Реферат: Шпаргалка

Складнопідрядні речення з кількома підрядними

У складнопідрядному реченні до одного головного може приєднуватися не тільки одне, а й два або більше підрядних речень.

Складнопідрядні речення з кількома підрядними поділяють на чотири різновиди: складнопідрядні з однорідною супідрядністю, складнопідрядні з неоднорідною супідрядністю, складнопідрядні з послідовною підрядністю, складнопідрядні мішаного типу.

У складнопідрядному реченні з однорідною супідрядністю два або більше підрядних того самого виду однаково залежать від того самого слова головного речення: Я люблю, щоб сонце гріло, щоб гукали скрізь громи, щоб нове життя будило рух і гомін між людьми (П. Грабовський). Тут від присудка люблю, що в головному реченні, однаково залежать три підрядні додаткові (відповідають на те саме питання кого? щ о?). Такі підрядні речення до головного приєднуються, як правило, однаковими сполучниками. Але можуть вживатися також різні сполучники чи сполучні слова: Тихо розмовляли, наказували, як бути з хлібом, що треба продати, що купити, чим засіяти пари і що сіяти по озимині (С. Скляренко).

Супідрядні однорідні речення можуть з'єднуватися між собою сполучниками сурядності (як однорідні члени). Якщо там два однорідні супідрядні речення з’єднано неповторюваним сполучником /, та або, чи, то кома між ними не ставиться незалежно від того, чи сполучник підрядності (або сполучне слово) повторюється на початку кожного підрядного речення, чи стоїть тільки перед першим: Так буває лише ранньої весни, (кол и?) коли пробуджується степ і розімліла від сонця земля сповнюється чарами материнства (І. Цюпа). Події, що про них гомін ходив у народі і що до них закликали всі оті промовці на ярмарку, тепер уже здавалися не химерою, а неминучою дійсністю (А. Головко).

У складнопідрядному реченні з неоднорідною супідрядністю два або більше підрядних по-різному залежать від того самого головного речення.

Неоднорідними є підрядні речення різного виду: (коли?) Коли я був хлопчиком на Десні, мені хотілось, (ч о г о?) щоб дикі птиці сідали мені на голову і на плечі не тільки в снах (О. Довженко). Тут до головного речення мені хотілось приєднано підрядне обставини часу (починається сполучним словом коли) і підрядне додаткове (починається сполучником підрядності щоб). Ці супідрядні речення неоднорідні.

Неоднорідними є й ті підрядні, які хоч і одного виду, проте стосуються різних слів у головному реченні: Ми працю любимо, (я к у?) що в творчість перейшла, і музику палку, (я к у?) що ніжно серце тисне (М. Рильський).

У складнопідрядному реченні з послідовною підрядністю перше підрядне залежить від головного, друге — від першого, третє — від другого і т. д.: Я син народу, (я к ог о?) що вгору йде, (незважаючи на щ о?) хоч був запертий в льох (1. Франко). Ці підрядні так і називаються: підрядне першого ступеня {що вгору йде), підрядне другого ступеня {хоч був запертий в льох) і т. д.

У такому реченні можуть опинитися поряд два сполучники чи сполучні слова: Віщувало серце, що, як тільки зміцніють синові крила, не втримати його в хаті (О. Гончар). Між ними звичайно ставиться кома.

Але якщо далі йде друга частина сполучника то, так, то кома між ними не ставиться: Отут, серед цвіту, здається, що якби людина навчилася мудрості в дерев, то не була б ворогом самій собі й природі (Є. Гуцало). Тут до головного речення за допомогою сполучника що приєднано не просто підрядні перціого та другого ступеня, а ціле складнопідрядне речення ...якби людина навчилася мудрості в дерев, то не була б ворогом самій собі й природі, частини якого не можна переставити місцями за принципом підпорядкованості.

Ці відношення схематично можна зобразити так (угорі — головне, під ним — підрядні):

З однорідною супідрядністю З неоднорідною супідрядністю З послідовною підрядністю

У складнопідрядному реченні мішаного типу поряд існують однорідна й неоднорідна супідрядність, супідрядність і послідовна підрядність.

Наприклад, у реченні Треба було ще глибоко розуміти, (кого? щ о?) що мова тільки та невичерпно багата й гарна, (я к а?) яка виплекана твоїм рідним народом, яка живиться із народних джерел, (яки х?) що ніколи не замулюються (П. Панч) перше (мова багата й гарна), третє {яка живиться) і четверте {що не замулюються) підрядні одне до одного приєднані способом послідовної підрядності, а друге {яка виплекана) і третє {яка живиться) — з'єднані між собою як однорідні супідрядні.

