу.

Виховання населення конкретизується через систему виховних завдань,
принципів та напрямків.

У виховній роботі з населенням голова місцевої ради використовує
практично весь спектр виховних методів: переконання, позитивного впливу, вправ,
заохочення, осуду (покарання), вимоги, контролю за поведінкою, переключення;
більшість засобів та основні форми (індивідуальну, групову, колективну, масову).

Вихований вплив голови ради залежить від його морально-психологічних
якостей та педагогічної майстерності, яка потребує від голови ради великого досвіду,
знань специфіки роботи, ерудиції і психологічної готовності здійснювати виховну
роботу в громаді.

Здатність виховувати виявляється в розумінні мети, дії і засобів її
здійснення, усвідомленні успіхів і недоліків та прагненні до самовдосконалювання.

Для утворення вмінь і навичок виховувати не досить одного знання,
потрібно тренування.

Виховання населення головою ради в побуті, на виробництві, в
громадському житті стають важливим фактором культурного і розумового розвитку
людства.

Замість закінчення.

Мета козацтва — відродження народних традицій
державотворення та побудови єдиного національно
орієнтованого, економічно і соціально ефективного й екологічно
безпечного суспільства на принципах національної ідеї, свободи,
соборності, демократії, правової захищеності та соціальної
справедливості. Воно прагне сформувати нове покоління,
виховане на національно-патріотичних традиціях козацької
держави. Розраховує на силу і дух козацького народу, козацької
нації.

Український козак — це лицар України, морально чиста, високодуховна і
матеріально незалежна людина, яка вміє панувати над собою, володіє своїми
емоціями, розумом і волею, патріот України, який постійно морально, психологічно,
духовно і фізично готує себе до оборони Батьківщини, захисту родини, свого роду та
українського народу, своєї честі та гідності, дбає про єдність Українського козацтва і
українства всього світу.

У період розбудови й утвердження незалежної України у громадському,
шкільному і родинному житті нам потрібен насампередкульт лицарства. Наше
завдання — відновити історичну пам'ять, виховати людину, яка здатна побудувати і
саму себе, і своє гідне життя, і державу й тому ми за основу виховання громади
вибралиідеал лицаря — високошляхетної, духовно багатої, морально чистої й
мужньої людини .»20

28 червня 1996 року було прийнято Конституцію України.
НаТринадцятій нашій Козацькій Раді було затверджено
Декларацію про перетворення Адамівської громади в козацьку громаду
(Програма виходу Адамівської громади з моральної (духовної) кризи).
Прийняли в козаки нових членів: Білоуса Василя, Макаренка Сергія,
Редька Сергія.

20. ЛИПЕНЬ-ГРУДЕНЬ 1996. КАПІТАН.

Протистояння Президент — Верховна Рада тривало і досягло своєї
кульмінації влітку 1996 року. Проте законодавчій та виконавчій гілкам
влади вдалося досягти компромісу, що було зафіксовано в
Конституційному договорі.

Приїздили до мене з штабу округу два полковники ЗСУ; вручили
капітанські погони й пам'ятну адресу такого змісту: «Уважаемый Валерий

20 Козацький вісник. №12, березень 1997, №13, жовтень 1997. Адамівка.

Яковлевич! Приказом командующего войсками Одесского военного
округа №125 от 16 августа Вам присвоено очередное воинское звание
«КАПИТАН ЗАПАСА». Сердечно поздравляю Вас, Валерий Яковлевич с
присвоением очередного воинского звания, желаю Вам крепкого
здоровья, счастья в личной жизни и дальнейших успехов на благо
укрепления Вооруженных Сил Украины. Начальник управления кадров
округа генерал-майор В.Курлятович».

Відповідно до Указу Президента на зміну купону багаторазового
використання прийшла справжня національна валюта — гривня.

В Одесі отаманом УЧПГК було обрано Івана Герасименка. Від АОК
були присутні Гуцан В.Т., Завацький Д.О.

. Я навчаюсь в чотирьох ВНЗ: два факультети Одеського
сільськогосподарського інституту, Одеська державна морська академія,
Одеський інститут інженерів морського флоту. Сесії співпадають, є
«накладки». В деякі дні здаю два-три екзамени-заліки. Навчатися не
було важко; важко було спланувати час — прийшлося покинути ОІІМФ.
Результати навчання — три дипломи про вищу освіту; два з них -
«червоні».

В ті роки в Одесі заявили про себе козаки: кампанії за
найменування вулиць іменами козацьких ватажків, встановлення
пам'ятників Б.Хмельницькому, А.Головатому. Я приїздив на сесії в
козацькій формі; козаків знали, сприймали позитивно.

НаЧотирнадцятій нашій Козацькій Раді було прийнято рішення
про затвердження Концепції Адамівського осередку Козацтва (АОК)
щодо розбудови широкого козацького руху в Адамівській громаді та
перехід на носіння повсякденного козацького однострою (уніфікованого із
польовим одностроєм ЗСУ), але з козацькою символікою (шеврони
Українського козацтва, на беретах кокарди ВМФ без обрамлення — лише
Мальтійський хрест із Тризубом); почалося підсилення військового
впливу в нашій організації. Прийняли в козаки нових членів: Куликова
Руслана, Харченка Олександра.

Концепція Адамівського Осередку Козацтва (АОК)
щодо розбудови широкого козацького руху в Адамівській громаді

«Адамівський Осередок Козацтва (АОК) — надалі козацтво Адамівської
громади — має стати потужною і впливовою дружинно-військовою, громадсько-
політичною, виховно-патріотичною, консолідуючою силою Адамівської громади.

Виходячи з глибоко вкорінених в народі історичних традицій козацтва,
прихильного ставлення до ідеї відновлення козацтва, його високого авторитету у
різних шарах суспільства, а також сучасних реалій, доцільними є такі головні засади і
принципи подальшої розбудови широкого козацького руху в Адамівській громаді:

Основним принципом повинна стати «двоповерховість» структурної
побудови козацтва Адамівської громади з виділенням його формальної (офіційної,
державної, муніципальної) та громадської (неформальної) частини.

Офіційна (реєстрова, муніципальна) частина козацтва Адамівської громади
повинна бути представлена підрозділами спеціального призначення, які б, зокрема,
взяли на себе:

охорону майна державних та господарських структур: адмінбудинку,
тракторних бригад, ферм, гаражу, складів;

охорону громадського порядку (Адамівська добровільна козацька дружина);

утворення спеціальних груп швидкого реагування, оснащених необхідною
технікою на випадок надзвичайної ситуації (пожежа, землетрус, буревій та ін.);

утворення школи козацького виховання для морально-духовної підготовки
молодого покоління з використанням звичаєвих, морально-духовних, військових та
інших традицій козаччини.

Громадська частина козацтва Адамівської громади повинна бути представлена
єдиною і широкою мережею громадських організацій різних рівнів, яки б, зокрема,
взяли на себе:

комплексну діяльність по сприянню діючій українській армії та флоту;

створення козацького вишкільного стрілецького центру для ветеранів, воїнів у
запасі, який б дозволяв підтримувати і вдосконалювати свій військово-фаховий
рівень;

сприяння органам правопорядку на місцях (створення інституту громадських
дільничних-інспекторів);

сприяння розвитку ділових, економічних структур козацтва Адамівської
громади на базі звичаїв самозабезпечення, самореалізації в умовах сучасного
правового поля України (створення фонду матеріальної та інтелектуальної
допомоги);

історико-просвітницьку та художньо-мистецьку діяльність серед населення,
широкого загалу, що включає всі вікові і соціальні групи незалежно від партійної,
конфесійної та іншої приналежності;

створення широкої мережі дитячо-юнацьких, молодіжних козацьких
організацій на основі вікового досвіду вишколу молодого покоління в дусі
патріотизму, культу здорового тіла і духу.

Керівництво двома структурами козацтва Адамівської громади -
муніципальною та громадською — за посадою здійснює сільський голова, який
одночасно обіймає посаду Головного отамана козацтва Адамівської громади.
Фінансування муніципальної структури козацтва Адамівської громади здійснюється
сільською радою, господарськими структурами. Громадські структури козацтва
Адамівської громади діють на основі самофінансування при муніципальній та
державній підтримці.

Оперативне керівництво козацтвом Адамівської громади здійснює Наказний
отаман, кандидатуру якого з числа отаманів-керівників козацтва Адамівської громади
на паритетних засадах визначають Козацька Рада козацтва Адамівської громади та
Головний отаман (сільський голова).

Козацька Рада козацтва Адамівської громади включає Раду командирів
муніципальних козацьких структур, Раду отаманів козацьких, громадських організацій
та Раду Старійшин.

Вищим органом козацтва Адамівської громади є Велика Козацька Рада, яка
складається із всіх козаків та козачок (молодиків та берегинь) козацтва Адамівської
громади. Велика Козацька Рада є правомочна, якщо на її зборах присутні більше
половини членів козацтва Адамівської громади».21

Надійшов новий статут УЧПК. Одеські козаки тоді збиралися на
ради в Музеї при Будинку офіцерів (270024, місто Одеса, вулиця
Піроговська будинок 2). Новий осучаснений статут передбачав
територіально-адміністративний устрій козацтва в області. Якщо
котрийсь із місцевих осередків козацтва не був згодний з політикою

20 Козацький вісник. №14, березень 1997, №13, жовтень 1997. Адамівка.

обласного керівництва УЧПК, цей осередок просто виключали з лав
козацтва за «розкольницьку діяльність», що й потім відбувалося
неодноразово. Взагалі, намітилося посилення «гетьманщини» в
козацтві.

Витяг із Статуту УЧПК
(Статут розроблений на основі Статуту Українського козацтва)

УЧПК складається з Районових козацьких товариств (скорочено — РКТ), які
підпорядковані Крайовій Старшинській Раді, до якої входить: Крайовий Отаман,
Крайова Старшина (Військові Старшини).

РКТ створюються самостійно і підлягають реєстрації в крайовій канцелярії
(Військовій Канцелярії) УЧПК, реєструються у відповідному державному органі в місці
їх створенні з правом юридичної особи, або легалізуються без цього права, на
розгляд Крайової Старшинської Ради УЧПК.

РКТ діють та створюються на підставі цього Статуту та Статутів (Положень)
РКТ, які затверджуються Районовим колом.

3.4.2. У випадку рівного розподілу голосів, вирішальне слово залишається за
Крайовим Отаманом. При незгоді вирішальне слово залишається за Крайовим
Отаманом, як чинником делегованої волі Козацького Кола.

З прийняттям одеськими козаками цього статуту почався процес
перманентного розбрату в лавах крайового козацтва. Спочатку розкол на
«звичаєвиків» та «статутників», потім «статутники» почали ділитися на
«січовиків», «реєстровців», «військовиків», «об'єднанців», «гайдамак».

На Радах станів ми вирішили нічого в наших установчих
документах не міняти.

Від Л.Городецького отримали запрошення увійти до складу
Білгород-Дністровської паланки. Питання обговорили на Козацьких
радах станів. Вирішили: брати участь у заходах паланки, активно
співпрацювати, але структурно поки що не входити до складу паланки.
Питання про входження вивчити та доповісти на черговій Козацькій Раді.

21. СІЧЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 1997. СТРУКТУРНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ,

В березні в місті Білгороді-Дністровському в будинку Правління
громади мисливців та рибалок відбулася посвята в козаки Українського
козацтва. Пройшли посвяту та отримали Реєстрові грамоти й наші козаки
— В.Тимофєєв, В.Гуцан, Д.Завацький, І.Гамар, Л.Гречко.

НаП'ятнадцятій нашій Козацькій Раді були затверджені
структурні перетворення Адамівського Осередку Козацтва (АОК).
Прийняли в козаки нових членів: Козубенка Феодосія, Козубенка
В'ячеслава.

СТРУКТУРА АДАМІВСЬКОГО ОСЕРЕДКУ КОЗАЦТВА
(КОЗАЦТВА АДАМІВСЬКОЇ ГРОМАДИ)

Муніципальне (реєстрове) козацтво

№ Назва

Адамівська Охоронна
Козацька Дружина
(отаман, заступник-писар,
дружинники).

Адамівська Добровільна
Козацька Дружина
(отаман, заступник-писар,
дружинники).

Адамівська Спеціальна
Козацька Дружина
(отаман, заступник-писар,
дружинники).

Фінансування

Муніципальне,

господарськими

структурами.

Громадське козацтво

№ Назва

Адамівський Осередок
Козацтва: (отаман,
заступник-писар);

Адамівський стан (отаман,
1 заступник-писар,),

Благодатненський стан
(отаман, заступник-писар,)

Авидівський стан (отаман,
заступник-писар,).

Муніципальне, Рада Старшшин (гoлoвa,

господарськими 2 заступник).
структурами.

Жіноча Громада:

Рада Козачок (голова,
заступниця),

Рада Берегинь (голова,
заступниця);

Рада Дан (голова,
заступниця).

Муніципальне,

господарськими

структурами.

Школа Козацького

Виховання(отаман- Державне,

директор, заступники- муніципальне,

завуч, педагог-організатор, громадськими

старшина-учителі, джури- структурами.
дани-учні).

Сільська Козацька Рада
(виконком, депутати).

Муніципальне.

Громадська Рада (голова,
заступник).

Дитячо-юнацько-молодіжна
Козацька Організація (Січ,

Фінансування

Самофінансування.

Самофінансування.

Муніципальне,

самофінансування.

Муніципальне,
самофінансування.

Муніципальне,

державне,

громадське,

1

2

3

3

4

4

5

5

Молода Січ).

самофінансування.

Інститут громадських Муніципальне,

6 Інспекторів громадського державне,
порядку. громадське.

Фонд матеріальної та

інтелектуальної допомоги.

Муніципальне,

державне,

громадське,

господарськими

структурами.

Козацький Стрілецький
Центр (ДОСААФ).

Науково-культурний
Просвітницький Центр
«Берегиня» (БК).

Муніципальне,
самофінансування.

Муніципальне,

державне,

громадське,

господарськими

структурами.

22

22. ЛИПЕНЬ-ГРУДЕНЬ 1997. ДОКУМЕНТИ СТРУКТУРНИХ

ПІДРОЗДІЛІВ.

В Одесі отаманом УЧПГК було обрано Валентина Піскуна. Від АОК
були присутні Гуцан В.Т., Редько А.І.

НаШістнадцятій нашій Козацькій Раді затвердили документи
структурних підрозділів Адамівського Осередку Козацтва (АОК).
Прийняли в козаки нових членів: Подолька Сергія, Лазаренка Дмитра.

ДОКУМЕНТИ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ (АОК)

1. ШТАБ

Загальні положення

Штаб АОК є постійно діючим виконавчим органом з розташуванням у селі
Адамівка (сільська рада), що здійснює правове, наукове, організаційне,
документальне, інформаційно-аналітичне та інше забезпечення діяльності АОК,
якому підпорядковані всі структурні підрозділи (козацькі осередки) АОК.

Посадові особи Штабу АОК, з числа старшини АОК, здійснюють
організаційно-виконавчі функції згідно з Положенням про Штаб АОК.

Діяльність Штабу АОК, склад і обов'язки старшини АОК, а також діяльність і
завдання служб, які вони очолюють, регламентуються окремими Положеннями.

Штаб АОК безпосередньо підпорядковується начальнику Штабу ОКК, який
призначається наказом отамана АОК.

У своїй діяльності Штаб АОК керується Конституцією України, чинним
Законодавством України, Указами Президента України, декретами та постановами
Кабінету Міністрів України, Статутом АОК, наказами і розпорядженнями отамана АОК
та цим Положенням.

Основні завдання Штабу АОК

Організаційне забезпечення функціонування всіх структурних підрозділів
АОК з виконання ними завдань, що викладені у Статуті АОК.

Здійснення взаємодії з органами виконавчої влади, місцевого
самоврядування та структурами АОК.

6

7

7

22 Козацький вісник. №14, березень 1998. Адамівка.

Збір та систематизація інформації від осередків АОК, органів державної
влади, інших юридичних і фізичних осіб, як на території України, так і української
діаспори для здійснення аналізу стану розвитку АОК.

Підготовка документів до розгляду на засіданнях Рад старшини АОК та
Великих Рад АОК.

Доведення рішень, що прийняті на засіданнях Рад старшини АОК, Великих
Рад до структурних підрозділів АОК.

Контроль за виконанням наказів, розпоряджень отамана АОК, рішень Ради
старшини АОК, Великої Ради АОК.

Функції Штабу АОК

У період між Великими Радами АОК організовує діяльність АОК та
забезпечує роботу Рад старшини АОК.

Збирає та систематизує інформацію від осередків АОК, органів державної
влади, інших юридичних і фізичних осіб, як на території України, так і української
діаспори, опрацьовує плани розвитку АОК та практичні рекомендації щодо їх
реалізації.

На підставі інформації, що отримана, здійснює аналіз розвитку АОК.

Готує відповідні довідкові та науково-аналітичні матеріали з питань, що
розглядаються на засіданнях Рад старшини АОК та Великих Рад АОК.

Надає консультативну та організаційно-методичну допомогу структурним
козацьким осередкам АОК.

Організовує підготовку та проведення заходів, в тому числі й інформаційно-
технологічних, як в осередках АОК, так і загальнорайонного масштабу.

Надає членам Ради старшини АОК проекти документів та інформаційний
матеріал з питань, що розглядаються на засіданнях Рад.

Веде протокол та запис засідань Рад старшини АОК, Великих Рад АОК,
прес-конференцій тощо.

Веде облік та узагальнення пропозицій і зауважень, що висловлені під час
обговорення питань порядку денного засідання.

Обробляє інформацію, рішення, що прийняті на засіданнях Ради старшини
АОК, Великої Ради АОК.

Обробляє й готує до друку та тиражування матеріали і документи, що
пов'язані з діяльністю АОК.

Організовує і здійснює інформаційно-бібліотечне забезпечення діяльності

АОК.

Здійснює оформлення й надсилання документів, забезпечує опублікування
офіційних матеріалів та інформації про діяльність АОК.

Організовує підготовку матеріалів для друку в районній газеті «Советское
Приднестровье», в Козацькому Інформаційному Віснику.

Веде облік, зберігає і надає в користування документи АОК. Здійснює
передачу документів АОК до архіву АОК, а також контроль за їх зберіганням в архіві.

Обробляє, аналізує, надсилає адресату службову кореспонденцію, вносить
пропозиції щодо наукової організації роботи з документацією та забезпечує її
впровадження в роботу осередків АОК.

Розробляє і подає на розгляд Ради проекти нормативно-правової
документації, що регламентує взаємовідносини АОК з органами виконавчої влади та
місцевого самоврядування.

Організовує виконання наказів, рішень, постанов отамана АОК, Великої
Ради АОК, Ради старшини АОК.

Розробляє нормативно-правову та методичну бази АОК.

Координує взаємодію АОК з громадськими, релігійними організаціями,
благодійними фондами.

Встановлює зв'язки та обмін досвідом зі спорідненими громадськими
організаціями української діаспори та зарубіжних країн з питань розвитку
національно-патріотичного виховання суспільства.

Проводить науково-дослідні роботи з козацької тематики як своїми силами,
так і організовує й координує діяльність тимчасових та наукових груп.

У взаємодії з засобами масової інформації організовує та проводить прес-
конференції, засідання «круглих столів», науково-практичні конференції АОК тощо.

Співпрацює з військкоматами та відповідними органами інших силових
структур щодо укомплектування окремих підрозділів із числа призовників, які є
членами АОК.

Веде загальний реєстр особового складу АОК.

Проводить інспекційні перевірки діяльності осередків АОК, надає
рекомендації щодо усунення виявлених недоліків.

Здійснює також функції, що покладають на Штаб АОК інші керівні органи

АОК.

Керївництво та персонал Штабу АОК

Штаб АОК очолює начальник Штабу АОК, який призначається й звільняється
з посади отаманом АОК (функціональні обов'язки начальника Штабу АОК
визначаються посадовою інструкцією).

Заступник начальника Штабу АОК: Керує діяльністю секретаріату Штабу
АОК з метою виконання прав та обов'язків, що випливають із покладених на Штаб
завдань. Затверджує функціональні обов'язки співробітників Штабу АОК. Забезпечує
раціональний розподіл обов'язків між працівниками Штабу та виконання ними
обов'язків і функцій, що передбачені чинним Законодавством, цим Положенням,
посадовими інструкціями та правилами внутрішнього розпорядку. Готує та подає
начальнику Штабу АОК пропозиції щодо прийняття на роботу та звільнення з посади
працівників Штабу, а також їхніх преміювань та нагороджень. Організовує навчання
працівників Штабу та підвищення їхньої кваліфікації.

Інші працівники Штабу: Забезпечують своєчасне і якісне виконання
доручених завдань відповідно до функціональних обов'язків. Виконують окремі
завдання і доручення заступника начальника Штабу, начальника Штабу АОК,
отамана АОК. На співробітників Штабу АОК поширюється Законодавство України про
працю. Вони зобов'язані виконувати Правила внутрішнього трудового розпорядку,
інструкції щодо роботи з документацією, підвищувати професійний рівень і
кваліфікацію.

Права Штабу АОК

Отримувати від органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій
інформацію, документи і матеріали щодо діяльності козацьких організацій.

Вимагати від підрозділів АОК усіх рівнів забезпечення своєчасного подання
ними якісної і об'єктивної інформації щодо їхньої діяльності.

Вимагати від керівників (голів) козацьких осередків всіх рівнів усунення
недоліків, що виявлені у роботі підрозділів, у тому числі у випадку порушення ними
чинного Законодавства України, Статуту АОК тощо.

Отримувати довідкову літературу, якщо вона не містить державної таємниці.

Органїзацїйна структура Штабу АОК

Старшина АОК, що входить до складу Штабу АОК, має свої управи для
організації ведення роботи за відповідними напрямками.

Управи, служби, відділи, групи, що ведуть роботу з певних напрямків, діють
на підставі Статуту АОК та окремих Положень, що затверджені отаманом АОК.

Керівники всіх підрозділів Штабу АОК призначаються й звільняються з
посади наказом отамана АОК.

Фінансування Штабу АОК

Організаційне, технічне та інше забезпечення діяльності Штабу АОК
здійснюється за рахунок бюджету та кошторису АОК, що визначено на утримання
Штабу АОК.

Штатний розпис співробітників Штабу АОК затверджує отаман АОК.

За фінансово-господарську діяльність Штабу АОК та всіх його служб
відповідає отаман АОК.

2. РАДА СТАРШИНИ АОК

Загальні положення

Керівні органи АОК складаються з Великої Ради АОК та старшини АОК.

До складу старшини АОК входять: отаман АОК; наказний отаман АОК;
отамани станів; начальник Штабу АОК; члени Штабу АОК; скарбничий АОК; обозний
АОК; суддя АОК; голова Ради старійшин АОК.

Завдання, права, обов'язки Ради старшини АОК

Рада старшини АОК: є керівним органом АОК між Великими Радами АОК;
розпоряджається майном і коштами АОК; готує питання для керівних рішень АОК;
вирішує поточні питання з управління АОК; збирається не менше одного разу на три
місяці; на підставі свого рішення має право приймати до лав АОК без
випробувального терміну відомих громадських, політичних та військових діячів, діячів
науки і культури, державних керівників, видатних спортсменів, які виявили себе
активними провідниками української державності та української козацької ідеї, а
також зробили вагомий внесок у розвиток АОК; затверджує кількість делегатів
Великої Ради АОК, які обрані Радами станів АОК, що скликаються 1 раз рік, визначає
час, місце проведення та порядок денний Великої Ради АОК; на підставі свого
рішення має право скликати позачергову Велику Раду АОК; за рішенням Великої
Ради Рада старшини АОК може вносити зміни та доповнення до Статуту АОК;
рішення Ради старшини АОК приймаються більшістю голосів за наявністю не менше
половини отаманів козацьких товариств АОК; члени старшини АОК не мають права
входити до складу контрольно-ревізійної інспекції АОК; члени старшини АОК можуть
мати особові клейноди, штампи, що зареєстровані Штабом УРК, й використовувати їх
під час виконання посадових обов'язків; бунчукові товариші — козаки, які обіймали
посади, — переходять до резерву отамана АОК для виконання окремих (спеціальних)
завдань АОК, виконують доручення отамана АОК та Ради старшини АОК; отаман
козацького товариства АОК — член Ради старшини — є вищою посадовою особою в
козацькому товаристві АОК. Він обирається становою Радою терміном на один рік із.
Як символ влади отаманові козацького товариства АОК вручається комишина.

3. СТАРІЙШИНИ АОК

Загальні положення

Рада старійшин — традиційний статутний орган у системі козацького
самоврядування, який керується у своїй діяльності моральними принципами,
звичаєвим правом, нормами козацького лицарства, Статутом АОК, Законодавством
України та цим Положенням.

Рада старійшин є джерелом козацької честі, стоїть на охороні звичаєвого
права, історичних традицій, моральних чеснот АОК, контролює плани діяльності
штабів станових товариств АОК, старшин, козаків, щоб вони відповідали звичаям та
традиціям козацтва, з урахуванням сучасних умов розвитку суспільства.

Рада старійшин формується з поважних козаків, старшин без посад, які
мають заслуги перед козацтвом, добре знають звичаєве право та історичні традиції
козацтва. їх висувають і відкликають станові осередки, які передають їм

повноваження старшин. Термін перебування та діяльність у Раді старійшин — до кінця
життя. У випадку порушення звичаїв та козацької моралі, а також коли старійшина
обирається на старшинську посаду, діяльність і перебування у Раді припиняється.
Прийом у члени Ради старійшин проводиться через подання кандидатур від станових
козацьких товариств.

Мета та завдання

1. Метою Ради старійшин є: охорона звичаєвого права, історичних традицій
АОК, духовності українського народу; відродження національних традицій, звичаїв і
життєвих принципів, захисту сім'ї, жінки та дитини; виховання козаків і старшини у
дусі національного козацького лицарства, відданості рідному народові.
2. Завданнями Ради старійшин є: контроль за дотриманням звичаєвого права
отаманами, старшинами, козаками; контроль за козацькими навчальними закладами;
піклування про навчання і виховання козацьких дітей, козачат, джур, козацької молоді
на засадах козацьких традицій; допомога у розвитку АОК; участь у вивчені історії
козацтва, збірок пісень і традицій; розбудова нових традицій АОК.

Поняття про звичаєве право

Звичаєве право — це споконвічна система звичаїв і морально-правових норм
нашого народу на засадах заповідей християнської церкви. Лише завдяки
звичаєвому праву, козацтво було найбільш могутньою військовою та моральною
силою у суспільстві. Тому козацтво вбачає послідовний розвиток і дотримання
звичаєвого права як чинника українського національного духу. Національна еліта,
яка є совістю нації, її інтелектом, силою, може бути вихована лише на традиціях
лицарства та козацького звичаєвого права.

Повноваження та діяльність старшин

Виходячи з контрольних функцій Ради старійшин, усі старійшини мають
право бути присутніми та брати участь у засіданнях козацьких рад усіх рангів. Якщо
під час проведення засідань цих рад її рішення не відповідають, або прямо
порушують звичаєве право, старійшина має право вимагати відміни такого рішення.
Якщо рада не погодиться з висновками старійшини, то це питання передається для
розгляду на засіданні Ради старійшин, яка приймає остаточне рішення. Це рішення
обов'язкове для всього козацтва.

У разі порушень звичаєвого права, або коли ситуація в козацтві викликає
занепокоєння, Рада старійшин має право скликати позачергове засідання Великої
Ради.

Рада старійшин збирається не менше 3-4 разів на рік.

Рішення на засіданні Ради старійшин приймається більшістю голосів.

Для організації роботи Ради старійшин обирається голова Ради старійшин,
який є головою на всіх Радах. Термін виконання обов'язків голови Ради вирішує Рада
старійшин. Голова старійшин не має права виступати одноосібно від Ради старійшин.

Усі старійшини Ради мають рівні права та повноваження.

Рада старійшин не засідає спільно з Радою отаманів. Представники Ради
старійшин інформують отамана АОК про свої висновки щодо положення у лавах
АОК.

Рада старійшин не втручається у діяльність отамана та начальника Штабу,
низових отаманів, якщо вони не порушують звичаєвого права. Рада старійшин має
право вимагати від усіх козаків обов'язкового виконання наказів отаманів, які обрані
згідно з козацьким звичаєм.

Якщо з боку козака або отамана є грубе порушення козацького звичаю, то
Рада старійшин виносить матеріали на порушника до товариського суду козацької
честі.

Суд козацької честі має виносити такі стягнення, які не загрожують життю,
здоров'ю та волі порушника козацького звичаю. Найбільшим стягненням є
виключення порушника без права повернення його до славних лав АОК.

Для безперервної та чіткої роботи Ради старійшин з боку отамана
надається вся необхідна матеріально-фінансова допомога. Рада старійшин не
припиняє свого існування та діє у випадку припинення дії АОК. Кожний старійшина
повинен підібрати здібну людину, щоб передати їй звичаї, і, таким чином, не обірвати
історичну традицію збереження звичаєвого права як єдиного фундаменту для нового
відродження козацтва.

4. НАУКОВО-МЕТОДИЧНА РАДА

Загальні положення про Науково-методичну раду АОК

Науково-методична рада здійснює свою діяльність відповідно до
законодавства України, Статуту АОК та цього Положення.

Науково-методична рада здійснює свою діяльність у взаємодії з місцевими
органами влади, науково-дослідними установами, вищими навчальними закладами,
закладами культури і освіти, архівами, козацькими організаціями України.

Мета i напрямки діяльності Науково-методичної ради

Основною метою діяльності ради є об'єднання зусиль для здійснення науково-
обгрунтованих досліджень історії козацтва, відтворення їх результатів у наукових
працях, витворах образотворчого мистецтва тощо, визначення місця і ролі козацтва у
формуванні сучасної моделі державного устрою України, його вплив, як громадської
сили, на консолідацію суспільства, розробка і впровадження козацької економічної
моделі господарювання.

Основні завдання Науково-методичної ради

У галузі військово-патріотичного виховання: розробка програм виховання
молоді на засадах патріотизму, демократії, високої моралі та захисту Батьківщини.
Визначення туристсько-екскурсійних маршрутів місцями козацької слави,
забезпечення установ культури, спорту, туризму змістовними методиками,
посібниками, буклетами на козацьку тематику; складання навчальних програм з
історії військового мистецтва козацтва для впровадження у навчальні заклади.

У галузі науки та освіти: організація вивчення історії козацтва викладачами
навчальних закладів з проведенням наукових конференцій, диспутів, семінарів,
спільних зі школярами і молоддю зустрічей з обговоренням актуальних питань на
козацьку тематику; проведення конкурсів на кращу наукову працю, кращий
студентський та учнівський реферат з історії козацтва; забезпечення широкої
пропаганди та популяризації наукової думки як через безпосередню участь у
проведенні цієї роботи серед населення, так і через засоби масової інформації
(телебачення, радіо, пресу); забезпечення друкування найбільш змістовних наукових
досліджень у загальноукраїнських і місцевих наукових виданнях (журналах, вісниках,
газетах, окремих виданнях тощо); організація діяльності журі для визначення кращих
наукових праць і переможців конкурсів на козацьку тематику; проведення семінарів,
конференцій, засідань «круглих столів», виставок козацької літератури, постійне
поповнення нею бібліотечного фонду; проведення анкетування серед викладачів,
студентів та учнів шкіл на предмет виявлення громадської думки щодо історії
Українського козацтва, узагальнення підсумків та їх використання під час роботи над
науковою працею; організація поїздок викладачів та студентів місцями козацької
слави, збирання інформації для використання у їх науковій діяльності та збереження
історичної й культурної спадщини українського народу; проведення засідань

Науково-методичної ради з питань діяльності АОК з визначених напрямків;
організація роботи ініціативної групи серед викладачів для визначення найбільш
актуальних питань козацької тематики та розробки рекомендацій для фахівців, які
працюють над відповідними науковими темами з історії козацтва.

У галузі пропагандистської і політичної роботи АОК: забезпечення науково-
методичними рекомендаціями, тематичними розробками, наочною агітацією
лекторських колективів для проведення пропаганди козацьких ідей серед населення;
систематизація пропозицій і рекомендацій щодо покращення практичної участі АОК у
розробці та реалізації проектів козацької спрямованості.

У галузі міжнародної діяльності: сприяння розширенню і зміцненню
міжнародних зв'язків АОК, поглибленню співробітництва між АОК і українською
діаспорою.

5. НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД АОК

Загальні положення

АОК — унітарна, єдина у своїй цілісності громадська організація, на структурні
організації якої поширюється дія законів України, постанов і розпоряджень з питань
розвитку Українського козацтва.

Статут АОК є єдиним і загальнообов'язковим для всіх його структурних
підрозділів, козацьких товариств, організацій і громад, що входять до складу АОК.

АОК може мати лише індивідуальне членство козаків, які є громадянами
України.

Члени АОК утворюють за місцем навчання (проживання) козацькі осередки
(товариства). Реєстрові козаки підлягають єдиному реєстру у Штабі АОК, їхня
діяльність регулюється Статутом, цим Положенням, наказами та розпорядженнями
АОК.

Учнівські та студентські козацькі осередки, що створені у навчальних
закладах, не мають права юридичної особи, а легалізуються в органах юстиції
шляхом письмового повідомлення.

На території сільської ради всі структурні осередки АОК функціонують згідно
з адміністративно-територіальним поділом, підпорядковані отаманам (головам)
місцевих козацьких товариств АОК і перебувають на обліку у відповідних штабах.

Членство в учнівській, або студентській, козацькій організації АОК
регламентується положеннями Статуту АОК.

Основні завдання

Сприяння розбудові України як суверенної, самостійної та незалежної,
демократичної та правової держави, з козацькою моделлю демократії, що гармонійно
поєднує вольності і свободи людини з дисципліною і порядком у державі.

Взаємодія з органами влади щодо формування державної політики у галузі
духовного, економічного, соціального та військового будівництва держави на засадах
історичних, патріотичних, господарських і культурних традицій Українського козацтва.

Сприяння відновленню та розвитку на звичаєвих засадах українського
козацтва діяльності та способу життя українського народу.

Сприяння підготовці молоді до військової служби, військовому вишколу
українських козаків, комплектуванню окремих козацьких військових формувань
призовниками з АОК.

Забезпечення культурного обміну, тісного співробітництва з учнівськими
козацькими громадськими організаціями навчальних закладів та установ.

Патріотичне і духовне виховання нового покоління в дусі українського
лицарства, української національної ідеї, відданості рідному українському народу та
Землі-матері.

Участь у проведенні заходів щодо охорони та захисту довкілля,
упорядкування козацьких могил, створення нових пам'яток культури в пам'ять про
козацьке лицарство та славу українського народу.

Проведення серед учнівської та студентської молоді роботи з культурно-
просвітницького, туристично-краєзнавчого, фізкультурно-спортивного та військово-
патріотичного виховання.

Запровадження у навчальних закладах та закладах позашкільної роботи
дитячо-юнацької військово-патріотичної гри „Сокіл".

Проведення у межах позашкільного виховання у загальноосвітніх
навчальних закладах програми „Молода січ" із вивченням військово-патріотичних
традицій Українського козацтва.

Структура та органи управління учнівськими (студентськими) молодіжними

козацькими організаціями АОК

Учнівські, студентські козацькі товариства АОК створюються з урахуванням
сучасного адміністративно-територіального поділу, а також з урахуванням історичних
назв полків, куренів козацького війська, на засадах виробничо-територіального
принципу.

Відповідно до історичних реалій відновлюється традиційний для АОК
станово-курінний устрій як військово-патріотична структура АОК. Козацькі товариства
всіх рівнів мають право збереження історичних козацьких назв, не допускається
перетворення їх на незаконні воєнізовані формування.

Первинним козацьким товариством є стан. З первинних козацьких
товариств-станів складається курінь.

Усі первинні козацькі товариства беруться на облік і є підзвітними вищим
козацьким товариствам.

Первинним підрозділом військово-патріотичного вишколу в АОК є застава,
що налічує не менше трьох козаків. Інші структурні підрозділи АОК мають назви: рій
(складається з застав); загін (складається з роїв); сотня (складається з загонів);
курінь (складається з трьох сотень); полк (складається з трьох куренів).

Первинні козацькі учнівські, студентські товариства АОК: створюються за
місцем навчання козаків; для керівництва товариством обирають на засіданнях своїх
рад отамана та писаря (його заступника) терміном на 1 рік; ведуть персональний
облік членів, приймають членські внески; ведуть облік коштів, звітують перед
козацьким товариством про їх використання; отаман (голова) товариства, який керує
первинним козацьким товариством, входить до місцевої старшини; співпрацюють з
місцевим штабом; визначають завдання та напрямки своєї діяльності.

6. СУД КОЗАЦЬКОЇ ЧЕСТІ АОК

Загальні положення

АОК є добровільною, самостійною, духовною, позапартійною, громадською
організацією, що діє на підставі Конституції України, чинного Законодавства України
та Статуту АОК з метою захисту духовних, економічних, політичних здобутків
українського народу, національних традицій та козацьких життєвих принципів, має
власну судову систему та судочинство.

Судова система АОК базується на історичних традиціях Українського
козацтва й складається з судів козацької честі куренів, сотень тощо.

Суд козацької честі АОК є товариським судовим органом. У своїй діяльності
суди козацької честі керуються Статутом АОК, основними заповідями АОК та чинним
Законодавством України.

Завдання судів козацької честі та порядок їх утворення

Головним завданням судів козацької честі є підтримка високого козацького
духу, дисципліни, людської та національної гідності, захист авторитету АОК.

Суди козацької честі складаються з суддів, по одному в об'єднаннях й
осередках АОК, та двох козаків, які разом з ними здійснюють судочинство (один
призначається відповідним отаманом, а інший — за проханням підсудного), а також з
Вищого суду козацької честі з постійним складом.

В об'єднаннях та осередках АОК суддів обирають з найбільш гідних козаків
(по одному) строком на два роки та не більше двох термінів поспіль.

Суд козацької честі обирає Велика Рада АОК кількістю 5 осіб — старшин з
різних станів та Головного судді (голови суду козацької честі) — терміном на п'ять
років, кожен із суддів не може обиратися більше двох термінів поспіль.

До суду козацької честі обираються козаки — юристи за фахом — та козаки, які
мають достатній життєвий досвід й авторитет у товаришів.

Справи, що розглядаються судами козацької честі

Суди козацької честі розглядають такі справи: про порушення Статуту АОК;
про порушення основних заповідей АОК; про порушення положень, що регулюють
діяльність АОК; про порушення дисципліни у козацькому середовищі; про діяльність,
що завдала шкоди авторитету АОК; про стосунки об'єднань, осередків з органами
управління АОК та між собою;

Порядок розгляду справ судами козацької честі

Суди козацької честі розглядають справи згідно з поданими заявами,
рішеннями рад, об'єднань, осередків, з власної ініціативи суддів та у порядку
оскарження постанов судів нижчої інстанції.

Справи розглядають суди козацької честі у складі обраного на засіданні
ради осередку чи об'єднання та двох козаків-судочинців.

Розгляд справ здійснюють на відкритому засіданні суду, де мають право
бути присутніми будь-які козаки.

На засідання суду обов'язково запрошується козак, стосовно якого
розглядається справа. Якщо він не з'являється без поважних причин на засідання
суду, справа може бути розглянута за його відсутності.

Суддя об'єднання чи осередку: отримавши заяву чи рішення козацької ради,
в триденний термін порушує справу та призначає день слухання справи, але не
пізніше 15 днів з моменту отримання заяви, про що виносить ухвалу; здійснює
підготовку до слухання справи: збирає необхідні документи, опитує козаків, інших
осіб, залучає до матеріалів справи інші докази, має право давати доручення із
вказаних питань іншим козацьким судам у випадку, коли необхідні матеріали
неможливо зібрати на території об'єднання чи осередку;

Під час розгляду справи досліджуються всі обставини та документи,
опитуються особи, які причетні до справи. Після отримання результатів приймають
постанову.

Відмова козаків дати суду пояснення, матеріали, документи не
допускається, вважається порушенням основних заповідей АОК та тягне за собою
наслідки, що передбачені цим Положенням.

Судді є незалежними у прийнятті постанов і мають рівні права.

Постанови судів приймають більшістю голосів членів суду.

Розгляд справ, що порушені суддями з власної ініціативи, проводять у
такому ж порядку. 1.Суд козацької честі АОК розглядає справи про стосунки
об'єднань, осередків з органами управління АОК та у порядку перегляду справ. 2.Суд
козацької честі АОК розглядає справи у складі Головного судді (голови Суду
козацької честі) та чотирьох суддів. Судді чинять правосуддя по черзі. У разі
тимчасової відсутності Головного судді його функції виконує один із суддів.

Заходи, що здійснюються судами козацької чєсті

До козаків, яких суди козацької честі визначають винними у порушенні
Статуту АОК, основних заповідей козацтва, Положень, що регулюють діяльність АОК,
застосовують такі заходи впливу: оголошення козацького осуду; вимога вибачитися
перед зібранням козаків; спокута в церкві; тимчасове позбавлення права голосу;
попередження про виключення з лав АОК; порушення питання про позбавлення
старшинського звання перед отаманом, який це звання присвоював; порушення
перед козацькою радою питання про виключення з лав АОК.

Рішення суду козацької честі «Оголошення козацького осуду» та
«Попередження» оголошують на суді особисто та наказом отамана відповідного рівня
перед всім козацтвом осередку.

Якщо козак відмовляється виконувати рішення суду козацької честі, суд
може надати суворіше покарання.

Після рішення суду «На спокуту» козак повинен під наглядом священика
поститися та сповідатись.

Оскарження постанов судів козацької чєсті

Постанови судів козацької честі у десятиденний термін після їх винесення
можуть бути оскаржені у суді козацької честі вищої інстанції.

До суду козацької честі АОК подаються заяви на перегляд справи у тому
випадку, коли їх розглядали у порядку оскарження судами козацької честі об'єднань
чи осередків нижчої інстанції.

7. КОЛЕГІЯ РАДНИКІВ ОТАМАНА АОК

Загальні положення

Колегія радників при Штабі АОК створена рішенням отамана АОК і є його
структурним підрозділом.

Колегія не є юридичною особою, у своїй діяльності керується Конституцією
України, указами Президента України, Статутом АОК, дійсним положенням, наказами
і розпорядженнями отамана АОК, головного радника Колегії, чинним законодавством
України.

Колегія має свою печатку, штамп і бланки зі своїм найменуванням, а також
видає посвідчення у порядку, що встановлено в АОК.

Колегія складається із козаків, які включені до єдиного реєстру АОК.

Козаки Колегії обов'язково носять форму єдиного зразка і отримують
козацькі звання, відзнаки і нагороди відповідно дійсного Положення і Положення, що
затверджене отаманом АОК.

Штаб Колегії знаходиться за адресою: село Адамівка, сільська рада.

Мета і основні завдання Колегії радників

Основною метою і завданням Колегії є:

Забезпечення у регіоні стабільної громадсько-політичної життєдіяльності

АОК.

Формування особового складу козацтва із високоінтелектуальної, освіченої
інтелігенції, підвищуючи престиж АОК.

Сприяння розвитку державної політики у сфері духовного, економічного,
соціального, культурного і військового будівництва в регіоні.

Створення умов, що сприяють розвитку усіх напрямів діяльності Колегії для
зростання її авторитету.

Консолідація і залучення політичних сил до лав АОК за принципом
відкритості козацького руху.

Здійснення захисту законних інтересів АОК і його членів у державних,
правоохоронних, судових органах, а також громадських та інших організаціях.

Напрями діяльності Колегії радників

Колегія діє за такими напрямами: соціально-економічний розвиток; правове
виховання; законність, забезпечення порядку, захист прав і свобод громадян;
охорона здоров'я населення; розвиток освіти, педагогіки, духовне виховання молоді;
розвиток культури, спорту та духовне виховання молоді; питання зовнішньої і
внутрішньої політики; співпраця із навчальними закладами; кадрова політика і
психологія; бізнес і підприємництво; міжнародні зв'язки з козацтвом; розвиток
аграрної політики; питання внутрішньої безпеки; взаємодія із засобами масової
інформації; громадсько-політичні питання; оборонно-масова робота.

Сприяння державним органам у боротьбі із злочинністю, корупцією та
іншими правопорушеннями.

Обов'язки і права Колегії радників

Членство у Колегії є лише індивідуальним.

Члени Колегії зобов'язані: виконувати усі вимоги Статуту АОК, дійсного
Положення, розпорядження, постанови, накази і рішення отамана АОК, керівних
органів АОК і головного радника Колегії; сплачувати членські внески, розмір яких
встановлюють окремим положенням.

Членство у Колегії припиняється: за власним бажанням; у випадку
порушення Статуту АОК, дійсного положення та інших нормативних документів АОК;
через несплату членських внесків.

4 Рішення про виключення приймає Гетьман АОК на підставі рішення Ради або
представлення головного радника Колегії.

Структура та органи управління Колегії радників

Колегію складають радники, помічники радників і консультанти.

Колегією керує головний радник, якого призначає отаман АОК.

Головний радник призначає радників, помічників радників, консультантів, які
йому підпорядковані.

Головний радник звітує отаману АОК.

При Колегії створюють Раду козацького товариства із 7 членів, яких
обирають на конференції.

Радою керує голова, яким є головний радник Колегії.

Голова Ради козацького товариства організує і проводить її засідання (за
необхідності).

Секретар Ради обирається із членів Ради.

Секретар Ради козацького товариства веде і оформлює протоколи зборів
товариства і засідань Ради.

Повноваження Ради козацького товариства: прийом і виключення із
козацького товариства; затвердження і зміни структури Колегії; вибори секретаря
Ради козацького товариства; прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної
та іншої відповідальності; заохочення членів козацького товариства; прийняття
рішення про ліквідацію козацького товариства (Колегії); розгляд і вирішення питань,
що головний радник виносить на засідання Ради.

Повноваження головного радника Колегії

Представляє інтереси АОК на всіх рівнях владних структур України, у
громадських та міжнародних організаціях, партіях та рухах.

Призначає і звільнює свого заступника, радників, їхніх помічників та
консультантів.

У випадках, що передбачені Статутом АОК та чинним законодавством
України, відсторонює від виконання службових обов'язків осіб, які вказані у цьому
Положенні.

Контролює роботу Ради Колегії.

Вносить на розгляд Ради пропозиції з питань діяльності Колегії.

Видає і затверджує внутрішні нормативно-правові документи, що
регламентують діяльність Колегії.

Подає отаману АОК представлення про нагородження державними
нагородами, відзнаками АОК, а також присвоєння звань.

Здійснює підбір і розстановку кадрів.

Затверджує і змінює штатний розклад і чисельність Колегії.

Вирішує інші питання, що не суперечать Статуту АОК та чинному
законодавству України.

Припинення діяльності Колегії радників

Припинення діяльності Колегії здійснюється шляхом її реорганізації або
ліквідації.

Ліквідація і реорганізація Колегії здійснюється за рішенням Ради, якщо за
нього проголосувало більше половини її членів та згоди головного радника і отамана
АОК.

23. СІЧЕНЬ-БЕРЕЗЕНЬ 1998. ВИБОРИ.

В січні пройшов підвищення кваліфікації за програмою семінару
для сільських голів при Одеському філіалі УАДУ при Президентові
України.

Повним ходом йде підготовка до виборів. Прогнози та наслідки:

Вибори 1990 року до Верховної Ради УРСР — обирали чесних,
але непрофесіоналів в галузі управління державою — отримали розвал.

Вибори 1994 року до Верховної Ради України — обирали за
принципом «делавар» — для себе й нам «кое-шо» перепаде — «поимели»
«прихватизацію» та різке зниження доходів основної маси населення.

Вибори 1998 року до Верховної Ради України — будуть
намагатися обирати порядних професіоналів-патріотів, але й будуть
спроби проштовхнути непорядних-хитрих-ділків-пристосуванців
(обдурять народ).

Відбулася Старшинська рада Адамівського Осередку Козацтва.
Вона дала згоду на дії отамана щодо входу на правах автономного
структурного підрозділу до Білгород-Дністровської паланки (отаман
Л.Городецький) з метою нарощення зусиль із козацької діяльності у
спільноті братів-козаків та виходу в діяльності на районний рівень. На
Козацькій раді паланки мене обрали її писарем (начальником штабу).

ДОВІДКА

про Білгород-Дністровське паланкове козацьке товариство

Канцелярія Товариства знаходиться в підвальному приміщенні по вулиці
Першотравневій, 63.

Отаман Товариства — Городецький Леонід Григорович, українець, народився
24.01.1950 року в селі Стара Царичанка Білгород-Дністровського району Одеської
області. Військовий пенсіонер, освіта вища, за фахом філолог української мови та
літератури (Львівський державний університет ім. І.Франка, 1976 рік. Дружина
(Мустаєва — дівчиною) Фаягюль Фаритівна, 1951 року народження. Син — Руслан,

1980 року народження, дочки: Наталка — 1981 року народження та Ярослава 1983
року народження. Місце проживання село Стара Царичанка, вулиця Леніна 39.

Писар Товариства — Тимофєєв Валерій Якович, росіянин, народився
01.05.1952 року в селі Оріхівка Болградського району Одеської області. Голова
Адамівської сільської ради, освіта вища, за фахом біолог, викладач біології та хімії
(Одеський державний університет ім. І.Мечнікова, 1980 рік), економіст (Одеський
сільськогосподарський інститут, 1993 рік), навчається заочно в Одеському
сільськогосподарському інституті та Одеській державній морській академії. Дружина
(Федорова — дівоче) Світлана Семенівна, 1948 року народження, директор
Адамівської школи. Сини — Павло, 1971 року народження; Валерій, 1975 року
народження, донька — Світлана, 1979 року народження. Місце проживання село
Адамівка, вулиця Комсомольська, 4.

Товариство зареєстровано шляхом письмового повідомлення
(перереєстрація пройде 02.03.1999 року). В книзі обліку громадських організацій
значиться за №13.

Статистичну звітність Товариство не веде, оскільки не є юридичною особою.

Структура паланкового козацтва не передбачає обов'язкового
функціонування низових осередків в межах адміністративних кордонів. Шляхом
повідомлення зареєстровані в сільських радах за №2 в селі Старокозачому
02.06.1997 року (буде за №2 28.02.2000 року) в селі Адамівка школи джур дитячо-
юнацької організації Українського козацтва «Молода Січ», (буде за №1 28.02.2000
року Адамівський курінь Українського козацтва). Решта низових осередків ще
знаходиться в стані організаційного формування.

Загальна кількість членів Товариства 1399 осіб;

кандидатів в козаки 571 особа;

посвячених в козаки 368 осіб;

джур 145 осіб;

дівчат, членів козацької громади 77 осіб;

асоційованих членів козацької громади 238 осіб.

Чисельність Товариства обліковується згідно з поданими заявами паланковою
канцелярією в компуті (реєстровому списку).

Товариство організувало пункт козацького самозабезпечення. Його функції
зараз передаються новоорганізованому підприємству «Козацька справа», яке
уповноважене отаманом товариства виконувати ті ж самі завдання, аби господарська
діяльність козаків не суперечила Закону про об'єднання громадян.

Товариство забезпечувало одностроями козаків з складів речової служби
Міністерства оборони за цінами, визначеними штабом тилу військ Південного
напрямку. Товариство організовує можливість населенню (пенсіонерам, інвалідам,
учасникам бойових дій, багатодітнім родинам) придбати вугілля за цінами в 25-30%
дешевшими ніж на місцевому ринку палива, заохочуючи до фактичної доброчинності
козацькі комерційні структури.

Грошові надходження в бюджет Товариства складаються з членських
внесків, які визначені зборами районової Ради в розмірі 2 гривні 50 копійок на рік. На
ці кошти здійснюється оренда приміщень для паланкової канцелярії, забезпечується
діяльність перукарні з безоплатним обслуговуванням пенсіонерів, інвалідів, учасників
бойових дій, багатодітних, дітей-сиріт. З-за подорожчання орендної платні останній
квартал поточного року товариство є боржником.

Майна товариство не має. Обладнання перукарні здійснено на особисті речові
надходження, які остаються власністю козаків.

Оперативний облік коштів та облік чисельності членів товариства
здійснюється на основі записів в книзі сплати членських внесків до першої половини
року, пізніше книга передається до Крайової канцелярії, яка до вересня проводить
бухгалтерський облік надходження коштів і звітує про це Генеральному скарбничому.

Про діяльність Товариства майже щомісячно отаман Товариства інформує
місцеві засоби інформації. Вони охоче здійснюють публікації, іноді роблять помилки
трактованого характеру, щоправда позитивного змісту.

Товариство використовує Історичний гербовий знак війська Гетьмана
П.Орлика, нащадками традицій якого себе вважає.

Основна мета сучасного етапу діяльності Товариства — це становлення
організаційних низових структур в селах. Ця мета на погляд отамана Товариства і
районової старшини не досягнута із-за відсутності Закону про Українське козацтво,
що в повній мірі не дає правових підстав для здійснення заходів цивілізованого
втручання в порятунок нації та держави.

Отаман Білгород-Дністровського паланкового Товариства

полковник УК Городецький Л.Г.

Писар Товариства осавул УК Тимофєєв В.Я.

Відбувся розкол Народного Руху України, на уламках якого
з'явилося дві політичні партії — НРУ на чолі з Г.Удовенко та УНР, лідером
якої став Ю.Костенко.

Було обнародувано документи про привласнення П.Лазаренком
державних коштів; він втік за кордон.

У березні 1998 року за змішаною (мажоритарно-пропорційною)
системою відбулися чергові вибори до Верховної Ради. Вибори
засвідчили переконливу перемогу лівих і відчутну поразку
президентсько-проурядових структур, що було зумовлено
невдоволенням мас становищем в економіці та соціальній сфері (мізерна
оплата праці, затримки з виплатами заробітної плати та пенсій, розвал
систем соціального забезпечення та охорони здоров'я тощо). Спікером
Парламенту було обрано О.Ткачука.

Пройшли вибори до місцевих рад, вибори голів. Адамівським
сільським головою став Коноваленко А.М. — колишній секретар партійної
організації колгоспу ім. Шевченка. Я програв ці вибори. Причини?

Загальна невдоволеність Адамівської громади становищем в
економіці та соціальній сфері (в тому числі й на місцевому рівні); туга за
комуністично-соціалістичним «раєм», а тут «національно налаштований»
(болгаро-росіянин!) — про це мені говорив Петро Чернишук: «Я не
розумію цього; за логікою речей ви повинні бути по той бік
барикади». На виборах спрацював тезис «Спасибі РУХу за розруху».

Прорахунки стратегічні. В холі Білгород-Дністровської районної
державної адміністрації є стенд із фотографіями з життя району. На
одній з цих фотографій — засідання Ради отаманів Адамівської школи
козацько-лицарського виховання (до речі козацька модель
самоврядування моєї школи ще в 2001 році була визнана однією з
кращих на Україні). Ось що писав один з шкільних отаманів (Женя
Козубенко) в листі до козацької газети «Річ про Адамівську Січ»: «Мені
хотілося б розказати про один епізод з життя нашої школи і села. Багато
років тому наш директор школи почав організовувати Козацький Рух на
селі.Скільки було скептиків, які говорили, що голова сільради
(Тимофєєв В.Я.) займається дурницями, та й ми мало в що вірили.
Але вдалося організувати загони, почалося в школі козацьке життя, ми
їздили на Великі Ради. Тепер про нашу козацьку школу знає вся

Україна!». Дійсно, тоді мало хто вірив в козацьку ідею Адамівського
варіанту; практична реалізація нашого проекту зовні не зустрічала
спротив, але опоненти дотепно висміювали нас — «дорослі дядьки
граються у козаків-розбійників» й це спрацьовувало проти Тимофєєва
В.Я — кандидата на посаду сільського голови-1998...

3. З висоти сьогоднішнього досвіду я бачу й прорахунки тактичні -
тодішнє невміння працювати із громадою публічно, на зборах, мітингах,
через листівки, пресу, особисті контакти і «моральне та матеріальне
заохочення впливових людей» (проте, ніколи не було бажання такою
ціною — бруднитися — вигравати вибори!).

Хоча, те, що відбулося, повинно було відбутися; якби не
програв вибори — не постала школа козацько-лицарського
виховання...

ІІ. 1998-2000. ПЕРІОД ДІЯЛЬНОСТІ У СКЛАДІ
БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКОЇ ПАЛАНКИ

ВИТЯГ
із статуту паланки

Білгород-Дністровське міжрайонне козацьке товариство пасічників є складовою
автономною охочекомонною (добровільною) самодіяльною, самоконтрольованою
регіональною паланкою (гарнізонним підрозділом) в складі Українського козацтва.

Осідок паланкової канцелярії — село Стара Царичанка Білгород-Дністровського
району Одеської області.

Товариство має на меті: відродження та забезпечення традицій та духу
Українського козацтва, сприяння розбудові суверенної України, відродження
прогресивних козацьких звичаїв; захист політичних, економічних, культурних та
історичних здобутків українського народу; забезпечення матеріального добробуту
козацьких родин за рахунок якісного та кількісного розвитку бджільницького промислу
з використанням досягнень науки та світового досвіду; організація взаємодопомоги в
товаристві по забезпеченню матеріальних та фінансових потреб козацьких родин;
організація ефективного ветеринарного забезпечення козацьких пасік; організація
ефективного ветеринарного нагляду за санітарним станом усіх пасік в регіоні
розташування козацьких пасік; організація раціонального виробництва та допомоги
при призначенні ринків збуту продуктів бджільництва; організація контролю за
вживанням пестицидів та гербіцидів господарствами в районах розташування
козацьких пасік; створення некомерційних пунктів самозабезпечення членів
товариства ветеринарними препаратами та пасічним реманентом, а також
необхідною козацькою амуніцією; сприяння поширенню медоносів, культивації
багаторічних насаджень, збереження та охорони природи; забезпечення необхідної
самоохорони козачих кочових зборів та компаній.

Товариство функціонує на засадах організаційної та фінансової самодіяльності
та самодостаточності.

Товариство згідно з своїми намірами: пропагує в суспільстві козацький дух та
козацький Звичай, діло пасічне, господарську заможність та вільне підприємництво;
сприяє створенню та збереженню козацьких пасічних господарств; організує бесіди
та консультації по звичаєвому праву, по пасічному промислу; заохочує до козацької
справи чесних та порядних людей, заохочує молодь до козацьких заходів, виховуючи
в них почуття національної гордості; скликає належним чином Козацький Круг,
старшинську Раду, бере участь у зборах, нарадах, конференціях та семінарах,
пов'язаних з інтересами товариства; займається надбанням необхідного для

діяльності товариства майна, розпоряджується ним, займається виробничо-
господарською, закупівельно-забезпечувальною діяльністю по забезпеченню й
сприянню козацької справи; займається благочинними демпінговими акціями з
розпродажу продуктів бджільництва, які використовуються в апітерапії заради
генетичного оздоровлення української нації; входить в договірні зносини з
державними, кооперативними, приватними підприємствами та громадськими
організаціями.

Товариство користується правом юридичної особи, має свій рахунок у банку,
має свою печатку, штамп, бунчук та прапор. Кожен козак має посвідчення
Українського козацтва, ветеринарно-санітарний паспорт пасіки. Асоційовані члени
товариства мають санітарно-ветеринарні паспорти.

Товариство наслідує історичні традиції Царичанського охочекомонного
сердюцкого полку Івана Мазепи. Значкові кольори товариства чорно-жовті.

4-Й ЕТАП. КВІТЕНЬ-ГРУДЕНЬ 1998. РОЗБРАТ.

Кінець ХХ століття в козацькому русі характеризується як період
росту організацій різного направлення та чисельного росту членів цих
організацій. Причиною цьому слугувало підвищення загального інтересу
до справ козацьких у країні і зокрема Указ Президента України „Про День
Українського козацтва".

Збільшення кількості членів козацьких організацій веде до появи
поглядів, відмінних від поглядів керівництва цих організацій. Якщо
керівництво толерантне, мудре — відміни в поглядах ведуть до розвитку
організації, покращання її роботи, зміцненню авторитету в широкому
загалі. Але якщо керівництво організації авторитарне, не терпить інших
поглядів на розвиток руху, крім своїх, — суперечки виливаються у розкол.
Тут є й позитивний момент; можна вважати, що це не розкол, а
очищення: невдоволені діяльністю організації козаки створюють свій
підрозділ і намагаються працювати краще...

Подібна ситуація у кінці ХХ століття склалася в Українському
козацтві на всіх рівнях — від всеукраїнського до місцевого, зокрема в

■ W W ■ W ^ • РЧ ■ W W ■ W ■ W

Одеській крайовій та Білгород-Днютровськш районній та міській
організаціях.

Обласна (крайова) організації УЧГПК розкололася на дві
організації — Чорноморське Гуляйпільське козацтво та Звичаєве
козацтво.

Розкол утворився тому, що частина козаків (це була основна маса
перших козаків-засновників УЧГПК) вважала за необхідним неухильно
додержуватися Звичаєвого Кодексу козацтва. Козаки, які прийшли до
козацтва пізніше, вважали за необхідне брати з цього Кодексу лише
основні постулати моралі, а в практичній діяльності зважувати на
сьогодення.

Крайовим отаманом у середині 90-х років був Валентин Піскун. До
нього (за звичаєм) отамани змінювалися кожен рік; Піскун ж був першим
керівником козаків, який три роки поспіль очолював обласну організацію.
Якщо до нього отамани займалися лише виборами та перевиборами (я
трохи утрирую, бо крайова організація працювала, й працювала добре),

то Піскун налагодив роботу штабу, осавульської (утворили Одеську Січ -
чоловічий — спочатку сезонний, потім всесезонний табір, де молодь
проходить козацький вишкіл) та обозної (зокрема, козаки реалізували -
за ліцензією — як будівельний матеріал — пісок з кар'єрів) служб; це все
завдяки тому, що отаман мав час працювати, а не лише готуватися до
виборів та перевиборів.

Але прийшов час й Піскуна (це менталітет козацький — де два
козака — там три гетьмана) — звичаєві козаки скликали першу Чорну раду
(потім цю раду скликали багато разів) — й закинули отаману й пісок, і
бійки козаків при розподілу дивідентів від ліцензійної діяльності, і ще, і
ще, і ще… Піскун вчинив шляхетно — скликав раду, оприлюднів звіт
(фінансовий та політичний ) діяльності крайової організації — й подав у
відставку...

Крайовий отаман генерал-хорунжий Валентин Піскун часто
приїздив до Білгорода-Дністровського — на робочі наради старшини, на
посвяти козаччі, завжди цікавився й був у курсі справ козацьких
організацій Задністров'я. Як правило, з ним приїздив Сергій Гуцолюк.

Після В.Піскуна козаки обрали отаманом генерала ЗСУ Валентина
Пилипенка. Ця кандидатура сподобалася не всім козакам й почався в
лавах наших розбрат...

В 1998 році від паланки відійшовБілгород-Дністровський
міський козацький Кіш. Першими козаками Кошу були Скляренко М.П.,
Вітряк М.К., Устименко Б.І., Черв'як О.О., Горлачов В.П., Воробйов В.М.,
Бойчев В.В., Мельниченко Г.Б., Скиба М.Є., Лелеченко І.А.,
Городниченко П.М., Кулинський В.Я., Зуєв О.І., Лісіцин І.М., Павлюк В.В.,
Оленєв І.П.

Від Білгород-Дністровського козацького Кошу відбрунькувався1-й
Білгород-Дністровський Окружний полк ім.П.Орлика,
співзасновниками якого є Врублевський М.В., Єремєєв В.І., Дейна М.К.,
Оленєв І.П., Царенков О.П., Хоменко Є.В. Першим отаманом полку був
Царенков О.П., потім козаки отаманом обрали Врублевського М.В. Далі
до полку приєдналися козаки Оленєв І.П., Ковалів С.Д., Єремєєв В.І.,
Хоменко І.В., Вітряк Б.М., Смаковський В.М., Лукашевський В.В.,
Лабунець С.Я., Мамонтов І.І.

Від полку відійшовБілгород-Дністровський Окремий курінь ім.
С.Білого, співзасновниками якого є отаман Городниченко П.М., козаки
Сокорев Ю.О., Сокорев О.О., Чудак В.С., Павленко О.Д., служитель УПЦ
отець Микола Григоращенко. Штаб-квартира куреню знаходиться на
вулиці Плавневій; над воротями майорить державний прапор.

Розпорошеність заважала козакам плідно працювати (де два козака
— там три гетьмана).

24. КВІТЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 1998. ШКОЛА ДЖУР.

Ось у такий складний час Адамівський курінь увійшов до складу
Білгород-Дністровської паланки .

НАКАЗ
№29-03 від 29.03.1998

по Білгород-Дністровському міжрайонному козацькому товариству
Українського Задністрового козацтва
„Про організацію Адамівського куріня Українського Задністрового козацтва"

У зв'язку із організацією Адамівського куріня Білгород-Дністровського
міжрайонного козацького товариства Українського Задністрового козацтва (у
подальшому Адамівського куріня УЗК)

НАКАЗУЮ:

Вважати козацьке обєднання, яке функціонує в межах Адамівської сільської
ради, Адамівським куренем УЗК.

Адамівський курінь УЗК має усі клейноди куреня: печатку, прапор, бунчук,
емблему (опис додається) та ін.

Структура Адамівського куреня УЗК є такою:

Адамівський курінь УЗК
Адамівський стан Авидівський стан Благодатненський стан

й рой 1-й рой 1-й рой

й рой 2-й рой 2-й рой

й рой 3-й рой 3-й рой

Призначити капітана запасу Української Армії (у подальшому УА) козака
Тимофєєва Валерія Яковича курінним отаманом з присвоєнням йому звання осавул
УЗК.

Призначити сержанта запасу УА козака Козаченко Олександра Івановича
заступником курінного отамана з присвоєнням йому звання підхорунжий УЗК.

Призначити старшого сержанта запасу УА козака Рибальченко Віктора
Петровича становим отаманом Адамівського стану з присвоєнням йому звання
підхорунжий УЗК.

Призначити старшого сержанта запасу УА козака Чеботюка Олександра
Миколайовича становим отаманом Авидівського стану з присвоєнням йому звання
підхорунжий УЗК.

Призначити старшину запасу УА козака Редько Анатолія Сидоровича
становим отаманом Благодатненського стану з присвоєнням йому звання
підхорунжий УЗК.

Призначити сержанта запасу УА козака Лавриненко Юрія Івановича ройовим
отаманом 1-го Адамівського рою з присвоєнням йому звання старший вістовий УЗК.

Присвоїти сержанту запасу УА козаку Редько Сергію Анатолійовичу звання
вістовий УЗК.

Присвоїти сержанту запасу УА козаку Макаренко Сергію Федоровичу
звання вістовий УЗК.

Присвоїти козаку Куликову Руслану Костянтиновичу звання рядовий УЗК.

Отаман Білгород-Дністровського міжрайонного козацького товариства
Українського Задністрового козацтва Л.Г.Городецький.

З березня почали вести Реєстрову Книгу Адамівського куреня
Українського козацтва; йшла робота з переоформлення основних
документів, написання заяв козаків на вступ до Українського козацтва,
підготовка нових посвідчень та інша організаційно-кадрово -
документальна робота.

Повернувшись в Адамівську школу на посаду директора, я почав
працювати над створенням козацької школи джур та дан. В квітні була
розроблена Концепція школи, яку обговорили в кінці травня педагоги.

ШКОЛА ДЖУР ТА ДАН
«Частина 1.

Вражаючі досягнення технократичної цивілізації загрожують людству
екологічним самознищенням. Однак труднощі розв'язання глобальних проблем
(можливість ядерного конфлікту, забруднення біосфери тощо) зумовлені не лише
рівнем технічного оснащення чи налагодження добросусідських взаємин.
Основоположна проблема — спосіб світосприймання, що відображає буденні, почасти
примітивні потреби, думки і дії людини технократичної цивілізації.

Маємо парадоксальне зміщення вектора основоположних проблем з техніки і
технології на людину та її певним чином наповнений внутрішній світ. Сучасні
мислителі сходяться на тому, що в третьому тисячолітті саме людина буде в
епіцентрі найскладніших, найглобальніших проблем Землі. її догматичний
прагматизм у контексті широких обріїв духовної досконалості, примітивність
психологічного життя за повноти форм і способів гуманного соціального
утвердження, матеріальне і духовне споживництво у ситуації безмежних
можливостей творення добра і краси продукують той напружений простір, у якому
тільки й може бути розв'язана проблема людини як особливої чотириєдності -
культурного універсуму, гуманної особистості, дієвого суб'єкта і духовної
індивідуальності .

Отже, щоб стабільно прогресувати у своєму розвитку, а не тільки вижити,
людство має зробити істотні кроки від технократичної цивілізації до гуманістичної; від
культури споживання до культури творення; від владного творення (агресія,
насильство тощо) до творення гуманного, звеличеного, мудрого. Первинно — це
поступ національних систем освіти, спочатку в експериментальних варіантах, а з
появою належних результатів — масовий. Очевидність цього факту не підлягає
сумніву: система освіти — це галузь найважливішого духовного виробництва будь-
якого суспільства, що покликана готувати громадянина з певним рівнем національної
свідомості, інтелектуальної і розумової зрілості, духовного творення, довкілля.

Саме в контексті розв'язання глобальних проблем людства, освіти, людини і
створюється програма трансформації Адамівської школи у школу Джур та Дан
(школу козацько-лицарського виховання), котра моделює освітньо-виховний процес
як культурне і духовне явище, шкільне середовище — як психогенний
етнонаціональний фактор духовного єднання учасників навчального процесу, а
психосоціальний розвиток особистості — як неперервне зростання її фізичного,
розумового, емоційного, морального і духовного потенціалу в ході чуттєво-
смислового занурення у культуроємні пласти етнонаціонального досвіду і
психоемоційне вивільнення в духовних переживаннях, помислах, вчинках.

Сучасна система шкільної освіти в Україні готує громадянина-інтелектуала,
тобто особу, котра володіє основами наук і здатна розв'язувати складні суспільні
проблеми і завдання, послуговуючись науковими підходами. Із здобутком України
державного суверенітету та поступовим її входженням до європейського і світового
соціально-культурного простору істотно ускладнюється місія національної освіти й,
зокрема, загальноосвітньої школи. Відтепер вона має готувати ще й людину
висококультурну, зорієнтовану на канонізований етнонаціональний і духовний досвід.
Іншими словами, масова загальноосвітня школа має бути перетворена з науково-
освітнього закладу на таку соціально-культурну інституцію, яка б готувала не тільки
грамотну, а й культурну, ментально зорієнтовану і духовно розвинену особистість.

Частина 2.

