Реферат: Лінгвістичне наповнення концепту "колір" ("colour") в українській та англійській культурах
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Концепт як основна лінгвокультурологічнаоснова опису мови
1.1. Концепт – категоріальна основа мови
1.2. Культурно обумовлені особливості феноменаконцепту „колір”
1.3. Когнітивна модель концепту „red”.
1.3.1. Функціонуванняконцепту „red” в англійській та
українській мовах
1.3.2. Емоційно-експресивнафункція фразеологічних одиниць концепту
„red”.
РОЗДІЛ 2. Передача міжкультурнихособливостей концепту „red” засобами
української мови
2.1. Прагматичний аспект перекладуконцепту „red”
2.2. Передача експресивностіфразеологічних одиниць концепту „red”
2.2.1. Лексичніфразеологізми
2.2.2. Відтворення предикативнихстійких словосполучень
2.2.3. Компаративні фразеологізми
ВИСНОВКИ
ДОДАТОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Нова галузь знання — лінгвокультурологія, створює власнийпоняттєво-термінологічний апарат, що сполучає в собі лінгвістичні йкультурологічні джерела. Основою для такого апарата є поняття, концепту.
Концепт – це процес усвідомлення та розуміння того чи іншого поняття.Найбільший інтерес у плані дослідження представляють концепти, що займаютьважливе місце в житті етносу.
Однак проблеми дослідження окремих концептів у сучасній лінгвістиці"є настільки складними, різноманітними й багатими, що вимагають постійногобільш глибокого проникнення в їх сутності" [Жаркинбекова Ш.К., 1999: 109].До таких концептів можна віднести концепт «колір».
Феномен кольору — предмет вивчення багатьох фундаментальних наук іскладова багатьох мистецтв. Однак дотепер колір не має загальної концепції вмежах однієї науки. Колір відіграє значну роль у житті суспільства.
Актуальність даної роботи зумовлена тим, що в сучасному перекладознавстві усевиразніше відчувається тенденція до максимальної експлікації аналізу процесуперекладу, усе вагомішими стають дослідження різномовних лексичних мікросистем,в основі зіставлення яких лежить спільність понять, та способів відтвореннясемантики, денотативної і конотативної, окремих одиниць цих систем у перекладі.
Тема роботилінгвістичне наповнення концепту “колір” (“colour”) в англійській таукраїнській культурах.
Метароботи полягає у комплексно дослідженні лексики на позначення кольору вукраїнській та англійській культурах в лінгвістичному аспекті. Реалізаціяданної мети вимагає вирішення низки завдань, а саме:
- провестикритичний аналіз літератури за проблемами дослідження;
- дослідитиконцепт як категоріальну основу мови;
- визначити культурно обумовлені особливості феномена концепту „колір”;
- з’ясуватипередачуміжкультурних особливостей концепту „red” засобами української мови;
- розглянутипередачу експресивності фразеологічних одиниць концепту „red”.
Об’єктом дослідження виступає концепт “колір” (“colour”) в англійській таукраїнській культурах.
Предметдослідження представлений способами перекладу колоронімів як компонентів фразеологічниходиниць англійської мови.
Методидослідження – теоретичний аналіз літератури; критичний аналіз досліджень зданої проблеми; системний аналіз; метод типологічного зіставлення.
Теоретична значущість полягає в тому, що дана праця є внеском в дослідження мовниходиниць різного рівня, у визначенні типологічних особливостей англійської мовина лексичному рівні.
Структурароботи.Робота складається зі вступу, двох теоретичних розділів, висновків, спискувикористаної літератури та одного додатка.
РОЗДІЛ 1. Концепт як основналінгвокультурологічна основа опису
Мови
1.1. Концепт –категоріальна основа мови
Нова галузь знання — лінгвокультурологія — створює власнийпоняттєво-термінологічний апарат, що сполучає в собі лінгвістичні йкультурологічні джерела. Перші спроби рішення цієї проблеми знаходять своєвідбиття в працях В.Гумбольдта, що базуються на наступних концепціяч, а саме:
- матеріальнай духовна культура втілюються в мові;
- усякакультура національна, її національний характер виражений у мові за допомогоюособливого бачення миру; мові властива специфічна для кожного народу внутрішняформа;
- внутрішняформа мови — це вираження «народного духу», його культури;
- мова єсполучна ланка між людиною й навколишнім його світом.
