Реферат: Львівський музей українського мистецтва

Львівськийдержавний коледж харчової

 і переробної промисловості

на тему:

«Львівський музейукраїнського мистецтва»

Виконала ст. гр. ХМК-3С

Патляковська І.І.

Львівський музей українськогомистецтва – це зібрання творів українського образотворчого тадекоративно-ужиткового мистецтва. Мистецтво XIX – поч. ХХ ст. представлено творчістю митців: Володимира Гнатюка, Станіслава Людкевича, Філарета Колеси, Василя Щуратата інших. Першим його директором був відомий вчений Іларіон Семенович Свєнціцький. У перші роки існування музей обмежив своюдіяльність збиранням і вивченням стародавнього мистецтва, і лише згодом,завдяки зусиллям ентузіастів, його зацікавлення розширились.

    У 1913 році Національний музей був відкритий для публічного відві-

дування. Він розмістився в просторих залахпридбаного будинку, де знаходиться й тепер.Відтодімузей стає відомим у Західній Україні та

за її межами, встановлює тісні взаємини зіншими музеями, зокрема

Києва, Москви, Петербурга.Сюдиввійшли полотна, подаровані, зок-

рема, визначними діячами російськоїкультури О.Шахматовим, О.Со-

болєвим, В.Васнецовим, твори народного мистецтва та українських

митців-професіоналів.

 Тепер у музеї зібрані цінні колекції творів стародавнього мистецтва ,

мистецтва, мистецтва ХІХ- початку ХХ ст., українських радянських

професійних та народних художників. Уфондах стародавнього мистецт-

ва є памяткиХІІ-ХІV ст. – бронзові ікони, фрагменти декоративного

різблення по каменю тощо, що репрезентуютьмистецтво доби Київсь-

кої Русі.

 Зібрання ікон – одне з найкращих і найцінніших на Україні.Експозиція

музею дає доволі повне уявлення про шляхирозвитку українського іко-

нописного малярства ХІV-ХVІІІ ст. Бурхливий розвиток українського

мистецтва ХVІІ ст. зумовлений боротьбою українського народу за соціальне й національневизволення та воз’єднання України з Росією,

широко ілюструє чимала збірка творівтогочасного малярства.Особливо

цінні твори двох найвизначніших митців –Йова Кондзелевича ( автора

славнозвісного Богородчанськогоіконостаса ) та Івана Рутковича.Обидва

художники залишили нам прекрасні твори, воснову яких покладені вже не абстрактні уявлення про потойбічний світ, аглибоке знання життя, вивчення натури.

  Серед живопису ХVІІІ ст. слід згадати цікаву колекціюпортретів майст-

рів О. Білявського, І.Барановського та Л. Долинського, вихованців ху-

дожніх академій Рима й Відня.

  Чимала кількість творів декоративної різьби ХVІІ-ХVІІІ ст. дає змогу

простежити розвиток цієї галузіукраїнського мистецтва.

Не дуже велика збірка старовинноїскульптури має зразки кам’яної і де-

рев’яної скульптури.

  Про блискучий розвиток  книжковоїмініатюри  та орнаменту, високийхудожній рівень оформлення книжок на Україні свідчить колекція рукописів    XIV-XVIII ст. і зібрання перших стародруків, з-поміж яких московський”Апостол”(1564) та львівський “Апостол” (1573-1574)  І.Федорова. Багату експозицію стародавньогомистецтва доповнюють окремі колекції гравюр та гаптувань XV-XVIII ст., металевийпосуд  та інші зразки прикладногомистецтва, що мають велику  пізнавальнута історичну цінність. Значне місце в музеї посідають роботи  українських художників XIX-XX ст., головним чином західноукраїнських. Це даєзмогу  глибоко вивчити  своєрідні риси та особливостізахідноукраїнського  мистецтва,познайомитися з течіями  та напрямками,зумовленими специфікою політичного й культурного життя українського  народу під владою Австро-Угорщини, а пізніше– панської Польщі.

 Серед мистецьких творів  цього періоду особливо цінні “ Автопортрет”

Т.Шевченка роботи часів заслання, його жгравюри з картин К.Брюллова

і Рембрандта, атакож кілька картин К. Трутовського ( “Дівчина з снопа-

ми”, “Побачення” ).Широко представленатворчість митців, що працю-

вали на західних землях України в ІІ пол.ХІХ ст., зокрема К.Устияновичаі Т.Копистинського – піонерів реалізму взахідноукраїнському живописі.З

творів К. Устияновичанайліпші “ Т.Шевченко на засланні”, “Гуцул”.

Кілька картин ілюструють творчістьвидатного портретиста, пейзажиста

та майстра жанрової картини І.Романчука ( “ З дороги”, “ Лісовий крає-

вид” ).