Системоутворюючим соціально-культурним чинником соціальної зрілості
особи є духовність, зокрема, лицарська духовність. Складність соціально-
психологічного дослідження цього феномену (універсального явища) спричинена, з
одного боку, його буттєвою вседіяльністю, що повно не може бути пізнана наукою, з
іншого — індивідуальною унікальністю форм духовності і душевних станів, які важко
розпізнати, відстежити, а тим більше спрогнозувати чи спеціально відтворити.
Найкращі умови для організованого плекання лицарської духовності створюються за
експериментальним впровадженням козацько-лицарського навчання і виховання,
квінтесенцією якого є психолого-мистецькі інноваційні технології: чуттєво-естетична,
установчо-мотиваційна, змістовно-пошукова, контрольно-рефлексівна, адаптивно-
перетворювальна, системно-узагальнююча, лицарсько-духовно-естетична.

Отже, наша освітня модель школи Джур та Дан (школи козацько-лицарського
виховання) — загальноосвітньої школи покликана перетворити навчально-виховний
процес з інформаційно-пізнавального факту на соціально-культурне явище високого
духовного насичення. Вона науково проектується за психодидактичними схемами
розвивальної міжсуб'єктньої взаємодії і техніками лицарського мистецтва. Тоді
етнонаціональний і загальнолюдський досвід, зосереджуючись у ідеях, законах,
категоріях, переконаннях тощо постає в кожного учня як власна драма пошуку істини,
ідеалу, гармонії.

Основна проблема трансформації і загальноосвітньої школи у школу Джур та
Дан (школу козацько-лицарського виховання) полягає в тому, щоб за допомогою
фундаментального соціально-психологічного експерименту домогтися відповідності
між науковим обґрунтуванням проблеми розвитку козацько-лицарської духовності,
ментально зорієнтованої освіти і наслідками його практичного втілення у життя
сучасної загальноосвітньої школи. Звідси, власне, й визначення об'єкта, предмета,
завдань, гіпотези і реальної методології трансформації.

Освітньо-виховний ідеал школи Джур та Дан (школи козацько-лицарського
виховання) — особистість лицаря, мудрого і волелюбного громадянина незалежної
України з національною самосвідомістю, гуманними цінностями, культурою мислення
і перспективами духовного самовдосконалення.

Програма трансформації загальноосвітньої школи в школу Джур та Дан (школу
козацько-лицарського виховання) покликана комплексно спроектувати ментально
зорієнтовану, гуманістичну школу Джур та Дан (школу козацько-лицарського
виховання), яка б повно реалізувала національні інтереси в галузі освіти, системі
державотворення та готувала духовно розвинену особистість.

Об'єкт трансформації — експериментальне моделювання духовно збагаченого,
ментально зорієнтованого соціально-культурного простору школи Джур та Дан
(школи козацько-лицарського виховання) як саморозвивальної освітньо-виховної
інституції.

Предмет трансформації — психомистецькі технології і методи козацько-
лицарського духовного єднання вчителя та учня як активних носіїв соціально-
культурного досвіду, що внутрішньо осягається кожним у ході оволодіння
навчальними курсами для школи за навчальним планом школи Джур та Дан (школи
козацько-лицарського виховання.

Частина 3.

Завдання школи Джур та Дан (школи козацько-лицарського виховання)
центруються на особистості вчителя і учня, якій повною мірою притаманні:

Національна самосвідомість як родовідна причетність особи до ментальної
непересічності етносу.

Гуманістична спрямованість і позитивне сприймання природи людини, її
психосоціального розвитку та життєвідчування.

Культура поведінки як моральний імператив (кодекс) вчинку, еталонне
нормотворення та морально-етична діяльність.

Духовне життя як прогресуючий внутрішній розвиток, усезростаюча віра,
добродійна любов і життєдіяльне самотворення.

Ментальна мудрість як буттєве синергічне поєднання особистістю кращого
національного досвіду, розумінневих здібностей, моральної виваженості і духовно-
естетичної досконалості.

Завдання трансформації загальноосвітньої школи у школу Джур та Дан (школу
козацько-лицарського виховання):

Загальнонауковий аспект (міждисциплінарний): створити та соціально
адаптувати концепцію відродження національної школи Джур та Дан (школи
козацько-лицарського виховання).

Філософський аспект: дослідити історичні типи козацького освітянства та
обґрунтувати методологічну модель наукового проектування соціально-культурного
простору школи нового типу.

Соціологічний аспект: обґрунтувати та експериментально дослідити теорію
лицарські зорієнтованої освітньої діяльності особистості-професіонала — вчителя,
учня тощо.

Дидактичний аспект: здійснити науковий аналіз та практично перевірити на
ефективність інноваційні освітні технології козацько-лицарського виховання та
системи навчання від установчо-мотиваційної до духовно-лицарсько-естетичної.

Психологічний аспект: виявити, обґрунтувати й експериментально
впровадити систему психомистецьких технологій духовного козацько-лицарського
єднання вчителів та учнів школи.

Новизна програми трансформації загальноосвітньої школи у школу Джур та
Дан (школу козацько-лицарського виховання)- уперше науково (концептуально і
методологічно) проектується нова освітньо-виховна система життєдіяльності
загальноосвітньої школи Джур та Дан (школи козацько-лицарського виховання), що
професійно зорганізовує духовне збагачення, ментально зорієнтований соціально-
культурний простір школи, скрижалем якого є психомистецькі технології і методи
козацько-духовного з'єднання.

Практичне значення програми трансформації загальноосвітньої школи у
Адамівську школу Джур та Дан (Адамівську школу козацько-лицарського виховання)
— як саморозвивальний, козацько-лицарсько-духовно збагачений освітянський заклад
інноваційного типу має стати наочним зразком нової національної школи, що
вказуватиме один з вірогідних шляхів входження України до європейського

23

соціально-культурного простору».23

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ

«11 квітня 1998 року о 15 годині йшов перший весняний дощ із громом і
блискавкою. В Будинку культури села Адамівка відбулося посвячення у козаки,
джури та дани. Висвячували: паланковий отаман Городецький Леонід, козаки
Тимофєєв Валерій, Павло Білоусенко, Андрій Берлізов, Ігор Лелюченко.

У джури та дани було прийнято учнів Адамівської Школи — Бараш Лідію (5
клас), Білоус Івана (6 клас), Басюк Віктора, Білопшицьку Тетяну, Верховецьку Олесю,
Катющева Віталія (всі 7 клас).

Вітаємо перших джур та дан Адамівського куреня Українського козацтва!»24

(Джура та Дана, Адамівка. №1, 04.1998)

23

Джура. №1, травень 1998; №2, червень 1998; №3, липень 1998. Адамівка.

24 Джура та Дана. №1, квітень 1998. Адамівка.

У травні група джур Українського козацтва Адамівської школи
брала участь в 9-му районному фестивалі-конкурсі «Таланти твої,
Україно», отримавши грамоту.

ЛИСТ КЕРІВНИКАМ ДЕРЖАВНИХ СТРУКТУР

м. Білгород-Дністровський Керівникам

16.06.1998 року державних структур

Білгород-Дністровського району
Майстру В. І. (райрада), Федоренку П.В. (райрада),
Чербаджі М.М. (міськрада), Галицькому К.М. (РВК), комдиву
(комбригу).

Згідно зі Статутом Українського козацтва, Указом Президента України від
04.01.1995 року №14/95 „Про відродження історико-культурних та господарських
традицій Українського козацтва", Законом України „Про об'єднання громадян" на
території Адамівської сільської ради у березні 1997 року було створено первинне
козацьке товариство — Адамівський курінь Українського козацтва на чолі з курінним
отаманом Тимофєєвим Валерієм Яковичем — капітаном запасу Збройних Сил
України. Адамівський курінь УК підпорядковано Білгород-Дністровському
міжрайонному козацькому товариству.

Мета діяльності Адамівського ПКТ (згідно зі Статутом УК) — забезпечення
духовного і матеріального добробуту, морального і фізичного здоров'я населення,
сприяння розбудові України як суверенної держави, держави самостійної та
незалежної, демократичної і правової, відродження української, за своєю суттю -
козацької нації, прогресивних українських козацьких звичаїв і традицій, української
національної ідеї і її козацькому варіанті, захист політичних, економічних, культурних
та історичних здобутків українського народу, відродження, утвердження і розвиток
української мови та культури.

Одне з основних завдань Адамівського ПКТ:

Згідно з п. 2.2.3 Статуту УК — сприяння всім державним органам у забезпеченні
національної безпеки та її державних інтересів, підтримка громадського порядку,
боротьба із злочинністю та правопорушеннями, здійснення охоронної діяльності,
допомоги державним органам у ліквідації надзвичайних ситуацій;

Згідно з п. 2.5 Статуту УК — співпраця з установами, організаціями та
військовими щодо військово-патріотичного виховання, в підготовці юнаків до
військової служби та роботу у правоохоронних органах. Це завдання здійснюється
шляхом створення законних підрозділів Українського козацтва — Добровільної
народної дружини — Адамівського куреня Українського козацтва.

Згідно зі Статутом УК п. 2.3 прошу Вашій підтримки у справі відповідного
правового і фахового вишколу, матеріального забезпечення, інструктажу особового
складу Адамівського куреня УК (зокрема його керівного складу). Пропозиції щодо
цього має Вам повідомити курінний отаман Адамівського куреня Тимофєєв Валерій
Якович.

Отаман Білгород-Дністровського міжрайонного паланкового товариства
Л.Г.Городецький.

ОБ'ЯВА

про збори Адамівського куреня УК

У неділю 21 червня 1998 року в приміщенні Адамівської школи відбудуться
організаційні збори первинного козацького товариства — Адамівського куреня
Українського козацтва. Запрошуються всі Реєстрові та Поважні козаки, а також всі
бажаючи чоловіки та юнаки. Початок зборів о 17 годині.

Отаман

ЛИСТ

Благодатненського стану УК Адаміській сільраді

22.06.1998 Сесії Адамівської сільської ради

с. Благодатне сільському голові Коноваленко А.М.

У жовтні 1997 року Благодатненський ФАП було переведено до приміщення
Благодатненської школи. Зараз це приміщення не використовується (приміщення
ФАПу).

Просимо дати дозвіл на використання приміщення ФАПу під кабінет
Добровільної народної дружини — Благодатненського стану Українського Козацтва.

Ремонт приміщення проведемо за свій рахунок.

Козаки В.О.Козубенко, А.І.Редько, Ф.І.Козубенко
НАКАЗ

№25-06 від 25.06.1998 року

по Білгород-Дністровському міжрайонному козацькому товариству

Українського Козацтва
«Про присвоєння звань козацькій старшині Адамівського куреня УЧК»

Присвоїти підхорунжому Козаченко Олександру Івановичу, заступнику
Адамівського курінного отамана, звання хорунжий УК.

Присвоїти хорунжому Маринеску Миколі, начфіну Адамівського куреня,
звання сотник УК.

Присвоїти підхорунжому Козубенко Феодосію, заступнику Благодатненського
станового отамана, звання хорунжий УК.

Отаман Білгород-Дністровського міжрайонного козацького товариства
Українського козацтва Л.Г.Городецький.

ВІДПОВІДЬ

КЕРІВНИКІВ ДЕРЖАВНИХ СТРУКТУР КЕРІВНИЦТВУ КОЗАЦТВА

04.08.1998 №20-29-66 Отаману Білгород-Дністровського

на № 07-29-67 міжрайонного козацького товариства

Городецькому Л.Г

Курінному отаману Адамівського куреня
Тимофєєву В.Я.

Ознайомившись з Вашим листом, Білгород-Дністровська районна рада
висловлює свою повагу до діяльності Білгород-Дністровського міжрайонного
козацького товариства по відродженню прогресивних козацьких традицій
українського народу, плідному співробітництву з органами місцевого
самоврядування. Відрадно, що міжрайонне козацьке товариство і Адамівський курінь
УК метою своєї діяльності ставить сприяння місцевим органам влади в забезпеченні
громадського порядку, боротьбі із злочинністю і правопорушеннями. Схвалюємо і
підтримуємо ці починання. Стосовно матеріально-технічного забезпечення діяльності
Адамівського куреня УК радимо Вам більш конкретно визначити його потреби і
звернутися за допомогою до керівництва підприємств, розташованих на території
Адамівської сільської ради.

Голова Білгород-Дністровської районної ради

В.І.Майстро.

25. ЛИПЕНЬ-ГРУДЕНЬ 1998. ВЕЛИКА РАДА (КИЇВ).

В липні-серпні я продовжував працювати над Концепцією школи
козацько-лицарського виховання.

ШКОЛА КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ

«Частина 1. Принцип ідеалізації в вихованні.

Пріоритетними завданнями української системи виховання є формування в
молоді ідеалів — одних із найважливіших компонентів духовності як кожної
особистості, так і всього народу. В історичній свідомості народу найвищий статус
належить тим людям-ідеалам, які відстоювали свободу як найдорожчу цінність
попередніх поколінь, невтомно боролися з чужоземними загарбниками, будували
власну національну державу. Для української молоді такими ідеалами стали І.Гонта,
М.Залізняк, С.Наливайко, І.Трясило, П.Сагайдачний, І.Сірко, І.Богун, І.Виговський,
Б.Хмельницький, І.Мазепа.

В сучасних умовах багато підлітків, юнаків і дівчат вибирають ідеал лицаря -
високошляхетної, духовно багатої, морально чистої, мужньої людини. Такими
лицарями української культури, науки і духовності були Я.Мудрий, В.Мономах,
Т.Шевченко, М.Драгоманов, Б.Грінченко, С.Русова, В.Вернадський, М.Грушевський.
«Український лицар живе для Батьківщини, він завжди був готовий віддати за неї
своє життя. Найдорожче для нього — лицарська честь і слава. Про славу лицарську
українець мріє ще з дитинства» (Г.Ващенко).

Наш народ споконвіку культував лицарські традиції виховання. Із століття в
століття на лицарських традиціях формувалася еліта нації, яка завжди боролася за
свободу і незалежність України.

Коли в значної частині наших співвітчизників занепадав дух, не вистачало сили
волі, бракувало віри в свої сили і можливості перемоги над ворогом, тоді історична
необхідність породжувала українське козацтво.

Вихована на лицарських традиціях, молодь заперечує рабську і напіврабську
психологію, засуджує забуття людиною національної приналежності, зневагу до
волелюбних заповідей дідів і прадідів, пасивність, слабодухість, невіру у власні сили,
політично прислужництво чужинцям.

Козацька педагогіка плекає лицарську заповідь у душі, серці і свідомості
кожного вихованці: у житті завжди є місце подвигам, героїчним вчинкам. Лицарське
виховання утверджує життя як героїчне діяння, високе духовне буття, подвижництво
в ім'я загальнонаціональних, державних ідеалів.

Історія вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас — козацтво -
спосіб життя вільної людини, яка із зброєю в руках захищала своє право на свободу.

Французький історик Шерер писав про українців так: «Ми бачимо батьків, що
передали своїм синам почуття гордості бути незалежними й залишали їм у спадок
саму тільки шаблю з девізом: «Перемогти або загинути!»

Так, шаблями наші предки володіли краще, ніж пером, тому в історії
згадки про героїчні діяння українців залишили іноземці, але хай краще пишуть
вони про наші звитяги, аніж ми про їхні!

Ліна Костенко слушно зауважила, що «українці — це нація, що її віками
витісняли з життя шляхом фізичного знищення, духовної експропріації, генетичних
мутацій, цілеспрямованого перемішування народів на її території, внаслідок чого
відбулася амнезія історичної пам'яті і якісні втрати самого національного генотипу».

Частина 2. Навчання та виховання.

Наше завдання — відновити історичну пам'ять, виховати людину, яка здатна
побудувати і саму себе, і своє гідне життя, і державу. «Маємо те, що маємо», -
дотепно охарактеризував сучасний стан в економіці та моралі Л.Кравчук. Практично

не зроблено спроби змінити ситуацію і дотепер школа залишилася єдиною
неушкодженою моральною засадою в оточенні дитини, гарантом виховання її
порядною людиною, патріотом України.

Освіта — це специфічна галузь суспільного життя, найважливіша передумова
вирішення основних завдань суспільства, держави, необхідна умова відтворення
суспільного виробництва і успішної економічної діяльності, формування національних
кадрів для економіки, державного і політичного устрою, для усіх сфер розвитку
суспільства. На основі освіти формується і всебічно розвивається особистість, її
основні якості, її входження в життя.

Новий етап, в який вступає Україна, потребує пріоритетної уваги до освіти.
Саме вона покликана прокладати дорогу новій соціальній, економічній, правовій та
політичній культурі, робити українське суспільство демократичним і відкритим.

Сучасний напрям розвитку освіти — відхід від орієнтації на уніфіковану,
стандартну людину, позбуття надмірної ідеологізації школи та нав'язування
молодому поколінню віджитих ідеалів і стеоротипів, набули необхідної для сучасного
суспільства відкритості.

Рівень освіти — мірило рівня кваліфікації і культури будь-якого суспільства,
важливий показник прогресивності його розвитку. Найважливішою закономірністю
розвитку цієї системи освіти є єдність його структурних елементів: навчання і
виховання.В системі освіти виховання відіграває провідну роль, а навчання є
тільки засіб виховання. Навчання, відірване від виховання і без опори на нього
розвиває тільки розум, накопичує знання і не може дати позитивних результатів.
Лише поєднання навчання і виховання особистості формує у неї навички
самостійного мислення і оволодіння культурою мислення, розвиває і зміцнює всі
духовні здібності і її характер, формує світогляд особистості, її моральні норми і
соціальну позицію.

Загальної системи народного виховання для всіх народів немає, у кожного
народу своя, особлива, національна система виховання. Вона базується на рідній,
національній мові. Запозичення системи виховання у іншого народу, як і мови, є
неможливим тому, що формує інтелектуальний дебілізм нації. Рідна школа — це
головна основа національного життя держави, основа рідної школи — національне
виховання.Національне виховання — це козацьке виховання, бо українці -
козацька нація; козаки були типовими представниками рідного народу, вони
втілювали волелюбний національний характер, відображали його потреби, інтереси,
прагнення; і вони створили самобутню і високоефективну, близьку до європейської,
національну систему освіти і виховання — козацьку педагогіку, яку впровадить у свою
роботу колектив Адамівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня (школи козацько-
лицарського виховання), бо творче відродження в життя на сучасному рівні ідей і
засобів козацької педагогіки має забезпечити виховання фізично здорових, морально
чистих і по-лицарськи мужніх та сильних духом громадян незалежної України.

Частина 3. Розбудова Хати починається з розбудови Держави.

Козацька педагогіка — це частина української народної педагогіки, яка
формувала у підростаючих поколінь синівську любов до рідної землі, готовність її
захищати від чужоземних загарбників, високу національну свідомість і
самосвідомість, глибоку духовність. Вона була найтісніше пов'язана з матеріальною і
духовною сферами діяльності українських лицарів.

Уся багатогранна навчально-виховна робота в нашій школі козацько-
лицарського виховання здійснюється на випробуваних віками підвалинах української
національної ідеї, системи національних цінностей, які одночасно мають
загальнолюдський зміст і характер.

У процесі формування козацько-лицарських якостей, цілісної особистості
патріота, громадянина України приоритетними ми вважаємо оздоровчо-спортивну,
навчально-пізнавальну, творчо-трудову, військово-патріотичну і національно-

державницьку сфери діяльності. Засобами козацької педагогіки ми утверджуємо
міцне козацьке здоров'я і лицарський незламний дух, любов і відданість Україні,
стійку життєву позицію українського патріота, громадянина-державотворця. Ми
вважаємо, що морально-духовні національні цінності є засадними і приоритетними в
житті кожного сучасного козачати, джури і молодого козака. Історія українського
народу підтверджує, що ідеї Бога і України були вершинними в козацькій духовності;
тому ідеї Бога, людини, родини, нації і України є найголовнішими, найвищими
духовними орієнтирами у нашій виховній роботі з юними козаками і козачками.

Засобами козацької педагогіки ми формуємо героїко-патріотичну систему
почуттів та ідей, поглядів і переконань, мрій та ідеалів особистості, що складає
стрижень її національно-патріотичної свідомості і самосвідомості. Вся робота з
юними козаками та козачками у нашій школі козацько-лицарського виховання
спрямовується на виховання в них любові до Подвигу в ім'я зміцнення і процвітання
Української держави, бо народ (і особистість, зокрема) може спокійно в достатку
жити лише в могутній незалежній державі. Таку державу можуть збудувати лише
особистості, які не розділяють «своє» і «загальне» в тому розумінні, що не можна
збудувати свою Хату, коли не збудуєш Державу. Ми прагнемо, щоб кожен молодий
козак і козачка глибоко усвідомили, що в будь-яку історичну епоху, зокрема в нашу, є
місце для героїзму і подвижництва, що кожен може стати національним Героєм
України.

Педагогічний колектив нашої школи переконаний, що національні, зокрема
козацькі виховні традиції є нині порятунком для «зголоднілої» на душевність і
духовність сучасної молодої людини.

В школі створена дитячо-юнацька організація «Молода Січ» Українського
козацтва, що розгорнула свою діяльність на козацьких традиціях. В практику роботи
школи входять нові форми роботи: посвята в козачата, фестивалі козацької пісні і
танцю, козацько-старшинські банкети, лицарські турніри, козачі ігри та забави.

Частина 4. Форми роботи в школі з козацько-лицарського виховання.

В нашій школі проводиться різноманітна робота по вихованню учнів засобами
козацької педагогіки. Проте вона з кількох причин не набуває належного поширення.
Одна з них та, що не складені відповідні програми (по класах, за віком та роками
навчання дітей). Розробка варіантних програм виховання учнів на традиціях
українського козацтва з урахуванням регіональних особливостей — одне з
найважливіших завдань, розв'язання якого сприятиме розгортанню дитячого і
юнацького руху, виховання в дітей, підлітків і юнацтва лицарських чеснот.

Саме в козацькій педагогіці рельєфно і повно окреслена ідея вільної і
демократичної, незалежної людини, яка на культурно-історичних, духовно-
національних традиціях громадського, політичного життя будує незалежну державу і
тому наш педагогічний колектив працює над проблемою козацько-лицарського
виховання молоді.

Класна робота в школі з козацько-лицарського виховання проводиться нами
(за домовленістю з Радою школи, сільською радою, зайво) за рахунок шкільного
компоненту (годин факультативів, курсів за вибором, консультацій) з основних
дисциплін школи козацько-лицарського виховання.

Позакласна робота з козацько-лицарського виховання проводиться нами за
рахунок годин гуртків та у формі Козацької республіки (одна з форм самоврядування
учнівського колективу) і класних козацьких загонів.

Позашкільна робота з козацько-лицарського виховання проводиться нами у
формі діяльності дитячо-юнацької організації «Молода Січ» під патронатом
паланкового (районного) осередку Українського козацтва (організація офіційно
зареєстрована, налічує більше 100 членів).

Українське козацтво відтворено в 1990 році. Це — міжнародна, добровільна,
незалежна, добродійна Всеукраїнська національно-патріотична і оборонно-спортивна
громадська організація.

Першим Гетьманом Українського козацтва був В.Чорновіл. Сьогодні Гетьман
Українського козацтва — гвардії генерал-лейтенант, народний депутат — І.Білас.

Організація будується за територіальним принципом і діє згідно зі Статутом,
затвердженим Міністерством юстиції. Зараз в Україні 25 обласних (крайових)
козацьких організацій, які з дозволу Генеральної канцелярії Гетьмана Українського
козацтва зареєстровані в обласних управліннях юстиції.

Є дитячо-юнацька організація Українського козацтва — «Молода Січ».
Враховуючи історичну роль козацтва у становленні української державності,
Президент України Л.Кучма підписав Укази «Про відродження історико-культурних та
господарських традицій українського козацтва» (1995), «Про День Українського
козацтва» (1999), «Про Координаційну Раду з питань розвитку Українського
козацтва» (1999), які є правовою базою діяльності Українського козацтва.

Президент України Л.Кучма — Почесний Гетьман Українського козацтва,
генерал-хорунжим Українського козацтва є Прем'єр-Міністр України В.Ющенко.

Поглиблення і примноження козацько-лицарських традицій в умовах
сьогодення, близькому і віддаленому майбутньому сприятиме нарощенню зусиль
державотворчого спрямування, піднесенню духовності як кожної особистості
зокрема, так і всього народу, суспільства в цілому».25

ОБ'ЯВА
про збори в Благодатному

У суботу, 1 серпня 1998 року, відбудуться організаційні збори
Благодатненського стану Українського козацтва. Збори відбудуться у приміщенні
Благодатненської школи о 18 годині.

Отаман

НАКАЗ
№5-08 від 05.08.1998 року

по Білгород-Дністровському міжрайоновому козацькому товариству

Українського Козацтва

«Про присвоєння звань козацькій старшині Адамівського куреня УК»

1. Присвоїти старшині запасу Збройних Сил України Кульчицькому Анатолію
Олексійовичу звання підхорунжий Українського Козацтва.

Отаман Білгород-Дністровського міджрайонового козацького товариства
Українського Козацтва Л.Г.Городецький.

НАКАЗ

№19-08 від 19.08.1998 року

по Білгород-Дністровському міжрайоновому козацькому товариству

Українського Козацтва
«Про присвоєння звань козацькій старшині Адамівського куреня УЧК»

Присвоїти старшому сержанту запасу Української Армії начальнику штабу
Благодатненського стану Українського Козацтва Козубенко В'ячеславу
Олександровичу звання підхорунжий УК.

Присвоїти старшому лейтенанту запасу Української Армії начальнику штабу
Авидівського стану Українського Козацтва Гончарову Віктору Яковичу звання сотник
УК.

25 Джура. №4, серпень 1998; №5, вересень 1998; №8, березень 1998; №9, травень 1999. Адамівка.

Отаман Білгород-Дністровського міжрайонового козацького товариства Українського Козацтва Л.Г.Городецький. НАКАЗ №25-08 від 25.08.1998 року по Білгород-Дністровському міжрайоновому козацькому товариству Українського Козацтва «Про присвоєння звань козацькій старшині Адамівського куреня УК» 1. Присвоїти мічману запасу Білоус Василю Івановичу звання підхорунжий Українського козацтва. Отаман Білгород-Дністровського міжрайонового козацького товариства, полковник УК Л.Г.Городецький. НАКАЗ №16-09 від по Білгород-Дністровському міжрайоновому козацькому товариству Українського Козацтва «Про присвоєння звань козацькій старшині Адамівського куреня УК» Присвоїти підхорунжому УК Редько Анатолію Ісидоровичу звання хорунжий УК. Присвоїти старшому сержанту запасу ЗСУ козаку Тимофєєву Валерію Валерійовичу звання підхорунжий УК. Отаман Білгород-Дністровського міжрайонового козацького товариства, полковник УК Л.Г.Городецький. НАКАЗ №22-09 від 22.09.1998 року по Білгород-Дністровському міжрайоновому козацькому товариству Українського Козацтва «Про присвоєння звань козакам Адамівського куреня УК» 1.	Присвоїти	звання
2.	Присвоїти	звання
3.	Присвоїти	звання
4.	Присвоїти	звання
5.	Присвоїти	звання
6.	Присвоїти	звання
7.	Присвоїти	звання
8.	Присвоїти	звання
9.	Присвоїти	звання
10	Присвоїти	звання
11.	Присвоїти	звання
12	Присвоїти	звання
13	Присвоїти	звання
14	Присвоїти	звання
15	Присвоїти	звання
16	Присвоїти	звання
17	Присвоїти	звання
18	Присвоїти	звання
19	Присвоїти	звання

Присвоїти звання рядовий УК козаку Харченко Олександру.

Присвоїти звання чотовий УК козаку Скибенко Федіру.

Присвоїти звання старший чотовий УК козаку Завацькому Дмитру.

Присвоїти звання чотовий УК козаку Гамар Івану.

Присвоїти звання чотовий УК козаку Гречко Леоніду.

Присвоїти звання старший чотовий УК козаку Окунь Григорію.

Присвоїти звання рядовий УК козаку Окунь Ігору.

Отаман Білгород-Дністровського міжрайонового козацького товариства УК,
полковник УК Л.Г.Городецький.

НАКАЗ

№30-09 від 30.09.1998 року

по Білгород-Дністровському міжрайоновому козацькому товариству

Українського Козацтва
«Про присвоєння звань козакам Адамівського куреня УК»

Присвоїти звання підосавул УК сотнику УК Маринеску Миколі.

Присвоїти звання сотник УК хорунжему УК Козаченко Олександру.

Присвоїти звання сотник УК хорунжому УК Тимофєєву Валерію.

Присвоїти звання хорунжий УК підхорунжому УК Білоусу Василю.

Присвоїти звання хорунжий УК підхорунжому УК Козубенко В'ячеславу.

Присвоїти звання хорунжий УК підхорунжому УК Чеботюк Олександру.

Присвоїти звання старший чотовий УК козаку Макаренко Федіру.

Присвоїти звання старший вістовий УК козаку Черемухі Олександру.

Присвоїти звання старший вістовий УК козаку Моркоту Сергію.

Присвоїти звання вістовий УК козаку Крамаренко Олександру.

Отаман Білгород-Дністровського міжрайонового козацького товариства УК,
полковник УК Л.Г.Городецький.

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ

«Пролунав перший дзвоник, почався новий навчальний рік. Адамівська школа
вже у новому ранзі — школи козацько-лицарського виховання долає нову сходинку
свого розвитку.

За минулий навчальний рік було 12 відмінників: Даниленко Оля, Крамаренко
Наташа, Скригулець Дмитро, Рибальченко Оксана, Катющева Катя, Ребюк Таня,
Вронська Віка, Ребюк Надя та ін.

З учителів отримали Почесні грамоти райВО — Вронська В.М., Граждан К.М.,
завуч Лавриненко П.М. та директор Тимофєєв В.Я.

Адамівська школа козацько-лицарського виховання навчає та виховує джур та
дан.»26

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ

«З 29 жовтня по 1 листопада 1998 року в Києві відбулася Велика Рада
Українського козацтва. Делегатами на Раду від Адамівського куреню Українського
козацтва було обрано козаків В.Я.Тимофєєва, А.І.Редька, В.С.Козубенка,
О.А.Козаченка, В.В.Тимофєєва.

26 Берегиня. №1, жовтень 1998. Адамівка.

На Раду поїхали й джури з данами Адамівської школи (30 осіб) разом із
учителями — Гриценко В.Н., Піштіган О.А., Катющевої Т.В., Козубенко Т.І. та
директором БК Рибальченко Н.М.

У перерві між засіданнями Ради було проведено декілька змістовних
пішохідних екскурсій столицею Неньки-України.

З нами їхали й козаки Білгород-Дністровської паланки на чолі з отаманом
Л.Г.Городецьким.

На зворотному шляху заїхали до Софіївського парку (Умань), де пробули три
години: побачили і підземну річку, і Харона, і чудові ландшафти, і озеро лебедів із
фонтаном.

Всі були у захваті, а найбільш — малеча (козачати)!»2'

(Джура та Дана, Адамівка. №2, 10.1998)

НАКАЗ
№4-11 від 04.11.1998 року

по Білгород-Дністровському міжрайоновому козацькому товариству

Українського Козацтва

«Про присвоєння звань козацькій старшині Адамівського куреня УК»

Присвоїти козацькі звання слідуючим козакам:

Сотнику УК Тимофєєву Валерію Валерійовичу — звання підосавула УК.

Хорунжому УК Редьку Анатолію — звання сотник УК.

Старшому вістовому УК Козаченко Олександру Антоновичу — звання
підхорунжий УК.

Отаман Білгород-Дністровського міжрайонового козацького товариства,
полковник УК Л.Г.Городецький.

5-Й ЕТАП. СІЧЕНЬ-ГРУДЕНЬ 1999. ПЕРМАНЕНТНИЙ РОЗБРАТ.

Обравши отаманом генерала Валентина Пилипенка, а писарем
полковника гвардії Валентина Федоренка, Українське Чорноморське
Гуляйпільське козацтво вступило в новий етап свого розвитку.
Заступником отамана з питань ідеології було обрано письменника -
академіка Богдана Сушинського, заступником з організаційних питань
полковника Анатолія Петька — отамана Овідіопольської районової
козацької організації. УЧГПК на Великій Раді Українського козацтва
підтримало кандидатуру генерала Івана Біласа, який (після Гетьмана
Володимира Муляви, що тяжко захворів — інсульт) став третім
Гетьманом.

Незгода серед керівників Одеської крайової організації щодо
подальшого шляху її розвитку призвів до серії розколів.

Спочатку крайова організація змінила назву — стала
Чорноморським козацтвом. При цьому стався розкол: більша частина
козаків на чолі з Анатолієм Петько, Валентином Федоренко, Богданом
Сушинським організувало окреме козацьке об'єднання, яке згодом
розкололося на Чорноморське козацьке військо Анатолія Петька

27

Джура та Дана. №2, жовтень 1998. Адамівка.

(входить до складу Українського козацтва та підтримує Гетьмана
І.Біласа) та Реєстрове козацтво Богдана Сушинського, яке не підтримує
Гетьмана УК І.Біласа, а входить у Всесвітню Лігу Лицарів. До речі,
Б.Сушинський є пріором Мальтійського Ордена лицарів, нагороджений
Папою Іоанном Павлом II медаллю св. Амвросія. Далі Чорноморське
козацьке військо розкололось на ЧВК (Чорноморське козацьке військо -
отаман А.Петько) та ЧКЗ (Чорноморське козацьке з'єднання — отаман
Пукліч — президент охоронного бюро „Гриф"). Розбіжності добре
висвітлені у статутах цих організацій.

Від Чорноморського козацтва В.Пилипенка відійшов полк ім. Сірка
отамана В. Кривобока, потім „Одеська Січ" Івана Коваля. Далі
В.Пилипенко склав повноваження й отаманом Чорноморського козацтва
обрали Генадія Загайчука.

Початок ХХІ століття в Білгород-Дністровському районі для козаків
ознаменувався якісним ростом і загальною зацікавленістю влади у
співробітництві. Це було пов'язано із Указами Президента України про
створення державної Координаційної ради з питань розвитку козацтва
(такі ради були в Одесі і в Білгороді-Дністровському — при обласній та
районній державних адміністраціях) та прийняттям Національної
програми розвитку козацтва в Україні.

Почали працювати:

Білгород-Дністровський курінь Війська Запорозького -

отаман М.М.Возний, козаки Жуковський В.К., Лесін В.П.;Монашівська
сотня (автономно у складі куреня), отаман Ткаченко В.П., писар
Парпалак В.Я.

Жіноча громада Чорноморського козацького війська
Українського козацтва — керівник Л.Я.Горлачова, берегині
Городниченко Р.С., Воробйова В.В., Грицуналь У.А., Пономаренко Н.М.

Білгород-Дністровський курінь Чорноморського козацького
з'єднання Українського козацтва, отаман Білоус В.П..

Задністровська Січ Азово-Чорноморського козацького
округу, отаман О.П.Царенков, заступник Єремєєв В.І., писар Черв'як
О.О.

Цікаве спостереження: нові козацькі організації завжди
утворювалися із появою нових лідерів — й надалі я прогнозую ріст цих
організацій із приходом у козацтво осіб — носіїв нових ідей.

Я вважав, що козацтво Задністров'я повинно зосередити зусилля
на: історико-просвітницькій та дослідницькій діяльності; військово-
патріотичному вихованні (із впровадженням козацьких традицій у
навчальні заклади та в лави армії); спортивному розвитку; розвитку
фермерських господарств та підприємницької і ремісничої діяльності;
співпраці з органами правопорядку та адміністраціями і органами
самоуправління; обстоювання засад релігійного виховання. Але
перманентне ворогування лідерів козацьких структур заважало плідної
праці.

Зважаючи на перманентний розбрат серед козаків районного
рівня, Адамівський курінь Українського козацтва з восени 1999 року

відійшов від активної співпраці із козаками Білгород-Дністровських
осередків.

26. СІЧЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 1999. ШКОЛА КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО

ВИХОВАННЯ.

На динаміку та характер політичного життя в Україні значною мірою
впливала підготовка до президентських виборів. Президентську виборчу
кампанію характеризували: помітне зростання кількості претендентів на
президентську посаду (15 — попри те, що Законом про вибори
Президента України передбачалась реєстрація претендентів лише після
подання мільйона підписів громадян на їх підтримку); активна участь у
передвиборчому процесі більшості політичних партій; відсутність єдності
на «політичних флангах»: як ліві, так і праві не змогли висунути єдиного
кандидата; спроби утворення коаліцій («Канівська четвірка» — один з
кандидатів — наш козак Олійник — передвиборча боротьба засвідчила,
що відмінність політичних поглядів учасників цього об'єднання та їх
електорату, нездатність на політичні компроміси стали на заваді
висуненню єдиного кандидата та ефективної діяльності); зростання ролі
«політичних технологій»; орієнтація виборців не стільки на політичні
погляди, програми кандидатів, скільки на особисті якості; повторення
«російського сценарію» в другому турі виборів: лівий претендент (від
КПУ) та діючий Президент правоцентристської політичної орієнтації.

Я почав працювати над комплектом основних документів
навчально-виховного закладу нового типу — школи козацько-лицарського
виховання. Ця робота захопила — такі перспективи у вихованні
національно свідомого громадянина відкривалися! Та ще й генетична
пам'ять козака-некрасівція заговорила.

Ми отримали однострой — одягли в нашу форму хлопців та дівчат
старших класів — 6-9.

КОЗАЦЬКА ПЕДАГОГІКА Й СУЧАСНА ОСВІТА
(ПЕДАГОГІЧНІ РОЗДУМИ)

„ Ми не лукавили з тобою.

Ми просто йшли. У нас нема
Зерна неправди за собою..."

Т.Шевченко.

Своєрідність сучасного розвитку України характеризується відродженням
коренів нашої національної минувшини: історії, державних традицій, духовності.
Адже без кореня гине все живе.

Корінь людського зростання — у пам'яті, духовній культурі, національній
гордості. Вони як сполучна ланка, яка не допустить, щоб молода людина відлучилася
від своєї землі.

Дитинство — особливий період людського життя. Саме на цьому етапі людина
визначає свої життєві орієнтири, розробляє життєву позицію і життєві плани.

Цієї відповідальної пори вона потребує підтримки й уваги суспільства, яке
зобов'язане забезпечити молодим громадянам умови й можливості для повноти
самореалізації здібностей кожного, досягнення своїх життєвих цілей. Підтримку й
увагу дитина отримує в школі, яка має йти попереду політиків, керуючись
принципами гуманізму, свободи, загальнолюдських цінностей.

Ми часто зустрічаємо людей наверх освічених, енциклопедично озброєних
знаннями, а всередині в них пустеля, як говориться в Біблії, „гроші пофарбовані,
поваплені" і тому в теперішній час, вважає колектив нашої школи, нам потрібні люди
не тільки озброєні знаннями, а й духовно, психічно, фізично спроможні розвивати
творчі здібності свої та навколишніх; співпрацювати з людьми різних філософських,
політичних, релігійних поглядів; здатні вирішувати проблеми сьогодення й
майбутнього; особи з великим культурним та духовним потенціалом, бо „культура
утверджує примат духу" (М.Рерих) — це наше педагогічне кредо. Досвід практичної
роботи в цьому напрямку свідчить, що головна мета освіти — виховання; навчання
повинно бути підпорядковано вихованню.

Школа — єдиний соціальний інститут, який, виховуючи учнів сьогодні,
працює на перспективу. Саме тут висока професійна майстерність педагога-
вихователя стимулює потребу школяра стати свідомішим, самовдосконалюватися,
щоб реалізуватись як громадянин.

Нашій школі козацько-лицарського виховання поталанило: у нас педагоги -
яскраві, неповторні особистості, носії уселюдських цінностей, глибоких і різнобічних
знань, вони прагнуть до втілення в собі людського ідеалу, до постійного
самовдосконалення, духовного зростання.

Продуктом творчого пошуку наших педагогів-новаторів є ідея козацько-
лицарського виховання та форми, методи нетрадиційного навчання і виховання
дітей. Ніщо не повертається в традиційних формах: час диктує свої. Не всі форми
козацької педагогіки відповідають сучасності. Нині інший тип виробничих відносин,
побуту, потреб та свідомості. Тому педагогічний колектив в пошуках форм, методів
прогресивних випереджальних ідей формування творчої особистості.

Любов до сім'ї, роду і нації; до рідної природи, оселі, землі; дух лицарства і
волелюбності та побратимства; дух особистісної національної самосвідомості,
гідності та честі — весь виховний процес у його багато аспектному вимірі ґрунтується
в школі на національному вихованні і спрямований на формування у дітей і молоді
свідомості, ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв і вірувань
українського народу як корінного етносу Української держави.

Виховний процес, запроваджений педагогічним колективам та підтриманий
соціальним довкіллям — козацьким формуванням громади, йде корінням у
національний грунт (сім'я-клас-школа і родина-школа) і кожний педагог черпає звідти
життєдайну силу для розв'язання всієї низки складних проблем сучасного життя.

Керуючись змістом розділу „Національне виховання" Державної національної
освітньої програми «Освіта України ХХІ століття», педагогічний колектив допомагає
учням самовизначитися і самореалізуватися у соціально-культурному середовищі,
відповідати потребам соціально-економічного та політичного розвитку суспільства.
Провідний напрямок такої роботи — формування національно свідомого
громадянина України, справжнього патріота та захисника рідної землі, духовно
багатої особистості, морально зрілої людини.

Шкільна організація за період свого функціонування проходить череду
етапів: від початку створення до природного припинення існування або
відродження на якісно новій основі; тривалість цього циклу, як правило, 12
років.

Таку ж череду етапів проходить наша Адамівська школа, що працює в
напрямку козацько-лицарського виховання; вона функціонує за універсальними
законами розвитку соціальних систем, а саме:

Школа із часом знижує здатність сприймати все те, що виходить за
формалізовані рамки; формалізація перетворює її в закриту систему.

Закрита система не може інтегрувати нову інформацію, стає застиглою й
втрачає здатність до адаптації.

Роль керівника полягає у підтримці стану відкритості, орієнтації на
інноваційний розвиток, адаптації організації до навколишнього світу.

Управління школою як відкритою системою має ризики (корисно для
організації, але несе загрозу для керівника).

Аналіз діяльності школи в напрямку козацько-лицарського виховання учнів
свідчить, що ефективність цієї роботи значною мірою залежить від особи, яка
спрямовує діяльність колективу, її впливу на оточуючих. Загальні риси цього процесу
(формообразуючи фактори):

Наявність ентузіаста (як правило, це керівник).

Залежність результатів роботи від особистих якостей ентузіаста.

Залежність результатів роботи від посади, яку займає ентузіаст
(адмінресурс).

Так ось, згідно основних формообразуючих факторів цей процес в нашій школі
проходив так (етапи розвитку школи козацько-лицарського виховання та основні
концептуально-методичні документи цих періодів):

І етап. Попередній. Декілька років.

На цьому етапі відбувався процес зародження ідеї, в даному випадку -
створення школи козацько-лицарського виховання.

Сутність ідеї:

...Історія вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас -
козацтво — спосіб життя вільної людини, яка зі зброєю в руках захищала своє
право на свободу.

Освіта — це специфічна галузь суспільного життя, необхідна умова відтворення
суспільного виробництва і успішної економічної діяльності, формування національних
кадрів для економіки, державного і політичного устрою, для усіх сфер розвитку
суспільства. На основі освіти формується і всебічно розвивається особистість, її
основні якості.

Новий етап, в який вступила Україна, потребує пріоритетної уваги до освіти.
Саме вона покликана прокладати дорогу новій соціальній, економічній, правовій та
політичній культурі, робити українське суспільство динамічним і відкритим.

Сучасний напрямок розвитку освіти — відхід від орієнтації на уніфіковану,
стандартну людину, позбуття надмірної ідеологізації школи та нав'язування
молодому поколінню віджилих штампів і стереотипів, набули необхідної для
сучасного суспільства відкритості.

Рівень освіти — мірило рівня кваліфікації і культури будь-якого суспільства,
важливий показник прогресивності його розвитку. Найважливішою закономірністю
розвитку цієї системи освіти є єдність його структурних елементів: навчання і
виховання.В системі освіти виховання відіграє провідну роль, а навчання є
тільки засіб виховання. Навчання, відірване від виховання і без опори на нього
розвиває тільки розум, накопичує знання і не може дати позитивних результатів.
Лише поєднання навчання і виховання особистості формує у неї навички
самостійного мислення і оволодіння культурою мислення, розвиває і зміцнює всі
духовні здібності і її характер, формує світогляд особистості, її моральні норми і
соціальну позицію.

Загальної системи народного виховання для всіх народів немає, у кожного
народу своя, особлива, національна система виховання. Вона базується на рідній,
національній мові.

Рідна школа — це головна основа національного життя держави, основа рідної
школи — національне виховання. Національне виховання — це козацьке виховання, бо
українці — нація козацька; козаки були типовими представниками рідного народу,
вони втілювали волелюбний національний характер, відображали його потреби,
інтереси, прагнення; і вони створили самобутню і високоефективну, близьку до
європейської, національну систему освіти і виховання — козацьку педагогіку, яку
впроваджують в свою роботу колективи загальноосвітніх шкіл (шкіл козацько-
лицарського виховання) Білгород-Дністровського району Одеської області, бо творче
впровадження в життя ідей і засобів козацької педагогіки має забезпечити виховання
фізично здорових, морально чистих і по-лицарськи мужніх та сильних духом
громадян незалежної України.

В пониззі Дністра (зокрема це територія Старокозацької, Козацької,
Петрівської, Староцаричанської, Удобненської, Адамівської, Руськоїванівської
сільських громад) значна маса козаків з'явилася в 1709-1710 рр., під час відступу
мазепинської еміграційної хвилі. Це були ті козаки, що відступили з-під Полтави і
дійшли разом з Мазепою до Бендер, а згодом почали розселятися по землях між
Дністром і Дунаєм. Ця мазепинська хвиля накотилася на колонізаційну хвилю,
викликану поразкою повстання козаків-булавінців (некрасівців) у 1708 році та
зруйнуванням російськими військами у 1709 році, за наказом Петра І, Чортомлицької
Січі.

Ще одна хвиля докотилася до Задністров'я вже після руйнації в 1775 році, за
наказом Катерини ІІ, Нової Січі.

Чимало січовиків, селян-утікачів, прихильників Мазепи та козаків з Дону й
Кубані добувалися до Буджацьких степів окремими групами. Особливо посилився
цей процес з 1778 року, по тому, як уряд Османської імперії ухвалив досить мудре,
толерантне щодо до свого одвічного ворога — українського козацтва, рішення:
дозволити йому заснувати Січ у пониззі Дністра, в районі Кучургана, а паланки — між
Акерманом і Бендерами. У 1828-1868 роках козаки Акерманської паланки входили до
складу Дунайського (з 1856 року — Новоросійського) війська. Згодом військо було
переселено на Кубань, але частина козаків залишилася мешкати на території
Буджаку.

На початку 90-х років ХХ століття групою ентузіастів з козацьких родів було
відтворено Білгород-Дністровську (Акерманську) паланку Українського козацтва
(офіційні засновники — козаки Городецький Л.Г., Берлізов А.М., Тимофєєв В.Я.), яка
сьогодні складається з 7 куренів. Проживаючи у громадах, які мають давні козацькі
традиції, вчителі шкіл не могли ці традиції не залучити до виховного процесу.

Після обговорення ідеї (утворення школи джур та дан) з'явилися як союзники,
так і опоненти; згодом в школі організаційно оформилась ініціативна група педагогів
(директор Тимофєєв В.Я., завуч Лавриненко П.М., педагог-організатор Гриценко
В.Н.), яка взялася за її практичну реалізацію.

Ризик цього етапу: ідея могла не матеріалізуватися у щось реальне.

Роль керівника на етапі: переконати всіх (і себе!) в реалістичності ідеї,
знайти ефективну мотивацію для її реалізації.

.Початок 90-х років минулого століття: розпад Союзу, крушіння правлячої
ідеологічної машини.

Наше становище (керівників шкіл) в ті роки: кадри побігли зі школи,
фінансування пішло з місцевих бюджетів (вірніше, його не стало зовсім!), ми
намагаємось налагодити хоча б якусь виховну роботу в школі, причому без
матеріальної та, навіть, моральної підтримки з боку влади та громадськості, бо,
мабуть, лише в школі люди розуміли, що починаємо втрачати ціле покоління.

У школі почали платити за класне керівництво копійки, скасували зарахування
до педагогічного стажу років роботи на посадах старшого піонерського вожатого -
педагогу, який більше за інших працював з дітьми, оголосили школу поза політикою (і
державою також!), звернувши державну підтримку дитячо-юнацьких організацій.

Опам'ятавшись від шоку (ідеологічного, фінансового — інфляція, зниження
реального рівня зарплати, яку, до речі, затримували по півроку!), ми почали шукати
альтернативні форми виховної роботи; альтернативні комуністичним; бо якщо
держава відмовилася від комуністичної ідеології, то й державна школа не мала права
її сповідати; в іншому випадку вчитель зобов'язаний був покинути державну школу -
ми ж хотіли в школі працювати.

В країнах, де розуміють значення виховання, в школах існує цілісна система
формування лідерів різного рангу. Ця система не обходиться без дитячих організацій
— лідер виростає тут, далі він лише «шліфується». Така ж система існувала й в
СРСР: жовтенята — піонери — комсомольці — комуністи.

Необхідність в наших умовах такої системи розуміли і ми, педагоги Адамівської
школи, і спробували створити українську національну піонерську організацію
«Джура» (одним з атрибутів у нас був жовто-синій націонал-піонерський галстук).
Організація будувалася на засадах та традиціях Українського козацтва; за основу її
побудови ми обрали Концепцію української козацької педагогіки, яка була
надрукована в «Освіті» у 1992 році. Організація почала діяти.

У 1993 році мене було обрано головою Адамівської сільської ради Білгород-
Дністровського району Одеської області й нові обов'язки змусили на декілька років
відійти від практичної педагогіки, хоча за перебігом педагогічної думки в пресі я
слідкував. Поступово господарські та політичні турботи місцевого масштабу
заполонили мене: йшло перманентне ділення колгоспу — лідери змінювали один
одного, після чергових звітно-виборчих зборів виходили з колгоспу й виводили з
собою однодумців; йшло паювання і ми намагалися не залишити сільську
інтелігенцію без землі; після війни у Придністров'ї озброєні молдавські волонтери
почали порушувати кордони й грабувати колгоспні ферми, в тому числі й наш
колгоспний свинотоварний комплекс; почала працювати добровільна козацька
дружина з охорони громадського порядку.

.Початок зими 1993-1994 років. Україна готується до виборів депутатів всіх
рівнів та Президента України (березень 1994 року). Кандидати в депутати Одеської
обласної ради та Верховної Ради України «мотаються» по району — беруть участь у
передвиборчому марафоні — проводять зустрічі з виборцями, головами сільських рад
(за Законом про вибори голови сільських рад формують територіальні та дільничні
виборчі комісії). Десь у цей період заїхав до Адамівської сільської ради Петро
Чернишук (тоді голова Білгород-Дністровського осередку РУХу та кандидат у
депутати Верховної Ради України). Ми розмовляли з ним про особливості тогорічних
передвиборчих баталій і якось непомітно перейшли до питання про мою національну
приналежність. Я — некрасовець-липованин-старообрядець (некрасівці — нащадки
донських козаків-некрасівців, які оселилися на Дунаї після розгрому царськими
військами козацького повстання Кіндратія Булавина). Петро дав мені адресу
канцелярії паланкового козацького товариства пасічників і вже через кілька днів я
розмовляв про справи козацькі з Леонідом Городецьким (паланковим отаманом).

.Невдовзі після цього я звернувся до начальника районного відділу міліції
Чербаджі М.М. з проханням дозволити офіційно зареєструвати добровільну народну
козацьку дружину для охорони громадського порядку на території громади та
боротьби із порушниками кордонів — молдавськими волонтерами. Нас підтримав
голова районної ради Майстро В.І. Дружину було оформлено, екіповано одностроєм
та козацькою зброєю, нічні чергування дружинників оплачувалися коштами сільської
ради.

Було організаційно оформлено Адамівський курінь Українського козацтва,
отаманом якого мене було обрано. Пізніше курінь увійшов до складу Білгород-
Дністровської міжрайонової козацької паланки Українського козацтва, тоді ж мене
було обрано писарем цієї паланки.

На сесіях сільської ради, розглядаючи питання про стан навчально-виховної
роботи в школі, ми звертали увагу депутатів на виховний потенціал Кодексу буття

Українського козацтва, куди входять Кодекс лицарської честі, Кодекс лицарської
духовності та Заповіді милосердя. Кодекс буття забезпечує формування та
виховання такого духовного стану молоді-молодих громадян України — козаків, яке в
народі збереглося як розуміння козацького духу, того особливого соціального
положення українського козацтва в суспільстві, яке слугувало опорою народу і
державі протягом віків. Тому ми вирішили за основу виховання молоді в нашій
сільській громаді обрати козацьку педагогіку.

На жаль, відсутність на той час розробленої методики виховної роботи з
козачатами не дозволили колективу Адамівської школи досягти помітних успіхів:
«Джура» працювала більше як піонерська організація, ніж як козацька.

2 етап. Підготовчий. Рік — два.

На етапі народження школи козацько-лицарського виховання для нас
актуальним був висновок Берта Нануса: «Немає більш потужного рушія організації
до досконалості й довготривалого успіху, ніж приваблива, надихаюча перспектива на
майбутнє».

Це був романтичний період у житті нашої організації; стан ейфорії — стан
апатії охоплював нас у процесі переходу від мрії до дії.

Після закінчення строку повноважень сільського голови в 1998 році я
повернувся на посаду директора і почав будувати школу козацько-лицарського
виховання. Процес становлення та розвитку Адамівської школи козацько-
лицарського виховання зафіксовано у шкільній газеті. У 1998-2001 роках газета
випускалася у вигляді бліц-інформації «Леля», «Козача», «Джура», «Дана», «Джура
та Дана», «Берегиня», «Козак» (вийшло 45 номерів невеликим накладом-тиражем). З
квітня 2001 року почала виходити шкільна газета «Річ про Адамівську Січ».
Поступово газета стала друкованим органом всієї Адамівської громади: тут
друкувалися матеріали з життя школи й громади.

Була створена дитяча козацька організація — Адамівський курінь «Молодої
Січі». В кінці 1998 року для джур та дан Адамівського куреня Українського козацтво
було придбано однострій кольору морської хвилі (для хлопців — кашкет, мундир та
штани із вузьким лампасом, для дівчат — берет, мундир та спідниця).

У цьому ж році було розроблено ритуал посвяти у джури та дани, який став
канонічним для козачат Білгород-Дністровського району.

«4 квітня 1999 року в місті Білгород-Дністровському відбулася паланкова Рада
козацького товариства. На звітно-виборчій раді обрано старшину: отаманом -
Городецького Л, заступником (паланковим писарем) — Тимофєєва В. На Раді були
присутні джури та дани з Адамівки, Старокозаччого, Випасного. Після Ради був
святковий концерт силами Старокозаччого Будинку культури. Після концерту -
святковий обід. Для джур та дан було організовано екскурсії у фортецю та
краєзнавчий музей». («Джура та Дана» №3 квітень 1999 року).

«22 травня 1999 року у Києві відбулася позачергова Велика Рада Українського
козацтва. Делегатами на Велику Раду було обрано Городецького Л., Тимофєєва В.,
Майстра А., Якименка В., Городецького Р. Із козаками їздили на Раду джури та дани
Адамівського куреня». («Дана» №2 липень 1999 року).

«1 червня 1999 року старшина Білгород-Дністровської козацької паланки
проводила посвяту у джури та дани Адамівського куреня Українського козацтва.
Посвяту проводили Городецький Л., Тимофєєв В., Маринеску М., Майстро А.,
Берлізов А., Якименко В. У джури та дани було посвячено: Ребюк Таню, Катющеву
Катю, Гречко Олю, Назарову Олю, Золотовську Олену, Даниленко Віку, Бойку
Марину, Чеботюк Сашу, Архипенко Олексія, Воронова Олега, Шмаглюченко
Олександра (всі 5 клас), Кравченка Олексія, Одорожу Олену, Бойку Тетяну, Бурдюжу
Руслана, Нестерук Миколу, Одорожу Віталія, Харченко Наталю (всі 6 клас), Мокрот

Дениса, Третюк Ваню, Кравченко Ваню, Дроздова Дмитра (всі 7 клас), Велікова
Андрія (8 клас). Вітаємо джур та дан!». («Джура та Дана» №4 червень 1999 року).

Ризики цього етапу: головний ризик — неготовність частини ідейних соратників
до тривалої, буденної, копіткої роботи. Новостворену шкільну організацію міг би
чекати крах, якщо ми — лідери не змогли б навчитися плавати і випливати упродовж
перших 100 днів роботи. Згодом для нас стало головним завданням не втонути в
морі дріб'язкових проблем, які були головною перешкодою системному рухові на
шляху до побудови принципово нової шкільної організації, не розчинитись у тій
частині локального соціуму, який Ліна Костенко в одному зі своїх віршів назвала
«міщанським кодлом».

Роль керівника на етапі: віднайти людей, які не могли реалізувати себе
раніше і які розглядають прихід нової ідеї як шанс. Не «переборщити» з обіцянками
швидкого успіху, успішної кар'єри, можливості творчої самореалізації тощо. Згодом
довелось переконатися, що значна частина цих обіцянок, на жаль, виявилася
нереалістичною. Та на даному етапі головне було пообіцяти, згодом роздані
«аванси» були для мене стимулом; я був змушений докладати титанічних зусиль з
тим, щоб хоча б частково зробити обіцяне («Я це обіцяв!», «Люди в мене повірили!»).

Було розроблено такі документи школи козацько-лицарського виховання:

Декларація «Філософія козацько-лицарського виховання в школі.
Концептуальні засади».

Модель трансформації загальноосвітньої школи в школу козацько-
лицарського виховання.

Програма трансформації загальноосвітньої школи у школу козацько-
лицарського виховання.

Тренінги, програми групового та індивідуального консультування
адміністрації та вчителів школи з проблем теорії і практики козацько-лицарської
системи навчання в школі цього типу.

3 етап. Концептуально-проектно-діагностичний. Два роки.

Той організаційний хаос, який ми ще якось виправдовували упродовж першого
року існування школи козацько-лицарського виховання, тепер став неприпустимою
«розкішшю». Завершилося створення команди керівників, утвердився клімат довіри
до лідера, віра в те, що ще не реалізована ідея неодмінно матеріалізується у щось
реальне. Закінчився етап невизначеності, почався етап конкретики, тож замість
запитання «Про що ми мріємо?» на перший план вийшло запитання «Що ми встигли
зробити і що будемо робити далі?».

Ми успішно пройшли цей етап за допомогою сильної централізації влади і
навіть елементів авторитаризму.

Ризики цього етапу: це надзвичайно загрозливий період, під кінець якого
школа могла потрапити в «інноваційну яму» (так називають різке погіршення
результатів роботи).

Навчальний заклад все ще працював «в ручному режимі», але вже
запустилися механізми самоорганізації. На цьому етапі «гра у демократію» була вкрай
небезпечною, були потрібні сильні вольові рішення з тим, щоб «романтики» змогли
стати «творцями».

Та чи не головним ризиком була загроза розчарування, втрати ентузіазму
першопроходців та послаблення віри в успіх «нашої безнадійної справи».

Моя роль як керівника на цьому етапі: концентруючи владу в своїх руках, я
намагався досягти перелому в роботі з тим, щоб від організаційного хаосу першого
етапу становлення школи козацько-лицарського виховання перейти до системного
управління процесом її розвитку.

На цьому етапі я діяв за принципом: школа — це я. Ніхто, крім мене, не мав
чіткого бачення перспективи і ніхто не міг зробити значної частини поточної роботи

(«Усе доводиться робити самому!»). Тож це — етап каторжної роботи керівника, яка
часто не знаходить ні належної оцінки «зверху», ні елементарної вдячності «знизу».

Було розроблено такі документи школи козацько-лицарського виховання:

Комплексна діагностика розумового та особистісного розвитку вчителів і
учнів школи.

Положення про школу козацько-лицарського виховання.

Статут школи козацько-лицарського виховання.

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання.

Орієнтовний перелік курсів (студій) школи козацько-лицарського виховання.

Навчальні програми за напрямками школи козацько-лицарського виховання.

Положення про класний козацький загін.

Положення про Козацьку республіку. Конституція Козацької республіки.

Статут шкільного куреня дитячо-юнацької організації Українського козацтва
«Молода Січ».

Структура та посадові обов'язки осіб керівного складу шкільного куреня
«Молодої Січі», Козацької республіки, класного козацького загону.

Програма розвитку козачати. Модель випускника школи.

етап. Організаційно-прогнозуючий. Два роки.

Це «зоряний час» Адамівської школи козацько-лицарського виховання, який
настав після закріплення перших успіхів і подолання "інноваційної ями". З'явилася
окриленість успіхом, яка надихала педагогічний персонал якомога краще робити все,
що треба, й навіть більше, ніж треба.

На цьому етапі для амбітно зростаючої шкільної організації неможливого не

було.

Було досягнуто розумний баланс між консерватизмом і динамізмом,
встановилася хитка рівновага між консерваторами й новаторами.

Ризики цього етапу: якби на четвертому році шкільна організація не досягла
видимих успіхів, усі наші «реформи» приречені були на провал. Але процес зростання
досягнень йшов з геометричною прогресією, й головним стало не піддатись
«запамороченню від успіхів», спокусі «почивати на лаврах», не допустити
абсолютизації минулого успіху.

Моя роль як керівника на даному етапі: бути поміркованим арбітром у
процесі вирішення постійного конфлікту інтересів між новаторами, які перемагають, і
консерваторами, які йдуть в «останній і рішучий бій».

Було розроблено такі документи школи козацько-лицарського виховання:

Системна диференціація та індивідуалізація навчання. Посібник «Форми,
методи, прийоми козацько-лицарського виховання».

Інноваційна організація навчально-виховного процесу в школі козацько-
лицарського виховання (розклад навчальних занять, граф-схеми навчальних курсів
тощо), авторські варіанти граф-схем навчальних курсів та наукових проектів
змістовного модуля, авторські варіанти дидактичних модулів з основних навчальних
предметів для школи козацько-лицарського виховання, варіанти сценаріїв занять з
курсів козацько-лицарського виховання та навчання.

Система психодіагностичних методик, за якими визначається моральний
потенціал особистості вчителя і учнів школи.

Модель самоврядування школи козацько-лицарського виховання.

Програма дистанційної підготовки педагога як психолога і дослідника з
проблем козацько-лицарського виховання на базі загальноосвітньої школи.

Положення про козацьке таборування.

етап. Розвивально-формувальний. Чотири роки.

На цьому етапі тривало системне зростання академічних досягнень,
завершувалося формування позитивного іміджу та індивідуального стилю роботи
школи.

Школа вже могла працювати в «режимі автопілота». На цьому етапі починала
зароджуватися бюрократизація в управлінні, яка виявляється, наприклад, у тому, що
директор використовує напрацьовану за попередній період річну циклограму наказів
(там лише механічно змінюються дати та, у разі потреби, прізвища). Це надзвичайно
подобається різноманітним перевіряльникам («Усе є!»), але перетворює на рутину
педагогічний процес («Усе, як завжди!»).

Зрілість є етапом аристократизму. Організація стає дуже солідною і
респектабельною, пишається своїми традиціями, дбає про привабливий імідж як в
очах місцевої громади, так і в очах професійного співтовариства. Роль новаторів
зменшується, повністю домінують «патріархи» та «хороші виконавці». На етапі зрілості
остаточно завершується традиціоналізація змін, які тепер стають щоденною
рутинною роботою.

Як правило, на цьому етапі зникають серйозні конфлікти. Спокійна атмосфера і
теплий клімат стають найвищою організаційною цінністю. Так як організація дбає про
свою респектабельність, посилюються вимоги до зовнішнього вигляду та до культури
мови її членів.

Виникають районні об'єднання шкіл, які працюють в напрямку козацько-
лицарського виховання («Молода Січ», клуби козацького гартування, недільні та
сезонні табори вишколу та ін.).

Ризики цього етапу: загострення протистояння новаторів і консерваторів, яке
може призвести до поляризації цих груп, їх взаємоізоляції, припинення нормального
інформаційного обміну тощо.

Нова роль директора як носія представницької функції не завжди зустрічає
адекватну реакцію з боку окремих учителів чи представників батьківської громади.

У деяких найменш просунутих членів педагогічного колективу може скластися
враження, що «директор тепер зовсім не займається школою», «усе віддано на
відкуп завучам». Це враження може перейти у доноси «кому следуєт», відверту чи
приховану заздрість з приводу успіхів керівника поза школою («Він тепер роз'їжджає
по закордонах»).

Роль керівника на даному етапі: вчасно зрозуміти, що окрім створеної ним
школи, в житті є багато цікавого і, щоб гармонізувати власну життєдіяльність,
необхідно здійснити передачу частини повноважень своїм заступникам та
громадським органам управління школою. Шкільна організація виросла і їй вже не
потрібна дріб'язкова опіка «батька-засновника».

Перехід до позиції керівника-менеджера, який діє за принципом «Ніколи не
роби того, що можуть зробити твої підлеглі», йде на користь як директору школи, так
і педагогічному колективу.

Ролі менеджерів успішно виконують заступники, директор залишає собі в
основному представницькі функції. Тепер нарешті з'являється час написати
дисертацію, взяти участь у міжнародних освітніх програмах та проектах чи
попрацювати в якості депутата місцевої ради.

Було розроблено такі документи школи козацько-лицарського виховання:

Козацько-лицарська система виховання як послідовність технологій і
методик. Посібник «Види діяльності й форми занять з козацько-лицарського
виховання школярів».

Моніторинг рівня розвитку учнів різних вікових категорій.

Мережа студій національно-культурного центру «Берегиня».

Повноцінний розвиток потенціалу школярів через ментально спроектований,
насичений соціально-культурний простір школи.

Наукова і практична експертиза вдосконалених навчальних курсів для школи
козацько-лицарського виховання.

Розробка та експериментальне вдосконалення учителями школи
розвивальних міні-підручників.

Підготовка та апробація пробних програм самореалізації особистості учня на
основі навчальних курсів.

Кадрове, матеріально-технічне, організаційно-технологічне і психолого-
дидактичне забезпечення фундаментальної Програми трансформації
загальноосвітньої школи в школу козацько-лицарського виховання.

Систематичне відстеження ефективності виховних технологій.

Мобілізація соціально-культурних та психологічних чинників оптимізації
взаємозбагачення учасників навчального процесу.

6 етап. Результативно-узагальнюючий. Два роки.

На етапі старіння відбувається втрата динаміки розвитку, знижується до
критичної позначки чутливість до нових ідей.

У керівників школи на цьому етапі може з'явитися враження, що рух уперед
вже закінчився, можна «почити на лаврах».

Знижується до критичної відмітки рівень мотивації персоналу, тому знову
доводиться в кризових ситуаціях переходити на «ручне управління».

В етапі застою (стагнації) школа може перебувати не тільки допустимий період
(1-2 роки), а й як завгодно довго. Причому, як правило, якщо процес затягується,
з'являються риси старечого маразму.

У такому випадку з огляду на те, що внутрішні ресурси оновлення безнадійно
втрачаються, стає неможливим радикально змінити ситуацію без зовнішнього
втручання.

Зовнішній імпульс може мати найрізноманітніші форми — від зміни директора
до радикальної реорганізації навчального закладу.

Звичайно, може бути і варіант, коли керівник старіючої школи самостійно
скористається правом на соціальний суїцид педагогічної системи, що віджила свій
вік. Найкращий спосіб здійснення цього: передати «бразди правління» новій команді,
в якої є чітке бачення перспективи нового народження школи.

Ризики цього етапу: головним ризиком цього етапу стає небажання йти на
будь-який ризик. «Колія» є настільки наїждженою, що не лишається місця для хоч
якого маневру. Рух школи стає аналогом руху поїзда: будь-яке відхилення
прирівнюється до «сходження з рейок», яке призводить до катастрофи. Проблема
лише в тому, що немає кому прокладати рейки до нових зникаючих горизонтів освіти.

Роль керівника на даному етапі: вчасно зрозуміти, що настав час, коли слід
самостійно прийняти рішення красиво і головне вчасно піти зі своєї посади,
зростивши чи підтримавши такого наступника, який дасть школі нове життя. «Я все
зробив, що міг. Хто може, хай тепер зробить більше», — ці слова античного класика
найбільше підходять для характеристики соціально відповідальної позиції керівника
«старіючої» школи.

Було розроблено такі документи школи козацько-лицарського виховання:

Науково-фактуальний, статистичний і якісний аналіз результатів
фундаментального соціально-психологічного експерименту — школа козацько-
лицарського виховання.

Порівняльна характеристика версії системи козацько-лицарського
виховання та навчання з версіями традиційного навчання і виховання.

Науково-практична акредитація ментально перевіреної, духовно збагаченої
системи освітньо-виховної роботи школи козацько-лицарського виховання та
вироблення рекомендацій щодо її масового впровадження у шкільну практику.

Теоретично-методологічний аналіз результатів виконання Програми
трансформації загальноосвітньої школи у школу козацько-лицарського виховання,

системна оцінка її наукового і практичного значення та оформлення здобутих
результатів у вигляді наукових звітів і методичних рекомендацій (посібники,
підручники, програми, статті, доповіді, тези).

5. Розробка нової, науково і практично досконалої Програми життєдіяльності
школи козацько-лицарського виховання, що започаткує наступний етап
фундаментального соціально-психологічного розвитку особистості козачати.

7 етап. Відродження. Декілька років.

На етапі відродження до школи має прийти нова команда керівників, які здатні
здійснити «прорив у майбутнє», провести внутрішню перебудову, впровадити
інновації.

Це не означає, що їм доведеться все починати з «чистого аркуша»: готовність
до змін (інноваційний потенціал) визначається набутим організаційним досвідом,
попередніми уроками перемог і невдач.

Ризики цього етапу: замість «передачі перспективи» новому керівникові може
відбутися передача директорського крісла випадковій людині, яка хоче тішитись у
променях минулої і до того ж чужої слави.

Слухняний виконавець директив швидко перетворить вашу школу у «сплячу
красуню», яка довго і терпляче чекатиме на свого принца, спроможного розбудити
шкільну організацію від летаргічного сну, повернути її до нормального життя.

Роль керівника на даному етапі: звичайно, йдеться про нормальний
розвиток шкільної організації природним життєвим шляхом. Це відбувається лише
тоді, коли кожна педагогічна система є самостійною і самодостатньою, функціонує на
основі самоменеджменту, а зовнішнє управління враховує природну логіку розвитку
школи та закономірності побудови кар'єри керівника.

Щоб враховувались інтереси керівника школи, потрібно створити систему як
вертикальної, так і горизонтальної мобільності, тобто дати йому шанс не тільки
продовжити кар'єрний злет вже як менеджеру освіти вищого рівня, а й можливість
переміщуватися зі школи в школу. Це стане можливим, якщо буде відповідна
конкурсна система відбору керівників шкіл та контрактна форма оформлення
стосунків між управлінням освіти та керівниками шкіл.

