Реферат: Видавнича діяльність. Комп’ютерні видавничі системи
идавнича діяльність. Комп’ютерні видавничі системи
Курсова робота
Підготував Слюсаренко Максим, гр.Т-22
Львівський політехнічний інститут
Вступ
Видавничийбізнес сьогодні немислимий без комп'ютерних видавничих систем, що розсовують обріїтворчості, дозволяючи реалізувати усі ваші задуми. Видавничі програми легкопіддаються освоєнню навіть непрофесіоналам у видавничій роботі. Однакнедостатньо усього лише опанувати інструментами, що вони пропонують. Потрібноволодіти, крім іншого, базовими поняттями видавничої справи, мати представленняпро видавничий процес. Без цих знань немислиме створення повноцінноїполіграфічної продукції.
Мета даноїроботи саме і полягає в тому, щоб дати загальне уявлення, як зробити вашівидання прийнятними з погляду поліграфічних вимог, а значить — і більшпривабливими на вид. Робота побудована таким чином, що послідовно висвітлюютьсявсі стадії підготовки видання — від задуму до одержання оригіналу-макета.
Матеріал,що викладається в даній роботі, не прив'язаний до якої-небудь однієї програмичи продукту. Це зроблено для того, щоб можна було використовувати приведеніпоради і рекомендації в різних видавничих системах.
Підготовкапублікацій до видання — складний і тривалий процес. Він складається з довгоголанцюжка взаємозалежних етапів. Донедавна кожен етап виконував професіоналвузької спеціалізації: редактор, коректор, художник, складач, друкар. Появанастільних видавничих систем (Desktop Publishing = DTP) сприяло стиранню гранейміж окремими етапами підготовки видань. Потужність засобів автоматизаціївидавничої праці, включених у DTP, настільки велика, що практично весь процеспідготовки публікації до видання може виконати одна людина. Очевидно, що такий«професіонал широкого профілю» повинен добре розбиратися в технологічнихособливостях окремих етапів, з огляду на при цьому їхній взаємозв'язок івзаємозалежність.
Спрощенопідготовка публікації до видання виглядає так:
Сам жепроцес підготовки макета також складається з ряду взаємозалежних етапів:
Макетування
Підготовкатексту
Підготовкаілюстрацій
Вибіршрифтів
Верстка
Друкоригінал-макету
Макетування
Ескізмакету
Вибірформату
Орієнтаціясторінки
Поля
Елементидизайну
Модульнасітка
Пять порадпо макетуванню
Ескіз макету
Щободержати гарний макет, почніть з ескізу, що приблизно відбиває остаточний виддокумента. Час, що ви при цьому витратите, повернеться вам сторицею, дозволившиуникнути нескінченних переробок. З чого почати?
Насампередпредставте, як буде виглядати документ у готовому виді, і зробіть кільканачерків на папері. Допустимо, ви хочете створити 8-сторінковий інформаційнийбюлетень зі стандартними смугами розміром 210 х 297 мм (формат А4). Для начеркувізьміть 2 листки чистого паперу розміром 210 х 297 мм, покладіть їх один наодин і зігніть по ширині листа — так ви одержите зменшену подобу вашого8-сторінкового бюлетеня. Потім візьміть олівець і накидайте шапку, оформленняобкладинки, малюнки і/чи тексти, верхні і нижні колонтитули. Прикиньте, якоїширини варто задати верхні, бічні і нижні поля, і відзначте це на смугах.Позначте на кожній смузі малюнки і текст.
Зміниможна вносити на будь-який, навіть самої останній, стадії підготовки документа.Якщо ви вже небагато знайомі з якою-небудь програмою DTP, то можете обійтися ібез олівця, зробивши начерк прямо на екрані монітора.
Вибір формату
У Європі,формати паперу, що випускаються промисловістю, і використовуються в друкарнях,укладаються в так називану А-серію, визначену стандартом Міжнародної ОрганізаціїСтандартизації (ISO). У Німеччині цей стандарт відомий під іншим ім'ям — DIN(Deutsche Industrie-Norm) — Німецький промисловий стандарт. Німецький стандартDIN постулирует ряд форматів, об'єднаних у DIN-Ax-серію.
Усіформати ряду являють собою похідні від основного формату DIN А0, що має розміри1189 мм х 841 мм. Якщо розрізати такий лист навпіл поперек довгої сторони, товийдуть два листи формату DIN A1. Якщо повторити цю операцію, то вийдуть аркушіформату DIN А2 і т.д. Найменшим форматом із широко розповсюджених є форматпоштової картки — формат А6. Найбільш відомі форматиDIN A5, A4 і A3.
Формат (DIN) Міліметри Дюйми А0 841 х 1189 33,1 х 46,8 A1 594 х 841 23,4 х 33,1 A2 420 х 594 16,5 х 23,4 A3 297 х 420 11,7 х 16,5 A4 210 х 297 8,3 х 11,7 A5 148 х 210 5,8 х 8,3 A6 105 х 148 4,1 х 5,8Орієнтація сторінки
Рядка насторінці можуть бути розташовані по-різному. Розташування рядків уздовжкороткої сторони листа називається подовжньої (книжкової чи портретний — відангл. portrait) орієнтацією сторінки, у противному випадку поперечної(альбомної чи ландшафтний — від англ. landscape).
Поля
При виборіспіввідношення розмірів полів і тексту на сторінці варто намагатися досягтигармонії. Поряд з цією загальною рекомендацією існують і більш конкретні правила.Ширина полів, що відокремлюють текст на сторінці від країв листа, залежить відхарактеру тексту, що верстається, і може бути різної з різних сторін листа.Якщо мова йде про єдину сторінку, що містить текст цілком, то ліве і правеполючи повинні бути досить вузькими і мати однакову ширину. Верхнє поле повиннебути ширше лівого і правого, а нижнє ширше верхнього Рекомендується наступнаширина (у відносних одиницях): 3 для лівого і правого полючи, 5 для верхнього,8 для нижнього.
