Реферат: Трипільська культура

Міністерство освіти і наукиУкраїни

Київськийпрофесійно-педагогічний коледж ім. А. Макаренка

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З історії України

На тему: «Трипільська культура»

Виконала:

Студентка групи 4Піт3/з

Ярмоленко Ю. С.

Перевірив викладач:

Коваленко Н. М.

«Київ–2010»


План

 

Вступ

1.      Те, щопотрібно знати про трипільську культуру

·       Відкриттята дослідження трипільської культури

·       Проблемапоходження трипільської культури

·       Періодизаціятрипільської культури

·       Як зниклатрипільська культура

2.      Житла

3.      Господарство

·       Землеробство

·       Скотарство

·       Полювання

·       Збиральництво

·       Прядіннята ткацтво

4.      Кераміка

5.      Духовнакультура та уявлення трипільців

·       Статуеткита зображення

·       Первісніуявлення трипільців

·       Поховання

6.      Чи булитрипільці пращурами слов’ян

Висновки

Список використаної літератури


Вступ

До того, як япочну друкувати цей реферат, хотілося б сказати декілька слів про нього.

По-перше, чомувін буде написаний саме на цю тему?

Темамалодосліджена, з безліччю гіпотез щодо походження трипільців, розвитку їхньоїкультури, а отже, просто цікава.

Я давно вженамагалася прочитати книги з цієї теми, але ніяк не виходило, оскільки, щоб їхврешті-решт дістати, потрібно було багато вільного часу.

Я зацікавленагіпотезою про те, що наші предки слов’яни пішли від трипільців, і хотілося бсамій побачити, чи має така гіпотеза реальне підгрунтя, а якщо так, то яке?

По-друге, яка жмета моєї роботи?

·       Поповнитисвої знання з обраної теми.

·       Узагальнитисвої знання з обраної теми.

Під час написанняцієї роботи я буду використовувати:

·       Підручник,який мені допоможе систематизувати знання.

·       Книги зобраної теми, які допоможуть поглибити знання.

·       Книги, вяких написано про побут слов’ян та українського народу, які допоможуть менізрозуміти, чи дійсно слов’яни є нащадками трипільців.

От, мабуть, це івсе, що хотіла сказати у вступі. Переходжу до головної частини./>/>/>/>/>


1. Відкриттята дослідження трипільської культури

 

Відкриття тадослідження трипільської культури

ХІХ та початок ХХстоліття інколи називають часом археологічних відкриттів. Саме тоді Г.Шліманнрозкопав Трою, Мікени, Тірінф, А.Еванс виявив залишки палацової держави, якуназвав мінойською, а також записів (лінійне письмо А і Б). В Україні теж булозроблено багато досліджень, і особливу увагу привернули до себе роботиВ.Хвойки, який з 1893 року проводив розкопи в Києві на вулиці Кирилівській, іці знахідки були відмінні від знайдених раніше. Незабаром у 1896 році В.Хвойкапроводить розкопи і в селі Трипілля, де виявляє пам’ятки тієї ж культури, що йзнайдена ним у Києві. Звідти, від назви села, і пішла назва культури –трипільська.

Величезнийінтерес до знахідок проявили такі історики, як Е.Штерн (1901-1902 р. – розкопавпам’ятки аналогічного характеру), В.Б.Антонович і Хв.Вовк. Пізніше, урадянський час, цю культуру досліджували такі вчені, як Т.Пассек, С.Бібіков,Є.Черниш, В.Маркевич, В.Збенович, та досліджувалась вже переважно територіяРумунії і східної України, де, за думкою цих учених, ця культура зароджувалась.

У наш частрипільську культуру досліджують такі вчені, як Н.Бурдо та Л.Кульчицька.

/>/>/>/> 

Проблемапоходження трипільської культури

Існують різнідумки щодо походження трипільської культури. За В.Хвойкою, наприклад, це булоавтохтонне населення (предки слов’ян), яке жило на території СередньоїНаддніпрянщини. Чи є така думка абсолютно вірною? Адже автохтонна культура, якаіснувала до трипільської, була відкрита лише у 40-50х роках ХХ століттяукраїнським археологом В.Даниленком, і лише тоді стало можливим говорити про їїспорідненість з трипільською. Крім того, за П.Третьяковим, прослов'яни у IV-IIIтисячоліттях до н.е. існували на північніших землях. Тому, напевно, гіпотезаВ.Маркевича та В.Даниленка, за якою місцеві племена дністровського варіантубуго-дністровської культури були швидко асимільовані боянськими(балкано-дунайськими) прийшлими племенами, і трипільська культура – не що інше,як синтез цих двох культур, здається більш ймовірною. Внесок до цієї теоріїзробив і В.Збенович, який приєднався до думки своїх попередників, але доводиввідсутність впливу буго-дністровської культури, що також цілком можливо.