… Саме школа стоїть у витоків духовності її випускників, а директор,
заступник директора, організатор позакласної роботи покликані бути
посередниками між педагогічною наукою та практикою — від них залежіть не
тільки пропаганда, впровадження наукових знань в практичну роботу, але й
така організація педагогічного колективу, при якій об'єднуючим началом є
творчий задум, ідея — і в кінцевому результаті — духовна особистість
випускника.

З Сибіру повернулася до села наша випускниця із дітьми. Хлопчик
зажадав вступити до лав «Молодої Січі» Адамівської школи: форма
(однострой), ритуали, реальні справи, повага в селі із боку мешканців...

ЛИСТ ДО МАМИ ВОЛОДИМИРА

Шановна Тетяно Дмитрівно!

Володимир виявив бажання вступити до лав дитячо-юнацької організації
Українського козацтва «Молода Січ». Це громадська, незалежна, не політична (не
підкоряється ніякій партії) організація, основна мета якої — виховувати
високоморальну людину. Такі організації вже працюють у Випаснянській школі №1,

Старокозацькій школі, Долинівській школі, Білгород-Дністровській міській школі №3, а
далі таких шкіл буде більше.

Дозвольте сину бути з всією школою.

З повагою, директор школи Тимофєєв В.Я.

НаСімнадцятій нашій Козацькій Раді та на педагогічній раді
Адамівської школи була затверджена Концепція школи сучасного
козацько-лицарського виховання.

ШКОЛА СУЧАСНОГО КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ.

ФІЛОСОФІЯ. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ.

(Спроба концепції)

«Людина може стати людиною тільки через виховання.»

І.Кант.

«.тільки виховуючи українця, можна виховати українця.»

В.Тимофєєв.

Актуальність проблеми:

Держава живе й розвивається доти, доки в ній живе багатим духовним життям
школа. А для цього школа повинна стати осередком зустрічі дитинства із справді
загальнолюдським — дитинча має частіше зазирати у вічність — саме школа стоїть у
витоків духовності суспільства.

Виховання підлітків і козацтва фактично відібрано у школи: світогляд, інтереси,
моральні цінності у більшості молоді формуються під впливом телебачення та інших
засобів мас-медіа. Роль сім'ї у вихованні падає. Молодь ігнорує думки дорослих
(батьків, учителів), ставиться з недовірою до будь-яких ідеалів — і старих, і нових; їй
притаманні егоїзм та індивідуалізм, перевага матеріальних інтересів над духовними.
Юнаки і дівчата, що прагнуть до знань, духовності, до пізнання національної і
загальнолюдської культури, становлять меншість в океані сірості, примітивізму,
криміналу.

Відмовившись від ідеології і деполітизував школи, ми самі собі завдали шкоди:
ліквідували систему різноманітних політичних і патріотичних клубів та клубів за
інтересами. Це привело до аполітичності значної частини учнівської молоді, до
проявів песимізму, скептицизму, байдужості і втрати патріотизму. Знищили систему
політичного інформування учнів. Це сприяло формуванню політичного безкультур'я
випускників. Ліквідували піонерські і комсомольські організації, але не створили
ніяких інших дитячих і юнацьких громадських організацій для учнів.

Провідна ідея:

Відомо, що в наш час, час світової глобалізації суспільних процесів,
загострюються протиріччя між силами культурної уніфікації і прагненням народів до
збереження своєї культурної ідентичності.

В сучасному суперечливому світі виживуть, збережуть себе ті, хто зуміє
5відстояти у глобальному змаганні свою культуру, мову, фольклор — усе те, з чого
складається сутність та особливість національного характеру.

Загальновідомо, що історичні умови буття українського народу породили
самобутній феномен — козацтво. Воно втілювало в собі фізичне і духовне здоров'я
нації, інтелектуальну силу, життєздатність, оптимізм і енергію.

Це була об'єднана, згуртована, ідейно і духовно зцементована, суворо
дисциплінована сила, яка очолювала боротьбу проти чужоземних ворогів.

Тому ми зосередили увагу на вихованні всебічно розвиненої особистості
українця (національне виховання у формі козацько-лицарського) та на розумній

ідеологізації та політизації виховного процесу через участь молоді в діяльності
громадських організацій Українського козацтва (загальновідомо, що формування
майбутніх громадських діячів починається з їхньої участі в діяльності дитячих і
юнацьких організацій).

В основу навчально-виховного процесу школи наш педагогічний колектив
поклав проблему „Школа козацько-лицарського виховання — гуманістична основа
становлення особистості".

Система виховної роботи школи базується на ідеях козацької педагогіки як
частини народної педагогіки у вершинному її вияві. Діяльність усіх джерел
організованого впливу на виховний процес у школі спрямований на творче
продовження в сучасних умовах козацьких звичаїв і традицій, вироблення в кожного
учня прагнення розвивати в собі кращі людські риси українця-патріота.

Школа завжди є національною. За сучасних умов вона виступає важливим
чинником відродження нації, виховання в молоді почуття національної свідомості та
гідності.

Національна система виховання:

наймудріша, бо вона озброєна багатющими знаннями, виробленими
колективним генієм народу;

найавторитетніша, бо її істинність підтверджена багатовіковою масовою
практикою;

найідейніше, бо вона базується на заповідях народної моралі, націлена на
формування справжньої людини;

найпрогресивніша, бо вона завжди знаходиться на передньому краї боротьби
за розум, за світло знань, за перемогу Добра над Злом;

найбагатша, бо на її теренах протягом багатьох віків сумлінно працюють
мільйони вихователів.

Народні традиції, звичаї та обряди об'єднують минуле і майбутнє народу.
Практично прилучаючись до них, учнівська молодь убирає в себе філософський,
психологічний, ідейно-моральний і естетичний зміст, у неї формується національна
самобутність, творче ставлення до дійсності...

Мета:

Школа наша працює в режимі навчально-виховного закладу нового типу -
школи козацько-лицарського виховання. Педагогічний колектив широко використовує
давні козацькі традиції, кодекси лицарської честі, гуманістичні та демократичні ідеї і
адекватні засоби виховного впливу на підростаюче покоління...

Головна мета сучасної школи козацько-лицарського виховання — формування
в родині, школі і в громадському житті козака-лицаря, палкого патріота, мужнього
громадянина Української держави, захисника рідної землі з яскраво вираженою
українською національною свідомістю і самосвідомістю, світоглядом і характером,
високою мораллю і духовністю.

Основні завдання:

Основні завдання школи козацько-лицарського виховання:

плекати фізично загартованих, із міцним здоров'ям, дужих тілом і духом синів
і дочок незалежної України;

формувати і підростаючого покоління високі лицарські якості, шляхетність,
моральні чесноти, почуття милосердя;

виховувати силу волі і силу духу, мужність і звитягу, уміння боротися зі злом і
перемагати його в будь-яких життєвих обставинах;

плекати віру, надію, любов, готовність творити добро і красоту в собі і в
довкіллі;

формувати здатність до альтруїзму, гармонійного поєднання особистих,
індивідуальних і загальнонаціональних, державних потреб та інтересів, відчувати
себе невід'ємною складовою частиною цілого і вічного — української нації, держави;

виховувати у підростаючих поколінь український козацький характер,
світогляд, історичну пам'ять і національну свідомість;

готувати молодь до активної національної творчості, участі в розвитку рідної
культури, духовності;

виховувати господарів рідної землі, творців Української держави, її захисників
від ворожої агресії, мовної і культурної експансії;

сприяти оволодінню молоддю військово-спортивним мистецтвом козаків,
формуванню в неї, з урахуванням сучасних світових здобутків в галузі науки,
культури і техніки, творчих умінь продовження політичних, державних, економічних,
мистецьких і військових традицій українського козацтва.

Наукові основи:

Робота школи козацько-лицарського виховання основана на таких документах:

Українська козацька педагогіка. Концепція. „Освіта", 01.09.1992.

Основи національного виховання. Концептуальні положення. За
ред.В.Г.Кузя, Ю.Д.Руденка, З.С.Сергійчука. Київ. 1993.

Про відродження історико-культурних та господарських традицій
українського козацтва. Указ Президента України від 04.01.1995 року №14/1995.

Методичні рекомендації педагогічним колективам закладів освіти України по
відродженню історико-культурних та господарських традицій українського козацтва.
Збірник наказів Міністерства освіти України, №11, 1995.

Концепція національного виховання. „Освіта", №47, 07.08.1996.

Руденко Ю.Д. Українська козацька педагогіка: відродження, пошуки,
перспективи. Рідна школа, №5, 1994.

Руденко Ю., Руденко В. Виховання в учнів лицарської духовності. Рідна
школа, №7, 1996.

Новизна:

Аналіз публікацій з теми козацької педагогіки дає підстави стверджувати, що
нами вперше на Україні фундаментально розроблено та реалізовано в практиці
роботи основні документи школи такого типу (концепцію, положення, статут,
навчальний план і програми, посібники з основних предметів козацько-лицарського
виховання).

Структура та діяльність:

Кодекс людського буття Українського козацтва (Кодекс лицарської честі,
лицарської звитяги та Заповіді милосердя) має забезпечити формування того
духовного стану молодих громадян України, козаків, який в народі зберігся як
розуміння козацького духу, того особливого соціального стану українського козака в
суспільстві, що слугував опорою народу і українській державі протягом віків. Тому ми
вирішили за основу виховання молоді у нашій громаді взяти козацьку педагогіку,
зосередивши увагу на:

Формуванні всебічно розвиненої особистості українця (національне
виховання у формі козацько-лицарського).

Формування свідомих громадян, громадських діячів через участь молоді у
діяльності Адамівського куреня Українського козацтва, осередка жіночої громади
Українського козацтва та Адамівського куреня „Молодої Січі" Українського козацтва
(дитячої та юнацької незалежної громадської організації).

Родинно-дошкільне виховання козачати та лелі здійснюємо через
роботу з батьками дошкільнят та введенням спеціальних курсів до програми
дитячого садка.

ІІІ. Громадсько-
родинне
виховання

козака та берегині

Дана

Джура

Берегиня

озак

Родинно-шкільне виховання джури та дани ми проводимо у формі школи
козацько-лицарського виховання.

Громадсько-родинне виховання козака та берегині ми здійснюємо через
діяльність Адамівського куреня Українського козацтва та жіночої громади
Українського козацтва.

Тепер у громаді ми маємо таку систему виховання козака та берегині:

ІІ. Родинно-
шкільне
виховання
джури та дани

І. Родинно-
дошкільне
виховання
козачати та лелі

ФІЛОСОФІЯ
козацько-
лицарського
виховання

Леля
Козача

Відомо, що загальної системи народного виховання для всіх народів немає, у
кожного народу своя, особлива, національна система виховання. Вона базується на
рідній, національній мові. Рідна школа — це головна основа національного життя
держави, основа рідної школи — національне виховання. Національне виховання — це
козацьке виховання, бо українці — нація козацька; козаки були типовими
представниками рідного народу; вони втілювали волелюбний національний характер,
відображали його потреби, інтереси, прагнення, і вони створили самобутню
високоефективну, близьку до європейської, національну систему освіти і виховання -
козацьку педагогіку, на якій ґрунтується діяльність школи козацько-лицарського
виховання.

Козацька педагогіка — це частина української народної педагогіки, яка
формувала у підростаючих поколінь синівську любов до рідної землі, готовність її
захищати від чужоземних загарбників, високу національну свідомість і
самосвідомість, глибоку духовність. Вона була тісно пов'язана з матеріальною і
духовною сферою діяльності українського козацтва.

Козацько-лицарське виховання — це виховання підростаючих поколінь нашого
народу на патріотичних, героїчних, національно-державницьких традиціях
українського козацтва, на високих прикладах лицарського ставлення до України,
дійсності взагалі.

У практичній роботі ми дотримуємось основних змістовних компонентів
сучасного козацько-лицарського виховання молоді, які полягають у наступних
фундаментальних положеннях:

Школа козацько-лицарського виховання — осередок лицарської духовності з
державно-громадським управлінням.

Козача — центр навчального процесу, суб'єкт навчання і виховання.

Навчання і виховання козачати — це за своєю суттю самонавчання,
самоосвіта, самовиховання, самоорганізація і самореалізація особистості.

Родинне національне виховання — природне, провідне виховання і батьки -
головні вихователі протягом усього життя козачати.

Українознавство — наукова основа, духовна серцевина козацького
навчально-виховного впливу в родині, школі, суспільному житті, філософія і політика
державотворення.

Національне козацьке виховання — всеохоплююча і багатогранна система
впливів, ідей, підходів, яка покликана пробуджувати, стимулювати розвиток
закладених природою задатків, можливостей козачати, набуття ним етносоціального
досвіду і реалізації завдання гуманізації системи освіти.

Українська козацька педагогіка — вітчизняна наука про виховання
підростаючих поколінь українців (представників національних меншин) нашої
Батьківщини, якій здавна притаманні глибокі гуманістичні традиції, яка постійно
збагачується народною виховною мудрістю, вищими здобутками світової науки,
культури.

Принципи, за якими будується школа козацько-лицарського виховання:

Демократизація — це мета, засіб, гарантія трансформації загальноосвітньої
школи у школу козацько-лицарського виховання, Це варіативність та відкритість
змісту козацько-лицарського виховання, співробітництво, взаємоповага козачат та
наставників, усунення авторитарного стилю виховання.

Гуманізація -подолання відчуженості козачати від наставника. Визначення
особистості вихованця як вищої соціальної цінності з правами на свободу, соціально-
педагогічний захист, на самореалізацію у різних сферах діяльності й спілкування.

Індивідуалізація та диференціація — передбачає розвиток кожного козачати з
урахуванням його інтересів, мотивів, системи цінностей, різниці в інтелектуальній,
емоційно-вольовій та практичній сферах, особливостей фізичного і психічного
розвитку, всіляке стимулювання здібностей кожного учня, планування власної
діяльності.

Психологізація процесу виховання козачати — глибоке вивчення дитини, її
внутрішнього світу, визнання того, що особистість розвивається не лише за
закладеною в ній біологічною програмою і під впливом середовища, а й під дією
власних потреб, бажань, досвіду, Підготовка козачати до свідомого управління своїм
розвитком.

Пріоритетність шляху розвитку та реалізації духовного потенціалу козачати,
що означає: ясне усвідомлення вищої мети існування людини та людства; постійне
прогресивне само творення та допомога в цьому іншим; наповненість життя
гуманістичним змістом, надання пріоритету буттєвим цінностям, що знаходять прояв
нерозривно в думках, словах і діях; високий рівень фізичної, емоційної, ментальної
та моральної культури.

Натуралізація (трансформація) української козацької (лицарської) духовності
— історично сформованої системи духовних багатств лицарської верстви рідного
народу, яка виробила і в своєму бутті, способі життя відобразила найвищі цінності
його національної душі, характеру, світогляду, ідеології, моралі, філософії,
правосвідомості та естетики.

Ідеалізація (формування в молоді ідеалів) — один із найважливіших
елементів духовності як кожної особистості, так і всього народу. В історичній
свідомості народу найвищий статус належить тим людям-ідеалам, які відстоювали
свободу як найдорожчу цінність попередніх поколінь, невтомно боролися з
чужоземними загарбниками, захищали свою національну гідність і честь, по-
лицарськи служили рідній Батьківщині, будували власну національну державу».28

28 Козача. №1, лютий 1999. Адамівка.

27. ЛИПЕНЬ-ГРУДЕНЬ 1999. ВЕЛИКА РАДА (ДОНЕЦЬК).

У другому турі голосування переміг діючий Президент Л.Кучма,
набравши 56,3% (понад 15 млн) голосів. За лідера Компартії України
П.Симоненка проголосувало 37,8% (понад 10 млн) виборців.

Я був довіреною особою кандидата у Президенти Є.Марчука;
виборціям здавалось, що він мав непогані шанси. Марчук обіцяв:
«Наведу порядок у державі. За місяць сформую сильну і впливову
державну владу, що підтримуватиме економічну ініціативу, господарську
підприємливість, покладе край свавіллю податкових і контрольних
органів, розірве кругову поруку корумпованих чиновників». Потім він
вирішив домовитись з Л.Кучмою і запевнив його, що не буде настирливо
домагатися перемогти (я цього не знав). В результаті на виборах 31
жовтня Є.Марчук одержав 8,6% голосів, і в нагороду за свою
поступливість дістав посаду секретаря Ради національної безпеки і
оборони України. Таким чином, він не став ні українським Ш. де Голлем,
ні Г.Алієвим, а лише звичайним чиновником.

На чолі Уряду став В.Ющенко (генерал-хорунжий Українського
козацтва).

ПОВІДОМЛЕННЯ

отаману сільського козацтва Тимофєєву В.Я. про сесію сільської ради

22 липня 1999 року о 15 годині відбудеться чергова сесія Адамівської сільської
ради. Порядок денний: 1.Про стан бротьби з злочинністю та охорони громадського
плорядку на території Адамівької сільської ради. Доповідає дільничний РВВС
Коваленко Д.Я. 2.Розгляд заяв. 3.Різне.

На сессії було розглянуто питання взаємодії Адамівського куреня
УК із правоохоронними органами у справі підтримання громадського
порядку на території сільської ради.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про День Українського козацтва

Враховуючи історичне значення і заслуги Українського козацтва в утвердженні
української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення,
постановляю:

Установити День Українського козацтва, який відзначати щорічно 14 жовтня — в
день свята Покрови Пречистої Богородиці.

Президент України Л.Кучма.

м. Київ, 07.08.1999 року, №966/99

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про Координаційну раду з питань розвитку Українського козацтва

З метою організації взаємодії та координації діяльності органів державної
влади і козацьких товариств щодо підтримки розвитку Українського козацтва
постановляю:

Утворити при Президентові України Координаційну раду з питань розвитку
Українського козацтва.

Призначити Біласа Івана Григоровича головою Координаційної ради з
питань розвитку Українського козацтва.

Голові Координаційної ради подати у місячний строк проект Положення про
Координаційну раду, зазначену у статті 1 цього Указу, та пропозиції щодо її складу.

Президент України Л.Кучма

м. Київ, 06.10.1999 року, №1283/99

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ

«Пролунав перший дзвоник і почався новий навчальний рік Адамівської школи
козацько-лицарського виховання. За наслідками минулого навчального року було
нагороджено вчителів — Галицьку Н.П., Козубенко Т.І. — Почесними грамотами райво,
Лавриненко П.М., Граждан К.М., Вронську В.М., Тимофєєва В.Я. — Почесними
грамотами Одеського облуно. В школі було 14 відмінників: Крамаренко Наталія,
Скригулець Дмитро, Рибальченко Оксана, Катющева Катя, Ребюк Таня, Вронська
Віка, Ребюк Надія, Рошкан Юля, Івасенко Юля.

29

Школа козацько-лицарського виховання впевнено працює.»29

НАКАЗ

№11-09 від 11.09.1999 року

по Білгород-Дністровському міжрайоновому козацькому товариству

Українського Козацтва

«Про присвоєння чергових звань козакам Адамівського куреня УК»

Присвоїти чергові звання Українського Козацтва слідуючим козакам:

Осавулу УК Тимофєєву Валерію ст. — військовий старшина УК.

Сотнику УК Редьку Анатолію — підосавул УК.

Старшому вістовому УК Лавриненку Юрію — чотовий УК.

Козаку Куликову Руслану — вістовий УК.

Підосавулу УК Маринеску Миколі — осавул УК та призначити його наказним
курінним отаманом Адамівського куреня УК.

Козаку Подолько Сергію — чотовий УК.

Хорунжему УК Козубенко Феодосію — сотник УК.

Вістовому УК Макаренко Сергію — старший вістовий УК.

Вістовому УК Редько Сергію — старший вістовий УК.

Старшому вістовому УК Николайчуку Юрію — чотовий УК.

Підхорунжому УК Кульчицькому Анатолію — хорунжий УК.

Козаку Одорожі Ігору — вістовий УК.

Вістовому УК Деревенчі В'ячеславу — старший вістовий УК.

Старшому чотовому УК Макаренко Федіру — підхорунжого УК.

Підхорунжому УК Козаченко Олександру Антоновичу — хорунжий УК та
призначити його наказним отаманом Авидівського стану УК.

Козаку Харченко Олександру — вістовий УК.

Козаку Смоленко Миколі — вістовий УК.

Чотовому Басюк Віктору — підхорунжий УК.

Старшому вістовому УК Даниленко Івану — чотовий УК.

Отаман Білгород-Дністровського міжрайонового козацького товариства УК,
полковник УК Л.Г.Городецький.

29

Берегиня. №2, вересень 1999. Адамівка.

ПОВІДОМЛЕННЯ
про делегатів на Крайову Раду

Канцелярії Одеської крайової організації Українського Козацтва
Білгород-Дністровська паланка Українського Козацтва.

Згідно із зборами первинних козацьких осередків Бі л город-Дністровської
паланки Українського козацтва на Одеську Крайову Раду Українського Козацтва
делеговано таких козаків:

Леонід Городецький, Валерій Тимофєєв, Анатолій Майстро, Василь Якименко,
Микола Маринеску, Степан Ковалів, Петро Лабунець, Олександр Козаченко,
В'ячеслав Козубенко.

Отаман Білгород-Дністровської паланки УК, полковник УК Л.Г.Городецький
Начальник канцелярії Білгород-Дністровської паланки УК, військовий старшина
УК В.Я.Тимофєєв

м. Білгород-Дністровський, 27 вересня 1999 року.

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ

«Восени в школі відбувся конкурс «Місс-99». Учасниці конкурсу — Даниленко
Оля, Степанюк Жанна, Назарова Оля, Даниленко Віка, Паламарчук Наталя,
Лавриненко Оксана, Гербей Таня, Нестерюк Олена, Ребюк Таня, Верховецька
Олеся, Бойко Таня — змагалися завзято в кумедних і не дуже, чудернацьких і не
зовсім конкурсах.

Журі — Гриценко В.Н., Граждан К.М., Коноваленко О.А., Тимофєєва С.В. -
перше місце одностайно віддали учениці 9 ткласу Степанюк Жанні.

У кінці жовтня школа готувалася до сонячного затемнення, яке буде у червні
(під керівництвом Катющевої Т.В.)».30

(Берегиня, Адамівка. №3, жовтень 1999)
ДОВІДКА

Білгород-Дністровської паланки про роботу за 4 квартал 1999 року

Паланковий отаман — Городецький Леонід.

Бунчукові товариші отамана — Берлізов Андрій, Білоусенко Павло.

Писар, начальник паланкової канцелярії — Тимофєєв Валерій.

Осавули: роз'їздної служби — Майстро Анатолій,
кочової пасічної служби — Тищенко Іван.

Обозний військової служби — Омелян Іван.

Паланковий суддя — Дейна Микола.

Хорунжі сердюцької служби — Денисов Юрій, Якименко Василь.

Радники паланкового отамана — Арезда Яків, Денисов Іван.

В Білгород-Дністровському паланковому товаристві:

Куренів 7 (Старокозацький, Адамівський, Краснокосянський,
Староцаричанський, Руськоїванівський, Волонтирівський, Приморський).

Наказних куренів 2 (наказний з'єднаний Задністровський, наказний
Придністровський)/

Станів — 31, застав — 19.

Клейноди паланкового товариства: паланковий прапор, бунчук, полковничий
пернач, печатка, значок паланкового отамана.

30

1999 Берегиня. №1, жовтень 1998. Адамівка.

Посвята в козаки проводиться на Покрову Св. Богородиці, на Вербну неділю,
на Преображення Господнє.

Щорічні козацькі внески — 2 гривні 50 коп. за 1 особу козака. Члени козацьких
юнацьких організацій внески до паланкового товариства не сплачують. Рішенням
паланкового Козацького Круга відрахування з внесків до вищих інстанцій не повинно
перевищувати 1% загального обсягу внесків.

За 4 квартал за цінами собівартості (які на 30-35% дешевші від цін на
місцевому ринку) реалізовано населенню міста та району 19 вагонів високоякісного
вугілля. Населенню надані транспортні послуги автотранспортом козацького роз'їзду
на 25% дешевші за послуги інших (комерційних) підприємств.

14 жовтня на базі Староцаричанського куріня були проведені урочистості з
нагоди свята Покрови Св. Богородиці. Був проведений Хресний похід. Після
урочистого обіду за рахунок товариства в с. Стара Царичанка відбувся святковий
концерт і спортивно-масові змагання між козаками та громадою села. Була
проведена посвята в козаки з врученням реєстрових грамот.

12 листопада на базі школи №2 в Білгороді-Дністровському для керівників
класів міста були проведені методично-виховні заняття з підготовки підліткової
молоді до вступу в молодіжні організації Українського козацтва.

25 листопада паланковим писарем було проведено семінар з учителями
РайВНО по створенню в школах району козацьких дитячих організацій «Молода Січ».

В грудні розпочато ремонт приміщень для паланкової канцелярії.

25-26 грудня делегація паланкового товариства брала участь в роботі Великої
Ради Українського козацтва в м.Донецьку.

«Українське козацтво відтворено у 1990 році. Це — міжнародна,
добровільна, незалежна, добродійна Всеукраїнська національно-патріотична і
оборонно-спортивна громадська організація. Першим Гетьманом Українського
козацтва був В.Чорновіл. Сьогодні Гетьман Українського козацтва — гвардії
генерал-лейтенант, народний депутат України І.Білас. Організація будується за
територіальним принципом і діє згідно із статутом, затвердженим
Міністерством юстиції України.

Враховуючи історичну роль козацтва у становленні української
державності, Президент України Л.Кучма підписав Укази «Про відродження
історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва» (1995),
«Про День Українського козацтва» (1999), «Про Координаційну раду з питань
розвитку Українського козацтва» (1999), які є правовою базою діяльності
Українського козацтва. Президент України Л.Кучма є Почесним Гетьманом
Українського козацтва, а Прем'єр-Міністр України В.Ющенко є генерал-
хорунжим Українського козацтва.

25-26 грудня 1999 року у Донецьку відбулася 14 Велика Рада Українського
козацтва. У її роботі приймали участь делегати від усіх крайових товариств України,
представники органів державної влади. Від нашого районового товариства на Раді
була делегація у складі Л.Городецького, В.Тимофєєва, А.Майстра, В.Якименка,
С.Коваліва, Р.Городецького, М.Маринеску, А. Редька, В.Козубенка та джури
А.Старченка. Від міського товариства були М.Скляренко, О.Царенков, М.Дейна,
Б.Устименко. На Раді було підведено підсумки роботи за рік, зроблено аналіз стану
розвитку Українського козацтва, розглянуто пропозиції щодо змін та доповнень до
статуту, проекти козацьких одностроїв. Історія нашого народу свідчить про те, що
українське козацтво завжди втілювало в собі фізичне і духовне здоров'я нації,
могутню інтелектуальну силу, невичерпні життєздатність, оптимізм і енергію. Я
переконаний в тому, що поглиблення і примноження козацько-лицарських традицій в
умовах сьогодення, близькому і віддаленому майбутньому сприятиме нарощенню
зусиль державотворчого спрямування, піднесенню духовності. Наступив новий етап
у розвитку Українського козацтва. Рада вирішила, що необхідно піднести на вищий

рівень ідеологію, методологію, теорію та практику розвою козацького руху,
започаткувати вступ до лав Українського козацтва освітянських, наукових,
культурних, мистецьких, військових, фізкультурно-спортивних, оздоровчо-
лікувальних структур як колективних членів.

Надійшов час повсюдно — в усіх областях і районах, в містах і селах, житлових
масивах, органах влади, державних структурах, громадських і державних
організаціях, установах створювати нові козацькі осередки, гурти, братства,
товариства, інші об'єднання, які будуть невід'ємними складовими Українського
козацтва. Треба формувати сучасні козацькі курені, коші, сотні і полки за місцем
проживання і трудової діяльності, які будуть наводити порядок, лад, стимулювати і
контролювати дотримання Конституції України, інших законів.

Необхідно розгорнути систематичну просвітницьку, пропагандистську роботу
серед рідних і близьких, знайомих і незнайомих людей з метою заохочення їхньої
активної участі в козацтві, вступу до Українського козацтва.

Треба співпрацювати з державними органами, владними структурами,
переконувати їх у необхідності найтіснішого зв'язку з Українським козацтвом як
потужним партнером, союзником у націотворчій і державотворчій діяльності.

Козацькі осередки покликані цілеспрямовано і щоденно організовувати своїх
членів, інших громадян на боротьбу зі злом, корупцією і мафією, зловживанням
службовим становищем, розкраданням багатств України, аморальністю, пияцтвом,
хуліганством, бандитизмом тощо. Постійна доброчинна, гуманна, практична
діяльність козацтва, вивчення ним потреб і запитів людей різних вікових груп,
організація акцій милосердя в своєму мікрорайоні, населеному пункті, надання
практичної допомоги інвалідам, хворим і немічним людям — повинна стати складовою
частиною його роботи.

Учителі, працівники органів освіти, представники Українського козацтва, всієї
громадськості мають надавати практичну організаційну, науково-методичну допомогу
дітям і юнакам у справі створення і налагодження роботи молодіжних козацьких
осередків, об'єднань. Зокрема, проводиться робота по створенню таких об'єднань у
Випаснянській СШ №1, Старокозацькій СШ, Випаснянській НСШ, Адамівській НСШ,
Долинівській НСШ. Ці об'єднання дбають про фізичне загартування козачат, джур і
молодих козаків, зміцнення їхнього здоров'я, виховання в них лицарських якостей:
шляхетності, твердої волі, сили духу, милосердя, синівської відданості рідному
народу, здатності надавати перевагу загальнонаціональним, державним інтересам.
Закликаю всіх наслідувати наш приклад: будемо прагнути по-козацькому, по-
лицарському виховувати підростаюче покоління, зміцнювати незалежну Україну.

Наші контактні телефони: районне товариство Українського козацтва — 3-05-70,
76-3-40; міське товариство Українського козацтва — 3-02-10, 2-53-82».31

6-Й ЕТАП. СІЧЕНЬ-ТРАВЕНЬ 2000. ПОВЕРНЕМОСЬ ДО
НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ.

«Найважливішою закономірністю розвитку освіти є єдність її структурних
елементів: навчання і виховання. Ця єдність на сьогодні порушена через відсутність
в освітньому процесі виховання, зокрема, національного, бо виховання відіграє
провідну роль, а навчання — тільки засіб виховання. Про це говорив полковник
Українського козацтва М.Скляренко, відкриваючи конференцію з питань козацько-
лицарського виховання школярів, яку організував міський козацький кіш. Про роботу
з виховання козачат у своїх школах розповіли директор Адамівської В.Тимофєєв,
завуч Миколаївсько-Новоросійської В.Оленєва. У цих школах зареєстровані козацькі

31

В.Тимофєєв. Советское Приднестровье. №4, 18.01.2000. Білгород-Дністровський.

об'єднання «Молода Січ», є козацькі республіки (форма самоврядування учнівського
колективу) та функціонує школа козацько-лицарського виховання.

Тут ведеться постійна робота з учнями. Козачата вивчають та впроваджують
козацьку систему здоров'я, займаються у спортивних гуртках, проводять козацькі
спартакіади, вивчають родовід видатних козаків, свій родовід, історію українського
козацтва. Також козачата проводять екологічні рейди, марафони, конкурси, походи,
екскурсії, вчаться чесно і самовіддано працювати, гармонійно поєднуючи особисті та
загальнонаціональні потреби. Вони вивчають фольклор та побут земляків,
українознавство, ведуть краєзнавчу роботу.

На конференції було показано відеозаписи козацьких свят, які проводилися у
Миколаївсько-Новоросійській школі.

В цих та Старокозацькій, Випаснянській №1, Долинівській школах, — підкреслив
у своєму виступі полковник Українського козацтва О.Царенков, — вироблені і цікаві
форми виховної роботи на козацьких традиціях. Є творчі козацькі колективи,
організуються змагання з військово-прикладних видів спорту. Зокрема, це ігри
«Джура», «Нумо, козачата». Проводяться походи по місцях бойової слави козаків;
робота з вивчення і збереження пам'яток історії та культури.

Бурхливу дискусію здійняло запитання полковника: «Чому заснування у
нашому місті все нових сект різних конфесій (навіть екзотичних) не викликає подиву,
а повернення до витоків національного лицарства — відродження козацтва -
сприймається як дивацтво, як гра дорослих дядьок? Ми що, вже не українці? Хто ж
тоді ми?!»

Конференція вирішила: «Січі» у місті бути; альтернативи національному
вихованню немає, бо «людина може стати людиною тільки через виховання» (І.Кант).
А українця можна виховати тільки виховуючи українця».32

28. СІЧЕНЬ-ТРАВЕНЬ 2000. ДУХ УКРАЇНСЬКИЙ ПРОКИДАЄТЬСЯ.

Перемога Л.Кучми на Президентських виборах була зумовлена
його кандидатською програмою. Вона передбачала суттєвий прорив у
економіці, стрімке зростання темпів економічного розвитку на основі
спрощення й стабілізації податкової системи з одночасним зниженням
податків, стимулювання передових технологій, сприяння вітчизняному та
іноземному капіталу, оздоровлення державних підприємств, інвестиційну
приватизацію. Така масштабна та багатоаспектна програма не могла
бути реалізована без посилення виконавчої влади. Було проведено
Всеукраїнський референдум, на який Президент України виніс питання:
недовіри Верховній Раді ХІУ скликання; права Президента на розпуск
Верховної Ради, якщо протягом одного місяця в ній не сформувалась
постійно діюча парламентська більшість, або в разі незатвердження нею
впродовж трьох місяців Державного бюджету України; скасування
депутатської недоторканості; скорочення чисельності народних депутатів
республіки з 450 до 300 осіб; формування двопалатного парламенту,
одна з палат якого представляла б інтереси регіонів; прийняття
Конституції України на всеукраїнському референдумі.

Головою Верховної Ради був обраний І.Плющ, першим заступником
— В.Медведчук, заступником — І.Гавриш.

38

В.Тимофєєв. Советское Приднестровье. №63, 14.08.2000; №67, 28.08.2000. Білгород-Дністровський.

Політична боротьба після президентських виборів ще більше
загострилась, її живили такі негативні чинники, як неконтрольоване
зосередження влади в руках Л.Кучми та його поза конституційної
адміністрації, невпинне погіршення економічної ситуації, поглиблення
соціального розшарування. Не спрацьовували переваги приватизації,
яка велася з порушенням законів (сформувався «режим бандократії»), за
принципом близькості до вищої влади. Семимильними кроками йшло
зрощення влади й бізнесу.

ПРОГРАМА ДІЯЛЬНОСТІ
Білгород-Дністровського міжрайонного (паланкового) козацького товариства

Продовжувати виконання програми козацько-лицарського виховання в
сільських школах: Староцаричанській, Адамівській, Молозькій. Залучити до цієї
програми Старокозацьку школу після примусової перерви, пов'язаної з від'їздом з
села осавула Лісіцина.

Добитися збереження права носити існуючі в товаристві однострої,
встановлені в часи гетьманства Муляви. Добиватися поновлення історичної традиції
українських козаків визначати лише виборні посади, а також визначати довічно
звертанням присвоєного звання по обраній трикратно козаком посаді (тобто: на
погонах носити лише посадові відзнаки, а на вишитому нагрудному жетоні можна
(але не обов'язково) носити титри військового звання (підполковник, хорунжий,
осавул, генерал-осавул).

Якщо є кандидати з козаків на посаду воєнрука, то людина, яка не
займається військово-патріотичним вихованням, а лише викладає предмет, повинна
підлягати конкурсній переатестації достроково до укладення контракту.

Визначити правові засади шефського контролю козаків над
військовослужбовцями строкової служби задля ліквідації в армії дідовщини, поборів,
корупції і крадіжок продовольства в столових, кухнях та на складах в бригаді
Білгород-Дністровського гарнізону.

Передати на додатковий громадський контроль Білгород-Дністровському
міжрайонному козацькому товариству прикордонну з Молдовою смугу глибиною в 20
км в Білгород-Дністровському районі.

У випадку виявлення контрабанди оставляти в розпорядженні козацької
громади 10% конфіскованого товару.

Надати козацьким спеціально підготовленим козакам товариства затримувати
для перевірки відповідності деклараціям вантажів, які вже пройшли митний контроль
(для знеможливлення корупції на митниці).

Надати козацьким народним дружинам, козацьким роз'їздам статусу
позаштатних співробітників МЗС.

Передати Білгород-Дністровському міжрайонному та Кошовому товариствам в
розпорядження охорону та рекреацію природного середовища Задністровських
плавнів, території колишнього поселення Мокрі Чаїри.

Відновити зруйнований антиукраїнською місцевою (в 1999 р.) владою
встановлений пам'ятний знак на місці православної козацької церкви в Білгород-
Дністровській фортеці.

Надати статусу історичної пам'ятки козацькому престолу-хресту козацької
Новобогородицької слободи в селі Нова Царичанка.

Відбудувати на своєму історичному місці козацький престол-хрест в селі
Стара Царичанка.

Надати козакам Білгород-Дністровського міжрайонного і Кошового козацтва
право шефства над Білгород-Дністровською фортецею, Грецькою (Івано-
Предтеченською) церквою в місті Білгороді-Дністровському.

Упорядкувати козацькі лицарські (реєстрових козаків) та родові намогильні
козацькі хрести на цвинтарях сіл Старокозаче та Стара Царичанка.

Надати програмі козацько-лицарського виховання, розробленій
полковником В.Тимофєєвим, статусу обов'язкового для військово-патріотичного
виховання серед учнівської (шкільної) молоді. Фінансувати роботу керівників
джурових шкіл в системі Білгород-Дністровського РайВНО з козацько-лицарського
виховання в школах та дошкільних закладах з числа членів козацького товариства.

Ввести вимогу при призначенні на посаду викладача допризовної
підготовки в школах. Приорітет надавати членам козацьких організацій, або таким,
які отримали рекомендацію-характеристику від козацької національно-патріотичної
організації.

Надати (узаконити) статус «козацький» церковному хору Покровської
церкви села Стара Царичанка з врученням регенту хора атестату та відповідної
грамоти.

Дослідити історію Задністрового та Задунайського козацтва з турецьких та
румунських архівних джерел (використовуючи фонди Стамбульської та
Бухарестської національних бібліотек).

Здійснити видання літератури з історії та розвитку сучасного Задністрового
козацтва.

Забезпечити підготовку та випуск в друк кольорових портретів гетьманів
України та героїв боротьби за свободу і незалежність України, визначних політичних
громадських діячів і діячів мистецтва, культури та літератури (для шкіл, військових
світлиць).

Створити короткометражні документальні фільми з історії козацтва:
українського козацтва, січового, стрілецького, УПА.

Ввести в селі Стара Царичанка Білгород-Дністровського району штатну
посаду інструктора-тренера верхової їзди при відділі молодіжній політики та спорту
Білгород-Дністровської райдержадміністрації.

Ввести до туристських маршрутів Білгород-Дністровську фортецю, залишки
села Мокрі Чаїри, огляд єриків і плавнів, де господарювали на ловах козаки
Задністров'я.

Створити сітку некомерційних пунктів козацького самозабезпечення
товарами народного споживання за цінами собівартості (Положення розроблене
Білгород-Дністровськими міжрайонним та кошовим козацтвами).

Інвестувати вітчизняними кредиторами на основі бізнес-проекту освоєння
єриків та озер Дністровських плавень, а також озера Шаболат для відновлення
історичних козацьких ловів та розведення кефалі і лобаса.

Підготувати і видати книгу-посібник по конярству, верхової виїздці, по
виготовленню збруї, сідел та упряжі.

Профінансувати розробку програми функціонування заповідника на місці
колишнього козацького поселення Мокрі Чаїри в плавнях Дністровського лиману.

Підтримати матеріально і організаційно діяльність наказного
Придністровського козацького куреня Білгород-Дністровського козацького товариства
в містах Бендери та Тирасполь Молдови.

Отаман Білгород-Дністровського міжрайонного козацького товариства
полковник УК Л.Городецький.

Писар Білгород-Дністровського міжрайонного козацького товариства полковник
УК В.Тимофєєв.

ЗВІТ

про діяльність Білгород-Дністровської паланки за 1 квартал 2000 року.

Здійснено капітальний ремонт паланкової канцелярії згідно кошторису на
суму 8 тис. грн.

Відкрита безкоштовна перукарня для інвалідів, пенсіонерів, сиріт.

Реалізовано пенсіонерам по собівартості вугілля 11 вагонів — 750 т.

Завезено вугілля пільговим транспортом для пенсіонерів в межах району
для 560 чол., в межах міста — 215 чол.

Відкрита пільгова фотомайстерня (оплата за собівартістю) для пенсіонерів,
інвалідів, козаків.

Створено 3 козацьких сільськогосподарських підприємств загальною
площею 3 тис. га. (сс. Стара Царичанка, Руська Іванівка, Благодатне).

Проведено зустріч з адміністрацією Долинівської школи, де обговорено
питання створення в школі Козацької республіки.

Проведено посвяту козачат та лель у Адамівській школі.

Проведено сесію Адамівської сільської ради з питань створення козацької
добровільної дружини.

Паланковий отаман Л.Городецький.

Паланковий писар В.Тимофєєв.

Завдання отаманської верхівки козацтва Буджаку — не втягувати
козаків в згубну конфронтацію та релігійні, мовно-національні, політико-
економічні інтриги (бо на сучасному етапі козацтво як єдина політична
сила не сформувалась!) і щоб утримувати козацтво від цих інтриг -
більше займатися вихованням та просвітницькою діяльністю, розвивати
культурні осередки — козацькі хори, ансамблі, театри; піклуватись про
козацькі ліцеї і табори відпочинку та спортивного загартування дітей і
молоді.

Ми не повинні насаджувати зневіру. Не можна в такій ситуації
будувати цивілізовану державу; козаки повинні не дозволяти морально і
духовно перетворювати українців на націю, в якій панують і буття якої
визначають панікери, провокатори і духовні дезертири.

Як сказав козак академік-письменник Б.Сушинський: „Ми живемо в
мирній європейській державі. Найбільша мужність полягає в тому, щоб
кожен з нас, українців, на своєму робочому і житейському місці, щоденно

борозна до борозни, цеглина до цеглини, слово до слова -
підтверджував козацьку вірність в ім'я України, козацьку мужність задля
захисту України, козацьку працьовитість і порядність задля процвітання
України.

Оце вона і є — житейська, біблійна, а отже й козацька мудрість
нашої Національної ідеї. Бо: велич козацької Української Національної
ідеї — у величі козацького духу!"

На жаль, особисті якості верхушки козацтва Задністров'я не
сприяли плідній спільній роботи товариств; збори, наради проходили із
взаємними обвинуваченнями; пішли негаразди у комерційній діяльності
із постачанням вугілля (почали конкурувати між собою козаки -
кооперативи «Козацька застава» та «Козацька справа»), реалізацією
меду та ін. Отамани не знайшли порозуміння і в других питаннях та й за
діловими якостями (як керівники громадських організацій) вони не
відповідали вимогам часу (без досвіду правильної організаційної роботи

бракувало організаційних здібностей; не було наукового фундаменту

розуміння ролі козацтва як духовної основи суспільства, а не приватної
комерційної фірми; негативно старі отамани реагували на приплив
нових-перспективних керівників, що мали досвід державного
керівництва, до козацтва); почалася «приватизація» козацьких
організацій полковниками-генералами від козацтва; вибори не
проводилися, а якщо й проводилися, то з великими порушеннями.
Утворилися організації весільних генералів із віртуальними реєстрами
(БСКВ). Прості козаки почали розбігатися.

НаВісімнадцятій нашій Козацькій Раді було вирішено вийти із
складу Білгород-Дністровської паланки та працювати автономно у складі
Українського козацтва. Адамівський курінь Українського козацтва
зосередив увагу на національно-виховній роботі в Адамівській громаді,
зокрема в школі.

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ

«Як завжди, Новорічні свята а Адамівській школі козацько-лицарського
виховання пройшли цікаво й змістовно. Класи готували «Подорож по епохах»: 5 -
«Майбутнє», 6 -«Середньовіччя», 7 — «Первісні люди», 8 — «Античний мир», 9 -
входив до складу журі. Видовище «Подорож по епохах» було незабутнє: зал
(більшість глядачів — дорослі) шаленів від захвату! Так тримати, артисти!»33

НАКАЗ

по Адамівській школі від 10.01.2000 року
«Про наслідки проведення новорічних свят»

Згідно з наказом по школі від 12.12.1999 року були проведені Новорічні свята
для учнів відповідно 1-4 та 5-9 класів. Класоводи та класні керівники, готуючи свої
класи до свят, продемонстрували високий фаховий вишкіл як вихователі та
організатори, здібні автори театралізованих лицедійств. Класоводи Лавриненко Л.М.,
Золотовська Т.М., Подолько А.М. багато попрацювали над втіленням в життя
сценарію свята: діти були одягнені в яскраві костюми, добре виконували ролі,
показали неабиякі артистичні здібності (особливо Бойко Т.).

Велике враження на глядачів справив сценарій, ідею якого запропонували
Лавриненко П.М., Солов'єнко О.Л., Гриценко В.Н., а втілили в життя класні керівники
Піштіган О.А. (5 кл.), Граждан К.М. (6 кл.), Галицька Н.П. (7 кл.), Вронська В.М. (8 кл.),
Тимофєєва С.В. (9 кл.); велику безкорисливу допомогу їм надала Солов'єнко О.Л.
Мандрівки у часі та зустріч там Нового року, яку показали учні 5-9 класів, викликали
шквал оплесків у глядачів: вони були у захваті. «Батьки поставили учителям «п'ять»»
— кажуть тепер у селі.

Згідно з цим наказую:

Оголосити подяку вчителю Солов'єнко О.Л., класоводам Лавриненко Л.М.,
Золотовській Т.М., Подолько А.М., класним керівникам Піштіган О.А., Граждан К.М.,
Галицькій Н.П., Вронській В.М., Тимофєєвій С.В., завучу Лавриненко П.М., педагогу-
організатору Гриценко В.Н.

Директор Адамівської школи В.Я.Тимофєєв.

33

Берегиня. №4, грудень 1999. Адамівка.

ПОДАННЯ

про реєстрацію Адамівського куреня Молодої Січі.

Адамівська сільська рада народних депутатів
Тимофєєва Валерія Яковича, 1950 р.н., проживаю в с.Адамівка,
вул.Комсомольська 4, Білгород-Дністровського району Одеської області, т.76-3-40,

Лавриненко Павліни Михайлівни, 1960 р.н., проживаю в с.Адамівка,
вул.Молодіжна 7, Білгород-Дністровського району Одеської області, т.76-3-44,

Гриценко Валентини Никифорівни, 1953 р.н., проживаю в с.Адамівка,
вул.Шевченко 4, Білгород-Дністровського району Одеської області

ЗАЯВА

Ми, Тимофєєв Валерій Якович, Лавриненко Павліна Михайлівна, Гриценко
Валентина Никифорівна подаємо установчі документи шляхом повідомлення на
реєстрацію Адамівського куреня дитячої та молодіжної організації Українського
козацтва «Молода Січ», яка діє в межах Адамівської сільської ради.

Статут затверджено Міністерством юстиції України 17.03.1992 року за №22.
Основна мета діяльності Адамівського куреня «Січі» Українського козацтва -
виховання фізично, інтелектуально та духовно розвиненого дитинства, юнацтва та
молоді суверенної України на сформованих історією українського козацтва засадах
козацького світогляду та способу життя.

Назва: Адамівський курінь дитячої та молодіжної організації Українського
козацтва «Молода Січ», с.Адамівка Білгород-Дністровського району Одеської
області, вул.Шевченко №27, Адамівська школа.

11 січня 2000 року. Тимофєєв В.Я., Лавриненко П.М., Гриценко В.Н.

РІШЕННЯ

Адамівської сільської ради про реєстрацію Молодої Січі.

Рішення №69.ХІІ.ХХІІІ від 08.02.2000 р.

«Про розгляд заяви дитячої та юнацької організації Молода Січ»
Розглянувши листа дитячої та юнацької організації Молода Січ та відповідно
до ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування» Адамівська сільська рада
ВИРІШИЛА:

Дати згоду на реєстрацію дитячої та юнацької організації «Молода Січ».

Контроль за виконанням даного рішення покласти на сільського голову
Адамівської сільської ради Коноваленко А.І.

Зобов'язати отамана Адамівського куреня Українського козацтва Тимофєєва
В.Я. представити документацію в Білгород-Дністровський відділ юстиції.

Сільський голова А.М.Коноваленко.

ЛИСТ

отаману про реєстрацію Молодої Січі.

28.02.2000 р. Засновнику Адамівського куреня «Молода Січ»

Українського козацтва Тимофєєву В.Я. с.Адамівка
вул.Комсомольська 4
Виконком Адамівської сільської ради розглянули заяву про легалізацію шляхом
письмового повідомлення Адамівського куреня «Молода Січ» Українського козацтва.

У відповідності зі ст.14 Закону України «Про об'єднання громадян»
Адамівський курінь «Молода Січ» Українського козацтва 08.02.2000 р. легалізовано
шляхом письмового повідомлення.

Адамівський курінь «Молода Січ» Українського козацтва в книзі обліку
громадських організацій значиться за №2.

Сільський голова А.М.Коноваленко.

ЛИСТ

отаману про реєстрацію Адамівського куреня УК

28.02.2000 року Отаману Адамівського куреня

№9, 1-й екз. Українського козацтва

Тимофєєву В.Я.

с. Адамівка, вул. Комсомольська 4.

Виконком Адамівської сільської ради розглянули заяву про легалізацію шляхом
письмового повідомлення Адамівського куреня Українського козацтва.

У відповідності зі ст. 14 Закону України «Про об'єднання громадян»
Адамівський курінь Українського козацтва легалізовано шляхом письмового
повідомлення районної державної адміністрації.

Адамівський курінь Українського козацтва в книзі обліку громадських
організацій значиться за №1.

Сільський голова А.М.Коноваленко

*** * ***

«Формування в молоді ідеалів — один з найважливіших компонентів
духовності. В історичній свідомості народу найвищий статус належить тим людям-
ідеалам, які відстоювали свободу, як найдорожчу цінність попередніх поколінь,
невтомно боролись з чужоземними загарбниками, по-лицарськи служили рідній
Батьківщині, будували власну національну державу: І.Гонта, С.Наливайко,
П.Сагайдачний, І.Сірко, І.Богун, Б.Хмельницький.

Наше завдання, вважає педагогічний колектив Адамівської школи, відновити
історичну пам'ять, виховати людину, яка здатна побудувати і саму себе, і своє гідне
життя, і державу. Поки що в країні не робиться спроба змінити ситуацію в вихованні
молоді і школа залишилася єдиною моральною засадою в оточенні дитини, гарантом
виховання її порядною людиною, патріотом України. Ми переконані, що національні,
зокрема, козацькі виховні традиції, є нині порятунком для «зголоднілої» на
душевність і духовність сучасної молодої людини, тому розгорнули виховну роботу
на забутих козацько-лицарських традиціях.

Згідно з планом райво педагогічний колектив нашої школи 16.03.2000року
проводив кущовий семінар вчителів молодших класів. У перебігу семінару було
показано два уроки вчителькою 4 класу І.І.Корженко під загальним девізом «Народні
звитяжці — козаки-лицарі» та урочистий прийом молодших школярів у козачата, який
підготувала педагог-організатор В.Н.Гриценко.

До цього свята діти готувалися ще з жовтня 1999 рок: вивчили заповіді
козачат, основи козацьких наук — історію козацтва, бойове мистецтво, культуру,
козацьке тіловиховання та пісні.

Гості — вчителі молодших класів з Приморського, Долинівки, Вольного,
Софіївки, Благодатного, Авидівки, завідуюча райво К.В.Баришева, завідуючий
райметодкабінетом Г.Ю.Блінов, інспектор З.П.Склярова з цікавістю спостерігали
дійство.

У актовому залі вишикувались загони джур та дан ім. Б.Хмельницького,
П.Полуботка, П.Сагайдачного, Б.Вишневецького, І.Мазепи та майбутні козачата.

У президії — гості — козаки — паланковий отаман Л.Г.Городецький, осавул
А.І.Майстро, хорунжий В.М.Якименко, обозний С.І.Ковалів, курінний М.К.Маринеску,
бунчужний І.А.Лелеченко, берегиня В.Н.Гриценко.

Урочисто поспівали Гімн України та за давньою козацькою традицією зачитали
«Отче наш». Загоновим отаманам було вручено прапори. Козачата промовляли
обітницю, підходили до вікони Божої Матері — святої заступниці козаків, до прапора.

Директор школи (осавул Українського козацтва), положивши козачати на ліве
плече шаблю, урочисто промовляв:

Тепер ти рівний серед рівних, козак серед козаків! Слава козаку!

Козача відповідало:

Слава Україні! Слава козакам!

Дівчата (лелі) від берегині В.Н.Гриценко отримували вербового прутика
(котика) із словами:

Матінко-Україна тебе благословляє!

Діти ставили «печатку» у Євангелії, дякували за хліб-сіль, який їм подавав
обозний із словами:

Треба буде — поділимось! Треба буде — допоможемо!

Отримували дружнє «прикладання» до лобу перначем від отамана, який разом
з цим промовляв:

Хай тебе біс не бере! Іди собі з Богом! — та йшли під шабельний «вінок», що
тримали козаки.

Після посвяти діти дали концерт. Танцювали українські танці (керівник -
Н.П.Галицька), співали козацьких пісень. Закінчили свято улюбленою — «їхав козак на
війноньку».

Діти розійшлися, а дорослі — вчителі та козаки — зійшлися за круглим столом
обговорити побачене. Коли роз'їзджалися, одна з гостинь сказала:

Плакати від щастя хочеться — нарешті у нас дух український прокидається!..

Ми переконані у тому, що поглиблення і примноження козацько-лицарських

традицій в умовах сьогодення і у майбутньому сприятиме нарощенню
державотворчого спрямування, піднесенню духовності людини і всього народу,

34

суспільства в цілому».34

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ

«Традиційно пройшли в школі Шевченківські дні.

Учні молодших класів провели ранки «Наш Кобзар», учні 5-6 класів — класні
часи, бесіди, присвячені життю та творчості Тараса Шевченка, учні 7-9 класів — вечір
«Жінки ку житті Кобзаря».

Традиційно пройшов урочистий мітинг у погруддя Кобзарю, який вела
учителька української мови та літератури Солов'єнко Олександра Леонидівна.
Лунали пісні на слова Кобзаря, його вірші у виконанні кращих самодіяльних артистів
школи.

35

Тарас наче сонце для нас! Хай світиться сонце!»35

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ

«Традиційно пройшло свято 9 Травня — День Перемоги — 55 річниця — у
Адамівській громаді: відбувся святковий мітинг, покладання квітів та гірлянд до
меморіалу загиблим воїнам; діти та самодіяльні артисти Адамівського БК (учителі,
колгоспники, культпрацівники) показали співселянам концерт; після концерту -
святковий стіл для ветеранів.

34 В.Тимофєєв. Советское Приднестровье. №34, 05.05.2000. Білгород-Дністровський.

35 Берегиня. №5, березень 2000. Адамівка.

За тиждень до свята пройшли зустрічі з учасниками бойових дій, вдовами
учасників війни, на яких ветерани розповіли школярам та молоді про героїзм та жахи
Другої світової.

Вічна пам'ять загиблим та померлим ветеранам! Потомки будуть їх
пам'ятати!»36

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ЯРМАРОК ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ ТА ТЕХНОЛОГІЙ

Шановний Валерію Яковичу!

Наказом по райво Ви приймаєте участь у заключній частині обласної ярмарці
педагогічних ідей та технологій 13.05.2000 року у м. Одеса (Одеська ЗОШ №16)
разом із Дранішніковою Т.О., Краснюк Л.О., Феденко В.М., та Бліновим Г.Ю.

З повагою завідуючий РМК Блінов Г.Ю.

На ярмарок я представив невелику за об'ємом роботу «Школа
козацько-лицарського виховання — Берегиня духу села» (з досвіду
роботи Адамівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Білгород-
Дністровського району)». Ця робота була належним чином оцінена
керівництвом облуно й рекомендована до друку. Надрукована в жовтні-
грудні 2000 року в №5-6 науково-педагогічного журналу «Наша школа»
(Одеса). Загальний об'єм статті в журналі (із додатками) — 16 сторінок.

Про нашу роботу з козацько-лицарського виховання в школі на
педагогічній раді я сказав так: «Те, що ми робимо зараз — лише
підстрибування. Так ми працювати далі не будемо. Треба мати
надійний теоретичний фундамент. Над цим фундаментом школа буде
працювати в новому навчальному році. Треба мати Гору, з якої ми
будемо далеко бачити». Хтось із педагогів додав: «І нас».

. Прийшов час й нас побачили-почули.

ПЛЕКАЄМО КОЗАКІВ, ВИХОВУЄМО ЛИЦАРІВ

«Український народ з давніх-давен культивував лицарські традиції виховання.
Коли внаслідок важких випробувань і гірких поразок у наших співвітчизників падав
дух, слабшала воля і віра в свої сили, тоді на допомогу народу у важку хвилину
приходили його вірні сини, безстрашні лицарі, готові прийняти мученицьку смерть
заради спасіння своєї Батьківщини від загарбників, такі як Северин Наливайко, Петро
Сагайдачний, Іван Богун, Іван Гонта і тисячі інших відомих і невідомих народних
героїв.

Внаслідок багатовікового гноблення, духовної експропріації, генетичної мутації
та цілеспрямованого змішування народів на території України, сталася втрата
історичної пам'яти. Ось чому педагогічний колектив нашої школи ставить своїм
завданням відновлювати історичну пам'ять і народні традиції, виховувати людину,
яка буде прагнути до самовдосконалення, активно будувати гідне життя для себе і
свого народу, вносити посильний внесок у зміцнення незалежної України та її
процвітання.

Тому пріоритетним напрямком нашої системи виховання є формування у
молоді ідеалів — найважливіших компонентів духовності як окремої особистості, так і
всього народу. Козацька педагогіка виховує школярів на лицарських традиціях,
витісняє рабську психологію, засуджує тих, хто забув свою національну
приналежність, заповіді батьків та дідів, проявляє пасивність і байдужість до долі

36 Берегиня. №6, травень 2000. Адамівка.

своєї країни і свого народу, слабкодухість та зневіру у власних силах. Таке виховання
утверджує життя кожного як героїчне діяння, високу духовність, подвижництво в ім'я
перемоги загальнонаціональних ідеалів. Тому школа є моральним середовищем, що
оточує дитину, гарантом виховання її як чесної людини та патріота України.

Чому ми обрали саме козацьку педагогіку? Відомо, що спільної системи
виховання для всіх народів поки що не існує. У кожного — своя, особлива,
національна система. Для нас органічно близька саме козацька, тому що українці -
козацька нація. Козаки були типовими представниками нашого народу, втілювали
волелюбний національний характер, виражали інтереси народу. Вони створили
самобутню і ефективну національну систему виховання і освіти, яка не поступається
європейській, а в чомусь і перевершує її — козацьку педагогіку. Творче відродження її
на сучасному рівні забезпечить виховання фізично здорових, морально чистих і по-
лицарськи мужніх, сильних духом громадян молодої України.

Вся багатогранна навчально-виховна робота у нашій школі здійснюється на
перевірених віками засадах української національної ідеї, системі національних
цінностей, які мають водночас загальнолюдський зміст та характер. Педагоги нашої
школи переконані, що козацькі виховні традиції є сьогодні рятівними для молоді, яка
потребує духовного підживлення. Ось чому ми будуємо свою роботу на козацько-
лицарських традиціях, збагачуючи їх новими формами — фестивалями козацької пісні
та танцю, турнірами, іграми та забавами.

У березні поточного року у нашій школі райвно проводило кущовий семінар
вчителів молодших класів. Вчителі зі шкіл Приморського, Долинівки, Вільного,
Софіївки, Благодатного і Авидівки побували на уроках, які проводилися під девізом
«Народні герої — козаки-лицарі», були присутні на урочистому прийомі школярів у
козачата.

Коли семінар закінчився і гості роз'їжджалися, одна з учительок відверто
зізналася:

— Плакати від радості хочеться — нарешті, у нас дух український прокидається!

Ми показали гостям, як проводиться у школі класна робота з основних
дисциплін козацько-лицарського виховання, який включає курси «Вивчення свого
роду і видатних козацьких родів», «Історія українського козацтва», «Українська
козацька культура», «Система козацького тіловиховання», «Козацьке бойове
мистецтво». Позакласна робота проводиться в гуртках і козацьких загонах у формі
Козацької республіки (однієї з форм діяльності самоврядування учнівського
колективу). Позашкільна робота здійснюється у дитячо-юнацькій організації «Молода
Січ».

У школі оформлені стенди з історії козацтва і життя козацького куреня
Адамівської школи, ведеться козацький фотолітопис. Тепер готуємо до друку збірник
«Козацько-лицарське виховання в школі», на 200 сторінках якого, у супроводі
ілюстрацій, докладно розповідається про досвід роботи педколективу. Наші школярі
їздили на Велику Раду до Києва і Донецька. У своїй роботі ми знаходимо підтримку з
боку керівництва господарства, сільської ради і козаків Білгород-Дністровської
паланки. Чимало зусиль докладає наш педколектив, аби за такий короткий термін
зробити так багато у плані козацько-лицарського виховання.

Сьогодні ми маємо право вже говорити про ті набутки у справі козацько-
лицарського виховання, які одержані у нас за ці три роки. Нашим учням-козачатам
дуже властиві національна самосвідомість, патріотизм і вірність ідеалам українського
державотворення. Помітне розумове, соціальне та духовне зростання більшості
учнів, а також духовний розвиток і етнонаціональне збагачення ментального досвіду
вчителів. Покращились дисципліна, культура поведінки і успішність школярів. Наочно
проявляється довіра, повага, відкритість у взаємостосунках між педагогами та
учнями. Соціально-культурне оточення, в першу чергу батьки, позитивно сприйняли
ті зміни, які сталися у школі і з дітьми внаслідок козацько-лицарського виховання. Ми
твердо переконані в тому, що обрали вірний шлях, який сприяє підвищенню

духовності, зростанню національної самосвідомості і патріотизму у наших
вихованців.

Всі знають, що знамениту картину «Запорожці пишуть листа турецькому
султану» створив великий художник Ілля Рєпін. Але мало кому відомо, що йому
належать такі чудові слова: «Ніко на всьому світі не відчував так глибоко волі,
рівності і братерства, як козаки».37

ІІІ. 2000-2003. ПЕРІОД НЕЗАЛЕЖНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

… Спершу ми тому всьому раділи й хвалилися. А тепер уже ставимося до
того спокійніше. Міняється психологія сприйняття таких фактів. Тоді мимоволі
здавалося, що досягли якоїсь мети. Нині ж сприймаємо такі події як свідчення
нашого руху вперед. Не як мету, а як процес і як свідчення точно окреслених
орієнтацій.

Перед початком 2000/2001 навчального року в ряду районних,
обласних, всеукраїнських газетах я надрукував серію статей, в яких
накреслив шляхи впровадження сучасного національного виховання в
школі (у формі козацько-лицарського).

СІЛЬСЬКА ШКОЛА НА ЗЛАМІ ЕПОХ
Спроба пошуку шляхів подолання кризи

«Краще запалити свічку, ніж хаяти темряву.

Більше втрат, ніж здобутків

«Сільська школа — це не лише географічне поняття. Вона є центром
культурного життя села, гарантом його стабільного розвитку. Хороша школа -
свідчення добробуту і соціального благополуччя суспільства, мудрості місцевої
влади, міцності сільської родини» (Прем'єр-міністр України), але.

«Щодо освітніх процесів у сільській місцевості, то тут більше втрат, ніж
здобутків, більше запитань, ніж відповідей» (заступник міністра освіти та науки
України).

Які ж причини цих втрат?

Знецінення сільськогосподарської праці зумовило неспроможність села
утримувати соціальну інфраструктуру, а в сім'ях належно відновлювати робочу силу,
виконувати свої виховні функції. Зниження матеріального рівня життя, нестабільність
суспільства відбилася на ставленні місцевої влади до об'єктів освіти, охорони
здоров'я, культури. Не працюють на території Адамівської сільської ради дитячі
садочки, ледь жевріють осередки культури — сільські клуби. Зарплатня у працівників
там становить 24 гривні на місяць. Фельдшерсько-акушерські пункти перейшли на
самофінансування.

Проблеми школи

З цих негараздів випливають й проблеми нашої сільської школи: їх перелік

жахає!

Відвідування дітьми школи за межами пішохідної доступності (а це — половина
наших школярів) істотно знижує її культуротворчу, виховну функцію, зводить
нанівець участь дитини у позакласній і позашкільній роботі, утруднює роботу з
батьками. У дітей, які навчаються не за місцем проживання, частішають пропуски
занять через посилення ризику захворювань і недосконалу роботу транспорту.

37 В.Тимофєєв. Одеські вісті. №93, 23.05.2000; №95, 27.05.2000. Одеса.

Перелічую далі: неповна кадрова забезпеченість школи викладачами деяких
предметів; велика зайнятість вчителів, батьків, дітей домашнім господарством; брак
позашкільних установ, центрів культури; недостатня турбота про фізичне здоров'я і
емоційне благополуччя дітей з боку усіх сільських установ; фізичне, моральне й
розумове перевантаження учнів (16 навчальних предметів та п'ятиденна форма
навчання привели до появи 7-х уроків); низька готовність дітей до навчання
(«мауглізація» дошколяриків); нестабільність поєднання початкових класів-
комплектів; робота вчителя з нечисленним різновіковим колективом учнів у
початкових класах (є класи-комплекти у складі дітей трьох-чотирьох класів!).

Вплив телебачення

До цього додам, що виховання підлітків і юнацтва фактично відібрано у школи
телебаченням та іншими засобами мас-медіа. Світогляд, інтереси, моральні цінності
у більшості молоді формуються під їх впливом. Роль сім'ї у вихованні послідовно
падає. Молодь ігнорує думки дорослих (батьків, учителів), ставиться з недовірою до
будь-яких ідеалів — і старих, і нових, їй притаманні егоїзм та індивідуалізм, перевага
матеріальних інтересів над духовними. Юнаки і дівчата, що прагнуть до знань,
духовності, до пізнання національної і загальнолюдської культури, становлять значну
меншість в океані сірості, примітивізму, криміналу.

Яким чином сільський школі реагувати на ці негаразди і чи зможе вона стати
осередком духовності на селі, берегинею духу села?

Повинна, бо село живе і розвивається доти, доки в ньому живе багатим
духовним життям школа. Безумовно, розв'язання соціально-економічних та
фінансових проблем нашої сільської школи не залежить тільки від освітян. Значною
мірою вони будуть розв'язані колись з настанням економічного розквіту України. Хоча
і раніше і тепер педагогічні колективи працювали і працюють під девізом «Не
просити, а заробляти гроші» (це — робота школярів та педагогів в сільгосподарствах,
на своєму полі).

Проблеми методичного характеру теж, безумовно, вирішаться з допомогою
досвідчених методистів, а ось проблеми виховного характеру ми повинні вирішувати
негайно.

Питання собі і не тільки

Аналізуючи зміст програм та підручників, задаю собі питання — кого формує
безнаціональна система освіти України, у якій немає національної спрямованості
розумового, морального, духовного, фізичного і трудового виховання? Всього 21
відсоток всіх школярів на Україні навчається українською мовою (так, як у 1958 році) і
тому Лесь Танюк, голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності,
виступив у пресі з терміновою заявою «Воскресімо українську мову».

Президент України Л.Кучма підкреслив, що в сучасному суперечливому світі
«виживуть, збережуть себе ті, хто зуміє відстояти у глобальному змаганні свою
культуру, мову, фольклору — усе те, з чого складається сутність та особливості
національного характеру». Це добре розуміють болгари, гагаузи, євреї (є болгарська
Болградська гімназія, болгарський клас у СШ №5 м. Білгорода-Дністровського,
недільна єврейська школа, національні товариства).

Але чи каже вчитель учням, що вони українці, бо виховання українця можливо
лише виховуючи українця!

Саме з цих мотивів для педагогічних колективів національне виховання є
обов'язковою складовою системи формування всебічно розвиненої особистості.

Самі собі завдали шкоди

Різко відмовившись від комуністичної ідеології і деполітизував школи, ми самі
собі завдали шкоди: ліквідували систему різноманітних політичних і патріотичних
клубів та клубів за інтересами. Це привело до аполітичності значної частини
учнівської молоді, до проявів песимізму, скептицизму, байдужості і втрати
патріотизму. Знищили систему аполітичного інформування учнів. Це сприяло

формуванню політичного безкультур'я випускників. Ліквідували піонерські і
комсомольські організації, але не створили ніяких інших дитячих і юнацьких
громадських організацій для учнів. А відомо, що формування майбутніх громадських
діячів починається з їхньої участі в дитячих і юнацьких громадських організацій.

Скаутські і пластунські організації в наших школах не прижилися. Справа в
тому, що сучасні вчителі і керівники шкіл скаутами, пластунами і козачатами ніколи
не були й не мають належної уяви про зміст, форми і методи їхньої діяльності.

Головна увага — національному вихованню

Тому, аналізуючи стан виховної роботи з учнями та молоддю на території
громади, ми вирішили зосередити увагу на формуванні всебічно розвиненої
особистості українця (національне виховання у формі козацько-лицарського) та на
розумній ідеологізації та політизації виховного процесу.

Глибока моральна криза в нашій країні є наслідком прогалин у навчально-
виховному процесі. Зокрема у недооцінки ролі української національної школи, яка
виступає одним із важливих елементів збереження і розвитку етнічної спільності, її
духовного ядра і постачає суспільству свідомих громадян, творчих особистостей,
носіїв духовності.

Підсумки

Підсумовуючи, хочу сказати, що труднощі та проблеми сільської школи
випливають із сучасних труднощів села: економічних, демографічних, соціальних.
Термінове розв'язання всіх проблем сільської школи у наш час неможливо (особливо
соціально-економічних, фінансових, частково методичних), але проблеми виховного
характеру ми повинні вирішувати негайно.

Село живе і розвивається доти, доки в ньому живе багатим духовним життям
школа, тому сільська школа повинна і може стати осередком духовності, берегинею
духу села. Для цього вона повинна стати національним відкритим навчальним
закладом з громадсько-державним управлінням.

Один із шляхів вирішення проблем сучасного виховання учнів сільської школи
— національне виховання у формі козацько-лицарського та розумні ідеологізація і
політизація виховного процесу. Бо формування патріота, громадського діяча
починається з їхньої участі в дитячих і юнацьких громадських організаціях.

Неможливо виховати особистість тільки в школі. Школа виховує разом із
сім'єю, родиною, виробничим колективом, громадськістю.

У вихованні національно свідомих козаків та берегинь є три ступеня: родинно-
дошкільне виховання козачати та лелі, родинно-дошкільне виховання джури та дани,
громадсько-родинне виховання козака та берегині.