Поля на книжкових сторінках
Правиладля вибору розміру полів книжкових сторінок трохи відрізняються від приведенихвище правил для окремих сторінок тексту. Тут випливає в першу чергу подбати проте, щоб при розвороті книги текст на суміжних сторінках виглядав би симетрично.Аналогічні проблеми виникають при верстці будь-яких многостраничных документів,якщо печатка виконується на обох сторонах листа. Поряд з вимогами эстетическогохарактеру до оформлення таких документів пред'являють і чисто технічні вимоги.Зокрема, необхідно пам'ятати, що частина внутрішнього полючи «поглинається» припідшивці (плетінні). Якщо не врахувати цієї технологічної особливості, то вкращому випадку текст виявиться «стягнутим» до корінця книги, а в гіршому — може частково ускочити в халепу, що утруднить чи читання зробить його взагалінеможливим.
Дляустановки розмірів полів сторінки можна скористатися наступним алгоритмом.
Спочаткуварто визначити ширину частини сторінки, виділеної під текст (ширину набору),уключивши сюди при многоколонном наборі ширину межколонных інтервалів. Різницяміж шириною сторінки (без обліку ширини плетіння) і шириною набору вартоподілити на три рівні частини. Одна з цих частин виділяється на внутрішнє (чипалітурне) поле, розташоване з тієї сторони листа, що буде підшиватися. Дві щозалишилися — на зовнішнє поле, розташоване з протилежної обрізної сторонилиста. Далі варто провести діагональ з лівого нижніх у правий верхній кутсторінки. Провівши горизонтальні лінії через крапки перетинання цих діагоналейіз границями лівих і правих полів можна одержати границі верхніх і нижніхполів.
Іншимрозповсюдженим способом визначення полів є розподіл сторінки на дев'ять рівнихчастин. Як це робиться, зрозуміло з малюнка.
Елементи дизайну
При роботінад дизайном майбутньої публікації можна використовувати велика кількістьрізних елементів. Найбільш розповсюджені з них приведені нижче.
Випуск за обріз
Цейелемент макета являє собою текст, чи малюнок лінію, що будуть виходити закордон смуги після її обрізки. Подібні елементи можуть стати дуже ефективнимзасобом дизайну.
Буквица (drop cap)
Це великазаголовна буква, що спускається вниз на кілька рядків. При цьому текст обтікаєїї. Використовується як елемент оформлення, що підкреслює початок чи текстуйого підрозділів.
Выворотка(reversed out text)
Текст,«вивернутий навиворіт», наприклад білий текст на чорному тлі.
Куля (bullet)
Міткапункту списку. Кружок розміром у напівкруглу шпацію одержав дуже широкепоширення як мітки пунктів списків. Однак не варто обмежуватися тільки цимсимволом. Символ у виді залитого чи квадратика ромбика виглядає навіть більшсолідно, чим кружок. Порожній квадратик створює враження «дрімаючої сили».Трикутник не так важкий, як квадрат. Стрілки підсилюють основне призначеннямітки: «дивися сюди!». У деяких гарнітурах шрифтів, наприклад у гарнітурах ZapfDingbats і Wingdings, мається ще ряд геометричних фігур.
Оборка
Оборкоюназивається текстова виїмка. Якщо в стовпчик уставляються чи малюнки іншийтекст, то її границі змінюються таким чином, що текст розташовується навколовставки, як би «обертаючи» неї. Оборки можуть бути прямокутними, багатокутнимичи криволінійними в залежності від цілей дизайнера і можливостей програмимакетування.
Лінійки (rules)
Елементиоформлення видання, що представляють собою горизонтальні чи вертикальні лінії,що відокремлюють елементи макета друг від друга. Лінійки додають смузізакінчений вид. Для залучення уваги можна підкреслити чи заголовок провестилінію там, де закінчується один розділ тексту і починається інший. Лінійкизастосовуються також для поділу самостійних частин смуги.
Рамка(printing rule)
Лінія, щообмежує растрированный тло, частина чи тексту ілюстрації.
Модульна сітка
Великудопомогу в підготовці макета може зробити модульна сітка. Модульна сіткавизначає дизайн майбутнього макета і задає місця розміщення колонцифр, тексту,ілюстрацій, заголовків і рядків із прізвищем автора на початку чи кінці статтіі т.д. Сітка розробляється художником. Сітки іноді називають чи шаблонамитрафаретами. Вона служить каркасом, що визначає, де на сторінці будутьрозміщені елементи. Сітка являє собою систему недрукува вертикальних ігоризонтальних ліній, що розділяють сторінку.
П'ять рад по макетуванню
Створітьбанк зразків. Коли ви читаєте журнали, книги, газети, річні звіти, переглядаєтерекламні листівки і брошури збирайте зразки особливо вдалих і невдалих рішень.Складайте їх у двох папок, озаглавлені «Гарні» і «Погані», відзначаючи, що чидобре погано в даному макеті. Нагромадивши досить матеріалу, ви відчуєте себенабагато впевненіше в області технічного і художнього редагування.
Складітьплан майбутнього документа. Ніж простіше, тим краще. Дотримуючи цього правила,зробите менше помилок. Крім того, прості макети виглядають чіткіше, кращечитаються і забезпечують концентрацію уваги читачів.
Ненамагайтеся объять неосяжне. Наприклад, ви можете розмістити на одній смузі 30стовпчиків тексту, але хто стане їх читати? Загальне правило: не використовуйтебільше трьох спеціальних типографських ефектів на розвороті з двох смуг.