  Узбірках музею є твори українських художників В.Орловського,

К. Крижицького,П. Левченка, М.Ткаченка, С.Васильківського, М. Пимоненка, вихованців Петербурзької Академії мистецтв таМосковського училища живопису, скульптури і архітектури.

 Кінець ХІХ-початок ХХ ст.-етап дальшого розвитку українського об-

разотворчого мистецтва на шляху до реалізму,народності й демократиз-

му – репрезентований творами О.Мурашка, Ф.Красицького, Й.Куриласа,

І.Труша, О.Кульчицької та інших.З творів Ф.Красицького в музеї експо-

нується найпопулярніша його картина – “Гість ізЗапоріжжя”.

 Дуже цікава велика колекція творів І. Труша,видатного художника-реа-

ліста.Краєвиди та етюди, портрети, картини побутовогожанру характе-

ризують його як талановитого, своєрідного майстра.В музеї експонують-

ся “Портрет Лесі Українки”, “Захід сонцяв лісі”, “Дніпро”, “Самітня сосна”, “Автопортрет”.Широко й різноманітно представлено творчість

О.Кульчицікої вгалузі графіки, живопису і прикладного мистецтва.

  Зневеликого зібрання О. Новаківського, засновникахудожньої школи у

Львові, слід згадати роботи “Діти”,“Автопортрет”, “Пробудження” ,

“Натюрморт”, що дають уявлення пронебуденний талант їхнього автора.

М.Івасюк –майстер історичного, батального та побутового жанрів-представлений картинами “В”їзд Б.Хмельницького доКиєва”, “Мати” ,

“Біля криниці”, “Автопортрет”. Цікавітакож твори популярних українсь-

ких художників Й.Куриласа( “Бабуся”, “Бідна жінка”, “Портрет дружи-

ни”, “На Гуцульщині”) та А. Манастирського ( “Запорожець”, “Дваприятелі”, “Паламар” ).Обидва вони типові послідовники реалістичного мистецтва, що переборювало на Західній Україні всілякі формалістичні

течії.

 Експозиція відділу давнього українського мистецтва охоплює великий

відтінок часу – з ХІ по ХVІІІ ст. В її основі – багата колекція творів деко-

ративного мистецтва ( метал, різьба по каменю ідереву, гаптування ) ,

малярства, графіки, скульптури. У силуісторичних умов колекцію відді-

лу складають в основному твори, що походятьіз західних областей Ук-

раїни. Проте вони дають уявлення проосновні напрями, течії та етапи

розвитку українського мистецтва цьогоперіоду в цілому.

 Експозицію відділу відкривають знайдені під час археологічних розко-

пок зразки ужиткового мистецтва КиївськоїРусі та Галицько-Волинсь-

кого князівства. Твори давнього станковогочи монументального малярст-

ва західноукраїнських земель до наших днів незбереглися. Про них мож-

на судити лише на підставі скупих данихкнижкової мініатюри, литих

бронзових чи різьблених з каменю іконок.Деяке уявлення про стиль та

іконографічно-композиційні особливості цих видів давнього мистецтва

дають представлені в експозиції мініатюрніікони: різьблені з каменю - 

“Микола” з Крилоса(ХІІ ст.), “Спас” із Звенигорода (ХІІІ – ХІV ст.) ;

литі бронзові – “Спас на престолі” зПоморян (ХІ ст.), “Благовіщення” з

Жукова (ХІІІ – ХІV ст.)

  Дві ікони представляють мистецтво ХІV ст.Від того сповненого триво-

гою і трагізмом часу, коли постійноповторювалися спустошливі татарсь-

кі набіги і не припинялися нападипольсько-литовських та угорських фео-

далів, до наших днів дійшло дуже малопам’яток культури.Серед них од-

не з чільних місць займає ікона “ЮрійЗмієборець” із Станилі. Її лаконіч-

на, площинно потрактована, скупа на кольори композиція символічно

передає боротьбу добра зі злом, правди з кривдою.Кінцем ХІV ст. датуєтьсямонументальна ікона “Преображення” з Бусовиська.

 Значно ширше представлене в експозиції малярство ХV ст., якому при-

таманні бережне дотримання давніх іконографічнихканонів і стилю, під-

несеність художнього образу, витонченістькольорових поєднань.Видат-

ною пам”яткою цьогоперіоду є ікона “Архангел Гавриїл” з Дальови.Вона

привертає увагу вишуканістю колористичногорішення, досконалою ком-

позицією.