Кожен з цих етапів козацько-лицарського виховання має свої особливості:
проводиться родинно-дошкільне — через роботу з батьками дошкільнят та введенням
спеціальних курсів до програми дитячого садка. Родинно-шкільне — у формі роботи
школи козацько-лицарського виховання. Це класна робота за рахунок шкільного
компоненту з основних дисциплін козацько-лицарського виховання. Позакласна
робота за рахунок годин, гуртків, у формі Козацької республіки (одна з форм
самоврядування учнівського колективу) та класних козацьких загонів. Позашкільна
робота у формі діяльності дитячо-юнацької організації «Молода Січ» Українського
козацтва.

Основна мета сучасної школи козацько-лицарського виховання — формування
в родині, школі і громадському житті творчої особистості козака-лицаря, захисника
рідної землі з українською національною свідомістю і самосвідомістю, світоглядом і
характером, високою мораллю і духовністю.

У період розбудови незалежної України у громадському, шкільному і
родинному житті нам потрібен насамперед культ лицарства.

Українська козацька духовність — це історично сформована система духовних
багатств лицарської верстви рідного народу, яка виробила в своєму бутті, способу
життя найвищі цінності його національної душі, філософії, характеру, світогляду,
моралі, правосвідомості, естетики. Це лицарська духовність, компоненти якої
розвиваються у напрямі довершеності, найглибшого відображення потреб, інтересів
української нації, держави.

Практичний досвід стверджує, що сільська школа (зокрема козацько-
лицарського виховання) може і повинна (!) бути центром духовного життя, берегинею
духу села, але для цього їй потрібно бути національній, мати національно
налаштовані кадри.

По закінченню додам, що, як казав Є.Сверстюк: «Коли у нас на громадську
сцену виходить особа, яка щось любить, в щось велике вірить, яка зберігає гідність
лиця, то принаймні радіти і дивуватись треба, а не похмуро чекати, коли її почнуть
нокаутувати ситі захисники голодних».38

7-й ЕТАП. ЧЕРВЕНЬ 2000-ГРУДЕНЬ 2001. БЕРЕГИНЯ ДУХУ СЕЛА.

«Хороша сільська школа — свідчення соціального благополуччя. На жаль,
благополуччя селу сьогодні бракує — знецінення сільськогосподарської праці не дає
можливості утримувати соціальну інфраструктуру. На території нашої Адамівської
громади не працюють дитячі садочки, ледь жевріють осередки культури — сільські
клуби. Зарплатня працівників там становить 24 гривні на місяць. Фельдшерсько-
акушерські пункти перейшли на самофінансування. А простий перелік проблем
школи (соціально-економічних, фінансових, методичних, а особливо проблем
виховання) — жахає.

Як сільській школі реагувати на ці негаразди, і яка її роль у сучасному житті

села?

Визнано, що село живе й розвивається доти, доки в ньому живе багатим
духовним життям школа. А для цього школа повинна стати осередком зустрічі
дитинства із справді людським. І тому зволікати з розв'язанням її проблем — це
вбивати берегиню сільського духу, його духовний центр.

Особливої уваги потребують проблеми виховання. Бо і дотепер практично не
зроблено спроби змінити моральну ситуацію в країні. Школа залишилася єдиною
неушкодженою ланкою в оточенні дитини, гарантом виховання її порядною людиною,
патріотом України. Особливо це стосується нашої сільської школи, яка зосталася
одиничним супротивом бездуховності, руйнації селянсько-козацької національної
моралі.

У степах пониззя Дністра (тут розташована Адамівська сільська громада)
козаки оселилися в 1709-1710 роках (мазепинська еміграційна хвиля та колонізаційна
хвиля, викликана зруйнуванням Чортомлицької Січі) та в 1775 році (хвиля після
руйнації Нової Січі). Аккерманська козацька паланка входила до складу Дунайського
козацького війська, яке було 1869 року переселено на Кубань. Частина козаків
залишилась. На початку 90-х років група ентузіастів з козацьких родів відтворила
Білгород-Дністровську (Аккерманську) козацьку паланку, яка сьогодні складається з
семи куренів. Один з них — наш, Адамівський.

Живучі в районі, який має давні козацькі традиції, ми не могли ці традиції не
залучити до виховного процесу. Відомо, що в глобальному змаганні виживуть,
збережуть себе ті народи, які зуміють відстояти свою культуру, мову, фольклор.
Саме тому для нашого педагогічного колективу національне виховання у формі
козацько-лицарського є обов'язковою складовою системи формування всебічно

38 В.Тимофєєв. Советское Приднестровье. №63, 14.08.2000; №67, 28.08.2000. Білгород-Дністровський.

розвиненої особистості. Адже формування патріота, громадського діяча починається
з участі в дитячих і юнацьких громадських організаціях.

Ще в середині 90-х років ми звернули увагу на виховний потенціал Кодексу
людського буття Українського козацтва (Кодекси лицарської честі, лицарської звитяги
та Заповіді милосердя). Він має забезпечити формування та виховання того
духовного стану молодих громадян України, який в народі зберігся як розуміння
козацького духу, того особливого соціального становища українського козака в
суспільстві, що слугував опорою народу й українській державі протягом віків. Тому ми
і вирішили за основу виховання молоді у громаді обрати козацьку педагогіку.

У вихованні національно свідомих козаків та берегинь наш педагогічний
колектив бачить три ступені: 1.Родинно-дошкільне виховання козачати та лелі.
2.Родинно-шкільне виховання джури та дани. 3.Громадсько-родинне виховання
козака та берегині.

Кожен з етапів козацько-лицарського виховання має свої особливості й
проводитися:

родинно-дошкільне — через роботу з батьками дошкільнят та введення
спеціальних курсів до програми дитячого садочка;

родинно-шкільне — у формі роботи Адамівської школи козацько-лицарського
виховання: а) класна робота за рахунок варіативної частини з основних дисциплін
козацько-лицарського виховання; б) позакласна робота за рахунок гуртків, у формі
Козацької республіки (одна з форм самоврядування учнівського колективу) та
класних козацьких загонів; в) позашкільна робота у формі діяльності дитячо-юнацької
організації «Молода Січ» Українського козацтва;

громадсько-родинне — у формі діяльності місцевого осередку Українського
козацтва (Адамівського куреня) та жіночої громади Українського козацтва.

Основна мета Адамівської школи козацько-лицарського виховання -
формування в родині, школі й громадському житті творчої особистості козака-лицаря,
захисника рідної землі з яскраво вираженою українською національною свідомістю й
самосвідомістю, світоглядом і духовністю. У період розбудови незалежної України в
громадському, шкільному і родинному житті нам потрібен насамперед культ
лицарства. Лицарський дух не дасть нудити в духовній ницості й історичному
безпам'ятстві. Тому введення потенціалу козацько-лицарської духовності у виховний
процес значно полегшить формування вільної, зі стійкими морально-вольовими
якостями, силою духу особистості.

Наш практичний досвід стверджує, що сільська школа (зокрема, Адамівська
школа козацько-лицарського виховання) на сучасному етапі може і повинна бути
центром духовного життя, берегинею сільського духу. Але для цього їй потрібно бути
національною, мати національно налаштовані кадри, лицарів духовності в самій
школі, а в підґрунті — сформовану громадську думку та козацькі звичаї й традиції.»39

29. ЧЕРВЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2000. ЯК ЦЕ РОБИТЬСЯ В АДАМІВЦІ.

Йшло формування партійних організмів, діяльність яких згодом
збурила українське суспільство. Виникла «Громада» (Дніпропетровськ,
1993), яку очолив О.Турчинов. Вона поставила за мету відродити
традиції дореволюційної, шевченківської «Громади», синтезувати ідеали
європейської соціал-демократії, українську національну ідею і
загальнолюдські християнські цінності, характерні для лібералів. Згодом
лідером її став П.Лазаренко. Зусиллями О.Турчинова та Ю.Тимошенко
партія швидко збільшувала свої лави. Сформувалася партія

39 В.Тимофєєв. Сільська школа. №5, 20.09.2000. Київ.

«Батьківщина» (лідер Ю.Тимошенко); у Верховній Раді створено «Блок
Юлії Тимошенко».

Виникла партія «Регіони України» (лідер — спочатку
В.Семиноженко, згодом В.Янукович).

Створено виборчий блок «Наша Україна» на чолі з В.Ющенком.

Потужно продовжували працювати Соцпартія (О.Мороз), Компартія
(П.Симоненко).

В №4 обласного науково-методичного педагогічного журналу
«Наша школа» з'явилася стаття Чешенко О. І. «Виховна робота: досвід,
пошуки», де розказувалося про досвід роботи педагогічного колективу
Адамівської школи козацько-лицарського виховання.

Почесний гість Адамівської школи на святі останнього дзвоника -
Павло Михайлович Ігумнов привіз проект розпорядження голови
райдержадміністрації про створення Координаційної ради з питань
розвитку Українського козацтва в районі й запропонував мені увійти до її
складу в якості секретаря Ради (мої функції — організація роботи Ради -
планування роботи, налагодження співпраці із відділами, структурами,
організаціями, контроль за виконанням планів, рішень й т.д.). Я дав
згоду.

«Як і в усіх школах району, в Адамівці пройшло свято останнього дзвоника.
Але спочатку про саму школу. Це не зовсім звичайний навчальний заклад, а школа
козацько-лицарського виховання, єдина в усій області, а й, можливо, і на Україні.
Головний козак та лицар — сам директор школи Валерій Якович Тимофєєв, людина
незвичайних здібностей. Коли в Одесі проводився ярмарок педагогічних ідей, героєм
його став В.Тимофєєв. За розробку методики козацько-лицарського виховання він
отримав авторське свідоцтво та диплом першого ступеня. Досвід Тимофєєва буде
узагальнено й видано окремою книгою. Як знати, можливо, це стане поворотним
моментом в національній педагогіці.

Юні козаки-лицарі об'єднанні в загони козачат, джур, молодиків. Так
називаються ступені молодого козацтва. Прийом проводиться урочисто. Хвилюючий
ритуал, але це окрема тема.

Спочатку козацькими традиціями й звичаями захопилися хлопчаки, — розказує
Валерій Якович, — а потім й дівчатка заявили, — чим ми плохіше?! Вони теж об'єднанні
в окремі загони. В залежності від віку, вони називаються лелі, дани, берегині.

Школа вишикувалась на урочисту лінійку. Від святкових нарядів й багатьох
квітів рябить в очах. Під звуки козацького маршу (акомпанує на баяні директор
школи) вноситься державний прапор. Залишивши баян, Валерій Якович підходить до
столу президії й звертається до учнів із словом. Підводяться підсумки навчального
року. Вважаю, ними були задоволені й школярі, й учителі, й батьки. 14 відмінників, 30
учнів закінчили рік на «відмінно» та «добре». Для невеликої сільської школи добрий
результат.

В школі немає другорічників. Усі переводяться в наступні класи. Всі
дев'ятикласники допущені до екзаменів, — підводить підсумки директор.

Відмінникам вручено похвальні листи. їм дозволено першими звернутись із
словами до випускників. Вони ж пов'язали червоні стрічки дев'ятикласникам
«Випускник 2000».

Учні четвертого класу (вони теж випускники, тільки початкової школи)
підготували для своїх старших товаришів невеликий концерт. Багато привітань,
добрих слів прозвучало в цей день на адресу випускників.

Останній дзвоник — свято не тільки для школярів. У школярів багато гостей.
Галина Іванівна Шелестян закінчила цю школу 42 роки тому. їй було цікаво
подивитись, які ж вони, сьогоднішні випускники. Одна з перших випускниць
Адамівської школи побажала школярам всього самого доброго. Прозвучало слово
класного керівника дев'ятого класу Раїси Миколаївни Буравицької.

— Ви будете жити вже в третьому тисячолітті. Живіть щасливими, здоровими й
ніколи не забувайте, що ваші корені тут — в Адамівці, Авидівці, Благодатному.

Голова Адамівської сільської ради А.Коноваленко подякував педагогічному
колективу, який, не зважаючи на труднощі, зміг добитися значних успіхів, а дітей за
те, що вони добре вчилися й працювали на колгоспних ланах.

Від імені районної державної адміністрації виступив заступник голови
райдержадміністрації П.Ігумнов. Він тепло поздоровив педагогічний колектив й
школярів із закінченням ще одного навчального року, сказав, що всі проблеми, з
якими сьогодні стикається народна освіта, влада району близько приймає до серця й
робить все можливе, щоб цих проблем було менше.

Свято останнього дзвоника в Адамівці мало походило на офіційний захід. Воно
проходило якось по-домашньому. Перед строєм випускників простелена гірлянда з
кленового листа. Випускники дружно перешагують через неї. Це символічний крок до
нового життя. А тим часом місце їх занимають випускники майбутнього року. На святі
присутні мами випускників. Вони вручають своїм дітям обереги — вишиті рушники «на
щастя, на долю».

Багато пісень було проспіване в цей день, веселих та сумних. Й всюди із
своїм баяном встигав Валерій Якович. Випускники вручили йому таємний конверт,
який можна буде скрити лише у 2015 році.

Ось звучить останній дзвоник. Його подає відмінник, першокласник Діма
Даниленко. Останній дзвоник нашого тисячоліття. Слідуючий прозвучить вже в ХХІ
сторіччі.

Після свята відбулася зустріч педагогічного колективу із Павлом
Михайловичем Ігумновим. На ній було обговорено проблеми, які турбують сьогодні
вчителів й директора школи».40

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ

«У школі козацько-лицарського виховання повинно бути козацьке учнівське
самоврядування, але з гарантуванням прав берегині. Тому в школі є Узгоджувальна
Рада Джур та Дан, яка складається з Ради отамані загонів та Ради Дан (Берегинь)
загонів.

До Узгоджувальної Ради Джур та Дан на правах співголів Ради входить
Головний отаман Ради Джур та Дан та Головна Берегиня Ради Джур та Дан.

Узгоджувальна Рада Джур та Дан разом із Писарем Ради Джур та Дан складає
Координаційну Раду цікавих справ.

Отаманів та Берегинь обирають на класних зборах джур та дан терміном на
один навчальний рік».41

УКРАЇНСЬКОМУ КОЗАЦТВУ БУТИ!

Свято юних козачат

«В Білгород-Дністровському районі святкувався Міжнародний День захисту
дітей. Якщо в минулі роки проводилися загальнорайонні заходи, то у цьому році
свята дитинства відбулися практично у всіх сільських радах.

Традиційно з веселощами та солодощами пройшло це свято у Випасному,
Старокозачому, Удобному, Козацькому. А у Адамівці цей день одночасно

40 В.Соколов. Советское Приднестровье. №42, 02.06.2000. Білгород-Дністровський.

41 Леля. №1, червень 2000. Адамівка.

святкувався і як свято юних козаків. З цієї нагоди в село з'їхалися гості — дорослі
козаки та козачата з Одеси, Білгород-Дністровського, Комінтернівського та
Саратського районів — всього більше 70 чоловік.

У програмі свята — прийом козачат до наступного ступеня — молодих козаків,
козацько-спортивна гра «Джура».

На лінійці вишикувались загони джур та дан ім. Б.Хмельницького, П.Полуботка,
П.Сагайдачного, Б.Вишневецького, І.Мазепи.

У президії — заступник голови Білгород-Дністровської районної державної
адміністрації П.М.Ігумнов, директор Адамівської школи В.Я.Тимофєєв, Адамівський
сільський голова А.М.Коноваленко, Білгород-Дністровський паланковий отаман
Л.Г. Городецький, крайовий писар Українського Чорноморського козацтва
В.А.Федоренко, отамани О.П.Царенков, М.К.Маринеску, І.В.Коваль, поважні козаки.

Урочисто проспівали Гімн України (під акомпанемент директора школи, який
грав на баяні) та за давньою козацькою традицією зачитали «Отче наш».

Козачата промовляли обітницю молодого козака, підходили до вікони Божої
Матері — святої заступниці козаків, до прапора.

Директор школи (полковник Українського козацтва), положивши козачаті на
ліве плече шаблю, урочисто промовляє:

Тепер ти рівний серед рівних, козак серед козаків! Слава козаку!

Козача відповідало: — Слава Україні! Слава козакам!

Дівчата від берегині В.Н.Гриценко отримували вербового прутика із словами:

Матінко-Україно тебе благословляє!

Діти ставили «печатку» у Євангелії, дякували за хліб-сіль, який їм подавав
обозний їз словами: — Треба буде — поділимось! Треба буде — допоможемо!

Отримували дружнє «прикладання» до лобу перначем від отамана, який разом
з цим промовляв:

Хай тебе біс не бере! Іди собі з Богом! — та йшли під шабельний «вінок», який
тримали козаки.

Після посвяти діти дали концерт. Танцювали українські танці (керівник -
Н.П.Галицька), співали козацьких пісень. Закінчили лінійку улюбленою — «їхав козак
на війноньку».

Шефи — сільськогосподарські кооперативи ім. Шевченка, «Едем», «Фенікс»,
приватно-орендне підприємство «Промінь» (керівники Г.Ф.Даниленко,

М.Вронський, В.О.Козубенко, М.І.Бурлай) підготували козачатам солодкий стіл.

Після солодощів свято продовжувалося на стадіоні, де пройшла козацька

спортивна гра «Джура», а дорослі козаки зібралися у конференц-залі обговорити
питання розвитку козацтва.

Заступник голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації
П.М.Ігумнов оголосив тексти розпоряджень голів облдержадміністрації

Р.Гриневецького та райдержадміністрації І.В.Дегтярьова про створення при
адміністраціях Координаційних рад відповідних рівней з розвитку Українського
козацтва, основними завданнями яких є максимальне використання можливостей
козацьких організацій як у господарській діяльності, так і в питанні патріотичного
виховання молоді.

Крайовий писар Українського Чорноморського козацтва В.А.Федоренко
ознайомив козаків з економічними аспектами діяльності Українського козацтва.
Сьогодні козаки беруть активну участь у фермерському руху. У перспективі вони
мають намір взяти на себе вирощування сої та виробництво продукції з неї. Мета
розробленого проекту — відпрацювати виробничий ланцюжок від поля до споживача
у вигляді готової продукції з сої.

По закінченню ради було прийнято у лицарі Українського козацтва козаків
Софіївського стану С.Лішика, І. та А.Сирбу, які пройшли випробувальний термін.

Роз'їжджаючись, гості дякували педагогічному колективу Адамівської школи
козацько-лицарського виховання за гостинність та за велику роботу з підготовці та
проведенню козацько-лицарського свята.»42

КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ

«Районна державна адміністрація видала розпорядження про створення
Координаційної ради з питань розвитку Українського козацтва в районі. Раніше про
необхідність відродження козацтва на Україні говорилося в двох Указах Президента
України. Є на цю тему й розпорядження обласної адміністрації. Є початок
відродження кращих традицій українського козацтва.

В одній з наших публікацій ми вже повідомили про те, як організовано
козацько-лицарське виховання в Адамівській школі. А нещодавно мені довелося
стати свідком посвячення в козаки учнів все ж тієї Адамівської школи. Ритуал цей
став вже тут традиційним.

Емоційний ритуал. Школярам він, звісно, запам'ятається на все життя. На
урочисту лінійку вишикувалася вся школа, хоча вже почалися канікули. Але таку
подію, як посвяту в козаки, пропускати негоже. Сьогодні у школярів багато гостей. З
Одеси приїхав крайовий писар Валентин Федоренко, з Білгорода-Дністровського -
отаман районного козацтва Леонід Городецький. Є тут представники козацької
старшини, заступник голови районної державної адміністрації Павло Ігумнов. З
Миколаївці-Новоросійської, що в Саратському районі, приїхали школярі-друзі
Адамівських козачат.

Звучить Гімн України. Його виконують всі учасники урочистої лінійки. Під звуки
козацького маршу вносяться державний та козацький прапори. Командири всіх
чотирьох загонів (5-8 класи) рапортують пану полковнику Л.Городецькому. У кожного
загону не тільки своє найменування, а й пісня. Пісня ж, звісно, козацька. Вона
виконується юними козаками зразу ж після рапорту.

— Мені завжди приємно бувати у вашій школі, — звернувся до школярів отаман, -
бачити ваші добрі, щасливі обличчя. Ви — наша зміна та опора.

Далі отаман зачитує слова молитви «Отче наш». Козаки та козачки хором
повторюють її за ним. Ритуал посвяти в козаки, або, іншими словами, в громадську
юнацьку організацію «Молода Січ». Дійство хвилює. Майбутні козаки присягають на
Євангелії. Потім переломлюється хліб. Його шматочки посвячені обмокують в сіль й
їдять. «Тепер ти рівний серед рівних! Козак серед козаків!» — провозглашає отаман.
«Слава Україні!» — звучить у відповідь.

Дорослі козаки, вишикувавшись двома шеренгами, скріщують над головами
козацькі шаблі. По цьому живому коридору під дзвін клинків й проходять посвячені
козаки. До обряду також входить цілування вікони й козацького прапора.

Джурам та данам (хлопчакам та дівчаткам) вручаються посвідчення із
кольоровими фотографіями їх володарів. Тепер всі вони члени організації «Молода
Січ». Посвідчення вручаються також під дзвін клинків.

«Слава козакам! Слава Україні!» — вигукує отаман. Юні козаки трикратно
відповідають йому тими ж словами. Полку козацтва прибуло. А тим часом в одному з
класів накривається солодкий фуршетний стіл із морозивом, пиріжками. Потім свято
було продовжено на сільському стадіоні.

Як вже казалося вище, розвитку козацького руху приділяється неабияка увага
самих вищих ешелонів влади — на рівні Президента й уряду держави. В найближчий
час в багатьох селах району будуть створені козацькі курені. На цей період в місті та
районі налічується близько тисячі козаків. Ряди їх постійно поповнюються. Ось і на
святі в Адамівці місцевий курінь поповнився трьома дорослими козаками. їх прийом
пройшов у тій же урочистій обстановці, як й посвячення в юні козаки.

42 В.Тимофєєв. Чорноморські новини. №44, 08.07.2000. Одеса.

Ми не рвемося до влади, — сказав отаман Леонід Городецький, — наша мета
допомагати людям, виховувати юне покоління на кращих традиціях козацтва та
лицарства.

Хочеться вірити, що досвід Адамівської школи — школи козацько-лицарського
виховання зацікавить керівників та вихователів шкіл всього району. Нехай ж
відродяться й ніколи не вмирають славні традиції козаків, наших героїчних

43

предків».43

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

Про заходи щодо підтримки розвитку та діяльності Українського козацтва в

Білгород-Дністровському районі

Відповідно до Указів Президента України від 04.01.95 р. №14/95 «Про
відродження історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва»,
від 06.10.99 р. №1283/99 «Про Координаційну раду з питань розвитку Українського
козацтва» та розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від
10 травня 2000 року №313/А-2000 «Про заходи щодо підтримки розвитку та
діяльності Українського козацтва в Одеській області»:

Утворити при голові райдержадміністрації Координаційну раду з питань
розвитку Українського козацтва на території Білгород-Дністровського району та
затвердити її склад (додаток 1).

Затвердити Положення про Координаційну раду з питань розвитку
Українського козацтва на території Білгород-Дністровського району (додаток 2).

Рекомендувати сільським головам, керівникам підприємств та установ,
незалежно від форм власності, надавати підтримку в діяльності місцевих козацьких
організацій, здійснення їх статутних завдань.

Відділам районної державної адміністрації: освіти (Баришева К.В.), у
справах сім'ї та молоді (Кузаконь Т.П.), питань фізичної культури та спорту (Дьяченко
Р.П.), з питань оборонної і мобілізаційної роботи (Ткаченко П.М.), культури (Кісе
В.Д.), службі у справах неповнолітніх райдержадміністрації (Щербань О.І.) в межах
повноважень:

максимально використовувати можливості козацьких організацій щодо
військово-патріотичного виховання;

практикувати проведення спортивних змагань, спартакіад за участю
допризовної молоді;

сприяти створенню козацьких самодіяльних колективів, організацій та
проведенню фестивалю козацької творчості, відродженню та популяризації
історичних, патріотичних і культурних традицій Українського козацтва.

Управлінню з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту
населення райдержадміністрації (Вахмянін С.В.), районному відділу Міністерства
внутрішніх справ України (Медвецький В.С.) при необхідності залучати регіональні
козацькі формування до участі у заходах щодо підтримки громадського порядку,
попередження правопорушень, спільних дій у надзвичайних ситуаціях.

Сільвиконкомам, управлінню агропромислового комплексу
райдержадміністрації (Аблов В.Ф.), районному відділу земельних ресурсів
(Писарогло І.В.) сприяти козакам в організації селянських (фермерських) господарств
відповідно до діючого законодавства України.

Місцевим засобам масової інформації (Лапчук О.М., Добриніна Т.О.,
Цвігуненко О.М.) широко висвітлювати діяльність козацтва в регіоні.

Контроль за виконанням розпорядження покласти на заступника голови
районної державної адміністрації П.М.Ігумнова.

43 Ю.Аюпова. Советское Приднестровье. №50, 29.06.2000. Білгород-Дністровський.

Голова районної державної адміністрації І.В.Дегтярьов.

м. Білгород-Дністровський, 01 червня 2000 року №204/2000.

ДОДАТОК 1
до розпорядження голови районної
державної адміністрації
№204/2000 від 01.06.2000 року

СКЛАД

Координаційної ради при голові райдержадміністрації з питань розвитку
Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі

Ігумнов Павло Михайлович — заступник голови районної державної
адміністрації, голова Координаційної Ради.

Логінов Геннадій Вікторович — завідуючий відділом організаційної і кадрової
роботи та з питань нагород, заступник голови Координаційної ради.

Городецький Леонід Григорович — паланковий отаман Білгород-Дністровської
паланки Українського козацтва, полковник Українського козацтва, заступник голови
Координаційної ради.

Тимофєєв Валерій Якович — директор Адамівської загальноосвітньої школи І-ІІ
ступеня, паланковийлицар Білгород-Дністровської паланки Українського козацтва,
полковник Українського козацтва, секретар Координаційної ради.

Члени ради:

Аблов Валерій Федорович — заступник голови райдержадміністрації, начальник
управління агропромислового комплексу райдержадміністрації, консультант з питань
агропромислової діяльності козацьких осередків.

Вахмянін Сергій Васильович — завідуючий відділом з питань надзвичайних
ситуацій та цивільного захисту населення райдержадміністрації, консультант з
питань участі козацьких формувань у заходах щодо підтримки громадського порядку,
попередження правопорушень, дій у надзвичайних ситуаціях.

Волобоєв Віктор Тимофійович — заступник військового комісару (за згодою),
консультант з питань військово-патріотичної роботи в козацьких осередках.

Дьяченко Раїса Петрівна — завідуюча відділом фізичної культури та спорту
райдержадміністрації, консультант з питань спортивно-оздоровчої роботи в
козацьких осередків.

Кісе Василь Дмитрович — завідуючий відділом культури райдержадміністрації,
консультант з питань культурно-освітньої роботи в козацьких осередках.

Кузаконь Тетяна Петрівна — завідуюча відділом у справах сім'ї та молоді
райдержадміністрації, консультант з питань козацько-лицарського виховання
дошколярів, школярів та молоді.

Крилов Олександр Михайлович — командир бригади ППО (за згодою),
консультант з питань військово-патріотичної роботи в козацьких осередках.

Лесюкевич Василь Миколайович — командир прикордонної застави (за згодою),
консультант з питань військово-патріотичної роботи в козацьких осередках.

Писарогло Іван Васильович — начальник відділу земельних ресурсів,
консультант з питань агропромислової діяльності козацьких осередків.

Ткаченко Павло Михайлович — головний спеціаліст відділу оборонної та
мобілізаційної роботи райдержадміністрації, консультант з питань військово-
патріотичної роботи в козацьких осередках.

Шемелюк Микола Євгенович — головний спеціаліст оргвідділу по взаємодії з
політпартіями, громадськими організаціями райдержадміністрації, консультант з
питань взаємодії органів державної влади та козацьких осередків.

Заступник голови районної державної адміністрації

П.М.Ігумнов.

ДОДАТОК 2
до розпорядження голови районної
державної адміністрації

№204/2000 від 01.06.2000 року

ПОЛОЖЕННЯ

про Координаційну раду з питань розвитку Українського козацтва
в Білгород-Дністровському районі

Координаційна рада з питань розвитку Українського козацтва в Білгород-
Дністровському районі (далі — Координаційна рада) є консультативно-дорадчим
органом райдержадміністрації; утворена з метою сприяння подальшого розвитку і
організації в районі Українського козацтва.

У своїй діяльності Координаційна рада керується Конституцією України,
законами України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та
інших органів центральної виконавчої влади, розпорядженнями
облдержадміністрації, райдержадміністрації та цим Положенням.

Основними завданнями Координаційної ради є:

сприяння розвитку в районі козацького руху;

аналіз стану розвитку Українського козацтва в районі та координація
взаємодії органів виконавчої влади і козацьких організацій у сфері відродження
історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва в районі.

Координаційна рада відповідно до покладених на неї завдань:

вивчає та аналізує стан розвитку козацтва в районі;

вносить у встановленому порядку пропозиції щодо формування державної
політики у сфері відродження, розвитку історичних, патріотичних, господарських та
культурних традицій Українського козацтва;

взаємодіє з органами виконавчої влади щодо діяльності козацьких
організацій, вносить пропозиції стосовно патріотичного виховання, організації
фізкультурно-спортивної та культурно-просвітницької роботи серед молоді;

сприяє укомплектуванню окремих підрозділів Збройних Сил України та інших
військових формувань призовниками, що є членами козацьких організацій;

сприяє охороні пам'яток історії та культури, природоохоронній і науково-
пошуковій роботі, організації та проведенню фестивалів козацької творчості,
спортивних змагань, вносить у встановленому порядку пропозиції щодо відновлення
історичних назв, пов'язаних з історією Українського козацтва;

здійснює через засоби масової інформації роз'яснювальну роботу з проблем
Українського козацтва, відродження та розвитку його історичних, патріотичних,
господарських і культурних традицій.

Координаційна рада має право:

одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади і
місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій району інформацію,
документи, матеріали і статистичні дані з питань, що належать до її компетенції;

утворювати в разі потреби тимчасової робочі та експертні групи, залучати у
встановленому порядку для участі в їх роботі спеціалістів органів виконавчої влади
(за погодженням їх керівників) та місцевого самоврядування, науковців,
представників громадських організацій;

заслуховувати на засіданнях інформації керівників органів виконавчої влади,
підприємства, підпорядкованих райдержадміністрації, установ і організацій з питань,
визначених Координаційною радою.

Координаційна рада здійснює свою діяльність на громадських засадах.
Організаційною формою роботи Координаційної ради є засідання, які проводяться в
міру потреби, але не рідше одного разу у квартал. Координаційна рада правомочна
вирішувати питання, якщо на її засіданні присутні більш як половина її членів.

Рішення Координаційної ради приймаються більшістю голосів присутніх на
засіданні ради членів і оформлюються протоколами. У разі. Якщо член
Координаційної ради не згоден з її рішенням або не може бути присутнім на
засіданні, він має право висловити свою думку з питань, що розглядаються,
письмово.

7. Координаційна рада систематично інформує громадськість про свою
діяльність і прийняті рішення через засоби масової інформації.

Заступник голови районної державної адміністрації

П.М.Ігумнов.

НаДев'ятнадцятій нашій Козацькій Раді погодили план роботи
Координаційної ради та вирішили подати його на затвердження до
районної державної адміністрації.

ПЛАН РОБОТИ

Координаційної ради з питань розвитку Українського козацтва
в Білгород-Дністровському районі

Період

І Формувальний

ІІ Розвивальний

Стабілізуючий

Терміни

2000-2002,
2,5 роки
2003-2005,
3 роки
2006-2010,
5 років

Мета періоду

Надання організаційно-методичної допомоги у формуванні цілісної
системи роботи козацтва в районі.

Надання організаційно-методичної допомоги у розвитку цілісної
системи роботи козацтва в районі.

Надання організаційно-методичної допомоги у нарощуванні зусиль
державотворчого характеру в діяльності козацтва в районі.

ПЛАН

роботи Координаційної ради на формувальний період (2000-2002 роки)

Етапи

А Підготовчий

Терміни етапів,
терміни контролю

VІ-ІХ.2000 (4 міс)

Засідання Ради Мета етапу

VM.2000

ХІІ.2000

Організація та налагодження плідної
роботи Координаційної ради.

Концептуально-

Б проектно-

діагностичний

Організаційно-

прогнозуючий

Х-ХІІ.2000 (3 міс)

!-V!.2001 (6 міс)

3. ХІІ.2000

ІІІ.2001

V!.2001

Експертна оцінка та корекція
необхідних методичних матеріалів
для роботи Координаційної ради та
козацтва в районі.

Надання організаційно-методичної
допомоги з організації цілісної
системи роботи козацтва в районі.

В

Формувально-

розвивальний

Д

Результативно-

узагальнюючий

VN.2001-VL2002
(1 рік)

VH-ХІ1.2002 (6 міс)

ІХ.2001

ХІІ.2001

ІІІ.2002

V!.2002

ІХ.2002

ХІІ.2002

Надання організаційно-методичної
допомоги з формування та розвитку
цілісної системи роботи козацтва в
районі.

Аналіз стану та корекція
організаційно-методичної роботи з
формування цілісної системи роботи
козацтва в районі.

Г

ПЛАН

організаційно-методичної роботи Координаційної ради

Засідання Координаційної ради (додається).

Проведення експертної оцінки та корекція методичних посібників:

Робота з дошкільнятами та їх батьками з козацько-лицарського
виховання. Вересень 2000. Федорова Л.В., Кузаконь Т.П., Тимофєєв В.Я.

Б. Робота у школі з козацько-лицарського виховання. Листопад 2000.
Кузаконь Т.П., Баришева К.В., Тимофєєв В.Я.

Робота з молоддю з козацько-лицарського виховання. Лютий 2001.
Кузаконь Т.П., Тимофєєв В.Я.

Г. Робота з військово-патріотичного виховання в козацьких осередках.
Лютий 2001. Волобоєв В.Т., Крилов С.М., Лесюкевич В.М.

Д. Робота сільських та селищних голів та місцевих осередків козацтва з
державотворення. Лютий 2001. Шемелюк М.Є.

Е. Робота силових структур та місцевих осередків козацтва щодо
підтримки громадського порядку, попередження правопорушень, спільних дій у
надзвичайних ситуаціях. Травень 2001. Вахмянін С.В., Медвецький В.С.

Ж. Робота місцевих осередків козацтва та відповідних державних структур
у сфері агропромислового виробництва. Травень 2001. Аблов В.Ф., Писарогло І.В.

Спортивна робота у місцевих козацьких осередках. Травень 2001.
Дьяченко Р.П.

І. Самодіяльна творчість у місцевих козацьких осередках. Травень 2001. Кісе

В.Д.

К. Духовно-ідеологічна робота у місцевих козацьких осередках. Жовтень
2001. Ігумнов П.М., Логінов Г.В., Городецький Л.Г., Тимофєєв В.Я.

3. Надання (в разі необхідності) організаційної та методичної допомоги
(консультацій) місцевим осередкам козацтва з таких питань (постійно):

Відродження та популяризація історичних, патріотичних, культурних
традицій Українського козацтва. Всі члени Координаційної ради.

Б. Залучення регіональних козацьких формувань до участі в заходах щодо
підтримки громадського порядку, попередження правопорушень, спільних дій у
надзвичайних ситуаціях. Вахмянін С.В., Медвецький В.С.

Військово-патріотичне виховання в козацьких осередках. Ткаченко П.М.,
Волобоєв В.Т., Крилов С.М., Лесюкевич В.М.

Г. Спортивно-оздоровча робота в козацьких осередках. Дьяченко Р.П.
Д. Культурно-освітня робота в козацьких осередках. Кісе В.Д., Баришева
К.В., Кузаконь Т.П., Щербань О.І., Тимофєєв В.Я.

Є. Патріотичне виховання дошколят, школярів та молоді. Баришева К.В.,
Кузаконь Т.П., Щербань О.І., Тимофєєв В.Я.

Ж. Агропромислова діяльність козацьких осередків. Аблов В.Ф., Писарогло

І.В.

Висвітлення діяльності козацтва в регіоні у місцевих засобах масової
інформації. Лапчук С.М., Добриніна Т.О., Цвігуненко О.М.

Організація науково-практичних конференцій:

А. Для робітників дитячих дошкільних закладів (завідуючих та вихователів)
«Козацько-лицарське виховання у дошкільних закладах. Виховання козачати та
лелі». Червень 2001. Федорова Л.В., Тимофєєв В.Я.

Б. Для працівників шкіл (заступників директора з виховної роботи, педагогів-
організаторів) «Козацько-лицарське виховання в школі. Виховання джури та дани».
Квітень 2001. Блінов Г.Ю., Тимофєєв В.Я.

Організація семінарів-практикумів:

Для сільських, селищних голів «Взаємодія сільського, селищного голови з
місцевим осередком козацтва в державотворчій роботі». Вересень 2001. Шемелюк
М.Є., Логінов Г.В., Городецький Л.Г.

Б. Для осавулів по роботі з школярами та молоддю місцевих козацьких
осередків. Січень, квітень 2001. Тимофєєв В.Я., Кузаконь Т.П.

Для осавулів по роботі з дорослим населенням. Серпень 2001. Логінов Г.В.,
Городецький Л.Г., Тимофєєв В.Я.

ЗАСІДАННЯ

Координаційної ради (Формувальний період, 2000-2002)
А етап. Підготовчий.

1. Липень 2000.

Про створення Координаційної ради та її завдання. Ігумнов П.М.

Коротка інформація Городецького Л.Г. про сучасний стан козацтва у районі.

Завдання Українського козацтва на сучасному етапі. Тимофєєв В.Я.

Розподіл обов'язків між членами Координаційної ради.

Затвердження плану роботи на І період: формувальний.

Вересень 2000.

Аналіз стану розвитку Українського козацтва в районі. Городецький Л.Г.

Експертна оцінка Концепції розвитку Українського козацтва в районі.
Тимофєєв В.Я.

Затвердження плану роботи на Б етап.

Затвердження плану роботи на ІІ-ІІІ періоди (2003-2010).

Поточні справи.

Б етап. Концептуально-проектно-діагностичний.

Грудень 2000.

Експертна оцінка перспективного плану-програми діяльності Українського
козацтва в районі. Тимофєєв В.Я.

Експертна оцінка підготовлених методичних матеріалів.

План роботи на В етап.

Поточні справи.

В етап. Організаційно-прогнозуючий.

Березень 2001.

Експертна оцінка підготовлених методичних матеріалів.

Організація роботи з основних напрямків діяльності Координаційної ради.
Експертна оцінка програми діяльності Координаційної ради: організаційна робота.

Поточні питання.

Червень 2001.

Експертна оцінка підготовлених методичних матеріалів.

Організація роботи з основних напрямків діяльності Координаційної ради.
Експертна оцінка діяльності Координаційної ради: програма — духовно-ідеологічна
робота; військово-патріотична робота.

План роботи на Г етап.

Поточні справи.

Г етап. Формувально-розвивальний.

Вересень 2001.

Стан та перспективи розвитку Українського козацтва та силових структур
щодо підтримки громадського порядку, попередження правопорушень, спільних дій у
надзвичайних ситуаціях. Вахмянін С.В., Медвецький В.С.

Про стан спортивно-оздоровчої роботи з козацькою молоддю, проведення
спортивних змагань, спартакіад за участю допризовної молоді. Дьяченко Р.П.

Поточні справи.

Грудень 2001.

Про взаємодію осередків Українського козацтва з місцевими органами влади
на території сільських рад: Адамівської, Староцаричанської, Старокозацької. Сільські
голови, отамани місцевих осередків козацтва.

Взаємодія державних органів влади та місцевих осередків козацтва у
агрогосподарчої діяльності. Аблов В.Ф., Писарогло І.В.

Поточні справи.

Березень 2002.

Про хід укомплектування окремих підрозділів ЗСУ та інших формувань
призовниками, що є членами козацьких організацій. Ткаченко П.М., Волобоєв
В.Т., Крилов С.М., Лесюкевич В.М.

Стан військово-патріотичної роботи в козацьких осередках, робота з
допризовною молоддю. Ткаченко П.М., Волобоєв В.Т.

Поточні справи.

Червень 2002.

Про взаємодію місцевих осередків Українського козацтва з відділами
райдержадміністрації (освіти, у справах сім'ї та молоді, служби у справах
неповнолітніх) з питань виховання творчої особистості козака-лицаря, захисника
рідної землі з яскраво вираженою українською національною свідомістю і
самосвідомістю, світоглядом і характером, високою мораллю і духовністю. Баришева
К.В., Кузаконь Т.П., Щербань О.І., Тимофєєв В.Я.

Про стан взаємодії місцевих осередків козацтва з відділом культури
райдержадміністрації щодо створення самодіяльних колективів, організацій та
проведення фестивалів козацької творчості, відродження та популяризації
історичних, культурних традицій Українського козацтва. Кісе В.Д.

План роботи на Д етап.

Поточні справи.

Д етап. Результативно-узагальнюючий.

Вересень 2002.

Взаємодія місцевих осередків козацтва з сільськими та селищними
головами, керівниками господарств щодо державотворчої та господарської
діяльності. Шемелюк М.Є.

Взаємодія місцевих осередків козацтва з засобами масової інформації у
справі висвітлення діяльності козацтва в районі та регіоні. Лапчук О.М., Добриніна
Т.О., Цвігуненко О.М.

Поточні справи.

Грудень 2002.

Аналіз стану розвитку Українського козацтва у районі та завдання на ІІ
період (розвивальний). Городецький Л.Г.

Аналіз роботи Координаційної ради за І період та завдання на 11 період.
Ігумнов П.М.

План роботи на ІІ період.

Поточні справи.

До Ради поступово кооптували представників-отаманів куренів
(самостійних та у складі паланки). Але особистісні якості наших
районових та курінних отаманів не дали змоги дієво працювати
Координаційній раді — отаманам бракувало авторитету (навіть на рівні
громад!), практичних навичок та теоретичних знань з керівництва
громадськими організаціями, у них переважали іждивенческі настрої (ви,
влада, нас, козаків, напоїть-накорміть та іграшок дайте). Між козаками,
що представляли козацькі організації, та керівництвом району почалися
непорозуміння щодо подальших шляхів розвитку місцевого козацтва,
його ролі в житті району й Рада з січня 2003 року припинила практичну
роботу. Лише декілька її членів в 2003-2004 роках (Кузаконь Т.П.,
Щербань О.І., Баришева К.В. на чолі з секретарем Ради Тимофєєвим
В.Я.) активно впроваджували в практику роботу те, що колись Рада
спланувала.

Влітку працював над статтею для Міністерства освіти і науки
України «Адамівська школа козацько-лицарського виховання Білгород-
Дністровського району — Берегиня духу села». Епіграф — «Краще
запалити свічку, ніж хаяти темряву».

30. ВЕРЕСЕНЬ-ГРУДЕНЬ 2000. КОЗАКУ — НАЙПЕРШЕ ЧЕСТЬ.

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ

«1 вересня пройшла традиційна шкільна лінійка, на якій пролунав перший
дзвоник.

Лінійку проводили у новій — «малій» школі: на першому поверсі відкривався
дитячий садок СК ім. Т.Г.Шевченка, на другому поверсі — наші молодші класи.

На лінійку прийшли майже всі мешканці села — яблуку не було де впасти. У
святковому строю з козацькими прапорами учні, з ними разом — учителі, за учнями -
батьки, родичи.

У президії — методист районного відділу освіти Федорова Л.В., голова СК ім.
Т.Г.Шевченка Даниленко Г.Ф., сільський голова Коноваленко А.М., директор школи
Тимофєєв В.Я..

Лунає святковий наказ — навчальний рік розпочався!»44

(Леля, Адамівка. №2, вересень 2000)

Загострилося політичне протистояння у суспільстві, приводом до
якого стали події навколо загибелі журналіста Г.Гонгадзе та «касетний»
скандал, пов'язаний із оприлюдненням О.Морозом записів розмов

44 Леля. №2, вересень 2000. Адамівка.

Л.Кучми з високо посадовими особами, зробленими майором СБУ,
одним з охоронців президента М.Мельниченком.

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ

«Восени 2000 року учні школи багато працювали на полях СК ім. Шевченко,
«Едем», ЧПП «Промінь» та СК «Фенікс». На зароблені гроші поїхали у Львів (7-9
класи) та Одесу (5-6 класи).

Багато вражень залишилося після відвідання італійського дворику, старовинної
аптеки, музеїв, костьолу, де всіх зачарувала справжня органна музика. Найбільше
враження справив Високий замок.

Учні 5-5 класів узнали багато цікавого про життя і боротьбу мешканців Одеси,
партизанів з німецькими загарбниками, відвідали міський сад, зоопарк.

Віришили працювати ще краще, щоб поїхати у Київ!»45

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ

«На початку жовтня 2000 року в Адамівській школі козацько-лицарського
виховання відбувся районний семінар для педагогів-організаторів «10-річчя
Українського козацтва».

На свято були запрошені сільський голова А.Коноваленко, отамани
Л.Городецький, М.Скляренко, паланкова старшина — козаки А.Майстро, В.Якименко,
О.Баранов.

Після посвяти у джури та дани пролунала «Річ про Адамівську Січ» та усний
журнал «Згадаймо праведних гетьманів».

Керівники семінару — працівники райво — Г.М.Трифонова, М.І.Ганєв,
Т.Ю.Окатова, Л.В.Федорова відмітили, що у методики козацько-лицарського
виховання є майбутнє.»46

ЗАПРОШЕННЯ НА ВЕЛИКУ РАДУ

Вельмишановні Валерію Тимофєєв!

Від імені всіх українських козаків вітаю Вас з 10 річницею відродження
українського козацтва і запрошую взяти участь в урочистостях, присвячених Дню
Українського козацтва на свята Покрови Пречистої Богородиці 14 жовтня 2000 року.

О 10.00 год. Відбудеться покладання квітів до пам'ятника Т.Шевченка.

Голова Координаційної Ради з питань розвитку Українського козацтва при
Президентові України, Гетьман Українського козацтва І.Білас.

ВЕЛИКА РАДА

«14 жовтня цього року в Києві відбулася ювілейна Велика рада Українського
козацтва, при свячена його 10-ї річниці. Представники наших паланкового та
міських козацьких товариств, на чолі з Л.Городецьким, М.Скляренко та
О.Царенковим, прийняли активну участь у її проведенні.

На Раді, за вагомий внесок у справу розквіту козацтва, значна група козаків
Одеського краю (області) була нагороджена урядовими та козацькими нагородами.
Зокрема, отримав нагороду і губернатор нашої області козак С.Р.Гриневецький.

45

Берегиня. №7, жовтень 2000. Адамівка.

46 Джура та Дана. №7, жовтень 2000. Адамівка.

У зв'язку з 10-ю річницею відродження козацтва, Президент Л.Кучма дав
доручення урядові та ряду міністерств і відомств, спрямовані на розвиток козацького
руху.

Згідно з документом, до 15 грудня має бути розроблений проект Національної
програми відродження і розвитку історико-культурних, військових, духовних і
господарських традицій Українського козацтва.

У документі наголошується, що необхідно постійно проводити заходи щодо
широкого залучення козацьких товариств до військово-патріотичного виховання,
організації фізкультурно-спортивної, туристсько-краєзнавчої і культурно-
просвітницької роботи серед школярів. А також щодо збільшення ролі Українського
козацтва в підготовці молоді до військової служби.

Щодо діяльності Українського козацтва на території нашого району -
звертайтеся за телефонами: 3-05-70 — паланковий отаман, 76-340 — паланковий
писар».47

Наприкінці 2000 року процес реформування освіти в Україні
вступив у нову фазу свого розвитку. На початку вересня було
обнародувано проект «Концепції 12-річної середньої загальноосвітньої
школи». Її поява обґрунтовувалася тим, що інтеграція і глобалізація
соціальних, економічних та культурних процесів, перспективи розвитку
української держави потребують випереджаючого, глибокого оновлення
системи освіти. Суть змін становлять демократизація, індивідуалізація та
прагматизація навчального процесу.

Зміст нової освітньої концепції передбачав:

Перехід до 12-річної системи освіти в середній школі, як умови
для інтелектуального, соціального, морального й фізичного розвитку й
саморозвитку учнів, виховання громадянина-патріота, створення
надійного фундаменту для формування демократичного суспільства;

Зростання в навчальному процесі вміння здобувати інформацію
з різних джерел, переробляти й застосовувати її для індивідуального
розвитку й самовдосконалення людини;

Посилення практичного й виховного спрямування освіти;

Диференціацію та індивідуалізацію навчання і виховання учнів,
створення умов для їх саморозвитку й самовизначення, осмисленого
визначення своїх можливостей і життєвих цілей;

Забезпечення безперервності освіти молоді;

Зростання значення в житті загальноосвітньої школи органів
громадського самоуправління (учнівські збори, батьківські збори,
опікунська рада, наглядова рада тощо) та колегіального органу
управління (педагогічна рада);

Посилення виховної та організаторської функцій вчителя,
стимулювання діалогової форми спілкування з учнями, переходу від
авторитарної педагогіки до педагогіки особистісно зорієнтованої,
комунікативної.

Наша виховна система й була направлена на виконання цих
завдань.

38 В.Тимофєєв. Советское Приднестровье. №63, 14.08.2000; №67, 28.08.2000. Білгород-Дністровський.

В центрі Києва 15-26 грудня функціонувало наметове містечко
опозиціонерів — «Україна без Кучми». Всупереч їм протягом січня 2001
року у багатьох містах України відбулися мітинги на підтримку
Президента.

В жовтні ми з донькою — Світланою — вчителькою історії України
Адамівської школи козацько-лицарського виховання отримали
запрошення на міжнародну конференцію «Дитина у сучасному
суспільстві» та пропозицію виступити із досвідом роботи з козацько-
лицарського виховання в навчальному закладі.

Основний лейтмотив нашого виступу -національна ідея -
козацтво — генералізація цінностей і творчих досягнень культурно-
історичної спільноти в її самобутньому обличчі та
самоусвідомленні, що мобілізує громадську волю на продовження
справи предків і здійснення місії народу в світі (планетарному і
космічному).

ДИТИНА В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

«В Одесі відбулася міжнародна науково-практична конференція «Дитина
в сучасному суспільстві». Педагоги-науковці та практики з 15 країн (переважно
слов'янських) зібралися, щоб обговорити сучасний стан, шляхи поліпшення
виховання та навчання дітей у освітньому просторі.

На пленарному засіданні провідні фахівці в галузі педагогіки і психології дитини
(академіки Чебикін О.Я., Сманцер А.П., професори Курлянд З.Н., Рангелова Е.М.,
Сонін В.А. та інші) поділилися баченням шляхів удосконалення виховання та освіти у
своїх країнах.

Промовці наголошували, що своєрідний вірус — поліпшення, реформування
процесу виховання і навчання — охопив сьогодні практично весь світ. Американці,
західно-європейці знову задумалися над тим, що їм бракує академічності і мають
намір значно посилити обов'язковий компонент (той компонент, який чомусь весь час
хочеться послабити у нас, на Україні).

Освіта — це сфера життя суспільства, яка не повинна залежати від політичної
кон'юнктури, організаційно-структурних і фінансово-економічних, змістовно-
методичних і кадрових проблем. Вона має забезпечувати поступальний розвиток
суспільства. Час освіти, яка полягає лише в пізнанні світу, закінчився. Пізнання себе,
свого «я», своїх прагнень і можливостей для самовизначення та кращої реалізації
своїх сил — нове гідне гуманізму завдання освіти — і навчання, і виховання. Освіта -
це ще й проблема криміналізації чи некриміналізації суспільства. Країні дорожче
обходиться молода людина, яка перебуває за лаштунками волі. Краще навчати у
вузі.

На другий день працювали секції, на яких педагоги-практики розповідали про
організацію навчально-виховної роботи у своїх колективах.

У секції «Дитина в сучасному освітньому просторі» цікаво пролунали доповідь
«Українська національна школа — школа козацько-лицарського виховання», яку
підготував творчий колектив Адамівської школи а озвучили батько й донька
Тимофєєви Валерій і Світлана та бліц-інформація «Річ про Адамівську Січ», з якою
виступили учні цієї ж школи — джури та дани під керівництвом вчителів Лавриненко
П.М., Гриценко В.Н., Галицької Н.П. (цей виступ показало телебачення по «Інтеру» у
програмі «Факти»).

Педагоги у своїх виступах говорили, що національна школа виступає як один із
важливих елементів збереження і розвитку етнічної спільності, її духовного ядра.
Виховання — первинне, навчання — один із засобів виховання. Виховувати — значить

ПРОГРАМА ПРОВЕДЕННЯ ЮВІЛЕЙНОГО СВЯТА
до 10-річчя Відродження Українського козацтва 16.11.2000

Якщо зуміємо через морально-етичні об'єднання, церкви,
спілки, освітні товариства відродити свою душу — це і буде наш
подвиг.

1. 09.00 — 09.45 Урок: Українознавство (9 кл.) — Піштіган О.А.

Факультатив: Історія та культура українського козацтва (7,8

кл.) — Тимофєєва С.В.

Гурток: Художня вишивка (5-8 кл) — Подолько А.М.

Перехід до актової зали.
Урочиста лінійка. П.М.Лавриненко.

Бліц-інформація джур та дан «Річ про Адамівську Січ».

В.Н.Гриценко. Фрагмент виступу козачат Адамівської школи козацько-лицарського
виховання в Одесі на міжнародній педагогічній конференції «Дитина в сучасному
світі».

10.40 — 10.55 Виступ козачат «Україна рідна — козацька сторона».

І.І.Корженко.

10.55 — 11.20

11.20 — 11.40

11.40 — 12.00

організовувати життя. В правильному житті правильно ростуть діти. Велике і складне
питання, яке потребує вирішення, — це формування духовного світу особистості. Між
іншим, розуміння духовності лише в суто релігійному дусі може ставити під сумнів
раціональне знання, яке є основою освіти. У цій суперечності закладено проблему,
яку маємо розв'язувати.

Повільність реформ та глибина кризи в нашої країні почасти є наслідком
прогалин у навчально-виховному процесі минулих часів. Коли ставка була на
вузького спеціаліста, а особистість розчинялася в корпоративних структурах.
Тривалий час ми дотримувалися постулату про домінування громадських інтересів
перед цінністю окремої людини. Отже, гуманістичній системі освіти триматися було ні
на чому. А в результаті країна недоотримувала свідомих громадян, творчих
особистостей, носіїв культури.

Незважаючи на всі кризові явища, школа може стати важелем відродження. Не
треба думати, ніби школа тільки просить у суспільства і держави. Важливо те, що
школа дає суспільству, бо освітянський корпус, можливо, єдиний, хто по-
справжньому ще дбає про дітей, а школа — це, практично, єдиний інститут, до якого
ще не втратили довіри. Тому роль поводиря народу знову бере на себе учительство,
бо ж воно — інтелігенція.»48

16.11.2000 року провели в школі районне свято — 10-річчя
Відродження Українського козацтва, на якому були присутні завучі з
виховної роботи середніх шкіл, педагоги-організатори восьмирічних шкіл
району, козаки Леонід Городецький, Михайло Скляренко, Анатолій
Майстро, Павло Білоусенко, отець Павел (Стара Царичанка), методист з
виховної роботи Трифонова Г.М., головний спеціаліст
райдержадміністрації Федорова Л.В., директор центру дитячо-юнацької
творчості Окатова Т.Ю.

09.45 — 10.00

10.00 — 10.20

10.20 — 10.40

Прийом у козачата. В.Н.Гриценко, І.І.Корженко.
Виступи гостей. В.Н.Гриценко.

Усний журнал молодиків та берегинь «Згадаємо праведних

гетьманів, що Україну боронили, навік славу заслужили». К.М.Граждан.

38 В.Тимофєєв. Советское Приднестровье. №63, 14.08.2000; №67, 28.08.2000. Білгород-Дністровський.

12.00 — 12.10 Вікторина «Чи знаєш ти минуле рідного народу?».
К.М. Граждан.

12.10 — 12.30 Козацькі забави. Н.П.Галицька.

З 12.30 Конференція «Система виховної роботи школи козацько-
лицарського виховання». П.М.Лавриненко.

Працює виставка. Методичні розробки («Система козацького тіловиховання» -
Галицька Н.П., «Система-розробки козацьких свят-сценаріїв» — Гриценко В.Н.,
«Родовід» — Граждан К.М., «Козацька правосвідомість» — Буравицька Р.М., «Козацька
медицина» — Вронська В.М.), стенди, фотоальбоми.

ВІДРОДЖЕННЯ — РОСТИМО ПАТРІОТІВ

«Виповнилося десять років, як на Україні офіційно було заявлено про
відродження традицій козацтва. Тому й зібралися педагоги-організатори
району в Адамівській школі, знаній своїми традиціями козацько-лицарського
виховання.

Вже у дворі школи гостинь зустрічав її директор Тимофєєв Валерій Якович -
поборник козацько-лицарського виховання молоді. Про значущість шкільного свята
свідчило те, що на нього були запрошені козацькі отамани Л.Городецький,
М.Скляренко, сільський голова Адамівки А.Коноваленко, священик отець Павел.

Юні козаки, одягнені у відповідний однострій, дівчатка (берегині) — в
національне українське вбрання. Свято почалося із урочистої лінійки, яка нагадувала
піонерські дружинні збори минулих років. Лунають урочисті рапорти, девізи, загонові
пісні. їх приймає педагог-організатор Валентина Никифорівна Гриценко.

Далі починається урочистий прийом в козаки: хлопців — у джури, дівчат — у
дани. Треба сказати, що це досить хвилююче видовище. Батюшка освятив всі
загонові прапори. Кожен із тих, хто вступав до лав козацтва, зачитав текст присяги
козацької честі, тримаючи руку на Біблії. Потім діти підходять до батюшки.
Хрестяться, прикладаються до вікони та хресту, преклоняють коліна перед
прапором. Потім посвячені-неофіти відламують кусень хліба від загального короваю,
підкреслюючи свою причетність до козацького роду, його традицій й звичаїв. Все це
урочисто й хвилююче. Школярі, пройшовши всі ці ритуали, наче дорослішають,
повніше відчувають відповідальність перед однолітками й дорослими козаками.

Після прийому школяри провели бліц-інформацію «Річ про Адамівську Січ».
Потім показали усний журнал про гетьманів України, чиї імена носять шкільні загони,
показали козацькі забави.

На протязі всього свята відчувалася зацікавленість учнів й учителів. Душею
свята залишався директор. Валерій Якович зміг зацікавити своєю ідеєю козацько-
лицарського виховання весь шкільний колектив. Почали роботу навіть спонтанно,
але потім накопичували матеріал, залучали батьків, дорослих козаків села.

Дивує що вже в дитячому садку малята знайомляться із традиціями й
звичаями козацтва й стають наймолодшими його представниками-козаченятами. Це
ж неабияк добре, що виховання дітей, об'єднане єдиною ідеєю, починається з
дошкільного віку й продовжується в юнацькому віці й далі у дорослому житті. У цій
методиці, безумовно, є майбутнє.

Школа, батьки, дорослі козаки живуть як би однією сім'єю й виконують
загальне завдання — виховують в дітях загальнолюдські цінності: доброту, чесність,
взаємовиручку, повагу до жінок й старих, схильність до християнських цінностей.

Вважаю, що не випадково в селі немає правопорушень серед підлітків. Юні
козаки вчаться у старших лише хорошому. У них в загонах є, так би виразитись,
посади: писар, хорунжий, суддя. Все, як у дорослих.

Школярі пишаються своїми посвідченнями. Вони виконані типографськими
засобами. В них, як в солідних посвідченнях особи, є всі атрибути — фотографія,

печатка, підпис отамана. Чи можливо, маючи таке посвідчення, творити недостойний
вчинок? Образити молодшого? Не проявити поваги до старшого? Залишити
товариша в біді? Школярам козацтво подобається, значить, це їм потрібно».49

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Наші у Львові!

«За сумлінну працю в колгоспах на збиранні врожаю-2000 учнів старших класів
нагородили поїздкою до Львову. Багато вражень залишилося після відвідання
італійського дворику, старовинної аптеки, музеїв, костьолів, де всіх зачарувала
справжня органна музика. Найбільше враження справив Високий замок. Там з висоти
220 метрів діти спостерігали панораму міста, яке розкинулось на 30 км. Навколо.

Дякуючи змістовним і цікавим розповідям екскурсовода, діти взнали багато

50

цікавого і корисного».50

В науково-методичному журналі «Наша школа» (№5-6 за 2000 рік)
надрукована моя велика стаття «Школа козацько-лицарського виховання

Берегиня духу села».

В грудні я пройшов місячні курси підвищення кваліфікації
директорів шкіл при Одеському інституті удосконалення учителів.
Спілкування на рівних директора-новатора Тимофєєва В.Я. та
викладачів — кандидатів педагогічних наук Богданова Д.С. (завідуючий
кафедрою менеджменту освіти ОІУУ), Посмітної Е.І. (невістка Посмітного

Двічі Героя Соціалістичної праці), Ликової В.А. (завідуюча кафедрою
психології ОІУУ), Євдошенко А.Я., Теплової Т.Я., Лемехевої Р.А.,
Демченко Д.М. (завідуючий облуно), Чешенко О.І. — надихали на
творчість; багато працював в науковій бібліотеці, в бібліотеці ОІУУ;
доопрацьовував статтю «Школа козацько-лицарського виховання -
Берегиня духу села». На курсах ходив у формі (козацькому однострої).
Тема курсової роботи — «Школа козацько-лицарського виховання -
гуманістична основа становлення особистості». Захистив її на
«відмінно». Потім вже в 2005 році хтось із викладачів ОІУУ, перебуваючи
із перевіркою в Адамівській школі, сказала директору Вронській В.М.: «Я
за матеріалами Вашого директора писала кандидатську». До слову,
О.А.Піштіган (Коноваленко) говорила (коли вчилася в інституті) про свої
екзамени з педагогіки: «Викладачі, коли дізнавалися, хто у мене
директор школи, ставили мені високі оцінки, промовляючи — якщо у Вас
такий директор — Ви в школі всі на висоті». Мені було приємно таке
почути.

31. СІЧЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 2001. ВИХОВУЄМО ГРОМАДЯНИНА.

Криза виконавчої влади спонукала трьох екс-прем'єрів українського
уряду виступити з пропозицією щодо створення політичного блоку всіх

49 Ю.Аюпова. Советское Приднестровье. №94, 30.11.2000. Білгород-Дністровський.

50 Річ про Адамівську Січ. №2, квітень 2001. Адамівка.

патріотичних сил на чолі з П.Симоненко. По суті це була завуальована
спроба запобігти приходу до влади будь-яких опозиційних сил до
існуючого режиму блоків чи партій. Обурений тиском влади на
опозиціонерів, народ продемонстрував непохітну рішучість у захисті
своїх лідерів. Стрімко йшов процес структурування антикучмівської
опозиції.

В січні я брав участь у конкурсі «Учитель року» в номінації
«Директор школи».

ШКОЛА — МОЯ ДОЛЯ

«В п'ятницю, 12 січня 2001 року, пройшов заключний етап районного конкурсу
«Учитель року». Завідуюча райвідділом освіти К.В.Баришева тепло поздоровила
учасників, які дійшли до фіналу, й відмітила, що конкурс включає в себе роботу,
відпочинок та елементи гри.

… Директор Адамівської школи Валерій Якович Тимофєєв представ у формі
козака. Й не тільки тому, що походить з родини донських козаків, яки колись
переселилися в наш край. А ще й тому, що вважає — треба відроджувати патріотичне
національне виховання, засноване на козацьких традиціях.

— Ми губимо почуття любви до Батьківщини, — каже Валерій Якович, — Якщо
людина, що займає таку високу посаду в державі, як Лазаренко, вивіз до чужої країни
мільйони, то у нас з патріотичним вихованням кепські справи. Треба виправляти це,
використовуючи традиції народу.

Й почали цим займатися в Адамівці не тільки в школі, а й в дитячому садочку в
співдружності із родиною. Й всі, хто бував в цьому селі, потім засвідчували, що в
Адамівці змогли це зробити цікаво не тільки для дітей, а й для дорослих.

Якщо б мені прийшлося обирати «Учителя року», я б без роздумів віддала б
свій голос Валерію Яковичу Тимофєєву, який взяв на свої плечі дуже нелегку ношу.
Відповідальність за всю школу. Й він працює над дуже непростою метою — об'єднати
в єдине ціле навчання й виховання. Учителі знають, як це трудно, й як часто, на
жаль, виховання у нас відстає. В тому числі й в сім'ї.

Жури відмітило, що в Адамівці створена своя система козацько-лицарського
виховання. К. В. Баришева сказала про необхідність видання книги
В. Я. Тимофєєва. »51

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Новорічні свята в школі

«Герої української класики стали бажаними гостями на новорічному святі в
школі. Надовго запам'ятається зустріч з Пронею Прокопівною і Голохвастовим (6 кл.),
з ковалем Вакулою, красунею Оксаною та Солохою (7 кл.). Нікого не залишили
байдужими сусідки Палажка та Параска (8 кл.), герої творів Остапа Вишні (9 кл.).

П'тикласники вдало проінсценували казку «Жив-був пес». А до учнів
початкових класів завітали герої українських казок із своїми повчаннями і жартами.

Всі діти були задоволені й веселі. Правду ж в народі кажуть, що Новий рік -
свято казок та чудес».52

51

О.Павленко. Советское Приднестровье. №6, 22.01.2001. Білгород-Дністровський.

52 Річ про Адамівську Січ. №2, квітень 2001. Адамівка.

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
День Святого Валентина

«14 лютого проводилося свято Святого Валентина. Перед святом проходив
конкурс плакатів і поздоровлень.

Після уроків у святково прибраному залі зібралася на свято вся шкільна сім'я.

Проводилися конкурси: 1.Показуха. 2.Відгадай мелодію. 3.Як ми знаємо один
одного. 4. Конкурс на кращий танець. 5. Конкурс «Ідеальна пара».

Диплом «Принцеса Нового часу отримала учениця 7 класу Катющева Катя, а
диплом «Джентльмен Нового часу» — учень 9 класу Басюк Вітя».53

КОЗАКУ — НАЙПЕРШЕ ВОЛЯ!

«Напередодні Дня захисника Вітчизни в Адамівській школі відбулося
спортивне свято «А ну мо, хлопці-козаки!»

Фіналісти — Катющев Віталій, Кравченко Іван, Білоус Іван, Березнюк Олег та
Філатов Володимир — продемонстрували чудеса сили та спритності, інтелекту та
дотепності.

Святу передувала копітка багатоденна праця джур — робота на ланах СГК,
участь у шкільних спартакіадах та інтелектуальних змаганнях — все це загартовувало
дух і волю, допомагало накопичувати сили, які так необхідні у фіналі.

Журі, молоді козачки-дани, у особистих змаганнях перевагу надали отаману
загону ім. Б.Хмельницького Катющеву Віталію, який готується незабаром стати
молодим козаком.

Авторка та ведуча свята — депутат районної ради, вчителька фізичної культури
Галицька Наталія Павлівна особисто причетна до виховання воїнів — син -
старшокурсник Одеського інституту сухопутних військ. Інтерес її до почесної праці
захисника Вітчизни сприяє військово-спортивному вихованню наших козачат.

Творчих доробок у Наталії Павлівни багато: це і туристський гурток із
традиційним літнім таборуванням на березі моря (яке згодом, ми плануємо,
переросте у загально шкільне козацьке таборування), і спортивні секції, і
танцювальний колектив (дипломант обласного конкурсу «Таланти твої, Україно»), і
дві збірні команди з баскетболу — учнівська та учительська, у якій активно грають
вчителька молодших класів Корженко 1.1., вчителька математики Катющева Т.В.,
педагог-організатор Грищенко В.Н., сама Наталія Павлівна і директор школи
Тимофєєв В.Я. (інколи ми навіть перемагаємо школярів!).

Багато років Галицька Н.П. керує переддипломною практикою студентів
Білгород-Дністровського педучилища та Ізмаїльського педінституту, які отримують
додаткову спеціальність «учитель фізичної культури». Так і в ці дні у неї практику
проходить дипломник педучилища Олександр Коваль. Наталія Павлівна веде
факультатив «Козацьке тіловиховання» і розробляє спецкурс «Козацьке
загартування», який ми плануємо у рамках курсу «Валеологія» внести у навчальний
план школи.

Спостерігаю за розпалом свята і сягаю думками наперед: треба мати,
розвивати й зміцнювати дитячу організацію у школі — вона підмурок колективної
виховної роботи, бо наш педагогічний корабель накренило у бік індивідуалізації
навчання і виховання, і цей крен призвів до того, що багато школярів відмовляються
від шкільної «індивідуальноспільності» на користь неформальних, а іноді і злочинних
угрупувань та об'єднань, які не надають особистості всі можливості для
самовираження і психологічного комфорту; в багатьох з них панують міцний груповий
тиск, жорстка система підкорення, свавілля лідерів, але здебільшого підлітки не
покидають їх, а, навпаки, цінують досить високо.

36 Берегиня. №6, травень 2000. Адамівка.

Відмовившись від виховання у колективі та через колектив, ми практично
відмовились від виховання взагалі: це показує досвід наших пострадянських шкіл -
виникнення спотворених стосунків, злочинність, сексуальна розбещеність, самотність
особистості і — як результат — введення у школах варти з охорони порядку (молодики
в уніформі), яка здебільшого цей порядок не може навести, бо причини безпорядку
не зовнішні, а внутрішні — губляться традиції організації життя дітей у колективі -
самоврядування, гласність, виборність і зміна лідерів, свідомий порядок, дисципліна,
самообслуговування. Відомо: не може бути успішним виховання громадянина -
господаря своєї країни, якщо дитина, підліток не набуватиме у ці роки досвіду
відповідальності за виконання певних функцій в організації життя класу, школи,
сільської громади.

Аналізуючи педагогічну пресу, роблю висновок, що вчителі на Україні це
розуміють: все більше з'являється таких авторських концепцій виховання,
самоврядування, які базуються на принципі виховання «у колективі і через
колектив».

У пресі, на телебаченні нашу школу почали звинувачувати у мілітаризації
системи виховання. Так, у нас є прапор, однострій, марширування, салютування,
загони, командири (отамани). Але це має вигляд гри, що спирається на вікові
особливості підлітків, прагнення до романтики. Цеформа нашої організації, яка
ґрунтується на історичному досвіді українського народу, азміст — виховання
патріота, громадянина. До речі, скаутські організації в усіх країнах Європи та
Америки також мають елементи воєнізації, але їх ніхто не звинувачує в
антигуманізмі й мілітаризації дитячого життя.

Наша виховна система (козацька педагогіка) спирається на владу спільності як
джерела впливу на особистість: взаємодопомога, відчуття іншого, підкорення спільно
обраним законам, вимогам — все це зумовлює великий позитивний вплив на
особистість у процесі формування нашої Молодої Січі — братства козачат. Що
антигуманного в таких принципах життя нашого колективу: ніхто не має права
образити іншого, бо дістане відсіч від усього дитячого гурту; ніхто не може порушити
закони життя класу, школи, йому цього не дозволять; стриманість, ввічливість, повага
до старших; міра в одязі; відповідальність за виконання своїх обов'язків?!