Ваш макетповинний створювати чітке представлення про характер документа. Якщо викомпонуєте рекламне повідомлення про продукт, то нехай ваш макет виглядає якреклама, а не як науковий трактат.
Текст
У ційглаві:
Общиеправила набора
Правилапереносов
Правиланабора знаков и цифр
Наборзаголовков
Набортаблиц
Загальні правила набору
Нормальнийрозмір пробілу між словами під час набору дорівнює одному символу.
У наборіне повинне бути коридорів, тобто сполучення пробілів між словами по вертикалі(чи похилої лінії) у трьох і більше суміжних рядках.
Абзацнівідступи повинні бути однаковими у всьому тексті.
Останнійрядок абзацу повинен бути длиннее абзацного виступу не менш, ніж у 1,5 рази.
Якщо набірвиконується без абзацного виступу, то останній рядок повинний бути неповної.
Довжинарядка повинна бути не більше 60-65 символів.
Насторінці повинне бути 30-40 рядків.
Нижняграниця тексту на попередній сторінці повинна бути нижче, ніж початок тексту нанаступній чи не менш 5 рядків.
Останнясторінка глави (якщо глави починаються з нової сторінки) повинна виглядатизаповненої хоча б наполовину.
Правила переносів
Недопускаються переноси, що спотворюють зміст слова.
Не можнапереносити абревіатури, що пишуться великими буквами типу УНР, КПИ, МФО.
Не можнарозривати переносом такі скорочення, як іт.д., іт.п. і подібні.
Не можнарозривати переносом цифри, що складають одне число. При необхідності можнарозривати числа, з'єднані знайомий тире, але тирі залишається в попередній рядку:1985-1990, Х-ХІ ст.
Небажановідокремлювати инициалы від прізвищ.
Не бажановідокремлювати скорочені слова від імен і прізвищ: проф. Петренко, т. Іванов.
Не можнавідокремлювати цифру з чи дужкою крапкою від наступного слова.
Не бажановідокремлювати цифри від наступних скорочених слів і назв одиниць виміру.
Не можнавідокремлювати для переносу знакові позначення від наступних чи попередніхцифр: 50%, $10, №25.
Не бажано,щоб знаки переносу були більш, ніж у двох суміжних рядках.
Не можна,щоб між знаком переносу і частиною слова був пробіл.
Не можна,щоб знаком переносу починався рядок.
Не можнапереносити розділові знаки.
Знаки і цифри
Не можна,щоб між розділовими знаками, крім тирі, і словом був пробіл.
Три крапкиперед словом не можна відокремлювати пробілом.
Тире міжцифрами не можна відокремлювати пробілами: 20-30.
Тире міжсловами відокремлюється пробілом. У комбінаціях типу ,- чи — пробілотсутствует.
У прямоїмови тире праворуч відокремлюється пробілом.
Дефіс неповинний відокремлюватися пробілами.
Лапки неможна відокремлювати пробілами від слів.
Лапкнабираються тим же шрифтом, що і текст.
Між знакомномера і параграфа і цифрами обов'язковий пробіл: №10, §2.
Знакиградусів, відсотків, хвилин, секунд не можна відокремлювати пробілом від цифри:6%. Скорочення, що йдуть за знаком градуса, відокремлюються пробілом: 20°С. Двазнаки чи номера параграфа пишуться разом: №№, §§.
Міжцифрами, що позначають різні одиниці — сотні і тисячі, тисячі і мільйониробиться пробіл: 4655210. Позначення номера і дробу потрібно набирати безпробілу: №125, 3.456.
Знаки + і- не відбиваються від цифри: +10.
Дробузаписуються без пробілу: 4/7.
Дляпозначення десятих і тисячних дробів використовується крапка: 6.35.
Словопісля порядкового номера відокремлюється пробілом.
Заголовки
Умногострочных заголовках кожен рядок повинний мати визначений сенс.
Нерекомендується закінчувати заголовок службовими частинами мови.
Переноси взаголовках не допускаються, за винятком многострочных заголовків.
Таблиці
Таблицінабирають шрифтом наступних кеглів: текст 12 — таблицю 8, 10; текст 10 — таблицю 6, 8; текст 8 — таблицю 6, 8.
Рядка взаголовках граф повинні бути розташовані горизонтально і виключені по центрі.
Якщоширина заголовка менше висоти графи заголовка, то рядок набираєтьсявертикально.
Якщотаблиця займає двох і більше сторінок, то графи нумеруються і на наступнійсторінці заголовок граф включає тільки порядкові номери
Ілюстрації
У ційглаві:
Сканирование
Муар
Форматыфайлов
Скануванняесколькоджерел одержання ілюстрацій для вашої публікації:
сканованізображення;
колекціїцифрових фотографій на CD-дисках;
зображення,отримані за допомогою цифрових камер;
зображення,отримані з екрана комп'ютера;
оригінальнівекторні чи графічні малюнки.
Найпоширенішимспособом одержання зображень є сканування зображень з фотографій, слайдів,газет, журналів і ін. друкованих видань, але він є в теж час і самим складної,тому що вимагає визначених знань.
Сканування
Установки сканера
Прискануванні встановлюються наступні величини:
Гама
Гама — цекоефіцієнт нелінійного перекручування. При збільшенні значення гами графікперетворюється в криву, вигнуту нагору. У такому випадку світла зона тонів напроекції збільшується, темних — зменшується, що зробить зображення більшсвітлим. Зменшення значення гами спричиняє відповідне затемнення зображення.
При скануваннісвітлих знімків гама повинна бути зменшена в порівнянні з лінійної, темних — збільшена.
