Реферат: Особливості відмінкових парадигм в англійській та українській мовах

Зміст

Вступ

1.   Поняття граматичної категорії в англійській мові

2. Категорія відмінка.Співвідношення відмінків української та англійської мов

2.1 Загальний відмінок

2.2 Присвійний відмінок

2.3 Присвійні конструкції

2.4 Способи вираженняграматичних відносин іменника

2.5 Відповідністьвідмінків англійської та української мови при перекладі іменника безприйменника

2.6 Відповідністьвідмінків англійської та української мови при перекладі іменника з прийменником

3. Відмінок займенників

4. Проблеми, пов’язані з визначеннямвідмінка в англійській мові

Висновки

Список використанихджерел

Вступ

Дуже частоми стикаємося з ситуацією, коли люди, що вивчають ту або іншу мову, виявляютьїї своєрідність на тлі їх рідної мови. Вивченням історичного розвитку мов, їхсучасного стану, а так само дослідженням їх відмінних рис займається особливийрозділ порівняльного мовознавства, який зазвичай називають загальною типологієюмов. Її основоположником був німецький лінгвіст Вільгельм фон Гумбольдт. Цейучений знав величезну кількість мов і завдяки цьому вперше в історії мовознавстваі лінгвістики запропонував їх типологічну класифікацію, виходячи із здатностіслів даної мови приєднувати до себе той або інший тип морфем.

Парадигма – список, що належить одній лексемі і має різні граматичнізначення. Зазвичай представлена у вигляді таблиці.

Парадигма– термін американського філософа і методолога науки Томаса Куна. Кун запозичив цейтермін з граматики, де парадигмою називається сукупність граматичних елементів,утворюючих єдине правило. Наприклад, парадигма особистих закінчень дієслова втеперішньому часі є сукупністю цих закінчень:

я пиш‑у

мипиш-емо

типиш-еш

випиш-ете

Флективнімови – це «мови, що володіють флективними словозмінами, при яких граматичнезакінчення може виражатися декількома категоріальними формами» [Ярцева В.Н., 2002:398].

Флексія – показниккомплексу граматичних категорій, що виражаються в зміні слова; самасистема словозміни, що користується такими показниками; те ж, що й закінчення.Розрізняються внутрішню і зовнішню флексію. Внутрішня флексія – це такий спосібсловозміни, при якій форми слова утворюються зміною звуків усередині основи.

1. Поняття граматичної категорії ванглійській мові/> Граматична категорія – одне из головних понять будь-якої, у тому числі і англійської мові.

Граматичнакатегорія – об’єднання двох чи більше граматичних форм, співвіднесених заграматичним значенням. Це граматичне значення закріплено за даним набором форм(парадигмою). За межами постійних формальних показників граматичної категоріїне існує. Граматична категорія включає в себе не менше двох протиставнихформ, але можливо і більшу їх кількість. Так, існує три форми часу – теперішнє,минуле і майбутнє, чотири дієслівні розряди, але дві форми числа іменниківтощо. Не існує категорій, що мають тільки одну форму: не може бути одногоартикля тощо. Зіставлення усередині категорії необхідне, хоча не обов'язково бінарне[Аракин В.Д., 2005: 89].

2.        Категорія відмінка. Співвідношення відмінків української іанглійської мов

В протилежність чіткій вираженій категорії числа (зіставленняодиничності і множинності предметів), проблема відмінка зводиться до питання,чи існує взагалі в англійській мові відмінок.

Відповідьна це питання залежить перш за все від того, чи розглядати відмінок як формуабо тільки як зміст, що передається тими або іншими засобами. Ми виходимо зположення, що відмінок – морфологічна категорія, що передає відношення імені в реченні.Звідси випливає, що ті або інші відносини, що передаються відмінком, повинніпередаватися формою самого імені. Всі інші засоби, не включені у формі імені (прийменники,порядок слів) не є морфологічними і тому не можуть розглядатися як формивідмінка. Звідси випливає також, що не може бути менше двох відмінків. Навідміну від української мови, що має сім відмінків, в англійській мові зазвичайприйнято говорити саме про два відмінки іменників в англійській мові: прозагальний відмінок (Common Case) і присвійний (Possessive Case) [Старостин П.И.,1976: 47].

2.1 Загальний відмінок

Загальний відмінок є словниковою формою іменника однини або формоюіменника в множині:

student– students  студент –студенти

man– men          чоловік –чоловіки

I amа student. I haveа friend. Myfriendisа studenttoo. Weareа students.

Я студент. У мене є друг. Він теж студент. Ми обидва студенти.

Іменникв загальному відмінку без частки залежно від місця, яке він займає у реченні,передає відношення, виражене в українській мові іменниками в називному,знахідному або давальному відмінку:

Thestudentansweredwell. (Цей) студентвідповідав добре.

Theteacheraskedthestudentabouthiswork. (Цей) викладачзапитав (цього) студента про його роботу.