Нещодавно чув розмову двох офіцерів-відставників: у нашому Білгород-
Дністровському гарнізоні відновлюється офіцерське зібрання, офіцерський суд честі;
фундаментальне поняття честі вводиться в практику виховання офіцерського
корпусу армії України, — мене, як офіцера, це дуже радує!

Тому і ми, педагоги, не повинні відмовлятися від понять «учнівська честь»,
«гідність», «совість»!

Засобами козацької педагогіки ми формуємо у козачат «командний дух»: наша
Молода Січ — наша школа — наше село — наша Україна (до речі, в Америці досить
широко використовується термін «команда» для будь-якої групи, що спільно діє з
якоюсь метою), виховуємо козака, для якого «найперше — воля, найперше — честь!»
Хіба це погано?!

Дивлячись на перебіг свята «А ну мо, хлопці-козаки!», на злагоджені колективні
дії команди фіналістів, я розумію — ми на вірному шляху! «Колиска наша — ненька
Україна, сини її — преславні козаки, що йшли за правду і за волю з життя земного — в

54

вічне».54

У лютому 2001 року школу перевіряла комісія райвно. За
результатами перевірки була складена довідка.

54

54 В.Тимофєєв. Чорноморські новини. №3, 11.01.2001; №55, 16.08.2001. Одеса. Советское
Приднестровье. №17, 01.03.2001. Білгород-Дністровський.

ДОВІДКА

про стан роботи з правового виховання учнів Адамівської загальноосвітньої

школи І-ІІ ступеня у 2000/2001 н. р.

Довідка складена за матеріалами:

Річного плану роботи (Розділ 1. Удосконалення системи управління школою
як цілісною соціально-педагогічною системою, п.1.2. Педради. Розділ 3. Становлення
і розвиток виховної системи. п.8. Забезпечення профілактики правопорушень).

Планів роботи класних керівників (Розділ — Соціальна культура. Напрямок -
Держава-нація).

Плану роботи педагога-організатора (Розділ — Правове виховання учнів).

Плану роботи батьківського комітету (Розділ — Правове виховання).

Плану роботи Адамівської сільської ради (Розділ — Правова освіта та
виховання населення).

Планів роботи Рад сприяння сім'ї та школі (Розділи — Правове виховання) у
СГК ім. Т.Г.Шевченко, «Промінь», «Едем».

Матеріалів відвідування уроків правознавства, літератури, історії, географії,
біології; позакласних заходів, які проводили класоводи та класні керівники, педагог-
організатор.

Правове виховання учнів відбувається протягом усього терміну їх перебування
в школі. Тому ми дотримуємось поетапного планування та організації цього
складного виховного процесу. Основні етапи процесу характеризуються учбово-
виховними завданнями і діляться в залежності від вікових особливостей школярів та
загального змісту шкільної виховної роботи.

Учням І-ІІІ класів у доступній формі повідомляємо елементарні уявлення про
важливіші закони України, правилах праці та поведінки у школі, вдома, на вулиці,
роз'яснюємо роль осіб, які охороняють порядок в місті, селі, прищеплюємо повагу до
них. Молодші школярі прагнуть засвоїти та виконувати Правила для учнів; у них
формуємо уяву про відповідальність за порушення дисципліни та порядку у школі,
вдома та на вулиці; виробляємо негативне ставлення до порушників дисципліни.

Б. В роботі з учнями !V-VN класів закріплюємо їх свідоме ставлення до
виконання Правил для учнів, негативне ставлення до порушників дисципліни,
продовжуємо формування особистої відповідальності за свої вчинки.

На термін закінчення VM! класу ми домагаємось, щоб школярі отримали
загальне уявлення про Закони України, про основні права та обв'язки громадян,
розуміли та виконували правила поведінки у громадських місцях, проявляли повагу
до органів громадського порядку та осіб, які охороняють цей порядок. На заняттях з
історії, в процесі позаурочної діяльності у них розвиваємо прагнення до засвоєння
знань про державу та право, які слугують основою успішного оволодіння
систематичними правовими знаннями.

Г. Зміст правового виховання у ІХ класі визначається вивченням курсу
правознавства, а також активною участю учнів у позакласній та позашкільній
діяльності. Вони засвоюють ідеї про демократію, державу та законність, розуміють
гуманістичну сутність Законів України, ідейне багатство положень Конституції
України, виробляють активну позицію у захисті правил демократичного устрою життя,
отримують навички правоохоронної та природоохоронної діяльності, розуміють
необхідність держави та права у демократичному суспільстві, непримиренного
відношення до правопорушників.

І. Правове виховання учнів у процесі учбової діяльності.

А. Правове виховання учнів на уроках правознавства. Викладання ведеться за
новими програмами та підручниками. Буравицька Р.М. як вчитель має добру
загальнопедагогічну, фахову теоретичну, методичну та предметно-правову
підготовку. В перебігу викладання курсу правознавства вона застосовує усі відомі
педагогічні методи навчання: пояснювально-ілюстративний, інформаційно-

рецептивний, репродуктивний, проблемного викладання, евристичний; реалізація їх
відбувається із широким залученням наочно-практичних засобів у різних формах
(розповідь, робота з підручником, складання таблиць, застосування технічних засобів
навчання). Педагог використовує задля досягнення мети методи виховання-
переконання, висування перспективи, вправ, вимоги, педагогічного стимулювання,
виховання прикладом, розвитку самостійної діяльності учнів.

Раїса Миколаївна базує правове виховання на засадах моральної поведінки,
уяву про яку учні постійно отримують, починаючи з дошкільного віку. Правильність
формування моральних уявлень учня постійно у полі зору учителя: від розкриття
змісту моральних уявлень про схвалену всіма (школою, родиною, товаришами)
поведінку, розумінні добра та зла, справедливості, совісті, честі та гідності (від
розуміння моральних основ нашого життя) поступово підводить дитину та підлітка до
розуміння правового долгу, розвиває їх переконаність у потребі й необхідності права
як регулятора суспільних відносин. Педагог ясно, точно й доступно викладає
нормативний матеріал на уроках та розкладає виховні акценти при його вивченні.
Вона не уникає дослівного цитування тексту закону, демонструючи тим самим
наочний приклад поваги до закону.

Організуючі процес вивчення окремих тем курсу, учитель на уроках
використовує таку форму, як урок з елементами семінарського заняття.

Реферати учні готують при активному керівництві викладача на підготовчому
етапі. Вона рекомендує тему, літературу, план виступу. На цих заняттях досить
відчутно підвищується активність учнів.

Застосовуючи комплекс прийомів, Раїса Миколаївна не тільки добивається
засвоєння правового матеріалу, але й формує в учнів правові переконання, навички
та уміння орієнтуватися в правовій ситуації, тим самим підготуватись до виконання
важливих соціальних завдань у житті.

Б. Формування соціально-психологічного боку правосвідомості на уроках
літератури. Вчителі Граждан К.М., Лавриненко П.М. вважають, що в умовах
сучасного уроку використання творів літератури відкриває великі можливості
безпосередньої дії на чуття школярів. У творчості письменників-класиків ставились
та літературними, художніми засобами вирішувалися великі проблеми сучасної їм
правової дійсності. Твори сучасних письменників теж слугують живою, сьогоденною
ілюстрацією, допомагають школяру більш предметно і наочно усвідомити значення
права в житті суспільства.

Учителі використовують принцип виховання на позитивних прикладах.
Наслідування позитивним героям літературних творів також формує в учнів навички
правомірної поведінки, підвищує їх соціально-правову активність. Обговорення із
школярами літературних персонажів негативного плану викликає в учнів почуття
протесту, обурення, рішучості боротьби з негативними, протиправними проявами у
нашому житті.

В. Використання міжпредметних зв'язків. Правове виховання учнів
відбувається також при вивченні окремих тем і питань з других навчальних предметів
(вчителі Вронська В.М., Піштіган О.А.). Початкові відомості про державу та право
учнів отримують вже з 5 класу на уроках курсу «Розповіді з історії України»: у
доступній формі вони знайомляться із виникненням держави України, основними
етапами розвитку, деякими конституційними принципами, правами та обов'язками
громадян України.

Відомості про право, його природу, взаємодію з державою у адаптованій формі
вивчаються в курсах історії стародавнього світу, середніх віків, історії України, нової
історії. Тут учні засвоюють сутність держави, роль законів в захисту інтересів народу,
отримують елементарні відомості про своди законів різних епох.

Одночасно цілий ряд відомостей правового характеру учні отримують на
уроках економічної географії України, біології, трудового навчання, через систему

інформації, діяльність громадських організацій, позакласну та позашкільну роботу,
засоби масової інформації.

Г. Години класних керівників. Класоводи та класні керівники (Лавриненко Л.М.,
Корженко І.І., Лавриненко І.П., Галицька Н.П., Катющева Т.В.) прагнуть зробити життя
колективу учнів багатим, різнобічним, здійснюючи правове виховання. Тут вони
використовують форми та види діяльності різні за ступенем складності, за своїм
обсягом, спрямованістю, намагаючись формувати правосвідомість, виховати:
громадянську відповідальність за свою поведінку, за вчинки і правопорушення
оточуючих, непримириме ставлення до порушень законів України та
антигромадських вчинків, та потребу виконувати Статут школи, Правил для учнів,
правил громадського співжиття.

Д. Учбово-матеріальна база викладання правознавства. Вона у школі є досить
бідною. Є програма, є підручники, обмаль додаткової літератури (учбової, науково-
популярної, художньої), наочних посібників (аудіовізуальних, аудітивних -
діапозитивів, діафільмів, грамзаписів), ін., немає своду законів.

Позакласна та позашкільна робота з правового виховання.

Під позакласною та позашкільною роботою ми розуміємо систему
цілеспрямованих навчально-виховних занять та громадсько-корисних справ учнів, які
проводяться з урахуванням їх інтересів, можливостей і завдань виховання в царині
правового.

Класоводами та класними керівниками під керівництвом педагога-організатора
Гриценко В.Н. проводяться інсценівки на правові теми, рольові ігри, читацькі
конференції, конкурси, вікторини, зустрічі з представниками органів правопорядку.

Це допомога адміністрації з боку дітей у підтриманні порядку у школі, місцях
проведення заходів для учнів, участь у трудових десантах, залученні підлітків, які
мають відхилення від норм поведінки, до участі у спортивних та других секціях,
гуртках, чергування на перервах у школі, на вечорах шкільних.

Взаємодія школи, родини та громадськості в процесі правового виховання

учнів.

Батьківські збори. На батьківських зборах (як загальношкільних так і
класних) ми знайомимо батьків з керівними документами з питань навчання та
виховання, зокрема, правового виховання учнів: показуємо залежність поведінки
школярів від рівня розвитку позитивного відношення до права, вимог громади;
акцентуємо на ролі спеціально організованих у школі форм правового виховання
учнів в розвитку правосвідомості вихованців; роз'яснюємо основні шляхи правового
виховання в родині, роль особистого прикладу батьків у дотриманні правових,
моральних вимог; наголошуємо на особистій відповідальності батьків за вихованням
дітей; робимо аналіз поведінки вихованців. Після батьківських зборів проводимо для
них психолого-педагогічний практикум.

Б. Лекторій для батьків. У програму лекторію для батьків вводимо теми з
пропаганди знань про правове виховання школярів: «Закон, сім'я, дитина», «Діти на
порозі дорослого життя», «Червоний, жовтий, зелений», «Батьки та діти», «Якби він
знав закон».

Конференції батьків. Частку часу педагогічної конференції батьків ми
віддаємо проблемам правового виховання школярів, проводимо у формі обміну
досвідом: «Наші діти в школі та вдома», «Причини правопорушень школярів», «сім'я,
закон та вибір професії».

Проводимо консультації для батьків у формі бесіди; так легше визначити
оптимальний варіант підходу до дитини з метою правового виховання у родині.

Г. Батьківський комітет. Батьківський комітет проводить роботу з правового
виховання школярів у формі контролю за вивченням учнями правознавства (члени
комітету регулярно продивляються класні журнали, виявляють причини пропусків
уроків, низьку успішність, організують допомогу учням, відвідують їх родини.

Комітет організує бесіди, екскурсії (у СГК, у виконком сільради, на засідання
комісії із справ неповнолітніх, відвідування лекцій, зустрічі з представниками
правоохоронних органів).

Д. Трудові колективи СГК. Взаємодія педагогічного колективу та трудових
колективів СГК полягає у: з'ясуванні реальних можливостей СГК, які відповідають
задачам правового виховання; складання та організація виконання плану роботи з
правового виховання учнів; забезпечення педагогічного керівництва діяльності
трудового колективу з правового виховання. Плануємо і проводимо загальні збори
педагогічного та трудового колективів, екскурсії для учнів у СГК на теми «Труд та
дисципліна на виробництві», «Дисципліна труда — закон для працівників», зустрічі з
молодими працівниками, головними спеціалістами, ветеранами, трудову практику
для учнів у СГК.

Е. Місцева Рада, правоохоронні органи. Намагаємось тісно взаємодіяти з
сільською радою та дільничними інспекторами у справі правового виховання
школярів: запрошуємо робітників ради та дільничних для проведення правових бесід
(групових, індивідуальних, комбінованих) з учнями. Теми носять право-виховний,
профілактичний характер «Відповідальність неповнолітнього за правопорушення»,
«Провина та злочин», «Права та обов'язки неповнолітніх».

Запрошуємо групи учнів на засідання виконкому, комісії із справ неповнолітніх,
на сесії ради.

Ж. На жаль, не ведеться нами робота з правового виховання за місцем
мешкання школярів, яка особливо необхідна у селах Авидівка, Благодатне.

Директор Адамівської школи козацько-лицарського виховання В.Тимофєєв.

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
1. Супердівчатка!

«До 8 березня проводився конкурс серед дівчат 7-9 класів «Українка я від
роду». Було сформовано дві команди — дівчатка 7 класу і збірна 8-9 класів. Конкурс
проводився у стилі КВВ. У команд було домашнє завдання: сучасна казка. Дівчатка
показали «Колобок» і «Теремок».

Потім були конкурси — музичний, вікторина.

Команди одержали рівну кількість балів і перемогла, як ми кажемо, дружба.

У ці дні стояла чудова навпричуд гарна погода: температура сягала до +20 С!
Хотілося газованої води та морозива — які потім й отримали учасниці! Так тримати,
дівчатка-дани!

2. Козачата в Одесі.

На весняні канікули учні 5 та 6 класів здійснили екскурсію до міста-героя
Одеси. Найбільше сподобалась екскурсія по місцях бойової слави, зокрема,
відвідання Одеських катакомб.

Діти узнали багато цікавого про життя і боротьбу мешканців Одеси, партизанів
з німецькими загарбниками. А скільки вражень залишилось від відвідання міського
саду, зоопарку! В майбутньому учні вирішили працювати ще краще, щоб здійснити
екскурсію до Києва».55

ЛИСТ РЕДАКТОРУ «ЧОРНОМОРСЬКИХ НОВИН»

Добрий день, пане Романе!

З болем читав Ваші статті у «Чорноморських новинах»: «9 березня 2001 року в
Одесі» та «У пошуках чарівного слова».

Так, у більшості міських українських шкіл спілкування державною мовою
відбувається лише під час учбових занять; про російськомовні школи я мовчу.

228

Річ про Адамівську Січ. №2, квітень 2001. Адамівка.

А що робиться на вулицях!

У грудні минулого року я проходив фахову перепідготовку при обласному
інституті удосконалення учителів. Із занять до гуртожитку ходив пішки. Російська
мова панує на вулицях Одеси; українську там майже не чути.

Курси наші закінчилися 28 грудня. Напередодні цього дня проходив я по
Дерибасівській — там вже йшли передсвяткові шоу. Мене вразили слова (треп)
одного з молодих артистів, які він вигукував у мікрофон:

— Девушка, нужно знать иностранные языки — они залог успеха в общении с
иностранцами! Правда, иностранные языки трудно учить, особенно труден из
иностранных — украинский!..

Без коментарів.

Але не все так погано на теренах нашої України. У Адамівці, де живуть
нащадки козаків-мазепинців та запорожців, шанують рідну мову. І неабияка заслуга у
цьому наших вчителів школи козацько-лицарського виховання. Нарис про одну з них
я Вам надсилаю.

З повагою, В.Тимофєєв, директор Адамівської школи козацько-лицарського
виховання Білгород-Дністровського району, полковник Українського козацтва.

УКЛІН ТОБІ, ТАРАСЕ! ВІД КОЗАКІВ УКЛІН!

«У Шевченка ніколи не зникав той шляхетний підйом, котрий
непереможно тягне до світла і свободи духу».

О.Кониський

З 70-х років минулого століття стоїть у центрі Адамівни невелике кам'яне
погруддя Тараса Шевченка.

Кожен рік на початку весни приходять сюди учні місцевої школи (за традицією,
започаткованою ще колишнім її директором — тепер пенсіонеркою — Олександрою
Леонідівною Солов'єнко) віддати шану духовному батьку нації.

Багато років поспіль святкування Шевченківських днів готують у нас вчителі
української мови та літератури; у цьому році — К.М.Граждан. Катерина Михайлівна
мріяла стати вчителькою ще з шкільної лави і наполегливо йшла до мети: закінчила
Адамівську школу, Одеський державний університет, працювала у Козацькій, була
директором рідної школи.

Педагог керує практикою студентів, які навчаються за фахом «вчитель
української мови та літератури»; нещодавно практику у неї проходили майбутня
вчителька Антоніна Ткаченко та теперішня Євгенія Нестерюк.

Троє діточок у Михайлівни; знають в селі її як добру господиню: встигає і хліб
спекти, і зошитів чималу купу перевірити, і з онуком побавитись.

Не цурається Катерина Михайлівна наукових розвідок із козацької тематики: у
п'ятій книжці видання «Наша школа» за минулий рік надрукована її розробка усного
журналу «Згадаймо праведних гетьманів, що Україну боронили»; збирає матеріал до
курсу «Українська козацька культура», який ми вводимо до шкільного компоненту із
наступного навчального року; опрацювавши масу джерел з історії козацтва, довела,
що у 40-х роках ХІХ століття Тарас Шевченко був курінним отаманом
Петербургського козацького кошу.

Класні козацькі загони з прапорами вишикувалися біля погруддя Кобзаря;
підійшли дорослі — кооператори «Едему», «Променя», «шевченківці».

Лунають дзвінкі голоси джур та дан: схвильовано читають вірші Оля Гречко,
Віка Даниленко, Олена Золотовська, Катя Катющева, Оля Назарова, Таня Ребюк;
співають пісні Ліда Бараш, Марина Бойко, Володимир Філатов, Люда Харченко, Саша
Шмаглюченко — учні сьомого класу, де класним керівником є К.М.Граждан.

Дивлюсь на її вихованців — фундамент громадянськості у своєму класі вона
закладає добрий: діти знають національну символіку, не соромляться співати Гімн
України (знають його!), приклавши правицю до серця; з великим бажанням вивчають
курс «Історія українського козацтва», який викладає вчителька історії Раїса
Миколаївна Буравицька.

Коли три роки тому розроблялися принципи, за якими має працювати школа
козацько-лицарського виховання, саме Катерина Михайлівна наполягла на вихованні
козачат на позитивних прикладах. Ми назвали його принципом ідеалізації -
формування в молоді ідеалів — одних із найважливіших компонентів духовності як
кожної особистості, так і всього народу.

Так, немає ідеальних людей і не можна з будь-кого робити ідола для молоді,
але можна говорити про орієнтацію на моральні принципи: відданість ідеї Івана
Мазепи, любов до Батьківщини Тараса Шевченка, відвага і честь Івана Сірка.

Ми за основу принципу ідеалізації вибрали ідеал лицаря — високошляхетної,
духовно багатої, морально чистої, мужньої людини. Такими лицарями української
культури, науки і духовності були Я.Мудрий, В.Мономах, Т.Шевченко, М.Драгоманов,
Б.Грінченко, С.Русова, В.Вернадський, М.Грушевський.

Вихована на лицарських традиціях, молодь заперечує рабську і напіврабську
психологію, засуджує забуття людиною національної приналежності, зневагу до
волелюбних заповідей дідів і прадідів, пасивність, слабодухість, невіру у власні сили,
політичне прислужництво чужинцям.

Козацька педагогіка плекає лицарську заповідь у душі, серці і свідомості
кожного вихованця: у житті завжди є місце подвигам, героїчним вчинкам.

Лицарське виховання утверджує життя як героїчне діяння, високе духовне
буття, подвижництво в ім'я перемоги загальнонаціональних, державних ідеалів.

Зокрема, цю ж ідею виклав і Тарас Шевченко у своєму «Журналі» ще у 1857

році.

Діти закінчили виступ, поклали до погруддя Кобзаря квіти, прапороносці
схилили прапори; лунає пісня «Наш гордий Прометей».

Ось так, показовими заходами та повсякденною працею наш педагогічний
колектив намагається формувати підмурок шляхетності, честі й слави козачати».56

Події 9 березня 2001 року вилилися в масові зіткнення
представників органів правопорядку та опозиційних сил. Загострення
політичної кризи поставило питання про політичний діалог між владою та
опозицією. Але негнучкість владних структур та максималізм і
категоричність опозиційних об'єднань заблокували реалізацію ідеї
круглого столу. За тих обставин радикальна частина опозиції вдалася до
ініціювання референдуму щодо дострокового припинення повноважень
Президента. Відповідно до чинного законодавства референдум було
визнано незаконним. До того ж навіть у лавах опозиціонерів ідея
референдуму сприймалася неоднозначно.

Вплинула на політичну ситуацію й активізація лівої комуністичної
опозиції, яка мала своїм наслідком відставку В.Ющенка, засвідчивши
певну поразку правоцентристських сил. Після політичних консультацій
новим Прем'ер-міністром було обрано А.Кінаха.

Так закінчилася чергова спроба активізувати політичний процес. За
місяці протистояння жодна з політичних сил не спромоглася досягти
поставлених цілей. Опозиції не вдалося створити масовий рух, більша

56

В.Тимофєєв. Чорноморські новини. №35, 24.05.2001. Одеса. Советское Приднестровье. №24,
26.03.2001. Білгород-Дністровський.

частина народу не брала участі в подіях, здатних порушити політичну
стабільність, не було загальнонаціонального лідера. У свою чергу,
керівна квазіеліта частково втратила свободу дій у була вимушена
маневрувати, зважаючи на швидко зростаючі настрої протесту.

НАША ПЕДАГОГІЧНА РАДА «ВИХОВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ»

Будь-яка педрада має сенс лише в тому разі, якщо хоча б у кількох

учителів після її закінчення виникає бажання щось змінити на краще...

Провели педагогічну раду з порядком денним: 1.Формування громадянськості
як інтегрованої якості особистості козачати — учня школи козацько-лицарського
виховання (Інтеграція Концепції громадянськості виховання особистості у практику
виховної системи школи козацько-лицарського виховання). 2. Перспективи тендерної
освіти та виховання у Адамівській школі. 3.Атестація педкадрів. 4.Організація
переведення учнів до наступних класів та проведення чергової атестації у 3 та 9
класах.

Форма проведення — ділова гра. Ведучий — директор школи. Експертна група -
завуч, учителі-методисти. Три проблемні групи учителів із питаннями-підтемами...

Рішення: Розробляємо комплект основних документів Адамівської школи
козацько-лицарського виховання.

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ

«З 17 по 21 квітня в школі проходи тиждень правових знань (учитель
Буравицька Р.М.).

Учні молодших класів провели ранок «Символи нашої держави». Учні 5-6
класів прийняли участь у бесіді «Законь і ми». Учні 7-9 класів провели зустріч з
представниками правоохоронних органів району: Щербань О.І., Фадєєвим А.Є.,
Трифоновою Г.М. та Федоровою Л.В., які ознайомили учнів зі станом поведінки
молоді району, з проблемами наркоманії серед школярів, відповіли на запитання. В
кінці зустрічі учні переглянули відеофільм про шкоду наркоманії та СНІДу.

Учні 8-9 класів провели брейн-рінг «Юні правознавці».57

Почали випускати-друкувати нову газету «Річ про Адамівську Січ».
Ідея — вчительки Буравицької Р.М. та учениці Верховецької Олесі. Назву
запропонував учень Скригулець Діма.

Подія визвала неабиякий розголос в колективі. Учень молодших
класів Саша Шмаглюченко дуже бідкався: «Почнемо випускати нову
газету, а новин може ж й не бути! Що тоді будемо друкувати?!», а потім
хвалився тузлівському школяру: «У вас в школі немає газети. А у нас є!».

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ

«Адамівська школа-садок. Районний семінар для завідуючих дитсадками
«Наступність між школою та садком у вихованні патріота України, козачати».
Присутні сільський голова Коноваленко А.М., завідуюча райво Баришева К.В.,
головний спеціаліст відділу освіти Федорова Л.В., директор школи Тимофєєв В.Я.

57

Берегиня. №9, квітень 2001. Адамівка.

У школі та дитсадку в роботі з козацько-лицарського виховання з козачатами
та лелями ми:

форми, методи й прийоми спрямовуємо на пробудження в дітей елементів
національної свідомості і самосвідомості. Проводимо бесіди і розповіді дітям,
читаємо книжки про Запорозьку Січ, героїчні подвиги лицарів України, зустрічі з
представниками Українського козацтва, збагачуємо їх знання про історію козаків,
їхню героїчну боротьбу за свободу і незалежність України;

формуємо історичну пам'ять культурно-історичних основ духовності козачат
при сприянні міфів про праукраїнців-предків козаків, їхні вірування і звичаї,
сонцепоклонництво. Ознайомлюємо дітей із міфами про Білобога і Чорнобога,
Коляду і Мару, Лада і Ладу, Велеса і Перуна;

розкриваємо в міфології, фольклорі глибокі гуманістичні якості наших пращурів
— любов до людини, доброта, правдивість, працелюбність, пошана до історії і
культури рідного народу, зневага до всього потворного в житті, ненависть до ворогів-
загарбників;

впроваджуємо в повсякденне життя і навчання козачат ідей, правил,
національні традиції родинності. Застосовуємо в процесі вивчення матеріалу, в
позакласній та позашкільній роботі козацьких ігор, забав, фольклорно-етнографічних
завдань, українознавчих матеріалів, в яких розкривається родинні цінності, ідеї
української національної школи-родини;

пробуджуємо інтерес до історії українського козацтва, Запорозької Січі,
гетьманської України як форм національної державності шляхом участі козачат у
дослідно-пошуковій роботі на теми «Жили собі запорожці та й на Запорожжі», «Гей,
ви, хлопці, славні запорожці», «Запорозькі козаки-характерники», «В похід сурмлять
козацькі сурми».

Розкриваємо єдність змісту і форми, національної ідейності і художньої
образності, символічності і духовності в процесі вивчення козацьких пісень і дум,
легенд і історичних оповідей і виховуємо в кожного козачати почуття господаря на
українській землі, володаря в рідному краї;

Проводимо і організуємо бесіди, ранки, вікторини, конкурси, заочні мандрівки
на теми «Українські національні кольорі», «Українські образи і символи»,
«Самобутність рідного мистецтва», «Чари писанкарства і рушникарства» тощо з
метою розвитку емоційної сфери, почуття краси.

(Річ про Адамівську Січ, Адамівка. №1, квітень 2001)

В Адамівці
Є маленьке чудо,
Яке дуже люблять
Маленькі люди -
Це орбіта,
Орбіта всіх школярів.
І звуть її школою.
Для кожного вона своя -
Неповторна, чарівна.
І кожного року нова.
Є в ній класи з школярами,
Є в ній диво-вчителі,
Які вчать добру і праці,
І як жити на землі!

Оля Назарова (7 клас)».58

232 Річ про Адамівську Січ. №2, квітень 2001. Адамівка.

УЧАСТЬ ВЧИТЕЛІВ АДАМІВСЬКОЇ ШКОЛИ В ОГЛЯДІ ХУДОЖНЬОЇ
САМОДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ КОЛЕКТИВІВ РАЙОНУ В КВІТНІ 2001 РОКУ

Спомини Лавриненко П.М.

«. Отримавши запрошення на участь у конкурсі, зразу ж вирішили прийняти в
ньому участь. Довго думали, що ми можемо показати, щоб і самим сподобалося і
щоб здивувати членів журі. І нам це вдалося.

На сучасну тематику Валерій Якович з Валентиною Миколаївною заспівали
пісню «Добрые сказки детства». Виконали пісню з великою майстерністю, тому і були
зразу ж відмічені членами комісії. Ця пісня в їхньому виконанні звучала й раніше для
односельців і була схвалена бурхливими оплесками.

З народного репертуару наше тріо (Тимофєєв В.Я., Лавриненко П.М., Вронська
В.М.) виконало пісню «Чом ти не прийшов». За реакцією залу було видно, що й цей
номер вдався. Але основне ще попереду.

Великого успіху нам принесла інтермедія «Реалії життя сільської вчительки».
За основу взяли п'єсу «Одарка і Карась».

Ми з Валентиною Миколаївною її зовсім переробили, ввели ще 2 дійові особи,
продумали костюми, інтер'єр. Всю п'єсу приурочили шкільному та домашньому
життю сільської вчительки.

Сюжет інтермедії дуже простий. Вчителі-жінки живуть дуже напруженим
життям. Вони енергійні, працьовиті, люблячі, добрі, але й вимогливі. В ролі жінок-
вчителів виступали Вронська В.М. та я (Лавриненко П.М.). В ролі їх чоловіків -
Тимофєєв В.Я. та Рибальченко В.П. Ці чоловіки в недалекому минулому браві
козаки, працьовиті хлопці. Але з часом їх «бойовий» дух трохи впав. Не проти вони й
перехилити чарчину, та ще й сидять дома, ніде не працюють. Ці два кума натурі
добрі. Вони хочуть допомогти своїм жінкам, які завжди заклопотані, які впроваджують
в практику роботи своєї школи систему козацько-лицарського виховання, про яку
навіть не чули їх чоловіки-козаки. Тому козаки-чоловіки й варять обіди, перуть
білизну, миють посуд.

Але цю, на перший погляд, неважку роботу їм не завжди вдається добре
виконати. То вареники з глиною, а то курка зварена невипотрошеною. Але основний
розлад йде через нерозуміння чоловіками роботи та шкільних проблем своїх дружин.
Педраду вони сприймають як пусте базікання. Слова «атестація», «диференціація»,
«індивідуалізація» — сприймають за іноземні. Але закінчується інтермедія
оптимістично.

Лавриненко П.М., Вронська В.М., Рибальченко В.П. вже мали неодноразовий
успіх в постановці п'єс. А ось у директора школи Тимофєєва В.Я. це був дебют і, як
для першого разу, дуже вдалий.

Інтермедія нам принесла великий успіх. Спостерігаючи за реакцією журі та
залу, можна зробити висновок, що п'єса всім сподобалася. Такого щирого, доброго
сміху, бурхливої реакції залу майже не спостерігалося на протязі всього конкурсу.
Навіть поважне серйозне журі сміялося від всьої душі і оцінило нас високими балами.

Дуже нам всім було приємно, коли приїхав наш директор і вручив грамоту, де
було таке: «Нагороджується колектив художньої самодіяльності Адамівської ЗОШ І-ІІ

59

ст. — лауреат І ступеня огляду художньої самодіяльності педагогічних колективів».59

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
1. Біологічний тиждень.

За традицією кожен рік в нашій школі проводиться біологічний тиждень. Так і в
цьому році він проводився з 2 по 6 квітня.

233

Річ про Адамівську Січ. №2, квітень 2001. Адамівка.

Всі учні школи старанно готувались до проведення тижня. В понеділок (02.04)
учні 9 класу по всім класам провели екологічну інформацію на тему «Немов собі на
злість ми землю кривдим дуже. Злелій її, омий, очисть, мій юний друже».

Дев'ятикласники знайомили учнів школи з екологічними проблемами України
та нашого рідного краю. Школярі вносили свої пропозиції щодо вирішення
екологічних проблем нашого краю.

У вівторок (03.04) вся школа прийняля активну участь у проведенні акції
«Нарцис». Висадили квіти біля школи, заклали нові квітники. Відповідальні були за
цю акцію учні 6 класу.

04.04 силами учнів 5 класу провели свято «Вінець природи». Учні
познайомились як з глибокої давнини наші предки використовували рослини в
народних обрядах.

05.04 випускники нашої школи підготували виступ екологічної агітбригади на
тему «Райдуги природи — всім, всім!!!»

По завершенню біологічного тижня, в п'ятницю (06.04) в нашій школі провели
«Свято птахів». Свято було проведено в формі гри «Показуха». В цьому конкурсі
приймали участь учні 7,8,9 класів. Школярі не тільки показали свої знання про птахів,
а й про їхні повадки, форму поведінки. Хороші знання показали такі учні: Катющева
Катя, Катющев Віталій, Верховецька Олеся, Скригулець Дмитро, Рибальченко
Оксана, Гербей Таня, Одорожа Олена, Гречко Оля, Реб'юк Таня, Даниленко Віка.

Учні школи Корженко Юра, Шмаглюченко Саша, Гречко Вітя, Козубенко Женя
виготовили шпаківні для птахів і розвішали на території школи.

У понеділок на лінійці були підведені підсумки біологічного тижня. Переможці
конкурсів були нагороджені солодкими призами.

2. Христос воскрес!

Христос воскрес! Усе радіє. Сміється сонечко з небес. І дзвонить дзвін аж до
небес, де білі хмарки розпливлися — Христос воскрес! Христос воскрес!

Кожного року, навесні, весь світ відмічає найголовніше християнське свято -
Великдень. Учні 6 класу до цієї події підготували святковий ранок, на який запросили
своїх молодших друзів з початкових класів.

Свято розпочалося розповідями учнів про історію походження свята.
Повідомили про Великденний піст, Вербний тиждень. Учні принесли освячену вербу,
торкалися один одного і промовляли: «Не я б'ю, верба б'є, за тиждень Великдень,
уже недалечко червоне яєчко».

До свята діти намалювали символи свята — писанки і крашанки, розповіли про
символіку кольорів, виготовили святкові листівки. Ознайомили про останній тиждень
перед Пасхою, який має назву Страсний, пречистий четвер, про Страсну п'ятницю і
Великденну ніч.

Гарно виконали пісню «Христос воскрес». На завершення свята учні
подарували всім присутнім по гілочці освяченої верби. Христос воскрес!60

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Козацьке таборування.

З нетерпінням чекали джури та дани день весняного таборування. Команди
«Запорожці», «Гайдамаки», «Соколи» та «Дозорці» змагались у спритності розпалити
вогнище, розбити намети; виборювали першість у естафеті та інших змаганнях.
Добре розрізняли і пояснювали властивості і призначення лікарських рослин.
Високих результатів домоглися у наданні першої допомоги. Бадьоро звучали
командні козацькі пісні. А кашовари готували смачні козацькі каші та справжні куліші.

234 Річ про Адамівську Січ. №2, квітень 2001. Адамівка.

Всім сподобались і духмяні трав'яні козацькі чаї. В кінці дня всі з захопленням
знайомилися з бойовими листівками «Пугу-пугу, новини з лугу».

Першість завоювала команда «Запорожці». Отаман — Скригулець Дмитро.
Молодці! Так тримати!61

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
День Перемоги.

Сивочолі ветерани, вдови, мешканці села, учні Адамівської школи зібрались
біля священого місця, пам'ятника загиблим воїнам, щоб відзначити 56 річницю
Перемоги, вшанувати пам'ять односельчан, які полягли в боях в роки війни і тих, хто
відійшов у вічність у повоєнні роки. Присутніх ветеранів, вдів, дітей привітали
сільський голова Коноваленко А.М., голови кооперативів Г.Ф.Даниленко,
В.М.Вронський, М.І.Бурлай, голова ради ветеранів М. І. Галицька… В глибокій зажурі
вшанували пам'ять загиблих воїнів хвилиною мовчання. Внучка ветерана війни,
учениця 8 класу Рибальченко Оксана звернулась до захисників Вітчизни з теплими,
щирими словами подяки. Дякуючи їх подвигу, над нами світить мирне чисте небо.

Учні школи поздоровили ветеранів квітами. Всі уважно прослухали спогади про
буремні роки. Цікаво почути це з уст учасників війни, адже їх залишилось зовсім
мало: Янишен О.В., Головченко В.В., Щербина Ф.С., Жданов М.К. Для них був
організований святковий концерт і вогник-зустріч.

Вічна пам'ять тим, кого сьогодні нема разом з нами!

Слава і шана Вам, живі ветерани!62

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
День Матері.

«На світі кращого немає як тая мати молодая з своїм дитяточком малим»
Т.Г.Шевченко.

Кожного року в другу неділю травня весь світ відмічає День Матері. В цьому
році учні нашої школи (7 кл.) вперше відзначають це свято, яке довго чекали, до
якого готувалися — Свято Матері. На вогник-ранок запросили діти своїх мам.
Підготували концерт, на якому звучали найщиріші слова поваги, любові і подяки
матусям: Бува не раз — ми скажем прямо — що через нас сумують мами. То ж всі
сьогодні просим Вас: пробачте, любі мами, нас.

Для мам, учителів, гостей свято це незвичайне. У них на очах сльози, адже не
кожного дня вони чують такі теплі, щирі, відверті слова на свою адресу.

Після концерту всіх гостей запросили до святкового столу (солодкого). Діти
разом з мамами танцювали вальс та інші танці. В кінці свята всім жінкам діти
дарують квіти. А Філатов Вова та Ребюк Таня бажають мамам щастя та благ
людських по вінця, здоров'я міцного, як граніт, щоб не торкалась скронь зими
пороша, щоб матусі пройшли через усе життя такі, як є — привітні і хороші.63

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Прощання з Букварем.

Є святкових днів багато на листках календаря. А між ними й наше свято -
вшанування Букваря.

61 Річ про Адамівську Січ. №4, травень 2001. Адамівка.

62 Річ про Адамівську Січ. №5, травень 2001. Адамівка.

63 Річ про Адамівську Січ. №6, травень 2001. Адамівка.

Ось і сьогодні, в гарно прикрашеному класі зібралися батьки першокласників з
приводу дуже радісного і разом з тим трішки сумного дня, адже діти прощаються з
найулюбленішою і першою книжкою в їх житті — Букварем. Вони раді, що вже знають
всі букви і вміють читати. Буквар допоміг пізнати їм багато цікавого. І про все це дітки
вирішили показати своїм матусям і татусям на цьому гарному святі.

Першокласники співали багато веселих пісень, розповідали вірші, смішинки.
Повідомили, як гарно вони вивчили всі букви, цифри; і як вміють розв'язувати задачі.
І все це проходило в дуже цікавій і шутливій формі. Видно було, дивлячись на
батьків, що і їм це було цікаво і приємно за своїх діток.

Коли діти вперше йшли до школи, їх зустріли вчителі, директор школи, були
слова вітання. І ось сьогодні, коли вже провчились один рік, навчились читати,
писати, рахувати, до нас на свято знову завітав директор нашої школи Тимофєєв
Валерій Якович. Він привітав діток з їхньою першою перемогою і побажав успіхів в
подальшому навчанні.

Закінчилося свято піснею «Прощання з Букварем». Дітям побажали доброго
відпочинку літом, набратися сил, завзяття для відмінного та хорошого навчання в
другому класі.64

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Районні туристські змагання

Найулюбленішими змаганнями для дітей завжди були районні туристські
змагання.

І ось, нарешті, після тривалої перерви, ми знову почали збиратись на
змагання. Повторювали і складання намету, і медицину, і топографію, і ботаніку, і
складання рюкзака, і пісні. Діти хвилювалися і водночас горіли бажанням їхати. Всі у
нашій школі допомагали в підготовці до зльоту.

І ось, нарешті, ми у Південному. Як на мою думку, це найкращий куточок нашої
бессарабської природи. Зелені горби ніби хвилями спускаються до лиману, а на
березі широка галявина, з усіх сторін огороджена сріблястими деревами.

Команда у нас в цьому році була дружною, швидкою.

Ми приїхали о 9 годині ранку у суботу, а вже о 10 наше наметове містечко було
обжите по всім правилам.

На районному зльоті було 16 команд. На загальній лінійці був зачитаний
порядок проведення змагань, і — вперед! Конкурс за конкурсом, змагання за
змаганням. Перерва тільки, щоб поїсти (і, звичайно ж, приготувати їжу, та ще й на
кострі).

У кожного були свої обов'язки: дівчата готували їжу, Віталій і Вова — кострові,
Юра, в основному, носив воду з джерела (а це метрів 700 в одну сторону; та ще й у
гору). Всі люди добре знають — без води — і не туди, і не сюди. А щоб від спраги не
загинуть, — Корженко воду відрами носив!

Женя Козубенко, хоч і найменший, нас також не підвів: Туристи хочуть їсти -
це всім ясно. За дровами ще сонними бредуть; і серед збирачів є рекордисти, хоч
тонну хмизу для костра знайдуть!

Перший етап змагання — ботаніка. Наші дівчата, ледве приїхавши, пішли
збирати трави, які тут ростуть. З дому Золотовська Олена взяла свій гербарій.
Відповідали вони Баришевій К.В. (зав райвно). Катерина Василівна відзначила наших
дівчат за точність і швидкість відповідей. Дівчата наші постарались — усі куточки
обходили тут. Усю траву, усі квітки зібрали: Олена і Оксана нас не підведуть! З
ботаніки у нас друге місце.

Потім в'язка вузлів. З мотузками удома ми зріднились, без них ми навіть спати
не могли, то ж недарма зайняли друге місце — на перше, поки що, не потягли.

236 Річ про Адамівську Січ. №37, вересень 2001. Адамівка.

Потім була розкладка і складка палатки, розпалювання вогнища.

А потім переправа! Важкий етап змагань, тим більше, що дома ми не можемо
його тренувати: у нас немає спорядження. Але, як кажуть, сміливого куля не бере.
Так і ми. Поки виступали інші команди — ми навчилися, а швидкість, сила, і дружність
у нас були — і ось знову друге місце!

Між змаганнями малювали свою газету-репортаж, складали вірші.

І ось збираємося на останню лінійку. Олена Анатоліївна, наш головний
«координатор»-натхненник, запропонувала вгадати — яке ж у нас місце? Казали і 5, і
8, і 10, а коли на лінійці ми почули: «Адамівка — 3 місце!» — радості не було меж.
Очевидці кажуть, що за 1 і 2 місця так не раділи, як ми за 3. Як на мою думку, то це
дуже добре. І значна допомога Олени Анатоліївни — натхнення і підтримка. Усі члени
команди теж були на висоті. А на плечі капітана і єдиного дев'ятикласника лягла вся
важка робота на змаганні по переправі (треба було всіх потримати на вису, щоб
відчепити карабіни на тросі).

І ось змагання позаду. Швидко зібралися. Привели в порядок свій табір.

Додому їхали радісні і збуджені. І вже по дорозі додому, і на другий день у
школі будували плани на майбутні змагання. Поживемо — побачимо.

Вчителька наша довго нас вчила, а за Корженком по п'ятах ходила.

Наші юні козаченьки у похід пішли. Перемогу сподівались в конкурсах знайти. І
старались, було видно, інших обійти. Постарались третє місце додому привезти.

Вузли в'язали скрізь, де прийдеться, мотузки носили ми всі біля серця. Як
чародії, з травою ходили, лише одну думку у мріях носили: а може зуміємо, а може
нам вдасться з усім розібратись, до п'ятого місця, до святого п'ятого місця
добрасться!65

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Із третього — в п'ятий!

Свято останнього дзвоника для третьокласників особливе. Воно і найрадісне і
найсумніше. Найрадісне — бо вони стали дорослішими і, бач які, із третього відразу
переходять в п'ятий клас. А найсумніше — бо прощаються третячки з своєю першою
вчителькою, Тамарою Михайлівною Золотовською.

Урочиста, хвилююча тиша. Святково одягнені, з квітами в руках, випускники
звертаються до своєї вчительки з словами щирої любові, вдячності за її невтомну
працю, турботу, справедливість, материнську ласку.

Діти дарують вчительці гарні пісні. Щиро дякували Тамарі Михайлівні і батьки
випускників.

По закінченню свята був накритий солодкий стіл і довго ще танцювали діти на
своїй першій дискотеці.66

ВИХОВУЄМО ГРОМАДЯНИНА

ДО 10-Ї РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

За допомогою тільки школи неможливо побудувати світ, але
побудувати світ без допомоги школи теж неможливо...

Спостерігаючи розвиток сучасного українського суспільства (зокрема, нашої
Адамівської територіальної громади), приходжу до висновку, що відбувається
«звужування» держави — громада все більше перебирає на себе її функції,
громадяни все частіше спільно вирішують проблеми, не звертаючись по допомогу до

65

Річ про Адамівську Січ. №12, червень 2001. Адамівка.

237 Річ про Адамівську Січ. №37, вересень 2001. Адамівка.

державних органів. Це пов'язано із загальною тенденцією до автономізації регіонів -
перехід — перехід від державного до державно-громадського управління.

Ефективність нової схеми державно-громадського управління буде
визначатись рівнем громадянської культури всіх членів суспільства, і тому у
теперішніх складних умовах державотворення школа повинна йти попереду
політиків, керуючись принципом пріоритету прав особистості над інтересами
суспільства і держави, гуманізму, свободи, демократії, громадянського миру й
національної злагоди, надаючи дитині, підлітку, юнаку (юнці) ще в школі навичок
громадського управління та самоуправління (самоврядування).

З огляду на це, в Адамівській школі відбулася педрада «Виховання
громадянськості як інтегрованої якості козачати — учня школи козацько-лицарського
виховання». Творчі групи педагогів зробили ґрунтовний аналіз діяльності колективу
школи та виробили шляхи подальшої роботи з виховання громадян України.

У зв'язку з вилученням предмету «Правознавство» з навчального плану 9
класу вводимо інтегрований курс «Громадянськознавство».

Розроблена і впроваджена програма міжпредметної діяльності з
громадянського виховання, де задіяні курси історичних, філологічних та природничих
дисциплін.

Розробляється та впроваджується навчально-виховна програма (план-проект)
«демократична школа» (Організація позакласної та позашкільної діяльності), у
рамках якої проходять предметні тижні, лекції, учнівські інформації, творчі зустрічі,
екскурсії та експедиції, діяльність клубів, громадських організацій.

У рамках програми «Демократична школа» створена оригінальна система
самоврядування, яка базується на історичних традиціях гетьманської України, але
має всі сучасні ознаки. Як доповнення до програми «Демократична школа» готується
проект «Перспективи тендерної освіти в Адамівській школі» (автор — завуч
Лавриненко П.М.).

Координатором роботи школи з виховання громадянськості є вчитель вищої
категорії, вчитель-методист історії та правознавства Р.М. Буравицька. Раїса
Миколаївна вважає, що випускникові не відводиться якогось перехідного періоду для
адаптації до дорослого життя. Тому вона допомагає школярам робити вибір,
вирішувати життєві проблеми, розв'язання яких потребує уміння і навичок
комплексного використання усіх знань, а не тільки суспільствознавчих дисциплін.
Нещодавно Раїса Миколаївна провела тиждень правознавства, на одному із заходів
якого були присутні представники державної адміністрації та райво — О.І.Щербань,
Л.В.Федорова, Г.М.Трифонова, А.Є Фадєєв.

Є два протилежні типи педагогів. Перший — осіб широкої ініціативи, розмаху,
кипучої енергії, владних, примушуючих себе слухати, визнавати. Другий тип — не
стільки пропагуючий, скільки закріплюючий, який веде реальну роботу
безпосередньо у буденному житті. Обидва типи, без сумніву, необхідні життю.

Я відношу Раїсу Миколаївну до другого типу. Всі, хто її знає, згодяться зі мною.
Раїса Миколаївна знає якусь тайну: працює скромно, просто, над малими речами, а
досягає великих результатів. Сім випусків зробила Раїса Миколаївна як класний
керівник. Серед її вихованців багато знаних у районі та шановних людей: В.М.Бондар
— голова СК ім. 28 червня, О.І.Гамар — директор Черкеської школи, П.М.Лавриненко -
завуч Адамівської школи, Н.М.Рибальченко — директор Адамівського БК. Всього
близько 150 осіб! Двох синів виростила разом із чоловіком Іваном Антоновичем.
Старший Сергій пішов по стопах батька — працює лікарем у Руськоїванівській
дільничній лікарні, молодший Володимир — фінансистом у Одесі.

Згідно з концепцією школи козацько-лицарського виховання Раїса Миколаївна
веде авторський курс «Історія українського козацтва» за укладеним нею підручником.
Коріння її авторитету у тому, якісному та незгасному, мабуть, зростаючому з роками
бажанні знати нове та навчатися заражати цим бажанням інших. її авторитет — це
авторитет живої робочої людини, яка грунтовно та всебічно знає свою справу.

Атмосфера напруженої роботи над собою, яка почувається навколо Раїси
Миколаївни, створює в оточуючих стійкий інтерес до справи. Вона вчиться не тільки
від книг, журналів, статей, а й від живих людей, які приходять до неї самої вчитися. І
ось молодь відчуває інтерес до себе, до своїх думок та справ з боку досвідченого,
авторитетного педагога і стає справжнім учнем, вивчаючи те, як треба працювати.

Зовнішня стриманість, сухуватість, іноді холоднуватість і внутрішня теплота
відносин, яка виникає у багатьох дітей, підлітків, молоді, дорослих, що знають її.
Головну роль у цьому відіграє її відвертість та бажання з'ясувати до кінця усіляку
ділову та розумову плутанину. II інтерес до кожної особистості і готовність завжди
потратити на людину свій час. Велику роль відіграє і взагалі широкий погляд на
життя та її терпимість по відношенню до людей.

Проблема виховання громадянина-патріота давня, як світ. Вона постала перед
людством тоді, як виникла перша держава. Гостро стоїть ця проблема й перед
нашою Україною.

Україна проголосила себе суверенною, незалежною, правовою,
демократичною, соціальною державою. Але, як свідчить досвід, між декларацією
мети і реальним життям знак рівності поставити неможливо.

Сьогодні в Україні на фоні економічної, соціальної та правової кризи
катастрофічно збільшується кількість злочинів, скоєних молоддю та неповнолітніми,
наркоманів, хворих на Снід, туберкульоз, алкоголізм, психічні захворювання. Юнаки й
дівчата не впевнені в завтрашньому дні. Багато з них виявляють бажання жити і
працювати за межами України.

У чому причини цих негараздів? Вагома причина, я вважаю, у нехтуванні
патріотичним вихованням, вихованням громадянина.

Так, багато що втрачено, але порядні люди, лицарі, громадяни все-таки є. З
них (зокрема, із школи!) почнеться відродження громадянськості.67

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Останній дзвоник.

31 травня 2001 року. Святково прибране подвір'я школи, звучать бадьорі пісні.
Збуджені, веселі і трохи сумні зібрались на шкільному подвір'ї учні школи, вчителі,
батьки, гості. Сьогодні в школі традиційне свято, Свято останнього дзвоника.

За сигналом вишикувалась вся школа. На лінійку запрошуються «винуватці»
свята — дев'ятикласники. За доброю традицією крізь рушниковий вінок, який
тримають матері випускників, на лінійку з класним керівником Вронською В.М.
вийшли дев'ятикласники. їх радо зустрічає вся школа і наші гості: представник
державної адміністрації Федоренко П.В., голова сільської ради Коноваленко А.М.
Знаменна група вносить на лінійку державний та козацький прапори школи. Учні
урочисто виконують Гімн України.

З вітальним словом і наказом по школі до присутніх звертається директор
школи Тимофєєв В.Я. Він коротко знайомить всіх з роботою школи в минулому
навчальному році, вручає похвальні листи за відмінне навчання і зразкову поведінку
найкращим учням школи. Відмічена також робота вчителів школи: вчителем вищої
категорії вчителем-методистом стала Буравицька Р.М., Почесну Грамоту
Міністерства освіти та науки отримав Тимофєєв В.Я., грамотами обласного
управління освіти нагороджені Гриценко В.Н. та Галицька Н.П., грамотами районного
відділу освіти — Лавриненко І.П., Воронова Д.М.

З привітанням до всіх звернулася почесний гість Федоренко П.В. Він сердечно
поздоровив всіх з закінченням навчального року, побажав великих успіхів в роботі
козацької республіки «Молода Січ» і зауважив, що про роботу козачат знають не
тільки в районі та області, а й навіть у Києві чули про нас.

Привітав всіх присутніх з святом сільський голова Коноваленко А.М.

67 В.Тимофєєв. Советское Приднестровье. №44, 11.06.2001. Білгород-Дністровський.

Але все ж таки сьогодні найбільша увага нашим випускникам, адже для них це
остання урочиста лінійка в нашій школі. Першими до дев'ятикласників звернулися
першачки, ті, кого випускники 1 вересня провели в їх перший клас. Третьокласники
вручили випускникам символічні сувеніри: візитки нашої школи з «срібними»
дзвониками. П'ятикласники подарували своїм дорослим друзям червоні стрічки з
написом «Випускник ХХІ століття», а семикласники для кожного підготували іменні
медалі з номінаціями «Містер Ерудіт», «Міс Артистичність», «Містер Чемпіон», «Міс
Таємничість» та ін. Сьогодні учні 9 класу вступають у таке збагливе, загадкове і таке
непросте доросле життя. Вони переступають символічний «кленовий» поріг. Вони ще
ж учні і в водночас ні.

З щирими напутніми словами до своїх вихованців звертається класний
керівник В.М.Вронська. Вона бажає дітям щасливої дороги в житті і завжди
пам'ятати, що ти Людина. До випускників звертається перша вчителька Подолько

М., батьки випускників Верховецький М.М., Скригулець С.В. Хлібом-сіллю на
вишиваному рушнику благословляє старшокласників мама Гербей Г.П.

З словами вдячності і шани дев'ятикласники звертаються до своїх вчителів,
батьків, молодших друзів. Випускники дарують вчителям, батькам свої пісні, жарти і
великі букети квітів. Під чарівні звуки вчительського вальсу вони запрошують
улюблених вчителів — і танцюють з ними.

І знову школа вишикувалась у чеканні. Почесне право дати останній дзвоник
надано учневі 9 класу Катющеву В. і учениці 1 класу Пустовіт Г.68

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Козачата. Авидівка.

Ласкаве сонечко пригрівало землю. На подвір'ї школи зібралися дітки, які з
нетерпінням чекали свята прийому в козачата. Отаман «Молодої Січі»

Я.Тимофєєв ознайомив присутніх з історією та законами життя козацької
республіки. Берегиня Гриценко В.Н. розповіла про цікаві справи старших джур та дан
школи. В церемонії прийому до лав козацтва допомагали проводити джура Богданов
В. та дани Паламарчук Н. і Харченко Л. Козачата та лелі добре підготувались до
свята: вони вивчили нові пісні, вірші, закони козачат. Особливо сподобалось
хлопчикам-козачатам тримати в руках справжню зброю і вигукувати: «Слава Україні!
Слава козакам!» їх підтримували юні лелі.

Прапороносець «котигорошків» Лавриненко Д. прийняв з рук отамана
загоновий прапорець. Дани подарували козачатам свою пісню «Я козачка твоя».
Після урочистої частини для дітей було організовано ігри, солодкий стіл.69

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Козачата. Благодатне.

Урочисто пройшов прийом учнів села Благодатне в козачата та лелі. Діти
гарно підготувались до свята: вивчили обітницю, вірші, пісні. Юні джури Скригулець
Д., Філатов В., Одорожа В. провели ритуал прийому в козачата. Найбільше
запам'яталось дітям, як вони цілували справжню зброю, робили відтиск гулого
пальця на сторінці Біблії та проходили крізь шабельний вінок. Розділити урочисті
хвилини прийшли тата, мами, бабусі. Вони щиро вітали юних лель та козачат.
Збільшилось дитяче коло «Котигорошко» Адамівської «Молодої Січі».

Козацькому колу вручив отаман Тимофєєв В.Я. загоновий прапор. Всім було
цікаво і весело. Козацькому роду нема переводу.70

68 Річ про Адамівську Січ. №14, червень 2001. Адамівка.

69 Річ про Адамівську Січ. №15, червень 2001. Адамівка.

70 Річ про Адамівську Січ. №16, червень 2001. Адамівка.

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Початок ІІІ тисячоліття. Випускний вечір.

В святково прикрашеному залі зібрались вчителі, батьки, гості, учні школи. Під
оплески присутніх до залу запрошуються випускники 2001 року. Вони горді тим, що їм
випала честь бути першими випускниками нового тисячоліття в Адамівській школі. І
школа теж гордиться нинішніми випускниками, адже із 12 учнів троє закінчили школу
з відзнакою, четверо хорошистів.

Директор школи В.Я.Тимофєєв урочисто вручає випускникам свідоцтва про
закінчення школи. Назавжди впишуться в Золотий фонд школи імена Дмитра
Скригульця, Тетяни Гербей, Віталія Катющева. Педагог-організатор школи
В.Н.Гриценко вручає випускникам пам'ятну Путівку в життя з найкращими
побажаннями і напуттями, щоб дев'ятикласники завжди були гідними звання
«Людина».

Від всього педагогічного колективу директор школи вітає випускників і батьків і
вручає Листи подяки за гарне виховання дітей батькам Тані Гербей, Діми
Скригульця, Віталія Катющева, Олесі Верховецької, Наталки Паламарчук, Віктора
Басюка.

Букети квітів, щирі побажання дарують випускникам друзі, батьки, вчителі. Учні
5-7 класів склали для них коломийки, вірші, пісні. Потім всі відгадують жартівливі
загадки про випускників.

Випускники разом з класним керівником Вронською В.М. підготували
оригінальне звертання — подяку школі, вчителям, батькам. Тут звучали щирі душевні
слова, гарні пісні, гуморески, сценівки.

Всім вчителям вручили дипломи за номінаціями.

За доброю народною традицією батькам, найменші діти яких закінчили школу,
одягли вінки з зелені та квітів.

І ось звучить прощавальний вальс. Скільки в ньому мрій, сподівань, радості і
смутку, світлої печалі. Дорослі сини й дочки запрошують до танцю своїх батьків та
матерів.

І знову лунають пісні, музика. У вихорі танцю вже кружляють всі. І так аж до
п'ятої години ранку. А на світанку всі випускники зустрічали свій схід сонця. І пішли
вони в таке звабливе, загадкове, таємниче і непросте доросле життя.71

НаДвадцятій нашій Козацькій Раді затвердили проект наказу про
закінчення групою джур курсу навчання в Адамівській школі козацько -
лицарського виховання.

НАКАЗ №23-06-2001
по Українському Чорноморському козацтву
від 23.06.2001 року
«Про присвоєння козацьких військових звань випускникам
Адамівської школи козацько-лицарського виховання»

1. Присвоїти козацькі військові звання випускникам Адамівської школи
козацько-лицарського виховання Білгород-Дністровського міжрайонного козацького
товариства Українського Задністрового козацтва:

Скригульцю Дмитру хорунжий УК,

Катющеву Віталію хорунжий УК,

Басюку Віктору підхорунжий УК,

Третюку Івану підхорунжий УК,

Кравченко Івану підхорунжий УК,

71

Річ про Адамівську Січ. №37, вересень 2001. Адамівка.

Моркоту Денису підхорунжий УК,

Козубенко Олександру підхорунжий УК,

Дроздову Дмитру підхорунжий УК.

Дозволити вищезгаданим офіцерам Українського козацтва носити козацькі
регалії, які відповідають їх козацьким званням: однострій Українського За дністрового
козацтва, папахи сірого кольору та кашкети з чорним околишом, золоті погони та
шеврони Українського козацтва, парадний ремінь жовтого кольору.

По досягненню вищезгаданих офіцерів повноліття дозволити їм мати
козацьку нагайку та зброю, право на придбання якої узгодити з відділами МВС.

Головний отаман УЧПК генерал-хорунжий УК Б.І.Сушинський.

Директор Адамівської школи козацько-лицарського виховання полковник УК
В.Я.Тимофєєв.

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Трудовий семестр.

Продзвенів останній дзвоник. Скінчилось навчання. Але життя школи вирує.
Дев'ятикласники складають випускні іспити. Учні молодших класів відвідують дитячий
майданчик «Котигорошко», яким керує Золотовська Т.М. Діти ходять на екскурсії,
збирають лікарські рослини, читають цікаві книжки, розучують нові ігри.

Юннати школи на чолі з Вронською В.М. доглядають за квітами, які радують
око своїм буйним цвітінням.

Учні 5-8 класів разом з класними керівниками працюють на полях кооперативів
ім. Шевченко, «Едем», «Фенікс». Вони просапують кукурудзу, кавуни, цибулю,
кабачки. За період виробничої практики учні заробили майже тисячу гривен, які
підуть на ремонт школи.

Напружена робота і в шкільній бібліотеці. Бібліотекарю А.М.Подолько треба
встигнути і прийняти, і видати підручники, організувавши «Швидку допомогу»
книжкам, які її потребують.

Техпрацівники школи Коноваленко С.Ф., Лабунець Л.І., Гречко К.П., Кравченко
Ю.В., Деревенча Н.С. дружно взялись до ремонту класних кімнат, вони білують стіни,
фарбують вікна, двері, підлоги, щоб в наступному році школа зустріла своїх
вихованців чистою, світлою, привітною. Трудовий семестр у школі продовжується.72

32. ЛИПЕНЬ-ЖОВТЕНЬ 2001. ЗАГАРТОВУЄМО ДУХ І ТІЛО.

Нараду директорів шкіл перед виходом у відпустку провели 2 липня
2001 року в Заповіднику діда Євсея (Молога). Сиділи в лісі за
саморобними дерев'яними столами на таких ж лавках. Було затишно,
прохолодно. Звонари зуділи. Виступали К.В.Баришева, О.О.Шмелькова,
Є.П.Костецький (Дід Євсей), В.В.Орлова, З.П.Діденко, Т.О.Данилова.
Планували таким складом працювати й в 2008 році. Після офіційної
частини (Г.М.Трифонова: «Я комара, мабуть, з'їла», Феденко В.М.:
«Треба запити».) пройшла неофіційна; педагогічні розмови про
навчання-виховання, купання в лимані. Роз'їхалися після 17-ї години.

ПЕРШИЙ ВИПУСК ШКОЛИ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ

72

Річ про Адамівську Січ. №17, червень 2001. Адамівка.

В Адамівській школі відбувся перший випуск джур та дан (молодих козаків та
козачок). Випускники — елегантні юнаки та чарівні юнки замислились на порозі
дорослого життя — воно таке непросте.

П'ять років наш педагогічний колектив формував духовний стан молодих
громадян України, що в народі зберігся як розуміння козацького духу, намагався
забезпечити надійний духовний зв'язок козачат з предками, розвинути їх стосунки з
сучасниками, зорієнтувати джур та дан на інтереси нащадків, виховував фізично
здорових, морально чистих і по-лицарськи мужніх та сильних духом козаків.

Щасливий вам путь, Тетяна Білопшицька, Іван Кравченко, Олександр
Козубенко, Олеся Верховецька, Віктор Басюк, Іван Третюк, Дмитро Скригулець,
Наталія Паламарчук, Віталій Катющев, Тетяна Гербей.

Козак був здоровий, вільний від хвороб, в сто років
тільки в силу брався. Тому жив і весело, і довго.
Д.Яворницький.

В Адамівській школі відбулося козацьке таборування. Джури та дани,
розділившись на загони («Гайдамаки», «Дозорці», «Запоріжці», «Соколи»), змагались
з навичок ставлення намету, розкладання намету, розкладання багаття, в'язання
вузлів, знання рослин, топографічних навичок, вміння варити козацького куліша та
інше. Готували та проводили свято вчителі Н.П.Галицька та В.Н.Гриценко.

Таборування в нашій школі є складовою частиною фізкультурно-оздоровчої
роботи, підсумком чергового етапу фізичного розвитку козачат. Проводимо ми його
тричі: взимку (взяття снігової фортеці), навесні (змагання з основних туристських
навичок) та влітку (кількадобовий похід на море з ночівлею).

Динаміка захворювань по нашій школі свідчить, що профілактична
фізкультурно-оздоровча робота має істотну перевагу перед традиційною формою
фізкультурно-спортивної: при традиційній формі роботи в школі займаються
фізкультурою та спортом лічені одиниці — кращі спортсмени, основна ж маса
школярів до спорту байдужа — вчителям не до них, бо вони зайняті зірками; наша ж
система роботи дозволяє займатися фізкультурою практично всім школярам.

Я мешкаю біля стадіону і бачу, скільки школярів та молоді приходить сюди
ввечері. Наша вчителька Наталія Павлівна Галицька «заразила» фізкультурою
багатьох.

Система ця базується на традиціях запорожців: систематичне виконання
фізичних вправ разом з загартовуванням виховували той тип козаків, які легко
переносили спрагу та голод, спеку та холод і були надійними захисниками всього
українського народу.

На жаль. Сталося так, що з періоду знищення Запорізької Січі всі наступні
уряди Росії та України постійно і цілеспрямовано проводили роботу по дискредитації,
в першу чергу, морального обличчя козаків. їх характеризували переважно як грубих
невігласів, п'яничок, які жили тільки за рахунок війни та розбоїв.

Але як натовп п'яничек міг неодноразово бити найкращу в Європі армію -
турецьку, і як натовп п'яничок міг за 1,5 доби на «чайках» веслувати морем до
Стамбула?!

— Шинкарям наказуємо, щоб не називалися козаками, й вилучаємо їх від себе і
на майбутнє таких до нашого війська приймати не будемо, — сказав П.Сагайдачного у
1617 році.

Ганьблення козацтва проводилось для того, щоб українці не мали своєї історії,
а точніше, забули її. Народ, що не спирається на могутнє коріння своєї історії, легко

73

73 В.Тимофєєв. Советское Приднестровье. №56, 26.07.2001. Білгород-Дністровський.

тримати в покорі; йому легко нав'язувати чужі звичаї, культуру, освіту, ідеологію. Це
ми бачимо сьогодні.

Ось чому наш педагогічний колектив намагається відродити козацький рух,
виховати реальну силу, здатну захистити свободу і незалежність нашої країни, особу,
яка могла б вплинути позитивно на всі сторони суспільного життя України і залишити
глибокий слід у нашій духовності та ментальності.74

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Літнє таборування.

У нашій школі вже стало традицією: влітку повинен відбутися велопохід у
Курортне, до берега моря — літнє таборування. Ми їдемо на кілька днів. І це не тільки
відпочинок — таборування є ще одним практичним відпрацюванням туристських
навичок та моральних якостей, які згуртовують колектив. Адже саме у поході, коли
треба робити для себе і для всіх необхідну роботу, ти зрозумієш: хто твої друзі, хто
завжди підставить у разі необхідності своє плече.

Похід відбувався в останні дні липня і, значить, погода була чудова. Море
тепле і лагідне; ночами було не холодно спати. Всю роботу і чергування розподілили
ще вдома, так що затримок не було. Швидко і злагоджено розташували наметове
містечко, викопали кострище, склали речі і. на море! Як добре змити пил польових
доріг після поїздки!

У цьому році у групі були учні, які їздили на турзльот. Так що мені, як керівнику,
роботи було зовсім небагато. Оксана Рибальченко, Олена Золотовська, Катя
Катющева, Женя Козубенко були помічниками і в цьому поході.

Відпрацювавши з дітьми вже стільки років, кожного разу дивуєшся: як швидко
вони схоплюють те, що їх по справжньому хвилює, їх постійна готовність йти вперед,
пізнавати. А наше завдання — не згасити вогники, бажання жити цікавим життям!75

19.08.2001 року Білгород-Дністровська паланка проводила звітно-
виборчу Раду (кафе на березі лиману «Поплавець»). Від Адамівського
куреня була делегація в такому складі: Тимофєєв В.Я., Маринеску М.К.,
Білоус В.І., Козубенко В.О., Редько А.І., Козаченко О.А. та ін. Наша
делегація найчисленіша. Мало було міських та районових козаків.
Козаки втомилися від перманентного розбрату.

НАГОРОДЖЕНИЙ ІМЕННИМ ГОДИННИКОМ

На честь 10-річчя Незалежності держави за високі трудові успіхи від імені
Президента України іменний годинник вручено Валерію Яковичу Тимофєєву -
директору Адамівської школи. Відбулося це в ході урочистих зборів.76

27.08.2001 року на пленарному засіданні районної педагогічної
конференції мене було нагороджено Почесною грамотою Міністерства
освіти України й ще декількома грамотами — «Грамотоносець» — чув я від
колег. Мене ввели до складу колегії при начальнику відділу освіти, до
складу районної атестаційної комісії.

Шановний Валерію Яковичу!

74 В.Тимофєєв. Советское Приднестровье. №57, 30.07.2001. Білгород-Дністровський.

75 Річ про Адамівську Січ. №33, серпень 2001. Адамівка.

76 Будьте с нами. №36, 30.08.2001. Білгород-Дністровський.

Прошу Вас підготуватися та виступити на серпневому засіданні секції
директорів шкіл району з питання «Створення умов та зосередження зусиль
педагогічного колективу Адамівської ЗОШ І-ІІ ступеня на збереженні фізичного,
психічного та інтелектуального здоров'я учнівської молоді, роботі з обдарованою
молоддю».

Текст виступу або його тези у письмовому вигляді надати Баришевій К.В. до
(або після) виступу.

З повагою, Блінов Г.Ю., завідуючий РМК.
НаДвадцять першій нашій Козацькій Раді затвердили основні
напрямки роботи з козацько-лицарського виховання в Адамівській школі.

СІЛЬСЬКА МАЛОКОМПЛЕКТНА: РЕАЛІЇІ ТА ПЛАНИ, ТРУДНОЩІ Й ПЕРЕВАГИ

В Одеському обласному журналі «Наша школа» узагальнено досвід
учительського колективу Адамівської школи з козацько-лицарського
виховання. Публікуємо нотатки директора цієї школи Валерія Яковича
Тимофєєва.

Сільська малокомплектна школа посідає особливе місце серед навчальних
закладів нашої країни. Це — 70% шкіл, тут навчається кожен третій школяр; це -
більшість шкіл нашого району.

Підірвана матеріальна база малокомплектної, міграція сельчан до міста,
зниження народжуваності, виснаження і старіння педагогів не сприяють якісному
поліпшенню навчальної роботи. Але від таких шкіл Україна не зможе відмовитись ще
й у цьому столітті. Бо обов'язок держави — надати освітні послуги -ВСІМ дітям.

Штатний розклад не передбачає заступника директора з виховної роботи. Є
неповна ставка заступника директора з навчально-виховної роботи, помічника з
господарської справи, педагога-організатора, бібліотекаря. Школа має незадовільні
санітарно-побутові умови (потребує капітального ремонту або перебуває у
аварійному стані. Не має водопроводу й каналізації. Відсутні спортивний та актовий
зали, не вистачає типових приміщень).

Учителя професійно дезорієнтовано, бо він викладає від двох до п'яти
навчальних предметів, що знищує якість знань учнів. В цих умовах проблемною є
організація факультативів, практично неможлива профільно-рівнева диференціація.