Режим сканування
Існуєкілька режимів сканування:
Grayscale- це чорно-білий напівтоновий 8-бітовий режим, що дає 256 градацій сірогокольору. Звичайно в цьому режимі сканують напівтонові ілюстрації і фотографіїдля чорно-білої печатки.
Bitmap — це режим сканування чорно-білих штрихових ілюстрацій, таких як чи гравюраконтурний малюнок. Bitmap-зображення будується тільки з чорних і білихпикселей. При печатці чорним пикселям відповідає чорний колір, а білим — папір.Ці зображення не растрируются.
HalftoneScreen — це режим, при якому напівтонове зображення растрируется іперетворюється в Bitmap-зображення.
RGB — режим сканування кольорових зображень. 24 бітний режим, відтворює до 16мільйонів квітів у трьох 8-бітових каналах (256 квітів на канал).
Розмір кінцевого зображення
Він прямозв'язаний з дозволом, тому обидва показники приходиться враховувати одночасно.Не можна збільшити розмір зображення без утрати якості. У слайдів, наприклад,відсоток збільшення без помітної втрати якості досягає 1000%;
З яким дозволом потрібно сканувати
Позначимо:
SR — вхідний дозвіл сканування (scan resolution, ppi)
PR — вихідний дозвіл принтера (print resolution, dpi)
SF — просторовачи частота линеатура (screen frequency, lpi)
GL — кількість півтонів на канал (grayscale levels, 0..256)
X — величина масштабирования (Scale)
GL = (PR /SF)^2 + 1
SF = PR /SQR(GL — 1)
SR = SF *1.5 * X
Параметр1.5 — оптимальний, більш точно — 1.41 (корінь з 2), але краще 1.5. Якщопоставити 2 (як багато хто роблять, буде надлишкова інформація, а значитьнеминуче усереднення і деяка втрата детальності).
Багатохто, коли роботу потрібно робити терміново і немає часу на обчислення, скануютьусі картинки на 300 ppi — цього найчастіше цілком достатньо.
Муар
Муар — темні плями на зображенні. Для компенсації муару розроблені спеціальнітехнології. Якщо вас цікавить питання, відкіля з'явився цей термін, то муар єфранцузькою технікою упресовування хвилеподібних візерунків у тканину. (Більшдокладно див. у статье «Муар»)
Формати файлів
Векторні формати
Eps
Формат EPS(Encapsulated PostScript) підтримується більшістю програм верстки і графічногоредагування. Він створений фірмою Adobe як вихідний формат для печаткиграфічних зображень. Якщо вам необхідно зберегти зображення для використанняїхніх програмах верстки, таких як QuarkXPress, Adobe Illustrator чи PageMaker,використовуйте формат EPS. Формат EPS часто використовують для експортуванняфайлів цветоделенных оригіналів зображень CMYK з однієї програми в іншу. Якщови передаєте файл із зображенням для печатки в друкарню, то звичайновикористовується формат EPS.
Метафайл windows
Для векторноїграфіки фірма Microsoft створила формат метафайла Windows (WMF), відповідаючина виклик фірми Apple Macintosh, що користається форматом PICT. Цей форматрозуміють усі прикладні програми Windows, що дозволяє імпортувати зображення збудь-якої програми Windows у будь-яку іншу програму.
Але форматметафайла Windows не так багатий художніми можливостями, як EPS. Незастосовуйте його, якщо хочете працювати з квіткоділенням, тому що цей форматне підтримує пойменованих квітів, що вимагаються для квіткоділення малюнків(пойменовані кольори зв'язують мітку, наприклад Deep Blue, з кольором івизначають склад кольору.
Настійнорекомендуємо використовувати формат Windows Metafile для переносу простихмалюнків, наприклад діаграм, створених за даними електронної таблиці.
Формати растрированного зображення
TIFF
Увидавничому середовищі найбільш популярним растрированным форматом є TIFF(Tagged Image File Format), створений фірмами Aldus і Microsoft. У колірнихмоделях RGB і CMYK формат TIFF підтримує до 16,7 млн. відтінків (24 біт), ікожна програма редагування фотоизоб-ражений підтримує цей формат.
Існуєкілька варіантів TIFF, але поки немає програми, що підтримує їхній усі. Длязабезпечення сумісності ми рекомендуємо використовувати незжаті файли TIFF. Цене виходить, що при роботі зі стиснутими файлами TIFF (особливо з розширеннямLZW) нічого не вийде. Виходить, але не завжди.
Колір
У ційглаві:
СистемаRGB
СистемаCMYK
Цветоделение,или конвертация RGB — CMYK
Простыецвета
Созданиерабочей среды для управления цветами
Калибровкамонитора
У теоріїкольору існує кілька колірних систем, основними з який є RGB і CMYK.
Система RGB
УRGB-системі всі опенки спектра виходять зі сполучення трьох основних квітів:червоного, синього і зеленого (Red, Green і Blue), заданих з різним рівнемяскравості. Ця система є аддитивной, тобто в ній виконуються правила додаванняквітів. Сума трьох основних квітів при максимальній насиченості дасть білийколір, а при нульовий — чорний. Червоний і зелений кольори утворять жовтий, азелений н синій — голубой.
Ця системазастосовна для всіх зображенні, видимих у минаючому чи прямому світлі. Вонаадекватна колірному сприйняттю человеческою ока, рецептори якого теж«набудовані» на червоний, синій і зелений кольори. Тому побудова зображення наекранах моніторів, у сканерах і інших оптичних приладах відповідає системі RGB.У комп'ютерній RGB-системі кожен основний колір може мати 256 градаційяскравості. (Це зв'язано з особливостями обробки інформації в комп'ютері. 256градацій відповідають 8-бітовому режиму.)