Крім такої, можнавиділити ще одну гіпотезу. На думку Ф.Біляшівського, О.Спіцина та В.Городцова, “культурапроникла з півдня через Егейське та Мармурове моря з берегів Малої Азії абочерез Середземне море з Фінікії або Єгипту, і в розмальованій кераміцівідчувається вплив Сходу”. Історик радянського часу М.Марр стверджує, щопредками трипільців є пелазги, які прийшли з Північного Кавказу Чорним морем, адо того ще були “сусідами” етрусків, що мешкали на території ПівденногоКавказу.

/>/>/>/> 

Періодизаціятрипільської культури

За В.Хвойкоютрипільська культура є містком між епохами каменю та бронзи, тому вірно було бвиділяти в ній 2 періоди: перший зв’язаний з кам’яним віком, другий – з вікоммідним. Перший – період примітивності у формах посуду, використання знарядьпраці з кременю або каменю. У цей час більше розвинено землеробство, аскотарства майже немає. Більш розвиненими галузями були полювання, рибальство,збиральництво. Селилися здебільшого біля води, в землянках чи наземнихглинобитних будинках. Для цього поселення характерні такі поселення, якЛука-Врублевецька, Бернашівка на Дністрі, П’янишків коло Умані, Ленківці,Солончани та інші. Другий — період використання знарядь праці і зброї з міді,менш примітивної кераміки. Крім того, вже починають закріплюватисяпатріархально-родові відносини, хоча є думка, що такі відносини виникли ранішевнаслідок того, що чоловіки вже тоді грали велику роль у скотарстві таполюванні, крім того, лісний характер землеробства потребував великих затратсил, що було неможливо для жінки. Найбільш великими поселеннями того часу булиУсатове (біля сучасної Одеси) і коло Городська (Житомирська область).

Існує також іншийтип періодизації Т.Пассека, який складається з трьох етапів: раннього,середнього і пізнього в залежності від зародження, розквіту чи занепадуцивілізації. Ця періодизація стосується трипільсько-кукутенської спільноти,частиною якої є культура, яку я досліджую.

/>/>/> 

Як зниклатрипільська культура

Ще й досі неясно,як зникла трипільська культура. Радянські вчені Т.Пассек і Т.Білановськавзагалі обминають це питання, говорячи тільки про взаємозв’язки трипільців зплеменами середньодніпровської культури на Сході, Волинсько-Подільськоїмегалітичної культури – на заході, пізньострічкової і шнурової кераміки напівнічному заході.

Мені відома покищо одна теорія зникнення трипільців. Це змішення їх з іншими племенами. Якими?За В.Г. Збеновичем це нібито племена середньодніпровської культури на сході,оскільки їх кераміка та побутові речі дуже схожі на ті, що вироблялися колисьтрипільцями.


/>/>/>/>2. Житла

На територіїТрипілля зустрічалося два типи жител.

По-перше, цеземлянки. Землянками називалися заглиблені житла глибиною 0.6-1.5м, якіскладалися з жилої частини і господарських ям. У плані ці “будівлі” нагадувалинапіввісімку чи вісімку. Стіни їх були пологі, дно нерівне. У кожному з такихжител знаходилось по два-три вогнища.

По-друге, ценаземні глинобитні житла. Це був великий будинок метрів у 20, що складався з4-5 кімнаток-камер, у кожній з яких була піч. Також було 2 камери без печей:одна – «сіни», інша – комора для зерна. У камері з піччю наліво проти печімістилося підвищення з посудом, проти входу – жертовник у формі грецькогохреста, а над ним – маленьке округле вікно. Техніка будівництва таких жителбула на високому рівні розвитку. Місце для будівництва згладжували, а потім нацю поверхню клали деревяні плахи, які обмазувались глиною, інколи декілька раз.Потім цю глину обпалювали. Покрівля мала 2 схили і обмазувалась соломою. Такібудівлі нерідко розташовувались колом, що могло вказувати на існування утрипільців перших релігійних вірувань.

