Реферат: Володимир Великий

/>

На тему:

«Володимир Великий»

_______________

_______________

м. Хуст

План.

1.Прихід до влади.

2.Звязки з громадою.

3.Розбудовадержави.

4.Хрещенняі поширення християнства.

5.Крим.

6.ВпливВізантії.

Прихід до влади

Перед другимболгарським походом Святослав віддав владу в Києві Ярополкові, у деревлянській земліпосадив молодого Олега, а на бажання Новгорода вислав туди третього сина –Володимира. Після смерті батька Ярополк (972-980) бажав установитиодновладство, розпочав війну з Олегом, і Олег поліг у бою.

Так само вінхотів здобути Новогород, але Володимир привів собі варягів зі Скандінавії,здобув Київ, а врешті Ярополка зрадою убили варяги. Так остаточно Володимирстав единим володарем держави (980-1015).

Володимир залишиву літописі память про себе, як пролюдину імпульсивну і енергійну. Що залюбкивживала життя («Русі єсть веселіє пити»), але також знала зосередиди всі силидля одної мети. Володимир у внутрішній політиці обрав інший шлях, як йогопопередники. Мати його Малуша, походила з словянського роду, через те Володимирблизько стояв до місцевих «луччиих людей» і на них спирався. Найвпливовішоюособою був брат Малуші, Добриня, що, ймовірно, був посередником між князем такиївською               земельною аристократією. Цей клас здобував чимразбільше значення в країні – в міру того, як зростало хліборобство. Воєцькаверста варягів почала втрачати свій вплив. Сам Володимир користувався щедопомогою варягів у бородьбі з   Ярополком, але не допустив їх проводу. Літописоповідає, що варяги, здобувши Київ заявили княззеві: «Це город наш, ми йогоздобули і хочемо взяти окуп в них, по дві гривні від чоловіка». Але Володимирне дозволив грабувати міста, наказав варягам чекати місяць, а тоді нічого,очевидно, сам зібравши собі військо. Варяги побачили, що князь

не дозволить їм верховодити, і попросилидозволу йти на службу до Візантії.

Звязки з громадою

Цей епізодпоказує, як занепадав вплив сканденавців, що ще за Святослава мали поважнемісце в державі, — тепер перемогла місцева течія. Володимир дуже дбав пропопулярність серед громадянства, давав щедру допомогу незаможному населенню –по Києву розвозили цілими воозами харчі, а на своєму дворі влаштовував  бенкетидля дворян, урядовців і визначних людей, на яких спиралася його влада. Післявідходу варягів також з місцевого елементу постала і княжа дружина. Володимирособливо дбав про її розвиток і добробут. Літопис передає характеричний епізод.Одного разу дружина почала нарікати на князя: «Лихо нашим головам- мусимо їстидерев’яними ложками, не срібними. Тоді князь наказав викувати для дружини срібніложки і при тому сказав:”Сріблом і золотом не здобуду дружини, але дружиноюздобуду срібло і золото!”.

        Володимир залучав місцевуаристократією також до своєї ради і з нею вирішував питання законодавства таадміністації, а також війни. Щоб тісніше звязати різні землі з династієюВолодимир на місці давніх варязьких “світлих бояр” настановляв у головнішихгородах своїх синів, які вели ту саму політику, що й батько.

        Відповідно до змін у внутрінійплітиці, Володимир повів також зовнішні справи. Він пішов за голосомгромадянства, яке вимагаловід князя, щоб він щадив народні сили.

Володимир вів самі тільки оборонні війни, що  забезпечували кордони держави.

Розбудова держави

        Володимир звернув увагу наперед назахід. Західні племена – дубліни, хорвати і тиверці вже за Олега були узв’язках з Києвом, як союзники брали участь у поході на Візантію. За дальшихкнязів вони увійшли до складу Киівської держави. Згодом вони попали під владуполяків. Для Киівської держави західні  землі мали значення як постачальникисолі. Через західні землі проходили також торгові шляхи – на Волинь і Червен до польщі та Німеччини і на перемишль до Угорщини. Це були причини того, щоВолодимир 981 року пішов походом на захід і зайняв  Перемишль, Червен та інші пограничні городи.

        В 983 році  Володимир здобув землюятвягів, войовничого литовського племені між Бугом і Німаном, в 993 році ходивна хорватів. Ці походи викликали напруження між Києвом і Польщею, а пізнішетрадиція запам’ятала, що Володимир ходив глибоко у Польщу. Згодом прийшло дозамирення, Володимир оженив навіть свого сина Святополка з дочкою польськогокнязя Болеслава Хороброго. Але позиція Польщі була нещира. Вона чекала  тількинагоди щоб підняти знову претензії на українське пограниччя. Щоб забезпечитизахідний кордон Володимир заснував новий город недалеко Бугу, названий йогоіменем Володимир (Волинський).