Система CMYK
Уполіграфії приходиться мати справа з фарбами, накладеними на папір — тобтовидимими у відбитому світлі. Тут кольору взаємодіють уже по іншихзакономірностях.
У системіCMYK у якості складених чи триадных квітів обрані блакитний, пурпурний іжовтий. Вони по черзі наносяться на папір, створюючи (у принципі) будь-якийпотрібний відтінок. Ця система є субтрактивной, чи поглинаючої. На практиці,однак, при накладенні трьох складених квітів виходить не чорний, атемно-коричневий відтінок. Тому до триадным квітів був доданий четвертий,чорний (black), називаний також Key color, а вся система одержала назву CMYK — Cyan, Magenta, Yellow і Key color. Білим у даному випадку є колір чи паператого матеріалу, на який наноситься фарба. Насиченість кольору в системі CMYKвиміряється у відсотках, так що кожен колір має 100 градацій яскравості.Складені фарби, застосовувані в різних країнах, розрізняються відтінками. УЄвропі прийнята система Euro-standart, у США – SWOP
Квіткоділення, чи конвертація RGB- CMYK
Квіткоділеннямназивається розкладання кольорового зображення з режиму RGB на чотири складеніфарби CMYK, що потім з'єднуються при печатці, утворити багатобарвне зображення.
Багатовідтінків, створені колірною системою RGB, не вдається передати при печатці.Тому нерідко прекрасні фарби малюнка на моніторі після печатки виявляютьсябляклими. Перехід з RGB у CMYK здійснюється через спеціальні програмні фільтри,де враховуються всі майбутні установки печатки: система основних триадных фарб,коефіцієнт розтискування крапки, баланс фарб, спосіб генерації чорного кольору,а також максимальний рівень фарби й інших установок. Квіткоділення — дужескладний процес, тому якість готового зображення багато в чому залежить віддосвіду оператора, правильного калібрування всієї системи і майстерностідрукаря.
Прості кольори
Як ужевідзначалося, при печатці триадными фарбами відтворюються не усі відтінки. Томудля більш точної передачі якого-небудь відтінку застосовуються так називані«прості» (Spot) кольору, отримані шляхом попереднього простого змішування фарбу змішувачі. Існує кілька систем простих квітів, найбільш розповсюдженої з нихє система PANTONE, у якій кожна фарба має свій цифровий код. Випускаютьсякаталоги простих квітів, що допомагають користувачу підібрати потрібнийвідтінок, а потім, скориставшись кодом, замовити потрібну фарбу.
Так,зокрема, друкується золотий чи срібний колір. При квіткоділенні плівки зпростими квітами виводять додатково до чотирьох основного. Самі Spot-кольоритеж можна піддавати квіткоділенню, однак у цьому випадку вони втратятьпервісний вид. У PANTONE-каталогах для кожного Spot-кольору приводиться йогочетырехкрасочное представлення, що дозволяє визначити, як буде виглядати данийколір при квіткоділенні.
Створення робітничого середовищадля керування квітами
Організаціявашого робочого місця може вплинути на суб'єктивне сприйняття екранних ідрукованих квітів. Щоб забезпечити стабільна і висока якість кінцевоїпродукції, постарайтеся виконати наступні рекомендації.
Стежите заосвітленістю вашого робочого місця. На сприйняття екранних квітів можутьуплинути як сонячний, так і електричне світло. По можливості обмежтепроникнення сонячного світла і забезпечте рівномірне висвітлення кімнати. Щобуникнути появи на екрані жовтуватого відтінку, що звичайно дають флуоресцентнілампи, намагайтеся підтримувати в приміщенні освітленість з колірноютемпературою 5000°ДО. Дуже важливо, щоб стіни і потовк у вашому приміщенні булипофарбовані в нейтральні кольори, оскільки вони можуть уплинути на сприйняттяяк екранних, так і друкованих квітів. Найкраще, якщо кімната, призначена дляперегляду й аналізу друкованої продукції, буде пофарбована в поліхроматичнийсірий колір.
Доможітьсятого, щоб інтенсивність світла в приміщенні відповідала інтенсивностівипромінювання екрана монітора. У такий спосіб ви зможете забезпечити рівніумови для перегляду і порівняння усіх версій зображень (тонових оригіналів,екранних зображень і друкованих відбитків).
Заберіть зекрана все текстурне тло. Дрібні текстурні чи елементи яскраві кольори, щооточують зображення, будуть заважати його нормальному зоровому сприйняттю.Задайте для робочої області екрана колірну схему, що складається з нейтральнихсірих тонів. На будь-якому моніторі є два регулятори — «Контраст», що керуєзагальною інтенсивністю випромінювання, і «Яскравість», що визначає змістчорного кольору на екрані. Відкрийте будь-як зображення, у якому переважаютьчорні тони. Настройте регулятор яскравості таким чином, щоб одержати на екрані100-процентний чорний колір. При цьому стежите за тим, щоб інші кольори нестали надмірно темними. Зафіксуйте положення регулятора за допомогою шматочкалипкої стрічки і настройте контраст за своїм розсудом з урахуваннямінтенсивності світла в приміщенні.
Калібрування монітора
Монітор єсамим інформативним інструментом, що дозволяє найбільше точно побачити тівідтінки квітів, що будуть надруковані. Кольоровий принтер, що дозволяєадекватно відображати кольору, коштує поки дуже дорого і не для усіх доступний.Тому, найкраще визначати якість майбутнього зображення по моніторі.