У мові знаходять своє відбиття і формуються цінності, ідеали та установкилюдей, те, як люди думають про світ і про своє життя в цьому світі.
Найважливіша функція мови полягає в тому, що вона зберігає культуру тапередає її з покоління в покоління. Саме тому мова відіграє вирішальну роль уформуванні особистості, національного характеру, етнічної спільності, народу,нації. Як відомо, у різних мовах існують спеціальні терміни для позначенняоб'єктів матеріальної культури (наприклад, їжа, напої). Наявність такихтермінів пов'язане з існуванням особливих звичаїв, особливостями системицінностей, характерної для даної культури.
Основою поняттєво-термінологічного апарата для лінгвокультурології єпоняття концепту, який можна розглядати із двох сторін: як лінгвістичне іфілософське поняття.
Н. Арутюнова трактує концепт як поняття повсякденної філософії, щоє результатом взаємодії ряду факторів, таких, як національна традиція,фольклор, релігія, ідеологія, життєвий досвід, образи мистецтва, відчуття йсистема цінностей. Концепти утворюють «свого роду культурний шар, що єпосередником між людиною й світом» [Арутюнова Н.Д., 1993: 3].
Як лінгвістичне поняття, концепт дає можливість розглянути ідеальніментальні сутності [Фрумкина Р.М., 1992: 88], тобто ті одиниці, за допомогоюяких ми мислимо про світ, ментальні утворення, що становлять категоріальнуоснову мови [Берестнев Г.И., 1997: 16] і що створюють узагальнений образ слова,об'єктивуючи модель свідомості [Сергеева Е.В., 1998: 21].
Одним з перших у світовій лінгвістиці звернувся до дослідження концептівС. Аскольдов, який вважав, що найбільш важливою функцією концептів є функціязаступництва, тому що, будучи розумовим утворенням, концепт у процесі думкизаміщає безліч предметів того самого роду. Концепт може заміщати як реальніпредмети, так і деякі сторони предмета або реальні дії.
Д. Лихачов, продовживши міркування С. Аскольдова, запропонував вважати концепт«алгебрагічним вираженням значення, яким носії мови оперують в усному йписьмовому мовленні» [Лихачов Д.С., 1983: 281]. Таким чином, у руслі дослідженьС. Аскольдова і Д. Лихачова процес утворення концептів можна представити якпроцес спрощення сприйманої різноманітної дійсності. Однак дотепер немаєєдиного визначення цього терміна. Одні вчені під концептом розуміють деякіпідстановки значень, сховані в тексті “заступники” безлічі предметів, щополегшують спілкування й тісно пов'язані з людиною і її національним,культурним, професійним, віковим досвідом [Аскольдов С.А., 1980: 4].
Деякі вчені вважають, що концепт — це все те, що ми знаємо про об'єкт [БелоноженкоВ.М., 1993: 97].
На думку інших,концепт – це об'єкт із світу “Ідеальне”, що має ім'я й відбиває певнікультурно-обумовлені знання людини про світ “Дійсність” [Вежбицькая А., 1985:23]
В «Короткомусловнику когнітивних термінів» визначення терміна:
«Концепт — це оперативна змістовна одиниця пам'яті, ментального лексикону,концептуальної системи й мови мозку…всієї картини світу, відбитої в людськійпсихіці» [Кубрякова Е.М., 1996: 90].
Слова концепт і поняття однакові тільки за своєювнутрішньою формою: у перекладі з латинського conceptus означає«поняття», від дієслова concipere «зачинати», що буквально означає«поняття, зачаття»; поняття від древнє – російського дієсловапояти«схопити, взяти у власність» буквально значить те ж саме. У наукових працяхіноді ці слова виступають як синоніми.
Принципова відмінністьконцепту полягає в тому, що він, будучиосновою дослідження мови й культури, сам не знаходиться ні в мовній, ні вкультурної сферах, ні в них обох одночасно. Концепт є ментальна одиниця,елемент свідомості.
В усіх концептах складаються ідеї, які виникали в різний час і врізні епохи.
Ю. Степанов «концепт – це ніби згусток культури у свідомостілюдини; те, у вигляді чого культура входить у ментальний світ людини. І, зіншого боку, концепт — це те, за допомогою чого людина сама входить у культуру,а в деяких випадках і впливає на неї» [Степанов Ю.С., 2001: 40].
На відміну від понять, концепти мисляться й переживаються. Концепти — цепредмет емоцій, симпатій і антипатій, а іноді й зіткнень.
