Реферат: Склад і класифікація об’єктів бухгалтерського обліку в комерційному банку

Склад і класифікація об’єктів бухгалтерського обліку в комерційному банку

Контрольнаробота з дисципліни “Банківський облік і аудит ” зспеціальності «Банківська і страхова справа» студента Даниловського ВадимаЛеонідовича

Всі об’єкти бухгалтерського обліку в комерційному банку поділяють начотири групи:

господарські засоби та їхрозміщення (основні й оборотні);

ресурси (джерела утворення)господарських коштів;

функціональні обов’язки банку (статутна діяльність – процес здійснення послуг);

фінансові результатистатутної діяльності.

До господарських засобівкомерційного банку належать:

грошові кошти;

матеріальні цінності;

дебіторська заборгованість(видані кредити);

відвернуті кошти.

Кожна з названих групзасобів має певний склад.

Так, до грошових коштівналежать:

— грошові кошти в касі банку– готівка в вигляді національної валюти (гривні) та в валюті іноземних держав(долари США, німецькі марки тощо);

кошти на кореспондентськихрахунках, що зберігаються в НБУ та в інших банках на правах кореспондентськихвідносин у національній валюті або валюті іноземних держав, розміщеної в банкахкраїни або в банках іноземних держав;

кошти, вкладені в цінніпапери (акції, облігації, векселі,

зобов’язання державної скарбниці, сертифікати тощо);

кошти на зервному рахунку вНБУ.

Другу категоріюгосподарських засобів банку становлять матеріальні цінності (майно), тобто:

основні засоби – предмети,що мають тривалий термін експлуатації – більше одного року. Для відшкодуванняїхньої вартості банк щомісячно нараховує знос (амортизацію) з включенням йогосуми в видатки. Норми зноси встановлюються державою, вони єдині для всіхпідприємств та установ;

нематеріальні активи –вартість права користування землею, водою, будовами, приміщеннями, ліцензіями,патентами, маркетинговими послугами, програмним продуктом і т.і. ЇІхня вартістьвідшкодовується також частинами, що включаються в видатки банку черезнарахування зносу, норми якого встановлюються банком самостійно;

малоцінні й швидкозношуваніпредмети (МШП);

господарські матеріали –запасні частини, папір, бланки, канцелярські товари, фарба тощо; списуються ті включаютьсядо складу видатків банку по мірі використання в сумі фактичних витрат на їхнєпридбання.

Далі, третю групугосподарських засобів становить дебіторська заборгованість, тобто кошти, яківинні банкові його позичальники. Ці суми звичайно мають чималу питому вагу вгосподарських засобах банку й свідчать про обсяг наданих ним кредитів.Наявність кредиторської заборгованості забезпечує надходження коштів в дохідбанку і отримання прибутку. Дебіторскька заборгованість належить до поняття“вартість, що самозростає”, позаяк видані кредити (позики) повертаються йпогашаються позичальником з відсотками. Кредити поділяються на:

короткострокові йдовгострокові позички, видані клієнтам;

міжбанківські кредити,видані іншим банкам;

споживчий кредит, виданийфізичним особам;

інші види позичок.

Також у складі дебіторсбкоїзаборгованості можуть бути присутні суми, видані в підзвіт, або сумиперерахованих авансів, переплат або помилково списані НБУ.

Ще однією групою банківськихкоштів, що належать до його основних засобів, є відвернуті кошти, тобто суми,вже використаного прибутку в вигляді податків з прибутку, сум утворених фондівекономічного стимулювання тощо. Вони накопичуються впродовж звітного періоду йзгодом використовуються при обчисленні нерозподіленого прибутку (по закінченніроку).

Всі вищезгадані коштистановлять активи банку.

Як зазначено на початкуданої роботи, другою групою об’єктів бухобліку вкомерційному банку є ресурси банку, які являють собою джерела утворення йогогосподарських засобів. Ресурси поділяються на два види:

власні ресурси;

залучені ресурси.

Власні ресурси належатьбанкові, точніше його суб’єктам — власникам майна банку (засновникам, пайовикам) іскладаються з наступних складових:

статутний фонд (капітал) –сума вкладень, зроблених акціонерами чи сума пайових внесків засновників, щовизначається в момент утворення (реєстрації) банку, записана в його статуті йфактично внесена ними. Статуний капітал (його розмір) може змінюватися врезультаті збільшення сум засновницьких внесків, випуску додаткових акцій,прийняття нових пайовиків або їхнього виходу при обов’язковій переєстраціїфонду. Внески у статутний фонд банку дозволяється робити не тільки грошовимикоштами, а й основними засобами;

прибуток – перевищення сумдоходів над видавтками. В банківському бухобліку розрізняють балансовий ічистий прибуток. Банківський прибуток підлягає оподаткуванню. Чистий прибутокзалишається в розпорядженні банку і утворюється як різниця між сумоюбалансового пибутку й сумо. Податку з прибутку;

резервний фонд – кошти, щоутворюються в результаті рентабельної роботи банку, адже він формується зарахунок прибутку. Цей фонд використовується для покриттЯ збитків, видатків,платежів, непередбачених і не врахованих у кошторису видатків банку. Резервнийфонд використовують також на сплату дивідедів по привілейованих акціях, по якихвстановлено обов’язковий фіксований дохід (в разі відсутності в банку прибутку дляцих сплат).