Калібруваннямонітора виконується або за допомогою зовнішньої системи, коли на екранікріпиться фотоелемент, а потім запускається спеціальна програма, що калібруєвідеокарту, або програмою, що включені в діалог Color Settings/Monitor Setupпрограми Adobe PhotoShop. (Більш докладно див. у статье «Калибровка»)
Шрифт
У цій главі:
Типометрическиеединицы
Основныетермины
Шрифт
Группышрифтов
Пропорциишрифта
Оформительскиеэффекты
Размершрифта
Емкость инасыщенность шрифта
Советы поиспользованию шрифтов
Типометрические одиниці
Пікадорівнює 12 пунктам, що ледве менше 1/6 дюйма (більшість людей округляє цювеличину). Ширина і висота колонок і смуг виражаються в піках.
Пунктскладає 0,353 мм. Розмір шрифту і відстань між рядками оцінюють у пунктах.
Цицеро-этоодиниця, прийнята в більшості країн Європи. Вона приблизно дорівнює піку (5,62цицеро рівні 1 дюйму).
Терміникругла шпація, напівкругла шпація тонка шпація характеризують горизонтальнірозміри шрифту. Вони відповідають ширині заголовних букв М, N і малої літери t.
Круглашпація дорівнює розміру шрифту, напівкругла шпація складає 0,5 розміру шрифту,а тонка шпація — 0,25 розміру шрифту. Іншими словами, для 12-пунктового шрифтукругла шпація дорівнює 12 пунктам, напівкругла шпація — 6 пунктам, а тонкашпація — 3 пунктам. Ширина цифри показує, скільки місця на рядку займає цифра.Вона дорівнює напівкруглої шпації (у більшості шрифтів усі цифри мають однаковуширину, що особливо зручно при формуванні числових стовпчиків у таблицях).
Унаступній таблиці приведені співвідношення основних одиниць виміру:
наступнійтаблиці приведені співвідношення основних одиниць виміру:
Одиниця виміру Співвідношення с единицамі типографської системи с міліметром при наборі Пункт 1/48 квадрата 0,353 Квадрат 48 пунктів 6,9-17 Нонпарель 6 пунктів 2,15 Петит 8 пунктів 2,82 Корпус 10 пунктів 3,53 Цицеро 12 пунктів 4,24Основні терміни
Шрифт
Це набірсимволів визначеного розміру і малюнка (наприклад, напівжирний шрифт NewBaskerville розміром 10 пунктів).
Великучастину шрифтів можна розділити на чотири групи: шрифти з зарубками, чи антиква(serif), шрифти без зарубок, чи гротески (sans serif), декоративні (decorative)і рукописні (script).
Нижчеприведені зразки деяких широко розповсюджених у DTP шрифтів:
Групи шрифтів
Длякожного шрифту існує кілька варіантів накреслення: нормальне (plain), курсивне(italic), жирне (bold) і жирне курсивне (bold italic). Різні варіантинакреслення деякого шрифту всіх можливих розмірів (кеглів) поєднуються в однешрифтове чи сімейство гарнітуру.
Нижчеприведений приклад різних накреслень гарнітури Таймс:
TimesPlain
TimesItalic
TimesBold
TimesBold Italic
Звичайно,це далеко не всі можливі накреслення, однак ці накреслення обов'язково присутніу всіх гарнітурах. Крім них можна назвати такі широко розповсюдженінакреслення, як: світле (light), суперсвітле (extra light), напівжирне (demibold), супержирне (extra bold), стиснуте (compressed чи condensed). Існує ібезліч інших, для яких іноді навіть немає загальноприйнятого найменування.
Пропорції шрифту
Узалежності від пропорцій знаків шрифт може бути стиснутим (condenced),нормальним (normal) і широким (expanded). Реалізація стиснутого шрифту деякоїгарнітури як окремого різновиду в DTP-системах скоріше виключення, чим правило.У переважній більшості стиснутих шрифтів виходять засобами самої DTP-системи — шляхом пропорційної деформації. Причому така деформація може являти собою необов'язковий стиск — будуються і розтягнуті накреслення.
Оформлювальні ефекти
Однієї зцікавих можливостей оформлення будь-яких шрифтів є побудова контурних літер(Outline-ефект). У DTP-системах реалізована також можливість створеннятіньового (Shadow) ефекту для будь-яких шрифтів.
Ці ібагато інших ефектів реалізуються комп'ютером шляхом модифікації стандартнихшрифтів по визначених алгоритмах.
Середінших, часто використовуваних оформлювальних операцій, можна назвати наступні:підкреслення і подвійне підкреслення, перечеркивание, зсув тексту щодонормального положення рядка і різноманітні їхні комбінації.
Розмір шрифту
Розміромшрифту називається відстань між верхньою і нижній шрифтовими лініями. Звичайнорозмір шрифту (кегль) виражається в пунктах.
Візуальневизначення розміру шрифту представляє складність тільки для починаючихкористувачів DTP-систем. Навіть після нетривалої роботи користувач здобуваєдосвід і через якийсь час розпізнає практично безпомилкова більшість кеглівчасто використовуваних гарнітур.
Нанаступній ілюстрації зображені кілька кеглів однієї гарнітури:
Існуютьспецифічні найменування для окремих кеглів, також «успадковані з минулого»:діамант (3 пункти), діамант (4 пункти), перлина (5 пунктів), нонпарель (6пунктів), міньйон (7 пунктів), петит (8 пунктів), боргес (9 пунктів), корпус(10 пунктів), цицеро (12 пунктів), мітель (14 пунктів), терція (16 пунктів),текст (20 пунктів).
Ємність і насиченість шрифту
Кожен шрифтмає свій загальний чи тон насиченість — чисто визульный параметр, щохарактеризує, як буде виглядати конкретний шрифт на сторінці. Він може бутисвітлим чи темної. Насиченість міняється в залежності від виду шрифту інакреслення, рівномірності розташування тексту.