Концептможна розглядати як модель або конструкт, що заміщає об'єкт дослідження тастворений з метою його вивчення. Опис сукупності концептів сприяє моделюваннюсистеми цінностей.
Образна складова концепту зв'язана зі способом пізнання дійсності.
Можна виділити деякі властивості концепту:
- концепт — це ментальнарепрезентація, що визначає взаємозв'язок речей між собою;
- концепти — цеідеальні образи;
- концептобов'язковопозначається словом [Бабушкин А.П., 1998: 9-11].
Концепти існують і в індивідуальній свідомості особистості, і вколективній свідомості групи. Концепти є одиницями свідомості й інформаційноїструктури, що відбиває людський досвід.
Варто сказати, що індивідуальні концепти різноманітніші, ніж колективні,тому що «колективна свідомість і досвід є не що інше, як умовна похідна відсвідомості й досвіду окремих індивідів, що входять у колектив» [Слышкин Г.Г.,2000: 16].
Таким чином, концепт – це «одиниця, покликана зв'язати воєдинонаукові вишукування в області культури, свідомості й мови, тому що він належитьсвідомості, детермінується культурою в мові» [Слышкин Г.Г., 2000: 9].
Концепти займають важливе положення в колективній мовній свідомості, ітому їхнє дослідження стає надзвичайно актуальною проблемою.
1.2. Культурно обумовлені особливості феномена концепту „колір”
Феномен кольору – предмет вивчення багатьох фундаментальних наук. З поглядупсихології відчуття кольору – одна зі специфічних реакцій ока й мозку насвітлові частотні коливання. «Світ безбарвний, кольору в природі немає, євраження про якусь реальність, представлене в відчуттях кольору. Внаслідокцього реальність колірного ряду уявною» [Мостепаненко Е.М., 1986: 45].
Як відзначає С. Упорова, у лінгвістиці системний підхід до колірноїлексики поки не вироблений. Важливим є наступне:
- слово –вже з самого початку емоційно забарвлене, воно не просто позначає колір, але йпрагне виразити наше до нього відношення;
- колірможе бути виражений експліцитно (шляхом прямого називання кольору) і імпліцитно(шляхом називання предмета, колірна ознака якого закріплена в побуті абокультурі на рівні традиції) [Упорова С.О., 1995: 52].
Колірє однією з констант або одним із принципів культури, що може служити«своєрідною моделлю розвитку, що відображає шляхи формування, освоєння,закріплення в культурній пам'яті не тільки загальних, але й національнозабарвлених культурно-значимих концептів» [Жаркынбекова Ш.К., 1999:109].
Колірвиступає однією з основних категорій культури, «фіксуючу унікальну інформаціюпро колорит навколишньої природи, своєрідності історичного шляху народу,взаємодії різних етнічних традицій, особливості художнього бачення світу»[Жаркынбекова Ш.К., 1999: 109].
У кольорі може виражатися відношення людини до явищ навколишньоїприроди. Колір виступає як змістовний елемент культури, за допомогоюякого можна охарактеризувати, систематизувати предмети, соціальні установки йпоняття.
У кожного народу з найдавніших часів колір був одним із засобівосмислення світу. Згодом сфера використання колоьрів у символічному значеннірозширилася. Кольори стали вживатися для характеристики простору й часу, сталипозначенням певних соціальних груп.
Когнітивна модель кольору, на думку Є. Белявскої має три рівні:
1) рівень гештальнойрепрезентації, тобто, як мислитися концепт «колір». На даному рівні придослідженні концептів «колір» треба «виявити концептуальні схеми, яківідбивають міфічну модель світу» [Белявская Е.Г., 1992:85].
1)2) рівень концептуального поля.Образна модель концепту сприяє визначенню системи знань і уявлень, що склалисяв національному світосприйманні. На основі системи знань і уявлень створюєтьсяконцептуальне поле, що містить у собі наступні параметри:
- колір якпросторовий орієнтир (верх-низ)
- колір якчасовий параметр
- колір якоб'єкт почуття ( добре-погано) – black deed – чорне діло, dark days – чорнідні, біла/чорна магія — white/black magic.
- колір якоб'єкт пізнання й думки
- колір яксоціальний параметр — [Жаркынбекова Ш.К., 1999: 112]
3) рівень семантичнихузагальнень. На даному рівні варто виявити ті семантичні узагальнення, яківластиві тій або іншій мові.