 

2.2 Присвійний відмінок

Суфікси– ‘s і – s» єознаками присвійного відмінка іменника:

Загальний відмінок Присвійний відмінок

Brother

Брат Brother’s (Кого? Чий?) Брата

Brothers

Брати

Brothers’

(Кого? Чий?) Братів

Worker

Робочий

Worker’s

(Кого? Чий?) Робочого

Workers

Робочі

Workers’

(Кого? Чий?) Робочих

Іменники в присвійному відмінку виражають відношення приналежностіпредмета якій-небудь особі або іншому предмету. Для порівняння:

Mr. Ford’scars. – Машини, щоналежать містеру Форду.

ThecarsofFord. – Машини Форда,їх марка.

Ann’sphoto. – фотографіяГанни, що належить їй, але на цьому фото може бути зображена і не Ганна.

ThefotoofAnn. – фотографіяГанни, на якій зображена вона, але це фото може і не належати Ганні.

Tolstoy’sbooks– книги Толстого(що належать йому)

ThebooksbyTolstoy– книги Толстого(написані ним)

Дляоднозначного виразу приналежності, володіння, форма присвійного відмінка більшприйнятна. [Берман И.М.,1994: 97].

Ознакаприсвійного відмінка може оформляти всю групу іменника:

ThePrimeMinisterofEngland’sresidence. – Резиденціяпрем'єр-міністра Англії.

Іменникув місцевому відмінку в українській мові зазвичай відповідає іменник в родовомувідмінку:

TheEarth’srotation. – Обертання Землі.

Marx’sworks. – Праці Маркса.

Іменникв присвійному відмінку може перекладатися українською мовою також прикметником:

Worker’sparties– робочі партії.

Today’slevel– сучасний рівень.

Уприсвійному відмінку можуть вживатися іменники, що позначають:

1)        людей: youfriend’sname– ім'я вашого друга;

2)        тварин: thedog’shead– голова собаки;

3)        час і інші одиниці вимірювання: а month’sterm– термін одногомісяця;

4)        назви країн, місяців, пори року, астрономічних понять:

GreatBritain’sterritory – територіяВеликобританії.

Іменники,що позначають предмети неживі, як правило, у присвійному відмінку невживаються.

2.3 Присвійні конструкції

Іменникиз суфіксом – ‘s (–s’) разом з наступним за ним іменником утворюють присвійну конструкцію,в якій іменник з суфіксом, – ‘s (–s’) визначає наступний за ним іменник івідповідає на питання Чий? Кого? Чого?

Jack’sroom– кімната (чия?)Джека.

Типовіситуації, в яких вживається присвійна конструкція:

1)   Позначенняприналежності людині даної речі:

Ivanov’spen– ручка Іванова.

2)   Позначенняприналежності людині ідей, теорій, творів тощо:

GeorgeByron'spoems– вірші ДжорджаБайрона.

3)   Позначення дії,властивостей, станів і їх співвіднесеної з людиною як виконавцем або носієм:

Thedoctor’sarrival– прибуття лікаря

Theoldwoman’sstory– розповідьстарої

Theship’sdeparture– відхід судна.

 2.4 Способи вираженняграматичних відносин іменника

Відносиниміж іменниками і іншими словами в реченні виражаються таким чином:

I.         Відносини, що передаються в українській мові іменником в називномувідмінку, що виконує функцію підмета, в англійській мові виражається іменникомв загальному відмінку, що займає перше місце в пропозиції.

Thenursebroughthimа glassofwater. – Медсестрапринесла йому стакан води.

II.        Відносини, які в російській мові передаються іменником в родовомувідмінку, що виражає приналежність, частину цілого і тому подібне, ванглійській мові передаються найчастіше за допомогою прийменника ofу поєднанні зіменником, який виступає правим означенням.

Thefaceoftheclock– циферблатгодинника;

Thehandsoftheclock– стрілкигодинника.

III.      Відносини, які в російській мові передаються іменником удавальному відмінку, в англійській мові виражаються поєднанням іменника з прийменникомto.

GivethenewspapertoFather. – Віддай газетубатькові.

I amofteninvitedtohim. – Мене частозапрошують до нього.

IV.      Відносини, які в російській мові передаються іменником взнахідному відмінку, в англійській мові виражаються зазвичай іменником, щостоїть після перехідного дієслова.

Theboyiswritingа letter. – Хлопчик пишелист.

Taketheskatestomybrother. – Віднеси ціковзани моєму братові.

V.       Відносини, які в російській мові передаються іменником в орудному відмінку, в англійській мовівиражаються за допомогою прийменника by у поєднанні зіменником, чи частки with. Іменник з прийменником by (with) є прийменниковимдоповненням.

Thedishes were washed by Mary. – Посуда была вымыта Мэри.

VI.      Відносини, які в російській мові передаються іменникам в місцевомувідмінку, в англійській мові виражаються різними займенниками (in, on, at, from, etc.) у поєднанні зіменником.

Theship was sailing in the ocean. – Судно пливло в океані.

Theteacher put the books on my desk. – Вчитель поклав книжки на мою парту. [Бонк Н.А., 1996: 84–86].

Рядиформ, кожна з яких утворює парадигму, можна представити у вигляді моделейчотирьох основних частин мови: іменника, дієслова, прикметника, особистого займенника.[Широкова А.В.,2000: 123].