   Другою половиною ХV– початком ХVІ ст. датуються ікони “Панток-

ратор” з Милика, “АрхістратигМихаїл з діяннями” та “Цар Давид” з Да-

льови, “Микола” із Здвиження,“Василій і Петро” з Лисятич.Вони ви-

діляються насиченістю кольорів,чіткою графічною виразністю основи ,

деяким захопленням декором.Востанніх двох іконах наявні готичні еле-

менти.

  Розвиток мистецтва ХVІ ст. проходив під впливом гуманістичних ідей

та мистецької культуриРенесансу.Цьому сприяли широкі міжнародні торговельні та культурні зв”язки,пробуджене самоусвідомлене почуття

людської гідності.

  До класичних зразків українського малярства ХVІ ст. належить викона-

на у мажорних кольорах ікона “РіздвоХристове” з Трушевичів. Чимала

колекція творів живопису, декоративноїрізьби, старовинної скульптури,

книжкової мініатюри широко ілюструєбурхливий розвиток українського

мистецтва ХVІІ – ХVІІІ ст., обумовлений боротьбою українськогонаро-

ду за соціальне і національне визволеннята воз”єднання України з Росі-

єю, поширенням гуманістичних тадемократичних ідей.

  Від іконописних сюжетів художники ХVІІ ст. переходять до реального

відтворення образів та навколишньоїдійсності. Канонічні сюжети вони

починають трактувати як світські жанровісцени, канонізованим образам

надають рис живої людини, з цікавістюпередають її реальне оточення ,

предмети побуту, життєві ситуації.Художники знайомляться з анатомією

людського тіла, намагаються об’ємно трактувати форму предметів, ово-

лодівають таємницями лінійної перспективи тапередачі простору, почи-

нають застосовувати олійну техніку, щонабагато розширювало можли-

вості зображувальних засобів.Прицьому використовуються і традиційні прийоми, особливо декоративного характеру.Великого розвитку набуває

світський живопис, зокрема портрет.

   Яскраву сторінку в історії українського мистецтва займає творчість на-

родних художників, які зображали своїхсучасників, відомі історичні по-

дії або просто звичайні життєві сцени.В лаконічній, але дуже виразній

формі, з певною професійною майстерністю, поєднаною з наївністю об-

разу, вони створювали надзвичайнооригінальні мистецькі твори.У ХVІІІ

ст. на сході України великої популярностінабуває картина з козаком

Мамаєм, який уособлював народного визволителя.Відбиття у народній

творчості знайшов і гайдамацький рух (зображення ватажків повстання

Івана Гонти, Хоми – осаулажитомирського ).У другій половині ХVІІІ ст.

спостерігається інтерес до образупростої людини, селянина.Таким зраз-

ком народної картини кінця ХVІІІ ст. є “Відпочинок орача”.Виконанав

плані наївного реалізму, вона з любов’ю ітеплотою відтворює образ се-

лянина-трудівника.

   Векспозиції відділу широко представлено художнє оформлення руко-

писної та друкованої книги ХІV – XVIII ст. У книжних мініатюрах знайш-

ли продовження мистецькі традиціїКиївської Русі і Галицько-Волинсько-

го князівства.

 Цікавою пам”яткою кінця ХV ст. є “Євангеліє” з Галича, яке відзна-

чається прекрасним каліграфічним почеркоммайстра та елементами на-

родної творчості в мініатюрах.

  Важливий розділ в експозиції давнього мистецтва займає скульптура.

Відкриває його декоративне різьблення покаменю часів Галиціко-Волин-

ського князівства ( фрагменти архітектурногодекору з Крилоса ) і вико-

нана з каменю голова юнака у княжій шапці з Унева ( ХV ст.) – найдавні-

ший зразок скульптурного зображення вколекції музею.Про монумен-

тальний, дещо узагальнений стиль скульптури ХVІ ст. дають уявлення

невелика фігурка жіночої постаті у мантіїта суцільно золочена постать у

царській короні.

 Чимала кількість зразків декоративної різьби по дереву ХVII-XVIII ст.

дає змогу простежити розвиток і цієїгалузі українського мистецтва.Ран-

ній період представляють царські врата (XVII ст.) зНовоселиці. Застосо-

вана у них плоска й ажурна різьба виконана втрадиціях Ренесансу.Про

мистецький рівень різьблення кінця XVII ст. дає уявлення вівтарик

(1696) із Загоровськогомонастиря на Волині. В основу композиції його

ажурної золоченої різьби покладенопоширений на той час декоративно-

символічний мотив – виноградну лозу.Приблизно тим же часом, що й

вівтарик, датується різьблений з суцільного пнясвічник.XVIII ст.предс-

тавляють царські врата(1716 ) з Могильниці і врата( середина XVIII ст.)

із Станіславщини( тепер Івано-Франківська область ).