Призначення цихжител ще й досі неясне. Так, В.Хвойка вважав, що глинобитні житла булиспорудженнями поховного характеру, « домами мертвих». За В.Збеновичем, навпаки,глинобитні будівлі були стаціонарними житлами трипільців, а землянки будувалисьлише на ранньому етапі заснування поселення.


/>/>/>/>3. Господарство/>/>/>/>/>

 

Землеробство

Ця галузьгосподарства була найрозвинутішою у трипільців, особливо в ранній період.Навіть тоді оброблялося не менш як чотири види сільськогосподарських культур (восновному пшениця, жито, овес). Участки знаходилися близько від поселень. Буловідоме мотичне землеробство. Крім мотик, вироблених з лосячого чи оленячогорога, використовувалися і серпи, але їх знайдена невелика кількість, тому,можливо, землероби здебільшого збирали колосся руками. Звичайно, екстенсивневедення господарства призводило до виснаження грунтів, і тому трипільцямприходилося кожні 30-60 років залишати засновані поселення й освоювати новіземлі.

Для переробкипродуктів землеробства використовувалися зернотерки, які складалися з двохчастин, вернього і нижнього каменів. Ймовірно, що це було роботою для жінок, ідоказом тому є знайдені у трипільських хатах фігурки жінок, які мололи зерно.

/>/>/>/> 

Скотарство

Звичайно,землеробство завжди залишалось для трипільців основним видом господарства, алевоно завдяки нечастим врожаям не могло повною мірою задовольнити потребиплемен. Тому паралельно з землеробством розвивалося скотарство, а також такіневідтворюючі види господарства, як рибальство, мисливство, збиральництво.

Про існуванняскотарства свідчать знахідки кісток тварин. Так, на Коломийщині знайдено кісткибиків, а також корів і овець (хоча їхня кількість була значно меншою), а вХалеп’ї та Усатові – свиней. Також ймовірно, що на той час уже був прирученийкінь, а також собака. Про існування скотарства свідчить і знаходження такихкерамічних виробів, як сосуди зі стінками в дірках. Ймовірно, що вонивикористовувалися для виготовлення творогу й сиру.

Також, крімкісток, було знайдено міфологічні зображення таких істот. Так, наприклад, цефантастичні фігури биків з кігтями з Петрен, виконані чорною фарбою, щосвідчить, можливо, про те, що у трипільців, як і в середземноморських народів,існував культ бика.

/>/>/>/> 

Полювання

Ця галузьгосподарства грала помітну роль на ранньому етапі розвитку трипільськоїкультури, хоча меншу в порівнянні з полюванням. Про це нам говорить той факт,що кісток диких тварин знайдено в два рази менше ніж домашніх. Полювалитрипільці в основному на благородного оленя, лося, косулю, бобра, зайця,використовуючи при цьому такі знаряддя, як наконечники стріл з кременю,скребки, кам’яні сокири-клини.

Займалися також ірибальством, і це теж було характерно більш на ранньому етапі, оскільки дляцього були сприятливі умови (поселення біля річок). Ловили здебільшого щук,сомів, осетрів.

/>/>/>/> 

Збиральництво

Трипільці збиралив основному черепашки прісноводних молюсків, залишки яких знайдено в купахсміття біля будинків, які ще називають “черепашковими купами”. Очевидно цічерепашки варили, а потім їх мясом годували свиней. У давнину черепашкивикористовувались також для розпису, прикрас.

Збиралися такожжолуді, які сушилися в закритих печах, розтиралися на зернотерках ідомішувалися в тісто.


/>/>/>/>Прядіння та ткацтво

Ця галузь булабезпосередньо зв’язана зі скотарством, і тому логічно, що, як і скотарство,набула свого розвитку у пізній період трипільської культури. Уже тоді тканинипідкладалися під дно керамічних виробів, щоб їх легше було виліпити (Петрени),була відома в’язка простого панчішного типу, а матерії вироблялися двох видів –полотна і килими; також, ймовірно, трипільці вміли плести сіті.


4. />/>/>Кераміка

Керамікатрипільців є однією з найкращих у світі, а керамічні вироби – просто витвірмистецтва для того часу.