Таким чином, моделювання концепту допомагає виявити семантичні механізми,що викликають метафоричні вживання кольорів.
1.3. Когнітивна модель концепту „red”
1.3.1. Функціонування концепту „red” в англійській та українській
мовах
Слово «red» має кілька значень в англійській мові. Воно може виступати вролі прикметника та набувати значення «колір крові, людських губ, осінньоголистя вираз негативних емоцій »:
- червоний;багряний;
red flag (banner) — червоний прапор
- рудий;
red hair – руде волосся
- рум'яний;
red with anger — почервонілий від гніву
rosy –рум'яний
- закривавлений;
red hands — закривавлені руки
- червоний(про вино).
Також концепт «red» може функціонувати як іменник:
- червонийколір;
too much red in the painting — забагато червоної фарби
a red ball in snooker – червона куля в більярді
a red ring on a target, between the blue and the gold, scoring sevenpoints – у стрильбі з луку – червоне кільце на мішені між блакитним та золотим,сім очок.
— (the Reds) індіанці;
— золото;
— червоне світло;
— борг
to be in the red — бути в боргу, мати заборгованість [Hornby A.S.,1982: 201].
1.3.2.Емоційно-експресивна функція фразеологічних одиниць
концепту „red”
Фразеологіякожної мови — це скарбниця народу, здобуток його мудрості й культури, щомістить багатий матеріал про його історію, боротьбу з гнобителями йнападниками, про звичаї, ідеали, мрії й сподівання [Авксентьев Л.Г., 1999: 99].
Існує декілька класифікацій фразеологічних одиниць. А. Шахматов схилявсядо синтаксичної точки зору та виокремлював чотири типа неподільнихсловосполучень:
1) Словосполучення, граматично неподільні, незрозумілі з погляду живихсинтаксичних відносин, але лексично цілком вільні, тобто можуть бути заповенні будь-яким словесним матеріалом у відповідні форми.Так, наприклад, сполучення інфінітива з називним відмінком іменника у значенніпрямого додатка:
- to bein the redзі значеннями бути в боргу, мати заборгованість і працювати зізбитком, бути збитковим;
- come(get) out of the red у значенні виплутатися з боргів; покрити дефіцит; початидавати прибуток;
- go tothe red узначенні приносити дефіцит, стати збитковим; показувати дефіцит;
- put inthe red зізначенням привести до банкрутства, зробити нерентабельним, збитковим [КунинА.В., 1997: 624].
2) Словосполучення, граматично неподільні, невмотивовані з поглядусучасних синтаксичних зв’язків, але з лексичної точки зору розчленовані, хоча іне цілком вільні, допускають підстановку і вживання будь-яких слів тільки намісці одного члена даних словосполучень. Так, наприклад, словосполучення зчислівниками, у яких форма родового відмінка від порядкового слова не може бутивизначена з погляду сучасних значень родового відмінка:
- аs redas a beet, щомає значення червоний, багряний, червоний як рак або фразеологізм аsred as cherry – кров з молоком, рум'яний.
3) Словосполучення, неподільні за своїм лексичним значенням, але подільніграматично, які цілком відповідають синтаксичним моделям сучасної мови:
- redherring – відволікаючий маневр.
4) Словосполучення для сучасної мовної системи однаково цільні інеподільні як із синтаксичної, так і з лексико-семантичної точок зору:
- рaintthe town red –відірватися на повну.
В свою чергу В. Виноградов виділяє три групи фразеологічних одиниць.Зупинимося на цій класифікації.
1) Лексичніфразеологізми. Такі фразеологізми семантично співвідносяться зі словами,понятійно аналогічними їм. Подібні фразеологізми функціонують у мові в якостіготових лексичних одиниць. Семантична неподільність цих фразеологізмівпроявляється у тому, що за кожною такою одиницею закріплюється ціліснезначення:
- redcarpet, roll out the red carpet, що означає повагу до людини – розстелити червонийкилим;
- red letterday – щасливий день;
- redrag to a bull – червоний колір для бика, тобто той, що дратує, злить[Виноградов В. С., 2001: 180].
2) Предикативні фразеологізми. Це, як правило, закінченні речення, якізакріпилися в мові у вигляді стійких словосполучень:
- пotworth a red cent – і ломаного гроша не коштує;
- сatchsomeone red-handed – спіймати на гарячому [Виноградов В. С., 2001: 181].