Система стосунків керівник-учитель-учень має тенденцію до посилення
особистих, а не ділових якостей. Педагоги перебувають в методичній ізоляції (та ще
й соціально-побутові умови їх життя!), що поступово призводить до їх деградації. Але
якість навчально-виховної роботи більшою мірою залежить від якості керівництва
школою, ніж від рівня педагогічної майстерності вчителів.

Наш досвід свідчить, що тісний зв'язок школи з родиною й сільською громадою
дозволяє застосувати концепцію школи-родини (у формі козацько-лицарського
виховання, що відтворює родинний мікроклімат: атмосферу доброти, тепла, чуйності,
взаємотурботи і взаємоповаги). Все це ґрунтується на особливостях сільської
спільноти, у якій практично всі родини пов'язані кровними зв'язками.

Ми вважаємо, що одним із основних завдань школи є реалізаціяІДЕЇ
НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ, яка має благодатне підґрунтя в діяльності
малокомплектної: це — сім'я, церква, соціальне середовище, громадське життя,
праця, заходи духовного характеру, мистецтво, спілкування з природою.

Систему взаємин ми будуємо таким чином, щоб абсолютні й вічні цінності
українського виховання (віра, надія, любов, сумління, правда, доброта, чесність,
справедливість, щирість, гідність, милосердя, прощення, досконалість, нетерпимість
до зла) формувалися не як теоретичні моральні категорії, а як конкретні стосунки
реальних людей.

Аналізуючи процес розвитку малокомплектної за останні 30 років (я працюю
вчителем з 1969 року, а керівником — з 1984), планую на цей навчальний рік в царині
ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ:

В розкладі занять максимально враховувати передусім особливості
навчальних предметів, а не особливості педколективу, розподілу навантаження
вчителів. В проведенні уроків будемо орієнтуватись на форми групової роботи, за
яких різко зростає інтенсивність активного спілкування вчителя з учнями. Будемо
вчити вчителів саме такій роботі.

Намагатимемось знижувати психологічне та емоційне навантаження на учня у
класах з малою наповненістю. Більше уваги приділимо методам самоконтролю,
вибірковому диференційованому та тематичному контролю. Почнемо застосовувати
рейтинг (до речі, в минулому навчальному році його успішно впроваджувала наша
вчитель математики Т.В.Катющева).

Основним в організації уроків стане принцип індивідуального підходу до учнів.
Створимо «короткі» факультативи, які охоплять семестр, що допоможе учням
реалізувати пізнавальні інтереси до різних предметів. Особливу увагу приділимо
роботі клубів, гуртків, товариств, проведенню інтелектуальних змагань, конкурсів.

В цариніОРГАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОЇ ТА ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ:

Виховний процес тісно пов'язуємо із життям сільської громади. Його стрижнем
стане краєзнавча діяльність.

Систему виховної роботи будуємо за моделлю «людина — родина — рід -
громада — країна — держава». Це дає змогу широко використовувати потенційні
можливості етнопедагогіки, історичного краєзнавства, сприяє соціалізації
особистості.

Виховний захід школи плануємо і проводимо так, щоб він був подією села.

Є проблема у вихованні сільської дитини: в умовах замкненого сільського
осередку зворотний зв'язок між вихованцями і вчителями надзвичайно сильний, але
це веде до того, що дитини звикає до постійного опікування й потребує його. Перехід
до іншого типу соціального середовища (міста), де соціальний контроль послаблено,
часто руйнує звичний стиль поведінки.

В цариніУПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИМ ПРОЦЕСОМ:

Я вважаю, що перевантажування керівника, рівень його культури та тип
спілкування визначають соціально-психологічний клімат як у педагогічному, так і
учнівському колективах.

Неможливо педагогічним працівникам компенсувати негативний вплив перших
осіб. Тому ефективне управління можливо лише за умови, що керівник розуміє
завдання закладу і його специфічні особливості.

На якість контролю не повинні мати вплив тісні соціальні й родинні взаємини,
що пов'язують учителів і учнів у сільській громаді. Ділові стосунки (обов'язок,
відповідальність) не повинні витіснятися особистими (симпатії, родинність,
неприязнь). Це суттєво знижує об'єктивність контролю, його систематичність,
глибину і підсилює тенденцію до формалізму та лібералізму.

Але основна причина, що гальмує ефективну роботу школи, -
НЕКОМПЕТЕНТНІСТЬ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ОСВІТИ — ЯК
ЗОВНІШНІХ, ТАК І ВНУТРІШНІХ.

ШКОЛО, ШУКАЙ КЕРІВНИКА!77

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Перший дзвоник. Авидівка.

Свято дарує можливість зустрічі людям різних поколінь. Особливо це
характерно для свята 1 вересня, коли ми відмічаємо День знань.

77 В.Тимофєєв. Будьте с нами. №35, 23.08.2001; №36, 30.08.2001. Білгород-Дністровський.

Ось і в нашій маленькій, початковій школі села Авидіївки теж свято — День
знань. Відсвяткувати цю урочисту подію прийшли не тільки учні, а й їхні батьки, дідусі
і бабусі, тітки й дядьки, а також багато жителів села.

У президії — директор школи Тимофєєв В.Я., завуч Лавриненко П.М., педагог-
організатор Гриценко В.Н.

Почалася лінійка із виконання Гімну України.

Далі під оплески присутніх, під марш, крізь підняті рушники до двору входять
першокласники.

Директор школи і вчителі привітали дітей із святом Першого дзвоника.
Першачкам були вручені подарунки та квіти. Привітати їх прийшли дошкільнята та
наші випускники. Учні розповідали багато віршів, співали нові пісні.

Першокласники прийняли «Клятву Першокласника». їм урочисто були вручені
Посвідчення першокласників, які вони матимуть зберігати до свого випускного
вечора.

За наслідками атестації учителів Лавриненко І.П. та Воронову Д.М. було
нагороджено Почесними грамотами райвно, які вручив директор школи Тимофєєв
В.Я.

Велику участь у проведенні свята приймали батьки. Мама Арнаутової Катрусі
спекла гарний коровай, яким пригостили всіх присутніх. Пригощаючи гостей, мами
заспівали пісню «Зеленіє жито, зелене». І підхопили цю пісню всі гості свята.

І татусі не стояли осторонь, а кружляли разом із своїми дітьми, в першому в їх
житті шкільному хороводі, співаючи пісню «Чому вчать в школі».

В кінці лінійки для всіх учнів силами батьків був накритий гарний, смачний,
святковий солодкий стіл.78

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Перший дзвоник. Адамівка.

Чисте небо, ясне сонечко, сміх дітей, квіти, квіти.

Сьогодні свято учнів, вчителів, батьків. Вся школа збуджена, радісна, щаслива.
Особливо з нетерпінням його чекали першокласники, для яких сьогодні
відкривається перша сторінка Великої Книги Знань.

Почалась урочиста лінійка. Щасливих і трошки збентежених хлопчиків і
дівчаток мами за ручки привели в шкільну сім'ю. З любов'ю зустрічає перша
вчителька Золотовська Т.М. своїх вихованців. Хлібом-сіллю дітей благословляє мама
Николайчук І.П. Матері дарують дітям на щастя, на добру долю вишивані рушники.
Щастя-долі першокласникам і всім учителям і учням бажає мати Смоленко Л.О. А
зерном з рідної землі посіває винуватців свята і всіх дітей Кисляк О.О.

Учні 2 класу дарують своїм молодшим друзям найпершу книжку «Буквар».
П'ятикласники дарують їм свої вірші, пісні і вручають портфелики. Щасливі, сяючі
обличчя малюків, а в дев'ятикласників в очах пробігають іскринки суму. Адже вони
останній рік навчаються в стінах рідної школи.

З щирими побажаннями звертається до першокласників учениця 9 класу
Рибальченко Оксана. І на згадку про цей день майбутні випускники вручають
першокласникам медалі «Першокласник-2001».

З вітальним словом и щирими побажаннями до дітей звернулась завуч школи
Лавриненко П.М… Директор школи Тимофєєв В.Я. зачитав наказ про зарахування
дітей до першого класу.

Прийшли до школи привітати всіх вихованці дитячого садка з своєю
вихователькою Березнюк Н.І. Дитсадівці дарують присутнім свої вірши, пісні, танці.

І ось лунає довгоочікуваний шкільний дзвоник, який кличе всіх дітей зав парти
до роботи, пізнавати нове, цікаве, незвідане.79

78 Річ про Адамівську Січ. №35, вересень 2001. Адамівка.

79 Річ про Адамівську Січ. №36, вересень 2001. Адамівка.

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Перший дзвоник. Благодатне.

За доброю традицією в наших «малих»школах кожного року проводиться
Свято першого дзвоника. В цей день для кожного з нас продзвенів перший дзвоник
нового навчального року. Ми запам'ятали його надовго.

І ось свято розпочалося. Пролунав Державний Гімн України. Після цього було
надано слово для привітання директору нашої школи Тимофєєву В.Я. Він привітав
всіх присутніх гостей та дітей з початком нового навчального року, побажав їм у
новому тисячолітті здоров'я, успіхів у навчанні та всіх благ.

Після привітання директора школи наша маленька шкільна сім'я приймала
дорогих першокласників. Для них цей день був незвичайним, адже все було вперше
в стінах нашої школи: урок, дзвінок, перерва. На першу в їхньому житті лінійку їх
вивели батьки і передали в дбайливі руки вчительки. За давнім українським звичаєм
мама першокласника Одорожа Ольга винесла на вишитому рушнику хліб-сіль. Хліб -
це символ безкінечності життя, вічного оновлення природи. Рушник — це супутник
людини в житті. І від імені всіх батьків першокласників вона попросила директора
школи Тимофєєва В.Я., завуча Лавриненко П.М., організатора Гриценко В.Н.
прийняти їх дітей в шкільну сім'ю. Потім мати привітала всіх дітей та присутніх гостей
з святом і всипала їх зерном пшениці.

З словами привітання до першокласників звернулися учні 2-3 класів.

А потім слово було надано першокласниками. Вони поділилися з усіма своїми
враженнями, хвилюваннями, мріями, бажаннями.

Після виступу першокласників з своїми привітаннями до дітей звернулися
завуч Лавриненко П.М. та педагог-організатор Гриценко В.Н., подарували їм їхню
першу книжку «Буквар» та передав подарунок Президента України Л.Д.Кучми книжку
«Казка про податки». А також подарували першокласникам портфелики з шкільним
приладдям.

На цьому свято підійшло до кінця. Лунає урочисто перший дзвоник для
першокласників та всіх учнів школи. Почесне право першими зайти до школи цього
святкового дня було надано першокласникам 2001 року. їх завели за руки до свого
класу учні 2-3 класів. А потім у кожному класі розпочався перший урок.80

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Осіннє таборування.

Як велике свято учні школи чекали традиційне осіннє таборування. Всі учні
школи розділилися на 4 команди: «Січові козаки» (отаман Катющева Катерина),
«Гайдамаки» (отаман Одорожа Віталій), «Побратими» (отаман Рибальченко Оксана),
«Нащадки» (отаман Одорожа Олена).

Таборування почалося з програми «Козаки жартують». П'ятикласники
розповіли про роль жінки в житті козаків та інсценізували пісню «Казав мені батько».
Шестикласники подарували всім сценки «Мудра коза». Дуже розвеселили присутніх
семикласники інсценізацією пісні «Ой розцвіла ружа». А восьмикласникам вдалася
сценівка «Козак та піп». Учні дев'ятого класу продемонстрували пісню «їхав, їхав
козак містом!»

На третьому етапі треба правильно розкласти вогнище, спекти козацьку
картоплю. Учні заздалегідь підготували дрова, місце для багаття, продукти.
Духмяний запах картоплі та сала чули навіть в селі. Дівчатка, з допомогою джур,
накрили «столи», тут були і картопля, і сало, і овочі, і, звичайно, чаї з трав.

А в цей час писарі занотовували всі цікаві випадки та казуси, потім все це
розмістили в бойових листках, які мають назву «Козацьке таборування».

80 Річ про Адамівську Січ. №37, вересень 2001. Адамівка.

І, як завжди, свято закінчилось розвагами та дискотекою. Першість у всіх
етапах таборування отримала команда «Січові козаки». Так тримати! До зустрічі в
зимовому таборуванні!81

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Екскурсія до міста Білгорода-Дністровського.

Вранці 21 вересня наші учні зібрались біля школи, щоб здійснити поїздку до
Білгорода-Дністровського. Великим новим «Ікарусом» вирушили в подорож. По
дорозі до міста екскурсовод цікаво розповідала про історію нашого краю. В місті ми
спочатку відвідали меморіальний комплекс воїнам, загиблим в роки Великої
Вітчизняної війні. Свіжістю зустріла нас набережна та Дністровський лиман. Багато
цікавих спогадів залишиться в пам'яті після екскурсії до стародавньої фортеці. А яке
захоплення викликали розкопки прадавньої Тіри. Все доповнили враження після
відвідання краєзнавчого музею. Надовго запам'ятається ця подорож дітям.82

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
День Учителя.

Знову свято в Адамівській школі. В цей чудовий осінній день учні вітають своїх
любих вчителів. Зовсім не схоже святкування Дня Учителя на торішнє. В залі
звучить музика; море квітів. Учні 9 та 8 класів запрошують вчителів зайняти почесні
місця. Про кожного учителя звучать ніжні, теплі слова. Згадується їх життєвий шлях,
досягнення, незвичайні пригоди на освітянській ниві. За рішенням козацької ради
школи вчителі Р.М.Буравицька, О.Л.Солов'єнко, М.С.Малькова, Л.М.Лавриненко,
В.Я.Тимофєєв удостоєні звання «Наймудріші». Звання «Майстер-клас» присвоєно
П.М.Лавриненко, К.М.Граждан, В.М.Вронській, Т.В.Катющевій, Н.П.Галицькій,
В.Н.Гриценко. Номінації «Надійна зміна» удостоєні І.І.Корженко, І.П.Лавриненко,
Т.М.Золотовська, Т. І. Козубенко, Н.Г.Скригулець, О.А.Піштіган, Д.М.Воронова,
А.М.Подолько, С.В.Тимофєєва.

Щирі слова вдячності, чудові вірші, душевні пісні дарують своїм любим
вчителям діти.

А далі почалися уроки, які проводили учні-вчителі; почався День
самоврядування .83

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Зустріч з друзями.

Про роботу нашої козацької організації «Молода Січ» знають не тільки учні
школи та односельці, про неї повідомляли і в газетах, журналах, по радіо. Для
ознайомлення з нашими козацькими справами до нас у школу приїхали учні
Софіївської школи разом з педагогом-організатором Наталією Василівною. Гості
ознайомились з планами роботи на рік, попросили розповісти про найцікавіші справи,
які були проведені в школі. Особливо їх зацікавило проведення осіннього
таборування, інсценування жартливих козацьких пісень, проведення свята осені,
спортивного свята.

Учні Соіфіївської школи запросили наших учнів до себе в гості. На згадку про
зустріч діти сфотографувались.84

81 Річ про Адамівську Січ. №39, вересень 2001. Адамівка.

82 Річ про Адамівську Січ. №41, вересень 2001. Адамівка.

83 Річ про Адамівську Січ. №42, жовтень 2001. Адамівка.

84 Річ про Адамівську Січ. №101, грудень 2003. Адамівка.

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Люди з планети «Старість».

На картах небесних така планета не позначена, але вона є, тільки не в
просторі, а в часі. І в свій час кожен з нас, залишаючись жителем Землі, вступає на
цю планету. Час там протікає повільно — з довгими ночами, заповненими безсонням,
лякаючими болями в серці. Це старість. За Енциклопедичним словником — «віковий
період від 70 до 90 років» (далі вже довгожителі).

Старість по своїй суті трагічна. Хоча б в тому, що в цьому віці вперше по-
справжньому розумієш закон природи: людина смертна. Всі знаємо це ще з
дитинства, але усвідомлюємо як реальність, постоявши біля труни однолітка,
викреслюючи його назавжди з життя.

Старість окреслює навколо людини круги самотності. І чим далі, тим вужчим
стає це коло. За межею залишилась робота, до якої звик, яку любив. Помітно менше
стало друзів та знайомих, ось уже й за ворота вийти важко.

І тоді єдиним вікном у світ, єдиною втіхою і змістом життя настає спілкування з
близькими людьми: дітьми, онуками.

Як же хочуть наші стареньки, щоб молоді розповіли щось, порадились,
посвятили в свої справи, плани. І це не просто стареча допитливість, а бажання бути
корисним.

При сучасній зайнятості батьків бабусі і дідусі у багатьох випадках беруть на
себе велику частку турбот і обов'язків, пов'язаних з вихованням дітей.

Вони вчать внуків людяності, доброти, шити й вишивати, садити і вирощувати
рослини, готувати їжу і білити хату, працювати в полі, в городі, біля худоби. Вони
передають онукам бажані звичаї й традиції нашого народу.

А чи завжди ми віддячуємо їм такою ж любов'ю? Чи завжди думаємо про
стареньку немічну бабусю, яка живе одиноко і щоранку стоїть біля похилених воріт,
сумно дивлячись услід тим, хто йде повз неї. Зупинимось, привітаймося.
Запитаймо, може їй треба купити хліб чи шматок мила.

Спитаймо себе: «Чим я можу допомогти?» Нехай хоч добрим словом,
готовністю взяти на себе частку її проблем.

Поки старенькі наші бабусі й дідусі з нами — ми всі молоді. Вони — наш захист,
наша добра згадка про незгасне світло дитинства.

Хочеться вірити, що ніхто з нас не забуде своїх стареньких бабусь та дідусів,
своїх батьків, особливо тоді, коли до них прийде старість.

В цей день, 1 жовтня, учні школи привітали людей похилого віку Адамівки.
Вони дарували їм квіти, посмішки, пісні, танці. Глибоко вразила серця стареньких
своєю піснею «Бабуся» учениця 9 класу Рибальченко Оксана, гуморесками Віталік
Лавриненко, запальними танцями дівоча група танцювального ансамблю школи.
Після концерту ще довго спілкувались діти з старенькими. На згадку про цю зустріч
всі сфотографувались.85

ДИПЛОМ КОЗАКУ З АДАМІВЦІ

Дипломом обласного управління освіти та науки нагороджений Валерій
Якович Тимофєєв, директор Адамівської школи, представник козаків
Буджацького степу. Він став переможцем обласного етапу Всеукраїнського
конкурсу на кращу модель учнівського самоврядування в загальноосвітніх

навчальних закладах та за творчі досягнення у розробці оновлених моделів

86

такого самоврядування.

85 Річ про Адамівську Січ. №44, жовтень 2001. Адамівка.

86 Наша школа. №1, січень-лютий 2002. Одеса. Советское Приднестровье. №77, 11.10.2001; №78,
15.10. 2001. Білгород-Дністровський. Будьте с нами. №42, 11.10.2001. Білгород-Дністровський.

В жовтні 2001 року пройшла районна батьківська конференція. Я
виступив із доповіддю «Адамівська школа козацько-лицарського
виховання — Берегиня духу села». Доповідь згодом транслювалася по
місцевому радіо «Новини Придністров'я».

У видавництві «СП «ПЕТРЕКС» надрукував книги:

В.Я.Тимофєєв. Адамівська Січ. Видавництво «СП «Петрекс».
Білгород-Дністровський. 2001 -2003.

Про козацтво Адамівської громади: козаків та козачок, молодиків та
берегинь, джур та дан, козачат та лель.

Т. 1. 2001. Хроніка Адамівської школи. 1998-2001. (25.10.2001). 158

стор.

В.Я.Тимофєєв. Річ про Адамівську Січ. Видавництво «СП
«Петрекс». Білгород-Дністровський. 2001-2003.

Ілюстрована історія становлення та розвитку колективу Адамівської
школи козацько-лицарського виховання, що на Білгород-Дністровщини.

Т. 1. 2001. Хроніка Адамівської школи. Частина 1. (25.10.2001). 158

стор.

33. ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2001. ЛІДЕР ХХІ СТОЛІТТЯ.

25.10.2001 року після наради директорів методист з виховної
роботи районного методичного кабінету відділу освіти районної
державної адміністрації Г.М.Трифонова та завідуюча райвно Баришева
К.В. запропонували мені взяти участь у обласному методичному зборі. Я
згодився; методисти провели для мене змістовний інструктаж.

. Йшов від Софіївці до Адамівці пішки (відстань 7 кілометрів) й
вперше звернув увагу на номери електростовпів — від 1 до 111; від 1 до
49 — це мої роки, далі від 52 до 111 — це роки життя; звиви шляху — це
звиви мого життя — підйоми та спади, круті повороти вліво-вправо
(найкрутіший — у 49-50).

В Одесі відбувся обласний методичний збір педагогів та учнівських
лідерів «Лідер ХХІ століття». Він проводився після підсумків обласного етапу
Всеукраїнського конкурсу на кращу модель учнівського самоврядування.
Білгород-Дністровський район в Одесі представляли директор Адамівської
школи В.Я.Титмофєєв та берегиня Ради джур та дан школи (член учнівського
комітету) Оксана Рибальченко. Ми попросили Валерія Яковича Тимофєєва
поділитися враженнями від цієї події.

— Спостерігаючи розвиток сучасного українського суспільства, зокрема нашої
Адамівської громади, бачу, що відбувається «звужування» держави — громада все
більше бере на себе її функції. Громадяни все частіше спільно вирішують проблеми,
не звертаючись по допомогу до державних органів. Це пов'язано із загальною
тенденцією до автономізації регіонів — переходу від державного до державно-
громадського управління.

Ефективність нової схеми державно-громадського управління буде
визначатись рівнем громадської культури всіх членів суспільства. І тому у теперішніх
складних умовах державотворення школа повинна йти попереду політиків,
керуючись принципом пріоритету прав особистості над інтересами суспільства і

держави, гуманізму, свободи, демократії, громадянського миру й національної
злагоди, повинна надавати дитині, підлітку, юнаку навичок громадського
самоврядування, виховуючи лідера ХХІ століття, людину, яка б могла приймати і
виконувати доленосні рішення в житті громади, регіону, держави.

На конкурс було представлено 22 моделі учнівського самоврядування:
гімназій, ліцеїв, загальноосвітніх шкіл — міських та сільських, позашкільних закладів,
районних державних адміністрацій — райрада учнівських лідерів.

Ми привезли козацьку модель самоврядування, де отаман Ради джур та дан
(голова учкому) лише перший серед рівних отаманів та берегинь паланок (секторів
учкому). А доленосні рішення приймає коло (учнівські збори). І отримали диплом
переможців.

Проблема визначення універсального типу самоврядування, який
забезпечував би позитивний результат, хвилює педагогів давно. В педагогіці
спостерігалось немало спроб зробити самоврядування схожим на якісно працюючий
механізм. Ми пам'ятаємо учнівські комітети часів радянського періоду. Але більш ніж
300-річна історія розвитку педагогіки учнівського самоврядування доводить, що і
зараз ми не наблизились до цього ідеалу, не змогли створити ідеальний механізм під
назвою «учнівське самоврядування».

Це не свідчить про безсилля науки в дослідженні природи людини або про
недостатність пошуків у педагогів-практиків. В різних країнах було і зараз є десятки
тисяч ентузіастів в організації учнівського самоврядування. І все ж психолого-
педагогічна наука, передова новаторська практика не змогли зробити учнівський
орган самоврядування школи певним «штучним інструментом». До речі, як і
педагогічну раду, але це тема окремої розмови.

— Що ж заважає знаходженню ідеального механізму? Розмаїтість,
багатоваріантність, неоднозначність. Розмаїття цілей та завдань самоврядування,
елементів змісту та видів форм моделей. Багатоваріантність умов і засобів
управління. Неоднозначність прояву закономірностей самоврядування в залежності
від індивідуальних особливостей дітей і багатьох інших факторів.

Презентація моделей самоврядування показала як по-різному організовують
та проводять роботу з учнівського самоврядування кращі школи Одещини. У кожній
свій стиль роботи, темп і ритм, власні методи й прийоми, певні психолого-педагогічні
здобутки. Школа-держава (одеські СШ №50, 105, економічний ліцей, СШ №4 міста
Южне), рівнева система (одеська СШ №24, Великодолинська СШ, Котовська СШ №3,
Біляївська СШ №2), козацьке коло (Адамівська школа), клубна система (клуб «Квант»
одеської СШ №76, клуб учнівських лідерів при Іллічівській районній державній
адміністрації міста Одеси).

З цього можна зробити висновок, що в практиці виховання лідера немає
єдиного ідеального підходу, а є велике розмаїття ідей щодо організації цієї роботи. А
головна ідея — ідея багатоваріантності моделей учнівського самоврядування (і
взагалі організації навчально-виховного процесу!) отримує все більше визнання в
усьому світі.

В нашій школі існує така практика: по завершенню більш-менш вагомого
педагогічного заходу ми пропонуємо його учасникам написати статтю з аналізом
цього заходу: для чого його проводили, які помилки допустили, побажання
організаторам, передбачувані й непередбачувані наслідки — до шкільної газети «Річ
про Адамівську Січ». Оксана Рибальченко написала: «Наші шкільні заходи необхідно
готувати за допомогою психологів, як обласний збір. І вже пора вводити основи
психології до навчального плану школи».

Є над чим працювати тепер дирекції.87

87 В.Тимофєєв. Советское Приднестровье. №84, 05.11.2001. Білгород-Дністровський.

УЧНІВСЬКИЙ АКТИВ АДАМІВСЬКОЇ ШКОЛИ
РАДА ШКОЛИ

№ Паланки

Отаман-Берегиня

Консультант

Головний отаман Тимофєєв В.Я.

Головна Берегиня Гриценко В.Н.

Писар Ради Золотовська О. 8 кл. (Скарб Ідей)

1 Здоров'я та спорту.

2 Героїко-патріотичного виховання.

3 Національного відродження.

4 Організації дозвілля.

5 Зарубіжних зв'язків.

6 Роботи з молодшими школярами.

7 Трудової діяльності та охорони природи.

8 Навчально-пізнавальної діяльності .

9 Інформації.

10 Дисципліни та порядку.

11 Соціального захисту.

12 Історико-Краєзнавчої роботи.

Філатов В. 8 кл.
Лавриненко Д. 5 кл.
Богданов В. 8 кл.
Кутуненко А. 5 кл.
Рибальченко О. 9 кл.
Рибальченко Ю. 6 кл.

Гречко О. 8 кл.

Назарова О. 8 кл.

Крамаренко О. 7 кл.

Одорожа В. 9 кл.
Вронська В. 6 кл.
Лавриненко М. 6 кл.
Кравченко Н. 5 кл.
Одорожа Л. 9 кл.
Рошкан Ю. 5 кл.

Лавриненко В. 6 кл.

Лавриненко О. 9 кл.

Козубенко Ж. 7 кл.

Галицька Н.П.

Тимофєєв В.Я.

Граждан К.М.
Піштіган О.А.
Гриценко В.Н.
Кл. керівники
Малькова М.С.
Гриценко В.Н.
Класоводи.

Вронська В.М.

Лавриненко П.М.
Катющева Т.В.

Тимофєєва С.В.

Тимофєєв В.Я.
Лавриненко П.М.
Гриценко В.Н.
Буравицька Р.М.
Галицька Н.П.

Завідуюча райвно Баришева К.В. перейшла працювати в
сільськогосподарський технікум. Начальником відділу освіти стала
Добриніна З.І.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
«Про Національну програму відродження та розвитку Українського
козацтва на 2002-2005 роки»

З метою відродження та розвитку історичних, господарських та культурних
традицій Українського козацтва, сприяння громадській злагоді в суспільстві
постановляю:

Схвалити Національну програму відродження та розвитку Українського
козацтва на 2002-2005 роки (далі Програма), що додається.

Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді Міністрів
Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським
адміністраціям ужити заходів щодо виконання зазначеної Програми.

Кабінету Міністрів України під час підготовки проектів Державного бюджету
України передбачити, починаючи з 2002 року, кошти для виконання Програми та
встановити контроль за їх витрачанням.

Координаційній раді з питань розвитку Українського козацтва при
Президентові України вжити заходів щодо залучення в установленому порядку
позабюджетних коштів для виконання Програми.

Запропонувати Національній академії наук України, Академії педагогічних
наук України здійснювати методичне і наукове забезпечення виконання Програми.

м. Київ, 15 листопада 2001 року №1092/2001. Президент України Л.Кучма.

7-9 листопада 2001 року я разом з методистами з виховної роботи
районних методичних кабінетів Одеської області (Трифонова Г.М. та ін.)
брав участь в обласному семінарі керівників районних секцій МАН при
обласному Центрі дитячої та юнацької творчості. Зустрічі з науковцями,
методистами, особисті — з козаками, багато в чому допомогли
становленню школи козацько-лицарського виховання.

7 листопада йшов осінній дощ. Ми чекали 9-го тролейбуса на
зупинці у залізничного вокзалу. На Куликове поле промарширували
колони під червоними прапорами. Вони йшли до пам'ятника Леніну.
Потім, вже в 2007 році, цей пам'ятник демонтують.

. Почав напрацьовувати матеріал для книги «Адамівська Січ -
школа козацько-лицарського виховання». 17.11.2001 року перший раз
працював в міській бібліотеці ім. М.Горького; допомагала методист
Г.М.Трифонова.

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ

7 грудня до Дня Збройних Сил України було проведено змагання джур «А ну-
мо, хлопці-козаки!». Готувала свято Галицька Н.П. На свято приїхали гості з
районного методичного кабінету — Трифонова Г.М., Гайдашенко Т.П., Данилова Т.О.
Хлопці продемонстрували чудеса спритності та інтелекту. Переможці отримали
величезний торт (від РМК), переможені теж не були в накладі — отримали кілограм
шоколадних (дуже смачних) цукерок (теж від РМК).

І знову в Адамівській школі Новорічне попурі. Кожен клас готував свою казку: 5
клас — «Капризне яйце», 6 клас — «Зимова казка», 7 клас — «Незвичайна реклама», 8
клас — «Телепузики», 9 клас — «Казка для дорослих». Глядачі (батьки, друзі
громадськість) були в захваті.

На Новорічні свята приїхала з РМК гостя — Трифонова Г.М. її відгук на роботу
Ради джур та дан надрукувала шкільна газета: «У Адамівській школі козацько-
лицарського виховання створено сучасна модель самоврядування у формі Козацької
отаманської республіки. Діяльність органу самоврядування в школі (Рада джур та
дан) сприяє згуртуванню шкільного колективу, розвитку громадської думки, процесу
соціалізації учнів, більш ефективному входженню у доросле життя.

Через шкільне самоврядування в школі відбувається процес підготовки
майбутніх активних громадян демократичної держави. Діти — учасники життя, а не
сторонні спостерігачі. Вони радіють роботі, виявляють винахідливість у праці,
бажають взяти на свої плечі важку справу. Вихованці вчаться поважати одне одного
та дорослих, в школі панує атмосфера доброзичливості та взаємної допомоги».88

У видавництві «СП «ПЕТРЕКС» надрукував книги:

1. В.Я.Тимофєєв. Адамівська Січ. Видавництво «СП «Петрекс».
Білгород-Дністровський. 2001 -2003.

Про козацтво Адамівської громади: козаків та козачок, молодиків та
берегинь, джур та дан, козачат та лель.

Т. 14. 2001-2003. Підручники школи козацько-лицарського
виховання. Частина 3. Родовід козацький. (31.12.2001). 150 стор.
Частина 4. Козацьке духовиховання. (31.12.2001). 150 стор. Частина 5.
Козацькі традиції. (31.12.2001). 150 стор. Частина 6. Історія козацької
культури. (31.12.2001). 150 стор. Частина 13. Історія Українського
козацтва. (07.11.2001). 138 стор. Частина 14. Козацька Конституція.
(31.12.2001). 150 стор.

8-Й ЕТАП. СІЧЕНЬ 2002-ГРУДЕНЬ 2002. КРАЩИЙ ОСВІТЯНИН

УКРАЇНИ.

Цікавий досвід творчої роботи Валерія Яковича Тимофєєва, директора
Адамівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня Білгород-Дністровського району
Одеської області, яка працює в режимі навчально-виховного закладу нового типу -
школи козацько-лицарського виховання. Педколектив широко використовує давні
козацькі традиції, кодекси лицарської честі, гуманістичні та демократичні ідеї і
адекватні засоби виховного впливу на підростаюче покоління.

Особистісне зорієнтоване виховання, реалізація принципів виховання
громадянськості, гуманізації і демократизації, безперервності, культуровідповідності
— вагомі аспекти неординарної моделі учнівського самоврядування. Ця модель
учнівського самоврядування має три етапи виховання козака та берегині: козача-
джура-козак; леля-дана-берегиня.89

34. СІЧЕНЬ-БЕРЕЗЕНЬ 2002. УЧНІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ.

На основі Національної програми відродження та розвитку
Українського козацтва на 2002-2005 роки були розроблені Одеська

88 Річ про Адамівську Січ. №50, грудень 2001. Адамівка.

89 В.Тимофєєв. Освіта. №52, 6-11.2002. Київ.

обласна та регіональна (Білгород-Дністровський козацький регіон)
програми відродження та розвитку Українського козацтва, розроблені
заходи райдержадміністрації та її структурних підрозділів щодо
виконання цієї програми.

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

Про заходи районної державної адміністрації щодо виконання Національної
програми відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки

На виконання Указу Президента України від 15 листопада 2001 року
№1092/2001 «Про Національну програму відродження та розвитку Українського
козацтва на 2002-2005 роки» та розпорядження голови облдержадміністрації від 28
грудня 2001 року №1097/А-2001:

Затвердити заходи районної державної адміністрації щодо виконання
Національної програми відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005
роки.

Контроль за виконанням розпорядження покласти на заступника голови
районної державної адміністрації Орлову В.В.

В. о. голови районної державної адміністрації

П.І.Головатий

м. Білгород-Дністровський, 10 січня 2002 року, №10/2002.

НаДвадцять другій нашій Козацькій Раді затвердили Заходи
щодо розвитку козацтва в районі й вирішили подати їх на затвердження
до районної державної адміністрації.

Додаток

до розпорядження голови районної державної адміністрації
№10/2002 від 10.01.2002 року

ЗАХОДИ

районної державної адміністрації щодо виконання Національної програми
відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки

Заходи

Термін

викона

ння

Відповідальні за

виконання

Розробити та запровадити систему інформаційно-
аналітичного забезпечення діяльності Координаційної ради з
питань розвитку Українського козацтва у Білгород-
Дністровському районі.

Утворити районну комісію з питань розробки пропозицій до
комплексної програми господарської діяльності районних
осередків Українського козацтва та надати зазначені
пропозиції Координаційній раді з питань розвитку

2002-
2004 рр

І

півріччя
2002 р

Відділ з питань
внутрішньої політики

Управління економіки,
сільського
господарства та
продовольства

№

1

Українського козацтва в районі.

Залучати козацькі громадські формування до проведення
рейдів з охорони лісів та водних живих ресурсів району.

Вивчити можливості утворення у районі нових козацьких

творчих самодіяльних колективів, надавати підтримку

створеним мистецьким колективам, провести районний
фестиваль-огляд козацького мистецтва.

Забезпечити інформаційну підтримку реалізації основних
положень Національної програми відродження та розвитку
Українського козацтва на 2002-2005 роки.

Започаткувати відповідні рубрики, тематичні сторінки,
передачі з метою висвітлення надбань історії, культури,
традицій українського козацтва, систематично влаштовувати
книжкові та документальні виставки з цих питань.

Проводити прес-конференції, брифінги, «круглі столи» із
залученням до співпраці представників органів виконавчої
влади і місцевого самоврядування, науковців, представників
архівів, музеїв та бібліотек. Регулярно забезпечувати редакції
ЗМІ інформаційними листами та прес-релізами.

Спільно з козацькими товариствами організувати військово-
патріотичне виховання учнівської молоді, започаткувати при
проведенні районних змагань серед допризовної молоді
показові виступи спортсменів з козацьких видів единоборств.

Постійн
о

Протяг

ом
2002-
2004 рр

Протяг

ом
2002-
2005 рр

Протяг

ом
2002-
2005 рр

Протяг

ом
2002-
2005 рр

Протяг

ом
2002-
2005 рр

Дністровська
територіальна
інспекція екологічної
безпеки,
сільвиконкоми

Відділ культури

Відділ з питань
внутрішньої політики,
редакції: газети

«Советское
Приднестровье»,
радіомовлення

«Новини
Придністров'я»

Відділ культури,
редакції: газети

«Советское
Приднестровье»,
радіомовлення

«Новини
Придністров'я»

Відділи культури,
освіти, сільвиконкоми

Відділи фізичної
культури та спорту,
культури, освіти,
сільвиконкоми

4

6

8

Утворити козацькі військово-спортивні клуби за місцем
проживання.

Започаткувати щорічне проведення районних змагань з
1 козацьких видів единоборств та вправ у володінні історичною

зброєю.

Розробити районну комплексну програму господарської

діяльності Українського козацтва.
1

Сприяти розробленню і впровадженню програми організації
козацьких селянських (фермерських) господарств і

1

колективних сільськогосподарських підприємств,

кооперативів, садівницьких та господарських товариств,
промислів тощо.

Сприяти утворенню цільових позабюджетних фондів
1 Українського козацтва для його відродження, розвитку та

підтримки.

Започаткувати проведення на базі Адамівської середньої
школи конкурсу на краще знання військової історії України
1 серед учнів випускних класів загальноосвітніх шкіл району.

У рамках кіносвята «Козаки йдуть» провести: передсеансові
концерти-конкурси на краще виконання козацьких пісень, дум
та кантатів за участю самодіяльних та професійних артистів;
виставки майстрів сучасного декоративно-ужиткового
мистецтва; творчі змагання школярів на знання історії

Протяг

ом
2002-
2005 рр

Протяг

ом
2002-
2005 рр

2002 р

2002-
2003 рр

Протяг

ом
2002-
2005 рр

Щорічн
о

з

нагоди
річниці

ЗСУ

2002-
2003 рр

Відділи фізичної
культури та спорту,
оборонної та
мобілізаційної роботи,
сільвиконкоми

Відділ фізичної
культури та спорту,
сільвиконкоми

Управління сільського
господарства і
продовольства,
управління економіки

Управління сільського
господарства і
продовольства,
сільвиконкоми

Управління сільського
господарства і
продовольства

Відділи у справах сім'ї
та молоді, оборонної
та мобілізаційної
роботи, освіти,
сільвиконкоми

Відділи культури,
освіти, з питань
внутрішньої політики

1

козацької України; зустрічі кіноглядачів з громадськими
діячами — представниками Українського козацтва.
Організувати показ низки художніх, документальних та
науково-популярних фільмів про козацький період української
історії.

Проводити щорічні меморіальні акції з упорядкування
старовинних козацьких поховань, що розташовані на
території району.

У період призову громадян України до Збройних Сил України
здійснювати заходи щодо проводів призовників району на
строкову військову службу за участю представників
Українського козацтва.

Спільно з підрозділами Південного напрямку Прикордонних
військ України розглянути питання щодо участі козацьких
громадських формувань у сприянні охорони Державного
кордону України на території району.

Залучати козацькі товариства до військово-патріотичного

виховання, фізкультурно-спортивної, туристично-краєзнавчої
9 та культурно-просвітницької роботи серед учнівської молоді.

Запровадити в навчальних закладах району дитячо-юнацьку

військово-патріотичну гру «Сокіл» як форму військово-

патріотичного виховання, спортивно-масової та оборонно-
масової роботи .

Організувати спільну роботу навчальних закладів та
козацьких товариств щодо виховання молоді на засадах

2

патріотизму, демократії, високої моралі та захисту

Батьківщини. Організувати семінари, читання з проблем
козацького руху на Україні, культури Українського козацтва.

Посилити спільну роботу навчальних закладів з Ізмаїльським

2

державним педагогічним інститутом щодо пошуку та вивчення

2

архівних документів з питань історії Українського козацтва.

Щорічн
о

до
14.08

Протяг

ом
2002-
2005 рр

2002 р

Протяг

ом
2002-
2005 рр

2002 р

Протяг

ом
2002-
2005 рр

Протяг

ом
2002-

Відділи у справах сім'ї
та молоді, з питань
внутрішньої політики,
сільвиконкоми

Відділ оборонної та
мобілізаційної роботи,
сільвиконкоми

Відділ оборонної та
мобілізаційної роботи,
сільвиконкоми

Відділи оборонної та
мобілізаційної роботи,
освіти, сільвиконкоми

Відділи оборонної та
мобілізаційної роботи,
освіти, сільвиконкоми

Відділи освіти,
культури

Відділ освіти

2005 рр

Організувати спільно з вузами першого рівня акредитації
2 Щорічн

виставки студентських творчих робіт під девізом «Козацькому Відділ освіти

3о

роду нема переводу».

Організувати екскурсії студентів, учнівської молоді до Протяг
2 пам'ятних місць Одещини, пов'язаних з історією Українського ом

Відділ освіти

4 козацтва. 2002-

2005 рр

Заступник голови — керівник апарату районної державної адміністрації П.М.Ігумнов

ОРГАНІЗАЦІЯ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ В ШКОЛІ КОЗАЦЬКО-

ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ

За допомогою тільки школи побудувати світ
неможливо, але й без допомоги школи теж неможливо.

Учнівське самоврядування — це здійснюване самими школярами управління
справами своїх колективів. У школі воно охоплює всі первинні, проміжні та
загальношкільні учнівські колективи, товариства, клуби, інші об'єднання учнів.

Учнівське самоврядування — це форма демократичної побудови життя
учнівського колективу, яка передбачає:

широку участь учнівських самодіяльних організацій та їхніх виборчих органів
в управлінні найважливішими питаннями своєї життєдіяльності з урахуванням
інтересів учнів різних вікових груп;

формування високих моральних якостей, інтелектуальних і організаторських
здібностей;

удосконалення практичних умінь та навичок у процесі колективного
визначення важливих цілей із подальшою їх реалізацією.

Самоврядування — дієвий спосіб поєднання теорії та практики у вихованні
громадянина демократичного суспільства, своєрідна практична частина
громадянської освіти та виховання. Учні на практиці засвоюють свої права та
обов'язки.

В Адамівській школі козацько-лицарського виховання Білгород-Дністровського
району Одеської області вже декілька років функціонує модель учнівського
самоврядування, що базується на традиціях лицарської верстви українського народу
(козацтва).

Спостереження за розвитком сучасного українського суспільства (зокрема,
нашої Адамівської територіальної громади) показують, що відбувається
«звужування» держави — громада все більше бере на себе її функції, а громадяни
все частіше спільно вирішують проблеми, не звертаючись по допомогу до державних
органів. Це пов'язано із загальною тенденцією нашого часу, з переходом від
державного до державно-громадського управління.

Ефективність нової схеми державно-громадського управління визначається
рівнем громадянської культури всіх членів суспільства, і тому (у теперішніх складних
умовах державотворення) школа повинна керуватись принципом пріоритету прав
особистості над інтересами суспільства і держави, гуманізму, свободи, демократії,
миру, національної злагоди, надаючи дитині, підлітку, юнакові (юнці) ще в школі
навичок громадського самоврядування, виховуючи лідера ХХІ століття, людину, яка

буде в змозі приймати доленосні рішення в житті громади, регіону, держави і бути
відповідальним за них.

Проблема визначення універсального типу самоврядування, який забезпечив
би позитивний результат, постійно хвилює педагогів. У педагогіці спостерігалось
чимало спроб зробити самоврядування схожим на якісно працюючий механізм (ми
пам'ятаємо учнівські комітети часів радянського періоду), але історія розвитку
педагогіки учнівського самоврядування доводить, що навіть сьогодні ми не
наблизились до цього ідеалу, не змогли створити ідеальний механізм під назвою
«учнівське самоврядування». Це не свідчить про безсилля науки в дослідженні
природи людини чи про недостатність пошуку педагогів-практиків. Психолого-
педагогічна наука і передова новаторська практика не змогли зробити учнівський
орган самоврядування школи певним «штучним інструментом».

Що ж заважає знаходженню ідеального механізму? Розмаїття цілей та завдань
самоврядування, елементів змісту та видів форм моделей. Багатоваріантність умов і
засобів управління. Неоднозначність виявлення закономірностей самоврядування в
залежності від індивідуальних особливостей дітей і багатьох інших факторів.

.Немає єдино вірного підходу до виховання лідера, а є лише велике
розмаїття ідей щодо організації цієї роботи. Головна ідея — ідея багатоваріантності
моделей учнівського самоврядування (і взагалі організації навчально-виховного
процесу!).

.В Адамівській школі функціонує модель державно-громадського управління,
яка базується на дотриманні прав та обов'язків усіх суб'єктів навчально-виховного
процесу: учнів, учителів, батьків, громадськості. Однією із складових частин його є
учнівське самоврядування у формі Козацько-Отаманської республіки.

Вищим органом учнівського самоврядування Адамівської школи козацько-
лицарського виховання є коло джур і дан (загальні збори учнів 5-9 класів), яке
збирається не рідше 2-х разів на навчальний рік: у травні та у вересні.

На колі джур і дан заслуховується звіт про роботу ради джур і дан, обирається
новий склад ради джур і дан (травень) та затверджується план роботи ради джур і
дан (вересень). Новий склад ради джур і дан оновлюється не менш як на третину її
членів і обирається терміном на один навчальний рік.

Рада джур і дан обирається у кількості 15 осіб (головного отамана ради джур і
дан, головної берегині ради джур і дан, писаря ради джур і дан та 12 отаманів
(берегинь) паланок (секторів роботи). Рада джур і дан працює за 4 циклами
напрямків роботи (всього напрямків роботи — 10).

У школі є узгоджувальна рада джур і дан (у випадку розбіжностей в поглядах
на якусь проблему між джурами та данами), яка складається з ради отаманів загонів
і ради дан (берегинь) загонів. Отаманів та берегинь обирають на класних зборах
джур і дан терміном на один навчальний рік.

До узгоджувальної ради джур і дан на правах співголів ради входять: головний
отаман ради джур і дан та головна берегиня ради джур і дан.

Узгоджувальна рада джур і дан разом із писарем ради джур і дан складає
координаційну раду цікавих справ.

З числа молодих козаків 9 класу обирається суд козацької честі терміном на
один навчальний рік у такому складі: суддя, радник, писар. Лелі, дани, берегині не
підсудні суду козацької честі.

Крім отаманів та берегинь, класні збори джур і дан обирають терміном на один
рік (із обов'язковим піврічним звітом про роботу і можливістю переобрання) писаря,
хорунжого, бунчужного, товмача, скарбничого та інших посадових осіб керівного
складу класного козацького загону.

Ця модель учнівського самоврядування працює у школі козацько-лицарського
виховання з 1998 року і на практиці довела доцільність виховання національної

самосвідомості, громадської активності, формування творчої особистості козачат,
зміцнення фізичного і морального здоров'я.90

Невпинно підвищувався авторитет блоку «Наша Україна», що
об'єднував різні політичні сили, на його мітингах збиралися громадяни
різних поколінь і соціальних груп. Виникав ледь не на очах
громадянський ентузіазм, забувалися протиріччя.

31 березня 2002 року за депутатські мандати до Верховної Ради
змагалися представники 33 політичних партій і виборчих блоків.
Несподівано для багатьох про урядовий блок «За єдину Україну» («За
ЄДУ»), список якого очолили В.Литвин і А.Кінах, одержав лише 11,8
голосів. Блок В.Ющенка «Наша Україна» одержав найбільшу кількість
голосів — 23,6%, Компартія України — 20%.

Голова районної державної адміністрації Шевченко П.І. перейшов
працювати в обласну державну адміністрацію. Новим головою
райдержадміністрації став Котов О.П.

Пройшли вибори до місцевих органів влади. Адамівським сільським
головою обрали Бурлай Марію Анастасівну.

Директор Білгород-Дністровського сільгосптехнікуму Попа Л.М.
запропонував мені посаду заступника директора з гуманітарної освіти та
виховання.

Було розроблено та затверджено навчальний план школи козацько-
лицарського виховання та програми з основних предметів школи такого
типу.

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ШКОЛИ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання розроблено з
урахуванням вимог Закону про освіту та основних положень Державної національної
програми „Освіта". Він є перехідним для поступового трансформування
загальноосвітньої школи у школу козацько-лицарського виховання, поступового
приведення змісту навчально-виховного процесу у відповідність із сучасними
суспільними і особистими потребами.

Навчальний план створює передумови для здобуття повноцінної освіти всіма
козачатами з урахуванням державних вимог, регіонально-національних
особливостей, місцевих запитів та потреб особистостей. Цьому сприяє виділення у
змісті освіти двох компонентів: державного і шкільного.

Державний компонент має забезпечити соціально необхідний для кожного
козачати обсяг і рівень знань, умінь і навичок (державний стандарт загальної
середньої освіти) і відповідає змісту державного компонента загальноосвітньої
школи, на базі якої функціонує школа козацько-лицарського виховання.

Шкільний компонент складається з курсів за вибором і факультативів,
додаткових занять і консультацій (індивідуальних та групових) та гурткових занять,
перелік яких затверджує Велика рада школи. Шкільний компонент знаходиться в
повному її розпорядженні і реалізується для задоволення потреб дітей в організації
компенсуючих і розвиваючих занять, посиленні окремих предметів (зокрема,

90 В.Тимофєєв. Наша школа. №2, 2002. Одеса. Річ про Адамівську школу. №38, вересень 2001.
Адамівка.

козацько-лицарського направлення), введення нових курсів, поглибленого вивчення
предметів, занять учнів за індивідуальними програмами тощо.

При потребі, за наявності вільних годин, замість одного виду занять шкільного
компонента (наприклад, курси за вибором) можна проводити інші (консультації
тощо).

Мінімальна наповнюваність груп для факультативних занять і курсів за вибором
— 5 учнів. При потребі можуть створюватись міжкласні та міжшкільні факультативі і
курси за вибором учнів.

За рішенням місцевих рад депутатів факультативи і групи для вивчення курсів
за вибором можуть комплектуватися незалежно від наявної кількості учнів.

Додаткові заняття і консультації в межах виділених годин проводяться з групою
учнів з будь-якою наповнюваністю або з окремими учнями.

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання. Варіативна

частина. Цикли і напрямки.

Девіз напрямки (основна ідея)

Від козацьких секретів здоров'я, тіловиховання
— до олімпійських вершин.

Рідну Україну захищай по-лицарському, до
загину.

Козацькому роду нема переводу.

Любіть Україну, як сонце любіть.

Козацькими шляхами — до висот української
духовності.

Плекати український храм природи.

Всеукраїнська толока, особиста праця — тобі,
Державна Україна.

Науку і техніку — на службу нації, Україні.

Цикли предметів

І КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ

ДУХОВНА КУЛЬТУРА

КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ 7

ДІЯЛЬНОСТІ

8

Напрямки

Система
здоров'я

Козацька
військова
справа

Родовід

Традиції

Козацька
культура

Природа

Праця -
навчання

Наука -
техніка

1

2

3

4

ІІ

5

6

ІУ СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА

Держава — В душі і серці кожного із нас — Соборна Україна.

нація

Історія Козацька наша слава не вмре, не поляже.

10

козацтва

„Класи

Напрямки

Система

1

здоров'я

Козацька

військова
справа

Родовід

Традиції
Козацька

культура

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання. Варіативна частина.

Шкільний компонент та гуртки.

10

Природа

Праця -
навчання

Наука -
техніка

Держава -
нація

Історія
козацтва

Козачата та Лелі

Джури та Дани

Молоді Козаки та
Берегині

1

23

4

5

6

7

89

10 11

Діюча програма з фізичної культури. Система козацького тіловиховання.
Авторська програма.

Діюча програма з валеології.

Козацьке військове мистецтво.
Авторська програма.

Діюча
програма

з ДПЮ.

12

Вивчення свого родоводу та видатних
козацьких родів. Авторська програма.
Діюча програма з українознавства та
авторські спецкурси.

Діючи програми факультативів, курсів за вибором
та гуртків з мистецтва, культури та ін.
Українська козацька культура. Авторська програма.

Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з природничих
дисциплін та авторські спецкурси.

Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з навчальної та
предметної діяльності, в тому числі й козацьких промислів.

Олімпіади та інтелектуальні змагання.

Авторські спецкурси. Робота МАН.

Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з технічної творчості.

Вивчення козацької Конституції.

Діюча програма з правознавства.

Авторська програма.

Історія козацтва. Авторська програма.

6

7

8

9

ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ЗА НАПРЯМКАМИ ШКОЛИ КОЗАЦЬКО-

ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ

Вашій увазі пропонуються декілька програм основних курсів, які викладаються
в школі козацько-лицарського виховання за рахунок варіативної частини навчального
плану. Курси розраховані, в основному, на 18 годин (один семестр).

Програми дають змогу побачити у якому обсязі йде в школі вивчення циклу
козацько-лицарських дисциплін.

Програми згруповані за напрямками роботи школи в слідуючи цикли:

КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ

Програма курсу «Козацьке тіловиховання».

Програма курсу «Козацьке військове мистецтво».

ДУХОВНА КУЛЬТУРА

Програма курсу «Родовід».

Програма курсу «Психологія духовного розвитку».

Програма курсу «Традиції».

Програма курсу «Історія козацької культури».

КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Програма курсу «Основи екологічних знань».

Програма курсу «Основи сучасного фермерського господарства».

Програма курсу «Тваринництво і основи підприємницької діяльності».

Програма курсу «Рослинництво і основи підприємницької діяльності».

Програма курсу «Організація і методика науково-дослідної діяльності
учнів».

Програма курсу «Основи техніки».

СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА

Програма курсу «Історія українського козацтва».

Програма курсу «Козацька Конституція».

35. КВІТЕНЬ-ВЕРЕСЕНЬ 2002. НАРОДЕ, ВИХОВУЙ СИНА.

Після виборів до парламенту 2002 року виконавча влада шляхом
підкупу, шантажу та інших маніпуляцій сформувала у Верховній Раді
слухняну президентську фракцію «Єдина Україна». Через недостатню
солідарність опозиції («Наша Україна», Соціалістична партія України,
Блок Юлії Тимошенко, Компартія України) пропрезидентські фракції
після двох тижнів сеперечок зуміли досягти бажаної мети: головою
Верховної Ради було обрано В.Литвина.

ВИТЯГ З НАКАЗУ №100
по відділу освіти Білгород-Дністровської райдержадміністрації

від 04.04.2002 року

Про підсумки атестації педагогічних працівників
району за 2001-2002 навчальний рік

Керуючись рішенням районної атестаційної комісії при відділі освіти Білгород-
Дністровської районної державної адміністрації по атестації педагогічних працівників
(протокол №1 від 29.03.2002 року) та наказу №231 від 01.10.2001 року «Про
атестацію педагогічних працівників закладів освіти району у 2001-2002 навчальному
році»,

НАКАЗУЮ:

Встановити кваліфікаційну категорію — «спеціаліст вищої категорії»
Тимофєєву В.Я. — Адамівська ЗОШ.

Присвоїти педагогічне звання «вчитель-методист» Тимофєєву В.Я. -
Адамівська ЗОШ.

Начальник відділу освіти З.І.Добриніна

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Біологія в школі. МАН.

З досвіду роботи Тимофєєва В.Я.

Загальновідомо, що одне з найважливіших завдань школи — виховати у
школяра свідоме ставлення до праці, розвинути необхідні практичні навички,
прагнення до самостійного оволодіння знаннями, інтерес до дослідницької
діяльності.

Велике значення у цій справі мають шкільні біологічні дисципліни, одну з яких -
ботаніку — викладає Тимофєєв Валерій Якович.

Валерій Якович має достатню теоретичну, практичну та методичну підготовку:
закінчив агрономічний факультет Одеського сільськогосподарського інституту та
біологічний факультет Одеського державного університету; працює в школі 29 років,
у 1999 році пройшов перепідготовку як учитель біології при Одеському інституті
удосконалення вчителів.

В процесі викладання біології Тимофєєв В.Я. виховує в учнів естетичні смаки,
патріотичні почуття, розвиває любов до самостійної праці, прагнення до охорони
природи, примноження її багатства.

За роки роботи Валерій Якович створив оригінальну систему роботи, яка
будується на авторській методиці.

Уроки біології, лабораторні заняття, практичні роботи та позакласна робота
дозволяють учителю озброїти учнів глибокими та міцними знаннями про живу
природу, про використання біологічних законів в практиці сільського господарства,
сформувати їх загальнолюдські погляди на природу.

Валерій Якович вважає, що мета вивчення ботаніки — дати учням
загальноосвітні знання про рослини та рослинний покрив землі. Знання елементів
морфології, анатомії, фізіології, екології, систематики, географії, філогенії рослин,
палеоботаніки, мікробіології, агрономії необхідні, щоб учні розуміли роль рослин в
природі та сільському господарстві, бо без нього неможливо науково обґрунтоване
використання та відтворення рослинних багатств.

Вивчення програмового матеріалу вчитель планує з урахуванням сезонних
явищ в житті рослин.

У 6 класі на основі спостережень та простих дослідів В.Тимофєєв формує в
учнів загальне поняття про рослину в цілому.

Учитель вважає, що головним при вивченні ботаніки є знання про біокосмічну
роль рослин, які збагачують повітря киснем; рослини на Землі створюють органічні
речовини, які необхідні всьому живому; фотосинтез, який відбувається у листах -
особливість зелених рослин.

Він вважає, також, що необхідно підкреслювати, що рослина не живе
ізольовано, а завжди разом із другими живими організмами. Тому екології рослин
повинно приділятись велике значення. Валерій Якович так будує вивчення ботаніки,
що це дає можливість учням поступово йти до все більших та більших узагальнень,
спираючись на матеріал, який пройдено та повторюючи його на уроках.

На знаннях та практичних навичках, які формує в учнів 6 класу учитель,
будується вивчення біології у подальших класах: це і роботи з мікроскопом,

приготування мікропрепаратів, визначення морфологічних, біологічних та
систематичних ознак, постановка дослідів, фіксація спостережень.

Шкільну ботаніку Валерій Якович вивчає з учнями на натуральному матеріалі,
рослинах, які вирощують біля школи на дослідній ділянці, у кутку живої природи, у
класі, вдома. Все це дозволяє вести викладання із використанням живих рослин, із
проведенням практичних робіт та застосуванням наочності.

Вчитель вимагає правильного, ретельного відношення до практичних робіт із
застосуванням знань та навичок, допомагає підвищувати культуру праці та
прищеплює уміння керуватися знаннями (теорією) у роботі (практиці).

Він вважає, що постійне спілкування з природою, з рослинами дозволяє
здійснювати естетичне виховання — бачити красиве, створювати красиве в праці та
навкруги себе й поступати красиво. Разом із тим, пізнаючи рослинний світ, учні
вчаться любити природу та охороняти її.

Педагогічним кредо у викладанні ботаніки Тимофєєв В.Я. вважає вираз
К.Д.Ушинського: «Основний закон дитячої природи можна виразити так: дитина
потребує діяльності безперервно й стомлюється не діяльністю, а її одноманітністю та
однобокістю». З урахуванням цього й будує Валерій Якович вивчення ботаніки.

Школа повинна підвищувати ефективність та якість навчання й виховання.
Рішення цього завдання сприяє позакласна та позаурочна робота, яку проводить
учитель у тісній взаємодії із класними уроками та другими навчальними заняттями.

Позакласну роботу з ботаніки Валерій Якович організує в позаурочний час.
Вона не обов'язкова для всіх учнів і тому охоплює головним чином тих, які виявляють
інтерес до біології. Зміст позакласної роботи не ограничується рамками навчальної
програми, а значно виходить за її межі й визначається в основному інтересами учнів,
які часто складується під впливом учителя.

Позаурочну роботу з біології учитель проводить поза уроком з усіма учнями за
спеціальними завданнями. По виконанню позаурочних завдань учні отримують
оцінки у класний журнал. Це — спостереження з теми, яку вивчають учні, літні
практичні завдання, домашні завдання практичного характеру.

Як вважає Валерій Якович, добре організована позакласна робота має велике
навчально-виховне значення. Вона дозволяє учням значно розширити, усвідомити та
поглибити отримані на уроках знання, перетворити їх в стійки переконання, тому що
в процесі позакласної роботи, яка не обмежена рамками уроку, є великі можливості
для використання спостереження та експерименту — основних методів біологічної
науки. Проводячи експеримент, спостереження за явищами, учні набувають на
основі безпосереднього сприйняття конкретні уявлення про предмети та явища
дійсності, яка їх оточує. Ці спостереження та досліди залишають більш глибокий слід
у пам'яті дитини, ніж докладна розповідь учителя.

Тимофєєв В.Я. вважає, що конкретність явищ, які спостерігаються,
необхідність стисло записати те, що спостерігаємо, зробити висновки, а потім
розказати про це на уроці або занятті гуртка — все це сприяє розвитку мислення учня,
спостереження, змушує замислитись над тим, що раніш проходило повз їх увагу.

Широко використовуючи в позакласній роботі завдання, які пов'язані із
проведенням спостережень та дослідів, він розвиває у школярів дослідницькі нахили.

Позакласна робота, впевнений Валерій Якович, дозволяє виховувати
різнобічні інтереси школярів, значно поглибити та розширити їх в необхідному
напрямку. Позакласна робота сприяє виявленню нахилів та обдарувань учнів,
допомагає їм вибрати майбутню професію: так і учні Адамівської школи вибрали
професію, яка пов'язана із агрономією — Бондарь В.М., Басюк Л.В., Старченко Н.В.,
Буравицька Н.В. та ін. Як каже учитель, в процесі позакласної роботи, виконуючи
різноманітні досліди, проводячи спостереження, займаючись суспільно корисною
працею, школярі тісно контактують із живою природою, яка захоплює людину і
надовго зберігає в ній чистоту, цілісність та чуйність душі.

Основні форми й види позакласної роботи з біології, які використовує
Тимофєєв В.Я.:

1. Індивідуальна форма позакласної роботи. її учитель проводить, бажаючи
задовольнити запити окремих учнів, які цікавляться біологією. Валерій Якович
пропонує цим учням провести спостереження в природі, прочитати науково-
популярну книгу, зробити наочний посібник, підібрати матеріал для стенду, або
пропонує учням займатися в Малій Академії наук «Прометей».

Ця робота дозволяє постійно тримати в полі зору закоханих у біологію учнів,
розвивати їх інтереси в правильному напрямку, підбирати їм індивідуальні завдання,
ускладнювати й розширювати їх зміст. Вона пов'язана з видами знань, які включають
самостійні дослідження, що дозволяє залучити школярів до роботи МАН.

Як же навчати школярів творчості, зокрема, науковому? Досвід роботи у МАНі
дає можливість Тимофєєву В.Я. стверджувати, що це — практика! Самостійне
наукове дослідження, яке доступне школяру і в ході цього дослідження — навчання
стратегії дослідження, де навчаючий — учитель — основує навчання на конкретному
вивченні структури наукового експерименту.

З метою об'єднання школярів, учнівської молоді, яка активно займається
науково-дослідною, експериментальною, конструкторською та винахідницької
діяльністю, в 1980 році організаційно оформилась в Одеському регіоні Мала
Академія Наук «Прометей». Тоді ж вона була створена в Адамівці. Створена секція
була не на пустому місці.

Ще в 70-ті роки школярі Адамівської школи виконували самостійні
дослідження: Володя Бондар — «Мешканці прісних водойм осель с. Адамівка» (за
матеріалами великої калюжі, яка ніколи не пересихала, у водонапірної башти у
околиці села), Гена Мацегора — «Соціоніка класу», Люда Макаренко — «Агротехніка
кукурудзи» (тут було використано оригінальний агротехнічний прийом, який взято у
мешканки с. Благодатне — Романової М.Ф. — зрізали верхню частину стебла після
оформлення початку — врожай підвищується на третину!), Сергій Дуб, Ігор Гавлюк,
Юра Шаповал, Сергій Антонюк, Саша Паламарчук, Коля Козубенко, Ваня Одорожа -
досліджували причини та методи вилучення паразитних зв'язків у
радіолюбительських конструкціях (були розроблені рекомендації для конструкторів-
любителів), Ваня Якубський — «Динаміка РН харчів в залежності від сезону та вплив
її на самопочуття людини» (паралельно велася робота з дослідження індикаторів РН
з рослинного матеріалу).

Із 80-х років Адамівські «манівці» зосередили увагу на активному процесі
навчання, котрий включав виконання самостійної дослідницької роботи під
керівництвом фахівця: Юра Золотовський, Олег Бугайов, Павлик Кочман займалися
вивченням біології грака (науковий керівник — вчений ОДУ Гурський І.Г.), Саша
Козаченко, Вітя Крамаренко, Толя Гавлюк — моделюванням реакцій поведінки
робота-розвідника на базі іграшки-лунохода, Міша Маринеску, Вова Колеснік -
вивчали шляхи міграції птахів (керівник — вчений КДУ — Серебряков В. А.), були у
хлопців заохочення від вчених Київського державного університету, Каневського
заповідника, Сергій Білоус, Валерій Лавриненко — конструювали автоматичний
радіовузол для школи, ланка Наташі Охременко вивчала вплив кормових добавок на
динаміку ваги поросят (школярі в ті роки на фермі асоціації вирощували 450 свиней і
отримували вагу вище середньоколгоспної!), Сергій Подолько працював над
біоритмотестом, Свєта Соломієнко ставила досліди з малиною, колектив учнів, де
навчалися Віталій Поздняков, Інна Назарова, Олена Кульчицька, Олена Коноваленко
— розробляла систему лікувально-оздоровчих феномаршрутів — ЛЕСОКАБАНОК.

У 90-х роках цикл дослідів на сільськогосподарську тематику провели Андрій
Якубський, Надя Макаренко, Володя Буравицький, Діна Васалакій, Наташа
Крамаренко (научний керівник — академік НАН України Лифенко М.С.), Валерій
Тимофєєв працював над проблемою довгострокового прогнозу погоди (друкувався у
«Юному натуралісті»), Толя Богданов провів дослідження, яке потім поглибили та

розширили два Андрія — Веліков та Старченко (їх тема — «Самоаналіз та
попередження хвороб»), Света Тимофєєва займалася темою «Народний прогностик
та сучасність» (науковий керівник — д.г.н. К.Х.Хмелевський), Діма Кульчицький -
«вплив антропологічного фактору на екосистему с.Адамівка» наукові консультанти -
батьки Діми — вчені агрономи Кульчицькі А.О. та Н.М.), Ваня Лазнян — «Сезонні
явища в природі як індикатори оптимальних строків сіву основних
сільськогосподарських культур нашого краю», Оксана Граждан — «Вивчення.
Картування та відновлення запасів лікарських рослин нашого краю», Таня Гербей
проводить метеоспостереження за погодою, декілька школярів вивчають особливості
клімату нашої місцевості.

Епізодична групова робота проводиться учителем у зв'язку із підготовкою та
проведенням шкільних масових заходів (День птахів, День ліса, Тиждень саду,
Тиждень здоров'я). Для здійснення цієї роботи Валерій Якович підбирає групу учнів,
які цікавляться біологією, доручає їм підшукати необхідний матеріал, випустити
стінгазету, підготувати доповіді, художню самодіяльність.

Гурток юних натуралістів, як вважає Валерій Якович, — основна форма
позакласної роботи, де систематично працюють школярі на протязі року, або
декілька років. Учитель планує на гуртку такі види роботи, як досліди та
спостереження (в природі, на полях та фермах, на шкільній навчально-дослідній
ділянці, в кутку живої природи), екскурсії в природу та сільськогосподарське
виробництво, проведення вечорів, конференцій, підготовка доповідей, рефератів,
участь в охороні природи, випуск стінгазет, видання рукописних журналів,
виготовлення наочних посібників.

Масова робота натуралістичного характеру керується Валерієм Яковичем і
проводиться за активною участю гуртківців, джурового та данового товариства,
учителів-предметників.

.Як і іншим вчителям, Валерію Яковичу доводиться навчати та виховувати
різних дітей. Серед них є прості й відкриті, замкнуті й мовчазні, лагідні й запальні.
Але всі вони з великим нетерпінням чекають уроку свого улюбленого вчителя.

Тонкий психолог, Тимофєєв В.Я. завжди уважний до дітей і не вважає учнів
пасивними користувачами знань. Кожному учневі зрозуміло, яку участь він зможе
взяти в досягненні мети уроку, а педагог пам'ятає, що знання тільки тоді знання, коли
вони здобуті зусиллям власної думки.

Емоційний, розсудливий, вдумливий В.Тимофєєв легко спілкується з дітьми
різних рівнів підготовки, згуртовує їх в єдиний творчий колектив. На його уроці всі
рівні в досягненні мети, у пошуку істини, кожен може висловити свою думку. Своїм
професійним обов'язком Валерій Якович вважає навчити школярів навчатися не
тільки в школі, а й удома. Відвідавши уроки В.Тимофєєва, відчуваєш, що їм
передувала велика підготовча робота.

Крім учителювання, Валерій Якович керує художньою самодіяльністю школи та
села, школою козацько-лицарського виховання, взагалі активну участь бере у
громадському житті села, району. Користується повагою односельців.91

(Річ про Адамівську Січ, Адамівка. №30, листопад 2002; №83, жовтень 2003)

З квітня по вересень 2002 року живемо в Білгороді-Дністровському
на вулиці Перемоги будинок 3б квартира 48. Пишу книгу.

26.06.2002 року виступав на обласному (місто Білгород-
Дністровський та район) семінарі-практикумі завідуючих районними та
міськими відділами освіти з доповід'ю «Створення особистісно-
зорієнтованої навчально-виховної системи у сільській школі-родині (з
досвіду роботи Адамівської школи козацько-лицарського виховання).

91

Річ про Адамівську Січ. №30, листопад 2002; №83, жовтень 2003. Адамівка.

Керівники семінару — Демченко Д.М. (завідуючий облуно), Кавалеров
В.А. (директор Одеського ОІУВ) сказали багато хороших слів про
Адамівську школу. Виступали й Чербаджи М.М. (мер Білгорода-
Дністровського) та Котов О.П. (голова райдержадміністрації).

Народна мудрість говорить: якщо хочеш оставити про себе пам'ять на
п'ятдесят років — саджай сад, на сто — будуй будинок, на тисячу — виховуй сина.
Народ, що бажає зберегти себе в історії, повинен піклуватися про виховання своїх
синів.

В системі освіти виховання відіграє провідну роль, а навчання являється тільки
засобом виховання, і на зміну людині розумній повинна прийти людина вихована й
розумна.

Але сучасний стан виховання загрозливий. Якщо рівень навчання в
загальноосвітній школі становить 0,6 від можливої одиниці, то рівень виховання -
0,3. Цей стан взагалі погіршується, бо практично не зроблено спроби змінити в країні
ситуацію з мораллю на кращу, і школа залишається єдиним гарантом виховання
дитини порядною людиною, патріотом України. Але ж оточення її в буденному житті
не завжди співпадає з тим, чому вчать у школі.