        Укріпившись на західному кордоні,Володимир увійшов у приязні зв’язки з Угорщиною і Чехією, імовірно також зНімеччиною, що мала провідне становище в Середній Європі. Це посилення зв’язківз Заходом дуже прикметне для дальшого розвитку Києвської держави, тим більше,що зносини зі сходом стають дедалі слабші.

На східномукордоні Володимир зхакріплював здобутки Святослава. Ще раз повстали проти Києвавятичі і радмичі давнв данники хозарів, але князь їх приборкав.  В 985 роціВолодимир разом з Добринею виправився на Волгу; похід відбувався рікою ісуходолом, а в допоміжних полках були також степові торки. Але Володимирові неповелося перемогти до кінця болгарів, він мусив укласти з ними мир і договірприязні.

Хрещення і поширення християнства

      Будову держави Володимир завершив поширенням християнства. Християнськавіра появилася в чорноморських країнах вже в перших століттях нової ери і такожскоро дійшла вона до такого рухливого центру, як Київ. Володимир вирішив датихристиянству становище державної релігії.

        На це рішення князя впливалиміркування політичного характеру. Вся Європа була вже християнська і виявлялаявну погорду до поганських племен: щоб увійти в коло європейських народів требабуло визнати християнство. Християнство могло мати для Киівської держави такожвнутрішньополітичне заначення, бо воно, як державна релігія нівелювало  партикулярні вірування і ставало цементом, що вязав усі племена, а при томупідносив авторитет князя, якого благословила церква. Володимир розумів такожкультурне значення християнства, що приносило з собою вищу цивілізацію і новізвичаї.

        Що для Володимира християнство малополытичне значення, видно з того, що він своїм хрещення сполучив з важливимполітичним актом, — одруження з візантійською царівною.  Візантійський двірдуже неохоче давав згоду на шлюб членів своєї династії з «варварськимиволодарями». Імператор Константин Порфірородний навчав сина, як давати раду зтаким «ганебними»  жаданнями: треба відповідати, що «на те є заборона, — страшна і непорушна постанова святого і великого Константина». Володимировінелегко було осягнути свою мету, хоч був володарем великої держави.

        Володимир хрестився у 988 році, аледе саме- в Корсуні, Києві чи Василькові – це невідомо. Він дуже енергійновзявся поширювати християнство. Наказав скинути і знищити ідоли богів, щостояли перед його двором у Києві, а мешканцям столиці звелів обов'язковохреститись у Дніпрі: «Хто не зайде завтра на ріку, багатий чи убогий, прошак чиробітник, будемені ворогом».В Києві християнство не зустріло ніякого супротиву;давнє поганство  не мало вже життєвих сил і мусило відступити перед релігієювищого типу. Але в деяких околицях хрещення треба було проводити насильно,  — так,  у Новгороді залишилася приказка про Володимирових воєвод: «Путятя хрестиввогнем, а Добриня –мечем».

Крим

        Відступлення Криму Візантії можемовважати політичною помилкою Володимира. Вже від часів Ірогя Київська державастаралася здобути Крим, як вихідний пункт Чорноморської торгівлі і базу доборотьби із степовими ордами. Посідання Криму забезпечило б українськуколонізацію над Чорним морем, а це було найважливіше питання дальшого розвиткудержави. Володимир мав Корсунь у своїх руках і міг його собі залишити, і такзабезпечити своїй державі владу над морем. Але князь вище цінив блискучеподружжя з віантійською царвною.

Вплив Візантії

        Внаслідок подружжя Володимира згрецькою царівною і поширення християнства зв’язки України з візантією сталидуже близькі. На княжому дворі дійшли впливу греки, що приїхали з дворомцарівни; вони були дорадниками князя і допомагали йому наблизити устрій державидо візантійських зразків. Імовірно Влодимир дістав  із Візантії володарськівідзнаки: на монетах він зображений у діадемі і з скіпетром. Церква скріплювалаавторитет князя, давала йому благословення, згадувала його у своїх молитвах,поширювала науку про походження влади. Візантійські впливи проявлялися у правіКиївської держави – наприклад, у поглядах на становище рабів, на подруження таін. Приписуваний Володимирові церковний устав спирається на візантійське право.На них уперше поєвився, герб, звний тризубом: Це родовий знак Київських князів.Деякі візантійські впливи помітні також у військовій організації, в будовіукріплень, флоту тощо.

        Під візантійським впливомрозвивалося також мистецтво. Грецькі майстри будували Десятинну церкву; такахітектура і малярство йшли за грецькими зразками. Освіта і письменство булицілком залежні від Візантійсько-болгарських взорів. Письмо було здавна відоме втакому живому культурному центрі, як Київ, але справжній розвиток письменництвапочинається щойно з христиєнством, а першими авторами булидуховні особи.Володимир оцінював значення освіти і заснував перші школи.