Керамічний посудтого часу виготовлявся з гончарської глини з домішками кварцового піску ічерепашок прісноводних молюсків. Він ліпився без гончарського кола на твердійоснові, товщина його днища переважала товщину стін, а самі стіни булинерівномірної товщини і не завжди правильної форми. Великий посуд ліпився здвох окремих частин. Зовнішня поверхня була рівною і вкривалася нанесеною дорозпису і обпалення червсоною фарбою.

Посуд буврозписним і нерозписним.

Розписнийподілявся на:

·       Виготовленийв одну фарбу (переважно вона була чорною).

·       Біохромний(посуд в одну чорну фарбу обводився білою чи червонною).

·       Поліхромний.

Нерозписним бувпереважно посуд для приготування їжі, який, до того ж, ще й був з більштовстими стінками, кольором після обпалення від сірувато-коричневого дотемно-червоного.

Крім фарби напосуд наносився ще й орнамент. На ранніх етапах трипільської культури це бувпоглибленим спіральний орнамент (схожий на орнамент техніки камарес мінойськогоКриту) та канельований. Пізніше канельованої кераміки вже немає, затезустрічається кераміка з менш поглибленим орнаментом, а також розписом. Пізнійперіод характеризується появою мотузкового і штампового орнаменту, характернихдля культур епохи бронзи. Посуд для приготування їжі прикрашали дуже бідниморнаментом; це були зображення людей та тварин.


/>/>/>/>5. Духовна культура тауявлення трипільців

/>/>/> 

Статуетки тазображення

Трипільські зображеннябули здебільшого жіночими, лише зрідка чоловічими. Чому так? Скоріше всього, цебуло пов’язано з ідеями матріархату. Яке призначення цих фігур, такожзалишається для нас загадкою. Чи це були “дитячі іграшки”, чи, може, культовіфігурки, які закладалися у фундамент з ціллю оборонити себе від злих духів?Жодна з цих теорій точно не доведена, тому сказати тут просто нічого.

Фігурки булистоячими та сидячими. У сидячих було округле обличчя, рук не було, і ногивідділені одна від одної. Стоячі відрізнялися тим, що мали волосся.

Ці фігурки утрипільців розміщалися коло печі-вогнища.

/>/> 

Первісніуявлення трипільців

На жаль, заразнавряд чи вдасться відтворити картину первісних уявлень трипільців, але дещоиожна дізнатись з нових досліджень цієї культури.

ІснуванняТрипілля відповідало кліматичній фазі атлантику, і початок цієї культури збігсяякраз з істотними зрушеннями в Сонячній системі. Тому можна твердити: населенняТрипілля мало вже усвідомлювати періодичність глобальних криз і катаклізмів якзагибель старого і зародження нового. І декілька сюжетів з їхньої міфологіїдоводять це.

По-перше, цестосується давнього вірування про звірину, яка ковтає сонце. Хто ж був цієюзвіриною, не дуже ясно. Можливо, це вовк, як, наприклад, в гальській міфологіїчи скандинавських сагах. Та скоріше всього, це була змія, яка, до речі,символізувала не тільки кінець, а й відродження світу в новій, вищій якості.Також змія символізувала жіночність. З цього ми можемо сказати, що у трипільцівбуло циклічне уявлення про час. Вони представляли його собі як безкінечнудорогу, що рухається навколо центру Всесвіту. Цим, мабуть, і пояснюєтьсяспіральний орнамент трипільців, де спіраль символізує такий шлях.

/>/>/>/> 

Поховання

Поховання,мабуть, належить до однієї з обрядових дій трипільців, яку ми можемо дослідитинайбільш детально з усіх інших.

Та це стосуєтьсяпізніх поховань, де, на відміну від ранніх, труп не спалювався, а ховався в скорченомувигляді. Такі були відомі, наприклад, під Одесою (Красна Слобідка), Херсоном(Білозірка), в Усатові. У центрі ховався голова сімї (тоді це був уже чоловік),а біля нього – жінка та діти. Цей курган був оточений іншими курганами зкаміння (кромлехи), де були поховані зображення людей і тварин. Крім того,існували ще й ями для інших членів родової організації, вмерлих на стороні –так звані кенотафи.

Що ж могло цесимволізувати? Мабуть, у пізніх трипільців вже існувало уявлення про те, щолюдина з одного світу переходила в інший, перенароджувалась, і тому ховали її ускорченому вигляді, що нагадував ембріон.