3) Компаративні фразеологізми, які закріпилися у мові як стійкіпорівняння:
- as redas a beet узначенні червоний, багряний; червоний як рак;
- as redas cherry зізначенням рум'яний; кров з молоком;
- as redas fire зізначенням почервонілий [Кунин А.В., 1997: 624].
У своїй праці А. Прохоров дає таке визначення фразеологізму: «Фразеологічніодиниці або фразеологізми — це виконуючу функцію окремого словасловосполучення, значення яких не можна вивести зі значень його компонентів»[Прохоров А.Н., 1993: 1432].
РОЗДІЛ 2. Передача міжкультурнихособливостей концепту „red”
засобами українськоїмови
2.1. Прагматичнийаспект перекладу концепту „red”
Фразеологізми на позначення кольоруможуть справляти певне враження (позитивне, негативне чинейтральне) та викликати певні емоції. Характер впливу визначається трьома основнимифакторами:
- зміст висловлювання;
- сприйняття повідомлення залежить від характеру знаків, щоскладають висловлювання;
- прагматичний вплив висловлювання залежить від рецептора,що його сприймає[Гарбовский Н.К., 2004: 394].
Слід підкреслити, що співвідношення між прагматикоюоригіналу та перекладу фразеологізмів з концептом „red” може бути різною, а прагматична адекватність перекладу необов'язково полягає у збереженні прагматики вихідного тексту.Німецький перекладознавець А. Нойберт запропонував відрізняти чотиритипи прагматичних відносин при перекладівід найвищої можливості перекласти в прагматичному розумінні до неможливості відтворити прагматику оригіналу вперекладі. Така градація установлюєтьсяв залежності від характеру тексту оригіналу. Найповніше передається прагматичнанаправленість оригіналу, що має однаковий прагматичнийінтерес і для читачів перекладу.
Перший вид прагматичної адаптації має за мету забезпечитиадекватне розуміння повідомлення рецепторами перекладу,орієнтуючись на «усередненого» рецептора.
Другий вид маєза мету досягти правильного сприйняття змісту оригіналу, донести до рецептора емоційний впливвихідного тексту.
Третій видпрагматичної адаптації — перекладач орієнтується не на рецептора, а наконкретного рецептора і на конкретну ситуацію спілкування.
Четвертий вид — вирішення «екстраперекладацької надзадачі». Вирішує якусьперсональну задачу не пов'язану із точним відтворенням оригіналу.
Прагматичне значення — це відношення між знакомта людиною, суб'єктивне ставлення людей доодиниць мови, а через мову — до предметів та понять.
Прагматичне значення включає всіпитання, пов'язані з різними ступенями розуміння тих чи інших мовних одиниць умовленні або їх трактуванням залежно від мовного чи немовного досвіду людей,які беруть участь у процесі комунікації [Рецкер Я.И., 1974: 54].
Таким чином, прагматика — це вивчення,перш за все, екстралінгвістичних факторів мовлення:
- предмета;
- ситуації;
- учасників мовлення.
При визначенні прагматичного аспекту концепту „red” слідзазначити, що значення фразеологізмів не завжди збігаються в мові оригіналу тав мові перекладу. Так, наприклад в англійській мові лексема „red” частіше маєнегативну конотацію: сatch someone red-handed – спіймати когось нагарячому. Або такі фразеологічні звороти, як go to the red – приноситидефіцит, стати збитковим; показувати дефіцит, put in the red – привести до банкрутства, зробити нерентабельним, збитковим [Гарбовский Н.К., 2004:394].
Отже, при передачі прагматичного значення концепту „red” важливоврахувати яке значення він має в мові оригіналу.
2.2. Передача експресивності фразеологічних одиниць концепту „red”
2.2.1. Лексичніфразеологізми
Фразеологічнісполучення, які співвідносяться зі словами, мають специфічні особливості. Требавідмітити ті, які мають значення для перекладацької проблематики. За В.Виноградовим фразеологічні одиниці характеризуються семантичною цілісністю,кожна одиниця має своє конкретне значення. Саме воно реалізується в мові. Такіфразеологічні звороти утворені від вільних словосполучень та співпадають з нимиструктурно [Виноградов В. С., 2001: 181].