Далекоглядні педагоги-керівники розуміють відновлення чіткої організації
(системи) виховної роботи в школі, і, не зважаючи на сьогоднішні політичні та
економічні труднощі, школа переживає процес реформування. Триває інтенсивне
переосмислення цінностей, долаються консерватизм та стереотипи педагогічного
мислення і ми бачимо, як по різному організують та проводять роботу з виховання
наші школи. У кожної свій стиль роботи, власні методи і прийоми, певні психолого-
педагогічні здобутки. Випаснянська ЗОШ №1 (директор Т.О.Дранішникова) — школа-
вуз, Шабська ЗОШ №2 (директор депутат обласної ради Л.І.Чабан) — школа
естетичного виховання, Старокозацька ЗОШ (директор М.Ф.Кочубинська) — школа
ефективної роботи з обдарованими дітьми, Крутоярівська ЗОШ (директор Є.Г.Сирбу)
— школа практичної реалізації державної освіти національних меншин, Адамівська
ЗОШ (директор В.Я.Тимофєєв) — школа козацько-лицарського виховання.

Вищезгадані директори могли б розказати на сторінках газети про особливості
виховного процесу у своїх школах.

Простий перелік основних напрямків виховної роботи цих шкіл показує
розмаїття цілей та завдань, елементів змісту та видів форм, неоднозначність прояву
закономірностей виховного процесу в залежності від індивідуальних особливостей
шкільного колективу.

У розвинених демократичних суспільствах вихованню громадянських
патріотичних якостей дітей приділяють велику увагу. У кожній державі своя
національна система виховання. У нас своє — козацтво. Це спосіб життя вільної
людини, яка зі зброєю в руках захищала Богом дані їй вольності і права.

Подивіться, як люблять янкі свого ковбоя (пастуха). Він має залізні м'язи, лихо
скаче на коні, стріляє з кольта без промаху, захищає слабих білих й бореться з
аборигенами, тим самим знищує корінну націю Америки — індіанців.

А ми соромимось свого козака — високошляхетної та освіченої людини-лицаря,
бійця, який виходив на бій з наймогутнішою армією Європи — турецької і перемагав її,
захищаючи свій народ, свою землю, не пригноблюючи ніяку іншу націю. До речі, у
козацькій державі неписьменних не було!

У справі національного виховання ми вже маємо велику підтримку органів
державної влади: є Указ Президента України «Про відродження історико-культурних
та господарських традицій українського козацтва» та інші. А також накази
Міністерства освіти та науки України «Про започаткування в рамках позашкільного
виховання у загальноосвітніх навчальних закладах програми «Молода Січ» із
вивченням військово-патріотичних традицій українського козацтва» та інші.

Виконання заходів, що пропонують Укази Президента України, накази
Міністерства освіти та науки, розпорядження глав обласної та районної
держадміністрацій, покликане дати учням додаткову сучасну козацько-лицарську
освіту, забезпечити надійний духовний зв'язок з предками, розвинути стосунки з
сучасниками і зорієнтувати їх на інтереси нащадків. Козацька педагогіка має
забезпечити виховання мужніх і сильних духом громадян України.

Козацько-лицарське виховання — це лише один із можливих шляхів
українського національного виховання. В практиці виховання немає єдиного підходу,
є велике розмаїття ідей щодо організації цієї роботи.92

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Районний турзліт.

Три дні на берегу Дністровського лиману у селі Південне проходив зліт
туристів, організований районним Центром позашкільної освіти і виховання (директор
Т.Ю.Окатова). В ньому взяли участь 17 шкіл, які надіслали 19 команд. Вперше такий
захід було проведено в районі в 1984 році. В 90-ті роки зліти перестали проводити. А
в минулому році їх відновили. Так що цей зліт — дванадцятий.

Члени журі — Добриніна З. І. (зав. райво), Щербина Ю.І. (вчитель
Старокозацької ЗОШ), Окатова Т.Ю. (директор РЦПОВ), Трифонова Г.М. (методист
РМК).

.Вимогливо підійшли до відбору в туркоманду в Адамівській школі. Там
допомогло козацьке самоврядування, яке вже більше десяти років існує в школі, й
козацькі зимові та літні таборування.

Команда Адамівської школи зайняла 3 місце.

На святковому заключному вогнищі акомпанував всім артистам директор
Адамівської школи Тимофєєв В.Я.93

В серпні на районній педраді колектив Адамівської школи показав
ритуал посвяти в козачата. В дійстві брали участь наш священик отець
Микола, козаки Скляренко М.П., Городецький Л.Г., Бойчев В.В., Майстро
А.І., Воробйов В.М., джури Николайчук Денис, Лавриненко Віталій,
Гречка Віктор, Граждан Євген, дани Лавриненко Оксана, Вронська Віка.

Директор школи Тимофєєв В.Я. в цей день брав участь в конкурсі
на заміщення вакантної посади директора Білгород-Дністровського
морського рибопромислового технікуму.

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Районна педрада.

На районній серпневій конференції директори та вчителі шкіл ділилися
досвідом роботи. В минулі роки в таких виступах звучало: «Треба зробити»,
«Ми намагаємось», «Учитель — головна фігура в освіті». А хто ж цього не
знає? На цьогорічній конференції вперше доповідачі відійшли від перелічення
істин й зуміли не тільки розказати, але й показати (завдяки участі своїх
вихованців), як накопичується такий досвід в педколективах.

.Ще десять років тому Валерій Якович Тимофєєв почав створювати в
Адамівці школу козацько-лицарського виховання, стверджуючи просту, але важливу

92

В.Тимофєєв. Советское Приднестровье. №54, 18.07.2002. Білгород-Дністровський.

93 Річ про Адамівську Січ. №101, грудень 2003. Адамівка.

думку: учня найперше потрібно виховувати, а не тільки давати йому звід знань.
Навчання, переконаний він, є засобом виховання. Спочатку йому треба було
переконати в цьому своїх колег, щоб вони повірили в його ідею, а потім й школярів,
які сприйняли це бистріше своїх наставників.

На конференції було представлено фрагмент традиційної посвяти в дани та

94

джури.

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Свято першого дзвоника.

Перше вересня — День знань. З трепетом і надіями його чекають і
першокласники, і випускники, і всі діти України.

Урочисто і святково почалося свято в Адамівській школі. Сьогодні на
шкільному святі зібралось більше 140 учнів, вчителів, батьки та гості.

Директор школи Тимофєєв В.Я. вітає присутніх з святом і зачитує наказ по
школі, в якому, зокрема, сказано, що у 2002 році зараховано першокласниками 17
учнів.

З вітальними словами до всіх звернулась керівник відділу райвиконкому Стулій

Л.Ф.

Щиро привітали з святом Знань дітей і вчителів голова сільської ради Бурлай
М.А., керівники місцевих сільгосппідприємств Вронський В.М., Бурлай М.І., Упалюк
В.С.

Найбільше уваги приділено першокласникам. Старші друзі подарували їм
портфелі, шкільне приладдя, квіти і найкращі побажання.

А поведе їх у Країну Знань вчитель Лавриненко Л.М. (нагороджена Грамотою
Міністерства освіти і науки України), яка пропрацювала в Адамівській школі 36 років.
У філіях школи першокласників навчатимуть Воронова Д.М. та Скригулець Н.Г.
Свою молоду зміну і всіх вчителів щиро вітають наші майбутні випускники.
З найкращими побажаннями і напутніми словами до присутніх звернулись
батьки Рошкан Г.І. та Лавриненко А.В. За доброю народною традицією на щастя та
на долю матері подарували дітям вишивані рушники та посіяли всіх житом-
пшеницею.

Щасти вам, любі діти, у цьому навчальному році, нових вам перемог і творчих
злетів!95

В вересні брав участь у тижневому Всеукраїнському семінарі -
тренінгу із впровадження Комплексної програми щодо формування
навичок здорового способу життя у дітей та підлітків (за проектом
«Діалог» Всеукраїнської благодійної організації «Громадська Рада з
соціальних проблем розвитку підростаючого покоління»).

36. ЖОВТЕНЬ-ГРУДЕНЬ 2002. АДАМІВСЬКИЙ КУРІНЬ «МОЛОДОЇ

СІЧІ».

Аби закріпити домінування вірних Президентові політичних сил,
Л.Кучма запропонував створити «коаліційний уряд, який спирається на
парламентську більшість». Він заявив про доцільність перетворення
України на парламентсько-президентську республіку. Опозиція зрозуміла

94 Советское Приднестровье. №72, 19.09.2002. Білгород-Дністровський. Річ про Адамівську Січ. №11,
серпень 2002. Адамівка.

95

272 Річ про Адамівську Січ. №101, грудень 2003. Адамівка.

ці намагання режиму зберегти владу і почала акцію «Повстань, Україно!»
(«Наша Україна», СПУ, КПУ, БЮТ). Учасники акції ставили за мету
відставку Л.Кучми.

Логічним продовженням «касетного» скандалу став «кольчужний»
(звинувачення в продажу Іраку, нібито з санкції Л.Кучми, комплексів
протиповітряної оборони «Кольчуга»).

Опозиція влаштувала на Європейській площі столиці «народний
трибунал», засудивши Л.Кучму. Нова штучна парламентська більшість
Верховної Ради за поданням Президента обрала Прем'єр-Міністром
В.Януковича.

. У степах в пониззі Дністра (тут розташована Адамівська сільська громада)
козаки оселилися в 1709-1710 роках Це була мазепинська еміграція та колонізаційна
хвиля, викликана зруйнуванням Чортомлицької Січі. Ще одна еміграційна хвиля
(після руйнації Нової Січі у 1775 р.) спричинила появу Аккерманської паланки, яка
входила до складу Дунайського козачого війська.

На початку 90-х років групою ентузіастів з козацьких родів було відтворено
Білгород-Дністровську (Акерманську) козацьку паланку, яка сьогодні складається з 7
куренів. Один з цих куренів — Адамівський.

Виховний потенціал Кодексу людського буття Українського козацтва (кодекси
лицарської честі, лицарської звитяги та заповіді милосердя) забезпечує формування
духовного стану молодих козаків — громадян України, що в народі зберігся як
розуміння козацького духу.

Вирішивши за основу виховання молоді у громаді обрати козацьку педагогіку,
ми зосередили увагу на формуванні всебічно розвиненої особистості українця
(національне виховання у формі козацько-лицарського), свідомих громадян,
громадських діячів через участь молоді у діяльності Адамівського куреня
Українського козацтва, осередку жіночої громади Українського козацтва,
Адамівського куреню «Молодої Січі» (дитячої та юнацької незалежної громадської
організації) та органів учнівського самоврядування.

Тепер ми маємо таку систему виховання козака та берегині: родинно-
дошкільне виховання козачати та лелі, родинно-шкільне виховання джури та дани,
громадсько-родинне виховання козака та берегині.96

СИСТЕМНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ТА ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ. ПОСІБНИК
«ФОРМИ, МЕТОДИ, ПРИЦЙОМИ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ»

А. НАПРЯМКИ

Цілісну особистість сучасного козака-лицаря ми формуємо в результаті
багатогранної навчально-виховної роботи, насамперед таких напрямків діяльності
батьків, учителів, вихователів, представників громадських організацій (зокрема,
Українського козацтва):

Блок 1. Культура тіловиховання.

96 В.Тимофєєв. Освіта. №52, 6-11.11.2002. Київ.

Від козацьких секретів здоров'я, тіловиховання — до олімпійських вершин.
Працюючи в цьому напрямку, ми плекаємо у кожного юного козака міцне здоров'я,
загартовуємо тіло і дух, формуємо уміння досягати перемог на спортивних іграх.

Рідну Україну захищай по-лицарському, до загину. Тут формуємо уміння
захищати рідну мову, культуру, землю, готовність спростовувати теоретичні ідеї,
фальшивки всіляких недоброзичливців, людей по-ворожему настроєних до нашої
незалежності.

Досліджуємо і практично відроджуємо військово-спортивне мистецтво наших
пращурів: верхової їзди, стрільби з лука, володіння списом, шаблею, іншими видами
козацької зброї, подолання природних перешкод, керування човном під веслами та
вітрилами, різних видів боротьби та протиборств, в т.ч. бойового гопака, козацького
багатоборства.

Блок ІІ. Духовна культура.

Козацькому роду — нема переводу. В процесі реалізації завдань цього
напрямку роботи виховуємо в юних козаків родинні цінності, повагу до свого роду,
бажання примножувати його славу Добром, Правдою, Красою.

Організовуємо дослідження кожним юним та молодим козаком, класними
загонами славної історії українського козацтва — від його зародження до зміцнення в
епоху П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, І.Мазепи.

Організовуємо вивчення героїчного життя, подвижницької діяльності, високого
військового мистецтва керівників повстань отаманів С.Наливайко, І.Сірка,
Т.Федоровича, І.Богуна, М.Кривоноса, І.Мазепи, П.Орлика, П.Полуботка,
П.Калнишевського, І.Гонти, М.Залізняка. Допомагаємо козачатам виконувати
конкретну програму вивчення козацького визвольного руху, козацького краєзнавства,
туризму та екскурсій козацькими шляхами, пошук козацьких могил та цвинтарів, їх
упорядкування, встановлення пам'ятних знаків, вивчення молоддю козацьких
родоводів під гаслом „Шукай, козак, свій родовід!"

Любіть Україну, як сонце любіть. Продовжуючи патріотичні традиції, звичаї
наших пращурів-язичників, які були сонцепоклонниками, і віруючих козаків, ми
навчаємо кожного молодого козака і козачку палко і ніжно, самовіддано любити свою
калинову, вишневу країну, по-синівському служити їй корисними справами.

Козацькими шляхами — до висот української духовності. Тут на міцному
науковому грунті, культурно-історичних традиціях козацтва формуємо високу мораль,
силу волі і силу духу підлітків і юнаків. Допомагаємо їм оволодіти основами
української козацької філософії, ідеології, психології, національного характеру і
світогляду.

Допомагаємо відроджувати козацькі мистецькі традиції кобзарства, лірництва,
гуртового співу, танцю, дотепного влучного слова, різьбярства, художнього розпису,
художньої вишивки, іконопису. Допомагаємо вивчати і застосувати на практиці
козацькі знання: народної медицини, астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії.

Проводимо індивідуальну, групову, масову культурно-просвітницьку роботу,
спрямовану на те, щоб кожен учень — член козацького осередку займався
самопізнанням і саморегулюванням, самовдосконаленням, розвивав свої
інтелектуальні здібності і фізичні можливості, пізнавав сутність й особливості
козацької ідеології (філософії, світогляду, моралі, етики, естетики, характеру,
правосвідомості). Проводимо кваліфікаційні конкурси, олімпіади, змагання з різних
напрямків розвитку здібностей учнів.

Розбудова незалежної України, осягнення нею в майбутньому в багатьох
галузях життя світового рівня розвитку неможливо без пізнання і творчого
відродження національно-духовних пластів минулого (зокрема, козацької духовності).
Пізнання її ідейно-морального, виховного потенціалу має вирішальне значення у

формуванні вільної, з стійкими морально-вольовими якостями, силою духу
особистості.

Українська козацька духовність — це історично сформована система духовних
багатств лицарської верстви рідного народу, яка виробила і в своєму бутті, способі
життя відобразила найвищі цінності цього національної душі, філософії, світогляду,
характеру, моралі, естетики, правосвідомості, ідеології, — у цьому понятті українець
розкривається як активний діяч історії свого народу, господар рідної землі і держави,
володар, охоронець, примножувач національних матеріальних і духовних багатств.

Нині нам потрібен у громадському, шкільному і родинному житті культ
лицарства, духовних багатств козацтва. Лицарський дух не дасть нудити багатьом
людям у духовній ницості, історичному безпам'ятстві.

В діяльності козачат прищеплюється козацько-лицарська духовність, зміст
якої складають:

а). Духовне життя козаків — синівська любов до Матері-України, землі-
годувальниці, рідного краю, заповітів батьків і дідів, материнської мови, рідної
культури, історії та ненависть до всього чужого, ворожого, що заважало жити на
своїй землі і було спрямовано на гальмування і нищення людського в людині
(гармонія любові і ненависті);

права, «вольності» козаків, право власності (на землю, скот, реманент), ідеї
власності, здобутої своїми руками, кмітливістю і підприємницькою думкою;

ідея Бога як захисника народу, України; лицарі свято берегли віру батьків і
дідів, духовні здобутки предків.

Б). Козацька філософія — козаки обґрунтували волю людини як головний дар
життя, її природне право на свободу і незалежність, найвищими цінностями вважали
людину, народ, національну державу;

кожна людина — складова частина народу, нації;

стійкість і цілісність, соборність нації залежить від того, чи усвідомлює кожен її
представник необхідність згуртованості в міцну духовну спільноту.

В). Козацький світогляд — провідними були ідеї Бога, України-Батьківщини,
свободи особистості і волі народу, збереження спадщини предків, їхньої духовності,
переконання в торжестві народної правди, перемоги добра над злом, ідеали
незалежності України;

уявлення, погляди на підступництво і зраду, на міщанське животіння, на
пасивне очікування добра, коли зло саме зникне, на байдужість до долі України як на
гріхи людей; зраду вважали найтяжчим злочином перед товариством, народом,
своєю державою, Богом;

козаки плекали, культували ідеали братства, побратимства, згуртованості і
єдності людей для досягнення шляхетних цілей

г). Козацький характер — почуття багатства, емоційна наснага, внутрішня
невичерпна енергія;

висока шляхетність і порядність, кмітливість і дотепність, підприємливість і
практичність, стійкість і незламність у боротьбі з ворогами, безкомпромісність і
твердість у відстоюванні правди і справедливості;

ніжність у ставленні до добрих людей, братерська любов до друзів і
товариства, глибока пошана до громади, вірність своєму обов'язку захищати рідну
землю, співчуття до всіх знедолених, милосердя до тих, хто його потребує;

постійна готовність до боротьби за волю рідного краю, за свою незалежну
державу, устремління до високих ідеалів, жадання будувати демократичний
державний устрій, давати лад у громадському житті, утверджувати гуманні стосунки
між людьми.

Д). Козацька мораль — шляхетне ставлення до людини;

батьківська турбота про підростаюче покоління, глибока пошана до літніх і
старших людей, палка і всепереможна любов до рідної землі, героїзм у захисті
інтересів рідного народу, надання допомоги усім слабим, скривдженими і

знедоленим, нетерпиме ставлення до зла і несправедливості в будь-якій формі,
надзвичайна скромність, висока краса вчинків і миротворча місія в житті;

глибока людяність, діяльна доброта, милосердя;

жертовність як здатність поступитися власним добробутом, навіть віддати
життя в ім'я перемоги добра над злом, торжества козацької правди.

Е). Козацька естетика — культ краси людини, її фізичної і духовної
досконалості.

Ж). Козацька правосвідомість — виборність органів козацького
самоврядування, утвердження демократичних основ української держави,
гуманістичнї засади громадського життя;

Конституція Пилипа Орлика.

З). Козацька ідеологія — захист демократичного ладу, політичного устрою
України, її самостійності і державності, органів самоврядування, інтересів козацького
стану, всього народу;

захист прав, привілеїв, здобутих козаками в боротьбі з ворогами;

будівництво правової держави, звільнення своєї землі від будь-яких агресорів,
чужоземних зайд;

вищість інтересів народу, нації, Вітчизни, що перебуває в смертельній
небезпеці, над інтересами окремої особистості;

цілісність нації, власної держави, їх верховенство, пріоритетність перед
вузькоегоїстичними потребами людини чи групи людей;

необхідність боротьби з порушниками української законності, політичними
течіями та лжетеоріями, ворожими рідному народу, його державності;

Велика Козацька Слава.

Блок ІІІ. Культура предметної діяльності.

Плекати український храм природи. Основними завданнями цього напрямку
роботи з юними козаками ми вважаємо формування в них любові до рідної природи,
готовності і уміння берегти і примножувати її багатства, красу.

Разом з козачатами вивчаємо екологічне становище в регіоні та беремо участь
у заходах з метою його покращання.

Всеукраїнська толока, особиста праця — тобі, Державна Україна. Тут
засобами козацької педагогіки ми формуємо якості господаря рідної землі, державну
позицію та інтереси українського власника, який чесною і самовідданою працею
нарощуватиме матеріальні блага, духовні цінності рідного народу, гармонійно
поєднуватиме особисті і загальнонаціональні потреби.

Допомагаємо пізнавати і досліджувати, а також відроджувати традиції козаків
як мудрих хліборобів, умілих орачів, господарів землі: прилучаємо козачат до
організації і ведення фермерських господарств, створення госпрозрахункових
трудових об'єднань, майстерень, малих підприємств, асоціацій, організації взірцевих
молодіжно-козацьких господарств різного профілю.

Допомагаємо відроджувати ремесла і промисли: бондарство, гончарство,
бджільництво, ковальство, лимарство, чинбарство, стельмахування.

Науку і техніку — на службу нації, Україні. Роботу тут спрямовуємо на
пізнання вихованцями законів розвитку науки і техніки, формування любові до
науково-пізнавальних процесів, уміння власними зусиллями свого мозку і рук рухати
вперед ці фундаментальні галузі суспільного життя.

Допомагаємо козачатам вивчати сучасні види техніки, інформаційної та
електронної обчислювальної машинної технології і організації особистої та спільної
творчої діяльності, зокрема: радіозв'язок, теле-радіоконструювання, теле-
радіомоделізм, системи електронної автоматики, судномоделізм, морська справа,
авіамоделізм, автомобільна та тракторна справа, радіо моделювання.

Блок ІУ. Соціальна культура.

В душі і серці кожного із нас — Соборна Україна. Зміст і методику роботи в
цьому напрямку спрямовуємо на вироблення в юних козачат державотворчих і
націотворчих якостей. Працюємо над тим, щоб зміцнення національної держави,
поглиблення згуртованості нації стало смислом життя кожного громадянина України.

Козацька наша слава не вмре, не поляже. Разом з нашими вихованцями -
молодими козаками — глибоко пізнаємо історію українського козацтва, досягнуті ним
національні пріоритети — ідейні, політичні, наукові, культурні і державотворчі.
Поширюємо серед учнів та молоді знання про козацький національний визвольний
рух, про заслуги козаків у боротьбі з чужоземними загарбниками.

Вивчаємо матеріали:

історичні документи (козацькі літописи);

історичні праці про героїку козаччини М.Костомарова, В.Антоновича, М.Аркаса,
Д.Яворницького, Д.Дорошенка, І.Огієнка, В.Крип'якевича, А.Опановича;

художні твори Т.Шевченка, П.Куліша, Б.Грінченка, А.Чайковського, О.Олеся,
Б.Лепського, поетів В.Симоненка, Л.Костенка, І.Драча, Д.Павличка.

Б. ФОРМИ

У роботі з козацько-лицарського виховання ми використовуємо такі основні
форми роботи:

Робота в школі: а). Класна,

б). Позакласна.

Позашкільна робота.

Класна робота з козацько-лицарського виховання проводиться нами за
рахунок варіативної частини навчального плану з основних дисциплін козацько-
лицарського виховання.

Позакласна робота з козацько-лицарського виховання проводиться нами за
рахунок годин гуртків, у формі Козацької республіки (одна з форм самоврядування
учнівського колективу) і класних козацьких загонів.

Позашкільна робота з козацько-лицарського виховання проводиться нами у
формі діяльності дитячо-юнацькій організації „Молода Січ" під патронатом
паланкового та місцевого осередків Українського козацтва.

В. МЕТОДИ, ПРИЙОМИ

І. Родинно-дошкільне виховання козаченяти та леліяти (дошкільнята).

Родинно-дошкільне виховання здійснюємо через роботу з батьками
дошкільнят та введенням спеціальних курсів до програм дитячого садка:

а) застосовуємо ідеї, методи і прийоми народної педагогіки. Мати і батько, всі
рідні в родинному вихованні застосовують милозвучну і мелодійну, співучу рідну
мову, фольклор. Рідне довкілля, зміст, форми і методи виховання створюють етнічне
середовище, яке сприяє пробудженню природних задатків дітей. В таких умовах
починає формуватися український характер і світогляд особистості;

б) виховуємо народними засобами глибокі родинні почуття, цінності, любов до
Матері і Батька, Бабусі і Дідуся, Роду і Народу, України-Батьківщини;

в) пробуджуємо і виховуємо глибоку радість, впевненість дитини в найбільшій
радості життя: „Мамо, тато і я — це моя сім'я";

г) розповідаємо дітям міфи про походження землі, життя на ній, українців,
України, стольного граду Києва, козаків. Розповідаємо міфи і легенди про Око,
Першоптаха, Першого Бога Сокола, Дуба-Стародуба, Сварога, Дажбога, перуна;

д) створюємо в уяві дітей привабливі образи героїв казок і легенд, пісень,
колядок і щедрівок — образи богатирів, витязів, лицарів. У спілкуванні з матір'ю,
батьком, працівниками дитячого садка, в ігровій діяльності діти захоплюються
мужністю і відвагою, силою і розумом козаків — борців за свободу людини, волю
України;

е) допомагаємо дітям у процесі бесід, ігор, вертепних дійств, драматизації,
участі в дотриманні традицій і звичаїв народного календаря під керівництвом батьків,
вихователів засвоїти зміст і дух козацько-лицарського життя. Під час художніх занять,
вивчення віршів, розучування пісень, загадок, колядок і щедрівок, народних дитячих
танців діти пізнають елементи історії, культури, художнього і військового мистецтва
українських козаків;

є) розкриваємо в процесі відзначення дат, урочистостей, свят народного
календаря, любов козаків до рідної землі, Матері-України;

ж) ознайомлюємо дітей з українськими етнічними, національними символами -
білою хатою, калиною, вербою, тополею, лелекою, соняшником;

з) здійснюємо посвяту бажаючих дітей у козаченята. Здійснюємо виховання
козаченят шляхом пробудження і утвердження в серці і душі радості і задоволення,
сміху і веселощів, відчуття і розуміння краси і добра, порядку і дисципліни, ладу в
усьому;

і) проводимо бесіди, розповіді на теми „Ми малята — козаченята", „Зростаємо
здоровими і дужими", „Козацькому роду нема переводу", „Козаки-вояки, оборонці
України". Проводимо ігри з ходьбою, бігом, рівновагою, козацькі забави на теми
„Біжіть до жовто-блакитного прапора", „Знайди кольори прапора України", „Знайди
свій будинок", „Вгадай, де був козак", „Де тут козак, а де злі люди, недруги козаків".
Застосовуємо сюжетно-рольові, конструктивно-будівельні ігри, ігри-інсценіровки,
драматизацію і театралізацію;

й) пробуджуємо і виховуємо у козаченят бажання у чомусь хорошому бути
першими, лідерами. Виховуємо в кожного з них почуття власної гідності, віри в свої
сили, можливості;

к) сприяємо засвоєнню козаченятами елементів народної астрономії, біології,
медицини, кулінарії;

л) виховуємо у кожного козаченяти бажання, уміння і навичок дотримуватися в
житті і поведінці лицарських правил:

старайся бути добрим і чесним, справедливим і правдивим, красивим;

прагни бути першим у хорошій поведінці, добрих справах, праці;

-будь сміливим і розважливим, дисциплінованим і організованим, мужнім,
долай труднощі на шляху до Добра, Правди, Краси;

-не заважай іншим дітям, не завдавай їм прикрощів, шкоди і болі;

люби рідну землю, батьківську хату, материнську мову і пісню, калинову
Україну.

ІІ. Родинно-шкільне виховання козачати та лелі (учні молодших класів).

У роботі з козацько-лицарського виховання з козачатами і лелями ми:

а) форми, методи і прийоми спрямовуємо на пробудження в дітей елементів
національної свідомості і самосвідомості. Проводимо бесіди і розповіді дітям,
читаємо книжки про Запорозьку Січ, героїчні подвиги лицарів України, зустрічі з
представниками Українського козацтва, збагачуємо їх знання про історію козаків,
їхню героїчну боротьбу за свободу і незалежність України;

б) формуємо історичну пам'ять культурно-історичних основ духовності козачат
при сприянні міфів про праукраїнців-предків козаків, їхні вірування і звичаї,
сонцепоклонництво. Ознайомлюємо дітей із міфами про Білобога і Чорнобога,

Коляду і Мару, Лада і Ладу, Велеса і Перуна. Розкриваємо в міфології, фольклорі,
глибокі гуманістичні якості наших пращурів — любов до людини, доброта,
правдивість, працелюбність, пошана до історії і культури рідного народу, зневага до
всього потворного в житті, ненависть до ворогів-загарбників;

в) впроваджуємо в повсякденне життя і навчання козачат ідеї, правила,
національні традиції родинності. Застосовуємо в процесі вивчення навчального
матеріалу, в позакласній і позашкільній роботі козацьких ігор, в яких розкривається
родинні цінності, ідеї української національної школи-родини;

г) пробуджуємо інтерес до історії українського козацтва, Запорозької Січі,
Гетьманської України як форми національної державності шляхом участі козачат у
дослідно-пошуковій роботі на теми „Жили собі запорожці та й на Запорожжі", „Гей ви,
хлопці, славні Запорожці", „Запорозькі козаки-характерники", „В похід сурмлять
козацькі сурми";

д) розкриваємо єдність змісту і форми, національної ідейності і художньої
образності, символічності і духовності в процесі вивчення козацьких пісень і дум,
легенд і історичних оповідей і виховуємо в кожного козачати почуття господаря на
українській землі, володаря в рідному краї;

е) організовуємо і проводимо бесіди, ранки, вікторини, конкурси, заочні
мандрівки на теми „Українські національні кольорі", „Українські образи і символи",
„Самобутність рідного мистецтва", „Чари писанкарства і рушникарства" тощо з
метою розвитку емоційної сфери, почуття краси.

ІІІ. Родинно-шкільне виховання джури та дани (учні 5-8 класів).

У роботі з козацько-лицарського виховання з джурами та данами ми:

а) використовуємо методи фізичного загартування джур та дан. Організуємо
на запорозьких — козацько-лицарських традиціях тіло виховання кожних джури та
дани (засобами природи — води, сонця, снігу, системи вправ, видів козацької
боротьби). Допомагаємо оволодіти народними методами лікування кашлю, нежиті,
кровотечі, укусу змій, легкої рани;

б) спрямовуємо методики козацько-лицарського виховання джур та дан на
створення умов, забезпечення активної участі кожного з них в крає-, народо-,
українознавчій діяльності. Допомагаємо проводити практичні заняття в умовах сім'ї,
школи, позашкільної роботи народною вишивкою, писанкарством, рушникарством,
декоративно-ужитковим мистецтвом;

в) організуємо творчі пошуки, збирання в рідній місцевості, інших регіонах
України і вивчення ідейно-духовного багатства пісень, дум, легенд, історичних
розповідей та інших матеріалів про козаків. Застосовуємо проблемність,
дискусійність, творчій обмін враженнями, думками в процесі вивчення ідей
українських державотворців П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, І.Виговського,
І.Мазепи, керівників визвольних змагань нашого народу ХХ століття -
М.Грушевського, В.Винниченка, С.Петлюри, С.Бандери, А.Мельника, Є.Коновальця,
Р.Шухевича;

г) проводимо бесіди, збираємо матеріал для художніх і наукових робіт на теми
„Хто ми? Яких предків діти?" „Трипільська культура і наші пращури", „Оріана, Оранта,
Русь-Україна і Козацька держава", „За що ми різалися з ордами?" Проводимо
диспути і дискусії, вільний обмін думками про співвідношення козацького минулого і
сучасного, про сучасну козацько-лицарську духовність;

д) допомагаємо пізнавати культуру, мистецтво, освіту козаків в процесі
проведення бесід, творчих діалогів, написання художніх творів і рефератів на теми
„Козацька маршова музика", „Закличні звуки козацьких сурм", „Тужливий біль і
переможний дзвін бандур козацьких", „Серце й душу звеселяє козацьке мистецтво",
„Лицарський дух у кольорах і звуках";

е) впроваджуємо в повсякденне життя джур та Па діяльність їхніх гуртків,
куренів, кошів, паланок різноманітних елементів, засобів романтики і символіки,

піднесеності й урочистості. Застосовуємо історичний підхід, методи порівняння,
зіставлення культурно-історичних фактів під час вивчення символічного змісту
тризуба — Малого Державного Гербу України, Державного Прапора України,
козацьких прапорів, інших символів (булави, бунчука).

ІУ. Громадсько-родинне виховання козака та берегині (учні 9-11 класів).

У громадсько-родинному вихованні козака та берегині ми:

а) використовуємо методики, технології козацького навчання і виховання, які
спрямовуються на пробудження і поглиблення життєстверджуючого, комфортного
самопочуття молодих козаків у процесі занять, роботи. Надаємо психологічну,
методичну допомогу козакові в опрацюванні і організації власної системи зміцнення і
охорони свого здоров'я, а також пробудження в нього турбот про здоров'я інших
людей;

б) створюємо організаційні, психологічні і педагогічні умови з метою
утвердження гідності особистості козака та берегині, постійно зростаючої
самостійності їх у навчально-пізнавальній, дослідно-науковій, виробничій діяльності,
житті;

в) застосовуємо новітні педагогічні та інформаційні технології українознавчої
роботи (педагогіки народного календаря, розвитку історичної пам'ять, формування
національної свідомості і самосвідомості). Проводимо диспути і дискусії, проблемні
обговорення, творчі зустрічі на теми „Світогляд українців: умови і шляхи
формування, основні ідеї", „Історія українського народу і його національний
характер", „Національний характер і мистецтво";

г) ознайомлюємо молодь з архівними матеріалами, допомагаємо вивчати
стародруки, писати реферати про культурні здобутки, духовні цінності рідного та
інших народів, оволодівати знаннями з народної математики, етнопедагогіки,
медицини. Організуємо самостійні дослідницькі пошуки козаків та берегинь, вивчення
ними європейських традицій в українській культурі, зв'язків України з Заходом і
Сходом, Північчю і Півднем. Організуємо „круглі столи", молодіжні наукові і науково-
практичні конференції як фактор формування лицарської духовності;

д) забезпечуємо участь козаків і берегинь у заняттях в клубах „Моя
Батьківщина — Україна", „Планета", „Політика", „Держава та коріння нації", „Людина та
ідейні цінності" з метою вивчення української національної ідеології, її квінтесенції -
ідеології державотворення як державної ідеології України, а також внутрішньої і
зовнішньої політики Української держави;

е) формуємо готовність молодих козаків до служби в Збройних Силах України
шляхами теоретичної і практичної підготовки, осмислення проблем „Покликання
Збройних Сил України — захист миру, незалежності нашої держави", „Слава козацькій
зброї", „Військові козацькі традиції і сучасність", „Непорушність присяги воїна на
вірність Україні";

є) надаємо наукову і методичну допомогу козаку та берегині в справі
організації самонавчання, самоосвіти, самовиховання, у формуванні власних
поглядів, переконань та ідеалів громадянина України.

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
День Учителя.

День Учителя — свято людей, які віддають свою любов, свої знання, часточку
серця і душі нашим дітям. В цей день і діти, і батьки з особливою пошаною і
вдячністю звертаються до вчителів, дарують їм найкращі осінні квіти, подарунки.
Дівчатка третього класу розучили нові пісеньки, танці для вчителів.

Особливо сподобались вчителям сценівки «Ходить гарбуз по городу» та «Два
веселих гуся» в сучасній інтерпретації у виконанні учнів 6-7 класів.

Сердечні вітання лунали від дітей з 5,8,9 класів.

Перед всіма присутніми директор школи Тимофєєв В.Я. вручив Лавриненко
Л.М. Почесну Грамоту Міністерства освіти і науки України, а Катющевій Т.В. -
Почесну грамоту обласного управління освіти.

Приємно зворушив увагу вчителів виступ батьків. Свою авторську посвяту
прочитав батько Лавриненко О.В.97

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Отець Миколай.

Отець Миколай (в миру Григорашенко Микола), ієрей Української
православної церкви. Народився у 1975 році. Закінчив 4 курси Одеського
інституту сухопутних військ, Одеську духовну семінарію, вчиться у Київській
духовній академії. Один із засновників Свято-Преображенського монастирю
(Одеса), має церковні нагороди.

У серпні 2002 року підготував пакет документів для реєстрації Свято-
Казанської церковної громади с. Адамівка та згодився бути її духовним
пастирем. Приміщенням церкви тимчасово служив пришкільний інтернат.

Отець Микола написав невелику статтю до нашої газети.

«Першочерговим завданням держави, школи і батьків являється виховання
морально і фізично здорового покоління, тому що від цього залежить майбутнє нашої
нації. Яке насіння в дітях буде посіяне зараз, такі виростуть і плоди, як написано в
Біблії: «Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!» (Гал. 6:7).

Протягом багатовікової історії людства були відпрацьовані певні норми
поведінки людини у суспільстві, які закладені Богом-Творцем у її совісті.

.Дітей треба вчити добру, стримувати в них вияв жорстокості і агресії,
прищеплювати любов до праці, шанувати батьків, бути милосердними і
співчутливими, вихованими, дружелюбними і не егоїстичними, допомагати один
одному і бути завжди вдячними, бо вдячність — це плід високої культури. На жаль,
багато дітей не навчені навіть елементарним нормам поведінки у суспільстві.

Життя за заповідями любові Ісуса Христа приносить людині внутрішній мир і
душевний спокій, відводить почуття страху і неспокою, які стають причиною багатьох
хвороб, що підтверджують і лікарі-психіатри.

Навколишнє середовище формує характер дитини, і її треба навчити
розпізнавати добро і зло, протистояти злу, дотримуючись біблійних наставлень, щоб
уникнути морального падіння. Біблія вчить: «.утікаючи від пожадливого світового
тління,.докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в
чесноті — пізнання, а в пізнанні — стриманість, а в стриманні — терпеливість, а в
терпеливості — благочестя, а в благочесті — братерство, а в братерстві — любов» (2
Петр 1:4-7).

.Якщо ми бажаємо бачити нашу країну процвітаючою в усіх сферах життя, то
молоде покоління треба виховувати в дусі християнської моралі.»98

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Осіннє таборування.

Осіннє таборування 2002 року стало незвичайним святом для нашої школи. За
традицією козацьке свято відкрилось загальношкільним шикуванням. Учасники п'яти
команд підготували нові промовки, пісні, емблеми. У цікавих спортивних змаганнях
та естафеті перемогу одержала команда «Козаки-розбійники» (отаман Гречко О.).

97 Річ про Адамівську Січ. №14, жовтень 2002. Адамівка.

98 Річ про Адамівську Січ. №16, жовтень 2002. Адамівка.

Майстрами по розкладанню вогнищ стали команди «Задунайські козаки» (отаман
Ребюк Т.), «Вісники надії» (отаман Назарова О.), «Чорноморські козаки» (отаман
Золотовська О.).

Найдовгожданішим було змагання по запуску повітряних зміїв. В небо над
стадіоном злетіли різнобарвні «соколи», «орли», «метелики», «риби», «бабки».
Інструкторами по запуску були учні 9 класу Богданов В. та Філатов В. Найдовше
протримались в небі змії, які запустили учасники команди «Соколи» (отаман
Скригулець Н.).

Після запуску всі учні пригощались традиційною печеною картоплею,
духмяними трав'яними чаями та іншими ласощами козацької кухні.

Юні кореспонденти з усіх команд підготували Козацькі листки.

Надовго запам'ятається це незвичайне веселе козацьке таборування не тільки
для учасників команд, а й для всіх присутніх: болільників, вчителів, гостей.99

(Річ про Адамівську Січ, Адамівка. №17, жовтень 2002)

НАКАЗ №288

по відділу освіти Білгород-Дністровської райдержадміністрації

від 22 жовтня 2002 року

Про реалізацію Національної
програми відродження та
розвитку Українського козацтва
на 2002-2005 роки

На виконання Наказу Міністерства освіти і науки України від 29.12.2001 року
№821 «Про оголошення Указу Президента України «Про Національну програму
відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки», розпорядження
голови райдержадміністрації №55-050 від 19.07.2002 року «Про реалізацію
Національної програми відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005
роки», з метою поширення народних традицій, підвищення рівня військово-
патріотичного виховання учнівської та студентської молоді, її готовності до захисту
Вітчизни, збереження і пропаганди історичної і культурної спадщини українського
народу,

НАКАЗУЮ:

Затвердити заходи щодо реалізації Національної програми відродження та
розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки (Додаються).

Керівникам навчально-виховних закладів розробити на місцях відповідні
заходи та надавати інформацію про хід використання у відділ освіти щорічно,
починаючи з 2002 року.

Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою

Начальник відділу освіти З.І.Добриніна

НаДвадцять третій нашій Козацькій Раді затвердили заходи
щодо виконання Національної програми відродження та розвитку
Українського козацтва в навчальних закладах та вирішили подати їх на
затвердження до відділу освіти районної державної адміністрації.

99 Річ про Адамівську Січ. №101, грудень 2003. Адамівка.

ЗАХОДИ

відділу освіти Білгород-Дністровської райдержадміністрації щодо виконання
Національної програми відродження та розвитку Українського козацтва на

2002-2005 роки

№ Заходи

Залучати Білгород-Дністровське міжрайонне та Білгород-
Дністровське міське товариства Українського козацтва до

військово-патріотичного виховання, фізкультурно-спортивної,
туристсько-краєзнавчої та культурно-просвітницької роботи
серед учнівської молоді.

Проводити та брати участь у Всеукраїнських, обласних,

районних семінарах, читаннях з проблем козацького
виховання учнівської молоді.

Запровадити в закладах освіти дитячо-юнацьку військово-

патріотичну гру «Сокіл» як форму військово-патріотичного
виховання, спортивно-масової та оборонно-масової роботи.

Здійснювати добір викладачів допризовної підготовки для
виховання учнів на козацьких військово-патріотичних

традиціях, організувати семінари з проблем козацького
виховання школярів.

Запровадити в рамках позашкільного виховання у
загальноосвітніх закладах програму «Молода Січ» із

вивченням військово-патріотичних традицій Українського
козацтва.

Брати участь в упорядкуванні могил ы поховань, споруд,

пам'ятників, що пов'язані з історією Українського козацтва на
Білгород-Дністровщині.

Брати участь у створенні реєстру об'єктів історико-
архітектурної спадщини Українського козацтва за

матеріалами районного етапу Всеукраїнської історико-
географічної експедиції учнівської молоді «Сто чудес
України» і районного етапу Всеукраїнської туристсько-

Терміни

Постійно

2002-
2005

З 2003
щорічно

2002-
2005

2002-
2004

Постійно

2002-
2005

Відп.

Заклади

освіти

РМК

РЦПОВ

Відділ
кадрів,
РМК

Директори

закладів
освіти

Заклади
освіти

РЦПОВ,

заклади
освіти

краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Краса і біль
України».

Підготувати збірку «Сторінки козацької слави» за
матеріалами конкурсних робіт учасників районного етапу
Всеукраїнської історико-географічної експедиції учнівської

молоді «Сто чудес України» і обласного етапу Всеукраїнської До 2006 РМК

туристсько-краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Краса і
біль України», пов'язаної з історією козацтва на Білгород-
Дністровщині.

Провести «Козаче віче» за результатами досліджень
експедиційних загонів і краєзнавчих об'єднань районного

етапу Всеукраїнської історико-географічної експедиції 2002-
учнівської молоді «Сто чудес України» і обласного етапу 2005
Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції учнівської
молоді «Краса і біль України».

Спільно з козацькими товариствами організувати військово-
патріотичне виховання учнівської молоді, започаткувати при 2002-

проведенні районних змагань серед допризовної молоді 2005

показові виступи спортсменів з козацьких видів єдиноборства.

Розвивати і популяризувати види спорту, заснованих на

козацьких традиціях, та брати участь в змаганнях, які внесені
до Єдиного календарного плану змагань України.

У рамках кіносвята «Козаки йдуть» провести творчі змагання
школярів на знання історії козацької України, концерти-
конкурси на краще виконання козацьких пісень, дум.

Організувати спільну роботу навчальних закладів та

Білгород-Дністровських козацьких товариств щодо виховання 2002- Заклади

молоді на засадах патріотизму, демократії, високої моралі та 2005 освіти

захисту Батьківщини.

10

11

12

13

2002-
2005

2002-
2003

РЦПОВ,
заклади
освіти

Заклади
освіти

ДЮСШ,

заклади
освіти

РЦПОВ

14

Організувати екскурсії учнівської молоді по пам'ятних місцях

2002-

Заклади

8

9

Одещини, пов'язаних з історією Українського козацтва.

2005

освіти

15

16

17

Провести на базі Адамівської ЗОШ І-ІІ ст. семінар-практикум
по створенню та організації роботи козацьких і молодіжних
товариств як осередків відродження і розвитку традиційних
форм самоврядування та відданості українського народу.

Сприяти відродженню та утвердженню серед учнів
українських козацьких традицій, обрядів, звичаїв, атрибутики
та символіки, кобзарства, народного здорового харчування,
народної в т.ч. козацької медицини, традиційних козацьких
ремесел і бойових умінь (спортивних бойових мистецтв,
гопака, походів).

Розробити план методичного забезпечення роботи по
відродженню в районі козацьких традицій, взявши за основу
план роботи Координаційної ради з питань розвитку козацтва
в районі при голові райдержадміністрації.

Жовтень
2002

2002-
2005

2002

РМК

Заклади

освіти

РМК

Методист районного методичного кабінету відділу освіти Г.М.Трифонова

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
День української писемності і мови.

Нещодавно ще одним святом поповнився наш календар. Президент України
Л.Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій з урахуванням важливої ролі
української мови в консолідації українського суспільства постановив, щоб День
української писемності та мови відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування
пам'яти Преподобного Нестора-Літописця.

З 8 по 15 листопада 2002 року в нашій школі відбулося мовне свято. У святі
шанувальників рідного слова брали участь майже всі учні школи.

Діти побували в Лексіко-Фразеологічній республіці, в таких містах: Граматика,
Графіка, Орфографія. Відвідали учні край Етимології, материки Морфології і
Фонетики.

На виставці «Конкурс почерків» експонувались зразково оформлені,
каліграфічно написані роботи (твір про мову, вислови письменників, поетів, вірші та
прозові твори про красу, мелодійність мови).

Цікаво пройшла вікторина для знавців і шанувальників рідного слова.
Переможцями стали Шмаглюченко Олександр (9 клас) та Корженко Юрій (9 клас).

А в конкурсі виразного читання (напам'ять) віршів про мову і оповідачів
(змагались у виразній усній розповіді) зайняли перші місця Ребюк Надія (читала свої
вірші), Назарова Оля (прочитала свій вірш), Івасенко Юля та Лавриненко Марина.

В конкурсі на мовний плакат переможцями стали учні 7 та 6 класів.

В кінці тижня української писемності та мови, як підсумок, відбулось змагання
ерудитів «Що? Де? Коли:» Брали участь команди «Кмітливі» (капітан — Ребюк

Тетяна) та «Допитливі» (капітан — Катющева Катерина). Переможцями стали
«Кмітливі», але всього на 0,5 бала вони набрали більше «Допитливих».

Всі учні школи ознайомились з мовними обов'язками громадян та правилами
мовного етикету. 100

В листопаді брав участь в круглому столі «Формування навичок
здорового способу життя», який був організований Одеським обласним
інститутом удосконалення вчителів. Мав виступ.

В цьому ж місяці брав участь у районній науковій конференції з
питань національного виховання. Мав виступ.

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Комплексна перевірка.

Згідно з річним та перспективним планом контролю за станом освіти в
Одеській області та з метою вивчення стану управлінської діяльності по
забезпеченню виконання законів України в галузі освіти в Білгород-Дністровському
районі працювала комісія по комплексній перевірки у складі: Терьохіна Л.А. (голова),
Волкова Л.Й. (заступник), члени комісії — Черепян Т.І., Червоняк 1.1., Кіпер В.І.,
Пустовалова С.В., Піть Т.Т., Баркаган Є.Г., Задорожна Л.К., Вальє О.Е., Завтур Т.М.,
Пентус Т.Л., Фетеску Л.І., Євдошенко Г.Я., Піщемуха В.І., Ятвецька Л.І., Луцишина
Н.Г. у термін з 16 по 21 грудня.

У Адамівській школі 18 грудня побувала комісія у складі: Волкова Л.Й.,
Трифонова Г.М. (методист з виховної роботи Білгород-Дністровського РМК), Окатова
Т.Ю. (директор Білгород-Дністровського райцентру дитячої творчості). Члени комісії
ознайомилися із документацією школи, провели бесіди з учителями та
адміністрацією школи. Особливо їх зацікавила система виховної роботи
педколективу з козацько-лицарського виховання школярів. Робота педколективу
отримала загальну високу оцінку перевіряючих.

Далі ми подаємо витяги з акту перевірки.

«… У Адамівській школі розуміють: школа — соціальний інститут, але
специфічний: він єдиний, який виховуючи учнів сьогодні, «працює» на перспективу. У
школі зростає і розвивається майбутнє.

Продуктом творчого пошуку директора-новатора Тимофєєва Валерія Яковича,
який очолює яскравий, інтелігентний педагогічний колектив, є ідея козацько-
лицарського виховання та форми, методи нетрадиційного навчання і виховання
дітей. Ніщо не повертається в традиційних формах: час диктує своє. Не всі форми
козацької педагогіки відповідають сучасності. Нині інший тип виробничих відносин,
побуту, потреб та свідомості. Тому директор і педагогічний колектив в пошуках форм,
методів прогресивних випереджальних ідей формування творчої особистості.

Любов до сім'ї, роду і нації, до рідної природи, оселі, землі; дух лицарства і
волелюбності та побратимства; дух особистісної національної самосвідомості,
гідності і честі — весь виховний процес у його багатоаспектному вимірі ґрунтується в
школі на національному вихованні і спрямований на формування у дітей і молоді
свідомості, ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв і вірувань
українського народу як корінного етносу Української держави.

Виховний процес, запроваджений Тимофєєвим В.Я. та підтриманий
педагогічним колективом та соціальним довкіллям — козацьким формуванням
Адамівської сільської ради, йде корінням у національний грунт (сім'я — клас — школа і
родина — школа) і кожний педагог черпає звідти життєдайну силу для розв'язання
всієї низки складних проблем сучасного життя. Школа козацько-лицарського
виховання відбулася ціною долі одного методиста.

100 Річ про Адамівську Січ. №18, листопад 2002. Адамівка.

Керуючись змістом розділу «Національне виховання» Державної національної
освітньої програми «Освіта України ХХІ століття», Тимофєєв В.Я. та педколектив
допомагають учням самовизначитися і самореалізуватися у соціально-культурному
середовищу, відповідати потребам соціально-економічного та політичного розвитку
суспільства. Як це робиться, описано директором в посібнику «Школа козацько-
лицарського виховання — гуманістична основа становлення особистості.»101

Завідуюча відділом освіти Добриніна З.І. запропонувала очолити
районний методичний кабінет. Згодився, але проробив всього три дні.
Повернувся директорувати, бо не закінчив теоретичне обґрунтування
моделі школи козацько-лицарського виховання.

У видавництві «СП «ПЕТРЕКС» надрукував книги:

В.Я.Тимофєєв. Адамівська Січ. Видавництво «СП «Петрекс».
Білгород-Дністровський. 2001 -2003.

Про козацтво Адамівської громади: козаків та козачок, молодиків та
берегинь, джур та дан, козачат та лель.

Т. 2. 2002. Школа козацько-лицарського виховання — гуманістична
основа становлення особистості. (26.11.2002). 352 стор.

Т. 3. 2002. Хроніка Адамівської школи. 2001-2002. (15.12.2002). 543

стор.

Т. 14. 2001-2003. Підручники школи козацько-лицарського
виховання. Частина 7. Основи екологічних знань. (31.12.2002). 150 стор.
Частина 8. Основи сучасного фермерського господарства. (31.12.2002).
150 стор. Частина 9. Тваринництво і основи підприємницької діяльності.
(31.12.2002). 150 стор. Частина 10. Рослинництво і основи
підприємницької діяльності. (31.12.2002). 150 стор.

В.Я.Тимофєєв. Річ про Адамівську Січ. Видавництво «СП
«Петрекс». Білгород-Дністровський. 2001-2003.

Ілюстрована історія становлення та розвитку колективу Адамівської
школи козацько-лицарського виховання, що на Білгород-Дністровщини.
Т. 1. 2001. Частина 2. (15.12.2002). 308 стор.

Т. 2. 2002. Хроніка Адамівської школи. Частина 3. (15.12.2002). 274

стор.

9-Й ЕТАП. СІЧЕНЬ-ГРУДЕНЬ 2003. ОСНОВИ КОЗАЦЬКО-
ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ.

Цьогорічне опитування читачів нашої газети на предмет найяскравіших
постатей в українській освіті висвітлило майже двісті найпопулярніших імен.
Після рейтингового голосування в Раді представників установ-засновників
нашого видання в списку кращих залишилось 31 особа, яким і присуджено
освітянські відзнаки.

КРАЩИМ ОСВІТЯНИНОМ 2002 РОКУ ВИЗНАНО

101

Річ про Адамівську Січ. №101, грудень 2003. Адамівка.

Валерія Тимофєєва, директора Адамівської середньої школи Білгород-
Дністровського району Одеської області за створення сучасного
загальноосвітнього закладу нового типу — школи козацько-лицарського
виховання, визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки «Народе
мій завжди буде».102

37. СІЧЕНЬ-ТРАВЕНЬ 2003. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА.

Під впливом негативних політичних і соціально-економічних
чинників Україна не могла вийти з тривалої господарської кризи. За
рівнем бідності держава недалеко відійшла від таких країн, як Молдова,
Таджикистан, Замбія, Чад, Гаїті, Ліберія, причому навіть Росія вважалася
значно багатшою.

Половина сіл України не має своїх шкіл; лише за чотири роки у
сільській місцевості було ліквідовано 295 бібліотек; зростало безробіття;
близько 507 млн громадян працювали за межами держави, більшість -
нелегально. На цьому тлі надання Президентом упродовж року 40
особам звання Героя України (майже всі вони — маловідомі люди)
виглядало фарсом.

Десятки генералів захистили докторські й кандидатські дисертації,
причому у Вищій атестаційній комісії їх розглядали позачергово. Надання
вищих військових звань своєрідною винагородою за лояльність до
режиму. Аналогічна ситуація склалась і в Міністерстві внутрішніх справ.

Україна підписалася під важливим документом Ради Європи -
щодо європейського кодексу поведінки поліції. Згідно з ним,
заборонялося наражати на небезпеку життя затриманого чи
підозрюваного, знущатися з нього. Силу дозволялося застосувати лише в
разі нагальної необхідності. Усі ці вимоги переважно лишилися на
папері(в установах міліції України загинули від тортур 900 громадян; від
рук злочинців, аварій, самогубств гине щороку 70 тис. громадян; за рік
суди України надають дозвіл на прослуховування телефонів,
оперативного стеження до 45 тис. громадян).

В міліції можна було за гроші замовити «наїзд» на будь-яке
комерційне підприємство: когось побити, комусь підкинути наркотики чи
патрони, залякати чи організувати «дах». З'явились банди перевертнів,
які, використовуючи можливості міліцейських служб, виконували
замовлення на вбивство чи шантаж.103

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Різдвяні свята.

Відроджується Україна, відновляються народні обряди та традиції, духовні
цінності. Традиційно урочистим стало святкування в селі Різдва Христового. Над
селом лунають різдвяні пісні, колядки, щедрівки. Ватаги дітей та молоді
поздоровляють односельчан зі святами, зичать їм здоров'я, щастя, добра. Радо

102 Освіта. №1, 01-08.01.2003. Київ.

103

В.В.Петровський та ін. Історія України. Видавничий дім «Школа». Київ. 2008. с.540.

зустрічають в кожній хаті Маланку, Василя і всі веселі гурти щедрівників та
колядників.104

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Шевченківські дні.

В нашій школі, за традицією, проходить Шевченківський тиждень. Тиждень
розпочинається лінійкою (понеділок), на якій зачитується план проведення свят. В
перший ж день випускаються газети «Прометей» (8 клас), «Відродження» (9 клас).
На великій перерві всі учні школи, учителі йдуть до погруддя Кобзаря, де проходить
мітинг «Вогнем Тарасового слова очистим душі і тіла».

У вівторок у всіх класах дев'ятикласники проводили тематичні інформації,
бесіди, вікторини (знайомили з життям і творчістю Шевченка).

У середу учні 1-3 класів (готували класоводи разом з сільським бібліотекарем
Даниленко Ніною Євгенівною) провели ранок «За що ми любимо Шевченко?».

Шевченківський КВК відбувся у четвер. Змагалися команди «Гайдамаки» та
«Прометей». Команди були дуже добре підготовлені. Журі не змогли визначити
переможця: рахунок був рівний.

Завершили тиждень (п'ятниця) старшокласники усним журналом «Жінки у
драмі кохання Т.Г.Шевченка».105

НаДвадцять четвертій нашій Козацькій Раді прийняли рішення
про проведення в Адамівській школі обласного семінару з питань
козацько-лицарського виховання та рекомендували Тимофєєву В.Я.
прийняти участь у обласному ярмарку педагогічних ідей та технологій.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
«Про умови проведення районного та обласного семінару вчителів історії у

грудні 2003 року
на базі Адамівської школи»

«Школа козацько-лицарського виховання — ГРОМАДСЬКИЙ (на базі
загальноосвітньої школи) навчально-виховний заклад нового типу, покликаний дати
учням додаткову сучасну козацько-лицарську освіту, забезпечити їх надійний
духовний зв'язок з предками, розвинути стосунки з сучасниками і зорієнтувати
козачат на інтереси нащадків, бо творче відродження в життя на сучасному рівні ідей
і засобів козацької педагогіки має забезпечити виховання фізично здорових,
морально чистих і по-лицарськи мужніх та сильних духом громадян незалежної
України». (Концепція школи козацько-лицарського виховання. Адамівка. 1999).

У першій редакції нашої Концепції (1998) було заявлено, що «Школа козацько-
лицарського виховання — ПОЗАШКІЛЬНИЙ ГРОМАДСЬКИЙ навчально-виховний
заклад», (і далі за текстом).

Це «de jure» означало, що ми не маємо права втручатися у навчальний
процес, який регламентується державним навчальним планом та програмами.
Статус громадського навчально-виховного закладу ми ще й у 2003 році не змінили на
статус експериментального майданчика, а це змушує нас з осторогою краяти
варіативну частину навчального плану.

104 Річ про Адамівську Січ. №33, лютий 2003. Адамівка.

105 Річ про Адамівську Січ. №34, березень 2003. Адамівка.

«De facto» ми мінімально втручалися у навчальний план. Це було так (дивись
таблиці 1,2,3):

Таблиця 1. Варіативна частина. 1998/1999 н.р., 1999/2000 н.р., 2000/2001 н.р.

№ Навчальний предмет 5 кл.

1 Російська мова

6 кл.

2 Українознавство

3 Історія українського козацтва

4 Історія Країни козаків

Всього:

З годин гурткової роботи:

5 Історія Країни козаків 0,5

6 Історія українського козацтва

Таблиця 2. Варіативна частина. 2001/2002 н.р., 2002/2003 н.р.

№ Навчальний предмет

1 Російська мова

2 Українознавство

Всього:

З годин гурткової роботи:

3 Історія українського козацтва

4 Історія Країни козаків

5 Українознавство

5 кл.

1

0,5
1,5

0,5

6 кл.

1
1
2

0,5

7 кл.

1
1

0,5
2,5

7 кл.

1
1
2

0,5

8 кл.

1
1

0,5
1

3,5

8 кл.

1
1
2

0,5

9 кл.

9 кл.

1

Таблиця 3. Варіативна частина. 2003/2004 н.р.
№ Навчальний предмет 5 кл.

1 Російська мова

2 Українознавство

Всього:

6 кл.

1
1
2

7 кл.

1
1
2

8 кл.

1
1
2

9 кл.

1

Годин гурткової роботи немає.

1

1

1

1

1

1

2

2

2

1

1

1

290

Пояснення до таблиць: 1. У шкільній бібліотеці 60% книжкового фонду
складає художня література російською мовою — вилучити російську мову з
варіативної частини ми не можемо — ДІТИ ПОВИННІ ЧИТАТИ!

2. Українознавство — базовий компонент школи нашого типу -вилучити його з
варіативної частини ми не можемо; та ще й у нас є підручники!

З таблиць ми бачимо, що варіативна складова з року в рік зменшувалася і
години на вивчення козацьких дисциплін нам прийшлося брати з годин позашкільної
(гурткової) роботи, яку у цьому році від нас вилучили у розпорядження РЦДТ. Все -
приїхали!..

Робота з вивчення козацьких дисциплін дійсно перейшла у пласкість
громадського фінансування, а це на практиці означає «працюємо на ентузіазмі».

І СЬОГОДНІ ДИРЕКТОР «ЛИХОРАДОЧНО» ШУКАЄ КОШТИ, ЩОБ ЦЮ
РОБОТУ ПРОДОВЖИТИ.

Переговори із Л.Фурсенком, М.Богдановим (керівники відділів Одеського
інституту удосконалення вчителів; колишні завідуючі облуно) показали, що і в статусі
«експериментального майданчика» ми не отримуємо додаткові кошти на цю роботу -
кошти за кошторисом підуть на оплату послуг наукового керівника та консультанта
(консультувати та керувати ми й самі можемо — на громадських засадах!) А
методичні посібники? А підручники? Хто їх буде писати? На які кошти друкувати?
Пишуть учителі, друкуємо на кошти директора. Тупик.

Але. Segui il tuo corso, e lascia dir le genti (Йди своїм шляхом, не зважаючи на
людську молву). Данте.

. Підручники з історії України, які видані у 2003 році, дуже відрізняються від
тих же підручників 1998 року. Нас підручники 1998 року не задовольняли
(необ'єктивна трактовка ролі козацтва в історії української державності), тому ми
ввели курс історії українського козацтва, але тепер підручники вже зовсім інші і
необхідності в цьому курсі немає Наприклад, підручник з історії України (8 клас) це -
історія українського козацтва ХVІ-ХVІІІ століть! Цитую його: «Протягом кількох століть

від кінця ХУ до кінця ХVІІІ — тривала на нашій землі доба, названа козацькою ерою
Як багато важила вона в історії України, свідчить той факт, що нас — українців, і
сьогодні звуть у світі козацьким народом. Та й самі ми не втратили духовного зв'язку
з лицарями-козаками. Хіба ж випадково й досі називаємо козацькими свої степи, свої
пісні й журбу, силу і свій характер? Козацтво для нас стало втіленням невмирущого
українського духу».

Той ж підручник; ще цитата: «Козацька доба надзвичайно багата на події та
героїв. Нас захоплюють карколомні, сповнені пригод і випробувань долі козацьких
керманичів-гетьманів, кошових отаманів, полковників, а також долі тогочасних
митців, служителів церкви, учених — усіх, хто творив історію козацької України; були
вони справді яскравими особистостями. ВІРА В БОГА, ЛЮБОВ До РІДНОї ЗЕМЛІ,
ЗАКОНИ КОЗАЦЬКОГО ПОБРАТИМСТВА — ось що визначало їхні слова й вчинки».

Нове покоління підручників з історії України (особливо 5 та 8 класи) ЗМУШУЄ
сьогодні ВСІХ учителів України робити те, що ми робили ще у 1998 році -
ВИКЛАДАТИ КУРС ІСТОРІї УКРАїНСЬКОГО КОЗАЦТВА!!!

Тепер наше завдання — ввести курс історії українського козацтва таких
періодів: Задунайська Січ — Чорноморське козацтво ХVІІІ-ХІХ ст., Відродження
українського Вільного козацтва на початку ХХ ст., відродження Українського козацтва
в останньому десятиріччі ХХ ст., Українське козацтво діаспори (США, Канада,
Австралія, Бразилія).

Ці курси в пласті історії України будуть введені вже у 2005/2006 н.р. у програми
нашої школи. Альтернативи курсам у плані виховання громадянськості, патріотизму

немає! Роботу з козацького виховання ми будемо продовжувати!

Тому Буравицька Р.М. (вища категорія, вчитель-методист) покаже відкритий
урок з історії України (українського козацтва) у 8 класі за діючою програмою у грудні

2003 року. Це буде звичайний урок, але для нас він незвичайний — колись цей
матеріал учитель подавала факультативно за своїм підручником; сьогодні це -
ЗАГАЛЬНОВИЗНАНА У ДЕРЖАВІ ТОЧКА ЗОРУ НА РОЛЬ КОЗАЦТВА! Із Раїсою
Миколаївною термін показу уроку вже узгоджено.

Квітень 2003 року. Директор Адамівської школи козацько-лицарського виховання

В.Тимофєєв.

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Семінар.

10 квітня 2003 року в Адамівській школі відбувся районний семінар-практикум
вчителів початкових класів малокомплектних шкіл (на базі школи с. Благодатне).
Девіз семінару «Розквітай, прекрасно Україно, рідний край, козацька сторона!» Уроки
давали Скригулець Н.Г. та Козубенко Т.М., захід показувала Гриценко В.Н. Вела
семінар Данилова Т.О. — методист РМК. У семінарі брали участь завідуюча райвно
Добриніна З.І., директор школи Тимофєєв В.Я., завуч Лавриненко П.М.
Свято «Відновимо славу України, нащадки мужніх козаків» готували джури і дани для
своїх молодших друзів. Козачата та лелі побували в казковій країні, машина часу
перенесла їх і на Запорозьку Січ. Там вони ознайомились з славною історією
козацтва, побутом. Джури провели вікторину на козацьку тематику. Дани провели
змагання на знання приказок та прислів'їв, розгадали кросворд про життя козаків. І
учнів і дорослих розвеселили козацькі жарти. Свято закінчили дружним виконанням
гімну Адамівської Молодої Січі.106

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Тематична інформація.

За традицією, у Адамівській школі козацько-лицарського виховання щотижня
проводяться тематичні інформації, присвячені знаменним датам календаря. Готують
і проводять їх учні випускного — дев'ятого класу під керівництвом чергового учителя
або учителя, який проводить тематичний тиждень.

У цьому навчальному році було проведено такі тематичні інформації: «Рідна
мова», «Маруся Чурай», «Українська пісня», «Мандрівний філософ», «Освіта на
Січі», «Великий Кобзар», «Олександр Довженко», «Олесь Гончар», «Бережім
багатства планети», «Мова і мистецтво», «Звичаєві норми», «Творча особистість» та
ін.107

На обласний ярмарок педагогічних ідей та технологій, що відбувся
17 травня 2003 року в Одесі, я представив трьохтомник «Адамівська
Січ». Отримав Диплом першого ступеня та Авторське свідоцтво №7 від
17.05.2003 року Одеського обласного інституту удосконалення вчителів
«Система виховної роботи педагогічного колективу Адамівської школи
козацько-лицарського виховання Білгород-Дністровського району
Одеської області».

В травні школа відзначила своє 45-тиріччя. У президії — директор
школи Тимофєєв В.Я., голова сільради Бурлай М.А., завуч Лавриненко

106 Річ про Адамівську Січ. №50, квітень 2003. Адамівка.

107 Річ про Адамівську Січ. №54, квітень 2003. Адамівка.

П.М., педагог-організатор Гриценко В.Н., голова СК «Едем» Вронський
В.М., голова ПП «Едем» Бурлай М.І., прапороносець Богданов В.

В святковому строю піонерська дружина ім. О.Кошевого та загони
Молодої Січі.

Всі співають Гімн України, Гімн Адамівської Молодої Січі,
«Взвейтесь кострами». Отаман Молодої Січі Козубенко Євген та
колишня голова ради дружини Граждан К.М. рапортують про готовність
загонів до проведення лінійки директору школи Тимофєєву В.Я.

Після урочистої лінійки — святковий «вогник» «Зустріч поколінь — від
серця до серця» в БК із піснями, розповідями про минуле школи й
мріями про майбутнє...

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Останній дзвоник.

.Школа співає Гімн України. У президії — директор школи Тимофєєв В.Я.,
голова батьківського комітету Харченко П.А., педагог-організатор Гриценко В.Н.,
представник райво Федорова Л.В., голова сільради Бурлай М.А.

Лунає останній дзвоник. Його дають першокласниця Даниленко Віка та
випускник Корженко Юрій.108

У видавництві «СП «ПЕТРЕКС» надрукував книги:

1. В.Я.Тимофєєв. Адамівська Січ. Видавництво «СП «Петрекс».
Білгород-Дністровський. 2001 -2003.

Про козацтво Адамівської громади: козаків та козачок, молодиків та
берегинь, джур та дан, козачат та лель.

Т. 4. 2003. Педагогічний колектив Адамівської школи козацько-
лицарського виховання. (01.02.2003). 185 стор.

Т. 5. 2003. Керівники Адамівської школи. (08.03.2003). 119 стор.

Т. 6. 2003. Преса про Адамівську школу. (10.03.2003). 110 стор.

Т. 7. 2003. Випускники Адамівської школи. (07.05.2003). 108 стор.

Т. 8. 2003. Адамівська школа сьогодні. (16.04.2003). 147 стор.

Т. 9. 2003. Хроніка Адамівської школи. 2003. (23.04.2003). Частина
1. 172 стор. Частина 2. 330 стор. Частина 3. 517 стор. Частина 4. 150
стор.

Т. 10. 2003. Адамівська школа козацько-лицарського виховання.
Теоретичні засади. (29.04.2003). 120 стор.

Т. 12. 2003. (01.05.2003). Частина 1. Постаті. Адамівська громада.
396 стор. Частина 2. Педагоги. 163 стор.

Т. 13. Козаки. Білгород-Дністровська паланка. Буджацька Січ.
(29.04.2003). 150 стор.

Т. 14. 2001-2003. Підручники школи козацько-лицарського
виховання. Частина 1. Козацьке тіловиховання. Частина 2а. Історія
військового козацького мистецтва. (15.04.2003). 159 стор. Частина 11.
Організація й методика науково-дослідної діяльності учнів. (29.04.2003).
150 стор. Частина 12. Основи техніки. (29.04.2003). 150 стор.

108 Річ про Адамівську Січ. №101, грудень 2003. Адамівка.

В.Я.Тимофєєв. Річ про Адамівську Січ. Видавництво «СП
«Петрекс». Білгород-Дністровський. 2001-2003.

Ілюстрована історія становлення та розвитку колективу Адамівської
школи козацько-лицарського виховання, що на Білгород-Дністровщини.
Т. 2. 2002. Хроніка Адамівської школи. Частина 4. (23.04.2003). 176

стор.

В.Я.Тимофєєв. Адамівська громада. Видавництво «СП
«Петрекс». Білгород-Дністровський. 2003.

Книга про людей Адамівської громади; людей, які внесли частку
себе у розвиток духовного, економічного життя трьох населених пунктів:
Адамівки, Авидівки, Благодатного, що на Одещині.

Т. 1. 2003. (07.05.2003). Частина 1. Преса про громаду. стор. 402
стор. Частина 2. Випускники Адамівської школи. 108 стор.

Т. 2. 2003. (01.05.2003). Частина 3. Педагогічний колектив
Адамівської школи козацько-лицарського виховання. 190 стор. Частина
4. Постаті. Адамівська громада. 192 стор.

38. ЧЕРВЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2003. РІЧ ПРО АДАМІВСЬКУ СІЧ.