Ще більш складні підрядні відношення між предикативними частинами в реченні / коли ми так стоїмо і на мене хвилями напливають уривки згадок про сьогоднішній вечір, хаотична суміш згуків, барв, думок, почуттів, сказаних слів, мені починає здаватись, що все, що було сьогодні ввечері, було химерою, що не було нічого, що ієратичний спокій господаря, коли він говорив, був удаваний, що в ньому сьогодні немає вже віри, що ті думки, які він плекав у собі протягом століть, стали нетривкі, ланки — розірвалися (В. Домонтович). У цьому складнопідрядному реченні головне — мені починає здаватись. До нього по-різному приєднано одинадцять підрядних. Перше {ми стоїмо) і друге {напливають уривки, суміш) — супідрядні однорідні; так само супідрядні однорідні між собою третє {все було химерою), п'яте {не було), шосте {спокій був удаваний), восьме {немає), дев'яте {думки стали нетривкі) й одинадцяте {ланки розірвалися). Між першою (підрядні часу) і другою (під рядні підметові) групами однорідних супідрядних речень існу неоднорідна супідрядність. А третє {що було), сьоме {він гово рив) і десяте {він плекав) підрядні приєднані до попередні підрядних за принципом послідовної підрядності.

Буває також, коли одне підрядне речення приєднуєтьс відразу до двох чи більше головних, пов'язаних між собої сурядним зв'язком: Море так невинно голубіє під стінами скел і сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється (М. Коцюбинський). Тут підрядне речення міри й ступеня уточнк вказівне слово так водночас в обох головних реченнях. такими головними реченнями, якщо вони з'єднані неповто рюваним сполучником /, та (= і), або, чи, кома не ставиться

Законспектувати: Кучеренко І. К. Складнопідрядні речення з кількома підрядними // УМЛШ. – 1973. — № 5. – С. 30-39.
Дібрати на кожен різновид багатокомпонентного складного речення по одному прикладу з художніх творів. Накреслити схеми цих речень.
Підкресліть граматичні основи, назвіть головне і підрядне речення, визначте тип підрядного. Вкажіть, яке слово в головному реченні пояснює підрядне і за допомогою якого сполучного засобу воно приєднується.

1. А там, де сонце торкнулось вершечків дерев, листя спалахнуло злото-зеленим вогнем і стало прозорим, як скло (М. Коцюбинський). 2. Де в бронзі треба деспота одлить, там генії зникають, як етруски (Ліна Костенко). 3. Куди голова задумала, то туди й ноги несуть (М. Номис). 4. Коли я гляну на матір і угледжу в її небесних очах стільки розуму, смутку і глибокої непереможної віри в життя, мені так легко і радісно стає на душі (О. Олесь). 5. Приємно послухати казку про гори, коли мчиш отак степом, рівним, наче долоня, і нічого більше перед собою не бачиш (М. Коцюбинський). 6. Коли копають картоплю, ключ угорі журавлиний рідною мовою кличе у невідомі краї (М. Рильський). 7. Доки зірниця тиха і бліда вгорі погасить ранішню лампаду, до мудрих книг схиляються на раду юнацький вус і сива борода… (Є. Плужник). 8. Дзвенять німою тугою ліси, коли їх ніч тремтливо обіймає і від очей у ревності ховає принади їх первісної краси (В. Симоненко). 9. І тільки при людях, мабуть, дерева тремтять від жаху, бо кращих із них поведуть ні за що ні про що на плаху (Л. Костенко).

4. Накресліть моделі складнопідрядних речень, визначте типи підрядних.

1. А через рік померла удова. Зосталась хата і городу латка, І на могилі — квіти і трава, І честь, яку не зрадила солдатка. 2. Неначе тіло без душі, Оселя, де немає жінки. 3. Вона мене навідує щоніч, Як не хитруй — нічого не сховати. Стоїть за крок і не відводить віч, і не збагнеш, Вітчизна то чи мати (3 тв. М. Луківа). 4. А цей ночами все сичить і свище, хоч вже перетворивсь на порошок: — Чого могила у сусіда вища і домовина довша на вершок?.. (В. Симоненко).

5. Випишіть речення із супідрядністю, а потім —з послідовною підрядністю. Поясніть усі пунктограми.

1. Ні перед ким не станеш спину гнути,

Не віддасися ворогу в ясу,

Якщо ти зміг, товаришу,

збагнути свого народу велич і красу.

2. Хто тебе любов'ю обікраде,

Хто твої турботи обмине,

Хай того земне тяжіння зрадить

І з прокляттям безвість проковтне.

3. Як хороше радіти без причини,

Коли на місто сутінь опада,

І чується, як тихо, безупинно

Дзюрчить у стоки весняна вода.

4. Ти не можеш мене покарати

Блискавками з-під милих брів,

Бо тебе я навіки втратив

Ще до того, як вперше стрів

(3 тв. В. Симоненка).

6. Знайдіть складні речення з різними видами зв'язку, поясніть розділові знаки.