Внутрішня формафразеологізму – це лексико-семантичний зміст вільного словосполучення, наоснові метафоричності якого виник фразеологізм, це той початковий образ, якийдав йому змогу поступово набути значення стійкої фразеологічної одиниці.Звичайно, в сучасній мові ступінь вмотивованості цього значення різний. Важливозазначити те, що у свідомості носія мови повинно закріпитися значенняфразеологічного сполучення так, як закріплюються в свідомості значення самихслів. Це зумовлено тим, що внутрішня форма частіше може лише підказати, а недати точне визначення фразеологізму.
Перехоимо до зіставногоаналізу фразеологічних зворотів:
1) У мовіпрекладу є фразеологізм, який повністю співпадає з фразеологізмом мовиоригіналу, тобто має теж саме значення, стилістичне забарвлення та туж самувнутрішню форму. Такі пари є повними еквівалентами. Вони мають високий ступіньадекватності лексико-граматичного складу, значення, образності таекспресивно-стилістичного забарвлення. Але слід зазначити, що повнаеквівалентність не абсолютна і такі фразеологізми можуть мати певнунаціональну специфіку.
2) У мовіперекладу є еквівалентна фразеологічна одиниця з таким же, що й в оригіналі абосхожим значенням, однаковим стилістичним забарвленням та однаковою внутрішньоюформою. Такі пари відносяться до неповних еквівалентів, тобто вони являть собоюперекладацькі відповідники [Виноградов В. С., 2001: 183].
3) У мові перекладу є стилістичноеквівалентне фразеологічне сполучення з таким же або близьким значенням як і вмові оригіналу, такі пари називаються частковими еквівалентами:
- пotworth a red cent, на позначення речей, які нічого не варті. В українській мові має такийчастковий еквівалент: і ломаного гроша не коштує.
4) У мові перекладу є відповіднеза стилістичним забарвленням та значенням слово:
- іn thered – має значення боргу, бути в боргу, бути збитковим;
- сome(get) out of the red – виплутатися з боргів; покрити дефіцит; почати даватиприбуток;
- рut inthe red – привести до банкрутства, зробити нерентабельним, збитковим.
Отже, якщо внутрішня форма фразеологізму не обігрується у мові, якщонемає натяку на образ, що лежить в його основі, немає двоплановості, топерекладач не повинен зберігати цей внутрішній образ, важливо лише передатизмістову, емоційну та цільову інформацію фразеологізму оригіналу. Тому вперекладі фразеологічній одиниці може відповідати фразеологізм або слово, якемає еквівалентний обсяг інформації [Виноградов В. С., 2001: 184].
2.2.2. Відтворенняпредикативних стійких словосполучень
Прислів’я – цезакріплені у мові стійкі образні судження, які мають повчальний зміст,виражають певну мораль та часто мають звуко-ритмічну організацію. В. Виноградоввиділяє п’ять можливих типів перекладу прислів’їв:
1) Повнимвідповідником (еквівалентом), коли в мові перекладу є прислів’я, якерівнозначне за змістом, функцією та стилістичними характеристиками прислів’я вмові оригіналу. Метафора, закріплена в прислів’ї, повина спиратися на ідентичніобрази.
Повні еквіваленти часто зустрічаютьсяу так званих інтернаціональних прислів’ях та крилатих виразах, які беруть свійпочаток від міфічних або біблійних джерел [Виноградов В. С., 2001: 185].
2) Частковийвідповідник — прислів’я мови перекладу еквівалентне прислів’ю мови оригіналу зазмістом, функцією та стилістичним забарвленням, але відрізняється своїмобразним значенням:
- redherring – перекладаеться як відоволікаючий маневр. Має такі аналоги в українській мові як замилитиочі, задурити голову;
- рaintthe town red– англійській мові використовується на позначення гарного проводження часу,веселої пргулянки. В українській мові зустрічається такий аналог: відірватисяна повну.
3) При передачіприслів’їв нерідко використовується прийом калькування. Прислів’я відтворюєтьсямайже дослівно, але контекст підказує реципієнту, що він має справу з стійкимзворотом:
- redrag to a bull - червоний колір для бика, тобто той, що дратує, злить [Виноградов В.С., 2001: 186].
4) Так званий «псевдодослівний» відповідник, коли перекладач вважає за потрібне вжитиприслів’я мови оригіналу, або у випадку відсутності в мові перекладу повногоабо часткового еквіваленту. В цьому випадку перекладач «винаходить» прислів’ята відтворює без модифікацій або з незначними змінами образний зміст прислів’яоригіналу. Таким чином він зберігає його зміст [Виноградов В. С., 2001: 188].