/> 2.5 Відповідність відмінків англійської і української мови при перекладі іменника без прийменника

Іменник без прийменника, що займає перше місце в реченні, тобто щостоїть перед особистою формою дієслова, граматично пов'язаний з ним і виражаєвідношення, що передається в українській мові називним відмінком (Хто? Що?).

Theworkadvancedwell. – Роботапросувалася добре.

Іменник без прийменника, що займає третє місце у реченні, тобто щостоїть після дієслова в особистій формі, або після перехідного дієслова,граматично пов'язаний з ним і виражає відношення, що зазвичай передається вукраїнській мові знахідним відмінком (Кого? Чого?).

Hestoppedthecar. – Він зупинив машину.

Іменникбез прийменника, що стоїть між перехідним дієсловом і іншим іменником, можевиражати відношення, що передається в українській мові давальним відмінком(Кому? Чому?).

Theteachershowedthestudentthemap. – Викладач показав студентові карту. />/>2.6 Відповідність відмінків англійської і української мови при перекладі іменника з прийменником

Прийменникиперед іменниками виражають граматичні відносини, що передаються в українськіймові непрямими відмінками, тобто будь-якими, окрім називного і знахідного.

Theanswerofthestudentwasexcellent. –Відповідь (кого?) студента була відмінною.

I coveredthedrawingwithа sheetofpaper. – Я накривкреслення (чим?) листом паперу. [Матюшкин-Терке Т.И., 1990: 136].

/>/>3. Відмінок займенників

Уанглійській мові особисті займенники, а також питальний займенник whoмають окрімназивного ще і об'єктний відмінок.

Називний відмінок Об'єктний відмінок Who Whom Кого Кому

I

You

He

She

It

We

They

Me

You

Him

Her

It

Us

Them

Мене

Вас

Його

Її

Його (її)

Нас

Їх

Мені

Вам

Йому

Їй

Йому (їй)

Нам

Ним

I amа student. – Я студент. (Називнийвідмінок)

Please, sendhimа letter. – Пошліть йомулист, будь ласка (Об'єктний відмінок).

4. Проблеми,пов'язані з визначенням відмінка в англійській мові

Звизначенням загального відмінка жодних проблем не виникає. Найбільша проблемапов'язана з визначенням присвійного відмінка в усній мові. Англійці практичноне вживають присвійний відмінок в множині в усній мові, бо на слух цю формунеможливо відрізнити від форми однини. Для порівняння:theboy’sroomі the boys’ room. Зрозуміло, можливі випадкиоднозначної інтерпретації hismother’svoice, theboys’ heads, але вони невизначають загальної картини. Вона пояснюється омонімією форм типу boy’s, boys, boys’. Єдине виключення– форми men’s, children’s, що зберегливнутрішню флексію в множині, а у разі children – ще інестандартний внутрішній формант. Проте ці два випадки стоять за межамизагальної моделі. [Иванова И.П., 1981: 123].

Висновки

Доважливих критеріїв «типологічності» відмінка в тій або іншій мові відноситьсячисло відмінків в парадигмі відмінювання іменників, а також наявність абовідсутність узгоджувальних форм числа у інших частин мови.

Ванглійській мові існує два відмінки іменників: загальний відмінок (Common Case) і присвійний (Possessive Case).

Загальнийвідмінок є словниковою формою іменника однини або формою іменника в множині.

Іменникив присвійному відмінку виражають відношення приналежності предмету якій-небудьособі або іншому предмету.

Іменникв присвійному відмінку може перекладатися українською мовою також прикметником.

У присвійномувідмінку можуть вживатися іменники, що позначають людей, тварин, час, назвикраїн.

Відносиниміж іменниками і іншими словами в реченні виражаються різними способами,зокрема, було виявлено шість головних способів.

Звизначенням відмінка в англійській мові жодних проблем не виникає. Англійціпрактично не вживають присвійний відмінок в множині в усній мові, бо на слух цюформу неможливо відрізнити від форми однини.

Список використаних джерел

1.   Берман И.М.«Грамматика английского языка», М: «Высшая школа», 1994.

2.   Старостин П.И. «Учебник английскогоязыка», Москва, 1976. – 187 с.

3.   Матюшкин-Терке Т.И. и др. «A Course of English. First year» М: «Высшая школа», 1990. – 129 с.

4.   Иванова И.П., Бурлакова В.В.,Почепцов Г.Г. «Теоретическаяграмматика современного английского языка», Москва, 1981.

5.   Бонк Н.А., Котий Г.А.,Лукьянова Н.А. «Учебник английского языка», Рыбинск, 1996.

6.  Широкова А.В. «Сравнительная типология разноструктурных языков»,Москва: Добросвет, 2000. – 200 с.

7.   Ярцева В.Н. Лингвистическийэнциклопедический словарь. – Москва: Научное издательство «Большая Российскаяэнциклопедия», 2002. – 685 с.

8.   Аракин В.Д. «Сравнительнаятипология английского и русского языков» – Изд: Физматлит, 2005. – 232 с.