Шрифтитого самого кегля можуть мати різну ємність, тобто в одному рядку можеміститися різна кількість знаків. У деяких книгах по типографике приводятьсятаблиці ємності шрифтів для визначення середньої кількості знаків для різнихкеглів у рядках різного формату. Я б не радив їх використовувати, тому щопараметри того самого шрифту міняються в залежності від виробника. Більшприйнятним способом є самостійне визначення ємності. Для цього наберіть колонкутексту і зробіть її дублікати для шрифтів, що ви збираєтеся використовувати.
На малюнкунижче той самий текст набраний одним кеглем, але має для різних шрифтів своюємність і насиченість:
Ради по використаннюшрифтів
Для кожноїгрупи видань добре б знайти визначений набір гарнітур. Але це не виходить, щови повинні обмежитися лише декількома шрифтами. Вибирайте більше гарнітур, чимпотрібно для одного документа, — це розширить ваші творчі можливості.
Загальнимпринципом є застосування гарнітур із зарубками для основного тексту і рубаних — для заголовків і інших елементів. Але немає правил без виключень. В одномудокументі можна обмежитися тільки рубаними гарнітурами, у тільки з зарубками.Треба тільки враховувати, що текст, набраний рубаним шрифтом, сутужніше читати;особливо це стосується великих обсягів.
Нижчеприводяться трохи простих рад по використанню шрифтів:
Дляосновного тексту використовуйте пряме світле накреслення шрифту.
При виборішрифту (особливо це стосується дуже світлих гарнітур) визначите, на якомупристрої будете виводити ваш документ. Справа в тім, що лазерні принтеридрукують букви більш товстими, чим вони виходять на фотоскладальних автоматах,причому чим гірше дозвіл принтера, тим толще виходять букви. У будь-якомувипадку, перш ніж приймати рішення, переглянете спробні відбитки.
Длязаголовків і підзаголовків застосовуйте більш жирне накреслення. Уникайтеоднакових гарнітур для заголовків і основного тексту. З іншого боку, длязаголовків і підзаголовків краще використовувати схожі гарнітури; це жстосується тих випадків, коли в основному тексті існує трохи гарнітур.
Якщозаголовок займає більш трьох рядків, гарнітура повинна бути дорівнює понасиченості основному тексту. Якщо гарнітури заголовка і тексту збігаються,відокремите заголовок від тексту. Використовуючи напівжирне накреслення шрифтудля перших слів заголовка, ви як би даєте шапку, а набір курсивом допоможевідокремити заголовок від основного тексту, не відволікаючи уваги. Якщозаголовок займає менш трьох рядків, ефектно смотрится гарнітура більш солідноговиду, чим в основного тексту. Намагайтеся не застосовувати на смузі більш трьохрізних гарнітур, а обходитеся різними накресленнями однієї гарнітури велементах документа (заголовках, основному тексті, шапках і ін). Однак деякігарнітури дуже схожі між собою, і ви можете використовувати їхній як варіантиоднієї гарнітури.
Курсиввідмінно смотрится в шапках, рядках із прізвищами авторів, бічних заголовках ізаголовках-кватирках.
Верстка
Довжина РЯДКА
Длясторінок, заповнених текстом з невеликим числом розривів (чи без них) інабраних нормальним шрифтом, рекомендується обмежувати довжину рядка 60символами. Причому зниження цієї величини до 50 тільки поліпшує загальневраження від сторінки. Після вибору розміру рядка випливає поэкспериментироватьз межстрочным інтервалом, щоб підбудувати його під щільність використовуваної внаборі гарнітури. При виборі оптимальної довжини рядка, чи в термінологіїскладачів ширини набору, варто брати до уваги ряд важливих факторів.
Якщо жвиділене під рядок місце так велике, що дозволяє розмістити більш ніж 50-60символів, то можна удатися до одному з наступних прийомів. По-перше, можнавибрати більший кегль і за рахунок цього залишитися в рамках оптимальноївеличини 50-60 символів на рядок. По-друге, можна вибрати шрифт із більшширокими літерами, прагнучи як і раніше не вийти за рекомендовану межу. Аостанньою альтернативою є перехід до набору в трохи колонок.
Ширина стовпчика
Привиконанні верстки тексту в трохи колонок необхідно випливати наступномууніверсальному правилу, що задає верхню межу ширини стовпчика. Варто виписати врядок усі рядкові літери того шрифту, яким передбачається набирати колонку.Якщо довжину отриманого рядка помножити на півтора, то вийде максимальноприпустима ширина стовпчика.
Відповіднодо цього правила можна визначити граничне число стовпчиків на листі взалежності від ширини літер застосовуваного шрифту, тобто в залежності відкегля і виду шрифту.
Вирівнювання
Любоюабзац при верстці можна оформити одним з наступних способів: вирівнюванням полівому краї, вирівнюванням по правому краї, центруванням, блоковимвирівнюванням (спільно правим і лівої). Кожний з цих способів припускає версткув рядок скількох слів, скільки може в ній поміститися. Відмінність між нимизводиться до методу доповнення рядка, що верстається, пробілами до встановленоїмаксимальної довжини.
Формування переносів
У сучаснихсистемах DTP реалізовані різноманітні алгоритми автоматичної верстки рядків.Наявність таких алгоритмів дозволяє відмовитися від ручної розбивки слів насклади на границях рядків (ручного переносу) із вставкою дефіса. Така ручнаверстка сильно ускладнює процедуру внесення наступних змін, тобто додавання івидалення слів, тому що при цьому приходиться переверстувати значну частинурядків, вручну, видаляючи «старі» знаки переносу і вставляючи нові.