   УXVI – XVIII ст. на Україні значного розвитку набуваєхудожня оброб-

ка металу. Одним з відомих її центрів бувЛьвів. В експозиції в основному

представлені зразки техніки карбування, уяких традиційні іконографічні

зображення поєднуються з орнаментальнимимотивами.      

  Музейна колекція малярства, графіки йскульптури ХІХ – початку ХХ ст. представляє творчість майже всіх видатнихмитців, які працювали

тоді на українських землях.Побудована за історико-хронологічнимприн-

ципом, вона дає досить повнеуявлення про українське мистецтво цього

періоду, розкриває ті зміни,які залежно від історико-політичних та со-

ціально-економічних умов відбувалися в процесійого розвитку.

   Одночасно колекція яскраво виявляє тіснийзв’язок українського мис-

тецтва та мистецтва інших народів.

   В силу історичних умов в експозиції відділуширше представлені твори західноукраїнських художників.Цедає можливість докладно вивчити

своєрідні риси та особливостімистецтва західних земель України, озна-

йомитися з художніми течіями,напрямками, зумовленими специфікою

суспільного і культурногожиття українського народу, що перебував під

владою Австро-Угорщини, апізніше – буржуазної Польщі.

    Складні суспільно-політичні процеси ХІХ –початку ХХ ст. значно вплинули на розвиток мистецтва, на його ідейну тастильову еволюцію.

Під впливом визвольного тареволюційного руху, демократичних ідей в

українському мистецтві першоїполовини ХІХ ст. посилюється боротьба

за реалізм. Ця тенденціянайбільше проявилася у мистецтві східних земель України.

   Уже в першій половині минулого століття вукраїнському малярстві чіт-

ко окреслюються окремі йогожанри – побутовий, історичний, пейзаж-

ний.У нову фазу розвитку вступивпоширений раніше портретний жанр,

який остаточно пориває зіконописними традиціями і повністю спираєть-

ся на реалістичні живописнізасади.

  Серед унікальних колекцій музею особливемісце займає зібрання творів народного мистецтва. Експозицію відділу, якарозміщена у трьох залах ,

складають рідкісні зразкинародного мистецтва.Тут широко предсталені

художня кераміка, різьба подереву, ткацтво, килимарство, вишивка ,

художня обробка металу, скло, настінний та писанковий розпис тощо.

Весь цей матеріал не тількидемонструє багатогранність художньої твор-

чості народу, розкриває її суть,а й дає можливість відтворити історичну

картину розвитку народногомистецтва.

   Відкривають експозицію відділу зразкинайдавнішого народного мис-

тецтва.Саме до них належить виставленийтут глиняний посуд, який

знайдено під час археологічнихрозкопок на території західних областей

України. Він свідчить про те,що вироби з глини були поширені на цих

Землях ще в епоху неоліту.

   Велика колекція керамічних виробівпредставляє майже всі основні

центри гончарного виробництва, що існували на Україні протягом

XVIII – XX ст. Тут і розписані глечики,горщики та миски з Київщини ,

і вироби тиквовидноїформи з Галичини та Поділля, і яскраво розмальо-

вані іграшки з Бойківщиний Волині.Серед них виділяються оригінальніс-

тю витвори народних умільцівПрикарпаття і Підкарпаття.

     Окремий розділ в експозиції відділускладають твори народних різьбя-

рів. Віддавна на Українірізьба по дереву широко використовувалася в ар-

хітектурі. Передаючи з покоління впокоління художні навички, народні майстри, імена яких здебільшого залишилисядля нас невідомими, збері-

гали й збагачували національнітрадиції самобутньої дерев”яної пластики.

Їх вироби, що витримали випробуваннячасом, і сьогодні вражають гля-

дача гармонією іблагородством.

   Протягом багатьох століть Україна славиласьі таким ремеслом, як ху-

дожня обробка кістки. Про високийрівень цього виду народного мис-

тецтва свідчить невелика колекціяпорохівниць з рогу ( XVII – XIX ст.)

роботи київських, волинськихта гуцульських умільців.

   Музей і далі зростає. Добудовуютьсяприміщення, розширюються екс-

позиційні та фондові площі,створюються нові філіали, збагачуються

колекції.   

              ВИКОРИСТАНА    ЛІТЕРАТУРА

1.Скарби музеїв України “ Львівський музей українського мистецтва”.

2.В.Е.Арофікін “ Львівський музей українського мистецтва”.

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ УКРАЇНИ

НА ТЕМУ :   “ЛЬВІВСЬКИЙ МУЗЕЙ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА”

                                                                               Виконала ст.гр ХМК-3с

                                                                               Патляковська І.І.

                                     ЛЬВІВ — 2000