спеціальні фонди – сумвідшкодованих витрат на заздалегідь придбані основні засоби і МШП, включені ввидатки банку в вигляді зносу (амортизації) по основних засобах і МШП, або сумидодаткового капіталу, утвореного в результаті переоцінки основних засобів таінших причин (різниця від продажу власних акцій за ціною вище номіналу);

фонди економічного стмулювання(ФЕС) – кошти, що утворюються на розвиток виробничо-технічного потенціалу банкуй на створення бази соціального захисту колективу – співробітників банку.Фактично вони складаються з фонду накопичення й фонду споживання.

Залучені ресурси надходятьдо банку з боку, До них належать:

грошові кошти, щозберігаються на розрахункових і поточних рахунках клієнтів;

грошові кошти, здані надепозитні рахунки юридичними й фізичними особами;

одержані міжбанківськікредити;

зобов’язання банку по сумах нарахованих, но несплачених, заборгованістьбюджетові (податки та інші платежі). Заборгованість органам соціальногострахування і забезпечення (відрахування до Пенсійного фонду), заборгованістьпо заробітній платі спрівробітникам, борг постачальникам послуг та матеріалівтощо.

Всі види ресурсів банкустановлять його пасив.

Третьою групою об’єктівбухобліку в банку є його функціональні обов’язки. Вони є основною діяльністюбанку, яка зводиться до виконання передбачених ліцензією НБУ прав на веденнярозрахункових, касових, кредитних та ін. операцій. Здійснення банком своїхфункціональних обов’язків вимагає з боку банку витрат (видатків) з утриманнябудов, обладнання, з їх ремонту, утриманню охорони, персоналу, витрат нарекламу, відрядні видатки тощо. Всі ці видатки є об’єктами бухобліку. Такожнеобхідні постійний облік і контроль доходів, одержаних банком в виглядіплатежів клІєнтів та інших позичальників за надані ним послуги й виконані дляних роботи. Видатки входять до складу активу балансу, доходи – до пасиву.

Нарешті, останньою групою об’єктів бухобліку в банку є фінансові результати статутноїдіяльності. Вони дозволяють контролювати й аналізувати склад прибутків ізбитків банку від основної діяльності, а також доходів і видатків, які одразувідносять чи до складу збитків, чи прибутків (одержані й сплачені штрафи, сумивикрадень і розтрат тощо). Тривалий збиток як результат статутної діяльностінеможливий, бо він веде до банкрутства (якщо видатки банку перевищують йогодоходи).

При обчисленні фінансовогорезультату діяльності банку враховують весь обсяг одержаних доходів і зробленихвидатків оборотами, що зростають як за звітний квартал, так і за звітний рік,що й дозволяє обислювати балансовий прибуток чи збиток.

Прибуток являє собою статтюпасиву балана, а збиток – статтю активу.

“Всі зміни у складі коштівбанку та їхніх джерел (ресурсів), формування доходів, видатків банку, виявленняфінансових результатів відбуваються внаслідок певних банківських операцій(угод). Банківська операція, або угода, — кожен факт, що відбувся, оформленийдокументом, такий, що викликає зміни як у діяльності банку, так і в йогобалансових показниках” [1,8].

Ситуаційнезавдання

Завдання 1.

Зробити бухгалтерські записипо внутрішньобанківських операціях:

Перераховано аванспідприємству зв’язку (рахунок № 26002700) на телеграфні витрати – 350 грн.

Видано з каси на службовевідрядження працівнику банку Іванову І.А. – 802 грню

Видано аванс працівникукомерційного банку Антипову Л.В. на придбання канцелярських товарів – 250 грн.

Нараховано за послуги заінкасацію торговельної виручки універмагу (рахунок № 135855572) за квартал –1500 грн.

Нараховано заробітну платуперсоналу банку за другу половину червня 1999 р.:

до видачі – 25400 грн.;

відрахування із заробітноїплати – 2861 грн.

Видано короткостроковупозику – 5000 грн.

Видано готівку по чеку –1500 грн.

№

п.п.

Документ та зміст господарської діяльності Сума Номер рахунка Тип господар-ських операцій Дебет Кредит 1. Перераховано аванс підприємству зв’язку на телеграфні витрати (рахунок № 26002700) 350 970 161 2.

Розхідний касовий ордер

Видано з каси на службове відрядження працівнику банку Іванову І.А.

802 904/71 031 I 3.

Розхідний касовий ордер

Видано аванс прцівнику комерційного банку Антипову Л.В. на придбання канцтоварів

250 904/71 031 I 4. Нараховано за послуги за інкасацію торговельної виручки універмагу за квартал (рахунок № 13585572) 250 904/71 031 I 5.

Меморіаль-ний ордер та розрахункові відомості

Нараховано зарплату персоналу банку за другу половину червня 1999 року

До виплати

Відрахування із зарплати

25400

2861