Цілкомвідмовитися від розбивки і переносу слів неможливо, тому що при малій шириністовпчика це приведе до занадто великих проміжків між словами. Для ілюстраціїостаннього положення показані два варіанти верстки абзацу: із включеним і звиключеним алгоритмами автоматичного переносу:
Великіпроміжки між словами в тексті з'являються звичайно тоді, коли застосовуєтьсяблокове вирівнювання і ширина стовпчика, у якій верстається текст, невелика.Ефект збільшується при збільшенні чи кегля зменшенні ширини стовпчика. Длятого, щоб хоч якось бороти з цим деякі DTP-системи виконують розрядку букв(трекинг) у довгих словах у тих рядків, у яких проміжки особливо великі.Результати такої верстки з розрядкою можна часто спостерігати в газетнихстаттях.
Межбуквенные просвіти
Новачкичасто зневажають установкою межбуквенных просвітів (чи пробілів). Але ж це — один з основних способів поліпшення зовнішнього вигляду документа. Поняттямежбуквенного просвіту тісно зв'язано з такими поняттями, як кернинг і трекинг.
Кернинг
Привиконанні верстки, особливо у великих кеглях, варто враховувати вплив назовнішній вигляд тексту ретельної верстки сполучень букв. Розташування літер услові без корекції межбуквенного просвіту для деяких пар символів даємалопривлекательный результат. Створюється ілюзія нерівномірності інтервалу.Особливо це помітно, наприклад, для пари літер W і А. Могутні DTP-системи маютьспеціальні засоби, що дозволяють визначити величини межбуквенного просвіту длявсіх пар літер кожного з використовуваних у них шрифтів. Виконувана при верстці«тонке припасування» межбуквенных просвітів для визначених пар літерназивається кернингом (англ. kerning).
Трекинг
Трекингробить самий сильний вплив на фарбування тексту, оскільки їм визначаєтьсявідстань між окремими буквами. Чим більше розрядка між буквами, тобто вільнішетрекинг, тим світліше фарбування. Якщо трекинг досягає максимуму, текст починаєрватися і утрачає фарбування, тому що його однорідність порушується.
Привикористанні трекинга рекомендується враховувати ряд особливостей сприйняттялюдиною типографського тексту. Наприклад, текст, набраний великим шрифтом,виглядає краще, якщо літери в словах коштують тісніше (чим при використанністандартного інтервалу). Це особливо помітно, коли слово набране цілкомпрописними літерами. Ступінь необхідної корекції межбуквенного пробілу залежитьне тільки від кегля, але і від гарнітури. Деякі гарнітури вимагають більшвідчутного трекинга, інші можуть обійтися практично без такого. Особливокорисний трекинг у ситуаціях, коли виникає необхідність щільного набору деякихчастин тексту, наприклад, в окремих графах таблиці.
Збільшуватитрекинг приходиться порівняно рідко, але в двох випадках це дуже бажано. Прижирних шрифтах заголовків букви займають весь простір, так що, здається, і незітхнути. Тому і вводять невелику розрядку, що друкарі так і назива-повітря.Другий випадок удалого використання трекинга — одержання особливого ефекту, усебільш популярного в поліграфістів: розрядка букв у слові таким чином, що міжокремими буквами величина просвіту перевищує ширину символу. Цей прийом гарнийдля текстів, набраних заголовними буквами, особливо якщо текст невеликий,розташований в одному рядку і є чи шапкою підзаголовком.
Інтерліньяж
Церастояние між базовими лініями сусідніх рядків. Воно виміряється в пунктах іскладається з кегля шрифту і відстані між рядками. Наприклад кегль 10 пунктівпри відстані між рядками в 2 пункти називають кеглем 10 пунктів приінтерліньяжі 12 пунктів. Пишеться 10/12.
Негативний межстрочный інтервал
Інтерліньяжвважається негативним, коли він менше, ніж розмір шрифту в рядку, наприклад,якщо інтерліньяж складає 20 пт при розмірі шрифту 24 пт. Маніпулюючи величиноюінтерліньяжу і приводячи її до дуже маленьких значень, можна домогтисячасткового накладення наступної рядка на попередню.
Негативнийінтерліньяж при верстці звичайних текстових документів використовуєтьсявідносно рідко. Але можливість використовувати негативну величину безумовнокорисна при оформленні різних логограм, заголовків, колонтитулів, ілюстрації йін.
Припасування тексту
Припасуваннячасто використовують у журналах, бюлетенях новин, газетах, там, де заздалегідьвідома площа, на якій повинні розташуватися всі матеріали.
Звичайноматеріалу набирається більше, ніж місця під нього, що тому нижче випливаютьради допоможуть вам трохи «здавити» текст. Однак, випливаючи їм «з точністю донавпаки», ви можете розтягти текст. Наші пропозиції розташовані по ступеніпереваги: звертайтеся до останнього тільки в тому випадку, якщо не працюютьперші.
Відредагуйтетекст, видаляючи зайві рядки. Особливу увагу звертайте на рядки наприкінціабзаців, що мають одне-два слова. Іноді, видаливши кілька символів, ви зможетескоротити целую рядок.
Ущільнитетрекинг, щоб увігнати короткі рядки, що завершують абзаци.
Зменшитеінтерліньяж на чи половину чверть пункту. У багатьох випадках це зовсімнепомітно, а в кожнім стовпчику выгадывается кілька рядків.
Зменшитена полпункта розмір шрифту. Це ефективніше, ніж здається на перший погляд, томущо дозволяє внести на смугу більше рядків і умістити більше тексту на кожнімрядку.
Небагатозменшите ширину символів (наприклад, установите масштаб 95%).
Зменшитеширину середника між чи колонками злегка скоротите ширину полів.