/>/>/>6. Чи були трипільці пращурамислов’ян

Сказати, читрипільці були пращурами слов’ян, дуже важко, оскільки про них не залишилосьніяких писемних згадок про них. Звичайно, побут їх багато в чому схожий наслов’янський. Так, слов’яни теж будували хати з глини, хоча ці хати булиоднокімнатними і розташовувались хаотично. Цікаво, що технологія будівництва зглини й дерну зберіглася навіть у XVII-XVIII століттяx, як зазначає Хв.Вовк, ітакого роду будівлі можна бачити вже в передмістях Дніпропетровська.

Поселенняслов’ян, як і трипільські, перебували на одному й тому ж місці недовго, і цепояснювалось підсічно-вогневою системою землеробства, коли потрібно було йти нанові землі через виснаження старих грунтів.

Посуд слов’яниліпили руками, але на відміну від трипільського, він був простішим в планіорнаменту, мав більш округлі форми, коротше кажучи, майже не був схожим натрипільській.

Звичайно, заматеріальними знахідками більш-менш можна визначити спорідненість трипільців зіслов’янами, а от говорити про те, чи є трипільці їхніми (чи нашими) родичами,з точністю ще не наважився ніхто. В.Хвойка був упевнений, що трипільці – предкипротослов’ян, за П.Третьяковим слов’яни жили північніше і десь столітті вІІІ-ІІ змішалися з трипільцями, є навіть думки про те, що це були кельти.Тобто, це питання залишається відкритим. Чи розкриється воно колись?


Висновки

Які висновки яможу зробити після того, як написала цей реферат?

Трипільськакультура як один із феноменів, була відкрита наприкінці 19 століття археологомВ.Хвойкою, і з тих пір досліджувалась багатьма ученими, у тому числірадянськими (Т.Пассек, В.Білановська), пострадянськими (Н.Бурдо, Л.Кульчицька)та іншими.

Є три можливітеорії виникнення трипільської культури: суто автохтонна (В.Хвойки), асиміляціяавтохтонного населення з прийшлими племенами (В.Збеновича) та прийшлих племен,що оселилися на тих землях (М.Марра).

Є два основнівиди періодизації трипільської культури: періодизація В.Хвойки (два періоди:перший – звязаний з камяним віком, другий – з віком мідним) та Т.Пассека (триперіоди в залежності від виникнення, розвитку та занепаду трипільськоїкультури).

Зникли трипільці,очевидно, тому, що змішалися з іншою культурою, мабуть, це буласередньодніпровська культура на сході.

У трипільців булодобре розвинене господарство. Землеробство становило найбільшу його частку,система ведення його була підсічно-вогневою, тому часто потрібно було змінюватиземлі, що було сприятливим для розселення їхніх племен на великі території.Також не відставали трипільці у скотарстві (особливо на пізньому етапі),полюванні, рибальстві, збиральництві (на ранньому етапі), прядінні та ткацтві.

Керамічні витворитрипільців є справжніми витворами мистецтва. Вони ділилися на пофарбовані (водну, дві, три фарби) та непофарбовані, а також на орнаментовані танеорнаментовані. Посуд був простий і для приготування їжі, що був майже завждинепофарбованим, але з рослинним чи тваринним орнаментом.

Первісні уявленнятрипільців були, очевидно, звязані з періодичними катаклізмами, викликанимиістотними зрушеннями в Сонячній системі під час їхнього існування. Ймовірно,тоді зявилося уявлення про циклічність часу, і знайшло своє відображення втрипільській кераміці.

З точністю неможна сказати, чи були трипільці предками слов’ян. Їхній побут дуже схожий нанаш (слов’янський), але є довести спорідненість, не враховуючи теорії про те,що трипільці не були автохтонами на наших землях, просто неможливо.


Список використаної літератури

 

1.   БелановскаяТ.Д. – Трипольская культура – Л., 1958.

2.   БурдоН.Б. – Населення раннього етапу Трипільської культури межиріччя Дністра таПівденного Бугу – К., 1993.

3.   ЗбеновичВ.Г. – Раннетрипольские племена на територии Украины – К.,1985.

4.   Індоєвропа– книга 1-2 рік 7504 – Такі справи – С.50-53, 88-89.

еще рефераты
Еще работы по истории