1. Моя осіння туга, лагідна і ніжна, Крізь срібло згаслих вечорів пливе, Як лебідь білосніжний, У смутку тихому покинутих ставків (Ю. Клен).

2. Не Лев, а Діва — наш відвічний знак. Не гнів, а ніжність — наша вічна сила (О. Теліга). 3. Воно мало жорсткі риси побіля вуст і біля очей — таке обличчя намалював би старовинний художник на дубовій дошці, зображуючи Богоматір чи святу; материна голова якраз затуляла сонце, і його проміння, іскрячись у розмаяних чорних косах і обертаючи їх на яскраві, такі прозорі срібні волоконця, творило довкола материної голови мерехтливий німб (Є. Гуцало). 4. А встане сонце із огнистих плес, Заллє проміння землю світанкову, Й зірки додолу спустяться з небес І на людей обернуться ізнову (М. Луків). 5. Вона посміхнулась, красива і сива, як доля, Махнула рукою- — злетіли увись рушники. «Лишайтесь щасливі!» — і стала замисленим полем На цілу планету, на всі покоління й віки (Б. Олійник).

7. Поясніть розділові знаки у складних реченнях із різними видами зв'язку.

1. Безумовною рисою психічного укладу українця є емоціоналізм і сентименталізм, чутливість та ліризм; найяскравіше виявляються ці риси в естетизмі українського народного життя і обрядовості;… одним з боків емоціоналізму є і своєрідний український гумор, що є одним із найбільш глибоких виявів «артистизму» української вдачі (Д. Чижевський). 2. Важливо, який ти насправді, а не за кого тебе вважають. 3. Люби мене в середу, а в неділю, як приберуся, то, може, на тебе й не подивлюся. 4. Найнявся — продався: скажуть дверима скрипати, то і скрипай (Народна творчість).

8. Складіть речення за такими схемами:

[ ], а [ ], ( що…. ).

Приклад:

Сонце і повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинкових гілок виглядає з — під снігу так свіжо, що, здається, надворі стоїть весна, одягнена у білі шати (М. Коцюбинський).

(складне речення із сурядним та підрядним зв'язком)

[ ], [ ], і [ ].

[ ]: [ ], і [ ], [ ], а [ ], ( як …. ).

( Якби …. ), ( якби …. ), [ ], [ ].

9. Визначити головні та другорядні члени речення. Схарактеризуйте їх. Пояснити розділові знаки.

В той час над Києвом було жарке літо, ішов червень, і важкі темні хмари мало не щовечора збиралися на небі, щоб пролитися на зелену землю дзвінким дощем (В.Собко).

Час від часу я утинав щось таке, що дивувало моїх однокласників і змушувало дивитись на мене з певною повагою, але це теж приписували моєму дивному характерові (Ю. Покальчук).

Обабіч, де припікало сонце, вже зеленіла тонка квітнева травка і на кущах верби та вільхи прокльовувалась тужава брость (В. Шевчук).

Хоч не в одного були свої жалі до нього, бо, відома річ, що ще ся той не вродив, щоб усім угодив, але не все ж таки на голову гетьмана привикли дивитися як на наймудрішу з усіх, талановиту зроду, наукою просвічену і довгим досвідом життєвим багату. Всякому відомо було, що гетьман і з найбільшої халепи вмів вийти ціло. Так було з Палієм, з поляками і з Москвою. Цінили його не тільки за те, що дбав про піднесення добробуту й освіти, що будував церкви, піклувався школами тощо, але всякий хвалив його охоту вдержати за Україною якнайбільше української землі. Хоч і як настоювали поляки на те, щоби він віддав ім. Правобережну Україну, то мазепа все ж таки вмів знайти якийсь викрут і тут тримав її під своєю булавою. Багато було таких, що сердилися на нього, чому він не порве з Москвою, але й вони не сміли голосно свого гніву виявляти і, зітхаючи, казали, як колись про старого Хмельницького говорилося: „Бог один знає, бог один відає, що наш гетьман думає — гадає" (Б. Лепкий).

Розставте розділові знаки. Визначте в нижчеподаних реченнях головін та підрядні. Вкажіть вид кожного підрядного речення та вид підрядності.

1. Там де сонечко заходить є хатина де живе дівчина, пишна, як калина, що пишається красою над струмочком. 2. Коли ми підійшли до сосни білка що доти весело стрибала з гілки на гілку раптом застигла неначе її хтось заворожив чарівним лише їй чутним словом. 3. А річечка тихо-тихо котила свої прозорі хвилі кудись туди де живуть оті таємничі рахмани для яких ми завжди кидали у воду шкарлупки від великодніх крашанок щоб і вони знали що надійшов Великдень що пора вже і їм іти до людей на гостину.

Складіть лінійні схеми до запропонованих речень.