Керівний режим образив представників української діаспори
Заходу, заборонивши їм проведення Всесвітнього конгресу українців в
Українському дому Києва. Після цього рівень співпраці республіки із
зарубіжними українцями істотно знизився. Раніше країни Європи не
схотіли залучити Україну до Болонського процесу, який мав сформувати

/Ч W /Ч WW W WW

Єдиний Європейський навчальний простір, пославшись на неприйнятний
для них політичний режим.

НаДвадцять п'ятій нашій Козацькій Раді рекомендували
Тимофєєву В.Я. виступити в ЗМІ із пропагандою ідеї козацько-
лицарського виховання в школі.

В районній газеті «Советское Приднестровье» пройшла серія
статей про Адамівську школу козацько-лицарського виховання під
загальною назвою «Річ про Адамівську Січ» (писав в пансіонаті «Росія» в

Одесі). Це була моя лебедина пісня. Я прощався зі школою.

*** ** ***

Директор Адамівської школи Валерій Якович Тимофєєв — досвідчений
педагог із 34-річним стажем, різносторонніми інтересами. Викладає біологію,
хімію, музику. Майже 20 років він очолює колектив школи в селі Адамівка.
Нещодавно В.Я.Тимофєєв отримав авторське свідоцтво за модель Школи
козацько-лицарського виховання. Експертна комісія на обласній ярмарці
педагогічних ідей і технологій оцінили модель школи як відкриття в педагогіці.

Про становлення школи козацько-лицарського виховання йде річ у
нотатках, які ми пропонуємо читачам.

*** ** ***

„.Держава живе й розвивається доти, доки
в ній живе багатим духовним життям школа...

1

В Адамівській школі в цьому році відбувся третій випуск молодих козаків та
козачок (берегинь). Випускники — елегантні юнаки та чарівні дівчата замислились на
порозі дорослого життя — воно таке непросто.

Вже шостий рік працює у нас школа козацько-лицарського виховання -
громадський навчально-виховний заклад нового типу, покликаний дати учням
додаткову сучасну козацьку освіту, забезпечити їх надійний духовний зв'язок із
предками, розвинути стосунки з сучасниками і зорієнтувати козачат на інтереси
нащадків, виховати фізично здорових, морально чистих, по-лицарськи мужніх і
сильних духом громадян України.

У своїй роботі педагогічний колектив Адамівської школи широко використовує
давні козацькі традиції, кодекси лицарської честі, гуманістичні та демократичні і
адекватні засоби виховного впливу на підростаюче покоління.

Зорієнтоване особистісне виховання, реалізація принципів формування
громадянськості, гуманізація і демократизація, безперервність, культуровідповідність
— вагомі аспекти неординарної моделі школи цього типу, яка передбачає три етапи
виховання козака та козачки: козача-джура-молодик-козак, леля-дана-берегиня-
козачка.

У травні 2003 року на обласному ярмарку педагогічних ідей і технологій ця
модель отримала авторське свідоцтво. Експертна комісія вважає її відкриттям у
педагогіці, а робота шкільного колективу з реалізації основних положень козацького
виховання має наукове та практичне значення.

В рамках проекту «Школа козацько-лицарського виховання» вперше на Україні
фундаментально розроблені основні документи школи цього типу (концепція, статут,
навчальний план і програми, посібники з основних напрямків виховання та предметів
школи). Досвід роботи описаний у педагогічній пресі та багатотомнику «Адамівська
Січ», який виходив самодруком невеликим тиражем протягом 2001-2003 років.
Обласний інститут удосконалення вчителів планує на базі школи розпочати
регіональний педагогічний експеримент із проблем виховання шкільної молоді.

.Ми часто зустрічаємо людей освічених, енциклопедично озброєних
знаннями, а в середині них — пустеля, як говориться в Біблії. Тому сьогодні, вважає
колектив школи, нам потрібні люди не тільки озброєні знаннями, а й духовно,
психічно, фізично спроможні розвивати творчі здібності як свої, так і навколишніх.
Нове покоління повинно вміти співпрацювати з людьми різних філософських,
політичних, релігійних поглядів; здатне вирішувати проблеми сьогодення і
майбутнього. Це особи з великим культурним та духовним потенціалом, бо «культура
утверджує примат духу» (М.Реріх). Це наше педагогічне кредо. Досвід практичної
роботи в цьому напрямку свідчить, що головна мета освіти — виховання. Навчання
повинно бути підпорядковане вихованню.

Школа — єдиний соціальний інститут, який, виховуючи учнів сьогодні, працює
на перспективу. Саме тут висока професійна майстерність педагога-вихователя
стимулює потребу школяра стати свідомішім, самовдосконалюватися, щоб
реалізуватися, як громадянину.

Адамівській школі поталанило, бо наші педагоги — яскраві, неповторні
особистості, носії людських цінностей, глибоких, різнобічних знань. Вони прагнуть до
втілення в собі людського ідеалу, до постійного самовдосконалення, духовного
зростання.

Виховання, вважають наші молоді учителі Т.М.Золотовська, О.А.Піштіган,
С.В.Тимофєєва, А.М.Подолько, Д.М.Воронова, Т.І.Козубенко, Н.Г.Скригулець — це, в
першу чергу, прищеплення моралі та створення в учнів навичок життя в моральній
атмосфері. Глибока моральна криза в нашій країні є наслідком прогалин і в

освітньому процесі. Зокрема, у недооцінці ролі духовності української національної
школи, яка виступає одним із важливих елементів збереження і розвитку спільноти, її
духовного ядра і постачає суспільству свідомих громадян, творчих особистостей,
носіїв духовності.

Вчителька дисциплін творчого циклу — С.В. Тимофєєва. Світлана Валеріївна
на уроках та заняттях гуртка художньої творчості розкриває учням силу і можливості
художніх матеріалів; захоплює малюванням, дбає про розвиток індивідуальних
творчих особливостей, манеру самовираження, поступово й наполегливо долає
розрив між тим, що дитина хоче відобразити, і тим, що вона вміє; з допомогою
колористичної системи вчить бачити і розрізняти найтонші нюанси кольорів,
відчувати «музику» кожного, розвиває асоціативну уяву. Вчить важко, але натхненно
трудитись, вміти бачити красу і схилятись перед нею.

Завдання підтримувати компетентність кадрів на рівні сучасних вимог у нашій
школі вирішується через систему методичної роботи. Керує нею досвідчений завуч
П.М.Лавриненко, допомагає їй методична рада у складі Л.М.Лавриненко,
М.С.Малькової, С.С.Тимофєєвої, О.Л.Солов'єнко, І.І.Корженко, І.П.Лавриненко.

З ініціативи Павліни Михайлівни Лавріненко і при її безпосередній участі
створено методичний кабінет, який став центром педагогічної думки. Це справжня
лабораторія творчості, без якої вчителі не уявляють сучасну школу. У методкабінеті
зібрано матеріали з досвіду роботи вчителів. Завуч систематично добирає щось
нове, зокрема з педагогіки, особистісно орієнтованого навчання та виховання,
пропонує вчителям прочитати, осмислити і спробувати застосувати у своїй практиці.

2

Педагогом-організатором в Адамівській школі працює В.Н.Гриценко. Людина
серйозна, на перший погляд може навіть видатися дуже строгою. З дітьми не заграє,
але й не командує. Говорить з ними витримано і небагатослівно, як рівна з рівними.
Вона завжди з дітьми поруч, а не над ними. Так і має бути. Адже позакласна робота -
це продовження уроку. І взагалі, учнівське життя — не тільки оцінки в журналі, успіхи з
предметів. Це і спорт, і музика, і веселі іскристі розваги, і серйозні справи. Це -
життя, соціальне становлення дитини в колективі.

Валентина Никифорівна розробили систему традиційних шкільних козацьких
свят — «Козацький дванадцятирік» (фрагменти одного з них було показано в
минулому році на серпневій педагогічній конференції). Вже кілька років вона
проводить козацькі вікторини (переможців нагороджують призами, які надає редакція
газети «Советское Приднестровье»). Вона одна із ініціаторів та авторка травневого
свята «Школі — 45 років!». Педагог вважає, що велике значення в роботі шкільної
організації мають символи та ритуали.

Координатором роботи школи з виховання громадянськості є вчитель вищої
категорії Р.М.Буравицька. Вона вважає, що випускникові не відводиться якогось
перехідного періоду для адаптації до дорослого життя (що так і є). Тому та
наполегливо допомагає вона школярам робити вибір, вирішувати життєві проблеми,
розв'язання яких потребує багато знань, а не тільки суспільствознавчих дисциплін.

Ефективність громадсько-державного управління буде визначатися рівнем
громадянської культури всіх членів суспільства, вважає Раїса Миколаївна. Тому
школа повинна йти попереду політиків, керуючись принципом пріоритету прав
особистості над інтересами суспільства й держави, надаючи дитині, підлітку ще в
школі навичок громадського управління та самоуправління.

Учитель математики С.С.Тимофєєва — депутат райради; працювала завучем,
директором школи. Захоплюючись математикою, прищеплює любов до неї і своїм
учням. Навчаючи інших, вона сама постійно вчиться, йде в ногу з життям, вбирає
свіжий подих нового, творчого, оволодіває передовим педагогічним досвідом,
досягненнями педагогічної та психологічної науки.

Світлана Семенівна сіє розумне, добре, вічне, як добрий садівник дбає про
сад — педагогічний сад. Нікому не чинила зла. Робить все, що має зробити за свій вік
людина.

Учитель біології та хімії В.М.Вронська добре знає сучасний стан науки і
перспективи її розвитку. Чітке планування навчального і виховного матеріалу, його
систематичне повторення, облік індивідуальних особливостей учнів, вміння доступно
викладати матеріал, дають їй можливість прищеплювати учням міцні знання з
предмету. Цьому ж сприяють біологічні турніри, свята птахів, квітів, врожаю, які
Валентина Миколаївна готує й проводить з дітьми.

Учитель фізики Т.В.Катющева має багатий практичний досвід, працює творчо,
поряд з традиційними, практикує й нові форми проведення уроків, вчить
використовувати отриманні знання в практичній діяльності. Тамара Валентинівна
застосовує оригінальну рейтингову систему обліку успіхів вихованців.

Багато років вчитель К.М.Граждан готує з дітьми Шевченківські дні, тижні
української мови. Фундамент громадянськості у своєму класі вона закладає добрий.
Діти знають національну символіку, не соромляться, приклавши правицю до серця,
співати Гімн України (до речі, його знає вся школа).

Коли ми розробляли принципи, за якими мала працювати школа козацько-
лицарського виховання, саме Катерина Михайлівна наполягала на вихованні козачат
на позитивних прикладах. Формування в молоді ідеалів — один із найважливіших
компонентів духовності як кожної особистості, так і всього народу.

3

Наведу приклад, як ми вирішуємо «на марші» проблеми виховання, які ставить

життя.

Писали наші діти твір-опис. У одного з хлопчиків читаємо: «Красу природи
нашого села не зрівняти з людьми, які тут мешкають. Я не бачу гідних осіб для опису
у цьому творі.»

Ми зрозуміли, що десь зробили помилку, виховуючи козачат лише на
прикладах ідеальних людей, і замислились — що ж робити далі? Ідеальні люди десь
далеко (та й чи є вони?!), а повсякденне життя — поруч, поруч люди, хороші та не
дуже, з їх проблемами та вчинками.

Тоді і виникла ідея показати людей Адамівської громади, які внесли частку
себе в розвиток духовного, економічного життя трьох сіл: Адамівни, Авидівки,
Благодатного. Ці люди зовсім різні і за віком, і за освітою, і за розумінням
необхідності загальнокорисної праці на благо суспільства.

Матеріал оформили у вигляді книги. Нариси писали члени громадського
комітету з підготовки книги. В додатках — історичні довідки з життя та розвитку
громади, газетні статті, спогади мешканців. Книга повинна слугувати вихователям
посібником позитивних прикладів і забезпечувати реалізацію принципу ідеалізації в
роботі школи козацько-лицарського виховання.

Можливо, ідеальних людей немає і не можна з будь-кого робити ідеал для
молоді. Але можна говорити про орієнтацію на моральні принципи: відданість праці
бригадирів М. А. Крамаренка, Є.М.Епляра, ветерана О.В.Янишена, комбайнера
П.М.Галицького, колгоспниці А.Є.Шелестян, відданість своїй великій сім'ї
Н.А.Смоленко, громадський вклад М.С.Якубського, Н.М.Кульчицької,
А.М.Коноваленка. Таких осіб, що живуть поруч з нами, в селів багато.

.Загальновідомо, що велике і складне питання, яке потребує вирішення — це
формування духовного світу особистості. Річ йде не лише про закладання релігійних
основ. Але не секрет, що діти з сімей віруючих вихованіші, моральніші у своїй масі
(цей же феномен прослідковувався й у радянські часи). Мабуть, тому Президент
України 25 березня 2003 року зобов'язав Міністерство освіти і науки разом із
Академією педагогічних наук при участі церкви і релігійних організацій розробити

пропозиції щодо введення духовно-моральних цінностей до виховного процесу
навчальних закладів.

В минулому році ми намагалися організувати недільну християнську школу,
запросили молодого ієрея (студента Київської духовної академії) викладати там.
Відвели під храм приміщення. Було підготовлено пакет документів для реєстрації
церковної громади.

На жаль, на той час нерозуміння важливості виховання цього аспекту
духовності частиною мешканців громади не дало можливості реалізувати нагальну
потребу мати в селі храм Божий. Але проблема є, і ми маємо її розв'язати.

Початку Богослужіння в Адамівці було присвячено спеціальний випуск шкільної
газети. Отець Миколай написав статтю, в якій були такі думки: «Протягом
багатовікової історії людства були відпрацьовані певні норми поведінки людини у
суспільстві, які закладені Богом-Творцем у її совісті. Яке насіння в дітях буде посіяно
зараз, такі виростуть і плоди. Як написано в Біблії «Бо що тільки людина насіє, те
саме і пожне!»

Життя за заповідями Ісуса Христа приносить людині внутрішній мир і
душевний спокій, відводить почуття страху і неспокою, які стають причиною багатьох
хвороб, що підтверджують лікарі-психіатри.

Якщо ми бажаємо бачити нашу країну процвітаючою в усіх сферах життя, то
молоде покоління треба виховувати в дусі християнської моралі».

4

Вже традиційними у школі стали козацькі таборування та свята «А ну-мо,
хлопці-козаки!». Авторка та ведуча свят — депутат райради Н.П. Галицька. Творчих
доробок у Наталії Павлівни багато — це і туристський гурток із традиційним літнім
таборуванням на березі моря, і спортивні секції, і танцювальний колектив.

Таборування в нашій школі є складовою частиною фізкультурно-оздоровчої
роботи, підсумком чергового етапу фізичного розвитку козачат. Система ця
базується на традиціях запорожців. Постійне виконання фізичних вправ разом із
загартуванням виховували той тип козаків, які легко переносили спрагу та голод,
спеку та холод і були надійними захисниками всього українського народу.

На жаль, сталося так, що з періоду знищення Запорізької Січі всі наступні
уряди Росії та України постійно і цілеспрямовано проводили роботу з дискредитації,
в першу чергу, морального обличчя козаків. їх характеризували як грубих невігласів,
п'яничок, які жили тільки за рахунок війни та розбоїв.

Але як натовп п'яничок міг неодноразово бити найкращу тоді в Європі армію -
турецьку, і як натовп п'яничок міг за 1,5 доби на «чайках» веслувати морем до
Стамбулу, наводити жах на султана своєю появою, брати Синоп, Кафу, визволяти
бранців-невільників?!

«Шинкарям наказуємо, щоб не називалися козаками, й вилучаємо їх від себе і
на майбутнє таких до нашого війська приймати не будемо», — сказав гетьман
П.Сагайдачний у 1617 році.

Безчестя козацтва проводилося для того, щоб українці не знали своєї історії.
Народ, що не спирається на могутнє коріння своєї історії, легко тримати в покорі,
йому легко нав'язувати чужі звичаї, культуру, освіту, ідеологію. Це ми бачимо
сьогодні.

.Спостерігаю таборування та сягаю думками наперед: треба мати, розвивати
й зміцнювати дитячу організацію в школі — вона підмурок колективної виховної
роботи, бо наш педагогічний корабель накренило у бік індивідуалізації навчання і
виховання, і це призвело до того, що багато школярів відмовляються від шкільної
«індивідуальності» на користь неформальних, а іноді і злочинних угруповань та
об'єднань, які не надають особистості всі можливості для самоствердження і
психологічного комфорту. В багатьох з них панують міцний груповий тиск, жорстка

система підкорення, свавілля лідерів, але здебільшого підлітки не покидають їх, а
навпаки, цінують дуже високо.

Відмовившись від виховання у колективі та через колектив, ми практично
відмовились від виховання взагалі. Відомо: не може бути успішним виховання
громадянина-господаря своєї країни, якщо дитина, підліток не набуватиме у ці роки
досвіду відповідальності за виконання певних функцій в організації життя класу,
школи, громади.

Наша виховна система (козацька педагогіка) спирається на владу спільності:
взаємодопомога, відчуття іншого, підкорення спільно обраним законам. Ніхто не має
права образити іншого, бо дістане відсіч від усього дитячого гурту. Ніхто не може
порушити закони життя класу, школи — цього йому не дозволять. Стриманість,
ввічливість, повага до старших, міра в одязі, відповідальність за виконання своїх
обов'язків упевнено увійшли в життя Молодої Січі — братства козачат.

Далекоглядні педагоги розуміють необхідність відновлення чіткої організації
(системи) виховної роботи в школі. Козацько-лицарське виховання — це лише один з
можливих шляхів українського національного виховання.

В Адамівській школі введена практика — по завершенню заходу пропонувати
учасникам написати статтю до шкільної газети «Річ про Адамівську Січ» із аналізом
цього заходу: для чого його проводили, які помилки допустили, побажання
організаторам, передбачувані й непередбачувані наслідки. Пишуть і вчителі, і учні.

Вважаю, що не треба відривати дітей від гріховної землі, робити з них янголів,
які потім, у дорослому житті, пасують перед труднощами. Адже саме життя корегує
нашу виховну діяльність й чада виростають не «цукерками», а нормальними живими
дітьми. У цьому вища правда життя

… Не завжди сьогодні цінують працю педагога, позитивні наслідки якої
проявляються через багато років. Але, як сказав Кобзар: «Ми не лукавили з тобою,
ми просто йшли. У нас нема неправди за собою.»

Вже сьогодні ми розуміємо: як би не склалася подальша доля Адамівської
школи, лицарське виховання — непересічне явище в теорії та практиці національної
освіти.

Історія вчить: ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас — козацтво
— спосіб життя вільної людини, яка зі зброєю в руках захищала Богом дані їй
вольності й права, зокрема, — право на свободу.

Козаку найперше — воля!

Козаку найперше — честь!109

*** ** ***

39. ВЕРЕСЕНЬ-ГРУДЕНЬ 2003. ЗІРКА СУМЛІННЯ НАМ СЯЄ.

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Перший дзвоник.

.Якість освіти найперше залежить від рівня професіоналізму вчителя. Одна з
головних складових його праці — уміння органічно об'єднувати навчальний та
виховний процес. Учитель виховує, незалежно від свого бажання, особистим
прикладом, відношенням до учнів навіть даже більше, ніж словами.

На обласному ярмарку педагогічних ідей та технологій була представлена
робота «Школа козацько-лицарського виховання — гуманістична основа становлення

109 В.Тимофєєв. Чорноморські новини. №74, 09.10.2003; №78, 23.10.2003. Одеса. Советское
Приднестровье. №101, 13.08.2003; №103, 15.08.2003; №104, 16.08.2003; №106, 20.08.2003. Білгород-
Дністровський.

особистості»; її автор — директор Адамівської школи В.Я.Тимофєєв отримав
авторське свідоцтво.110

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Країна Липованія.

Допитливості дитячій немає меж. Хочеться пізнавати нове і в науках, і в
навколишньому світі. В цьому році учні школи вирішили ближче познайомитись з
визначними місцями рідного краю. Екскурсії для них не новина, діти за останні роки
були в Київі, Умані, Одесі, Львові. А тепер, на зароблені кошти, вирішили поїхати в
Ізмаїл та Вилкове (на батьківщину директора школи Тимофєєва В.Я.). Затамувавши
подих, школярі слухали екскурсоводів в музеї Олександра Суворова і в діорамі
«Штурм Ізмаїла». А яка цікава була зустріч по футболу в селі Муравльовка, тим
більше що виграли з рахунком 2:0. Чимало вражень залишилось в дітей і про
вилківську «Венецію»: це і катання на магуні (великий човен) по Дунаю, і відвідання
екологічного центру «Вилківський заповідник». Ні з чим незрівнянні пішохідні
прогулянки по кладках над єриками. Додому повернулись всі задоволенні, з
найкращими враженнями.111

В Одесі відбулася обласна науково-методична конференція
«Здорова дитина — здорове майбутнє». Я виступив із доповіддю
«Козацьке тілодуховиховання — основа фізичного та морального
становлення особистості».

КОЗАЦЬКЕ ТІЛОДУХОВИХОВАННЯ — ОСНОВА ФІЗИЧНОГО ТА МОРАЛЬНОГО

СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
З досвіду роботи колективу Адамівської школи козацько-лицарського
виховання Білгород-Дністровського району Одеської області

«Козак був здоровий, вільний від хвороб,
в сто років тільки в силу брався. Тому жив
і весело, і довго.»

Д. Яворницький.

У Запорозькій Січі виховання юнаків — майбутніх воїнів — було підпорядковане
фізичному розвиткові та загартуванню. Козаки досить ефективно вміли
використовувати оздоровчі сили природи та гігієнічні фактори для оздоровлення і
загартування людей. Під впливом регулярних дій зовнішнього середовища (сонця,
повітря, води) відбувалося поступове пристосування організму до змін, що сприяло
профілактиці різноманітних захворювань, зміцненню здоров'я та повноцінному
довголіттю.

Все в їх житті характеризувалося різноманітністю, збалансованістю та
повноцінністю і разом з тим простотою та помірністю: сонце, повітря, вода, їжа,
народна медицина та ін. Взагалі запорожці дивились на простоту і помірність як на
одну з важливих і необхідних умов перемог в боротьбі з ворогами: тільки той, хто
переміг себе, свої надлишкові потреби, спроможний перемогти недруга. Головна
ознака козацтва — простота, різноманітність і помірність — забезпечувала високу
працездатність і міцне здоров'я.

110

Советское Приднестровье. №115, 02.09.2003. Білгород-Дністровський. Річ про Адамівську Січ.

№70, вересень 2003. Адамівка.

111

2003 Річ про Адамівську Січ. №18, листопад 2002. Адамівка.

Таким чином, систематичне виконання фізичних вправ разом з ефективною
системою загартування виховали той тип козаків, які легко переносили спрагу та
голод, спеку та холод і були надійними захисниками всього українського народу.

Цілісна особистість козачати в школі козацько-лицарського виховання
формується в результаті багатогранної навчально-виховної діяльності шкільного
колективу; тілодуховиховання — провідний напрямок цієї роботи.

Таблиця 1.

Цикли та напрямки козацько-лицарського виховання.

Цикли предметів

КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ

ДУХОВНА КУЛЬТУРА

культура предметної

ДІЯЛЬНОСТІ

ІУ СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА

Напрямки
Система

1

здоров'я

Козацька

військова
справа

Родовід

Традиції
Козацька

культура

Природа

7

10

Праця -
навчання

Наука -
техніка

Держава -
нація

Історія
козацтва

Девіз напрямку (основна ідея)

Від козацьких секретів здоров'я,
тіловиховання — до олімпійських
вершин.

Рідну Україну захищай по-лицарському,
до загину.

Козацькому роду нема переводу.

Любіть Україну, як сонце любіть.

Козацькими шляхами — до висот
української духовності.

Плекати український храм природи.

Всеукраїнська толока, особиста праця -
тобі, Державна Україна.

Науку і техніку — на службу нації,
Україні.

В душі і серці кожного із нас — Соборна
Україна.

Козацька наша слава не вмре, не
поляже.

8

9

Таблиця 2.

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання.
Варіативна частина. Шкільний компонент та гуртки.

Класи

Напрямки

Система здоров'я

Козацька
військова справа

Родовід

Козачата та Лелі

Джури та Дани

Молоді Козаки та
Берегині

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Діюча програма з фізичної культури. Система козацького тіловиховання.
Авторська програма.

Діюча програма з валеології.
Козацьке військове мистецтво.

Авторська програма.
Вивчення свого родоводу та видатних
козацьких родів. Авторська програма.

Діюча
програма з ДПЮ

4 Традиції

Діюча програма з українознавства та
авторські спецкурси.

10

Козацька культура

Природа

Діючи програми факультативів, курсів за вибором
та гуртків з мистецтва, культури та ін.
Українська козацька культура. Авторська програма.

Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з природничих
дисциплін та авторські спецкурси.

Праця — навчання Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з навчальної та
предметної діяльності, в тому числі й козацьких промислів.

Наука — техніка

Олімпіади та інтелектуальні змагання. Авторські спецкурси. Робота МАН.
Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з технічної

творчості.

Держава — нація

Вивчення козацької Конституції. Авторська програма.

Діюча програма з правознавства.

Історія козацтва Історія козацтва. Авторська програма.

1

2

3

5

6

7

8

9

Блок Культура тілодуховиховання. Від козацьких секретів здоров'я,
тілодуховиховання — до олімпійських вершин. Працюючи в цьому напрямку, ми
плекаємо у кожного юного козака міцне здоров'я, загартовуємо тіло і дух, формуємо
уміння досягати перемог на спортивних іграх.

Досліджуємо і практично відроджуємо військово-спортивне мистецтво наших
пращурів: верхової їзди, стрільби з лука, володіння списом, шаблею, іншими видами
козацької зброї, подолання природних перешкод, керування човном під веслами та
вітрилами, різних видів боротьби та протиборств, в т.ч. бойового гопака, козацького
багатоборства.

Система тілодуховиховання базується на традиціях збереження і зміцнення
здоров'я козаків-запорожців. На Січі виховання молоді було підпорядковане
фізичному розвиткові та загартуванню під впливом: регулярних вправ; дій
зовнішнього середовища — сонця, повітря, води; раціонального харчування; режиму
праці та відпочинку; засвоєння пласту козацької психофізичної культури -
характерництва — все це на практиці формувало особливий стан тіла й душі: у
здоровому тілі — здоровий дух; (козаки казали: «Тіло грає») та сучасному баченні ролі
фізичної культури в школі: перевага освітньому напрямку — акцент на озброєнні
школярів знаннями з історії фізичної культури, зокрема з основами козацького
тілодуховиховання, гігієни, фізіології рухів, біомеханіки фізичних вправ і освоєння
учнями методик навчання рухових дій, тренування, розвитку рухових здібностей
тощо; але, разом з тим, ми не відкидаємо базових положень оздоровчого та
тренувального напрямків.

Система ця враховує вікові та статеві особливості школярів і розрахована на
весь термін навчання дитини в школі. Основна мета її — плекати фізично
загартованих, із міцним здоров'ям, дужим тілом і духом синів і дочок України.

Таблиця 3. Напрямки, форми роботи з козацького тілодуховиховання.

і

ІУ

Напрямки

Вікові

групи

Форми

Режим праці та
відпочинку;
ведення
здорового способу
життя;
раціональне
харчування.

Систематичне

заняття
фізкультурою та
спортом.

Загартування:
сонце, повітря,
вода.

Психотренінг:
козацьке
характерництво.

1-4 кл.

Класна

Основи здоров'я і фізкультура. ОБЖД. Природознавство.

Козачата Позакласна
та

Лелі

Позашкільна

Валеологія. Спортивні гуртки.

Клуб «Січ». Козацьке таборування.

5-8 кл.

Класна

Фізкультура і здоров'я. ОБЖД. Біологія.

Джури та Позакласна

Валеологія. Козацьке військове мистецтво. Спортивні гуртки.

ІІ

Дани

Позашкільна

Клуб «Січ». Козацьке таборування.

9-12 кл.

Класна

Фізкультура і здоров'я. ОБЖД. Біологія.

Козаки та Позакласна Валеологія. ПВП. Спортивні гуртки.

Берегиш Позашкільна Клуб «Січ». Козацьке таборування.

Розроблено методичне забезпечення цієї ділянки роботи шкільного колективу:
є програми, підручники, методичні посібники.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОЗАЦЬКЕ ТАБОРУВАННЯ

( Розробила Н.П.Галицька)

Козацьке таборування проводиться як підсумок чергового етапу фізкультурно-
спортивної роботи в школі з метою плекання у кожних юних козака та козачки
міцного здоров'я, загартування тіла й духу, формування уміння перемагати на
спортивних змаганнях.

Козацьке таборування проводиться чотири рази на рік: осіннє — до 14 жовтня,
зимове — до 1 березня, весняне — до районного туристського зльоту — до 25 травня,
літнє — у липні-серпні — до 15 серпня.

Проводиться таборування за такою програмою:

І. Осіннє:

Конкурс емблем та девізів, конкурс козацької пісні.

Спортивна частина:

естафета „Пластуни" (виконується у нитковому коридорі висотою
70 сантиметрів із дзвониками);

конкурс „Сильна рука" (змагання з армреслінгу);

конкурс „Перетягування канату" (змагаються команди почергово);

підтягування у висі та у висі лежачи (перемогу одержує команда
з найбільшою сумарною кількістю підтягувань);

заключна „Велика естафета" (біг 5:60 метрів, заключний етап
біжать отамани команд).

Конкурс „Козацький куліш" (враховується правильне обладнання вогнища,
запалювання багаття на швидкість, оцінка за козацький обід).

Через 2-3 дні після таборування — конкурс козацьких листків.

Зимове:

На початку грудня — спортивно-інтелектуальний конкурс „А ну-мо, хлопці-
козаки!" Гурти готують назви, девізи, емблеми. Змагання включає завдання
історичного характеру — вікторина, козацькі кросворди, знання козацької лексики.
Музикальний конкурс перевіряє знання та вміння виконувати козацькі пісні.
Спортивні змагання: амреслінг, підтягування у висі, згинання та розгинання рук в
упорі на підлозі, присідання з молодшими козачатами на плечах, стрибки зі
скакалкою.

Грудень — лютий, як випаде достатній сніг — випускний клас будує і захищає
снігове містечко, а вся школа — штурмує його. За снаряди слугують сніжки.

Через 2-3 дні після таборування — конкурс козацьких листків.

Весняне:

Конкурс емблем і девізів, конкурс козацької пісні.

Спортивна частина:

естафета „Пластуни";

конкурс „Сильна рука";

підтягування у висі та у висі лежачи;

біг 60 метрів;

розкладання та складання спортивного намету;

знання рослин свого краю;

медицина (перша допомога);

розпалювання багаття на швидкість;

складання рюкзака;

„Велика естафета".

„Козацький куліш"

Через 2-3 дні після таборування — конкурс козацьких листків.

Літнє:

Таборування проходить як багатоденний велопохід. Група туристів
проходить веломаршрутом на Курортне (містечко на березі Чорного моря в
Білгород-Дністровському районі Одеської області) і там розбиває наметове
містечко. Тут козачата живуть 3-4 доби: навчаються плавати, пірнати,
вправляються в основних туристських навичках, вчаться варити їжу та ін.

Кожен день проводяться конкурси:

змагання з плавання та пірнання;

змагання на знання козацької лексики та козацьких пісень і танців;

змагання на знання козацьких оповідок, гуморесок та ін.;

спортивні змагання: амреслінг, підтягування у висі, згинання та
розгинання рук в упорі та ін.

Через 2-3 дні після таборування — конкурс козацьких листків.

У серпні-вересні підводяться підсумки таборування за рік і
нагородження кращих козачат за цими підсумками.

ТЕМАТИЧНА ТАБІРНА ЗМІНА «ЧОРНОМОРСЬКІ КОЗАКИ»
(оздоровчо-спортивне спрямування)

В сучасних умовах популярною формою організації оздоровчо-виховного
процесу стали тематичні зміни. Актуальність проведення тематичних змін
зумовлена тим, що протягом останніх років спостерігається загальна тенденція до
зниження активності та ініціативи у дітей, які приїздять відпочивати до дитячих
закладів.

Провідна ідея тематичної зміни становить той стержень, який об'єднує в одне
ціле все розмаїття справ та форм дозвіллєвої діяльності, робить час перебування
в оздоровчому закладі цікавим і корисним для дітей. Вибір теми зміни дає змогу
підвищити ефективність роботи працівників оздоровчого табору, допомагає їм
зосередитися на обраному напрямі, конкретизувати мету та завдання роботи,
підібрати матеріали, поліпшити свої знання, результати діяльності.

День 1
День 2

День 3

День 4
День 5
День 6
День 7
День 8

День 9

День 10

День 11
День 12

Таблиця 4. План роботи табору на зміну.

Ранок День Вечір

Зустріч та інструктування дітей. Екскурсії по табору. Знайомство в загонах.

Медична та спортивна Концерт-експромт «Козацькому Вибори загонових отаманів

діагностика. роду нема переводу». та старшини; їх посвята.

Робота органів Урочисте відкриття табірної Козацька рада. Вибори

самоврядування в загонах. зміни «Чорноморські козаки». кошового отамана та

Презентація козацьких загонів. старшини; їх посвята.

Справи загону. Купання,
оздоровчі процедури.

Справи загону. Купання,
оздоровчі процедури.

Козацьке шоу «Вогонь, вода та
мідні труби».

Справи загону. Купання,
оздоровчі процедури.

Справи загону. Купання,
оздоровчі процедури.

«Козача» — сюжетно-рольова
гра на природі.

Справи загону. Купання,
оздоровчі процедури.

Справи загону. Купання,
оздоровчі процедури.

«Джура» — сюжетно-рольова
гра на природі.

Зустріч із Чорноморськими
козаками.

Відкриття малих козацьких ігор.

Козацьке спортивне шоу «Сила
та грація».

Виступ ансамблю української
народної музики «Гроно».

«Колодач» — конкурси в
загонах.

«Козача» — сюжетно-рольова
гра на природі.

Супер-шоу «Летючі
шаровари». Запуск повітряних
зміїв.

День сміху та козацького
дотепного слова.

«Джура» — сюжетно-рольова
гра на природі.

Музично-розважальна
програма «Берегиня».

Козацька танцотека.

Музично-розважальна
програма «Козацька пісня».

Козацька танцотека.

Музично-розважальна
програма «Мій отаман
найкращий».

Посвята в Козачата та Лелі.
Проводять Чорноморські
козаки.

Вогнище «Козацький куліш».

Козацька танцотека приколів.

Посвята в Джури та Дани.
Проводять Чорноморські
козаки.

День 13 Справи загону. Купання,

оздоровчі процедури.

«Отаман Сірко» — командні
вистави-сценки за козацькими
мотивами.

Козацька танцотека.

День 14 Справи загону. Купання,

оздоровчі процедури.

День 15 «Січ» — сюжетно-рольова гра

на природі.

День 16 Справи загону. Купання,

оздоровчі процедури.

День 17 Справи загону. Купання,

оздоровчі процедури.

Закриття малих козацьких ігор. Костюмована козацька
Нагородження переможців. танцотека.

«Січ» — сюжетно-рольова гра Посвята в Козаки та
на природі. Берегині. Проводять

Чорноморські козаки.

День іменинника «З днем
народження, козак!»

Гала-концерт «Пернач».

Вогнище «Козацька
картопля».

Прощальна козацька
танцотека.

День 18

Від'їзд козаків та козачок.

Дорога додому.

Домашній вогник.

СУЧАСНЕ ХАРАКТЕРНИЦТВО

За історичними даними, поляки не наважувалися атакувати козацького загону,
якщо за чисельністю не переважали в декілька разів. А козацька сотня могла
впевнено протистояти загону ляхів у тисячу шабель. За іншими свідченнями, козак-
гопаківець-характерник, що досконало володів бойовим мистецтвом, міг самотужки
вести бій з трьома яничарами.

Відродження характерництво почалося із відродженням козацтва. На
теперішній час на Україні діють школи національних видів боротьби «Спас»,
«Собор», «Сварга», «Хрест», «Бойовий гопак» (із своїми філософськими системами
та центрами в Запоріжжі, Львові, Чернігові, Києві, Корсунь-Шевченкові, Одесі), які
працюють в оздоровчому, фольклорному, спортивному та бойовому напрямках.
Пройшли перші чемпіонати України з національних єдиноборств за програмою фул- і
семі-контакту.

У характерників існує своя система класифікації, що відповідає ступеню
оволодіння бойовим мистецтвом. Тих, хто починає освоювати ази, називають
«новак»; далі слідують три учнівських ступеня — «жовтяк», «сокіл», «яструб» (третій,
другий, перший спортивний розряд). Наступний перехідний рівень — «джура»
(кандидат в майстри спорту). Після цього йдуть три найвищих ступеня — «козак»,
«характерник», «волхв» (майстер спорту, майстер спорту міжнародного класу,
заслужений майстер спорту). Відмінність ця передається моделлю стрижки.

Бойові мистецтва козаків-характерників, які практикувалися у Запорізькій Січі й
практикуються дотепер, не вузько направлені, а є всеохоплюючою системою
підготовки, що перетворює юнаків у відмінно тренованих і освічених воїнів.
Підготовка козака — це й філософська школа, і система світогляду, основана на
перевазі сил добра і світла над силами темряви. Козаки повинні мати чудову фізичну
підготовку, досконало володіти зброєю, вміти заліковувати рани, готувати їжу, знати
іноземні мови і навіть писати вірші і музику. Спеціальні підрозділи вивчають
мистецтва ведення нічного бою, маскування та розвідки, мають навички тривалого
перебування під водою і непомітного наближення до противника.

ЧОТИРНАДЦЯТИРІК
Звичаєвий кодекс козака-характерника

Нарід кожен пильнується оком Господнім. Гріхи наші гноблять нащадків наших.
Справою Божою єсть посполітнеє діло козацьке за віру Христову, за волю та рідну
землю. Корогви наші — то тінь Покрови Богородиці. Доля народу — козацька доля.
Коли супостати рабують народ, — встають козаки за долю своїх батьків, жінок та дітей
своїх. Юдивим та фарисеям не панувати на нашій землі. Праведне діло для рук
козацьких. Не купімося на нові підманки, бо за ласою слідом — нове ярмо.

Моніторинг здоров'я козачат нашої школи свідчить, що профілактична
фізкультурно-оздоровча робота освітнього напрямку у формі козацько-лицарського
тілодуховиховання має істотну перевагу перед традиційною фізкультурно-
спортивною: при традиційній формі роботи в школі займаються фізкультурою та
спортом лічені одиниці — кращі спортсмени; основна ж маса школярів до спорту
байдужа — вчителям не до них, вони зайняті «зірками»; наша ж система роботи
дозволяє займатися фізкультурою практично всім школярам.

Історично ця система тілодуховиховання формувала той тип козаків, які легко
переносили спрагу та голод, спеку та холод і були надійними захисниками
українського народу.

Ганьблення козацтва (та системи тілодуховиховання) проводилась для того,
щоб українці не мали своєї історії, а точніше, забули її. Народ, що не спирається на
могутнє коріння своєї історії, легко тримати в покорі; йому легко нав'язувати чужі
звичаї, культуру, освіту, ідеологію. Це ми бачимо сьогодні.

Ось чому наш шкільний колектив намагається відродити козацький дух,
виховати реальну силу, здатну захистити свободу і незалежність нашої країни, особу,
яка могла б вплинути позитивно на всі сторони суспільного життя України і залишити
глибокий слід у нашій духовності та ментальності — без козацького здоров'я цього не
зробити!..

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Від дітей — до батьків!

Відзначати День працівника сільського господарства в Адамівці стало
традицією. Учні школи разом з сільськими аматорами сцени завчасно готувалися до
свята.

В святковий день трударі полів та ферм зібрались в залі сільського Будинку
культури. Чарівно лунали зі сцени українські пісні у виконанні жіночого ансамблю
«Надія». Глядачам молодшого віку дуже сподобалися сучасні танці у виконанні
учениць 3 класу Козубенко І., Вронської В., Назарової К., Лавриненко М. Гучними
оплесками зустрічали присутні кожен вихід на сцену Коваля Олександра. У його
виконанні звучали пісні сучасних авторів. І ніхто не залишився байдужим до
невмирущих Параски та Палажки (виконавці Кисляк О. та Черненко Л.) і читання
гуморесок Лавриненко Віталієм.

Через тиждень самодіяльні артисти порадували своїм виступом мешканців
села Благодатне. Присутні в залі були задоволені виступом нашого колективу. І в
знак подяки «благодатненці» піднесли артистам великого смачного торта.112

112 Річ про Адамівську Січ. №90, листопад 2003. Адамівка.

ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Петрекс.

Філія «Ксерокс» українсько-шведської компанії «Петрекс» була утворена в місті
Білгороді-Дністровському ще навесні 1994 року. Філія орендувала приміщення в
турготелі «Русь». Там Адамівський Осередок Козацтва друкував свій «Козацький
вісник». З весни 1995 року філія орендує приміщення в Ощадбанку (спочатку на
другому поверсі, через рік — на першому). Тут директор Тимофєєв В.Я. друкував
газети Адамівського Осередку Козацтва та Адамівської школи.

Уходили на другу роботу (як правило, з підвищенням — до Одеси, Київа) старі
кадри; приходили новачки. На момент, коли в «Петрексі» почала друкуватися газета
«Річ про Адамівську Січ», там працювали (й дотепер працюють) Соловйова Тетяна
Євгеніївна, Надзьонова Ольга Петрівна, Ганницька Світлана Петрівна.

Філія друкувала Тимофєєву В.Я. трьохтомник «Адамівська Січ — школа
козацько-лицарського виховання», за який директор Адамівської школи отримав
авторське свідоцтво, а згодом й звання «Кращий освітянин України».

Філія «Ксерокс» «Петрекса» надає різноманітні послуги: ксерокопіює,
масштабує, ламінує, проводить набір та розпечатку комп'ютерних текстів та ін. Ціни
помірні (проте, колись ця фірма «здирала» з директора Адамівської школи 50 копійок
за лист — при 40 у конкурентів; але ціна себе виправдовувала — дівчата робили
газету дуже якісно! — у фірмі працює цифрова машина — тут є авто й фото режими).

Сьогодні філія робить Тимофєєву В.Я. (як постійному клієнту) скидку — бере з
листа 40 копійок! Як і всі конкуренти! Але якість залишається, як завжди, високою!

Тепер у фірмі планується друкувати загальнобуджацьку газету «Річ про
Буджацьку Січ», різноманітні матеріали з історії козацького руху та методиці
козацько-лицарського виховання.113

Надрукував у видавництві «СП «ПЕТРЕКС» книги:

В.Я.Тимофєєв. Адамівська Січ. Видавництво «СП «Петрекс».
Білгород-Дністровський. 2001 -2003.

Про козацтво Адамівської громади: козаків та козачок, молодиків та
берегинь, джур та дан, козачат та лель.

Т. 11. 2003. Адамівська школа козацько-лицарського виховання.
(10.12.2003). 190 стор.

В.Я.Тимофєєв. Річ про Адамівську Січ. Видавництво «СП
«Петрекс». Білгород-Дністровський. 2001-2003.

Ілюстрована історія становлення та розвитку колективу Адамівської
школи козацько-лицарського виховання, що на Білгород-Дністровщини.
Т. 3. 2003. Хроніка Адамівської школи. Частина 5. (07.11.2003). 172

стор.

С.В.Тимофєєва, В.Я.Тимофєєв. Архіви козаччини Задністров'я.
Видавництво «СП «Петрекс». Білгород-Дністровський. 2003-2010.

Документи та матеріали козацтв Задністров'я.
Т. 1. Історія козацтва Задністров'я. Частина 1. 2003-2004.
(19.11.2003). 302 стор.

Т. 2. Основні офіційні документи. Частина 1. 2003. (01.09.2003). 168

стор.

Т. 3. Козацькі організації міста Білгорода-Дністровського. 2003.
(07.11.2003). 238 стор.

113 Річ про Адамівську Січ. №101, грудень 2003. Адамівка.

Т. 4. Козацькі організації Білгород-Дністровського району. Частина
1. 2003. (11.11.2003). 331 стор.

Т. 5. Козацькі навчальні заклади. Частина 1. 2003. (14.11.2003). 382

стор.

Т. 6. Козацькі організації півдня Одещини. Частина 1. 2003.
(17.11.2003). 260 стор.

Т. 7. Козаки Задністров'я. Частина 1. 2003. (21.11.2003). 193 стор.

А в цей час на Україні панував «хор глухонімих» (Ліна Костенко).
Часто повторюване гасло «розбудови держави» перетворилося на
словесний штамп, який викликав у населення роздратування й насмішку.
Є.Сверстюк писав: народ «втратив певність своєї ходи., духовно
заглушений, релігійно і національно здичавілий, а в результаті -
збайдужілий до себе самого».

Слова уже не вірили словам
І мружились од правди,
Як од сонця.

Просніться, люди!
Це погані сни.
Нове століття в шибку заглядає,
Той самий гад, ті ж самі казани,
Лиш інший диявол дрова підкидає.

Ліна Костенко.

В українському суспільстві не зникав синдром негативного
соціального самопочуття — три «не»: недовіра, невпевненість,
незадоволення. Збільшилася кількість громадян, які бажали повернути
планово-розподільчу систему економіки і радянський спосіб життя,
сподіваючись, що це допоможе ліквідувати тавро суспільства «раптової
бідності». Існував нестійкий баланс влади. Нас вважали, поряд із
Молдовою, Росією, Албанією, Македонією, Азербайджаном, державою з
частково демократичним ладом і незадовільним темпом соціально-
політичних та економічних реформ.

Справжню тривогу фахівців вивликав стан здоров'я населення,
наявність не менше чверті фальсифікованих лікарських препаратів у
аптечній мережі. За період навчання в школі кількість здорових дітей
зменшувалася наполовину, серед підлітків абсолютно здоровими були
лише 1% дітей. Зростала кількість хворих на туберкульоз, СНІД, через
зношеність 75% водогонів незадовільною стала якість питної води.

Точилася політична боротьба за проведення політичної реформи,
яка мала перетворити Україну на парламентсько-президентську
республіку. Внутрішня соціально-політична ситуація залишалася
суперечливою, гострота протиборства політичних сил в усіх сферах
життя не зменшувалась. Українська політична культура залишалася
персоно центричною за своєю суттю, владу й суспільство розділяла
глибока прірва, існував чорний політичний ринок з високими цінами за

членство в депутатському корпусі. У державі склалася «дефолтна
демократія», коли влада вперто переслідувала опозицію, яка, втім, була
досить сильною, щоб чтати на заваді остаточній перемозі режиму.
Останній чинив відчайдушний опір. Зрощення влади, силових органів,
навіть окремих співпрацівників СБУ з кримінальною злочинністю набуло
широких масштабів, у ньому були задіяні посадовці з обласних та
районних держадміністрацій.

Майбутні вибори президента 2004 року демократична опозиція
характеризувала таким чином: буде «війна, абсолютно жорстока,
цинічна, а може, навіть і кривава». Президент надіслав головам
облдержадміністрацій секретний циркуляр, яким пропонувалося
створити оперативні штаби, добуваючи інформацію від осіб, причетних
до роботи демократичних форумів. Влада розраховувала, як і на
попередніх президентських виборах, на адміністративний ресурс. Більше
того, вона була впевнена в його ефективності і виключала поразку
провладного кандидата, вважаючи, що «Україна — це держава без подій
та без героїв.»

Не зважаючи на таку непросту ситуацію в державі, області,
районі, в Адамівський школі козацько-лицарського виховання
планово відбувався високий процес виховання козака-лицаря. Ми
плекали людину майбутнього...

Головний спеціаліст відділу освіти Білгород-Дністровської районної
державної адміністрації Шмелькова О.О. перейшла працювати
директором школи №11 міста Білгорода-Дністровського. Завідуюча
відділом освіти Добриніна З.І. запропонувала мені прийняти участь у
конкурсі на заміщення вакантної посади.

Школу козацько-лицарського виховання я передав Вронській В.М.,
Адамівській курінь Українського козацтва — Маринеску М.К.

З грудня 2003 року працюю головним спеціалістом відділу освіти
Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, живу у місті.

ІНФОРМАЦІЯ

про виконання розпорядження голови Одеської облдержадміністрації
від 28 грудня 2001 року №1092/2001 «Про заходи обласної державної
адміністрації щодо виконання Національної програми відродження та розвитку
Українського козацтва на 2002-2005 роки» в Білгород-Дністровському районі у
сфері військово-патріотичного виховання станом на 26.12.2003 року

№ Зміст заходу, завдання

Спільно з козацькими
товариствами
організувати військово-
патріотичне виховання
учнівської молоді,
започаткувати при
1 проведенні міських,
1 районних і обласних
змагань серед
допризовної молоді
показові виступи
спортсменів з козацьких
видів єдиноборств.

Утворити козацькі
військово-спортивні клуби
за місцем проживання.

Тер-
міни

викона
ння

2002-
2005

2002-
2005

Інформація про виконання або
хід виконання

Відділи райдержадміністрації:
фізичної культури та спорту,
культури, освіти та сільвиконкоми
спільно з козацькими товариствами
(зокрема — Білгород-Дністровською
паланкою, Адамівським куренем,
Буджацькою Січчю, Окремим
куренем ім. С.Білого) планують
військово-патріотичне виховання
учнівської молоді, започатковані
показові виступи спортсменів з
козацьких видів єдиноборств
(зокрема при проведенні Дня міста,
Свята Незалежності).

Відділами райдержадміністрації:
фізичної культури та спорту,
оборонної та мобілізаційної роботи
разом із сільвиконкомами ведеться
робота по створенню козацьких
військово-спортивних клубів у
селах Нова Царичанка та Адамівка.

Пропозиції

1 Започаткувати щорічне
3 проведення районних,

2002-

2005

Згідно планів роботи відділу
фізичної культури та спорту

Більшість членів
Українського ко-
зацтва -
офіцери-
відставники.
Розробити мето-
дичні рекоменда-
ції щодо
залучен-ня цієї
категорії до
військово-патріо-
тичного
виховання
молоді.

Розробити поло-
ження про клуби
цього напрямку;
надавати їм
допомогу,
зокрема
методичну,
фінан-сову на
Все-українському
рівні.

Розробити поло-
ження й зробити

1

міських та обласних
змагань, фестивалів з
козацьких видів
единоборств та вправ у
володінні історичною
зброєю.

Започаткувати проведен-
ня на базі Одеського
військового ліцею з
посиленною військовою

підготовкою обласного

8 конкурсу на краще знання
військової історії України
серед учнів випускних
класів загальноосвітніх
шкіл області.

У період призову
громадян України до
Збройних Сил України
здійснювати заходи щодо

проводів призовників

області на строкову
військову службу за
участю представників
Українського козацтва.

Спільно з Південним
напрямом Прикордонних
військ України розглянути
питання щодо участі

2

козацьких громадських

формувань у сприянні
охорони Державного
кордону України на
території області.

День
ЗСУ
07.12

2002-
2005

2002

райдержадміністрації,
сільвиконкомів козацька молодь
району бере участь у щорічних
лицарських турнірах, які проходять
на базі Білгород-Дністровської
фортеці.

Започатковано ще у 2001 році
проведення на базі Адамівської
ЗОШ І-ІІ ст. щорічного конкурсу на
краще знання військової історії
України серед учнів випускних
класів за призами газети
«Советское Приднестровье».

цей турнір Все-
українським.

Починаючи з 2000 року, заходи
щодо проводів призовників району
на строкову військову службу
проводяться за участю
представників Українського
козацтва (зокрема — отамана
Буджацької Січі генерал-хорунжого
УК Скляренка М.П., полковників УК
Бойчева В.В., Городецького Л.Г.,
Тимофєєва В.Я., Устименка Б.І.).

Відділ оборонної та мобілізаційної
роботи райдержадміністрації
спільно із керівництвом козацьких
осередків Буджацької Січі,
Білгород-Дністровської паланки
подав пропозиції щодо участі
козацьких формувань району у
сприянні охорони Державного
кордону України на ділянці

Формувати
окремі

підрозділів ЗСУ
за рахунок
молоді -
представників
Ук-раїнського
козац-тва.

Створити,
зокрема на базі
Старо-козацької
застави окремий
підрозділ (у
складі частини) з
числа війсь-
ковослужбовців -
представників

Залучати козацькі
товариства до військово-
патріотичного виховання,
фізкультурно-спортивної,
туристично-краєзнавчої
та культурно-
просвітницької роботи
серед учнівської молоді.

Запровадити в
навчальних закладах
області дитячо-юнацьку
військово-патріотичну гру
«Сокіл» як форму
військово-патріотичного
виховання, спортивно-
масової та оборонно-
масової роботи .

2002-
2005

2002

Старокозацької застави на розгляд
командування Південного напряму
Прикордонних військ України.

Відділи райдержадміністрації:
оборонної та мобілізаційної роботи,
освіти, сільвиконкоми залучають
козацькі товариства району
(зокрема — Білгород-Дністровську
паланку, Буджацьку Січ) до
військово-патріотичного виховання
учнівської молоді (зокрема на
достатньому рівні ця робота
ведеться в Долинівській ЗОШ,
Турлацькій ЗОШ, Вигінській ЗОШ,
Адамівській ЗОШ).

Військово-патріотичну гру «Сокіл»
відділи райдержадміністрації:
оборонної та мобілізаційної роботи,
освіти, культури впроваджували в
практику роботи шкіл району ще з
1998 року (тоді вона називалася
військово-патріотична гра «Джура»
та проводилася в Старокозацькій
ЗОШ, Вигінській ЗОШ, Турлацькій
ЗОШ, Випаснянській ЗОШ №2,
Адамівській ЗОШ, Долинівській
ЗОШ).

Українського ко-
зацтва.

Ця робота
проводилася у
1997-2002 роках
також у
Випаснянській
ЗОШ №2,
Вигінській ЗОШ,
Старокозацькій
ЗОШ.

Розробити поло-
ження про Все-
українську
дитячо-юнацьку
військо-во-
патріотичну гру
«Сокіл» й про-
водити її так, як
колись
проводили
«Зарницю».

6

Голова Білгород-Дністровської райдержадміністрації

Виконавець: Тимофєєв В.Я. 2-59-36

О.П.Котов

ЗІРКА СУМЛІННЯ НАМ СЯЄ.
ЩО ДАЛІ?

Орли.

Перший жив на пташиному дворі. Другий злетів у небо.

… Пройшли роки.

Перший царює над Курками та Півнями. Другий — сивий та одинокий.

— Спускайся до нас. Виправимо пенсіон та й живи спокійно на шістку.

Мовчить Другий. Розправив крила й шугонув у височину.

… Кожному орлу приходить час померти.

Але помирати краще в улюбленому місці, дивлячись у небо.

Офіційна українська педагогіка не заперечує того, що козацтво
стало найдосконалішою формою вияву генетично закодованих
здібностей і можливостей нашого народу. І тому в Концепції
національного виховання реалізація науково обґрунтованих і
випробуваних історією козацько-лицарських виховних традицій -
вважається одним із найефективніших українознавчих підходів у
навчально-виховній роботі.

Що ж поганого в заповідях козачат: 1.Козак — розумна, чесна,
смілива людина, найдорожче для нього Батьківщина. 2.Козак — слабкому
захисник, цінувати побратимство звик. 3. Козак українську любить мову,
він завжди дотримує свого слова. 4. Козак — це той, хто за освіту, хто
прагне волі і блакиті. 5.Козак усім народам друг, бо лицарський у нього
дух.

Або що ж поганого у моральних заповідях джур: 1.Козак-лицар
шанує батька свого й матір свою, шанує віру своїх батьків, їхні обряди,
звичаї, традиції. 2.Козак-лицар шанує і захищає честь і гідність дівчини,
жінки, матері, честь і гідність усіх людей. 3.Козак-лицар чистий душею і
тілом, зміцнює свій дух і тіло самовихованням, самоосвітою. 4.Козак-
лицар мужній і вправний воїн, справжній господар, мудрий державний
діяч. 5.Козак-лицар миротворець, етично й естетично вихована людина.

Що поганого у завданнях, які ставить сучасна українська козацька
педагогіка: 1.Виховувати підростаюче покоління українського народу на
патріотичних, героїчних, національно-державницьких традиціях
українського козацтва. 2.Формувати в сім'ї, школі, громадському житті
козака-лицаря, мужнього, з національною свідомістю й самосвідомістю, з
високою мораллю і духовністю громадянина України. 3.Виховувати міцне
здоров'ям і духом молоде покоління нашої держави, її захисників.
4.Готувати інтелектуальну, духовну еліту нації, наукових, культурних,
політичних, державних діячів України. 5.Формувати високі лицарські
якості, шляхетність духу, моральні чесноти, глибоку людяність, почуття
милосердя, бажання діяти в дусі Добра, Красоти, Любові.

Використовуючи козацьку педагогіку в навчанні і вихованні,
ми закладаємо в підвалини сфери практичної життєдіяльності
нашого народу філософію любові і праці, патріотизму і творчості.

… Турбує сумна історія нашої української педагогіки: з уходом
ентузіаста тихо конає й його ідея; добре, якщо ентузіаст зможе описати
свій досвід, залишивши його на шпальтах історії педагогіки; а якщо ні?
Тоді досвід зовсім зникає.

Адамівській школі пощастило: її директор описав досвід роботи
педагогічного колективу школи козацько-лицарського виховання; іншим
школам Задністров'я поталанило не так. Багато матеріалів їхньої
роботи вже зникло, багато чого подано в педагогічній пресі неналежним
образом, фрагментарно; та ще й самі педагоги не розуміють важливості
своєї роботи.

Але живе Адамівська Січ! Продовжує працювати Адамівська школа
в напрямку козацько-лицарського виховання!

… Загальновизнано, що у період моральної кризи, дегероїзації
і деморалізації значної частини нашого суспільства козацько-
лицарські традиції, козацька сімейна, шкільна і соціальна педагогіка
(як невід'ємна складова української педагогіки), високо тримають
стяг вершинних національних і загальнолюдських цінностей,
здобутків елітних прошарків рідного народу, лицарської
духовності.

… Зірка сумління нам сяє.

ЗАМІСТЬ ЗАКІНЧЕННЯ.

Сучасний загальнодержавний сплеск цікавості до історії
козацтва й зокрема уваги до його проблем пояснюється просто:
йде формування національної еліти, яка спирається в своїй
діяльності на національний — козацький — досвід державотворення.

2003 роком історія Адамівського куреня Українського козацтва не
закінчується. Ще були діяльність у складі Дністрової Малої Січі (2004 рік,
отаман Маринеску М.К.), продовжується у складі Задністрового козацтва
(2005 рік — т.ч.; отамани Козубенко В.О. — 2005 рік, Кульчицький А.О. — з
2006 року). Але про це напишуть другі козаки.

.Кожен з періодів діяльності Адамівського Осередку Козацтва
привносив у життя Адамівської громади додатковий імпульс розвитку: це
одна з перших добровільних народних козацьких дружин з підтримання
та охорони громадського порядку (одна з перших спроб самоорганізації
населення), це перша в Україні Адамівська школа козацько-лицарського
виховання (спроба правильної організації життя дітей в школі — побудова
дитячої держави в дорослій державі Україна — а це й є виховання!), це
сучасний проект організації Громадської ради й ще, ще, ще.

Про діяльність Адамівського Осередку Козацтва (потім
Адамівського куреня Українського козацтва; й громади в цілому)
розказується в книгах В.Тимофєєва «Адамівська Січ» (у 33 книгах),
«Адамівська громада» (у 3-х томах), «Річ про Адамівську Січ» (у 4-х
томах), «Архіви козаччини Задністров'я» (у 16 книгах), «Сучасне
козацтво Південноукраїнського Задністров'я» (у 5 томах), С.Тимофєєвої
«Сучасне українське козацтво на півдні Одещини», «Сучасне козацтво
Білгород-Дністровщини», С.Ушанової «Сучасне лицарство
Задністров'я», які виходили в 1998-2008 рр. Ці книги мають такі
бібліотеки: Білгород-Дністровська міська ім. М.Горького (Білгород-
Дністровський), Біл город-Дністровська районна (Шабо), Одеська
державна наукова ім. М.Горького (Одеса), Одеська обласна наукова ім.
М.Грушевського (Одеса), наукова Одеського національного університету
ім. І.Мечнікова (Одеса), наукова Південноукраїнського національного
педагогічного університету ім. К.Ушинського (Одеса), Національна
наукова ім. В.Вернадського (Київ), Державна історична ім. Г.Сковороди
(Київ), Державна педагогічна ім. В.Сухомлинського АПН України (Київ).

Історія вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у
нас — козацтво — спосіб життя вільної людини, яка із зброєю в руках
захищала Богом дані їй вольності і права.

Козаче!

Душу — Богові!

Життя — Батьківщині!

Серце — людям!

Честь — нікому!

ДОДАТКИ

ПЕРЕЛІК ПУБЛІКАЦІЙ.

ПЕРЕЛІК ПУБЛІКАЦІЙ З ТЕМИ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ
В АДАМІВСЬКІЙ ШКОЛІ (2000-2003)

Українське козацтво, новий етап розвитку.

Відроджується Українське козацтво.

Повернемось до національного виховання.

Дух український прокидається.

Ростимо козаків, виховуємо лицарів.

Посвячення.

Як це робиться в Адамівці.

Козацькому роду нема переводу.

Свято юних козачат.

Українське козацтво: державотворча місія.

Сільська школа на зламі епох.

Відкрився в селі дитячий садок.

В Адамівці відкрився дитячий садок.

Виховна робота: досвід, пошук.

Берегиня сільського духу.

Велика Рада.

Дитина в сучасному суспільстві.

Відродження.

Школа козацько-лицарського виховання...

Школа як берегиня духу села.

Козаку — найперше воля.

Школа — моя доля.

Вірні долгу.

Уклін тобі, Тарасе!..

На засадах козацького лицарства.

Виховуємо громадянина.

Ось які таланти живуть в селах.

Перший випуск школи козацько-лицарського.

Загартовуємо дух і тіло.

Козаку найперше — воля.

Сільська малокомплектна.

Святкує село.

Повернулись переможцями.

Диплом козаку з Адамівці.

Вітаємо!

Лідер ХХІ століття починається в школі.

Залежить від учителів.

Лідер ХХІ століття.

Організація учнівського самоврядування.

Живіть довго, ветерани.

Козацькому роду нема переводу.

Федосья Тимофіївна танцює.

Турист — завжди турист.

Народе, виховуй сина!

Школа: копилка досвіду.

Запрошуємо до співпраці.

СП №4, 18.01.2000
СП №12, 15.02.2000
СП №24, 28.03.2000
СП №34, 05.05.2000
ОН №93, 24.05.2000
ОН №95, 27.05.2000
СП №42, 02.06.2000
СП №50, 29.06.2000
ЧН №44, 08.07.2000
СП №59, 31.07.2000
СП №63,67; 14,28.08.2000
СП №68, 31.08.2000
СП №72, 14.09.2000
Наша школа №4, 2000
СШ №5, 20.09.2000
СП №84, 26.10.2000
СП №89, 13.11.2000
СП №94, 30.11.2000
Наша школа №5-6, 2000
ЧН №3, 11.01.2001
СП №17, 01.03.2001
СП №6, 22.01.2001
СП №21, 15.03.2001
СП №24, 26.03.2001
ЧН №35, 24.05.2001
СП №44, 11.06.2001
СП №49, 28.06.2001
СП №56, 26.07.2001
СП №57, 30.07.2001
ЧН №55, 16.08.2001
БСН №35,36; 16,23.08.2001
СП №67, 06.09.2001
СП №77, 11.10.2001
СП №77, 11.10.2001
СП №78, 15.10.2001
СП №84, 05.11.2001
СП №8, 31.01.2002
Наша школа №1, 2002
Наша школа №2, 2002
СП №36, 16.05.2002
СП №51, 08.07.2002
СП №51, 08.07.2002
СП №42, 06.06.2002
СП №54, 18.07.2002
СП №72, 19.09.2002
СП №77, 07.10.2002

Адамівський курінь «Молодої Січі».

їх визнано кращими освітянами 2002 року.

Річ про Адамівську Січ. СП №101, 103,

Продовжують себе у вихованцях.

Річ про Адамівську Січ.

Спасибі за цікаву газету.

Таке свято є тільки в нашому районі.

Свято пісні.

Освіта №52, 06-13.11.2002
Освіта №1, 01-08.01.2003
104, 106; 13,15, 16,20.08.2003
СП №115, 02.09.2003
ЧН №74,09.10.2003
ЧН №78, 23.10.2003
СП №165, 11.11.2003
СП №169, 15.11.2003

Примітки: СП — Советское Приднестровье (Білгород-Дністровський), БСН -
Будьте с нами (Білгород-Дністровський), ОН — Одеські новини (Одеса), ЧН -
Чорноморські новини (Одеса), Наша школа (Одеса), СШ — Сільська школа (Київ),
Освіта (Київ).

ПЕРЕЛІК ПУБЛІКАЦІЙ З ТЕМИ КОЗАЦТВА ЗАДНІСТРОВ'Я (2004-2008)

До нових вершин.

На контролі у влади.

Сьогодні Чорноморське козацьке військо.

Підведення підсумків.

Від Українського Народного Блоку Костенка і Плюща.

Сучасне козацтво Південноукраїнського.

Козацькі організації.

Козацькі художні колективи.

Практика і теорія молодіжного вишколу.

Насущні питання.

Козацький зліт.

Райдержадміністрація інформує.

Підведено підсумки.

Райдержадміністрація інформує.

Адамівка.

Велика Рада Українського козацтва.

Зліт юних слідопитів.

Козацька нація.

Поповнився цикл книжок.

Перестати займатися марнослів'ям.

Козацька ідея — вчора, сьогодні, завтра.

Весняний настрій.

Нові книги про козацтво.

Адамівка: наслідувачі козацького роду.

Станиця Аккерманська.

Шлях Русичів.

Купальський вояж.

Соціальні ініціативи .

Підбито підсумки.

Про найважливе за тиждень.

З ювілеєм!

Де живуть справжні патріоти?

Новина дня.

Відновити народні дружини.

Веселка — колектив унікальний.

Хрестовий похід.

То де ж шукати український патріотизм?

Романтика доріг.

СП № 86, 23.07.2005
СП №115, 13.10.2005
Гетьман №4, Х-ХІ.2005
СП №3, 05.01.2006
СП №19, 18.02.2006
СП №49, 04.05.2006
СП №51, 11.05.2006
СП №91, 04.07.2006
Гетьман №2-3, V-VL2006
СП №91, 15.08.2006
АВ №3, 15-21.09.2006
СП №109, 28.09.2006
СП №112, 05.10.2008
СП №118, 19.10.2006
СП №122, 28.10.2006
СП №127, 09.11.2006
СП № 129, 16.11.2006
СП № 21, 22.02.2007
АВ №9, 22-28.02.2007
СП №27, 13.03.2007
АВ №11, 19-25.03.2007
СП №32, 24.03.2007
СП №37, 05.04.2007
СП №46, 28.04.2007
АВ №20, 17-23.05.2007
АВ №24, 14-20.06.2007
АВ №29, 19-25.07.2007
СП №83, 26.07.2007
СП №91, 14.08.2007
СП №92, 16.08.2007
СП №92, 16.08.2007
Моряк №34-35, 24.08.2007
СП №97, 28.08.2007
СП №97, 28.08.2007
СП № 99, 02.09.2007
АВ №35, 08-12.09.2007
ОВ №123, 19.09.2007
СП №112, 04.10.2007

Амнезія. АВ №42, 11-17.10.2007

Козацька нація. СП №117, 13.10.2007

Історію творять люди. СП №119, 18.10.2007

Ювілей у Старокозаччому. ОВ №107, 20.10.2007

Рисована виставка. АВ №37, 25-31.10.2007

Байда повернувся на Хортицю. СП №122, 27.10.2007

Служили Богові і Україні. СП №124, 30.10.2007

Козак — завжди козак. АВ №45, 01-07.11.2007

Пісні нашого роду. СП №127, 14.11.2007

Пророчества. АВ №01, 03-09.01.2008

Примітки: СП — Советское Приднестровье (Білгород-Дністровський), АВ -
Аккерманские вести (Білгород-Дністровський), БСН — Будьте с нами (Білгород-
Дністровський), ОВ — Одеські вісті (Одеса), ЧН — Чорноморські новини (Одеса),
Моряк (Одеса), Гетьман (Київ)

КНИГИ ПРО КОЗАЦТВО ЗАДНІСТРОВ'Я

В.Тимофєєв. Адамівська Січ. у 10 тт. (33 кн.). Білгород-Дністровський,
«Петрекс». 1998-2003.

В.Тимофєєв. Річ про Адамівську Січ. у 3 тт. Білгород-Дністровський,
«Петрекс». 2001-2003.

В.Тимофєєв. Адамівська громада. у 2 тт. Білгород-Дністровський,
«Петрекс». 2003.

С.Тимофєєва, В.Тимофєєв. Архіви козаччини Задністров'я. у 10 тт. (17 кн.).
Білгород-Дністровський, «Петрекс». 2001-2008.

В.Тимофєєв. Адамівська Січ — школа козацько-лицарського виховання.
Білгород-Дністровський, «Петрекс». 2004.

В.Тимофєєв. Козацька педагогіка — сучасна освіта. Білгород-Дністровський,
«Петрекс». 2005.

С.Тимофєєва. Сучасне українське козацтво на півдні Одещини. Білгород-
Дністровський, СПД СП. 2005.

С.Тимофєєва. Сучасне козацтво Білгород-Дністровського. Білгород-
Дністровський, СПД СП. 2006.

В.Тимофєєв. Річ про Буджацьку Січ. Білгород-Дністровський, СПД СП. 2006.

В.Тимофєєв. Сучасне козацтво Південноукраїнського Задністров'я. у 5 тт.
Білгород-Дністровський, СПД СП. 2006-2008.

В.Тимофєєв. Козацько-лицарське виховання. Білгород-Дністровський, СПД
СП. 2007.

В.Тимофєєв. Школа козацько-лицарського виховання. Білгород-
Дністровський, СПД СП. 2007.

В.Тимофєєв. Виховання козака-лицаря. Білгород-Дністровський, СПД СП.

2007.

С.Ушанова. Сучасне лицарство Задністров'я. Білгород-Дністровський, СПД
СП. 2007.

В.Тимофєєв. Теорія та практика козацького вишколу. у 2 тт. Білгород-
Дністровський, СПД СП. 2007.

В.Тимофєєв. Козацький вишкіл. у 2 тт. Білгород-Дністровський, СПД СП.

В.Тимофєєв. Козацький громадський рух. Білгород-Дністровський,
«Володимир». 2007.

В.Тимофєєв. Річ про Січ. Білгород-Дністровський, «Отаман». 2008.

В.Тимофєєв. Адамівський курінь. Білгород-Дністровський, «Отаман». 2008.

В.Тимофєєв. Козацтво Задністров'я. Білгород-Дністровський, «Отаман».

Тимофєєв В.Я. Адамівський курінь. Останнє десятиріччя ХХ ст. — перше
десятиріччя ХХІ ст. Білгород-Дністровський. Видавництво «Отаман». 2008.