5) Останній спосіб відтворення фразеологічної одиниці – це описовий переклад.Тобто переказ фразеологізму, який зумовлений відсутністю в мові перекладунеобхідних відповідників та неможливістю калькування:
- Bewareof reds under the beds — Пильнуйте! Комуністи всюди [Виноградов В. С., 2001: 190].
2.2.3. Компаративні фразеологізми
Особливе місце в перекладознавстві слід відвести компаративним фразеологізмам.Вони являють собою своєрідні стійкі порівняння. Вони, як правило побудовані затакою схемою: «назва якості або дії + сполучник + метафоричний інтенсифікаторназваної я кості чи дії. Першу позицію в данній схемі найчастіше займаютьприкметники або дієслова, які співвідносяться з конкретним об’єктом думки,котрий характеризується двічі. По-перше, називається притаманна їм якість, абоздійснювана ними дія чи стан. Причому прикметники або дієслова вживаються всвоїх звичних значеннях. По-друге, притаманна їм характеристика посилюєтьсясвоєрідним метафоричним інтенсифікатором, який або збільшує ступінь названоїякості або вказує на посилення інтенсивності дії. Саме тому, фразеологічністьтакого звороту міститься в стійкості порівняння: певні якості та дії можутьпосилюватися за допомогою певних метафор. При перекладі частіше за всепідбирають відповідний фразеологізм або калькують зворот мови оригіналу.Передача таких фразеологічних одиниць фразеологічними еквівалентами у мовіперекладу частіше за все призведе до втрати націоналюної специфіки звороту, алезмістова, стилістична та функціональна адекватність зберігається. З іншого бокукалькуваня може призвести до послаблення націоналюного колориту фразеологізму,тому що калька – це вільне словосполучення, а не фразеологізм [Виноградов В.С., 2001: 191].
За словником В. Даля можна навести такі приклади:
- as redas a beet узначенні червоний, багряний; червоний як рак [Кунин А.В., 1997: 624].
- as redas cherry зізначенням рум'яний; кров з молоком [Кунин А.В., 1997: 624].
- as redas fire зізначенням почервонілий [Кунин А.В., 1997: 624].
ВИСНОВКИ
Мета роботи досягнута, було проаналізовано лінгвістичненаповнення концепту «колір» в англійській та українській культурах. Доситьвелика площа перетину колірної лесики української та англійської мов зумовленауніверсальністю колірної характеристики як такої. Дивергентність найчастішепростежуюється на рівні емоційно-експресивних, асоціативних та символічнихконотацій українських та англійських фразеологізмах на позначення кольору.
Основною проблемою при прекладі фразеологічних одиниць цільовоюмовою виявляється необхідність передати значення візуальних денотативнихсем, які слугують основою для активізації асоціацій, та конотативногомакрокомпонента, котрий вміщає багатоаспектну етнокультурну інформацію.
Метод, що його перекладач використовує, відтворюючи фразеологізмина позначення кольору, залежить від ступеня прозорості другого смисловогопласта, рівня експлікації синтагмем, а також подібності значень колірнихлексем мови оригіналу та мови перекладу. Покомпонентний переклад зі збереженнямколірної ознаки створює подібний за смислом і стилістичними якостями фразеологізм,але цей метод не забезпечує адекватності відтворення, якщо фразеологічнаодиниця мови перекладу не містить конвергентних конотативних сем, особливозначущих для створення образу оригіналу, або якщо експресивний ефект зумовленопереважно формально-звуковим аспектом образу. Тому фразеологізми з компонентомкольору при перекладі часто зазнають змін на граматичному, структурному йлексичному рівнях першого смислового пласта.
Вилучення колірної лексеми при перекладісупроводжується зміною чи втратою комплексу візуальних асоціацій. Неколірнівідповідники на денотативному чи конотативному рівнях не спричиняються дозначних стилістичних втрат при перекладі. Відтворюючи семантику фразеологічноїодиниці з колірним компонентом у цільовому тексті, перекладачі використовуютьповні або часткові фразеологічні еквіваленти, вдаються до методу фразеологічногокалькування та описового відтворення. Колірний компонент зберігається, якщо умові-сприймачі існує фразеологічний еквівалент, повний або частковий зкомпонентом кольору (інколи дивергентним) у першому смисловому пласті, а такожпри покомпонентному відтворенні (смисл і конотації фразеологічної одиниці відтвореноадекватно завдяки прозорості значення актуалізованої внутрішньої форми).
Отже, дослідження охопило основні аспекти перекладу колірнихлексем, що функціонують у мовленні як предметно-логічні означення, такомпоненти фразеологізмів.
ДОДАТОК Приклади перекладу фразеологічних одиниць
концепту „red”
Англійський варіант Український варіант
1. Catch someone red-handed
Спіймати когось на гарячому2. Not worth a red cent
І ломаного гроша не коштує.3. Red carpet, roll out the red carpet
Розстелити червоний килим, показати повагу лолюдини.4. In the red
Бути в боргу, мати заборгованість, бути збитковим.5. Сome (get) out of the red
Виплутатися з боргів; покрити дефіцит; почати давати прибуток.6. Go to the red
Приносити дефіцит, стати битковим; показувати дефіцит.7. Рut in the red
Привести до банкрутства, зробити нерентабельним, збитковим.8. Paint the town red
Відірватися на повну, гарно провести час, повеселитися.9. Аs red as a beet
Червоний, багряний; червоний як рак.10. Аs red as cherry
Рум'яний; кров з молоком.11. Аs red as fire
Почервонілий.12. Red letter day
Щасливий день, свято.13. Red rag to a bull
Червоний колір для бика, той, що дратує, злить.14. Тhe red, white and blue
Англійській флот і армія.15. Red herring
Відоволікаючий маневр, замилити очі, задурити голову.16. Red tape
Паперова волокита.17. Red mist
Бачити все в рожевому кольорі18. See red
Відчувати небезпекуСПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. АвксентьєвЛ.Г. Сучасна українська мова. Фразеологія. — К.: Вища школа, 1983.- 137 с.
2. АскольдовС.А. Концепт и слово //Русская словесность. От теории к структуре текста.Антология. — 1980.- С. 10-15.
3. БабушкинА.П. «Возможные миры» в семантическом просторанстве языка.- М.: Высшая школа,1992.- 320 с.
4. БелявскаяЕ.Г. Семантическая структура слова в номинативном и коммуникативном аспектах(когнитивные основания формирования и функционирования семантической структурыслова).- М., 1992.- 345 с.
5. БерестневГ.И. О «новой реальности» языкознания // Филологические науки.–Калининград. — 1997. — № 4.- С. 10-15
6. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов. -М., 2001.- 156 с.
7. ВиноградовВ.С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы). — М.:Издательство института общего среднего образования РАО, 2001, — 224 с.
8. БілоноженкоВ.М., Гнатюк І.С., Винник В.О. та ін. Фразеологічний словник української мови:В 2-х т. – К.: Наукова думка, 1993. – 325 с.
9. Гарбовский Н.К. Теория перевода М.:Изд-во Мос. Унивеситета, 2004.-543с.
10. ГумбольдтВ. Язык и философия культуры.- М., 1985. – 125 с.
11. ЖаркынбековаШ.К. Моделирование концепта как метод выявления этнокультурной специфики//Материалы IX Конгресса МАПРЯЛ. -Братислава, 1992.- 25 с.
12. Краткийсловарь когнитивных терминов /Под ред. Кубряковой Е. -М., 1996.- 156 с.
13. ЛихачевД.С. Концептосфера русского языка // Известия РАН. -Серия литературы и языка.-Т.52. -1983.- № 1.- С. 12-16
14. РецкерЯ.И. Теория перевода и переводческая практика. М.: 1974.-345с.
15. МостепаненкоЕ.М. Свет в природе как источник художественного творчества // Художественноетворчество.- 1986.-№ 3.- С.4-9
16. СергееваЕ.В. Интерпретация термина «концепт» в современной лингвистике.- М., 1998.- 165с.
17. СлышкинГ.Г. От текста к символу: лингвокультурные концепты в сознании и дискурсе. -М.,2000.- 256 с.
18. УпороваС.О. О методологии анализа цвета в художественном тексте// Художественноетворчество.- 1986 .-№ 4.- С.7-19
19. Фрумкина Р.М.Концепт, категория, прототип // Лингвистическая и экстралингвистическаясемантика.- 1992.- № 4.- С. 2-7
20. HornbyA.S. Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English.-
Oxford, 1982. -V. 2.- 453 р.
Інтернет джерела:
21. http://www.franko.lviv.ua/faculty/intrel/tpp/lecture_16.htm
22. http://library.tup.km.ua/inf_res/bibliogr/dor/publik_2005.htm